Геофізичні дослідження для підвищення ефективності пошуку корисних копалин в Україні

На прикладі Українського щита і Дніпровсько-Донецької западини розглянуто ефективність використання геофізичних методів при пошуках рудних і вуглеводневих корисних копалин. Показано, що на сучасному етапі розвитку прогнозування районів розгортання пошукових робіт неможливе без вивчення глибинної б...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Date:	2016
Main Authors:	Старостенко, В.І., Гінтов, О.Б., Кутас, Р.І.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2016
Series:	Вісник НАН України
Subjects:	Статті та огляди
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/99843
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Геофізичні дослідження для підвищення ефективності пошуку корисних копалин в Україні / В.І. Старостенко, О.Б. Гінтов, Р.І. Кутас // Вісник Національної академії наук України. — 2016. — № 3. — С. 54-61. — Бібліогр.: 25 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-99843
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-998432025-02-23T20:24:29Z Геофізичні дослідження для підвищення ефективності пошуку корисних копалин в Україні Геофизические исследования для повышения эффективности поиска полезных ископаемых в Украине Geophysical research to increase efficiency of minerals search in Ukraine Старостенко, В.І. Гінтов, О.Б. Кутас, Р.І. Статті та огляди На прикладі Українського щита і Дніпровсько-Донецької западини розглянуто ефективність використання геофізичних методів при пошуках рудних і вуглеводневих корисних копалин. Показано, що на сучасному етапі розвитку прогнозування районів розгортання пошукових робіт неможливе без вивчення глибинної будови земної кори і мантійних процесів, які є генераторами рудних і нафтогазових флюїдів. Шляхами надходження рудної і вуглеводневої речовини з глибини до поверхні є зони розломів, які ефективно досліджуються комплексом геофізичних методів. Зокрема, за результатами геофізичного і геодинамічного моделювання та завдяки тісному комплексуванню геофізичних і геологорозвідувальних робіт доведено, що ключове положення у структурі Українського щита посідає Кіровоградський рудний район, який містить унікальні метасоматичні родовища урану, а також багатий на родовища благородних, кольорових і рідкісних металів. На примере Украинского щита и Днепровско-Донецкой впадины рассмотрена эффективность использования геофизических методов при поисках рудных и углеводородных полезных ископаемых. Показано, что на современном этапе развития прогнозирование районов разворачивания поисковых работ невозможно без изучения глубинного строения земной коры и мантийных процессов, являющихся генератором рудных и нефтегазовых флюидов. Путями поступления рудного и углеводородного вещества с глубины к поверхности являются зоны разломов, эффективно изучаемые комплексом геофизических методов. В частности, благодаря результатам геофизического и геодинамического моделирования и тесного комплексирования геофизических и геологоразведочных работ доказано, что ключевое положение в структуре Украинского щита занимает Кировоградский рудный район, содержащий уникальные метасоматические месторождения урана, а также богатый на месторождения благородных, цветных и редких металлов. On the example of the Ukrainian shield and the Dnieper-Donets depression efficient use of geophysical methods is considered in ore minerals and hydrocarbons prospecting. It is shown that the prospecting work is impossible in the current development of areas forecasting without studying the deep structure of the crust and mantle processes that are the generators of ore and oil-gas fluids. Zones of faults are routes of ore and hydrocarbon substances from the depths to the surface. They are effectively investigated by the complex of geophysical methods. In particular, thanks to the results of geophysical and geodynamic modeling and close integration of geophysical and geological exploration it has been proved that Kirovograd ore district takes a key position in the structure of the Ukrainian shield, which includes unique metasomatic deposits of uranium, and is rich in deposits of precious, non-ferrous and rare metals. 2016 Article Геофізичні дослідження для підвищення ефективності пошуку корисних копалин в Україні / В.І. Старостенко, О.Б. Гінтов, Р.І. Кутас // Вісник Національної академії наук України. — 2016. — № 3. — С. 54-61. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/99843 550.31.013.4:551.14(477) uk Вісник НАН України application/pdf Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Статті та огляди Статті та огляди
spellingShingle	Статті та огляди Статті та огляди Старостенко, В.І. Гінтов, О.Б. Кутас, Р.І. Геофізичні дослідження для підвищення ефективності пошуку корисних копалин в Україні Вісник НАН України
description	На прикладі Українського щита і Дніпровсько-Донецької западини розглянуто ефективність використання геофізичних методів при пошуках рудних і вуглеводневих корисних копалин. Показано, що на сучасному етапі розвитку прогнозування районів розгортання пошукових робіт неможливе без вивчення глибинної будови земної кори і мантійних процесів, які є генераторами рудних і нафтогазових флюїдів. Шляхами надходження рудної і вуглеводневої речовини з глибини до поверхні є зони розломів, які ефективно досліджуються комплексом геофізичних методів. Зокрема, за результатами геофізичного і геодинамічного моделювання та завдяки тісному комплексуванню геофізичних і геологорозвідувальних робіт доведено, що ключове положення у структурі Українського щита посідає Кіровоградський рудний район, який містить унікальні метасоматичні родовища урану, а також багатий на родовища благородних, кольорових і рідкісних металів.
format	Article
author	Старостенко, В.І. Гінтов, О.Б. Кутас, Р.І.
author_facet	Старостенко, В.І. Гінтов, О.Б. Кутас, Р.І.
author_sort	Старостенко, В.І.
title	Геофізичні дослідження для підвищення ефективності пошуку корисних копалин в Україні
title_short	Геофізичні дослідження для підвищення ефективності пошуку корисних копалин в Україні
title_full	Геофізичні дослідження для підвищення ефективності пошуку корисних копалин в Україні
title_fullStr	Геофізичні дослідження для підвищення ефективності пошуку корисних копалин в Україні
title_full_unstemmed	Геофізичні дослідження для підвищення ефективності пошуку корисних копалин в Україні
title_sort	геофізичні дослідження для підвищення ефективності пошуку корисних копалин в україні
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate	2016
topic_facet	Статті та огляди
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/99843
citation_txt	Геофізичні дослідження для підвищення ефективності пошуку корисних копалин в Україні / В.І. Старостенко, О.Б. Гінтов, Р.І. Кутас // Вісник Національної академії наук України. — 2016. — № 3. — С. 54-61. — Бібліогр.: 25 назв. — укр.
series	Вісник НАН України
work_keys_str_mv	AT starostenkoví geofízičnídoslídžennâdlâpídviŝennâefektivnostípošukukorisnihkopalinvukraíní AT gíntovob geofízičnídoslídžennâdlâpídviŝennâefektivnostípošukukorisnihkopalinvukraíní AT kutasrí geofízičnídoslídžennâdlâpídviŝennâefektivnostípošukukorisnihkopalinvukraíní AT starostenkoví geofizičeskieissledovaniâdlâpovyšeniâéffektivnostipoiskapoleznyhiskopaemyhvukraine AT gíntovob geofizičeskieissledovaniâdlâpovyšeniâéffektivnostipoiskapoleznyhiskopaemyhvukraine AT kutasrí geofizičeskieissledovaniâdlâpovyšeniâéffektivnostipoiskapoleznyhiskopaemyhvukraine AT starostenkoví geophysicalresearchtoincreaseefficiencyofmineralssearchinukraine AT gíntovob geophysicalresearchtoincreaseefficiencyofmineralssearchinukraine AT kutasrí geophysicalresearchtoincreaseefficiencyofmineralssearchinukraine
first_indexed	2025-11-25T06:18:47Z
last_indexed	2025-11-25T06:18:47Z
_version_	1849742105806635008
fulltext	54 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2016. (3) УДК 550.31.013.4:551.14(477) ГЕОФІЗИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ПОШУКУ КОРИСНИХ КОПАЛИН В УКРАЇНІ На прикладі Українського щита і Дніпровсько-Донецької западини розгля- нуто ефективність використання геофізичних методів при пошуках руд- них і вуглеводневих корисних копалин. Показано, що на сучасному етапі розвитку прогнозування районів розгортання пошукових робіт неможливе без вивчення глибинної будови земної кори і мантійних процесів, які є гене- раторами рудних і нафтогазових флюїдів. Шляхами надходження рудної і вуглеводневої речовини з глибини до поверхні є зони розломів, які ефективно досліджуються комплексом геофізичних методів. Зокрема, за результата- ми геофізичного і геодинамічного моделювання та завдяки тісному комп- лексуванню геофізичних і геологорозвідувальних робіт доведено, що ключо- ве положення у структурі Українського щита посідає Кіровоградський рудний район, який містить унікальні метасоматичні родовища урану, а також багатий на родовища благородних, кольорових і рідкісних металів. Ключові слова: геофізика, рудні родовища, вуглеводневі родовища, зони розломів, Український щит, Дніпровсько-Донецька западина. Вступ Світовий досвід пошуків та відкриттів родовищ корисних ко- палин свідчить про те, що в наш час жодна свердловина на на- фту чи газ, залізну, уранову чи іншу руду, золото та алмази не закладається без ґрунтовного комплексного дослідження тери- торії геофізичними методами. Фонд родовищ, які виходять на земну поверхню, вже давно вичерпано (особливо в Україні), і геологорозвідувальні роботи поширюються на досить великі глибини, де шукати родовища без геофізики не простіше, ніж голку в сіні. До цього слід додати, що останнім часом з’являється все біль- ше доказів на користь мантійного походження основної маси родовищ корисних копалин, розміщених у приповерхневих шарах земної кори, навіть таких, як родовища вуглеводнів. І го- ловне, шляхи, якими рудна чи вуглеводнева речовина просува- ється до поверхні, а це розломи, що заглиблюються у мантію на СТАТТІ СТАТТІ ТА ОГЛЯДИТА ОГЛЯДИ doi: 10.15407/visn2016.03.054 ГІНТОВ Олег Борисович — член-кореспондент НАН України, головний науковий співробітник Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України КУТАС Роман Іванович — член-кореспондент НАН України, зав. відділу Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України СТАРОСТЕНКО Віталій Іванович — академік НАН України, директор Інституту геофізики ім. С.І.Субботіна НАН України ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2016, № 3 55 СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ сотні кілометрів, можна детально простежити сучасними методами глибинної геофізики. Крім того, сучасне прогнозування пошуків площ, перспективних на деякі види корисних копалин, стикається з тим, що у світі відкрива- ють родовища, наприклад нафтогазові у древніх породах кристалічних щитів, яких раніше гео- логи в подібних районах навіть не могли очіку- вати. Такі райони, як, скажімо, вуглеводневий гігант «Білий Тигр» на в’єтнамському шельфі Південно-Китайського моря, за сейсмотомогра- фічними та мінералогічно-геохімічними даними розташовані над трансмантійними (від поверхні ядра до верхніх шарів літосфери) тепломасопо- токами — плюмами [1]. Тобто роль методів гли- бинної геофізики у підвищенні ефективності по- шуку корисних копалин стає незаперечною. Такі методи активно розвиваються в Інсти- туті геофізики ім. С.І. Субботіна НАН Украї- ни [2], а саме: глибинне сейсмічне зондування (ГСЗ) та глибинне магнітотелуричне зонду- вання Землі (ГМТЗ), геотермія, гравіметрія, магнітометрія, сейсмотомографія, тектоно- фізика, палеомагнетизм, геофізичні методи дослідження свердловин. Використання цих методів супроводжується теоретичними роз- робками з моделювання геологічної будови земної кори та мантії за даними сейсмограві- магнітометрії [3], що дозволяє проводити до- слідження на високому світовому рівні. В останні роки в Інституті виконано комп- лексні дослідження будови літосфери Украї- ни, пов’язані з вирішенням питань металогенії, алмазоносності та нафтогазоносності [4—24]. Вони охоплювали узагальнення світового до- свіду застосування геофізичних методів при пошуках і розвідці різних видів корисних ко- палин; всебічний аналіз геолого-геофізичних даних з тектоніки і глибинної будови земної кори і верхньої мантії; побудову комплексної тривимірної геофізичної і геодинамічної моде- лі літосфери. Цьому сприяв і перехід на більш високий технологічний рівень проведення глибинних сейсмічних досліджень (ГСЗ, ме- тод спільної глибинної точки (СГТ)), мето- дів їх обробки й інтерпретації, у тому числі завдяки виконанню міжнародних проектів EUROBRIDGЕ, DOBRE, PANCAKE спільно з ученими багатьох європейських країн — Ве- ликої Британії, Данії, Нідерландів, Німеччини, Норвегії, Польщі, Румунії, Угорщини, Фінлян- дії, Франції, Швеції. Результати цих досліджень дозволяють зро- бити деякі висновки про характер тектоніч- них процесів, що впливають на формування та розміщення родовищ на території України. Оскільки в короткій статті неможливо висвіт- лити шляхи використання геофізичних мето- дів у всіх регіонах нашої країни, автори вирі- шили обмежитися територією Українського щита (УЩ) і Дніпровсько-Донецької западини (ДДЗ) (див. рис.). УЩ займає більш як трети- ну території України, і в ньому розробляється левова частка всіх рудних корисних копалин. ДДЗ відзначається тим, що нафтогазові родо- вища розміщені тут на значній глибині, і гео- фізика відіграє провідну роль у їх пошуках. Український щит Результати досліджень розломно-блокової тектоніки щита, проведені в Інституті геофі- зики як раніше, так і, особливо, в останнє де- сятиліття, та зіставлення їх з ретельно проана- лізованими металогенічними даними [14, 15, 24] показали, що 36 із виділених 47 основних зон розломів (понад 75 %) — це відомі мета- логенічні зони, рудні райони і рудні поля, які часто мають назви відповідних зон розломів. Переважно це ділянки розвитку зруденіння і родовищ гідротермального і гідротермально- метасоматичного генезису — кольорових, рід- кісних, благородних металів, урану, рідкісних земель тощо. Головну роль у виділенні зон розломів у при- поверхневих шарах відіграли методи магніто- метрії і гравіметрії, простеження розломів на глибину — сейсмометрія і сейсмотомографія, вивчення природи, внутрішньої структури та кінематичних особливостей — методи тектоно- фізики, фізичної сутності — геотермія і геоелек- трика. Однак, як показала практика багаторіч- ного вивчення геологічної будови і металогенії УЩ, ефективність нарощування мінерально- 56 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2016. (3) СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ Основні рудо- і нафтогазоносні регіони України, за [25]: 1 — границя Східно-Європейської платформи (СЄП); 2 — межі між надструктурними елементами СЄП — Фенноскандією, Сарматією і Волго-Уралією; 3 — напрямок падіння зон зчленування сегментів СЄП; 4 — Український щит (УЩ), Білоруський кристалічний масив (БМ), Воронезький кристалічний масив (ВМ); 5 — платформні накладені авлакогени і западини; 6 — межа Донбасу; 7 — геотрансекти VI, VIII і міжнародні трансекти ГСЗ EUROBRIDGE і DOBRE; 8 — трансрегіональні тектонічні шви Херсон-Смоленськ, Донецьк-Брянськ і Українсько-Балтійська зона активізації; 9 — зона зчленування Фен- носкандії і Сарматії; 10 — контур УЩ зі схилами; 11 — плутони і великі інтрузивні масиви гранітоїдів (цифри в малих кружках: 1 — Коростенський, 2 — Корсунь-Новомиргородський, 3 — Східно-Приазовський); 12 — зони роз- ломів меж (А) і внутрішньомегаблокові (Б); кінематичні знаки: а — під час закладення, б — під час головної фази активізації; 13 — правий зсув, 14 — лівий зсув, 15 — підкидо-зсув, 16 — скидо-зсув, 17 — підкид (а) і скид (б); 18 — номери зон розломів (1 — Горинська, 9 — Західно-Інгулецька, 10 — Криворізько-Кременчуцька, 15 — Оріхово- Павлоградська, 17 — Девладівська, 20 — Сарненсько-Варварівська, 21 — Сущано-Пержанська, 28 — Немирівська, 33 — Первомайська, 36 — Суботсько-Мошоринська); 19 — шовні зони (цифри в квадратах: 1 — Голованівська, 2 — Інгулецько-Криворізька, 3 — Оріхово-Павлоградська); 20 — нафтогазоносні провінції України: I — Дніпровсько- Донецька, II — Карпатська, III — Азово-Чорноморська ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2016, № 3 57 СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ сировинної бази твердих корисних копалин пря- мо залежить від ступеня концентрації геолого- геофізичних і розвідувальних робіт на окремих, досить локальних, територіях при вирішенні конкретних, чітко сформульованих геологічних завдань. Найкращий приклад цього — Кірово- градський рудний район (КРР), який нині є центром урановорудної промисловості України. Крім того, тут відкрито родовища рідкісних ме- талів (літію), золота, титану, рудопрояви кольо- рових металів, встановлено кімберліти, кімбер- літоподібні породи і лампроїти. Доречно нагадати, що відкриття першого на території КРР родовища урану (Мічурінського) в 1964 р. відбулося завдяки геофізиці, оскіль- ки під час буріння свердловини на воду саме геофізики-каротажники встановили ділянку по- тужного радіоактивного випромінення. Після цього в межах КРР було розгорнуто велику про- граму картувального і глибокого буріння, роз- почалися детальні геофізичні роботи Кіровської експедиції, геологічних та геофізичних партій тресту «Київгеологія», а також комплексні на- укові дослідження Інституту геофізики та Інсти- туту геохімії, мінералогії та рудоутворення НАН України, Інституту геології рудних родовищ, петрографії, мінералогії і геохімії РАН. Таким чином вдалося об’єднати зусилля виробничих і наукових організацій, які зробили величезний внесок у розкриття потенціалу КРР. Починаючи з 1967 р. у межах КРР ведуться дослідження методом глибинного сейсмічного зондування, причому такої високої концентра- ції ГСЗ на відносно невеликій площі немає, ма- буть, ніде у світі. У тому ж 1967 р. в результаті магнітоваріаційних досліджень, проведених співробітниками Інституту геофізики, було виявлено Кіровоградську глибинну аномалію електропровідності — одну з найбільших в Україні. У 1980-х роках встановлено Кірово- градську регіональну магнітну аномалію і по- будовано першу гравітаційну модель району, яку потім уточнювали і деталізували. Тоді ж розпочалося тектонофізичне вивчення КРР, метою якого була побудова геодинамічної мо- делі регіону. З 1998 р. Інститут геофізики ви- конує в межах України сейсмотомографічні дослідження до глибини 2500 км, які мають ве- лике значення для вивчення глибинної будови цього рудного району. Уже за першими результатами геофізичних досліджень стало ясно, що КРР займає ано- мальне геотектонічне і петрологічне положен- ня у літосфері УЩ. Отримані матеріали пере- конали вчених, що завдання рудної геології не можна вирішувати без вивчення глибинної будови земної кори і літосфери в цілому. Тому в роботі [6] було поставлено питання про ство- рення інтегральної глибинної моделі КРР, яка ґрунтується на синтезі всіх основних геофі- зичних методів із залученням необхідних гео- логічних даних і потребує перегляду генезису ураноносних натрових метасоматитів, форму- вання яких пояснювалося внутрішньокорови- ми джерелами і процесами. Це завдання було виконано за три роки, і в 2013 р. результати створення інтегральної тривимірної геолого- геофізичної моделі КРР було узагальнено в монографії [22], яка в 2015 р. здобула премію НАН України імені видатного вченого в галузі геофізики академіка С.І. Субботіна. У процесі аналізу майже всіх тривимірних геофізичних моделей розглядалися можливості прогнозування пошуків родовищ корисних ко- палин. Зокрема, виявлення знижених швидко- стей сейсмічних хвиль, геотермічних аномалій і зон високої електропровідності в Кіровоград- ській і Суботсько-Мошоринській зонах розло- мів, у яких зосереджена більшість родовищ ура- ну, золота, рідкісних металів і проявів кімберлі- топодібних порід, дає орієнтир для вироблення пошукових критеріїв на ці корисні копалини і в інших районах УЩ. Встановлено кореляцію особливостей густинної та магнітної моделей КРР і окремих локальних структур з ділянка- ми, перспективними на алмазоносність. Проте одним з основних результатів три- вимірного геофізичного моделювання кори і мантії КРР слід вважати комплексний деталь- ний аналіз його глибинної будови і фізико- хімічних процесів, що тут відбувалися. Ці дані є базовим матеріалом для геофізичного і гео- динамічного моделювання, яке відіграє важли- ву роль у вирішенні проблем металогенії УЩ. 58 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2016. (3) СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ Доведено, що аномальність положення КРР у структурі УЩ визначається передусім зна- чною роллю активізаційних процесів і ман тій- но-корових флюїдів у формуванні складу і ме- талогенічних особливостей земної кори. КРР містить унікальні метасоматичні родовища урану. Однак, як випливає з викладеного, уні- кальним є весь цей рудний район. Його виріз- няє: 1) контрастне поєднання і дискретний прояв корового і мантійного магматизму; 2) утворення масивів анортозитів і гранітів ра- паківі після формування пегматитових літіє- вих, метасоматичних уранових і гідротермаль- них золоторудних родовищ; 3) просторовий зв’я зок поверхневих структур і рудних родо- вищ з локальними неоднорідностями кори та глибинними процесами в мантії; 4) просторо- вий зв’язок і успадкований розвиток різних етапів геологічної та металогенічної еволюції. На підставі цих ознак Кіровоградський рудний район запропоновано виділити як палеопроте- розойський центр коро-мантійного інтрузив- ного магматизму та рудоутворення. Дніпровсько-Донецька западина Надзвичайно важливу роль геофізичні методи відіграють при пошуку, розвідці та експлуата- ції нафтових і газових родовищ ДДЗ. Ця роль істотно зростає на сучасному етапі, коли біль- шість родовищ на відносно невеликих глиби- нах вже вичерпано, і мова йде про відкриття родовищ на глибинах 6—7 км, а вартість бурін- ня однієї свердловини на такі глибини зростає до десятків і сотень мільйонів доларів США. Саме за результатами геофізичних досліджень у глибокозалягаючих горизонтах земної кори ДДЗ, що на сьогодні є основним нафтогазо- видобувним регіоном, виявлено тріщинуваті пласти, зони міграції глибинних флюїдів, ро- зущільнені породи в кристалічних породах фундаменту, які можуть бути перспективними для відкриття нових газових родовищ [8]. Родовища вуглеводнів формуються у від- повідних геодинамічних, тектонічних, літоло- гічних, термобаричних, структурних, мігра- ційних та інших умовах. Оцінку всіх цих умов здійснюють за комплексом геофізичних даних ще до закладання свердловин. Площадні сейсмічні дослідження дають змо- гу побудувати схеми глибинної будови земної кори, оцінити її потужність, розмір осадової товщі, виділити шари порід з різними фізични- ми властивостями, зони розломів та ін. Напри- клад, аналіз зв’язку просторового розподілу нафтових і нафтогазових родовищ централь- ної частини ДДЗ з глибиною залягання по- крівлі та підошви консолідованої земної кори показав, що 92—94 % відкритих тут родовищ локалізуються над зонами крайових розломів, де перепади глибин залягання покрівлі та пі- дош ви кори максимальні і становлять 4,5—7,0 і 35—43 км відповідно. Побудована за резуль- татами сейсмічних досліджень швидкісна мо- дель земної кори дозволяє виявити різні не- однорідності в масиві гірських порід, зокрема зони тріщинуватості, підвищеної пористості і проникності, наявність пасток з відповідними колекторськими властивостями, покришок зон можливої водо- та нафтогазонасиченості. Важливу інформацію про внутрішню струк- туру земної кори, будову фундаменту, фізичні параметри геологічного розрізу несуть магніт- не і гравітаційне поля Землі. В останні роки встановлено опосередкований зв’язок розподі- лу нафтогазових родовищ з магнітною неодно- рідністю глибинних частин кори, пов’язаною з режимами розтягу і стиску, а також намагніче- ністю осадових відкладів, що виникла під впли- вом проходження крізькорових флюїдів по зо- нах розломів. Низку пошуково-розвідувальних завдань вирішують за допомогою електричних методів. Це, зокрема, виявлення водоносних горизонтів, розломних зон, глибинних флю- їдопотоків та інших неоднорідностей, які різ- няться за електричними параметрами. Сьогодні складно навіть уявити розкриття та експлуатацію нафтових родовищ без геофізич- них досліджень у свердловинах. За геофізични- ми даними в процесі буріння оцінюють фізичні властивості порід, виділяють пласти-колектори, визначають насиченість пластів, їх тиск і темпе- ратуру, виконують стратиграфічне і літологічне розчленування розрізів та інші операції. ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2016, № 3 59 СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ Важливу роль у питанні походження ДДЗ як нафтогазової провінції відіграли геодинаміч- ні дослідження території України, узагальнені в роботі [7]. Вони наводять на думку про пер- спективність гіпотези неорганічного походжен- ня нафти і змушують звернути увагу на особли- ву роль тангенціальних сил і рухів літосфери у створенні сприятливих умов для формування багатьох нафтогазоносних провінцій світу. Висновки У стислому огляді неможливо дати вичерпну характеристику ролі геофізичних досліджень у різноплановому вивченні Землі взагалі та при пошуках корисних копалин зокрема. На завер- шення варто підкреслити, що в надрах України ще зберігаються великі запаси мінеральної та енергетичної сировини. Для розкриття і оцін- ки цих запасів необхідно мати висококвалі- фіковану, оснащену сучасними технологіями геологічну службу, добре розвинену геофізич- ну галузь, націлену як на пошуки конкретних корисних копалин, так і на вивчення загальних закономірностей глибинної геологічної будо- ви земної кори. На жаль, геологічну службу в Україні за останні роки було майже повністю знищено. Сьогодні навіть такі територіально невеликі, з обмеженими мінеральними ресур- сами держави, як Бельгія, Нідерланди, Фін- ляндія та інші, мають набагато потужнішу гео- логічну галузь, ніж Україна. Занепаду геофізики в Україні на сучасному етапі намагається протистояти Інститут гео- фізики ім. С.І. Субботіна НАН України, спів- робітники якого підтримують тісні наукові зв’язки з багатьма іноземними науковими цен- трами, співпрацюють у кількох міжнародних проектах, вдосконалюють одержання і методи обробки та інтерпретації геофізичної інформа- ції, досліджують різні геофізичні явища, в тому числі з метою забезпечення сейсмічної і еколо- гічної безпеки важливих стратегічних об’єктів на території України. REFERENCES [СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ] 1. Starostenko V.I., Lukin A.E., Tsvetkova T.A., Zayets L.N., Dontsov V.V., Savinykh Yu.V. On involvement of super- deep fluids into naftido-genesis (according to the data of studies of the unique oil deposit White Tiger). Geophysical Journal. 2011. 33(4): 3. [Старостенко В.И., Лукин А.Е., Цветкова Т.А. и др. Об участии суперглубинных флюидов в нафтидогенезе (по данным изучения уникального нефтяного месторождения Белый Тигр). Геофиз. журн. 2011. Т. 33, № 4. С. 3—32]. 2. Starostenko V.I. Geophysics: results of basic and applied research. Visn. Nac. Akad. Nauk Ukr. 2015. (5): 32. [Старостенко В.І. Геофізика: результати фундаментальних та прикладних досліджень. Вісник НАН України. 2015. № 5. С. 32—34]. 3. Pashkevich I.K., Orlyuk M.I., Eliseeva S.V., Bakarzhieva M.I., Lebed T.V., Raminets A.A. 3D magnetic model of the Earth’s crust of the Ukrainian shield and its petrologic-tectonic interpretation. Geophysical Journal. 2011. 33(4): 3. [Пашкевич И.К., Орлюк М.И., Елисеева С.В. и др. 3D магнитная модель земной коры Украинского щита и его петролого-тектоническая интерпретация. Геофиз. журн. 2006. Т. 28, № 5. С. 7—17]. 4. Shumlyanskaya L.A., Zayets L.N., Tsvetkova T.A. Three-dimensional velocity structure of the mantle of Ukraine and presence of oil and gas. Geophysical Journal. 2007. 29(1): 122. [Шумлянская Л.А., Заец Л.Н., Цветкова Т.А. Трехмерная скоростная структура мантии территории Украины и нефтегазоносность. Геофиз. журн. 2007. Т. 29, № 1. С. 122—130]. 5. Starostenko V.I., Gintov O.B., Pashkevich I.K., Burakhovich T.K., Kulik S.N., Kuprienko P.Ya., Kutas R.I., Makar- enko I.B., Orliuk M.I., Tsvetkova T.A. Metallogeny of the Ukrainian shield: distribution of ore deposits, regularities of connection with deep structure and dynamics of lithosphere. Geophysical Journal. 2007. 29(6): 3. [Старостенко В.И., Гинтов О.Б., Пашкевич И.К. и др. Металлогения Украинского щита: закономерности разме- щения месторождений рудных полезных ископаемых, связь с глубинным строением и динамикой литосферы. Геофиз. журн. 2007. Т. 29, № 6. С. 3—31]. 6. Starostenko V.I., Kazanskiy V.I., Popov N.I., Drogitskaya G.M., Zayats V.B., Makivchuk O.F., Tripolskiy A.A., Chi- che rov M.V. From surface structures to integral deep model of the Kirovograd ore area (Ukrainian Shield) I. Geo- physical Journal. 2010. 32(1): 3. 60 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2016. (3) СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ [Старостенко В.И., Казанский В.И., Попов Н.И. и др. От поверхностных структур к интегральной глубинной модели Кировоградского рудного района (Украинский щит). Геофиз. журн. 2010. Т. 32, № 1. С. 3—33]. 7. Starostenko V.I., Gintov O.B., Kutas R.I. Geodynamic development of lithosphere of Ukraine and its role in forma- tion and location of mineral deposits. Geophysical Journal. 2011. 33(3): 3. [Старостенко В.И., Гинтов О.Б., Кутас Р.И. Геодинамическое развитие литосферы Украины и его роль в фор- мировании и размещении месторождений полезных ископаемых. Геофиз. журн. 2011. Т. 33, № 3. С. 3—22]. 8. Starostenko V.I., Rusakov O.M. (eds.). Tectonics and hydrocarbon potential of the crystalline basement of the Dnieper- Donets depression. (Kyiv: Galaktika, 2015). [Старостенко В.И., Русаков О.М. (ред.). Тектоника и углеводородный потенциал кристаллического фундамен- та Днепровско-Донецкой впадины. К.: Галактика, 2015]. 9. Starostenko V., Janik T., Kolomiyets K., Czuba W., Środa P., Grad M., Kovács I., Stephenson R., Lysynchuk D., Thy- bo H., Artemieva I.M., Omelchenko V., Gintov O., Kutas R., Gryn D., Guterch A., Hegedűs E., Komminaho K., Legos- taeva O., Tiira T., Tolkunov A. Seismic velocity model of the crust and upper mantle along profile PANCAKE across the Carpathians between the Pannonian Basin and the East European Craton. Tectonophysics. 2013. 608: 1049. 10. Starostenko V., Janik T., Lysynchuk D., Šroda P., Czuba W., Kolomiyets K., Aleksandrowski P., Gintov O., Omelchenko V., Komminaho K., Guterch A., Tiira T., Gryn D., Legostaeva O., Thybo H., Tolkunov A. Mesozoic lithosphere-scale buckling of the East European Craton in southern Ukraine: DOBRE-4 deep seismic profile. Geophys. J. Int. 2013. 195: 740. 11. Starostenko V.I., Dolmaz M.N., Kutas R.I., Rusakov O.M., Öksüm E., Hisarliz M., Okyar M., Kalyoncuoglu U.Y., Tutunsatar H.E., Legostaeva O.V. Thermal structure of the crust in the Black Sea: comparative analysis of magnetic and heat flow data. Mar. Geophys. Res. 2014. 35: 345. 12. Starostenko V., Janik T., Yegorova T., Farfuliak L., Czuba W., Šroda P., Thybo H., Artemieva I., Sosson M., Volf- man Yu., Kolomiyets K., Lysynchuk D., Omelchenko V., Gryn D., Guterch A., Komminaho K., Legostaeva O., Tii- ra T., Tolkunov A. Seismic model of the crust and upper mantle in the Scythian Platform: the DOBRE-5 profile across the north western Black Sea and the Crimean peninsula. Geophys. J. Int. 2015. 201(1): 406. 13. Starostenko V., Janik T., Stephenson R., Gryn D., Rusakov O., Czuba W., Šroda P., Grad M., Guterch A., Flüh E., Thybo H., Artemieva I., Tolkunov A., Sydorenko G., Lysynchuk D., Omelchenko V., Kolomiyets K., Legostaeva O., Dannowski A., Shulgin A. DOBRE-2 WARR profile: the Earth’s crust across Crimea between the pre-Azov Massif and the northeastern Black Sea Basin. In: Tectonic Evolution of the Eastern Black Sea and Caucasus. Sosson M., Ste- phenson R., Adamia S. (Eds). (London: Geological Society, 2016). 14. Gintov O.B. Field Tectonophysics and its application in the study of crustal deformation in Ukraine. (Kyiv: Feniks, 2005). [Гинтов О.Б. Полевая тектонофизика и ее применения при изучении деформаций земной коры Украины. К.: Феникс, 2005]. 15. Gintov O.B. Scheme of faulting periodization in the Earth’s crust of the Ukrainian Shield — new data and conse- quences. Geophysical Journal. 2014. 36(1): 3. [Гинтов О.Б. Схема периодизации этапов разломообразования в земной коре Украинского щита — новые данные и следствия. Геофиз. журн. 2014. Т. 36, № 1. С. 3—18]. 16. Gintov O.B., Mychak S.V. Geodynamic development of the Ingul mega-block of the Ukrainian Shield according to geological-geophysical and tectonophysical data. I. Geophysical Journal. 2011. 33(3): 102. [Гинтов О.Б., Мычак С.В. Геодинамическое развитие Ингульского мегаблока Украинского щита по геолого- геофизическим и тектонофизическим данным. I. Геофиз. журн. 2011. Т. 33, № 3. С. 102—118]. 17. Kulik S.N., Burakhovich T.K. A three-dimensional crustal geoelectric model of the Ukrainian Shield. Izvestiya, Phys- ics of the Solid Earth. 2007. 43(4): 284. [Кулик С.Н., Бурахович Т.К. Трехмерная геоэлектрическая модель земной коры Украинского щита. Физика Земли. 2007. Т. 43, № 4. С. 21—27]. 18. Kutas R.I. In: Energy Earth, its geological and environmental displays. (Kyiv, 2006). [Кутас Р.І. Теплова енергія і еволюція літосфери. В кн.: Енергетика Землі, її геолого-екологічні прояви, науково- практичне використання. К.: Вид-во Київського ун-ту, 2006. С. 43—47]. 19. Kutas R.I., Kobolyev V.P., Paliy S.I. The Oil and Gas Industry. 2002. (5): 9. [Кутас Р.І., Коболєв В.П., Палій С.І. Геотермічні умови та нафтогазоносність Північночорноморсько-Пе ред- кавказького регіону. Нафта і газова промисловість. 2002. № 5. С. 9—11]. 20. Kutas R.I., Kravchuk O.P., Bevziuk M.I., Stakhova L.I. Results of geothermal studies in the northern part of the Black Sea. Geophysical Journal. 2007. 29(4): 45. [Кутас Р.И., Кравчук О.П., Бевзюк М.И., Стахова Л.И. Результаты геотермических исследований в северной части Черного моря. Геофиз. журн. 2007. Т. 29, № 4. С. 45—65]. ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2016, № 3 61 СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ 21. Orliuk M.I. In: Geodynamics, tectonics and fluid dynamics of oil-gas regions of Ukraine. Proc. VІІ Int. Conf. (10—16 Sept. 2007, Nikolayevka, Ukraine). [Орлюк М.І. Генетичні та структурно-генетичні зв’язки аномального магнітного поля Землі з нафтогазонос- ністю. В кн.: Геодинамика, тектоника и флюидодинамика нефтегазоносных регионов Украины: матер. VІІ Меж- дунар. конф. Симферополь, 2007. С. 105−107]. 22. Starostenko V.I., Gintov O.B. (eds.). Kirovograd ore district. Deep structure. Tectonic physical features. The deposits of ore minerals. (Kyiv: Galaktika, 2015). [Старостенко В.И., Гинтов О.Б. Кировоградский рудный район. Глубинное строение. Тектонофизические особен- ности. Месторождения рудных полезных ископаемых. К.: Галактика, 2013]. 23. Starostenko V.I., Gintov O.B. Mineralogical Journal. 2014. 36(2): 27. [Старостенко В.И., Гинтов О.Б. Геотектоника, глубинное строение и рудные месторождения Кировоградского рудного района Украинского щита по геофизическим данным. Мінерал. журн. 2014. Т. 36, № 2. С. 27—47]. 24. Integrated metallogenic map of Ukraine. [Комплексна металогенічна карта України масштабу 1: 500 000 та пояснювальна записка до неї. С.В. Гошовський (ред.). К.: УкрДГРІ, 2003]. 25. Gintov O.B., Pashkevich I.K. Tectonophysical analysis and geodynamic interpretation of three-dimensional geo- physical model of the Ukrainian Shield. Geophysical Journal. 2010. 32(2): 3. [Гинтов О.Б., Пашкевич И.К. Тектонофизический анализ и геодинамическая интерпретация трехмерной гео- физической модели Украинского щита. Геофиз. журн. 2010. Т. 32, № 2. С. 3—27]. Стаття надійшла 25.01.2016. В.И. Старостенко, О.Б. Гинтов, Р.И. Кутас Институт геофизики им. С.И. Субботина НАН Украины (Киев) ГЕОФИЗИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ ДЛЯ ПОВЫШЕНИЯ ЭФФЕКТИВНОСТИ ПОИСКА ПОЛЕЗНЫХ ИСКОПАЕМЫХ В УКРАИНЕ На примере Украинского щита и Днепровско-Донецкой впадины рассмотрена эффективность использования геофизических методов при поисках рудных и углеводородных полезных ископаемых. Показано, что на совре- менном этапе развития прогнозирование районов разворачивания поисковых работ невозможно без изучения глубинного строения земной коры и мантийных процессов, являющихся генератором рудных и нефтегазовых флюидов. Путями поступления рудного и углеводородного вещества с глубины к поверхности являются зоны разломов, эффективно изучаемые комплексом геофизических методов. В частности, благодаря результатам гео- физического и геодинамического моделирования и тесного комплексирования геофизических и геологоразведоч- ных работ доказано, что ключевое положение в структуре Украинского щита занимает Кировоградский рудный район, содержащий уникальные метасоматические месторождения урана, а также богатый на месторождения бла- городных, цветных и редких металлов. Ключевые слова: геофизика, рудные месторождения, углеводородные месторождения, зоны разломов, Украин- ский щит, Днепровско-Донецкая впадина. V.I. Starostenko, O.B. Gintov, R.I. Kutas Subbotin Institute of Geophysics of National Academy of Sciences of Ukraine (Kyiv) GEOPHYSICAL RESEARCH TO INCREASE EFFICIENCY OF MINERALS SEARCH IN UKRAINE On the example of the Ukrainian shield and the Dnieper-Donets depression efficient use of geophysical methods is considered in ore minerals and hydrocarbons prospecting. It is shown that the prospecting work is impossible in the current development of areas forecasting without studying the deep structure of the crust and mantle processes that are the generators of ore and oil-gas fluids. Zones of faults are routes of ore and hydrocarbon substances from the depths to the surface. They are effectively investigated by the complex of geophysical methods. In particular, thanks to the results of geophysical and geodynamic modeling and close integration of geophysical and geological exploration it has been proved that Kirovograd ore district takes a key position in the structure of the Ukrainian shield, which includes unique metasomatic deposits of uranium, and is rich in deposits of precious, non-ferrous and rare metals. Keywords: geophysics, ore deposits, hydrocarbons deposits, fault zones, Ukrainian shield, Dnieper-Donets depression.

Геофізичні дослідження для підвищення ефективності пошуку корисних копалин в Україні

Institution

Similar Items