Особ­ли­вості мов­ної політи­ки у країнах Євро­пейсь­ко­го Со­ю­зу (на при­кладі Ірландії та Фінляндії)

Особ­ли­вості мов­ної політи­ки у країнах Євро­пейсь­ко­го Со­ю­зу (на при­кладі Ірландії та Фінляндії)

Досліджується мовна ситуація та особливості мовної політики в Ірландії та Фінляндії. Проаналізовано історичні та політичні передумови двомовності, роль основних суб’єктів мовної політики у формуванні мовної ситуації. Зроблені висновки щодо ролі державної політики у коригуванні мовної сфери та чинник...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Date:2011
Main Author: Шушлєбіна, Ю.М.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2011
Series:Держава і право
Subjects:
Політичні науки
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/64404
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Особ­ли­вості мов­ної політи­ки у країнах Євро­пейсь­ко­го Со­ю­зу (на при­кладі Ірландії та Фінляндії) / Ю.М. Шушлєбіна // Держава і право. — 2011. — Вип. 54. — С. 719-724. — Бібліогр.: 30 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-64404
record_format dspace
spelling nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-644042025-06-03T16:28:01Z Особ­ли­вості мов­ної політи­ки у країнах Євро­пейсь­ко­го Со­ю­зу (на при­кладі Ірландії та Фінляндії) Шушлєбіна, Ю.М. Політичні науки Досліджується мовна ситуація та особливості мовної політики в Ірландії та Фінляндії. Проаналізовано історичні та політичні передумови двомовності, роль основних суб’єктів мовної політики у формуванні мовної ситуації. Зроблені висновки щодо ролі державної політики у коригуванні мовної сфери та чинників її ефективності. Исследуется языковая ситуация и особенности языковой политики в Ирландии и Финляндии. Проанализированы исторические и политические предпосылки двуязычия, роль основных субъектов языковой политики в формировании языковой ситуации. Сделаны выводы о роли государственной политики в корректировании языковой сферы и факторов ее эффективности. The language situation and specific language policy in Ireland and Finland аre investigated. Historical and political backgrounds of bilingualism as well as the role of the major subjects of a language policy in formulating the language situation аre analyzed. The conclusions present the role of public policy in shaping language domain and factors of its effectiveness. 2011 Article Особ­ли­вості мов­ної політи­ки у країнах Євро­пейсь­ко­го Со­ю­зу (на при­кладі Ірландії та Фінляндії) / Ю.М. Шушлєбіна // Держава і право. — 2011. — Вип. 54. — С. 719-724. — Бібліогр.: 30 назв. — укp. 1563-3349 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/64404 uk Держава і право application/pdf Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Політичні науки
Політичні науки
spellingShingle Політичні науки
Політичні науки
Шушлєбіна, Ю.М.
Особ­ли­вості мов­ної політи­ки у країнах Євро­пейсь­ко­го Со­ю­зу (на при­кладі Ірландії та Фінляндії)
Держава і право
description Досліджується мовна ситуація та особливості мовної політики в Ірландії та Фінляндії. Проаналізовано історичні та політичні передумови двомовності, роль основних суб’єктів мовної політики у формуванні мовної ситуації. Зроблені висновки щодо ролі державної політики у коригуванні мовної сфери та чинників її ефективності.
format Article
author Шушлєбіна, Ю.М.
author_facet Шушлєбіна, Ю.М.
author_sort Шушлєбіна, Ю.М.
title Особ­ли­вості мов­ної політи­ки у країнах Євро­пейсь­ко­го Со­ю­зу (на при­кладі Ірландії та Фінляндії)
title_short Особ­ли­вості мов­ної політи­ки у країнах Євро­пейсь­ко­го Со­ю­зу (на при­кладі Ірландії та Фінляндії)
title_full Особ­ли­вості мов­ної політи­ки у країнах Євро­пейсь­ко­го Со­ю­зу (на при­кладі Ірландії та Фінляндії)
title_fullStr Особ­ли­вості мов­ної політи­ки у країнах Євро­пейсь­ко­го Со­ю­зу (на при­кладі Ірландії та Фінляндії)
title_full_unstemmed Особ­ли­вості мов­ної політи­ки у країнах Євро­пейсь­ко­го Со­ю­зу (на при­кладі Ірландії та Фінляндії)
title_sort особ­ли­вості мов­ної політи­ки у країнах євро­пейсь­ко­го со­ю­зу (на при­кладі ірландії та фінляндії)
publisher Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
publishDate 2011
topic_facet Політичні науки
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/64404
citation_txt Особ­ли­вості мов­ної політи­ки у країнах Євро­пейсь­ко­го Со­ю­зу (на при­кладі Ірландії та Фінляндії) / Ю.М. Шушлєбіна // Держава і право. — 2011. — Вип. 54. — С. 719-724. — Бібліогр.: 30 назв. — укp.
series Держава і право
work_keys_str_mv AT šušlêbínaûm osoblivostímovnoípolítikiukraínahêvropejsʹkogosoûzunaprikladíírlandíítafínlândíí
first_indexed 2025-11-25T09:14:25Z
last_indexed 2025-11-25T09:14:25Z
_version_ 1849753162426089472
fulltext Ю. М. ШУШЛЄБІНА ОСОБ­ЛИ­ВОСТІ­МОВ­НОЇ­ПОЛІТИ­КИ­У­КРАЇНАХ­ЄВРО­ПЕЙСЬ­КО­ГО­­ СО­Ю­ЗУ­(НА­ПРИ­КЛАДІ­ІРЛАНДІЇ­ТА­ФІНЛЯНДІЇ) Досліджується мов на си ту ація та особ ли вості мов ної політи ки в Ірландії та Фінляндії. Про аналізо ва но істо ричні та політичні пе ре ду мо ви дво мов ності, роль ос нов­ них суб’єктів мов ної політи ки у фор му ванні мов ної си ту ації. Зроб лені вис нов ки що до ролі дер жав ної політи ки у ко ри гу ванні мов ної сфе ри та чин ників її ефек тив ності. Клю­чові­сло­ва: мов на си ту ація, мов на політи ка, офіційна мо ва, мов на мен ши на. Ис сле ду ет ся язы ко вая си ту а ция и осо бен но с ти язы ко вой по ли ти ки в Ир лан дии и Фин лян дии. Про ана ли зи ро ва ны ис то ри че с кие и по ли ти че с кие пред по сыл ки дву язы чия, роль ос нов ных субъ ек тов язы ко вой по ли ти ки в фор ми ро ва нии язы ко вой си ту а ции. Сде­ ла ны вы во ды о ро ли го су дар ст вен ной по ли ти ки в кор рек ти ро ва нии язы ко вой сфе ры и фак то ров ее эф фек тив но с ти. Клю­че­вые­сло­ва: язы ко вая си ту а ция, язы ко вая по ли ти ка, офи ци аль ный язык, язы­ ко вое мень шин ст во. The language situation and specific language policy in Ireland and Finland аre investi­ gated. Historical and political backgrounds of bilingualism as well as the role of the major subjects of a language policy in formulating the language situation аre analyzed. The conclu­ sions present the role of public policy in shaping language domain and factors of its effective­ ness. Key­words: a language situation, the language policy, an official language, language minority. Хо­ча,­згідно­із­соціологічни­ми­опи­ту­ван­ня­ми,­для­гро­ма­дян­Ук­раїни­мо­ва­не­ є­провідною­у­пе­реліку­на­галь­них­про­блем,­фор­му­ван­ня­зва­же­ної­мов­ної­політи- ки­є­ак­ту­аль­ним­за­вдан­ням­дер­жав­ної­вла­ди­та­політич­них­сил.­Складність­цьо­го­ за­вдан­ня­обу­мов­лює­звер­нен­ня­до­досвіду­інших­дер­жав.­ Ос­таннім­ча­сом­з’яви­лось­ба­га­то­праць­з­те­орії­та­прак­ти­ки­мов­ної­політи­ки.­ Як­ок­ре­мий­об’єкт­вив­чен­ня­або­в­кон­тексті­інших­ет­но­політич­них­про­блем­мо­ва­ аналізується­ у­ пра­цях­ І.О.­ Кресіної1,­ В.М.­ Ку­ли­ка2,­ О.М.­ Май­бо­ро­ди3,­ Л.Т. Ма­сен­ко4,­Л.П.­На­гор­ної5,­М.І.­Обуш­но­го6,­М.І.­Піре7,­М.О.­Шуль­ги8­та­ін.­Ок­ре- мо­мож­на­відзна­чи­ти­мо­но­графію­«Мов­на­си­ту­ація­в­Ук­раїні:­між­конфліктом­і­ кон­сен­су­сом»9­як­ре­зуль­тат­співпраці­провідних­політо­логічних­та­соціологічних­ ус­та­нов.­ Те­ми­ мов­ної­ політи­ки­ євро­пейсь­ких­ країн­ тор­ка­ли­ся­ вка­зані­ учені,­ а­ та­кож­Б.М.­Аж­нюк10,­А.Г.­Погрібний11,­О.І.­Че­реднічен­ко12­та­ін.­Але­те­ма­мов­ної­ політи­ки­зберігає­ак­ту­альність,­зо­к­ре­ма­в­кон­тексті­світо­во­го­досвіду.­ Ірландія.­ У­ 2008­ р.­ на­се­лен­ня­ країни­ ста­но­ви­ло­ 4,42­ млн.­ чол.,­ се­ред­ них­ ірландців­–­88,6%,­бри­танців­–­2,74%.­За­вірос­повідан­ням­93%­гро­ма­дян­–­ка­то- ли­ки,­4%­–­про­те­с­тан­ти13.­Близь­ко­58%­на­се­лен­ня­меш­кає­у­містах14.­У­країні­є­ дві­дер­жавні­мо­ви­–­ірландсь­ка­(гельсь­ка)­та­англійська.­ Су­час­на­мов­на­си­ту­ація­має­істо­рич­не­коріння.­XVII–XVIII­ст.­ста­ли­періодом­ ко­лонізації­ірландсь­ких­зе­мель­Англією.­Бу­ло­май­же­повністю­зни­ще­но­освіче­ну­ ча­с­ти­ну­носіїв­ірландсь­кої­мо­ви,­впро­ва­д­же­но­за­бо­ро­ну­на­її­вжи­ван­ня­в­освіті.­ Конфіскації­зе­мель,­ре­пресії­1798­р.­спри­чи­ни­ли­ма­со­ву­еміграцію.­Го­лод­1845–­ 1852­рр.­призвів­до­за­ги­белі­750­тис.­чол.­та­но­вої­хвилі­еміграції.­Згідно­з­пе­ре- пи­сом­1851­р.,­ірландсь­кою­мо­вою­по­слу­го­ву­ва­лись­ли­ше­24%­меш­канців­ос­т­ро- 719Юридичні і політичні науки ву,­які­роз­мов­ля­ли­на­діалек­тах,­що­суттєво­відрізня­ли­ся15.­Ка­то­лиць­ка­бур­жу­азія­ ко­ри­с­ту­ва­ла­ся­англійською­мо­вою,­щоб­де­мон­ст­ру­ва­ти­вірність­ко­роні.­Англійська­ бу­ла­за­со­бом­кар’єрно­го­зро­с­тан­ня,­ірландсь­ка­–­оз­на­кою­бідності­та­не­пись­мен- ності.­ Але­ роз­ви­ток­ капіталізму­не­міг­ не­ вне­сти­ зміни.­У­1883­ р.­ у­Дубліні­ бу­ло­ ство­ре­но­Гельсь­ку­Лігу,­ яка­ста­ви­ла­ за­вдан­ням­збе­ре­жен­ня­ ірландсь­кої­мо­ви­та­ спри­ян­ня­ роз­вит­ку­ куль­ту­ри.­ Їй­ вда­ло­ся­ до­сяг­ти­ успіхів­ у­ ви­хо­ванні­ освіче­них­ мо­ло­дих­лю­дей­у­містах,­для­яких­ірландсь­ка­ста­ла­дру­гою­мо­вою.­ У­1921­р.­Ірландія­ста­ла­домініоном­(крім­6­графств­Північної­Ірландії),­по­вну­ не­за­лежність­во­на­здо­бу­ла­у­1949­р.­У­1937­р.­бу­ло­ух­ва­ле­но­Кон­сти­туцію,­яка­ про­го­ло­си­ла­ірландсь­ку­офіційною­мо­вою,­англійській­бу­ло­на­да­но­ста­ту­су­дру- гої­офіційної.­Важ­ли­вою­подією­ста­ла­стан­дар­ти­зація­у­1958-1959­рр.­літе­ра­тур- ної­ірландсь­кої­мо­ви­–­кай­до­ну.­ Й­ на­далі­ дер­жа­ва­ до­кла­да­ла­ зу­силь­ до­ роз­ши­рен­ня­ вжи­ван­ня­ ірландсь­кої­ мо­ви.­Існує­та­кож­низ­ка­гро­мадсь­ких­ор­ганізацій,­які­опіку­ють­ся­ци­ми­про­бле­ма- ми­ (An­Teanga­Mharthanach,­Conradh­ na­Gaeilge­ /­The­Gaelic­League,­Gael-Linn,­ Oideas­Gael­то­що). Нині­ірландсь­ка­мо­ва­вив­чається­усіма­дітьми­в­школі.­Щорічно­на­це­асиг- нується­EUR1­млрд.­Як­що­у­1972­р.­за­ме­жа­ми­гел­тахтів,­тоб­то­рай­онів,­за­ко­но- дав­чо­виз­на­них­те­ри­торіями­збе­ре­жен­ня­ірландсь­кої­мо­ви­та­куль­ту­ри,­бу­ло­ли­ше­ 11­по­чат­ко­вих­та­5­се­редніх­шкіл­з­ірландсь­кою­мо­вою­на­вчан­ня,­то­на­разі­їх­172­ та­32.­У­них­на­вчається­по­над­37,8­тис.­дітей.­У­кож­но­му­з­32­графств­є­хо­ча­б­ од­на­та­ка­шко­ла16.­Ро­ди­ни,­у­яких­є­діти­шкільно­го­віку,­які­ма­ють­ви­со­кий­рівень­ знан­ня­ірландсь­кої­мо­ви,­от­ри­му­ють­гро­шо­ву­до­по­мо­гу17. Ух­ва­ле­ний­у­2003­р.­Офіційний­мов­ний­акт­зо­бов’язує­дер­жавні­ор­га­ни­ма­ти­ служ­би,­які­на­да­ють­по­слу­ги­ірландсь­кою­мо­вою.­Ще­один­за­кон­від­2005­р.­зму- сив­зміни­ти­усі­ан­г­ло­мовні­вивіски­на­західно­му­уз­бе­режжі­на­ірландські.­Крім­ то­го,­віднині­ма­ють­бу­ти­пе­ре­кла­дені­ірландсь­кою­та­не­мо­жуть­бу­ти­дуб­ль­о­вані­ англійською­ усі­ то­понімічні­ по­знач­ки­ у­ низці­ рай­онів.­У­ 2006­ р.­ уряд­ ух­ва­лив­­ 20-річну­стра­тегію,­спря­мо­ва­ну­на­пе­ре­тво­рен­ня­Ірландії­на­білінгваль­ну­країну18.­ Не­менш­важ­ли­вим­у­справі­відро­д­жен­ня­гельсь­кої­мо­ви­ста­ло­її­виз­нан­ня­у­2007­ р.­однією­з­мов­Євро­со­ю­зу. У­Північній­Ірландії­«певні­знан­ня»­ ірландсь­кої­мо­ви­ма­ють­167,5­тис.­чол.­ (10,4%)19.­Ірландсь­ка­от­ри­ма­ла­ста­тус­офіційної­мо­ви­регіону­у­1998­р.­Бу­ло­ство- ре­но­ ор­ганізацію­ Foras­ na­ Gaeilge,­ яка­ фінан­сує­ ірландські­ мовні­ ор­ганізації,­ підтри­мує­ ірландсь­ку­ мо­ву­ (рек­ла­ма,­ спон­сор­ст­во),­ публікує­ ма­пи,­ слов­ни­ки­ то­що,­фінан­сує­дво­мовні­за­хо­ди,­ор­ганізо­вує­ви­с­тав­ки,­ви­пу­с­кає­та­роз­пов­сю­д­жує­ ірландсь­ко­мов­ну­літе­ра­ту­ру,­роз­роб­ляє­терміно­логію,­підтри­мує­мов­ну­освіту20. Але­го­во­ри­ти­нині­про­по­вноцінне­функціону­ван­ня­ірландсь­кої­мо­ви­за­ра­но.­ Навіть­за­офіційни­ми­да­ни­ми­у­2006­р.­нею­во­лоділи­ли­ше­1,66­млн.­чол.­З­них­ ли­ше­ 339,5­ тис.­ ви­ко­ри­с­то­ву­ють­ її­ у­ по­всяк­ден­но­му­ спілку­ванні,­ 459,7­ тис.­ не­ роб­лять­ цьо­го­ ніко­ли.­ Ак­тивісти­ ру­ху­ на­ підтрим­ку­ ірландсь­кої­ мо­ви­ та­ про- фесійні­лінгвісти­підда­ють­сумніву­й­ці­дані.­Во­ни­оціню­ють­кількість­тих,­хто­ ви­ко­ри­с­то­вує­ірландсь­ку­мо­ву­у­по­всяк­ден­но­му­спілку­ванні,­у­65­тис.­чол.21 Сьо­годні­носіями­гельсь­кої­мо­ви­за­ли­ша­ють­ся­го­ло­вним­чи­ном­меш­канці­гел- тахтів.­Це­відда­лені­сільські­місце­вості,­яким­вла­с­ти­вий­відтік­мо­лоді.­Та­й­тут­ мов­на­си­ту­ація­є­склад­ною.­За­офіційни­ми­да­ни­ми,­у­гел­тах­тах­меш­кає­91,9­тис.­ чол.­З­них­70,8%­лю­дей­віком­стар­ше­3­років­во­лодіють­ірландсь­кою­і­ли­ше­60%­­ 720 Держава і право • Випуск 54 роз­мов­ля­ють­нею­що­ден­но.­У­жод­но­му­з­гел­тахтів­ірландсь­ка­не­є­єди­ною­мо­вою­ спілку­ван­ня.­Мо­лоді­лю­ди,­по­при­по­зи­тив­не­став­лен­ня­до­ірландсь­кої­мо­ви,­вжи- ва­ють­її­мен­ше,­ніж­стар­ше­по­коління.­За­вис­нов­ка­ми­уря­ду,­ви­жи­ван­ня­ірландсь- кої­як­мо­ви­спілку­ван­ня­у­гел­тах­тах­мо­же­опи­ни­ти­ся­під­за­гро­зою22. Ірландсь­ка­до­цьо­го­ча­су­вва­жається­мо­вою­сільської­бідно­ти­і­роз­гля­дається­ як­ пе­ре­шко­да­ до­ еко­номічно­го­ процвітан­ня.­ Умо­ви­ праці,­ що­ зміню­ють­ся,­ не­одмінно­ вво­дять­ но­ву­ терміно­логію­ та­ по­нят­тя,­ які­ ча­с­то­ лег­ше­ сприй­ма­ти­ англійською­мо­вою. По­при­ обов’яз­ко­ве­ вив­чен­ня­ ірландсь­кої­ мо­ви­ у­школі,­ учні­ не­ зо­бов’язані­ скла­да­ти­іспи­ту­з­неї.­Ли­ше­не­ве­ли­ка­ча­с­ти­на­шко­лярів­на­зи­ває­ірландсь­ку­мо­ву­ улюб­ле­ним­пред­ме­том,­пов'язу­ю­чи­це­з­вузькістю­її­функціональ­них­мож­ли­во­с- тей.­ У­суспільстві­не­має­од­но­стай­ності­що­до­мов­ної­політи­ки.­Ча­с­ти­на­політич- них­сил­відстоює­пом’як­шен­ня­підходів­до­відро­д­жен­ня­ ірландсь­кої­мо­ви.­Так,­ ліде­ри­однієї­з­найвпли­вовіших­партій­–­Fine­Gael­–­ще­у­2005­р.­вис­ло­ви­лись­за­ те,­ щоб­ ірландсь­ка­ бу­ла­ фа­куль­та­ти­вом­ в­ ос­танні­ ро­ки­ на­вчан­ня.­ На­ їх­ дум­ку,­ обов’яз­ковість­за­вдає­мові­шко­ди23.­На­ви­бо­рах­2011­р.­са­ме­ця­партія­от­ри­ма­ла­ найбільше­го­лосів­та­очо­ли­ла­ко­аліцію. У­2007­р.­уряд­ска­су­вав­обов’яз­ко­вий­іспит­з­ірландсь­кої­мо­ви­для­ад­во­катів­ та­юри­с­кон­сультів.­Реч­ник­уря­ду­за­явив,­що­ця­дія­обу­мов­ле­на­кур­сом­на­ско­ро- чен­ня­ви­мог,­які­не­є­об­грун­то­ва­ни­ми­на­да­но­му­етапі24.­ За­та­ких­про­цесів­гло­балізації­англійська­мо­ва­за­ли­шається­най­по­ши­ренішою­ у­світі,­а­такі­мо­ви,­як­ірландсь­ка,­ма­ють­сти­му­лю­ва­тись,­щоб­не­зник­ну­ти.­Гел- тах­ти­не­спро­можні­по­вною­мірою­підтри­ма­ти­мо­ву.­ Фінляндія. В­країні­є­дві­дер­жавні­мо­ви­–­фінська­та­шведсь­ка.­Пер­шу­вва­жа- ють­ рідною­ 92,2%­ на­се­лен­ня,­ дру­гу­ –­ 5,6%25.­ Більша­ ча­с­ти­на­шведів­ жи­ве­ на­ уз­бе­реж­них­ те­ри­торіях­Ню­лан­ду,­Обу­лан­ду­ та­Ес­тер­ботнії,­ близь­ко­ 12­ тис.­ –­ в­ од­но­мов­них­ко­му­нах­по­всій­Фінляндії.­На­се­лен­ня­Аландсь­ких­ос­т­ровів­–­ав­то- ном­ної­шведсь­ко­мов­ної­провінції­–­ста­но­вить­26­тис.­чол.26­ Про­тя­гом­ше­с­ти­ століть­Фінляндія­ на­ле­жа­ла­шведській­ ко­роні,­ а­ шведсь­ка­ мо­ва­до­се­ре­ди­ни­ХІХ­ст.­_ул­ла­єди­ною­офіційною.­_ул­ла_­з­підйо­мом­національ- но­го­ру­ху­ста­ли­лу­на­ти­ви­мо­ги­на­дан­ня­ста­ту­су­офіційної­фінській­мові.­Цьо­му­ спри­я­ло­за­во­ю­ван­ня­Фінляндії­Росією.­Олек­сандр­ІІ­за­твер­див­у­1856­р.­_ул­ла_ мму­ ор­ганізації­ на­род­ної­ освіти,­ а­ у­ 1863­ р.­ –­ указ,­ за­ яким­ після­ 20-річно­го­ пе­рехідно­го­ періоду­ чи­нов­ни­ки­ ма­ли­ об­слу­го­ву­ва­ти­ відвіду­вачів­ їх­ рідною­ мо­вою.­З­1883­р.­До­ку­мен­ти­вла­ди­ви­да­ва­ли­ся­фінською.­У­1892­р.­Во­на­_ул­ла­ про­го­ло­ше­на­дер­жав­ною,­по­руч­зі­шведсь­кою.­ Ко­ли­у­ 1917­р.­Фінляндія­ здо­бу­ла­не­за­лежність,­меш­канці­Аландсь­ких­ос­т- ровів­ вис­лов­лю­ва­ли­ ба­жан­ня­ приєдна­ти­ся­ до­ Швеції,­ що­ зу­мо­ви­ло­ у­ 1917­ р.­ Конфлікт­ між­Швецією­ та­Фінляндією.­Ліга­Націй­ у­ 1921­ р.­ За­твер­ди­ла­ вла­ду­ Фінляндії­над­ос­т­ро­ва­ми­за­умо­ви­куль­тур­ної­та­політич­ної­ав­то­номії.­Це­виріши- ло­й­до­лю­шведів­у­ма­те­ри­ковій­Фінляндії.­ Їм­до­ве­ло­ся­ відмо­ви­ти­ся­ від­пла­ну­ ут­во­рен­ня­шведсь­ких­ кан­тонів.­Але­ їх­мо­ва­ збе­рег­ла­ ста­тус­ дер­жав­ної­ по­ряд­ з­ фінською.­Кон­сти­туція­1919­р.­Ого­ло­си­ла­рівні­прин­ци­пи­за­до­во­лен­ня­освітніх,­ куль­тур­них­та­соціаль­них­по­треб­фінсько-­та­шведсь­ко­мов­но­го­на­се­лен­ня.­ У­ХХ­ст.­на­роз­ви­ток­Фінляндії­та­кож­впли­ну­ли­на­ступні­про­це­си.­По-пер­ше,­ індустріалізація,­ ко­ли­ ба­га­то­ на­се­лен­ня­ пе­ре­се­ли­ло­ся­ до­міст,­ де­ етнічні­ гру­пи­ змішу­ва­ли­ся­ (за­ чи­сель­ної­ пе­ре­ва­ги­фінів).­По-дру­ге,­ ав­то­ри­тар­ний­ ре­жим,­що­ 722 Держава і право • Випуск 54 діяв­у­1930-1940-х­рр.­У­цей­час­кількість­фінських­шведів­змен­ши­ла­ся­внаслідок­ «фінлян­ди­зації»­цивільно­го­за­ко­но­дав­ст­ва:­у­1940­р.­Пра­во­на­зва­ти­ди­ти­ну­фіном­ або­шве­дом­пе­рей­ш­ло­від­па­с­то­ра­до­батьків.­По-третє,­хо­лод­на­війна,­ко­ли­до­ Швеції­виїха­ли­60­тис.­чол.­Іміграція­зу­пи­ни­ла­ся­ли­ше­у­1990-х­рр.­ Внаслідок­цьо­го­зміни­ло­ся­співвідно­шен­ня­етнічних­групп.­У­1880–1970­рр.­ Ча­ст­ка­ шведсь­ко­мов­них­ гро­ма­дян­ ско­ро­ти­лась­ з­ 14,3%­ до­ 6,6%.­ Особ­ли­во­ це­ відчу­ва­ло­ся­у­містах.­Так,­у­Гельсінкі­ча­ст­ка­шведів­ско­ро­ти­лась­з­57%­у­1870­р.­ До­6%­у­2007­р.,­а­фінів­–­зрос­ла­з­25%­до­85%27. Згідно­ із­ За­ко­ном­ «Про­ мо­ву»­ від­ 1922­ р.­ пра­во­ вжи­ван­ня­шведсь­кої­ мо­ви­ грун­тується­ на­ мов­но­му­ ста­тусі­ муніци­паліте­ту,­ який­ мо­же­ бу­ти­ од­но­мов­ним­ (фінським­чи­шведсь­ким)­або­дво­мов­ним­(з­фінською­чи­шведсь­кою­більшістю).­ Муніци­палітет­ стає­ дво­мов­ним,­ як­що­ча­ст­ка­носіїв­ дру­гої­мо­ви­пе­ре­ви­щує­ 8%­ або­скла­дає­не­мен­ше­3­тис.­чол.,­і,­на­впа­ки,­втра­чає­цей­ста­тус,­як­що­ці­по­каз­ни- ки­ ско­ро­чу­ють­ся.­ Але­ й­ тоді­ дво­мовність­ мо­же­ збе­рег­тись­ за­ рішен­ням­ адміністрації.­ Три­міста­ –­ Гельсінкі,­ Ва­а­за­ та­ Тур­ку­ –­ ма­ють­ постійний­ ста­тус­ дво­мов­них.­На­да­ний­час­є­26­од­но­мов­них­шведсь­ких­(16­–­на­Аландсь­ких­о-вах)­ і­39­дво­мов­них­(22­зі­шведсь­кою­більшістю­і­17­–­з­фінською)­муніци­палітетів28.­ У­Фінляндії­є­партія,­яка­ого­ло­си­ла­се­бе­шведсь­ко­мов­ною­–­Шведсь­ка­на­род- на­партія.­Уря­ди­країни­до­сить­ча­с­то­ма­ли­шведсь­ко­мов­них­міністрів. Міністер­ст­во­юс­тиції­кон­тро­лює­до­три­ман­ня­мов­но­го­за­ко­но­дав­ст­ва.­Канц­лер­ юс­тиції­та­юри­дич­ний­довіре­ний­прий­ма­ють­відповідні­скар­ги29.­ У­ 1919­ р.­ для­ за­хи­с­ту­ по­зицій­ шведсь­кої­ мо­ви­ був­ ство­ре­ний­ фольктінг­ Шведсь­кої­ Фінляндії.­ У­ ньо­му­ пред­став­лені­ усі­ пар­ла­ментські­ партії.­ Він­ публікує­до­ку­мен­ти­про­мов­ну­рівність,­про­стан­шведсь­кої­мо­ви.­Йо­го­діяльність­ ча­ст­ко­во­ суб­сидіюється­ дер­жа­вою.­ Се­к­ре­тар­ із­ за­хи­с­ту­ мов­них­ прав­ прий­має­ дору­чен­ня­ від­ гро­мадсь­кості­ що­до­ уп­равлінсько­го­ об­слу­го­ву­ван­ня­ шведсь­кою­ мо­вою.­Фольктінг­є­ор­ганіза­то­ром­«Шведсь­ко­го­дня»­–­свя­та,­що­відзна­чається­ 6­ли­с­то­па­да.­ Усі­ гро­ма­дя­ни­ ма­ють­ пра­во­ здо­бу­ва­ти­ освіту­ рідною­ мо­вою­ від­ ди­тя­чо­го­ са­доч­ку­до­універ­си­те­ту.­Муніци­палітет­зо­бов'яза­ний­ство­ри­ти­шко­ли­з­на­вчан- ням­мо­вою­мен­шості,­як­що­про­це­про­сять­18­учнів.­Шведсь­ка­мо­ва­–­обов'яз­ко- вий­пред­мет­у­по­чат­ко­вих­кла­сах,­а­з­сьо­мо­го­кла­су­вив­чається­як­дру­га­іно­зем­на­ (пер­ша­–­англійська).­На­Аландсь­ких­ос­т­ро­вах­мо­вою­на­вчан­ня­є­шведсь­ка.­ За­кон­від­1937­р.­га­ран­тує­дво­мов­ний­ста­тус­універ­си­те­ту­Гельсінкі.­Дво­мов- ни­ми­ є­ та­кож­ тех­но­логічний­ універ­си­тет­ Гельсінкі,­ Ху­дож­ньо-про­мис­ло­вий­ інсти­тут,­Му­зич­на­ ака­демія­ ім.­ Я.­ Си­беліуса,­ Інсти­тут­ те­а­т­раль­но­го­ ми­с­тецтва­ то­що.­Вод­но­час­Універ­си­тет­Або­Ака­демії,­Шведсь­кий­еко­номічний­інсти­тут­та­ Шведсь­кий­інсти­тут­суспільних­та­муніци­паль­них­на­ук­при­універ­си­теті­Гельсінкі­ є­ви­щи­ми­на­вчаль­ни­ми­за­кла­да­ми­з­ви­ключ­но­шведсь­кою­мо­вою­на­вчан­ня. У­сфері­куль­ту­ри­шведсь­ка­мо­ва­має­стійкі­по­зиції.­По­ряд­з­тво­ра­ми­шведсь- ко­мов­них­ав­торів­у­про­даж­над­хо­дить­чи­ма­ло­літе­ра­ту­ри­зі­Швеції.­Мас­со­вою­є­ шведсь­ко­мов­на­ пре­са.­ По­ряд­ з­ цен­т­раль­ни­ми­ (най­по­пу­лярніша­ «Хуф­вуд­сбла- дет»)­ ви­да­ють­ся­ регіональні­ (май­же­ 30)­ га­зе­ти.­ Шведсь­кою­ мо­вою­ ви­хо­дить­ більше­ сотні­ на­уко­вих­ та­ чи­ма­ло­ по­пу­ляр­них­ жур­налів.­ Пра­цю­ють­ шведські­ те­левізійні­та­радіока­на­ли,­до­ступні­й­пе­ре­дачі­зі­Швеції.­У­країні­діють­чо­ти­ри­ шведські­те­а­т­ри­–­два­у­Гельсінкі,­один­у­Тур­ку­і­один­у­Ва­а­са. По­при­де­мо­кра­тич­не­за­ко­но­дав­ст­во­та­гнуч­ку­мов­ну­політи­ку,­не­мож­на­го­во- ри­ти­ про­ відсутність­ про­блем.­ Хо­ча­ гро­ма­дя­ни­ ма­ють­ пра­во­ ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти­ 723Юридичні і політичні науки рідну­ мо­ву­ у­ спілку­ванні­ з­ адміністрацією,­ на­справді­ так­ ви­хо­дить­ не­ завжди.­ Півден­на­Фінляндія­го­ло­вним­чи­ном­дво­мов­на,­але­тут­важ­ко­от­ри­ма­ти­по­слу­ги­ шведсь­кою­ мо­вою.­ Знан­ня­ її­ служ­бов­ця­ми­ дво­мов­них­ муніци­палітетів­ слаб­ке,­ то­му­ фінські­шве­ди­ вва­жа­ють­ за­ кра­ще­ ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти­ фінську.­ Вод­но­час­ на­ Аландсь­ких­о-вах­держ­служ­бовці­май­же­не­зна­ють­фінської. Хо­ча­гро­ма­дя­ни,­що­во­лодіють­дру­гою­мо­вою,­оціню­ють­це­як­не­обхідність,­ чо­му­спри­я­ла­еко­номічна­інте­г­рація­між­Швецією­та­Фінляндією,­існує­дум­ка,­що­ дво­мовність­з­ча­сом­при­зве­де­до­роз­ми­ван­ня­шведсь­кої­мен­шості.­Б.­Льоннквіст­ за­зна­чає:­«Я­знаю,­що­шведсь­ка­мо­ва­та­шведсь­ка­куль­ту­ра­не­змо­жуть­уціліти­в­ Фінляндії­без­постійної­бо­роть­би.­Це­бо­роть­ба­за­відмінні­нор­ми­по­ведінки,­інші­ точ­ки­зо­ру,­іншу­куль­ту­ру­по­бу­ту,­своєрідність­форм­свідо­мості»30. От­же,­дер­жав­на­політи­ка­не­ли­ше­віддзер­ка­лює­мов­ну­си­ту­ацію,­а­й­здат­на­ впли­ва­ти­ на­ неї.­ На­по­лег­ли­ва­ пра­ця­ у­ за­ко­но­дав­чо­му­ полі,­ а­ та­кож­ ви­ва­же­на,­ то­ле­рант­на­ по­зиція­ що­до­ мов­них­ пи­тань­ доз­во­ля­ють­ зна­хо­ди­ти­ ком­промісні­ рішен­ня­і­розв’язу­ва­ти­про­бле­ми­роз­вит­ку­та­функціону­ван­ня­різних­мов.­ Дер­жав­на­ політи­ка­ у­ мовній­ сфері­ мо­же­ бу­ти­ ефек­тив­ною­ ли­ше­ тоді,­ ко­ли­ во­на­ ко­ре­люється­ з­ соціокуль­тур­ни­ми­ інсти­ту­та­ми­ суспільства­ (зви­ча­я­ми,­ тра- диціями­ то­що)­ і­ відповідає­ йо­го­ за­пи­там.­ Не­ менш­ важ­ли­вий­ кон­сен­сус­ між­ політич­ни­ми­си­ла­ми,­соціаль­ни­ми­гру­па­ми,­ро­зуміння­не­обхідності­і­важ­ли­вості­ вирішен­ня­ мов­них­ про­блем.­ Важ­ли­вим­ фак­то­ром­ є­ міжна­род­на­ політи­ка,­ яка­ здат­на­здійсни­ти­ва­го­мий­вирішаль­ний­вплив­на­мов­ну­си­ту­ацію­в­країні.­ Не­зва­жа­ю­чи­на­національ­не­за­ко­но­дав­ст­во,­прак­ти­ка­йо­го­ре­алізації­у­різних­ регіонах­ країни­ мо­же­ істот­но­ відрізня­ти­ся.­ І­ тут­ важ­ли­вою­ є­ участь­ гро­ма­дян.­ Навіть­ най­до­с­ко­наліше­ мов­не­ за­ко­но­дав­ст­во­ поч­не­ діяти­ ли­ше­ тоді,­ ко­ли­ самі­ пред­став­ни­ки­мов­них­мен­шин­візьмуть­на­се­бе­відповідальність­за­йо­го­до­три­ман- ня.­У­справі­відро­д­жен­ня­мо­ви­не­мож­на­по­кла­да­ти­ся­ви­ключ­но­на­уряд.­Не­об- хідні­гро­мадські­ор­ганізації,­які­б­діяли­са­мостійно­або­у­співпраці­з­уря­дом,­ад­же­ у­де­мо­кра­тичній­країні­во­ни­здатні­впли­ва­ти­на­політи­ку­дер­жа­ви­у­мовній­сфері.­ 1.­ Кресіна І.О.­ Ук­раїнська­ національ­на­ свідомість­ і­ су­часні­ політичні­ про­це­си:­ (Ет­но­політо­логічний­аналіз):­Мо­но­графія.­–­К.:­Ви­ща­шко­ла,­1998.­–­392­с.­2. Ку лик В.М.­ Род­ной­ язык­ и­ язык­ об­ще­ния:­ на­ что­ долж­на­ ори­ен­ти­ро­вать­ся­ язы­ко­вая­ по­ли­ти­ка?­ //­ Ве­ст­ник­об­ще­ст­вен­но­го­мне­ния.­–­2010.­–­№3.­–­С.­75-86.­3.­Май бо ро да О.М.­Про­бле­ми­ національ­ної­єдності­в­Ук­раїні:­соціальні­й­мов­но-куль­тур­ний­ас­пек­ти­//­На­укові­за­пи­с- ки­Інсти­ту­ту­політич­них­і­ет­но­національ­них­досліджень­ім.­І.Ф.­Ку­ра­са­НАН­Ук­раїни:­ Зб.­на­ук.­праць.­–­К.,­2007.­–­Вип.­33.­–­C.­22-33. 4.­Ма сен ко Л.Т.­Мо­ва­і­суспільство:­ по­ст­ко­лоніаль­ний­вимір­/­Ред.­О.­Во­роніна.­–­К.:­Вид.­дім­«КМ­Ака­демія»,­2004.­–­162­ с.­5. На гор на Л.П.­Політич­на­мо­ва­і­мов­на­політи­ка:­діапа­зон­мож­ли­во­с­тей­політич­ної­ лінгвісти­ки.­–­К.:­Світо­гляд,­2005.­–­315­с.­6. Обуш ний М.І.­Ет­нос­і­нація:­про­бле­ми­іден- тич­ності.­–­К.:­Ук­раїнський­центр­ду­хов­ної­куль­ту­ри,­1998.­–­203­с.­7. Пірен М.І. Мо­ва­ як­ ет­но­фор­му­ю­ча­ та­ ет­но­ди­фе­ренціюю­ча­ оз­на­ка­ ет­но­су­ //­ Ет­но­політичні­ про­це­си­ в­ су­часній­Ук­раїні.­–­К.:­УА­ДУ,­1999.­–­С.­72-82.­8. Шуль га Н.А.­Ба­зо­вые­прин­ци­пы­и­цен- но­с­ти­ев­ро­пей­ских­стан­дар­тов­язы­ко­вой­по­ли­ти­ки­//­Про­ек­ты­за­ко­нов­о­язы­ках­–­экс- перт­ный­аналіз:­Ма­те­ри­а­лы­круг­ло­го­сто­ла­/­На­уч.­ред.­Н.­Шуль­га.­–­К.:­Віпол,­2000.­–­ С.­7-22.­9. Мов на­си­ту­ація­в­Ук­раїні:­між­конфліктом­і­кон­сен­су­сом.­–­К.:­ІПіЕНД­імені­ І.­Ф.­Ку­ра­са­НАН­Ук­раїни,­2008.­–­398­с.­10. Аж нюк Б.М.­Язы­ко­вая­си­ту­а­ция­в­Ук­ра­и­не­ и­за­ру­беж­ный­опыт­язы­ко­во­го­пла­ни­ро­ва­ния­//­Ук­раїноз­нав­ст­во.­–­2007.­–­№1.­–­С.176- 181.­11. Погрібний А.Г.­Світо­вий­мов­ний­досвід­та­ук­раїнські­ре­алії.­–­К.­:­Ме­до­бо­ри,­ 2003.­–­72­с.­12. Че реднічен ко О.І.­Взаємодія­мов,­дво­мовність­і­мов­леннєва­куль­ту­ра­//­ Мо­ва­ євро­пейсь­ко­го­ куль­тур­но­го­ аре­а­лу:­ роз­ви­ток­ і­ взаємодія.­ –­ К.:­ Довіра,­ 1995.­ –­ 724 Держава і право • Випуск 54 С.­103-107.­13.­Весь мир.­Стра­ны.­Фла­ги.­Гер­бы.­–­Мн.:­Хар­вест,­2000.­–­С.­61.­14. Annual Population­ and­ Migration­ Estimates­ [Еле­к­трон­ний­ ре­сурс].­ –­ Ре­жим­ до­сту­пу:­ CSO­ Ireland­–­April­2008­Population­Estimates.­15. Ан д рей чук Ю.­Ир­ланд­ский­язык­[Еле­к­трон- ний­ре­сурс].­ –­Ре­жим­до­сту­пу:­ http://www.irish.ru/index.php?view=4.­16. The number­ of­ Irish-medium­schools­in­the­country­outside­the­Gaeltacht­[Еле­к­трон­ний­ре­сурс].­–­Ре­жим­ до­сту­пу:­http://www.gaelscoileanna.ie/schools/­17. Is it cos­I­is­a­gaeilgeoir?­[Еле­к­трон­ний­ ре­сурс].­–­Ре­жим­до­сту­пу:­http://irishmediawatch.com/?p=3529­18. Govt announces­20-year­ bilingual­ strategy­ [Еле­к­трон­ний­ ре­сурс].­ –­ Ре­жим­ до­сту­пу:­ http://www.rte.ie/news/2006/­ 1219/language.html?rss­ 19. Irish language­ in­ Northern­ Ireland­ [Еле­к­трон­ний­ ре­сурс].­ –­ Ре­жим­до­сту­пу:­http://en.wikipedia.org/wiki/Irish_language_in_Northern_Ireland­20. Foras­ na­Gaeilge­[Еле­к­трон­ний­ре­сурс].­–­Ре­жим­до­сту­пу:­http://en.wikipedia.org/wiki/Foras_na_­ Gaeilge­21. Ир ланд ский язык­[Еле­к­трон­ний­ре­сурс].­–­Ре­жим­до­сту­пу:­http://ru.­wikipedia. org/wiki/%D0%98%D1%80%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%81%D0%BA% D0%B8%D0%B9_%D1%8F%D0%B7%D1%8B%D0%BA­ 22. Staidear Cuimsit­heach­ Teangalaнoch­ar­Ъsaid­na­Gaeilge­sa­Ghaeltacht:­Piomhthatal­agus­Moltai,­2007.­[Елек­т­рон- ний­ ре­сурс].­ –­ Ре­жим­ до­сту­пу:­ http://www.pobail.ie/ie/AnGhaeltacht/­ AnStaidearTeangeolaioch/file,8677,ie.pdf.­23. Pol O­Muiri­Compulsory-irish­[Еле­к­трон­ний­ ре­сурс].­ –­ Ре­жим­ до­сту­пу:­ http://irishtimes.com/blogs/ultach/2010/2010/4/15/compulsory- irish/­ 24. Compulsory Irish­ rule­ to­ be­ lifted­ for­ lawyers­ [Еле­к­трон­ний­ ре­сурс].­ –­ Ре­жим­ до­сту­пу:­ http://www.independent.ie/national-news/compulsory-irish-rule-to-be-lifted-for- lawyers-1225748.html­ 25. Ве ре сов Н.Н.­ Стра­на­ Су­о­ми­ –­ от­кры­тое­ об­ще­ст­во?­ /­ Н.Н.Ве­ре­сов.­ [Еле­к­трон­ний­ ре­сурс].­ –­ Ре­жим­ до­сту­пу:­ http://nveresov.narod.ru/strana- suomi.htm­ 26. Шве ды­ в­ Фин­лян­дии.­ –­ Хель­син­ки:­ Фольк­тинг­ Швед­ской­ Фин­лян­дии,­ 2005.­–­С.4.­27. Фин ские­шве­ды­[Еле­к­трон­ний­ре­сурс].­–­Ре­жим­до­сту­пу:­http://ru.wikipe- dia.org/wiki/­ %D0%A4%D0%B8%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B5_%D1% 88%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D1%8B­28. Swedish­in­Finland­[Еле­к­трон­ний­ре­сурс].­–­ Ре­жим­досту­пу:­http://www.uoc.edu/euromosaic/web/document/suec/an/e1/e1.html­29.­Шве- ды­в­Фин­­лян­дии.­–­Хель­син­ки:­Фольк­тинг­Швед­ской­Фин­лян­дии,­2005.­–­С.4.­30. Lonn­ qvist B.­What­does­it­mean­to­be­a­Swedish-speaking­Finn?­//­Life­and­Education­in­Finland.­ 1991.­–­No­3.­–­P.­27.

Similar Items