Аналіз тенденцій розвитку уявлень та технологій, спрямованих на зменшення емісії діоксиду вуглецю в доменному виробництві
Developing direction to improve blast furnace smelting technology to increase energy efficiency and improve environmental performance by reducing carbon dioxide emissions is an urgent task today in global metallurgy. According to the International Energy Agency (IEA), by 2050 blast furnace productio...
Збережено в:
| Дата: | 2023 |
|---|---|
| Автори: | , , , , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Physico-technological Institute of Metals and Alloys
2023
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://www.metalsandcasting.com/index.php/mcu/article/view/12 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Metal and Casting of Ukraine |
| Завантажити файл: |  |
Репозитарії
Metal and Casting of Ukraine| _version_ | 1871465351673282560 |
|---|---|
| author | Чайка, Олексій Корнілов, Богдан Меркулов, Олексій Москалина, Андрій Лебідь, В. В. Ізюмський, Миколай |
| author_facet | Чайка, Олексій Корнілов, Богдан Меркулов, Олексій Москалина, Андрій Лебідь, В. В. Ізюмський, Миколай |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "Олексій Чайка",
"institution": "Інститут чорної металургії ім. З.І. Некрасова НАН України"
},
{
"author": "Богдан Корнілов",
"institution": "Інститут чорної металургії ім. З.І. Некрасова НАН України"
},
{
"author": "Олексій Меркулов",
"institution": "Інститут чорної металургії ім. З.І. Некрасова НАН України"
},
{
"author": "Андрій Москалина",
"institution": "Інститут чорної металургії ім. З.І. Некрасова НАН України"
},
{
"author": "В. В. Лебідь",
"institution": "Інститут чорної металургії ім. З.І. Некрасова НАН України"
},
{
"author": "Миколай Ізюмський",
"institution": "Інститут чорної металургії ім. З.І. Некрасова НАН України"
}
] |
| author_sort | Чайка, Олексій |
| baseUrl_str | https://www.metalsandcasting.com/index.php/mcu/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2026-07-22T12:09:42Z |
| description | Developing direction to improve blast furnace smelting technology to increase energy efficiency and improve environmental performance by reducing carbon dioxide emissions is an urgent task today in global metallurgy. According to the International Energy Agency (IEA), by 2050 blast furnace production will remain the dominant link in steel production, as it is the most costeffective with a thermal efficiency of up to 90 % or more. Blast furnace production consumes 40–75 % of the energy resources of the metallurgical plant, so the blast furnace has the greatest potential to reduce carbon dioxide emissions.
The paper presents the results of the analysis of directions of reduction of carbon dioxide emissions and reduction of carbon consumption in blast furnace production due to improvement of existing technologies and introduction of innovative technologies of CO2 emission reduction based on injection of blast furnace fuel additives into the blast furnace; coke oven gas; washed flue gas. Paul Wurth, ThyssenKrupp and Primetals are world leaders in the development of technical and technological solutions to reduce CO2 emissions in blast furnace production. But the solutions offered by foreign companies are not always applicable to blast furnace production in Ukraine, they require scientific study and adaptation to the conditions of Ukraine, including the energy balance of enterprises, raw material conditions, blast furnace equipment, technology and competitiveness of iron-carbon intermediate, the presence of energy.
Ukraine needs to develop its own concept of reducing CO2 emissions, taking into account the competitiveness of iron-carbon intermediate, which depends on the energy intensity of blast furnace production. Therefore, it is very important to assess and analyze the directions of reduction of CO2 emissions in metallurgy abroad for further development of blast furnace smelting regimes that reduce carbon dioxide emissions in relation to the existing and future conditions of metallurgical enterprises of Ukraine. |
| first_indexed | 2026-03-12T15:49:48Z |
| format | Article |
| fulltext |
8 ISSN 2077-1304. Met. lit'e Ukr., vol. 30, 2022. № 2 (329)
у тому числі і в металургії, де ці показники дуже ви-
сокі. Паризька угода, прийнята на конференції ООН
із захисту клімату в 2015 році (COP-21), передбачає
обмеження глобального потепління до рівня нижче
2 °C, за можливості до – 1,5 °C, в порівнянні з до-
В
ступ. У зв'язку з глобальним потеплінням та
пов'язаними з ним негативними наслідками в
майбутньому 195 країн світу та Європейський
Союз ратифікували Паризьку угоду щодо клімату
в 2015 р. [1], яка зобов'язує їх зменшити викиди СО2,
ISSN 2077-1304. Met. lit'e Ukr., vol. 30, 2022, № 2 (329), 8-19
https://doi.org/10.15407/steelcast2019.10.064
УДК 669.162.2: 669.111.001.8
О.Л. Чайка, канд. техн. наук, ст. наук. співр., зав. лаб., e-mail: chaykadp@gmail.com, https://orcid.org/0000-0003-1678-2580
Б.В. Корнілов, канд. техн. наук, ст. наук. співр., e-mail: balesan2209@gmail.com, https://orcid.org/0000-0002-5544-3023
О.Є. Меркулов, д-р техн. наук, ст. наук. співр., ст. наук. співр., e-mail: merkulov1@ukr.net,
https://orcid.org/0000-0002-7867-0659
А.О. Москалина, канд. техн. наук, наук. співр., e-mail: moskalina.aa@gmail.com, https://orcid.org/0000-0001-9552-2853
В.В. Лебідь, канд. техн. наук, ст. наук. співр., e-mail: vitalii.lebid@gmail.com, https://orcid.org/0000-0003-3938-3785
М.М. Ізюмський, мол. наук. співр., e-mail: izumnick@gmail.com, https://orcid.org/0000-0002-5164-4450
Інститут чорної металургії ім. З.І. Некрасова НАН України (ІЧМ НАНУ) (Дніпро, Україна)
Аналіз тенденцій розвитку уявлень та технологій,
спрямованих на зменшення емісії діоксиду вуглецю в
доменному виробництві
Розробка напрямів вдосконалення технології доменної плавки з метою підвищення енергоефективності та поліп-
шення екологічних показників шляхом скорочення викидів діоксиду вуглецю є актуальним завданням сьогодніш-
нього дня в світовій металургії. За прогнозом Міжнародного енергетичного агентства (IEA) до 2050 року доменне
виробництво збережеться як домінуюча ланка в отриманні сталі, оскільки вона є найбільш економічно вигідною
з тепловим коефіцієнтом корисної дії до 90 % і більше. В доменному виробництві споживається 40–75 % енер-
гетичних ресурсів металургійного комбінату, тому доменна піч має найбільший потенціал до зменшення емісії
діоксиду вуглецю.
У роботі наведено результати аналізу напрямів скорочення викидів діоксиду вуглецю та зменшення витрати вуг-
лецю в доменному виробництві за рахунок вдосконалення існуючих технологій та впровадження інноваційних
технологій зменшення викидів СО
2
, заснованих на вдуванні в горн доменної печі паливних добавок до дуття: вод-
ню; коксового газу; відмитого колошникового газу. Світовим лідером в розробці технічних та технологічних рі-
шень щодо скорочення викидів СО
2
в доменному виробництві є компанії Paul Wurth, ThyssenKrupp і Primetals. Але
рішення, які пропонують закордонні компанії, не завжди можливо застосувати для доменного виробництва Укра-
їни, вони вимагають наукового опрацювання та адаптації до умов України, в тому числі, і з урахуванням енергоба-
лансу підприємств, сировинних умов, оснащеності доменних печей, рівня технології та конкурентоспроможності
залізовуглецевого напівпродукту, наявності енергоносіїв.
В Україні необхідно розробити власну концепцію зменшення викидів СО
2
з урахуванням збереження конкуренто-
спроможності залізовуглецевого напівпродукту, яка залежить від енергоємності доменного виробництва. Тому
дуже важливо оцінити та проаналізувати напрями скорочення викидів СО
2
в металургії за кордоном для подаль-
шої розробки режимів доменної плавки, що забезпечують зменшення викидів діоксиду вуглецю стосовно до іс-
нуючих і перспективних умов функціонування металургійних підприємств України.
Ключові слова: доменна піч, технології, викиди СО
2
, екологія.
РУДОТЕРМІЧНІ ПРОЦЕСИ
9ISSN 2077-1304. Met. lit'e Ukr., vol. 30, 2022. № 2 (329)
РУДОТЕРМІЧНІ ПРОЦЕСИ
дуктивності, то доменні печі значно випереджають
інші технології. Завдяки цим перевагам на доменно-
конвертерні технології припадає переважна частка
(60–70 %) світового виробництва сталі. Нові техно-
логії одержання сталі почнуть активно впроваджува-
тися лише після 2030 року, і це до 2050 року може
призвести до зменшення традиційного способу ви-
робництва сталі на 50 %. Однак це можливе лише за
умови значних, в десятки мільярдів доларів, інвести-
цій у реалізацію нових технологій.
Низьковуглецеві технології виробництва сталі з
меншими на 25–60 % викидами СО2 раніше не на-
були поширення, оскільки пов'язані з великими ви-
робничими витратами – на 10–80 % дорожче, ніж за
традиційним маршрутом «доменна піч – кисневий
конвертер» [6, 7]. Безвуглецеві технології виробни-
цтва сталі зараз перебувають у стадії розробки.
За даними IEA, найважливіші технології зниження
викидів парникових газів будуть готові для промисло-
вого впровадження не раніше 2030 р. Тому цілі щодо
зниження викидів до 2030 р. можуть бути реалізовані
в Україні лише за рахунок більшого використання ме-
талобрухту та заходів щодо підвищення енергоефек-
тивності традиційного маршруту виробництва сталі
«доменна піч – кисневий конвертер».
На сьогоднішній день доменні печі є основним ви-
робником чавуну по всьому світу, оскільки доменне
виробництво є найбільш ефективним та економічно
вигідним способом масового виробництва чавуну із
застосуванням викопних енергоносіїв. Загальний об-
сяг виробництва чавуну становить близько 1,2 млрд
тонн на рік.
У доменному виробництві ЄС викидається близько
1,3 т СО2 на тонну сталі [7]. В Україні викиди на ~ 8 %
більші, тому що енергоємність технології доменного
виробництва України поступається країнам ЄС [6].
Найближчим часом система торгівлі квотами на
викиди CO2 (EU ETS) може значно збільшити собівар-
тість чавуну та сталі в Україні, що вимагатиме вне-
сення змін до технології доменної плавки. Якщо укра-
їнські виробники не скорочуватимуть викиди СО2, то
їхня продукція стане неконкурентоспроможною. Тому
на найближчі 30 років розробка та реалізація техно-
логій та режимів доменної плавки, спрямованих на
індустріальним періодом. На думку вчених, цільового
значення 1,5 градуси можна досягти лише у тому ви-
падку, якщо у період з 2045 по 2060 рік знизити рівень
шкідливих викидів до нуля.
У рамках 25-ї Конференції сторін Рамкової конвен-
ції ООН зі зміни клімату в 2019 р. у Мадриді (СОР-25)
та 25-ї Конференції сторін Рамкової конвенції ООН зі
зміни клімату в 2021 р. у Глазго (СОР-26), були узго-
джені положення, що доповнюють норми, прийняті в
рамках СОР-2015 р. у Парижі та СОР-24 у Катовіце,
спрямовані на досягнення мети Паризької угоди що-
до обмеження зростання температури 1,5 °C [2, 3].
Україна стала однією з перших європейських кра-
їн, яка ратифікувала 14 липня 2016 р. Паризьку угоду,
одним із аргументів чого стали питання суттєвих клі-
матичних змін на території України, що зумовлюють
підвищення ризиків для здоров'я та життєдіяльності
людини, природних екосистем та секторів економіки,
а також питання забезпечення національної, еколо-
гічної, економічної та енергетичної безпеки України.
У січні 2020 р. в Україні представлено Концепцію
зеленого енергетичного переходу, де встановлена
мета: досягти вуглецевої нейтральності української
економіки до 2070 р. [4]. При цьому структура викидів
в Україні відрізняється – якщо у світі на металургію
припадає 6 % викидів СО2, то в Україні – 26 % (рис. 1)
[5–6]. Відповідно, роль металургії у декарбонізації
української економіки суттєво вища, ніж у середньо-
му у світі. Проте державної програми щодо зменшен-
ня викидів СО2 у металургії України немає.
На металургійному підприємстві повного циклу на
доменний цех припадає одна з найбільших часток (до
70 %) витрати енергоресурсів та викидів СО2. Тому
внесення змін до технології доменного виробництва
є одним із пріоритетних напрямів скорочення викидів
СО2 та споживання первинних енергоресурсів.
За прогнозами Міжнародного Енергетичного
Агентства (IEA) до 2050 р. доменне виробництво
збережеться як домінуюча ланка в отриманні ста-
лі, оскільки вона є найбільш економічно вигідною з
тепловим коефіцієнтом корисної дії до 90 % і біль-
ше. Порівняно з іншими технологіями виробництва
чавуну, доменні печі дозволяють гнучкіше і динаміч-
ніше працювати з рудою різної якості. Що ж до про-
Структура промислових викидів СО2 у галузях України за 2019 рік [6] (переклад авт.)Рис. 1.
10 ISSN 2077-1304. Met. lit'e Ukr., vol. 30, 2022. № 2 (329)
РУДОТЕРМІЧНІ ПРОЦЕСИ
зменшення викидів діоксиду вуглецю з доменної печі,
є актуальною задачею.
Сучасні технології скорочення викидів CO2 у
доменному виробництві. Нижче наведено огляд
важливих технологій скорочення викидів CO2, що є в
області доменного виробництва чавуну [8–15].
Класичні технології скорочення викидів СО2.
Менша витрата коксу, умовного палива, вуглецю та,
відповідно, менші викиди СО2 мають доменні печі, на
яких реалізовані технології та технічні підходи:
– печі, що мають більший об'єм і, відповідно, мен-
ші питомі теплові втрати на тонну чавуну, що виплав-
ляється;
– безконусний завантажувальний пристрій (БЗП);
– більший тиск у печі;
– висока температура гарячого дуття;
– вдування додаткового палива, такого як пилову-
гільне паливо (ПВП), природний газ тощо;
– підвищення якості сировини;
– газова утилізаційна безкомпресорна турбіна
(ГУБТ);
– краща оснащеність контрольно-вимірювальни-
ми приладами (КВП) та математичними моделями;
– підбір максимально ефективних технологічних
параметрів ведення плавки (розподіл шихтових ма-
теріалів на колошнику, газодуттьові параметри, пере-
пади тиску, температури тощо).
За останні 100 років об’єм доменних печей (ДП)
зріс майже в 10 разів і досяг об’єму понад 5000 м3
(рис. 2). За кількістю потужних ДП об’ємом понад
5000 м3 (9 доменних печей) Китай посідає друге місце
у світі після Японії (15 доменних печей). Збільшення
об’єму доменних печей дозволяє скоротити витрати
коксу на виплавку чавуну до 30 кг і вище [10].
Розробка БЗП стала важливим досягненням у
сфері технологій доменного процесу [11]. Впрова-
дження БЗП у конструкцію доменної печі призвело
до скорочення витрати коксу та викидів CO2 з реалі-
зацією різних заходів, таких як оптимізація процесу
доменної плавки, профілактика порушень у роботі
печі, а також забезпечило можливість ефективного
використання побічної продукції, такої як коксовий го-
рішок, доменний шлак тощо у доменній печі.
У надійній та економічній роботі доменної печі
робота системи подачі та нагрівання комбінованого
дуття відіграють особливу роль. Система подачі дут-
тя в доменну піч представляє складну комбінацію
турбокомпресорів, повітронагрівачів, трубопроводів,
регулюючої та запірної апаратури, а характеристики
повітродувних машин багато в чому визначають па-
раметри високоефективної роботи доменних печей:
продуктивність печі, витрата коксу, рівність ходу пе-
чі та винос колошникого пилу. Це видно з практики
комбінату «Криворіжсталь» та результатів дослідних
плавок на комбінованому дутті, виконаних спільно з
Інститутом чорної металургії ім. З.І. Некрасова НАН
України та інших публікацій [12].
Сучасні повітронагрівачі Калугіна дозволяють за-
безпечити нагрівання доменного дуття до темпера-
тур 1400–1500 °С. Підвищення температури дуття
на кожні 10 °С дозволяє скоротити витрати коксу на
0,14–0,5 % [13].
Застосування технології ПВП допомогло скороти-
ти викиди CO2, оскільки у ПВП нижчий коефіцієнт ви-
Динаміка збільшення максимального об’єму доменних печей у світі (▲), СРСР, Україні, Росії (—■—) та у
віртуальному просторі (- - - -): проєкт В.І. Гулиги (10), пропозиція В.І. Логінова та С.М. Кутнера (11), прогноз Є.Ф. Вег-
мана (12). Іменні етапи розвитку обсягу доменних печей: платформа Революції (4), стежка Гулиги (5), притулок Павло-
ва (6), комуністичний підйом (7), плоскогір'я «застою» (8), вершини світу, Японія (9). Шахтні печі «шулу» об'ємом 70 м3
у Китаї (1), домни П. Демидова 1740 р. (2) та Г. Кокрена об'ємом 1071 м3 (3). Експертна оцінка об’єму найбільшої печі,
що будується у Китаї (13). Апроксимація динаміки зростання обсягу доменних печей за В.Ф. Вегманом (14), прогнозна
кількість будівництва нових доменних печей (15) [10] (переклад авт.)
Рис. 2.
11ISSN 2077-1304. Met. lit'e Ukr., vol. 30, 2022. № 2 (329)
РУДОТЕРМІЧНІ ПРОЦЕСИ
скорочення викидів CO2 з доменної печі, і забезпечи-
ти інші переваги, такі як підвищення продуктивності,
нижча витрата шлаку тощо. Додавання ЗПВ/ЗГБ зі
ступенем металізації, що зазвичай перевищує 90 %,
означає, що технологічний процес відновлення залі-
за буде здійснюватися поза доменною піччю, що при-
зведе до зниження споживання енергії доменної печі.
Висока частка кислих рудних окатишів вимагає
добавки великої кількості вапняку в шихту, що в кін-
цевому підсумку призводить до збільшення витрати
палива, а також викидів CO2 з доменної печі. Саме
тому потрібна оптимізація складу шихти з погляду
основності сировини та шлаку.
Збільшення масової частки заліза в шихті акту-
альне і з погляду зменшення викидів СО2 [15]. Підви-
щення вмісту заліза на кожний 1 % зменшує витрату
коксу на 1–1,4 % [13].
Перспективні технології скорочення викидів
CO2 у доменному виробництві. Інноваційні техно-
логії зменшення викидів СО2 засновані на вдуванні в
горн доменної печі паливних добавок до дуття: вод-
ню; коксового газу; відмитого колошникового газу.
Рівень викидів CO2 на металургійних підприєм-
ствах може бути зменшений за рахунок застосування
технологій, що дозволяють утилізувати в рамках до-
менного виробництва надлишкові гази, що відходять
з технологічних промислових агрегатів.
Вдування коксового газу в доменну піч
Коксовий газ містить до 60 % водню у своєму скла-
ді. Тому ця паливна добавка до дуття має великий
потенціал для зменшення викидів СО2 у доменному
виробництві.
Аналітичні дослідження впливу вдування кок-
сового газу на процеси в доменній печі та показни-
ки доменної плавки виконані М.О. Шаповаловим,
О.М. Рамом, Є.М. Локшиним, Ю.С. Борисовим та І.Г.
Товаровським [16–19]. Однак у цих дослідженнях не
враховано роль коксового газу декарбонізації домен-
ного виробництва.
Перші на практиці доменного виробництва про-
мислові досліди з вдування коксового газу в горн до-
менної печі проведені на Кузнецькому металургійно-
му комбінаті (КМК) в 1957–1958 рр. [20].
Промислове освоєння вдування коксового газу в
Україні почалося з 1980 року на доменних печах Ма-
кіївського металургійного комбінату (МакМК) та три-
вало до 1988 року [16]. Надалі з економічних причин
Макіївський металургійний комбінат (МакМК) було пе-
реведено працювати з природним газом.
На сьогоднішній день у світі застосування коксово-
го газу в доменному виробництві не знайшло широко-
го застосування з економічних причин. Однак у світлі
необхідності декарбонізації доменного виробництва,
питання його застосування продовжує розглядатися.
Компанія PAUL WURTH активно працює над роз-
робкою концепцій вдування коксового газу в шахту
[21]. PAUL WURTH пропонує вдування коксового газу
після установки риформінгу, нагрітого до температу-
ри 900–1000 °C в нижню частину шахти доменної печі
та через фурми спільно з ПВП .
кидів CO2 порівняно з коксом. На сьогоднішній день
витрата ПВП досягає 200–250 кг/т, при цьому витра-
та коксу знаходиться в діапазоні від 300 до 250 кг/т,
що є широко розповсюдженою практикою на деяких
доменних печах у Західній Європі. В Україні витрата
ПВП – 120–160 кг/т, а витрата коксу – 320–400 кг/т,
що пов'язано з відмінностями у шихтових умовах та
технології ведення доменної плавки.
Для природного газу (ПГ) характерний нижчий
вміст вуглецю (на 10–15 %) в порівнянні з ПВП, от-
же, заміна ПВП природним газом створює потенційні
можливості для поступового зниження викидів CO2 з
доменної печі у разі, якщо економічна перевага вду-
вання ПВП компенсується підвищенням цін на сер-
тифікати на викиди CO2. Максимальна витрата при
вдуванні природного газу, досягнута на сьогоднішній
день, становить 130 кг/т порівняно з 252 кг/т чавуну
для ПВП [14]. Проте на сьогоднішній день доменне
виробництво України повністю відмовилося від засто-
сування природного газу та перейшло на технологію
роботи з ПВП. Це пов'язано з тим, що природний газ
коштує більш ніж у 3,5 рази дорожче за кокс і в 13
разів дорожчий за ПВП.
Газова утилізаційна безкомпресорна турбіна
(ГУБТ) може рекуперувати значну частину кінетич-
ної енергії колошникового газу в електроенергію.
ГУБТ забезпечує рекуперацію приблизно однієї тре-
тини енергії, що використовується повітродувкою
доменної печі. Навіть у разі, коли тиск доменного га-
зу низький, більш високий тиск колошникового газу
проти атмосферного тиску виправдовує використан-
ня ГУБТ. Завдяки такій установці можна отримувати
30–40 кВт·год електрики на кожній тонні чавуну при
використанні системи мокрого пилоочищення газів,
що відходять (обсяг генерації електроенергії можна
збільшити до 50–60 кВт·год при використанні сухого
видалення пилу).
Якість сировини істотно впливає на споживання
енергоресурсів та витрату палива в доменній печі. На
сьогоднішній день багато доменних печей у Європі
працюють з високим вмістом агломерату в шихті до-
менної печі. Враховуючи, що для виробництва агломе-
рату характерні більші викиди CO2, ніж для виробни-
цтва окатишів, збільшення частки високоякісних ока-
тишів у шихті доменної печі є цікавою альтернативою
для металургійних підприємств для зниження викидів
CO2. Це може бути економічно рентабельно, якщо ціни
на сертифікати на викиди CO2 збалансують підвищену
вартість шихти з високим вмістом окатишів.
Тим не менш, незважаючи на більш високі рівні ви-
кидів CO2, порівняно з процесом виробництва окати-
шів, процес агломерації має вкрай важливе значення
для ефективного використання отриманого дріб’язку
на металургійному підприємстві. Отже, агломерат по-
винен входити до складу суміші у мінімальній кількос-
ті порівняно з повторним використанням дріб’язку, що
утворюється у процесі виробництва сталі.
Аналогічним чином, додавання попередньо від-
новленої сировини, такої як залізо прямого віднов-
лення (ЗПВ) або заліза гарячого брикетованого (ЗГБ),
може призвести до зниження витрати палива, а також
12 ISSN 2077-1304. Met. lit'e Ukr., vol. 30, 2022. № 2 (329)
РУДОТЕРМІЧНІ ПРОЦЕСИ
Дана технологія за прогнозами PAUL WURTH за-
безпечить можливість використання значного об’єму
газів з технологічних промислових агрегатів у домен-
ній печі, а також поетапного зниження викидів CO2 з
доменної печі з великим потенціалом для скорочення
викидів CO2 на 17–50 %.
На доцільності використання коксового газу вказу-
ють і японські фахівці, що розробляють спосіб виплав-
ки чавуну з вдуванням в доменну піч коксового газу,
підданого конверсії, що має високий вміст водню [22].
При цьому варто відзначити, що вдування коксо-
вого газу після риформінгу, нагрітого до температури
900–1000 °C, в нижню частину шахти доменної печі є
не випробуваною технологією.
Компанія ROGESA Roheisengesellschaft Saar mbH
(ROGESA) доручила компанії Paul Wurth розробити
та поставити системи вдування коксового газу для
доменних печей № 4 та 5, розташованих у Діллінгені
(Земля Саар, Німеччина). Коксовий газ вдуватиметь-
ся через фурми доменної печі.
У Китаї в 2012 році компанія AnSteel розпочала
вдування коксового газу в доменну піч № 1 у Баю-
цюані. Річний економічний ефект становив близько
100 млн юанів, а щорічне скорочення викидів CO2
становило приблизно 650 тис. т [23].
Для умов України доцільно на першому етапі ви-
пробувати вдування коксового газу через фурми.
Реалізація вдування коксового газу вимагає для спо-
рудження комплексу тонкого очищення та його тран-
спортування інвестицій 6–8 млн доларів [24].
Вдування відмитого колошникового газу в домен-
ну піч
В 1920 р. Ланце перший запропонував вдувати
гарячий відновлювальний газ через звичайні фурми
доменної печі [25]. Для того, щоб компенсувати в цьо-
му випадку менший об'єм дуття, що надходить через
фурми, відновлювальний газ передбачалося вдувати
через додаткові фурми на нижніх рівнях шахти.
Вперше у світі технологію вдування колошниково-
го газу, відмитого від СО2 за проєктом ЦНДІЧерМет,
було випробувано у промислових масштабах в 1987–
1990 рр. на ДП № 2 об’ємом 1033 м3 ВАТ «Тулачер-
мет» [26].
У 1988–1989 рр. у технологічному супроводі вду-
вання відмитого колошникового газу брав участь
ІЧМ. Технологія вдування колошникового газу на
ДП № 2 НВО «Тулачермет» включала в себе відми-
вання колошникового газу від СО2 (виділений СО2 ви-
кидався в атмосферу), компремування, нагрівання в
штатних повітронагрівачах до 1200 °С і вдування в
горн доменної печі. Така технологія дозволяла змен-
шити витрати коксу до 367 кг/т чавуну та збільшити
продуктивність печі на 25–30 %, зменшення викидів
СО2 в атмосферу не оцінювалося [26].
Установка (ланцюг апаратів) з відмивання СО2 із
колошникового газу монометаноламіном (продукт хі-
мічної галузі) розташовувалась на ділянці площею 6
гектарів, а штат обслуговуючого персоналу складав-
ся з 120 осіб (без урахування газорятувальників на
всіх ділянках установки та доменної печі). Обладнан-
ня було демонтовано у 90-х роках через припинення
бюджетного фінансування [27].
В даний час з метою зменшення викидів СО2 за-
хідні металургійні концерни, такі як ArcelorMittal,
ThyssenKrupp Steel Europe AG, Tata Steel Europe,
Saarstahl, Dillinger Hütte GTS, Ilva, Rautaruukki Oyi,
voestalpine Stahl, SSAB продовжують ці розробки
ULCOS (Ultra Low CO2 Steelmaking – металургійний
процес із наднизьким виділенням СО2) [28].
Амбітною метою програми ULCOS був значний
прорив у технології металургійного виробництва, який
дозволив би скоротити викиди СО2 мінімум на 50 %
порівняно із сучасними технологічними процесами.
Як найбільш перспективні процеси, намічені для все-
бічного дослідження, було обрано чотири технології
ULCOS: доменний процес ULCOS (ULCOS-BF); кон-
цепція відновлювальної плавки HIsarna; процес пря-
мого відновлення ULCORED та технології ULCO WIN/
ULCOLYSIS, засновані на процесі електролізу [29].
До основних особливостей технології доменного про-
цесу (ULCOS-BF) можна віднести:
– повторне вдування відновлювальних компонен-
тів колошникового газу СО та Н2;
– використання чистого холодного кисню в фур-
мах горну замість гарячого дуття;
– скорочення використання викопного вуглецю з
коксу та ПВП;
– повернення СО2 з колошникового газу в підземні
сховища.
Металургійні дослідження проводились у лабора-
торних умовах. Завершенням проєкту ULCOS була
перша кампанія ULCOS-BF на експериментальній
доменній печі фірми LKAB у Мефосі, Швеція [30]. Ре-
зультати роботи експериментальної доменної печі з
рециклінгом колошникових газів показують, що вики-
ди СО2 можна скоротити на 26 %. Якщо поєднувати
технологію рециклінгу колошникових газів з техно-
логією CCS (уловлювання та зберігання СО2) викиди
СО2 можна скоротити на 50–70 %.
До недоліків технології роботи доменної печі з ре-
циклінгом колошникових газів можна віднести те, що
при застосуванні цієї технології в промислових масш-
табах колошниковий газ у цьому випадку повністю
використовується в доменній печі. Отже, частина
колошникового газу, яку використовували в інших це-
хах підприємства, повинна бути замінена, наприклад,
природним газом.
Проєкт ArcelorMittal – IGAR (Injection de Gaz
Réformé) передбачає вловлювання СО2 з доменної
печі та перетворення його на синтез-газ, який може
вводитися в доменну піч для відновлення заліза. Та-
кий підхід дозволяє скоротити викиди вуглекислого
газу двома шляхами: за рахунок уловлювання СО2
та за рахунок використання СО2 у сталеплавильному
виробництві (отриманий із СО2 синтез-газ частково
заміщає кокс, відповідно, знижується потреба у ви-
робництві коксу та видобутку вугілля). За попередні-
ми розрахунками, IGAR потенційно здатний знизити
викиди металургійного заводу на 0,1–0,3 т СО2 у роз-
рахунку на тонну рідкої сталі. Синтез-газ складається
з двох компонентів – моноксид вуглецю і водню. Для
13ISSN 2077-1304. Met. lit'e Ukr., vol. 30, 2022. № 2 (329)
РУДОТЕРМІЧНІ ПРОЦЕСИ
отримання цих компонентів використовується процес
сухого риформінгу – суміш СО2 та природного газу
(СН4), які нагрівають до дуже високої температури,
використовуючи «плазмовий факел». У перспективі
ArcelorMittal розраховує використати замість природ-
ного газу біогаз чи відходи пластику.
Уловлювання та утилізація вуглекислого газу
(Carbon capture and use, CCU) полягає в тому, що СО2
не просто утримується у спеціальних сховищах, а ви-
користовується в інших виробничих процесах [31].
За оцінками University of Cambridge Institute for
Sustainability Leadership, вартість уловлювання та
зберігання СО2 може коливатися в діапазоні від $25/т
СО2 до $190/т СО2 (сума включає витрати на уловлю-
вання СО2 з димових газів, транспортування до місця
зберігання та зберігання). Витрати на уловлювання
залежать від складу димових газів: що нижчий вміст
СО2 у викидах, то вище вартість його уловлювання.
За даними Global CCS Institute витрати на тран-
спортування та зберігання уловленого СО2 варіюють-
ся від $7/т СО2 до $35/т СО2 залежно від відстані між
місцем уловлювання та місцем зберігання, типу схо-
вища та його доступності. Стиснення СО2 для тран-
спортування та зберігання вимагає використання
електрики. Обмежувальними факторами є дефіцит
місць, придатних для зберігання уловленого СО2, а
також зростання фінансових витрат, пов'язаних з під-
тримкою обладнання для уловлювання, транспорту-
вання та зберігання СО2.
Вдування водню в доменну піч
Ідея застосування водню та постановка проблеми
його використання у промисловості була сформульо-
вана ще на початку 70-х років ХХ століття після першої
нафтової паливної кризи. Варто зазначити, що в цей
же час і вітчизняні дослідники займалися питаннями
застосування водню в доменному виробництві [32].
Зараз на міжнародній арені все більше уваги при-
вертається до розвитку водневого напряму, та водне-
ва енергетика отримує дедалі більшу підтримку як на
корпоративному, так і на державному рівні. Воднева
енергія з її різноманітними джерелами, низькими ви-
кидами вуглецю, високою ефективністю та широким
спектром застосування вважається найбільш пер-
спективною екологічно чистою енергією у 21 столітті
та включена до національної стратегії розвитку енер-
гетики багатьма країнами. Можна виділити такі краї-
ни:
– Азіатсько-Тихоокеанський регіон: Китай та Япо-
нія;
– Європейський союз: Німеччина та Норвегія;
– Північна Америка: Канада.
Багато перерахованих країн у числі перших закрі-
пили цілі з декарбонізації галузей економіки шляхом
переходу на водневу енергетику, а також визнали по-
тенціал водню як носія енергії у виробництві чавуну і
сталі [33]:
– виробництво чавуну з відновленням H2 у Японії
COURSE50 [34–35];
– ULCORED та виробництво сталі на водневій
основі в Європі [36];
– воднева технологія виробництва чавуну США
[37];
– HYBRIT у Скандинавії [38–41];
– Midrex H2TM від Midrex Technologies, Inc. (США)
[42–45];
– H2FUTURE від Voestalpine (Австрія) [46–47];
– SALCOS від Salzgitter AG (Німеччина) [48–49].
Перспективність розвитку водневої металургії від-
значається і європейськими доменниками за підсум-
ками 7-го Європейського конгресу з аглодоменного
виробництва [50]. Відзначається висока ефектив-
ність багатьох доменних печей світу, що наближаєть-
ся до термодинамічної межі, тому резерви зменшен-
ня викидів СО2 за рахунок вдосконалення технології
плавки є незначними. Значного зниження викидів СО2
можна досягти за рахунок «водневої металургії заліза
за умови отримання водню з використанням електро-
енергії, що виробляється за рахунок безвуглецевих
та відновлюваних джерел енергії» [50].
Європейськими металургами проводяться активні
роботи з переходу на водневу металургію. Так, напри-
клад, 12 європейських компаній виробників сталі пра-
цюють над реалізацією проєкту створення великого
водневого «хаба» в районі Гамбургу, в якому плану-
ється отримувати водень за допомогою енергії вітру
і сонця. На даний момент такий водень обходиться
вдвічі-втричі дорожче, ніж при отриманні його з при-
родного газу, однак, зазначається, що за допомогою
субсидування через 10–12 років він може стати кон-
курентоспроможним.
В даний час ця технологія тестується. ThysenKrupp
почала використовувати водень у доменній печі за-
мість пиловугільного палива. У листопаді 2019 р.
провели перший тест, у рамках якого водень вдували
в одну із 28 фурм на доменній печі № 9 у Дуйсбурзі
(Німеччина). У лютому 2021 р. компанія завершила
перший етап випробувань та заявила про готовність
провести у 2022 р. тестування на всіх 28 фурмах до-
менної печі. Водень для проєкту постачає Air Liquide
– світовий лідер у сфері виробництва промислових
газів. На першому етапі випробувань водень поста-
чався вантажним транспортом, на другому етапі зна-
добиться будівництво трубопроводу для водню. Ви-
користання водню дозволить знизити викиди СО2 у
розрахунку на тонну чавуну на 19 %.
Таким чином, напрям досліджень із застосуван-
ням водню в доменному виробництві є актуальним та
перспективним.
Технології з використанням водню можуть зіткну-
тися з нестачею сировини, оскільки на даний момент
немає рішень щодо виробництва водню у необхідних
масштабах, а також систем зберігання та доставки.
В Україні найбільші перспективи виплавки чавуну
із застосуванням водню має ПАТ «Запоріжсталь»,
оскільки комбінат знаходиться поблизу Запорізької
АЕС та Дніпровської ГЕС, енергія яких може бути ви-
користана для виробництва водню.
14 ISSN 2077-1304. Met. lit'e Ukr., vol. 30, 2022. № 2 (329)
РУДОТЕРМІЧНІ ПРОЦЕСИ
Висновки
1. До 2050 року доменне виробництво збережеть-
ся як домінуюча ланка в отриманні сталі, оскільки во-
на є найбільш економічно вигідною з тепловим кое-
фіцієнтом корисної дії до 90 % і більше. У порівнянні
з іншими технологіями виробництва чавуну, доменні
печі дозволяють гнучкіше і динамічніше працювати
з рудою різної якості. А щодо продуктивності – до-
менні печі значно випереджають інші технології отри-
мання металу. Завдяки цим перевагам на доменно-
конвертерні технології припадає переважна частка
(60–70 %) світового виробництва сталі.
2. На металургійному підприємстві повного циклу
на доменний цех припадає одна з найбільших часток
(до 70 %) витрати енергоресурсів та викидів СО2. То-
му внесення змін до технології доменного виробни-
цтва є одним із пріоритетних напрямів скорочення ви-
кидів СО2 та споживання первинних енергоресурсів.
3. Найближчим часом система торгівлі квотами на
викиди CO2 (EU ETS) може значно збільшити собівар-
тість чавуну та сталі, що вимагатиме внесення змін
до технології доменної плавки. Якщо українські ви-
робники не скорочуватимуть викиди СО2, то їхня про-
дукція стане неконкурентоспроможною. Тому важли-
вим науково-практичним завданням є дослідження,
оцінка та ранжування заходів щодо зменшення ви-
кидів СО2 відносно сировинних та енергетичних умов
роботи доменних печей України.
4. У доменному виробництві ЄС викидається
близько 1,3 т СО2 на тонну сталі. В Україні викиди на
8 % більші, тому що енергоємність технології домен-
ного виробництва України поступається країнам ЄС.
5. Найменша витрата коксу, умовного палива, вуг-
лецю та відповідно менші викиди СО2 мають доменні
печі, на яких реалізовані технології та технічні підходи:
– печі, що мають більший об'єм і відповідно менші
питомі теплові втрати на тонну чавуну, що виплавля-
ється;
– безконусний завантажувальний пристрій (БЗП);
– більший тиск у печі;
– висока температура гарячого дуття;
– вдування додаткового палива, такого як ПВП,
природний газ тощо;
– підвищення якості сировини;
– газова утилізаційна безкомпресорна турбіна
(ГУБТ);
– краща оснащеність КВП та математичними мо-
делями;
– підбір максимально ефективних технологічних
параметрів ведення плавки (розподіл шихтових ма-
теріалів на колошнику, газодуттьові параметри, пере-
пади тиску, температури тощо).
6. Інноваційні технології зменшення викидів СО2
до 50 % у доменному виробництві засновані на вду-
ванні в горн доменної печі паливних добавок до дут-
тя: водню; коксового газу; відмитого колошникового
газу. Перспективним заходом щодо зменшення вики-
дів СО2 без зміни технології доменної плавки є улов-
лювання та утилізація вуглекислого газу.
7. Для умов України для скорочення викидів СО2
доцільно на першому етапі випробувати вдування
коксового газу через фурми. Реалізація вдування
коксового газу потребує для спорудження комплексу
тонкого очищення та його транспортування інвести-
цій 6–8 млн доларів.
8. Технологія з використанням водню в доменно-
му виробництві є перспективною, вона почала ви-
пробуватись у Німеччині. Україна може зіткнутися з
нестачею сировини, оскільки на даний момент не-
має рішень щодо виробництва водню у необхідних
масштабах, а також систем зберігання та доставки. В
Україні найбільші перспективи виплавки чавуну із за-
стосуванням водню має ПАТ «Запоріжсталь», оскіль-
ки комбінат знаходиться поблизу Запорізької АЕС та
Дніпровської ГЕС, енергія яких може бути використа-
на для виробництва водню.
1. Парижское соглашение в рамках Рамочной конвенции ООН. Париж. 2015. URL: https://unfccc.int/files/meetings/paris_
nov_2015/application/pdf/paris_agreement_russian_.pdf
2. 25-я сессия конференции ООН по изменению климата. Мадрид. 2019. URL: https://unfccc.int/event/cop-25
3. 26-я сессия конференции ООН по изменению климата. Глазго. 2021. URL: https://unfccc.int/ru/peregovornyy-process-i-
vstrechi/parizhskoe-soglashenie/klimaticheskiy-pakt-glazgo/itogi-ks-26-voprosy-otchyotnosti#eq-9
4. Концепція «зеленого» енергетичного переходу. Міністерство енергетики та захисту довкілля. 2021. URL: https://
mepr.gov.ua/files/images/news_2020/14022020/pdf_%D0%B7%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B0%20%D0%
BA%D0%BE%D0%BD%D1%86%D0%B5%D0%BF%D1%86%D1%96%D1%8F%20(2).pdf
5. Економічна статистика. Навколишнє природне середовище. Держстат України. 2021. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/
operativ/menu/menu_u/ns.htm
6. Украина четвертая в мире по сокращению выбросов парниковых газов. GMK Center. 9 серпня 2021. URL: https://gmk.
center/infographic/ukraina-chetvertaya-v-mire-po-sokrashheniju-vybrosov-parnikovyh-gazov/
7. Buergler T., Kofler I. Direct Reduction Technology as a Flexible Tool to Reduce CO2 Intensity of Iron and Steelmaking. Berg
Huettenmaenn Monatsh. 2017. Vol. 162. P. 14–19. DOI: https://doi.org/10.1007/s00501-016-0567-2
ЛІТЕРАТУРА
15ISSN 2077-1304. Met. lit'e Ukr., vol. 30, 2022. № 2 (329)
РУДОТЕРМІЧНІ ПРОЦЕСИ
8. Агравал A.K., Кинзель K.П., Роснер Б., Каппес Х., Бермес П., Михелетти Л., Касталонья К. Доменное производство с
учетом применения прошлых, современных и будущих технологий по сокращению выбросов CO2. METEC & 4th ESTAD
(European Steel Technology and Application Days). 24–28 June 2019 – Congress Centre Düsseldorf, Germany. 2019.
9. Чайка А.Л., Лебедь В.В., Корнилов Б.В., Москалина А.А., Кариков С.А. Теплоэнергетический анализ технологий умень-
шения выбросов диоксида углерода и повышения энергоэффективности доменного производства. Сталь. 2021.
№ 1. С. 81–84.
10. Бородулин А.В., Горбунов А.Д., Орел Г.И., Романенко В.И. Домна в энергетическом измерении. Кривой Рог: Издатель-
ство СП «Мира», 2004. 436 с.
11. Большаков В.И. Технология высокоэффективной энергосберегающей доменной плавки. Киев: Наукова думка, 2007. 412 с.
12. Романенко В.И., Швец А.Г., Листопадов В.С., Чайка А.Л., Швачка А.И., Бородулин А.В. Управление дутьевым режимом
в доменной печи с автоматической стабилизацией параметров дутья. ОАО «Черметинформация». Бюллетень «Чер-
ная металлургия». 2006. № 2. С. 28–33.
13. Вегман Е.Ф., Жеребин Б.Н., Похвиснев А.Н. и др. Металлургия чугуна. Москва: Металлургия, 1989. 512 с.
14. Люнген Х.Б., Шмёле П. Сравнение режимов работы доменной печи в масштабах всего мира. 8-й Международный на-
учно-технический конгресс по производству чугуна и стали – ICSTI 2018. 2018.
15. Калько А.А., Волков Е.А., Калько О.А., Хреева С.Н. Основные направления развития технологии первого передела
ПАО «Северсталь» с учетом перспектив углеродного регулирования. Металлург. 2021. № 12. С. 4–10.
16. Пашинский В.Ф., Товаровский И.Г., Коваленко П.Е., Бойков Н.Г. Доменная плавка с вдуванием коксового газа. Киев:
Техника. 1991. 104 с.
17. Шаповалов М.А. О вдувании восстановительных газов в горн доменной печи. Сталь. 1958. № 5. С. 385–389.
18. Рамм А.Н. Современный доменный процесс. Москва: Металлургия, 1980. С. 229–235.
19. Товаровский И.Г. Познание процессов и развитие технологии доменной плавки. Днепропетровск: Журфонд, 2015. 912 с.
20. Жеребин Б.Н., Дембовецкий В.П., Минкин В.М. и др. Применение коксового газа в доменных печах. Кокс и химия. 1987.
№ 10. С. 40–41.
21. Агравал А.К., Кинзел К.П., Бермес П., Кастаньола С. Поэтапная модернизация доменных печей для постепенного
сокращения выбросов CO2 на металлургических предприятиях полного цикла». 8-й Международный научно-техниче-
ский конгресс по производству чугуна и стали – ICSTI 2018. 2018.
22. Shishido T., Okayama T., Hamaguchi M. et al. Development of high-performance coking additive in high strength coke making.
Zairyo to Prosesu. CAMP ISIJ. 2009. Vol. 22. № 2. P. 777.
23. Zhang W., Wang Z.Y., Wang X.L., Zhang L.G. Experimental study of pulverized coal added dust injection into blast furnace.
The 9th CSM Steel Congress Proceeding. Beijing. 2009.
24. Товаровский И.Г., Большаков В.И., Бень Т.Г., Меркулов А.Е., Лялюк О.В. Возможность замещения кокса углями и га-
зами в доменных печах Украины. Фундаментальные и прикладные проблемы черной металлургии: Сб. научн. тр.
Дніпропетровськ: ІЧМ НАН України. 2007. Вип. 15. С. 28–33.
25. Van der Stel J. et al. Developments of the ULCOS low CO2 blast furnace process at the LKAB Experimental BF in Luleå. 1st
Intern. Conf. on Energy Efficiency and CO2 Reduction in the Steel Industry (EECR). Dusseldorf, Germany. 27 June – 1 July
2011.
26. Пухов А.П., Степин Г.М., Цейтлин М.А., Шведов В.С., Мкртчан Л.С., Гохман Ю.И. Освоение технологии доменной плав-
ки с вдуванием горячих восстановительных газов. Сталь. 1991. № 8. С. 7–13.
27. Титов В.В., Мурат С.Г., Киселев Н.И. Опыт использования побочных продуктов аглодоменного производства ОАО «Ту-
лачермет». Экология и промышленность. 2006. № 4 (9). С. 11–15.
28. Хирш А., Я. ван дер Стел, Серт Д. Доменная печь ULCOS с рециклингом колошникового газа. Черные металлы. 2012.
№ 9. C. 33–39.
29. Birat J.P. CO2-lean steelmaking: ULCOS, other international programs and emerging concepts. 1st Intern. Conf. on Energy
Efficiency and CO2 Reduction in the Steel Industry (EECR). 27 June – 1 July 2011. Dusseldorf, Germany.
30. Korthas B., Peters M., Schmole P. Back to the future – ideas for new blast furnace concepts. 5th European Coke and
Ironmaking Congress (ECIC), 12–15 June 2005. Stockholm, Sweden.
31. Технологический обзор. Улавливание, использование и хранение углерода (CCUS). Информационная служба Ев-
ропейская экономическая комиссия Организации Объединенных Наций. 2021. URL: https://unece.org/sites/default/
files/2021-03/CCUS%20brochure_RU_final_0.pdf
32. Гольдштейн Н.Л. Водород в доменном процессе. Москва: Металлургия, 1971. 208 с.
33. Jue Tang, Mansheng Chu, Feng Li, Cong Feng, Zhenggen Liu, Yusheng Zhou. Development and progress on hydrogen
metallurgy. Int. J. Miner. Metall. Mater. 2020. Vol. 27. No. 6. P. 713–723. DOI: https://doi.org/10.1007/s12613-020-2021-4
34. Tonomura S. Outline of course 50. Energy Procedia. 2013. Vol. 37. P. 7160–7167. DOI: https://doi.org/10.1016/j.
egypro.2013.06.653
35. Watakabe S., Miyagawa K., Matsuzaki S., Inada T., Tomita Y., Saito K., Osame M., Sikström P., Ökvist L.S., Wikstrom J.-O.
Operation trial of hydrogenous gas injection of COURSE50 project at an experimental blast furnace. ISIJ Int. 2013. Vol. 53.
Iss. 12. P. 2065–2071. DOI: https://doi.org/10.2355/isijinternational.53.2065
36. Abdul Quader M., Ahmed S., Dawal S.Z., Nukman Y. Present needs, recent progress and future trends of energy-efficient
Ultra-Low Carbon Dioxide (CO2) Steelmaking (ULCOS) program. Renewable Sustainable Energy Reviews. 2016. Vol. 55.
P. 537–549. DOI: https://doi.org/10.1016/j.rser.2015.10.101
16 ISSN 2077-1304. Met. lit'e Ukr., vol. 30, 2022. № 2 (329)
РУДОТЕРМІЧНІ ПРОЦЕСИ
37. Wang Q., Li G.Q., Zhang W., Yang Y.X. An Investigation of Carburization Behavior of Molten Iron for the Flash Ironmaking
Process. Metallurgical and Materials Transactions B: Process Metallurgy and Materials Processing Science. 2019. Vol. 50.
Iss. 4. P. 2006–2016. DOI: https://doi.org/10.1007/s11663-019-01594-0
38. HYBRIT Brochure. 22 May 2020. URL: http://www.hybritdevelopment.com/
39. Vogl V., Åhman M., Nilsson L.J. Assessment of hydrogen direct reduction for fossilfree steelmaking. Journal of Cleaner
Production. 2018. Vol. 203. P. 736–745. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2018.08.279
40. Duarte P. Trends in H2-based steelmaking. Steel Times International. 2019. Vol. 43. No. 1. P. 27–32.
41. Kushnir D., Hansen T., Vogl V., Åhmanc M. Adopting hydrogen direct reduction for the Swedish steel industry: A technological
innovation system (TIS) study. Journal of Cleaner Production. 2019. Vol. 242. P. 118–185.
42. Midrex. 2018 World Direct Reduction Statistics. 22 May 2020. URL: https://www.midrex.com/wp-content/uploads/Midrex_
STATSbookprint_2018Final-1.pdf
43. Ying Z.W., Chu M.S., Tang J., Liu Z.G., Zhou Y.S. Current situation and future adaptability analysis of non-blast furnace
ironmaking process. Heibei Metals. 2019. Vol. 282. No. 6. P. 1.
44. Cavaliere P. Clean Ironmaking and Steelmaking Processes. Springer Nature Switzerland AG. Switzerland, 2019. P. 596. DOI:
https://doi.org/10.1007/978-3-030-21209-4
45. ArcelorMittal Commissions Midrex to Design Demonstration Plant for Hydrogen Steel Production in Hamburg. 22 May 2020.
URL: https://www.midrex.com/press-release/arcelormittal-commissions-midrex-to-design-demonstration-plant-for-hydrogen-
steel-production-in-hamburg/
46. Buergler T., Prammer J. Hydrogen steelmaking: Technology options and R&D projects. BHM Berg- und Hüt-tenmännische
Monatshefte. 2019. Vol. 164. No. 11. P. 447. DOI: https://doi.org/10.1007/s00501-019-00908-8
47. Mandova H., Patrizio P., Leduc S., Kjärstadc J., Wang C., Wetterlund E., Kraxner F., Gale W. Achieving carbon-neutral iron and
steelmaking in Europe through the deployment of bioenergy with carbon capture and storage. Journal of Cleaner Production.
2019. Vol. 218. P. 118–129. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2019.01.247
48. Posdziech O., Geißler T., Schwarze K., Blumentritt R. System Development and Demonstration of Large-Scale High-
Temperature Electrolysis. ECS Transactions. 2019. Vol. 91. No. 1. P. 2537. DOI: https://doi.org/10.1149/09101.2537ecst
49. Ariyama T., Takahashi K., Kawashiri Y., Nouchi T. Diversification of the Ironmaking Process Toward the Long-Term Global Goal
for Carbon Dioxide Mitigation. Journal of Sustainable Metallurgy. 2019. Vol. 5. Iss. 3. P. 276–294. DOI: https://doi.org/10.1007/
s40831-019-00219-9
50. Курунов И.Ф. Перспективы развития экстрактивной металлургии железа глазами европейских металлургов. Известия
ВУЗов. Черная металлургия. 2017. № 1. С. 80–85.
Надійшла 30.06.2022
REFERENCES
1. Paris Agreement under the United Nations Framework Convention on Climate Change. Paryzh. 2015. URL: https://unfccc.int/
files/meetings/paris_nov_2015/application/pdf/paris_agreement_russian_.pdf [in Russian].
2. 25th Conference of the Parties on Climate Change. Madryd. 2019. URL: https://unfccc.int/event/cop-25 [in Russian].
3. 25th Conference of the Parties on Climate Change. Hlazgho. 2021. URL: https://unfccc.int/ru/peregovornyy-process-i-vstrechi/
parizhskoe-soglashenie/klimaticheskiy-pakt-glazgo/itogi-ks-26-voprosy-otchyotnosti#eq-9 [in Russian].
4. The concept of "green" energy transition. Ministerstvo enerhetyky ta zakhystu dovkillia. 2021. URL: https://mepr.gov.ua/files/
images/news_2020/14022020/pdf_%D0%B7%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D0
%BD%D1%86%D0%B5%D0%BF%D1%86%D1%96%D1%8F%20(2).pdf [in Ukrainian].
5. Economic statistics. The surrounding natural environment. Derzhstat Ukrainy. 2021. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/
menu/menu_u/ns.htm [in Ukrainian].
6. Ukraine ranks fourth in the world in reducing greenhouse gas emissions. GMK Center. 09-08-2021. URL: https://gmk.center/
infographic/ukraina-chetvertaya-v-mire-po-sokrashheniju-vybrosov-parnikovyh-gazov [in Russian].
7. Buergler, T., Kofler, I. (2017). Direct Reduction Technology as a Flexible Tool to Reduce CO2 Intensity of Iron and Steelmaking.
Berg Huettenmaenn Monatsh, vol. 162, pp. 14–19, doi: https://doi.org/10.1007/s00501-016-0567-2
8. Ahraval, A.K., Kinzel, K.P., Rosner, B., Kappes, Kh., Bermes, P., Mikheletti, L., Kastalonia, K. (2019). Blast furnace, taking into
account the application of past, current and future technologies to reduce CO2 emissions. METEC & 4th ESTAD (European
Steel Technology and Application Days). 24–28 June 2019 – Congress Centre Düsseldorf, Germany. 2019 [in Russian].
9. Chaika, A.L., Lebid, V.V., Kornilov, B.V., Moskalyna, A.A., Karikov, S.A. (2021). Thermal power analysis of technologies for
reducing carbon dioxide emissions and increasing the energy efficiency of blast-furnace production. Stal’, no. 1, pp. 81–84
[in Russian].
10. Borodulin, A.V., Horbunov, A.D., Orel, H.I., Romanenko, V.I. (2004). Blast furnace in the energy dimension. Kryvyi Rih:
Vydavnytstvo SP "Myru", 436 p. [in Russian].
17ISSN 2077-1304. Met. lit'e Ukr., vol. 30, 2022. № 2 (329)
РУДОТЕРМІЧНІ ПРОЦЕСИ
11. Bolshakov, V.I. (2007). High-Efficiency Energy-Saving Blast Smelting Technology. Kyiv: Naukova dumka, 412 p. [in Russian].
12. Romanenko, V.I., Shvets, A.G., Lystopadov, V.S., Chaika, A.L., Shvachka, A.I., Borodulin, A.V. (2006). Control of the blast
regime in a blast furnace with automatic stabilization of the blast parameters. OAO "Chermetinformatsiya". Biuleten "Chernaya
metallurgiya", no. 2, pp. 28–33 [in Russian].
13. Vegman, Ye.F., Zherebin, B.N., Pokhvisnev, A.N. et al. (1989). Iron metallurgy. Moscow: Metallurgiya, 512 p. [in Russian].
14. Luengen, H.B., Schmoele, P. (2018). Comparison of blast furnace operation modes in the world. 8th International Congress
on Science and Technology of Ironmaking – ICSTI 2018 [in Russian].
15. Kalko, A.A., Volkov, Ye.A., Kalko, O.A., Khreieva, S.N. (2021). The main directions of development of the technology of the
first processing stage of PJSC Severstal, taking into account the prospects for carbon regulation. Metallurg, no. 12, pp. 4–10
[in Russian].
16. Pashynskyi, V.F., Tovarovskyi, I.G., Kovalenko, P.Ye., Boikov, N.G. (1991). Blast furnace with coke oven gas injection. Kyiv:
Tekhnika, 104 p. [in Russian].
17. Shapovalov, M.A. (1958). On injection of reducing gases into the hearth of a blast furnace. Stal’, no. 5, pp. 385–389
[in Russian].
18. Ramm, A.N. (1980). Modern blast process. Moscow: Metallurgiya, pp. 229–235 [in Russian].
19. Tovarovskyi, I.G. (2015). Knowledge of processes and development of blast furnace technology. Dnipropetrovsk: Zhurfond,
912 p. [in Russian].
20. Zherebin, B.N., Dembovetskyi, V.P., Minkin, V.M. et al. (1987). The use of coke gas in blast furnaces. Koks i khimiya, no. 10,
pp. 40–41 [in Russian].
21. Agrawal, A.K., Kinzel, K.P., Bermes, P., Castagnola, S. (2018). Step wise modifications to BF plants for progressive CO2
emissions reduction from integrated steel plants. 8th International Congress on Science and Technology of Ironmaking –
ICSTI 2018 [in Russian].
22. Shishido, T., Okayama, T., Hamaguchi, M. et al. (2009). Development of high-performance coking additive in high strength
coke making. Zairyo to Prosesu. CAMP ISIJ, vol. 22, no. 2, p. 777.
23. Zhang, W., Wang, Z.Y., Wang, X.L., Zhang, L.G. (2009). Experimental study of pulverized coal added dust injection into blast
furnace. The 9th CSM Steel Congress Proceeding. Beijing.
24. Tovarovskyi, I.G., Bolshakov, V.I., Ben, T.G., Merkulov, A.Ye., Lialiuk, O.V. (2007). Possibility of replacing coke with coals and
gases in blast furnaces of Ukraine. Fundamental’nye i prykladnye problemy chernoi metalurgii: Zb. nauch. tr. Dnipropetrovsk:
IChM NAN Ukrainy, iss. 15, pp. 28–33 [in Russian].
25. Van der Stel, J. et al. (2011). Developments of the ULCOS low CO2 blast furnace process at the LKAB Experimental BF in
Luleå. 1st Intern. Conf. on Energy Efficiency and CO2 Reduction in the Steel Industry (EECR). Dusseldorf, Germany. 27 June
– 1 July 2011.
26. Pukhov, A.P., Stepin, G.M., Tseitlin, M.A., Shvedov, V.S., Mkrtchan, L.S., Gokhman, Yu.I. (1991). Mastering the technology of
blast-furnace smelting with the injection of hot reducing gases. Stal’, no. 8, pp. 7–13 [in Russian].
27. Titov, V.V., Murat, S.G., Kyselov, N.I. (2006). Experience in the use of by-products of sintering production of JSC "Tulachermet".
Ekologiya i promyshlennost’, no. 4 (9), pp. 11–15 [in Russian].
28. Khirsh, A., Ya. van der Stel, Sert, D. (2012). ULCOS blast furnace with top gas recycling. Chernye metally, no. 9, pp. 33–39
[in Russian].
29. Birat, J.P. (2011). CO2-lean steelmaking: ULCOS, other international programs and emerging concepts. 1st Intern. Conf. on
Energy Efficiency and CO2 Reduction in the Steel Industry (EECR). 27 June – 1 July 2011. Dusseldorf, Germany.
30. Korthas, B., Peters, M., Schmole, P. (2005). Back to the future – ideas for new blast furnace concepts. 5th European Coke and
Ironmaking Congress (ECIC), 12–15 June 2005. Stockholm, Sweden.
31. Technological review. Capture, use and storage of carbon (CCUS). UNECE. 2021. URL: https://unece.org/sites/default/
files/2021-03/CCUS%20brochure_RU_final_0.pdf [in Russian].
32. Holdshtein, N.L. (1971). Hydrogen in the blast furnace process. Moscow: Metallurgiya, 208 p. [in Russian].
33. Jue, Tang, Mansheng, Chu, Feng, Li, Cong, Feng, Zhenggen, Liu, Yu-sheng, Zhou (2020). Development and progress on
hydrogen metallurgy. Int. J. Miner. Metall. Mater., vol. 27, no. 6, pp. 713–723, doi: https://doi.org/10.1007/s12613-020-2021-4
34. Tonomura, S. (2013). Outline of course 50. Energy Procedia, vol. 37, pp. 7160–7167, doi: https://doi.org/10.1016/j.
egypro.2013.06.653
35. Watakabe, S., Miyagawa, K., Matsuzaki, S., Inada, T., Tomita, Y., Saito, K., Osame, M., Sikström, P., Ökvist, L.S.,
Wikstrom, J.-O. (2013). Operation trial of hydrogenous gas injection of COURSE50 project at an experimental blast furnace. ISIJ Int.,
vol. 53, iss. 12, pp. 2065–2071, doi: https://doi.org/10.2355/isijinternational.53.2065
36. Abdul Quader, M., Ahmed, S., Dawal, S.Z., Nukman, Y. (2016). Present needs, recent progress and future trends of energy-
efficient Ultra-Low Carbon Dioxide (CO2) Steelmaking (ULCOS) program. Renewable Sustainable Energy Reviews, vol. 55,
pp. 537–549, doi: https://doi.org/10.1016/j.rser.2015.10.101
37. Wang, Q., Li, G.Q., Zhang, W., Yang, Y.X. (2019). An Investigation of Carburization Behavior of Molten Iron for the Flash
Ironmaking Process. Metallurgical and Materials Transactions B: Process Metallurgy and Materials Processing Science,
vol. 50, iss. 4, pp. 2006–2016, doi: https://doi.org/10.1007/s11663-019-01594-0
38. HYBRIT Brochure. 22 May 2020. URL: http://www.hybritdevelopment.com/
39. Vogl, V., Åhman, M., Nilsson, L.J. (2018). Assessment of hydrogen direct reduction for fossil-free steelmaking. Journal of
Cleaner Production, vol. 203, pp. 736–745, doi: https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2018.08.279
18 ISSN 2077-1304. Met. lit'e Ukr., vol. 30, 2022. № 2 (329)
РУДОТЕРМІЧНІ ПРОЦЕСИ
40. Duarte, P. (2019). Trends in H2-based steelmaking. Steel Times International, vol. 43, no. 1, pp. 27–32.
41. Kushnir, D., Hansen, T., Vogl, V., Åhmanc, M. (2019). Adopting hydrogen direct reduction for the Swedish steel industry: A
technological innovation system (TIS) study. Journal of Cleaner Production, vol. 242, pp. 118–185.
42. Midrex. 2018 World Direct Reduction Statistics. 22 May 2020. URL: https://www.midrex.com/wp-content/uploads/Midrex_
STATSbookprint_2018Final-1.pdf
43. Ying, Z.W., Chu, M.S., Tang, J., Liu, Z.G., Zhou, Y.S. (2019). Current situation and future adaptability analysis of non-blast
furnace ironmaking process. Heibei Metals, vol. 282, no. 6, p. 1.
44. Cavaliere, P. (2019). Clean Ironmaking and Steelmaking Processes. Springer Nature Switzerland AG. Switzerland, p. 596,
doi: https://doi.org/10.1007/978-3-030-21209-4
45. ArcelorMittal Commissions Midrex to Design Demonstration Plant for Hydrogen Steel Production in Hamburg. 22 May 2020.
URL: https://www.midrex.com/press-release/arcelormittal-commissions-midrex-to-design-demonstration-plant-for-hydrogen-
steel-production-in-hamburg/
46. Buergler, T., Prammer, J. (2019). Hydrogen steelmaking: Technology options and R&D projects. BHM Berg- und
Hüttenmännische Monatshefte, vol. 164, no. 11, p. 447, doi: https://doi.org/10.1007/s00501-019-00908-8
47. Mandova, H., Patrizio, P., Leduc, S., Kjärstadc, J., Wang, C., Wetterlund, E., Kraxner, F., Gale, W. (2019). Achieving carbon-
neutral iron and steelmaking in Europe through the deployment of bioenergy with carbon capture and storage. Journal of
Cleaner Production, vol. 218, pp. 118–129, doi: https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2019.01.247
48. Posdziech, O., Geißler, T., Schwarze, K., Blumentritt, R. (2019). System Development and Demonstration of Large-Scale
High-Temperature Electrolysis. ECS Transactions, vol. 91, no. 1, p. 2537, doi: https://doi.org/10.1149/09101.2537ecst
49. Ariyama, T., Takahashi, K., Kawashiri, Y., Nouchi, T. (2019). Diversification of the Ironmaking Process Toward the Long-Term
Global Goal for Carbon Dioxide Mitigation. Journal of Sustainable Metallurgy, vol. 5, iss. 3, pp. 276–294, doi: https://doi.
org/10.1007/s40831-019-00219-9
50. Kurunov, I.F. (2017). Prospects for the development of extractive iron metallurgy through the eyes of European metallurgists.
Ivestyia VUZov. Chernaya metallurgiya, no. 1, pp. 80–85 [in Russian].
Received 30.06.2022
Summary O.L. Chaika, PhD (Engin.), Senior Research Scientist, Head of the
Laboratory, e-mail: chaykadp@gmail.com,
https://orcid.org/0000-0003-1678-2580
B.V. Kornilov, PhD (Engin.), Senior Researcher,
e-mail: balesan2209@gmail.com, https://orcid.org/0000-0002-5544-3023
O.Ye. Merkulov, Dr. Sci. (Engin.), Senior Research Scientist, Senior
Researcher, e-mail: merkulov1@ukr.net, https://orcid.org/0000-0002-7867-0659
A.O. Moskalyna, PhD (Engin.), Researcher, e-mail: moskalina.aa@gmail.com,
https://orcid.org/0000-0001-9552-2853
V.V. Lebid, PhD (Engin.), Senior Researcher, e-mail: vitalii.lebid@gmail.com,
https://orcid.org/0000-0003-3938-3785
M.M. Iziumskyi, Junior Researcher, e-mail: izumnick@gmail.com,
https://orcid.org/0000-0002-5164-4450
Iron and Steel Institute of Z.I. Nekrasov of the NAS of Ukraine (ISI NASU)
(Dnipro, Ukraine)
Analysis of trends in the development of ideas and technologies aimed at reducing carbon
dioxide emissions in blast furnace production
Developing direction to improve blast furnace smelting technology to increase energy efficiency and improve environmental
performance by reducing carbon dioxide emissions is an urgent task today in global metallurgy. According to the International
Energy Agency (IEA), by 2050 blast furnace production will remain the dominant link in steel production, as it is the most cost-
effective with a thermal efficiency of up to 90 % or more. Blast furnace production consumes 40–75 % of the energy resources
of the metallurgical plant, so the blast furnace has the greatest potential to reduce carbon dioxide emissions.
The paper presents the results of the analysis of directions of reduction of carbon dioxide emissions and reduction of carbon
consumption in blast furnace production due to improvement of existing technologies and introduction of innovative technolo-
gies of CO
2
emission reduction based on injection of blast furnace fuel additives into the blast furnace; coke oven gas; washed
flue gas. Paul Wurth, ThyssenKrupp and Primetals are world leaders in the development of technical and technological so-
19ISSN 2077-1304. Met. lit'e Ukr., vol. 30, 2022. № 2 (329)
РУДОТЕРМІЧНІ ПРОЦЕСИ
Blast furnace, technologies, CO
2
emissions, ecology.
Keywords
lutions to reduce CO
2
emissions in blast furnace production. But the solutions offered by foreign companies are not always
applicable to blast furnace production in Ukraine, they require scientific study and adaptation to the conditions of Ukraine,
including the energy balance of enterprises, raw material conditions, blast furnace equipment, technology and competitive-
ness of iron-carbon intermediate, the presence of energy.
Ukraine needs to develop its own concept of reducing CO
2
emissions, taking into account the competitiveness of iron-carbon
intermediate, which depends on the energy intensity of blast furnace production. Therefore, it is very important to assess and
analyze the directions of reduction of CO
2
emissions in metallurgy abroad for further development of blast furnace smelting
regimes that reduce carbon dioxide emissions in relation to the existing and future conditions of metallurgical enterprises of
Ukraine.
|
| id | oai:oai.metalsandcasting.com:article-12 |
| institution | Metal and Casting of Ukraine |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-07-23T01:00:39Z |
| publishDate | 2023 |
| publisher | Physico-technological Institute of Metals and Alloys |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | wwwmetalsandcastingcom/5b/f992c8e36ca98dcaf36fed7f1311ed5b.pdf |
| spelling | oai:oai.metalsandcasting.com:article-122026-07-22T12:09:42Z Analysis of trends in the development of ideas and technologies aimed at reducing carbon dioxide emissions in blast furnace production Аналіз тенденцій розвитку уявлень та технологій, спрямованих на зменшення емісії діоксиду вуглецю в доменному виробництві Чайка, Олексій Корнілов, Богдан Меркулов, Олексій Москалина, Андрій Лебідь, В. В. Ізюмський, Миколай blast furnace technologies CO2 emissions ecology доменна піч технології викиди СО2 екологія Developing direction to improve blast furnace smelting technology to increase energy efficiency and improve environmental performance by reducing carbon dioxide emissions is an urgent task today in global metallurgy. According to the International Energy Agency (IEA), by 2050 blast furnace production will remain the dominant link in steel production, as it is the most costeffective with a thermal efficiency of up to 90 % or more. Blast furnace production consumes 40–75 % of the energy resources of the metallurgical plant, so the blast furnace has the greatest potential to reduce carbon dioxide emissions. The paper presents the results of the analysis of directions of reduction of carbon dioxide emissions and reduction of carbon consumption in blast furnace production due to improvement of existing technologies and introduction of innovative technologies of CO2 emission reduction based on injection of blast furnace fuel additives into the blast furnace; coke oven gas; washed flue gas. Paul Wurth, ThyssenKrupp and Primetals are world leaders in the development of technical and technological solutions to reduce CO2 emissions in blast furnace production. But the solutions offered by foreign companies are not always applicable to blast furnace production in Ukraine, they require scientific study and adaptation to the conditions of Ukraine, including the energy balance of enterprises, raw material conditions, blast furnace equipment, technology and competitiveness of iron-carbon intermediate, the presence of energy. Ukraine needs to develop its own concept of reducing CO2 emissions, taking into account the competitiveness of iron-carbon intermediate, which depends on the energy intensity of blast furnace production. Therefore, it is very important to assess and analyze the directions of reduction of CO2 emissions in metallurgy abroad for further development of blast furnace smelting regimes that reduce carbon dioxide emissions in relation to the existing and future conditions of metallurgical enterprises of Ukraine. Розробка напрямів вдосконалення технології доменної плавки з метою підвищення енергоефективності та поліпшення екологічних показників шляхом скорочення викидів діоксиду вуглецю є актуальним завданням сьогоднішнього дня в світовій металургії. За прогнозом Міжнародного енергетичного агентства (IEA) до 2050 року доменне виробництво збережеться як домінуюча ланка в отриманні сталі, оскільки вона є найбільш економічно вигідною з тепловим коефіцієнтом корисної дії до 90 % і більше. В доменному виробництві споживається 40–75 % енергетичних ресурсів металургійного комбінату, тому доменна піч має найбільший потенціал до зменшення емісії діоксиду вуглецю. У роботі наведено результати аналізу напрямів скорочення викидів діоксиду вуглецю та зменшення витрати вуглецю в доменному виробництві за рахунок вдосконалення існуючих технологій та впровадження інноваційних технологій зменшення викидів СО2, заснованих на вдуванні в горн доменної печі паливних добавок до дуття: водню; коксового газу; відмитого колошникового газу. Світовим лідером в розробці технічних та технологічних рішень щодо скорочення викидів СО2 в доменному виробництві є компанії Paul Wurth, ThyssenKrupp і Primetals. Але рішення, які пропонують закордонні компанії, не завжди можливо застосувати для доменного виробництва України, вони вимагають наукового опрацювання та адаптації до умов України, в тому числі, і з урахуванням енергобалансу підприємств, сировинних умов, оснащеності доменних печей, рівня технології та конкурентоспроможності залізовуглецевого напівпродукту, наявності енергоносіїв. В Україні необхідно розробити власну концепцію зменшення викидів СО2 з урахуванням збереження конкурентоспроможності залізовуглецевого напівпродукту, яка залежить від енергоємності доменного виробництва. Тому дуже важливо оцінити та проаналізувати напрями скорочення викидів СО2 в металургії за кордоном для подальшої розробки режимів доменної плавки, що забезпечують зменшення викидів діоксиду вуглецю стосовно до існуючих і перспективних умов функціонування металургійних підприємств України. Physico-technological Institute of Metals and Alloys 2023-05-18 Article Article Рецензована Стаття application/pdf https://www.metalsandcasting.com/index.php/mcu/article/view/12 Metal and Casting of Ukraine; Vol. 30 No. 2 (2022): Metal and Casting of Ukraine Метал та лиття України ; Том 30 № 2 (2022): Метал та лиття України 2706-5529 2077-1304 uk https://www.metalsandcasting.com/index.php/mcu/article/view/12/12 Авторське право (c) 2023 Олексій Чайка, Богдан Корнілов, Олексій Меркулов, Андрій Москалина, В. В. Лебідь, Миколай Ізюмський https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | доменна піч технології викиди СО2 екологія Чайка, Олексій Корнілов, Богдан Меркулов, Олексій Москалина, Андрій Лебідь, В. В. Ізюмський, Миколай Аналіз тенденцій розвитку уявлень та технологій, спрямованих на зменшення емісії діоксиду вуглецю в доменному виробництві |
| title | Аналіз тенденцій розвитку уявлень та технологій, спрямованих на зменшення емісії діоксиду вуглецю в доменному виробництві |
| title_alt | Analysis of trends in the development of ideas and technologies aimed at reducing carbon dioxide emissions in blast furnace production |
| title_full | Аналіз тенденцій розвитку уявлень та технологій, спрямованих на зменшення емісії діоксиду вуглецю в доменному виробництві |
| title_fullStr | Аналіз тенденцій розвитку уявлень та технологій, спрямованих на зменшення емісії діоксиду вуглецю в доменному виробництві |
| title_full_unstemmed | Аналіз тенденцій розвитку уявлень та технологій, спрямованих на зменшення емісії діоксиду вуглецю в доменному виробництві |
| title_short | Аналіз тенденцій розвитку уявлень та технологій, спрямованих на зменшення емісії діоксиду вуглецю в доменному виробництві |
| title_sort | аналіз тенденцій розвитку уявлень та технологій, спрямованих на зменшення емісії діоксиду вуглецю в доменному виробництві |
| topic | доменна піч технології викиди СО2 екологія |
| topic_facet | blast furnace technologies CO2 emissions ecology доменна піч технології викиди СО2 екологія |
| url | https://www.metalsandcasting.com/index.php/mcu/article/view/12 |
| work_keys_str_mv | AT čajkaoleksíj analysisoftrendsinthedevelopmentofideasandtechnologiesaimedatreducingcarbondioxideemissionsinblastfurnaceproduction AT kornílovbogdan analysisoftrendsinthedevelopmentofideasandtechnologiesaimedatreducingcarbondioxideemissionsinblastfurnaceproduction AT merkulovoleksíj analysisoftrendsinthedevelopmentofideasandtechnologiesaimedatreducingcarbondioxideemissionsinblastfurnaceproduction AT moskalinaandríj analysisoftrendsinthedevelopmentofideasandtechnologiesaimedatreducingcarbondioxideemissionsinblastfurnaceproduction AT lebídʹvv analysisoftrendsinthedevelopmentofideasandtechnologiesaimedatreducingcarbondioxideemissionsinblastfurnaceproduction AT ízûmsʹkijmikolaj analysisoftrendsinthedevelopmentofideasandtechnologiesaimedatreducingcarbondioxideemissionsinblastfurnaceproduction AT čajkaoleksíj analíztendencíjrozvitkuuâvlenʹtatehnologíjsprâmovanihnazmenšennâemísíídíoksiduvuglecûvdomennomuvirobnictví AT kornílovbogdan analíztendencíjrozvitkuuâvlenʹtatehnologíjsprâmovanihnazmenšennâemísíídíoksiduvuglecûvdomennomuvirobnictví AT merkulovoleksíj analíztendencíjrozvitkuuâvlenʹtatehnologíjsprâmovanihnazmenšennâemísíídíoksiduvuglecûvdomennomuvirobnictví AT moskalinaandríj analíztendencíjrozvitkuuâvlenʹtatehnologíjsprâmovanihnazmenšennâemísíídíoksiduvuglecûvdomennomuvirobnictví AT lebídʹvv analíztendencíjrozvitkuuâvlenʹtatehnologíjsprâmovanihnazmenšennâemísíídíoksiduvuglecûvdomennomuvirobnictví AT ízûmsʹkijmikolaj analíztendencíjrozvitkuuâvlenʹtatehnologíjsprâmovanihnazmenšennâemísíídíoksiduvuglecûvdomennomuvirobnictví |