Суднобудування як складова соціально-економічного та технічного прогресу
Рецензія на монографію Н.О. Рижевої „Історія суднобудування на теренах України від давніх до новітніх часів”. – Київ: ПП Сергійчук М.І., 2008, 476 с.
Gespeichert in:
| Datum: | 2010 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
2010
|
| Schriftenreihe: | Питання історії науки і техніки |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/77020 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Суднобудування як складова соціально-економічного та технічного прогресу / Г.Г. Черних // Питання історії науки і техніки. — 2010. — № 1. — С. 78-79. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-77020 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-770202025-02-10T01:11:47Z Суднобудування як складова соціально-економічного та технічного прогресу Черних, Г.Г. Наукові публікації Рецензія на монографію Н.О. Рижевої „Історія суднобудування на теренах України від давніх до новітніх часів”. – Київ: ПП Сергійчук М.І., 2008, 476 с. 2010 Article Суднобудування як складова соціально-економічного та технічного прогресу / Г.Г. Черних // Питання історії науки і техніки. — 2010. — № 1. — С. 78-79. — укр. 2077-9496 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/77020 uk Питання історії науки і техніки application/pdf Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Наукові публікації Наукові публікації |
| spellingShingle |
Наукові публікації Наукові публікації Черних, Г.Г. Суднобудування як складова соціально-економічного та технічного прогресу Питання історії науки і техніки |
| description |
Рецензія на монографію Н.О. Рижевої „Історія суднобудування на теренах
України від давніх до новітніх часів”. – Київ: ПП Сергійчук М.І., 2008, 476 с. |
| format |
Article |
| author |
Черних, Г.Г. |
| author_facet |
Черних, Г.Г. |
| author_sort |
Черних, Г.Г. |
| title |
Суднобудування як складова соціально-економічного та технічного прогресу |
| title_short |
Суднобудування як складова соціально-економічного та технічного прогресу |
| title_full |
Суднобудування як складова соціально-економічного та технічного прогресу |
| title_fullStr |
Суднобудування як складова соціально-економічного та технічного прогресу |
| title_full_unstemmed |
Суднобудування як складова соціально-економічного та технічного прогресу |
| title_sort |
суднобудування як складова соціально-економічного та технічного прогресу |
| publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
| publishDate |
2010 |
| topic_facet |
Наукові публікації |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/77020 |
| citation_txt |
Суднобудування як складова соціально-економічного та технічного прогресу / Г.Г. Черних // Питання історії науки і техніки. — 2010. — № 1. — С. 78-79. — укр. |
| series |
Питання історії науки і техніки |
| work_keys_str_mv |
AT černihgg sudnobuduvannââkskladovasocíalʹnoekonomíčnogotatehníčnogoprogresu |
| first_indexed |
2025-12-02T10:09:23Z |
| last_indexed |
2025-12-02T10:09:23Z |
| _version_ |
1850390781014048768 |
| fulltext |
НАУКОВІ ПУБЛІКАЦІІ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 1 2010 78
СУДНОБУДУВАННЯ ЯК СКЛАДОВА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО
ТА ТЕХНІЧНОГО ПРОГРЕСУ
(Рецензія на монографію Н.О. Рижевої „Історія суднобудування на теренах
України від давніх до новітніх часів”. – Київ: ПП Сергійчук М.І., 2008, 476 с.)
Крючков Ю.С., д.т.н., проф.
(Академія наук суднобудування України)
Україна, що входила до складу
СРСР, була унікальним економічним
регіоном із високорозвиненою судно-
будівною промисловістю. На її терито-
рії знаходилося десять потужних суд-
нобудівних заводів (три у Миколаєві,
по два у Херсоні, Керчі і по одному у
Києві, Севастополі та Феодосії), три
судноремонтних заводи військово-
морського флоту, чотири суднобудів-
них ЦКБ (у Миколаєві, Києві, Херсоні
та Севастополі), потужні заводи газоту-
рбобудування та дизелебудування, філії
ленінградських ЦКБ, НДІ, ЦНДІ
(ЦНДІ-45, ЦНДІ-138, ЦНДІ-48), НДІ
гідроакустики у Києві. Все це дійсно
становило потужний суднобудівний по-
тенціал країни (лише миколаївські за-
води забезпечували 25% суднобудуван-
ня СРСР), який історично склався в си-
лу того, що Україна має протяжну при-
морську зону, та на її території з давніх
часів існувало кораблебудування.
Зазначені вище обставини не до-
зволяють історикам залишити поза ува-
гою тему дослідження процесу станов-
лення і розвитку суднобудування в
Україні та обумовлюють її актуальність.
Монографія Н.О.Рижевої, що є ло-
гічним продовженням докторської ди-
сертації, — це перша історична розвід-
ка, у якій широко та ґрунтовно дослі-
джено історію розвитку суднобудуван-
ня на території України. За весь час іс-
нування державного суднобудування у
Північному Причорномор’ї (від сере-
дини XVIII ст. до сьогодення) написано
лише одну докладну книгу „Развитие
кораблестроения на Юге России” Б.М.
Зубова, що присвячена достатньо вузь-
кому періоду (кін. XVIII — поч. XX ст.)
та охоплює лише „вузьку смугу” при-
чорноморського кораблебудування.
Книга Надії Олександрівни побудована
як „у глибину століть” (від античності
до 1914 рр.), так і в „ширину” – на всію
територію сучасної України.
У першому розділі автор книги
зробила глибокий історико-критичний
огляд опублікованої літератури з теми
дослідження.
Звернемо увагу на головні науково-
змістовні розділи. У другому розділі
Н.О. Рижева здійснює ґрунтовний ана-
ліз історії суднобудування у Північно-
му Причорномор’ї в епоху античності,
переконливо вказавши, що воно існува-
ло у таких містах як Ольвія, Тіра,
Херсонес та ін., оскільки греки-
колонізатори були „людьми моря” і не
могли не будувати суден для зв’язку з
метрополією та економічного обміну
товарами, виробленими ними. У цьому
ж розділі розглянуто ранньослов’янське
суднобудування, що простягнулося
вглиб території Київської Русі. Воно
технічно дуже було тісно пов’язане з
досвідом вікінгів, і це відобразилося не
лише у формі, але і в конструкції суден.
Запорозьке суднобудування, звичайно,
успадкувало вироблений століттями
досвід давніх слов’ян, які вперше
„освоїли” Чорне море в епоху Київської
Русі. Цю „спадкоємність” поколінь ав-
тор монографії широко розкрила у дру-
гому розділі.
Досліджуючи епоху вітрила (сере-
дина XVIII – середина XIX ст.), якій
присвячений третій розділ книги, Н.О.
Рижева досконало вивчила роль таких
суднобудівних центрів як Миколаїв,
Херсон та Севастополь у створенні по-
тужного Чорноморського флоту. Наве-
дений порівняльний аналіз західно-
НАУКОВІ ПУБЛІКАЦІІ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 1 2010 79
європейського та російського причор-
номорського суднобудування наочно
показав, що вітчизняні судна та кораб-
лебудування в цілому, незважаючи на
кріпосницьку державу, ні в чому не по-
ступалися західноєвропейським. Особ-
ливий інтерес та цінність представляє у
цьому розділі вперше ґрунтовно пода-
ний матеріал про цивільне суднобуду-
вання та величезний внесок у його роз-
виток Херсонських приватних верфей.
На безумовну увагу заслуговує також
глава про приватнокапіталістичне (під-
рядне) суднобудування, яке, як наочно
представлено у книзі, було більш ефек-
тивним, ніж державне.
Четвертий розділ присвячено ство-
ренню панцерно-міноносного флоту,
для якого основними базами стали при-
ватні заводи, такі як РТПіТ у Севасто-
полі та „Наваль”, „Россуд” у Миколаєві.
Залучення приватного капіталу в суд-
нобудування дозволило створити у цих
містах найсучасніші за технікою та
технологіями широкопрофільні заводи.
„Наваль”, об’єднавшись із Чорномор-
ським механічним та „Россудом” почав
випускати практично все необхідне для
суднобудування: кораблі, парові кот-
ли, дизелі, парові турбіни, допоміжні
механізми, гармати, гарматні вежі,
снаряди тощо. Тоді ж на миколаївсь-
ких верф’ях розпочалося будівництво
таких складних суден як підводні чо-
вни (за вітчизняними та зарубіжними
проектами), включаючи перший у сві-
ті підводний мінний загороджувач
„Краб”. Усе це докладно висвітлено у
книзі. Але, на жаль, революції та гро-
мадянська війна зруйнували потужну
суднобудівну промисловість, яка і в
наш час, після розпаду СРСР, перебу-
ває на межі занепаду.
Оцінюючи книгу в цілому, зазна-
чу її ґрунтовну наукову й інформати-
вну цінність. Перевагою дослідження
є історична об’єктивність та відсут-
ність кон’юнктурних прагнень. Необ-
хідно також відзначити і те, що реце-
нзована книга є першою монографією
з історії суднобудування, що написа-
на українською мовою, якою автор
володіє досконало.
І на закінчення, декілька слів про
автора книги. Спільні наукові інтере-
си – дослідження історії суднобуду-
вання – дозволили мені понад сім ро-
ків уважно спостерігати за професій-
ним зростанням Н.О. Рижевої як істо-
рика та „вростанням” її у проблеми
суднобудування. За декілька років
вона ґрунтовно вивчила усі тонкощі
суднобудівної термінології, включа-
ючи навіть деталі, необхідні у межах
її дослідження. Н.О. Рижева опрацю-
вала усі архіви, бібліотеки та фонди
музеїв колишнього Радянського Сою-
зу у Миколаєві, Санкт-Петербурзі,
Москві, Києві, Одесі, Херсоні та Се-
вастополі. Здобутки Н.О.Рижевої
зроблять вагомий внесок у науку, іс-
торико-науковий потенціал наших на-
укових та громадських бібліотек.
РЕСТАВРАЦИЯ ПАМЯТНИКОВ ВОЕННОЙ ТЕХНИКИ
Шевченко П.М., Башкирцева О.С.
(Луганская областная организация УООПИК)
Тяжелый танк Марк V (Мk-V) стал
последним массовым танком Первой
мировой войны. Сегодня это уникаль-
ный памятник военной техники. В свое
время два танка Мк-V с бортовыми но-
мерами 9186 и 9344, принимавшие уча-
стие в Гражданской войне, были на-
правлены в Луганск и установлены в
1938 г. у памятника Борцам революции.
В 1987 году проводилась частичная ре-
конструкция мемориального комплекса,
танки были временно сняты и вновь ус-
|