Карти та геоінформаційні системи в Інтернет

У статті «Карти та геоінформаційні системи в Інтернет» розглянуті сучасні методи використання картографії в історичному дослідженні; подається короткий огляд джерел історичних карт в Інтернет і пояснюються перспективи їх використання....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2004
Автор:	Жданович, О.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут історії України НАН України 2004
Назва видання:	Історико-географічні дослідження в Україні
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/53809
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Карти та геоінформаційні системи в Інтернет / О. Жданович // Історико-географічні дослідження в Україні : Зб. наук. пр. — 2004. — Число 7. — С. 136-145 . — Бібліогр.: 10 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-53809
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-538092025-02-09T22:59:39Z Карти та геоінформаційні системи в Інтернет Maps and geoinformation systems Жданович, О. У статті «Карти та геоінформаційні системи в Інтернет» розглянуті сучасні методи використання картографії в історичному дослідженні; подається короткий огляд джерел історичних карт в Інтернет і пояснюються перспективи їх використання. The modern methods of cartography for historical research are described in the article «Maps and geoinformation systems». The author gives brief review of historical map sources in Internet and grounds the perspectives of its development. 2004 Article Карти та геоінформаційні системи в Інтернет / О. Жданович // Історико-географічні дослідження в Україні : Зб. наук. пр. — 2004. — Число 7. — С. 136-145 . — Бібліогр.: 10 назв. — укр. XXXX-0022 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/53809 528.9004.65004.738.5 uk Історико-географічні дослідження в Україні application/pdf Інститут історії України НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
description	У статті «Карти та геоінформаційні системи в Інтернет» розглянуті сучасні методи використання картографії в історичному дослідженні; подається короткий огляд джерел історичних карт в Інтернет і пояснюються перспективи їх використання.
format	Article
author	Жданович, О.
spellingShingle	Жданович, О. Карти та геоінформаційні системи в Інтернет Історико-географічні дослідження в Україні
author_facet	Жданович, О.
author_sort	Жданович, О.
title	Карти та геоінформаційні системи в Інтернет
title_short	Карти та геоінформаційні системи в Інтернет
title_full	Карти та геоінформаційні системи в Інтернет
title_fullStr	Карти та геоінформаційні системи в Інтернет
title_full_unstemmed	Карти та геоінформаційні системи в Інтернет
title_sort	карти та геоінформаційні системи в інтернет
publisher	Інститут історії України НАН України
publishDate	2004
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/53809
citation_txt	Карти та геоінформаційні системи в Інтернет / О. Жданович // Історико-географічні дослідження в Україні : Зб. наук. пр. — 2004. — Число 7. — С. 136-145 . — Бібліогр.: 10 назв. — укр.
series	Історико-географічні дослідження в Україні
work_keys_str_mv	AT ždanovičo kartitageoínformacíinísistemivínternet AT ždanovičo mapsandgeoinformationsystems
first_indexed	2025-12-01T14:34:27Z
last_indexed	2025-12-01T14:34:27Z
_version_	1850316869183995904
fulltext	136 УДК 528.9004.65004.738.5 Олексій Жданович КАРТИ ТА ГЕОІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ В ІНТЕРНЕТ У статті «Карти та геоінформаційні системи в Інтернет» розглянуті сучасні методи використання картографії в істоC ричному дослідженні; подається короткий огляд джерел історичних карт в Інтернет і пояснюються перспективи їх використання. К арти завжди були однією з найважливіших складових будь8якого історичного дослідження, а на сучасному етапі, при використанні комп’ютерних технологій, їх можливості істотно зросли. Просторова орієнтація в дослід8 женні є необхідною умовою об’єктивної оцінки історичної по8 дії. Саме можливості сучасних картографічних програм та ос8 новні методи роботи з ними, а також джерела картографічного матеріалу в мережі Інтернет та правильне й оптимальне його використання, і складають предмет нашого дослідження. Вся інформація про реальні об’єкти і події, яка накопичуєть8 ся в Інтернет, тією чи іншою мірою містить так звану просто8 рову складову. Просторовий аспект мають різні споруди, зе8 мельні ділянки, водні, лісові ресурси, транспортні сполучення й інженерні комунікації. Дослідники вказують на те, що «80–90% усіх даних складають геодані – інформація, яка має своє особливе місце на карті, схемі чи плані»1. Карта – це ефективний та інформативний спосіб збережен8 ня, надання і передачі географічної інформації, яка має прос8 торову прив’язку. Працюючи з комп’ютерною картою, її мож8 на легко масштабувати на екрані комп’ютера, переміщувати в різні боки, домальовувати і витирати об’єкти, друкувати в будь8якому вигляді будь8які фрагменти. Однак, комп’ютерна карта, яку інакше називають електронною, має низку власти8 востей, які особливо цінні в історичних дослідженнях. 137 По8перше, картографічні пакети призначені не тільки для прив’язки існуючих карт із даними, які у картографії назива8 ються атрибутивною структурою карти, але й для створення власних карт. При створенні тематичних карт картографічний пакет дозволяє користуватися сотнями кольорів, різними сим8 волами і типами ліній, дає можливість створювати карти з по8 вільним переходом кольорів, за допомогою тіней відображати рельєф або інші графічні матеріали більш реально. Як основу тематичної карти можна використовувати відскановані кар8 тографічні матеріали, супутникові знімки, фотографії та інше. По8друге, електронну карту можна розглядати як свого роду варіант графічного інтерфейсу, який забезпечує виконання ін8 формаційно8пошукових процедур шляхом безпосереднього посилання на об’єкти карти. Інформаційно8пошукова інтерак8 тивність тематичної карти забезпечує оперативний перегляд більш детальної інформації про будь8який об’єкт карти. Для цього досить натиснути на нього клавішею «миші» і у діалого8 вому вікні, що з’явилося, буде відображена пов’язана з цим ге8 ографічним об’єктом інформація. Реалізація таких сценаріїв широко застосовується в Інтернет8документах, і, що слід особ8 ливо зазначити, не потребує глибоких знань програмування. По8третє, електронна карта дозволяє застосовувати мульти8 медія. Технологія створення електронних карт дає можливість підключати до тематичних карт звук і зображення, забезпечу8 ючи можливість передачі електронних тематичних карт за до8 помогою Інтернет або електронної пошти. Широке застосування й ускладнення електронних карт обу8 мовило виникнення ще одного їх різновиду – геоінформацій8 них систем (ГІС). Існують десятки визначень геоінформацій8 них систем (інакше їх називають географічними інформацій8 ними системами). Але більшість фахівців схиляються до того, що визначення ГІС повинне базуватися на понятті системи управління базами даних (СУБД). Тому можна твердити, що ГІС – це системи керування базами даних, призначені для ро8 боти з територіально8орієнтованою інформацією. Великий потенціал місить у собі використання істориком ге8 138 оінформаційних систем (ГІС), за допомогою до яких останнім часом нерідко звертаються при вирішенні транспортних, гео8 логічних, екологічних та адміністративних завдань та проблем. ГІС надає нові інструменти, які розширюють і розвивають наукові основи картографії. За допомогою ГІС візуалізація самих карт може бути легко доповнена звітними документа8 ми, тривимірними зображеннями, графіками, таблицями, ді8 аграмами, фотографіями та іншими засобами, зокрема, муль8 тимедійними. Найважливішою особливістю ГІС є здатність зв’язувати картографічні об’єкти (тобто об’єкти, що мають форму і місце розташування) з описовою, атрибутивною інформацією, яка стосується цих об’єктів і описує їх властивості. Як було зазна8 чено вище, в основі будови ГІС лежить СУБД. Основна пере8 вага ГІС8додатків полягає у тому, що вони надають картогра8 фічну інформацію з різним ступенем деталізації. Необхідний зв’язок – інформація про об’єкти – міститься у базі даних і її досить просто знайти і переглянути. Через те, що ГІС може працювати з двома типами даних, які істотно різняться один від одного – векторний і растровий, іс8 нують дві моделі ГІС. У векторній моделі кодована інформа8 ція про крапки, лінії і полігони зберігається у вигляді набору координат X, Y (у деяких ГІС часто додається третя – просто8 рова і четверта, часова координата). Місце розташування крапки (крапкового об’єкту), наприклад будинку, описується парою координат (X, Y). Лінійні об’єкти – дороги або ріки – зберігаються у вигляді набору координат X, Y. Полігональні об’єкти, типу земельних ділянок чи областей обслуговування, зберігаються у вигляді замкнутого набору координат. Вектор8 на модель особливо зручна для опису дискретних об’єктів і менше підходить для опису безупинно мінливих властивос8 тей, таких як щільність населення. Растрова модель є оптимальною для роботи із безупинними об’єктами. Растрове зображення являє собою набір значень для окремих елементарних складових (осередків), воно подіб8 не до від сканованої карти чи картинки. Більш перспективним 139 є безшаровий об’єктно8орієнтований підхід до нанесення об’8 єктів на цифрову карту. Відповідно до нього, об’єкти входять у класифікаційні системи, які відбивають визначені логічні від8 носини між об’єктами предметних галузей. Угруповання об’8 єктів різних класів для різних цілей (відображення чи аналізу) здійснюються більш складним способом. Однак, об’єктно8орі8 єнтований підхід ближчий до характеру людського мислення, ніж пошаровий принцип. Для використання в ГІС, дані потрібно перетворити у при8 датний цифровий формат. Процес перетворення даних із па8 перових карт у комп’ютерні файли називається оцифровкою. У сучасних ГІС цей процес може бути автоматизований із зас8 тосуванням сканерної технології. Це особливо важливо при виконанні великих проектів. ГІС8технологія надає різні спосо8 би маніпулювання просторовими даними і виділення даних, потрібних для конкретної задачі. У невеликих проектах географічна інформація може збері8 гатися у вигляді звичайних файлів. Але при збільшенні обся8 гу інформації і зростанні кількості користувачів, для збере8 ження, структурування і управління даними, ефективніше застосовувати СУБД і спеціальні комп’ютерні засоби для ро8 боти з інтегрованими наборами даних. При наявності ГІС і ге8 ографічної інформації можна отримувати відповіді, як на прості питання, так і на більш складні запити, що вимагають додаткового аналізу. Їх можна задавати як простим натискан8 ням кнопкою «миші» на обраний об’єкт, так і за допомогою аналітичних засобів. Процес накладення (просторового об’єд8 нання) включає інтеграцію даних, розташованих у різних те8 матичних шарах. Протягом останніх років дуже поширені історико8орієнтова8 ні програми, які містять картографічні матеріали. Подамо ко8 ротку характеристику типовим програмам такого класу, та визначимо їхні основні переваги і недоліки. У серії «Велика енциклопедія географічних карт», яка була розроблена Санкт8Петербурзькою фірмою «Інгіт», на сьогодні нараховується більше десяти дисків2. 140 Нами були досліджені диски «Ближнее зарубежье. Украи8 на» (туди входять і плани Києва, Харкова, Дніпропетровська, Одеси, Севастополя і Ялти), «Все города России», «Все карты Европы» (карти 30 держав Європи). Працюючи з картою, можна використовувати стандартний набір можливостей: збільшення і зменшення її масштабу в широкому діапазоні, список об’єктів та їх пошук, віртуальний «циркуль» для вимі8 ру відстані по прямій лінії і по маршруту з довільною кількіс8 тю проміжних точок. Цікавою є така функція, як автоматична прокладка маршруту «з пункту А до пункту Б» з оптимізацією за довжиною чи за часом руху. Географічні карти в наш час складають до 80% усіх їх різно8 видів. Вони придатні для застосування в історично8орієнтова8 них геоінформаційних системах, де їх можна доповнювати і редагувати3. Що стосується електронних історичних карт, то, на жаль, можливості роботи з ними, як правило, не враховують ані дос8 лідники, ані розробники. Так, в електронній історичній енцик8 лопедії «Київ. Історична енциклопедія»4 представлено близь8 ко ста карт8реконструкцій міста і його околиць. При створен8 ні карт було використано механізм інформаційно8пошукової інтерактивності, який забезпечує можливість миттєвого дос8 тупу до інформації про обрані об’єкти. Деякі карти з цієї ен8 циклопедії можна зіставити із мережею сучасних вулиць, що при дослідженні істотно спрощує орієнтацію. Вдало реалізовані можливості картографічних систем в роз8 робленій російською компанією «Комінфо» «Энциклопедии истории России», яка охоплює період з 862 по 1917 рр. Вона представлена в чотирьох основних розділах: «Правители», «Современники», «События» і «Памятники культуры», і ма8 ють ряд анімаційних карт, які чітко і яскраво ілюструють пере8 біг найважливіших подій російської історії. До складу «Большой Энциклопедии Кирилла и Мефодия» входить велика колекція карт, серед яких близько третини но8 сять історичний характер. Характерно, що значна частина ін8 формації енциклопедії, як і інших відомих універсальних ен8 141 циклопедичних видань, розміщених в Інтернет, – переконли8 вий доказ того, що саме всесвітня мережа має найбільший по8 тенціал розвитку, як джерело картографічних матеріалів. Сайтів, які містять картографічну інформацію є чимало, проте, вони надзвичайно різноманітні за тематикою і спрямо8 ваністю. Серед них є й сервери серйозних наукових установ, які пропонують на комерційній основі спеціалізовані карти, і безкоштовні служби, що поширюють карти туристичних мар8 шрутів. Інтерактивні атласи світу та карти, з якими можна оз8 найомитися на подібних серверах, багато в чому схожі зі свої8 ми мультимедійними аналогами, що входять до складу найві8 доміших CD8енциклопедій. Але перші, у порівнянні з други8 ми, мають значні переваги: в Інтернет отримуємо найповнішу і найвірогіднішу інформацію, котра відзеркалює останні полі8 тико8географічні і територіальні зміни, а при необхідності, у найкоротший термін, можна одержати консультацію і додат8 кові роз’яснення фахівця. Якщо, використовуючи пошукові сервери, не вдалося знай8 ти необхідну інформацію, тоді звертаються до одного з online8 каталогів, де зосереджено дані про тисячі ресурсів Інтернет з даної тематики. Серед таких каталогів великий обсяг інформа8 ції містять англомовні ресурси: У процесі роботи над даною статтею, автор звертався до та8 ких каталогів, як Geographic catalogue of digital maps (www.maps.ch/cat8inter.html), Peny8Castanedallhrary Map Col8 lection (www.lib.texas.edu/Libs/PCL/Map_collection/ Map_ cottecti8onhtml) і Maps and References\ www.cgrer. uiowa.edu /servers/servers_references.html). Вони підготовлені відповід8 но Цюріхською Національною бібліотекою, дослідницькими центрами Університету штату Техас і Університету штату Ай8 ова. У цих детальних, добре структурованих каталогах наявні інтерактивні online8атласи, спеціалізовані (у тому числі регіо8 нальні) та історичні карти, карти8схеми багатьох міст. При дослідженні питань історичної географії особливу ува8 гу варто звернути на портал Encarta (www.encarta.com), засно8 ваний на ресурсах відомої енциклопедії Microsoft. Деяка час8 142 тина послуг платна (безкоштовно – тільки для зареєстрованих користувачів енциклопедії), хоча існує і treal8версія сайту. Де8 тальні географічні карти http://encarta.msn.com/encnet/fea8 tures/mapcenter/map.aspx супроводжуються статтями, в яких розповідається про національні звичаї, свята, валюту і держав8 ний устрій усіх країн світу. Науковий підхід до проблеми картографії демонструє сайт nationalgeographic.com MapMachine (http://nationalgeograph8 ic.com/maps/). Цей сервер є Інтернет складовою журналу «National Geographic». Ресурс володіє більш ніж сотнею док8 ладних спеціалізованих карт світу, які є унікальними. Серед них агрокультурні, біокліматичні, екологічні карти. Є карти землетрусів, мінеральних ресурсів, ландшафтні, супутникові, політичні. Існують карти щільності населення, опадів, темпе8 ратури, снігового покриву і т.д., та, що цікаво, мальовані карти історичних місць5. Значний інтерес для дослідників з обсягу історичної геогра8 фії становлять колекції старовинних карт, які доступні в мере8 жі Інтернет. Вони складають ресурси дослідницьких центрів США. Так, у колекції Девіда Рамсея зібрано до 2300 стародав8 ніх карт Північної і Південної Америки XVIII8XIX ст.6 На сервері бібліотеки Університету Джорджії – Rare Map CollectionattheHargrett library7 – представлено кілька сотень карт, найдавніша з яких датована 1544 р., присвячених Аме8 риці і штату Джорджія. Широко відома колекція карт Бібліо8 теки Конгресу США – library of Congress Map Collections Online8. Велика добірка карт, що описують історію людства почина8 ючи з ІІІ тис. до н.е., знаходиться на сервері Орловського уні8 верситету (м. Орел, Росія) www.ostu.ru/personal/nikolaev/ index.html. Сайт http://historic8cities.huji.ac.il/ містить карти, літерату8 ру та інші матеріали, пов’язні з картами XV – XVIII ст. Карти можуть бути структуровані за алфавітом та за періодами. Існує розділ, присвячений розробникам карт. Проект інтен8 сивно розвивається і доповнюється новими документами. 143 Заслуговують на увагу і наступні джерела картографічних матеріалів: 1 Geographic catalogue of digital maps (www.maps.ethz.ch) – підготовлений Цюріхською національною бібліотекою; 2 Perry8Castaneda Library Map Collection (http://www.lib. utexas.edu/maps/map_sites/hist_sites.html) – дослідницький центр Університету штату Техас; 3 Maps and References (www.cgrer.uiowa.edu/servers/ servers_references.html) – Університет штату Айова. Ці каталоги добре структуровані, а поряд з інтерактивними online8атласами, спеціалізованими, регіональними і картами8 схемами міст, там наявні й розділи з картами історичної тема8 тики. Обробка таких архівних картографічних матеріалів як «Map of Hjlfnd by Cullaume Delisle of 1702», «Map of Lithuania by Fathter John Nieprzecki of 1749», «Map of Poland by Tobias Mayer Senior of 1750», «Rzeczpospolita w 1772 roku» містить безліч перешкод. Співвіднесення таких карт шляхом накла8 дення їхніх контурів, є досить проблематичним. Труднощі пов’язані з тим, що погрішності в розташуванні міст (широта і довгота) у окремих картографів XVIII в. досягають 30`. Так, у таких авторів як Г.Делісл (1702), Т.Маєр (1750), Г.Роберт де Вайгонді (1752), Л.С.Деснос (1760) при зіставленні об’єкта дослідження спостерігається ряд невідповідностей9. Організація ГІС міст XVIII ст. ведеться з розрахунком на те, що при аналізі розташування їх на карті традиційно виді8 ляють три рівні: а) мікроположення – розташування стосов8 но найближчих околиць, яке треба вивчати по великомасш8 табній карті; б) мезоположення – розташування міста у сере8 дині конкретного району, до якого він відноситься; в) макро8 положення – розташування щодо віддалених даностей, яке треба вивчати на дрібномасштабній карті країни, материка або навіть на світовій карті10. У нашому дослідженні пріори8 тетний напрямок становить вивчення мезоположення міст Речі Посполитої XVIII ст. Це пов’язано з тим, що мікрорі8 вень не може бути детально вивчений за відсутності достат8 ньої кількості статистичних даних, а макрорівень не мав у 144 той час визначального значення через низький рівень інтег8 рації держав. Одним з таких програмних продуктів, призначених для пуб8 лікації і супроводу картографічної інформації в Internet, є MapXtreme – сервер картографічних додатків, створений кор8 порацією Maplnfo. Відкрита архітектура MapXtreme працює з будь8яким Web8сервером і не має потребу в додаткових plug8 ins, що дозволяє використовувати будь8які браузери на ПК чи робочих станціях UNIX. Ще один продукт цієї корпорації Мар8Xsite дозволяє досить легко вбудовувати у Web8сторінки картографічну інформацію. Отже, на основі розглянутих нами блоків карт з їх адреса8 цією, можна зробити висновок про те, що потенціал викорис8 тання сучасних методів створення карт і роботи з ними в іс8 торичних дослідженнях є досить високим, але досі реалізу8 ється тільки на початковому рівні. Пошук картографічної ін8 формації в мережі Інтернет може забезпечувати матеріалами дослідників будь8яких історичних періодів і найрізноманіт8 нішої тематики. Однак, на практиці тільки деякі вчені засто8 совують карти у своїх дослідженнях. Це обумовлено, голов8 ним чином, відсутністю достатньої кількості інформації про доступні технології та невеликим практичним досвідом їх використання. 1. Зелинский С. Обзор современных геоинформационных систем. //«CHIP», 2000. – № 8, – С. 50. 2. З повним списком електронних видань «Інгіт» можна ознайоми8 тись в Інтернет за адресою: www.ingit.ru 3. Для реалізації таких можливостей необхідно мати спеціальний апаратний ключ. 4. 3Media (www.3media.kiev.ua) 5. Хоча проект Tera Server (www.terraserver.mkrosoft.com) і не від8 носиться безпосередньо до історичних картографічних ресурсів, все ж він заслуговує на увагу, оскільки являє собою великий за обсягом збірник детальних космічних та аерофотографій Землі. На спецаль8 145 ному сервері розміщено фотографії з кількох супутників Землі, а та8 кож дані аерофотозйомок, наданих низкою компаній. Розробники поставили перед собою завдання – зібрати фото, які покривають усю земну кулю. Сьогодні будь8який користувач Internet може осягнути кожен метр поверхні США із космосу. Фотоархів фотографій 608ти інших країн світу поповнюється майже щоденно. Унікальний пошу8 ковий пристрій дасть можливість за лічені секунди отримати фотог8 рафію того місця, яке вас зацікавило, за його назвою, задавши точні значення широти і довготи. Більшість фотографій зроблені високоя8 кісно, а за останній час на сервері з’явились фотографії, котрі дозво8 ляють розгледіти на поверхні Землі об’єкти завбільшки 1 м. До фо8 тографій додаються топографічна карта з деталізацією до 2 м і рельє8 фна карта масштабу 1 піксел – 2 км. Особливої уваги заслуговують фотографії найвідоміших куточків світу. 6. David Rumsey Collection (www.david8rumsey.com). 7. Rare Map CollectionattheHargrett library (www.libsuga.edu) 8. Карти зберігаються у власному форматі sid і для їх огляду необ8 хідно мати спеціальні утиліти. 9. Buczek Karol. The history of Polsh cacrotography from the 15th to the 18th centry. – Wrots¯aw, 1966. – С. 84. 10. Баранский Н.Н. Избранные труды. Становление советской эко8 номической географии. – М: Мысль, 1980. – С. 145. Oleksii Zhdanovich MAPS AND GEOINFORMATION SYSTEMS The modern methods of cartography for historical research are described in the article «Maps and geoinformation sysC tems». The author gives brief review of historical map sources in Internet and grounds the perspectives of its development.

Карти та геоінформаційні системи в Інтернет

Репозитарії

Схожі ресурси