Суднобудування як складова соціально-економічного та технічного прогресу

Рецензія на монографію Н.О. Рижевої „Історія суднобудування на теренах України від давніх до новітніх часів”. – Київ: ПП Сергійчук М.І., 2008, 476 с.

Saved in:
Bibliographic Details
Date:2010
Main Author: Черних, Г.Г.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури 2010
Series:Питання історії науки і техніки
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/77020
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Суднобудування як складова соціально-економічного та технічного прогресу / Г.Г. Черних // Питання історії науки і техніки. — 2010. — № 1. — С. 78-79. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-77020
record_format dspace
spelling nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-770202025-02-10T01:11:47Z Суднобудування як складова соціально-економічного та технічного прогресу Черних, Г.Г. Наукові публікації Рецензія на монографію Н.О. Рижевої „Історія суднобудування на теренах України від давніх до новітніх часів”. – Київ: ПП Сергійчук М.І., 2008, 476 с. 2010 Article Суднобудування як складова соціально-економічного та технічного прогресу / Г.Г. Черних // Питання історії науки і техніки. — 2010. — № 1. — С. 78-79. — укр. 2077-9496 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/77020 uk Питання історії науки і техніки application/pdf Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Наукові публікації
Наукові публікації
spellingShingle Наукові публікації
Наукові публікації
Черних, Г.Г.
Суднобудування як складова соціально-економічного та технічного прогресу
Питання історії науки і техніки
description Рецензія на монографію Н.О. Рижевої „Історія суднобудування на теренах України від давніх до новітніх часів”. – Київ: ПП Сергійчук М.І., 2008, 476 с.
format Article
author Черних, Г.Г.
author_facet Черних, Г.Г.
author_sort Черних, Г.Г.
title Суднобудування як складова соціально-економічного та технічного прогресу
title_short Суднобудування як складова соціально-економічного та технічного прогресу
title_full Суднобудування як складова соціально-економічного та технічного прогресу
title_fullStr Суднобудування як складова соціально-економічного та технічного прогресу
title_full_unstemmed Суднобудування як складова соціально-економічного та технічного прогресу
title_sort суднобудування як складова соціально-економічного та технічного прогресу
publisher Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
publishDate 2010
topic_facet Наукові публікації
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/77020
citation_txt Суднобудування як складова соціально-економічного та технічного прогресу / Г.Г. Черних // Питання історії науки і техніки. — 2010. — № 1. — С. 78-79. — укр.
series Питання історії науки і техніки
work_keys_str_mv AT černihgg sudnobuduvannââkskladovasocíalʹnoekonomíčnogotatehníčnogoprogresu
first_indexed 2025-12-02T10:09:23Z
last_indexed 2025-12-02T10:09:23Z
_version_ 1850390781014048768
fulltext НАУКОВІ ПУБЛІКАЦІІ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 1 2010 78 СУДНОБУДУВАННЯ ЯК СКЛАДОВА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО ТА ТЕХНІЧНОГО ПРОГРЕСУ (Рецензія на монографію Н.О. Рижевої „Історія суднобудування на теренах України від давніх до новітніх часів”. – Київ: ПП Сергійчук М.І., 2008, 476 с.) Крючков Ю.С., д.т.н., проф. (Академія наук суднобудування України) Україна, що входила до складу СРСР, була унікальним економічним регіоном із високорозвиненою судно- будівною промисловістю. На її терито- рії знаходилося десять потужних суд- нобудівних заводів (три у Миколаєві, по два у Херсоні, Керчі і по одному у Києві, Севастополі та Феодосії), три судноремонтних заводи військово- морського флоту, чотири суднобудів- них ЦКБ (у Миколаєві, Києві, Херсоні та Севастополі), потужні заводи газоту- рбобудування та дизелебудування, філії ленінградських ЦКБ, НДІ, ЦНДІ (ЦНДІ-45, ЦНДІ-138, ЦНДІ-48), НДІ гідроакустики у Києві. Все це дійсно становило потужний суднобудівний по- тенціал країни (лише миколаївські за- води забезпечували 25% суднобудуван- ня СРСР), який історично склався в си- лу того, що Україна має протяжну при- морську зону, та на її території з давніх часів існувало кораблебудування. Зазначені вище обставини не до- зволяють історикам залишити поза ува- гою тему дослідження процесу станов- лення і розвитку суднобудування в Україні та обумовлюють її актуальність. Монографія Н.О.Рижевої, що є ло- гічним продовженням докторської ди- сертації, — це перша історична розвід- ка, у якій широко та ґрунтовно дослі- джено історію розвитку суднобудуван- ня на території України. За весь час іс- нування державного суднобудування у Північному Причорномор’ї (від сере- дини XVIII ст. до сьогодення) написано лише одну докладну книгу „Развитие кораблестроения на Юге России” Б.М. Зубова, що присвячена достатньо вузь- кому періоду (кін. XVIII — поч. XX ст.) та охоплює лише „вузьку смугу” при- чорноморського кораблебудування. Книга Надії Олександрівни побудована як „у глибину століть” (від античності до 1914 рр.), так і в „ширину” – на всію територію сучасної України. У першому розділі автор книги зробила глибокий історико-критичний огляд опублікованої літератури з теми дослідження. Звернемо увагу на головні науково- змістовні розділи. У другому розділі Н.О. Рижева здійснює ґрунтовний ана- ліз історії суднобудування у Північно- му Причорномор’ї в епоху античності, переконливо вказавши, що воно існува- ло у таких містах як Ольвія, Тіра, Херсонес та ін., оскільки греки- колонізатори були „людьми моря” і не могли не будувати суден для зв’язку з метрополією та економічного обміну товарами, виробленими ними. У цьому ж розділі розглянуто ранньослов’янське суднобудування, що простягнулося вглиб території Київської Русі. Воно технічно дуже було тісно пов’язане з досвідом вікінгів, і це відобразилося не лише у формі, але і в конструкції суден. Запорозьке суднобудування, звичайно, успадкувало вироблений століттями досвід давніх слов’ян, які вперше „освоїли” Чорне море в епоху Київської Русі. Цю „спадкоємність” поколінь ав- тор монографії широко розкрила у дру- гому розділі. Досліджуючи епоху вітрила (сере- дина XVIII – середина XIX ст.), якій присвячений третій розділ книги, Н.О. Рижева досконало вивчила роль таких суднобудівних центрів як Миколаїв, Херсон та Севастополь у створенні по- тужного Чорноморського флоту. Наве- дений порівняльний аналіз західно- НАУКОВІ ПУБЛІКАЦІІ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 1 2010 79 європейського та російського причор- номорського суднобудування наочно показав, що вітчизняні судна та кораб- лебудування в цілому, незважаючи на кріпосницьку державу, ні в чому не по- ступалися західноєвропейським. Особ- ливий інтерес та цінність представляє у цьому розділі вперше ґрунтовно пода- ний матеріал про цивільне суднобуду- вання та величезний внесок у його роз- виток Херсонських приватних верфей. На безумовну увагу заслуговує також глава про приватнокапіталістичне (під- рядне) суднобудування, яке, як наочно представлено у книзі, було більш ефек- тивним, ніж державне. Четвертий розділ присвячено ство- ренню панцерно-міноносного флоту, для якого основними базами стали при- ватні заводи, такі як РТПіТ у Севасто- полі та „Наваль”, „Россуд” у Миколаєві. Залучення приватного капіталу в суд- нобудування дозволило створити у цих містах найсучасніші за технікою та технологіями широкопрофільні заводи. „Наваль”, об’єднавшись із Чорномор- ським механічним та „Россудом” почав випускати практично все необхідне для суднобудування: кораблі, парові кот- ли, дизелі, парові турбіни, допоміжні механізми, гармати, гарматні вежі, снаряди тощо. Тоді ж на миколаївсь- ких верф’ях розпочалося будівництво таких складних суден як підводні чо- вни (за вітчизняними та зарубіжними проектами), включаючи перший у сві- ті підводний мінний загороджувач „Краб”. Усе це докладно висвітлено у книзі. Але, на жаль, революції та гро- мадянська війна зруйнували потужну суднобудівну промисловість, яка і в наш час, після розпаду СРСР, перебу- ває на межі занепаду. Оцінюючи книгу в цілому, зазна- чу її ґрунтовну наукову й інформати- вну цінність. Перевагою дослідження є історична об’єктивність та відсут- ність кон’юнктурних прагнень. Необ- хідно також відзначити і те, що реце- нзована книга є першою монографією з історії суднобудування, що написа- на українською мовою, якою автор володіє досконало. І на закінчення, декілька слів про автора книги. Спільні наукові інтере- си – дослідження історії суднобуду- вання – дозволили мені понад сім ро- ків уважно спостерігати за професій- ним зростанням Н.О. Рижевої як істо- рика та „вростанням” її у проблеми суднобудування. За декілька років вона ґрунтовно вивчила усі тонкощі суднобудівної термінології, включа- ючи навіть деталі, необхідні у межах її дослідження. Н.О. Рижева опрацю- вала усі архіви, бібліотеки та фонди музеїв колишнього Радянського Сою- зу у Миколаєві, Санкт-Петербурзі, Москві, Києві, Одесі, Херсоні та Се- вастополі. Здобутки Н.О.Рижевої зроблять вагомий внесок у науку, іс- торико-науковий потенціал наших на- укових та громадських бібліотек. РЕСТАВРАЦИЯ ПАМЯТНИКОВ ВОЕННОЙ ТЕХНИКИ Шевченко П.М., Башкирцева О.С. (Луганская областная организация УООПИК) Тяжелый танк Марк V (Мk-V) стал последним массовым танком Первой мировой войны. Сегодня это уникаль- ный памятник военной техники. В свое время два танка Мк-V с бортовыми но- мерами 9186 и 9344, принимавшие уча- стие в Гражданской войне, были на- правлены в Луганск и установлены в 1938 г. у памятника Борцам революции. В 1987 году проводилась частичная ре- конструкция мемориального комплекса, танки были временно сняты и вновь ус-