Реалії відкритого доступу
Проблему відкритого доступу до наукових публікацій і результатів досліджень нині широко обговорюють у науковому співтоваристві, серед видавців, працівників бібліотек і державних службовців. Незважаючи на те, що загальна концепція відкритого доступу вже стала частиною урядової політики низки провідн...
Збережено в:
| Дата: | 2013 |
|---|---|
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2013
|
| Назва видання: | Вісник НАН України |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/68241 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Реалії відкритого доступу // Вісн. НАН України. — 2013. — № 10. — С. 107-110. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-68241 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-682412025-02-23T17:05:47Z Реалії відкритого доступу Новини науки Проблему відкритого доступу до наукових публікацій і результатів досліджень нині широко обговорюють у науковому співтоваристві, серед видавців, працівників бібліотек і державних службовців. Незважаючи на те, що загальна концепція відкритого доступу вже стала частиною урядової політики низки провідних країн світу, дебати з цього приводу не вщухають, оскільки ще незрозуміло, як це краще зробити, є багато суперечностей і невизначеностей щодо економічного аспекту фінансування видавничої діяльності, забезпечення апарату рецензування, надійності й достовірності результатів наукових досліджень, що публікуються. У серпневому номері наукового журналу «Physics World» за цей рік було надруковано статтю редактора новин цього видання Майкла Бенкса (Michael Banks), у якій він докладно аналізує ситуацію, що склалася на сьогодні. 2013 Article Реалії відкритого доступу // Вісн. НАН України. — 2013. — № 10. — С. 107-110. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/68241 uk Вісник НАН України application/pdf Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Новини науки Новини науки |
| spellingShingle |
Новини науки Новини науки Реалії відкритого доступу Вісник НАН України |
| description |
Проблему відкритого доступу до наукових публікацій і результатів досліджень нині широко обговорюють у науковому співтоваристві, серед видавців, працівників бібліотек і державних службовців. Незважаючи на те, що загальна концепція відкритого доступу вже стала частиною урядової політики
низки провідних країн світу, дебати з цього приводу не вщухають, оскільки ще незрозуміло, як це краще
зробити, є багато суперечностей і невизначеностей щодо економічного аспекту фінансування видавничої діяльності, забезпечення апарату рецензування, надійності й достовірності результатів наукових
досліджень, що публікуються. У серпневому номері наукового журналу «Physics World» за цей рік було
надруковано статтю редактора новин цього видання Майкла Бенкса (Michael Banks), у якій він докладно аналізує ситуацію, що склалася на сьогодні. |
| format |
Article |
| title |
Реалії відкритого доступу |
| title_short |
Реалії відкритого доступу |
| title_full |
Реалії відкритого доступу |
| title_fullStr |
Реалії відкритого доступу |
| title_full_unstemmed |
Реалії відкритого доступу |
| title_sort |
реалії відкритого доступу |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| publishDate |
2013 |
| topic_facet |
Новини науки |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/68241 |
| citation_txt |
Реалії відкритого доступу // Вісн. НАН України. — 2013. — № 10. — С. 107-110. — укр. |
| series |
Вісник НАН України |
| first_indexed |
2025-11-24T03:39:06Z |
| last_indexed |
2025-11-24T03:39:06Z |
| _version_ |
1849641451489591296 |
| fulltext |
107ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 10
НОВИНИ НАУКИ
Проблему відкритого доступу до наукових публікацій і результатів досліджень нині широко обгово-
рюють у науковому співтоваристві, серед видавців, працівників бібліотек і державних службовців. Не-
зважаючи на те, що загальна концепція відкритого доступу вже стала частиною урядової політики
низки провідних країн світу, дебати з цього приводу не вщухають, оскільки ще незрозуміло, як це краще
зробити, є багато суперечностей і невизначеностей щодо економічного аспекту фінансування видавни-
чої діяльності, забезпечення апарату рецензування, надійності й достовірності результатів наукових
досліджень, що публікуються. У серпневому номері наукового журналу «Physics World» за цей рік було
надруковано статтю редактора новин цього видання Майкла Бенкса (Michael Banks), у якій він доклад-
но аналізує ситуацію, що склалася на сьогодні.
РЕАЛІЇ ВІДКРИТОГО ДОСТУПУ
Жодна сфера діяльності людини, напев-
но, не потребує так своєчасної й достовірної
інформації, як наука. Сьогодні без опера-
тивної інформації науково-технологічний
прогрес просто неможливий. У давнину про
нові відкриття і експерименти дізнавалися
через особисте спілкування чи поштове
листування. Починаючи з 1665 р. з’явилася
така форма обміну інформацією, як науко-
вий журнал, першими з яких були англій-
ський «Philosophical Transactions» і фран-
цузький «Journal des Sçavans». З того часу
принцип відкритості став наріжним каме-
нем науки. Саме завдяки публікаціям тео-
рій, даних, результатів експериментів від-
бувається обмін думками й ідеями, забезпе-
чується професійне обговорення наукових
висновків, що дає змогу перевірити отрима-
ні дані, підтвердити чи спростувати вису-
нуті гіпотези, швидше знайти помилки.
Наукове співтовариство, попри свою спря-
мованість у майбутнє, досить консерватив-
не. І це правильно. Експериментальні дані
мають бути відтворюваними, теорії — під-
тверджуватися експериментами, наукові
публікації — проходити суворий відбір ре-
цензентів. Лише тоді наукові досягнення вва-
жаються визнаними і набувають статусу на-
укової істини. Однак у цій відпрацьованій
схемі виявилося слабке місце — видання
наукових журналів стало надприбутковим
бізнесом. З часом наукової періодики става-
ло дедалі більше, з’явилися великі видавни-
чі корпорації, які з розвитком цифрових
технологій значно збільшили рентабель-
ність свого бізнесу. Як наслідок передплатні
ціни на журнали непомірно зросли (перед-
плата на деякі провідні видання коштує від
10 до 40 тисяч доларів на рік) і стали вже не
по кишені багатьом дослідникам, особливо
з країн, що розвиваються.
Все це спричинило появу наприкінці
ХХ ст. громадського руху Open Access. У
грудні 2001 р. група з 13 дослідників висту-
пила з так званою Будапештською ініціати-
вою — публічною заявою про принципи від-
критого доступу. Далі була Берлінська де-
кларація відкритого доступу до наукових і
гуманітарних знань 2003 р. Основні аргу-
менти — суспільство має право на вільний
доступ до інформації, особливо з огляду на
появу ІТ-можливостей для реалізації цього
права; уряди і платники податків несуть
подвійний тягар, спочатку фінансуючи про-
ведення наукових досліджень, а потім спла-
чуючи за можливість ознайомитися з їх
результатами; часто виникає дивна й не-
справедлива ситуація, коли ті, хто генерує
108 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 10
НОВИНИ НАУКИ
знання, через високі ціни видавців не мають
доступу до власних статей. Проте відкри-
тий доступ досить повільно впроваджував-
ся в практику. Так, каталог DOAJ (Directory
of Open Access Journals) на 2013 р. налічує
лише 9 тис. рецензованих журналів з усіх
наукових дисциплін. Отже, основна части-
на наукових праць досі залишалася в плат-
ному доступі.
Обурення надприбутками видавців дося-
гло свого піку в січні 2012 р., коли професор
математики Кембриджського університету,
лауреат премії Філдса Тімоті Гауерс (Timo-
thy Gowers) закликав колег влаштувати
бойкот видавцю «Elsevier» — не передпла-
чувати, не переглядати його журнали, не пу-
блікуватися в них, мотивуючи це тим, що
редакції висувають дуже жорсткі умови для
оформлення рукописів. Фактично автори
вимушені виконувати більшу частину робо-
ти з верстання і оброблення ілюстративного
матеріалу статті, а редакції майже нічого не
пропонують, щоб виправдати високі ціни на
власну продукцію. Лише за кілька місяців
до цієї петиції приєдналися 13 тис. науков-
ців з усього світу.
Видавці в свою чергу зазначають, що вче-
ні часто не розуміють, як загалом працює
сучасна видавнича індустрія, яких видатків
потребує розроблення і підтримка роботи
ІТ-систем, складний процес експертного
оцінювання, редагування, архівування, пе-
ревірка рукописів на плагіат тощо. Різні ви-
давці по-різному оцінюють свої витрати на
те, щоб стаття одразу з’явилася у відкрито-
му доступі, наприклад, «New Journal of Phy-
sics» виставляє ціну $ 1760; «PLOS ONE» —
$ 1350; журнали видавництв «Springer» і
«Elsevier» — $ 3000. І хтось має ці гроші
сплачувати.
Ще одна подія, яка сколихнула інтернет-
товариство, сталася в січні 2013 р. У влас-
ній квартирі в Нью-Йорку покінчив жит-
тя самогубством 26-річний відомий про-
граміст, інтернет-активіст Аарон Шварц
(Aaron H. Swartz). Він мав репутацію ком-
п’ютерного вундеркінда: у 14-річному віці
Аарон був уже одним із розробників по-
пулярного інструменту RSS 1, потім став
«мозком» проекту Reddit 2, був редакто ром
Вікіпедії, створив інтернет-бібліотеку Open
Lib rary.
Проте була в нього ще одна пристрасть —
свобода. У 2008 р. він опублікував «Пар-
тизанський маніфест відкритого доступу»,
попередивши громадськість про небезпе-
ку того, що наука знаходиться «під зам-
ком» у великого бізнесу. «Ми маємо брати
інформацію, хоч би де вона зберігалася,
робити свої копії і ділитися ними зі сві-
том… Нам потрібно завантажувати науко-
ві журнали і викладати їх у файлообмінні
мережі».
Саме цей «заклик до зброї» й призвів
його до біди. Три роки по тому Шварца було
заарештовано і звинувачено у шахрайстві.
Слідство встановило, що він зламав сервер і
завантажив з електронного архіву Масса-
чусетського технологічного інституту —
JSTOR3 кілька мільйонів статей. Винним
себе ком п’ю терний геній не визнав.
Незважаючи на те, що JSTOR не став по-
давати позов, а адвокати підкреслювали, що
Шварц як штатний співробітник Гарвард-
ського університету мав право на вільний
гостьовий доступ до контенту, його було
звинувачено за 13 пунктами, за якими, згід-
но з американським законодавством, йому
загрожувало максимально 35 років тюрем-
ного ув’язнення і штраф у 1 млн доларів.
1 RSS дозволяє сайтам створювати спеціальні по-
токи частооновлюваної інформації, за допомогою
яких користувач може в одному місці збирати і читати
оновлення з різних джерел.
2 Reddit — популярний сайт, що дозволяє публікува-
ти і коментувати посилання на різні матеріали в Інтер-
неті. Користувачі голосують «за» чи «проти» певного
посилання, завдяки чому на головну сторінку потрап-
ляють найцікавіші матеріали.
3 JSTOR — електронна наукова бібліотека журна-
лів, книг і першоджерел з різних дисциплін. Ця не-
комерційна організація спочатку існувала завдяки
грантам, а тепер заробляє пропонуючи передплату.
Вартість річної передплати становить 1,5–120 тис. дол.
Для людей, не пов’язаних з академічними інститу-
ціями, можливості передплати до недавнього часу
взагалі не було.
109ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 10
НОВИНИ НАУКИ
На знак протесту в Інтернеті розпочалася
масштабна кампанія. Вчені з усього світу
публікують посилання на наукові докумен-
ти із захищеним авторським правом, а вже
за 2 місяці після смерті Шварца JSTOR від-
крив необмежений доступ до 4,5 млн файлів
власного архіву.
Проте, попри очевидний факт, що відкри-
тий доступ є запорукою вільного розповсю-
дження знань, ця проблема не має простого
рішення. Сьогодні в розвитку ініціативи Open
Access виокремилося дві основні тенденції.
По-перше, так званий «зелений шлях»
(Green Road), або самодепонування, — авто-
ри публікуються в журналі, який розповсю-
джується за передплатою і має платний до-
ступ до статей, але через певний час (у се-
редньому ембарго становить рік і навіть
більше) вони можуть відкрити доступ до
своїх матеріалів, зазвичай розміщуючи їх в
інституціональному репозиторії — на плат-
формі зі стандартним безкоштовним про-
грамним забезпеченням, яке передбачає
можливість пошуку потрібної інформації й
загальний моніторинг усіх таких репозито-
ріїв. Одними з перших на «зелений шлях»
стали фізики — з 1991 р. перед тим, як від-
правити свої статті в журнал для експертно-
го оцінювання, вони розміщують препринти
на сервері вільного доступу arXiv.org. При-
чому видатки на підтримку роботи сайту в
розмірі 820 тис. доларів ділять між собою
Корнелльський університет і приватний
Фонд Саймонса. Однак на arXiv.org пере-
важну частину матеріалів становлять саме
препринти, а не опубліковані версії статей.
«Зеленим шляхом» пішов і Національний
інститут здоров’я США (National Institutes
of Health). З 1 липня 2013 р. він припинив
фінансувати дослідницькі організації, які не
виконують директиву відкритого доступу.
З другого боку, пропонується так званий
«золотий шлях» (Gold Road) — вільний до-
ступ до всіх матеріалів безпосередньо в мо-
мент публікації. Одним із варіантів такого
шляху є інтернет-видання, абсолютно від-
криті для користувачів. Робота видавництв
у такому разі фінансується з бюджетів на
наукові дослідження. Є ще гібридна модель,
коли автори чи установи, де вони працюють,
можуть заплатити видавництву кошти, по-
трібні на оброблення і підготовку статті, піс-
ля чого вона з’являється у відкритому до-
ступі. Так, Товариство Макса Планка вже
кілька років поспіль оплачує публікації ста-
тей своїх членів.
У червні 2012 р. було опубліковано про-
фінансовану урядом Великої Британії допо-
відь Дж. Фінч, у якій перевагу було надано
саме «золотому шляху» відкритого доступу
до статей за результатами досліджень, які
фінансуються державою. Уряд Сполученого
Королівства ухвалив програму, розраховану
на 5 років, за якою з квітня 2013 р. всі науко-
ві установи, що виконують державні дослід-
ницькі проекти, отримують відповідні ці-
льові гранти, спрямовані на забезпечення
публікацій у відкритому доступі й компен-
сації видавцям. Видатки на таку політику
уряд Великої Британії оцінив у 1–1,5% до-
слідницького бюджету, причому, як і раніше,
зберігається передплата для університет-
ських бібліотек на платні журнали, що зага-
лом становитиме 50–60 млн фунтів на рік.
Автори проекту розраховували на те, що з
часом видатки зменшуватимуться зі збіль-
шенням кількості статей у відкритому до-
ступі, особливо якщо інші країни долучать-
ся до цієї ініціативи. Незважаючи на високу
вартість проекту, прибічники «золотого
шляху» вважають, що хтось має бути пер-
шим, щоб розірвати це порочне коло.
Ініціативу Великої Британії майже одра-
зу підтримав ЄС, оголосивши про політику
«золотого шляху» для результатів дослі-
джень за програмою Horizon 2020, яка роз-
починається з 2014 р. Крім того, ЄС реко-
мендував, щоб окремі держави — члени Со-
юзу запровадили аналогічний підхід у своїх
країнах, і поставив за мету, щоб до 2016 р.
60% статей за результатами досліджень, про-
фінансованих бюджетами європейських
країн, були у відкритому доступі.
У лютому 2013 р. Управління США з
на у ково-технічної політики рекомендувало
всім федеральним агентствам, які витрачають
110 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 10
НОВИНИ НАУКИ
більш як 100 млн дол. на фінансування нау-
кових досліджень, протягом 6 місяців роз-
робити комплекс заходів щодо переведення
публікацій за результатами таких дослі-
джень у відкритий доступ з орієнтовним ем-
барго в 1 рік, на що планується виділити
близько 1% від загального обсягу фінансу-
вання досліджень.
Проте все виходить не так гладко, як хоті-
лося б. Нині британські парламентарії вже
закликають уряд Сполученого Королівства
змінити плани переходу до публікацій від-
критого доступу з «золотого шляху» на «зе-
лений», звертаючи увагу на дуже великі
субсидії з бюджету для приватних видавців.
Отже, можна констатувати, що рух Open
Access останнім часом набув нового імпуль-
су для розвитку. Звісно, реалізація політики
відкритого доступу наражається на безліч
проблем, суперечностей, має своїх супро-
тивників, але вже нині стає зрозумілим, що
зміни неминучі. Широке впровадження від-
критого доступу рано чи пізно докорінно
змінить як видавничу індустрію, так і орга-
нізацію наукових досліджень.
Джерела:
Michael Banks
«The reality of open access»
http://physicsworld.com/cws/article/print/
2013/aug/01/the-reality-of-open-access.
Richard Van Noorden
«UK open-access route too costly»
http://www.nature.com/news/uk-open-access-route-
too-costly-report-says-1.13705.
Daniel Clery
«U.K. Parliamentarians Urge Government to Reshape
Push for Open-Access Publishing»
http://news.sciencemag.org/europe/2013/09/u.k.-
parliamentarians-urge-government-reshape-push-open-
access-publishing
|