Вплив полігексаметиленгуанідину на електрохімічну та корозійну поведінку заліза в сірчанокислих електролітах
The addition of polyhexamethyleneguanidine to acid sulfate electrolytes leads to a decrease of the iron (steel) corrosive destruction rate. It is due to the barrier layer formation on the iron electrode surface. Such a layer consists of slightly soluble products of the interaction of polyhexamethyle...
Gespeichert in:
| Datum: | 2008 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2008
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5794 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Вплив полігексаметиленгуанідину на електрохімічну та корозійну поведінку заліза в сірчанокислих електролітах / Ю.П. Вишневська, Т.Ю. Нижник, Д.А. Ткаленко, I.М. Астрелiн // Доп. НАН України. — 2008. — № 8. — С. 121-125. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-5794 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-57942025-02-23T17:48:16Z Вплив полігексаметиленгуанідину на електрохімічну та корозійну поведінку заліза в сірчанокислих електролітах Вишневська, Ю.П. Нижник, Т.Ю. Ткаленко, Д.А. Астрелін, І.М. Хімія The addition of polyhexamethyleneguanidine to acid sulfate electrolytes leads to a decrease of the iron (steel) corrosive destruction rate. It is due to the barrier layer formation on the iron electrode surface. Such a layer consists of slightly soluble products of the interaction of polyhexamethyleneguanidine with iron cations. Metal cations are formed the near electrode/electrolyte interface as a result of the corrosion process. A basis for this thesis is that, in many cases, the formation of protective layers is connected with the interaction of organic inhibitors with cations which are obtained from the metal dissolution. In accordance with such a supposition at the choice of organic inhibitors, it is necessary to take the stability constant of metallorganic compounds (complexes) and their solubility in the test medium into account. 2008 Article Вплив полігексаметиленгуанідину на електрохімічну та корозійну поведінку заліза в сірчанокислих електролітах / Ю.П. Вишневська, Т.Ю. Нижник, Д.А. Ткаленко, I.М. Астрелiн // Доп. НАН України. — 2008. — № 8. — С. 121-125. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 1025-6415 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5794 541.135 uk application/pdf Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Хімія Хімія |
| spellingShingle |
Хімія Хімія Вишневська, Ю.П. Нижник, Т.Ю. Ткаленко, Д.А. Астрелін, І.М. Вплив полігексаметиленгуанідину на електрохімічну та корозійну поведінку заліза в сірчанокислих електролітах |
| description |
The addition of polyhexamethyleneguanidine to acid sulfate electrolytes leads to a decrease of the iron (steel) corrosive destruction rate. It is due to the barrier layer formation on the iron electrode surface. Such a layer consists of slightly soluble products of the interaction of polyhexamethyleneguanidine with iron cations. Metal cations are formed the near electrode/electrolyte interface as a result of the corrosion process. A basis for this thesis is that, in many cases, the formation of protective layers is connected with the interaction of organic inhibitors with cations which are obtained from the metal dissolution. In accordance with such a supposition at the choice of organic inhibitors, it is necessary to take the stability constant of metallorganic compounds (complexes) and their solubility in the test medium into account. |
| format |
Article |
| author |
Вишневська, Ю.П. Нижник, Т.Ю. Ткаленко, Д.А. Астрелін, І.М. |
| author_facet |
Вишневська, Ю.П. Нижник, Т.Ю. Ткаленко, Д.А. Астрелін, І.М. |
| author_sort |
Вишневська, Ю.П. |
| title |
Вплив полігексаметиленгуанідину на електрохімічну та корозійну поведінку заліза в сірчанокислих електролітах |
| title_short |
Вплив полігексаметиленгуанідину на електрохімічну та корозійну поведінку заліза в сірчанокислих електролітах |
| title_full |
Вплив полігексаметиленгуанідину на електрохімічну та корозійну поведінку заліза в сірчанокислих електролітах |
| title_fullStr |
Вплив полігексаметиленгуанідину на електрохімічну та корозійну поведінку заліза в сірчанокислих електролітах |
| title_full_unstemmed |
Вплив полігексаметиленгуанідину на електрохімічну та корозійну поведінку заліза в сірчанокислих електролітах |
| title_sort |
вплив полігексаметиленгуанідину на електрохімічну та корозійну поведінку заліза в сірчанокислих електролітах |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| publishDate |
2008 |
| topic_facet |
Хімія |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5794 |
| citation_txt |
Вплив полігексаметиленгуанідину на електрохімічну та корозійну поведінку заліза в сірчанокислих електролітах / Ю.П. Вишневська, Т.Ю. Нижник, Д.А. Ткаленко, I.М. Астрелiн // Доп. НАН України. — 2008. — № 8. — С. 121-125. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT višnevsʹkaûp vplivpolígeksametilenguanídinunaelektrohímíčnutakorozíjnupovedínkuzalízavsírčanokislihelektrolítah AT nižniktû vplivpolígeksametilenguanídinunaelektrohímíčnutakorozíjnupovedínkuzalízavsírčanokislihelektrolítah AT tkalenkoda vplivpolígeksametilenguanídinunaelektrohímíčnutakorozíjnupovedínkuzalízavsírčanokislihelektrolítah AT astrelíním vplivpolígeksametilenguanídinunaelektrohímíčnutakorozíjnupovedínkuzalízavsírčanokislihelektrolítah |
| first_indexed |
2025-11-24T05:40:36Z |
| last_indexed |
2025-11-24T05:40:36Z |
| _version_ |
1849649095201783808 |
| fulltext |
оповiдi
НАЦIОНАЛЬНОЇ
АКАДЕМIЇ НАУК
УКРАЇНИ
8 • 2008
ХIМIЯ
УДК 541.135
© 2008
Ю.П. Вишневська, Т. Ю. Нижник, Д. А. Ткаленко, I.М. Астрелiн
Вплив полiгексаметиленгуанiдину на електрохiмiчну
та корозiйну поведiнку залiза в сiрчанокислих
електролiтах
(Представлено членом-кореспондентом НАН України В. Д. Присяжним)
The addition of polyhexamethyleneguanidine to acid sulfate electrolytes leads to a decrease of
the iron (steel) corrosive destruction rate. It is due to the barrier layer formation on the iron
electrode surface. Such a layer consists of slightly soluble products of the interaction of poly-
hexamethyleneguanidine with iron cations. Metal cations are formed the near electrode/electro-
lyte interface as a result of the corrosion process. A basis for this thesis is that, in many cases,
the formation of protective layers is connected with the interaction of organic inhibitors with
cations which are obtained from the metal dissolution. In accordance with such a supposition
at the choice of organic inhibitors, it is necessary to take the stability constant of metallorganic
compounds (complexes) and their solubility in the test medium into account.
Iснує великий клас органiчних сполук, якi широко використовуються для зниження швид-
костi корозiї металiв. Згiдно з роботами [1–3], дiя таких органiчних речовин (iнгiбiторiв)
пояснюється їх адсорбцiєю на поверхнi металу. У бiльшостi робiт корозiйного характеру дiя
iнгiбiторiв пов’язується з їх електростатичною взаємодiєю з поверхнею металу (фiзична ад-
сорбцiя) або з утворенням донорно-акцепторних комплексiв мiж π-електронами iнгiбiтора
та вакантними d-орбiталями металу (хемосорбцiя) [1, 2]. Такi погляди використовуються
майже в усiх останнiх публiкацiях про механiзм та природу впливу органiчних iнгiбiторiв.
Захоплення згаданою теорiєю є не завжди виправданим. Це можна показати на прикладi
бензотриазолу (БТА). Вже вiдомо, що захисна дiя iнгiбiторiв типу БТА обумовлена утворен-
ням полiмерних плiвок метал-БТА на поверхнi металу [4]. Слiд вiдзначити, що iнгiбуючий
ефект органiчних сполук може бути пов’язаний з утворенням шарiв речовин, якi викону-
ють роль захисного бар’єру [5]. Такi плiвки можуть утворюватися на поверхнi металiв за
рахунок самовiльного окиснення або вiдновлення органiчних сполук на поверхнi електрода,
полiмеризацiї, утворення малорозчинних органiчних солей [6]. Крiм того, було встановлено,
що дифенiламiн значно гальмує корозiйнi процеси на поверхнi залiза завдяки утворенню
на ньому непровiдних полiмерних плiвок органiчного походження [7]. У нашiй роботi [8]
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2008, №8 121
захисна дiя ряду органiчних речовин (цистеїн, метiонiн, пурин, карбоксиметилцелюлоза)
пояснюється їх здатнiстю утворювати малорозчиннi фазовi плiвки комплексних сполук з ка-
тiонами металiв, якi пiддаються корозiї. Дана робота є продовженням робiт, спрямованих
на обгрунтування останньої тези — визначення ефективностi та вивчення природи захисної
дiї хлоридної солi полiгуанiдину, зокрема солi полiгексаметиленгуанiдину (ПГМГ).
При виборi iнгiбiтора для проведення дослiджень використовували структурну подiб-
нiсть ПГМГ та карбамiду, тiокарбамiду, метилолтiосечовини. З iншого боку, було врахова-
но, що ПГМГ є екологiчно чистою речовиною, тому як iнгiбiтор її використання не може
призвести до забруднення природного середовища. Головним при виборi ПГМГ була iнфор-
мацiя про те, що ПГМГ здатен утворювати малорозчиннi металоорганiчнi комплекси з ка-
тiонами важких та перехiдних металiв, причому константи стабiльностi (stability constants)
таких комплексiв мають досить високi значення; останнє було покладено в основу техно-
логiї вилучення металiв iз стiчних вод i очищення питної води [9]. Отже, здатнiсть ПГМГ
утворювати малорозчиннi комплекснi сполуки з катiонами металiв, зокрема з катiонами
залiза, дає пiдстави для припущення про можливе застосування його як iнгiбiтора корозiї
металiв.
Для проведення експериментiв брали сталь кп-08, яка мiстить вiдносно невелику кiль-
кiсть домiшок i тому є зразковим матерiалом для проведення корозiйних вимiрювань. Екс-
перименти проводили в чистому 0,5 моль/л розчинi сiрчаної кислоти та у такому ж розчинi,
який мiстив 0,5 або 2 г/л ПГМГ. Швидкiсть корозiї визначали традицiйним масометричним
методом. Зразки для таких експериментiв готували зi сталевої стрiчки товщиною 0,3 мм
i габаритними розмiрами 2 × 2 см. Перед експериментами вони пiддавалися механiчнiй
обробцi та зачищалися “вiденським вапном”. Зразки на 7 дiб занурювали в сiрчанокислий
розчин, що знаходився у контактi з повiтрям, при температурi (18± 1) ◦С. Для визначення
механiзму впливу ПГМГ на параметри анодної та катодної реакцiй сумарного процесу коро-
зiї проводили поляризацiйнi вимiрювання. Поляризацiйнi кривi одержували за допомогою
потенцiостата ПI-50.1 у потенцiодинамiчному режимi зi швидкiстю сканування потенцiалу
1 мВ/с. Наявнiсть поляризацiйних кривих також давала можливiсть оцiнювати швидкiсть
корозiї сталi (А/см2) по положенню точки перетину лiнiйних (тафелевих) дiлянок анодних
та катодних поляризацiйних кривих. Ступiнь захисту вiд корозiї (Z, %) визначали за фор-
мулою Z = 100(i0 − iк)/i0, де i0 та iк — швидкiсть корозiї вiдповiдно у вiдсутностi та
у присутностi iнгiбiтора в електролiтi.
Вже попереднi вiзуальнi спостереження показали, що присутнiсть ПГМГ у розчинi знач-
но впливає на поведiнку сталевих зразкiв. На вiдмiну вiд контрольних зразкiв, якi знахо-
дилися у чистому розчинi сiрчаної кислоти i були ураженi нерiвномiрною корозiєю та мали
темний, майже чорний колiр, зразки, якi витримувалися в розчинах у присутностi ПГМГ,
мали первiсний вигляд i зберегли металевий блиск. У присутностi ПГМГ на зразках вiзу-
ально не спостерiгалося видiлення водню. Результати масометричних дослiджень, якi на-
ведено у табл. 1, пiдтвердили, що швидкiсть корозiйного руйнування зразкiв у розчинах,
що мiстять ПГМГ, значно нижча, нiж у фоновому розчинi. Визначена величина ступеня
захисту Z є типовою для бiльшостi iнгiбiторiв корозiї, якi широко використовуються на
практицi. Таким чином, встановлено, що при наявностi у розчинi ПГМГ спостерiгається
досить помiтний ефект iнгiбування.
На рис. 1 наведено аноднi та катоднi поляризацiйнi кривi, отриманi на зразках при рiзних
концентрацiях ПГМГ. Для порiвняння наведено також кривi, отриманi у чистому розчинi
0,5 моль/л H2SO4. Слiд зазначити особливiсть таких кривих: при їх знiманнi потенцiал
122 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2008, №8
Рис. 1. Анодно-катоднi вольт-ампернi характеристики залiзного електрода у сiрчанокислотних розчинах:
1 — 0,5 моль/л H2SO4; 2 — 0,5 моль/л H2SO4 + 0,5 г/л ПГМГ; 3 — 0,5 моль/л H2SO4 + 2 г/л ПГМГ.
(Потенцiали наведено у вольтах вiдносно водневого електрода.)
спочатку змiщували вiд стацiонарного (корозiйного) значення в анодному напрямi, а потiм
у катодному з безперервним заходом у область катодного видiлення водню.
Стацiонарнi потенцiали зразкiв у обох заiнгiбованих розчинах мають дещо бiльш по-
зитивнi значення, нiж у фоновому електролiтi. На зворотному ходi анодних поляризацiй-
них кривих для фонового електролiту в областi активного розчинення залiза (iнтервал
−0,11 · · · − 0,23 В) спостерiгаються бiльш високi густини анодного струму. Це збiгається
з наведеними ранiше даними i пояснюється активуванням поверхнi металу при високих
анодних потенцiалах за рахунок знiмання разом з шарами атомiв металу i пасивувально-
го шару [10]. В присутностi ПГМГ зворотний хiд анодних кривих має принципово iнший
Таблиця 1. Результати масометричного дослiдження корозiї сталi. Час перебування зразкiв у розчинах
168 год
Склад розчину
mn, г (маса
зразка до
експозицiї)
mk, г (маса
зразка пiсля
експозицiї)
∆m, г
(втрата маси)
∆mсер
(середнє
значення)
Ступiнь
захисту, %
0,5 моль/л H2SO4 0,89500 0,82745 0,06755 0,0655 —
0,87375 0,80965 0,0641
0,88560 0,82075 0,06485
0,5 моль/л H2SO4 + 0,68730 0,65435 0,03295 0,0276 57,86
+ 0,5 г/л ПГМГ 0,63265 0,60455 0,0281
0,64195 0,61485 0,0271
0,5 моль/л H2SO4 + 0,87635 0,86420 0,01215 0,01215 81,45
+ 2 г/л ПГМГ 0,88515 0,87300 0,01215
0,91545 0,89460 0,01216
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2008, №8 123
вигляд: у вказаному iнтервалi потенцiалiв активацiя металу не вiдбувається, навпаки, швид-
кiсть iонiзацiї металу тут набагато нижча, нiж у фоновому електролiтi i на прямому ходi
анодних поляризацiйних кривих (слiд звернути увагу на те, що значення густини струму на-
ведено у логарифмiчних координатах). Якщо у чистому розчинi зворотна крива перетинає
вiсь струму при бiльш негативних потенцiалах, нiж стацiонарний потенцiал (при -0,24 В),
то у присутностi ПГМГ такий перетин вiдбувається при бiльш позитивних значеннях по-
тенцiалу. Все це свiдчить про те, що у присутностi ПГМГ в аноднiй областi потенцiалiв
активацiя металу не вiдбувається, а поверхня електрода додатково пасивується.
Пiсля перетину вiсi струму зворотнi поляризацiйнi кривi переходять в область катодно-
го видiлення водню. У присутностi ПГМГ швидкiсть катодного видiлення водню майже
у 10 разiв менша, нiж у чистому розчинi сiрчаної кислоти (див. рис. 1). Це спостерiгається
в обох випадках: як у розчинах з 0,5 г/л ПГМГ, так i у розчинах з 2,0 г/л ПГМГ. В обох
випадках густини катодного струму вiдрiзняються вiдносно мало.
Таким чином, при наявностi у розчинi вiдносно невеликої кiлькостi ПГМГ значно галь-
муються як анодна, так i катодна реакцiї, що вiдповiдають за корозiйне розчинення металу.
У бiльшостi випадкiв це свiдчить про блокування поверхнi металу захисними шарами, яке
призводить до зменшення швидкостi корозiйного руйнування. Поляризацiйнi кривi, отрима-
нi у розчинi, що мiстить 2 г/л ПГМГ, за своєю формою та положенням мало вiдрiзняються
вiд кривих, отриманих у розчинi, що мiстить 0,5 г/л ПГМГ. Однак точка перетину вiд-
повiдних анодної та катодної кривих у розчинi з 2 г/л ПГМГ розмiщується нижче, нiж
аналогiчна точка у випадку розчину з 0,5 г/л ПГМГ. Це вiдповiдає результатам масомет-
ричних вимiрювань. З iншого боку, дана iнформацiя свiдчить про те, що навiть при досить
невеликiй концентрацiї ПГМГ (0,5 г/л ПГМГ) досягається помiтний гальмувальний ефект,
який можна використовувати на практицi.
При взаємодiї ПГМГ з катiонами металiв утворюються малорозчиннi металоорганiчнi
комплекси, отже, механiзм його впливу на парцiальнi електроднi реакцiї та на швидкiсть
корозiї в цiлому можна представити таким чином.
ПГМГ має велику розчиннiсть i пiсля розчинення рiвномiрно розподiляється в усьо-
му електролiтi, зокрема i в приелектродному шарi. При контактi металевого електрода
з агресивним середовищем вiдбувається iонiзацiя металу, що супроводжується появою ка-
тiонiв цього металу, в першу чергу, поблизу межi розподiлу метал/електролiт. У присутностi
ПГМГ катiони зв’язуються цим лiгандом у комплекснi сполуки, якi мають низьку розчин-
нiсть у середовищi i осаджуються на поверхнi електрода. Можна припустити, що в умовах
зовнiшньої анодної поляризацiї процес iонiзацiї прискорюється, завдяки чому i спостерiга-
ється такий значний спад анодного струму на зворотнiй аноднiй кривiй, а також зниження
швидкостi катодного видiлення водню. Слiд звернути увагу на те, що при високих густи-
нах струму вiдбувається досить швидке оновлення поверхнi електрода за рахунок зняття
багатьох шарiв атомiв металу разом з утворюваною плiвкою металоорганiчного комплексу,
але при цьому на зворотному ходi анодної кривої не тiльки не спостерiгається активацiя
поверхнi, як у фоновому електролiтi, а й має мiсце значне зниження анодного струму. Якщо
катодна поляризацiйна крива знiмається вiд стацiонарного (корозiйного) потенцiалу пiсля
деякої витримки металу в розчинi з ПГМГ (без попередньої анодної поляризацiї), то на
нiй також виявляється такий самий гальмувальний вплив ПГМГ на катодне видiлення вод-
ню, як i на кривих, зображених на рис. 1. Усе це загалом свiдчить про те, що, по-перше,
процес вiдтворювання захисного шару вiдбувається досить швидко, а, по-друге, для його
утворення не потрiбно стимулювати iонiзацiю металу, тобто для утворення захисного ша-
124 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2008, №8
ру цiлком достатньо тих катiонiв, якi утворюються у приелектродному шарi за рахунок
самовiльного розчинення металу. Такi уявлення про ситуацiю поблизу поверхнi електро-
да пiдтверджуються зiставленням результатiв масометричного дослiдження та результатiв
визначення швидкостi корозiї при опрацюваннi отриманих поляризацiйних кривих.
Таким чином, на прикладi ПГМГ пiдтверджено доцiльнiсть пiдходу при виборi iнгiбiто-
рiв [5–8], згiдно з яким органiчнi речовини, що вводяться як iнгiбiтор, повиннi утворювати
з катiонами металiв, якi розчиняються, малорозчиннi сполуки (у даному випадку метало-
органiчнi сполуки, в iнших — це можуть бути малорозчиннi солi тощо). З iншого боку,
показано, що з використанням концепцiї, що розробляється авторами, можна пояснити всi
особливостi електрохiмiчної та корозiйної поведiнки залiза у сiрчанокислотних розчинах,
якi мiстять ПГМГ. Наявнiсть запропонованого пiдходу сприяє цiлеспрямованому пiдбору
iнгiбiторiв корозiї, особливо тих, якi є екологiчно чистими.
Роботу виконано за фiнансової пiдтримки МОН України, проект 2924 ф.
1. Решетников С.М. Ингибиторы кислотной коррозии металлов. – Ленинград: Химия, 1986. – 144 с.
2. Гуменюк О.Л. Вплив N-, O-, S-вмiсних гетероциклiчних сполук на стан поверхнi сталi в агресивних
середовищах : Дис. . . . канд. хiм. наук. – Київ, 2006.
3. Кузнецов Ю.И., Подгорнова Л.П. Ингибирование коррозии металлов гетероциклическими хелаторе-
агентами // Коррозия и защита от коррозии. – Моска: ВИНИТИ, 1989. – С. 132–184. – (Итоги науки
и техники; Т. 15).
4. Tromans D., Li G. Growth of passivating CuBTA films on copper in aqueous chloride/benzotriazole soluti-
ons // Electrochem. and Solid-State Lett. – 2002. – 5. – P. 35–38.
5. Ткаленко Д.А., Ткаленко М.Д., Мазанко С.О. Макрокинетический подход к анализу действия ин-
гибиторов коррозии металлов // Матерiали 3-ї Мiжнар. конф.-виставки “Проблеми корозiї та проти-
корозiйного захисту конструкцiйних матерiалiв”. – Корозiя-1996 (28–30 трав. 1996 p.). – Львiв: Б. в.,
1996. – С. 222–225.
6. Кравченко С.А., Ткаленко Д.А., Чмиленко Н.А. Об определяющей роли пассивационных явле-
ний при использовании ингибиторов коррозии металлов // Вiсн. Харк. нац. ун-ту. – 2002. – № 549,
вип. 8(31). – С. 164–171.
7. Вишневская Ю.П., Бык М.В., Ткаленко Д.А. О механизме ингибиторного действия дифенилами-
на // Физ.-хим. механика материалов. – 2007. – № 3. – С. 114–117.
8. Bick M.V., Vishnevska Yu. P., Tkalenko D.A. About role of metallocomplexes at corrosion protection of
metals by organic inhibitors in acid solutions: 57-th Annual meeting of Internat // Soc. Electrochem. –
2006. – Abst. S5. – P. 116.
9. Нижник Т.Ю. Извлечение ионов тяжелых металлов из водных растворов с использованием азотсо-
держащего полимерного реагента : Дис. . . . канд. техн. наук. – Киев, 2007.
10. Vishnevskaya Yu. P., Tkalenko D.A., Byk M.V., Rupp V.A. To the Tafel Slopes at the Anodic Dissolution
of Iron in Sulfuric Electrolytes Protection of Metals // Soc. Electrochem. – 2007. – 43, No 5. – P. 492–494.
Надiйшло до редакцiї 04.02.2008НТУ України “Київський полiтехнiчний iнститут”
Мiжвiдомче вiддiлення електрохiмiчної енергетики
НАН України, Київ
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2008, №8 125
|