Про седиментаційні процеси формування флішевих відкладів Українських Карпат

На основі седиментологічних досліджень у флішевих відкладах Українських Карпат були виділені літодинамічні типи, які відображають різні процеси формування осадів у глибоководних умовах. Флішеві утворення складені трьома групами літодинамічних типів: відкладами субвертикальних («частинка за частинкою...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Date:	2010
Main Author:	Гнилко, О.М.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Інститут геологічних наук НАН України 2010
Series:	Збірник наукових праць Інституту геологічних наук НАН України
Subjects:	Регіональні проблеми літології
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/59182
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Про седиментаційні процеси формування флішевих відкладів Українських Карпат / О.М. Гнилко // Зб. наук. пр. Інституту геологічних наук НАН України. — 2010. — Вип. 3. — С. 32-37. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-59182
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-591822025-02-23T17:18:49Z Про седиментаційні процеси формування флішевих відкладів Українських Карпат On the sedimentary processes of the flysch deposits forming of the Ukrainian Carpathians Гнилко, О.М. Регіональні проблеми літології На основі седиментологічних досліджень у флішевих відкладах Українських Карпат були виділені літодинамічні типи, які відображають різні процеси формування осадів у глибоководних умовах. Флішеві утворення складені трьома групами літодинамічних типів: відкладами субвертикальних («частинка за частинкою») осадових потоків ( геміпелагітами чи пелагітами ); гравітитами (турбідитами з текстурами Боума, грейнітами, дебритами); контуритами. На основании седиментологических исследований во флишевых отложениях Украинских Карпат были выделены литодинамические типы, которые отображают различные процессы формирования осадков в глубоководных условиях. Флишевые образования сложены тремя группами литодинамических типов: отложениями субвертикальных («частичка за частичкой») осадочных потоков (гемипелагитами или пелагитами); гравититами (турбидитами с текстурами Боума, грейнитами, дебритами); контуритами. On the base of sedimentological investigations the lithodynamic types in the flysch deposits of the Ukrainian Carpathians were destinguished. These types represent the different sedimentary processes in the submarine conditions. Flysch deposits contain three groups of the lithodynamic types, namely, the deposits of the subvertical «particle by particle» sedimentary flow (hemipelagites or pelagites); gravitites (turbidites with Bouma’s structure, the products of grain-flows and debris-flows); contourites. 2010 Article Про седиментаційні процеси формування флішевих відкладів Українських Карпат / О.М. Гнилко // Зб. наук. пр. Інституту геологічних наук НАН України. — 2010. — Вип. 3. — С. 32-37. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. XXXX-0025 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/59182 551.461.8 (477.8) uk Збірник наукових праць Інституту геологічних наук НАН України application/pdf Інститут геологічних наук НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Регіональні проблеми літології Регіональні проблеми літології
spellingShingle	Регіональні проблеми літології Регіональні проблеми літології Гнилко, О.М. Про седиментаційні процеси формування флішевих відкладів Українських Карпат Збірник наукових праць Інституту геологічних наук НАН України
description	На основі седиментологічних досліджень у флішевих відкладах Українських Карпат були виділені літодинамічні типи, які відображають різні процеси формування осадів у глибоководних умовах. Флішеві утворення складені трьома групами літодинамічних типів: відкладами субвертикальних («частинка за частинкою») осадових потоків ( геміпелагітами чи пелагітами ); гравітитами (турбідитами з текстурами Боума, грейнітами, дебритами); контуритами.
format	Article
author	Гнилко, О.М.
author_facet	Гнилко, О.М.
author_sort	Гнилко, О.М.
title	Про седиментаційні процеси формування флішевих відкладів Українських Карпат
title_short	Про седиментаційні процеси формування флішевих відкладів Українських Карпат
title_full	Про седиментаційні процеси формування флішевих відкладів Українських Карпат
title_fullStr	Про седиментаційні процеси формування флішевих відкладів Українських Карпат
title_full_unstemmed	Про седиментаційні процеси формування флішевих відкладів Українських Карпат
title_sort	про седиментаційні процеси формування флішевих відкладів українських карпат
publisher	Інститут геологічних наук НАН України
publishDate	2010
topic_facet	Регіональні проблеми літології
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/59182
citation_txt	Про седиментаційні процеси формування флішевих відкладів Українських Карпат / О.М. Гнилко // Зб. наук. пр. Інституту геологічних наук НАН України. — 2010. — Вип. 3. — С. 32-37. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.
series	Збірник наукових праць Інституту геологічних наук НАН України
work_keys_str_mv	AT gnilkoom prosedimentacíjníprocesiformuvannâflíševihvídkladívukraínsʹkihkarpat AT gnilkoom onthesedimentaryprocessesoftheflyschdepositsformingoftheukrainiancarpathians
first_indexed	2025-11-24T03:33:13Z
last_indexed	2025-11-24T03:33:13Z
_version_	1849641080690049024
fulltext	ColleCtion of sCientifiC works of the iGs nAs of UkrAine. Vol. 3. 201032 РЕГІОНАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЛІТОЛОГІЇ / РЕГИОНАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ЛИТОЛОГИИ © О.М. Гнилко, 2010 УДК 551.461.8 (477.8) О.М. Гнилко ПрО седиМентаційні ПрОцеси фОрМування флішевих відкладів українських карПат O.M. Hnylko On tHe sediMentary prOcesses Of tHe flyscH depOsits fOrMing Of tHe Ukrainian carpatHians На основі седиментологічних досліджень у флішевих відкладах Українських Карпат були виділені літодинамічні типи, які відображають різні процеси формування осадів у глибоководних умовах. Флішеві утворення складені трьома групами літодинамічних типів: відкладами субвертикальних («частинка за частинкою») осадових потоків (геміпелагітами чи пе- лагітами); гравітитами (турбідитами з текстурами Боума, грейнітами, дебритами); контуритами. Ключові слова: седиментаційні процеси, літодинамічні типи, флішеві відклади, Українські Карпати, турбідити, геміпела- гіти, контурити. На основании седиментологических исследований во флишевых отложениях Украинских Карпат были выделены ли- тодинамические типы, которые отображают различные процессы формирования осадков в глубоководных условиях. Флишевые образования сложены тремя группами литодинамических типов: отложениями субвертикальных («частичка за частичкой») осадочных потоков (гемипелагитами или пелагитами); гравититами (турбидитами с текстурами Боума, грейнитами, дебритами); контуритами. Ключевые слова: седиментационные процессы, литодинамические типы, флишевые отложения, Украинские Карпаты, турбидиты, гемипелагиты, контуриты. On the base of sedimentological investigations the lithodynamic types in the flysch deposits of the Ukrainian Carpathians were destinguished. These types represent the different sedimentary processes in the submarine conditions. Flysch deposits contain three groups of the lithodynamic types, namely, the deposits of the subvertical «particle by particle» sedimentary flow (hemipelagites or pelagites); gravitites (turbidites with Bouma’s structure, the products of grain-flows and debris-flows); contourites. Keywords: sedimentary processes, lithodynamic types, flysch deposits, Ukrainian Carpathians, turbidites, hemipelagites, contourites. ВСТУП Незважаючи на те, що терміну «фліш» понад 150 років, до цього часу генезис флішевих утворень викликав великі суперечки. Серед різних концепцій флішеутворення виділяють- ся дві: осциляційна та «турбідитна». В основу осциляційної гіпотези, яку активно розробляв М.Б. Вассоєвич, покладено уявлення про дуже тісний зв’язок флішеутворення з періодичними коливаннями земної кори, в результаті яких ви- никає закономірне ритмічне перешаровування осадів. З позицій цієї гіпотези важко пояснити відсутність регресивної частини флішевого рит- му, закономірність зміни характерних текстур у ритмі, що відносно легко пояснюються концеп- цією каламутних потоків. Один з авторів даної концепції Ф. Кюнен вважав, що осади, які на- громаджуються в області шельфу, внаслідок своєї ваги або під впливом сейсмічних поштов- хів сповзають вниз і, змішуючись з морською водою, утворюють грандіозні турбідитні (кала- мутні, суспензійні) потоки, що переміщуються із швидкістю кур’єрського поїзда. З цих потоків, при сповільненні їх руху, випадають спочатку більш грубі, а пізніше — тонші осади. Відповідно до сучасних уявлень [5, 7], флі- шеві відклади паралелізуються з осадами при- континентальних океанічних областей (району материкового схилу та його підніжжя), які на- громадились внаслідок седиментаційних про- цесів, зумовлених, в основному, дією на осадові частинки або сил гравітації, або морських при- донних течій. Ці процеси фіксуються певними різновидами осадів — літодинамічними (гене- тичними) типами відкладів (термін вживається в розумінні І. О. Мурдмаа [4]), які відрізняють- ся між собою головним чином не речовинним складом, а текстурно-структурними ознаками. Зауважимо, що поняття «літодинамічний тип» відрізняється від терміна «фація». Літодинаміч- ний тип є продуктом тільки певного седимен- таційного процесу, а фація — відображенням у породах осадової обстановки (різних, у тому числі палеогеографічних чи палеоокеаногра- Збірник наукових праць інституту геологічних наук нан україни. вип. 3. 2010 33 ПРО сЕдИМЕНТАцІйНІ ПРОцЕсИ фОРМувАННя фЛІшЕвИх вІдкЛАдІв укРАЇНсЬкИх кАРПАТ фічних умов середовища). Фація зазвичай скла- дена певним комплексом літодинамічних типів відкладів. Так, фація глибоководного конуса виносу (фену) уламкового матеріалу, яку часто паралелізують з флішевими товщами, містить відклади різних літодинамічних типів — турбі- дитів, геміпелагітів, контуритів тощо. В той же час, наприклад турбідити, що вважаються най- характернішим елементом флішу, трапляються в різноманітних фаціях. В Українських Карпатах флішеві відклади досліджуються з актуалістичних позицій та по- рівнюються з осадовими утвореннями сучасних океанічних басейнів деякими дослідниками [1–3, 6 та ін.], проте з цього погляду систем- но не описані специфічні седиментологічні текстурно-структурні особливості флішу, які да- ють можливість визначати літодинамічні типи і розшифровувати давні седиментаційні проце- си. Саме виділення та коротка характеристика літодинамічних типів деяких флішевих відкла- дів Українських Карпат і буде предметом нашо- го розгляду. МАТЕРІАЛ ТА МЕТОД Седиментологічні особливості порід охаракте- ризовані на основі дослідження автором у при- родних відслоненнях типових розрізів практич- но всіх структурних одиниць Українських Карпат. Роботи виконувались як самостійно, так і в ході геологічного довивчення території, що прово- дилось в 2001–2009 рр. спільно з геологами Львівської і Закарпатської експедицій при під- готовці до видавництва Державних геологічних карт м-бу 1:200 000 Карпатської серії аркушів. Розпізнавання літодинамічних типів від- кладів проводилось за результатами аналізу текстурно-структурних рис порід та порівняння їх з описаними [4, 5, 7 та ін.] модельними діа- гностичними ознаками. Літодинамічні типи гру- пувались відповідно до існуючої класифікації, що будується на основі типізації седиментацій- них потоків, які їх породжують. За даними робіт [4, 5, 7 та ін.] можна виділити такі головні групи літодинамічних типів відкладів, що розвинені в позашельфових океанічних областях: відкла- ди субвертикальних седиментаційних потоків; гравітаційні перевідкладені осади (гравітити); відклади придонних течій (контурити). Нижче розглянемо ці типи та їх представників у фліші Українських Карпат. ОБГОВОРЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ Відклади субвертикальних седиментаційних потоків утворюють два головних, подібних між собою літодинамічних типи — пелагіти і гемі- пелагіти. Ці потоки діють постійно і формують універсальний «пелагічний фон» при нагрома- дженні інших різновидів осадів, зокрема при періодичному сходженні короткочасних ката- строфічних турбідитних потоків. Пелагічні по- токи в сучасних басейнах практично цілком біогенні, а геміпелагічні — включають деяку кількість теригенної чи едафогенної зависі, яка осаджується «частинка за частинкою» з водної товщі. Типові пелагіти і геміпелагіти складені креме- нистими, вапнистими або теригенними мулис- тими утвореннями, що формують або самостій- ні товщі, або перешаровуються з турбідитами, контуритами чи іншими літодинамічними типа- ми. Їм притаманні або гомогенні текстури — за умови рівномірності седиментаційного потоку, або горизонтальна ламінація різного масшта- бу — при змінах інтенсивності потоку чи складу осадових частинок. Зауважимо, що пелагічна седиментація є дуже повільною. При добрій аерації дна придонними збагаченими киснем течіями пелагічні осади часто збіднені органіч- ною речовиною (С орг ) і забарвлені в червоний колір, оскільки органіка, що надходить на дно басейну, не перекривається новими пор ціями теригенного матеріалу і встигає повністю окис- нюватись. Червоний колір зумовлений пере- ходом заліза, яке міститься в осаді, в окисні форми. І навпаки, при поганій аерації дна пе- лагіти збагачуються органікою, яка не тільки не окиснюється, а і при повільній седиментації «не розбавляється» теригенним матеріалом. Такі відклади часто мають чорний колір. В Українських Карпатах геміпелагіти, як правило, представлені паралельношарувати- ми аргілітами (рис. 1), іноді вапняками (рис. 2) чи силіцитами (рис. 3). Глинисті відклади цього типу з нижньокрейдового (спаська, шипотська світи) та олігоценового (менілітова світа) флішу, як правило, характеризуються чорним забарв- ленням та збагачені органічним матеріалом. Очевидно, в цей час у Карпатському флішевому басейні циркуляція придонних збагачених кис- нем вод була відсутня чи суттєво послаблена. Значна частина геміпелагічних утворень в Карпатському фліші представлена червоними (іноді строкатими з прошарками зелених) аргі- літами чи мергелями з тонкопаралельноламіно- ColleCtion of sCientifiC works of the iGs nAs of UkrAine. Vol. 3. 201034 О.М. ГНИЛкО ваними чи гомогенними текстурами. До них від- носяться верхньокрейдові (особливо туронські) та палеоцен-еоценові глинисті седименти. Чер- воний колір виник, вірогідно при добрій аерації дна збагаченими киснем течіями та «згоранні» органічної речовини. Відсутність органіки в гли- нах могла призвести до збереження окисних форм заліза в процесі діагенезу і утворення червоних аргілітів. Гравітаційні перевідкладені осади (граві- тити) включають підводно-осувні утворення та відклади гравітаційних потоків різною мірою розріджених мас осадів. Відклади потоків мас осадів поділяються на такі основні літодинаміч- ні типи: турбідити, грейніти та дебрити. Турбідити — продукти суспензійних гравіта- ційних потоків — найбільш поширений літоди- намічний тип у приконтинентальних позашель- фових океанічних областях. У ці потоки може бути залучений матеріал будь-якого складу і по- ходження (кременистий, карбонатний, вулкано- генний, біогенний, теригенний чи едафогенний тощо). Виділяють [5] три основних різновиди турбідитів: грубо-, середньо- та дрібнозернисті. Грубозернисті турбідити відкладені суспен- зійними потоками великої густини і складені грубоуламковими гравійно-гальковими від- кладами і псамітами. Вони формують потужні (кілька метрів) пласти. Їм притаманні масив- ні, однорідні і пудингові текстури, іноді пряма й обернена градація уламкового матеріалу. В Українських Карпатах до них відносяться товщі товстошаруватого флішу типу нижньокроснен- ської чи середньострийської підсвіт (рис. 4). Середньозернисті турбідити характеризують- ся повною класичною послідовністю (циклом) текстурних елементів, які виділив А. Боума в 1960-х роках при вивченні третинного флішу на південному сході Франції. Ці елементи швидко були знайдені і в інших флішевих утвореннях, а також у сучасних осадах; в літературі вони за- звичай називаються «елементами чи інтерва- лами Боума». Повна їх послідовність включає таке: Рис. 1. Прошарок геміпелагітів — тонкопаралель- ноламінованих аргілітів. Темне забарвлення зу- мовлене збагаченням органічною речовиною. У світлих алевролітах вище і нижче геміпелагітів ор- ганіка «розбавлена» теригенним матеріалом. Оліго- цен, кросненська світа, Сілезький покрив. Ріка Ла- ториця, вище с. Підполоззя, Закарпатська область Рис. 2. Тонколаміновані «смугасті» вапняки (гемі) пелагічного походження. Головецький горизонт- маркер, кросненська світа, Сойменський субпокрив Сілезького покриву. Ріка Стрий, с. Мохнате, Турків- ський район, Львівська область Рис. 3. Паралельношаруваті силіцити, кременис- ті алевроліти геміпелагічного походження. Нижній кременевий горизонт-маркер менілітової світи. Олі- гоцен, Скибовий покрив. Берег р. Опір, с. Верхнє Си- ньовидне, Львівська область Збірник наукових праць інституту геологічних наук нан україни. вип. 3. 2010 35 ПРО сЕдИМЕНТАцІйНІ ПРОцЕсИ фОРМувАННя фЛІшЕвИх вІдкЛАдІв укРАЇНсЬкИх кАРПАТ T a — псамітовий інтервал з прямою градацій- ною шаруватістю, текстури гомогенні, масивні; T b — нижній елемент з паралельною шару- ватістю; T c — скісношаруватий інтервал брижі течії; T d — верхній паралельношаруватий інтер- вал; T e — пелітовий гомогенний елемент. Вважається, що описаний модельний пласт відкладається з одного турбідитного потоку, що поступово слабшає. В природніх розрізах з цієї послідовності часто випадають нижні чи верхні елементи. Подібні відклади суспензійних потоків є дуже поширеними у Карпатському фліші, де трапля- ються середньозернисті «класичні» турбідити з повним набором текстурних елементів циклу Боума типу T abcde (рис. 5). Вони, по суті, склада- ють основну частину товщ середньоритмічного флішу Карпат, хоча текстури Боума в них бува- ють неповні (рис. 6) або не чітко виражені. Дрібнозернисті турбідити відкладені кала- мутними потоками порівняно невеликої густи- ни і характеризуються текстурними елементами Боума типу T cde та T de . Більша частина тонкорит- мічного флішу Українських Карпат складена саме цими турбідитами (рис. 6). Середньо- та дрібнозернисті турбідити час- то добре поширені по латералі, хоча іноді і за- повнюють палеорусла (рис. 7). Їм нерідко при- таманні відбитки слідів суспензійних потоків (рис. 8). Грейніти — до них ми в даній роботі відносимо відклади потоків розріджених зернистих осадів (піску, алевропсаміту), незалежно від способу утримання частинок у потоці. Ці зернові потоки (англ. grain-flow) можуть діяти або самостійно, або супроводжувати нижню частину потужних високогустинних турбідитних потоків (рис. 4). Для грейнітів не є характерними градаційна чи скісна верствуватість; вони, як правило, вира- жені масивними пластами псамітів з різкими верхніми і нижніми контактами. В пластах часто «розсіяні» гравійно-галькові уламки (пудингова текстура). Подібні пласти часто трапляються в товсторитмічному фліші Українських Карпат (рис. 4, 9). Дебрити — це відклади грязьокам’яних чи мулисто-уламкових (англ. debris-flow) потоків, які переміщуються під дією гравітації вниз по підводних схилах у вигляді розрідженої суміші грубоуламкового і тонкозернистого матеріа- Рис. 4. Товстошаруватий фліш – грубозернисті турбі- дити та грейніти нижньокросненської підсвіти. Олі- гоцен. Місто Турка, Львівська область Рис. 5. Середньозернистий турбідит з повною «кла- сичною» послідовністю елементів Боума T abcde . Олі- гоцен, кросненська світа. Лівий берег р. Стрий, с. Верхнє Висоцьке, Львівська область Рис. 6. Турбідит з неповним набором текстур Боума T ab . Стрийська світа, сенон–палеоцен, Бориславсько- Покутський покрив. Ріка Черемош, м. Кути, Івано- Франківська область ColleCtion of sCientifiC works of the iGs nAs of UkrAine. Vol. 3. 201036 О.М. ГНИЛкО лу (подібно до селевих потоків). У дебритах, як правило, відсутні сортування матеріалу та ша- руватість; вони характеризуються пудинговою текстурою — включеннями розсіяних уламків різного розміру в тонкозернистому матриксі. Де- брисні потоки супроводжують підводно-осувні явища, сукупність яких, по суті, утворюють оліс- тостроми. Лінзи дебритів різної потужності ши- роко розвинені серед шаруватого флішу Карпат і здебільшого складають матрикс олістостромо- вих товщ (рис. 10). Відклади придонних течій, як правило, при- сутні у фліші, формуючи окремі шари та пачки. В літературі вони іноді мають назву «контурити», оскільки в основному формуються течіями, що огинають контури континентальних масивів. Окремі пласти контуритів найчастіше складені добре відсортованими скісношаруватими алев- ропсамітами та дрібнозернистими псамітами, що мають чіткі нижні та верхні обмеження. В цих відкладах іноді спостерігається так звана флазерна та лінзоподібна верствуватість — лінзочки глинистого матеріалу в алевропсамі- Рис. 7. Тонкоритмічний, місцями середньоритміч- ний фліш бистрицької світи — чергування гемі- пелагітів (тонколамінованих зелених аргілітів) та тонко-середньошаруватих турбідитів з текстурами типу T abcde , T cde (дрібнозернисті пісковики та алевро- пеліти). Потовщення турбідитного пласта в області давнього підводного русла-каналу. Скольська скиба. Права притока р. Опір — р. Кам’янка, біля м. Сколе, Львівська область Рис. 8. Відбитки слідів палеотечій на нижній поверх- ні турбідитного пласта. Кросненська світа, олігоцен, Сілезький покрив. Ріка Латориця, с. Підполоззя, За- карпатська область Рис. 9. Грейніт — продукт зернового потоку. Текстура масивна, пудингова з уламками перевідкладеного флішу. Кросненська світа, Сілезький покрив. Пра- вий берег ріки Стрий, нижче м. Турка, Львівська об- ласть Рис. 10. Відклади грязьокам’яного потоку — дебри- ти. Волосянківська олістострома (лежить на крос- ненській світі). Брили порід кросненського флішу. Олігоцен. Сілезький покрив. Берег р. Латориця, с. Підполоззя, Закарпатська область Збірник наукових праць інституту геологічних наук нан україни. вип. 3. 2010 37 ПРО сЕдИМЕНТАцІйНІ ПРОцЕсИ фОРМувАННя фЛІшЕвИх вІдкЛАдІв укРАЇНсЬкИх кАРПАТ тах. Глинистий матеріал нагромаджується в уло- говинках між окремими псамітовими валиками брижі течії у фазу спокою (ослаблення течії), а у фазу активної течії — перекривається піском. Шари і пачки, складені відкладами течій, приурочені до різних відмін Карпатського флі- шу. Їм притаманні скісношаруваті текстури, які охоплюють увесь розріз осадових шарів; еле- менти Боума відсутні (рис. 11). Слід зауважити, що іноді важко визначити, чи то скісношаруваті седименти відносяться до відкладів течій, чи то — до дистальних турбідитів з текстурами типу T cde . Наші спостереження показують, що відкла- ди субгоризонтальних седиментаційних потоків (фонові геміпалагічні осаджені «частинка за частинкою»), а також грязьокам’яних потоків та придонних течій характерні не тільки для фліше- вих, а і для інших осадових утворень, наприклад для молас. Водночас турбідити є характерними саме для флішу; по суті, більша частина фліше- вої формації складена турбідитами, що ритмічно перешаровуються з геміпелагітами (рис. 12). ВИСНОВКИ Проведене автором вивчення розрізів оса- дових порід дозволяє констатувати, що давні седиментаційні процеси призвели до форму- вання декількох літодинамічних (генетичних) типів флішевих відкладів. Седиментологіч- ні текстурно-структурні ознаки свідчать, що крейдово-міоценові флішеві утворення Україн- ських Карпат складені трьома головними гру- пами літодинамічних типів відкладів позашель- фових океанічних областей: літифікованими осадами субвертикальних геміпелагічних пото- ків типу «частинка за частинкою»; гравітитами; відкладами придонних течій. Серед гравітитів розрізняються турбідити — результати діяльнос- ті каламутних суспензійних потоків різної густи- ни, грейніти та дебрити — продукти відповідно зернових (англ. grain-flow) та грязьокам’яних (мулисто-уламкових, англ. debris-flow) потоків. Ці три групи чергуються між собою в розрізах флішу. Більша частина флішевої формації скла- дена геміпелагітами та турбідитами, що ритміч- но перешаровуються. Геологічна1. палеоокеанографія океану Тетіс / Ю. Сень- ковський, К. Григорчук, В. Гнідець, Ю. Колтун. — К.: Наук. думка, 2004. — 172 с. Гнилко С., Гнилко О.2. Ранньоеоценові аглютиновані форамініфери і седиментологічні особливості форму- вання флішу Монастирецького та Скибового покривів Українських Карпат // Геологія і геохімія горючих ко- палин. — 2010. — № 1(150). — С. 43–59. Иваник М.М., Маслун Н.В.3. Кремнистые микроорганизмы и их использование для расчлене- ния палеогеновых отложений Предкарпатья. — Киев: Наук. думка, 1977. — 118 с. Мурдмаа И.О.4. Фации океанов. — М. : Наука, 1987. — 303 с. Обстановки5. осадконакопления и фации. В 2-х т. Пер. с англ.; — Т. 2. Под. ред. Х. Рединга. — М.: Мир, 1990. — 384 с. Пилипчук А. С., Рейфман Л. М.6. О принципах выделения литофаций в Карпатском флише // Геология Советских Карпат. — Киев: Наук. думка, 1989. — С. 156–162. Einsele G.7. Sedimentary Basins: evolution, facies and sediment budget. — Berlin: Springer — Verlag, 1992. — 615 p. Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів E-mail: igggk@mail.lviv.ua; gnylko_o@mail.ru Рецензент — чл.-кор. НАН України М.І. Павлюк Рис. 11. Відклади придонних течій. На верхній по- верхні пластів скісношаруваті текстури ерозійно зрі- заються, а на нижній — характеризуються формами прилягання. За цією ознакою визначається пере- вернене залягання. Кросненська світа, олігоцен, Сілезький покрив. Ріка Латориця, с. Підполоззя, За- карпатська область Рис. 12. Типове для флішу ритмічне чергування се- редньозернистих турбідитів (світло-сірих алевро- псамітових пластів) та геміпелагітів (темно-зелених верств аргілітів). Еоцен, Скибовий покрив. Ріка Го- ловчанка, Сколівський район, Львівська область

Про седиментаційні процеси формування флішевих відкладів Українських Карпат

Institution

Similar Items