Самарь-Богородицька фортеця: проблеми збереження і дослідження пам’ятки

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :	Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні
Дата:	2013
Автор:	Векленко, В.
Формат:	Стаття
Мова:	Українська
Опубліковано:	Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК 2013
Теми:	Дослідження пам’яток археології козацької доби
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/76514
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Самарь-Богородицька фортеця: проблеми збереження і дослідження пам’ятки / В. Векленко // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2013. — Вип. 22, ч. 1. — С. 240-248. — Бібліогр.: 51 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859469617278222336
author	Векленко, В.
author_facet	Векленко, В.
citation_txt	Самарь-Богородицька фортеця: проблеми збереження і дослідження пам’ятки / В. Векленко // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2013. — Вип. 22, ч. 1. — С. 240-248. — Бібліогр.: 51 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні
first_indexed	2025-11-24T08:14:22Z
format	Article
fulltext	240 Віктор Векленко (Дніпропетровськ), науковий співробітник Інституту суспільних досліджень Самарь-Богородицька фортеця: проблеми збереження і дослідження пам’ятки Археологічне відкриття Самарі-Богородицької фортеці почалося у 2000 р. після виходу з друку книги дніпропетровських краєзнавців В. Бін- кевича й В. Камеко [1], коли В. Шалобудов здійснив перші плідні розвід- ки території пам’ятки. В 2001 р. під керівництвом З. Маріної на території внутрішньої площі були закладені перші шурфи й розкоп, а в наступно- му році З. Маріна й В. Ромашко керували розкопками першого житла на посаді укріплення [28; 30]. З 2005 р. на пам’ятці розпочалися стаціонарні дослідження НДЛ археології Придніпров’я ДНУ ім. О. Гончара під безпо- середнім керівництвом І. Ковальової [5]. Багаторічні археологічні роботи дали величезну кількість знахідок і повністю підтвердили план житлової забудови фортеці XVIII ст. [18], отриманий внаслідок здійсненого О. Харланом комп’ютерного співстав- лення плану Старосамарського ретраншементу 1747 р. і сучасної карти місцевості [35]. Розкопки дозволили дослідити особливості житлобу- дівництва 1730–1770-х рр. на внутрішній площі укріплення, дали окремі житлові споруди та знахідки більш раннього часу. Проте опрацювання й інтерпретація отриманих матеріалів, при їх надзвичайній насиченості і величезної кількості, завдяки деяким регіональним або особистим якос- тям дослідників, періодично стали давати фантастичні висновки на тлі справжніх відкриттів. Найдавніші за хронологією датовані опубліковані чи відомі автору ма- теріали з території козацької Самарі відносяться до початку XVI ст. Це – єв- ропейські торгівельні пломби, найдавніша з яких має повністю збережену дату 1524 р., а наступна за часом відноситься до 1605 р. [21] Дещо розріджу- ють цю лакуну монети Сигізмунда І Старого (напівгрош 1509 р. із слідами довготривалого обігу) [42], Івана Грозного, Федора Іоановича й Бориса Го- дунова, новгородське пуло (рис. 1), та пломбиратор з написом «печать добра человека» [16; 25] з Північно-західної Русі другої половини XVI–XVII ст. Загальна картина знахідок дозволяє припустити наявність тут поселення, – торгівельного або митного осередку, – проте відсутні будь-які докумен- тальні свідчення про його характер чи про безперервність існування. Та- кож відсутні досліджені, датовані XVI ст., споруди чи закриті комплекси. Таким чином, виникає певна дилема. З одного боку – є достатньо вели- ка кількість датованих археологічних матеріалів, між якими існують зна- чні часові розриви. З іншого боку відсутні будь-які документальні свід- чення щодо існування у Присамар’ї значного поселення у XVI–XVII ст. (грамоту Стефана Баторія «1576 р.» до уваги не беремо [13; 14]). А також маємо дослідження Ю. Мицика, де історик наводить документи про чис- 241 ленні «уходи» у Присамар’ї в середині XVI ст. [32; 33], деякі з них могли мати і стаціонарний характер. Тобто маємо унікальну ситуацію: археоло- гічні знахідки є, але документів – немає. Проте І. Ковальова [19] (а за нею – й інші) наполягає на заснування Самарі якщо не в XIV ст., то у XVI-му… Археологічні матеріали першої половини – середини XVII ст. набага- то численніші ніж належні до давніших часів: нумізматика і сфрагістика, торгівельні пломби і натільні хрести [5] показують більшу динаміку жит- тєдіяльності на досліджуваній території. Але Самарь, як населений пункт, як велика сукупність комплексів, знову відсутня – дві невиразні землянки, шинок [12] та невеликий житловий комплекс (дослідження НДЛ археології Придніпров’я 2012 р. [50]). Не більшою кількістю відкритих і досліджених споруд представлене і будівництво на місці Самарі Богородицької фортеці – землянка будівничих [28; 30] і цвинтар [23]. При цьому належність вище- зазначених об’єктів до кінця 1680-х рр. – лише припущення. Виключно цікавим і суперечливим є період 1688–1712 років, тобто час власне Богородицької фортеці. Велика кількість документів, зібраних й опублікованих Д. Яворницьким, його досить вдала спроба інтерпретува- ти архівні матеріали й праці попередників [47; 48], незважаючи на числен- ні протиріччя [6] дали можливість побачити цілісну картину епохи у регі- оні. Але за століття, що минуло від виходу роботи вченого, різночитання в локалізації топонімів, деталях подій тощо постійно накопичувалися, не- зважаючи на постійні пошуки істориків в архівосховищах України, Росії й закордоння. Археологічні дослідження на пам’ятці стали дійсним проривом і в ре- гіональному джерелознавстві, і в сучасній українській історичній науці. Тісна ж співпраця з російськими дослідниками показала нові перспекти- ви й напрямки пошуків [4; 7]. Введення до наукового обігу вченими ДНУ численних комплексів знахідок викликали певну революцію в козакоз- навстві Надпоріжжя. Вперше ґрунтовно опрацьовані керамічні матеріали [29; 31]. О. Харлан, на підставі описів фортеці і пізніших планів, здійснив графічну реконструкцію зовнішнього вигляду першого російського вій- ськового фронтиру на землях Війська Запорозького низового [38]. Де- сятки публікацій, присвячених аналізу й інтерпретації знахідок виробів Рис. 1. Новгородське пуло з посаду Богоро- дицької фортеці. 242 дрібної культової пластики [5, 197–198, 206] сприяли зародженню україн- ської ставрографії XVI–XIX ст. Разом з тим, внаслідок некритичного ставлення до джерел і публіка- цій, під час інтерпретації отриманих археологічних даних мали місце чис- ленні похибки. Зокрема, висунуто дивну гіпотезу щодо обстрілу фортеці кніпелями з боку військ чи військових суден Девлет-Гірея в 1711 р. [44]. Не менш цікавою є спроба інтерпретації матриць особистих печаток, котрі нібито належали представникам козацької старшини на підставі виключ- но «Малороссийского гербовника» [16; 24] тощо… Розуміння проблем, викликаних накопиченими похибками внаслідок відсутності критики джерел в дослідженнях, викликало гостру необхід- ність у пошуках достовірної інформації. Вже перші розвідки в РДАДА (ф. 229 й 248) дали неочікувані результати. Було отримано дані щодо арсена- лу Богородицької фортеці, засланих московських стрільців, українського населення посаду, Новосергіївської фортеці, Старосамарського ретран- шементу (зведений наприкінці 1730-х рр. на місці Богородицької форте- ці), Самарського монастиря у XVIII ст. і багато іншого [2; 8; 26; 27]. За попередніми даними, серед документів фондів РДАДА існують матеріали щодо поселень у Присамар’ї у 1670-ті рр., а також численні документи, які стосуються різноманітних аспектів життєдіяльності фортеці. Завдяки співпраці з російськими колегами пощастило знайти найдавнішу росій- ську карту (кінець 1680-х рр.) із зображеною Богородицькою і відсутньою Новосергіївською фортецями. Час існування Старої Самари – Старосамарського ретраншементу на- багато багатший і в галузі джерелознавства, і в археологічному аспекті. Архівні розвідки О. Репана дозволили ввести до наукового обігу численні свідчення щодо гарнізону і комендантів Старосамарського ретраншемен- ту, їх стосунків з Кошем та місцевим населенням [36; 37]. Розкопки на вну- трішній площі фортеці дали насичений матеріал щодо жител і ремісничих споруд [18], завдяки археології отримано, опрацьовано і опубліковано зна- чні комплекси різнопланового гутного скла тощо [40; 41]. Проте, незважа- ючи на велику кількість здобутків, знову виникають питання щодо інтер- претації археологічних знахідок без критичного використання документів. Зокрема, на підставі «Популярной истории медицины» й підручника з історії для медичних ВНЗ зроблено висновок про високий рівень роз- витку протиепідеміологічної служби в російській армії під час росій- сько-турецької війни 1735–1739 рр. [22], або за допомогою того ж «Мало- российского гербовника» визначене «входження української козацької старшини до складу гарнізону Богородицької фортеці напередодні війни 1735–1739 рр.» [20] тощо. Подібні висновки свідчать про абсолютне не- знання загальної картини подій, які відбувалися на українських теренах впродовж XVIII ст. Не менш цікавим є діагностика у людських решток «правобічної леге- невої чуми» на підставі їх візуального огляду викладачем дніпропетров- 243 ської медичної академії [17; 49; 51]. В цьому ж контексті цікаві і безапеля- ційні нумізматичні спостереження дослідників цього відкриття, коли на підставі знахідки монет і петровського часу, і правління Анни Іоанівни зроблено висновок про подовження вжитку срібної «луски» і в 1730-х рр. Тобто виключається можливість знахідки небіжчиком невеликого скарбу або інші варіанти. Виходячи з такої гіпотези можна припустити, що зна- хідка золотоординського пулу XIV ст. в офіцерському житлі середини XVIII ст. дозволяє подовжити нижню дату спорудження землянки до ча- сів монголо-татарської навали. Проте найбільшою проблемою є вибірковість опрацювань і публікацій археологічних знахідок. Остання ґрунтовна публікація кераміки була у 2005 р. [29; 31], при чому, наприклад, у 2008 р. під час розвідок на посаді фортеці до польового опису лише одного з двох звітів (другий був по роз- копках внутрішньої площі фортеці) були занесені близько 2100 фрагмен- тів, з них до колекційного потрапило не більш за 450 [46], а намальовано та сфотографовано – близько половини від останньої кількості. Подібна ситуація склалася і з матеріалами інших років. При цьому має місце тен- денція відсутності бажання власників «Відкритих листів» по Самарі-Бо- городицькій фортеці до залучення в опрацюванні матеріалів (в яких самі вони не є компетентними) сторонніх фахівців-професіоналів. Мало того, на момент закінчення дії авторського права дослідника на публікацію здобутих матеріалів виявиться, що значна частина наймасовіших зна- хідок буде використана лише у вигляді статистичного покажчика, а самі матеріали будуть безнадійно втрачені для науки. Останній випуск збірника «Проблеми археології Подніпров’я» майже не містить публікацій стосовно Богородицької фортеці, і зовсім – ґрун- товних описів досліджень впродовж останніх трьох років [34]. Взагалі – посилюється тенденція приділення уваги виключно «яскравим» знахід- кам і ігнорування «масового» матеріалу, незважаючи на те, що з самого початку існування експедиції й збірника характерною особливістю робіт колективу НДЛ археології Придніпров’я була оперативність введення до наукового обігу результатів досліджень [15] … Не менш значущою проблемою є методологія археологічних досліджень. Незважаючи на заклики провідних фахівців українського козакознавстві про необхідність комплексного дослідження пам’яток та припинення до- сліджень «на знос» [39, 6], які лунали ще на початку 1990 р., ситуація на до- сліджуваних об’єктах Самарі-Богородицької фортеці часто нагадує процес саме рятівних розкопок: так було і з металургійним центром черняхівськї доби, і з офіцерською землянкою XVIII ст., і з іншими спорудами. Внаслідок антропогенної діяльності, зокрема – постійного незаконного розширення закритого сучасного кладовища (рис. 2 – цвинтар у 1979-х ро- ках, рис. 3 – у 2000-х), площа охоронної зони культурного шару зменшуєть- ся, а сам шар – знищується. Але археологічні дослідження ведуться саме в центральній частині пам’ятки, де є можливість отримати саме цікаві, зна- 244 чущі знахідки. І ще один важливий момент. Через велику зацікавленість «чорними археологами» пам’яткою, розвідки провадяться за допомогою металодетектору на великих площах, причому – і навесні, і восени, тобто в терміни, які не включені до Відкритого листа [43]. В даному випадку до- слідником у березні-квітні 2012 р. «обстежено» ділянку площею 2000 кв. м., з якої вилучено 17 монет XVII ст., торгівельна пломба, уламки литих на- тільних хрестів тощо. Зрозуміло, що монети описані і визначені на висо- кому професійному рівні Але визначення культової пластики, в окремих випадках, демонструє повну необізнаність з предметом і зводиться до по- шуку аналогії виключно в матеріалах попередніх років дослідження Сама- рі-Богородицької фортеці, тоді як В.М. Шалобудову був особисто наданий примірник узагальнюючої праці по ставрографії пам’ятки з величезним бі- бліографічним покажчиком, який дає можливість пошуку аналогії для да- тування отриманих культових матеріалів. Крім того, фіксація місцезнахо- джень отриманих металевих предметів велася лише у перші роки цих роз- відок [10; 11; 45]. Подібний підхід до вилучень предметів з площини куль- турного шару призводить до втрати їх інформаційної цінності і ускладнює інтерпретаційні можливості наступним дослідникам. Паралельно з цим слід розглянути ще деякі питання, пов’язані зі специфі- кою розвідок на території пам’ятки. На початку 2000-х років разом з В.М. Ша- лобудовим (коли цей об’єкт ще не був оголошений пам’яткою національного значення) на околицю сел. Шевченка виходила низка поціновувачів старо- вини, які віддавали значну частину знайденого «на науку», а в окремих ви- падках – лише фото. Проте пізніше Богородицька фортеця приваблювала як дніпропетровських скарбошукачів, так і приїжджих з інших регіонів. Вна- слідок цього (через те, що землі історико-культурного призначення охоро- нялися виключно законом) інформативній цінності культурного шару було завдано непоправної шкоди, обсяги якої встановлюються лише зараз. Рис. 2. Межі цвинтаря біля Богородицької фортеці у 1970-х рр. 245 Завдяки сприянню низки небайдужих людей, за останні півтора роки пощастило знайти і викупити рештки цікавих знахідок, передусім це сто- сується нумізматики і ставрографії – всього понад 680 одиниць. Росій- ська нумізматики представлена «лускою» від Івана Грозного до Петра І. Час правління Івана Грозного представлений 6-ма копійками й 15 моне- тами «деньга», Федора Іоановича – 3 копійками й 2 «деньгами», Бориса Годунова – 6 копійками, Михайла Федоровича – 5 копійками, Олексія Михайловича – 5 копійками. Найчисленніші знахідки пов’язані з петров- ською добою: 35 копійок окремих знахідок і рештки двох скарбів 54 й 48 копійок відповідно, причому перший скарб містив 500 монет у невелико- му керамічному пошкодженому горщику. Європейських монет в окремих знахідках – більше 80 одиниць, в трьох скарбах – 50, 96 і 126 монет відпо- відно. При цьому місця знахідок називаються дуже приблизно. Натільних хрестів вдалося віднайти 146 примірників. З них приблизно в однаковій кількості барочних (жіночих) й чоловічих (простих прямих латинських), що, в цілому, відповідає співвідношенню в комплексах з інших територій [3; 8]. Ставрографічні матеріали зараз знаходяться в обробці для подаль- шої публікації, нумізматика чекає на свою чергу. Зрозуміло, що для вищевикладеного існує велика кількість об’єк тив- них причин. Серед головних – хронічні проблеми української археології більшості регіонів (відсутність повністю укомплектованих і нормативно фінансованих у повному обсязі). Разом з тим, дослідження пам’ятки на- ціонального значення виключно археологічними методами із елементами скарбошукацтва, без ґрунтовного залучення репрезентативних джерел і досліджень приводить до хибних висновків і знецінює результати багато- річних робіт. Ситуація, що склалася навколо багатошарової пам’ятки козацької доби «Самарь–Богородицька фортеця–Старосамарський ретраншемент», може Рис. 3. Сучасні межі цвинтаря. 246 бути вирішеною виключно через створення на її території історико-архео- логічного культурно-туристичного комплексу. До цього моменту слід до- слухатися до рекомендацій Дніпропетровського обласного центру охорони історико-культурних цінностей щодо необхідності збереження культурно- го шару фортеці і посаду, а також забезпечити Центр Звітами досліджень у повному обсязі для розуміння обсягів робіт, напрямків досліджень та надання приписів дослідникам, оскільки здійснюються не рятівні розкоп- ки, а наукові пошуки на пам’ятці національного значення та в охоронній зоні культурного шару. В цьому ж контексті слід інтенсифікувати введен- ня до наукового обігу отриманих результатів досліджень, нехай і у вигляді електронних особистих або колективних монографій, здійснити фіксацію на топооснові ВСИХ знайдених за межами шурфів і розкопів предметів, а також розширити міждисциплінарну співпрацю і припинити будь-які роз- копки на території пам’ятки (крім рятівних) до повного опрацювання й вве- дення до наукового обігу всіх отриманих матеріалів. Література 1. Бинкевич В. В., Камеко В. Ф. Городок старинный запорожский Самарь с перевозом. – Днепропетровск, 2000. 2. Векленко А. В., Векленко В. А., Малов А. В. Самарський Пустинно-Микільський монастир: карти й плани XVIII ст. // Дніпропетровщина туристична: Мат-ли між- народної наук.-практичної конф. – Дніпропетровськ, 2012. – С. 53–59. 3. Векленко В. Ставрографічні матеріали з с. Липці Харківської області: презентація комплексу // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: зб. наук. ст. – Вип. 21. – Ч. 1. – К., 2012. – С. 184–188. 4. Векленко В. А. Археологические исследования Богородицкой крепости и ее посада: первые итоги // Архитектурное наследство. – М., 2011. – Вып. 54. – С. 88–101. 5. Векленко В. А. Нательные кресты Самари–Богородицкой крепости. – Днепропет- ровск: Изд-во ДНУ, 2010. – 216 с.; вкл. 48 с. 6. Векленко В., Ковальова І., Шалобудов В. Археологічне вирішення дискусії стосов- но розташування містечка Самарь та Богородицької фортеці // Український архео- графічний щорічник. – Київ–Нью-Йорк, 2004. – Вип. 8/9. – С. 190–221. 7. Векленко В. А., Малов А. В., Несправа Н. В. Богородицкая крепость по археологи- ческим и письменным источникам. // Позднесредневековый город III: археология и история. Материалы III Всероссийского семинара. Ноябрь 2009. – Тула, 2011. – С. 259–270. 8. Векленко В., Мігульов О. Ставрографічний комплекс з Старосинявського району Хмельницької області // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: зб. наук. ст. – К., 2011. – Вип. 20. – Ч. 1. – С. 143–147. 9. Векленко В. А., Мигулев А. В., Малов А. В. Документы ф. 229 (Малороссийский приказ) РГАДА к истории Богородицкой крепости // Заповідна Хортиця: Мат-ли міжнародної наук.-практичної конф. «Історія запорозького козацтва в пам’ятках та музейній практиці». – Спеціальний випуск. – Запоріжжя, 2011. – С. 3–7. 10. Векленко В. О. Колекція натільних хрестів з території Богородицької фортеці // Проблеми археології Подніпров’я. – 2002. – С. 135–150. 11. Векленко В. О. Православні старожитності Богородицької фортеці. // Проблеми ар- хеології Подніпров’я. – Дніпропетровськ, 2003. – С. 56–74. 12. Векленко В., Харлан О. Досвід реконструкції шинка з козацької Самарі // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: зб. наук. ст. – К., 2011. – Вип. 20. – С. 153–157. 247 13. Грибовський В. В. Г.-Ф. Міллер і ліквідація Запорозької Січі, або до питання про роль особистості історика в історії // Січеславський альманах: зб. наук. праць з іс- торії укр. козацтва. – Дніпропетровськ: Національний гірничий університет, 2011. – Вип. 6. – С. 39–65. 14. Дорошенко Д. Новые данные по вопросу о т. наз. реформе короля Стефана Батория. // Летопись Екатеринославской Ученой Архивной Комиссии. – Екатеринослав: Ти- пография губернского земства, 1911. – С. 147–157. 15. Ковалева И. Ф. 30 лет работ археологической экспедиции Днепропетровского на- ционального университета // Проблеми археології Подніпров’я. – 2002. – С. 3–23. 16. Ковалева И. Ф., Шалобудов В. Н. Печати, найденные в Богородицкой крепости и ее округе. // Проблеми археології Подніпров’я. – 2003. – С. 44–50. 17. Ковальова І. Дослідження Богородицької та Старокодацької фортець у 2011 р. // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: зб. наук. ст. – К., 2012. – Вип. 21. – Ч. І. – С. 3–5. 18. Ковальова І. Ф. Археологічні дослідження житлової забудови Богородицької фор- теці у 2008 році. // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: зб. наук. ст. – К., 2009. – Вип. 18. – С. 20–24. 19. Ковальова І. Ф. Місце Самарі у системі пам’яток Наддніпрянщини козацької доби. // Перлини козацького Присамар’я: містечко Самарь та Богородицька фортеця: те- мат. зб. – Дніпропетровськ, 2008. – С. 73–77. 20. Ковальова І. Ф. Нові свідчення входження української козацької старшини до скла- ду гарнізону Богородицької фортеці напередодні війни 1735–1739 рр. // Січеслав- ський альманах: зб. наук. пр. – Дніпропетровськ, 2008. – Вип. 3. – С. 83–87. 21. Ковальова І. Ф. Свідчення торгівельних зносин козацьких поселень Присамар’я із країнами Центральної та Західної Європи. // Наддніпрянська Україна в контексті історичного розвитку Центрально-Східної Європи. – 2006. – С. 64–72. 22. Ковальова І. Ф., Шалобудов В. М. Джерела про існування лазарету та аптеки у Бо- городицькій фортеці // Гуманітарний журнал. – 2005. – С. 66–72. 23. Ковальова І. Ф., Шалобудов В. М. Кладовище XVII ст. в межах посаду Богоро- дицької фортеці // Проблеми археології Подніпров’я: науковий міжвузівський збір- ник з проблем археології, давньої історії та етнографії. – Дніпропетровськ, 2009. – С. 90–96. 24. Ковальова І. Ф., Шалобудов В. М. Нові знахідки особистих печаток з Богородиць- кої фортеці // Історія і Культура Придніпров’я. Невідомі та маловідомі сторінки: наук. щорічник. – 2005. – Вип. 2. – С. 17–23. 25. Ковальова І. Ф., Шалобудов В. М., Векленко В. О. Каталог старожитностей доби пізнього середньовіччя містечка Самарь та Богородицької фортеці. – Дніпропе- тровськ: Вид-во ДНУ, 2007. – 106 с. 26. Малов О. В., Векленко В. О., Векленко А. В. Картографічні джерела до історії Бого- родицької фортеці – Старосамарського ретраншементу // Фронтири міста: історико- культурологічний альманах. – Дніпропетровськ: Герда, 2012. – Вип. 1. – С. 117–131. 27. Малов О., Векленко В., Векленко А. Гіпотези щодо змін місцерозташування Самар- ського Пустинно-Микільського монастиря у XVII–XVIII ст. // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: зб. наук. ст. – К., 2012. – Вип. 21. – Ч. І. – С. 205–213. 28. Маріна З. П. Археологічні дослідження Богородицької фортеці. //Проблеми архео- логії Придніпров’я. – 2003. – С. 31–36. 29. Маріна З. П. Керамічний комплекс з котловану житла Богородицької фортеці у Присамар’ї // Вісник Дніпропетр. ун-ту: Історія і археологія. – 2004. – Вип. 12.– С. 131–135. 30. Маріна З. П. Нові дослідження археологічних пам’яток у пониззі Самари // Нові до- слідження пам’яток козацької доби в Україні: зб. наук. статей. – К., 2003. – Вип. 12. – С. 30–34. 248 31. Маріна З. П. Типологія керамічних виробів XVII–XVIII ст. з території Богородиць- кої фортеці. // Перлини козацького Присамар’я: містечко Самарь та Богородицька фортеця: темат. зб. – Дніпропетровськ, 2008. – С. 133–142. 32. Мицик Ю. А. Козацький край: Нариси з історії Дніпропетровщини XV–XVIII ст. / Ю. А. Мицик. – Дніпропетровськ: Вид-во Дніпропетровського держуніверситету, 1997. – 176 с. 33. Мицик Ю. А., Мосьпан Н. В., Плохій С. М. Місто на Самарі. – Дніпропетровськ: Вид-во ДДУ, 1994. – 64 с. 34. Проблеми археології Подніпров’я: наук. міжвуз. зб. з проблем археології та давньої історії / редкол.: І. Ф. Ковальова (відп. ред.) та ін. – Дніпропетровськ: Вид-во ДНУ, 2012. – 132 с. 35. Проект зон охорони пам’ятки історії національного значення Новобогородицької фортеці (охор. № 1443) в м. Дніпропетровську. – Дніпропетровськ: ПП «САД», 2005. 36. Репан О. А. Одинківка-Одимківка у взаєминах місцевого населення та гарнізону Старосамарського ретраншементу // Січеславський альманах: зб. наук. пр. з історії українського козацтва. – Дніпропетровськ: НГУ, 2011. – Вип. 6. – С. 94–98. 37. Репан О. А. Структура гарнізону Старосамарського ретраншементу // Наддніпрян- ська Україна: історичні процеси, події, постаті: зб. наук. пр. – Вип. 8. – Дніпропе- тровськ: ДНУ, 2009. – С. 233–239. 38. Репан О., Старостін В., Харлан О. Палімпсест. Коріння міста: поселення XVII– XVIII століть в історії Дніпропетровська. – К.: Українські пропілеї, 2008. – 268 с. 39. Телегін Д., Титова О. Основні підсумки та завдання по вивченню та охороні археоло- гічних пам’яток українського козацтва // Археологічні дослідження пам’яток укра- їнського козацтва: зб. наук. ст. – Вип. 2. – К., 1993. – С. 3–9. 40. Харитонова О. В. Значення вивчення технологічної обробки скла в культурно-хро- нологічному контексті // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: зб. наук. ст. – К., 2012. – Вип. 21. – Ч. І. – С. 91–97. 41. Харитонова О. В. Спроба датування скляного посуду з Самарі – Богородицької фор- теці // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: зб. наук. ст. – К., 2008. – Вип. 18. – С. 91–97. 42. Шалобудов В. М. Нумізматичні колекції з містечка Самарь-Богородицької фортеці // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: зб. наук. ст. – К, 2006. – Вип. 15. – С. 62–68. 43. Шалобудов В. М. Результати розвідок посаду Новобогородицької фортеці навесні 2012 року // Програма проведення V міжнародної науково-практичної конференції «Історія запорозького козацтва в пам’ятках та музейній практиці». – Запоріжжя, 18–19 квітня 2012 р. – С. 8. 44. Шалобудов В. М. Свідчення використання протикорабельної артилерії у матеріалах Богородицької фортеці // Січеславський альманах: зб. наук. пр. – 2006. – Вип. 2. – С. 41–44. 45. Шалобудов В. Н. Находки монет на территории Богородицкой крепости // Пробле- ми археології Подніпров’я. – Дніпропетровськ, 2002. – С. 123–134. 46. Шалобудов В. Н., Ковалева И. Ф. Отчет об археологических исследованиях терри- тории посада Богородицкой крепости (пос. Шевченко Самарский район г. Днепро- петровск) в 2008 г. // Архів НДЛ археології Подніпров’я ДНУ. – Дніпропетровськ, 2009. – Б/н. – С. 93–111. 47. Яворницький Д. І. Твори : У 20 т. – К.–Запоріжжя: Тандем-У, 2008. – Т. 3, кн. 1. – 492 с. 48. Яворницький Д. І. Історія запорозьких козаків: В 3 т. – К.: Наук. думка. – Т. 1. – 1990, 592 с.; Т. 2. – 1990, 560 с.; Т. 3. – 1991, 560 с. 49. http://most-dnepr.info/press-centre/archives/49866. htm 50. http://www.ukrinform.ua/ukr/news/dnipropetrovski_arheologi_znayshli_kozatske_ poselennya_ samar_1753933 51. http://www.youtube.com/watch?v=ZAXitd2PhcA
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-76514
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	2078-0850
language	Ukrainian
last_indexed	2025-11-24T08:14:22Z
publishDate	2013
publisher	Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
record_format	dspace
spelling	Векленко, В. 2015-02-10T18:01:30Z 2015-02-10T18:01:30Z 2013 Самарь-Богородицька фортеця: проблеми збереження і дослідження пам’ятки / В. Векленко // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2013. — Вип. 22, ч. 1. — С. 240-248. — Бібліогр.: 51 назв. — укр. 2078-0850 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/76514 uk Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні Дослідження пам’яток археології козацької доби Самарь-Богородицька фортеця: проблеми збереження і дослідження пам’ятки Article published earlier
spellingShingle	Самарь-Богородицька фортеця: проблеми збереження і дослідження пам’ятки Векленко, В. Дослідження пам’яток археології козацької доби
title	Самарь-Богородицька фортеця: проблеми збереження і дослідження пам’ятки
title_full	Самарь-Богородицька фортеця: проблеми збереження і дослідження пам’ятки
title_fullStr	Самарь-Богородицька фортеця: проблеми збереження і дослідження пам’ятки
title_full_unstemmed	Самарь-Богородицька фортеця: проблеми збереження і дослідження пам’ятки
title_short	Самарь-Богородицька фортеця: проблеми збереження і дослідження пам’ятки
title_sort	самарь-богородицька фортеця: проблеми збереження і дослідження пам’ятки
topic	Дослідження пам’яток археології козацької доби
topic_facet	Дослідження пам’яток археології козацької доби
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/76514
work_keys_str_mv	AT veklenkov samarʹbogorodicʹkafortecâproblemizberežennâídoslídžennâpamâtki

Самарь-Богородицька фортеця: проблеми збереження і дослідження пам’ятки

Репозитарії

Схожі ресурси