Визначення закономірностей і регіональних особливостей розвитку промислових підприємств донецького регіону

Розвиток економічної системи України на при кінці ХХ, початку ХХI століття, спонукав наукову спільноту, практиків господарської діяльності, особисту увагу приділити пошуку принципово нових шляхів та методів господарювання, зокрема виникла необхідність визначення регіональних особливостей та закономі...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2008
1. Verfasser:	Ходак, О.В.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут економіки промисловості НАН України 2008
Schlagworte:	Наукові статті
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/8268
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Визначення закономірностей і регіональних особливостей розвитку промислових підприємств донецького регіону / О.В. Ходак // Вісник економічної науки України — 2008. — № 2(14). — С. 152-155. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-8268
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-82682025-02-09T17:26:19Z Визначення закономірностей і регіональних особливостей розвитку промислових підприємств донецького регіону Определение закономерностей и региональных особенностей развития промышленных предприятий донецкого региона Determination of conformities to the law and regional features of development of industrial enterprises of donetsk region Ходак, О.В. Наукові статті Розвиток економічної системи України на при кінці ХХ, початку ХХI століття, спонукав наукову спільноту, практиків господарської діяльності, особисту увагу приділити пошуку принципово нових шляхів та методів господарювання, зокрема виникла необхідність визначення регіональних особливостей та закономірностей розвитку промислових підприємств. Развитие экономической системы Украины в конце ХХ, началу ХХI века, побуждал научное сообщество, практиков хозяйственной деятельности, личное внимание уделить поиску принципиально новых путей и методов ведения хозяйства, в частности возникла необходимость определения региональных особенностей и закономерностей развития промышленных предприятий. Development of the economic system of Ukraine on прикінці ХХ, to beginning of ХХI age, induced a scientific association, practical workers of economic activity, to spare the personal attention a search on principle of new ways and methods of menage, in particular there was a necessity of determination of regional features and conformities to the law of development of industrial enterprises. 2008 Article Визначення закономірностей і регіональних особливостей розвитку промислових підприємств донецького регіону / О.В. Ходак // Вісник економічної науки України — 2008. — № 2(14). — С. 152-155. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 1729-7206 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/8268 uk application/pdf Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Наукові статті Наукові статті
spellingShingle	Наукові статті Наукові статті Ходак, О.В. Визначення закономірностей і регіональних особливостей розвитку промислових підприємств донецького регіону
description	Розвиток економічної системи України на при кінці ХХ, початку ХХI століття, спонукав наукову спільноту, практиків господарської діяльності, особисту увагу приділити пошуку принципово нових шляхів та методів господарювання, зокрема виникла необхідність визначення регіональних особливостей та закономірностей розвитку промислових підприємств.
format	Article
author	Ходак, О.В.
author_facet	Ходак, О.В.
author_sort	Ходак, О.В.
title	Визначення закономірностей і регіональних особливостей розвитку промислових підприємств донецького регіону
title_short	Визначення закономірностей і регіональних особливостей розвитку промислових підприємств донецького регіону
title_full	Визначення закономірностей і регіональних особливостей розвитку промислових підприємств донецького регіону
title_fullStr	Визначення закономірностей і регіональних особливостей розвитку промислових підприємств донецького регіону
title_full_unstemmed	Визначення закономірностей і регіональних особливостей розвитку промислових підприємств донецького регіону
title_sort	визначення закономірностей і регіональних особливостей розвитку промислових підприємств донецького регіону
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2008
topic_facet	Наукові статті
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/8268
citation_txt	Визначення закономірностей і регіональних особливостей розвитку промислових підприємств донецького регіону / О.В. Ходак // Вісник економічної науки України — 2008. — № 2(14). — С. 152-155. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT hodakov viznačennâzakonomírnostejíregíonalʹnihosoblivostejrozvitkupromislovihpídpriêmstvdonecʹkogoregíonu AT hodakov opredeleniezakonomernostejiregionalʹnyhosobennostejrazvitiâpromyšlennyhpredpriâtijdoneckogoregiona AT hodakov determinationofconformitiestothelawandregionalfeaturesofdevelopmentofindustrialenterprisesofdonetskregion
first_indexed	2025-11-28T17:07:04Z
last_indexed	2025-11-28T17:07:04Z
_version_	1850054682365394944
fulltext	ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ152 ХОДАК О.В. державних проблем визначається добробутом кожного члена суспільства. Це є висхідною умовою для вирішен- ня питань щодо темпів та обсягів приватизації, а відпо- відно й формування державного сектора економіки. З огляду на вищенаведене, на нашу думку, сьогодні актуальним є завершення приватизації державного май- на як широкомасштабного проекту трансформації дер- жавної власності та відмова від приватизації об’єктів стратегічних галузей, що складають основу національ- ної економіки держави. Максимальний ефект від приватизації наявний тоді, коли для країни характерна стабільність. Це головний чинник, що сприяє залученню значних інвестицій. В умовах політичної нестабільності та нагнітання пристра- стей можна «спалити» будь-які об’єкти при найдоско- наліших схемах продажу, крім цього, це відштовхує інве- сторів. Тому умовою досягнення зазначених результатів мають бути баланс сил, який складеться в Парламенті, політика Президента та Уряду України. В умовах української дійсності потрібно буде немало часу, щоб оптимізувати взаємозв’язок населення та влад- них органів, вдосконалити політичний механізм. Необхі- дно обмежити маніпулювання суспільною свідомістю з до- помогою відпрацьованих технологій, привчити громадян відсіювати псевдо інформацію, яку постійно виробляє та впроваджує у свідомість і підсвідомість політичний ринок. Література 1. Стинглиц Дж. Куда ведут реформы? // Вопросы экономики. 1999.– № 7.– С. 4. 2. Сорос Дж. Кризис мирового капитализма. Открытое общество в опасности. – М. ИНФА, 1999. — с. XYII-XXIII. 3. Чистилін Д. До питання теорії суспільного розвит- ку: аспект самоорганізації // Економіка України. — 2002. — № 2. — С. 30–35. 4. Процків О. Приватизація в Україні: соціально-еко- номічний ефект та пріоритети суспільного вибору // Держ. інфор. бюл. про приват. — 2006. — № 6. — С. 7–10. 5. Бьюкенен Дж. Политическая экономия государства благосостояния // МЭМО — 1996. — № 5. — С. 46–52. 6. Бьюкенен Дж. Сочинения: Пер. с анг. Т. 1 / М.: Таурус Альфа, 1997. — 560 с. 7. Закон України «Про Державний бюджет України на 2003 рік» від 26.12.2002 р. № 380-IV // Відомості Вер- ховної Ради України. — 2003. — № 10 — ст.86. 8. Закон України «Про Державний бюджет України на 2004 рік» від 27.11.2003 р. № 1344-IV // Відомості Верховної Ради України. — 2004. — № 17–18 – ст. 250. 9. Закон України «Про внесення змін до Закону Ук- раїни «Про державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законодавчих актів України» від 25.03.2005 р. № 2505-IV //Інвестиційна газета. — 2005. — № 15 (494) – ст. 3–98 10. Закон України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20. 12. 2005 р. №3235-ІV //Відомості Верховної Ради України. — 2006. — № 9. — ст. 96. 11. Закон України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19. 12. 2006 р. № 489-Y. 12. Закон України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» від 28. 12. 2007 р. № 107-YI. 13. Андрущенко В. Л. Фінансова думка Заходу в ХХ столітті: (теоретична концептуалізація і наукова про- блематика державних фінансів).– Львів: Каменяр, 2000. — 303 с. 14. Хайек Ф. Л. Дорога к рабству. — М.: Экономика, 1992. –176 с. 15. Politics and Policy Making in Developing Countries: Perspectives on the New Political Economy / ed by Gerald M. Meier. — San Francisco. California: ICS Press, 1991. 16. Rogoff K. Eguilibrium Political Budget Cycles, American Economic Review 1990. – Vol. 80: 21–37. 17. Дементьев В. Экномическая теория парламента: методология анализа. — Донецк: ИЭПИ НАН Украины, 1998. — 48 с. О.В. Ходак м. Маріуполь ВИЗНАЧЕННЯ ЗАКОНОМІРНОСТЕЙ І РЕГІОНАЛЬНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ ДОНЕЦЬКОГО РЕГІОНУ Розвиток економічної системи України на прикінці ХХ, початку ХХI століття, спонукав наукову спільноту, практиків господарської діяльності, особисту увагу при- ділити пошуку принципово нових шляхів та методів господарювання, зокрема виникла необхідність визна- чення регіональних особливостей та закономірностей розвитку промислових підприємств. Вирішенню даної проблеми свою роботу присвячу- ють як відомі українські так й зарубіжні вчені. Фунда- торами наукових вітчизняних шкіл з означеного питан- ня виступили О. Амоша, М. Білопольський, Н. Брюхо- вецька, В. Гончаров, М. Іванов, С. Кожушкін, Л. Кузь- менко, М. Чумаченко та ін. [1–8]. Дослідженням проблем розвитку регіональних про- мислових систем присвячені наукові розробки провідних наукових установ України, таких як КНЕУ, ХНЕУ, ІЕП НАНУ, тому обрана тема дослідження е цілком імовір- ною та актуальною. Метою даної роботи є визначення закономірностей та регіональних особливостей розвитку промислових підприємств донецького регіону, які виступають систе- моутворювачами у загальному контексті розвитку. Економічний розвиток і благополуччя функціонуван- ня сучасного промислового підприємства безпосередньо пов’язано з тенденціями розвитку й виішенням проблем саме в промисловому секторі, тобто в галузевому розрізі. 2008/№2 153 ХОДАК О.В. Промислові підприємства здатні виступити базою технічних інновацій і створити умови для якісних змін у майбутньому, чи стати гальмом позитивних змін, що відбуваються. Підтвердженням цьому може служити аналіз процесів трансформації, що відбулися в Україні протягом останніх десяти років. Проведений аналіз динаміки реального ВВП і об- сягів випуску продукції за минулі 15 років показує, що кризові явища в Україні продовжувалися аж до 1999 р. За 1990–2000 р. обсяг ВВП скоротився на 59,2 %, обсяги виробництва промислової продукції — на 48,9 %, сільського господарства — на 51,5 %. Реальна заробітна плата зменшилася в 3,82 рази, а виплати пенсій — у 4 рази. На цьому негативному тлі промисловий сектор продовжував відігравати вирішальну роль і при загаль- ному значному скороченні всього сектора матеріально- го виробництва (з 76,7 % до 65,5 %), його частка за цей період знизилася незначною мірою (з 50,7 % до 47,2 %). Економічний підйом, що у цілому по Україні зареє- стрований у 2000 р., у промисловому секторі почався ще в 1999 р. (рис. 1), темпи росту в промисловому секторі знач- но перевищують темпи зростання обсягу ВВП, а, з огляду на ту частку, що приходиться у ВВП на промисловість, можна стверджувати, що саме її розвиток з’явився основ- ною рушійною силою позитивних змін останніх років. Однак, отримані позитивні зміни не є цілком пере- конливими, оскільки зношеність основних фондів, дот- римання сучасних технологій в Україні залишаються все ще на досить низькому рівні. Позитивні зміни в економіці України почалися ще в другій половині 1999 р. За підсумками цього року вперше за минулий період обсяги промислового виробництва порівня- но з попереднім роком зросли (+ 4 %), у той час як у більшості інших секторів економіки (сільському госпо- дарстві, будівництві) усе ще продовжувався спад (табл. 1). Пожвавлення економічного зростання в цілому, як по- казують статистичні дані за 2000–2003 рр., [4,5] безпосеред- ньо пов’язано з ініціюванням розвитку промислових підприємств традиційних галузей, що змогли перебороти кризові явища. Промислове виробництво в Україні за 2000 р. збільшилося на 12,9 %, за 2001 р. цей показник склав вже 14,2 %, щоправда, у 2003 р. темпи знизилися до 7 %. конверсією, реструктуризацією промислового вироб- ництва. Неоднозначність оцінки цих процесів було по- глиблено відсутністю відповідного правового поля, не- завершеністю правової реформи. Через це, минуле де- сятиліття було дуже непростим для промислових підприємств, зокрема, Донецького регіону. За даними НДІ статистики, Держкомстату України, Донецька область займає лідируюче місце протягом останніх 5 років з обсягів виробництва промислової про- дукції, забезпечуючи 16,5 % загального обсягу виробниц- тва в країні (табл. 2). У 1999–2000 рр. темпи зростання промислового виробництва в області демонстрували явну тенденцію до збільшення (1999 р. — на 7 %, у 2000 р. — на 12,2 %) і були одними з найвищих в Україні. У 2002–2006 рр. відбулося дворазове зниження цих показників, причо- му в основному за рахунок вуглевидобувної галузі, об- сяги виробництва в якій тільки в 2001 р. скоротилися більш ніж на 4 %, а також зниження темпів росту на коксохімічних підприємствах [4,5]. Провідне місце в галузевій структурі промисловості Донецької області належить підприємствам гірничо-ме- талургійного комплексу. Закономірності й особливості їхнього розвитку багато в чому визначають результа- тивність всіх економічних перетворень у регіоні. Знач- ний взаємозв’язок і взаємозалежність підприємств цьо- го комплексу припускає необхідність вивчення особли- востей розвитку вуглевидобувних і металургійних підприємств із метою визначення загальних тенденцій і закономірностей їхнього розвитку з урахуванням особ- ливостей Донецького регіону. Закономірності розвитку вуглевидобувних підпри- ємств багато в чому визначені попередніми етапами розвитку вугільної галузі в цілому. До прийняття Украї- ною самостійності основним елементом державної полі- тики у вугільній промисловості України було централі- зоване управління нею через Міністерство вугільної про- мисловості Української РСР, що входило до складу со- юзно-республіканського Міністерства вугільної промис- ловості СРСР. З 1975 по 1982 рр. організаційна структу- ра управління вугільною промисловістю Української РСР складалася з двох рівнів: «Міністерство вугільної промисловості — виробниче об’єднання». Первинною ланкою господарювання виступали вироб- ничі об’єднання, що мали статус державних підприємств. Шахти, розрізи, збагачувальні фабрики й інші підприємства в структурі виробничих об’єднань дістали права виробни- чих одиниць і не мали правової самостійності [6]. У період 1975–1982 рр. вугільна галузь України переживала найбільший підйом: у 1976 р. було здобуто максимальну кількість вугілля за всю історію галузі. Проте, вже в цей період позначилися основні проблеми вітчизняної вугільної промисловості — почалося посту- пове зниження видобутку вугілля, продовжувалося пад- іння продуктивності праці робітників, скорочувалася кількість шахт, збільшувалась собівартість при порівня- но стабільних гірничо-геологічних умовах. З 1982 р. у зв’язку з тим, що шахти стали само- стійними державними підприємствами в складі об’єд- нань і були наділені відповідними правами, у структурі управління галуззю додалася ще одна ланка — підприєм- ство з видобутку вугілля. Рис. 1. Динаміка зміни обсягів ВВП і промислової продукції по Україні за 1991–2003 рр. Залучення промислових підприємств у процес ре- формування супроводжувалося низкою специфічних проблем, в основному, пов’язаних із диверсифікацією, ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ154 ХОДАК О.В. Шахта могла розпоряджатися закріпленими за нею основними й оборотними коштами, трудовими й матеріаль- ними ресурсами, мати окремий (але не самостійний) баланс, здійснювати свою діяльність на внутрішньогосподарському розрахунку, утворювати фонди матеріального заохочення, соціальних заходів, житлового будівництва і самостійно роз- поряджатися ними. Структура управління галуззю стала складатися з трьох рівнів: «Міністерство вугільної промис- ловості — виробниче об’єднання — шахта». У період 1982–1990 рр., пов’язаний з початком змін у політичному й економічному житті України, негативні тенденції у галузі (різке зниження вуглевидобутку, про- дуктивності праці, скорочення числа шахт, масові страй- ки шахтарів у 1987–1989 роках) продовжували нароста- ти [6]. Під час отримання Україною незалежності в 1991 році, вугільна галузь уже знаходилася в кризовому стані. Кардинальне реформування діяльності промисло- вих підприємств вугільної промисловості по суті поча- лося в 1995 році. На першому етапі уряд України вжив заходів щодо приватизації вугільної галузі. У 1996 році вийшов Указ Пре- зидента України № 116 від 7 лютого «Про структурну пере- будову вугільної промисловості» [7]. У ньому передбачалася конкретна програма дій щодо корпоратизації вуглевидобув- них підприємств із можливістю їхньої наступної привати- зації (корпоратизація у вугільній галузі — перетворення всіх В тому числі: Рік Усього по галузях Випуск товарів (усього) Промисловість Сільське господа- рство Будівництво Транспорт Інші галузі 1992 94,3 92,1 93,9 86,8 94,0 89,1 87,4 1993 92,8 90,6 93,6 91,5 64,3 88,5 90,6 1994 93,6 94,1 92,6 103,5 90,3 80,6 52,2 1995 77,5 74,0 72,7 83,9 62,0 85,5 69,2 1996 87,6 87,4 88,0 96,3 64,8 79,5 102,2 1997 90,8 90,8 94,9 90,5 66,0 82,3 93,3 1998 98,3 98,3 99,7 98,1 88,1 98,1 101,6 1999 96,9 96,9 99,0 90,2 101,4 96,4 103,1 2000 99,6 100,0 104,0 93,1 92,0 93,4 117,2 2001 105,9 108,8 112,4 109,2 104,2 104,9 98,3 2002 109,1 110,6 114,2 110,6 110,6 101,3 100,5 2003 104,8 106,4 107,0 101,2 101,7 99,4 98,7 Таблиця 1 Індекси фізичного обсягу випуску товарів і послуг по галузях економіки (у відсотках до попереднього року) Таблиця 2 Динаміка й структура виробництва промислової продукції (робіт, послуг) провідними промисловими регіонами України в 2002–2006 рр. Темпи зростання промислового виробництва у % відносно до попереднього року Питома вага регіона в загальному обсязі промислового виробництва, % Регіон 2002 2003 2004 2005 2006 2002 2003 2004 2005 2006 Донецька область 93 107 112,2 106 104 18,7 19,3 18,3 18,2 16,5 Дніпропетров- ська область 97 101 116,3 109 104 16,2 16,1 16,0 16,3 14,8 Запорізька область 102 110 119,6 102 101 8,5 8,6 8,7 8,8 7,3 Луганська область 94 108 129,6 130 104 6,0 6,4 6,4 6,5 7,1 Харківська область 103 105 103,7 117 105 6,6 6,4 5,1 5,6 5,1 шахт та інших структурних одиниць виробничих об’єднань у державні підприємства — юридичні особи). Передбачалося, що після загальної корпоратизації підприємств, що входять до сфери управління Мінвугле- прому України (ця структура на той час була знову віднов- лена), вони будуть перетворені в державні відкриті акці- онерні товариства (ДВАТ), державні акціонерні компанії (ДАК), а також державні холдингові компанії (ДХК) [5]. Однак рівень перетворень виявився не настільки глибоким, ніж планував уряд: структурну перебудову провели далеко не всі підприємства. Слід зазначити, що при цьому у випадку приватизації Кабінет Міністрів України через представлення Фонду державного майна України залишав за собою право на відповідний пакет акцій акціонерних товариств, створених на базі підприємств гірничодобувної промисловості. Наступною значимою подією, що зробила вплив на процес розвитку вугільних підприємств, з’явилося вве- дення урядом у 2000 р. практики аукціонів із продажу коксівного вугілля. На аукціонах передбачалася участь шахт і споживачів вугілля (наприклад, металургійних комбінатів), що повин- но було призвести до викорінювання бартеру й появи на шахтах «живих» коштів. Але, використовуючи всі доступні механізми впливу на уряд, трейдери фактично зірвали про- ведення першого аукціону з продажу коксівного вугілля в 2008/№2 155 ХУМАРОВА Н.И. червні 2000 року. Це особливо важливо для вугільних підприємств Донецького регіону, що в цілому спеціалізують- ся на видобутку коксівного вугілля, яке є важливою сиро- винною складовою металургійного виробництва [4.5]. Таким чином, проаналізувавши основні законо- мірності та складові забезпечення розвитку системо ут- ворювальних підприємств Донеччини, можемо зробити висновки про наступне. На розвиток вуглевидобувних підприємств напри- кінці ХХ століття, безпосередній вплив зробили схеми торгівлі вугіллям, які існувалив той період. Після руйнування в 1996 році державної системи централізованих вуглепостачань і поглинання більш дрібних комерційних структур могутніми трейдерськи- ми акціонерними товариствами були створені схеми, що припускали реалізацію комерційними структурами по- середницьких функцій по всій лінії «видобуток-збут» чи «видобуток-збагачення-збут». Не дивлячись на широке коло вжитих заходів, по- вноцінна структурна перебудова вуглевидобувних підприємств проходить неефективно. Щорічно збільшується не тільки кількість закритих і ліквідованих шахт, але і дефіцит бюджетних асигнувань. Виділені кошти розподіляються серед великої кількості шахт і не виконуються, насамперед, природоохоронні заходи і соціальні зобов’язання. Таким чином, для вирішення питань євроінтеграції, вступу до СОТ, промисловому сектору Донбасу, як й Украї- ни в цілому необхідна розробка зваженої концепції розвит- ку на підставі використання основних положень хартії про сталий розвиток суспільства у ХХI столітті, саме ці питання потребують подальшої розробки та наукового пошуку. Література 1. Амоша А. И., Иванов Е. Р. Каноны рынка и зако- ны экономики. Кн. 1. Методология экономико-матема- тического анализа. — Донецк: ИЭП НАН Украины. — 1998. — 420 с. 2. Белопольский Н. Г. Энвироника — наука о разви- тии и совершенствовании общества и мира. — Донецк- Мариуполь: ИЭП НАН Украины, 1997. — 331 с. 3. Брюховецька Н. Ю. Економічний механізм під- приємства в ринковій економіці: методологія та прак- тика. — Донецьк: ІЕП НАН України, 1999. — 276 с. 4. Гончаров В. М., Солоха Д. В., Фесіна О. А., Мухо- падов В. К., Кузнєцов О. О. Підвищення ефективності інвестиційно — інноваційної діяльності підприємства за умов ринкового оточення: Монографія. — Донецьк: СПД Купріянов В. С., 2007. — 202 с. 5. Гончаров В. М., Солоха Д. В., Припотень В. Ю., Фесіна О. А. Організація Управління ефективним роз- витком промислових підприємств в умовах ринкового середовища: Монографія. — Донецьк: СПД Купріянов В. С. — 2006. — 206 с. 6. Кожушкин С. Г., Ивашин В. М. Реструктуризация уголь- ной промышленности и ее социально — экологические по- следствия // Уголь Украины. — 2000. — № 10. С. 3–10. 7. Указ Президента Украины № 116/96 от 7 февраля 1996 г. «О структурной перестройке угольной промыш- ленности» // Эксперт — юрист: Информ. — правовая библиотека. Версия 8.0. актуальна на 01.01.2004. 8. Чумаченко М. Г., Амоша О. И., Иванов М. И., Кузь- менко Л. М., та ін. Концепція державної промислової політики України / – Донецьк: ИЕП НАНУ, 2000. — С. 27–34. Обострение экологической ситуации, сопровожда- ющее развитие экономики, в значительной степени свя- зано с продолжающимся ростом потребления природ- ных ресурсов и накоплением промышленных, сельско- хозяйственных и бытовых отходов. Сокращение отходов, их переработка, защита окружающей среды и здоровья человека является проблемой государственного уровня. Снижение отходоемкости производства непосредствен- но связано с предотвращением некомпенсированных потерь природного, производственно-хозяйственного потенциала. Указанные меры целесообразно осуществ- лять на первоначальном этапе, на микро уровне, т. е. на уровне первичных хозяйствующих объектов. Экологически сложная ситуация наблюдается в сфе- ре обращения с отходами. Несмотря на ежегодное сниже- ние образования отходов І-ІІІ классов опасности, отмеча- емое с 2000 года (с 2613,2 тыс. т до 2370,9 тыс. т в 2006 г.) общее их наличие в специально отведенных местах и на территориях предприятий остается значительным. В 2006 г. оно составило — 20121,5 тыс. т отходов, что в расчете на 1 км2 территории составляет порядка 33,3 т/км2, при этом 9 % от общего количества накопленных отходов составля- ют особо опасные, токсичные отходы. Необходимо отметить, что в Украине в настоящее время осуществляется активная работа по созданию единой системы управления отходами. В частности, приняты законы об отходах и об опасных отходах. Вве- ден в действие отечественный классификатор отходов. Утверждены государственные программы использова- ния отходов производства, потребления и обращения с токсичными отходами. Разработана информационно- аналитическая система «Отходы». Украина присоеди- нилась к выполнению Базельской конвенции о конт- роле над трансграничными перевозками опасных от- ходов и над их удалением (ЮНЕП, 1989 г.), подписан- ной 116 странами мира. Н.И. Хумарова канд. экон. наук, г. Одесса ЭКОЛОГИЗАЦИЯ ИННОВАЦИОННЫХ СТРАТЕГИЙ СНИЖЕНИЯ ОТХОДОЕМКОСТИ ПРОИЗВОДСТВ

Визначення закономірностей і регіональних особливостей розвитку промислових підприємств донецького регіону

Institution

Ähnliche Einträge