Суднобудування як складова соціально-економічного та технічного прогресу

Рецензія на монографію Н.О. Рижевої „Історія суднобудування на теренах України від давніх до новітніх часів”. – Київ: ПП Сергійчук М.І., 2008, 476 с.

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:Питання історії науки і техніки
Datum:2010
1. Verfasser: Черних, Г.Г.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainisch
Veröffentlicht: Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури 2010
Schlagworte:
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/77020
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Суднобудування як складова соціально-економічного та технічного прогресу / Г.Г. Черних // Питання історії науки і техніки. — 2010. — № 1. — С. 78-79. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859786442057711616
author Черних, Г.Г.
author_facet Черних, Г.Г.
citation_txt Суднобудування як складова соціально-економічного та технічного прогресу / Г.Г. Черних // Питання історії науки і техніки. — 2010. — № 1. — С. 78-79. — укр.
collection DSpace DC
container_title Питання історії науки і техніки
description Рецензія на монографію Н.О. Рижевої „Історія суднобудування на теренах України від давніх до новітніх часів”. – Київ: ПП Сергійчук М.І., 2008, 476 с.
first_indexed 2025-12-02T10:09:23Z
format Article
fulltext НАУКОВІ ПУБЛІКАЦІІ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 1 2010 78 СУДНОБУДУВАННЯ ЯК СКЛАДОВА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО ТА ТЕХНІЧНОГО ПРОГРЕСУ (Рецензія на монографію Н.О. Рижевої „Історія суднобудування на теренах України від давніх до новітніх часів”. – Київ: ПП Сергійчук М.І., 2008, 476 с.) Крючков Ю.С., д.т.н., проф. (Академія наук суднобудування України) Україна, що входила до складу СРСР, була унікальним економічним регіоном із високорозвиненою судно- будівною промисловістю. На її терито- рії знаходилося десять потужних суд- нобудівних заводів (три у Миколаєві, по два у Херсоні, Керчі і по одному у Києві, Севастополі та Феодосії), три судноремонтних заводи військово- морського флоту, чотири суднобудів- них ЦКБ (у Миколаєві, Києві, Херсоні та Севастополі), потужні заводи газоту- рбобудування та дизелебудування, філії ленінградських ЦКБ, НДІ, ЦНДІ (ЦНДІ-45, ЦНДІ-138, ЦНДІ-48), НДІ гідроакустики у Києві. Все це дійсно становило потужний суднобудівний по- тенціал країни (лише миколаївські за- води забезпечували 25% суднобудуван- ня СРСР), який історично склався в си- лу того, що Україна має протяжну при- морську зону, та на її території з давніх часів існувало кораблебудування. Зазначені вище обставини не до- зволяють історикам залишити поза ува- гою тему дослідження процесу станов- лення і розвитку суднобудування в Україні та обумовлюють її актуальність. Монографія Н.О.Рижевої, що є ло- гічним продовженням докторської ди- сертації, — це перша історична розвід- ка, у якій широко та ґрунтовно дослі- джено історію розвитку суднобудуван- ня на території України. За весь час іс- нування державного суднобудування у Північному Причорномор’ї (від сере- дини XVIII ст. до сьогодення) написано лише одну докладну книгу „Развитие кораблестроения на Юге России” Б.М. Зубова, що присвячена достатньо вузь- кому періоду (кін. XVIII — поч. XX ст.) та охоплює лише „вузьку смугу” при- чорноморського кораблебудування. Книга Надії Олександрівни побудована як „у глибину століть” (від античності до 1914 рр.), так і в „ширину” – на всію територію сучасної України. У першому розділі автор книги зробила глибокий історико-критичний огляд опублікованої літератури з теми дослідження. Звернемо увагу на головні науково- змістовні розділи. У другому розділі Н.О. Рижева здійснює ґрунтовний ана- ліз історії суднобудування у Північно- му Причорномор’ї в епоху античності, переконливо вказавши, що воно існува- ло у таких містах як Ольвія, Тіра, Херсонес та ін., оскільки греки- колонізатори були „людьми моря” і не могли не будувати суден для зв’язку з метрополією та економічного обміну товарами, виробленими ними. У цьому ж розділі розглянуто ранньослов’янське суднобудування, що простягнулося вглиб території Київської Русі. Воно технічно дуже було тісно пов’язане з досвідом вікінгів, і це відобразилося не лише у формі, але і в конструкції суден. Запорозьке суднобудування, звичайно, успадкувало вироблений століттями досвід давніх слов’ян, які вперше „освоїли” Чорне море в епоху Київської Русі. Цю „спадкоємність” поколінь ав- тор монографії широко розкрила у дру- гому розділі. Досліджуючи епоху вітрила (сере- дина XVIII – середина XIX ст.), якій присвячений третій розділ книги, Н.О. Рижева досконало вивчила роль таких суднобудівних центрів як Миколаїв, Херсон та Севастополь у створенні по- тужного Чорноморського флоту. Наве- дений порівняльний аналіз західно- НАУКОВІ ПУБЛІКАЦІІ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 1 2010 79 європейського та російського причор- номорського суднобудування наочно показав, що вітчизняні судна та кораб- лебудування в цілому, незважаючи на кріпосницьку державу, ні в чому не по- ступалися західноєвропейським. Особ- ливий інтерес та цінність представляє у цьому розділі вперше ґрунтовно пода- ний матеріал про цивільне суднобуду- вання та величезний внесок у його роз- виток Херсонських приватних верфей. На безумовну увагу заслуговує також глава про приватнокапіталістичне (під- рядне) суднобудування, яке, як наочно представлено у книзі, було більш ефек- тивним, ніж державне. Четвертий розділ присвячено ство- ренню панцерно-міноносного флоту, для якого основними базами стали при- ватні заводи, такі як РТПіТ у Севасто- полі та „Наваль”, „Россуд” у Миколаєві. Залучення приватного капіталу в суд- нобудування дозволило створити у цих містах найсучасніші за технікою та технологіями широкопрофільні заводи. „Наваль”, об’єднавшись із Чорномор- ським механічним та „Россудом” почав випускати практично все необхідне для суднобудування: кораблі, парові кот- ли, дизелі, парові турбіни, допоміжні механізми, гармати, гарматні вежі, снаряди тощо. Тоді ж на миколаївсь- ких верф’ях розпочалося будівництво таких складних суден як підводні чо- вни (за вітчизняними та зарубіжними проектами), включаючи перший у сві- ті підводний мінний загороджувач „Краб”. Усе це докладно висвітлено у книзі. Але, на жаль, революції та гро- мадянська війна зруйнували потужну суднобудівну промисловість, яка і в наш час, після розпаду СРСР, перебу- ває на межі занепаду. Оцінюючи книгу в цілому, зазна- чу її ґрунтовну наукову й інформати- вну цінність. Перевагою дослідження є історична об’єктивність та відсут- ність кон’юнктурних прагнень. Необ- хідно також відзначити і те, що реце- нзована книга є першою монографією з історії суднобудування, що написа- на українською мовою, якою автор володіє досконало. І на закінчення, декілька слів про автора книги. Спільні наукові інтере- си – дослідження історії суднобуду- вання – дозволили мені понад сім ро- ків уважно спостерігати за професій- ним зростанням Н.О. Рижевої як істо- рика та „вростанням” її у проблеми суднобудування. За декілька років вона ґрунтовно вивчила усі тонкощі суднобудівної термінології, включа- ючи навіть деталі, необхідні у межах її дослідження. Н.О. Рижева опрацю- вала усі архіви, бібліотеки та фонди музеїв колишнього Радянського Сою- зу у Миколаєві, Санкт-Петербурзі, Москві, Києві, Одесі, Херсоні та Се- вастополі. Здобутки Н.О.Рижевої зроблять вагомий внесок у науку, іс- торико-науковий потенціал наших на- укових та громадських бібліотек. РЕСТАВРАЦИЯ ПАМЯТНИКОВ ВОЕННОЙ ТЕХНИКИ Шевченко П.М., Башкирцева О.С. (Луганская областная организация УООПИК) Тяжелый танк Марк V (Мk-V) стал последним массовым танком Первой мировой войны. Сегодня это уникаль- ный памятник военной техники. В свое время два танка Мк-V с бортовыми но- мерами 9186 и 9344, принимавшие уча- стие в Гражданской войне, были на- правлены в Луганск и установлены в 1938 г. у памятника Борцам революции. В 1987 году проводилась частичная ре- конструкция мемориального комплекса, танки были временно сняты и вновь ус-
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-77020
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 2077-9496
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-02T10:09:23Z
publishDate 2010
publisher Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
record_format dspace
spelling Черних, Г.Г.
2015-02-15T17:17:44Z
2015-02-15T17:17:44Z
2010
Суднобудування як складова соціально-економічного та технічного прогресу / Г.Г. Черних // Питання історії науки і техніки. — 2010. — № 1. — С. 78-79. — укр.
2077-9496
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/77020
Рецензія на монографію Н.О. Рижевої „Історія суднобудування на теренах України від давніх до новітніх часів”. – Київ: ПП Сергійчук М.І., 2008, 476 с.
uk
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
Питання історії науки і техніки
Наукові публікації
Суднобудування як складова соціально-економічного та технічного прогресу
Article
published earlier
spellingShingle Суднобудування як складова соціально-економічного та технічного прогресу
Черних, Г.Г.
Наукові публікації
title Суднобудування як складова соціально-економічного та технічного прогресу
title_full Суднобудування як складова соціально-економічного та технічного прогресу
title_fullStr Суднобудування як складова соціально-економічного та технічного прогресу
title_full_unstemmed Суднобудування як складова соціально-економічного та технічного прогресу
title_short Суднобудування як складова соціально-економічного та технічного прогресу
title_sort суднобудування як складова соціально-економічного та технічного прогресу
topic Наукові публікації
topic_facet Наукові публікації
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/77020
work_keys_str_mv AT černihgg sudnobuduvannââkskladovasocíalʹnoekonomíčnogotatehníčnogoprogresu