Системний підхід до факторів ризику для здоров'я як ресурс покращання якості та збільшення тривалостi життя людей

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2003
1. Verfasser:	Москаленко, В.Ф.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України 2003
Schriftenreihe:	Международный медицинский журнал
Schlagworte:	Организация здравоохранения
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/52496
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Системний підхід до факторів ризику для здоров'я як ресурс покращання якості та збільшення тривалостi життя людей / В.Ф. Москаленко // Международный медицинский журнал. — 2003. — Т. 9, № 1. — С. 6-11. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-52496
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-524962025-02-23T17:39:44Z Системний підхід до факторів ризику для здоров'я як ресурс покращання якості та збільшення тривалостi життя людей Systemic approach to health risk factors as a reserve to improve the quality and prolonging the life in people Москаленко, В.Ф. Организация здравоохранения 2003 Article Системний підхід до факторів ризику для здоров'я як ресурс покращання якості та збільшення тривалостi життя людей / В.Ф. Москаленко // Международный медицинский журнал. — 2003. — Т. 9, № 1. — С. 6-11. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/52496 uk Международный медицинский журнал application/pdf Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Организация здравоохранения Организация здравоохранения
spellingShingle	Организация здравоохранения Организация здравоохранения Москаленко, В.Ф. Системний підхід до факторів ризику для здоров'я як ресурс покращання якості та збільшення тривалостi життя людей Международный медицинский журнал
format	Article
author	Москаленко, В.Ф.
author_facet	Москаленко, В.Ф.
author_sort	Москаленко, В.Ф.
title	Системний підхід до факторів ризику для здоров'я як ресурс покращання якості та збільшення тривалостi життя людей
title_short	Системний підхід до факторів ризику для здоров'я як ресурс покращання якості та збільшення тривалостi життя людей
title_full	Системний підхід до факторів ризику для здоров'я як ресурс покращання якості та збільшення тривалостi життя людей
title_fullStr	Системний підхід до факторів ризику для здоров'я як ресурс покращання якості та збільшення тривалостi життя людей
title_full_unstemmed	Системний підхід до факторів ризику для здоров'я як ресурс покращання якості та збільшення тривалостi життя людей
title_sort	системний підхід до факторів ризику для здоров'я як ресурс покращання якості та збільшення тривалостi життя людей
publisher	Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України
publishDate	2003
topic_facet	Организация здравоохранения
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/52496
citation_txt	Системний підхід до факторів ризику для здоров'я як ресурс покращання якості та збільшення тривалостi життя людей / В.Ф. Москаленко // Международный медицинский журнал. — 2003. — Т. 9, № 1. — С. 6-11. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.
series	Международный медицинский журнал
work_keys_str_mv	AT moskalenkovf sistemnijpídhíddofaktorívrizikudlâzdorovââkresurspokraŝannââkostítazbílʹšennâtrivalostižittâlûdej AT moskalenkovf systemicapproachtohealthriskfactorsasareservetoimprovethequalityandprolongingthelifeinpeople
first_indexed	2025-11-24T05:37:07Z
last_indexed	2025-11-24T05:37:07Z
_version_	1849648875941396480
fulltext	организация здравоохранения 6 ÌÅæäóíàðîäíûé ÌÅäèöèíñêèé æóðíàë ¹ 1’2003 систеМний ПIдхIд до факторIв ризикУ для здоров’я як ресУрс Покращання якостI та збIльшення тривалостI життя людей Ðàäíèê Ïðåçèäåíòà Óêðàїíè, ÷ë.-êîð. ÀÌÍ Óêðàїíè Â.Ô. ÌîñêÀëåÍêî Профілактика, як відомо, є дуже важливим і ефек тивним засобом вирішення багатьох медико- соціальних проблем. Водночас це ефективний шлях щодо економії матеріальних ресурсів. Наголос на про- філактиці передбачає зосередження уваги на причинах хвороб і травм та на їх наслідках [1–3]. зараз, як ніколи, директивні органи — уряди, міністерства, відомства, інші органи влади — різних країн стикаються з проблемою існування чисельних та найрізноманітніших факторів ризику для здоров’я (фРз). Важливі проблеми аналізу, впливу, оцінки та ефективності протидії були розглянуті на 55-й Асамблеї охорони здоров’я ВООз (Женева, 2002) [4]. При цьому ще мало уваги приділяється достеменній оцінці порівняльних масштабів різних фРз, не повніс- тю використовуються можливості ліквідації відомих найважливіших видів небезпеки для здоров’я. Між тим існує низка ефективних з точки зору витрат профілактичних і терапевтичних варіантів щодо зниження цих небезпечностей. Але часто ними нехтують, щоб догодити менш ефективним з точки зору витрат заходам втручання, які можна було б ви- користати для усунення менш важливих фРз або тих, які характеризуються суттєвою невизначеністю. Під фРз треба розуміти будь-який фактор, який підвищує вірогідність несприятливих наслідків для здоров’я. Небезпечності для здоров’я практично без- межні. У якості фРз виступають як зовнішні, так і внутрішні умови (внутрішні особливості організму, схема 1). Провідними факторами, що обумовлюють здоров’я (індивідуальне і громадське), є спосіб життя, стан навколишнього середовища, спадковість, охо- рона здоров’я. за ознакою можливості регулювання фРз вони можуть бути розподілені на керовані та некеровані. Без розробки кількісної концепції визначення важливості фРз з точки зору їх можливого впливу існує велика вірогідність того, що політика у цьому напрямі буде визначатися виключно такими фак- торами, як тиск з боку окремих груп або емоційне забарвлення окремих випадків. Тому головним завдан- ням аналізу ризиків є покращання порівняння між оцінками впливу різних факторів ризику. Важливий також всебічний підхід до визначення різних видів небезпеки, незалежно від таких факторів, як місце у конкретному причинно-наслідковому ланцюжку та наукові методи, які використовуються у процесі ана- лізу. Організаційні засади впровадження та управління фРз наведені у схемі 2. Для оцінки факторів ризику і доведення цієї інфор- мації до відома громадськості та директивних органів потрібна стандартизована й порівняльна рамкова структура. Директивним органам необхідно ви рішувати проблеми, пов’язані з деякими видами небезпеки, беручи до уваги чітко встановлені найважливіші фак- тори ризику та вдосконалення сис теми використання витратно-ефективних заходів втру чан ня. У багатьох країнах, особливо для найбідніших верств населення [5], потенційна користь достатньо велика — як мінімум додаткових десять років здорового життя (схема 3). Для ідентифікації найбільш важливих видів не- безпеки для здоров’я необхідні критерії, які можуть включати: потенційний глобальний вплив, що охо- плює всі найголовніші причини смерті та інвалідності Схема 1. Фактори ризику для здоров’я: умови впливу, класифікація Спосіб життя — 50% Спадко вість — 20% Керовані Некеровані О хо р он а зд о р ов я — 0% ' 1 Стан навко лишньо го сере довища — 20% Зовнішні умови ФРЗ Внутрішні умови Схема 2. Основні напрями системної оцінки ФРЗ Вимір, розповсюдження інформації, зниження ФРЗ Кількісне визначення окремих ФРЗ Основні напрями системної оцінки ФРЗ Аналіз ефективності витрат Сприйняття ризиків та передача інформації про ризики Управління ризиками, політика у галузі охорони здоров я' В.ф. МОСКАлЕНКО. СИСТЕМНИй ПіДХіД ДО фАКТОРіВ РИзИКУ ДлЯ зДОРОВ’Я... 7 (які є провідними причинами тягаря хвороб); надій- ність та послідов ність наукових даних та можливості модифікації. інші фактори, які дозволяють визначити наявність відповідної політики у цій сфері, включа- ють сприйняття громадськістю відповідних ризиків та вигоди, масштаби розподілу таких ризиків та ступінь нерівності з точки зору їх результатів. Успіш на ліквіда- ція небезпеки для здоров’я передбачає участь багатьох представників різних верств суспільства, поєднання наукового та політичного прогресу, безліч якісних та кількісних заключень та відкрите спіл кування і діалог [6]. Часто найбільша тяжкість ризику для здоров’я припадає на вразливі групи: найбідніші та малоос- вічені верстви населення, а також ті, хто виконує роботу, яка характеризується низьким статусом. лікві- дація цього дисбалансу — ключове завдання сучасної політики ВООз, органів охорони здоров’я країн, починаючи з оцінки того, наскільки ширше розпов- сюджені фРз серед найбідніших верств населення. Протягом останніх десятиліть охоплення аналізу ризиків швидко збільшується. Він зосереджений на ідентифікації, кількісному визначенні різних видів небезпеки для здоров’я людей та навколишнього середовища [7; 8]. Певну роль відіграє також сприй- няття небезпеки громадськістю, що додає йому такі аспекти, як цінності, процедури, влада та довіра до створеної картини існуючої небезпеки. Таким чином, найголовнішими питаннями є роль та внесок оцінки ризиків, розповсюдження інформації про ризики, керування ними, витратна ефективність та розробка відповідної політики. Оцінка провідних фРз у вибраній сукупності фак- торів ризику наводиться у таблиці. Ці дані розраховані у співробітництві з всесвітньою мережею екс пертів, які спеціалізуються на оцінці ризиків. У глобально- му плані головною причиною хвороб у 2000 р. була білково-калорійна недостатність — явище, яке розпо- Схема 3. Алгоритм дій від оцінки ФРЗ до реальних результатів покращання здоров’я населення Стандартизована та порівняльна ринкова структура Оцінка ФРЗ Доведення інформації Країни, бідні прошарки населення ~ 10 додаткових років здорового життя Директивні органи Відомі, вивчені ФРЗ, вдосконалення системи використання витратно ефективних заходів Громадськість  АС — абсорбція свинцю БКН — білково-калорійна недостатність ВА — вживання алкоголю ВВХ — високий вміст холестерину ВIМТ — високий індекс маси тіла ВКТ — високий кров’яний тиск ВПГВ — відсутність практики грудного вигодовування ВТ — вживання тютюну ВФА — відсутність фізичної активності ДВА — дефіцит вітаміну А ДЗ — дефіцит заліза ДП/ТВП — дим усередині приміщень від спалювання твердих видів палива ДЦ — дефіцит цинку МС — малюкова смертність НВГ — небажана вагітність НВС/Г — небезпечна вода, санітарія та гігієна НМIІІ — небезпечні медичні ін’єкції НСС — небезпечні статеві стосунки ОПР — окремі професійні ризики ПЧТВРЖ — передбачена частка тягаря втрачених років життя коректуванням на інвалідність по кожному фактору ризику, %: СД — смертність дорослих СН/Д — статеве насилування над дітьми П р и м і т к а . Деякі причини діють сумісно та можуть усуватися за допомогою відповідних заходів втручання, наприклад ті, які пов’язані з недостатністю харчування та вітамінів. Окремі найважливіші причини хвороб (дані ВООЗ 2000 р.) Ïîêàç- íèêè Ãðóïè êðà¿í ç âèñîêîþ ÌÑ òà âèñîêîþ àáî äóæå âèñîêîþ ÑÄ Ãðóïè êðà¿í ç íèçüêîþ ÌÑ òà íèçüêîþ ÑÄ Ãðóïè êðà¿í ç äóæå íèçüêîþ àáî íèçüêîþ ÌÑ Âñüîãî íàñå- ëåííÿ, òèñ. îñ³á Ï×ÒÂÐÆ 2 295 264 2 396 789 1 353 119 á³ëüøå 5 ÁKÍ, ÍÑÑ ÂÀ, ÂKÒ, ÁKÍ, ÂÒ ÂÀ, ÂKÒ, ÂÂÕ, ÂÒ 1–5 ÂÀ, ÂKÒ, ÂÂÕ, ÄÏ/ ÒÂÏ, ÄÇ, ÂÒ, ÍÂÑ/Ã, ÄÖ Â²ÌÒ, ÂÂÕ, ÄÏ/ÒÂÏ, ÄÇ, ÂÔÀ, ÍÂÑ/Ã Â²ÌÒ, ÂÔÀ ìåíøå 1 ÑÍ/Ä, Â²ÌÒ, ÀÑ, ÂÏÃÂ, ÂÔÀ, ÎÏÐ, ÍÌ², ÍÂ, ÄÂÀ ÑÍ/Ä, ÀÑ, ÂÏÃÂ, ÎÏÐ, ÍÌ², ÍÑÑ, ÍÂ, ÄÂÀ, ÄÖ ÑÍ/Ä, ÄÏ/ ÒÂÏ, ÄÇ, ÀÑ, ÂÏÃÂ, ÁKÍ, ÎÏÐ, ÍÌ², ÍÑÑ, ÍÂÑ/Ã, ÍÂ, ÄÖ Çàãàëü- íèé òÿãàð õâîðîá 845 628 411 268 215 496 ОРгАНИзАЦИЯ зДРАВООХРАНЕНИЯ 8 всюджене головним чином у малорозвинених регіонах. На таку недостатність та пов’язаний з нею дефіцит харчових мікроелементів припадає до однієї третини тягаря хвороб у Африканському регіоні. Наступним за значенням фактором ризику, на який припадає більша частина тягаря хвороб, що концен- труються також у Африканському регіоні, є небезпечні статеві стосунки. Далі йдуть ще чотири фактори ризику: високий кров’яний тиск, вживання тютюну, вживання алкоголю та небезпечна вода (схема 4). Оцінка ризиків дає можливість розраховувати тягар хвороб, обумовлених різними факторами ризи- ків, кожний з яких можливо виміряти за допомогою найрізноманітніших стратегій. Така оцінка може дати загальну картину відносних ролей щодо здоров’я людей, яка, у свою чергу, може допомогти у визна- ченні кола найважливіших питань, що потребують дослідження і розробки політики. Окрім того, вона дозволяє виявити потенційні вигоди щодо здоров’я у результаті усунення ризиків. Аналіз ефективності витрат — один із засобів, що можуть бути використані директивними органами для оцінки заходів, які забезпечують найбільшу «окупність витрат». існує багато варіантів, які можливо роз- глядати при виборі тих чи інших потенційних заходів втручання. ідеальний захід втручання міг би міститися у діях, направлених на усунення того фактора ризику, який є причиною суттєвого тягаря хвороб, та у та- ких, що підтвердили свою ефективність з точки зору витрат на рівні населення. Хоча нині існують заходи втручання, які можна розглядати як ідеальні, такі як добавки вітаміну А та інші заходи втручання у здоров’я матері та дитини, все ж таки у багатьох випадках такого чіткого вибору немає. Особливо важкою проблемою є прийняття компромісного рішення при виборі між лікуванням та профілактикою. Цю ситуацію можливо проілюструвати на прикладі теперішніх вимог до за- безпечення високоефективного антиретровірусного лікування хворих, інфікованих на Віл/СНіД, без виділення ресурсів на добровільне консультування та тестування і без проведення роботи з розширення практики безпечних статевих стосунків. Ефективність цих двох заходів втручання з точки зору витрат надто неоднакова. інша проблема вибору, з якою стикаються дирек- тивні органи, полягає у тому, чи слід їм акцентувати свою роботу на особах, які схильні до високого ризику, або застосовувати своєрідний демографічний підхід, який полягає у зменшенні впливу ризику. Чи є більш ефективним з точки зору витрат забезпечення вторин- ної профілактики осіб, які палять, хворіють на гіпер- тензію, ожиріння, мають високий вміст холестерину, у яких вже було перше серцево-судинне порушення та які схильні до високого ризику ще одного порушення, або краще приступити до втілення програм щодо зміни стилю життя на рівні всього населення, результати яких можуть виявитися через тривалий час? Великі зрушен- ня у демографічній струк турі населення, схильного до того чи іншого фактора ризику, цілком можливі, як це вже було підтверджено на прикладі програми по запобіганню серцево-судинних захворювань у фінлян- дії. У тих випадках, коли ризики можливо виміряти, вони продовжують знижуватися щодо найважливіших факторів ризику і зменшуються до найнижчих рівнів спостереження. Аналіз ефективності витрат найбільш корисний у випадках розробки політики по відношенню до найзвичайніших та широко розповсюджених факто- рів ризику, що характеризуються низькими рівнями невизначеності і добре зрозумілі вченим, які мають у розпорядженні ефективні стратегії їх зниження. Такий аналіз, найімовірніше дасть можливість визначити три групи заходів втручання: витратно-ефективні та деше- ві; витратно-ефективні, але не дешеві; не ефективні з точки зору витрат і не пріоритетні. У міру підвищення рівнів невизначеності — чи йде мова про оцінки ри- зиків або наявність фактичних даних, необхідних для розробки стратегії зниження,— корисність аналізів ефективності витрат щодо прий няття рішення про управління ризиками стає меншою (схема 5). Нарешті, виключно важливе значення має спів- ставлення впливу заходів втручання на майбутнє здоров’я населення та впливу факторів ризику. Разом з тим важливо також визначити роль інших заходів втручання, які сприяють досягненню таких необхідних соціальних цілей, як зниження нерівності з точки зору здоров’я та гнучке реагування на законні очікування населення (схема 6). Дослідження, які були розпочаті ще у 80–90- х роках, дозволили виявити істотні розбіжності у сприйнятті одного й того ж ризику, особливо між вченими та населенням у цілому, наприклад у ви- падку ризиків, обумовлених ядерною енергією або автотранспортними засобами. зараз усе більше ви- знається, що сприйняття цих ризиків обома групами має важливе значення і успішна політика в області Схема 4. Провідні причини хвороб у країнах у розподілі за широкими категоріями доходів БКН — білково-калорійна недостатність ВА — вживання алкоголю ВВХ — високий вміст холестерину ВКТ — високий кров’яний тиск ВТ — вживання тютюну НВ — небезпечна вода НСС — небезпечні статеві стосунки ВВХ Рівні доходу країн ВА, ВТ, ВКТ НСС Низький Середній Високий НВ БКН БКН ВА, ВТ, ВКТ В.ф. МОСКАлЕНКО. СИСТЕМНИй ПіДХіД ДО фАКТОРіВ РИзИКУ ДлЯ зДОРОВ’Я... 9 керування ризиками повинна будуватися на пого- джувальній основі. інші аспекти ризиків — побачені вони або непобачені, чи підпадають під їх вплив люди вільно чи невільно, поєднані вони з небезпекою або страхом чи ні, можуть вони привести до передачі наслідків від одного покоління іншому чи ні — були у всіх випадках сприйняті важливими для пояснення стурбованості населення. Дослідження також виявили, що до невеликих та загальних ризиків люди часто став- ляться терпляче, тоді як незвичайні або драматичні ризики можуть викликати значні розбіжності. Проте у тих випадках, коли вигода від тієї чи іншої техно- логії вважається істотною, а ризик несприятливого впливу вельми низьким, як, наприклад, у випадку з багатьма вакцинами, медичними процедурами та медикаментозними лікарськими засобами, ці ризики звичайно допускаються як фахівцями, так і громад- ськістю (схема 7). Нині широко визнається передача інформації щодо ризиків, зокрема у відносинах між директив- ними органами та їх науковими консультантами, з одного боку, та групами особливих інтересів — з іншого. значний вплив на вибір кінцевої політики у модифікації та обмеженні ризиків для здоров’я справ- ляють такі моменти, як спосіб, за допомогою якого робиться опис та «кваліфікуються» ризики, хто ви- ступає від імені наукових кіл, як організовано діалог та переговори та чи доводяться належним чином до відома населення невизначеності, пов’язані з цими ризиками. Для здійснення розумної політики обмежен- ня ризиків велике значення має атмосфера взаєм ної довіри між усіма сторонами. Проте у тих випадках, коли політика у сфері обмеження та регулювання ризиків зачіпає корпоративні інтереси (наприклад, компаній з виробництва алкогольних напоїв та тютю- нових виробів), часто виникають добре організовані спроби спровокувати наукові та публічні суперечки з метою перешкодити досягненню політичного та громадського консенсусу. У політиці керування ризиками необхідно вра- ховувати місцевий контекст, особливо культуру суспільства та політичні і економічні реалії. Проте щодо країн з низьким і середнім рівнем доходу та різних суспільств, то досліджень у них ризиків для здоров’я проводиться ще замало. зараз є реальна по- треба у більшій кількості епідеміологічних даних про ці ризики, відповідної інформації про сприйняття ризиків та у більш широкому доведенні її до відома громадськості. Наприклад, до цього часу не зовсім зрозумілий механізм впливу злиденності та поведінки на уразливість різних груп населення по відношенню до Віл/СНіДу, на засіб, за допомогою якого окремі люди намагаються усунути ризик, пов’язаний з пе- редачею цієї хвороби (схема 8). Політика у сфері керування ризиками варіює у залежності від того, чи можливо згрупувати ризики для здоров’я у категорії, які добре вивчені наукою та є загальними (наприклад, такі, як кров’яний тиск, вживання тютюну, відсутність доступу до чистої води), у менш зрозумілі категорії (включення овочів у раціон харчування, ожиріння) або менш розповсю- джені (дефіцит цинку, абсорбція цинку) і категорії, які не зовсім зрозумілі (зміна клімату). Певні наукові невизначеності, вірогідно, варіюють аналогічним чином (схема 9). У цілях максимального забезпечення вигоди для здоров’я від стратегій керування ризиками директивні органи повинні використовувати такі підходи, які передбачають, у першу чергу, усунення основних еко- логічних (наприклад, зміна клімату) та периферичних (наприклад, санітарія), а також більш проксимальних ризиків. Потрібні також стратегії розширення про- філактики як шляхом зниження рівня схильності людей до ризиків у масштабі всього населення, так і шляхом цілеспрямованої роботи з людьми, схильними до високого ризику, у чітко визначених підгрупах на- селення (схема 10). Найбільші суперечки викликає керування рідкіс- ними, вельми невизначеними ризиками. фактори, які стримують прийняття відповідних заходів, вклю- чають недостатні наукові знання, істотну різницю у сприйнятті ризику, конфлікти між державними та приватними пріоритетами, наявність недостатніх фак- Схема 5. Ефективність витрат: тактика та стратегія Схема 6. Взаємний вплив факторів ризику на заходи втручання Схема 7. Варіанти сприйняття ФРЗ для визначення політики у галузі управління ризиками Три групи заходів втручання Аналіз ефективності витрат (особлива потреба) Розробка політики щодо широко відомих факторів ризику з відомими, перевіреними досвідом ефективними стратегіями подолання (зниження) з низькими рівнями невизначеності Витратно ефективні та дешеві Витратно ефективні, але не дешеві Не ефективні і не дешеві Вплив заходів втручання на майбутнє здоров я населення' Вплив факторів ризику Співстав лення Важливе значення ФРЗ (сприйняття ризику) ФРЗ (сприйняття ризику) Політика у галузі управ ління ризиками будується на узгодженій основі ОРгАНИзАЦИЯ зДРАВООХРАНЕНИЯ 10 тичних даних щодо зниження та регулювання ризиків та слабку систему прийняття програмних рішень. На- вряд чи можна розраховувати на прийняття політики зниження рівня впливу ризиків у мас штабі всього населення. У залежності від значення, яке надається даному виду ризику науковими, політичними колами і громадськістю, та суперечки, розгорнутої навколо нього, різні варіанти політики у сфері керування ри- зиками можуть бути такими: зачекати та подивитися; активно намагатися знизити рівні невизначеності шляхом подальших наукових досліджень; зачекати результатів подальших наукових повідомлень та діалогу з громадськістю; прий няти обережний підхід. Принцип передбачуваного підходу можна вико- ристати у тих випадках, коли широко визнається, що потенційні серйозні ризики реальні, а їх потенційні, але невідомі наслідки можуть також бути вельми руйнівними, коли існують кардинальні розбіжності у думках відносно сприйняття ризику та коли наукові дані про той чи інший вид небезпеки, вірогідності виникнення ризику або масштабів наслідків відсутні чи недостатні. Цей принцип краще за все застосову- вати у серйозних ситуаціях, коли прийняття рішень неможливе через силу високого рівня невизначеності та сварок (схема 11). Директивні органи покликані грати важливу роль у зниженні рівня впливу ризиків на населення. людям також необхідно зрозуміти, яким чином директивні органи приймають рішення, пов’язані з керуванням такими ризиками. Вже накопичено певний досвід най- більш ефективної передачі інформації про ризики, включаючи необхідність надання всіх відомих фактів і невизначеність та забезпечення того, щоб особи, які сповіщають про ризик, були висококваліфікова- ними, визнаними, але незалежними експертами. У цьому зв’язку важливо розвивати культуру довіри між посадовими особами, експертами, громадськістю та засобами масової інформації. Необхідність укріплення довіри передбачає більш відкриту систему керування та регулюючі органи, не схильні до підкорення політичному тиску. громад- ськість повинна знати всю інформацію щодо ризику, а діяльність наукових консультантів повинна бути відома громадськості й носити відкритий харак тер. засоби масової інформації також повинні мати право на проведення без перешкод розслідування і публікацію своїх висновків. Схема 8. Сприйняття ризиків для здоров’я Схема 9. Варіанти групування ФРЗ за категоріями ВА — вживання алкоголю ВТ — вживання тютюну Д/ЧПВ — доступ до чистої питної води ДЦ — дефіцит цинку ЗК — зміна клімату КТ — кров’яний тиск О — ожиріння О/РХ — овочі у раціоні харчування Схема 10. Основні напрями дій директивних органів щодо забезпечення здоров’я при застосуванні стратегій управління ризиками Лідери політики в модифікації та обмеженні ризиків Розумна політика обмеження ризиків Довіра між сторонами, діалог, переговори Директивні органи (їх наукові установи, фахівці, вчені) Громадськість, групи особливих інтересів ІНФОРМАЦІЯ ПРО РИЗИКИ Корпоративні інтереси, суперечки, відсутність консенсусу, провокації (тютюн, алкоголь як приклад) Політика управління ризиками Культура, громадськість, традиції (особливості), політичні, економічні реалії Місцевий компонент Політика у сфері управління ризиками Можливості группування за категоріями (версії, приклади) Залежність Загальні КТ, ВТ, ВА, Д/ЧПВ О, О/РХ ДЦ ЗК Не дуже зрозумілі Не зовсім зрозумілі Не дуже поширені Підходи директивних органів до максимального забезпечення користі для здоров я від стратегій управління ризиками ' Екологічні (клімат) Периферичні (санітарія) Проксимальні (лінійні, звичайні) Схема 11. Принцип передбаченого підходу: алгоритм дій Тактика і стратегія впровадження політики управління ризиками (залежно від ситуації, розуміння, співвідношення сил) Зачекати, подивитися Активно зни зити рівні не визначеності шляхом подальших наукових досліджень Прийняти обережні рішення Зачекати результатів наукових повідомлень та діалогу з громадськістю В.ф. МОСКАлЕНКО. СИСТЕМНИй ПіДХіД ДО фАКТОРіВ РИзИКУ ДлЯ зДОРОВ’Я... 11 Насамкінець слід ще раз нагадати, що для бага- тьох країн, до яких належить і Україна, особливо для найбідніших верств населення, потенційна користь від вищезгаданої діяльності достатньо велика — як мінімум додаткових десять років здорового життя. Та- ким чином, системний підхід до фРз є важливим та ефективним ресурсом на шляху покращання здоров’я і збільшення тривалості життя населення. л і т е р а т у р а 1. Методологические проблемы учения о факторах риска с позиций профилактической медицины / И.А. гунда- ров, И.С. глазунов, В.Ю. лисицын и др. // Вестн. АМН СССР.— 1998.— № 2.— С. 34–41. 2. Лисицын Ю.П. Социальная гигиена и организация здра- воохранения: Проблемные лекции.— М.: Медицина, 1992.— 512 с. 3. Гончарук Е.И., Вороненко Ю.В., Марценюк Н.И. Изучение влияния факторов окружающей среды на здоровье на- селения.— К., 1989.— 204 с. 4. факторы риска для здоровья: Матер. 55-й сессии Всемир- ной ассамблеи здравоохранения ВОз.— Женева, 2002. 5. здоровье населения в Европе. Региональная публикация ВОз.— Европейская серия № 83.— Копенгаген: ВОз, 1997.— 90 с. 6. здоровый образ жизни. Теоретические и прикладные проблемы (аналитический обзор).— К.: Укр. центр наук. мед. інформації та пат.-ліценз. роботи, 2002.— 21 с. 7. Нагорна А.М., Ковешнікова ІI.В. Самооцінка здоров’я та розповсюдженість деяких факторів ризику серед насе- лення різної статі міст України (за результатами медико- соціологічних досліджень) // Вопросы здравоохранения Донбасса: Сб. статей.— Донецк, 2000.— С. 25–29. 8. Основні соціально-демографічні характеристики до- могосподарств України у 2001 році: Стат. бюл.— К.: Держкомстат України, 2001.— 65 с. Поступила 19.03.2003

Системний підхід до факторів ризику для здоров'я як ресурс покращання якості та збільшення тривалостi життя людей

Institution

Ähnliche Einträge