Стан проблеми та аналіз сучасних підходів щодо регламентування потенційного опромінення

Наведено сучасні тенденції методик розрахунків потенційного опромінення, накопичених світовим співтовариством у сфері радіаційного захисту від потенційного опромінення. Аналіз технічних вимог нормативної бази України щодо запобігання аварійним ситуаціям та аваріям показав, що вони частково або по...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Published in:	Ядерна та радіаційна безпека
Date:	2011
Main Authors:	Кіліна, О.О., Кондратьєв, С.М., Носовський, А.В.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Державне підприємство "Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки" Держатомрегулювання України та НАН України 2011
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/97426
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Стан проблеми та аналіз сучасних підходів щодо регламентування потенційного опромінення / О.О. Кіліна, С.М. Кондратьєв, А.В. Носовський // Ядерна та радіаційна безпека. — 2011. — № 3. — С. 63-67. — Бібліогр.: 25 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-97426
record_format	dspace
spelling	Кіліна, О.О. Кондратьєв, С.М. Носовський, А.В. 2016-03-28T10:56:18Z 2016-03-28T10:56:18Z 2011 Стан проблеми та аналіз сучасних підходів щодо регламентування потенційного опромінення / О.О. Кіліна, С.М. Кондратьєв, А.В. Носовський // Ядерна та радіаційна безпека. — 2011. — № 3. — С. 63-67. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. 2073-6231 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/97426 614.876:001.8 Наведено сучасні тенденції методик розрахунків потенційного опромінення, накопичених світовим співтовариством у сфері радіаційного захисту від потенційного опромінення. Аналіз технічних вимог нормативної бази України щодо запобігання аварійним ситуаціям та аваріям показав, що вони частково або повністю не відповідають регламентам щодо захисту від потенційного опромінення. З цього випливає необхідність гармонізації нормативної бази України в аспекті адекватності технічних вимог регламентам потенційного опромінення. Приведены современные тенденции методик расчетов потенциального облучения, накопленных мировым сообществом в области радиационной защиты от потенциального облучения. Анализ технических требований нормативной базы Украины к предотвращению аварийных ситуаций и аварий показал, что они частично или полностью не соответствуют регламентам защиты от потенциального облучения. Отсюда следует необходимость гармонизации нормативной базы Украины в аспекте адекватности технических требований регламентам потенциального облучения. The paper analyzes the current tendencies of methods accumulated by the world community for calculations of potential exposure. The analysis of technical requirements for prevention of emergencies and accidents stipulated by the Ukrainian regulatory framework demonstrates that they either partly or completely fail to comply with regulations for protection against potential exposure. This implies that the Ukrainian regulatory basis requires harmonization in terms of compliance with technical requirements of potential exposure regulations. uk Державне підприємство "Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки" Держатомрегулювання України та НАН України Ядерна та радіаційна безпека Стан проблеми та аналіз сучасних підходів щодо регламентування потенційного опромінення Состояние проблемы и анализ современных подходов к регламентированию потенциального облучения Status of the Problem and Analysis of Modern Approaches to Regulation of Potential Exposure Article published earlier
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
title	Стан проблеми та аналіз сучасних підходів щодо регламентування потенційного опромінення
spellingShingle	Стан проблеми та аналіз сучасних підходів щодо регламентування потенційного опромінення Кіліна, О.О. Кондратьєв, С.М. Носовський, А.В.
title_short	Стан проблеми та аналіз сучасних підходів щодо регламентування потенційного опромінення
title_full	Стан проблеми та аналіз сучасних підходів щодо регламентування потенційного опромінення
title_fullStr	Стан проблеми та аналіз сучасних підходів щодо регламентування потенційного опромінення
title_full_unstemmed	Стан проблеми та аналіз сучасних підходів щодо регламентування потенційного опромінення
title_sort	стан проблеми та аналіз сучасних підходів щодо регламентування потенційного опромінення
author	Кіліна, О.О. Кондратьєв, С.М. Носовський, А.В.
author_facet	Кіліна, О.О. Кондратьєв, С.М. Носовський, А.В.
publishDate	2011
language	Ukrainian
container_title	Ядерна та радіаційна безпека
publisher	Державне підприємство "Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки" Держатомрегулювання України та НАН України
format	Article
title_alt	Состояние проблемы и анализ современных подходов к регламентированию потенциального облучения Status of the Problem and Analysis of Modern Approaches to Regulation of Potential Exposure
description	Наведено сучасні тенденції методик розрахунків потенційного опромінення, накопичених світовим співтовариством у сфері радіаційного захисту від потенційного опромінення. Аналіз технічних вимог нормативної бази України щодо запобігання аварійним ситуаціям та аваріям показав, що вони частково або повністю не відповідають регламентам щодо захисту від потенційного опромінення. З цього випливає необхідність гармонізації нормативної бази України в аспекті адекватності технічних вимог регламентам потенційного опромінення. Приведены современные тенденции методик расчетов потенциального облучения, накопленных мировым сообществом в области радиационной защиты от потенциального облучения. Анализ технических требований нормативной базы Украины к предотвращению аварийных ситуаций и аварий показал, что они частично или полностью не соответствуют регламентам защиты от потенциального облучения. Отсюда следует необходимость гармонизации нормативной базы Украины в аспекте адекватности технических требований регламентам потенциального облучения. The paper analyzes the current tendencies of methods accumulated by the world community for calculations of potential exposure. The analysis of technical requirements for prevention of emergencies and accidents stipulated by the Ukrainian regulatory framework demonstrates that they either partly or completely fail to comply with regulations for protection against potential exposure. This implies that the Ukrainian regulatory basis requires harmonization in terms of compliance with technical requirements of potential exposure regulations.
issn	2073-6231
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/97426
citation_txt	Стан проблеми та аналіз сучасних підходів щодо регламентування потенційного опромінення / О.О. Кіліна, С.М. Кондратьєв, А.В. Носовський // Ядерна та радіаційна безпека. — 2011. — № 3. — С. 63-67. — Бібліогр.: 25 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT kílínaoo stanproblemitaanalízsučasnihpídhodívŝodoreglamentuvannâpotencíinogoopromínennâ AT kondratʹêvsm stanproblemitaanalízsučasnihpídhodívŝodoreglamentuvannâpotencíinogoopromínennâ AT nosovsʹkiiav stanproblemitaanalízsučasnihpídhodívŝodoreglamentuvannâpotencíinogoopromínennâ AT kílínaoo sostoânieproblemyianalizsovremennyhpodhodovkreglamentirovaniûpotencialʹnogooblučeniâ AT kondratʹêvsm sostoânieproblemyianalizsovremennyhpodhodovkreglamentirovaniûpotencialʹnogooblučeniâ AT nosovsʹkiiav sostoânieproblemyianalizsovremennyhpodhodovkreglamentirovaniûpotencialʹnogooblučeniâ AT kílínaoo statusoftheproblemandanalysisofmodernapproachestoregulationofpotentialexposure AT kondratʹêvsm statusoftheproblemandanalysisofmodernapproachestoregulationofpotentialexposure AT nosovsʹkiiav statusoftheproblemandanalysisofmodernapproachestoregulationofpotentialexposure
first_indexed	2025-11-24T15:43:15Z
last_indexed	2025-11-24T15:43:15Z
_version_	1850472787345408000
fulltext	Ядерна та радіаційна безпека 3 (51).2011 63 Н ещодавно до світової практики радіаційного захисту введено поняття потенційного опро- мінення та встановлено його нормативи. На відміну від планованого опромінення, яке за даних умов обов’язково відбудеться і дозу якого можна передбачити, існує таке опромінення, очіку- ване внаслідок практичної діяльності або її видозміни, що є можливим, але воно може не відбутися взагалі — таке опромінення називається потенційним. Міжнародний досвід регламентування потенційного опромінення в іноземних документах Найновіші досягнення, накопичені світовим співто- вариством у галузі радіаційного захисту від потенційного опромінення (і, зокрема, під час поводження з радіоактив- ними відходами), узагальнені в публікаціях МКРЗ (46, 60, 64, 76, 103, 104), МАГАТЕ, директивах Євратому та матеріа- лах НКРЗ США [1–8]. Захист від потенційного опромінення. Радіаційне опро- мінення, яке може бути результатом практичної діяльності, поділяється на дві широкі категорії: поточне опромінення і потенційне опромінення [1]. Поточним вважається опромі- нення, виникнення якого можна очікувати в певних межах, тобто опромінення, яке прогнозовано трапиться незалежно від часу з імовірністю 1 або приблизно 1. Воно охоплює як опромінення від планового процесу експлуатації, так і опро- мінення від подій, які не заплановані, але мають високу ймовірність і низьку значимість [3]. У разі потенційного опромінення людський ризик є ре- зультатом двох випадкових подій: виникнення події, що призводить до опромінення, і прояву шкідливого ефек- ту (що дає опромінення) [3]. МКРЗ рекомендувала межі доз і використання дозових обмежень для опромінення внаслідок нормальних умов під час практичної діяльності із застосуванням радіаційних технологій. Наслідки опромінення для здоров’я бувають двох видів: детерміністичні та стохастичні [5]. Детерміністичні наслід- ки, безсумнівно, матимуть місце в разі отримання достат- ньо високої дози опромінення. Для доз, які є нижчими за певний граничний рівень, вони ніколи не виникнуть. Виникнення захворювання на рак носить стохастичний ха- рактер. Імовірність виникнення раку в результаті опромі- нення звичайно зростає зі збільшенням дози. Коли всі дози, отримувані окремими особами, виявляються нижчими за границю детерміністичних наслідків, для забезпечення захисту вважається, що існує лінійна залежність між до- зою опромінення, ймовірністю виникнення наслідків для здоров’я окремих осіб і загальною радіаційною шкодою для здоров’я місцевого населення. Індивідуальний ризик. Існує чимало видів діяльності, корисних для суспільства, але разом с цим таких, що створюють певний ризик для окремих осіб. За нормаль- не опромінення МКРЗ рекомендує брати межі річної дози, що відповідають ймовірності очікуваної щорічної перед- часної смертності населення, яка становить декілька оди- ниць ќ 10–5. Ця цифра є передбачуваною межею ймовір- ності смерті в результаті нормального використання всіх регульованих джерел, які впливають на одну особу. Індивідуальний ризик, виражений в категоріях потен- ційного опромінення, буде визначальним фактором безпе- ки АЕС лише при дозах, якщо такі матимуть місце, мен- ших приблизно за 10 мЗв. УДК 614.876:001.8 О. О. Кіліна, С. М. Кондратьєв, А. В. Носовський Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки, м. Київ, Україна Стан проблеми та аналіз сучасних підходів щодо регламентування потенційного опромінення Наведено сучасні тенденції методик розрахунків потен- ційного опромінення, накопичених світовим співтовариством у сфері радіаційного захисту від потенційного опромінення. Аналіз технічних вимог нормативної бази України щодо запобі- гання аварійним ситуаціям та аваріям показав, що вони част- ково або повністю не відповідають регламентам щодо захисту від потенційного опромінення. З цього випливає необхідність гармонізації нормативної бази України в аспекті адекватності технічних вимог регламентам потенційного опромінення. К л ю ч о в і с л о в а: потенційне опромінення, нормативна база, радіаційний захист, безпека. Е. А. Килина, С. М. Кондратьев, А. В. Носовский Состояние проблемы и анализ современных подходов к регламентированию потенциального облучения Приведены современные тенденции методик расчетов по- тенциального облучения, накопленных мировым сообществом в области радиационной защиты от потенциального облучения. Анализ технических требований нормативной базы Украины к предотвращению аварийных ситуаций и аварий показал, что они частично или полностью не соответствуют регламен- там защиты от потенциального облучения. Отсюда следует необходимость гармонизации нормативной базы Украины в аспекте адекватности технических требований регламентам потенциального облучения. К л ю ч е в ы е с л о в а: потенциальное облучение, норма- тивная база, радиационная защита, безопасность. © О. О. Кіліна, С. М. Кондратьєв, А. В. Носовський, 2011 64 Ядерна та радіаційна безпека 3 (51).2011 О. О. Кіліна, С. М. Кондратьєв, А. В. Носовський Суспільний ризик. Термін «суспільний ризик» викорис- товується для того, щоб уявити загальні наслідки аварії. Вирішуючи питання про рівень безпеки, необхідно брати до уваги як імовірність подій, так і повний опис потенцій- них наслідків. Колективний ризик — це певне сполучення індивіду- ального ризику та кількості осіб, що зазнають цього ризи- ку. Він є лише частиною суспільного ризику та, як і в разі індивідуального ризику, має доповнюватися іншими кри- теріями. Одним з перевірених методів представлення на- слідків важких аварій є крива частоти аварій, кожна з яких викликає кількість смертей, що перевищує заявлену, — так звана крива f-N. Аналогічні криві можуть бути прогнозо- вані для нових станцій на основі результатів ймовірнісних оцінок безпеки. В контексті потенційного опромінення важкість аварії має бути пов’язана з дією на здоров’я населення і масшта- бами втручання у суспільній сфері незалежно від ступеня пошкодження АЕС. Один з підходів полягає в обгрунту- ванні визначення важкості аварії можливими масштабами та характером радіоактивних викидів, а отже — масштаба- ми втручання, потрібного за таких аварій. Подібний підхід вже використовується як допоміжний засіб під час розгля- ду індивідуального ризику [10]. Оцінка ризику потенційного опромінення. Оцінка ризику потенційного опромінення для планування або оцінки за- хисних заходів звичайно базується на: а) побудові сценаріїв за послідовністю подій, що супроводжуються опромінен- ням; б) оцінці ймовірностей кожної з цих послідовностей; в) оцінці результуючої дози; г) оцінці збитку, спричине- ного цієї дозою; д) зіставленні результатів з деякими кри- теріями прийнятності; е) оптимізації захисту, яка може вимагати кілька повторень початкових кроків [1]. Для забезпечення захисту персоналу узагальнені оцін- ки ризику можуть бути зроблені на підставі узагальнен- ня даних нормального професійного опромінення, а не за результатами більш детального дослідження конкретних виробничих операцій [10, 11]. Обмеження доз можуть сяга- ти 5 мЗв по деяких окремих видах виробничої діяльності [8]. Тому, розглядаючи потенційне опромінення персоналу, МКРЗ продовжує рекомендувати узагальнений граничний ризик у 2⋅10–4 на рік, що дорівнює ймовірності виникнен- ня смертельного раку через опромінення персоналу гра- ничною дозою 5 мЗв на рік [3]. Розглядаючи потенційне опромінення населення, МКРЗ, як і раніше, рекомендує граничний ризик 1⋅10–5 на рік. Дозові критерії, запропоно- вані для оцінки потенційного опромінення, в такому разі повинні бути отримані, виходячи зі значень граничних ри- зиків, з урахуванням імовірності аварії [4]. Логічна структура аналізу. Найважливішою ідеєю в аналізі логічних структур є концепція успіху або відмови систем, підсистем та компонентів. У цьому контексті «успіх» означає адекватну роботу системи, підсистеми або компо- нента, за якої запланована ціль досягається в необхідний термін. «Відмова», з іншого боку, відповідає випадкам, коли поставлена мета не досягається. Система, підсистема або компонент може «спрацювати» або «відмовити» під час виклику іншою системою, підсистемою або компонентом. Людський фактор. Людський фактор, як через помилку, так і за наказом, часто є найбільшим внеском у ймовір- ність потенційного опромінення. Частота, з якою персонал робить помилки, — з числа найбільш складно підраховува- них логічним і послідовним способом величин. Підрахунок помилок персоналу містить розпізнавання факторів, що впливають на продуктивність: планування робочого про- стору, рівень освітленості, кількість шуму і відволікаючих чинників, рівень стресу, пов’язаного з роботою, попередні тренування тощо, які призводять до ситуацій, що виклика- ють помилку. Поки значення 10–3 на подію розглядається як розумний вибір для частоти помилок персоналу в ба- гатьох складних ситуаціях; воно може становити 10–2 на подію або вище, залежно від факторів, що впливають на продуктивність. Також допускається, що ймовірність повто- рюваної помилки персоналу зростає, якщо в перший раз ця помилка не спричиняє важких наслідків. Ситуації аварійного опромінення. Навіть за умови того, що вже на стадії проектування вжито всіх допустимих заходів для зниження ймовірності та наслідків потенційного опромі- нення, таке опромінення слід розглядати в аспектах аварійної готовності та реагування [4]. У ситуаціях аварійного опромі- нення може статися опромінення осіб з населення або персо- налу, а також забруднення довкілля [7]. Загальні принципи планування втручання у разі радіаційної аварійної ситуації встановлено МКРЗ в публікаціях 60 і 63 (ICRP, 1991b, 1992). Додаткові рекомендації наведено в публікаціях 86, 96, 97, і 98 (ICRP, 2000c, 2005a, 2005b, 2005c). Залишаючи загальні прин- ципи і додаткові рекомендації слушними, МКРЗ доповнює їх рекомендаціями щодо впровадження захисних заходів на підставі недавніх розробок з аварійної готовності і досвіду, накопиченого з моменту публікації цих рекомендацій. МКРЗ представила значні рекомендації щодо зниження ймовірності потенційного опромінення і запобігання аваріям у публіка- ціях 76, 86, 97 і 98 (1997, 2000, 2005, 2005 рр.). Регламентування потенційного опромінення в документах Російської Федерації Норми радіаційної безпеки. У НРБ-99 [9] вказано, що для обґрунтування витрат на радіаційний захист під час реалі- зації принципу оптимізації приймається, що опромінення колективною ефективною дозою в 1 люд.∙Зв призводить до потенційної шкоди, що дорівнює втраті 1 люд.-року жит- тя населення. Розмір грошового еквіваленту втрати 1 люд.- року життя населення встановлюється методичними вказів- ками федерального органу Держсанепідемнагляду в розмірі не менше одного річного подушного національного доходу. Границя індивідуального довічного ризику в умовах нор- мальної експлуатації для техногенного опромінення персона- лу протягом року береться округлено 1,0⋅10–3, а для населен- ня — 5,0⋅10–5. Рівень нехтуваного ризику 10–6 розділяє зона оптимізації ризику та зона безумовно прийнятного ризику. Особи, що піддавалися опроміненню з ефективною до- зою, більшою за 100 мЗв протягом року, у подальшій ро- боті не повинні піддаватися опроміненню з дозою вищою за 20 мЗв на рік. Опромінення ефективною дозою вище ніж 200 мЗв протягом року має розглядатися як потенцій- но небезпечне. Осіб, що піддавалися такому опроміненню, потрібно терміново виводити з зони опромінення і на- правляти на медичне обстеження. Подальша робота з дже- релами випромінювання цим особам може бути дозволена тільки в індивідуальному порядку за їх згодою рішенням компетентної медичної комісії. У загальних положеннях НРБ-99/2009 [10] вказано, що для найбільш повної оцінки шкоди, яка може бути завдана здоров’ю внаслідок опромінення в невеликих дозах, визна- чається шкода, яка кількісно враховує як ефекти опромі- нення окремих органів та тканин тіла, що відрізняються Ядерна та радіаційна безпека 3 (51).2011 65 Стан проблеми та аналіз сучасних підходів щодо регламентування потенційного опромінення радіочутливістю до іонізуючого випромінювання, так і всьо- го організму в цілому. Відповідно до загальноприйнятої в світі лінійної безпорогової теорії залежності ризику сто- хастичних ефектів від дози, величини ризику пропорцій- ні дозі випромінювання та пов’язані з дозою через лінійні коефіцієнти радіаційного ризику. Усереднений коефіцієнт ризику, за яким визначаються границі доз персоналу та населення, дорівнює 0,05 Зв–1. В умовах нормальної експлуатації джерел іонізуючого ви- промінювання границі доз опромінення протягом року вста- новлюються виходячи зі значень індивідуального довічного ризику: для персоналу — 1,0⋅10–3; для населення — 5,0⋅10–5. Рівень нехтувано малого ризику дорівнює 10–6. Обґрунтовуючи захист від джерел потенційного випро- мінювання протягом року, беруть такі граничні значення узагальненого ризику (добуток ймовірності події, що приз- водить до опромінення, і ймовірності смерті, яка пов’язана з опроміненням): персонал — 2,0⋅10–4 рік-1; населення — 1,0⋅10–5 рік–1. Отже, обмеження узагальненого ризику в НРБ-99/2009 має достатньо складний характер. При цьому ймовірність смерті, спричиненої опроміненням, визначається не тіль- ки дозиметричними характеристиками, але й національ- ними демографічними даними. Основні санітарні правила забезпечення радіаційної без- пеки та методичні вказівки. У документі ОСПОРБ 99/2010 [11] радіаційну безпеку персоналу та населення від джерел потенційного опромінення забезпечено завдяки застосу- ванню технічних заходів зі зниження ймовірності подій, внаслідок яких можуть бути перевищені граничні значення узагальненого ризику, що встановлені у НРБ-99/2009 [10], а також заходів з мінімізації наслідків радіаційної аварії. У додатку до [11] наведено інформацію щодо практичної реалізації основних принципів радіаційної безпеки: прин- ципу обґрунтування та принципу оптимізації. Вони мають здійснюватися за спеціальними методичними вказівками [12], що затверджуються федеральними органами держав- ного нагляду за радіаційною безпекою. Методичні вказівки [12] встановлюють порядок реалі- зації положень розділу 3.1 ОСПОРБ 99 [11], згідно з яким радіаційні об’єкти діляться на чотири категорії потенцій- ної радіаційної небезпеки. Встановлюючи категорію радіаційного об’єкта для ви- значення масштабів можливого аварійного радіаційного впливу на різні категорії осіб, що опромінюються, викорис- товують такі рівні (гігієнічні критерії) ефективних доз по- тенційного опромінення: для персоналу групи А — 20 мЗв; для персоналу групи Б — 5 мЗв; для населення — 1 мЗв. Визначаючи категорію потенційної небезпеки радіацій- ного об’єкта, враховують потенційне опромінення в різних просторових зонах тільки тих категорій осіб, знаходження яких в них можливе. Національний досвід регламентування потенційного опромінення Норми радіаційної безпеки України. «Норми радіаційної безпеки України» (НРБУ-97) [13] є основним документом, що встановлює систему радіаційно-гігієнічних регламен- тів для забезпечення прийнятних рівнів опромінення як для окремої людини, так і для суспільства в цілому. Норми радіаційної безпеки містять чотири групи радіаційно- гігієнічних регламентованих величин і встановлюють три категорії осіб, які зазнають опромінювання. В документі наведено перелік основних регламентованих величин, радіаційно-гігієнічні регламенти для кожної з вказаних вище груп, описано звільнення практичної діяльності чи джерел іонізуючого випромінювання від регулюючого кон- тролю, а також наведено додатковий матеріал. «Радіаційний захист від джерел потенційного опромі- нення» [14] доповнює та розширює сферу дії [13], охоплюю- чи систему радіаційно-гігієнічного регламентування дже- рела потенційного опромінення. Таким чином, збережено спадкоємність і загальну логічну структуру гігієнічного нормування в галузі радіаційної гігієни. Відповідно до цьо- го встановлено і повну назву першого документа: «Норми радіаційної безпеки України; доповнення: «Радіаційний захист від джерел потенційного опромінення» (або у фор- мі абревіатури: «НРБУ-97/Д-2000»). У даний документ введено такі нові положення: концепцію потенційного опромінення; чотири групи джерел потенційного опромінення; систему регламентів, що містить референтні рівні доз і ризиків потенційного опромінення, а також референтні ймовірності критичних подій; класифікацію радіоактивних відходів, яка відповідає вимогам Закону України «Про поводження з радіоактив- ними відходами» від 1995 р. НРБУ-97/Д-2000 [13] вводить величину узагальненого ризику (далі — ризик) як міру шкоди для здоров’я люди- ни, що опинилася у сфері впливу опромінення, яке підля- гає обмеженню. Такий ризик визначається добутком двох величин: ймовірності опромінення в одиницю часу (рік) на ймовірність реалізації радіологічних (стохастичних, детер- міністичних, гострих клінічних) наслідків для здоров’я осіб, які стали об’єктами цього опромінення. На стадії проектування системи протирадіаційного захис- ту принципи неперевищення й оптимізації реалізуються так, щоб пов’язана з потенційним опроміненням шкода, вираже- на в одиницях ризику, не перевищувала встановлених даним документом рівнів референтних ризиків і була настільки, на- скільки це може бути досягнуто, нижчою за них. Встановлено числові значення референтних ризиків по- тенційного опромінення, які не перевищують рівнів прий- нятності, а також враховують гетерогенність розподілу інди- відуальних доз у працівників: для персоналу — 2⋅10–4 рік–1; для населення — 5⋅10–5 рік–1. Якщо ризики нижчі за 5⋅10–7 рік–1, то відповідні цим ризикам рівні опромінення не беруться до уваги, а вказа- не граничне значення ризику визначається як «ризик, що ігнорується». Для практичного застосування встановлено референтні ймовірності критичних подій, пов’язаних з джерелами по- тенційного опромінення першої групи (табл. 1 та 2). Таблиця 1. Референтні ймовірності критичних подій, які супроводжуються реалізацією потенційного опромінення населення від джерел першої групи [14] Інтервал ефективних доз потенційного опромінення, мЗв на подію Референтна ймовірність, рік–1 Не перевищує 50 1 ∙ 10–2 Вище 50* 2 ∙ 10–5 * Ймовірність подій, внаслідок яких за короткий час можуть реалізуватися летальні дози опромінення, не повинна перевищувати 5∙10–7 рік–1. 66 Ядерна та радіаційна безпека 3 (51).2011 О. О. Кіліна, С. М. Кондратьєв, А. В. Носовський Таблиця 2. Референтні ймовірності критичних подій, які супроводжуються реалізацією потенційного опромінення персоналу від джерел першої групи [14] Інтервал доз потенційного опромінення Референтна ймовірність, рік–1 Ефективна доза, мЗв на подію Не перевищує 100 1∙10–2 Вище 100 2∙10–4 Еквівалентна доза, мЗв на подію 150–500 2∙10–4 Поглинута доза, мГр на подію Вище 1000 5∙10–7 Ймовірність критичних подій, пов’язаних з ризиками потенційного опромінення пацієнтів від медичних дже- рел, а також система регламентів, що обмежує і ці ризи- ки, і дози подібного опромінення, визначається спеціаль- ним документом, що розроблюється та затверджується Міністерством охорони здоров’я України. Основні санітарні правила забезпечення радіаційної без- пеки України. Дія «Основних санітарних правил забезпе- чення радіаційної безпеки України» [15] (далі — Правила) поширюється на всі види виробничої діяльності, а також на всі ситуації втручання, в умовах яких відбувається чи може відбуватися опромінення людини на виробництві та/або в побуті будь-якими джерелами природного та/або штучного походження. На стадії планування та проектування будь-які ДІВ мають розглядатися як поточно опромінюючі джерела та потенційно опромінюючі джерела. У документі сказано, що потенційне опромінення персоналу та населення розглядається при проектуванні практичної діяльності і реалізується безпосередньо після деякої, не запланованої нормальним технологічним про- цесом, критичної події; ймовірність його виникнення не перевищує 1⋅10–2 рік–1. Технічні вимоги нормативної бази України щодо запобігання аварійним ситуаціям, які стосуються надійності систем і елементів, та їх адекватність регламентам із захисту від потенційного опромінення Документи [16–25] розглянуто в контексті радіаційної без- пеки. Після аналізу технічних вимог нормативної бази України можна зробити висновок про те, що тільки у [24] вимоги до радіаційної безпеки та протирадіаційний захист персоналу й населення під час практичної діяльності за умови критичних подій базуються на принципах виправданості, неперевищен- ня та оптимізації (відповідно до НРБУ-97 та НРБУ-97/Д-2000). В нормативних документах України з проектування ядерно небезпечних об’єктів не закладено методику розрахунку ри- зиків потенційного опромінення. Причиною є те, що доку- менти [16–25] були видані здебільшого за радянських часів і не містять інформації щодо потенційного опромінення, тому враховують захист лише від поточного. Отже, технічні вимоги нормативної бази України щодо запобігання аварійним ситуаціям та аваріям цілком або частково не відповідають регламентам із захисту від потен- ційного опромінення. Висновки Проаналізовано сучасні тенденції методик розрахунків потенційного опромінення, накопичених світовим співто- вариством у галузі радіаційного захисту від потенційного опромінення (зокрема при поводженні з радіоактивними відходами), узагальнених у публікаціях МКРЗ (46, 60, 64, 76, 103, 104), МАГАТЕ, директивах Євратому, матеріалах НКРЗ США та документах Російської Федерації [1–12]. З аналізу випливає, що оптимізація захисту від потенцій- ного опромінення на сьогодні є невирішеною проблемою. Аналіз технічних вимог нормативної бази України при- вів до висновку, що документи [16–25] стосовно запобіган- ня аварійним ситуаціям та аваріям цілком або частково не відповідають регламентам щодо захисту від потенцій- ного опромінення [14]. У ці документи, що видані здебіль- шого за радянських часів, не закладено ні методики розра- хунку ризиків потенційного опромінення, ні поняття потенційного опромінення, а враховується лише захист від поточного опромінення. Проте вивчення проблеми потенційного опромінення широко розповсюджене в світі [1–12]. Публікації МКРЗ, МАГАТЕ, директиви Євратому та матеріали НКРЗ США [1–8] носять лише рекомендацій- ний характер, але містять інформацію щодо потенційного опромінення, врахування якого є вкрай важливим у про- ектуванні й експлуатації ядерно небезпечних об’єктів. Отже, існує необхідність гармонізації української нор- мативної бази в аспекті адекватності технічних вимог рег- ламентам потенційного опромінення. В подальшому пла- нується виконати розробку методики розрахунку ризиків потенційного опромінення та, на її основі, розробку ор- ганізаційних і технічних методів, які будуть впроваджені на об’єктах з радіаційними технологіями для дотримання радіаційно-гігієнічних регламентів та зниження ризиків потенційного опромінення до рівня, що досягається в ро- зумних межах. До того ж планується проаналізувати заходи безпеки з використанням розроблених методів для окремих об’єктів з радіаційними технологіями, що впроваджуються на цих об’єктах, і розробити рекомендації щодо удоскона- лення цих заходів та впровадження на відповідних об’єктах. Список літератури 1. ICPR Publication 60. Radiation protection 1990: Recommen- dations of the International Commission on Radiological Protection (ICRP). — New York: Pergamon Press, 1991. — 197 p. 2. ICPR Publication 64. Protection from potential exposure: a con- ceptual framework. — Oxford: Pergamon Press, 1993. — 20 p. 3. ICPR Publication 76. Protection from potential exposure: Ap- plication to Selected Radidtion Sourse. — Oxford: Pergamon Press, 1997. — 60 p. 4. ICPR Publication 103. The 2007 Recomendations of the interna- tional commission on radiological protection. — Elsevier, 2007. — 246 p. 5. INSAG Series No.9. Potential Exposure in Nuclear Safety. A re- port by the the International Nuclear Safety Advisory Group. INSAG. — Vienna: IAEA, 1995. — 35 p. 6. IAEA Safety Series 104. Extension of the principles of radiation protection to sources of potential exposure, safety report. — Vienna: IAEA, 1990. — 31 p. 7. NEA OCDE/GD 1995. The Meaning and Application of the Concept of Potential Exposure. A report from the CRPPH/CSNI/ CNRA/RWMC Expert Group. — Paris: NEA, 1995. — 20 p. 8. UNSCEAR 2006. Sources and effects of ionizing radiation. UNSCEAR 2006 Report to the General Assambley with Scientific An- nexes. — New York: V. I., 2008. — 334 p. Ядерна та радіаційна безпека 3 (51).2011 67 Стан проблеми та аналіз сучасних підходів щодо регламентування потенційного опромінення 9. СП 2.6.1–758–99. Нормы радиационной безопасности (НРБ- 99): Гигиенические нормативы. — М.: Центр сан.-эпид. норми- рования, гиг. сертификации и экспертизы Минздрава России, 1999. — 116 с. 10. СанПиН 2.6.1.2523–09. Нормы радиационной безопас- ности (НРБ-99/2009): Санитарно-эпидемиологические правила и нормативы. — М.: Федеральный центр гигиены и эпидемиоло- гии Роспотребнадзора, 2009. 11. СП 2.6.1.2612–10. Основные санитарные правила обеспече- ния радиационной безопасности (ОСПОРБ-99/2010): Санитарные правила. — М.: Центр сан.-эпид. нормирования, гиг. сертифика- ции и экспертизы Минздрава России, 2010. 12. МУ 2.6.1.2005–05. Ионизирующее излучение, радиацион- ная безопасность. Методические указания. Установление кате- гории потенциальной опасности радиационного объекта. — М.: Центр сан.-эпид. нормирования, гиг. сертификации и экспертизы Минздрава России, 2005. 13. Норми радіаційної безпеки України. Державні гігієнічні нормативи (НРБУ-97). — К.: МОЗ України, 1997. — 127 с. 14. Норми радіаційної безпеки України. Доповнення: Радіа- ційний захист від джерел потенційного опромінення (НРБУ-97/Д- 2000). — К.: МОЗ України, 2000. — 80 с. 15. Основные санитарные правила противорадиационной за- щиты Украины (ОСПУ). — К., 2005. 16. Нормы строительного проектирования АС с реакторами различного типа. Правила и нормы в атомной энергетике (ПиН АЭ-5.6). — Утвержд. МАЭ СССР от 29.12.86. 17. Нормы проектирования сейсмостойких атомных станций (ПНАЭ Г-5–006–87). — Утвержд. ГАЭН СССР от 30.12.87 16. 18. Правила устройства и безопасной эксплуатации оборудова- ния и трубопроводов атомных энергетических установок (ПНАЭ Г-7–008–89). — Утвержд. ГАЭН СССР от 1989 г. 19. Нормы проектирования железобетонных сооружений ло- кализующих систем безопасности атомных станций (ПНАЭ Г- 10–007–89), утвержденные ГПАН СССР от 25.10.89. 20. Правила безопасности при хранении и транспортировке ядерного топлива на объектах атомной енергетики (ПНАЭ Г-14– 029–91). — Утвержд. ГПАН СССР от 31.10.91 № 12. 21. Загальні положення безпеки атомних станцій (НП 306.2.141–2008). — Затвердж. наказом Держатомрегулювання від 19.11.2007 № 162, зареєстр. в Мін’юсті 25.01.2008 за № 56/14747. 22. Правила ядерної безпеки реакторних установок атомних станцій з реакторами з водою під тиском (НП 306.2.145–2008). — Затвердж. наказом Держатомрегулювання від 15.04.2008 № 73, зареєстр. в НАЕК 01.08.2008 за № 761. 23. Вимоги з ядерної та радіаційної безпеки до інформаційних і керуючих систем, важливих для безпеки атомних станцій (НП 306.5.02/3.035–2000). — Затвердж. наказом Держатомрегулювання від 28.03.2000 № 19, зареєстр. в НАЕК 01.08.2008 за № 761. 24. Основні положення забезпечення безпеки проміжних схо- вищ відпрацьованого ядерного палива сухого типу (НП 306.2.105– 2004). — Затвердж. наказом Держатомрегулювання від 29.12.04 № 198, зареєстр. в в Мін’юсті 17.01.05 № 49/10329 та НАЕК 22.04.05 за № 316 р. 25. Правила ядерної та радіаційної безпеки при перевезенні радіоактивних матеріалів (ПБПРМ-2006), (НП 306.6.124–2006). — Затвердж. наказом Держатомрегулювання від 30.08.06 № 132, зареєстр. Мін’юстом 18.09.2006 за № 1056/12930. Надійшла до редакції 20.05.2011.

Стан проблеми та аналіз сучасних підходів щодо регламентування потенційного опромінення

Institution

Similar Items