Реалії відкритого доступу

Проблему відкритого доступу до наукових публікацій і результатів досліджень нині широко обговорюють у науковому співтоваристві, серед видавців, працівників бібліотек і державних службовців. Незважаючи на те, що загальна концепція відкритого доступу вже стала частиною урядової політики низки провідн...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2013
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2013
Schriftenreihe:	Вісник НАН України
Schlagworte:	Новини науки
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/68241
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Реалії відкритого доступу // Вісн. НАН України. — 2013. — № 10. — С. 107-110. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-68241
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-682412025-02-23T17:05:47Z Реалії відкритого доступу Новини науки Проблему відкритого доступу до наукових публікацій і результатів досліджень нині широко обговорюють у науковому співтоваристві, серед видавців, працівників бібліотек і державних службовців. Незважаючи на те, що загальна концепція відкритого доступу вже стала частиною урядової політики низки провідних країн світу, дебати з цього приводу не вщухають, оскільки ще незрозуміло, як це краще зробити, є багато суперечностей і невизначеностей щодо економічного аспекту фінансування видавничої діяльності, забезпечення апарату рецензування, надійності й достовірності результатів наукових досліджень, що публікуються. У серпневому номері наукового журналу «Physics World» за цей рік було надруковано статтю редактора новин цього видання Майкла Бенкса (Michael Banks), у якій він докладно аналізує ситуацію, що склалася на сьогодні. 2013 Article Реалії відкритого доступу // Вісн. НАН України. — 2013. — № 10. — С. 107-110. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/68241 uk Вісник НАН України application/pdf Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Новини науки Новини науки
spellingShingle	Новини науки Новини науки Реалії відкритого доступу Вісник НАН України
description	Проблему відкритого доступу до наукових публікацій і результатів досліджень нині широко обговорюють у науковому співтоваристві, серед видавців, працівників бібліотек і державних службовців. Незважаючи на те, що загальна концепція відкритого доступу вже стала частиною урядової політики низки провідних країн світу, дебати з цього приводу не вщухають, оскільки ще незрозуміло, як це краще зробити, є багато суперечностей і невизначеностей щодо економічного аспекту фінансування видавничої діяльності, забезпечення апарату рецензування, надійності й достовірності результатів наукових досліджень, що публікуються. У серпневому номері наукового журналу «Physics World» за цей рік було надруковано статтю редактора новин цього видання Майкла Бенкса (Michael Banks), у якій він докладно аналізує ситуацію, що склалася на сьогодні.
format	Article
title	Реалії відкритого доступу
title_short	Реалії відкритого доступу
title_full	Реалії відкритого доступу
title_fullStr	Реалії відкритого доступу
title_full_unstemmed	Реалії відкритого доступу
title_sort	реалії відкритого доступу
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate	2013
topic_facet	Новини науки
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/68241
citation_txt	Реалії відкритого доступу // Вісн. НАН України. — 2013. — № 10. — С. 107-110. — укр.
series	Вісник НАН України
first_indexed	2025-11-24T03:39:06Z
last_indexed	2025-11-24T03:39:06Z
_version_	1849641451489591296
fulltext	107ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 10 НОВИНИ НАУКИ Проблему відкритого доступу до наукових публікацій і результатів досліджень нині широко обгово- рюють у науковому співтоваристві, серед видавців, працівників бібліотек і державних службовців. Не- зважаючи на те, що загальна концепція відкритого доступу вже стала частиною урядової політики низки провідних країн світу, дебати з цього приводу не вщухають, оскільки ще незрозуміло, як це краще зробити, є багато суперечностей і невизначеностей щодо економічного аспекту фінансування видавни- чої діяльності, забезпечення апарату рецензування, надійності й достовірності результатів наукових досліджень, що публікуються. У серпневому номері наукового журналу «Physics World» за цей рік було надруковано статтю редактора новин цього видання Майкла Бенкса (Michael Banks), у якій він доклад- но аналізує ситуацію, що склалася на сьогодні. РЕАЛІЇ ВІДКРИТОГО ДОСТУПУ Жодна сфера діяльності людини, напев- но, не потребує так своєчасної й достовірної інформації, як наука. Сьогодні без опера- тивної інформації науково-технологічний прогрес просто неможливий. У давнину про нові відкриття і експерименти дізнавалися через особисте спілкування чи поштове листування. Починаючи з 1665 р. з’явилася така форма обміну інформацією, як науко- вий журнал, першими з яких були англій- ський «Philosophical Transactions» і фран- цузький «Journal des Sçavans». З того часу принцип відкритості став наріжним каме- нем науки. Саме завдяки публікаціям тео- рій, даних, результатів експериментів від- бувається обмін думками й ідеями, забезпе- чується професійне обговорення наукових висновків, що дає змогу перевірити отрима- ні дані, підтвердити чи спростувати вису- нуті гіпотези, швидше знайти помилки. Наукове співтовариство, попри свою спря- мованість у майбутнє, досить консерватив- не. І це правильно. Експериментальні дані мають бути відтворюваними, теорії — під- тверджуватися експериментами, наукові публікації — проходити суворий відбір ре- цензентів. Лише тоді наукові досягнення вва- жаються визнаними і набувають статусу на- укової істини. Однак у цій відпрацьованій схемі виявилося слабке місце — видання наукових журналів стало надприбутковим бізнесом. З часом наукової періодики става- ло дедалі більше, з’явилися великі видавни- чі корпорації, які з розвитком цифрових технологій значно збільшили рентабель- ність свого бізнесу. Як наслідок передплатні ціни на журнали непомірно зросли (перед- плата на деякі провідні видання коштує від 10 до 40 тисяч доларів на рік) і стали вже не по кишені багатьом дослідникам, особливо з країн, що розвиваються. Все це спричинило появу наприкінці ХХ ст. громадського руху Open Access. У грудні 2001 р. група з 13 дослідників висту- пила з так званою Будапештською ініціати- вою — публічною заявою про принципи від- критого доступу. Далі була Берлінська де- кларація відкритого доступу до наукових і гуманітарних знань 2003 р. Основні аргу- менти — суспільство має право на вільний доступ до інформації, особливо з огляду на появу ІТ-можливостей для реалізації цього права; уряди і платники податків несуть подвійний тягар, спочатку фінансуючи про- ведення наукових досліджень, а потім спла- чуючи за можливість ознайомитися з їх результатами; часто виникає дивна й не- справедлива ситуація, коли ті, хто генерує 108 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 10 НОВИНИ НАУКИ знання, через високі ціни видавців не мають доступу до власних статей. Проте відкри- тий доступ досить повільно впроваджував- ся в практику. Так, каталог DOAJ (Directory of Open Access Journals) на 2013 р. налічує лише 9 тис. рецензованих журналів з усіх наукових дисциплін. Отже, основна части- на наукових праць досі залишалася в плат- ному доступі. Обурення надприбутками видавців дося- гло свого піку в січні 2012 р., коли професор математики Кембриджського університету, лауреат премії Філдса Тімоті Гауерс (Timo- thy Gowers) закликав колег влаштувати бойкот видавцю «Elsevier» — не передпла- чувати, не переглядати його журнали, не пу- блікуватися в них, мотивуючи це тим, що редакції висувають дуже жорсткі умови для оформлення рукописів. Фактично автори вимушені виконувати більшу частину робо- ти з верстання і оброблення ілюстративного матеріалу статті, а редакції майже нічого не пропонують, щоб виправдати високі ціни на власну продукцію. Лише за кілька місяців до цієї петиції приєдналися 13 тис. науков- ців з усього світу. Видавці в свою чергу зазначають, що вче- ні часто не розуміють, як загалом працює сучасна видавнича індустрія, яких видатків потребує розроблення і підтримка роботи ІТ-систем, складний процес експертного оцінювання, редагування, архівування, пе- ревірка рукописів на плагіат тощо. Різні ви- давці по-різному оцінюють свої витрати на те, щоб стаття одразу з’явилася у відкрито- му доступі, наприклад, «New Journal of Phy- sics» виставляє ціну $ 1760; «PLOS ONE» — $ 1350; журнали видавництв «Springer» і «Elsevier» — $ 3000. І хтось має ці гроші сплачувати. Ще одна подія, яка сколихнула інтернет- товариство, сталася в січні 2013 р. У влас- ній квартирі в Нью-Йорку покінчив жит- тя самогубством 26-річний відомий про- граміст, інтернет-активіст Аарон Шварц (Aaron H. Swartz). Він мав репутацію ком- п’ютерного вундеркінда: у 14-річному віці Аарон був уже одним із розробників по- пулярного інструменту RSS 1, потім став «мозком» проекту Reddit 2, був редакто ром Вікіпедії, створив інтернет-бібліотеку Open Lib rary. Проте була в нього ще одна пристрасть — свобода. У 2008 р. він опублікував «Пар- тизанський маніфест відкритого доступу», попередивши громадськість про небезпе- ку того, що наука знаходиться «під зам- ком» у великого бізнесу. «Ми маємо брати інформацію, хоч би де вона зберігалася, робити свої копії і ділитися ними зі сві- том… Нам потрібно завантажувати науко- ві журнали і викладати їх у файлообмінні мережі». Саме цей «заклик до зброї» й призвів його до біди. Три роки по тому Шварца було заарештовано і звинувачено у шахрайстві. Слідство встановило, що він зламав сервер і завантажив з електронного архіву Масса- чусетського технологічного інституту — JSTOR3 кілька мільйонів статей. Винним себе ком п’ю терний геній не визнав. Незважаючи на те, що JSTOR не став по- давати позов, а адвокати підкреслювали, що Шварц як штатний співробітник Гарвард- ського університету мав право на вільний гостьовий доступ до контенту, його було звинувачено за 13 пунктами, за якими, згід- но з американським законодавством, йому загрожувало максимально 35 років тюрем- ного ув’язнення і штраф у 1 млн доларів. 1 RSS дозволяє сайтам створювати спеціальні по- токи частооновлюваної інформації, за допомогою яких користувач може в одному місці збирати і читати оновлення з різних джерел. 2 Reddit — популярний сайт, що дозволяє публікува- ти і коментувати посилання на різні матеріали в Інтер- неті. Користувачі голосують «за» чи «проти» певного посилання, завдяки чому на головну сторінку потрап- ляють найцікавіші матеріали. 3 JSTOR — електронна наукова бібліотека журна- лів, книг і першоджерел з різних дисциплін. Ця не- комерційна організація спочатку існувала завдяки грантам, а тепер заробляє пропонуючи передплату. Вартість річної передплати становить 1,5–120 тис. дол. Для людей, не пов’язаних з академічними інститу- ціями, можливості передплати до недавнього часу взагалі не було. 109ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 10 НОВИНИ НАУКИ На знак протесту в Інтернеті розпочалася масштабна кампанія. Вчені з усього світу публікують посилання на наукові докумен- ти із захищеним авторським правом, а вже за 2 місяці після смерті Шварца JSTOR від- крив необмежений доступ до 4,5 млн файлів власного архіву. Проте, попри очевидний факт, що відкри- тий доступ є запорукою вільного розповсю- дження знань, ця проблема не має простого рішення. Сьогодні в розвитку ініціативи Open Access виокремилося дві основні тенденції. По-перше, так званий «зелений шлях» (Green Road), або самодепонування, — авто- ри публікуються в журналі, який розповсю- джується за передплатою і має платний до- ступ до статей, але через певний час (у се- редньому ембарго становить рік і навіть більше) вони можуть відкрити доступ до своїх матеріалів, зазвичай розміщуючи їх в інституціональному репозиторії — на плат- формі зі стандартним безкоштовним про- грамним забезпеченням, яке передбачає можливість пошуку потрібної інформації й загальний моніторинг усіх таких репозито- ріїв. Одними з перших на «зелений шлях» стали фізики — з 1991 р. перед тим, як від- правити свої статті в журнал для експертно- го оцінювання, вони розміщують препринти на сервері вільного доступу arXiv.org. При- чому видатки на підтримку роботи сайту в розмірі 820 тис. доларів ділять між собою Корнелльський університет і приватний Фонд Саймонса. Однак на arXiv.org пере- важну частину матеріалів становлять саме препринти, а не опубліковані версії статей. «Зеленим шляхом» пішов і Національний інститут здоров’я США (National Institutes of Health). З 1 липня 2013 р. він припинив фінансувати дослідницькі організації, які не виконують директиву відкритого доступу. З другого боку, пропонується так званий «золотий шлях» (Gold Road) — вільний до- ступ до всіх матеріалів безпосередньо в мо- мент публікації. Одним із варіантів такого шляху є інтернет-видання, абсолютно від- криті для користувачів. Робота видавництв у такому разі фінансується з бюджетів на наукові дослідження. Є ще гібридна модель, коли автори чи установи, де вони працюють, можуть заплатити видавництву кошти, по- трібні на оброблення і підготовку статті, піс- ля чого вона з’являється у відкритому до- ступі. Так, Товариство Макса Планка вже кілька років поспіль оплачує публікації ста- тей своїх членів. У червні 2012 р. було опубліковано про- фінансовану урядом Великої Британії допо- відь Дж. Фінч, у якій перевагу було надано саме «золотому шляху» відкритого доступу до статей за результатами досліджень, які фінансуються державою. Уряд Сполученого Королівства ухвалив програму, розраховану на 5 років, за якою з квітня 2013 р. всі науко- ві установи, що виконують державні дослід- ницькі проекти, отримують відповідні ці- льові гранти, спрямовані на забезпечення публікацій у відкритому доступі й компен- сації видавцям. Видатки на таку політику уряд Великої Британії оцінив у 1–1,5% до- слідницького бюджету, причому, як і раніше, зберігається передплата для університет- ських бібліотек на платні журнали, що зага- лом становитиме 50–60 млн фунтів на рік. Автори проекту розраховували на те, що з часом видатки зменшуватимуться зі збіль- шенням кількості статей у відкритому до- ступі, особливо якщо інші країни долучать- ся до цієї ініціативи. Незважаючи на високу вартість проекту, прибічники «золотого шляху» вважають, що хтось має бути пер- шим, щоб розірвати це порочне коло. Ініціативу Великої Британії майже одра- зу підтримав ЄС, оголосивши про політику «золотого шляху» для результатів дослі- джень за програмою Horizon 2020, яка роз- починається з 2014 р. Крім того, ЄС реко- мендував, щоб окремі держави — члени Со- юзу запровадили аналогічний підхід у своїх країнах, і поставив за мету, щоб до 2016 р. 60% статей за результатами досліджень, про- фінансованих бюджетами європейських країн, були у відкритому доступі. У лютому 2013 р. Управління США з на у ково-технічної політики рекомендувало всім федеральним агентствам, які витрачають 110 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 10 НОВИНИ НАУКИ більш як 100 млн дол. на фінансування нау- кових досліджень, протягом 6 місяців роз- робити комплекс заходів щодо переведення публікацій за результатами таких дослі- джень у відкритий доступ з орієнтовним ем- барго в 1 рік, на що планується виділити близько 1% від загального обсягу фінансу- вання досліджень. Проте все виходить не так гладко, як хоті- лося б. Нині британські парламентарії вже закликають уряд Сполученого Королівства змінити плани переходу до публікацій від- критого доступу з «золотого шляху» на «зе- лений», звертаючи увагу на дуже великі субсидії з бюджету для приватних видавців. Отже, можна констатувати, що рух Open Access останнім часом набув нового імпуль- су для розвитку. Звісно, реалізація політики відкритого доступу наражається на безліч проблем, суперечностей, має своїх супро- тивників, але вже нині стає зрозумілим, що зміни неминучі. Широке впровадження від- критого доступу рано чи пізно докорінно змінить як видавничу індустрію, так і орга- нізацію наукових досліджень. Джерела: Michael Banks «The reality of open access» http://physicsworld.com/cws/article/print/ 2013/aug/01/the-reality-of-open-access. Richard Van Noorden «UK open-access route too costly» http://www.nature.com/news/uk-open-access-route- too-costly-report-says-1.13705. Daniel Clery «U.K. Parliamentarians Urge Government to Reshape Push for Open-Access Publishing» http://news.sciencemag.org/europe/2013/09/u.k.- parliamentarians-urge-government-reshape-push-open- access-publishing

Реалії відкритого доступу

Institution

Ähnliche Einträge