Архіви та журнали відкритого доступу в галузі бібліотечної справи та інформаційних дисциплін

Висвітлено історію та сучасний стан розвитку архівів і журналів відкритого доступу з бібліотечно-інформаційної тематики. Значну увагу приділено найбільшому в даній сфері електронному репозитарію E-LIS (E-prints in Library and Information Science), що добровільно підтримується міжнародною групою реда...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2006
Автор:	Шульга, І
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Національна бібліотека України ім.В.І.Вернадського 2006
Теми:	Роль бібліотек у формуванні єдиного науково-інформаційного простору
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/946
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Архіви та журнали відкритого доступу в галузі бібліотечної справи та інформаційних дисциплін / І. Шульга // Бібл. вісн. — 2006. — N 5. — С. 23-31. — Бібліогр.: 19 назв. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-946
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-9462025-02-23T20:15:55Z Архіви та журнали відкритого доступу в галузі бібліотечної справи та інформаційних дисциплін Archives and journals of the open access in sphere of librarianship and information disciplines Шульга, І Роль бібліотек у формуванні єдиного науково-інформаційного простору Висвітлено історію та сучасний стан розвитку архівів і журналів відкритого доступу з бібліотечно-інформаційної тематики. Значну увагу приділено найбільшому в даній сфері електронному репозитарію E-LIS (E-prints in Library and Information Science), що добровільно підтримується міжнародною групою редакторів, журнальній службі - Electronic Journals Library, що була розроблена Університетською бібліотекою Регенсбурга та бібліотекою Технічного університету Мюнхена, порталу електронних журналів відкритого доступу - J-Gate, створеного компанією Informatics (Індія), а також DOAJ (Directory of Open Access Jounals - Директорії часописів відкритого доступу). Охарактеризовано українські журнали, які висвітлюють актуальні проблеми бібліотекознавства та надають відкритий доступ до наукових матеріалів, зокрема, "Бібліотечний вісник", "Бібліотечна планета", "Культура народів Причорномор'я". 2006 Article Архіви та журнали відкритого доступу в галузі бібліотечної справи та інформаційних дисциплін / І. Шульга // Бібл. вісн. — 2006. — N 5. — С. 23-31. — Бібліогр.: 19 назв. — укp. 1029-7200 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/946 051.2:02+051.2:930.25 uk application/pdf Національна бібліотека України ім.В.І.Вернадського
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Роль бібліотек у формуванні єдиного науково-інформаційного простору Роль бібліотек у формуванні єдиного науково-інформаційного простору
spellingShingle	Роль бібліотек у формуванні єдиного науково-інформаційного простору Роль бібліотек у формуванні єдиного науково-інформаційного простору Шульга, І Архіви та журнали відкритого доступу в галузі бібліотечної справи та інформаційних дисциплін
description	Висвітлено історію та сучасний стан розвитку архівів і журналів відкритого доступу з бібліотечно-інформаційної тематики. Значну увагу приділено найбільшому в даній сфері електронному репозитарію E-LIS (E-prints in Library and Information Science), що добровільно підтримується міжнародною групою редакторів, журнальній службі - Electronic Journals Library, що була розроблена Університетською бібліотекою Регенсбурга та бібліотекою Технічного університету Мюнхена, порталу електронних журналів відкритого доступу - J-Gate, створеного компанією Informatics (Індія), а також DOAJ (Directory of Open Access Jounals - Директорії часописів відкритого доступу). Охарактеризовано українські журнали, які висвітлюють актуальні проблеми бібліотекознавства та надають відкритий доступ до наукових матеріалів, зокрема, "Бібліотечний вісник", "Бібліотечна планета", "Культура народів Причорномор'я".
format	Article
author	Шульга, І
author_facet	Шульга, І
author_sort	Шульга, І
title	Архіви та журнали відкритого доступу в галузі бібліотечної справи та інформаційних дисциплін
title_short	Архіви та журнали відкритого доступу в галузі бібліотечної справи та інформаційних дисциплін
title_full	Архіви та журнали відкритого доступу в галузі бібліотечної справи та інформаційних дисциплін
title_fullStr	Архіви та журнали відкритого доступу в галузі бібліотечної справи та інформаційних дисциплін
title_full_unstemmed	Архіви та журнали відкритого доступу в галузі бібліотечної справи та інформаційних дисциплін
title_sort	архіви та журнали відкритого доступу в галузі бібліотечної справи та інформаційних дисциплін
publisher	Національна бібліотека України ім.В.І.Вернадського
publishDate	2006
topic_facet	Роль бібліотек у формуванні єдиного науково-інформаційного простору
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/946
citation_txt	Архіви та журнали відкритого доступу в галузі бібліотечної справи та інформаційних дисциплін / І. Шульга // Бібл. вісн. — 2006. — N 5. — С. 23-31. — Бібліогр.: 19 назв. — укp.
work_keys_str_mv	AT šulʹgaí arhívitažurnalivídkritogodostupuvgaluzíbíblíotečnoíspravitaínformacíjnihdisciplín AT šulʹgaí archivesandjournalsoftheopenaccessinsphereoflibrarianshipandinformationdisciplines
first_indexed	2025-11-25T04:09:09Z
last_indexed	2025-11-25T04:09:09Z
_version_	1849733946277888000
fulltext	ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2006. № 5. 23 нформаційна революція і, як наслідок, ви- никнення інформаційного суспільства почи- нають кардинально змінювати не лише світо- ву і національні економіки, а й життя людей та спосіб облаштування сучасного світу. У XV ст. людина опанувала мистецтво книгодру- кування, і це призвело до першого радикального «прориву» у сфері збереження, поширення та пе- редачі знань. Упродовж шести століть досягнутий рівень залишався без принципових змін, навіть незважаючи на появу телефонного зв’язку, радіо та телебачення [2]. Сучасна інформаційна револю- ція стала можливою лише завдяки збігу кількох факторів: • появі цифрових способів обробляння інформа- ції та бурхливому розвитку електроніки; • опануванню людиною космосу і створенню су- путникових технологій зв’язку; • розробці інформаційних мережевих технологій і створенню інтернету. Нові можливості, які надає інформаційна рево- люція, створюють виклик традиційним системам генерування, поширення та передачі знань, тобто системам науки й освіти. Потужні бази даних і знань відіграють роль гігантських «сховищ» для нескінченних фактів і базових даних у всіх сферах людської діяльності, а глобальні комп’ютерні ме- режі стають потужними інструментами для висо- кошвидкісного доступу до цієї інформації з будь- якого куточка світу. Науковий прогрес спирається на повний і від- критий доступ до даних, які відображають загаль- ні факти природи чи суспільного розвитку. Однак упродовж останнього часу загострилася проблема вільного доступу вчених і фахівців до загально- природничої та суспільної інформації, що зумови- ла гострі дискусії у світовому науковому співтова- ристві. Зокрема, потребують уваги питання інформацій- ного забезпечення бібліотечної справи та науково- інформаційної діяльності. Саме тому метою даної статті є висвітлення істо- рії та сучасного етапу розвитку архівів і журналів відкритого доступу з бібліотечно-інформаційної тематики. Наприкінці серпня 2005 р. група провідних на- уковців із Великої Британії на чолі з винахідником «світової павутини» (www) Тімом Бернерсом-Лі у відкритому листі до міністра освіти закликала за- провадити обов’язкову практику розміщення до- сліджень, які здійснюються за державний кошт, у відкритому доступі в університетських репозита- ріях [4]. Схожі рекомендації запропонували учасники міжнародного семінару «Наукова комунікація у відкритому доступі» [5], який відбувся в лютому 2005 р. у Києві в Національному університеті «Ки- єво-Могилянська Академія» за участі 140 науков- ців і освітян із 17 країн світу, а саме [9]: • органам державної влади, місцевого самовря- дування створювати належні правові та фінан- сові умови з метою збереження наукової спад- щини, переведення у цифрову форму об’єктів суспільного інформаційного надбання, сприяти розвитку та підтримувати упровадження інфор- маційно-комунікаційних технологій у бібліоте- УДК 051.2:02+051.2:930.25 Ірина ШУЛЬГА, аспірантка НБУВ Àðõ³âè òà æóðíàëè â³äêðèòîãî äîñòóïó â ãàëóç³ á³áë³îòå÷íî¿ ñïðàâè òà ³íôîðìàö³éíèõ äèñöèïë³í У статті висвітлено історію та сучасний стан розвитку архівів і журналів відкритого доступу з бібліотечно-ін- формаційної тематики. Значну увагу приділено найбільшому в даній сфері електронному репозитарію E-LIS (E- prints in Library and Information Science), що добровільно підтримується міжнародною групою редакторів; журналь- ній службі – Electronic Journals Library, що була розроблена Університетською бібліотекою Регенсбурга та бібліоте- кою Технічного університету Мюнхена; порталу електронних журналів відкритого доступу – J-Gate, створеного ком- панією Informatics (Індія), а також DOAJ (Directory of Open Access Journals – Директорії часописів відкритого доступу). К л ю ч о в і с л о в а: відкритий електронний архів, програмне забезпечення, самоархівування, електронний інформаційний ресурс, журнал відкритого доступу. І ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2006. № 5. Ðîëü á³áë³îòåê ó ôîðìóâàíí³ ºäèíîãî íàóêîâî-³íôîðìàö³éíîãî ïðîñòîðó Óêðà¿íè 24 ках, архівах, музеях та інших організаціях, які надають доступ до інформації та знань; • розширювати міжнародне співробітництво, підвищувати фаховий рівень, проводити науко- ві дослідження й обмін досвідом із питань збе- реження та примноження наукової спадщини, а також відкритого доступу до результатів науко- во-дослідної роботи; • зробити відкритий доступ умовою фінансуван- ня досліджень, що проводяться за державний рахунок за винятком тих, які не підлягають роз- голошенню; • надавати державне фінансування і технічне за- безпечення для науково-дослідних і науково- освітніх організацій країни з метою створення та підтримки архівів відкритого доступу. 1 грудня 2005 р. Верховна Рада України ухвали- ла Рекомендації парламентських слухань із питань розвитку інформаційного суспільства в Україні [8]. Рекомендації містять такі пункти, як «створен- ня в електронній формі фондів архівів, бібліотек, музеїв та закладів культури, формування відповід- них інформаційно-бібліотечних та інформаційно- пошукових систем з історії, культури, народної творчості, сучасного мистецтва України тощо, а також забезпечення широкого доступу населення до зазначених систем і ресурсів, зокрема шляхом розвитку систем електронних інформаційних ре- сурсів з відкритим доступом». Окремі пункти по- станови присвячені розвитку електронних ресур- сів наукового характеру. Отже, відкритий доступ – це безкоштовний до- ступ читачів до якісної (рецензованої) наукової лі- тератури з правом читати, завантажувати, копію- вати, поширювати, роздруковувати та посилатися на повнотекстові видання. Відкритий доступ – це сучасна практика наукової комунікації для тих, хто зламав усталені принципи наукового спілкування останніх чотирьох сотень років і вийшов за межі традиційного наукового часопису зразка «Le Journal des Savants» чи «Philosophical Transactions of the Royal Society of London» 1665 р. видання. Рушійною силою у русі відкритого доступу ста- ло загальне занепокоєння станом наукової комуні- кації: автори були незадоволені тим, що їхні коле- ги не мають доступу до текстів і не можуть оціни- ти дослідження, а науковці не мали доступу до ак- туальної літератури, і це знижувало ефективність їхньої наукової роботи [4]. У цьому контексті до- речно розпочати з Будапештської ініціативи «Від- критий доступ», що була проголошена на зборах, проведених Інститутом відкритого суспільства на початку грудня 2001 р. в Угорщині. Метою скли- кання зборів стало прагнення міжнародного на- укового співтовариства сприяти розвитку відкри- того доступу до академічних наукових статей з усіх галузей знань за допомогою інтернету. Учас- никами наради були обговорені найбільш ефек- тивні та доступні стратегії роботи подібних ініціа- тив в інтересах досліджень, дослідників, а також інститутів і співтовариств, що підтримують науко- ві пошуки. На зборах було розглянуто засоби вико- ристання ресурсів даного Інституту та інших фон- дів, завдяки яким можливо найпродуктивніше до- помогти у переході наукових архівів у режим від- критого доступу та зробити їх економічно самос- тійними. У результаті даних обговорень і постала Будапештська ініціатива «Відкритий доступ», яка одночасно є декларацією принципової позиції учасників наради, країн та організацій, які вони представляють, їх зобов’язань, а також пропонує стратегію вирішення вищезазначеної проблеми. До ініціативи, підписаної учасниками будапешт- ської зустрічі, долучається дедалі більша кількість приватних осіб (4103) та організацій із усього сві- ту (357), що представляють дослідників, універси- тети, лабораторії, бібліотеки, фонди, видавництва та наукові товариства [1]. Отже, Будапештська ініціатива рекомендує дво- сторонній підхід до її реалізації: 1. Самоархівування – створення архівів наукових публікацій на серверах університетів чи цен- трів, що збирають архівовані праці. 2. Запровадження та підтримка наукових журна- лів, які надають вільний доступ до своїх мате- ріалів (на даний час таких видань більше 3000, що становить приблизно 5–10 % від загальної кількості авторитетних наукових часописів, які видаються у всьому світі). Архіви відкритого доступу – це електронні репо- зитарії, що містять передані туди матеріали, які можуть включати вже опубліковані та неопубліко- вані статті, дисертації, підручники, методичні роз- робки та інші документи, які їх автори чи органі- зації, де вони працюють, бажають зробити загаль- нодоступними, знявши всі фінансові та технічні перепони [3]. Будь-який архів відкритого доступу можна скон- фігурувати так, щоб він забезпечував глобальну інтероперабельність, використовуючи протокол, розроблений міжнародною спілкою у рамках Open Archive Initiative (OAI) – Ініціативи відкритих ар- хівів, і відомим під назвою OAI Protocol for Metadata Harvesting (OAI PMH) – Протокол для ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2006. № 5. 25 Àðõ³âè òà æóðíàëè â³äêðèòîãî äîñòóïó â ãàëóç³ á³áë³îòå÷íî¿ ñïðàâè òà ³íôîðìàö³éíèõ äèñöèïë³í збору метаданих (метадані – це «дані про дані» чи «інформація про інформацію», іншими словами – опис інформаційного ресурсу). В усіх архівах да- ного типу можна вести пошук за допомогою таких програм, як OAIster – проект Мічиганського уні- верситету з агрегування посилань на наукові ре- сурси, що знаходяться у відкритому доступі. Як наслідок, пошукові системи знаходять праці, роз- міщені в OAI-сумісних архівах, незалежно від то- го, з якого регіону вони надійшли. Станом на 1 чер- вня 2006 р. OAIster індексував 7 498 800 записів з 639 організацій (http://oaister.umdl.umich.edu/o/oaister/). Окрім демонстрації широких можливостей прог- рами пошуку, ці цифри говорять про те, що в архі- вах знаходиться значна кількість документів, не опублікованих у наукових виданнях. Усі вони про- індексовані за визначеними полями, їх легко знай- ти за допомогою ключових слів. Зрозуміло, що це дає можливість авторам, особливо з країн, що роз- виваються, стати членами міжнародного науково- го співтовариства, а їхні праці долучаються до сві- тової наукової бібліотеки, якщо організації (де працюють дослідники) придбають сервер із прог- рамним забезпеченням, сумісним з OAI. Технічна інфраструктура для первинної організа- ції архіву закладу вже розроблена, тому витрати на неї мінімальні. Для організації архіву існує декіль- ка безкоштовних програмних додатків, розробле- них із використанням відкритих програмних кодів. Найбільш відомими і широко використовуваними з них є пакети Eprints (http://www.eprints.org) та Dspace (http://www.dspace.org), що були розроблені в Університеті Саутгемптона та Масачусетському технологічному інституті відповідно. Більшість бібліотек світу намагаються викорис- тати переваги інформаційних технологій і на їх ба- зі надавати якісні послуги для своїх користувачів. Але бібліотечне співтовариство зацікавлене також у використанні нових технологій і для підтримки власних наукових досліджень, тому найбільш зна- чущою ініціативою у даній галузі можна назвати проект E-LIS (E-prints in Library and Information Science), що був створений у січні 2003 р. як від- критий архів електронних публікацій з бібліотеч- ної справи та суміжних інформаційних дисциплін. E-LIS є однією зі служб, які надаються дослід- ницьким об’єднанням RCLIS (Research in Computing, Library and Information Science). Хос- тинг проекту забезпечує консорціум італійских університетів у Ломбардії, а фінансування – іспан- ське міністерство [7]. Хостинг – це виділення міс- ця на вінчестері сервера, що має цілодобове під- ключення до інтернету з метою розміщення вашої сторінки. Іншими словами, хостинг – це послуга з розміщення вашого сайта у світовій мережі. Дану послугу надають як інтернет-провайдери, так і компанії, що спеціалізуються на наданні послуг хостингу. Зазвичай на хостинг-серверах розміщу- ється від невеликої кількості до декількох тисяч сайтів. Роботу даного архіву підтримують 68 ре- дакторів із США, Італії, Іспанії, Індії, Нової Зелан- дії, Аргентини, Австрії, Бразилії, Мексики, Поль- щі, Великої Британії, Росії та інших країн [17]. Основна мета E-LIS полягає у: • розширенні доступу до наукових матеріалів; • забезпеченні довгострокового збереження (як фізичної цілісності електронних публікацій, так і стабільності електронних ідентифікаторів); • гарантованій незмінності електронних матеріалів; • можливості обміну метаданими про розміщені в архіві об’єкти, а також організації пошуку за розподіленими репозитаріями. Архів E-LIS розрахований на відкритий доступ та самоархівування, тому пошук і перегляд матері- алів в архіві, а також їх публікація є вільними та безкоштовними. Автор має змогу самостійно від- правити в E-LIS підготовлену працю (у тому числі й неопубліковану), якщо заповнить декілька прос- тих веб-форм, і вантажити файл із повним текстом власного наукового дослідження. За необхідності можна включити декілька файлів (наприклад із текстом доповіді на конференцію та презентацію). Єдиною вимогою під час архівування матеріалів є попередня реєстрація автора в архіві. Вилучення документів із репозитарію хоча і є можливим (за рішенням адміністратора), але вкрай небажаним. Слід нагадати, що ідея самоархівування була ви- словлена у 1994 р. Стівеном Харнадом (професор із когнітивістики факультету електроніки та комп’ютерних технологій Саутгемптонського уні- верситету, що знаходиться у Великій Британії) у листі під заголовком «Деструктивна пропозиція для електронного видавництва», що спричинило в подальшому широку дискусію стосовно форм на- укової комунікації. Пропозиція самоархівування базується на передумові, за якою автори статей, що пишуться з науковою метою і публікуються у фаховій періодиці, не отримують безпосереднього прибутку від продажу своїх праць і зацікавлені у максимальному розповсюдженні результатів влас- них досліджень [6]. Загалом, E-LIS є модерованим архівом: усі пред- ставлені праці потрапляють у «буферну» зону і по- винні бути затверджені одним із редакторів. Такий ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2006. № 5. Ðîëü á³áë³îòåê ó ôîðìóâàíí³ ºäèíîãî íàóêîâî-³íôîðìàö³éíîãî ïðîñòîðó Óêðà¿íè 26 етап контролю дозволяє уникнути появи випадко- вих матеріалів, або таких, що не стосуються тема- тики архіву. Усім користувачам репозитарію надано такі можливості: • перегляд списку публікацій за датою створення та розділом тематичного рубрикатора; • ознайомлення з матеріалами, які надійшли за останній тиждень; • два види пошуку – простий та розширений. Є також можливість указувати у пошуковому за- питі інформацію з будь-якого поля з метадани- ми, використовувати повнотекстовий пошук, тематичний рубрикатор чи комбінувати ці варі- анти. Як тематична схема розподілу в архіві використа- ний простий однорівневий рубрикатор із 12 рубрик JITA Schema (назва являє собою акронім, утворе- ний від імен розробників даного рубрикатора – Jose Manuel Barrueco Cruz, Imma Subirats Coll, Thomas Krichel та Antonella De Robbio). Кожний документ, що знайшов своє відображення у репо- зитарії, може бути асоційованим з однією або де- кількома рубриками – теоретичні та загальні аспек- ти бібліотек й інформації; інформаційне викорис- тання та соціологія інформації; видання та юри- дичні проблеми, технічні послуги у бібліотеках, архівах, музеях; менеджмент тощо. JITA Schema свідомо була залишена спрощеною (використовує лише ділення на рубрики з максимально широким охопленням), хоча в майбутньому не виключається подальше доопрацювання рубрикатора (рис. 1). Програмне забезпечення, яке використовується в E-LIS – Eprints, на даний час є найпоширенішим у сфері управління репозитаріями цифрових об’єк- тів. Характер розміщених в архіві публікацій най- краще проілюструвати такими діаграмами (всі да- ні у статті представлені на 01.06.2006): Видовий склад архіву дуже різноманітний: кни- ги, підручники, презентаційні матеріали, журналь- ні та газетні статті, тези тощо [17]. Найбільшу кількість становляють: журнальні статті – 915 та праці конференцій – 755. У репозитарії міститься значна кількість документів, опублікованих у друкованих часописах, серед яких є видання, що не надають відкритий доступ до повних текстів статей, наприклад – «Library Hi Tech News», «Liber Quarterly», «OCLC Systems & Services». На даний період більше 80 % усієї західної наукової періодики може бути відкрито архівовано автора- ми у тематичних чи інституційних репозитаріях. Ця можливість визначається політикою комерцій- них наукових видавництв, більшість з яких зроби- ли в останній час поступки ідеям самоархівування та відкритого доступу до наукових матеріалів. На підставі детального аналізу розподілу публі- кацій за географією їх створення було встановлено (рис. 3), що країни Африки представили 29 науко- вих праць (найбільше – ПАР – 23, Кенія – 2); дер- жави Північної та Центральної Америки – 849 за- писів (Куба – 360, Мексика – 151, США – 257); країни Південної Америки репрезентували 308 до- кументів (Бразилія – 99, Аргентина – 62, Перу – 0 200 400 600 800 1000 1200 A B C D E F G H I J K L A – Theoretical and general aspects of libraries and information (319); B – Information use and sociology of information (885); C – Users, literacy and reading (268); D – Libraries as physical collections (577); E – Publishing and legal issues (421); F – Management (323); G – Industry, profession and education (301); H – Information sources, supports, channels (1043); I – Information treatment for information services (672); J – Technical services in libraries, archives, museum (326); K – Housing technologies (19); L – Information technology and library technology (675). Рис. 1. Розподіл публікацій за тематичними рубриками 7 583 220 338 507 644 672 584 198 0 100 200 300 400 500 600 700 800 20 01 20 00 90 -+Џ ро ", 60 –8 0-+ Џ ро ", 20 02 20 03 20 04 20 05 20 06 Рис. 2. Розподіл публікацій за роками їх створення 0 500 1000 1500 2000 2500 �ф р, "* )!" #!$ #* +* '! #+ р* л* #* �' !р ," * �з !я ."р /п * 4" !* #!я )!" 6! ## * �' !р ," * Рис. 3. Розподіл публікацій за географією їх створення ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2006. № 5. 27 Àðõ³âè òà æóðíàëè â³äêðèòîãî äîñòóïó â ãàëóç³ á³áë³îòå÷íî¿ ñïðàâè òà ³íôîðìàö³éíèõ äèñöèïë³í 52); Європа представила найбільшу кількість пуб- лікацій – 2261 (Німеччина – 136, Італія – 570, Сер- бія та Чорногорія – 112, Іспанія – 722, Туреччина – 89, Велика Британія – 239); Азія презентувала 358 до- кументів (Китай – 59, Індія – 224); держави Океа- нії запропонували лише 31 наукову працю (Авс- тралія – 15 та Нова Зеландія – 16). Загальна кіль- кість країн, що репрезентували свої наукові мате- ріали у репозитарій, становить 78. Найпоширенішими мовами публікацій в архіві залишається іспанська, англійська, італійська. Ма- теріали українських фахівців також представлено в E-LIS, але поки у незначній кількості, лише 2 праці наших співвітчизниць англійською мовою – І. Куч- ми (у співпраці із закордонними дослідниками), а також Л. Кавуненко та Т. Гончарової. Кількість документів у репозитарії постійно зростає, причому швидкими темпами. У лютому 2004 р. в E-LIS налічувалося близько 450 публікацій; на 1 листопада 2004 р. – 1600; 1 травня 2005 р. – 2386, а 1 червня 2006 р. – 3753. Можемо з упевне- ністю констатувати, що архів набирає темп і стає дедалі популярнішим. Аналогічні тематичні архі- ви у сфері бібліотечної справи (Caltechlib [13], DLIST [14], LDL [19], CNR Bologna Research Library Eprints Server [12]) поки поступаються E-LIS і за кількістю матеріалів і за динамікою зростання. 1. DLIST (Digital Library for Information Science and Technology) – США; Організатори: School of Information Resources and Library Science, Learning Technologies Center, University of Arizona; Програмне забезпечення: Eprints; Кількість документів – 598 (станом на 1 трав- ня 2005 р. налічувалося 417 документів); Основна мова – англійська. 2. LDL (Librarians’ Digital Library) – Індія; Організатори: Documentation Research and Training Centre, Indian Statistical Institute, Bangalore; Програмне забезпечення: Dspace; Кількість матеріалів – 241 (на 1 травня 2005 р. архів налічував 182 матеріали); Основна мова – англійська. 3. Caltechlib (Caltech Library System Papers and Publications) – США; Організатори: California Institute of Technology; Програмне забезпечення: Eprints; Кількість публікацій: 37 (станом на 1 травня 2005 р. у репозитарії містилося лише 30 публікацій); Основна мова – англійська. 4. CNR Bologna Research Library Eprints Server – Італія; Організатори: Biblioteca dell’Area di Ricerca CNR di Bologna; Програмне забезпечення: Eprints; Кількість документів: 22 (1 травня 2005 р. в ар- хіві було представлено тільки 11 документів); Основна мова – італійська. На підставі вищевикладеного слід зазначити, що E-LIS – прекрасна ініціатива, яка може спростити обмін науковими матеріалами у галузі інформацій- но-бібліотечної справи. Залишається сподіватися, що серед українських фахівців цей архів набуде популярності і почне використовуватися як інфор- маційне джерело та місце для архівування власних наукових праць. Отже, архіви відкритого доступу уможливлю- ють оперативну роботу з цифровим змістом і швидку підготовку онлайнових навчальних мате- ріалів, електронних часописів і книг, забезпечують потужну читацьку аудиторію, інтеграцію до гло- бальних наукових баз даних, зменшують наукову ізоляцію і створюють нові можливості для спіль- них наукових проектів. Журнали відкритого доступу здійснюють екс- пертну оцінку текстів і публікують затверджені матеріали у безперешкодному доступі [4]. Видат- ки на такі журнали складаються з вартості рецен- зування, підготовки рукописів і простору на серве- рі. Ці видання покривають свої видатки так само, як теле- і радіокомпанії – платить той, хто зацікав- лений у поширенні інформації, тоді як доступ до неї безкоштовний для кожного за наявності належ- ного обладнання. На практиці це означає, що часо- писи отримують субсидії від університетів чи на- укових спілок, або ж редакції журналів встанов- люють внески за оброблення затверджених до публікації статей для авторів чи спонсорів (робо- тодавця, організації, яка фінансує дослідження). Обсяг таких внесків є досить гнучким. Вочевидь, за наявності субсидій, публікації у виданнях без- коштовні. Зменшення обсягів субсидій чи розмірів внесків досягається за рахунок прибутків від ін- ших публікацій, реклами, платних оголошень, до- даткових послуг, адже існують організації та кон- сорціуми, які надають знижки для таких внесків. Але у разі, якщо науково-освітня організація пла- нує впродовж року публікувати тексти співробіт- ників у журналі відкритого доступу, то внесок сплачує вона, а не автори. У будь-якому випадку простір для творчих підходів стосовно розвитку да- них видань безмежний, а їх потенціал – очевидний. ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2006. № 5. Ðîëü á³áë³îòåê ó ôîðìóâàíí³ ºäèíîãî íàóêîâî-³íôîðìàö³éíîãî ïðîñòîðó Óêðà¿íè 28 Університетською бібліотекою Регенсбурга та бібліотекою Технічного університету Мюнхена було започатковано журнальну службу – Electronic Journals Library, що надає доступ до наукових та університетських часописів з усіх галузей знань: біології, хімії, фармакології, географії, етнології, історії, філософії, психології, політології, соціоло- гії, спорту, медицини [16]. На даний час база даних містить 32 260 журналів, з них 11 768 є повнотек- стовими, а 3242 – онлайновими. З проблем бібліо- текознавства та інформаційних дисциплін пред- ставлено 504 видання, з них 352 мають відкритий доступ: Weitblick (http://hub.ib.hu-berlin.de/ Weitblick/ v2/weitbl.htm), World Libraries (http://www.worlib.org/), Solaris (http://biblio-fr.info.unicaen.fr/bnum/jelec/ Solaris/index.html), Tübinger Bibliotheksinformationen (http://w210.ub.uni-tuebingen.de/portal/tbi/), Libernen- sis (http://www.stub.unibe.ch/index.php?p=1&i=77), Kölner Arbeitspapiere zur Bibliotheks- und Information- swissenschaft (http://www.fbi.fh-koeln.de/institut/papers/ arbeitspapiere.php), College and Research Libraries (http://www.ala.org/ala/acrl/acrlpubs/crljournal/ collegeresearch.htm), Australian Academic & Rese- arch Libraries (http://alia.org.au/publishing/aarl/ index.html). У базі даних зареєстровано 359 орга- нізацій – бібліотек, консорціумів і науково-дослід- них інститутів, які репрезентували свої наукові ма- теріали. 12 травня 2003 р. Штаб-квартирою бібліотеки Лундського університету (Швеція) за фінансової підтримки Інституту відкритого суспільства було створено Директорію часописів відкритого досту- пу – DOAJ (Directory of Open Access Journals) [15]. Ідея створення Директорії обговорювалася та отри- мала схвалення у 2002 р. на Першій Скандинав- ській конференції з проблем наукових комуніка- цій. Мета даного проекту полягає у популяризації наукових журналів безперешкодного доступу, і, як наслідок, – у збільшенні їх використання та впливу. Більшість матеріалів DOAJ представлено у фор- маті PDF (Portable Document Format). Для перегля- ду цього формату необхідне програмне забезпе- чення Adobe Acrobat Reader, що безкоштовно роз- повсюджується корпорацією Adobe Systems і яке можна завантажити з веб-сайта за адресою http://www.adobe.com/products/acrobat/readermain.html. Загалом Директорія охоплює безкоштовні пов- нотекстові рецензовані журнали з різних категорій знань (сільське господарство, харчові технології, біологія, хімія, історія, археологія, юриспруденція та політика, філософія, релігія, мистецтво та архі- тектура, бізнес, економіка, науки про землю, мате- матика та статистика, фізика й астрономія, соціо- логія) багатьма мовами світу. DOAJ нині нараховує 2841 фаховий електрон- ний науковий часопис (99 329 статей), але пошук на рівні статей поки можливий по 645 виданнях. Як пошукові критерії використовуються: назва журналу, заголовок статті, ISSN (Intarnational Stan- dard Serial Number), ім’я автора, ключові слова чи слова з анотації. Можливий також одночасний по- шук за всіма перерахованими полями та пошук за логічною комбінацією двох пошукових термінів. У Директорії також знайшли відображення видання з бібліотечно-інформаційної тема- тики – 62 журнали: Anales de Documentacion (http://www.um.es/fccd/anales/), Ariadne (http://www.ariadne.ac.uk/), Bibliosphere (http://lib.nbu.bg/html/bg_bibl_index.htm), Evidence Based Library and Information Practice (http://ejournals.library.ualberta.ca/index.php/EBLIP), Virginia Libraries (http://scholar.lib.vt.edu/ejournals/VALib/), Information Research: an Іnternational Electronic Jo- urnal (http://informationr.net/ir/) – та інші видання, які становлять безперечний інтерес для бібліотеч- них фахівців. Нещодавно було започатковано новий портал електронних журналів відкритого доступу J-Gate [18], що був створений компанією Informatics (Ін- дія) як внесок у світовий рух відкритого доступу. Це перший у світі портал, який індексує більше 3000 електронних журналів відкритого доступу на одній пошуковій платформі у форматі стандартної бази даних із доступом до самих журналів. У да- ний період J-Gate репрезентує 14 882 643 статті, що були надруковані у 2000 рецензованих журна- лах та 1000 торгівельних і фахових часописах та- ких видавництв, як Highwire Press, American Fa- mily Association, Blackwell Publishing, Emerald, Springer, Sage Publication та ін. Розробники зо- бов’язалися щороку додавати 300 000 нових ста- тей, але результати пошуку ведуть на веб-сайт, на якому розташована стаття, а не на статтю безпосе- редньо. Окрім того, у цій базі даних все ще відсут- ні деякі журнали відкритого доступу. Станом на 01. 06. 2006 р. портал містить 3616 ви- дань, серед яких також можна знайти часописи з проблем бібліотекознавства та інформатики (192 журнали – 39 382 статті), що забезпечують відкритий доступ до повної чи частини видання: D-Lib Magazine (http://www.dlib.org/), Journal of Elec- tronic Publishing (http://www.press.umich.edu/jep/), Public Access Computer Systems Review (http:/ / info.l ib/uh/edu/pacsrev.html), Online ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2006. № 5. 29 Àðõ³âè òà æóðíàëè â³äêðèòîãî äîñòóïó â ãàëóç³ á³áë³îòå÷íî¿ ñïðàâè òà ³íôîðìàö³éíèõ äèñöèïë³í (http://www.infotoday.com/online/default.shtml), E-Content (http://www.ecmag.net), Index Morganagus – A full-text index of library-related electronic serials (http//sunsite.Berkeley.EDU/~emorgan/morganagus/). Сучасний етап розвитку цивілізації називають постіндустріальним, глобальним, відкритим, ме- режевим, суспільством третьої хвилі технологій, інформаційним, і дедалі частіше – суспільством знань – суспільством, заснованим на знаннях. Дій- сно, ми є свідками того, як масове виробництво і розповсюдження знань, масове використання засо- бів роботи з інформацією обіцяють змінити його за історично короткий період, ймовірно, за життя кількох поколінь. Бурхливий розвиток інформа- ційно-комунікаційних технологій як потужних інструментів для роботи з інформацією та знання- ми суттєво прискорює такі зміни [11]. Питання розбудови інформаційного суспільства, а відтак, суспільства знань є особливо актуальни- ми для України, яка потребує інтелектуального за- безпечення в усіх сферах життя людини, суспільс- тва, економіки, держави з огляду на світові тенден- ції. Відомо, що освіта й наука – надзвичайно важ- ливі інструменти суспільної трансформації. Украї- на з майже 48-мільйонним населенням і другою за розміром у Європі територією має давні наукові традиції, високий інтелектуальний потенціал, ве- личезну мережу академічних інститутів і науково- дослідних підрозділів. Слід зазначити, що наша країна має необхідний історичний та сучасний досвід для розвитку інформаційного суспільства: саме в Україні ще на початку 50-х років XX ст. бу- ло створено третій у світі комп’ютер (після США та Великої Британії), сформовано всесвітньовідому школу кібернетики та обчислювальної техніки [2]. Сьогодні слід чітко усвідомити залежність рівня розвитку науки та освіти від рівня впровадження інформаційно-комунікаційних технологій та фор- мування інформаційної культури. Дійсно, наука та освіта як ніякі інші сфери людської діяльності по- требують оперативної, своєчасної та достовірної інформації. Вченому, досліднику, викладачу, сту- денту, фахівцю потрібні потужні вітчизняні та за- рубіжні інформаційні ресурси: швидкий, зручний, багатоаспектний доступ до світової наукової ін- формації через бази даних, наукову періодику, на- укову літературу. Разом з тим, як відомо, стан ін- формаційного забезпечення вітчизняної науки та освіти далекий від ідеального. Однак ми знаємо, що важливим джерелом у сис- темі наукової комунікації, у розповсюдженні на- укової інформації, більше того, найбільш успіш- ним та вдалим засобом наукової комунікації в усій історії науки був і залишається науковий журнал як першоджерело для опублікування наукових ідей, теорій, результатів досліджень, місце для критичного розгляду нових ідей. Саме науковий журнал повноправно вважається серцем системи наукової комунікації, в той самий час як моногра- фії, огляди, реферати та бібліографічні огляди, а наразі і сучасні бази даних відіграють лише допо- міжну роль. Особливо у природничих і технічних науках саме наукові журнали є основою для опуб- лікування результатів досліджень та нових ідей, наукового спілкування взагалі. Тому, наприклад, від 75 до 85 % колекції будь-якої академічної біб- ліотеки світу в цих галузях становлять саме науко- ві журнали. Нині нараховують від 19 до 45 тис. на- укових часописів залежно від того, який тип ви- дань вважати такими. Це означає близько 1,5–2 млн відрецензованих статей щороку, у яких понад 12 млн науковців Гутенбергової ери прагнуть по- ділитися результатами своїх досліджень і засвід- чити авторство свого наукового доробку [11]. Серед українських журналів, у яких висвітлю- ються актуальні проблеми бібліотекознавства, є також видання, що надають відкритий доступ до наукових матеріалів, а саме: «Бібліотечний віс- ник», «Бібліотечна планета»; окремі статті з даної тематики знаходимо у часописі «Культура народів Причорномор’я». Журнал «Бібліотечний вісник» — найвідоміше сьогодні в Україні наукове професійне видання, яке виходить солідним накладом, одержується всі- ма провідними бібліотеками світу. Зміст журналу розкривається у Загальнодержавній реферативній базі даних «Україніка наукова», що встановлена на сайті НБУВ, повні тексти статей включаються до її наукової електронної бібліотеки. Науково-теоре- тичний і практичний журнал — спадкоємець і продовжувач справи, започаткованої виданнями, які випускала Національна бібліотека в 20–30-х ро- ках XX ст., а саме: «Бібліологічні вісті», «Журнал бібліотекознавства та бібліографознавства», «Біб- ліотечний журнал», «Нова книга», «Книжковий вісник». Провідна тематика: бібліотекознавство, бібліографознавство, книгознавство, документо- знавство, інформатика, мовознавство, педагогіка. Структура видання підпорядкована рубрикам, які відображають основні напрями дослідницької ро- боти в Україні та вектори магістральної діяльнос- ті бібліотек-інформаційних центрів держави [10]. «Бібліотечний вісник» віддзеркалює комплекс наукових і теоретичних проблем книги, організації ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2006. № 5. Ðîëü á³áë³îòåê ó ôîðìóâàíí³ ºäèíîãî íàóêîâî-³íôîðìàö³éíîãî ïðîñòîðó Óêðà¿íè 30 бібліотек, питань бібліотечного життя сьогодення, історичні аспекти, еволюцію та динаміку україн- ського книжкового руху, процеси видавничої ді- яльності тощо. Видання є координатором фахової наукової дум- ки країни, моніторингом нових ідей і напрямів роз- витку бібліотечно-інформаційної та книговидавни- чої галузі. Навколо часопису зосереджені найавто- ритетніші творчі сили України, залучаються нау- ковці й фахівці зарубіжжя. У даний час на сайті НБУВ, в Електронному фонді, що налічує 42,5 тис. документів, представлені у відкритому доступі 162 статті з цього журналу, починаючи з 1999 р. Науковий журнал «Культура народів Причорно- мор’я» було започатковано у 1997 р. Міжвузів- ським центром «Крим» спільно з Кримським на- уковим центром НАН України та Міністерством у справах науки та технологій. Метою видання жур- налу є формування наукового потенціалу України, підтримка вчених і наукової молоді, роботи яких сприяють розвитку української державності. Для реалізації цієї мети у виданні публікуються статті українських та зарубіжних учених, аспірантів і студентів, а також матеріали наукових конферен- цій, на яких розглядаються різноманітні аспекти матеріальної і духовної культури народів Причор- номор’я та інших регіонів світу. Статті у журналі подаються чотирма мовами: російською, україн- ською, кримськотатарською та англійською. Ос- новна мова видання – російська. Часопис вихо- дить 6 разів на рік. Сфера розповсюдження жур- налу – Україна та інші держави світу. Журнал має 6 наукових розділів, у яких знайшли відображення публікації з економіки, екології, археології, архі- тектури, філософії, історії, соціології, політології, мистецтва та філології, матеріали наукових чи- тань, конференцій, симпозіумів, які проводяться видавцями журналу та іншими навчальними і на- уковими закладами, наукові статті, що носять дис- кусійний характер, а також публікуються рецензії на статті та монографії, які опубліковані у вітчиз- няних та зарубіжних видавництвах. Журнал має повну електронну версію, яка представлена на сайті НБУВ (4,3 тис. статей з 1997 по 2005 рр.), зокрема, у тематичному розділі «Культура. Наука. Освіта» знаходиться 2453 публікації, де значну частину становлять праці інформаційно-бібліотеч- ної тематики. Щоквартальний науково-виробничий журнал «Бібліотечна планета» розрахований на широкий загал бібліотечних фахівців, що працюють у за- кладах різного підпорядкування та рівня. У видан- ні публікуються практичні матеріали, які підляга- ють науковому узагальненню, а також наукові роз- відки, що можуть використовуватися практиками. Система рубрик часопису розвивається із часом, віддзеркалюючи ускладнення завдань, що поста- вали перед бібліотечною спільнотою, а отже, і пе- ред фаховим часописом. Повну електронну версію за 2005 р. можна знайти за адресою (http://www.nplu.kiev.ua/uk/profy/publication/index.htm). Слід також зауважити, що розвиток фахових пе- ріодичних видань, а отже, і підвищення їх полігра- фічної якості, збільшення періодичності випуску, можливість представлення їх електронних версій онлайнового доступу гальмуються слабкою комп’ютерно-телекомунікаційною базою редакцій бібліотечних часописів. Реалії бібліотечно-інфор- маційної діяльності, розширення меж та усклад- нення змісту праці бібліотечних працівників по- требують відповідних змін у змісті та формі фахо- вих видань як джерел професійної інформації та фахової самоосвіти. Для сучасного суспільства характерний стрім- кий розвиток та активне використання таких кому- нікаційних технологій, які забезпечують не лише мережевий інформаційний обмін, але й можли- вість інтеграції локальних інформаційних ресурсів в єдиний загальнодоступний інформаційний прос- тір. Такі ресурси здатні істотно вплинути на інтен- сивність процесів наукових досліджень, а забезпе- чення публічного (у тому числі віддаленого) до- ступу до них стало одним із першорядних завдань обслуговування освіти, науки і культури. Висновки 1. Систематичне збереження накопичених знань, безперешкодний доступ до результатів науково- дослідницької діяльності та активна наукова кому- нікація є необхідною складовою наукового прогре- су та розвитку людства. 2. Використання сучасних інформаційно-комуні- каційних технологій відкриває нові творчі можли- вості і руйнує перепони у повноцінному науково- му співробітництві та створенні знань як загально- людського надбання. ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2006. № 5. 31 Àðõ³âè òà æóðíàëè â³äêðèòîãî äîñòóïó â ãàëóç³ á³áë³îòå÷íî¿ ñïðàâè òà ³íôîðìàö³éíèõ äèñöèïë³í 3. Легкість пошуку, зручність обробляння та ви- користання, доступність матеріалу у цифровій формі у відкритих архівах і журналах створює уні- кальні можливості для наукового розвитку знань із меншими витратами таких невідновлюваних ре- сурсів, як час і творча енергія, а також надає мож- ливість для якісного представлення результатів дослідницької діяльності, посилює вплив науки у суспільстві, підвищує престиж учених і науково- освітніх організацій. Джерела 1. Будапештская Инициатива «Открытый Доступ» [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.soros.org/openaccess/ru/index.shtml.– Загл. с экрана. 2. Згуровський М. Суспільство знань та інформа- ції – тенденції, виклики, перспективи [Електрон- ний ресурс]. – Режим доступу: URL: http://www.zn.kiev.ua/nn/show/444/38588/. – Загол. з ек- рану. 3. Как улучшить доступ к научной литературе в раз- вивающихся странах: вызовы и возможности движения «Open Access» / Л. Чан, Б. Кирсоп, С. Коста, С. Ару- началам [Электронный ресурс]. – Режим доступа: URL:http://www.ifla.org/IV/ifla71/papers/150r_trans-Chan.pdf. – Загл. с экрана. 4. Кучма І. Л. Відкритий доступ як сучасний напрям наукової комунікації // Україна на шляху до суспільства знань: освіта, наука, культура. – К.: МГО «Прайвесі Юкрейн», 2005. – С. 14–17. 5. Кучма И. Л. Международный семинар «Научная коммуникация в открытом доступе» в Киеве [Электрон- ный ресурс]. – Режим доступа: URL: http://www.eril.ru/magazine/archive/2005/1/news/ kuchma.php. – Загл. с экрана. 6. Негуляев Е. А. Самоархивирование [Элек- тронный ресурс]. – Режим доступа: URL:http: // ellib.gpntb.ru/ntb/2004/12/ntb_12_9_2004.htm. – Загл. с экрана. 7. Негуляев Е. А. E-LIS — открытый электронный ар- хив в области библиотечного дела и информационных дисциплин [Электронный ресурс]. – Режим доступа: URL:http://www.eril.ru/magazine/archive/2004/1/ focus/elis.php. – Загл. с экрана. 8. Постанова Верховної Ради України «Про рекомен- дації парламентських слухань з питань розвитку ін- формаційного суспільства в Україні» від 1 грудня 2005 р. № 3175-15 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: U R L : h t t p : / / z a k o n . r a d a . g o v. u a / c g i - b i n / l a w s / main.cgi?nreg=3175–15. – Загол. з екрану. 9. Рекомендации Международного семинара «Науч- ная коммуникация в открытом доступе», 17–19 февр. 2005 года, Национальный университет «Киево-Моги- лянская Академия», Киев, Украина [Электронный ре- сурс]. – Режим доступа: URL:http://www.eril.ru/magazine/ archive/2005/1/news/recomendation.php. – Загл. с экрана. 10. Солонська Н. Бібліотечний вісник: Науково-теоре- тичний і практичний журнал [Електронний ресурс]. – Режим доступу:URL:http://www.nbuv.gov.ua/. – Загол. з екрану. 11. Ярошенко Т. А. Научные коммуникации 21 столе- тия: электронные ресурсы для науки и образования Ук- раины // Библиотеки и информационные ресурсы в сов- ременном мире науки, культуры, образования и бизне- са [Электронный ресурс]: 13-я Междунар. конф. «Крым-2006»: Тр. конф. – Электрон. дан. – М., 2006. – 1 электрон. опт. диск (CD-ROM). 12. Biblioteca dell’Area di Ricerca CNR di Bologna Ep- rints Server [Electronic Resource]. – Way of access: URL: http://biblio-eprints.bo.cnr.it/. – Title from the screen. 13. Caltechlib (Caltech Library System Papers and Publi- cations) [Electronic Resource]. – Way of access: URL: http://caltechlib.library.caltech.edu/. – Title from the screen. 14. DLIST (Digital Library for Information Science and Technology) [Electronic Resource]. – Way of access: URL: http://dlist.sir.arizona.edu/. – Title from the screen. 15. DOAJ (Directory of Open Access Journals) [Electro- nic Resource]. – Way of access: URL: http://www.doaj.org/ articles/questions. – Title from the screen. 16. E-LIS ((E-prints in Library and Information Science) [Electronic Resource]. – Way of access: URL: http:// eprints.rclis.org/. – Title from the screen. 17. Electronic Journals Library [Electronic Resource]. – Way of access: URL: http://rzblx1.uni-regensburg.de/ ezeit/index.phtml?bibid=AAAAA&colors=7&lang=en. – Title from the screen. 18. J-Gate [Electronic Resource]. – Way of access: URL: http://j-gate.informindia.co.in/. – Title from the screen. 19. LDL (Librarians’ Digital Library) [Electronic Reso- urce]. – Way of access: URL: http:// drtc.isibang.ac.in/. – Title from the screen.

Архіви та журнали відкритого доступу в галузі бібліотечної справи та інформаційних дисциплін

Репозитарії

Схожі ресурси