Життєвий і творчий шлях Юрія Сергійовича Ліпатова

10 липня 2007 року виповнилося 80 років Юрію Сергійовичу Ліпатову – відомому вченому в галузі високомолекулярних сполук, академіку Національної академії наук України і Міжнародної академії творчості, доктору хімічних наук, професору, заслуженому діячу науки і техніки України, члену Наукового Товарис...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Date:	2007
Main Author:	Нізельський, Ю.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Західний науковий центр НАН України і МОН України 2007
Series:	Праці наукового товариства ім. Шевченка
Subjects:	Матеріяли
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/73969
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Життєвий і творчий шлях Юрія Сергійовича Ліпатова / Ю. Нізельський // Праці Наукового товариства ім. Шевченка. — Л., 2007. — Т. XVIII: Хемія і біохемія. — С. 196–204. — Бібліогр.: 4 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-73969
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-739692025-02-09T13:07:05Z Життєвий і творчий шлях Юрія Сергійовича Ліпатова Нізельський, Ю. Матеріяли 10 липня 2007 року виповнилося 80 років Юрію Сергійовичу Ліпатову – відомому вченому в галузі високомолекулярних сполук, академіку Національної академії наук України і Міжнародної академії творчості, доктору хімічних наук, професору, заслуженому діячу науки і техніки України, члену Наукового Товариства імені Т.Шевченка у м.Львові, члену Правління Українського хімічного товариства 2007 Article Життєвий і творчий шлях Юрія Сергійовича Ліпатова / Ю. Нізельський // Праці Наукового товариства ім. Шевченка. — Л., 2007. — Т. XVIII: Хемія і біохемія. — С. 196–204. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. 1563-3569 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/73969 uk Праці наукового товариства ім. Шевченка application/pdf Західний науковий центр НАН України і МОН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Матеріяли Матеріяли
spellingShingle	Матеріяли Матеріяли Нізельський, Ю. Життєвий і творчий шлях Юрія Сергійовича Ліпатова Праці наукового товариства ім. Шевченка
description	10 липня 2007 року виповнилося 80 років Юрію Сергійовичу Ліпатову – відомому вченому в галузі високомолекулярних сполук, академіку Національної академії наук України і Міжнародної академії творчості, доктору хімічних наук, професору, заслуженому діячу науки і техніки України, члену Наукового Товариства імені Т.Шевченка у м.Львові, члену Правління Українського хімічного товариства
format	Article
author	Нізельський, Ю.
author_facet	Нізельський, Ю.
author_sort	Нізельський, Ю.
title	Життєвий і творчий шлях Юрія Сергійовича Ліпатова
title_short	Життєвий і творчий шлях Юрія Сергійовича Ліпатова
title_full	Життєвий і творчий шлях Юрія Сергійовича Ліпатова
title_fullStr	Життєвий і творчий шлях Юрія Сергійовича Ліпатова
title_full_unstemmed	Життєвий і творчий шлях Юрія Сергійовича Ліпатова
title_sort	життєвий і творчий шлях юрія сергійовича ліпатова
publisher	Західний науковий центр НАН України і МОН України
publishDate	2007
topic_facet	Матеріяли
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/73969
citation_txt	Життєвий і творчий шлях Юрія Сергійовича Ліпатова / Ю. Нізельський // Праці Наукового товариства ім. Шевченка. — Л., 2007. — Т. XVIII: Хемія і біохемія. — С. 196–204. — Бібліогр.: 4 назв. — укр.
series	Праці наукового товариства ім. Шевченка
work_keys_str_mv	AT nízelʹsʹkijû žittêvijítvorčijšlâhûríâsergíjovičalípatova
first_indexed	2025-11-26T01:55:00Z
last_indexed	2025-11-26T01:55:00Z
_version_	1849816108452806656
fulltext	Юрій НІЗЕЛЬСЬКИЙ ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ ЮРІЯ СЕРГІЙОВИЧА ЛІПАТОВА 10 липня 2007 року виповнилося 80 років Юрію Сергійовичу Ліпатову – ві- домому вченому в галузі високомолекулярних сполук, академіку Національ- ної академії наук України і Міжнародної академії творчості, доктору хі- мічних наук, професору, заслуженому діячу науки і техніки України, чле- ну Наукового Товариства імені Т.Шевченка у м.Львові, члену Правління Українського хімічного товариства Ю.С.Ліпатов народився в м. Іваново-Вознесенськ (Росія). У 1949 р. за- кінчив Московський нафтовий інститут ім. академіка І.М.Губкіна за фа- хом “технологія нафти і газу”. Свою наукову діяльність він почав у Фізико-хімічному інституті ім. Л.Я.Карпова (Москва) у 1951 р. і продовжив в Інституті загальної і неорга- нічної хімії АН Білорусії (1959—1964 р.). З 1965 по 1985 р. Ю.С.Ліпатов – ди- ректор Інституту хімії високомолекулярних сполук АН України (ІХВС). З 1965 по 2005 р. він очолював також відділ фізикохімії полімерів у цьому інституті, був радником при дирекції. В ІХВС найбільш яскраво розкрився талант Ю.С.Ліпатова як вченого й організатора науки. Він зробив визначальний внесок у становлення і розвиток інституту і перетворення його в головний центр полімерної нау- ки в Україні, наукові розробки якого досягли міжнародного рівня і визна- ння. З іменем Ю.С.Ліпатова зв’язано спрямування інституту на розв’я- зання завдань у галузі фізикохімії поліуретанів і матеріалів на їх основі. У 1967 р. вийшла друком перша монографія Ю.С.Ліпатова “Физико- химия наполненных полимеров”, що була першою в літературі з цього напряму полімерної науки, в якій узагальнено і сформульовано основні ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ ЮРІЯ СЕРГІЙОВИЧА ЛІПАТОВА 197 фізико-хімічні закономірності поведінки наповнених полімерних матеріа- лів, обумовлені міжфазними явищами на межі поділу полімер — наповню- вач; розвинено нові уявлення щодо адгезії, адсорбції, релаксаційної пове- дінки, впливу наповнювачів на фазовий і фізичний стани полімерів, а та- кож механізму підсилювальної дії наповнювачів. Викладені підходи до вирішення проблеми створення композиційних матеріалів стали основою одного з наукових напрямів, який розвивав Ю.С.Ліпатов в усі наступні роки спочатку в керованому ним відділі, а потім і в інших відділах інсти- туту, що були створені як відгалуження від відділу Ю.С.Ліпатова і які очолювали його учні та послідовники (Ю.Ю.Керча, Є.В.Лебедєв, Л.М.Серге- єва, В.П.Привалко, Ф.Г.Фабуляк та ін.). У 1970 р. вийшла друком монографія “Структура и свойства полиуре- танов”, написана Ю.С.Ліпатовим спільно з Ю.Ю.Керчею та Л.М.Сергеєвою. Це перша у світовій літературі книга, де головну увагу зосереджено на тер- модинамічних властивостях розчинів поліуретанів, природі хімічних і між- молекулярних зв’язків у поліуретанах та їхньому внеску в структуру сі- ток аморфних поліуретанів, встановленні закономірностей склування, фазових перетворень у лінійних і тривимірних поліуретанах, зв’язку між кінетикою реакцій утворення поліуретанів, структурою, фізико-хімічни- ми й механічними властивостями цього класу полімерів (адгезією, термо- динамікою деформації, релаксаційними, реологічними властивостями). Розгляд особливостей фізичної та молекулярної структури поліуретанів дав змогу дійти висновку, що гнучкість поліуретанового ланцюга визна- чається трьома чинниками: власною гнучкістю олігомерних блоків, їх кон- центрацією та кількістю уретанових груп у ланцюгах. У монографії також наведено результати роботи з вивчення впливу будови і хімічної природи поліуретанів на їх структуру й термодинамічні властивості: лінійних по- ліуретанів на основі низькомолекулярних гліколів і зшитих поліуретанів, які містять олігогліколеві блоки. Показано, що використання під час син- тезу поліуретанів гліколів або діізоціанатів різної будови дає змогу отри- мати різноманітні типи статистичних кополіуретанів. Змінюючи співвід- ношення компонентів у кополіуретані та їх природу, можна в широких межах регулювати ступінь кристалічності, здатність до поліморфізму, діа- пазон склування, інші властивості поліуретанів. У подальших багаторічних дослідженнях поліуретанів головна увага приділялась отриманню й вивченню фізико-хімічних властивостей взає- мопроникних сіток на їх основі. У 1972 р. вийшла друком написана Ю.С.Ліпатовим спільно з Л.М.Сергеє- вою монографія “Адсорбция полимеров”, перекладена в 1974 р. англійсь- кою мовою видавництвом “John Wiley” (США). В цій першій у світовій літературі монографії з проблем адсорбції не тільки узагальнено існуючі на той час уявлення про адсорбцію, а й сформульовано і обґрунтовано нові поняття щодо адсорбції з концентрованих розчинів (теорія агрега- тивної адсорбції полімерів) та структури адсорбційних шарів. Поряд з науковою діяльністю Ю.С.Ліпатов велику увагу приділяв підго- товці довідкової літератури. У 1971 р. був виданий перший в СРСР “Спра- вочник по химии полимеров” (автори Ю.С.Ліпатов, А.Є.Нестеров, Т.М.Гри- ценко, Р.О.Веселовський). У грудні 1969 р. Ю.С.Ліпатов був обраний членом-кореспондентом, а в 198 ЮРІЙ НІЗЕЛЬСЬКИЙ грудні 1973 р. – дійсним членом Академії наук УРСР. Із середини 1970-х років Юрій Сергійович одночасно розпочав роботи у двох напрямах – фізикохімія полімерних сумішей та взаємопроникних полімерних сіток (ВПС). Ці напрями, поряд з фізикохімією поверхневих явищ у композиційних полімерних матеріалах, розвиваються донині. В цей самий час Ю.С.Ліпатов звернувся до загальних проблем колоїдної хімії полімерів і у 1975 р. сформулював предмет цієї галузі полімерної науки. Через 10 років після виходу в світ першої монографії у 1977 р. він опуб- лікував фундаментальну монографію “Физическая химия наполненных полимеров”, в якій не тільки узагальнено накопичені експериментальні результати, а й сформульовано загальну фізико-хімічну концепцію під- силення полімерів, яка базується на врахуванні вирішального внеску по- верхневих шарів полімерів на межі поділу фаз наповнювач – полімер у весь комплекс фізико-хімічних та фізико-механічних властивостей. У 1979 р. ця книга була перевидана в Англії. За цикл досліджень у галузі фізичної хімії композиційних полімерних матеріалів і згадану монографію в 1980 р. Ю.С.Ліпатову було присуджено премію імені Л.В.Писаржевського АН УРСР. У 1979 р. вийшла друком монографія Ю.С.Ліпатова та Л.М.Сергеєвої “Взаимопроникающие полимерные сетки” – перша у світовій науковій лі- тературі, де розглянуто релаксаційні та термодинамічні властивості ВПС, виникнення в них вперше встановленої в роботах Ю.С.Ліпатова перехідної області і термодинамічної несумісності складових сітки. Аналіз термодина- мічної і структурної поведінки ВПС показав їх чітку двофазову гетерогенну структуру, звідки випливало, що уявлення про топологічні ВПС є абстракці- єю, як і уявлення про ідеальні сітчасті структури взагалі. В цій монографії також вперше розглянуто наповнені ВПС як новий клас полімерних гетеро- генних композиційних матеріалів, утворених сумішами сітчастих полімерів і наповнювачами. Розвиток робіт у галузі поліуретанових матеріалів і плівок, перенесених спочатку на Дослідне виробництво інституту, а потім у промисловість рес- публіки, був високо оцінений присудженням у 1981 р. Ю.С.Ліпатову та ко- лективу вчених, які працювали з ним, Державних премій УРСР у галузі на- уки і техніки за “Розробку нових поліуретанових матеріалів, створення тех- нології виробництва та впровадження в народне господарство”. Наукові результати, які забезпечили інституту та відділу Ю.С.Ліпато- ва провідне місце в країні у галузі композиційних полімерних матеріалів, були узагальнені в монографіях “Межфазные явления в полимерах” (1980), “Термодинамика растворов и смесей полимеров” (А.Є.Нестеров, Ю.С.Ліпатов, 1984) та “Коллоидная химия полимеров” (1984). Остання бу- ла перекладена на англійську мову і видана за кордоном (Нідерланди: Elsevier, 1988). З початку 1986 р. Ю.С.Ліпатов і співробітники інституту у рамках сво- єї проблематики активно розвивали два напрями: реологія і термодина- міка сумішей полімерів (Є.В.Лебедєв, А.Є.Нестеров, В.Ф.Шумський) та ад- сорбція із сумішей полімерів у розведеному і напіврозведеному режимах (Т.Т.Тодосійчук). У результаті вивчення спільно із співробітниками інституту і відділу Є.В.Лебедєвим, А.Є.Нестеровим та В.П.Шумським, а також професором ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ ЮРІЯ СЕРГІЙОВИЧА ЛІПАТОВА 199 В.М.Кулезньовим (Московський хіміко-технологічний інститут ім. Д.І.Мен- делєєва) реологічної поведінки сумішей полімерів у широкому діапазоні складів і температур та одночасного дослідження термодинаміки взаємо- дії компонентів експериментально встановлено невідому раніше власти- вість рідких сумішей полімерів поблизу областей розшарування, яка по- лягає в тому, що при переході з однофазового до мікрогетерогенного дво- фазового стану досягаються екстремальні значення фізико-хімічних па- раметрів – мінімум в’язкості та максимум термодинамічного потенціалу системи (зареєстровано як відкриття Державним патентним відомством СРСР, диплом № 374 від 20.01.92). Роботи з вивчення адсорбції сумішей, виконані разом з Т.Т.Тодосійчук та В.М.Чорною, відкрили нову сторінку в дослідженнях адсорбції поліме- рів та їх сумішей: було доведено, що її основні закономірності визнача- ються наявністю критичної концентрації перекривання клубків та термо- динамічною сумісністю полімерів у розчині. Результати робіт керованого Ю.С.Ліпатовим наукового колективу уза- гальнено в 3-томному виданні “Справочник по физической химии поли- меров” за редакцією Ю.С.Ліпатова (1984), 2-томній колективній моногра- фії “Физико-химия многокомпонентных полимерных систем” (т. 1 – “На- полненные полимеры”, т. 2 – “Полимерные смеси и сплавы”), написаній Ю.С.Ліпатовим та його найближчими колегами і виданій за його загаль- ною редакцією (1986), довіднику “Фазовое состояние растворов и смесей полимеров” (у співавторстві з А.Є.Нестеровим, 1987). За період наукової діяльності Ю.С.Ліпатов брав участь, виступав з до- повідями і лекціями на багатьох всесоюзних та міжнародних конферен- ціях, читав лекції в наукових центрах провідних країн світу. Протягом багатьох років Ю.С.Ліпатов був членом наукової ради з ви- сокомолекулярних сполук АН СРСР, членом редколегії журналу “Высо- комолекулярные соединения”, головою наукової ради АН УРСР з проб- лем “Високомолекулярні сполуки” та “Полімерні композиційні матеріа- ли”, заступником академіка-секретаря Відділення хімії та хімічної техно- логії АН УРСР, членом редколегій “Українського хімічного журналу”, “Доповідей Академії наук УРСР”. Із 1965 р. був головним редактором рес- публіканського міжвідомчого збірника “Синтез и физикохимия полиме- ров”, перетвореного за його ініціативою в 1978 р. на міжвідомчий збірник “Композиционные полимерные материалы”. У 1992 — 1995 рр. Був голов- ним редактором “Ukrainian Polymer Journal”. З 1971 до 1986 р. був чле- ном експертної ради з органічної хімії ВАК СРСР, а у 90-х роках після утворення ВАК України був членом експертної ради. Ю.С.Ліпатов входив до складу хімічної секції Комітету з державних премій України. Ю.С.Ліпатов багато уваги приділяв і педагогічній діяльності. Він ство- рив єдину в Україні наукову школу в галузі хімії і фізикохімії полімерів і полімерних композитів, що одержала широке визнання. Під його керів- ництвом виконано й захищено 50 кандидатських дисертацій; співробітни- ки керованого ним відділу захистили 11 докторських дисертацій (Ю.Ю.Кер- ча, Л.М.Сергеєва, Ф.Г.Фабуляк, В.П.Привалко, А.Є.Нестеров, В.П.Шумський, В.В.Шилов, Є.В.Лебедєв, Ю.М.Нізельський, Т.Т.Алексєєва і Т.Т.Тодосійчук); він був науковим консультантом багатьох докторських дисертацій, вико- наних в інших наукових установах країни. В різні роки Ю.С.Ліпатов 200 ЮРІЙ НІЗЕЛЬСЬКИЙ читав курси лекцій з різних напрямів полімерної науки в Ташкентському політехнічному інституті, Єреванському і Вільнюському державних уні- верситетах. Новий і напевно один із найплідніших етапів наукової діяльності Ю.С.Лі- патова розпочався наприкінці 1985 р., коли він, залишивши посаду директо- ра ІХВС АН УРСР, зайнявся лише науковою роботою. Саме в цей період він сформулював принципово нові уявлення з ряду проблем: запропону- вав термодинамічне обґрунтування поняття про гібридні зв’язуючі в по- лімерних сплавах; зробив висновки щодо самоорганізації при утворенні ВПС; вперше обґрунтував нові уявлення про нерівноважні стани таких сполук (існування загальної термодинамічної нерівноваги й локальної квазірівноваги) та про нерівноважність процесів їх формування. Останнє визначається тим, що під час синтезу поряд із формуванням двох триви- мірних сіток одночасно, починаючи з малих глибин перетворення, відбу- вається процес мікрофазового розділення, зумовлений виникненням при перебігу реакції термодинамічної несумісності складових фрагментів ланцю- гів (роботи з А.Є.Нестеровим, В.В.Шиловим, В.Ф.Росовицьким і Т.Т.Алек- сєєвою). У цей же період спільно з Ю.М.Нізельським розпочав дослідження металовмісних полімерних систем. Так, явище каталізу формування полі- мерів і їх фізичного старіння докладно вивчалось на прикладі метало- вмісних поліуретанових сіток (роботи з Ю.М.Нізельським), а також – су- місні на молекулярному рівні напів-ВПС і ВПС, які формуються, виходя- чи з одного типу мономера (діізоціанату) (роботи з Ю.М.Нізельським: на- пів-ВПС на основі лінійного полікарбодііміду – циклотримеризований діізоціанат, або ВПС на основі циклотримеризованого полікарбодііміду – циклотримеризованого діізоціанату). У цей період інтенсивно розвивалися дослідження в галузі структури та властивостей наповнених сплавів полімерів, і у середині 1990-х років було запропоновано модель їх будови, яка характеризується існуванням нормально до поверхні твердої фази градієнта складу і ступеня фазового розділення матриці. Ця модель однаковою мірою може бути застосована і до наповнених сплавів лінійних полімерів, і до реакційних сплавів типу ВПС. Для наповнених полімерних сплавів було встановлено й вивчено вплив твердої поверхні на їх фазове розділення та фазовий стан (роботи з А.Є.Нестеровим). Для ВПС експериментально встановлено й обґрунто- вано взаємозв’язок кінетики реакції та процесів мікрофазового розділен- ня, що характеризуються універсальним параметром – ступенем сегре- гації (роботи з Т.Т.Алексєєвою та В.Ф.Росовицьким). У цей же період бу- ли сформульовані основні фізико-хімічні характеристики полімерних сплавів (1990), термодинамічні особливості градієнтних ВПС (спільно з Л.В.Карабановою, 1992 — 1994). Із 1995 р. розвинено нові уявлення щодо нерівноважної поверхневої сег- регації на межі поділу полімерний сплав — тверде тіло та адгезії полімер- них сплавів до твердої поверхні. Стосовно поверхневих явищ сформульо- вано (спільно з А.Є.Файнерманом) принципово важливе правило міжфаз- ної рівноваги, встановлено залежність вимірюваного поверхневого натягу полімерів від поверхневого натягу змочувальної рідини. Спільно з В.В.Шев- ченком та А.Є.Файнерманом розроблено новий клас поверхнево-активних речовин (ПАР), названих біанкерними. Молекули цих ПАР є олігомерни- ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ ЮРІЯ СЕРГІЙОВИЧА ЛІПАТОВА 201 ми сполуками з гнучким ланцюгом і двома кінцевими ліофільними група- ми. Встановлено механізм їхньої дії, завдяки якому їх поверхнева актив- ність на 1 — 10 порядків перевищує поверхневу активність традиційних ПАР. Розвинено нові уявлення щодо адгезії в наповнених полімерах та на- повнених сумішах полімерів (В.Ф.Бабіч, Т.Т.Тодосійчук). У 1991 р. вийшла друком монографія Ю.С.Ліпатова “Физико-химичес- кие основы наполнения полимеров”, що містила найновіші досягнення в дослідженні композиційних матеріалів. У 1994 р. у видавництві “ChemTech Publ.” (Канада) Ю.С.Ліпатов опу- блікував фундаментальну монографію “Polymer Reinforcement”, в якій підсумовано результати багаторічних досліджень і особлива увага приді- лена новим проблемам — підсиленню сумішей лінійних полімерів, поверх- невій сегрегації, наповненню ВПС та ін. У 1997 р. у видавництві “Теchnomic Publ. Co” (США) вийшла друком праця Ю.С.Ліпатова і А.Є.Нестерова “Thermodynamics of Polymer Blends” – перша в світовій літературі спеціалізована монографія з термодинаміки су- мішей полімерів, яка також містила результати численних досліджень авторів у цій галузі; в монографії зокрема вперше викладено термодина- міку фазових рівноваг у сумішах полімерів за наявності межі поділу з твердим тілом. У період 1995 — 2006 рр. інтенсивно розвивалися дослідження адсорбції сумішей полімерів і поверхневої сегрегації в полімерних системах (робо- ти Т.Т.Тодосійчук і В.М.Чорної). Вперше було встановлено особливості та- кої адсорбції, пов’язані з термодинамічною несумісністю компонентів у розчині і відмінністю в спорідненості адсорбатів до поверхні адсорбенту. Детально вивчено вплив співвідношення площі поверхні адсорбенту до об’єму розчину, з якого ведеться адсорбція, на ізотерми адсорбції і ха- рактеристики адсорбційних шарів. Ці результати узагальнені в двох статтях у “Enсyclopedia of Colloid & Interface Science” (2002). Подальший розвиток отримали дослідження в галузі фазорозділених ВПС (Т.Т.Алексєєва, Н.В.Бабкіна, Н.В.Ярова). Встановлено механізм фор- мування перехідного шару між співіснуючими фазами, визначено пара- метри, що характеризують його частку в системі, показано зміну частки перехідного шару при введенні в реакційну систему наповнювачів. Упер- ше проведено дослідження щодо сумісності фазорозділених ВПС, вста- новлено вплив природи і кількості компатибілізатора на в’язкопружні властивості систем і частку перехідного шару. У роботах, виконаних Ю.С.Ліпатовим спільно з Л.Ф.Косянчук, вивчено реакційне формування сумішей лінійних полімерів, його кінетику, фазове розділення і вплив наповнювачів. Зазначені дослідження дозволили розвинути нові уявлення про фізич- ні властивості і фазовий стан наповнених сумішей лінійних полімерів, а також про поведінку сумішей і ВПС на межі поділу з твердим тілом. Із 2000 р. Ю.С.Ліпатов разом із Г.В.Козловим розвинули фрактальні уявлення щодо властивостей нанокомпозитів, дисперсно-наповнених по- лімерів і міжфазних шарів. Показано особливості підсилення композитів наночастинками, запропоновано фрактальне трактування адгезії. У 2001 р. у Дніпропетровську вийшла друком монографія Ю.С.Ліпато- 202 ЮРІЙ НІЗЕЛЬСЬКИЙ ва “Phase-Separated Interpenetrating Polymer Networks”, в якій узагаль- нено опубліковані в літературі та власні дані автора стосовно властивос- тей, структури, кінетики утворення і термодинаміки ВПС. За період наукової діяльності Юрій Сергійович опублікував 19 моно- графій та 1300 наукових статей у вітчизняних і закордонних журналах. Виконані Ю.С.Ліпатовим разом із співробітниками ІХВС та інших науко- вих установ практичні дослідження знайшли втілення в більш ніж 140 авторських свідоцтвах та впровадженнях у промисловість. У 1990 р. Ю.С.Ліпатов був удостоєний звання “Заслужений діяч науки і техніки Української РСР”, у 1992 р. – обраний академіком Академії творчості СРСР (нині Міжнародна академія творчості, Москва — Сан-Діє- го). У 1997 р. за видатний внесок у фізикохімію полімерів Ю.С.Ліпатову присуджено премію імені Поля Флорі Академії творчості та медаль Ака- демії. В 1998 р. його нагороджено орденом “За заслуги” III ступеня, в цьому ж році за цикл наукових праць “Сплави лінійних і сітчастих полі- мерів та їх підсилення” він був удостоєний премії імені А.І.Кіпріанова НАН України. Ю.С.Ліпатов був членом Правління Українського хімічного товариства і членом Наукового Товариства імені Т.Шевченка у м.Львові. Очолюючи секцію полімерів УХТ, він сприяв організації Київського макромолеку- лярного семінару, у рамках якого відбулася низка мікросимпозіумов з актуальних напрямків полімерної науки. Тривалий час Ю.С.Ліпатов був членом редколегії журналу “Journal of Adhesion” (США), у даний час він є членом редколегії “Полімерного журналу” (Україна), журналу “Composite Interfaces” (США) і “Journal of Polymer Materials” (Індія). Ю.С.Ліпатову належить ряд науково-популярних книжок з полімерної науки – “Світ молекул-велетнів” (у співавторстві з Ю.М.Нізельським) (1972), “Композиционные полимерные материалы”, статті в “Encyclopedia of Colloid and Interface Science” (2002). Створена Ю.С.Іпатовим українська полімерна школа одержала міжна- родне визнання. Ім’я Ю.С.Ліпатова занесе до біографічних довідників: “Хіміки” (1984), “Выдающиеся химики мира” (1991), “Хто є Хто в Украї- ні” (2007), а також до міжнародних видань “Chemistry: Who’s Who” (1987), “Marquis Who’s Who”, «Five Thousand Personalities of the Word”, “2000 Outstanding people of the 20th century”(1998). Ю.С.Ліпатов нагороджений орденами “Дружба народів”(1981) і “За заслуги” Ш ступеня (1998), Почесною Грамотою Президії Верховної Ради УРСР (1977). До 80-річчя Ю.С.Ліпатов нагороджений Почесною Грамотою Верховної Ради України (2007), Почесним знаком Президії НАН України (2007). Своє 80-річчя Юрій Сергійович Ліпатов зустрів у розквіті творчих сил, але 31 серпня Юрія Сергійович не стало. За матеріалами опублікованими в: 1. Юрій Сергійович Ліпатов / НАН України (Біобібліографія вчених України) – Київ: ІХВС, 2007. – 484 с. 2. Керча Ю. Творець єдиної наукової школи в Україні в галузі високомолеку- лярних сполук. До 80-річчя академіка НАН України Юрія Ліпатова. СВІТ. ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ ЮРІЯ СЕРГІЙОВИЧА ЛІПАТОВА 203 – 2007. – №25—26 липень. – С. 3. 3. До 80-річчя від дня народження академіка НАН України Ю.С.Ліпатова. Ус- піхи полімерної науки (збірник наукових праць). Київ-Львів: Українська академія друкарства. – 2007. – 334 с. 4. Внесок українських вчених у полімерну науку. Препринт. /упорядник Ні- зельський Ю.М./. Київ-Дніпропетровськ: ДВНЗ «УДХТУ», 2007. – 40 с. Проф. В. Штокмайєр (США), член-кореспондент АН УРСР Ю. С. Ліпатов, проф. С. Я. Френкель (СРСР) і проф. Р. Конінгсфелд (Голландія) (зліва направо) в кулуарах Міжнародного мікросимпозіуму з макромолекул (Прага, 1972) Під час візиту академіка М. М. Емануеля у відділ фізикохімії полімерів. Зліва направо: академік АН УРСР В. П. Кухар, академік АН СРСР М. М. Емануель, академік АН УРСР Ю. С. Ліпатов (Київ, 1982) 204 ЮРІЙ НІЗЕЛЬСЬКИЙ Проф. В. Цукрук (США) і академік НАН України Ю. С. Ліпатов в університеті штату Айова (Еймс, США, 2000)

Життєвий і творчий шлях Юрія Сергійовича Ліпатова

Institution

Similar Items