Модифікація автомобільних бензинів біоетанолом у кавітаційному полі

На сьогодні досить актуальним є використання біоетанолу в якості альтернативного моторного палива. Біоетанол загалом використовують в якості добавки до традиційного нафтового пального. Додавання біоетанолу позитивно впливає на збільшення випаровуваності та детонаційної стійкості автомобільних бензин...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2020
Hauptverfasser:	Boichenko, S.V., Yakovlieva, A.V., Tselishchev, O.B., Lanetsky, V.G., Kudryavtsev, S.O., Loriya, M.G., Semenuik, A.A., Lejda, Kazimierz
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainisch
Veröffentlicht:	V.P. Kukhar Institute of Bioorganic Chemistry and Petrochemistry of the National Academy of Sciences of Ukraine 2020
Schlagworte:	бензин газовий конденсат біоетанол кавітація випаровуваність фізична стабільність октанове число
Online Zugang:	https://kataliz.org.ua/index.php/journal/article/view/25
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Catalysis and petrochemistry
Завантажити файл:

Institution

Catalysis and petrochemistry

_version_	1872008971385044992
author	Boichenko, S.V. Yakovlieva, A.V. Tselishchev, O.B. Lanetsky, V.G. Kudryavtsev, S.O. Loriya, M.G. Semenuik, A.A. Lejda, Kazimierz
author_facet	Boichenko, S.V. Yakovlieva, A.V. Tselishchev, O.B. Lanetsky, V.G. Kudryavtsev, S.O. Loriya, M.G. Semenuik, A.A. Lejda, Kazimierz
author_institution_txt_mv	[ { "author": "S.V. Boichenko", "institution": "Національний авіаційний університет, Україна, 03058, Київ, просп. Космонавта Комарова (Любомира Гузара), 1" }, { "author": "A.V. Yakovlieva", "institution": "Національний авіаційний університет, Україна, 03058, Київ, просп. Космонавта Комарова (Любомира Гузара), 1" }, { "author": "O.B. Tselishchev", "institution": "Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, Україна, 93400, Сєвєродонецьк, проспект Центральний, 59 А" }, { "author": "V.G. Lanetsky", "institution": "Національний авіаційний університет, Україна, 03058, Київ, просп. Космонавта Комарова (Любомира Гузара), 1" }, { "author": "S.O. Kudryavtsev", "institution": "Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, Україна, 93400, Сєвєродонецьк, проспект Центральний, 59 А" }, { "author": "M.G. Loriya", "institution": "Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, Україна, 93400, Сєвєродонецьк, проспект Центральний, 59 А" }, { "author": "A.A. Semenuik", "institution": "Національний авіаційний університет, Україна, 03058, Київ, просп. Космонавта Комарова (Любомира Гузара), 1" }, { "author": "Kazimierz Lejda", "institution": "Rzeszow University of Technology, 8 Powstancow Warszawy Ave., Rzeszow, Poland." } ]
author_sort	Boichenko, S.V.
baseUrl_str	https://kataliz.org.ua/index.php/journal/oai
collection	OJS
datestamp_date	2021-12-10T12:27:19Z
description	На сьогодні досить актуальним є використання біоетанолу в якості альтернативного моторного палива. Біоетанол загалом використовують в якості добавки до традиційного нафтового пального. Додавання біоетанолу позитивно впливає на збільшення випаровуваності та детонаційної стійкості автомобільних бензинів. Однак, додавання лише біоетанолу може виявитись недостатнім для повного вирішення зазначених задач. У даній статті наведені результати дослідження впливу вмісту біоетанолу та параметрів кавітаційного поля на показники якості автомобільних бензинів: випаровуваність та октанове число. Для встановлення впливу кавітаційної обробки бензиноетанольної суміші на фізичну стабільність палива та випаровуваність, визначено вміст вузьких фракцій, відсотковий вміст фракцій у паливі, а також визначено тиск насичених парів до обробки кавітацією та після. Встановлено оптимальний вміст біокомпоненту, за якого спостерігається збільшення випаровуваності бензину. Також наведені результати зміни октанового числа в залежності від інтенсивності кавітаційної обробки для газового конденсату із добавкою біоетанолу. Визначено вплив вмісту біоетанолу на приріст октанового числа при кавітаційній обробці. Показано, що одержання сумішевих палив компаундуванням з застосуванням кавітаційної обробки дозволяє одержати бензино-етанольну суміш з істотно кращими характеристиками випаровуваності, зокрема за показниками фракційного складу та тиску насиченої пари, у порівнянні з бензино-етанольними сумішами одержаними звичайним механічним компаундуванням. Крім того, встановлено, що застосування кавітаційної обробки дозволяє підвищити октанове число палив. При цьому введення етанолу має дозволяє додатково підвищити їх октанове число. Таким чином, введення етанолу та застосування кавітаційної обробки має синергетичний ефект на підвищення антидетонаційних характеристик бензинів.
doi_str_mv	10.15407/kataliz2020.30.056
first_indexed	2026-03-12T15:49:51Z
format	Article
fulltext	56 Каталіз та нафтохімія, 2020, № 30 УДК 62-631.2-044.956:621.43.019.8 (045) © 2020 https://doi.org/10.15407/kataliz2020.30.056 Модифікація автомобільних бензинів біоетанолом у кавітаційному полі С. В. Бойченко1, А. В. Яковлєва1, О. Б. Целіщев2, В. Г. Ланецький1, С.О. Кудрявцев2, М.Г. Лорія2, А. А. Семенюк1, Kazimierz Lejda3 1Національний авіаційний університет, Україна, 03058, Київ, просп. Космонавта Комарова (Любомира Гузара), 1; тел.: 063 630 89 59, anna.yakovlieva@nau.edu.ua 2Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, Україна, 93400, Сєвєродонецьк, проспект Центральний, 59 А 3Rzeszow University of Technology, 8 Powstancow Warszawy Ave., Rzeszow, Poland. На сьогодні досить актуальним є використання біоетанолу в якості альтернативно- го моторного палива. Біоетанол загалом використовують в якості добавки до тради- ційного нафтового пального. Додавання біоетанолу позитивно впливає на збільшення випаровуваності та детонаційної стійкості автомобільних бензинів. Однак, додавання лише біоетанолу може виявитись недостатнім для повного вирішення зазначених за- дач. У даній статті наведені результати дослідження впливу вмісту біоетанолу та па- раметрів кавітаційного поля на показники якості автомобільних бензинів: випаровува- ність та октанове число. Для встановлення впливу кавітаційної обробки бензино- етанольної суміші на фізичну стабільність палива та випаровуваність, визначено вміст вузьких фракцій, відсотковий вміст фракцій у паливі, а також визначено тиск насиче- них парів до обробки кавітацією та після. Встановлено оптимальний вміст біокомпо- ненту, за якого спостерігається збільшення випаровуваності бензину. Також наведені результати зміни октанового числа в залежності від інтенсивності кавітаційної оброб- ки для газового конденсату із добавкою біоетанолу. Визначено вплив вмісту біоетано- лу на приріст октанового числа при кавітаційній обробці. Показано, що одержання су- мішевих палив компаундуванням з застосуванням кавітаційної обробки дозволяє оде- ржати бензино-етанольну суміш з істотно кращими характеристиками випаровуванос- ті, зокрема за показниками фракційного складу та тиску насиченої пари, у порівнянні з бензино-етанольними сумішами одержаними звичайним механічним компаундуван- ням. Крім того, встановлено, що застосування кавітаційної обробки дозволяє підвищи- ти октанове число палив. При цьому введення етанолу має дозволяє додатково підви- щити їх октанове число. Таким чином, введення етанолу та застосування кавітаційної обробки має синергетичний ефект на підвищення антидетонаційних характеристик бензинів. Ключові слова: бензин, газовий конденсат, біоетанол, кавітація, випаровуваність, фізична стабільність, октанове число Вступ Конкурентна боротьба серед автовиробників приз- водить до постійного вдосконалення двигунів внутрі- шнього згоряння: збільшення потужності, зменшення споживання пального, покращення екологічних показ- ників транспорту тощо. Це, в свою чергу, ставить нові завдання перед виробниками автомобільних палив, у тому числі і бензинів. Сучасні автомобільні бензини є сумішшю вуглеводнів різних класів. В Україні якісний склад бензину відповідно до стандарту ЄВРО-5 вста- новлюється ДСТУ 7687:2015. Відповідно до цього стандарту бензини можуть містити до 3 % метанолу, або етанолу до 10 % та до 15 % етерів, що можуть бути отримані з цих спиртів. У світі успішно експлуатується транспорт на бензино-спиртових сумішах у різних концентраціях: Е5, Е7, Е10, Е40 та Е85 що містять 5 %, 7 %, 10 %, 40 % та 85 % етилового спирту відповідно. Лідерами в використанні таких бензино-спиртових сумішей є США, країни Латинської Америки, Китай. Перелік країн, де використовують бензино-спиртові суміші з кожним роком зростає [1]. Сучасні екологічні вимоги до якості моторних па- лив, а також підвищені вимоги до детонаційної стійко- сті автомобільних бензинів роблять актуальним дода- вання спиртовмісних органічних високооктанових добавок у вуглеводневі бензини. Для України най- більш перспективною добавкою є біоетанол [2], оскі- льки існує сировинна база, розвинута інфраструктура із https://doi.org/10.15407/kataliz2020.29.027 mailto:anna.yakovlieva@nau.edu.ua Каталіз та нафтохімія, 2020, № 30 57 його виробництва та зрозуміла логістика поставок по території України. Не зважаючи на значні досягнення нафтоперероб- ної промисловості задачі збільшення випаровуваності та детонаційної стійкості (октанового числа - ОЧ) ав- томобільних бензинів завжди є актуальними. Додавання спирту, наприклад, етанолу (біоетано- лу), до базового бензину дозволяє вирішити обидві ці задачі. Але існують деякі проблеми та обмеження: по- перше, можливий вміст спирту обмежений ДСТУ, а по-друге, нестабільність бензино-спиртової суміші (здатність до розшаровування) [4]. Враховуючи сказане, додавання лише біоетанолу може виявитись недостатнім для повного вирішення задачі із підвищення детонаційної стійкості та випаро- вуваності автомобільного бензину [3]. Тому пошук методів для додаткового збільшення октанового числа (ОЧ) та запобігання розшарованості бензино-спиртової суміші є актуальним науковим та практичним завдан- ням. Перспективним є застосування технології кавіта- ційної обробки спирт-вуглеводневих сумішей для створення високооктанових бензинів [5, 6]. Як відомо, кавітація є явищем виникнення в кра- пельній рідині бульбашок (порожнин). Якщо зни- ження тиску здійснюється внаслідок появи великих місцевих швидкостей у потоці рухомої крапельної рідини, то кавітація називається динамічною. А як- що, внаслідок проходження у рідинні акустичних хвиль – акустичною. Енергія схлопування бульба- шок призводить, зокрема, до гомогенізації продукту, що обробляється. Це є важливим фактором, врахо- вуючи високу схильність бензино-спиртових сумі- шей до розшарування [7, 8]. Кавітаційна обробка на сьогодні використовується досить успішно для вирішення проблеми покращення тих чи інших властивостей як паливних нафтових фракцій, так і товарних нафтопродуктів. Отже, на сьо- годні, ефект кавітації використовується у різних галу- зях промисловості та сферах [7]. Мета Метою роботи є визначення впливу вмісту біое- танолу на випаровуваність та октанове число авто- мобільних бензинів при їх модифікації у кавітацій- ному полі. Аналіз літературних даних та постановка про- блеми Відомо, що у світі постійно зростає обсяг спожи- вання біопалива, в тому числі біоетанолу [9]. Додаван- ня біоетанолу до автомобільного бензину додаванням реакційного об’єму додаткового кисню призводить до покращення екологічних показників автотранспорту. Крім того, автомобільні двигуни, що працюють на такому пальному не потребують значних переробок. У роботі [12] наведена конструкція кавітаційного реактора для переробки вуглеводневої сировини. Осо- бливістю цього реактора є те, що його конструкція дозволяє отримати три зони динамічної кавітації. По- казано, що в кавітаційному полі відбувається розкла- дення перекису водню на гідроксильні радикали, що в подальшому беруть участь у синтезі метанолу. Отже в такому реакторі можна не тільки отримати однорідну рідину з бензину та біоетанолу, а й здійснити хімічні перетворення бензину [13]. Авторами роботи [10] наведено кавітаційну устано- вку для переробки вуглеводневої сировини. Установка дозволяє вести процес переробки за тисків до 30 МПа. З’ясовано, що перетворення н-алканів у присутності перекису водню у спирти, а саме в метанол, відбува- ється за тиску 9–21 МПа. При цьому, максимальна конверсія н-алканів одержується за тиску 19 МПа. У роботі [14] досліджено вплив кавітаційної оброб- ки бензину на зміну його ОЧ. Показано, що при кавіта- ційній обробці бензину за тиску 20 МПа відбувається збільшення його ОЧ на ~ 4 од. Відбувається це через перетворення лінійних алканів з низьким ОЧ в ізоалка- ни та ненасичені вуглеводні, що мають високе ОЧ. У роботі [15] досліджено вплив перекису водню в кавітаційному полі на процес перетворення лінійних алканів у високооктанові компоненти моторних палив, в тому числі в метанол. Встановлено, що без перекису водню переважно процес йде в напряму синтезу толу- олу. Його концентрація в продуктах переробки збіль- шується до 5 %. При введенні в систему водного роз- чину перекису водню разом з толуолом з’являється метанол. Концентрація метанолу в умовах експеримен- ту сягає 3 %. Визначено масовий склад бензину до та після кавітаційної обробки. Досліджено зміни в групах вуглеводнів зі складу бензину в залежності від тиску, що відбуваються в процесі переробки з перекисом водню та без нього [16,17]. Введення в бензин, що подається на кавітаційну переробку, перекису водню дозволяє збільшити ОЧ бензину до 14 одиниць. Таким чином, підводячи підсумок наведеного літе- ратурного огляду можна зробити висновок, що розв’язати проблему покращення моторних палив, а саме автомобільних бензинів, можна введенням до складу бензину біоетанолу з подальшою кавітаційною переробкою цієї суміші. Модифікація автомобільних бензинів біоетанолом у кавітаційному полі є новим напрямом досліджень. Основні питання, що слід дослідити це: параметри кавітаційного поля, що забезпечують найефективнішу модифікацію палива; зміни якісного та кількісного складу бензину; залежності параметрів якості палива від параметрів кавітаційного поля та від вмісту біоета- нолу; вплив інших одноатомних спиртів (метанолу, бутанолу, пропанолу тощо) на процес модифікації палив. 58 Каталіз та нафтохімія, 2020, № 30 Опис лабораторної установки Дослідження впливу кавітаційної обробки на вугле- воднево-біоетанольні суміші проводилася на лабора- торному стенді, схему якої наведено на рис. 1. Методика проведення експерименту була наступ- ною. Заздалегідь приготовлений розчин базового бен- зину з заданим вмістом біоетанолу заливається в єм- ність 1. З ємності 1 досліджувана суміш через регулю- ючий вентиль 2 та витратомір 3 подається насосом високого тиску 4 у кавітаційний реактор 5. Особливіс- тю кавітаційного реактора 5 є те, що в ньому створю- ються відразу три зони кавітації. Перша зона кавітації створюється на виході форсунки. Форсунка являє со- бою дозвукове сопло Лаваля [7, 8]. Швидкість проті- кання суміші через форсунку кавітаційного реактора має бути більшою за 145 м/с. Після форсунки суміш потрапляє на конусоподібну перешкоду. При відриві з поверхні конуса відбувається друга хвиля кавітації. Далі суміш на високій швидкості спрямовується на стінку реактора, де відбувається третя хвиля кавітації. Внаслідок такого впливу досліджувана суміш перетво- рюється на туманоподібну субстанцію [11]. Для того, щоб її сконденсувати використовується нижня частина реактора, де відбувається різке уповільнення руху су- міші. Перероблена в такій спосіб суміш збирається в ємності 6. Параметри процесу регулюються зміною витрати суміші, вмісту біоетанолу та тиску на вході форсунки, що створюється насосом 4. Дослідження зміни ОЧ проводились із тиском пе- ред кавітаційною форсункою 90 атм. Для приготуван- ня суміші використовувався азеотропний 96 % етанол з 4 мас.% вмістом води та бензин А-92 під час дослі- джень випаровуваності бензину і азеотропний 96 % етанол з 4 мас.% вмістом води та газовий конденсат під час дослідження зміни ОЧ. Вимірювання ОЧ проводилося октанометром SHATOX SX-150, що працює на базі аналізатора SX- 300. Відхилення поміж паралельними вимірами не перевищували 0,2 одиниць. Максимальна похибка вимірювання ОЧ не перевищує 0,5 одиниць. Діапазон вимірювання складає 40-135 одиниць. Постійний каві- таційний ефект досягається також через виконання декількох проходжень суміші через кавітаційні фор- сунки. Зменшення циклів кавітаційної обробки може досягатися збільшенням тиску на форсунці до 19 МПа, що підтверджено експериментально на дослідно- промисловій установці, де ефективний результат дося- гався за одну обробку. Більш низький тиск на вході форсунки лабораторної установки обрано для вияв- лення залежності впливу домішок біоетанолу на про- цес, що в перспективі може призвести до зменшення тиску нижче за 19 МПа при подальшій оптимізації процесу для промисловості. Рис. 1. Лабораторна установка для вивчення впливу кавітації на детонаційну стійкість та випаровуваність вуглеводнево - біоетанольних сумішей: 1 – ємність для сировини, 2 – регулюючий вентиль, 3 – витратомір, 4 – насос високого тиску, 5 – кавітаційний реактор, 6 – ємність для збору продуктів переробки, 7 – вентиль для відбору проб Каталіз та нафтохімія, 2020, № 30 59 Рис. 2. Залежність фракційного складу бензину марки А-92 компаундованого механіч- ним змішуванням: 1 – А-92, 2 – А-92 з додаванням 5 % етанолу, 3 - А-92 з додаванням 10 % етанолу, 4 - А-92 з додаванням 20 % етанолу. Результати експериментальних досліджень. Вивчення зміни випаровуваності бензино- біоетанольних сумішей З метою встановлення можливості впливу на випа- ровуваність бензино-етанольних сумішей за допомо- гою кавітаційного компаундування даних сумішей, було проведено ряд експериментальних досліджень на лабораторній установці (рис. 1). Для встановлення рівня впливу кавітаційної оброб- ки бензину, що містить біоетанол, на фізичну стабіль- ність палива та випаровуваність, були експеримента- льно визначені вміст вузьких фракцій у складі автомо- більного бензину марки А-92 та трьох зразків палива (А-92 з додавання 5, 10 та 20 % етанолу) та визначено відсотковий вміст фракцій у паливі, що википають за температур 70 °С, 100 °С та 150 °С до обробки кавіта- цією та після (рис. 2-3). Результати дослідження пред- ставлені на рис. 2-5. З рис. 2 випливає, що додавання до складу автомо- більного бензину марки А-92 етанолу впливає на об’єм палива, що википає за температури 70 °С та 100 °С. Об’єм википання палива (компаундованого з етанолом механічним змішуванням) за температури 150 °С за- лишається незмінним. З рис. 3 можемо зробити висновок, що додавання до складу автомобільного бензину марки А-92 біоета- нолу впливає на об’єм палива, що википає за темпера- тури як 70 °С, 100 °С так і за температури 150 °С. Най- більші зміни відбулися із зразками автомобільного бензину, що містить у своєму складі 10 % та 20 % ети- лового спирту. Окрім того, для даних зразків спостері- гається зниження температури початку кипіння, у по- рівнянні зі зразками, приготованими механічним ком- паундуванням. З метою більшого розуміння впливу кавітацій- ного способу приготування бензино-етанольних сумішей на вуглеводневий склад автомобільного бензину та на випаровуваність, у залежності від способу компаундування, була виконана розгонка дослідних зразків бензину на вузькі фракції. З рис. 4-5 видно, що відбувається зміна відсоткового вмісту фракцій у складі палива, компаундованого як механічним змішуванням, так і за допомогою гідродинамічної кавітації. Для зразка палива з вмістом етанолу у кількості 5 % спостерігається зменшення вмісту алканової фракції з 28 % до 26 %; зростання вмісту бензоль- ної фракції з 18 % до 20 %; зменшення вмісту то- луольної з 20 % до 19,5 %; цимольної – з 16 % до 15,6 %; ксилольної з 14,2 до 13,4 %. Для зразка палива з вмістом етанолу у кількості 10 % спостерігається зростання вмісту алканової фракції з 30,2 % до 37,1 %; зменшення вмісту бен- зольної фракції з 21,8 % до 18,6 %; зменшення вмісту толуольної з 16 % до 7,1 %; зростання вміс- ту цимольної – з 14 % до 24,2 %; зменшення кси- лольної з 11,5 до 9,7 %. Для зразка палива з вмістом етанолу у кількості 20 % спостерігається зменшення вмісту алканової фракції з 32 % до 23 %; зростання вмісту бензоль- ної фракції з 23 % до 43 %; зменшення вмісту то- луольної з 13,1 % до 6 %; цимольної – з 14 % до 12,8 %; ксилольної з 13,7 до 12,7 %. З метою дослідження впливу способу компаун- дування бензино-етанольних сумішей на випаро- вуваність додатково було визначено тиск насиче- ної пари за стандартною методикою (рис.6). 60 Каталіз та нафтохімія, 2020, № 30 Встановлено, що додавання до зразків палив біокомпоненту (етилового спирту) у кількостях 5 % та 10 % призводить до зниження тиску наси- ченої пари при підготовці сумішей за допомогою кавітаційного змішування порівняно з механічним змішуванням. А для зразка палива з вмістом ета- нолу у кількості 20 % спостерігається значне під- вищення тиску насиченої пари. Це можна поясни- ти зміною кількості вмісту летких фракцій у дос- ліджуваних зразках при їх компаундуванні кавіта- ційним способом, у порівнянні з механічним спо- собом приготування сумішей. Рис. 3. Залежність фракційного складу бензину марки А-92 компаундованого кавітаційним змішу- ванням: 1 – А-92, 2 – А-92 з додаванням 5% етано- лу, 3 - А-92 з додаванням 10 % етанолу, 4 - А-92 з додаванням 20 % етанолу Рис. 5. Залежність вмісту вузьких фракцій бен- зину від температури (крива розгонки бензину марки А-92 з різним вмістом біокомпоненту, що був компаундований кавітаційним змішанням): 1 – алканові фракція, 2 – бензольна фракція, 3 – толу- ольна фракція, 4 – ксилольна фракція Вивчення зміни октанового числа сумішей газового конденсату та біоетанолу при різній інтенсивності кавітаційної обробки Важливим джерелом вуглеводнів для отриман- ня автомобільних бензинів є газовий конденсат. Використання газового конденсату в якості авто- мобільного бензину ускладнено низькими значен- нями ОЧ останнього [16]. Результати експеримен- тальних досліджень модифікації газового конден- сату біоетанолом у кавітаційному полі наведені в табл. 1. Рис. 4. Залежність вмісту вузьких фракцій бен- зину від температури (крива розгонки бензину марки А-92 з різним вмістом біоетанолу, що був компаундований механічним змішуванням): 1 – алканова фракція, 2 – бензольна фракція, 3 – толу- ольна фракція, 4 – ксилольна фракція, 4 – цимоль- на фракція Рис. 6. Залежність тиску насиченої пари бензи- ну марки А-92 компаундованого: 1 – кавітаційним змішуванням, 2 – механічним змішуванням Каталіз та нафтохімія, 2020, № 30 61 Таблиця 1 Зміна октанового числа за дослідницьким методом (RON) та за моторним методом (MON) від кіль- кості циклів (інтенсивності) кавітаційної обробки для газового конденсату із добавкою біоетанолу на кавітаційній форсунці із тиском 90 атм. ОЧ, пунктів Кількість циклів кавітаційної обробки 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Газовий конденсат без добавки біоетанолу RON 78,6 78,3 78,7 79,0 79,1 79,2 79,2 79,3 79,3 79,5 79,6 MON 76,0 75,8 76,2 76,3 76,4 76,5 76,5 76,6 76,5 76,7 76,7 Газовий конденсат із добавкою 1% об. біоетанолу RON 81,1 82,5 83,1 83,6 84,6 84,8 85,5 85,8 86,0 85,5 86,2 MON 77,6 78,4 78,7 78,5 79,6 79,6 79,9 80,0 80,1 79,9 80,2 Газовий конденсат із добавкою 2 % об. біоетанолу RON 90,8 91,1 91,3 91,3 91,7 91,6 91,4 91,4 91,8 91,6 91,7 MON 82,4 82,5 82,7 82,6 82,8 82,8 82,8 82,7 82,9 82,8 82,9 Газовий конденсат із добавкою 3% об. біоетанолу RON 93,9 94,4 94,1 94,4 94,4 94,5 94,5 94,6 94,6 94,7 94,6 MON 84,1 84,4 84,1 84,4 84,4 84,5 84,5 84,6 84,6 84,7 84,6 Газовий конденсат із добавкою 4% об. біоетанолу RON 94,9 95,0 95,1 95,1 95,1 95,3 95,7 95,4 95,4 95,5 95,7 MON 84,9 85,0 85,1 85,1 85,1 85,3 85,7 85,4 85,4 85,5 85,7 Газовий конденсат із добавкою 5% об. біоетанолу RON 96,3 96,5 96,6 96,9 97,0 97,0 97,0 97,0 97,0 96,9 96,8 MON 86,3 86,7 87,0 87,2 87,2 87,2 87,2 87,2 87,2 87,2 87,2 62 Каталіз та нафтохімія, 2020, № 30 Слід зазначити, що всі вимірювані ОЧ визначали за температури 200 ˚С. Підвищення температури до 300 ˚С призводить до пропорційного збільшення ОЧ на 2-3 пункти. Зменшення температури нижче 200 ˚С призводить до зменшення ОЧ на 1-1,5 одиниці. Для досягнення сталого значення ОЧ для газового конденсату без додавання біоетанолу вистачило 8 цик- лів кавітаційної обробки на форсунці тиском 90 атм. Аналогічна кількість циклів знадобилась і при дода- ванні 1 % біоетанолу. При цьому розшаровування су- міші не відбулось. При додаванні 2 % біоетанолу стале значення ОЧ було досягнуте вже після 4-х циклів каві- таційної обробки. Відразу після кавітатора суміш була гомогенною. Потім (приблизно протягом 1 години) відбулось незначне відшаровування водної фази, яке зникло на 7-й день зберігання суміші. Слід зазначити, що детонаційна стійкість суміші за показниками RON та MON відповідає бензину А-92 при експлуатації його за температури 200 ˚С та вище. Стійке стале значення показників RON та MON, відповідних бензину А-92, за будь-якої нормальної температури експлуатації відбу- вається при вмісті біоетанолу 3 % об’ємних, і при цьо- му також достатньо всього 4-х циклів кавітаційної обробки. Поведінка суміші аналогічна із попередньою: початкова гомогенізація, розшарування протягом го- дини та наступна повторна гомогенізація за тиждень зберігання суміші. Для досягнення характеристик суміші, аналогічних бензину марки А-95 необхідно 4 % об’ємних біоетано- лу (температура експлуатації вище за 200 ˚С) або 5 % об’ємних біоетанолу (будь-яка температура експлуата- ції) і приблизно 5-6 циклів кавітаційної обробки. При цьому суміш також гомогенізується після тижневого зберігання, а на дні ємності утворюється мутний осад в кількості не більше 0,1 % від загального об’єму суміші. Сама суміш при 3-х тижнях зберігання не мутніє і не змінює кольору. При відсутності добавок біоетанолу ОЧ газового конденсату зросло майже на 1 одиницю за дослідниць- ким методом та 0,7 одиниць за моторним методом при проведенні 10 циклів кавітаційної обробки. В серед- ньому відбувалось зростання на 0,1 одиницю за кож- ний цикл обробки. Найбільш ефективною виявилась суміш 99 % газо- вого конденсату, та 1 % біоетанолу. Вже просте меха- нічне змішування конденсату та біоетанолу підвисило RON на 2,5 одиниці, а МОN зросло на 1,7 одиниці (див. таблицю). Загальний приріст RON склав 5,1 (в середньому 0,5 одиниці за цикл обробки) пункти, а МОN – 2,6 одиниці (в середньому 0,25 одиниці за цикл обробки). Подальше збільшення кількості біоетанолу в суміші зменшує ефект від кавітаційної обробки, хоча початко- ві RON та MON значно вищі. Наприклад, для суміші 97 % конденсату та 3 % біоетанолу збільшилось майже на 15,3 одиниці в порівнянні із чистим газовим конден- сатом, а приріст МОN склав 8,1 одиниці. Під час каві- таційної обробки приріст RON та MON склав 0,7 та 0,5 одиниці відповідно. Тобто, існує оптимальна концент- рація біоетанолу в суміші з газовий конденсатом, за якої кавітаційна обробка дає найбільший приріст окта- нового числа [17]. На сьогодні, це експериментально встановлена концентрація 1% об. біоетанолу. Подальші дослідження необхідно спрямувати на встановлення оптимальної концентрації біоетанолу для кавітаційної обробки, на вплив числа циклів каві- тації на приріст октанового числа, на знаходження оптимальної кількості циклів кавітаційної обробки, та на стійкість до розшарування суміші вуглеводнів та біоетанолу. Висновки Для встановлення впливу кавітаційної обробки бен- зину, що містить біоетанол, на фізичну стабільність палива та випаровуваність, були експериментально визначені вміст вузьких фракцій у складі автомобіль- ного бензину марки А-92 та трьох зразків палива з додавання 5, 10 та 20 % етанолу, відсотковий вміст фракцій у паливі, що википають за температур 70 °С, 100 °С та 150 °С та визначено тиск насиченої пари до обробки кавітацією та після. Встановлено, що най- більш оптимальна дія кавітації спостерігалась при до- даванні до зразків палив біокомпоненту (етилового спирту) у кількостях 5 % та 10 %. Було експериментально досліджено зміну октано- вого числа сумішей газового конденсату та біоетанолу при різній інтенсивності кавітаційної обробки. При збільшенні вмісту біоетанолу в суміші кількість циклів кавітації (інтенсивність), що необхідна для досягнення сталого значення октанового числа, зменшується від 8 циклів для газового конденсату без біоетанолу, до 4 циклів при вмісті біоетанолу 3 % та вище. Для досяг- нення значень октанового числа суміші, відповідних бензинам марок А-92 та А-95, необхідно додавати 2% та 5% біоетанолу відповідно. Найбільш ефективною для дії кавітації виявилась суміш 99 % газового конденсату, та 1 % біоетанолу, коли загальний приріст RON склав 5 одиниць, а МОN – 2,6 одиниць. Подальше збільшення кількості біоета- нолу в суміші зменшує ефект від кавітаційної обробки, хоча початкові RON та MON значно вищі. Література 1. Бойченко С.В., Павлюх Л.І., Шкільнюк І.О. Ана- ліз екологічних властивостей компонентів традиційних альтернативних авіаційних бензинів. Наукоємні тех- нології. 2019. № 2 (42). С. 195-206. 2. Мілоцький В.В., Ганжа С.Н. Спосіб підвищення октанового числа газоконденсатних і нафтових прямо- гонних бензинів. Вісник Східноукраїнського Націона- Каталіз та нафтохімія, 2020, № 30 63 льного університету ім. В. Даля. 2016. №14 (203). С. 85-88. 3. Drozdnik, I.D., Miroshnichenko, D.V., Shmeltser, E.O., Kormer, M.V., Pyshyev, S.V. Investigation of possible losses of coal raw materials during its technological preparation for coking Message 2. The actual mass variation of coal in the process of its storage and crushing. Petroleum and Coal. 2019. Vol. 61, P 631-637. 4. Бойченко С.В., Бойченко М.С., Личмаченко О.Г., Кабан С.М. Вплив добавок аліфатичних спиртів на властивості бензинів: аналітичний. Наукоємні техно- логії. 2015. №1(25). С. 86-92. 5. Черняк Л.М. Порівняльна характеристика випа- ровуваності бензинів з різним вмістом оксигенатів. Наукоємні технології. 2014. №4(24). С. 526-531. 6. Бойченко С.В., Ланецький В.Г., Черняк Л.М., Ра- домська М.М., Кондакова О.Г. Дослідження впливу кавітаційної обробки на октанове число бензину. Енер- гетика: економіка, технології, екологія. 2017. №2. С. 107-114. 7. Целіщев, О. Б., Лорія М.Г., Захаров І.І. Аналіз фі- зико-хімічних методів отримання гідроксильного ра- дикала. Вісник національного технічного університету «ХПІ». 2011. № 65. С. 111-124. 8. Целищев, А. Б. Захаров И.И., Лория М.Г., Иджаг- буджи А.А., Елисеев П.И., Носах В.А. Моторные топлива: кавитационный способ повышения их качес- тва. Хімічна промисловість України. 2014. Т. 121. № 2. C. 39-42. 9. Брей В. В., Щуцький І. В. Біоетанол в Україні. Ві- сник Національної академії наук України. 2016. № 6. С. 71-76. 10. Целіщев О.Б., Лорія М.Г., Носач В.О. Дослі- дження кавітаційного способу перетворення моторних палив. Технологический аудит и резервы производст- ва. 2016. №4(4). 26-32. 11. Кравченко О.В., Суворова И.Г., Баранов И.А. Метод определения эффективности гидрокавитацион- ной обработки в технологіях производства и сжигания композиционных топлив. Проблемы машиностроения. 2014. Т. 2. №14. С. 58-62. 12. Tselishchev O. B. Synthesis of methanol from methane in cavitation field. Chemistry and chemical technology. 2018. Vol. 12. №1. Р. 69-73. 13. Zakharov, I. I., Ijagbuji, A. A., Tselishtev, A. B., Loriya, M. G., Fedotov, R. N. The new pathway for methanol synthesis: Generation of methyl radicals from alkanes. Journal of Environmental Chemical Engineering. 2015. № 3. Р. 405 – 412. 14. Целіщев О.Б., Лорія М.Г. Дослідження кавіта- ційної обробки моторних палив. Проблеми хімотології. Теорія та практика раціонального використання тра- диційних і альтернативних паливно-мастильних ма- теріалів: Монографія / за заг. ред. проф. С.В. Бойчен- ка. К.: Центр навчальної літератури, 2017. Розділ 1. С. 29-32. 15. Целіщев О.Б., Лорія М.Г., Бойченко С.В., Єлісє- єв П. Й., Матвєєва І. В. Дослідження впливу пероксиду водню на перетворення вуглеводнів в кавітаційному реакторі. Питання хімії та хімічної технології. 2018. №6. С. 148-158. 16. Pyshyev, S., Prysiazhnyi, Y., Shved, M., Kułażyński, M., Miroshnichenko, D. Effect of hydrodynamic parameters on the oxidative desulphurisation of low rank coal. International Journal of Coal Science and Technology. 2018. 5(2), P 213–229. 17. Бойченко С.В., Матвєєва І.В., Целіщев О. Б., Ланецький В.Г, Кудрявцев С.О, Лорія М.Г. Дослі- дження інтенсивності кавітаційної обробки на детона- ційну стійкість газоконденсатного бензину з добавка- ми. Технологія-2019: XХIІ матеріали міжнародної науково-технічної конференції, 1 частина (26-27 квіт. 2019 р., м. Сєвєродонецьк). 2019. С. 50-52. References 1. Boichenko, S.V., Pavlyukh, L.I., Shkilnyuk, I.O. (2019). Analysis of ecological properties of components of traditional alternative aviation gasoline. Science-based technologies, 2(42), 195-206 [in Ukrainian]. 2. Milotsky, V.V., Ganza, S.N. (2016). Method of increasing octane number of gas condensate and oil straight gasoline. Journal of the Volodymyr Dahl East Ukrainian National University. 14 (203). 85-88 [in Ukrainian]. 3. Drozdnik, I.D., Miroshnichenko, D.V., Shmeltser, E.O., Kormer, M.V., Pyshyev, S.V. (2019). Investigation of possible losses of coal raw materials during its technological preparation for coking Message 2. The actual mass variation of coal in the process of its storage and crushing. Petroleum and Coal, Vol. 61, 631-637. [in English]. 4. Boichenko, S.V., Boichenko, M.S., Lymachenko, O.G., Kaban, S.M. (2015). Influence of aliphatic alcohol additives on gasoline properties: analytical. Science-based technologies, 1(25), 86-92 [in Ukrainian]. 5. The problems of biopollution with jet fuels and the way of achiving solution. Boichenko S., Shkilniuk I., Turchak V. Transport. 2008. № 23 (3). P. 253-257. [in English]. 6. S. Kryshtopa, V. Melnyk, B. Dolishnii, V. Korohodskyi, I. Prunko, L. Kryshtopa, I. Zakhara, T. Voitsekhivska. (2019). Improvement of the model of forecasting heavy metals of exhaust gases of motor vehicles in the soil. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies. 4/10 (100). Р. 44-51. [in Ukrainian]. 7. Tselishchev, O.B., Loriya, M.G., Zakharov I.I. (2011)/ Analysis of physicochemical methods of obtaining hydro-strong radical. Journal of the National Technical University "KPI", 65. 111-124 [in Ukrainian]. 8. Tselischev, O.B., Zakharov, I.I., Loriya, M.G., Ijagbuji, A.A., Yelisieiev, P.I., Nosakh, V.A. (2014). Motor fuels: a cavitational way to improve their quality. Chemical industry of Ukraine. 121, 2, 39-42 [in Russian]. 64 Каталіз та нафтохімія, 2020, № 30 9. Bray, V.V., Shchutsky, I.V. (2016). Bioethanol in Ukraine. Bulletin of the National Academy of Sciences of Ukraine, № 6, 71-76 [in Ukrainian]. 10. Tselischev, O.B., Loriya, M.G., Nosakh V.A. (2016). Investigation of the cavitation method of conversion of motor fuels. Technological audit and production reserves, 4(4), 26-32 [in Ukrainian]. 11. Kravchenko, O.V., Suvorova, I.G., Baranov, I.A. (2014). Method of determining the efficiency of hydrocavitational processing in the technologies of production and combustion of composite fuels. Problems of mechanical engineering, 14, 2, 58-62 [in Russian]. 12. Tselishchev O.B. (2018). Synthesis of methanol from methane in cavitation field. Chemistry and chemical technology, 12, 1, 69-73. [in English]. 13. Zakharov, I. I., Ijagbuji, A. A., Tselishtev, A. B., Loriya, M. G., Fedotov, R. N. (2015). The new pathway for methanol synthesis: Generation of methyl radicals from alkanes. Journal of Environmental Chemical Engineering, 3 (1), 405-412. [in English]. 14. Tselishchev, O.B, Loriya, M.G. (2017). Research of cavitation processing of motor fuels. Problems of chemotology. The theory and practice of rational use of traditional and alternative fuels and lubricants: Monograph / by General. ed. prof. S.V. Boichenko. K.: Center for Educational Literature, Section 1. P. 29-32 [in Russian]. 15. Tselishchev, O.B, Loriya, M.G., Boichenko, S.V., Yelisieiev, P.I., Matvieieva, I.V. (2018). Investigation of the influence of hydrogen peroxide on the transformation of hydrocarbons in a cavitation reactor. Questions of chemistry and chemical technology, 6, 148-158 [in Ukrainian]. 16. Pyshyev, S., Prysiazhnyi, Y., Shved, M., Kułażyński, M., Miroshnichenko, D. (2018). Effect of hydrodynamic parameters on the oxidative desulphurisation of low rank coal. International Journal of Coal Science and Technology, 5(2), 213-229. [in English]. 17. Boichenko, S.V., Matvieieva, I.V., Tselishchev, O.B., Lanetskyi, V.G., Kudryavtsev, S.O., Loriya, M.G. (2019, April). Investigation of the intensity of cavitation treatment for detonation stability of gas condensate gasoline with additives. Technology-2019: XXII Materials of the International Scientific and Technical Conference, part 1 (April 26-27, 2019, Severodonetsk), 50-52 [in Ukrainian]. Надійшла до редакції 28.05.2020 р. Каталіз та нафтохімія, 2020, № 30 65 Modification of motor gasoline with bioethanol in the cavitation field S.V. Boichenko1, A.V. Yakovlieva1, O.B. Tselishchev2, V.G. Lanetsky1, S.O. Kudryavtsev2, M.G. Loriya2, A.A. Semenuik1 Kazimierz Lejda3 1National Aviation University Kosmonavt Komarov Ave. (Lyubomir Husar), 1, Kyiv, Ukraine, 03058; tel.: 063 630 89 59, anna.yakovlieva@nau.edu.ua 2Vladimir Dahl East Ukrainian National University, Central Avenue, 59 A, Severodonetsk, Ukraine, 93400 3Rzeszow University of Technology, 8 Powstancow Warszawy Ave., Rzeszow, Poland Today, the use of bioethanol as an alternative motor fuel is quite relevant. Bioethanol is generally used as an additive to traditional petroleum fuels. The addition of bioethanol has a positive effect on increasing the evaporation and detonation resistance of gasoline. However, the addition of bioethanol alone may not be sufficient to fully address these issues. This article presents the results of a study of the influence of bioethanol content and cavitation field parameters on the quality of gasoline: evaporation and octane number. To determine the effect of cavitation treatment of gasoline-ethanol mixture on the physical stability of the fuel and evaporation, the content of narrow fractions, the percentage of fractions in the fuel, and the saturated vapor pressure before and after cavitation were determined. The optimal content of the biocomponent, which increases the evaporation of gasoline, has been established. The results of the change of octane number depending on the intensity of cavitation treatment for gas condensate with the addition of bioethanol are also presented. The influence of bioethanol content on the increase of octane number during cavitation treatment was determined. It is shown that the production of blended fuels by compounding with the use of cavitation treatment allows to obtain a gasoline-reference mixture with significantly better evaporation characteristics, in particular in terms of frac- tional composition and saturated vapor pressure, compared to gasoline-ethanol mixtures ob- tained by conventional mechanical compounding. In addition, it was found that the use of cavitation treatment can increase the octane number of fuels. The introduction of ethanol can further increase their octane number. Thus, the introduction of ethanol and the use of cavitation treatment has a synergistic effect on improving the anti-knock characteristics of gasoline. Keywords: gasoline, gas condensate, bioethanol, cavitation, evaporation, fractional composition, octane number
id	oai:katalizorgua:article-25
institution	Catalysis and petrochemistry
keywords_txt_mv	keywords
language	Ukrainian
last_indexed	2026-03-12T15:49:51Z
publishDate	2020
publisher	V.P. Kukhar Institute of Bioorganic Chemistry and Petrochemistry of the National Academy of Sciences of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	katalizorgua/94/f4598acdb32d7e4a99a502a77b530694.pdf
spelling	oai:katalizorgua:article-252021-12-10T12:27:19Z Модифікація автомобільних бензинів біоетанолом у кавітаційному полі Modification of motor gasoline with bioethanol in the cavitation field Boichenko, S.V. Yakovlieva, A.V. Tselishchev, O.B. Lanetsky, V.G. Kudryavtsev, S.O. Loriya, M.G. Semenuik, A.A. Lejda, Kazimierz gasoline, gas condensate, bioethanol, cavitation, evaporation, fractional composition, octane number бензин, газовий конденсат, біоетанол, кавітація, випаровуваність, фізична стабільність, октанове число На сьогодні досить актуальним є використання біоетанолу в якості альтернативного моторного палива. Біоетанол загалом використовують в якості добавки до традиційного нафтового пального. Додавання біоетанолу позитивно впливає на збільшення випаровуваності та детонаційної стійкості автомобільних бензинів. Однак, додавання лише біоетанолу може виявитись недостатнім для повного вирішення зазначених задач. У даній статті наведені результати дослідження впливу вмісту біоетанолу та параметрів кавітаційного поля на показники якості автомобільних бензинів: випаровуваність та октанове число. Для встановлення впливу кавітаційної обробки бензиноетанольної суміші на фізичну стабільність палива та випаровуваність, визначено вміст вузьких фракцій, відсотковий вміст фракцій у паливі, а також визначено тиск насичених парів до обробки кавітацією та після. Встановлено оптимальний вміст біокомпоненту, за якого спостерігається збільшення випаровуваності бензину. Також наведені результати зміни октанового числа в залежності від інтенсивності кавітаційної обробки для газового конденсату із добавкою біоетанолу. Визначено вплив вмісту біоетанолу на приріст октанового числа при кавітаційній обробці. Показано, що одержання сумішевих палив компаундуванням з застосуванням кавітаційної обробки дозволяє одержати бензино-етанольну суміш з істотно кращими характеристиками випаровуваності, зокрема за показниками фракційного складу та тиску насиченої пари, у порівнянні з бензино-етанольними сумішами одержаними звичайним механічним компаундуванням. Крім того, встановлено, що застосування кавітаційної обробки дозволяє підвищити октанове число палив. При цьому введення етанолу має дозволяє додатково підвищити їх октанове число. Таким чином, введення етанолу та застосування кавітаційної обробки має синергетичний ефект на підвищення антидетонаційних характеристик бензинів. Today, the use of bioethanol as an alternative motor fuel is quite relevant. Bioethanol is generally used as an additive to traditional petroleum fuels. The addition of bioethanol has a positive effect on increasing the evaporation and detonation resistance of gasoline. However, the addition of bioethanol alone may not be sufficient to fully address these issues. This article presents the results of a study of the influence of bioethanol content and cavitation field parameters on the quality of gasoline: evaporation and octane number. To determine the effect of cavitation treatment of gasoline-ethanol mixture on the physical stability of the fuel and evaporation, the content of narrow fractions, the percentage of fractions in the fuel, and the saturated vapor pressure before and after cavitation were determined. The optimal content of the biocomponent, which increases the evaporation of gasoline, has been established. The results of the change of octane number depending on the intensity of cavitation treatment for gas condensate with the addition of bioethanol are also presented. The influence of bioethanol content on the increase of octane number during cavitation treatment was determined. It is shown that the production of blended fuels by compounding with the use of cavitation treatment allows to obtain a gasoline-reference mixture with significantly better evaporation characteristics, in particular in terms of fractional composition and saturated vapor pressure, compared to gasoline-ethanol mixtures obtained by conventional mechanical compounding. In addition, it was found that the use of cavitation treatment can increase the octane number of fuels. The introduc-tion of ethanol can further increase their octane number. Thus, the introduction of ethanol and the use of cavitation treatment has a synergistic effect on improving the anti-knock characteristics of gasoline. V.P. Kukhar Institute of Bioorganic Chemistry and Petrochemistry of the National Academy of Sciences of Ukraine 2020-11-24 Article Article application/pdf https://kataliz.org.ua/index.php/journal/article/view/25 10.15407/kataliz2020.30.056 Catalysis and petrochemistry; No. 30 (2020): Catalysis and petrochemistry; 56-65 Каталіз та нафтохімія; № 30 (2020): Каталіз та нафтохімія; 56-65 2707-5796 2412-4176 10.15407/kataliz2020.30 uk https://kataliz.org.ua/index.php/journal/article/view/25/16
spellingShingle	бензин газовий конденсат біоетанол кавітація випаровуваність фізична стабільність октанове число Boichenko, S.V. Yakovlieva, A.V. Tselishchev, O.B. Lanetsky, V.G. Kudryavtsev, S.O. Loriya, M.G. Semenuik, A.A. Lejda, Kazimierz Модифікація автомобільних бензинів біоетанолом у кавітаційному полі
title	Модифікація автомобільних бензинів біоетанолом у кавітаційному полі
title_alt	Modification of motor gasoline with bioethanol in the cavitation field
title_full	Модифікація автомобільних бензинів біоетанолом у кавітаційному полі
title_fullStr	Модифікація автомобільних бензинів біоетанолом у кавітаційному полі
title_full_unstemmed	Модифікація автомобільних бензинів біоетанолом у кавітаційному полі
title_short	Модифікація автомобільних бензинів біоетанолом у кавітаційному полі
title_sort	модифікація автомобільних бензинів біоетанолом у кавітаційному полі
topic	бензин газовий конденсат біоетанол кавітація випаровуваність фізична стабільність октанове число
topic_facet	gasoline gas condensate bioethanol cavitation evaporation fractional composition octane number бензин газовий конденсат біоетанол кавітація випаровуваність фізична стабільність октанове число
url	https://kataliz.org.ua/index.php/journal/article/view/25
work_keys_str_mv	AT boichenkosv modifíkacíâavtomobílʹnihbenzinívbíoetanolomukavítacíjnomupolí AT yakovlievaav modifíkacíâavtomobílʹnihbenzinívbíoetanolomukavítacíjnomupolí AT tselishchevob modifíkacíâavtomobílʹnihbenzinívbíoetanolomukavítacíjnomupolí AT lanetskyvg modifíkacíâavtomobílʹnihbenzinívbíoetanolomukavítacíjnomupolí AT kudryavtsevso modifíkacíâavtomobílʹnihbenzinívbíoetanolomukavítacíjnomupolí AT loriyamg modifíkacíâavtomobílʹnihbenzinívbíoetanolomukavítacíjnomupolí AT semenuikaa modifíkacíâavtomobílʹnihbenzinívbíoetanolomukavítacíjnomupolí AT lejdakazimierz modifíkacíâavtomobílʹnihbenzinívbíoetanolomukavítacíjnomupolí AT boichenkosv modificationofmotorgasolinewithbioethanolinthecavitationfield AT yakovlievaav modificationofmotorgasolinewithbioethanolinthecavitationfield AT tselishchevob modificationofmotorgasolinewithbioethanolinthecavitationfield AT lanetskyvg modificationofmotorgasolinewithbioethanolinthecavitationfield AT kudryavtsevso modificationofmotorgasolinewithbioethanolinthecavitationfield AT loriyamg modificationofmotorgasolinewithbioethanolinthecavitationfield AT semenuikaa modificationofmotorgasolinewithbioethanolinthecavitationfield AT lejdakazimierz modificationofmotorgasolinewithbioethanolinthecavitationfield

Модифікація автомобільних бензинів біоетанолом у кавітаційному полі

Institution

Ähnliche Einträge