Концептуальна модель системи образного аналізу і синтезу природно-мовних конструкцій
У статті запропоновано підхід до побудови концептуальної моделі образного аналізу і синтезу природно-мовних конструкцій. Отримано систему припущень для послідовного нарощування у висунутій концепції функціональних можливостей відомих психофізіологічних феноменів....
Saved in:
| Date: | 2013 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут проблем математичних машин і систем НАН України
2013
|
| Series: | Математичні машини і системи |
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/83923 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Концептуальна модель системи образного аналізу і синтезу природно-мовних конструкцій / О.В. Бісікало // Мат. машини і системи. — 2013. — № 2. — С. 184-187. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-83923 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-839232025-02-09T14:29:54Z Концептуальна модель системи образного аналізу і синтезу природно-мовних конструкцій Концептуальная модель системы образного анализа и синтеза естественно-языковых конструкций Conceptual model system of figurative analysis and synthesis of natural language constructions Бісікало, О.В. Моделювання і управління У статті запропоновано підхід до побудови концептуальної моделі образного аналізу і синтезу природно-мовних конструкцій. Отримано систему припущень для послідовного нарощування у висунутій концепції функціональних можливостей відомих психофізіологічних феноменів. В статье предложен подход к построению концептуальной модели образного анализа и синтеза естественно-языковых конструкций. Получена система предположений для последовательного наращивания в концепции функциональных возможностей известных психофизиологических феноменов. The approach to creation of conceptual model of the figurative analysis and synthesis of natural language constructions is offered in the article. The system of assumptions for consecutive building in the concept of functionality of known psychophysiological phenomena is received. 2013 Article Концептуальна модель системи образного аналізу і синтезу природно-мовних конструкцій / О.В. Бісікало // Мат. машини і системи. — 2013. — № 2. — С. 184-187. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 1028-9763 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/83923 004.93:159.95 uk Математичні машини і системи application/pdf Інститут проблем математичних машин і систем НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Моделювання і управління Моделювання і управління |
| spellingShingle |
Моделювання і управління Моделювання і управління Бісікало, О.В. Концептуальна модель системи образного аналізу і синтезу природно-мовних конструкцій Математичні машини і системи |
| description |
У статті запропоновано підхід до побудови концептуальної моделі образного аналізу і синтезу природно-мовних конструкцій. Отримано систему припущень для послідовного нарощування у висунутій концепції функціональних можливостей відомих психофізіологічних феноменів. |
| format |
Article |
| author |
Бісікало, О.В. |
| author_facet |
Бісікало, О.В. |
| author_sort |
Бісікало, О.В. |
| title |
Концептуальна модель системи образного аналізу і синтезу природно-мовних конструкцій |
| title_short |
Концептуальна модель системи образного аналізу і синтезу природно-мовних конструкцій |
| title_full |
Концептуальна модель системи образного аналізу і синтезу природно-мовних конструкцій |
| title_fullStr |
Концептуальна модель системи образного аналізу і синтезу природно-мовних конструкцій |
| title_full_unstemmed |
Концептуальна модель системи образного аналізу і синтезу природно-мовних конструкцій |
| title_sort |
концептуальна модель системи образного аналізу і синтезу природно-мовних конструкцій |
| publisher |
Інститут проблем математичних машин і систем НАН України |
| publishDate |
2013 |
| topic_facet |
Моделювання і управління |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/83923 |
| citation_txt |
Концептуальна модель системи образного аналізу і синтезу природно-мовних конструкцій / О.В. Бісікало // Мат. машини і системи. — 2013. — № 2. — С. 184-187. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
| series |
Математичні машини і системи |
| work_keys_str_mv |
AT bísíkaloov konceptualʹnamodelʹsistemiobraznogoanalízuísintezuprirodnomovnihkonstrukcíj AT bísíkaloov konceptualʹnaâmodelʹsistemyobraznogoanalizaisintezaestestvennoâzykovyhkonstrukcij AT bísíkaloov conceptualmodelsystemoffigurativeanalysisandsynthesisofnaturallanguageconstructions |
| first_indexed |
2025-11-26T21:08:55Z |
| last_indexed |
2025-11-26T21:08:55Z |
| _version_ |
1849888700862824448 |
| fulltext |
184 © Бісікало О.В., 2013
ISSN 1028-9763. Математичні машини і системи, 2013, № 2
УДК 004.93:159.95
О.В. БІСІКАЛО*
КОНЦЕПТУАЛЬНА МОДЕЛЬ СИСТЕМИ ОБРАЗНОГО АНАЛІЗУ І СИНТЕЗУ
ПРИРОДНО-МОВНИХ КОНСТРУКЦІЙ
*
Вінницький національний технічний університет, Вінниця, Україна
Анотація. У статті запропоновано підхід до побудови концептуальної моделі образного аналізу і
синтезу природно-мовних конструкцій. Отримано систему припущень для послідовного нарощу-
вання у висунутій концепції функціональних можливостей відомих психофізіологічних феноменів.
Ключові слова: психофізіологічний феномен, образний аналіз і синтез, система, припущення.
Аннотация. В статье предложен подход к построению концептуальной модели образного анали-
за и синтеза естественно-языковых конструкций. Получена система предположений для последо-
вательного наращивания в концепции функциональных возможностей известных психофизиологи-
ческих феноменов.
Ключевые слова: психофизиологический феномен, образ, анализ, синтез, система, предположения.
Abstract. The approach to creation of conceptual model of the figurative analysis and synthesis of natural
language constructions is offered in the article. The system of assumptions for consecutive building in the
concept of functionality of known psychophysiological phenomena is received.
Keywords: psychophysiological phenomena, figurative analysis and synthesis, system, assumptions.
1. Вступ
Труднощі семантичного аналізу природно-мовних конструкцій (ПМК) змушують дослід-
ників звертати увагу на екстралінгвістичні знання у вигляді різного роду когнітивних мо-
делей. Проте проблема багатозначності природної мови лишається характерним прикла-
дом теореми Геделя про неповноту формальних систем, що з легкістю поглинає штучні
утворення фреймів, сценаріїв, семантичних мереж, онтологій тощо. Відмітимо, що в усі ці
моделі закладено знання дорослої людини-експерта, проте не враховано, як і на основі чо-
го ці знання було отримано, починаючи з самого раннього дитячого віку. Пропонується
побудувати модель психофізіологічного розвитку дитини та на її основі розробити систему
образного аналізу і синтезу (СОАС) природно-мовних конструкцій.
В [1] розглянуто існуючі підходи до визначення свідомості, мислення та інтелекту в
науках когнітивного напряму, що мають бути враховані у процесі створення моделі не-
прямої аналогії з образним мисленням людини. Механізм функціонування СОАС ПМК
пропонується визначити шляхом формалізації поняття образного сенсу, а відповідна кон-
цептуальна модель має базуватися [2] на таких головних ідеях:
1. Базовими концептами образного мислення є образ, асоціація та подія.
2. При побудові феноменологічних моделей повинні бути враховані філогенез та
онтогенез психічної діяльності.
3. Концептуальна модель у процесі інтерпретації нейропсихологічних даних повин-
на імітувати функціональну активність 9-ти відділів головного мозку згідно з [1].
Мета дослідження полягає у послідовному нарощуванні в концепції можливостей
відомих психофізіологічних феноменів на основі обґрунтування системи припущень.
2. Припущення концептуальної моделі СОАС ПМК
Припущення 1. Образне мислення є первинним, а логічне або формальне мислення до пев-
ної міри можна вважати частковим випадком образного. Цей частковий випадок з унікаль-
ними характеристиками став доступним людині, на відміну від інших живих істот з розви-
ISSN 1028-9763. Математичні машини і системи, 2013, № 2 185
неною нервовою системою, виключно завдяки придбаній та генетично закріпленій здатно-
сті знакового (символьного) представлення образів.
Припущення 2. Завдання синтезу концептуальної моделі СОАС ПМК можна сфор-
мулювати таким чином: методом послідовного ускладнення побудувати траєкторію про-
ходження функціонально досліджених відділів головного мозку такими психофізіологіч-
ними феноменами, як простий рефлекс, складний рефлекс, умовний рефлекс, інтелектуа-
льна діяльність (з розділенням несвідомого, підсвідомого та свідомого). Врахування наяв-
них наукових даних полягає у використанні концептуальною моделлю функціональних
особливостей відомих (достатньо досліджених) відділів головного мозку [3].
Припущення 3. Розрізнятимемо і відповідним чином позначатимемо в концептуаль-
ній моделі такі функціональні блоки на основі відділів головного мозку [4]:
1. Стовбурові відділи мозку (ефективна і афективна складові нервової системи, блок
емоцій).
2. Моторні відділи мозку (виконавчі механізми).
3. Скронева область (надоперативна пам'ять або буфер для створення складних об-
разів).
4. Передмоторна область (блок створення складних рухів або кінестетичних мело-
дій).
5. Зона ТРО (оперативна пам'ять).
6. Потилична область (довготривала пам'ять).
7. Тім'яна область (асоціативна пам'ять).
8. Постцентральні області (блок моделювання або формування і вибору стратегій).
9. Лобові долі (блок програмування, регулювання і контролю).
Фізіологічні контурні межі 9-ти функціональних блоків [5] мають графічне відо-
браження на карті цитоархітектонічних полів головного мозку за К.Бродманом [6]. Пропо-
нується побудувати концептуальну модель СОАС ПМК, що дозволяє інтерпретувати такі
види діяльності нервової системи людини:
1. Безумовні рефлекси (нервові моделі стимулу як відчуття), у тому числі:
1.1. Припущення 4: прості рефлекси – найкоротший нервовий ланцюг, в рамках яко-
го збудження із стовбурових відділів замикається безпосередньо в лімбіко-ретикулярній
системі через моторні області.
1.2. Припущення 5: складні рефлекси – збудження через стовбурові відділи потрап-
ляє в надоперативну пам'ять, і потім у передмоторній області формується складний рух,
що реалізується моторними відділами.
2. Припущення 6: умовні рефлекси – нервовий ланцюг включає стовбурові відділи:
надоперативну пам'ять – асоціативну пам'ять – передмоторні області – моторні відділи.
Для умовних рефлексів нервові моделі стимулів вже знаходяться на рівні представлень об-
разів, що дозволяє фіксувати в асоціативній пам'яті складні образи. Умовний рефлекс бі-
льшістю дослідників, починаючи з І.П. Павлова [7], небезпідставно вважається базовим
феноменом «розумної» поведінки. Також умовний рефлекс може бути наслідком (скоро-
ченням) інтелектуальної діяльності, у цьому випадку відбувається випадання окремих ла-
нок у довшому (див. припущення 7) нервовому ланцюгу – оперативної пам'яті і блока мо-
делювання (постцентральних відділів).
3. Припущення 7: інтелектуальна діяльність – ґрунтується на образах (гештальтах),
що виникають у процесі передачі нервової моделі стимулу в оперативну пам'ять з надопе-
ративної або, згодом, з інших блоків головного мозку, що беруть участь у локальних цик-
лах. В оперативній пам’яті в кожний момент часу складається активна ситуація з 7±2 обра-
зів (ансамбль образів), причому стовбурові відділи мозку генерують для всіх образів век-
тор емоцій, а один із них (найбільший за вектором) потрапляє до фокуса уваги. На відміну
від стійкого умовного рефлексу у блоці моделювання відбувається вибір одного з можли-
186 ISSN 1028-9763. Математичні машини і системи, 2013, № 2
вих рішень активної ситуації. Ще однією обов'язковою складовою базової інтелектуальної
діяльності є проходження нервового імпульсу через лобові долі, чим забезпечується про-
грамування, контроль і регуляція діяльності. Інтелектуальна діяльність дозволяє створити
найдовший нервовий ланцюг з усіма можливими локальними циклами. Така траєкторія
проходження нервових імпульсів, у чому і полягає її ключова ознака, фіксується у вигляді
подій у довготривалій пам'яті.
Припущення 8: базову інтелектуальну діяльність характеризує наявність таких пе-
тель в основній траєкторії:
П1 – 3–7–3 – розпізнавання образів і отримання їх уявлень;
П2 – 5–6–5 – обмін подіями з довготривалою пам'яттю;
П3 – 5–7–5 – отримання асоційованих образів;
П4 – 5–1–5 – отримання вектора емоцій для образів активної ситуації;
П5 – 4–9–4 – контроль окремих складних дій.
Є певні підстави вважати, що для охоплення несвідомого (за Фрейдом) достатньо
базової інтелектуальної діяльності. Важливе практичне значення має визначення у межах
моделі таких складних концептів інтелекту, як свідоме та підсвідоме. З цією метою розг-
лянемо певні психологічні феномени, які традиційно відносять до свідомої діяльності –
планування (на рівні тактики та стратегії), контроль, регулювання або управління. Проте
свідома природа цих феноменів, як правило, пояснюється звичними можливостями інтрос-
пективного аналізу відповідних психічних процесів на відміну від процесів базової інтеле-
ктуальної діяльності. Тому введемо поняття розгорнутої інтелектуальної діяльності.
Припущення 9: Розгорнуту інтелектуальну діяльність характеризує наявність таких
додаткових петель до базової траєкторії:
П6 – 5–8–5 – вибір альтернатив (стратегій);
П7 – 9–8–9 – деталізація стратегій шляхом формування плану дій;
П8 – 5–9–5 – контроль і регулювання плану дій;
П9 – 5–5 – локальне замикання циклу в оперативній пам'яті для регулювання
(управління) складними діями.
Варто зауважити, що виключно розгорнута інтелектуальна діяльність дозволяє лю-
дині побудувати і використовувати у подальшому:
– думку (стратегію, інтегральну програму) – представляє собою розв’язання частко-
вої інтелектуальної задачі, пов'язаної з окремими інтелектуальними діями і забезпечується
лобовими долями, а саме петлею П6;
– висновок (обґрунтування, логічний ланцюжок, рішення загальної задачі інтелек-
туальної діяльності) – забезпечується передфронтальними і лобовими долями (петлями П6,
П7 і П8) та використовує розгорнуту траєкторію нервового імпульсу на підсвідомому
та/або свідомому рівнях.
Актуальне питання про те, як формально відокремити свідоме від підсвідомого в ін-
телектуальній діяльності людини залишається відкритим і на даний час. У рамках розгля-
нутої концепції пропонується така формальна інтерпретація – припущення 10: якщо обра-
зам активної ситуації відповідають символьні ознаки, то розгорнута інтелектуальна діяль-
ність потенційно може «спливти» з базального рівня (підсвідомого) в надбудовне (свідо-
ме). Мислення будемо вважати свідомою інтелектуальною діяльністю людини. Це означає,
що підсвідоме також належить до інтелектуальної діяльності, причому охоплює її базову
та розгорнуту траєкторії. На рівні підсвідомого теж може бути обґрунтована стратегія рі-
шення певної проблеми, проте усвідомити метод рішення людина зможе лише при знако-
вому виразі образів, що складають механізм розв’язання проблеми.
Згідно з останніми результатами фізіологічних досліджень [5], кількість операцій
мислення складає невелику питому частину від кількості операцій підсвідомого та несві-
домого. Ще більшими та невидимими шарами підґрунтя інтелектуальної діяльності
ISSN 1028-9763. Математичні машини і системи, 2013, № 2 187
Рис. 1. Види психічної діяльності у співвідношенні
до обсягу нервової маси
виступають розглянуті вище
три типи рефлексів. Тому вису-
немо як контрольне таке додат-
кове припущення – фізичний
обсяг нервової маси головного
мозку, необхідний для забезпе-
чення вищезазначених нерво-
вих процесів, зворотно пропор-
ційний їх кількісним показни-
кам. Такий стан речей, який
пояснюється ускладненням
вищих типів психічної діяльно-
сті у порівнянні з нижчими в
геометричній прогресії, проі-
люстровано на рис. 1, де перевернуту піраміду обсягу нервової маси зображено у відтінках
сірого.
3. Висновки
Сформульовано систему з 10-ти припущень, які дозволяють послідовно побудувати кон-
цептуальну модель СОАС ПМК на основі інтерпретацій істотних особливостей таких ві-
домих феноменів, як безумовний рефлекс (простий та складний), умовний рефлекс, інтеле-
ктуальна діяльність (з виділенням несвідомого, підсвідомого та свідомого). В результаті
надано характеристику основним функціональним блокам та інформаційним потокам об-
разної природи, що вимагають обов'язкового врахування в СОАС ПМК з метою формалі-
зації функцій лексичного процесора та розв’язку семантико-залежних задач.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Бісікало О.В. Концептуальні основи моделювання образного мислення людини / Бісікало О.В. –
Вінниця: ПП Балюк І.Б., ВДАУ, 2009. – 163 с.
2. Bisikalo O.V. Principles of concept model developing of image thinking / O.V. Bisikalo // First Interna-
tional Conference «New Information Technologies in Education for All», Extended Conference Proceed-
ings, (Kiev, 29–31 May 2006). – Kiev: Akademperiodika, 2006. – P. 25 – 34.
3. Трифонов Е.В. Психофизиология человека [Электронный ресурс] / Е.В. Трифонов. – Режим дос-
тупа: http://www.tryphonov.narod.ru/tryphonov2/terms2/hemcer.htm.
4. Хомская Е.Д. Нейропсихология / Хомская Е.Д. – М.: Издательство Московского университета,
1987. – 288 с.
5. Краткая анатомия нервной системы. Большие полушария головного мозга [Электронный ре-
сурс]. – Режим доступа: http://www.neuro.net.ru/educ/100/ana/an1.html.
6. Professor Mark Dubin – University of Colorado. Brodmann Areas in the Human Brain with an Empha-
sis on Vision and Language [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://spot.colorado.edu/~dubin/
talks/brodmann/brodmann.html.
7. Общий курс физиологии человека и животных: в 2 кн. / Под ред. А.Д. Ноздрачева. – М.: Высшая
школа, 1991. – 1040 с.
Стаття надійшла до редакції 27.12.2012
|