Національна школа біоорганічної хімії. Олександр Ігорович Луйк
Saved in:
| Date: | 2008 |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут молекулярної біології і генетики НАН України
2008
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/7335 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Національна школа біоорганічної хімії. Олександр Ігорович Луйк // Ukrainica Bioorganica Acta. — 2008. — Т. 6, № 1. — С. 63-64. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-7335 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-73352025-02-09T23:52:17Z Національна школа біоорганічної хімії. Олександр Ігорович Луйк Національна школа біоорганічної хімії 2008 Article Національна школа біоорганічної хімії. Олександр Ігорович Луйк // Ukrainica Bioorganica Acta. — 2008. — Т. 6, № 1. — С. 63-64. — укp. 1814-9758 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/7335 uk application/pdf Інститут молекулярної біології і генетики НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Національна школа біоорганічної хімії Національна школа біоорганічної хімії |
| spellingShingle |
Національна школа біоорганічної хімії Національна школа біоорганічної хімії Національна школа біоорганічної хімії. Олександр Ігорович Луйк |
| format |
Article |
| title |
Національна школа біоорганічної хімії. Олександр Ігорович Луйк |
| title_short |
Національна школа біоорганічної хімії. Олександр Ігорович Луйк |
| title_full |
Національна школа біоорганічної хімії. Олександр Ігорович Луйк |
| title_fullStr |
Національна школа біоорганічної хімії. Олександр Ігорович Луйк |
| title_full_unstemmed |
Національна школа біоорганічної хімії. Олександр Ігорович Луйк |
| title_sort |
національна школа біоорганічної хімії. олександр ігорович луйк |
| publisher |
Інститут молекулярної біології і генетики НАН України |
| publishDate |
2008 |
| topic_facet |
Національна школа біоорганічної хімії |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/7335 |
| citation_txt |
Національна школа біоорганічної хімії. Олександр Ігорович Луйк // Ukrainica Bioorganica Acta. — 2008. — Т. 6, № 1. — С. 63-64. — укp. |
| first_indexed |
2025-12-01T22:46:24Z |
| last_indexed |
2025-12-01T22:46:24Z |
| _version_ |
1850347815498153984 |
| fulltext |
Національна школа біоорганічної хімії
63www.bioorganica.org.ua
Олександр Ігорович Луйк
доктор медичних наук, професор
(1947�2000)
Народився 28 квітня 1947 р. у м. Києві. У 1971 р. закінчив
лікувальний факультет Київського медичного інституту
ім. акад. О.О. Богомольця. З 1971 до 1985 р. працював у Київ�
ському НДІ фармакології і токсикології МОЗ УРСР: аспірант
(1971�1974), молодший науковий співробітник (1974�1983),
старший науковий співробітник (1983�1985); з 1985 до 2000 р.
— в Інституті біоорганічної хімії та нафтохімії НАН України:
завідуючий лабораторією (1985�1988), завідувач відділу та за�
ступник директора Інституту з наукової роботи (1988�2000).
Доктор медичних наук (1984 р.), професор (1991 р.).
О.І. Луйк — відомий в Україні та за її межами дослідник у
галузі хімії фізіологічно активних сполук, фармакології та
токсикології. Ним було вперше показано, що поруч із систе�
мою імунного захисту від високомолекулярних сполук в організмі існує еволюційно обумовлений
високоспецифічний механізм захисту організму від ксеногенних низькомолекулярних речовин на
стадії їх проникнення у кров. Таким механізмом є взаємодія з альбуміном сироватки, яка включає
елементи розпізнавання, зворотної фіксації та спрямованого транспорту в органи, де відбувається
детоксикація. Важливим елементом цього механізму є стадія розпізнавання потенційно небезпеч�
них сполук рецепторами сироваткового альбуміну, що були виявлені О.І. Луйком. Результати цих
досліджень відображено в одній із його фундаментальних монографій, виданій у Москві в 1984 р.
Ця книга і сьогодні є необхідним посібником для всіх, хто працює в галузі хімії фізіологічно актив�
них речовин, фармакології та токсикології. Результати цих досліджень були використані у ство�
ренні (спільно з академіком НАН України В.В. Стрелком) селективних гемосорбентів для лікуван�
ня гострих отруєнь токсичними речовинами військового призначення. Слід зазначити, що в на�
ступному періоді наукової діяльності О.І. Луйка, присвяченому розробці раціональної кла�
сифікації фізіологічно активних речовин, у повній мірі були підтверджені та розвинуті
припущення про роль альбуміну в первинному розпізнаванні ксенобіотиків, які потрапляють у
внутрішнє середовище організму. Із застосуванням сучасних методів кореляційної лазерної спек�
троскопії та технології ленгмюрівських мономолекулярних плівок ним було показано, що аль�
бумін якісно «відрізняє» речовини двох основних систематичних класів, які протилежно вплива�
ють на процеси клітинної сигналізації.
Важливим внеском О.І. Луйка в розвиток біоорганічної хімії слід вважати його теоретичні й ек�
спериментальні дослідження фундаментальних аспектів взаємодії ксенобіотиків із живою кліти�
ною. З огляду на те, що переважна більшість ефективних ліків впливає на потоки інформації, а
вже через це — на обмін речовин у клітині, вчений ще в середині 80�х рр. ХХ ст. вважав не�
обхідним виділення хімії біорегуляторних процесів в окремий розділ біоорганічної хімії.
Доцільність такого підходу була підтверджена наступним розвитком біохімії, фармакології, моле�
кулярної та клітинної біології. О.І. Луйком була висунута й обґрунтована гіпотеза біорегуляторної
стереотипії, яка встановлює залежності між напрямком впливу фізіологічно активних речовин на
біохімічні та фізіологічні функції клітин і структурними ознаками цих речовин. Використання ме�
тодів штучних нейронних мереж та еволюційного моделювання для вивчення загальних струк�
турних ознак речовин, що відрізняються як специфікою дії на клітинному рівні, так і хімічною бу�
довою, дало змогу сформулювати положення про наявність загального фармакофора у структурі
сполук, які односпрямовано впливають на основні сигнальні каскади клітини — аденілатциклаз�
ний і поліфосфоїнозитидний. Цю гіпотезу покладено в основу принципово нової раціональної кла�
сифікації фізіологічно активних речовин, яка базується на характері їх дії на основні сигнальні
Національна школа біоорганічної хімії
64 Ukrainica Bioorganica Acta 1 (2008)
Володимир Костянтинович Кібірєв
доктор біологічних наук, професор,
провідний науковий співробітник
відділу хімії білків та пептидів
Інституту біоорганічної хімії та нафтохімії НАН України
Народився 30 квітня 1936 р. у м. Дзержинську Нижнього�
родської області (Росія). У 1959 р. з відзнакою закінчив хіміч�
ний факультет Київського національного університету імені
Тараса Шевченка, де слухав лекції академіків А.І. Кіпріанова,
Ф.С. Бабичева, А.К. Бабко та інших видатних вітчизняних вче�
них.
Будучи студентом, брав активну участь у роботі наукового
студентського товариства хімічного факультету університету,
за матеріалами роботи в якому була опублікована (1960 р.)
перша наукова стаття, присвячена визначенню потенціалу
розкладання тетрафториду урану в розплавленому NaF. Усі
наступні дослідження були пов’язані з органічною та біоорганічною хімією, молекулярною
біологією, біохімією.
Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата хімічних наук (1964 р.) виконувалася під
керівництвом академіка Ф.С. Бабичева і була присвячена розробці методів синтезу та вивченню
реакцій електрофільного заміщення в ряду похідних піроло[2,1�b]тіазолу, а також синтезу ціані�
нових барвників на основі досліджуваних гетероциклів.
Після закінчення аспірантури (1962 р.) працював у різних інститутах Академії наук України:
Інституті органічної хімії (1962�1963 і 1983�1987 рр.), Інституті мікробіології і вірусології
ім. Д.К. Заболотного (1963�1968 рр.), Інституті молекулярної біології і генетики (1968�1983 рр.),
Інституті біоорганічної хімії та нафтохімії (з 1987 р. і до сьогодні). Пройшов шлях від молодшого
наукового співробітника до завідувача відділу. З 2008 р. працює на посаді провідного наукового
співробітника.
системи клітин. На відміну від існуючих, ця класифікація будується ієрархічно, тобто від виділен�
ня спочатку найбільш загальних рис із подальшим поступовим уведенням окремих ознак. Розроб�
лена О.І. Луйком класифікація відкрила принципово нові підходи до розкриття залежностей між
хімічною будовою та фізіологічною дією фізіологічно активних речовин, дала змогу розробити ре�
комендації щодо вдосконалення попереднього скринінгу нових хімічних речовин на фізіологічну
активність.
Результати фундаментальних досліджень О.І. Луйка практично втілені в нових схемах ліку�
вання ішемічної хвороби серця, гострих панкреатитів, псоріазу, уражень іонізуючим випроміню�
ванням і бойовими отруйними речовинами.
О.І. Луйком опубліковано особисто та у співавторстві 152 наукові роботи, в тому числі 3 моно�
графії та 14 патентів.
Дослідницьку роботу Олександр Ігорович поєднував із активною адміністративною та педа�
гогічною діяльністю. Він підготував 12 кандидатів і 2 докторів наук.
Багатогранна діяльність О.І. Луйка високо оцінена науковим співтовариством. Він був членом�
кореспондентом Національної академії наук України, дійсним членом Нью�Йоркської академії
наук, Українського товариства фармакологів, Українського Менделєєвського хімічного товарист�
ва.
|