Організація військово-економічної та військово-технічної співпраці у рамках ОДБК
Характеризуються інтеграційні процеси у Співдружності незалежних держав взагалі та в Організації Договору колективної безпеки зокрема. Головну увагу приділено вивченню військово-економічної та військово-технічної співпраці у рамках ОДКБ. Зроблено висновок, що налагодження у повному обсязі військово-...
Gespeichert in:
| Datum: | 2012 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2012
|
| Schriftenreihe: | Держава і право |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/58790 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Організація військово-економічної та військово-технічної співпраці у рамках ОДБК / Р.М. Гарат // Держава і право. — 2012. — Вип. 57. — С. 590-595. — Бібліогр.: 11 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-58790 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-587902025-02-23T18:55:59Z Організація військово-економічної та військово-технічної співпраці у рамках ОДБК Гарат, Р.М. Політичні науки Характеризуються інтеграційні процеси у Співдружності незалежних держав взагалі та в Організації Договору колективної безпеки зокрема. Головну увагу приділено вивченню військово-економічної та військово-технічної співпраці у рамках ОДКБ. Зроблено висновок, що налагодження у повному обсязі військово-економічної та військово-технічної співпраці у перспективі мало за мету створення у форматі організації єдиного оборонно-промислового комплексу, який міг би стати важливою ланкою в інтеграційних зусиллях держав–членів ОДКБ. Исследуются интеграционные процессы в Содружестве независимых государств на примере деятельности Организации Договора коллективной безопасности. Главное внимание акцентируется на изучении военно-экономического и военно-технического сотрудничества в рамках ОДКБ. Сделан вывод, что налаживание военно-экономического и военно-технического сотрудничества в перспективе имело целью создание в формате организации единого оборонно-промышленного комплекса, который мог бы стать важным звеном в интеграционных усилиях государств–членов ОДКБ. In this article an author characterizes the processes of integration in the Commonwealth of Independent States as an example of the Collective Security Treaty Organization. The author focuses on the study of military, economic, and military-technical cooperation within the CSTO. As a result of the analysis the author concludes that the establishment of military, economic, and military-technical cooperation in the future was for the purpose of creating a single organization in the format of the military-industrial complex 2012 Article Організація військово-економічної та військово-технічної співпраці у рамках ОДБК / Р.М. Гарат // Держава і право. — 2012. — Вип. 57. — С. 590-595. — Бібліогр.: 11 назв. — укp. 1563-3349 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/58790 uk Держава і право application/pdf Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Політичні науки Політичні науки |
| spellingShingle |
Політичні науки Політичні науки Гарат, Р.М. Організація військово-економічної та військово-технічної співпраці у рамках ОДБК Держава і право |
| description |
Характеризуються інтеграційні процеси у Співдружності незалежних держав взагалі та в Організації Договору колективної безпеки зокрема. Головну увагу приділено вивченню військово-економічної та військово-технічної співпраці у рамках ОДКБ. Зроблено висновок, що налагодження у повному обсязі військово-економічної та військово-технічної співпраці у перспективі мало за мету створення у форматі організації єдиного оборонно-промислового комплексу, який міг би стати важливою ланкою в інтеграційних зусиллях держав–членів ОДКБ. |
| format |
Article |
| author |
Гарат, Р.М. |
| author_facet |
Гарат, Р.М. |
| author_sort |
Гарат, Р.М. |
| title |
Організація військово-економічної та військово-технічної співпраці у рамках ОДБК |
| title_short |
Організація військово-економічної та військово-технічної співпраці у рамках ОДБК |
| title_full |
Організація військово-економічної та військово-технічної співпраці у рамках ОДБК |
| title_fullStr |
Організація військово-економічної та військово-технічної співпраці у рамках ОДБК |
| title_full_unstemmed |
Організація військово-економічної та військово-технічної співпраці у рамках ОДБК |
| title_sort |
організація військово-економічної та військово-технічної співпраці у рамках одбк |
| publisher |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
| publishDate |
2012 |
| topic_facet |
Політичні науки |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/58790 |
| citation_txt |
Організація військово-економічної та військово-технічної співпраці у рамках ОДБК / Р.М. Гарат // Держава і право. — 2012. — Вип. 57. — С. 590-595. — Бібліогр.: 11 назв. — укp. |
| series |
Держава і право |
| work_keys_str_mv |
AT garatrm organízacíâvíjsʹkovoekonomíčnoítavíjsʹkovotehníčnoíspívpracíuramkahodbk |
| first_indexed |
2025-11-24T13:54:09Z |
| last_indexed |
2025-11-24T13:54:09Z |
| _version_ |
1849680146629394432 |
| fulltext |
Р. М. ГА РАТ
ОРГАНІЗАЦІЯВІЙСЬКОВО-ЕКОНОМІЧНОЇ
ТАВІЙСЬКОВО-ТЕХНІЧНОЇСПІВПРАЦІУРАМКАХОДКБ
Ха рак те ри зу ють ся інте г раційні про це си у Співдруж ності не за леж них дер жав вза-
галі та в Ор ганізації До го во ру ко лек тив ної без пе ки зо к ре ма. Го ло вну ува гу приділе но
вив чен ню військо во-еко номічної та військо во-технічної співпраці у рам ках ОДКБ. Зроб-
ле но вис но вок, що на ла го д жен ня у по вно му об сязі військо во-еко номічної та військо во-
технічної співпраці у пер спек тиві ма ло за ме ту ство рен ня у фор маті ор ганізації єди-
но го обо рон но-про мис ло во го ком плек су, який міг би ста ти важ ли вою лан кою в інте г-
раційних зу сил лях дер жав–членів ОДКБ.
Ключовіслова:СНД, ОДКБ, інте г раційні про це си, ко лек тив на без пе ка, військо во-
еко номічна співпра ця, військо во-технічне співробітництво.
Ис сле ду ют ся ин те г ра ци он ные про цес сы в Со дру же ст ве не за ви си мых го су дарств
на при ме ре де я тель но с ти Ор га ни за ции До го во ра кол лек тив ной бе зо пас но с ти. Глав ное
вни ма ние ак цен ти ру ет ся на изу че нии во ен но-эко но ми че с ко го и во ен но-тех ни че с ко го
со труд ни че ст ва в рам ках ОДКБ. Сде лан вы вод, что на ла жи ва ние во ен но-эко но ми че с-
ко го и во ен но-тех ни че с ко го со труд ни че ст ва в пер спек ти ве име ло це лью со зда ние в
фор ма те ор га ни за ции еди но го обо рон но-про мы ш лен но го ком плек са, ко то рый мог бы
стать важ ным зве ном в ин те г ра ци он ных уси ли ях го су дарств–чле нов ОДКБ.
Ключевые слова:СНГ, ОДКБ, ин те г ра ци он ные про цес сы, кол лек тив ная бе зо пас-
ность, во ен но-эко но ми че с кое со труд ни че ст во, во ен но-тех ни че с кое со труд ни че ст во.
In this article an author characterizes the processes of integration in the Commonwealth
of Independent States as an example of the Collective Security Treaty Organization. The
author focuses on the study of military, economic, and military-technical cooperation within
the CSTO. As a result of the analysis the author concludes that the establishment of military,
economic, and military-technical cooperation in the future was for the purpose of creating a
single organization in the format of the military-industrial complex
Key words:CIS, CSTO, the processes of integration, collective security, military and
economic cooperation, military-technical cooperation.
Військово-політична інтеграція на пострадянському просторі колишнього
СРСР – це якісне нове геополітичне та політологічне явище, яке випливає з
функцій пострадянських держав, які поступово розширюються. Як суб’єкти
світовогоспівтовариства,яківиниклинетакдавно,вонинамагаютьсяреалізувати
свої зусиллящодо створення та розвитку військово-політичного потенціалу та
об’єднанняяквінтересахвласноїбезпеки,такістабільностіувсьомуЄвразійсько-
мурегіоні.
Зазначенапроблематикащенеповноюміроюзнайшласвоєвідображенняу
вітчизнянійтазарубіжнійісторіографії. Водночасзауважимо,щодеякінапрацю-
ванняуцьомунапряміздійснено.Насампередцедослідженнянауковців,присвя-
ченіспецифіцірозвиткуінтеграційнихпроцесівнапострадянськомупросторіу
військово-політичнійтавійськово-економічнійсферах іпроблематиціколектив-
ноїбезпекиуСНД1.
Вітчизняніфахівцітакожприділялитапродовжуютьприділятизначнуувагу
загальним проблемам безпеки, зокрема її військово-політичним аспектам2.
Аналізові нових загроз міжнародній безпеці, що виникли на початку століття,
присвячено праці експертів Національного інституту стратегічних досліджень
(НІСД) Л. Полякова таМ. Сунгуровського3. Водночас зауважимо, що питання
590 Держава і право • Випуск 57
військово-економічної та військово-технічної співпраці між країнами СНД
досить часто залишається поза увагою як вітчизняних, так і зарубіжних
дослідників.
Основнимискладовимивійськовоїспівпрацідержав–членівСНДєвійськово-
політична,власневійськоватавійськово-технічнаспівпраця,умежахякоїможна
виділитирядсамостійнихаспектів(напрямів)співпраці.
Так, основними напрямами військово-політичної співпраці держав–членів
СНДє:
–виробленнятапроведенняузгодженоїполітикищодо забезпеченняколек-
тивної,регіональної таміжнародноївійськовоїбезпеки.Протидіятероризмута
іншим виявам екстремізму, підтримка стратегічної стабільності, миротворчої
діяльності;
– удосконалення нормативно-правової бази коаліційного військового
будівництва,атакожбудівництватарозвиткунаціональнихзбройнихсил;
– стратегічне планування застосування національних збройних сил, у тому
числі прийняття рішень про розміщення військових об’єктів, збройних сил на
територіяхдержав–членівСНД;
– забезпечення виконання міжнародних угод про скорочення та обмеження
озброєнь;
–виробленнятапроведенняузгодженоїсоціальноїполітикищодовійськово-
службовців,громадян,звільненихузапасзвійськовоїслужбитачленівїхсімей.
УданійсферіспівпрацюютьідержавиСНД,частиназякихвходитьдоскладу
ОДКБ. У рамках військово-політичної співпраці відбувається обговорення та
узгодження позицій із загальнобезпекової проблематики. Зокрема, важливим
результатомспівробітництвадержав–членівОДКБбулоприйняттярішенняпро
створення та розвиток регіональних систем безпеки (у Східноєвропейському,
КавказькомутаЦентрально-Азійськомурегіонах),атакожсистемиколективної
безпеки ОДКБ взагалі. У ході коаліційного військового будівництва в межах
ОДКБ були створені об’єднані регіональні угруповання військ (сил) Збройних
СилРосіїтаБілорусі,РосіїтаВірменії,атакожКолективнісилишвидкогореагу-
вання(КСШР)Центрально-Азійськогорегіонуколективноїбезпеки.Уподальшо-
му в даномурегіоні такожпередбачається створенняОб’єднаного угруповання
військ(сил).
НапозачерговійсесіїРКБОДКБ,якавідбулася4лютого2009р.,булоприй-
няторішенняпрореформуванняКСШРЦентрально-Азійськогорегіонутаство-
ренняКолективнихсилоперативногореагування(КСОР)ОДКБ4.Передбачалося,
що КСОР будуть у стані високої готовності для протидії військовій агресії, а
такожнадзвичайнимситуаціям,тероризму,організованійзлочинності танарко-
трафіку.Дляцьогодоїхскладубулозаплановановключитиз’єднання,частинита
підрозділи збройних сил (спеціального призначення, аеромобільні), підрозділи
органіввнутрішніхсправ,органівбезпекитаіншихспецслужб,атакожуповно-
важенихорганівусферіпопередженняталіквідаціїнаслідківнадзвичайнихситу-
аційусіхдержав–членівОДКБ.УтворенняКСОРсталооднимізкроківнашляху
створенняірозвиткуврамкахОДКБвійськовоїскладовоїдвохсистем:системи
колективноїбезпекитасистемикризовогореагування.ПорядізКСОРдоостанніх
мали увійтиКолективнімиротворчі сили, сформовані відповідно доУгоди про
миротворчудіяльністьОДКБ,якавступилаусилу1січня2009р.5
На виконання досягнутих домовленостей у рамках військово-політичної
співпраці деякі об’єкти та контингенти ЗбройнихСил РосійськоїФедерації, які
мають важливе значення для забезпечення регіональної та колективної безпеки
держав–членівОДКБ,булирозташованінатериторіяхдержавСНД.Донайбільш
591Юридичні і політичні науки
важливихзнихналежать:102-авійськовабаза(уВірменії),радіолокаційнастанція
системипопередженняпроракетнінапади(уБілорусі),полігонтарадіолокаційна
станція(уКазахстані),999-аавіаційнабазатапунктдалекогозв’язкуВійськово-
Морськогофлоту (уКиргизстані), 201-а військовабаза та станціяоптико-елект-
ронногоспостереженняКосмічнихвійськ(уТаджикистані)6.
Якприкладуспішноїбагатосторонньоївійськово-політичноїспівпраціурам-
кахСНДможнавиділитирозробкутапідписаннярядуугод,середякихУгодапро
заходипоконтролюміжнародноїпередачіпереноснихзенітнихракетнихкомп-
лексівтипу«Стріла»та«Ігла»,Угодапросоціально-правовігарантіївійськово-
службовців,осіб, звільнених звійськової служби, тачленів їхсімей,угодапро
відзначення пам’яті воїнів, які загинули, та жертв війни. Однією із проблем
військово-політичноїспівпраціумежахСНДбулаізалишаєтьсянедостатняопе-
ративністьприйняттярішеньщодовиділеннянаціональнихкомпонентівзброй-
нихсилдеякихдержавдоскладуколективнихсилОДКБ,атакожнаїхзастосу-
ваннязамежаминаціональнихтериторій.Дляїїподоланняодинізпунктівприй-
нятого державами–членами ОДКБ рішення про створення КСОР передбачає
необхідністьвнесенняунаціональнізаконодавствавідповіднихзмін.
Основними напрямами власне військової співпраці держав–членів СНД є
такі7:
–безпосереднєвирішеннязавданьбудівництва,розвитку,підтримкибоєздат-
ності,бойовоїтамобілізаційноїготовностінаціональнихзбройнихсил;
–створення,розвитоктапідтримкабойовоїготовності(готовностідозастосу-
вання) коаліційних угруповань, спільних (об’єднаних) бойових систем управ-
ліннятазабезпеченняїхдіїйфункціонування;
–безпосередняучастьумиротворчихопераціяхнатериторіяхдержав–членів
СНДтазаїїмежами;
–оперативнеплануваннязастосуваннякоаліційнихугруповань,національних
збройнихсилтамиротворчихконтингентіввійськ;
–застосуванняелементіввійськовоїінфраструктури,повітряноготаводного
просторудержав–членівСНД;
–оперативнеоблаштуваннятериторійдержав–членівСНДвінтересахколек-
тивноїоборони;
–усестороннєзабезпеченнядіяльностікоаліційнихугрупованьтанаціональ-
нихзбройнихсил;
– управління повітряним рухом та контроль за порядком використання
повітряногопростору;
–проведеннянауковихдослідженьтавійськово-історичноїроботи;
–обміндосвідомпроведеннявійськовихреформ,застосуванняозброєннята
техніки,організаціїоперативноїтабойовоїпідготовки,морально-психологічного
таіншихвидівзабезпечення;
–формуваннядуховнихосноввзаємодіїдержавСНДувійськовійсфері.
Середзаходіввійськовоїспівпраціособливезначеннямалоствореннятароз-
витокоб’єднаних(спільних)системвійськовогопризначення,якіформуютьєди-
ний обороннийпростір держав–членівСНД.Так, на сучасному етапі у рамках
СНДствореніОб’єднанасистемапротиповітряноїоборони(ОСППОСНД),сис-
тема державного розпізнавання «Пароль», система забезпечення безпеки руху
військовоїавіації,системазакритогозв’язкувзаємодіїтадеякіінші,уфункціону-
ванніякихберутьучастьвід8до10державСпівдружності.Важливиметапому
забезпеченнівисокогоступенюбойовоїготовностіОСППОСНДбулаорганізація
бойового чергування для охорони повітряного простору держав–членів СНД.
592 Держава і право • Випуск 57
Нині на стадії формування перебувають спільні (об’єднані) системи: зв’язку
збройнихсилСНД,геоінформаційнасистемавійськовогопризначення,об’єднана
системаконтролютаоцінкирадіаційної,хімічноїтабіологічноїситуації.Умежах
ОДКБ заплановано сформувати три регіональні системи ППО: російсько-біло-
руську,російсько-вірменськутасистемуППОЦентрально-Азійськогорегіону8.У
ході формування регіональних систем ППО передбачено і вже здійснюється
перехід від координації застосування сил та координації застосування сил і
засобівППОдоуправліннянимизєдиногокомандногопункту.
Останнімирокамиактивізуваласяспівпрацяміждержавами–членамиСНДі
для вирішення завдань забезпечення діяльності їх національних збройних сил.
Зусиллямиапаратурадиміністрівоборонидержав–членівСНДорганізовановза-
ємодіюміжінженернимислужбами,службамирадіаційного,хімічноготабіоло-
гічного захисту, військовими екологами, військовими медиками, військовими
психологамитасоціологами,військовимиюристами,архівнимислужбами,орга-
нізаціямипороботіздопризовноюмолоддю,ветеранськимиорганізаціямитощо.
Зметоюпідтриманнябойовоїготовностікоаліційнихугрупованьтаоб’єдна-
них системдержав–членівСНДпроводилися заходи зі спільної оперативної та
бойовоїпідготовкиїхніхзбройнихсил.Регулярнимисталинавчаннясилізасобів
ППОСНД«Бойоваспівдружність»,доякихприєдналасяіУкраїна9,військовіта
командно-штабнінавчання«ЩитСпівдружності»та«Кордон»,якіупродовжпер-
шогодесятиліттяХХІстоліттяпроводилисяурамкахОДКБ.
Основними складовими військово-технічної співпраці держав–членів СНД
взагалі тадержав–членівОДКБзокремабулинауково-технічна і військово-еко-
номічнаспівпрацятапідготовкавійськовихкадрів.РозвиткуВТСсприялазабез-
печеністьїхармійзначноюкількістюоднотипнихсистемозброєння,зразківозб-
роєння, військової та спеціальної техніки (ВОСТ), обмеженимиможливостями
длясамостійноговиробництвабільшостізразківВОСТ,атакожнаявністюкоопе-
раційнихзв’язків,якізбереглисязчасуіснуванняРадянськогоСоюзу.
ОсновниминапрямамирозвиткуВТСбулиізалишаютьсятакі10:
–розробкатареалізаціяспільнихнауково-технічнихтадослідницькихпро-
грам іпроектівщодо створення, виробництва,підтримкиу стані готовності до
застосування та утилізації систем озброєння, зразків ВОСТ та військово-
технічногомайна(ВТМ);
–забезпеченняорганівуправліннятавійськкоаліційнихугрупованьінаціо-
нальнихзбройнихсилєдинимисистемамиозброєння,зразкамиВОСТтаВТМ;
–підготовкаспеціалістівдлязбройнихсил,оборонно-промисловоготанауко-
вогокомплексів;
–створеннятамодернізаціяоб’єктів,призначенихдлярозміщення,ремонту,
експлуатаціїтабойовоговикористанняабознищення(утилізації)ВОСТ;
–виробництво,замовлення,постачання(утомучислійнаекспорт)тавійсько-
во-технічнесупроводженняпостачанняпродукціївійськовогопризначення;
–обмінвійськово-технічноюінформацією.
Нанашу думку, приналагодженні військово-технічної співпраці з держава-
ми–членамиСНДіособливоОДКБРосійськаФедераціянамагаєтьсязабезпечити
своїдовготерміновівійськово-політичні інтереси.Відповіднимиугодамиперед-
бачаєтьсяздійсненняРФпостачанняпродукціївійськовогопризначеннявінтере-
сахнаціональнихвійськовихформувань,яківиділяютьсядоскладукоаліційних
угрупованьврегіонахколективноїбезпекиОДКБ,атакожпідготовкаспеціалістів
длязбройнихсилдержав–членівОДКБнапільговихпорівнянозіншимидержа-
вамиумовах,здійсненнякоопераціїпристворенні,модернізаціїтаекспортіпро-
593Юридичні і політичні науки
дукції військового призначення. Проблемою забезпечення ефективності ВТС
залишається недотримання окремими державами–членамиСНДвзятих на себе
зобов’язань.Такіфактималимісцеприреалізаціїпланівствореннятарозвитку
об’єднанихсистемвійськовогопризначення,атакожоблаштуваннінаціональних
збройнихсилтаформувань,яківходятьдооб’єднанихугруповань,однотипними
зразками ВОСТ. Це зумовлювалося насамперед обмеженими економічними та
фінансовимиможливостямирядудержавСНДтаОДКБ.
Військово-економічна співпраця за багатьма параметрами перетиналася з
військово-технічною, оскільки діяльність у цих сферах охоплювала повний
життєвий цикл зразків озброєння та військової техніки (НДР – ОКР – вироб-
ництво–експлуатація–модернізація–утилізація).Уцьомуконтекстінадеякихета-
пахВЕСтаВТСпростонероздільні.Водночас,наприклад,коопераціюоборон-
них підприємств, взаємодію у сфері виробництва військового озброєння та
військовоїтехніки(ВВТ)можнавідноситидовійськово-економічноїспівпраці.У
зв’язку з цим з метою формування єдиного технологічного та військово-еко-
номічногопросторудержав,якібралиучастьуспільнихрозробках,виробництві
таексплуатаціїпродукціївійськовогопризначення(ПВП),булоствореноМіждер-
жавнукомісіюзвійськово-економічноїспівпраці(МКВЕС)СпівдружностіНеза-
лежних Держав як робочий орган Ради глав урядів СНД. На неї покладалися
значнінадіїщодоспільноїрозробкидовготерміновихпрограміпланіввійськової
співпраці,удосконаленняпитаньспеціалізаціїтакоопераціїврозробційвироб-
ництвіВВТ,сприянняустворенніспільнихінтегрованихструктуртазбереження
мобілізаційнихпотужностей,вирішенняпитаньпередачітехнологійоборонного
комплексувцивільнийсекторекономікитощо11.
Створення МКВЕС Організації Договору про колективну безпеку мало на
метіоб’єднатитаскоординуватизусиллядержав–членівОДКБдляподальшого
поглибленнятаудосконаленняспівпраці,розвиткуінтеграціїтабільшкомплекс-
ного вирішення питань ВЕС та ВТС. При цьому забезпечувалася б необхідна
спадкоємністьтапослідовністьрішенняпрактичнихзавдань,пов’язаних ізроз-
робкою,виробництвом,поставками,експлуатацієютаутилізацієюВВТ,арозви-
ток міждержавної та внутрішньодержавної нормативної бази для цих сфер
співпраціздійснювавсябнаєдинихпринципах.
Слідзауважити,щоМКВЕСОДКБ,виходячиізспецифічностіфункцій,виз-
наченихПоложеннямпрокомісію,атакожхарактеромповідомлень,якіналежать
дорозрядуконфіденційних і стосуютьсяпитаньвнутрішньоїполітикидержав–
членіворганізаціїщодобудівництванаціональнихзбройнихсил,забезпеченняїх
ВВТ,атакожрозвиткуїхвійськово-промисловихкомплексівтанауково-технічно-
гопотенціалу,єєдинимробочиморганоманалогічноговидувОДКБ.
ЩодоперспективдіяльностіМКВЕС, томожна виділити її важливістьпри
вирішенні завдань, пов’язаних із розвитком ОПК, промисловості, створенням
новихробочихмісць,зовнішньоекономічноюспівпрацею.Причомуцестосується
якокремихдержав–членівОДКБ,такйОрганізаціїДоговорупроколективнубез-
пеку взагалі. Насамперед передбачалося підготувати пропозиції та виробити
рекомендаціїщодоврегулюванняспірнихпитаньприкооперативнихпостачаннях
підприємствами держав–членів ОДКБ сировини, матеріалів та комплектуючих
елементів для виробництва ПВП, оформити пропозиції щодо збереження
спеціалізації підприємств оборонного комплексу держав, які входять до
ОрганізаціїДоговорупроколективнубезпеку,танакреслитипідходидорозробки
Єдиної довготермінової програми військово-економічної співпраці до 2015 р.
Відповіднодоцього,нанашудумку,налагодженняуповномуобсязівійськово-
594 Держава і право • Випуск 57
економічноїспівпрацімалонаметіуперспективістворенняуформатіорганізації
єдиногооборонно-промисловогокомплексу,якиймігбистативажливоюланкою
вінтеграційнихзусилляхдержав–членівОДКБ.
Уцьомуконтекстізауважимо,щовійськово-економічнатавійськово-технічна
співпрацяєважливимелементомвійськовоїскладовоїдіяльностібезпосередньо
йОДКБ.Нанашудумку,цілкомочевидно,щобезналежногозабезпеченнязброй-
нихсилсоюзнихдержавнеможнаговоритипроадекватневиконаннязавдань,які
посталипередновоюорганізацієющодозахистунаколективнійосновінезалеж-
ності,територіальноїцілісностітасуверенітетудержав-членів.
Отже,співпрацяувійськовійсферіумежахСНД,незважаючинапевнітруд-
нощі та порівняно з іншими сферами суспільного життя, проводиться досить
успішно. Більше того, у перспективі передбачається посилювати співпрацю,
керуючисьзовнішньополітичнимиінтересамисвоїхдержав:урамкахСНД–на
двостороннійоснові,урамкахОДКБ–набагатостороннійоснові.Враховуючи
політичні та економічні інтереси України, пріоритетом нашої політики щодо
країнСНД,зокремаРосії,маєстатирозвитокдвосторонньогозРФтабагатосто-
ронньогозіншимикраїнамиСНДвійськово-технічногоспівробітництва.Військо-
веспівробітництвобажанопідтримувативмежахугод,щобулиукладеніраніше,
розвиваючиїх,уразіпотреби,вінтересахзміцненнявоєнноїбезпекиУкраїни.
1. Фе ду ло ва Н. Г.ПроблемыбезопасностиивоенногосотрудничестваврамкахСНГ
//Отечественнаяистория.–2000.–№5.–С.40–49;Ха ки мов В.Коллективнаябезопас-
ностьвСНГ//Международнаяжизнь.–2001.–№3.–С.15–26;Яков лев В. Л.Военные
аспектымиротворчествастранСНГ//Международнаяжизнь.–2002.–№1.–С.13–26.
2. Бо д рук О. Нові риси старого світу: військово-політична інтеграція європейських
країн//Стратегічнапанорама.–2000.–№1-2.–С.39-49.3.По ля ков Л., Сун гу ровсь-
кий М. Європейська безпека: нові загрози – старі відповіді? //Національна безпека і
оборона.–2001.–№9.–С.14-26.4.Об ито гахсовместногозаседанияСоветаминис-
тровиностранныхдел,СоветаминистровобороныиКомитетасекретарейсоветовбезо-
пасностиОрганизацииДоговораоколлективнойбезопасности[Електроннийресурс].–
Режим доступу: http://www.dkb.gov.ru/session_eighties/azd.htm. 5.Со гла ше ние о миро-
творческойдеятельностиОрганизацииДоговораоколлективнойбезопасности[Елект-
ронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.businesspravo.ru/Docum/Docum Show_
DocumID_152203.html;Се к ре та ри атОрганизацииОбъединенныхНаций зарегистри-
ровалСоглашениеомиротворческойдеятельностиОрганизацииДоговораоколлектив-
нойбезопасности[Електроннийресурс].–Режимдоступу:http://www.dkb.gov.ru/f/czd.
htm.6.Ци бу ляк А. Г.Центрально-азійськиййпівденно-кавказькийвекторивійськово-
політичноїбезпекиРосійськоїФедерації[Електроннийресурс].–Режимдоступу:http://
www. nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Gileya/2011_SV/Gileyasp/P16_doc.pdf. 7.Кон цеп ция
Программывоенно-техническогосотрудничествагосударств–участниковСодружества
НезависимыхГосударств[Електроннийресурс].–Режимдоступу:http://www.cis.minsk.
by/webnpa/text.aspx?RN=n99700049#%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%86.8.Стра-
ны СНГ создают три региональные системы ПВО [Електронний ресурс]. – Режим
доступу: http://www.meta.kz/331965-strany-sng-sozdajut-tri-regionalnye-sistemy-pvo.html.
9.Під сум ки засіданняРадиміністрів оборонидержав–учасницьСпівдружностіНеза-
лежнихДержав[Електроннийресурс].–Режимдоступу:http://www.mfa.gov.ua/russia/
ua/news/detail/24802.htm.10.Кон цеп цияПрограммывоенно-техническогосотрудниче-
ства государств – участников Содружества Независимых Государств [Електронний
ресурс]. – Режим доступу: http://www.cis.minsk.by/webnpa/ text.
aspx?RN=n99700049#%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%86.11.ПоложениеоМежго-
сударственной комиссии по военно-экономическому сотрудничеству Организации
Договораоколлективнойбезопасности[Електроннийресурс].–Режимдоступу:http://
www.mamf.ru/mkves/doc/index_azf.php.
595Юридичні і політичні науки
|