Андрій Чайковський і видавничі програми “Просвіти”
Зроблено спробу всебічно з’ясувати і розкрити роль письменника і громадського діяча Андрія Чайковського у видавничих програмах “Просвіти”, показати його роль як одного з провідних теоретиків і практиків визвольного руху галицьких українців....
Gespeichert in:
| Datum: | 2010 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України
2010
|
| Schriftenreihe: | Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/73532 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Андрій Чайковський і видавничі програми “Просвіти” / Б. Якимович // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність: Зб. наук. пр. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2010. — Вип. 19. — С. 431-435. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-73532 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-735322025-02-09T13:35:58Z Андрій Чайковський і видавничі програми “Просвіти” Andriy Chaikovs’kyi and editorial programs of “Prosvita” Якимович, Б. Діячі “Просвіти” Зроблено спробу всебічно з’ясувати і розкрити роль письменника і громадського діяча Андрія Чайковського у видавничих програмах “Просвіти”, показати його роль як одного з провідних теоретиків і практиків визвольного руху галицьких українців. The author considers the role of writer and public activist Andrii Chaikovs’kyi in editorial programs of “Prosvita”. Article demonstrates his role as a leading theoretician and practitioner of national movement of Galician Ukrainians. 2010 Article Андрій Чайковський і видавничі програми “Просвіти” / Б. Якимович // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність: Зб. наук. пр. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2010. — Вип. 19. — С. 431-435. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. 2223-1196 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/73532 uk Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність application/pdf Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Діячі “Просвіти” Діячі “Просвіти” |
| spellingShingle |
Діячі “Просвіти” Діячі “Просвіти” Якимович, Б. Андрій Чайковський і видавничі програми “Просвіти” Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність |
| description |
Зроблено спробу всебічно з’ясувати і розкрити роль письменника і громадського
діяча Андрія Чайковського у видавничих програмах “Просвіти”, показати його роль як
одного з провідних теоретиків і практиків визвольного руху галицьких українців. |
| format |
Article |
| author |
Якимович, Б. |
| author_facet |
Якимович, Б. |
| author_sort |
Якимович, Б. |
| title |
Андрій Чайковський і видавничі програми “Просвіти” |
| title_short |
Андрій Чайковський і видавничі програми “Просвіти” |
| title_full |
Андрій Чайковський і видавничі програми “Просвіти” |
| title_fullStr |
Андрій Чайковський і видавничі програми “Просвіти” |
| title_full_unstemmed |
Андрій Чайковський і видавничі програми “Просвіти” |
| title_sort |
андрій чайковський і видавничі програми “просвіти” |
| publisher |
Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України |
| publishDate |
2010 |
| topic_facet |
Діячі “Просвіти” |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/73532 |
| citation_txt |
Андрій Чайковський і видавничі програми “Просвіти” / Б. Якимович // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність: Зб. наук. пр. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2010. — Вип. 19. — С. 431-435. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. |
| series |
Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність |
| work_keys_str_mv |
AT âkimovičb andríjčajkovsʹkijívidavničíprogramiprosvíti AT âkimovičb andriychaikovskyiandeditorialprogramsofprosvita |
| first_indexed |
2025-11-26T07:47:49Z |
| last_indexed |
2025-11-26T07:47:49Z |
| _version_ |
1849838324674461696 |
| fulltext |
431Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. 19/2010
Богдан ЯКИМОВИЧ
Андрій ЧАйковський і
видАвниЧі прогрАми “просвіти”
Зроблено спробу всебічно з’ясувати і розкрити роль письменника і громадського
діяча Андрія Чайковського у видавничих програмах “Просвіти”, показати його роль як
одного з провідних теоретиків і практиків визвольного руху галицьких українців.
Ключові слова: Андрій Чайковський, “Просвіта”, ”Січ”, національний рух Гали-
чини, видавнича справа.
Виступаючи 3 березня 1929 р. у Коломиї з нагоди 40-річчя своєї письменниць-
кої та громадської праці, Андрій Чайковський сказав слова, які були і кредом діяль-
ності “Просвіти”: “Мені байдуже, чи мої письменницькі праці перейдуть до світової
письменницької скарбниці. І я не писав на експорт, лише для свого любого, доро-
гого українського народу. І я щасливий сьогодні, що мої простенькі праці зайшли
під селянську стріху, і там їх радо прийняли”1. Саме “Просвіта” ставила одним із
найголовніших своїх пріоритетів донесення друкованого слова до найширших мас
галицьких українців. А. Чайковський був провідним і активним реалізатором голо-
вних просвітянських завдань.
Взаємини майбутнього письменника і громадського діяча з “Просвітою” поча-
лися ще з юнацьких років. Як зазначає А. Чайковський у своєму життєписі від 17
січня 1926 р., написаному на замовлення Виділу централі “Просвіти”, він, навчаю-
чись у Самбірській гімназії, за спонукою Мирона Мальчевського, судового авскуль-
танта, в 1873 р. заснував там “Студентську громаду”, підтримував зв’язки з такими
ж організаціями у Львові, Тернополі, Станиславові, Бережанах, читав і поширював
просвітні книжки2. Ця діяльність, коли фактично формувався світогляд юнака, мала
виняткове значення для його майбутнього.
Як відомо, документальна спадщина цих “Громад” галицької середньошкіль-
ної та й, врешті, студентської молоді (організованих на взірець наддніпрянських
“Громад” 60–70 рр. ХІХ ст.) мала сумну долю – коли у Львові розпочалися так зва-
ні “соціалістичні процеси” (злощасні арешти Івана Франка, М. Павлика та інших)
– ці документи були знищені. Щодо Самбірської громади, маємо детально описану
її діяльність в автобіографічній повісті А. Чайковського “Своїми силами”, що єди-
ний раз побачила світ за життя письменника у Львові в 1902–1904 рр. і є одним з
його рідкісних творів3. Аналіз і співставлення повісті “Своїми силами” з реальни-
ми подіями дали змоги констатувати той факт, що цю повість можна вважати істо-
ричним джерелом для вивчення громадської діяльності та формування світогляду
українофільської (народовецької) гімназійної (передовсім) і студентської молоді се-
редини та другої половини 70-х років ХІХ ст. на прикладі життя А. Чайковського4.
432 Богдан Якимович
А. Чайковського можна по праву назвати одним із професійних (з галицької –
заводових) просвітян. Він записався до “Просвіти” ще 1877 р.5, а восени 1878 р. за-
йняв посаду урядовця Централі, отримуючи місячно 15, а згодом 20 золотих рин-
ських місячної платні. Це стало можливим тому, що другий (за чергою) голова
“Просвіти” Юліян Лаврівський домігся від Галицького сейму підмоги Товариству,
що дало змогу утворити при Централі штатну одиницю6. На третім році побуту у
Львові А. Чайковського обрали головою студентського товариства “Дружній Лих-
вар”, і він став одним із засновників “Кружка правників”7. У “Просвіті”, на час його
приходу на працю, в справочинстві порядку не було ніякого. З обранням нового ви-
ділу в особі професора політехніки Юліяна Медвецького та гімназійного професора
Дам’яна Гладиловича (майбутнього родича А. Чайковського по лінії його дружини
Наталії, рідної сестри Дам’яна8), Чайковському вдалося багато зробити, насампе-
ред навести порядок у веденні документації. Він давав свої поради також і щодо
видавничої діяльності “Просвіти”. Пропрацював А. Чайковський в Централі Това-
риства до січня 1882 р. – аж до мобілізації 77-го полку піхоти, де був при резерві,
на придушення повстання в Боснії й Герцеґовині. Про це написано його твір “Спо-
мини з-перед десяти літ”, який помітив і схвально оцінив Іван Франко.
У 1884 р. А. Чайковський склав суддівський іспит і впродовж 1884–1886 рр.
практикував у Самборі в канцелярії адвоката д-ра Феліціяна Яцьковського, після чого
в 1886 р. перенісся до Бережан, де 1890 р. відкрив власну адвокатську канцелярію.
Приїхавши до Бережан, А. Чайковський занурився у громадську працю. Народо-
вецький рух у повіті був доволі слабким. За дослідженнями О. Седляра, наприкінці
1895 р. на Бережанщині не було навіть п’яти читалень “Просвіти”, тоді як в сусідній
Рогатинщині їх налічувалося 119. А. Чайковский разом зі суддею д-ром Дам’яном
Савчаком уперше в історії Бережанщини почали об’їздити села повіту з метою під-
вищення свідомости селян. За короткий час зрушення були вкрай позитивними –
читальні “Общества им. Качковского” поступалися читальням “Просвіти”, філію
якої в Бережанах очолив А. Чайковський10. Очевидно, ця реальна справа дала свої
результати: у 1919 р. не було в повіті села, навіть присілка, в яких би не було чи-
тальні “Просвіти”, а в більших – навіть кілька11.
Певна річ, що ця робота не могла здійснюватися без поширення просвітніх ви-
дань, адже кожна читальня потребувала української книжки, фахових промовців,
які вміли б донести до селян українське слово. І серед діячів Бережанщини на зла-
мі століть “першу скрипку” відігравав А. Чайковський, вміло поєднуючи фахову
адвокатську діяльність з широкосяжною громадською працею (просвітницька ро-
бота, організація співочого товариства “Боян”, аматорських театральних гуртків,
каси “Надія”, антиалкогольної пропаґанди, “Січей” тощо).
Хронічна українська недуга – самоїдство – призвела до того, що перед почат-
ком Першої світової війни А. Чайковський покинув Бережани і перебрався до рідно-
го Самбора, але його заслуги в просвітницькому русі на Бережанщині дуже вагомі.
Замешкавши після закінчення Львівського університету на провінції, якогось
впливу на діяльність Централі “Просвіта” А. Чайковський мати не міг. Однак його
письменницька діяльність розширювала обрії, а, отже, книжки, що виходили з-під
пера письменника, працювали на просвіту галицьких українців, друкувалися й за
межами краю, зокрема, й за океаном – в США, Канаді, Бразилії. “Матеріали до бі-
433 Андрій Чайковський і видавничі програми “Просвіти”
бліографії А. Чайковського”, які уклали автор цих рядків з Оленою Канчалабою та
покійним Мирославом Морозом12 фіксують окремі книжкові видання письменни-
ка, що побачили світ накладом Товариства “Просвіта” (подаю за абеткою – Б. Я.):
“Богданко” (1934), “Бразилійський гаразд” (1896), “Дещо про алкоголь” (1928, “Бі-
бліотека “Життя і Знання”), “Не піддавайся біді” (1908), “Образа гонору” (1895),
“Сонце заходить” (1930), “Украдений син” (1939) – всього сім книжок. Окрім того,
покажчик видань “Товариство “Просвіта” у Львові”13 фіксує твори А. Чайковського
в Ілюстрованих народних калєндарях Товариства “Просвіта” – річниках на 1906,
1916, 1917, 1925–1932 рр. Окрім того, зафіксовано ще надруковане без прізвища ав-
тора окреме видання оповідання “За козацьким хлібом” (1916)14, “Не було виходу”
(1927), низку публікацій в газеті “Читальня” (1893–1896), журналі “Життя і Зна-
ння” (1927–1939). Можемо стверджувати: факт, що А. Чайковський у міжвоєнний
період був третім за популярністю письменником в Західній Україні (після Т. Шев-
ченка та І. Франка), велика заслуга належить “Просвіті”.
А. Чайковський помер в Коломиї 2 червня 1935 р. Сумна звістка про смерть
заслуженого діяча культури облетіла Галичину. Львівські письменники вшанували
його пам’ять в понеділок, 3 червня 1935 р. у своїй домівці на жалобному засідан-
ні та відрядили на похорон до Коломиї Романа Купчинського. Повідомлення (клеп-
сидри) про смерть А. Чайковського на мурах Львова розклеїло також Товариство
“Просвіта”, а на будинку просвітянської Централі (пл. Ринок, 10) на знак жалоби
широковідомого просвітянина вивішено чорний прапор15.
Урешті, матірня “Просвіта” належно відзначила заслуги А. Чайковського ще
за життя – він як один із 69-ти заслужених просвітян отримав звання Почесного
члена Товариства16.
З ініціативи автора цих рядків О. Седляр підготував до друку 51 лист А. Чай-
ковського за 1892–1935 рр., що зберігаються у фонді Товариство “Просвіта” (ф. 348,
оп. 1, спр. 1022, 1026, 6636) Центрального державного історичного архіву України
у Львові17. Багато просвітянських ідей А. Чайковського можна почерпнути з кор-
пусу листування письменника з Іваном Огієнком, привезеного з Вінніпеґу та під-
готовленого до друку о. проф. Юрієм Мициком, які в повному обсязі, без жодних
скорочень побачили світ в четвертому (додатковому) томі нашого видання18 – всьо-
го 68 листів. Детальний аналіз цих документів з науковими висновками про діяль-
ність письменника, зокрема, як просвітянського діяча, ще чекають свого дослідника.
Слід згадати також, що вельми цікаві просвітянські ідеї А. Чайковський нео-
дноразово висвітлював у своїй численній публіцистичній спадщині, а до його ви-
давничого доробку належить публікація багатьох творів у виданнях Руського (Укра-
їнського) Педагогічного Товариства, дочірньої організації Товариства “Просвіта”
– це тема окремого великого дослідження.
Насамкінець кілька узагальнюючих висновків:
Галицьке Товариство “Просвіта” з перших днів свого створення стало одним
із найактивніших пропаґаторів творів Т. Шевченка – до речі, в “Народному калєнда-
рі на 1872 р.” опубліковано низку Шевченкових поезій (як також і творів Маркіяна
Шашкевича). Відомо, спочатку особливу підтримку “Просвіта” надавала шкільни-
цтву, випускаючи літографським способом підручники для потреб тоді єдиної укра-
їнської Академічної гімназії, заснованої 1867 р. За перші вісім років (1869–1876)
434 Богдан Якимович
вийшло друком 24 підручники з різних галузей знань19. Одним із перших україно-
знавчих підручників була “Руска читанка для низших кляс середних шкіл” (у 2 час-
тинах) – ч. 2 уклав О. Партицький, де опубліковано низку творів Т. Шевченка і роз-
відок про нього. А сам А. Чайковський згадував (врешті, аналогічні думки можна
навести зі спадщини І. Франка, інших галицьких письменників), що з нього україн-
ця творив Т. Шевченко20. Врешті, це й була місія Пророка, яку Т. Шевченко, попри
страшні перешкоди російської державної машини, гідно виконав для свого наро-
ду, і чого ніяк не може втямити промосковська українська й далеко позаукраїнська
сучасна “бузина”.
Творчість Т. Шевченка, пронизана звеличенням козацької доби в історії нашо-
го народу, захопила А. Чайковського і зробила з нього врешті-решт одного з найві-
доміших повістярів козаччини, якого по праву можна вважати українським Генри-
ком Сєнкевичем. Тут – важливе уточнення. Якщо Г. Сєнкевич повністю, за зразком
Александра Дюма, іґнорував у своїх творах історичну правду, то А. Чайковський
на історичні теми писав зовсім по-іншому. Як згадував його син Микола, відомий
математик і професор Одеського та Львівського університетів, “до роботи над іс-
торичними повістями батько готувався дуже солідно: читав та конспектував всі до-
ступні йому військові джерела – українські, польські, російські”21. Особливо цін-
ними є його описи козацького мистецтва, передовсім тактики ведення бою, що є
доброю лектурою не лише для пересічного читача, але й для професійних істори-
ків. А це теж пряма заслуга Товариства “Просвіта”.
І третє, мабуть, найістотніше. Те, що людність Галичини, попри важкі та довгі
часи різних окупацій, зберегла свою високу свідомість і національну самобутність,
великою мірою є наслідком діяльності Товариства “Просвіта” та її провідних дія-
чів. Творцями багатьох суспільно-політичних, у тому числі й парамілітарних орга-
нізацій (“Соколів”, “Січей”, “Пласту”, січово-стрілецьких товариств) були або діячі
“Просвіти”, або її вихованці. Розгорнувши широку видавничу діяльність, взорую-
чись на приклад свого геніального сучасника і навчителя Івана Франка22, охопив-
ши весь край своєю структурою, “Просвіта” готувала патріотів, які згодом стали в
обороні рідного краю, боролися за Українську Державу над Дніпром і Дністром. І
цьому, напевно, найголовніша заслуга організації перед усім українським народом.
Bohdan Iakymovych. Andriy Chaikovs’kyi and editorial programs of “Prosvita”
The author considers the role of writer and public activist Andrii Chaikovs’kyi in
editorial programs of “Prosvita”. Article demonstrates his role as a leading theoretician
and practitioner of national movement of Galician Ukrainians.
Key words: Andrii Chaikovs’kyi, “Prosvita”, “Sich”, national movement in Galicia,
publishing.
1 Чайковський Андрій. Спогади, листи, дослідження: У 3 т. / Мін. освіти і науки України, Львів-
ський національний університет імені Івана Франка, Наукова бібліотека; Національна акаде-
мія наук України, Інститут українознавства імені Івана Крип’якевича; Наукова фундація Андрія
Чайковського / Упорядкування Б. З. Якимовича за участю З. Т. Грень, О. В. Седляра.; Редкол.:
Б. З. Якимович (голова) та ін. – Львів, 2002. – Т. 1. – С. 5.
2 Там само. – С. 274.
435 Андрій Чайковський і видавничі програми “Просвіти”
3 Чайковський А. Своїми силами: В 3 т. – Львів, 1902–1904. – 530 с. (Літературний додаток “Діла”:
Б-ка найзнаменитших повістий. – т. LXVII, LXIX). Нещодавно цей твір передруковано в додат-
ковому томі корпусу “Андрій Чайковський. Спогади, листи, дослідження”, Львів, 2007, с. 11–
350, виданого накладом 500 прм. на кошти Львівської обласної Ради Науковою фундацією Ан-
дрія Чайковського.
4 Седляр О., Якимович Б. Повість Андрія Чайковського “Своїми силами” як джерело до вивчен-
ня його життя та громадської діяльності у 60–70-ті роки ХІХ ст. // Парадигма: Ювілейний збір-
ник на пошану Любомира Сеника. – Львів, 2004. – Вип. 2. – С. 242.
5 Лист А. Чайковського до Головного виділу Товариства “Просвіта” з Коломиї від 23 лютого
1934 р. // Андрій Чайковський. Спогади … – Т. 2. – С. 429.
6 Нарис Історії Матірного Товариства “Просвіта” і огляд просвітних товариств у Канаді. – Ві-
нніпеґ, 1968. – С. 200–201.
7 Про це детально див. його: “Мої спомини про Івана Франка” //Андрій Чайковський. Спогади…
Т. 1. – С. 181–189.
8 Див.: Якимович Б. Генеалогія родини Чайковських // Андрій Чайковський. Спогади... – Т. 3. –
С. 197–210.
9 Седляр О. Взаємини Андрія Чайковського та Івана Франка // Андрій Чайковський. Спогади… –
Т. 3. – С. 326.
10 Бемко В. Бережани – Бережанщина. Історико-географічний нарис // Бережанщина у спогадах
еміґрантів. – Тернопіль, 1993. – С. 79.
11 Там само. – С. 101.
12 Матеріали до бібліографії. Твори Андрія Чайковського // Андрій Чайковський. Спогади… –
Т. 3. – С. 493–502.
13 Товариство “Просвіта у Львові: Покажчик видань 1868–1939 / Національна академія наук Укра-
їни, Львівська наукова бібліотека ім. В. Стефаника / Укладачі О. Г. Бербека, Л. В. Головата. –
Львів, 1996. – 580 с., іл.
14 Це могло статися навіть на пропозицію відомого діяча української культури і високого урядов-
ця Російської імперії Дмитра Дорошенка, щоб зайвий раз в умовах російської інвазії краю не
наражати відомого “мазепинця” на неприємності.
15 Діло. – 1935. – № 145. – 4 черв.
16 Нарис Історії Матірнього Товариство “Просвіта” … – С. 142–152.
17 Див.: Чайковський. Андрій Спогади … – Т. 2. – С. 401–432.
18 Чайковський Андрій. Спогади … – Т. 4. – Львів, 2007. – С.421–511.
19 Головата Л. Вступ // Покажчик видань … – С. 6
20 Чайковський А. Мій життєпис // Чайковський Андрій. Спогади … – Т. 1. – С. 274.
21 Чайковський М. Андрій Чайковський // Український календар на 1965 рік. (Варшава). – 1964. –
С. 112. Про це детальніше див.: Якимович Б. Андрій Чайковський: життя, творчість, громадсько-
політична діяльність // Чайковський Андрій. Спогади… – Т. 1. – С. 13–18.
22 Див., наприклад, Якимович Б. Іван Франко – видавець: Книгознавчі та джерелознавчі аспек-
ти. – Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2006. – 691 с.: портр, іл.; Його ж: Іван
Франко як книгознавець і видавець (90-ті роки ХІХ ст. – 1916 р. Автореферат дис. … доктора
історичних наук, Київ 2008 р. – 38 с.).
|