Карти роботи Йогана Баптиста Гомана в збірці Національного музею історії України

Стаття присвячена відомому німецькому картографу XVIII ст. Й.Б.Гоману і його роботам, що зберігаються в фондах Національного музею історії України. Ці карти мають виняткове значення як для дослідників, що займаються вивченням проблем з історії України та Європи, так і для тих вчених, які досліджу...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Date:2009
Main Author: Оксенич, М.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут історії України НАН України 2009
Series:Історико-географічні дослідження в Україні
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/54211
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Карти роботи Йогана Баптиста Гомана в збірці Національного музею історії України / М. Оксенич // Історико-географічні дослідження в Україні : Зб. наук. пр. — 2006. — Число 9. — С. 163-178. — Бібліогр.: 33 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-54211
record_format dspace
spelling nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-542112025-02-10T01:03:17Z Карти роботи Йогана Баптиста Гомана в збірці Національного музею історії України Maps made by Iohan Baptist Homan, in the collection of National museum of history of Ukraine Оксенич, М. Стаття присвячена відомому німецькому картографу XVIII ст. Й.Б.Гоману і його роботам, що зберігаються в фондах Національного музею історії України. Ці карти мають виняткове значення як для дослідників, що займаються вивченням проблем з історії України та Європи, так і для тих вчених, які досліджують питання історії картографічної науки на теренах Європи. The article is dedicated to a famous German cartographer of the 18th century J.B. Homanno and his works, that belong to the fund collections of National Museum of the History of Ukraine. These maps are of exceptional importance for the researchers who deal with the history of Ukraine and Europe, and equally for those scientists who study the problems of the history of European cartography. 2009 Article Карти роботи Йогана Баптиста Гомана в збірці Національного музею історії України / М. Оксенич // Історико-географічні дослідження в Україні : Зб. наук. пр. — 2006. — Число 9. — С. 163-178. — Бібліогр.: 33 назв. — укр. XXXX-0022 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/54211 912.43(4)’17’:069(477) uk Історико-географічні дослідження в Україні application/pdf Інститут історії України НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
description Стаття присвячена відомому німецькому картографу XVIII ст. Й.Б.Гоману і його роботам, що зберігаються в фондах Національного музею історії України. Ці карти мають виняткове значення як для дослідників, що займаються вивченням проблем з історії України та Європи, так і для тих вчених, які досліджують питання історії картографічної науки на теренах Європи.
format Article
author Оксенич, М.
spellingShingle Оксенич, М.
Карти роботи Йогана Баптиста Гомана в збірці Національного музею історії України
Історико-географічні дослідження в Україні
author_facet Оксенич, М.
author_sort Оксенич, М.
title Карти роботи Йогана Баптиста Гомана в збірці Національного музею історії України
title_short Карти роботи Йогана Баптиста Гомана в збірці Національного музею історії України
title_full Карти роботи Йогана Баптиста Гомана в збірці Національного музею історії України
title_fullStr Карти роботи Йогана Баптиста Гомана в збірці Національного музею історії України
title_full_unstemmed Карти роботи Йогана Баптиста Гомана в збірці Національного музею історії України
title_sort карти роботи йогана баптиста гомана в збірці національного музею історії україни
publisher Інститут історії України НАН України
publishDate 2009
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/54211
citation_txt Карти роботи Йогана Баптиста Гомана в збірці Національного музею історії України / М. Оксенич // Історико-географічні дослідження в Україні : Зб. наук. пр. — 2006. — Число 9. — С. 163-178. — Бібліогр.: 33 назв. — укр.
series Історико-географічні дослідження в Україні
work_keys_str_mv AT okseničm kartirobotiioganabaptistagomanavzbírcínacíonalʹnogomuzeûístorííukraíni
AT okseničm mapsmadebyiohanbaptisthomaninthecollectionofnationalmuseumofhistoryofukraine
first_indexed 2025-12-02T09:17:16Z
last_indexed 2025-12-02T09:17:16Z
_version_ 1850387502174568448
fulltext 163 УДК 912.43(4)’17’:069(477) Марина Оксенич КАРТИ РОБОТИ ЙОГАНА БАПТИСТА ГОМАНА В ЗБІРЦІ НАЦІОНАЛЬНОГО МУЗЕЮ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ Стаття присвячена відомому німецькому картографу XVIII ст. Й.Б.Гоману і його роботам, що зберігаються в фон- дах Національного музею історії України. Ці карти мають виняткове значення як для дослідників, що займаються вив- ченням проблем з історії України та Європи, так і для тих вчених, які досліджують питання історії картографічної науки на теренах Європи. С тародавні карти – унікальні пам’ятки історії та культури. Вони дають уявлення не лише про становище певних зе- мель в певний час, але і про розвиток картографічної на- уки і техніки в зазначений період часу. З точки зору історично- го джерелознавства, карти є одним із різновидів зображальних джерел. Зображення на картах – це особливий вид моделюван- ня реальних явищ, що у графічній формі передає їх кількісні та якіс ні характеристики, структуру, взаємозв’язки і динаміку1. На даному етапі розвитку історичної науки використання старода- вніх карт як історичних джерел набуває все більшого значення. Карта є основою картографічного методу в історичному дослі- дженні й безперечно цінним історичним джерелом, що містить великий обсяг інформації, включеної в компактну і наочну графі- чну фор му. Фактично в історичному картознавстві та джерелоз- навстві побутує визначення стародавніх карт як картографічно- го документу, що не відображає сучасну нам дійсність і втратив оперативно-довідкове значення.2 Тому, розглядаючи стародавні карти як історичне джерело, перш за все потрібно спиратися на усебічний, комплексний історико-джерелознавчий аналіз. В Україні стародавні карти зберігаються в провідних архів- них установах, бібліотеках і музеях. Невелика за кількістю, але 164 різноманітна за складом картографічна збірка зберігається і у Національному музеї історії України (далі – НМІУ). Це один з найдавніших музейних закладів України, створений ще напри- кінці ХІХ ст. за ініціативи Київського товариства старожитно- стей і мистецтв. За більш ніж столітню історію він став прові- дним музейним закладом країни, його колекції нараховують в наш час близько 700 тисяч одиниць зберігання. Картографічна збірка НМІУ налічує понад 400 різноманітних карт. Вона поча- ла формуватись разом з іншими колекціями закладу, регулярно поповнювалась – зокрема, численними були надходження кар- тографічних матеріалів до відділу «Старий Київ», що був орга- нізований в 1912 р. Проте потрібно зазначити, що комплектува- лась вона не систематично, а стихійно, тому говорити про якусь цілісну колекцію не можна. Основу збірки становлять картогра- фічні матеріали, що пов’язані з історією України і Києва зокре- ма. Проте в зібранні трапляються цікаві екземпляри європей- ського рівня, пам’ятки європейської картографії – наприклад, карти роботи відомого німецького картографа Йогана Баптіста Гомана (Homanno) (1663–1724). В колекції музею знаходиться сім карт, пов’язаних з діяльністю Гомана, з них дві були ство- рені картографом і математиком Тобіасом Майєром (Mayero) (1723–1762) і видані картографічною фірмою Homannianorum Heredum – «Спадкоємці (Наступники) Гомана». Звертаючись до історії європейської картографії, потрібно зауважити, що розвиток картографії в європейських країнах в XVII–XVIII ст. був обумовлений застосуванням новітніх мето- дів математичного обчислення карт на базі уточнення розмірів форми земної кулі з допомогою триангуляції в якості методу виміру меридіанів (градусного виміру) і отримання координат точок на земній поверхні.3 Потреби нового часу (проблеми зем- левпорядкування господарства, військової справи, освоєння но- вих територій) обумовлювали створення більш точних карт, які будувались за допомогою використання новітніх математичних методів і принципу побудови проекцій, високоточних астроно- мічних вимірювань, інструментальних топографічних зйомок тощо. На розвитку науки відбивався і загальний економічний 165 стан країни. Так у XVIII ст. найбільшого економічного розвит- ку набули Англія і Франція, де це призвело до активізації кар- тографії і геодезії. Втрата Нідерландами економічної першості пригальмувала там розвиток картографічної справи. Натомість, у той же час помітно прогресує картовидання в Німеччині.4 Йо- ган Баптист Гоман – один з найвидатніших картографів XVIII ст. – зробив великий внесок в розвиток географії і картографії як Німеччини, так і Європи. Саме завдяки його діяльності, кар- тографію в Німеччині стали вважати окремою науковою дисци- пліною. Географічні і астрономічні карти та глобуси його робо- ти були високої якості: географічно точні і такі, що відповідали найвищим естетичним вимогам. Майбутній засновник династії картографів народився 1663 р. Освіту отримав в єзуїтській школі в Миндельхеймі, кілька ро- ків провів в монастирі домініканського ордену, а пізніше прий- няв лютеранство і переїхав в Нюрнберг. Там він 1687 р. відкрив нотаріальну контору. Тоді ж Гоман почав навчатись мистецт- ву гравірування: спочатку у Давіда Функа, а потім і у відомо- го гравера та видавця Якоба фон Зандрарта. 1692 р. він відкрив власну картографічну майстерню, а близько 1702 р. до неї була долучена і типографія, яка в основному видавала книги геогра- фічного спрямування.5 Впродовж довгих років датського панування в сфері карто- графії родина Гомана стала найбільш впливовими виробника- ми карт в Німеччині в XVIII ст. Успішній діяльності видавни- цтва сприяли давні традиції книгодрукування в Нюрнберзі, близькість великого наукового центру – Альтдорфського уні- верситету, вдалий підбір співробітників. З видавництвом в різні часи були пов’язані такі відомі вчені як Йоган Габріель Доппе- льмайєр, Йоган Хьюбнер, Йоган Годфрід Грегорі, Тобіас Майєр тощо. Гоман видав перший німецький атлас з 40 карт «Neuer Atlas» (1707), відомий «Atlas von hundert Charten» («Атлас 100 карт») (1712), «Atlas Novus» («Новий атлас») (1714), в якому вперше з’явилась велика кількість географічних карт, які потім пере- друковувались в інших виданнях Гомана. «Atlas Novus» ство- 166 рено у співпраці з Йоганом Габріелем Доппельмайєром6, що спеціально для цього атласу написав «Введення в географію». Дві важливі компіляції праць Доппельмайєра були видані піз- ніше «Спадкоємцями Гомана» – «Atlas Coelestis in quo Mundus Spectabilis et in Eodem Stellarum Omnium Phoenomena Notabilia», що складався з 30 карт (1742) і виправлене видання цієї праці «Atlas Novus Coelestis, in quo Mundus Spectabilis, et in Eodem tam Errantium quam Inerrantium Stellarum Phoenomena Notabilia» (1748) із додатковою картою з зображенням сонячного затем- нення 1748 р. Перший всесвітній атлас «Grosser Atlas Uber die ganze Welt» з 126 карт ним було видано 1716 р., а пізніше його неодноразо- во перевидавали – 1719, 1725, 1731, 1735, 1737, 1743, 1746, 1748, 1759 рр.7 Незабаром після опублікування першого атласу Го- ман 1707 р. став членом Берлінської Академії Наук, в 1715 р. став членом Королівського Прусського наукового товариства, а імператор Карл VI надав Гоману звання «географа його Імпе- раторської величності».8 Робота видавництва відзначалась ве- ликою працездатністю: лише в період 1702–1716 рр. було виго- товлено понад 100 мідних таблиць з розробками мап. Всього у видавництві вийшло понад 600 карт (понад 200 вийшло лише за життя Йогана Баптиста Гомана), в основі яких були французькі чи голландські зразки.9 Проте Гоман і його наступники майже не випускали власноруч зіставлених карт, а збирали, перевида- вали або ж перероблювали оригінальні карти, досить часто за- мовчуючи ім’я авторів чи першоджерела10, а також створювали різноманітні компіляції з найкращих тогочасних карт. Картограф видав і кілька російських карт. З ним вів листуван- ня про можливе видання Російського атласу Яків Брюс (впов- новажений, соратник царя Петра І, володар одного з найбіль- ших картографічних зібрань в Європі), а 1722 р. Гоман отримав патент на перебування в Нюрнберзі в якості комерційного аге- нта для дотримання російських інтересів. Після смерті засновника династії, справу перебрав його син – Йоган Кристофер Гоман (1703–1730), а після нього фірма пе- рейшла до зятів Гомана, які працювали під іменем Спадкоємців 167 Гомана (Homann Heirs або Homannianorum Heredum). Фактич- но, фірма продовжувала існувати аж до 1813 р. (за іншими да- ними – 1848 р.11) і мала великий вплив на розвиток картографії не лише в Німеччині, але і на теренах усієї Європи. До скла- ду фірми входили різні картографи, зокрема – Йоган Міхаель Франц (Franz) (1700–1761), Йоган Матіас Хейс (Hase) (1684– 1742), Йоган Георг Еберсбергер (Ebersberger) (1695–1760). Найбільш відомими картами, виданими цією установою, були Hommanisher Atlas (виданий 1747 р., перевиданий 1780 р.), Ат- лас Німеччини (1750), Атлас Сілезії (1750), Порівняльний ат- лас (1752 р., перевидання 1790 р.), Ручний атлас Беквемера (1754), Географічний атлас (видання 1759 р., перевидання 1784 р.). Новий атлас республіки Гельветики (1769), Великий атлас (1780). Окрім справи видання карт, спадкоємці Гомана розши- рили діяльність товариства і 1740 р. за ініціативи Йогана Міха- еля Франца було створено наукове «Космографічне товариство в Нюрнберзі» – перше товариство географічного спрямування. Серед карт Гомана, що знаходяться к збірці НМІУ, є карти Королівства Данії, Королівства Іспанії і Португалії та карта течії Дунаю, на яких як автора зазначено Йогана Баптиста Го- мана; карти Бельгії (1748) та Королівства Польського (1750), автором яких зазначений Тобіас Майєр, який видав ці карти в картографічній фірмі «Спадкоємців Гомана». Вірогідно, всі ці карти належать до одного атласу або ж були зібрані одним коле- кціонером – на таку думку наводять білі папірці з порядковим номером, наклеєні на звороті кожної з цих карт в правому ниж- ньому кутку. Але єдине, що про них наразі відомо – карти були виявлені 1998 р. під час звірки групи ілюстративно-допоміжних матеріалів (ІД) НМІУ. Як відомо, Гоман дуже рідко датував карти власного вироб- ництва, тим самим ускладнивши процес їх дослідження. Час створення його карт можна визначити лише за другорядними свідченнями. Зокрема, в 1716 р. Йоган Баптист Гоман отримав імператорський привілей і з цього часу носив титул Імператор- ського картографа – отже, на тих картах, що були видані після 1716 р. на картушах зазначено його посаду – «Rхm. Kays. Maj. 168 Geogr.» чи «Sac. Cіs. Mai. Geographo» («головний географ кай- зера Священної Римської імперії») або ж є посилання на при- вілей (cum privilegio). І, відповідно, карти, що були створені до 1716 р. включно, не містять цієї інформації. Карта «Regnorum Hispaniae et Portugalliae. Tabula genera- lis de l’Isliana aucta et ad Usum Scolarum novissime accomodata ǎ Ioh. Bapt. Homanno. S.C.M.Geogr. Norimberge» (Грл-5021) – «Королівство Іспанії та Португалії. Загальна карта збільшена із використанням новітніх знань пристосована Йоганом Бапти- с том Гоманом, головний географом кайзера Священної Римсь- кої імперії. Нюрнберг» видана після 1716 р.» (інформація про привілей на картуші). Ця карта вміщена в першому томі «Atlas Novus» виданого в Нюрнберзі 1746 р.12 Мапа прямокутна, одно- стороння, багатокольорова (з використанням чорного, білого, жовтого, зеленого, блакитного, рожевого, червоного кольорів), вміщена в рамку, внутрішня рамка поділена на градуси і хвили- ни (1˚ і 10´), має сітку з інтервалом в 1˚. Розмір мапи 555х450 мм, її географічна протяжність: довгота – 7˚ 10´ – 25˚ 50´, широ- та – 34˚ – 44˚ 40´. Масштаб подано в звичайних іспанських ми- лях, морських іспанських милях, звичайних французьких і ні- мецьких милях. Картуш розміщено в правому верхньому куті. Назва карти оточена колом з зображення гербів різних королівств, що вхо- дили до складу Іспанського королівства (по колу за годиннико- вою стрілкою): Леон, Арагон, Гранада, Валенсія, Майорка, Ко- рдова, Біскайя, Каталонія, Мурсія, Андалузія, Галіція, Толедо, Наварра і Кастилія. Увінчане це коло гербом королівства Іспа- нії і Португалії, з короною, який тримають два янголи. Знизу герби тримають два чоловіки з риб’ячими хвостами замість ніг. Зображення виконані в стилі рококо (ілюстрація 1). Для позначення географічних об’єктів і назв використана латинська мова. На звороті карти приклеєно невеличкий бі- лий квадратний аркуш паперу з №48 – вірогідно, саме під цим номером карта Іспанії Йогана Баптиста Гомана йшла к збірці невідомого нам колекціонера. Також зроблено напис від руки «Hiszpania» (польською мовою). 169 Карта «Fluviorum in Europa principis Danubii cum Adiacenti- bus Regnis nec non totius Graeciae et Archipelagi. Novissima Ta- bula Authore Ioh. Baptista Homanno. Norimbergae.» (Грл-5024) – «Річка Дунай, що бере початок в Європі, разом з іншими ко- ролівствами і напевне навіть усією Грецією і Архіпелагами. Но- вітня карта. Автор Йоган Баптист Гоман. Нюрнберг» вочевидь була створена в період 1713–1716 рр. Дата 1713 р. поянюєть- ся тим, що на самій карті в тексті зазначено цей рік, отже карта просто не могла бути видана до цього часу. Верхня межа дату- вання (1716 р.) пояснюється відсутністю зазначення про приві- лей Гомана. Ця карта була вміщена в атлас «Atlas Scholasticus» під назвою «Bon Ungarn» (Угорщина)13. Мапа прямокутна, од- ностороння, багатокольорова (використано чорний, білий, бла- китний, зелений, червоний кольори), вміщена в рамку, внутрі- шня рамка поділена на градуси і хвилини (1˚ і 10´). Розмір мапи становить 560х460 мм, її географічна протяжність: довгота – 31˚ 40´ – 55˚ 10´, широта – 33˚ 45´ – 50˚ 55´. Шкалу виміру масш- табу розміщено в нижньому лівому куті і подано в німецьких, угорських та французьких милях. Над масштабом подано збільшений фрагмент карти, на якому зображені німецькі землі від Штудгардта до Аусбурга. Картуш розміщено внизу карти, ближче до центру. Написи оточено зображенням, виконаним в стилі рококо: ліворуч на- пису – зображення Орфея з лірою і луком, за яким видніється античний храм, крилатого коня Пегаса над ним, праворуч на- зви карти – чоловік в лавровому вінці, що сидить біля перевер- нутої посудини, з якої витікає вода, і тримає в руках лопату. За ним видніється голова жінки, також в лавровому вінку. Також зображено різних людей, що грають на музичних інструментах тощо (ілюстрація 2). Мова, яка використана в карті – латинська. На звороті накле- єно невеликий білий квадратний аркуш паперу з №41 і зробле- но напис від руки польською мовою – «Catcy Grecyi». У правій верхній частині мапи зображено територію сучасної України – Ukrania, зокрема позначені таки регіони як Волинь (Volhinia) і Поділля (Podolia). Географічні назви на українських 170 землях написані на польський манер – наприклад, Dzike Pole, Czyrcassy, Zytomierz. Зазначено і головну водну артерію украї- нських земель – річку Дніпро – яку на цій карті ще названо Бо- рисфеном (Borysphenis). В напису на карті відмічено, що Бо- рисфен це інша річка, що має початок в Дунайському басейні (Danubialem alveum). Мапа «Regni Daniae in quo sunt Ducatus Holsatia et Slezvi- cum Insulae Danicae Provinciae Iutia Scania Bleringia Nova Ta- bula edita a Io. Baptista Homanno Noribergae et aucta secundum Geоgraphiam novissimam Iohann Hubneri. I.U.L.» (Грл-5022) – «Королівство Данії, до якого входять князівства Гольсатії і Шлезвігу, Датські острови, провінція Ютландія, Швеція, Бле- кінг. Нова мапа редагована Іоганом Баптістом Гоманом і роз- ширена новим другим географом Йоганом Хьюбнером» була створена Гоманом за участі і при допомозі Йогана Хьюбнера14 . Час створення карти датовано періодом до 1716 р. – оскільки на картуші немає зазначення про привілей Гомана. Вміщена вона в атласі «Atlas Novus», а з деякими відмінностями на картуші в «Grosser Atlas uber die Ganze Welt» 1716 р., а також в пізні- ших атласах, зокрема «Atlas Scholasticus».15 Мапа прямокутна, одностороння, багатокольорова, з використанням чорного, бі- лого, жовтого, блакитного, зеленого, рожевого та червоного ко- льорів, вміщена в рамку, внутрішня рамка поділена на градуси і хвилини (1˚ і 10´). Карта має розмір 555х465 мм, її географічна протяжність: довгота – 26˚ 50´ – 37˚, широта – 53˚ 40´ – 58˚ 20´. Масштаб подано в таких системах виміру як німецькі, францу- зькі, датські та шведські милі. На картуші, що розміщений в верхньому правому куті зобра- жено двоє напівоголених чоловіків, з великими палицями, що тримають герб Данії. За чоловіками намальовано різну худобу: коней, овець, баранів, корів тощо (ілюстрація 3). Окрім Данії, на карті вміщені південні райони Швеції та Бал- тика. На карті для позначення географічних назв та об’єків вико- ристовується латинська мова. На звороті цієї мапи також на- клеєно невеликий квадратний аркуш паперу з №43. Також олі- 171 вцем написані назви міст – Москва, Вільно, Санкт-Петербург, Варшава, Житомир, Київ. Напис зроблено російською мовою, з використанням «ђ» (ятя), що дає змогу припустити, що в таку колекцію карти було зібрано до 1918 р. і що колекціонер або збирач цих карт походив з теренів Російської імперії, можли- во з України або ж Польського королівства, адже на всіх картах на звороті вміщено написи польською мовою з назвами зака- ртографованих країн. Зокрема, на даній карті міститься напис «Dania» і досить нерозбірливий напис польською мовою, віро- гідно якесь прислів»я про Данію. Карта «Mappa Geographica Regni Poloniae ex novissimis quot- quot sunt mappis specialibus composita et ad LL. Stereographicae projectionis revocata a Tob. Majero S.C.S. Luci publicae tradita per Hommanianos Heredes. Norimb. A. MDCCL.» (Грл-5023) – «Гео- графічна найновіша карта Королівства Польського, що складе- на із спеціальної мапи із застосуванням стереографічної прое- кції Тобіаса Майєра. Звичайним днем передана Спадкоємцям Гомана. Нюрнберг. MDCCL» – роботи Тобіаса Майєра 16 відо- мого німецького астронома, професора Геттінгенського універ- ситету була видана фірмою Гомана в Нюрнберзі 1750 р. Вона була вміщена в атласі «Atlas Novus»17. Мапа прямокутна, одно- стороння, багатокольорова (чорний, білий, зелений та червоний кольори), вміщен в рамку, внутрішня рамка поділена на градуси і хвилини (1˚ і 10´), містить сітку з інтервалом в 1˚. Розмір час- тини карти, наявної в колекції НМІУ – 260х440 мм. Потрібно зазначити, що мапа Королівства Польського перебуває в дово- лі поганому стані збереження – ліва половина її втрачена, зо- браження дуже потерте, на карті численні надриви. Географічна протяжність карти в повному обсязі: довгота – 31˚ 30´ – 56˚ 30´, широта – 45˚ 40´ – 57˚ . Картуш розташований в правому верхньому куті. Назву карти оточено орнаментом в стилі рококо, під нею зображено дві мо- нети. На першій в центрі зображено орла – герб Польщі, «По- гонь» (зображення вершника на коні, що став на диби) – герб Великого князівства Литовського і напис «XXX. CRO. POL». Напис на легенді: «MONET. NOV. ARC. REG. POL. 1665». На 172 другій монеті під короною вміщена монограмма літер C, R, I, а напис на легенді свідчить: «DAT. PRETIUM. SERVATA. SALUS. POTIORO. METALLOEST.»– «Плата, надана за врятоване бла- го достойніша металу» (ілюстрація 4). Напис на картуші зроблено латиною, але в карті для позна- чення географічних об’єктів використовується польська мова. На звороті карти також наклеєний аркуш з №40 і зроблено на- пис польською мовою – «Polska». Карта цікава для дослідників історії України тим, що охоплює територію Правобережної України, щоправда в межах Польсь- кої держави того часу.18 Цікаво, що на цій карті кордон між Ро- сійською і Польською державами проходить по Дніпру, назва якого на карті зазначена як Dnepr або Dnieper. Така ж карта видання 1773 р. була окрасою колекції картогра- фічної збірки Наукового товариства ім. Т. Шевченка.19 Роботою Тобіаса Майєра була і інша карта, що перебуває в збірці Національного музею – «Belgii Universi seu Inferioris Ger- maniae quam XVII Provinciae, Austriaco, Gallico et Batavo. Screp- to parentes constituunt, nova Tabula Geographica a Tobia Majero Math. Cult. Ad Leges legitimae delineationis revocata Cura et Stu- dio Hommanianorum Heredum C.P.S.C.M. A˚ 1748.» (Грл-5024) – «Уся Бельгія, що належить Німеччині з XVII провінціями, Ав- стрія, Галлія (Франція) і Батаво. Визначили створити піддані, нова географічна мапа Тобіаса Майєра. Облаштовано відповід- но до легітимних законів спадкоємцями Гомана. 1748» Вона теж видана в Нюрнберзі фірмою Гомана. Ця мапа розміщувалась в атласі «Atlas Novus»20. Карта прямокутна, одностороння, бага- токольорова (використовується чорний, білий, жовтий, блаки- тний, зелений, рожевий і червоний кольори), вміщена в рамку, внутрішня рамка поділена на градуси і хвилини (1˚ і 5´), має сі- тку з інтервалом в 1˚. Розмір карти – 250х460 мм, її географіч- на протяжність карти становить 17˚ 50´ – 22˚ 5´ довготи і 49˚ 10´ – 53˚ 30´ широти. Карта перебуває в задовільному стані – втра- чена права частина, має потертості і надриви. Масштаб подано в німецьких, голландських і брабантських, французьких, датсь- ких і шведських милях. 173 Картуш розміщено в верхній частині карти, ліворуч. Навколо напису в два ряди герби бельгійських провінцій та навколишніх територій (ілюстрація 5). Мова – латинська. На звороті карти вміщено папірець з №49. і напис «1748. Caley Bеlgii» (вірогідно, польською мовою). Велику цікавість для вчених, що досліджують різні аспек- ти історії нашої держави становить карта Йогана Баптиста Го- мана «Ukrania, que et Terra Cosaccorum cum vicinis Walachiae, Moldaviae, Minoris Tartariae provinciis exibita a Joh. Baptista Homanno. Noribergae.» – «Україна, що є Землею Козаків з су- сідніми провінціями Валахії, Молдавії, Малої Татарії предста- влена Йоганом Баптистом Гоманом», яка міститься в колекції музею в двох екземплярах. Перша карта (Грл-4311) надійшла із збірки Альбертського університету (Канада) і була подарована професором Тарасом Гунчаком21 першому президенту України Л. Кравчуку і передана до музею в січні 1992 р., а друга (Ткв- 12572/44) надійшла з Президентського фонду другого прези- дента України Л. Кучми 2004 р. Ця карта вже ставала предме- том цікавості дослідників – про неї йдеться в роботах В.Кордта, Я.Дашкевича, Р.Сосси22 тощо. Вчені сходяться на тому, що карта Й.Б. Гомана була створена на основі Генеральної карти Г.Л. де Боплана, зазначаючи, що «Ukrania, que et Terra Cosaccorum» є копією карти Боплана. Обидві карти «Ukrania, que et Terra Cosaccorum» з колек- ції НМІУ була видані до 1716 р. включно. Свідчить про це на- пис на картуші «Ukrania, que et Terra Cosaccorum cum vicinis Walachiae, Moldaviae, Minoris Tartariae provinciis exhibita a Joh. Baptista Homanno. Noribergae», в якому відсутнє свідчення про імператорський привілей. Ця мапа була вміщена в кількох ат- ласах – зокрема одним з найперших видань, де вона вміщува- лась був «Grosser Atlas uber die Ganze Welt»23, але видавалася і як самостійна24. Відомі і пізніші видання цієї мапи – зокрема, видання 1729 р.25 Мапа прямокутна, одностороння, багатокольорова (викорис- товуються білий, чорний, жовтий, рожевий, червоний, зелений кольори), вміщена в рамку, внутрішня рамка поділена на граду- 174 си і хвилини (1˚ і 10´). Розмір карти 565х470 мм, її географічна протяжність становить 44˚ 10´ – 72˚ 50´ довготи і 42˚ 40´ – 55˚ 40´ широти. Масштаб подано в німецьких і польських милях, числове співвідношення 1:3000000. Назви міст, місцевостей, географічних об’єктів подано латин- ською мовою, хоча як свідчить В.Кордт, Гоману вочевидь силь- но подобалась карта Московії Гійома Деліля («1706. Carte de Moskovie. Presseз par Guillaume de l’Isle, premier geographe du Roy...»26), яку він використовував в роботі над картою Украї- ни, і він передруковував легенди, що містились на карті остан- нього, не скорочуючи їх, але перекладаючи французький текст латиною.27 Взагалі, під час роботи над «Ukrania, que et Terra Cosaccorum» Гоман східну частину скопіював з карти Деліля, північно-східне узбережжя Чорного моря з мапи Джіакомо Кан- теллі да Віньйолі «Tartaria d’Europa…» 1684 р.28, для зображен- ня правого берега Дніпра використовував відповідну частину карти Польщі Корнелія Данкертса 29. Зображення території Криму було скопійовано з книги Якоба фон Зандрарта «Des Kхnigreibung. Sulzbach. 1687».30 Для Лівобережжя Дніпра Гоман додав українську лінію, а для решти знову використав карту Де- ліля. До того ж, Гоман відокремив Таманський півострів від су- ходолу і дав йому назву «Nova Krepost Taman». Таким чином, карта «Ukrania, que et Terra Cosaccorum» є типовим прикладом компілятивної картографії XVIII ст. На обох варіантах картуш розміщено в верхньому лівому куті. На ньому зображено шість чоловічих постатей – в центрі сидя- чу фігуру гетьмана Івана Мазепи 31, ліворуч від нього – шведсь- кий емісар в військовому мундирі з шаблею в правиці, поряд з ним – три сидячі фігури козаків. Праворуч від Мазепи на зад ньо- му плані похмура постать Петра І на тлі російського державно- го прапору, ближче до гетьмана – постать в шляхетському одязі – вірогідно, що це Станіслав Ліщинський – польський магнат, один з претендентів на польську корону і майбутній король Польщі, Пилип Орлик – генеральний писар за гетьманування Мазепи чи можливо Андрій Войнаровський – небіж гетьмана.32 Декоративний картуш із зображенням козаків не кольоровий, 175 Ілюстрація 4 Ілюстрація 6 Ілюстрація 5 Ілюстрація 1 Ілюстрація 2 Ілюстрація 3 176 що є типовим для карт Гомана, як і використання яскравих ко- льорів власне на мапі (ілюстрація 6). Цікаво, що у назві зазначена назва «Ukrania», а власне на са- мій карті вона подається як «Ukraina».33 Таким чином, карти роботи Йогана Баптиста Гомана, що збе- рігаються в колекції Національного музею історії України мі- стять важливу інформацію щодо українських земель в XVIII ст., які на той час входили до складу Польської корони та Ро- сійської імперії та щодо різних країн Європи, таких як Іспанія, Португалія, Данія, Бельгія, Греція, Польща тощо. Вони є цін- ним джерелом не лише з історії України та Європи, але і з істо- рії розвитку картографії на теренах Європи. 1. Історичне джерелознавство: Підручник/ Я.С.Калакура, І.Н.Войцехів- ська, С.Ф.Павленко та ін. – К.: Либідь, 2002. – С. 281. 2. Постников А.В. Развитие картографии и вопросы использования старых карт. – М.,1985.– С. 12–13. 3. Там же. – С.115. 4. Сосса Р.І. Історія картографування території України. Від найдавні- ших часів до 1920 р. – К., 2000.– С. 43 5. Борисовская Н.А. Старинные гравированные карты и планы. – М.: Га- лактика,1992. – С. 272. 6. Йоган Габріель Доппельмайєр (1651–1750) – нюрнберзький профе- сор математики. 7. Фель С.Е. Картография России XVIII ст. – М.: Изд-во геодезической литературы, 1960.– С. 130. 8. Moreland C., Bannister D. Antique maps. – London,1993. – С. 237. 9. Борисовская Н.А. Указ. соч. – С. 272. 10. Фель С.Е. Указ. соч. – С. 130–131. 11. http://www.georgeglazer.com/maps/maps.html. 12. Atlas Novus Terrarum Orbis Imperia Regna et Status Exactis Tabulis Geographico demonstrans. Opera Iohannis Babtistae Homanni. Norimbergae. 1746. – Т. І.– № 5. 13. Steiner Atlas Scolasticus edict Iohannis Baptistae Homann. – № 24. 14. Йоган Хьюбнер (1668–1731) – німецький картограф, вивчав теоло- гію, історію і географію в Лейпцигському університеті, з 1691 р. став ма- 177 гістром, а з 1694 р. – ректором гімназії в Мерсбурзі (Німеччина), з 1711 р. – ректор Йоганського коледжа в Гамбурзі (Німеччина). 15. Atlas Novus Terrarum Orbis Imperia Regna et Status Exactis Tabulis Geographico demonstrans. Opera Iohannis Babtistae Homanni. Norimbergae. 1746. – Т. ІІІ, № 9; Grosser Atlas uber die Ganze Welt. Norimbergae. MDCCXVI. – № 111; Steiner Atlas Scolasticus edict Iohannis Baptistae Homann. – № 21. 16. Тобіас Майєр (1723–1762) – німецький астроном, математик-самоук, опублікував дві оригінальні геометричні роботи, а з 1746 р. почав займа- тися картографічним виробництвом в Нюрнберзі. Розробив карти Міся- ця, що допомогли навігаторам у визначенні довготи на морі з точністю до 0,5˚. Свої дослідження публікував в працях Нюрнберзького космографіч- ного товариства і, отримавши наукове визнання, працював на кафедрі еко- номіки і математики Геттінгенського університету з 1751 р., а з 1754 р. став управляючим університетською обсерваторією. 17. Atlas Novus Terrarum Orbis Imperia Regna et Status Exactis Tabulis Geographico demonstrans. Opera Iohannis Babtistae Homanni. Norimbergae. 1746. – Т. ІІ, № 1. 18. Кордт В. Матеріали до історії картографії України. – Ч. 1. – К., 1931. – С 9. 19. Височенко С.М., Симутіна А.Л. Картографічна збірка Наукового то- вариства ім. Т.Шевченка (короткий огляд історії та змісту) // Віс. геодезії і картографії. – 1994. – № 2.– С. 139. 20. Atlas Novus Terrarum Orbis Imperia Regna et Status Exactis Tabulis Geographico demonstrans. Opera Iohannis Babtistae Homanni. Norimbergae. 1746. – Т. І, № 64. 21. Тарас Гунчак – професор історії і політології Ратгерського універси- тету, редактор журналу «Сучасність» (США). 22. Кордт В. Вказ. пр. – С.15; Дашкевич Я. Територія України на кар- тах ХІІІ–XVIII ст. // Історичні дослідження вітчизняної історії. – К., 1981. – Вип. 7. – С. 91; Сосса Р.І. Вказ. праця. – С. 53–54. 23. Grosser Atlas uber die Ganze Welt. Norimbergae. – MDCCXVI. – № 118. 24. Огородіна Т.М., Падюка Н.В. Картографічна збірка з бібліотеки Й.Т.Павліковського (за матеріалами ЛНБ ім. В.Стефаника НАН України) // Записки ЛНБ ім. В.Стефаника. – Львів, 2000. – Випуск 7 / 8.– С. 3–94. 178 25. Огородіна Т.М., Падюка Н.В. Вказ. праця. – С. 93–94; Паславський Т., Падюка Н. Картографічні видання у фондах ЛНБ ім. Стефаника НАН України // Картографія та історія України. – Львів, 2000. – С. 229. 26. Иностранные карты России XVIII в. Россия, Европейская Россия. Ка- талог. – Л., 1988. – Вып. 1.– С. 53–54; Кордт В. Вказ. праця. – С. 13–14. 27. Кордт В. Вказ. пр. – С.15. 28. Там само. – С.5. 29. Там само. – С.7. 30. Там само. – С.15. 31. Сосса Р.І. Вказ. праця. – С. 53. 32. За дослідженнями Г.І. Ярової, старшого наукового співробітника НМІУ, зараз – директора Музею Гетьманства. 33. Шелухін С. Назва України у стародавніх географів // Хроніка–2000. – 1992. – № 2.– С. 62. Marina Oksenich MAPS MADE BY IOHAN BAPTIST HOMAN, IN THE COLLECTION OF NATIONAL MUSEUM OF HISTORY OF UKRAINE The article is dedicated to a famous German cartographer of the 18th century J.B. Homanno and his works, that belong to the fund collec- tions of National Museum of the History of Ukraine. These maps are of exceptional importance for the researchers who deal with the history of Ukraine and Europe, and equally for those scientists who study the problems of the history of European cartography.