Методи побудови багатошарових голографічних носіїв інформації на основі фотолюмінісцентних матеріалів і середовищ з ефектом просвітлення
Проаналізовано проблеми об'ємного оптичного запису інформації. Запропоновано можливість об'єднання методів побудови багатошарових фотолюмінесцентних і багатошарових голографічних носіїв даних. Розглянуто декілька методик організації структури комбінованого носія та приводу зчитування, у хо...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Реєстрація, зберігання і обробка даних |
|---|---|
| Datum: | 2008 |
| Hauptverfasser: | , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут проблем реєстрації інформації НАН України
2008
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/7598 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Методи побудови багатошарових голографічних носіїв інформації на основі фотолюмінісцентних матеріалів і середовищ з ефектом просвітлення / Є.В. Беляк, Т.М. Кожан, А.А. Крючин // Реєстрація, зберігання і оброб. даних. — 2008. — Т. 10, № 4. — С. 3-12. — Бібліогр.: 8 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859829090744270848 |
|---|---|
| author | Беляк, Є.В. Кожан, Т.М. Крючин, А.А. |
| author_facet | Беляк, Є.В. Кожан, Т.М. Крючин, А.А. |
| citation_txt | Методи побудови багатошарових голографічних носіїв інформації на основі фотолюмінісцентних матеріалів і середовищ з ефектом просвітлення / Є.В. Беляк, Т.М. Кожан, А.А. Крючин // Реєстрація, зберігання і оброб. даних. — 2008. — Т. 10, № 4. — С. 3-12. — Бібліогр.: 8 назв. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Реєстрація, зберігання і обробка даних |
| description | Проаналізовано проблеми об'ємного оптичного запису інформації. Запропоновано можливість об'єднання методів побудови багатошарових фотолюмінесцентних і багатошарових голографічних носіїв даних. Розглянуто декілька методик організації структури комбінованого носія та приводу зчитування, у ході розробки яких пріоритетними параметрами були щільність і швидкість запису та завантаження у процесі відтворення даних центрального процесора.
Проведен анализ проблем объемной оптической записи информации. Предложена возможность объединения методов создания многослойных фотолюминесцентных и многослойных голографических носителей данных. Рассмотрено несколько методик организации структуры комбинированного носителя и привода считывания, при разработке которых приоритетными параметрами были плотность и скорость, а также загрузка при воспроизведении данных центрального процессора.
Problems of volumetric optical information recording are analyzed. Possibility of fluorescent multilayer and holographic multilayer creation methods integrations are proposed. Different techniques of combined media and drive with a priority of data density, readout rate and CPU load parameters are examined.
|
| first_indexed | 2025-12-07T15:31:26Z |
| format | Article |
| fulltext |
Фізичні основи, принципи і методи
реєстрації даних
ISSN 1560-9189 Реєстрація, зберігання і обробка даних, 2008, Т. 10, № 4 3
УДК 004.085
Є. В. Беляк1, Т. М. Кожан2, А. А. Крючин1
1Інститут проблем реєстрації інформації НАН України
вул. М. Шпака, 2, 03113 Київ, Україна
2Інститут молекулярної і атомної фізики НАН Білорусії
проспект Ф. Скорини, 70, 220072 Мінськ, Республіка Білорусь
Методи побудови багатошарових голографічних носіїв
інформації на основі фотолюмінісцентних матеріалів
і середовищ з ефектом просвітлення
Проведено аналіз проблем об’ємного оптичного запису інформації. За-
пропоновано можливість об’єднання методів побудови багатошаро-
вих фотолюмінесцентних і багатошарових голографічних носіїв даних.
Розглянуто кілька методик організації структури комбінованого носія
та приводу зчитування, при розробці яких приоритетними парамет-
рами були щільність і швидкість запису та завантаження при відтво-
ренні даних центрального процесора.
Ключові слова: оптичний запис інформації, багатошаровий оптичний
диск, фотолюмінісцентне реєструвальне середовище, голографічний
носій даних, середовище з ефектом просвітлення.
Вступ
Можливості оптичних систем реєстрації дозволяють досягти істотного збільшен-
ня ємності оптичних носіїв не тільки за рахунок зменшення діаметра лазерної
плями, сфокусованої на поверхню носія, але й за рахунок запису інформації в
об’ємі носія. На даний час розвиваються два технічних напрямки, що реалізують
цю ідею, а саме: створення багатошарових носіїв інформації і голографічних об’ємних
носіїв. Основною перевагою багатошарових носіїв є збереження форми представ-
лення інформації, прийнятої на стандартних компакт-дисках (CD, DVD та BD)
при істотному збільшенні загальної ємності носія (кількість шарів у носіях із люмі-
несцентним зчитуванням може складати порядку 100) [1, 2]. Тим не менш, необ-
хідно відзначити проблему низької швидкості запису та зчитування інформації, а
також низький рівень сигнал–шум (SNR), що є характерними для даного типу носі-
їв. З іншого боку, при голографічному методі реєстрації інформації [3, 4] за рахунок
паралельного введення інформації з великого числа каналів і багатоканального
зчитування, швидкості запису та зчитування інформації можуть бути на кілька по-
©Є. В. Беляк, Т. М. Кожан, А. А. Крючин
Є. В. Беляк, Т. М. Кожан, А. А. Крючин
4
рядків вище, але в даному випадку основною проблемою є пошук ефективних і деше-
вих реєструвальних середовищ.
До матеріалу голографічного носія інформації існує ряд вимог, виконання
яких є в тій чи іншій мірі важливим для реалізації відповідної концепції. Серед
них зазвичай виділяють наступні: високу просторову роздільну здатність, а відпо-
відно дрібнозернисту (із нанорозмірними зернами) структуру; високу фоточутли-
вість (запис при опроміненні на рівні 10 мДж/см2 і нижче); довгий термін збері-
гання носія після запису на нього інформації (десятки років); довгий термін збері-
гання носія до запису на нього інформації (роки); можливість сухого запису; мо-
жливість запису за короткий проміжок часу (2 мкс і менше); можливість локаль-
ного стирання інформації необмежене число раз; широку смугу запису в діапазоні
видимого світла та нечутливість до зовнішнього випромінювання після запису.
Огляд ряду робіт [3–8] по голографічному запису інформації дає підстави думати,
що єдиним класом матеріалів, які задовольняли би даним вимогам є матеріали, що
характеризуються ефектом електронного захоплення, в найбільшій мірі серед
яких були дослідженні LiNbO3, леговані марганцем або залізом. Носій на основі
даного реєструвального середовища утримує інформацію без додаткового ульт-
рафіолетового підсвічування, і лише зчитування частково стирає записану інфор-
мацію, що неминуче при записі в середовищах із електронним захопленням. Од-
нак технологічні складності по вирощуванню кристалів LiNbO3 обумовлюють ве-
лику собівартість таких носіїв.
У зв’язку з цим було запропоновано об’єднати дві наведені вище концепції
об’ємного оптичного запису з метою побудови універсальної структури носія, що
характеризувався би високими показниками інформаційної ємності та швидкості
зчитування та запису даних, але при цьому міг являти собою носій фабричного,
одноразового чи багаторазового запису. Необхідно зауважити, що метод побудови
конкретної моделі комбінованого оптичного носія може включати в себе лише
окремі методики, характерні для голографічного запису, зокрема, таку як виді-
лення окремого інформаційного шару завдяки застосуванню середовищ з ефектом
просвітлення, а інформаційна структура при цьому складатиметься зі звичайних
фотолюмінесцентних пітів і лендів.
Голографічний багатошаровий запис інформації
у середовищах з ефектом просвітлення
Створення голографічних носіїв великої інформаційної ємності з можливістю
локального запису та стирання даних зумовлює необхідність впровадження мето-
дики багатошарового запису. Для здійснення пошарового зчитування необхідно
знайти спосіб виділення вкладу шару зчитування у відбиту хвилю, що детектуєть-
ся. Найбільш оптимальним є метод виділення шару за рахунок створення значної
неоднорідності діелектричної проникності ε. Це забезпечує різницю внесків різ-
них шарів середовища в модуляцію світла по амплітуді при амплітудному зчиту-
ванні та по фазі при фазовому зчитуванні. Дослідження показали можливість ви-
ділення шару зчитування голографічного носія за допомогою маркувальної хвилі,
інформація при цьому має бути записана у вигляді слабкої модуляції показника
заломлення або коефіцієнта поглинання середи. В якості біжучої хвилі можна за-
Методи побудови багатошарових голографічних носіїв інформації
на основі фотолюмінісцентних матеріалів і середовищ з ефектом просвітлення
ISSN 1560-9189 Реєстрація, зберігання і обробка даних, 2008, Т. 10, № 4 5
пропонувати ультразвукові імпульси в акустооптичних матеріалах, солітони в на-
півпровідникових матеріалах, розподілення діелектричної проникності ε, що фор-
муються за допомогою світлового потоку у фоторефрактивних і фотохромних ма-
теріалах. В якості стаціонарної хвилі пропонується використовувати доменні гра-
ниці в магнітних і сегнетоелектричних матеріалах, неоднорідності діелектричної
проникності ε, що формуються за допомогою світла, електронного променя чи
неоднорідного нагріву. Голограми можуть бути як двовимірні (чи лінійні), так і
об’ємні; головна вимога для матеріалу інформаційного шару голографічного носія
— ідентичність до матеріалу проміжного шару.
Недоліком розглянутої схеми є суттєва технологічна складність її конструк-
ції, що зумовлена необхідністю формування в процесі зчитування маркувальної
хвилі. Альтернативним методом, при якому маркувальною хвилею є сам промінь,
що зчитує, може бути створення голографічного носія на основі матеріалу з ефек-
том просвітлення. Це дає можливість спростити схему та використовувати в якос-
ті джерела світлової хвилі такий простий і дешевий елемент як світлодіод.
Розглянемо процес зчитування інформації з голографічного носія, створеного
на основі матеріалу з ефектом просвітлення. При опроміненні носія некогерент-
ним світлом відбувається дифракція світла на записаних мікроголограмах, при
цьому внесок інформаційного елемента в інтенсивність дифрагованого світла є
прямо пропорційним інтенсивності світового поля в даному елементі. Під дією
світла, що зчитує, відбувається просвітлення середовища, що первісно знаходило-
ся в непросвітленій формі. Середовище опроміненого носія за глибиною можна
поділити на три області. Це область повного просвітлення, внесок якої в інтенси-
вність дифрагованого світла є максимальним, непросвітлена область та перехідна
область, в якій інтенсивність світла, що зчитує, експотенційно затухає, причому
коефіцієнт затухання залежить від довжини хвилі. Щоб виділити внесок перехід-
ної області треба за допомогою оптичних фільтрів вирізати зі спектра дифрагова-
ної хвилі два різних фрагменти та співставити їхню різницю так, щоб компенсува-
ти внесок повністю просвітленої зони. Таким чином, сигнал буде зчитуватись у
перехідній області, глибиною якої можна варіювати, змінюючи інтенсивність сві-
тлової хвилі, що зчитує, або сформувавши для середовища умови біжучої хвилі
просвітлення.
Розглянемо середовище у вигляді плоского нескінченного шару 0 x L, на
який падає плоска некогерентна світлова хвиля. Рівняння для затухання її спект-
ральних компонент, як для хвилі, що зчитує, так і для дифрагованої хвилі буде
мати вигляд:
),,(),,(Im2
),,(
xtIxtk
x
xtI
x
, (1)
де I(, t, x) — спектральна густина інтенсивності; t — час; — кругова частота
світла; kx — х-компонента хвильового вектора хвилі в середовищі.
Під дією світла фоточутливі елементи середовища переходять із непросвітле-
ного стану (0-форми) до засвітленого стану (1-форми). Якщо ступінь переходу
Є. В. Беляк, Т. М. Кожан, А. А. Крючин
6
середовища в 1-форму позначити як С, то рівняння для діелектричної проникності
матиме вигляд:
)( 010 C , (2)
де 0 та 1 — діелектрична проникність 0- та 1-форм відповідно. При
][Re][Im zz kk зв’язок між затуханням і мнимою частиною діелектричної про-
никності є лінійною функцією, аналогічний лінійний вираз для С можна записати
як
),(),()(),,(Im
),(),()(),,(Im
ssxs
iixi
xtCxtk
xtCxtk
(3)
де і + є ][Im xk для області без просвітлення та області з просвітленням, від-
повідно; індекс «s» відповідає дифрагованій хвилі, індекс «i» — падаючій хвилі.
Слід зауважити, що 0 і + 0, а для області повного просвітлення + = 0.
Для С може бути записано кінетичне рівняння:
1
),(),(),(),(
),(
100 xtSxtSxtCxtS
t
xtC
, (4)
де
0
11
0
00
,),,()(),(
,),,()(),(
dxtIxtS
dxtIxtS
(5)
a 0 і 1 — коефіцієнти фоточутливості 0- та 1-форм, що залежать від довжини
світла; — час темнової релаксації. Типовою є ситуація, коли 1 = 0, . Рів-
няння 1 = 0 означає нечутливість 1-форми до зовнішнього світла, відпові-
дає стабільності 1-форми за умови відсутності світла.
Рівняння мають бути доповнені граничними умовами та початковою умовою.
Якщо спектральна густина падаючої світлової хвилі не змінюється з часом, то
гранична умова для хвилі, що зчитує матиме вигляд:
)()0,,( 0 IxtI i . (6)
Для хвилі, дифрагованої на шарі з координатою , гранична умова може бути за-
писана наступним чином:
Методи побудови багатошарових голографічних носіїв інформації
на основі фотолюмінісцентних матеріалів і середовищ з ефектом просвітлення
ISSN 1560-9189 Реєстрація, зберігання і обробка даних, 2008, Т. 10, № 4 7
),,(),,( xtIxtI i , (7)
де — коефіцієнт, що характеризує ефективність розсіяння. Нульова початкова
умова С(t = 0, x = 0) відповідає початковому моменту опромінення середовища
хвилею, що зчитує.
Інтегруючи рівняння
0
),,(),( dxtIxtI (8)
для хвилі, що зчитує, та дифрагованої хвилі з урахуванням граничних умов, отри-
муємо вираз:
0
0 ))]()()(,()([2exp)()0,,(),( dxxtCIxtItI sii . (9)
Суттєвим є те, що для різних частот співвідношення внесків різних шарів
можуть суттєво відрізнятися. Для того, щоб скористатися такою залежністю, по-
трібно за допомогою світлоподілювача отримати два екземпляри світлової хвилі
та пропустити кожну хвилю через свій оптичний фільтр. Ці два фільтри відрізня-
тимуться характеристиками пропускання, зокрема, положенням максимумів про-
пускання. Ця процедура може бути описана переходом від спектральної густини
інтенсивності ),( tI до двох інтенсивностей )()1( tI , )()2( tI , які визначаються
рівняннями:
0
2
)2(
0
1
)1(
,),()()(
,),()()(
dtIptI
dtIptI
(10)
де р1(), р2() — функції пропускання фільтрів.
Інтенсивності (9), проінтегровані по , можуть бути виміряні за допомогою
фотоприймачів. Якщо враховувати залежність інтенсивності від поперечних ко-
ординат, то для проведення вимірювання виявляється необхідною матриця фото-
діодів. Виміряні значення будуть нести в собі внески всіх шарів області повного
просвітлення та перехідної області. Для виділення внеску лише перехідної області
різниця інтенсивностей має бути складена в такий спосіб, щоб нівелювати внески
інших шарів. Більш точним було би розглядати лінійну комбінацію цих інтенсив-
ностей (з протилежними знаками), однак легко побачити, що постійний коефіці-
Є. В. Беляк, Т. М. Кожан, А. А. Крючин
8
єнт завжди можна включити в р1() чи р2(). У термінах внесків від окремих ша-
рів отримуємо:
)()()( )2()1()( tItItI
. (11)
З виразів (9)(11) легко отримати наступне співвідношення:
0
0
0
)( )()(),()()( IpdtIptI
ddxxtC sisi
0
))]()((),()()([2exp , (12)
де )()()( 21 ppp . Варто зауважити, що на відміну від р1() та р2() фун-
кція р() є знакозмінною. В тому випадку, коли різниця ))()(( )2()1( tItI дорів-
нює нулю і відповідно
0
0 0)()( dIp , (13)
шари, до яких хвиля зчитування доходила без послаблення, не дають вкладу в різ-
ницю інтенсивностей. Шари непросвітленої області також не будуть давати вне-
сок в інтенсивність, бо тут експоненційний множник (11) буде дорівнювати нулю.
Перехідна область є зоною зчитування інформації. Обрахуємо товщину цієї
зони, що визначатиме кількість шарів у голографічному носії товщини L та швид-
кість біжучої хвилі просвітлення, що відповідатиме швидкості зчитування інфор-
мації з голографічного носія:
)/(exp1
1
),(
),(
0000 xttI
xtC
I
xtI
, (14)
де
i
I
2
00 — швидкість біжучої хвилі; t0 — константа, що залежить від початку
відліку часу.
За допомогою чисельних методів з рівняння (13) можна отримати, що ширина
шару, що зчитується, LL 1/c. Це означає, що кількість інформаційних шарів об-
межена величиною cL. Час проходження шару товщиною 1/c складає
00
1
21
I
T
i
. (15)
Методи побудови багатошарових голографічних носіїв інформації
на основі фотолюмінісцентних матеріалів і середовищ з ефектом просвітлення
ISSN 1560-9189 Реєстрація, зберігання і обробка даних, 2008, Т. 10, № 4 9
Швидкодія схеми зчитування пропорційна інтенсивності хвилі, що зчитує I0.
Варто зауважити, що для зменшення складності конструкції пристрою, що
зчитує, виділення потрібних компонент шару зчитування має бути зроблено за
рахунок обчислювальних ресурсів комп’ютера. Таким чином, пропонується замі-
нити оптичну схему зі світлоподілювачем і двома фільтрами комп’ютерною ему-
ляцією процесу проходження світла через таку оптичну систему. Це дозволить
зробити пристрій зчитування більш компактним і встановити контроль аналізу
спектра, параметри якого будуть коригуватися користувачем.
Голографічний багатошаровий
фотолюмінесцентний запис інформації
Поєднання голографічного запису в середовищах з ефектом просвітлення із
багатошаровим фотолюмінесцентним записом дозволяє позбавитися від недолі-
ків, характерних для обох типів об’ємної оптичної реєстрації інформації. Голо-
графічний фотолюмінесцентний багатошаровий носій (FMH) може бути створе-
ний подібно до звичайного фотолюмінесцентного багатошарового диска (FMD)
[1, 2]. Різниця полягатиме в структурі даних інформаційних шарів, інформація бу-
де записана у вигляді люмінесцентних цифрових мікроголограм. Проміжні шари
мають складатися з матеріалу з ефектом просвітлення, в загальному випадку його
оптична щільність може відрізнятися від оптичної щільності інформаційних шарів
через те, що в даному випадку корисний сигнал виділяється в більш надійний спо-
сіб ніж для звичайного багатошарового носія. Пристрій зчитування має також від-
різнятися від FMD-приводу. Промінь, що зчитує інформацію з шару FMH-диска,
не має фокусуватися в пляму діаметром меншу за 1 мкм, як у випадку FMD-носія.
На виході об’єктива FMH-приводу лазерний промінь формується в тонку смугу
чи циліндричний світловий потік у залежності від того записана інформація у ви-
гляді лінійних чи двовимірних голограм. При цьому немає необхідності у верти-
кальному переміщенні об’єктива з метою фокусування променя на потрібному
шарі, що спрощує оптико-механічну схему пристрою зчитування. Пропонується
записувати мікроголограми з площею в 200 мм2. При щільності запису 2*104 ін-
формаційна ємність однієї мікроголограми складатиме 512 байт, зважаючи на ін-
формаційну структуру сучасних файлових систем. Це оптимізує процес копію-
вання інформації з оптичного носія на жорсткий диск у тому, що стосується
швидкості та надійності відтворення інформації. Швидкість запису при цьому
може досягати величини 200 МБ/с.
Недоліком запропонованої схеми є низька швидкодія зчитування інформації
та значне завантаження центрального процесора. Причинами цього є виділення
спектральних компонент корисного сигналу та аналіз цифрових голограм, що по-
требує часу та призводить до значних втрат обчислювальних ресурсів операційної
системи. Методом вирішення проблеми є запис інформації у вигляді блоків люмі-
несцентних пітів, які подібно до мікроголограм можуть бути одновимірними чи
двовимірними. Це зменшить ємність окремого інформаційного шару FMH-диска
через те, що блок пітів несе менший об’єм інформації, ніж мікроголограма відпо-
відного розміру. Але за тієї умови, що в даному випадку кількість шарів, а відпо-
Є. В. Беляк, Т. М. Кожан, А. А. Крючин
10
відно і загальна інформаційна ємність носія є необмеженою, зменшенням інфор-
маційної ємності окремого шару цілком можна поступитися.
Для зменшення втрат швидкості зчитування інформації з FMH-диска та обчи-
слювальних ресурсів операційної системи, зумовлених аналізом спектра та виді-
лення спектральних компонентів корисного сигналу, може бути запропонована
схема, що в значній мірі відрізняється від попередньої. У даному випадку інфор-
мація має записуватись у вигляді цифрових мікроголограм чи блоків люмінесцен-
тних пітів шляхом знебарвлення люмінесцентного матеріалу інформаційних ша-
рів. Опромінення носія при зчитуванні інформації відбуватиметься на двох дов-
жинах хвиль 1 та 2. Люмінесцентний матеріал носія має бути підібраний таким,
щоб до запису знебарвленням давати двофотонний люмінесцентний сигнал при
опроміненні інформаційного шару обома джерелами світла, та однофотонний си-
гнал — при опроміненні на довжині хвилі 2. Після процесу запису знебарвлені
зони мають давати двофотонний люмінесцентний сигнал при опроміненні обома
джерелами світла, і не давати люмінесцентного сигналу при опроміненні на дов-
жині хвилі 2. При опроміненні на довжині хвилі 1 матеріал взагалі не люмінес-
цує. Широкий вибір люмінесцентних барвників і варіювання значеннями довжин
хвиль 1 та 2 дозволяє підібрати люмінесцентний матеріал з потрібними оптич-
ними властивостями. Зчитування інформації відбувається в незасвіченій зоні світ-
ла з довжиною хвилі 2 (див. рисунок), яка є засвіченою для світла з довжиною
хвилі 1.
Розглянемо інтенсивність люмінесцентного сигналу, що йде від шару зчиту-
вання, шарами, які розташовані над шаром зчитування та шарами, які розташовані
під шаром зчитування. Інтенсивність сигналу від шару зчитування буде змінюва-
тись від 0 до I1 (інтенсивності однофотонної люмінесценції люмінесцентного ма-
теріалу, що опромінюється світлом із довжиною хвилі 1). Нульова інтенсивність
люмінесцентного сигналу відповідатиме знебарвленим у процесі запису зонам ін-
формаційного шару, що не люмінесцують під опроміненням на одній довжині 2.
Шари, які розташовані над шаром зчитування, внаслідок двохфотонного по-
глинання даватимуть люмінесцентний сигнал, що значно перевищує сигнал I1.
Але через те, що при двофотонному поглинанні люмінесцують і знебарвленні зо-
ни інформаційного шару, такий паразитний сигнал буде легко виділити.
І нарешті шари, що розташовані під шаром зчитування, будуть опромінюва-
тися лише світлом із довжиною хвилі 1 і не даватимуть люмінесцентного сигналу
взагалі.
Висновки
1. Головними перевагами голографічного запису є висока швидкість віднов-
лення записаної інформації, що пов’язана з паралельним процесом зчитування,
надійність збереження інформації та технологічна легкість позиціонування голо-
вки зчитування. З іншого боку, головною проблемою голографічного запису є не-
стача дешевих реверсивних реєструвальних середовищ.
2. Найбільш простим методом побудови багатошарового голографічного но-
сія, який характеризується надзвичайно високою інформаційною ємністю, з тех-
нологічної точки зору, є метод, що базується на використанні середовищ з ефек-
том просвітлення.
Методи побудови багатошарових голографічних носіїв інформації
на основі фотолюмінісцентних матеріалів і середовищ з ефектом просвітлення
ISSN 1560-9189 Реєстрація, зберігання і обробка даних, 2008, Т. 10, № 4 11
Схема просвітлення області шару зчитування на довжинах
хвиль λ1 та λ2 у запропонованій структурі FMH-носія
3. Запропоновано методики поєднання багатошарового фотолюмінісцент-
ного та голографічного запису. Проведено аналіз схем реалізації комбінованого
приводу зчитування цифрової інформації, що характеризуються технологічною
простотою, високою інформаційною ємністю та високою швидкістю зчитування
даних.
1. Беляк Є.В. Методи багатошарового фотолюмінесцентного запису інформації / Беляк Є.В.,
Кравець В.Г., Крючин А.А. // Реєстрація, зберігання і оброб. даних. — 2007. — Т. 9, № 4. —
С. 3–18.
Є. В. Беляк, Т. М. Кожан, А. А. Крючин
12
2. Пат. 6071671 США, МКИ G11B 007/24; G11B 007/22; G11B 007/00 Fluorescent Optical
Memory // Glushko; Boris Alexey (Ashdod, IL); Levich; Eugene Boris (Bamat Aviv, IL); OMD Devices
LLC (Wilimington, DE) Appl. — № 944402; Заявл. 06.10.97; Опубл. 06.06.02; НКИ 430/270.11,
270.15, 139, 321, 945, 369/275.3, 284, 288, 428/64. — 427 с.
3. Беляк Е.В. Оптическая запись информации на голографических носителях / Беляк Е.В.,
Крючин А.А., Стецун А.И. // Реєстрація, зберігання і оброб. даних. — 2004. — Т. 5, № 1. —
С. 5–19.
4. Christophe Moser. Localized Holographic Recording in Doubly Doped Lithium Niobate / Ben-
jamin Schupp and Demetri Psaltis // Optics Letters. — 2000. — Vol. 25, N 3. — P. 162–164.
5. Пат. 6,621,633 США. МКИ G02B 027/00 System and Method for Increasing the Diffraction ef-
ficiency of holograms / Barbastathis; George (Boston, MA); Sinha; Arnab (Cambridge, MA), Massachu-
setts Institute of Technology (Cambridge, MA). — № 938249: Заявл. 23.08.2001; Опубл. 16.09.2003;
НКИ 359/577.
6. Eichler H.J. Wavelength Multiplexing for the Microholographic Storage Disc / H.J. Eichler,
P. Kuemmel, S. Orlic, B. Schupp, A. Wappelt // SPIE 1998. — Vol. 3401. — P. 177–184.
7. Tevetov E.R. Design of Holographic Memory System with High Data Storage Capacity / E.R.
Tevetov, G.A. Matevosov // SPIE. — 1994. — Vol. 2429. — P. 179–186.
8. Marc Hachman. Aprilis Unveils Holographic Disc Media // Extreme Tech. — 2003. — № 2. —
Р. 1–6.
Надійшла до редакції 01.12.2008
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-7598 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1560-9189 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:31:26Z |
| publishDate | 2008 |
| publisher | Інститут проблем реєстрації інформації НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Беляк, Є.В. Кожан, Т.М. Крючин, А.А. 2010-04-02T14:29:11Z 2010-04-02T14:29:11Z 2008 Методи побудови багатошарових голографічних носіїв інформації на основі фотолюмінісцентних матеріалів і середовищ з ефектом просвітлення / Є.В. Беляк, Т.М. Кожан, А.А. Крючин // Реєстрація, зберігання і оброб. даних. — 2008. — Т. 10, № 4. — С. 3-12. — Бібліогр.: 8 назв. — укp. 1560-9189 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/7598 004.085 Проаналізовано проблеми об'ємного оптичного запису інформації. Запропоновано можливість об'єднання методів побудови багатошарових фотолюмінесцентних і багатошарових голографічних носіїв даних. Розглянуто декілька методик організації структури комбінованого носія та приводу зчитування, у ході розробки яких пріоритетними параметрами були щільність і швидкість запису та завантаження у процесі відтворення даних центрального процесора. Проведен анализ проблем объемной оптической записи информации. Предложена возможность объединения методов создания многослойных фотолюминесцентных и многослойных голографических носителей данных. Рассмотрено несколько методик организации структуры комбинированного носителя и привода считывания, при разработке которых приоритетными параметрами были плотность и скорость, а также загрузка при воспроизведении данных центрального процессора. Problems of volumetric optical information recording are analyzed. Possibility of fluorescent multilayer and holographic multilayer creation methods integrations are proposed. Different techniques of combined media and drive with a priority of data density, readout rate and CPU load parameters are examined. uk Інститут проблем реєстрації інформації НАН України Реєстрація, зберігання і обробка даних Фізичні основи, принципи та методи реєстрації даних Методи побудови багатошарових голографічних носіїв інформації на основі фотолюмінісцентних матеріалів і середовищ з ефектом просвітлення Методы построения многослойных голографических носителей информации на основе фотолюминесцентных материалов и сред с эффектом просветления Creation Methods of Multilayer Holographic Media Based on the Photoluminescent Materials and Bleaching Effect Mediums Article published earlier |
| spellingShingle | Методи побудови багатошарових голографічних носіїв інформації на основі фотолюмінісцентних матеріалів і середовищ з ефектом просвітлення Беляк, Є.В. Кожан, Т.М. Крючин, А.А. Фізичні основи, принципи та методи реєстрації даних |
| title | Методи побудови багатошарових голографічних носіїв інформації на основі фотолюмінісцентних матеріалів і середовищ з ефектом просвітлення |
| title_alt | Методы построения многослойных голографических носителей информации на основе фотолюминесцентных материалов и сред с эффектом просветления Creation Methods of Multilayer Holographic Media Based on the Photoluminescent Materials and Bleaching Effect Mediums |
| title_full | Методи побудови багатошарових голографічних носіїв інформації на основі фотолюмінісцентних матеріалів і середовищ з ефектом просвітлення |
| title_fullStr | Методи побудови багатошарових голографічних носіїв інформації на основі фотолюмінісцентних матеріалів і середовищ з ефектом просвітлення |
| title_full_unstemmed | Методи побудови багатошарових голографічних носіїв інформації на основі фотолюмінісцентних матеріалів і середовищ з ефектом просвітлення |
| title_short | Методи побудови багатошарових голографічних носіїв інформації на основі фотолюмінісцентних матеріалів і середовищ з ефектом просвітлення |
| title_sort | методи побудови багатошарових голографічних носіїв інформації на основі фотолюмінісцентних матеріалів і середовищ з ефектом просвітлення |
| topic | Фізичні основи, принципи та методи реєстрації даних |
| topic_facet | Фізичні основи, принципи та методи реєстрації даних |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/7598 |
| work_keys_str_mv | AT belâkêv metodipobudovibagatošarovihgolografíčnihnosíívínformacíínaosnovífotolûmíníscentnihmateríalívíseredoviŝzefektomprosvítlennâ AT kožantm metodipobudovibagatošarovihgolografíčnihnosíívínformacíínaosnovífotolûmíníscentnihmateríalívíseredoviŝzefektomprosvítlennâ AT krûčinaa metodipobudovibagatošarovihgolografíčnihnosíívínformacíínaosnovífotolûmíníscentnihmateríalívíseredoviŝzefektomprosvítlennâ AT belâkêv metodypostroeniâmnogosloinyhgolografičeskihnositeleiinformaciinaosnovefotolûminescentnyhmaterialovisredséffektomprosvetleniâ AT kožantm metodypostroeniâmnogosloinyhgolografičeskihnositeleiinformaciinaosnovefotolûminescentnyhmaterialovisredséffektomprosvetleniâ AT krûčinaa metodypostroeniâmnogosloinyhgolografičeskihnositeleiinformaciinaosnovefotolûminescentnyhmaterialovisredséffektomprosvetleniâ AT belâkêv creationmethodsofmultilayerholographicmediabasedonthephotoluminescentmaterialsandbleachingeffectmediums AT kožantm creationmethodsofmultilayerholographicmediabasedonthephotoluminescentmaterialsandbleachingeffectmediums AT krûčinaa creationmethodsofmultilayerholographicmediabasedonthephotoluminescentmaterialsandbleachingeffectmediums |