Малоазійські світильники та їх імітації з Ольвії

У статті вводяться до наукового обігу світильники елліністичного часу з декоративним оздобленням, що походять з Ольвії. Здійснено спробу з’ясувати центри виробництва та уточнено датування....

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Date:	2014
Main Author:	Шейко, І.М.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Інститут археології НАН України 2014
Series:	Археологія і давня історія України
Subjects:	Публікації археологічних матеріалів
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/89600
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Малоазійські світильники та їх імітації з Ольвії / І.М. Шейко // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2014. — Вип. 1 (12). — С. 101-107. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-89600
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-896002025-02-09T10:08:19Z Малоазійські світильники та їх імітації з Ольвії Малоазийские светильники и их имитации из Ольвии Asia Minor Lamps and their Imitations from Olbia Шейко, І.М. Публікації археологічних матеріалів У статті вводяться до наукового обігу світильники елліністичного часу з декоративним оздобленням, що походять з Ольвії. Здійснено спробу з’ясувати центри виробництва та уточнено датування. В статье проанализирована серия светильников и их фрагментов ІІІ в. до н. э. — І в. н. э. с элементами различных орнаментов из раскопок Л.М. Славина в Ольвии. Изделия представлены серо-, светло- и красноглиняными екземплярами с различным покрытием. Форма тулова светильников типична для эллинистического времени, — биконическая и округлая, на невысоком поддоне. Большинство фрагментов представляют привозне типы, в основном из Эфеса и Пергама. Также в коллекции присутствуют местные ольвийские реплики светильников, которые отличаются составом глины и отсутствием какого-либо покрытия. Кроме того, на примере отдельных форм рассмотрено вопрос о технологии производства данных изделий. The article analyzes a series of lamps and their fragments of the 3rd c. BC — 1st c. AD. There are lamps with elements of various ornaments from the excavations by L.M. Slavin at Olbia. The wares are gray-, yellow- and red-clay with different covering. The form of the body of lamps is typical for Hellenistic period: bi-cone and rounded on the low tray. The vast majority of the fragments are imported types from Ephesus and Pergamum. Moreover, the collection includes local Olbian replicas of lamps which differ by clay structure and lack of any covering. In addition, on the example of certain forms the issue of the production technology of these wares is discussed. 2014 Article Малоазійські світильники та їх імітації з Ольвії / І.М. Шейко // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2014. — Вип. 1 (12). — С. 101-107. — укр. 2227-4952 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/89600 904.23(477.73)΄΄652΄΄ uk Археологія і давня історія України application/pdf Інститут археології НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Публікації археологічних матеріалів Публікації археологічних матеріалів
spellingShingle	Публікації археологічних матеріалів Публікації археологічних матеріалів Шейко, І.М. Малоазійські світильники та їх імітації з Ольвії Археологія і давня історія України
description	У статті вводяться до наукового обігу світильники елліністичного часу з декоративним оздобленням, що походять з Ольвії. Здійснено спробу з’ясувати центри виробництва та уточнено датування.
format	Article
author	Шейко, І.М.
author_facet	Шейко, І.М.
author_sort	Шейко, І.М.
title	Малоазійські світильники та їх імітації з Ольвії
title_short	Малоазійські світильники та їх імітації з Ольвії
title_full	Малоазійські світильники та їх імітації з Ольвії
title_fullStr	Малоазійські світильники та їх імітації з Ольвії
title_full_unstemmed	Малоазійські світильники та їх імітації з Ольвії
title_sort	малоазійські світильники та їх імітації з ольвії
publisher	Інститут археології НАН України
publishDate	2014
topic_facet	Публікації археологічних матеріалів
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/89600
citation_txt	Малоазійські світильники та їх імітації з Ольвії / І.М. Шейко // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2014. — Вип. 1 (12). — С. 101-107. — укр.
series	Археологія і давня історія України
work_keys_str_mv	AT šejkoím maloazíjsʹkísvítilʹnikitaíhímítacíízolʹvíí AT šejkoím maloazijskiesvetilʹnikiiihimitaciiizolʹvii AT šejkoím asiaminorlampsandtheirimitationsfromolbia
first_indexed	2025-11-25T17:51:57Z
last_indexed	2025-11-25T17:51:57Z
_version_	1849785705524363264
fulltext	101ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2014, вип. 1 (12) УДК: 904.23(477.73)΄́ 652΄́ І. М. Ш е й к о МАЛОАЗІЙСьКІ СВІТиЛьНиКи ТА їХ ІМІТАЦІї З ОЛьВІї У статті вводяться до наукового обігу світиль- ники елліністичного часу з декоративним оздоблен- ням, що походять з ольвії. Здійснено спробу з’ясувати центри виробництва та уточнено датування. к л ю ч о в і с л о в а: світильники, ольвія, ел- лінізм. зацікавлення матеріальною культурою ан- тичних міст північного причорномор’я, викли- кане, перш за все, системним браком робіт з подібної проблематики. Таке твердження ціл- ком стосується і світильників, попри те, що останніми роками освітлювальні прилади ан- тичного часу привертають увагу дослідників дедалі частіше. Серед великої та різноманітної в типологіч- ному плані колекції світильників з Ольвії виді- ляється компактна група виробів елліністичної доби, що походить з розкопок житлових квар- талів під керівництвом Л.М. Славіна у 1940-х — початку 1970-х рр. (колекція № 29 НФ ІА НАН України). вони дозволяють простежити динамі- ку імпорту цих виробів із декількох середземно- морських центрів і визначити їхні імітації. Різноманітні орнаменти, якими оздоблю- вались світильники, притаманні для виробів саме доби еллінізму. Світильники елліністич- ного часу мають більш варіантну (в порівнянні з попереднім архаїко-класичним часом) мор- фологію форми, характерну форму ріжка та, як правило, вертикально посаджену ручку. Спос- терігається чітка тенденція до зміни форми — від цілком відкритої, притаманної для архаїч- ного та класичного часу, до напівзакритої і до повністю закритої кінця елліністичного часу. висота тулуба та довжина ріжка також зазна- ють значних змін, передовсім, у бік видовжен- ня. До того ж, сам розмір виробів став майже вдвічі меншим, на відміну від світильників по- передніх хронологічних періодів. Світильники з орнаментальними мотивами складають окрему групу привізних кераміч- них виробів. перш за все, звертає на себе увагу світильник із гроном винограду біля заливно- го отвору та листям навколо нього (рис. 1, 1; 4, 1). виробів із аналогічним орнаментом нами поки знайдено не було. Орнамент із чередуван- ням грона винограду та листя по краю плічок вказує на пергамський стиль декоративного оздоблення, причому не лише світильників [Bruneau, 1991, fig. 2, p. 598], але й великої гру- пи ваз [Bruneau, 1991, fig. 1, cat. Nr. 8 ff.]. з ог- ляду на це, можна висловити припущення, що знайдений в Ольвії світильник може бути імі- тацією цього стилю, однак глина без візуально помітних домішок та сліди коричнево-срібляс- того лакового покриття слугують не на користь думки про місцеве виробництво. Декорування світильників простежується не лише навколо заливного отвору, але й, приміром, по боках. Сіроглиняний світильник округлої у розрізі форми із оздобленням дельфінами вже не є одиничною знахідкою в Ольвії (рис. 1, 2; 4, 2) (див. детальний опис: [Шейко, 2013, рис. 5, 2; кат. № 11]). подібне оздоблення також поки немає аналогій, проте сіра глина з домішкою дрібних блискіток та лощення виробу поруч із декору- ванням дельфінами дають змогу припускати, що даний світильник є ольвійською імітацією ефесь- кого стилю декорування, який датується ІІ—І ст. до н. е. [Журавлев, 2010, с. 20]. Інший сіроглиняний світильник із оздоблен- ням по боках, у вигляді завитків, зберігся лише нижньою частиною вмістилища (рис. 2, 2; 4, 7). подібне оздоблення по боках зустрічається на © І.М. ШЕЙКО, 2014 П у б л і к а ц і ї а р х е о л о г і ч н и х м ат е р і а л і в 102 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2014, вип. 1 (12) сіроглиняних світильниках з пергаму [Schäfer, 1968, Taf. 66], але на відміну від виробу з колек- ції, вони вкриті чорно-сірим лаковим покриттям. На прикладі згаданого світильника чітко ілюс- трується технологія виробництва. подібні ос- вітлювальні прилади складались з двох частин (верхньої з плічками, та нижньої з дном), а потім склеювались. проте, якщо клейкий матеріал був неналежної якості, то у процесі обпалу виробу він міг розклеїтись [Байбородин, 1999, с. 8]. варто зазначити, що усі світильники з орна- ментами виготовлялись у спеціальних ливарних формах. Часте відливання з форми певного типу світильника призводило до її спрацювання. Світ- логлиняний світильник із насічками по краю плічок слугує показовим прикладом відтискання орнаменту вже зі спрацьованої форми (рис. 1, 3; 4, 3). про місцеве виробництво даного світиль- ника, окрім світлої глини із дрібною домішкою вапняку, на думку О.І. Байбородіна, може свід- чити певна змазаність та нечіткість орнаменту, а також невисока якість лакового покриття, що у свою чергу свідчить про неодноразове зняття з форми довізного типу світильника [Байбородин, 1999, с. 9]. Аналогії подібному орнаменту відомі у Аттиці (печера варі) [Basset, 1903, Pl. XII, 7—10], де вони складають орнаментацію світильників уже наступного періоду — римського часу. Крім того, вони засвідчені в Ольвії — автор публіка- ції відносить його до типу ІІІ — «елліністичний тип з південної Росії», та датує за матеріалами Афінської агори ІІ ст. до н. е. [парович-пеши- кан, 1974, рис. 97, 6; с. 115]. Ще один світильник з доволі нечітким орна- ментом із листя навколо заливного отвору та двох масивних, одного меншого, та іншого більшого, наліпів круглої форми біля ріжка (рис. 1, 4; 4, 4) складає, на нашу думку, місцеву ольвійську іміта- рис. 1. Малоазійські імітації світильників: 1 — О-56/4502; 2 — О-61/446; 3 — О-61/206; 4 — О-59/15; 5 — О-64/96 Шейко І.М. Малоазійські світильники та їх імітації з Ольвії 103ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2014, вип. 1 (12) цію довізного типу. Таке припущення є виправда- ним, перш за все, через значну домішку вапняку у тісті світло-сірої глини, та криві форми виробу. Між тим, звертають увагу й сліди темно-сірого лощення. вкрай нечіткі лінії орнаменту усклад- нюють пошук аналогій даному екземпляру, про- те, схожі мотиви простежуються і на світильни- ках, які походять з Антіохії [Waagé, 1941, Fig. 76, Type 22b, 66], та датуються у формі припущення першою половиною І ст. н. е.; та з Кіпру, що на- лежить до пергамського стилю оздоблення (із не- чіткою маскою перед ріжком [Bailey, 1975, Pl. 27, Q143]), що датується другою половиною ІІ ст. н. е. єдиний двохріжковий світильник з колекції Л.М. Славіна має червоно-помаранчеву глину із домішкою вапняку та червоне лакове покриття (рис. 1, 5; 4, 5), яке на думку О.Ф. вальдгауера і вирізняє довізні світильники такого типу [валь- дгауер, 1914, с. 8]. Світильник вже закритого типу, на відміну від попередніх, та прикрашений двома волютами по боках. Наш екземпляр має також основи від вертикальної ручки. Аналогічні світильники знайдено як на багатьох пам’ятках причорномор’я (на Боспорі [забелина, 1992, табл. VII, 5; Журавлев, Хршановски, 2000, рис. 1, 9; Журавлев, 2001, табл. 1, 1—2]; в Ольвії [валь- дгауер, 1914, кат. № 57; Hǿjte, 2010, pl. 326, O- 103]), так і за їх межами (у пергамі, із оздоблення- ми листя плюща [Schäfer, 1968, taf. 63, Q47], який датується ІІ—І ст. до н. е.; схожий світильник без волют, але із листком аканфа між ріжками [Pirson, 2011, Abb. 46]; у Коринфі знайдено схожий виріб, який походить з Книду, де вони імітують брон- зові форми [Broneer, 1930, pl. V, № 192]). Числен- ні знахідки світильників даного типу дозволили простежити технологію їхнього виробництва. Як зазначив Д. в. Журавльов, дворіжкові світиль- ники вироблялись шляхом приєднання другого ріжка до вже готового одноріжкового світильни- ка елліністичного часу, які зрештою мали спіль- не вмістилище ([Журавлев, 2001, с. 131]; також див.: [вальдгауер, 1914, с. 79]). Однак, в Ольвії на ділянці НГФ у комплексі ІІ—І ст. до н. е., було знайдено керамічну форму для виготовлення та- кого дворіжкового світильника 1 [ветштейн, 1975, рис. 3, с. 184]. Факт такої знахідки може свідчити про те, що дворіжкові світильники даного типу ви- 1. Р.І. ветштейн стверджувала, що світильники цьо- го типу існували у І ст. до н. е. — І ст. н. е. рис. 2. Малоазійські імітації світильників: 1 — О-48/3325; 2 — О-57/427; 3 — О-67/1745; 4 — О-69/659 П у б л і к а ц і ї а р х е о л о г і ч н и х м ат е р і а л і в 104 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2014, вип. 1 (12) готовлялись саме у формі, а не шляхом приєднан- ня другого ріжка. Також відомі металеві репліки керамічних дворіжкових світильників, зокрема з бронзи, які належать вже до римського часу [Rosental, Sivan, 1978, № 649—650; Broneer, type XXI]. варто зазначити, що питання металевих реп- лік лишається наразі дискусійним, приміром, на думку Д.в. Журавльова, саме металеві ек- земпляри подібних дворіжкових світильників послугували прототипом для виробництва гли- няних [Журавлев, Турова, 2012, с. 350]. Однак, у такому разі слід чітко визначити датування як глиняних, так і металевих освітлювальних приладів, оскільки останні за наявними дани- ми датуються вже першими століттями нашої ери, на відміну від глиняних. Серед інших відомих нам орнаментів, в Оль- вії наявні сіроглиняні світильники із рядом горизонтальних сігм (S-подібних спіралей) навколо заливного отвору (рис. 2, 1; 4, 6; 3, 4; 5, 3). Аналогічні орнаменти складають числен- ну групу і притаманні ефеському виробництву та стилю оздоблення. відомі вони у Деметрії, де нижньою межею їх існування визначено І ст. н. е. [Zimmer, Furtwängler, 2003, taf. 5, j. 54]; в Іліоні [Barr, 1996, fig. 27, 109]; в Ефесі [Bailey, 1975, pl. 34, Q192] у пантікапеї у шарі І ст. до н. е., проте, зі знахідками ІІІ ст. до н. е. [забелина, 1992, табл. VI, 2; Журавлев, 2010, кат. № 419, 425]; у Мірмекії [Журавлев, 2010, кат. № 420]. Основною відмінністю між наши- ми двома екземплярами та довізними типами ефеських світильників є відсутність сірого чи чорного лакового покриття та домішки блискі- ток у глині 1, що дозволяє припускати їхнє міс- цеве виробництво. Окрім того, на дні одного зі світильників (рис. 2, 1; 4, 6) ззовні наліплено три літери, які могли слугувати торгівельним маркуванням [Basset, 1903, p. 341]. 1. Основними ознаками ефеських світильників є наяв- ність сірого чи чорного лакового покриття та дрібних сірих блискіток у тісті глини (Журавлев 2010, с. 20). рис. 3. Малоазійські імітації світильників: 1 — О-61/88; 2 — О-60/469; 3 — О-66/1586; 4 — О-66/1677; 5 — О- 55/503; 6 — О-87/АГД/224 Шейко І.М. Малоазійські світильники та їх імітації з Ольвії 105ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2014, вип. 1 (12) Не менш рідкісним є також інші ефеські сві- тильники з наступними орнаментами: ови, які розділені трьома крапками (рис. 2, 3; 4, 8); різ- номанітні листкові (аканфові) мотиви (рис. 2, 4; 4, 9); крапкові орнаменти (рис. 3, 2; 5, 2). пов- них аналогій першому орнаменту поки знайде- но не було, проте усі вироби зі схожим оздоблен- ням навколо заливного отвору вкриті лаковим покриттям (аттичні екземпляри, які датуються серединою ІІІ ст. до н. е. [Howland, 1958, pl. 47, 590, 597, type 46A, 46B]; з кораблекрушіння біля Антікітери екземпляр із аналогічними овами, але без розмежувальних крапочок та пальметою біля основи ріжка, середина І ст. до н. е. [Kaltsas, 2012, № 162, р. 166]; на некрополі Томіса, І ст. до н. е. — І ст. н. е. [Bucovala, 1967, 71 d, p. 114]; з Афін [Homer, 1987, fig. 98, E103]; з Малої Азії, І ст. до н. е. — І ст. н. е. [Hübinger, 1993, taf. 10, 79]; з Кіпру [Oziol, 1977, pl. 8, 134, 136]; з Ефесу, кінець ІІ — перша полови- на І ст. до н. е. [Журавлев, Турова, 2012, кат. № 22, табл. 4]). Такий орнамент доживає і до пізнього римського часу — III—IV ст. н. е. (близька аналогія відома у колекції Шлосін- гера, невідомого походження [Rosental, Sivan, 1978, № 403, р. 100]). Другий виріб має не дуже чіткий орнамент, що може свідчити про спра- цьованість форми під час його виготовлення. Схожі мотиви в орнаментиці маємо на світиль- никах з пантикапею та парфенію [Журавлев, 2010, кат. № 414, 416], а також аналогічний орнамент на світильнику з колекції Британсь- кого музею, який визначено також як ефеський [Bailey, 1975, pl. 32, Q172]. Третій фрагмент із рисочками та крапковим орнаментом навколо вмістилища має подібні аналогії у містах ан- тичного світу, серед яких Деметрій [Zimmer, Furtwängler, 2003, taf. 5, i.53], Абдера [Samiou, 2001, fig. 16, p. 298], італійські міста [Hübinger, 1993, taf. 11, 97; Lyon-Caen, 1986, 110, р. 51], Стамбул (візантій) [Hayes, 1992, pl. 18], Ефес — повні аналогії, але чорнолакові [Bailey, 1975, pl. 34, Q184; 36, Q190], а також у північному причорномор’ї — Танаїс [Арсеньева, 1988, табл. І, 4]. Усі три фрагменти з нашої колекції сіроглиняні без лакового покриття та домішок блискіток у глині й мають грубу поверхню, що дає змогу припускати, що перед нами місцеві ольвійські репліки ефеських виробів. До довізних типів з Ефесу слід, на нашу дум- ку, також віднести фрагмент із розмежуваль- ною стрілкою по ріжку та маленькими овами на кінцях по обидва боки стрілки (рис. 3, 1; 5, 1). Світильник сіроглиняний, вкритий чорним лаком, у тісті глини простежується домішка дрібних блискіток. Аналогій такій формі поки нам не відомо. Колекція містить два невеликі фрагменти ріжка світильників із масками. перший зберіг- ся погано, і має дуже нечіткі обриси (рис. 3, 3; 5, 4), що ускладнює визначення зображення, а другий має дуже чітке обличчя Сатіра з рога- ми та борідкою та частину його правого плеча (рис. 3, 5; 5, 5). подібне оздоблення ріжків за- гальновідоме (у пергамі [Schäfer, 1968, taf. 59, Q21]; в Іліоні [Barr, 1996, fig. 25]; на Боспорі, де належить до ефеського типу оздоблення [Жу- равлев, 2010, кат. № 429]) й датується не лише рис. 4. Малоазійські імітації світильників: 1 — О-56/4502; 2 — О-61/446; 3 — О-61/206; 4 — О-59/15; 5 — О- 64/96; 6 — О-48/3325; 7 — О-57/427; 8 — О-67/1745; 9 — О-69/659 П у б л і к а ц і ї а р х е о л о г і ч н и х м ат е р і а л і в 106 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2014, вип. 1 (12) елліністичним часом, але й першими століття- ми н. е. Насиченість дрібними блискітками у тісті сірої глини та сіре лощення виробів роб- лять правомірним припущення про їхній ім- порт з-поза меж причорноморського ареалу. Доволі частим елементом оздоблення ріж- ка елліністичних світильників є зображення пальмети, яке також представлене у даній пуб- лікації (рис. 3, 6; 5, 6). Аналогії відомі з некро- поля Томіса, де світильники з подібними орна- ментами датуються серединою ІІІ — серединою ІІ ст. до н. е. [Bucovala, 1967, fig. 84, a], з Ма- рицинського некрополя, з хори Ольвії [Ebert, 1913, аbb. 57, b], з Мірмекія [Журавлев, 2010, кат. № 423]. за складом глини, покриттям та аналогіями фрагмент виробу складає довізний ефеський тип. У цілому, переважна більшість світильників з орнаментальним декоруванням, що походять з розкопок Ольвії під керівництвом Л.М. Славі- на, складає довізні типи, перш за все, за скла- дом глини та покриттям виробів. Декоруван- ня виробів здійснювалось як безпосередньо навколо заливного отвору, так і на ріжку, чи по боках тулуба світильників. Основними ор- наментальними мотивами, представленими у колекції є різноманітні листкові (аканфові) мо- тиви, крапковий та спіралеподібний орнамен- ти, ови, насічки, волюти, антропоморфні маски та пальмети. Численні аналогії таким варіан- там декору типові для світильників, знайдених у різноманітних центрах переважно Східного Середземномор’я та поза їх межами. вони да- ють змогу з великою долею вірогідності при- пускати ефеський тип оздоблення більшості ольвійських світильників, що публікуються. Також, деякі екземпляри складають імпор- ти з пергаму. Крім того, аналіз декоративних мотивів та спостереження над візуальними характеристиками глини дозволяють припус- кати присутність у колекції виробів місцевого ольвійського виробництва, які зараховано до реплік вищезазначених типів. Опубліковані світильники дають змогу поточнити імпорт цих виробів із середземноморських центрів не лише до Ольвії у елліністичний час, а й до реш- ти регіону північного причорномор’я, оскільки ще й дотепер їх знайдено порівняно небагато. завдяки даній колекції можна з цілковитою підставою говорити про наявність місцевих ольвійських імітацій довізних форм світильни- ків у елліністичний час. рис. 5. Малоазійські імітації світильників: 1 — О-61/88; 2 — О-60/469; 3 — О-66/1677; 4 — О-66/1586; 5 — О-55/503; 6 — О- 87/АГД/224 Шейко І.М. Малоазійські світильники та їх імітації з Ольвії 107ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2014, вип. 1 (12) Арсеньева т.М. Светильники Танаиса. — М., 1988. — 148 с. Байбородин А.и. Из опыта восстановления техноло- ги производства античных керамических светиль- ников // Третьи историко-культурологичные чтения в Николаеве (научно-методический сборник). — Ни- колаев, 1999. — С. 7—10. вальдгауер о.Ф. Античные глиняные светильни- ки. — Спб., 1914. — 68 с. ветштейн р.и. Местная керамика Ольвии пер- вых веков нашей эры // Ольвия. — Киев, 1975. — С. 164—197. журавлев Д.в. позднеэллинистические много- рожковые светильники Боспора // ДБ. — 2001. — вып. 4. — С. 131—149. журавлев Д.в., Быковская Н.в., желтикова А.л. Светильники второй половины III в. до н. э. — IV в. н. э. — Киев, 2010. (Коллекция светильников. — Т. ІІ). журавлев Д.в., турова Н.П. Античные глиняные светильники Ялтинского историко-литературного музея // БИ. — 2012. — вып. XXVI. — С. 335—400. журавлев Д.в., хршановски л. Коллекция анти- чных светильников Государственного Историческо- го музея // вДИ. — 2000. — № 3. — С. 159—166. Забелина в.С. Античные глиняные светильники из пантикапея // СГМИИ. — 1992. — вып. 10. — С. 298—328. Парович-Пешикан М. Некрополь Ольвии эллинис- тического времени. — Киев, 1974. — 220 с. Шейко и.Н. Редкие типы светильников из Ольвии // БИ. — 2013. — вып. 28. — С. 385—398. Bailey D.M. A Catalogue of the Lamps in the British Museum. — Vol. I: Greek, Hellenistic and Early Ro- man Pottery Lamps. — London, 1975. Barr R.L. Greek and Hellenistic Lamps from Ilion // Studia Troica. — 1996. — Bd. 6. — S. 159—200. Basset S.E. The Cave at Vari. VI. The Terra-Cotta Lamps // AJA. — 1903. — Vol. 7, Series 3. — P. 338—349. Broneer O. Terracotta Lamps. — Cambridge, 1930. — 339 р. (Corinth. — Vol. IV, Part II). Bruneau Ph. La céramique pergaménienne á reliefs appliqués de Délos // BCH. — 1991. — Vol. CXV. — P. 597—666. Bucovala M. Necropole elenistice la Tomis. — Con- stanta, 1967. — 134 р. Ebert M. Ausgrabungen auf dem Gute Maritzyn, Gouv. Cherson (Süd-Russland) // Praehistorische Zeitschrift. — 1913. — Bd. V. — S. 1—79. Hayes J.W. Excavations at Sarachane in Istambul. — Princeton, 1992. — Vol. 2. — 427 р. Hǿjte J.M. Lamps // The Lower City of Olbia (Sector NGS) in the 6th Century BC to the 4th Century AD. — Aarchus, 2010. — P. 423—437. Homer A., Thompson D. Hellenistic Pottery and Terra- cottas. — Princeton, 1987. — 459 р. Howland R.H. Greek Lamps and their Survivals. — Princeton, 1958. — 252 р. (The Athenian Agora. — Vol. IV). Hübinger U. Die antiken Lampen des Akademischen Kunstmuseums der Universität Bonn. — Berlin, 1993. — 164 S. Kaltsas N., Vlachogianni E., Bouyia P. The Antiky- thera shipwreck. The Ship, the Treasures, the Mecha- nism. — Athens, 2012. — P. 152—168. Lyon-Caen Ch. Catalogue des lampes en terre cuite grecques et chrétiennes. — Paris, 1986. — 163 р. Oziol Th. Les Lampes du Musee de Chypre. — Paris, 1977. — 316 р. (Salamine de Chypre. — Vol. VII). Pirson F. Pergamon — Bericht über die Arbeiten in der Kampagne 2010 // AA. — 2011. — S. 81—213. Rosenthal R., Sivan R. Ancient Lamps in the Schloes- singer Collection // Qedem. — 1978. — Nr. 8. — Р. 9— 179. Schäfer J. Tonlampen / Hellenistische keramik aus Pergamon. — Berlin, 1968. — Р. 119—153. Samiou Ch. Hellenistic Graves in Abdera // Klazome- nai, Teos and Abdera: Metropoleis and Colony. Proceed. of the Internat. Sympos. held at the Archaeol. Museum of Abdera (20—21 October 2001, Abdera). — Thessalo- niki, 2004. — P. 291—304. Waagé F.O. Lamps // Antioch on-the-Orontes. The Ex- cavations 1937—1939. — 1941. — Vol. III. — P. 55— 82. Zimmer G., Furtwängler A. Hellenistische Bronzeguss- werkstatten, Lampenproduktion und — Importe, Am- phorenfunde. — Würzburg, 2003. — 111 р. (Deme- trias. — Bd. 6). и. Н. Ш е й к о МАЛОАЗиЙСКиЕ СВЕТиЛьНиКи и иХ иМиТАЦии иЗ ОЛьВии в статье проанализирована серия светильников и их фрагментов ІІІ в. до н. э. — І в. н. э. с элементами различных орнаментов из раскопок Л.М. Славина в Ольвии. Изделия представлены серо-, светло- и красноглиняными екземплярами с различным пок- рытием. Форма тулова светильников типична для эллинистического времени, — биконическая и ок- руглая, на невысоком поддоне. Большинство фраг- ментов представляют привозне типы, в основном из Эфеса и пергама. Также в коллекции присутствуют местные ольвийские реплики светильников, которые отличаются составом глины и отсутствием какого- либо покрытия. Кроме того, на примере отдельных форм рассмотрено вопрос о технологии производства данных изделий. К л ю ч е в ы е с л о в а: светильники, Ольвия, эллинизм. I. M. S h e i k o asia Minor LaMps and their iMitations froM oLBia The article analyzes a series of lamps and their fragments of the 3rd c. BC — 1st c. AD. There are lamps with elements of various ornaments from the excava- tions by L.M. Slavin at Olbia. The wares are gray-, yellow- and red-clay with different covering. The form of the body of lamps is typical for Hellenistic period: bi-cone and rounded on the low tray. The vast major- ity of the fragments are imported types from Ephesus and Pergamum. Moreover, the collection includes local Olbian replicas of lamps which differ by clay structure and lack of any covering. In addition, on the example of certain forms the issue of the production technology of these wares is discussed. K e y w o r d s: lamps, Olbia, Hellenistic period. одержано 27.08.3013

Малоазійські світильники та їх імітації з Ольвії

Institution

Similar Items