Новобудовні археологічні експедиції 70—90-х рр. ХХ ст. та їх внесок у дослідження давньої історії північностепової Наддніпрянщини
Розглянуто правові та організаційні засади, польову діяльність і наукові відкриття новобудовних археологічних експедицій, які діяли у північностеповій Наддніпрянщині у 70—90 рр. ХХ ст....
Saved in:
| Date: | 2012 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут археології НАН України
2012
|
| Series: | Археологія і давня історія України |
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/89398 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Новобудовні археологічні експедиції 70—90-х рр. ХХ ст. та їх внесок у дослідження давньої історії північностепової Наддніпрянщини / А.С. Струкуленко // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2012. — Вип. 9. — С. 282-286. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-89398 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-893982025-02-23T17:51:58Z Новобудовні археологічні експедиції 70—90-х рр. ХХ ст. та їх внесок у дослідження давньої історії північностепової Наддніпрянщини Новостроечные археологические экспедиции 70—90 гг. ХХ ст. и их вклад в исследование древней истории северостепного Приднепровья Save archeology in 70—90-s. of XX century and their contribution to ancient history study on the northern bank of Dnieper river Струкуленко, А.С. Статті Розглянуто правові та організаційні засади, польову діяльність і наукові відкриття новобудовних археологічних експедицій, які діяли у північностеповій Наддніпрянщині у 70—90 рр. ХХ ст. Рассматривается история создания, правовые и организационные принципы деятельности новостроечных экспедиций, система подчинения, в соответствии с которой действовали экспедиции Института археологии АН УССР и высших учебных заведений, а также непосредственно полевая деятельность и научные открытия новостроечных экспедиций 70—90-х гг. ХХ в., связанных с регионом северостепного Поднепровья («Днепр-Донбасс», Верхнетарасовская, Орджоникидзевская, Запорожская (в границах региона) экспедиции Института археологии АН УССР, а также Киевского и Днепропетровского государственных университетов). Отражен вклад украинских ученых — сотрудников вышеуказанных новостроечных археологических экспедиций в формирование общей картины древней истории региона. The paper considers history of creation, legal and organizational principles, system of submission, field activities and scientific discoveries of newbuilding expeditions of 70—90th years of the ХХ cent., related to north bank Dnieper river region (Dnepr-Donbas, Verkhnetarasovskaya, Ordjonikidzevskaya, Zaporozhskaya expeditions of IANAS, and also of Kiev and Dnipropetrovsk state universities). The paper also shows contribution of Ukrainian scientists into forming general picture of ancient history of the region. 2012 Article Новобудовні археологічні експедиції 70—90-х рр. ХХ ст. та їх внесок у дослідження давньої історії північностепової Наддніпрянщини / А.С. Струкуленко // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2012. — Вип. 9. — С. 282-286. — укр. 2227-4952 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/89398 902.2(091)(477.7)”197/199” uk Археологія і давня історія України application/pdf Інститут археології НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Статті Статті |
| spellingShingle |
Статті Статті Струкуленко, А.С. Новобудовні археологічні експедиції 70—90-х рр. ХХ ст. та їх внесок у дослідження давньої історії північностепової Наддніпрянщини Археологія і давня історія України |
| description |
Розглянуто правові та організаційні засади, польову діяльність і наукові відкриття новобудовних
археологічних експедицій, які діяли у північностеповій Наддніпрянщині у 70—90 рр. ХХ ст. |
| format |
Article |
| author |
Струкуленко, А.С. |
| author_facet |
Струкуленко, А.С. |
| author_sort |
Струкуленко, А.С. |
| title |
Новобудовні археологічні експедиції 70—90-х рр. ХХ ст. та їх внесок у дослідження давньої історії північностепової Наддніпрянщини |
| title_short |
Новобудовні археологічні експедиції 70—90-х рр. ХХ ст. та їх внесок у дослідження давньої історії північностепової Наддніпрянщини |
| title_full |
Новобудовні археологічні експедиції 70—90-х рр. ХХ ст. та їх внесок у дослідження давньої історії північностепової Наддніпрянщини |
| title_fullStr |
Новобудовні археологічні експедиції 70—90-х рр. ХХ ст. та їх внесок у дослідження давньої історії північностепової Наддніпрянщини |
| title_full_unstemmed |
Новобудовні археологічні експедиції 70—90-х рр. ХХ ст. та їх внесок у дослідження давньої історії північностепової Наддніпрянщини |
| title_sort |
новобудовні археологічні експедиції 70—90-х рр. хх ст. та їх внесок у дослідження давньої історії північностепової наддніпрянщини |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| publishDate |
2012 |
| topic_facet |
Статті |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/89398 |
| citation_txt |
Новобудовні археологічні експедиції 70—90-х рр. ХХ ст. та їх внесок у дослідження давньої історії північностепової Наддніпрянщини / А.С. Струкуленко // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2012. — Вип. 9. — С. 282-286. — укр. |
| series |
Археологія і давня історія України |
| work_keys_str_mv |
AT strukulenkoas novobudovníarheologíčníekspedicíí7090hrrhhsttaíhvnesokudoslídžennâdavnʹoíístoríípívníčnostepovoínaddníprânŝini AT strukulenkoas novostroečnyearheologičeskieékspedicii7090gghhstiihvkladvissledovaniedrevnejistoriiseverostepnogopridneprovʹâ AT strukulenkoas savearcheologyin7090sofxxcenturyandtheircontributiontoancienthistorystudyonthenorthernbankofdnieperriver |
| first_indexed |
2025-11-24T05:57:48Z |
| last_indexed |
2025-11-24T05:57:48Z |
| _version_ |
1849650177043857408 |
| fulltext |
282
А. с. с т р у к у л е н к о
НОвОбуДОвНІ АРхЕОЛОГІчНІ ЕКсПЕДиЦІї
70—90-х рр. хх ст. ТА їх вНЕсОК
у ДОсЛІДжЕННЯ ДАвНьОї ІсТОРІї
ПІвНІчНОсТЕПОвОї НАДДНІПРЯНщиНи
© А.С. СТРУКУЛЕНКО, 2012
УДК 902.2(091)(477.7)”197/199”
Розглянуто правові та організаційні засади, по-
льову діяльність і наукові відкриття новобудовних
археологічних експедицій, які діяли у північносте-
повій Наддніпрянщині у 70—90 рр. хх ст.
К л ю ч о в і с л о в а : історія археології, ново-
будовна експедиція, північностепова Наддніпрян-
щина, курган, енеоліт, бронзова доба, залізна доба,
середньовіччя.
Фундамент духовного розвитку людства
становить культурна спадщина: без її збере-
ження та осмислення неможлива трансляція
історичного досвіду. Важливою частиною віт-
чизняного культурного надбання є археоло-
гічні пам’ятки, котрі зберігають в собі ключ
до розуміння історичних процесів і є неза-
мінним джерелом вивчення матеріальної та
реконструкції духовної культури давнього
населення України.
Становлення системи охорони та вико-
ристання археологічної спадщини в Україні
припадає на радянський період. Головною
науковою установою, яка здійснювала нау-
ково-дослідну та координаційну роботу, кон-
троль експедиційних досліджень та стану
археологічних пам’яток, був Інститут архео-
логії АН УРСР. Проте лише силами його спів-
робітників неможливо було оперативно роз-
горнути охоронні роботи по всій країні, що з
початком масштабного промислового і меліо-
ративного будівництва спричинило загибель
безлічі археологічних пам’яток. Вихід з цієї
ситуації полягав в організації регіональних
наукових осередків, і новобудовні експедиції
стали тією базою, на якій відбувалася підго-
товка висококваліфікованих фахівців, котрі
згодом сформували в регіонах нові наукові
школи.
Вивчення проблем охорони, дослідження і ви-
користання пам’яток археології має певну тра-
дицію у вітчизняній науці. Першою науковою
роботою у цьому напрямку стала кандидатська
дисертація І. Ф. Ковальової, присвячена діяль-
ності Дніпрогесівської новобудовної експедиції
[Ковальова, 1971]. Законодавчі й організацій-
ні засади діяльності новобудовних експедицій
були проаналізовані в статті П. А. Горішно-
го, В. В. Отрощенка та О. Г. Шапошникової
[Горішний, Отрощенко, Шапошникова, 1987].
С. Ж. Пустовалов здійснив аналіз основних
тенденцій та особливостей розвитку степової
курганної археології доби бронзи, відзначивши
масштабність не лише польових досліджень,
а й наукових результатів робіт новобудов-
них експедицій [Пустовалов, 2000]. 30-річній
діяльності новобудовної експедиції Дніпропет-
ровського держуніверситету присвячена стаття
І. Ф. Ковальової [Ковалева, 2002].
Вивчення діяльності новобудовних екс-
педицій 70—90-х рр. ХХ ст. та з’ясування
їхнього внеску у відтворення давньої історії
північностепової Наддніпрянщини 1 стали
предметом наукових пошуків автора даної
статті, дозволивши простежити історію фор-
мування джерельної бази з давньої історії
регіону, дослідити процес створення і діяль-
ності нових організаційних структур історич-
ної науки, якими були новобудовні експе-
диції, визначити їх місце як в історіографії
1. За сучасним адміністративним поділом — Дніп-
ропетровська та частина Запорізької (Василівський,
Вільнянський, Запорізький та Кам’янсько-Дніп-
ровський райони) області.
283
Струкуленко А.С. Новобудовні археологічні експедиції 70—90‑х рр. ХХ ст. та їх внесок у дослідження давньої історії …
останньої третини ХХ ст., так і у трансформа-
ції уявлень про історію регіону давніх часів
[Струкуленко, 2011].
Процес становлення такої форми організації
археологічних робіт як новобудовні експедиції
відбувався в Україні починаючи з кінця 20-
х рр. ХХ ст. У 1927 р. у зв’язку із будівництвом
Дніпрогесу була створена перша новобудовна
експедиція Наркомату освіти та Академії наук
УСРР під керівництвом Д. І. Яворницького.
Нею були закладені основи нової методики
досліджень, а її структура послужила зраз-
ком в організації наступних новобудовних ек-
спедицій — Південно-Бузької (1930—1931),
на будівельному майдані заводу «Азовсталь»
(1930—1932), Нікопольського трубного заводу
(1935—1939) та ін. У 1945—1949 рр. Інститутом
археології була організована ІІ Дніпрогесівська
експедиція, з якою пов’язані важливі відкрит-
тя у галузі первісної археології В.М. Данилен-
ка, А.В. Добровольського, М.Я. Рудинського,
О.Ф. Лагодовської, О.В. Бодянського та ін.
Прийняття у 1948 р. постанови «О мерах
улучшения охраны памятников культуры»,
згідно з якою жодний курган чи давнє поселен-
ня не можуть бути зруйновані без попереднього
археологічного вивчення, сприяло подальшому
розгортанню новобудовних експедицій. З ряду
найважливіших новобудов 1950-х рр. слід виді-
лити каскад гідроелектростанцій на Дніпрі,
на яких працювали новобудовні експедиції з
провідних співробітників ІА: Каховської ГЕС,
Дніпродзержинської, Кременчуцької, Канівсь-
кої, Київської та ін. У 1968 р. в ІА АН УРСР
були створені три постійнодіючі археологічні
експедиції — Каховська, Інгульська та Пів-
нічно-Рогачицька, — які здійснювали ши-
рокомасштабні археологічні дослідження у
зонах новобудов Запорізької, Миколаївської
та Херсонської обл. Тоді ж було утворено спе-
ціалізований відділ новобудовних експедицій
(зав. — Ю. М. Захарук), активну участь в ро-
боті якого приймали В. І. Бідзіля, П. А. Горіш-
ний, Д. Н. Козак, В. В. Отрощенко, О. М. При-
ходнюк, М. М. Шмаглій та ін.
У 70-х рр. ХХ ст. масштаби проведення
новобудовних археологічних досліджень
значно збільшилися, через що виникла не-
обхідність у залученні до робіт експедицій
місцевих музеїв та вищих навчальних за-
кладів. За широтою територіального обхва-
ту, чисельністю, культурною і хронологіч-
ною різноманітністю досліджених пам’яток
новобудовні експедиції 1970—1990-х рр. не
мають собі рівних в історії світової архео-
логії. Вони створили об’єктивні передумо-
ви для вирішальних змін в уявленнях про
рушійні сили та прояви культурно-історич-
них і етнокультурних процесів в історії дав-
ньої України. Концентрація досліджень у
зонах великих новобудов значно збільшила
інформаційний банк, що сприяло розвитку
фундаментальних розробок із стародавньої
історії та культури України. Суцільні розкоп-
ки на значних площах уможливили відкрит-
тя комплексів високої наукової та художньої
цінності й дозволили піддати їх всебічному
вивченню, завдяки чому став можливим вихід
на обґрунтовану реконструкцію соціальних,
культурних і господарських структур давніх
суспільств.
У результаті діяльності експедиції «Дніпро-
Донбас» (Д.Я. Телегін (керівник), С.Н. Брат-
ченко, О.С. Беляєв, С.О. Бєляєва, В.Г. Боро-
дулін, В.Ф. Клименко, І.Ф. Ковальова) були
зроблені вагомі наукові відкриття для по-
дальших розробок із давньої історії Поорілля
та України в цілому. За 1970—1974 рр. екс-
педицією було досліджено 44 кургани і нео-
літичний могильник, в яких містилося 376
поховань, з них 16 енеолітичних, 90 ямних,
20 катакомбних, 166 зрубних, 3 доби бронзи,
4 чорноліських, 24 скіфських, по одному сар-
матських і ранньослов’янських, 9 кочівниць-
ких, 2 середньовічних і 40 з невизначеною
культурною приналежністю [Струкуленко,
2011, с. 44]. Була встановлена наявність в
Орільсько-Самарському межиріччі місцезна-
ходжень доби пізнього палеоліту, пам’яток
трьох неолітичних культур — сурської,
дніпро-донецької, ямково-гребінчастої ке-
раміки, — та вперше проведено розкопки
неолітичного могильника «маріупольського
типу» біля с. Йосипівка [Телегин, 1991]. За
матеріалами робіт експедиції був виділений
новий — засухський — тип нео-енеолітич-
них пам’яток [Телегін, 1988]. Принципово
важливим стало відкриття підкурганних
поховань із рисами обрядовості середньод-
ніпровської АК, яка належить до так званої
давньоєвропейської групи населення куль-
тур шнурової кераміки. Крім того, була вста-
новлена присутність у долині р. Оріль носіїв
кіммерійсько-чорноліської культури перед-
скіфського часу, а також вперше відкрито
численні ранньослов’янські поселення, на
підставі котрих виділена окрема «йосипівсь-
ка» група пам’яток ранніх слов’ян середини
I тис. н. е.
На відміну від Приорілля, яке належить
до Лівобережного Передстепу, діяльність
Верхньотарасівської експедиції (Є.В. Чер-
ненко і М.М. Чередниченко — керівни-
ки, С.С. Бессонова, Я.І. Болдін, К.П. Бу-
нятян, Г.Л. Євдокимов, С.Ж. Пустовалов,
Ю.Я. Рассамакін) пов’язана зі степовою зо-
ною (Томаківський р-н Дніпропетровської
та с. Мар’ївка Запорізької обл.), де основним
видом досліджених пам’яток стали кургани.
За період 1973—1976 рр. було розкопано 158
курганів, в яких містилося 770 поховань, з
них 258 ямних, 246 катакомбних, 108 зруб-
них, 144 скіфських, 14 кочівницьких [Стру-
куленко, 2011, с. 52]. У результаті робіт
Струкуленко А.С. Новобудовні археологічні експедиції 70—90‑х рр. ХХ ст. та їх внесок у дослідження давньої історії …
284
експедиції було введено до наукового обігу
комплекси з курганних могильників, що зай-
мають проміжну територію між Скіфським
Герросом та Надпорізькою групою скіфських
пам’яток. Одержаний матеріал датується з
кінця ІІІ тис. до н. е. по середину І тис. н. е.
[Мурзин, Евдокимов, 1977; Чередниченко,
Болдин, 1977].
У результаті діяльності Орджонікідзевсь-
кої експедиції ІА НАНУ (Б.М. Мозолевсь-
кий і С.В. Полін — керівники, Г.Л. Євдо-
кимов, А.Н. Загребельний, Н.П. Зарайська,
Г.С. Ковпаненко, С.І. Круц, В.Ю. Мурзін,
С.Ж. Пустовалов, Є.В. Черненко), яка від-
крила новий етап у вітчизняному скіфоз-
навстві, було доведено входження дослід-
женого району 1 до Скіфського Герросу
та уточнено час будівництва курганів-
гігантів скіфської знаті на тлі скіфської хро-
нології [Мозолевский, Полин, 2005]. Безцін-
ні знахідки зі скіфських царських і аристо-
кратичних курганів: Товстої та Гайманової
могил, Жовтокам’янки, Бабиної, Водяної,
Соболевої могил стали надбанням світової
культури. За 1970—1992 рр. Орджонікід-
зевською експедицією було досліджено 143
кургани, що містили 831 поховання, у т. ч.:
34 доби енеоліту, 326 ямних, 180 катакомб-
них, 46 КБК, 51 зрубне, 21 кіммерійське,
120 скіфських, 12 сарматських, 14 пізньо
середньовічних і 27 невизначеної приналеж-
ності [Струкуленко, 2011, с. 58].
За час діяльності Запорізької екс-
педиції (В.І. Бідзіля, В.В. Отрощенко,
Ю.Я. Рассамакін – керівники, О.В. Бодянсь-
кий, Ю.В. Болтрик, О.М. Загребельний,
В.А. Кріц, С.І. Круц, О.М. Лєсков, С.М. Ляш-
ко, Д.Я. Мельниченко, З.Х. Попандопуло,
С.Ж. Пустовалов, І.П. Савовський, В.А. То-
машівський, С.М. Шелапов, Є.В. Яковенко)
(1967—1992 рр.) у досліджуваному р-ні було
розкопано 189 курганів, в яких містилося
762 поховання, з них 1 енеолітичне, 54 ям-
них, 104 катакомбних, 77 КБК, 314 зрубних,
4 сабатинівських, 10 білозерських, 16 доби
бронзи, 18 кіммерійських, 1 чорногорівське,
78 скіфських, 8 сарматських, 1 доби заліза,
48 кочівницьких, 26 з невизначеною куль-
турною належністю, 2 кенотафи [Струку-
ленко, 2011, с. 59]. Дослідження низки т. зв.
«довгих могил» показало, що вони споруд-
жувалися у ХІv—ХІІ ст. до н. е. племенами
зрубної культури і являли собою своєрідні
святилища. Зіставлення кількості поховань
по культурах показало наростаючу щіль-
ність населення в добу бронзи, що досягає
максимуму в Xv—XIII ст. до н. е. (племена
зрубної АК). Перехід до кочового господарс-
тва привів до відносного скорочення числа
1. Нікопольський та Апостолівський р-ни Дніпро-
петровської обл.
поховальних пам’яток, тобто до зменшен-
ня щільності заселення степів [Отрощенко,
1985].
Новобудовною експедицією Київського
держуніверситету (М.М. Бондар — керівник,
Б.О. Антоненко, І.М. Єлінов, С.О. Василь-
ченко, М.І. Гладких, І.С. Піоро, Л.Г. Самой-
ленко, М.О. Чмихов) проводилися розкопки
курганів у Софіївському, Нікопольському та
Апостолівському р-нах Дніпропетровської
обл. За 1974—1978 рр. було розкопано 73
кургани, в яких містилося 383 поховання, з
них 186 ямних, 1 кемі-обінське, 55 катакомб-
них, 88 зрубних, 25 скіфських, 7 сарматських,
1 кочівницьке, 20 з невизначеною культур-
ною належністю [Струкуленко, 2011, с. 63].
В результаті досліджень були одержані нові
матеріали для вивчення історії, духовної та
матеріальної культури давнього населення
північностепової Наддніпрянщини від доби
міді-бронзи по середньовіччя [Бондарь, Ан-
тоненко и др., 1978; Самойленко, 1988].
За масштабом здійснених досліджень,
безперервністю діяльності протягом 1972—
1999 років, значенням зроблених відкриттів
особливе місце належить археологічній ново-
будовній постійнодіючій експедиції Дніпро-
петровського держуніверситету (І.Ф. Ковальо-
ва — керівник, А.В. Андросов, С.С. Волкобой,
В.І. Костенко, З.П. Маріна, І.В. Морковіна,
С.Є. Мухопад, В.А. Ромашко, Д.Л. Теслен-
ко, Є.Л. Фещенко, В.М. Шалобудов). За пе-
ріод роботи експедиції було досліджено 868
курганів, в яких містилося 4680 поховань в
Орільсько-Самарському межиріччі та 382
кургани з 1363 похованнями у Правобереж-
ному Надпоріжжі [Струкуленко, 2011, с. 70],
які представляють майже всі етапи в історії
населення регіону від доби давнього металу
(енеоліту) до середньовіччя; а також ряд по-
селень нео-енеоліту та доби бронзи, які дали
можливість наблизитися до вирішення дис-
кусійних питань з етногенезу та хронології,
соціальної та духовної культури давнього на-
селення України. Широкомасштабні роботи
експедиції сприяли формуванню у ДДУ під
керівництвом проф. І.Ф. Ковальової наукової
школи з археології України.
Головним підсумком діяльності ново-
будовної експедиції ДДУ стало створення
цілісної концепції етноісторичного розвитку
населення північностепової Наддніпрянщи-
ни від доби каменю по пізнє середньовіччя.
До безумовних досягнень відноситься від-
криття постмаріупольської культури та жи-
вотилівського культурного типу [Ковалева,
1984; 1987], доведення існування ранньоям-
ного горизонту пам’яток Передстепу, виді-
лення лівобережного локального варіанту
ямної культури [Ковалева, 1984; Марина,
1981], суттєве розширення джерельної бази
із застосуванням стратиграфічного методу
285
Струкуленко А.С. Новобудовні археологічні експедиції 70—90‑х рр. ХХ ст. та їх внесок у дослідження давньої історії …
досліджень у вивченні катакомбних культур
регіону [Ковалева, 1983; Фещенко, 1993].
Важливим висновком, одержаним під час
робіт експедиції ДДУ, стало визначення куль-
тури багатопружкової кераміки головним міс-
цевим субстратом у формуванні бережнівсько-
маївської зрубної культури. Було досліджено
матеріальний комплекс, поховальну обря-
довість, соціальну стратифікацію зрубного сус-
пільства, ідеологічні уявлення [Ковалева,
1981; 1989]. Встановлено, що зрубні племена
взяли участь у формуванні сабатинівської та
білозерської АК. Безсумнівну важливість ма-
ють дослідження пам’яток фінальної бронзи,
завдяки котрим встановлена взаємодія лісо-
степових — бондарихінських, білогрудівських
та чорноліських — племен із пізньозрубним
населенням [Ромашко, 1990; 1995].
Слід також відзначити відкриття скіфських
архаїчних пам’яток у лівобережному Перед-
степу [Мухопад, 1984] і численних пізньокочів-
ницьких поховань, що дозволили реконстру-
ювати історичну ситуацію в регіоні за часів
пізнього середньовіччя [Шалобудов, 1982].
Загальний висновок, одержаний у процесі
вивчення діяльності новобудовних експеди-
цій 70—90-х рр. ХХ ст., полягає у визнанні
їх наукової доцільності та непересічної важ-
ливості. Новобудовні експедиції стали дійсно
яскравим феноменом вітчизняної археологіч-
ної науки. Внаслідок проведених ними робіт
був одержаний багатоманітний, різночасний,
якісно новий матеріал, який складає підвали-
ни для подальших розшуків у галузі давньої
історії України.
Горішний П.А. Дослідження на новобудовах Ук-
раїни / П.А. Горішний, В.В. Отрощенко, О.Г. Ша-
пошникова // Археологія. — К., 1987. — № 57. —
С. 67—74.
Ковалева и.Ф. 30 лет работ археологической экс-
педиции Днепропетровского национального уни-
верситета / И.Ф. Ковалева // Проблеми археології
Подніпров’я. — Дніпропетровськ, 2002. — С. 3—
23.
Ковалева и.Ф. Днепрогэсовская археологическая
экспедиция НАРКОМПРОСа УССР 1927—1932 гг.:
дисс. ... канд. ист. наук: 07.00.06 / Ковалева Ирина
Федоровна. — Днепропетровск, 1971.
Ковалева и.Ф. История населения пограничья
Лесостепи и Степи Левобережного Поднепровья
в позднем энеолите-бронзовом веке : дисс. … до-
ктора ист. наук : 07.00.06 / Ковалева Ирина Федо-
ровна. — К., 1987.
Ковалева и.Ф. Погребальный обряд и идеология
ранних скотоводов (по материалам культур брон-
зового века Левобережной Украины) / И. Ф. Кова-
лева. — Днепропетровск, 1983.
Ковалева и. Ф. Север Степного Поднепровья в
среднем бронзовом веке (по данным погребаль-
ного обряда) / И.Ф. Ковалева. — Днепропетровск,
1981.
Ковалева и.Ф. Север Степного Поднепровья в эне-
олите — бронзовом веке / И.Ф. Ковалева. — Днепро-
петровск, 1984.
Ковалева и.Ф. Социальная и духовная культура
племен бронзового века (по материалам Левобереж-
ной Украины) / И.Ф. Ковалева. — Днепропетровск,
1989.
Марина З.П. Энеолит — ранний бронзовый век степ-
ного Левобережья Днепра: дисс. … канд. ист. наук:
07.00.06 / Марина Зоя Павловна. — Днепрпетровск,
1981.
Мозолевский б.Н. Курганы скифского Герроса
Iv в. до н. э. (Бабина, Водяна и Соболева могилы) /
Б.Н. Мозолевский, С.В. Полин. — К.: ИД «Стилос»,
2005.
Мурзин в.Ю. Раннескифское погребение у с. Верх-
нетарасовка / В.Ю. Мурзин, Г.Л. Евдокимов // Кур-
ганы юга Днепропетровщины. — К., 1977. — С. 56—
58.
Мухопад с.Е. Скифские архаические погребения на
р. Волчьей / С.Е. Мухопад // Проблемы археологии
Поднепровья. — Днепропетровск, 1984. — С. 115—
128.
Отрощенко в.в. Исследования Запорожской экс-
педиции в 1968—1984 гг. / В. В. Отрощенко // Тез.
докл. науч.-практ. конф. «Археологические исследо-
вания в зонах мелиорации, итоги и перспективы их
интенсификации». — Л., 1985. — С. 23.
Пустовалов с.ж. Степова курганна археологія доби
бронзи: підсумки та перспективи / С.Ж. Пустовалов //
Магістеріум. — 2000. — Вип. 5. — С. 125—132.
Раскопки курганов в зоне Никопольского орошаемо-
го массива / Н.Н. Бондарь, Б.А. Антоненко, С.А. Ва-
сильченко и др. // АО 1977 г. — М., 1978. — С. 300—
301.
Ромашко в.А. Поздний бронзовый век в пограничье
Лесостепи и Степи Левобережной Украины (XII—
X вв. до н. э.) / В.А. Ромашко. — Днепропетровск,
1995.
Ромашко в.А. Предскифский период в пограни-
чье лесостепи и степи Днепровского Левобережья
(XII — начало vI вв. до н. э.): дисс. … канд. ист.
наук: 07.00.06 / Ромашко Владимир Андреевич. —
Днепропетровск, 1990.
самойленко Л.Г. Курганы ямной культуры в бас-
сейне р. Базавлук в Днепровском степном Право-
бережье / Л. Г.Самойленко // Новые памятники
ямной культуры степной зоны Украины. — К.,
1988. — С. 64—79.
струкуленко А. с. Новобудовні археологічні експе-
диції 70—90-х рр. ХХ ст. та їх внесок у дослідження
давньої історії північностепової Наддніпрянщини:
дис. … канд. іст. наук: 07.00.06 / Струкуленко Анас-
тасія Степанівна. — Дніпропетровськ, 2011.
Телегин Д.Я. Неолитические могильники мариу-
польского типа / Д.Я. Телегин. — К., 1991.
Телегін Д.Я. Кераміка раннього енеоліту типу За-
суха в Лівобережному лісостепу / Д.Я. Телегін // Ар-
хеологія. — К., 1988. — Вип. 64. — С. 73—84.
Фещенко Е.Л. Погребальный обряд населения ка-
такомбной культуры северостепного Поднепровья
и Предстепья (опыт изучения с использованием
формализованно-статистических методов): дисс…
канд. ист. наук: 07.00.06, 07.00.08 / Фещенко Евге-
ний Леонорович. — Днепропетровск, 1993.
чередниченко Н.Н. Скифские курганы у с. Вла-
димировка / Н.Н. Чередниченко, Я.И. Болдин //
Курганы юга Днепропетровщины. — К., 1977. —
С. 125—150.
Шалобудов в. Н. Позднекочевнический могильник
XIv в. у с. Котовка / В.Н. Шалобудов // Древности
Степного Поднепровья (III—І тыс. до н. э.). — Днеп-
ропетровск, 1982. — С. 60—68.
Струкуленко А.С. Новобудовні археологічні експедиції 70—90‑х рр. ХХ ст. та їх внесок у дослідження давньої історії …
286
А. с. с т р у к у л е н к о
НОвОсТРОЕчНыЕ
АРхЕОЛОГичЕсКиЕ ЭКсПЕДиЦии
70—90 гг. хх ст. и их вКЛАД в
иссЛЕДОвАНиЕ ДРЕвНЕЙ исТОРии
сЕвЕРОсТЕПНОГО ПРиДНЕПРОвьЯ
Рассматривается история создания, правовые
и организационные принципы деятельности но-
востроечных экспедиций, система подчинения,
в соответствии с которой действовали экспедиции
Института археологии АН УССР и высших учебных
заведений, а также непосредственно полевая де-
ятельность и научные открытия новостроечных эк-
спедиций 70—90-х гг. ХХ в., связанных с регионом
северостепного Поднепровья («Днепр-Донбасс»,
Верхнетарасовская, Орджоникидзевская, Запорож-
ская (в границах региона) экспедиции Института
археологии АН УССР, а также Киевского и Днеп-
ропетровского государственных университетов).
Отражен вклад украинских ученых — сотрудников
вышеуказанных новостроечных археологических
экспедиций в формирование общей картины древ-
ней истории региона.
A. S t r u k u l e n k o
SAvE ArchEology in 70—90-s.
of XX cEntury And thEir
contriBution to AnciEnt hiStory
Study on thE northErn BAnk of
dniEpEr rivEr
The paper considers history of creation, legal and
organizational principles, system of submission,
field activities and scientific discoveries of new-
building expeditions of 70—90th years of the ХХ
cent., related to north bank Dnieper river region
(Dnepr-Donbas, verkhnetarasovskaya, Ordjonikid-
zevskaya, Zaporozhskaya expeditions of IANAS,
and also of Kiev and Dnipropetrovsk state universi-
ties). The paper also shows contribution of Ukraini-
an scientists into forming general picture of ancient
history of the region.
|