Самарь-Богородицька фортеця: проблеми збереження і дослідження пам’ятки

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2013
1. Verfasser:	Векленко, В.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК 2013
Schriftenreihe:	Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні
Schlagworte:	Дослідження пам’яток археології козацької доби
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/76514
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Самарь-Богородицька фортеця: проблеми збереження і дослідження пам’ятки / В. Векленко // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2013. — Вип. 22, ч. 1. — С. 240-248. — Бібліогр.: 51 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-76514
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-765142025-02-23T18:15:40Z Самарь-Богородицька фортеця: проблеми збереження і дослідження пам’ятки Векленко, В. Дослідження пам’яток археології козацької доби 2013 Article Самарь-Богородицька фортеця: проблеми збереження і дослідження пам’ятки / В. Векленко // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2013. — Вип. 22, ч. 1. — С. 240-248. — Бібліогр.: 51 назв. — укр. 2078-0850 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/76514 uk Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні application/pdf Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Дослідження пам’яток археології козацької доби Дослідження пам’яток археології козацької доби
spellingShingle	Дослідження пам’яток археології козацької доби Дослідження пам’яток археології козацької доби Векленко, В. Самарь-Богородицька фортеця: проблеми збереження і дослідження пам’ятки Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні
format	Article
author	Векленко, В.
author_facet	Векленко, В.
author_sort	Векленко, В.
title	Самарь-Богородицька фортеця: проблеми збереження і дослідження пам’ятки
title_short	Самарь-Богородицька фортеця: проблеми збереження і дослідження пам’ятки
title_full	Самарь-Богородицька фортеця: проблеми збереження і дослідження пам’ятки
title_fullStr	Самарь-Богородицька фортеця: проблеми збереження і дослідження пам’ятки
title_full_unstemmed	Самарь-Богородицька фортеця: проблеми збереження і дослідження пам’ятки
title_sort	самарь-богородицька фортеця: проблеми збереження і дослідження пам’ятки
publisher	Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
publishDate	2013
topic_facet	Дослідження пам’яток археології козацької доби
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/76514
citation_txt	Самарь-Богородицька фортеця: проблеми збереження і дослідження пам’ятки / В. Векленко // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2013. — Вип. 22, ч. 1. — С. 240-248. — Бібліогр.: 51 назв. — укр.
series	Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні
work_keys_str_mv	AT veklenkov samarʹbogorodicʹkafortecâproblemizberežennâídoslídžennâpamâtki
first_indexed	2025-11-24T08:14:22Z
last_indexed	2025-11-24T08:14:22Z
_version_	1849658769228693504
fulltext	240 Віктор Векленко (Дніпропетровськ), науковий співробітник Інституту суспільних досліджень Самарь-Богородицька фортеця: проблеми збереження і дослідження пам’ятки Археологічне відкриття Самарі-Богородицької фортеці почалося у 2000 р. після виходу з друку книги дніпропетровських краєзнавців В. Бін- кевича й В. Камеко [1], коли В. Шалобудов здійснив перші плідні розвід- ки території пам’ятки. В 2001 р. під керівництвом З. Маріної на території внутрішньої площі були закладені перші шурфи й розкоп, а в наступно- му році З. Маріна й В. Ромашко керували розкопками першого житла на посаді укріплення [28; 30]. З 2005 р. на пам’ятці розпочалися стаціонарні дослідження НДЛ археології Придніпров’я ДНУ ім. О. Гончара під безпо- середнім керівництвом І. Ковальової [5]. Багаторічні археологічні роботи дали величезну кількість знахідок і повністю підтвердили план житлової забудови фортеці XVIII ст. [18], отриманий внаслідок здійсненого О. Харланом комп’ютерного співстав- лення плану Старосамарського ретраншементу 1747 р. і сучасної карти місцевості [35]. Розкопки дозволили дослідити особливості житлобу- дівництва 1730–1770-х рр. на внутрішній площі укріплення, дали окремі житлові споруди та знахідки більш раннього часу. Проте опрацювання й інтерпретація отриманих матеріалів, при їх надзвичайній насиченості і величезної кількості, завдяки деяким регіональним або особистим якос- тям дослідників, періодично стали давати фантастичні висновки на тлі справжніх відкриттів. Найдавніші за хронологією датовані опубліковані чи відомі автору ма- теріали з території козацької Самарі відносяться до початку XVI ст. Це – єв- ропейські торгівельні пломби, найдавніша з яких має повністю збережену дату 1524 р., а наступна за часом відноситься до 1605 р. [21] Дещо розріджу- ють цю лакуну монети Сигізмунда І Старого (напівгрош 1509 р. із слідами довготривалого обігу) [42], Івана Грозного, Федора Іоановича й Бориса Го- дунова, новгородське пуло (рис. 1), та пломбиратор з написом «печать добра человека» [16; 25] з Північно-західної Русі другої половини XVI–XVII ст. Загальна картина знахідок дозволяє припустити наявність тут поселення, – торгівельного або митного осередку, – проте відсутні будь-які докумен- тальні свідчення про його характер чи про безперервність існування. Та- кож відсутні досліджені, датовані XVI ст., споруди чи закриті комплекси. Таким чином, виникає певна дилема. З одного боку – є достатньо вели- ка кількість датованих археологічних матеріалів, між якими існують зна- чні часові розриви. З іншого боку відсутні будь-які документальні свід- чення щодо існування у Присамар’ї значного поселення у XVI–XVII ст. (грамоту Стефана Баторія «1576 р.» до уваги не беремо [13; 14]). А також маємо дослідження Ю. Мицика, де історик наводить документи про чис- 241 ленні «уходи» у Присамар’ї в середині XVI ст. [32; 33], деякі з них могли мати і стаціонарний характер. Тобто маємо унікальну ситуацію: археоло- гічні знахідки є, але документів – немає. Проте І. Ковальова [19] (а за нею – й інші) наполягає на заснування Самарі якщо не в XIV ст., то у XVI-му… Археологічні матеріали першої половини – середини XVII ст. набага- то численніші ніж належні до давніших часів: нумізматика і сфрагістика, торгівельні пломби і натільні хрести [5] показують більшу динаміку жит- тєдіяльності на досліджуваній території. Але Самарь, як населений пункт, як велика сукупність комплексів, знову відсутня – дві невиразні землянки, шинок [12] та невеликий житловий комплекс (дослідження НДЛ археології Придніпров’я 2012 р. [50]). Не більшою кількістю відкритих і досліджених споруд представлене і будівництво на місці Самарі Богородицької фортеці – землянка будівничих [28; 30] і цвинтар [23]. При цьому належність вище- зазначених об’єктів до кінця 1680-х рр. – лише припущення. Виключно цікавим і суперечливим є період 1688–1712 років, тобто час власне Богородицької фортеці. Велика кількість документів, зібраних й опублікованих Д. Яворницьким, його досить вдала спроба інтерпретува- ти архівні матеріали й праці попередників [47; 48], незважаючи на числен- ні протиріччя [6] дали можливість побачити цілісну картину епохи у регі- оні. Але за століття, що минуло від виходу роботи вченого, різночитання в локалізації топонімів, деталях подій тощо постійно накопичувалися, не- зважаючи на постійні пошуки істориків в архівосховищах України, Росії й закордоння. Археологічні дослідження на пам’ятці стали дійсним проривом і в ре- гіональному джерелознавстві, і в сучасній українській історичній науці. Тісна ж співпраця з російськими дослідниками показала нові перспекти- ви й напрямки пошуків [4; 7]. Введення до наукового обігу вченими ДНУ численних комплексів знахідок викликали певну революцію в козакоз- навстві Надпоріжжя. Вперше ґрунтовно опрацьовані керамічні матеріали [29; 31]. О. Харлан, на підставі описів фортеці і пізніших планів, здійснив графічну реконструкцію зовнішнього вигляду першого російського вій- ськового фронтиру на землях Війська Запорозького низового [38]. Де- сятки публікацій, присвячених аналізу й інтерпретації знахідок виробів Рис. 1. Новгородське пуло з посаду Богоро- дицької фортеці. 242 дрібної культової пластики [5, 197–198, 206] сприяли зародженню україн- ської ставрографії XVI–XIX ст. Разом з тим, внаслідок некритичного ставлення до джерел і публіка- цій, під час інтерпретації отриманих археологічних даних мали місце чис- ленні похибки. Зокрема, висунуто дивну гіпотезу щодо обстрілу фортеці кніпелями з боку військ чи військових суден Девлет-Гірея в 1711 р. [44]. Не менш цікавою є спроба інтерпретації матриць особистих печаток, котрі нібито належали представникам козацької старшини на підставі виключ- но «Малороссийского гербовника» [16; 24] тощо… Розуміння проблем, викликаних накопиченими похибками внаслідок відсутності критики джерел в дослідженнях, викликало гостру необхід- ність у пошуках достовірної інформації. Вже перші розвідки в РДАДА (ф. 229 й 248) дали неочікувані результати. Було отримано дані щодо арсена- лу Богородицької фортеці, засланих московських стрільців, українського населення посаду, Новосергіївської фортеці, Старосамарського ретран- шементу (зведений наприкінці 1730-х рр. на місці Богородицької форте- ці), Самарського монастиря у XVIII ст. і багато іншого [2; 8; 26; 27]. За попередніми даними, серед документів фондів РДАДА існують матеріали щодо поселень у Присамар’ї у 1670-ті рр., а також численні документи, які стосуються різноманітних аспектів життєдіяльності фортеці. Завдяки співпраці з російськими колегами пощастило знайти найдавнішу росій- ську карту (кінець 1680-х рр.) із зображеною Богородицькою і відсутньою Новосергіївською фортецями. Час існування Старої Самари – Старосамарського ретраншементу на- багато багатший і в галузі джерелознавства, і в археологічному аспекті. Архівні розвідки О. Репана дозволили ввести до наукового обігу численні свідчення щодо гарнізону і комендантів Старосамарського ретраншемен- ту, їх стосунків з Кошем та місцевим населенням [36; 37]. Розкопки на вну- трішній площі фортеці дали насичений матеріал щодо жител і ремісничих споруд [18], завдяки археології отримано, опрацьовано і опубліковано зна- чні комплекси різнопланового гутного скла тощо [40; 41]. Проте, незважа- ючи на велику кількість здобутків, знову виникають питання щодо інтер- претації археологічних знахідок без критичного використання документів. Зокрема, на підставі «Популярной истории медицины» й підручника з історії для медичних ВНЗ зроблено висновок про високий рівень роз- витку протиепідеміологічної служби в російській армії під час росій- сько-турецької війни 1735–1739 рр. [22], або за допомогою того ж «Мало- российского гербовника» визначене «входження української козацької старшини до складу гарнізону Богородицької фортеці напередодні війни 1735–1739 рр.» [20] тощо. Подібні висновки свідчать про абсолютне не- знання загальної картини подій, які відбувалися на українських теренах впродовж XVIII ст. Не менш цікавим є діагностика у людських решток «правобічної леге- невої чуми» на підставі їх візуального огляду викладачем дніпропетров- 243 ської медичної академії [17; 49; 51]. В цьому ж контексті цікаві і безапеля- ційні нумізматичні спостереження дослідників цього відкриття, коли на підставі знахідки монет і петровського часу, і правління Анни Іоанівни зроблено висновок про подовження вжитку срібної «луски» і в 1730-х рр. Тобто виключається можливість знахідки небіжчиком невеликого скарбу або інші варіанти. Виходячи з такої гіпотези можна припустити, що зна- хідка золотоординського пулу XIV ст. в офіцерському житлі середини XVIII ст. дозволяє подовжити нижню дату спорудження землянки до ча- сів монголо-татарської навали. Проте найбільшою проблемою є вибірковість опрацювань і публікацій археологічних знахідок. Остання ґрунтовна публікація кераміки була у 2005 р. [29; 31], при чому, наприклад, у 2008 р. під час розвідок на посаді фортеці до польового опису лише одного з двох звітів (другий був по роз- копках внутрішньої площі фортеці) були занесені близько 2100 фрагмен- тів, з них до колекційного потрапило не більш за 450 [46], а намальовано та сфотографовано – близько половини від останньої кількості. Подібна ситуація склалася і з матеріалами інших років. При цьому має місце тен- денція відсутності бажання власників «Відкритих листів» по Самарі-Бо- городицькій фортеці до залучення в опрацюванні матеріалів (в яких самі вони не є компетентними) сторонніх фахівців-професіоналів. Мало того, на момент закінчення дії авторського права дослідника на публікацію здобутих матеріалів виявиться, що значна частина наймасовіших зна- хідок буде використана лише у вигляді статистичного покажчика, а самі матеріали будуть безнадійно втрачені для науки. Останній випуск збірника «Проблеми археології Подніпров’я» майже не містить публікацій стосовно Богородицької фортеці, і зовсім – ґрун- товних описів досліджень впродовж останніх трьох років [34]. Взагалі – посилюється тенденція приділення уваги виключно «яскравим» знахід- кам і ігнорування «масового» матеріалу, незважаючи на те, що з самого початку існування експедиції й збірника характерною особливістю робіт колективу НДЛ археології Придніпров’я була оперативність введення до наукового обігу результатів досліджень [15] … Не менш значущою проблемою є методологія археологічних досліджень. Незважаючи на заклики провідних фахівців українського козакознавстві про необхідність комплексного дослідження пам’яток та припинення до- сліджень «на знос» [39, 6], які лунали ще на початку 1990 р., ситуація на до- сліджуваних об’єктах Самарі-Богородицької фортеці часто нагадує процес саме рятівних розкопок: так було і з металургійним центром черняхівськї доби, і з офіцерською землянкою XVIII ст., і з іншими спорудами. Внаслідок антропогенної діяльності, зокрема – постійного незаконного розширення закритого сучасного кладовища (рис. 2 – цвинтар у 1979-х ро- ках, рис. 3 – у 2000-х), площа охоронної зони культурного шару зменшуєть- ся, а сам шар – знищується. Але археологічні дослідження ведуться саме в центральній частині пам’ятки, де є можливість отримати саме цікаві, зна- 244 чущі знахідки. І ще один важливий момент. Через велику зацікавленість «чорними археологами» пам’яткою, розвідки провадяться за допомогою металодетектору на великих площах, причому – і навесні, і восени, тобто в терміни, які не включені до Відкритого листа [43]. В даному випадку до- слідником у березні-квітні 2012 р. «обстежено» ділянку площею 2000 кв. м., з якої вилучено 17 монет XVII ст., торгівельна пломба, уламки литих на- тільних хрестів тощо. Зрозуміло, що монети описані і визначені на висо- кому професійному рівні Але визначення культової пластики, в окремих випадках, демонструє повну необізнаність з предметом і зводиться до по- шуку аналогії виключно в матеріалах попередніх років дослідження Сама- рі-Богородицької фортеці, тоді як В.М. Шалобудову був особисто наданий примірник узагальнюючої праці по ставрографії пам’ятки з величезним бі- бліографічним покажчиком, який дає можливість пошуку аналогії для да- тування отриманих культових матеріалів. Крім того, фіксація місцезнахо- джень отриманих металевих предметів велася лише у перші роки цих роз- відок [10; 11; 45]. Подібний підхід до вилучень предметів з площини куль- турного шару призводить до втрати їх інформаційної цінності і ускладнює інтерпретаційні можливості наступним дослідникам. Паралельно з цим слід розглянути ще деякі питання, пов’язані зі специфі- кою розвідок на території пам’ятки. На початку 2000-х років разом з В.М. Ша- лобудовим (коли цей об’єкт ще не був оголошений пам’яткою національного значення) на околицю сел. Шевченка виходила низка поціновувачів старо- вини, які віддавали значну частину знайденого «на науку», а в окремих ви- падках – лише фото. Проте пізніше Богородицька фортеця приваблювала як дніпропетровських скарбошукачів, так і приїжджих з інших регіонів. Вна- слідок цього (через те, що землі історико-культурного призначення охоро- нялися виключно законом) інформативній цінності культурного шару було завдано непоправної шкоди, обсяги якої встановлюються лише зараз. Рис. 2. Межі цвинтаря біля Богородицької фортеці у 1970-х рр. 245 Завдяки сприянню низки небайдужих людей, за останні півтора роки пощастило знайти і викупити рештки цікавих знахідок, передусім це сто- сується нумізматики і ставрографії – всього понад 680 одиниць. Росій- ська нумізматики представлена «лускою» від Івана Грозного до Петра І. Час правління Івана Грозного представлений 6-ма копійками й 15 моне- тами «деньга», Федора Іоановича – 3 копійками й 2 «деньгами», Бориса Годунова – 6 копійками, Михайла Федоровича – 5 копійками, Олексія Михайловича – 5 копійками. Найчисленніші знахідки пов’язані з петров- ською добою: 35 копійок окремих знахідок і рештки двох скарбів 54 й 48 копійок відповідно, причому перший скарб містив 500 монет у невелико- му керамічному пошкодженому горщику. Європейських монет в окремих знахідках – більше 80 одиниць, в трьох скарбах – 50, 96 і 126 монет відпо- відно. При цьому місця знахідок називаються дуже приблизно. Натільних хрестів вдалося віднайти 146 примірників. З них приблизно в однаковій кількості барочних (жіночих) й чоловічих (простих прямих латинських), що, в цілому, відповідає співвідношенню в комплексах з інших територій [3; 8]. Ставрографічні матеріали зараз знаходяться в обробці для подаль- шої публікації, нумізматика чекає на свою чергу. Зрозуміло, що для вищевикладеного існує велика кількість об’єк тив- них причин. Серед головних – хронічні проблеми української археології більшості регіонів (відсутність повністю укомплектованих і нормативно фінансованих у повному обсязі). Разом з тим, дослідження пам’ятки на- ціонального значення виключно археологічними методами із елементами скарбошукацтва, без ґрунтовного залучення репрезентативних джерел і досліджень приводить до хибних висновків і знецінює результати багато- річних робіт. Ситуація, що склалася навколо багатошарової пам’ятки козацької доби «Самарь–Богородицька фортеця–Старосамарський ретраншемент», може Рис. 3. Сучасні межі цвинтаря. 246 бути вирішеною виключно через створення на її території історико-архео- логічного культурно-туристичного комплексу. До цього моменту слід до- слухатися до рекомендацій Дніпропетровського обласного центру охорони історико-культурних цінностей щодо необхідності збереження культурно- го шару фортеці і посаду, а також забезпечити Центр Звітами досліджень у повному обсязі для розуміння обсягів робіт, напрямків досліджень та надання приписів дослідникам, оскільки здійснюються не рятівні розкоп- ки, а наукові пошуки на пам’ятці національного значення та в охоронній зоні культурного шару. В цьому ж контексті слід інтенсифікувати введен- ня до наукового обігу отриманих результатів досліджень, нехай і у вигляді електронних особистих або колективних монографій, здійснити фіксацію на топооснові ВСИХ знайдених за межами шурфів і розкопів предметів, а також розширити міждисциплінарну співпрацю і припинити будь-які роз- копки на території пам’ятки (крім рятівних) до повного опрацювання й вве- дення до наукового обігу всіх отриманих матеріалів. Література 1. Бинкевич В. В., Камеко В. Ф. Городок старинный запорожский Самарь с перевозом. – Днепропетровск, 2000. 2. Векленко А. В., Векленко В. А., Малов А. В. Самарський Пустинно-Микільський монастир: карти й плани XVIII ст. // Дніпропетровщина туристична: Мат-ли між- народної наук.-практичної конф. – Дніпропетровськ, 2012. – С. 53–59. 3. Векленко В. Ставрографічні матеріали з с. Липці Харківської області: презентація комплексу // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: зб. наук. ст. – Вип. 21. – Ч. 1. – К., 2012. – С. 184–188. 4. Векленко В. А. Археологические исследования Богородицкой крепости и ее посада: первые итоги // Архитектурное наследство. – М., 2011. – Вып. 54. – С. 88–101. 5. Векленко В. А. Нательные кресты Самари–Богородицкой крепости. – Днепропет- ровск: Изд-во ДНУ, 2010. – 216 с.; вкл. 48 с. 6. Векленко В., Ковальова І., Шалобудов В. Археологічне вирішення дискусії стосов- но розташування містечка Самарь та Богородицької фортеці // Український архео- графічний щорічник. – Київ–Нью-Йорк, 2004. – Вип. 8/9. – С. 190–221. 7. Векленко В. А., Малов А. В., Несправа Н. В. Богородицкая крепость по археологи- ческим и письменным источникам. // Позднесредневековый город III: археология и история. Материалы III Всероссийского семинара. Ноябрь 2009. – Тула, 2011. – С. 259–270. 8. Векленко В., Мігульов О. Ставрографічний комплекс з Старосинявського району Хмельницької області // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: зб. наук. ст. – К., 2011. – Вип. 20. – Ч. 1. – С. 143–147. 9. Векленко В. А., Мигулев А. В., Малов А. В. Документы ф. 229 (Малороссийский приказ) РГАДА к истории Богородицкой крепости // Заповідна Хортиця: Мат-ли міжнародної наук.-практичної конф. «Історія запорозького козацтва в пам’ятках та музейній практиці». – Спеціальний випуск. – Запоріжжя, 2011. – С. 3–7. 10. Векленко В. О. Колекція натільних хрестів з території Богородицької фортеці // Проблеми археології Подніпров’я. – 2002. – С. 135–150. 11. Векленко В. О. Православні старожитності Богородицької фортеці. // Проблеми ар- хеології Подніпров’я. – Дніпропетровськ, 2003. – С. 56–74. 12. Векленко В., Харлан О. Досвід реконструкції шинка з козацької Самарі // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: зб. наук. ст. – К., 2011. – Вип. 20. – С. 153–157. 247 13. Грибовський В. В. Г.-Ф. Міллер і ліквідація Запорозької Січі, або до питання про роль особистості історика в історії // Січеславський альманах: зб. наук. праць з іс- торії укр. козацтва. – Дніпропетровськ: Національний гірничий університет, 2011. – Вип. 6. – С. 39–65. 14. Дорошенко Д. Новые данные по вопросу о т. наз. реформе короля Стефана Батория. // Летопись Екатеринославской Ученой Архивной Комиссии. – Екатеринослав: Ти- пография губернского земства, 1911. – С. 147–157. 15. Ковалева И. Ф. 30 лет работ археологической экспедиции Днепропетровского на- ционального университета // Проблеми археології Подніпров’я. – 2002. – С. 3–23. 16. Ковалева И. Ф., Шалобудов В. Н. Печати, найденные в Богородицкой крепости и ее округе. // Проблеми археології Подніпров’я. – 2003. – С. 44–50. 17. Ковальова І. Дослідження Богородицької та Старокодацької фортець у 2011 р. // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: зб. наук. ст. – К., 2012. – Вип. 21. – Ч. І. – С. 3–5. 18. Ковальова І. Ф. Археологічні дослідження житлової забудови Богородицької фор- теці у 2008 році. // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: зб. наук. ст. – К., 2009. – Вип. 18. – С. 20–24. 19. Ковальова І. Ф. Місце Самарі у системі пам’яток Наддніпрянщини козацької доби. // Перлини козацького Присамар’я: містечко Самарь та Богородицька фортеця: те- мат. зб. – Дніпропетровськ, 2008. – С. 73–77. 20. Ковальова І. Ф. Нові свідчення входження української козацької старшини до скла- ду гарнізону Богородицької фортеці напередодні війни 1735–1739 рр. // Січеслав- ський альманах: зб. наук. пр. – Дніпропетровськ, 2008. – Вип. 3. – С. 83–87. 21. Ковальова І. Ф. Свідчення торгівельних зносин козацьких поселень Присамар’я із країнами Центральної та Західної Європи. // Наддніпрянська Україна в контексті історичного розвитку Центрально-Східної Європи. – 2006. – С. 64–72. 22. Ковальова І. Ф., Шалобудов В. М. Джерела про існування лазарету та аптеки у Бо- городицькій фортеці // Гуманітарний журнал. – 2005. – С. 66–72. 23. Ковальова І. Ф., Шалобудов В. М. Кладовище XVII ст. в межах посаду Богоро- дицької фортеці // Проблеми археології Подніпров’я: науковий міжвузівський збір- ник з проблем археології, давньої історії та етнографії. – Дніпропетровськ, 2009. – С. 90–96. 24. Ковальова І. Ф., Шалобудов В. М. Нові знахідки особистих печаток з Богородиць- кої фортеці // Історія і Культура Придніпров’я. Невідомі та маловідомі сторінки: наук. щорічник. – 2005. – Вип. 2. – С. 17–23. 25. Ковальова І. Ф., Шалобудов В. М., Векленко В. О. Каталог старожитностей доби пізнього середньовіччя містечка Самарь та Богородицької фортеці. – Дніпропе- тровськ: Вид-во ДНУ, 2007. – 106 с. 26. Малов О. В., Векленко В. О., Векленко А. В. Картографічні джерела до історії Бого- родицької фортеці – Старосамарського ретраншементу // Фронтири міста: історико- культурологічний альманах. – Дніпропетровськ: Герда, 2012. – Вип. 1. – С. 117–131. 27. Малов О., Векленко В., Векленко А. Гіпотези щодо змін місцерозташування Самар- ського Пустинно-Микільського монастиря у XVII–XVIII ст. // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: зб. наук. ст. – К., 2012. – Вип. 21. – Ч. І. – С. 205–213. 28. Маріна З. П. Археологічні дослідження Богородицької фортеці. //Проблеми архео- логії Придніпров’я. – 2003. – С. 31–36. 29. Маріна З. П. Керамічний комплекс з котловану житла Богородицької фортеці у Присамар’ї // Вісник Дніпропетр. ун-ту: Історія і археологія. – 2004. – Вип. 12.– С. 131–135. 30. Маріна З. П. Нові дослідження археологічних пам’яток у пониззі Самари // Нові до- слідження пам’яток козацької доби в Україні: зб. наук. статей. – К., 2003. – Вип. 12. – С. 30–34. 248 31. Маріна З. П. Типологія керамічних виробів XVII–XVIII ст. з території Богородиць- кої фортеці. // Перлини козацького Присамар’я: містечко Самарь та Богородицька фортеця: темат. зб. – Дніпропетровськ, 2008. – С. 133–142. 32. Мицик Ю. А. Козацький край: Нариси з історії Дніпропетровщини XV–XVIII ст. / Ю. А. Мицик. – Дніпропетровськ: Вид-во Дніпропетровського держуніверситету, 1997. – 176 с. 33. Мицик Ю. А., Мосьпан Н. В., Плохій С. М. Місто на Самарі. – Дніпропетровськ: Вид-во ДДУ, 1994. – 64 с. 34. Проблеми археології Подніпров’я: наук. міжвуз. зб. з проблем археології та давньої історії / редкол.: І. Ф. Ковальова (відп. ред.) та ін. – Дніпропетровськ: Вид-во ДНУ, 2012. – 132 с. 35. Проект зон охорони пам’ятки історії національного значення Новобогородицької фортеці (охор. № 1443) в м. Дніпропетровську. – Дніпропетровськ: ПП «САД», 2005. 36. Репан О. А. Одинківка-Одимківка у взаєминах місцевого населення та гарнізону Старосамарського ретраншементу // Січеславський альманах: зб. наук. пр. з історії українського козацтва. – Дніпропетровськ: НГУ, 2011. – Вип. 6. – С. 94–98. 37. Репан О. А. Структура гарнізону Старосамарського ретраншементу // Наддніпрян- ська Україна: історичні процеси, події, постаті: зб. наук. пр. – Вип. 8. – Дніпропе- тровськ: ДНУ, 2009. – С. 233–239. 38. Репан О., Старостін В., Харлан О. Палімпсест. Коріння міста: поселення XVII– XVIII століть в історії Дніпропетровська. – К.: Українські пропілеї, 2008. – 268 с. 39. Телегін Д., Титова О. Основні підсумки та завдання по вивченню та охороні археоло- гічних пам’яток українського козацтва // Археологічні дослідження пам’яток укра- їнського козацтва: зб. наук. ст. – Вип. 2. – К., 1993. – С. 3–9. 40. Харитонова О. В. Значення вивчення технологічної обробки скла в культурно-хро- нологічному контексті // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: зб. наук. ст. – К., 2012. – Вип. 21. – Ч. І. – С. 91–97. 41. Харитонова О. В. Спроба датування скляного посуду з Самарі – Богородицької фор- теці // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: зб. наук. ст. – К., 2008. – Вип. 18. – С. 91–97. 42. Шалобудов В. М. Нумізматичні колекції з містечка Самарь-Богородицької фортеці // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: зб. наук. ст. – К, 2006. – Вип. 15. – С. 62–68. 43. Шалобудов В. М. Результати розвідок посаду Новобогородицької фортеці навесні 2012 року // Програма проведення V міжнародної науково-практичної конференції «Історія запорозького козацтва в пам’ятках та музейній практиці». – Запоріжжя, 18–19 квітня 2012 р. – С. 8. 44. Шалобудов В. М. Свідчення використання протикорабельної артилерії у матеріалах Богородицької фортеці // Січеславський альманах: зб. наук. пр. – 2006. – Вип. 2. – С. 41–44. 45. Шалобудов В. Н. Находки монет на территории Богородицкой крепости // Пробле- ми археології Подніпров’я. – Дніпропетровськ, 2002. – С. 123–134. 46. Шалобудов В. Н., Ковалева И. Ф. Отчет об археологических исследованиях терри- тории посада Богородицкой крепости (пос. Шевченко Самарский район г. Днепро- петровск) в 2008 г. // Архів НДЛ археології Подніпров’я ДНУ. – Дніпропетровськ, 2009. – Б/н. – С. 93–111. 47. Яворницький Д. І. Твори : У 20 т. – К.–Запоріжжя: Тандем-У, 2008. – Т. 3, кн. 1. – 492 с. 48. Яворницький Д. І. Історія запорозьких козаків: В 3 т. – К.: Наук. думка. – Т. 1. – 1990, 592 с.; Т. 2. – 1990, 560 с.; Т. 3. – 1991, 560 с. 49. http://most-dnepr.info/press-centre/archives/49866. htm 50. http://www.ukrinform.ua/ukr/news/dnipropetrovski_arheologi_znayshli_kozatske_ poselennya_ samar_1753933 51. http://www.youtube.com/watch?v=ZAXitd2PhcA

Самарь-Богородицька фортеця: проблеми збереження і дослідження пам’ятки

Institution

Ähnliche Einträge