Чоловіче та жіноче черняхівське вбрання

Чоловіче та жіноче черняхівське вбрання

На підставі добірки черняхівських поховань з антропологічними визначеннями досліджено вбрання представників різної статі та зроблені деякі припущення щодо їхнього одягу....

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2011
Автор: Гопкало, О.В.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут археології НАН України 2011
Назва видання:Археологія
Теми:
Статті
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/67540
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Чоловіче та жіноче черняхівське вбрання / О. В. Гопкало // Археологія. — 2011. — № 2. — С. 17-34. — Бібліогр.: 75 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-67540
record_format dspace
spelling nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-675402025-02-09T09:38:47Z Чоловіче та жіноче черняхівське вбрання Мужской и женский черняховский убор Male and female dress of Chernyakhivska culture Гопкало, О.В. Статті На підставі добірки черняхівських поховань з антропологічними визначеннями досліджено вбрання представників різної статі та зроблені деякі припущення щодо їхнього одягу. В историографии черняховской культуры высказывались полярные мнения по поводу мужского и женского убора и костюма. Согласно одному, ее носители хоронили не в одежде, а в саване, и поэтому погребальный инвентарь не может служить основанием для реконструкции костюма. Второе, наоборот, признает, что именно различия в костюме представителей разного пола было этнографической чертой готов I—V вв. Называли различные признаки погребального инвентаря — показатели пола, и их список постоянно менялся. Существенное увеличение количества погребений, пол и возраст которых определены антропологами, стимулировало обращение к данной теме. Для уточнения признаков показателей пола проведен сравнительный анализ выборок мужских и женских погребений и выявлены: мужские (предметы вооружения и игральные жетоны) и женские признаки (три фибулы, зеркало, два прясла, клюковидная булавка, ключи и/или замки); признаки, присущие больше мужчинам (пряжки поясные, одна или две, и обувные, кольца, шилья, иглы, ножи, монеты) или женщинам (две фибулы, бусы, подвескиамулеты, височные кольца, пряслица, ножницы, пинцеты), и общие (фибулы, бусины, браслеты, серьги, гребни, точильные камни, игольники, детали шкатулок). Для мужчин наиболее типичной была модель с пряжкой, для женщин — с двумя фибулами, убор с одной фибулой одинаково характерен для обоих полов. Мужчины чаще носили одежду, не требующую фибул. Скорее всего, это были узкие облегающие штаны на кожаном ремне и нераспашная плечевая одежда. Треть мужчин захоронена в верхней одежде — плаще, застегивавшемся на плече, что, возможно, диктовалось временем похорон. Некоторые мужчины похоронены с двумя ремнями, один из которых предназначался для ношения оружия. Однако само оружие в могилу не клали. Нередко к поясу прикрепляли нож в ножнах, а также поясную сумку с мелкими бытовыми предметами (игольники с иголками, шилья, кремешки для кресала и пр.). Украшения (бусы, височные кольца) чаще носили взрослые мужчины, с возрастом эта тенденция уменьшается. Кольца были популярны у представителей всех возрастных групп, их носили на пальце правой руки. Украшения мужчин — металлические, серебряные или бронзовые, плоские прямоугольные и подвески из монет, а также в форме миниатюрных ведерок. У женщин преобладала одежда, застегивавшаяся на плечах двумя фибулами, — подобие римской столы или плащ, накидка или, возможно, то и другое, надетое вместе. В половине случаев использовались однотипные фибулы. Иногда такую одежду клали в могилу как «приношение». Кроме того, женщины носили верхнюю одежду — плащ, скрепленный одной застежкой. Изредка убор зрелых женщин дополнял пояс, повидимому, кожаный, с пряжкой. В случаях, когда пряжек было две, одна могла застегивать поясную сумку. Женский убор дополняли ожерелья. Чаще их носили молодые и взрослые женщины, как и проволочные кольца, вплетавшиеся в волосы. Бусами, вероятно, обшивали рукава, их нанизывали в браслеты. Ручные браслеты делали также из среза розетки рога оленя, ножные — из бронзовой проволоки. Кольца носили на пальце правой руки. Сумки с амулетами и мелкими бытовыми предметами (игольниками, шильями, пинцетами, гребнями) подвешивались к поясу на веревке определенной длины и могли скрепляться фибулой. Специфические женские украшения — подвески из одноцветного стекла в форме когтя (клыка), корзинкои розетковидные, треугольные металлические, амулеты из раковин моллюсков Cypraea и Bolinus brandaris, роговые пирамидальные, а также из зубов животных. Как и мужчины, женщины носили в ожерельях металлические «ведерки». Обувь, судя по редким находкам пряжек на ногах, повидимому, была одинаковой у мужчин и женщин. Специфические признаки погребального инвентаря могут использоваться при определении пола детей и подростков, который невозможно установить антропологически. Regarding Chernyakhivska culture, there have been polar points of view expressed on male and female dress and costume. According to one opinion, the bearers of this culture were buried not in clothes, but in shroud, so sepulchral inventory could not serve as the basis for costume reconstruction. Another opinion, on the contrary, acknowledged that the very distinctions in costumes of representatives of different sexes were the ethnographic feature of the Goths of the 1st—5th c. Various features of sepulcral inventory were named, e.g. sex indexes, and their list was changing all the time. Significant increase in the number of burials, sex and age of which were determined by the anthropologists, stimulated revisiting this topic. To specify features of sex indexes a comparative analysis of series of male and female burials was conducted and the following was revealed: male (arms and playing counters) and female (three fibulae, a mirror, two spindle whorls, staffshaped pin, keys and/or locks); features more peculiar to men (belt buckles, one or two, shoes rings, awls, needles, knives, coins) or to women (two fibulae, beads, pendantsamulets, temple rings, spindle whorls, scissors, and pincers), and common features (fibulae, beads, bracelets, earrings, combs, grinders, needlecases, and caskets details). Model with a buckle was the most typical for men, while model with two fibulae – for women; dress with a single fibula was equally typical for both sexes. Men used to wear clothes without fibulae, most likely, narrow fitted trousers with a leather belt and nonpivoted shoulders cloth. One third of males were buried in overcoat, usually a coat that buttoned up on the shoulder, which probably was due to the funeral time. In a number of cases, males were buried with two belts one of which was meant for carrying arms. However, the weapon itself was not placed into the grave. Sheathes with knife and waist bags with small household items (needlecases with needles, awls, flints and pieces of flint, etc.) were often attached to the belt. More frequently, they were adult males who wore adornments (beads and temple rings) with a tendency towards elder men wearing fewer adornments. Rings were popular within all age groups and were worn on the right hand. Male adornments were made of metal, silver or bronze and shaped as flat rectangles, coin pendants and minibuckets. Clothes for women were usually buttoned with two fibulae on the shoulders and were similar to Roman stola, coal, and cloak or, possibly, a mixture of all put on at once. In half cases studied, fibulae were uniform. Sometimes, these clothes were placed in the grave as an «offering». Women also wore overcoats clenched with one clasp. Belt was an important detail of mature women adornments, apparently made of leather and with a buckle. In cases where there were two buckles, one of them served as a buckle for a waist bag. Female set was adorned with necklaces. More often necklaces, as well as wire rings which were entwined with their hair, were worn by young and adult women. Evidently, necklaces were used to do over sleeves and were stringed into bracelets. Hand bracelets were also made of cuts of deers’ horn base while foot bracelets were made of bronze wires. Rings were worn on the right hand. Bags with amulets and small household items (needlecases, awls, pincers and combs) were suspended to the belt with a rope of a certain length and could be fastened with fibulae. Specifically female adornments were the following: pendants made of onecolour glass in a shape of a claw (fang), basketshaped, rosetteshaped, triangle metal pendants, amulets made of Cypraea and Bolinus brandaris mollusk shells, pyramidal horn and those made of animal teeth. Just as men, women wore metal «buckets» in their necklaces. Judging from rare finds of buckles on the feet, both males and females wore the same kind of shoes. Specific features of sepulchral inventory can be used when determining sex of children and adolescents when it is impossible to determine it anthropologically. 2011 Article Чоловіче та жіноче черняхівське вбрання / О. В. Гопкало // Археологія. — 2011. — № 2. — С. 17-34. — Бібліогр.: 75 назв. — укр. 0235-3490 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/67540 uk Археологія application/pdf Інститут археології НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Статті
Статті
spellingShingle Статті
Статті
Гопкало, О.В.
Чоловіче та жіноче черняхівське вбрання
Археологія
description На підставі добірки черняхівських поховань з антропологічними визначеннями досліджено вбрання представників різної статі та зроблені деякі припущення щодо їхнього одягу.
format Article
author Гопкало, О.В.
author_facet Гопкало, О.В.
author_sort Гопкало, О.В.
title Чоловіче та жіноче черняхівське вбрання
title_short Чоловіче та жіноче черняхівське вбрання
title_full Чоловіче та жіноче черняхівське вбрання
title_fullStr Чоловіче та жіноче черняхівське вбрання
title_full_unstemmed Чоловіче та жіноче черняхівське вбрання
title_sort чоловіче та жіноче черняхівське вбрання
publisher Інститут археології НАН України
publishDate 2011
topic_facet Статті
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/67540
citation_txt Чоловіче та жіноче черняхівське вбрання / О. В. Гопкало // Археологія. — 2011. — № 2. — С. 17-34. — Бібліогр.: 75 назв. — укр.
series Археологія
work_keys_str_mv AT gopkaloov čolovíčetažínočečernâhívsʹkevbrannâ
AT gopkaloov mužskojiženskijčernâhovskijubor
AT gopkaloov maleandfemaledressofchernyakhivskaculture
first_indexed 2025-11-25T11:39:51Z
last_indexed 2025-11-25T11:39:51Z
_version_ 1849762308255907840
fulltext ISSN 0235-3490. Археологія, 2011, № 2 17 Соціальні ролі представників різної статі, зу­ мовлені біологічними чинниками, закріплюва­ лися і посилювалися внаслідок загальноісторич­ них суспільних процесів і в добу класоутворення набули усталеного характеру (История… 1988, с. 173—174, Формализованно­статистические… 1990, с. 137—138). Це відбивалося в матеріаль­ ній сфері, зокрема — костюмі. Костюм — це складна знакова система, що включає головний убір, одяг, взуття, аксесуари, прикраси, зачіску і татуювання (декорування) тіла. Він виконує різноманітні функції — соці­ альні, біологічні, сакральні, рольові та рекон­ струюється за археологічними, історичними, іконографічними і етнографічними джерела­ ми (Яценко 2006, с. 5—27). Археологічним еквівалентом костюма є вбран ня, представлене в поховальному інвен­ тарі речами особистого вжитку. Воно упредмет­ нює один з етапів похоронного циклу — одяган­ ня померлого. Спробуємо дослідити цю складо­ ву поховального обряду згідно запропонованих послідовності та методів (Формализованно­ статистические… 1990, с. 137—149). Отже, пер­ шочергове завдання полягає в з’ясуванні відмін­ ностей у спорядженні представників різної статі в середовищі носіїв черняхівської культури. В її історіографії виокремлені два аспекти цієї проблеми: перший пов’язаний з виявлен­ ням інвентарю, характерного для представни­ ків різної статі, другий — з уявленням про їхній зовнішній вигляд, костюм, вбрання тощо. З цього приводу існує широкий діапазон думок: від ідеї про використання савана (який в інтер­ претації автора і є поховальним одягом) у по­ хоронній практиці (Никитина 1985, с. 79—80; 1996, с. 21—22; 2008, с. 58) та про однаковий жіночий і чоловічий костюм (Никитина 1985, с. 60) до визнання різниці між ними за етно­ графічну рису готів I—V ст. разом з відсутністю зброї у чоловічих похованнях та традиційними жіночими прикрасами — двома фібулами на плечах (Бірбрауер 1995, с. 42). Зокрема, аналізуючи інвентар Маслівського могильника, В.П. Петров відзначав, що передба­ чувана ознака жіночого костюма — дві фібули на плечах — підтверджується на цій пам’ятці антро­ пологічними визначеннями. Специфічними жі­ ночими ознаками інвентарю він вважав: намис­ то, поєднання фібули, голки та намиста, а також пряжки, зокрема парні, розміщені на шиї та по­ ясі. З предметів домашнього виробництва до жі­ ночих ознак інвентарю дослідник відносив пряс­ лиця, оскільки прядіння та шиття були основни­ ми заняттями жінок. «Принимая во внимание, что фибулами одежда застегивалась на одном или обо­ их плечах, необходимо заключить, что употреб­ лялась одежда наподобие плаща. Находка... фибул вместе с пряжками свидетельствует, что древ­ ние обитательницы Маслова подпоясывали свою одежду ременным поясом. В погребении 84 на фи­ буле сохранились остатки кожи и можно думать, что одежда, застегивавшаяся фибулами, была ме­ ховой верхней одеждой. В свою очередь, вполне ес­ тественно предположить, что подпоясывающаяся одежда была нижней» (Петров 1964, с. 160—162). Відсутність фібул в інвентарі Лохвицького мо­ гильника вчений пояснював проявом місцевих рис костюма (Березовец, Петров 1960, с. 99). На­ миста і пряслиця відносила до ознак жіночих по­ ховань і М.О. Тиханова (Тиханова 1957, с. 175). У Г.Б. Федорова знаходимо тезу про бідність чоловічих поховань на тлі жіночих. До чолові­ чих ознак інвентарю, на його думку, належать предмети озброєння, зокрема й ножі, та скляні келихи, розташовані зазвичай біля черепа. Жі­ ночі поховання містили посуд, прикраси, пряс­ лиця (Федоров 1960, с. 286). Верхнім одягом черняхівців був плащ, найвірогідніше, кольо­ ровий. Окрім того, взимку носили шкіряний і хутряний одяг. Чоловіки вдягалися в полотня­ ні сорочки, штани, капелюхи, взуття з кінської © О.В. ГОПКАЛО, 2011 О.В. Гопкало ЧОЛОВІЧЕ ТА ЖІНОЧЕ ЧЕРНЯХІВСЬКЕ ВБРАННЯ На підставі добірки черняхівських поховань з антропологічними визначеннями досліджено вбрання представників різ­ ної статі та зроблені деякі припущення щодо їхнього одягу. К л ю ч о в і с л о в а: черняхівська культура, поховання, моделі вбрання. ISSN 0235-3490. Археологія, 2011, № 2 18 шкіри, що підв’язувалося вузлом під колінами; жінки — в сукні (Федоров 1960а, с. 143). Й.С. Винокур при описі поховань могиль­ ника Ружичанка (Винокур 1979) безінвентарні поховання інтерпретував як чоловічі (пп. 6, 10, 43, 49 і 61), а інвентарні — з двома фібулами та/ або намистом, пряслицями й голками — як жі­ ночі (пп. 4, 8, 9, 19, 28, 29, 44, 55 і 57). Аналіз інвентарю з метою виявлення оз ­ нак — показників статі похованих — робив Е.О. Симонович. Наприкінці 1950­х рр. він від­ носив до ознак чоловічих поховань залізні ножі, овальні кресала з кремінцем, пряжки до паска і взуття, бронзові фібули, кістяні гребені; до жі­ ночих — залізні ножі, бронзові фібули та кістя­ ні гребені, а також пряслиця, голки, намиста, кістяні пірамідальні підвіски та підвіски­мушлі (Сымонович 1959, с. 88). Пізніше список ознак статі похованих був скорочений та обмежений для жіночих могил пряслицями, намистом, се­ режками, скроневими кільцями і деякими ти­ пами підвісок, для чоловічих — предметами озброєння, гральними жетонами, скляними та глиняними келихами (Сымонович, Кравченко 1983, с. 38—40). Ймовірно, через непорозумін­ ня до цього списку не потрапила ще одна важ­ лива ознака, якій автор присвятив спеціаль­ ну працю. Йдеться про так звані «крючковатые булавки»1, які Е.О. Симонович відносив до ознак інвентарю жіночих могил (Сымонович 1975, с. 214). До реконструкції черняхівського костю­ ма, запропонованої В.П. Петровим, Е.О. Симо­ нович вніс деякі уточнення. Згідно з його спо­ стереженнями, фібули, що скріплювали плащ, розташовувалися пружинами донизу. Верхній одяг, найвірогідніше, був з тонкої вовни, а не хутряний. Дослідник відзначав рідкість перснів і браслетів у вбранні носіїв черняхівської куль­ тури, відсутність традиції обшивання одягу на­ мистом, характерної для скіфів і сарматів, а та­ кож рідкісне використання взуття із застібками (Сымонович, Кравченко 1983, с. 38—40). Г.Ф. Нікітіна, порівнюючи інвентар незруй­ нованих поховань, що вивчалися антрополога­ ми, дійшла висновку, що виявити археологічні ознаки — показники статі — неможливо, а та­ кож про відсутність відмінностей між чоловічим та жіночим одягом, котрий складався з легкого верхнього плаща, що застібувався фібулами, та штанів (Никитина 1985, с. 60). Окрім того, до­ слідниця висунула гіпотезу про використан­ ня савана в похоронній практиці черняхівців 1 Пізніше ці предмети отримали назву ключкоподіб­ них (рос. — клюковидных) шпильок. (Никитина 1985, с. 79—80; 1996, с. 21—22; 2008, с. 58), на користь чого свідчили «тесное распо­ ложение стоп и голеней, которое позволяет пред­ положить их тугое связывание», а також відтис­ ки полотняного переплетіння на металевих де­ талях вбрання ззовні. Згідно цієї ідеї, фібули та пряжки слугували виключно для з’єднання са­ вана, а їхня відсутність пояснювалася викорис­ танням для цієї мети мотузок або ременів. Аналіз жіночого вбрання народів централь­ но­ та східноєвропейського Барбарікума, зокре­ ма ку льтури Синтана де Муреш/Черняхів, здій­ снила М. Темпельманн­Моньчиньська (Tem pel­ mann­Mąc zyńska 1988; 1989; 1989а). До списку ознак інвентарю жіночих могил дослідниця включила: фібули, специфічні типи жіночих шпильок для волосся, деталі поясної гарнітури, намисто, по оди нокі намистини, підвіски, грив­ ни, браслети, каблучки, сережки, гребені, деталі скриньок, пряслиця, ножі, голки, деталі веретена, шила, ножиці, пінцети, дзеркала, золоті та срібні вироби імпортного походження, монети. На під­ ставі 253 інгумацій і 33 кремацій з 43 могильників реконструйовано черняхівське жіноче вбрання, яке складалося з однієї або двох фібул на плечах, намиста та підвісок, рідше — пряжки. Поширен­ ня двох фібул відбиває, на думку дослідниці, про­ цес становлення уніфікованої моделі етнографіч­ ного готського жіночого вбрання V—VI ст., яка виникла на території Мазовії та Підляшшя в це­ цельській фазі вельбарської культури (Tempel­ mann­Mączyńska 1988, s. 217). Ф. Бірбрауер серед етнографічних рис готів, окрім двофібульного жіночого вбрання, нази­ ває відсутність зброї в чоловічих похованнях і неоднакове спорядження померлих різної ста­ ті (Бірбрауер 1995, с. 42). Таким чином, більшість дослідників визна­ чали стать померлих виключно за складом ін­ вентарю. Безінвентарні поховання інтерпре­ тувалися як чоловічі, а інвентарні, з двома фібулами та/або намистом, пряслицями й гол­ ками, — як жіночі. Додамо, що показники ста­ ті часто визначалися гіпотетично, а їхній спи­ сок постійно змінювався. Спробу реконструкції черняхівського вбрання здійснено у відповідному розділі кандидатської дисертації автора (Бобровська 2000), основні положення якого опубліковані конспективно (Бобровська 1999; 2002; Гопкало 2007). Зокрема, для визначення ознак статі за інвентарем здійсне­ но аналіз значної добірки поховань за допомогою складання таблиць поєднання ознак. Такий спо­ сіб доцільний, коли поховань з антропологічними визначеннями мало, і вони становлять контроль­ ISSN 0235-3490. Археологія, 2011, № 2 19 ну добірку, з якою порівнюється значний масив даних (Формализованно­статистические… 1990, с. 143—144). Нині добірка поховань з антропологічними визначеннями суттєво поповнилася. Значною мірою цьому сприяла монографія О. Шована, присвячена публікації могильника Міхелешень у румунській Молдові. В ній, зокрема, є розді­ ли, де аналізується поховальний обряд та одяг місцевого населення (Şovan 2005, р. 203—215). Серед праць останніх років слід відзначити та­ кож детальну публікацію поховання дівчинки­ підлітка з могильника Велика Бугаївка (Петра­ ускас 2004). Зведення черняхівських поховань з двопластинчастими фібулами міститься в стат­ ті А.В. Мастикової (Mastykova 2007). Важли­ ву інформацію про костюм могильника Нагір­ не II надано в розробці Е. Шультце (Шультце 2010). Зростання останнім часом добірки по­ ховань з антропологічними визначеннями сти­ мулювало повторне звернення до цієї теми з за­ стосуванням простішої та результативнішої ме­ тодики. Втім, спершу маємо спростувати ідею Г.Ф. Нікітіної про використання савана в похо­ вальній практиці черняхівців (Никитина 2008, с. 58), оскільки вона виключає існування кос­ тюма як такого і робить безглуздими подальші дослідження, зокрема й щодо його характеру. Використання савана в античний період відо­ ме в іудеїв і єгиптян. Тіло померлого обмивали, загортали в тонке полотно або обмотували пе­ ленами, потім клали до труни з безліччю пахо­ щів і ставили на місце поховання (Библейская энциклопедия… 1891, с. 570). Похоронний об­ ряд римлян припускав одягання померлого в той парадний одяг, на який він мав право (Сер­ геенко 2000, с. 202). Такі ж похоронні норми по­ ширилися і в європейських римських провінці­ ях. Поняття ж савана як похоронних шат бере початок у християнських традиціях і в народів Східної Європи з’являється тільки в середньо­ віччі. Наведені Г.Ф. Нікітіною факти тісного прилягання кісток нижніх кінцівок у черняхів­ ських інгумаціях є відлунням похоронної прак­ тики, яка має давнє походження та широко за­ стосовується й досі2. Таким чином, визнаючи 2 Сучасна медицина свідчить, що протягом двох— чотирьох годин після смерті м’язи тіла послаблюються, внаслідок чого відбувається відвисання нижньої щеле­ пи (Смольянинов, Татиев, Черваков 1961, с. 159—160). Далі настає так зв. трупне задубіння, коли м’язи твер­ діють і будь­які маніпуляції з членами померлого (змі­ на положення кінцівок або в цілому тіла) практично неможливі. Згідно з законом Ністена, трупне задубін­ ня завершується не раніше ніж через шість днів, з по­ чатком процесу розкладання (Смирнов 1990, с. 223, наявність решток костюма в інвентарі та спира­ ючись на добірки поховань з антропологічними визначеннями, спробуємо: 1) уточнити список ознак інвентарю, характерних для поховань чо­ ловіків і жінок; 2) виявити комбінації деталей вбрання — моделі, характерні для представни­ ків різної статі; 3) реконструювати чоловіче та жіноче вбрання за локалізацією його деталей у могилі та 4) зробити припущення щодо того­ часного одягу. Скористаємося класифікацією поховально­ го інвентарю, запропонованою Н.М. Кравченко (1987). Згідно її розробки, він складається з чоти­ рьох різновидів: А — предмети, що потрапили до могили як «приношення» — керамічний сервіз та скляні келихи; Б — речі особистого вбрання та одягу; В — предмети виробничого, побутово­ го, символічного та культового призначення, що вказують на заняття, професію і соціальний ста­ тус; Г — кераміка, скляні келихи та інші категорії речей, навмисно пошкоджені, розбиті та дефор­ мовані від перебування у вогні — тризна. Для вирішення першого завдання враховува­ лися ознаки поховального інвентарю різновидів Б і В. Предмети різновиду Б включають деталі вбрання й предмети туалету. Перші, своєю чер­ гою, об’єднують три групи артефактів. До фур­ нітури3 належать речі утилітарно­декоратив­ ного характеру, призначені для з’єднання одя­ гу, — фібули та пряжки, до прикрас — намисто, каблучки, скроневі кільця, браслети й сереж­ ки. Нарешті, окрему групу становлять підвіски­ амулети. Інвентар різновиду В охоплює речі, що характеризують заняття, професію; предме­ ти домашнього виробництва; ознаки майново­ го поділу; зброю, спорядження вершника, кін­ ську збрую; гральні жетони. Таким чином, список ознак поховального інвентарю склали: I. Фурнітура: 1. Одна фібула; 2. Дві фібули; 3. Три фібули; 4. Одна пряжка; 5. Дві пряжки (або декілька); 6. Пряжки від взуття. II. Прикраси: 1. Намисто; 2. Намистина; 3. Каб­ лучка (або декілька); 4. Скроневе кільце (або де­ кілька); 5. Браслет; 6. Сережки (сережка). III. Підвіски­амулети. IV. Предмети гігієни: 1. Роговий гребінь (або його фрагменти); 2. Дзеркало. прим. 4). З цього випливає, що надання потрібної за ритуалом пози покійного відбувалося внаслідок спеці­ альних маніпуляцій з фіксації м’язів тіла (зв’язування нижніх та верхніх кінцівок, підв’язування щелепи) протягом перших чотирьох годин після смерті. 3 Термін «фурнітура костюма» вживався Г.Ф. Нікітіною для фібул, пряжок і намиста (Никитина 1985, с. 84). ISSN 0235-3490. Археологія, 2011, № 2 20 V. Предмети, що характеризують профе­ сію 4: 1. Бронзовий або срібний ніж; 2. Ножи­ ці; 3. Пінцет. VI. Предмети домашнього виробництва: 1. Ніж (за винятком знайдених серед кісток тварин); 2. Пряслице; 3. Два або більше пряс­ лиць; 4. Голка; 5. Гольник; 6. Точило; 7. Шило; 8. Ключкоподібна шпилька (або декілька). VII. Ознаки майнового поділу: 1. Деталі скриньок; 2. Ключі, замки; 3. Монети. VIII. Предмети озброєння, кінської збруї, спорядження вершника. IX. Гральні жетони. Чоловічі та жіночі ознаки інвентарю. Загалом антропологами вивчалися матеріали з 55 чер­ няхівських могильників (табл. 1). Інвентарем супроводжувалися 334 поховання дорослих: 134 чоловічі і 200 жіночих. Порівняльний аналіз добірок чоловічих та жіночих поховань (табл. 2) здійснений за ме­ тодикою (Формализованно­статистические… 1990, с. 79—91). Він зводиться до підрахунку кількості, частості (відносний показник у від­ сотках), норми розподілу та визначення тен­ денції ознак. Розподіл ознак поховального ін­ вентарю (табл. 3) дозволяє визначити: особливі (чисті), особливі (за тенденцією) та загальні. Першу групу — особливі чисті прикмети, які чітко маркують стать небіжчика, — для чолові­ чих поховань становлять: предмети озброєння та гральні жетони, для жіночих — три фібули, дзер­ кало, два пряслиця (або більше), ключкоподібна шпилька (або декілька), ключі та/або замки. Другу групу — особливі ознаки за тенден­ цією — становлять ті, які більшою мірою при­ кметні похованням певної статі, але трапляють­ ся і в іншої. Пряжки (до паска, одна або дві, та до взуття), каблучки, шила, голки, ножі, монети пе­ реважно знайдені в чоловічих похованнях; дві фі­ були, намисто, підвіски­амулети, скроневі кіль­ ця, пряслиця, ножиці й пінцети5 — в жіночих. Ознаки третьої групи — загальні — однако­ во часто супроводжують поховання представ­ ників обох статей. Це — поодинокі фібули, на­ мистини, браслети, сережки, рогові гребені, точила, гольники та деталі скриньок. Чоловічі та жіночі моделі вбрання. Для вирі­ шення другого завдання роботи залучені похо­ 4 Не виключено, що ця група речей призначалася для особистої гігієни. Однак відносна рідкість подібних зна­ хідок в інвентарі черняхівських могил порівняно зі зна­ хідками гребенів свідчить про їхню особливу функцію — як медичного або перукарського інструментарію. 5 У більшості випадків пінцети знайдені в похованнях літ- ніх жінок. вання, що містили лише деталі вбрання, всьо­ го 295: 113 чоловічих та 182 жіночі. Комбінація деталей вбрання визначає його модель. Для зручності моделі вбрання поділені на численні групи: з однією, двома, трьома фі­ булами, без фібул і з прикрасами. Чоловіче вбрання було таким (рис. 1): 47 % поховань супроводжувалися однією або двома пряжками до паска, 30 % — містили вбрання з однією фібулою, доповнене паском з пряжкою та/або прикрасами, 9 % — дві фібули з паском та прикрасами, 13 % — лише прикраси. Інший розподіл демонструє жіноче вбран­ ня (рис. 2): 43 % поховань супроводжувалося двома фібулами, паском і прикрасами, 30 % — містили одну фібулу, 2 % — три застібки, 6 % — пряжку, 19 % — лише прикраси. Вбрання різних вікових груп чоловіків і жі­ нок. Окрім того, наша добірка надає можливість порівняти вбрання різних вікових груп: моло­ дих (juvenis, 12—25 років), дорослих (adultus, 25— 35 років), зрілих (maturus, 35—55 років), літніх (senilis, 55 і більше років) чоловіків і жінок. Од­ нак, враховуючи нерівнозначність добірок, мож­ на зробити лише деякі попередні висновки. Чоловіки6. Приблизно однаково поміж пред­ ставниками вікових груп розподілене вбрання з двома фібулами. З однією фібулою воно мак­ симально представлене в групі дорослих чо­ ловіків та кількісно зменшується в наступних вікових групах. Вбрання з однією або двома пряжками навпаки частіше трапляється в по­ хованнях літніх чоловіків. Враховуючи нечис­ ленність групи, цей висновок може бути уточ­ нений у подальшому. Нарешті, вбрання з при­ красами наявне в похованнях дорослих і зрілих осіб. Спостерігаються деякі особливості в роз­ поділі окремих деталей вбрання. Кількість прикрас — намиста і підвісок­амулетів — з ві­ ком зменшується, їхній максимум фіксується в дорослих чоловіків. Каблучки носили пред­ ставники всіх вікових груп, скроневі кільця — тільки дорослі чоловіки. Жінки. Три фібули не зафіксовані досі тіль­ ки в молодих жінок. Двофібульне вбрання присутнє у представниць усіх вікових груп, але переважає в дорослих. Вбрання з однією фібу­ лою та таке, що містило лише пасок, частіше зафіксоване в молодих. Намиста частіше су­ проводжували молодих, їхня кількість з віком зменшується. В розподілі підвісок така зако­ номірність не простежується: максимум аму­ летів знайдено в похованнях молодих жінок, 6 Не розглядається нечисленна група молодих чоловіків. ISSN 0235-3490. Археологія, 2011, № 2 21 № п/п Могильник Автор антропологічних визначень; публікація Кількість визначень 1 Балцата II Великанова 1975 4 2 Башмачка Є.І. Данилова; Смиленко 1992, с. 54, 58, 62 4 3 Біленьке П.М. Покас, не опубл.; Гудим­Левкович, Покас 1990, с. 83 4 4 Боромля С.П. Сегеда, П.М. Покас; Некрасова 2006 42 5 Будешть Великанова 1975, с. 224 35 6 Вел. Бугаївка Т.О. Рудич, не опубл. — 7 Вікторівка Кондукторова 1979 6 8 Вовчик Алексеева 1975 2 9 Войтенки 1 Т.О. Рудич, не опубл. — 10 Волоське Кондукторова 1979, с. 166 1 11 Гаврилівка Кондукторова 1979, с. 167 26 12 Городок Миколаївка Schliz 1913 3 13 Городок П.М. Покас, не опубл. — 14 Дідівщина Г.Ф. Дебец, загублені ? 15 Дерев’яна Кондукторова 1979, с. 166 3 16 Журавка Кондукторова 1979, с. 168 81 17 Індепенденца Cristescu, Krüger, Gramatopol­Roşca 1969 16 18 Каборга П.М. Покас, не опубл. 17 19 Кам’янка­Анчокрак П.М. Покас; Магомедов 2004 1 20 Канів П.М. Покас; Петраускас 1998 15 21 Кантемирівка Кондукторова 1979, с. 167 1 22 Коблево Кондукторова 1979, с. 167 16 23 Косанове Зиневич 1967, с. 134 5 24 Кринички Кондукторова 1979, с. 167 2 25 Курники П.М. Покас; Магомедов 1999 9 26 Легедзине Т.О. Рудич, не опубл. — 27 Лецкань Antoniu, Onofrei 1975 31 28 Лохвиця Кондукторова 1979, с. 167 1 29 Малинівці Є.І. Данилова; Пачкова, Яковенко 1983 4 30 Маслове Дебец 1948, с. 378—379, прил. 24 — 31 Міхелешень Şovan 2005 495 32 Мелеєшть Великанова 1975, с. 226 12 33 Нагірне II Т.О. Рудич, не опубл. 41 34 Нестоїта К.В. Зиньковский; Козлов 1989, с. 88 1 35 Одая Т.В. Томашевич; Никитина 1996 26 36 Оселівка М.С. Великанова, Є.І. Данилова; Никитина 1988; 1995, с. 119 23 37 Петриківці П.М. Покас, не опубл. — 38 Переяслав­Хмельницький Кондукторова 1979, с. 166 1 39 Ранжеве Кондукторова 1979, с. 167 9 40 Романківці Є.І. Данилова; Никитина 1996 33 41 Ромашки Кондукторова 1979, с. 166 2 42 Рижівка Алексеева 1975 11 43 Сад П.М. Покас;Некрасова 1985 10 44 Соснова П.М. Покас, не опубл.; Гудим­Левкович, Покас 1990, с. 83 7 45 Телешівка Кондукторова 1979, с. 166 1 46 Успенка П.М. Покас; Некрасова 2006 10 47 Фурманівка Т.С. Кондукторова; Сымонович 1988 18 48 Холмське С.П. Сегеда, В.Д. Дяченко; Гудкова, Фокеев 1984 28 49 Червоне Т.О. Рудич, не опубл. — 50 Черкаси Рудич 1995; 2003 9 51 Чернелів­Руський Рудич 2004; 2004а — 52 Черняхів Г.Ф. Дебец, загублені; Кондукторова 1979, с. 166 26 53 Чистилів Кондукторова 1979, с. 167 3 54 Чубівка П.М. Покас; Гребенников, Гребенников, Магомедов 1982 2 55 Ербічень Necrasov, Cristescu 1961 1 Усього 1113 Таблиця 1. Список черняхівських могильників, матеріали яких вивчали антропологи ISSN 0235-3490. Археологія, 2011, № 2 22 мінімум — зрілих, середній показник зафіксо­ ваний у літніх. Скроневі кільця носили тільки молоді та дорослі жінки, каблучки — лише до­ рослі. Шкіряні паски з пряжками частіше тра­ плялися в одязі зрілих жінок, мінімальну їхню кількість знайдено в дорослих та порівну — в молодих і літніх. Чоловічі та жіночі типи підвісок­амулетів. Підвісками супроводжувалися дев’ять (8 %) чоловічих поховань. Серед них 7: металеві (плас­ кі прямокутні та з монети), ємкості («відерця», кошикоподібні й трикутні), дзвоники, а також підвіски з мушлі Cypraea. 38 (21 %) жіночих могил містили підвіски, представлені: зі скла у формі кігтя (ікла), зі спла ­ ву кольорових металів і заліза («відерця», ко­ 7 Тут і надалі термінологію подано за: Гопкало 2008. шико­ й розеткоподібні, трикутні), з мушель молюсків Cypraea, Bolinus brandaris, рогові пі­ рамідальні і з зубів тварин. Остання група при­ крас супроводжує більше ніж 70 % поховань. За наведеними даними тільки металеві плас­ кі прямокутні, з монет та дзвоники є визначни­ ками чоловічого вбрання, а розеткопо дібні — жіночого, всі інші — універсальні. Але це не зо­ всім так. Те, що пласкі прямокутні прикраси та з монет носили чоловіки, підтверджують похо­ вання, стать яких доволі впевнено визначається за інвентарем (Косанове 1961/14, Бирлад Валя Сяке 501 і 507). Підвіски з мушель молюсків, рогові пірамідальні та з зубів тварин, як вста­ новлено раніше (Бобровська 1999; Bobrovskaia 2001), — суто жіночі прикраси. Судячи за роз­ ташуванням у могилі — найчастіше між колі­ нами — вони підвішувалися до паска на мотуз­ Таблиця 2. Порівняльний аналіз чоловічих і жіночих поховань черняхівської культури П ок аз н и к Ознака (№) К іл ьк іс ть п ох ов ан ь О дн а ф іб ул а (I .1 ) Д ві ф іб ул и ( I. 2) Т ри ф іб ул и ( I. 3) О дн а п ря ж к а (I .4 ) Д ві п ря ж к и ( I. 5) П ря ж к и в ід в зу тт я (I .6 ) Н ам и ст о (I I. 1) Н ам и ст и н а (I I. 2) К аб лу чк а (I I. 3) С к ро н ев е к іл ьц е (I I. 4) Б ра сл ет ( II .5 ) С ер еж к и ( II .6 ) П ід ві ск и ­а м ул ет и ( II I) Р ог ов и й г ре бі н ь (I V .1 ) Д зе рк ал о (I V .2 ) К іл ьк іс ть Чоловічі 13 4 34 10 56 15 3 18 10 5 2 2 2 9 48 Жіночі 20 0 56 76 4 43 3 3 111 14 1 6 5 3 38 73 1 Ч ас ті ст ь оз н ак Чоловічі 10 0 25 7,4 41 11 2,2 13,4 7,4 3,7 1,5 1,5 1,5 6,7 35,8 Жіночі 10 0 28 38 2,0 22 1,5 1,5 55,5 7,0 0,5 3,0 2,5 1,5 19 36,5 0,5 Н ор м а р оз п од іл у 10 0 26,5 22,7 1,0 31,5 6,3 1,9 34,5 7,2 2,1 2,3 2,0 1,5 12,9 36,2 0,3 Т ен де н ц ія о зн ак Чоловічі 0,9 0,3 1,3 1,8 1,2 0,4 1,1 1,8 0,7 0,8 1,0 0,5 1,0 Жіночі 1,1 1,7 2,0 0,7 0,2 0,8 1,6 0,9 0,2 1,3 1,2 1,0 1,5 1,0 2,0 ISSN 0235-3490. Археологія, 2011, № 2 23 ці певної довжини. Їхні знахідки в похованнях чоловіків змушують сумніватися в правильнос­ ті антропологічного визначення статі, зокрема чоловічого поховання Черкаси 32 з набором ко­ шикоподібних та трикутних залізних підвісок. Гіпотеза про їхню належність жінкам обґрунто­ вана (Бобровська, Сиволап 2003) і підтверджу­ ється поєднанням цих прикрас із підвісками­ мушлями в жіночих похованнях Міхелешені (пп. 2 і 297). Тож зазначені типи прикрас мо­ жуть вважатися важливою ознакою статі. Отже, чоловіки надавали перевагу металевим пласким прямокутним прикрасам та підвіскам з монет, жінки — скляним підвіскам у вигляді кігтя (ікла), металевим кошико­ та розеткопо­ дібним і трикутним, а також з мушель молюсків Cypraea, Bolinus brandaris, роговим пірамідаль­ ним та із зубів тварин. Металеві «відерця» но­ сили і чоловіки, і жінки. Знахідок дзвоників ще недостатньо, аби робити висновки щодо їхньої належності представникам котроїсь статі. Вбрання представників різної статі за локалі­ зацією деталей. Про призначення якихось де­ талей вбрання можна впевнено говорити лише на ґрунті незруйнованих комплексів, де чітко зафіксоване їхнє розташування. Таких похо­ вань 220: 80 чоловічих і 140 жіночих. Чоловіче вбрання. З 80 чоловічих поховаль­ них комплексів 32 (40 %) супроводжувалися пряжкою до паска, 10 (13 %) — двома пряжка­ ми або пряжкою та каблучкою, 28 (35 %) міс­ тили фібулу, по п’ять (по 6 %) — дві фібули та прикраси. Пряжку знайдено в 31 випадку, здебільшого (28) на поясі (рис. 1, 1) і тільки в трьох — на деякій відстані від скелета (рис. 1, 1c—e). Зафіксовано 15 випадків, коли пряжок Ознака (№) Б ро н зо ви й а бо с рі бн и й н іж ( V .1 ) Н ож и ц і ( V .2 ) П ін ц ет ( V .3 ) Н іж ( V I. 1) П ря сл и ц е (V I. 2) Д ва ч и б іл ьш е п ря сл и ц ь (V I. 3) Г ол к а (V I. 4) Г ол ьн и к ( V I. 5) Т оч и ло ( V I. 6) Ш и ло ( V I. 7) К лю чк оп од іб н а ш п и ль к а (V I. 8) Д ет ал і с к ри н ьо к ( V II .1 ) К лю чі , за м к и ( V II .2 ) М он ет и ( V II .3 ) П ре дм ет и о зб ро єн н я (V II I) Г ра ль н і ж ет он и ( IX ) Чоловічі 3 1 1 41 6 7 8 1 12 1 1 9 1 Жіночі 2 4 5 27 55 12 7 15 2 5 1 2 2 1 Чоловічі 2,2 0,8 0,8 30,6 4,5 5,2 5,9 0,8 9 0,8 0,7 6,7 0,8 Жіночі 1,0 2,0 2,5 13,5 27,5 6,0 3,5 7,5 1,0 2,5 0,5 1,0 1,0 0,5 1,6 1,4 1,65 22 16 3,0 4,4 6,7 0,9 5,8 0,3 0,9 0,5 0,6 3,4 0,4 Чоловічі 1,4 0,5 0,5 1,4 0,3 1,2 0,9 0,9 1,6 0,9 1,2 2,0 2,0 Жіночі 0,6 1,6 1,5 0,6 1,7 2,0 0,8 1,1 1,1 0,4 2,0 1,1 2,0 0,8 ISSN 0235-3490. Археологія, 2011, № 2 24 у похованні було дві. Вони знаходилися або на кістках тазу (рис. 1, 2a, 2e, 2f, 3e, 3f, 4c, 4d, 7c), або одна біля черепа чи плеча, інша — на ре­ брах або кістках тазу (рис. 1, 2b—d). Їхнє при­ значення, напевне, було різне. Пряжки, зна­ йдені в похованнях зі зброєю, очевидно, пор­ тупейні (рис. 1, 2b, 2e). Найімовірніше, з цією ж метою використовувалися ремені з пряжка­ ми, знайдені в інших могилах (рис. 1, 2a, 2d, 2f, 3e, 6). Однак довести це припущення проблема­ тично з огляду на традицію заборони поховання зі зброєю, яка побутувала в черняхівському сус­ пільстві. В деяких випадках пряжки могли за­ стібувати торбинки до паска з дрібними речами (рис. 1, 2c, 3f, 4c, 4d, 7c). Хоча принаймні в де­ яких з них поблизу знаходилася фібула (рис. 1, 4c, 4d, 7c), а, як переконливо продемонстрував приклад з поховання Міхелешень 2, саме фібу­ ла могла слугувати застібкою торбинки. Вбрання з однією застібкою також мало де­ кілька варіантів розташування фібули: 1) на правому плечі (рис. 1, 5); 2) на лівому (рис. 1, 3a—е); 3) на грудях (рис. 1, 6); 4) на нижніх реб­ рах або на тазі ліворуч (рис. 1, 4a—d); 5) на тазі праворуч (рис. 1, 7); 6) біля ліктя або кисті лівої руки (рис. 1, 3f, 4e). Пояснити зміну звично­ го розташування фібули — на плечі — можна, проаналізувавши набір речей поблизу застіб­ Таблиця 3. Розподіл ознак різновидів Б і В у чоловічих та жіночих похованнях черняхівської культури № ознаки Ознаки Тенденція сукупності ♂ ♀ Ознаки особливі (чисті) VIII Предмети озброєння 2,0 IX Гральні жетони 2,0 I.3 Три фібули 2,0 IV.2 Дзеркало 2,0 VI.3 Два чи більше пряслиць 2,0 VI.8 Ключкоподібна шпилька (чи декілька) 2,0 VII.2 Ключі, замки 2,0 Ознаки особливі (за тенденцією) I.5 Дві пряжки 1,8 0,2 II.2 Каблучка (чи декілька) 1,8 0,2 VI.7 Шило 1,6 0,4 V.1 Бронзовий або срібний ніж 1,4 0,6 VI.1 Ніж 1,4 0,6 I.4 Пряжка 1,3 0,7 VI.4 Голка 1,2 0,8 I.6 Пряжки від взуття 1,2 0,8 VII.3 Монети 1,2 0,8 I.2 Дві фібули 0,3 1,7 VI.2 Пряслице 0,4 1,7 II.1 Намисто 0,4 1,6 V.2 Ножиці 0,4 1,6 III Підвіски­амулети 0,5 1,5 V.3 Пінцет 0,5 1,5 II.4 Скроневе кільце (або декілька) 0,7 1,3 Ознаки загальні II.2 Намистина 1,1 0,9 IV.1 Роговий гребінь 1,0 1,0 II.6 Сережки 1,0 1,0 VI.6 Точило 0,9 1,1 I.1 Фібула 0,9 1,1 VII.1 Деталі скриньок 0,9 1,1 VI.5 Гольник 0,9 1,1 II.5 Браслет 0,8 1,2 ISSN 0235-3490. Археологія, 2011, № 2 25 ки. Інколи фібула, можливо, застібала торбу (рис. 3, 4b—d, 7a, 7c). В одному випадку застіб­ ка, знайдена на деякій відстані від скелета, ві­ рогідно, скріплювала плащ, покладений в мо­ гилу як приношення (рис. 1, 4e). П’ять могил містили двофібульне вбран­ ня. Дві фібули зафіксовані: 1) на обох плечах симетрично (рис. 3, 8a—c); 2) на одному пле­ чі (рис. 1, 8d). Намисто знайдено: 1) на шиї (рис. 1, 3с, 5с, 9а); 2) біля черепа (рис. 1, 4a, 8d, 9b); 3) біля ніг (рис. 1, 4a), окремі намистини — лише на шиї (рис. 1, 5b); підвіски­амулети — на шиї (рис. 1, 3d, 5с, 8с, 9с). Каблучка, скроневе кільце та браслет знаходилися, відповідно, на пальці правої руки 8 (рис. 1, 8d), на лівому пле­ чі (рис. 1, 3d) чи на лікті (рис. 1, 9d). Жіноче вбрання. Зі 140 жіночих комплексів 76 (54 %) супроводжувалися двома фібулами, 43 (30 %) — однією, 16 (11 %) — прикрасами, три (2 %) — пряжками, чотири (3 %) містили по три застібки. Вбрання з трьома фібулами траплялося тіль ­ ки у жінок — Індепенденца 13, Косанове 1961/22, 8 Це було, вірогідно, правилом. У чоловічому за інвен­ тарем похованні кургану 1 Кантемирівка золота каб­ лучка також зафіксована на пальці правої руки. Міхелешень 2, Нагірне 55 (рис. 2, 1). Розташу­ вання пари фібул — традиційне, на плечах, але лише в одному похованні фібули були одно­ типні. Призначення ж третьої застібки в кож­ ному випадку різне. В Косанове (рис. 2, 1b) третя фібула знаходилася на деякій відстані від лівого коліна похованої і могла зберегтися від плаща­приношення. В Міхелешені (рис. 2, 1c) вона була серед скупчення підвісок і дріб­ них речей між колінами похованої та, віро­ гідно, була застібкою торбинки з амулетами. В Нагорному (рис. 2, 1a) фібула зафіксована біля нижніх ребер. Вона становила пару з фі­ булою, знайденою на правому плечі, застібка з лівого плеча — іншого типу. Поряд з нею — сердолікова намистина та залізне «відерце». Оскільки на паску померлої не виявлено дріб­ них побутових речей, варіант із застібкою тор­ бинки можна відкинути. Взагалі складається враження, що фібули з правого плеча та ниж­ ніх ребер з’єднували один одяг, але одна з них була зміщена. Фібула з лівого плеча, ймовірно, зв’язана з прикрасами, розташованими поряд. Ще один комплекс — Індепенденца 13 (рис. 2, 1d), в якому дві з трьох застібок знайдені в за­ повненні могили й залишилися, можливо, від одягу­приношення. Таблиця 4. Розподіл чоловічих моделей вбрання ISSN 0235-3490. Археологія, 2011, № 2 26 Двофібульне вбрання обмежувалося застібка­ ми (рис. 2, 2a, 2l) або комбінувалося з намисти­ ною (рис. 2, 2b), браслетом з намиста (рис. 2, 2c), намистом (рис. 2, 2e, 2k, 2m, 2n), намистом і під­ віскою або підвісками (рис. 2, 2f, 2o), намистом і обручкою (рис. 2, 2g), пряжками до взуття (рис. 2, 2h), намистом від взуття або подолу одягу (рис. 2, 2i), скроневим кільцем (рис. 2, 2j), пряжкою (рис. 2, 2p, 2q, 2r), пряжкою та намистом (рис. 2, 2s), пряжкою, намистом і підвіскою/підвісками (рис. 2, 2t, 2u, 2x, 2y), пряжкою, намистом і скро­ невим кільцем (рис. 2, 2v), пряжкою, намистом, підвіскою та скроневим кільцем (рис. 2, 2w) чи намистом і двома пряжками (рис. 2, 2z). Зафіксоване таке розташування фібул: 1) симетрично на плечах; 2) на грудях, животі або одна на плечі, інша — на животі (рис. 2, 2k, 2r, 2o); 3) обидві на одному плечі лівому (різно­ типні в Міхелешені 263) або правому (одно­ типні в Журівці 11 9, Міхелешені 167) (рис. 2, 2n, 2q); 4) одна на плечі, інша — між колінами: Міхелешень 58, 305 (рис. 2, 2l, 2m). Комплекси, в яких одна з фібул знайдена на грудях, інша — на животі, обидві на живо­ 9 Могильник Журавка досліджував Е.О. Симонович, і він неопублікований. Інформація про розкопки міс­ титься у звітах. Але за ними не завжди можна одно­ значно визначити розташування тієї чи іншої речі в похованні. Так, про п. 11 сказано, що одна з фібул знаходилася на лівій ключиці, інша — під черепом поряд з першою, а на паску був фрагмент залізного виробу, вірогідно, пряжки (Сымонович 1959а). ті або одна на плечі, інша — на животі, віддзер­ калюють, очевидно, випадки зміщення фібул під час похорону та внаслідок посмертних про­ цесів. Так, вірогідно, слід пояснювати і факти знахідок двох фібул на одному плечі, тим паче, що в одному з комплексів вони однотипні. Ви­ падки, коли одна з фібул знайдена на плечі, а інша — між колінами, неоднозначні. В одному з них (Міхелешень 58) проблематично визначен­ ня фібули, розташованої між колінами, в іншо­ му — фібули, знайдені вздовж тіла, однотипні, що непрямо свідчить про їхнє звичне призна­ чення. Втім, знайдені поряд гребінь та прясли­ це можуть означати, що фібулою, як і в п. 2 мо­ гильника Міхелешень, могла застібатися торба. І, нарешті, відомі випадки, коли фібули знахо­ дилися в заповненні могильної ями, поверх ске­ лета — Боромля 4, Індепенденца 13 (рис. 2, 1d, 2a, 21), що може вказувати на приношення одягу. Вбрання з однією фібулою складалося тільки із застібки (рис. 2, 3a, 3g, 3h, 4a, 5a) або доповню­ валось іншими деталями: намистом (рис. 2, 3d, 4b,4g), намистом і підвіскою/підвісками (рис. 2, 3e, 3f, 4c, 4d, 4i), підвіскою (рис. 2, 3b) або на­ мистиною (рис. 2, 5b), намистом і пряжкою для взуття (рис. 2, 4e), намистинами та набором під­ вісок і браслетом зі зрізу розетки оленячого рогу (рис. 2, 4f), намистом і прикрасами рукавів або рук (рис. 2, 4h), пряжкою (рис. 2, 4j, 4k), пряж­ кою та намистом (рис. 2, 4l, 5c), пряжкою та під­ віскою (рис. 2, 3f), пряжкою, підвіскою та намис­ тиною (рис. 2, 3j), двома пряжками та намистом Таблиця 5. Розподіл жіночих моделей вбрання Умовні позначки: див. табл. 4. ISSN 0235-3490. Археологія, 2011, № 2 27 (рис. 2, 3k). Воно припускало декілька варіан­ тів розташування застібки: 1) на правому плечі (рис. 2, 3a—f, 3i—k); 2) на лівому плечі (рис. 2, 4a—f, 4j, 4l); 3) під шиєю (рис. 2, 5a—c); 4) на грудях (рис. 2, 4h); 5) на поясі (рис. 2, 3g, 4g); 6) на тазі (рис. 2, 4i); 7) біля стегна (рис. 2, 3h); 8) на деякій відстані від скелета (рис. 2, 4k). Ціл­ ком можливо, що випадки нетипового розташу­ вання застібки вказують на зміну її початково­ го розташування під час похорону або пізніше. Зрідка фібулою застібалася, вірогідно, торба з ве­ ретеном або веретеном і пінцетом — Міхелешень 202 і 405 (рис. 2, 3g, 4g). Третина жіночих поховань містила пряжки. Пасок доповнював вбрання з однією або двома фібулами. Зафіксовані поодинокі випадки, коли Рис. 1. Черняхівське чоловіче вбрання: 1a — Будешть 11, 243, Гаврилівка 18, 26, Журавка 31, 105, 119, Канів 17, Лецкань 19, Міхелешень 31, 86, 165, 247, 250, 254, 261, 316, 433, 448, 468, 492, 508, Нагірне 43, 59, Фурманівка 2, Холмське 25, Черняхів 269, Ербічень; 1b — Міхелешень 65; 1с — Міхелешень 491; 1d — Міхе­ лешень 505; 1e — Міхелешень 176; 2а — Міхелешень 351, 414, 510, Нагірне 40, 62; 2b — Лецкань 25; 2c — Ка­ борга 23; 2d — Мелеєшть 35; 2e — Міхелешень 169; 2f — Успенка 1308; 3а — Маслове 74, Міхелешень 42, 439; 3b — Нагірне 36; 3c — Будешть 267, Мелеєшть 23; 3d — Будешть 106; 3e — Міхелешень 450; 3f — Косанове 1961/21; 4а — Будешть 96; 4b — Міхелешень 175, Фурманівка 8; 4с — Нагірне 75; 4d — Нагірне 64; 4e — Мі­ хелешень 376; 5а — Боромля 22, 46, Міхелешень 92; 5b — Косанове 1961/ 18; 5c — Боромля 33, Мелеєшть 7; 5d — Міхелешень 375; 6 — Одая 7; 7а — Міхелешень 231, 380; 7b — Гаврилівка 33; 7с — Нагірне 80; 7d — Гав­ рилівка 5; 8а — Боромля 11; 8b — Ранжеве 14, Успенка 1215; 8c — Черкаси 32; 8d — Холмське 50; 9a — Кур­ ники 5 і 6; 9b — Курники 8; 9c — Лецкань 21; 9d — Кринички 1957—1958/5 ISSN 0235-3490. Археологія, 2011, № 2 28 пряжок було дві. Спостерігалися такі варіанти їх­ нього розміщення: 1) обидві на поясі (рис. 2, 6b); 2) одна на поясі, інша на плечі (рис. 2, 3k); 3) на деякій відстані від скелета (рис. 2, 2y, 2z). Не ви­ ключено, що одна з пряжок могла використову­ ватися для застібки поясної торбинки з речами побутового призначення — шила, гольника, гре­ беня (Маслове 81, Ранжеве 2). Намиста в жіночих похованнях знайдені: 1) на шиї (рис. 2, 1b, 2 e—k, m—o, s—a1, 3d—f, 3k, 4b—e, 4g—і, 4l, 5c, 6c, 7a, b); 2) біля черепа (рис. 2, 2j, 2w, 7f); 3) біля ліктя (рис. 2, 2d, 4h) або кисті (рис. 2, 2c, 7d); 4) на поясі (рис. 2, 4e); 5) біля ніг (рис. 2, 2i), зокрема в скупченні дріб­ них речей та підвісок між стегон (рис. 2, 3c). По­ одинокі випадки знахідок намиста біля черепа, можливо, свідчать про прикрашання головних уборів, хоча, вірогідніше, йдеться про зміщен­ ня намиста. Скроневі кільця зазвичай фіксу­ ють біля черепа або на плечі похованого (рис. 2, 2j, 2l, 2v, 7c). Підвіски знайдені по одній або де­ кілька в скупченні дрібних речей побутового призначення: 1) на лівому плечі (рис. 2, 1а, 4c, 4i); 2) на тазових або стегнових кістках (рис. 2, 2u, 2o, 3j, 4f); 3) біля лівої кисті (рис. 2, 4d), зо­ крема в складі браслета (рис. 2, 7d), або біля правої кисті (рис. 2, 3i); 4) між колін (рис. 2, 1с, 2f, 2t, 2w, 2y, 3b, 3c (разом з намистом), 7b, 7c); 5) біля кисті та між колін (рис. 2, 2x); 6) на де­ якій відстані від скелета (рис. 2, 2d, 3f, 3e). На­ Рис. 2. Черняхівське жіноче вбрання: 1а — Нагірне 55; 1b — Косанове 1961/22; 1с — Міхелешень 2; 1d — Ін­ депенденца 13; 2 a — Боромля 44, Гаврилівка 68, Лецкань 14, Міхелешень 74, 137, 242, 334, 449, Нагірне 23, Фурманівка 6; 2b — Міхелешень 427; 2c — Міхелешень 178; 2d — Індепенденца 19; 2e — Боромля 27, Бу­ дешть 346, Вікторівка 6, Гаврилівка 106, Городок Миколаївка L, Дерев’яна 4 (скелет 1), Каборга 21, Масло­ ве 71, Міхелешень 17, 52, 132, 214, 239, 264, 333, 366, 369, 384, 447, 451, 514, Нагірне 34, 45, Одая 25, Успенка 137, Чубівка 2; 2f — Городок Миколаївка H?, Міхелешень 206, 297, 358; 2g — Міхелешень 198; 2h — Лецкань 23, 44; 2i — Сад 8; 2j — Романківці 107; 2k — Черняхів 264; 2l — Міхелешень 58; 2m — Міхелешень 305; 2n — Міхелешень 263; 2o — Черняхів 256; 2p — Боромля 45, Міхелешень 3, 464, Нагірне 76, Фурманівка3; 2q — Журавка 11, Міхелешень 167; 2r — Міхелешень 181; 2s — Гаврилівка 88, Маслове 85, Міхелешень 114, 196, Нагірне 61; 2t — Маслове 84, Міхелешень 488, Сад 5; 2u — Міхелешень 300; 2v — Міхелешень 493; 2w — На­ гірне 87; 2x — Журавка 43; 2y — Міхелешень 469; 2z — Нагірне 58; 2a1 — Боромля 4 ISSN 0235-3490. Археологія, 2011, № 2 29 мистини знайдені: 1) на грудях (рис. 2, 5b); 2) на тазі (рис. 2, 2b); 3) біля ліктя (рис. 2, 3j); 4) на тазі та біля ліктя (рис. 2, 4f), каблучка — на пальці правої руки10 (рис. 2, 2g). Траплялися поодинокі знахідки ручних та ножних браслетів: металевий був на пра­ вій щиколотці похованої в Індепенденца 19 (рис. 2, 2d), браслет зі зрізу оленячого рогу за­ фіксований на лівій руці похованої з Лецкані 5 (рис. 2, 4h). Аналогічна прикраса знайдена ра­ зом з підвісками між стегон у похованні Мі­ хелешень 241 (рис. 2, 4f). Також, імовірно, від браслетів, а не від декору одягу, походить на­ мисто, знайдене біля ліктя (рис. 2, 2d, 4h) або кисті (рис. 2, 2с, 7d), зважаючи на асиметрич­ ність розташування подібних прикрас. 10 Вірогідно, це відбиває загальну тенденцію. Так, у похо­ ванні Косанове 1961/4, жіночому за інвентарем, каб­ лучка також знайдена на пальці правої руки (Petrauskas 2003, S. 309, Аbb. 32, 8). Пряжки від взуття знайдені по одній (рис. 2, 4e) або парою (рис. 2, 2h) на кістках ніг. Лише в одному випадку вони знаходилися поряд з черепом похованої (рис. 2, 6с), що, вірогідно, пов’язане з приношенням взуття. Деякі припущення про костюм носіїв черняхів­ ської культури. Підведемо деякі підсумки щодо костюма носіїв черняхівської культури. Розпо­ діл його деталей стосовно скелета показує, що фібули з’єднували плечовий одяг, пасок з пряж­ кою тримали поясний та підперізували пле­ човий одяг, специфічна фурнітура — ремінці з пряжками — використовувалася для взуття. Чоловічий костюм. Чоловіки частіше носили одяг, що не потребував застібок. Найвірогідні­ ше, то були вузькі штани на шкіряному паску та нерозпашний плечовий одяг. Третина чоловіків похована у верхньому одязі — плащі, що засті­ бувався на плечі фібулою, можливо, вибір одягу визначався часом похорону. Деяких чоловіків хо­ вали з двома ременями, один з яких призначався Рис. 2. Черняхівське жіноче вбрання (продовження): 3a — Боромля 15, Маслове 68, Міхелешень 28, 71, 374, 421; 3b — Міхелешень 353; 3c — Міхелешень 319; 3d — Міхелешень 216, 356, Нагірне 49; 3e — Мі­ хелешень 130; 3f — Міхелешень 268; 3g — Міхелешень 202, 455; 3h — Журавка 88; 3i — Міхелешень 352; 3j — Міхелешень 138; 3k — Маслове 81; 4a — Боромля 19, Міхелешень 340, 405; 4b — Лецкань 24, 36, Міхелешень 279, 313, 385, 504; 4c — Нагірне 46; 4d — Лецкань 10; 4e — Мелеєшть 11; 4f — Міхелешень 241; 4g — Міхелешень 501; 4h — Лецкань 5; 4i — Будешть 249; 4j — Міхелешень 21; 4k — Гаврилівка 47; 4l — Міхелешень 409; 5a — Міхелешень 53; 5b — Нагірне 32; 5c — Одая 8; 6а — Міхелешень 244; 6b — Ранжеве 2; 6с — Міхелешень 410; 7a — Боромля 10, Будешть 253, 293, Вікторівка 9, Журавка 106, Ка ­ нів 11, Косанове 1961/02, Міхелешень 110, 240, 400, Фурманівка 12; 7b — Міхелешень 497; 7c — Міхе­ лешень 40; 7d — Міхелешень 99; 7e — Одая 12; 7f — Холмське 34 ISSN 0235-3490. Археологія, 2011, № 2 30 для зброї. Однак, згідно з черняхівською тради­ цією, саму зброю в могилу не клали. Нерідко до паска прикріплявся ніж у піхвах, а також торба, в якій зберігали дрібні побутові речі (гольники з голками, шила, кремені для кресала та ін.). При­ краси (намисто і скроневі кільця) частіше носи­ ли дорослі чоловіки, з віком ця тенденція змен­ шується. Каблучки були популярні у представни­ ків усіх вікових груп, їх носили на пальці правої руки. Прикраси чоловіків — металеві, срібні або бронзові, пласкі прямокутні та підвіски з монет, а також у вигляді мініатюрних відерець. Важко однозначно пояснити чоловіче вбран­ ня з двома фібулами. По­перше, воно може по­ вторювати жіночий одяг, що не виключено, зва­ жаючи на свідчення Тацита про германців, у яких немає різниці між чоловічим та жіночим одягом, та ще конкретніший приклад, де згадується жрець у «жіночому вбранні» з племені наганарвалів (Tac., Germ., 43). Випадок, коли дві фібули знайдені на одному плечі, можна пояснити зміщенням одя­ гу з парою фібул та порушенням звичного розмі­ щення застібок, або ж приношенням одягу — ще одного плаща. Але, оскільки використовувалися фібули одного варіанта, перше припущення зда­ ється більш прийнятним. По­друге, враховуючи гетерогенність черняхівської популяції, не можна виключати помилки у визначенні статі. Жіночий костюм. У жінок переважав одяг, який застібався на плечах двома фібулами — на зразок римської столи чи плаща, накидка або, можливо, те й інше, надягнуте разом. У полови­ ні випадків використовувалися однотипні фібу­ ли. Зрідка такий одяг потрапляв до могили як приношення. Крім того, жінки носили верхній одяг — плащ, з’єднаний однією застібкою. Пасок був важливою складовою вбрання, однак, нечасто. Вірогідно, він був шкіряний і не­ застібався пряжкою, оскільки в численних по­ хованнях з амулетами, підвішеними до паска, пряжки не знайдені. Шкіряний пасок з пряж­ кою найчастіше використовувався в одязі зрілих жінок. Якщо пряжок у вбранні було дві, одна з них, судячи за скупченням поблизу дрібних по­ бутових речей, могла застібати торбинку. Жіноче вбрання доповнювало намисто. Час­ тіше його носили молоді та дорослі жінки, так само як і дротяні кільця, що вплітали у волос­ ся. Намисто слугувало, вірогідно, для обшив­ ки рукавів і поєднувалося в браслети. Наручні браслети виробляли зі зрізу­розетки оленячо­ го рогу, ножні — з бронзового дроту. Каблучки носили на пальці правої руки. Торбинки з амулетами та побутовими реча­ ми (гольниками, шилами, пінцетами й гребе­ нями) підвішували до паска на мотузці певної довжини та могли з’єднувати фібулою. Специфічні жіночі прикраси — підвіски зі скла у вигляді кігтя (ікла), кошико­ й розетко­ подібні, трикутні металеві, амулети з мушель молюсків Cypraea та Bolinus brandaris, рогові пі­ рамідальні, а також із зубів тварин. Як і чолові­ ки, жінки мали в намистах металеві «відерця». Взуття, за знахідками пряжок, — невисокі чобітки, було однаковим. Отже, аналіз поховань, стать і вік яких ви­ значені антропологами, дозволяє зробити такі висновки. В поховальному інвентарі є ознаки, які можуть слугувати показниками статі чолові­ ка (зброя та гральні жетони) або жінки (три фі­ були, дзеркало, два та більше пряслиць, ключ­ коподібна шпилька чи декілька, ключі та/або замки). Чоловікам більше прикметні пряжки (до паска, одна або дві, та для взуття), каблучки, шила, голки, ножі та монети, жінкам — дві фі­ були, намисто, підвіски­амулети, скроневі кіль­ ця, прясла, ножиці та пінцети. До перелічених ознак додамо специфічні типи підвісок: метале­ ві пласкі прямокутні та з монет прикметні для чоловіків; у вигляді кігтя (ікла) зі скла, металеві кошико­, розеткоподібні та трикутні, з мушель молюсків Cypraea та Bolinus brandaris, рогові пі­ рамідальні, а також із зубів тварин — для жінок. Цими висновками можна керуватися при ви­ значенні статі дітей та підлітків, яку неможливо встановити антропологічно. Окрім того, зафіксовані явні відмінності у костюмі та аксесуарах представників різної ста­ ті. У чоловіків переважало вбрання з однією або двома пряжками, у жінок — з двома фібулами. Жіночий костюм прикрашали разки намиста, в зачіски вплітали дротяні кільця, до паска підві­ шували амулети. Представники різної статі, як зазначалося, надавали перевагу в виборі підвісок­ амулетів. Плащ, з’єднаний на одному плечі, у чо­ ловіків та жінок був однаково популярним. Ті й інші носили каблучки на пальці правої руки. Так само однаковим було й взуття. Дрібні побутові речі (гольники з голками, шила, кремені для кре­ сала, рідше — ножиці, пінцети, бронзові так зв. туалетні ножі, копоушка, а в ряді випадків ще, ві­ рогідно, гребені) становили вміст торбинок, які були аксесуаром і чоловічого, і жіночого костю­ ма. Їх прикріплювали до паска, але, вірогідно, по­різному: чоловки — безпосередньо, жінки — на довгій мотузці, що сягала колін. Окрім того, чоловіки носили на паску або за ним ніж у піх­ вах. Також слід звернути увагу на феномен при­ ношення одягу або взуття, зафіксований в чоло­ вічих і жіночих похованнях. ISSN 0235-3490. Археологія, 2011, № 2 31 Алексеева Т.И. Антропологический анализ костных остатков из могильников с трупосожжениями черняховской культуры // СА. — 1975. — № 1. — С. 264—270. Березовец Д.Т., Петров В.П. Лохвицкий могильник // МИА. — 1960. — 82. — С. 84—99. Библейская энциклопедия архимандрита Никифора. — М., 1891. Бірбрауер Ф. Готи в I—VII ст.: територія розселення та просування за археологічними джерелами // Археологія. — 1995. — № 2. — С. 32—51. Бобровська О.В. Жіночі поясні амулети черняхівської культури // Археологія. — 1999. — № 4. — С. 89—95. Бобровська О.В. Намисто та підвіски у вбранні населення черняхівської культури. Автореф. дис. ... канд. iстор. наук. — К., 2000. Бобровская О.В. Опыт применения методики палеосоциологических исследований в черняховедении // Сучасні проблеми археології. — К., 2002. — С. 43—45. Бобровська О.В., Сиволап М.П. Поховання черняхівської культури з підвісками­«кошиками» на Середньому Дні­ прі // Старожитності І тисячоліття нашої ери на території України. — К., 2003. — С. 33—43. Великанова М.С. Палеоантропология Прутско­Днестровского междуречья. — М., 1975. Винокур И.С. Ружичанский могильник // МЧК. — 1979. — С. 112—135. Гопкало (Бобровська) О.В. Про деякі результати та перспективи дослідження черняхівського костюма // Археоло­ гія. — 2007. — № 2. — С. 48—57. Гопкало (Бобровская) О.В. Бусы и подвески черняховской культуры. — К., 2008. Гребенников Ю.С., Гребенников В.Б., Магомедов Б.В. Черняховские могильники западного побережья Бугского ли­ мана // Памятники римского и средневекового времени в Северо­Западном Причерноморье. — К., 1982. — С. 136—149. Гудим­Левкович О.М., Покас П.М. Про тривалість життя населення черняхівської культури // Археологія. — 1990. — № 4. — С. 82—90. Гудкова А.В., Фокеев М.М. Земледельцы и кочевники в низовьях Дуная I—IV вв. н. э. — К., 1984. Дебец Г.Ф. Палеоантропология СССР. — М.; Л., 1948 (Труды Института этнографии АН СССР, нов. серия. — Т. IV). Зиневич Г.П. Очерки палеоантропологии Украины. — К., 1967. История первобытного общества. Эпоха классообразования. — М., 1988. Козлов В.И. Охранные раскопки на черняховском могильнике в с. Нестоита Одесской обл. // Археологические па­ мятники степей Поднестровья и Подунавья. — К., 1989. — С. 88—91. Кондукторова Т.С. Антропологические материалы черняховской культуры Украины // МЧК. — 1979. — С. 163—204. Кравченко Н.М. О методике социологического анализа погребального обряда черняховской культуры // Исследо­ вания социально­исторических проблем в археологии. — К., 1987. — С. 209—227. Магомедов Б.В. Черняховский могильник Курники на Южном Буге // Stratum plus. — 1999. — 4. — С. 102—120. Магомедов Б.В. Могильник черняхівської культури Кам’янка­Анчекрак // Археологія давніх слов’ян. — К., 2004. — С. 131—164. Некрасова Г.М. Охоронні розкопки черняхівського могильника поблизу м. Суми // Археологія. — 1985. — 50. — С. 75—80. Некрасова А.Н. Памятники черняховской культуры Днепровского Левобережья // Готы и Рим. — К., 2006. — С. 87—200. Никитина Г.Ф. Систематика погребального обряда племен черняховской культуры. — М., 1985. Никитина Г.Ф. Могильник у с. Оселивка Кельменецкого района Черновицкой обл. // МЧК. — 1988. — С. 5—97. Никитина Г.Ф. Анализ археологических источников могильника черняховской культуры у села Оселивка. — М., 1995. Никитина Г.Ф. Могильники черняховской культуры в Северной Буковине и Бессарабии. — М., 1996. Никитина Г.Ф. Черняховская культура Поднестровья (по результатам анализа археологических источников). — М., 2008. Пачкова С.П., Яковенко Э.В. Черняховский могильник у с. Малиновцы на Днестре // Археологические памятники Среднего Поднестровья. — К., 1983. — С. 55—61. Петраускас О.В. Могильник черняховской культуры в г. Каневе — ул. Пушкина // Studia Gothica. — 1998. — 2. — S. 189—220. Петраускас О.В. Поховання багатої дівчинки на могильнику черняхівської культури Велика Бугаївка // Археоло­ гія давніх слов’ян. — К., 2004. — С. 165—184. Петров В.П. Масловский могильник на р. Товмач (по материалам раскопок П.И. Смоличева и С.С. Гамченко в 1926, 1928 и 1929 гг.) // МИА. — 1964. — 116. — С. 118—167. Рудич Т.О. Антропологічні матеріали з черняхівського могильника Черкаси­центр // Археологічні дослідження на Черкащині. — Черкаси, 1995. — С. 87—91. Рудич Т.О. Про антропологічне визначення поховання № 32 могильника Черкаси­центр // Старожитності І тися­ чоліття нашої ери на території України. — К., 2003. — С. 43. ISSN 0235-3490. Археологія, 2011, № 2 32 Рудич Т.О. Антропологічний склад населення могильника черняхівської культури Чернелів­Руський // АВУ 2002—2003 рр. — К., 2004. — С. 388—396. Рудич Т.О. Антропологічний склад населення черняхівської культури Західної України // Археологія. — 2004а. — № 3. — С. 37—48. Сегеда С.П., Дяченко В.Д. Антропологические материалы из черняховского могильника у с. Холмское // Гудко­ ва А.В., Фокеев М.М. Земледельцы и кочевники в низовьях Дуная I—IV вв. н. э. — К., 1984. — С. 94—105. Сергеенко М.Е. Жизнь древнего Рима. — СПб., 2000. Сымонович Э.А. Об единстве и различиях памятников черняховской культуры // СА. — 1959. — XXIX—XXX. — С. 84—107. Сымонович Э.А. Отчет о работах Средне­Днестровской экспедиции Института археологии АН СССР в 1959 г. // НА ІА НАНУ. — № 1959/7а. Сымонович Э.А. Об одной категории находок на памятниках черняховской культуры // СА. — 1975. — № 3. — С. 213—217. Сымонович Э.А. Придунайский могильник Фурмановка // МЧК. — 1988. — С. 143—163. Сымонович Э.А., Кравченко Н.М. Погребальные обряды племен черняховской культуры. — М., 1983 (САИ. — Вып. Д1—22). Смиленко А.Т. Городище Башмачка III—IV вв. н. э. — К., 1992. Смирнов Ю.А. Морфология погребения // Исследования в области балто­славянской духовной культуры. Погребальный обряд. — М., 1990. — С. 216—224. Смольянинов В.М., Татиев К.И., Черваков В.Ф. Судебная медицина. — М.,1961. Тиханова М.А. О локальных вариантах черняховской культуры // СА. — 1957. — № 4. — С. 168—194. Федоров Г.Б. Малаештский могильник // МИА. — 1960. — 82. — С. 253—301. Федоров Г.Б. Население Прутско­Днестровского междуречья в I тысячелетии н. э. — М., 1960а (МИА. — 89). Формализованно­статистические методы в археологии. — К., 1990. Шультце Э. Материалы к изучению черняховского костюма из могильника Нагорное­2 // Черняхівська культура. Актуальні проблеми досліджень. Тези доповідей на Міжнар. наук. конф. — К., 2010. — С. 87—91. Яценко С.А. Костюм древней Евразии. — М., 2006. Antoniu S., Onofrei M. Studiul antropologic al scheletelor din necropola din secolul al IV­lea e. n. de la Leţcani (jud. Iaşi) // AM. — 1975. — VIII. — P. 282—285. Bobrovskaia O. Belt Amulet Sets in the Female Costume of the Cherniakhov Culture // Internatonal Connections of the Barbarians Basin in the 1st — 5th centuries A.D. — Aszód­Nyíregyháza, 2001. — P. 221—226. Cristescu M., Krüger R., Gramatopol­Roşca E.M. Contribuţii la cunoaşterea structurii antropologice a populaţiei din cultura Sîntana de Mureş­Cerneahov // AM. — 1969. — VI. — P. 149—166. Mastykova A. Le costume féminin de la civilisation de Černjahov avec des fibules en tôle métallique // Barbaren im Wandel: Beiträge zur Kultur­ und Identitätsumbildung in der Völkerwanderungszeit. — Brno, 2007. — S. 201—217. Necrasov O., Cristescu M. Caracterizarea antropologicǎ a unui schelet de la Erbiceni de la Sfоrşitul sec. IV e. n. // AM. — 1961. — 1. — S. 219—223. Petrauskas O.V. Die Gräberfelder der Černjachov­Kultur von Kosanovo und Gavrilovka — eine vergleichende Studie zu Chronologie, Bestattungssitten und ethnokulturellen Besonderheiten // BRGK. — 2003. — 84. — S. 223—351. Schliz A. Die Schädel aus dem Nekropol von Nikolaewka am Dniepr (Gouv. Cherson) // Prähistorische Zeitschrift. — 1913. — Bd. V. — Heft 1—2. — S. 148—157. Şovan O. Necropola de tip Sântana de Mureş-Černjachov de la Mihălăşeni (jud. Botoşani). — Târgovişte, 2005. Tempelman­Mączyńska M. Strój kobiecy kultury wielbarskiej i jego powiązania z sąsiednimi obszarami // KW. — 1988. — S. 205—220. Tempelmann­Mączyńska M. Das Frauentrachtzubehör des mittel­ und osteuropäischen Barbaricums in der römischen Kaiserzeit. — Kraków, 1989. Tempelmann­Mączyńska M. Das «reduzierte» Trachtmodell der gotischen Frauen und seine Urprünge // Archeologia Baltica. — 1989a. — VIII. — S. 230—263 (Peregrinatio Gothica. — II). Надійшла 25.11.2010 О.В. Гопкало МУЖСКОЙ И ЖЕНСКИЙ ЧЕРНЯХОВСКИЙ УБОР В историографии черняховской культуры высказывались полярные мнения по поводу мужского и женского убора и костюма. Согласно одному, ее носители хоронили не в одежде, а в саване, и поэтому погребальный инвентарь не может служить основанием для реконструкции костюма. Второе, наоборот, признает, что именно различия в ISSN 0235-3490. Археологія, 2011, № 2 33 костюме представителей разного пола было этнографической чертой готов I—V вв. Называли различные признаки погребального инвентаря — показатели пола, и их список постоянно менялся. Существенное увеличение количества погребений, пол и возраст которых определены антропологами, стиму­ лировало обращение к данной теме. Для уточнения признаков показателей пола проведен сравнительный анализ выборок мужских и женских по­ гребений и выявлены: мужские (предметы вооружения и игральные жетоны) и женские признаки (три фибулы, зеркало, два прясла, клюковидная булавка, ключи и/или замки); признаки, присущие больше мужчинам (пряж­ ки поясные, одна или две, и обувные, кольца, шилья, иглы, ножи, монеты) или женщинам (две фибулы, бусы, подвески­амулеты, височные кольца, пряслица, ножницы, пинцеты), и общие (фибулы, бусины, браслеты, серь­ ги, гребни, точильные камни, игольники, детали шкатулок). Для мужчин наиболее типичной была модель с пряжкой, для женщин — с двумя фибулами, убор с одной фибу­ лой одинаково характерен для обоих полов. Мужчины чаще носили одежду, не требующую фибул. Скорее всего, это были узкие облегающие штаны на кожаном ремне и нераспашная плечевая одежда. Треть мужчин захоронена в верхней одежде — плаще, застеги­ вавшемся на плече, что, возможно, диктовалось временем похорон. Некоторые мужчины похоронены с двумя ремнями, один из которых предназначался для ношения оружия. Однако само оружие в могилу не клали. Нередко к поясу прикрепляли нож в ножнах, а также поясную сумку с мелкими бытовыми предметами (игольники с игол­ ками, шилья, кремешки для кресала и пр.). Украшения (бусы, височные кольца) чаще носили взрослые мужчины, с возрастом эта тенденция уменьшается. Кольца были популярны у представителей всех возрастных групп, их носили на пальце правой руки. Украшения мужчин — металлические, серебряные или бронзовые, плоские пря­ моугольные и подвески из монет, а также в форме миниатюрных ведерок. У женщин преобладала одежда, застегивавшаяся на плечах двумя фибулами, — подобие римской столы или плащ, накидка или, возможно, то и другое, надетое вместе. В половине случаев использовались однотипные фибулы. Иногда такую одежду клали в могилу как «приношение». Кроме того, женщины носили верхнюю одежду — плащ, скреплен­ ный одной застежкой. Изредка убор зрелых женщин дополнял пояс, по­видимому, кожаный, с пряжкой. В случаях, когда пряжек было две, одна могла застегивать поясную сумку. Женский убор дополняли ожерелья. Чаще их носили молодые и взрослые женщины, как и проволочные кольца, вплетавшиеся в волосы. Бусами, вероятно, обшивали ру­ кава, их нанизывали в браслеты. Ручные браслеты делали также из среза розетки рога оленя, ножные — из бронзовой проволоки. Кольца носили на пальце правой руки. Сумки с амулетами и мелкими бытовыми предметами (игольни­ ками, шильями, пинцетами, гребнями) подвешивались к поясу на веревке определенной длины и могли скрепляться фибулой. Специфические женские украшения — подвески из одноцветного стекла в форме когтя (клыка), корзин­ ко­ и розетковидные, треугольные металлические, амулеты из раковин моллюсков Cypraea и Bolinus brandaris, роговые пирамидальные, а также из зубов животных. Как и мужчины, женщины носили в ожерельях металлические «ведерки». Обувь, судя по редким находкам пряжек на ногах, по­видимому, была одинаковой у мужчин и женщин. Специфические признаки погребального инвентаря могут использоваться при определении пола детей и под­ ростков, который невозможно установить антропологически. O.V. Hopkalo MALE AND FEMALE DRESS OF CHERNYAKHIVSKA CULTURE Regarding Chernyakhivska culture, there have been polar points of view expressed on male and female dress and costume. According to one opinion, the bearers of this culture were buried not in clothes, but in shroud, so sepulchral inventory could not serve as the basis for costume reconstruction. Another opinion, on the contrary, acknowledged that the very distinctions in costumes of representatives of different sexes were the ethnographic feature of the Goths of the 1st—5th c. Various features of sepulcral inventory were named, e.g. sex indexes, and their list was changing all the time. Significant increase in the number of burials, sex and age of which were determined by the anthropologists, stimulated revisiting this topic. To specify features of sex indexes a comparative analysis of series of male and female burials was conducted and the following was revealed: male (arms and playing counters) and female (three fibulae, a mirror, two spindle whorls, staff­ shaped pin, keys and/or locks); features more peculiar to men (belt buckles, one or two, shoes rings, awls, needles, knives, coins) or to women (two fibulae, beads, pendants­amulets, temple rings, spindle whorls, scissors, and pincers), and common features (fibulae, beads, bracelets, earrings, combs, grinders, needle­cases, and caskets details). Model with a buckle was the most typical for men, while model with two fibulae – for women; dress with a single fibula was equally typical for both sexes. Men used to wear clothes without fibulae, most likely, narrow fitted trousers with a leather belt and non­pivoted shoulders cloth. One third of males were buried in overcoat, usually a coat that buttoned up on the shoulder, which probably was due to the funeral time. In a number of cases, males were buried with two belts one of which was meant for carrying arms. However, the weapon itself was not placed into the grave. Sheathes with knife and waist bags with small household items (needle­cases with needles, awls, flints and pieces of flint, etc.) were often attached to the belt. More frequently, they were adult males who wore adornments (beads and temple rings) with a tendency towards elder men wearing fewer adornments. Rings were popular within all age groups and were worn on the right hand. Male adornments were made of metal, silver or bronze and shaped as flat rectangles, coin pendants and mini­buckets. ISSN 0235-3490. Археологія, 2011, № 2 34 Clothes for women were usually buttoned with two fibulae on the shoulders and were similar to Roman stola, coal, and cloak or, possibly, a mixture of all put on at once. In half cases studied, fibulae were uniform. Sometimes, these clothes were placed in the grave as an «offering». Women also wore overcoats clenched with one clasp. Belt was an important detail of mature women adornments, apparently made of leather and with a buckle. In cases where there were two buckles, one of them served as a buckle for a waist bag. Female set was adorned with necklaces. More often necklaces, as well as wire rings which were entwined with their hair, were worn by young and adult women. Evidently, necklaces were used to do over sleeves and were stringed into bracelets. Hand bracelets were also made of cuts of deers’ horn base while foot bracelets were made of bronze wires. Rings were worn on the right hand. Bags with amulets and small household items (needle­cases, awls, pincers and combs) were suspended to the belt with a rope of a certain length and could be fastened with fibulae. Specifically female adornments were the following: pendants made of one­colour glass in a shape of a claw (fang), basket­shaped, rosette­shaped, triangle metal pendants, amulets made of Cypraea and Bolinus brandaris mollusk shells, pyramidal horn and those made of animal teeth. Just as men, women wore metal «buckets» in their necklaces. Judging from rare finds of buckles on the feet, both males and females wore the same kind of shoes. Specific features of sepulchral inventory can be used when determining sex of children and adolescents when it is impossible to determine it anthropologically. Одним із феноменів періоду VII—VIII ст. є поя­ ва на теренах Південно­Східної Європи гончар­ них осередків. Історія їх вивчення, що нарахо­ вує понад сторіччя, відображена в працях бага­ тьох дослідників (Хвойка 1905; Грінченко 1950; Сміленко 1975; Приходнюк 2001; 2005; Облом­ ский 2003). Але поширення знахідок гончар­ ної продукції за межами цих осередків не стало предметом спеціального дослідження. На сьогодні накопичено значний фактич­ ний матеріал, що стосується і самих центрів гончарного виробництва, і тих пам’яток, на яких виявлено гончарну кераміку. Ці знахід­ ки потребують систематизації, а значна їхня частина — культурно­типологічної та хроно­ логічної атрибуції. Актуальними проблемами є вивчення культурно­історичного контексту появи гончарних осередків, а також шляхів та закономірностей поширення їхньої продукції. Джерельну базу роботи становлять 63 пам’я т ­ ки, на яких виявлена кружальна сіроглиняна ке­ © Я.В. ВОЛОДАРЕЦЬ­УРБАНОВИЧ, А.В. СКИБА, 2011 Я.В. Володарець­Урбанович, А.В. Скиба ГОНЧАРНИЙ ПОСУД VII—VIII cт. НА ПІВДНІ СХІДНОЇ ЄВРОПИ Проаналізовано розповсюдження гончарного посуду пастирського і канцерського типів, його територіальні та культурно­хронологічні особливості. К л ю ч о в і с л о в а: раннє середньовіччя, Південно­Східна Європа, Пастирське городище, балка Канцерка, кераміка, систематика. раміка. Знахідки з 21 пункту можна впевнено ви­ значити як пастирський посуд, із 23 — як кан­ церський, ще на 21 пам’ятці є поки що не атри­ бутована гончарна сіроглиняна кераміка. Ареал поширення гончарного посуду канцерського та пастирського типів охоплює територію від Дні­ стра до басейну Сіверського Дінця. Обидва типи кераміки представлені сіроглиняним посудом, орнаментованим врізними та пролискованими лініями. Серед ранньосередньовічних пам’яток Пів­ денно­Східної Європи особливе місце займає Пастирське городище, що було одним з найбіль­ ших ремісничих осередків. Найважливішою га­ луззю ремісничого виробництва тут було гончар­ ство, і гончарна кераміка становить до 54 % (При­ ходнюк 1998, с. 10; 2005, с. 60). За асортиментом пастирський посуд в абсолютній більшості пред­ ставлений горщиками. Винятком є поодинокі глеки та миски (Приходнюк 2005, с. 62—63). За формою пастирські горщики переважно кулясті з максимальним діаметром на середи­ ні висоти або дещо вище (Приходнюк 2005,

Схожі ресурси