Системно-динамічна модель оцінки впливу цифровізації на сталий розвиток

• Datum: 2021
• 1. Verfasser: Garkushenko, Оksana M.
• Format: Artikel
• Sprache: Ukrainian
• Veröffentlicht: Institute of Industrial Economics of NAS of Ukraine 2021
• Schlagworte: цифровізація; сталий розвиток; економіко-математична модель; інвестиції
• Online Zugang: https://ojs.econindustry.org/index.php/ep/article/view/216
• Назва журналу: Economy of Industry

Таке актуальне в сучасному світі явище як цифровізація може стати інструментом досягнення цілей сталого розвитку. Проте воно є новим, і його переваги та загрози ще недостатньо вивчені. Частково вирішити цю проблему можливо шляхом створення економіко-математичних моделей оцінки впливу цифровізації на сталий розвиток. Але більшість існуючих моделей у цій сфері присвячені визначенню впливу цифровізації на економічні аспекти діяльності країн, а природоохоронні – або ігноруються, або представлені дуже приблизно, зі значним абстрагуванням.Зважаючи на це, метою статті є розробка та реалізація економіко-математичної моделі, яку в узагальненому вигляді можна використовувати для різних країн світу за умови її певної адаптації та деталізації національних показників. Такий підхід дозволяє врахувати різницю в соціально-економічному становищі країн та рівнях їх цифровізації, що надає можливість робити більш обґрунтовані висновки за результатами розрахунків.Запропоновану модель побудовано на основі метода системної динаміки, що дозволяє врахувати траєкторію попереднього розвитку, і реалізовано на прикладі України. За її допомогою було проведено два обчислювальних експерименти: інерційний (прогноз на 5 років за умови збереження всіх поточних закономірностей цифровізації економіки країни) та сценарій, за якого змінюються патерни інвестування в цифровий капітал України (на патерни європейських країн – Іспанії та Угорщини) при збереженні решти умов незмінними.За допомогою цієї моделі було визначено, що цифрові техніка та технології в складі капіталу природоохоронного призначення промисловості України, так само, як і нецифрові техніка та технології, мають вкрай незначний вплив на скорочення енергоспоживання та не сприяють суттєвому зниженню обсягів викидів забруднюючих речовин у повітря. За умови збереження поточної ситуації (інерційний сценарій), викиди забруднюючих речовин в повітря у 2024 р. можуть навіть зрости на 0,8% порівняно з 2019 р.В ході експерименту по заміні патернів інвестування в Україні (на патерни Угорщини та Іспанії), встановлено, що попри зміну характеру та (у випадку Угорщини) напряму інвестування в цифрові техніку та технології, що суттєво позначилося на їх обсязі (як у виробничий, так і у природоохоронний капітал), в Україні при збереженні решти умов функціонування промисловості показники доданої вартості, енергоспоживання, захворюваності трудящих та обсяг забруднення залишаються практично на такому самому рівні, які спостерігалися до такої заміни. А тому "сліпе" копіювання практики цифровізації інших країн при збереженні незмінними решти умов, без врахування особливостей національного інституційного середовища, ступеня розвитку науки і техніки, є недоцільним, оскільки не призводить до поліпшення ситуації в Україні.Загальний висновок полягає у тому, що цифровізація сама по собі не здатна переламати теперішні несприятливі тенденції розвитку України на краще. Потрібно добиватись фундаментальних змін у розвитку реального сектору економіки на інноваційній основі, в обсягах і структурі інвестицій, у схильності економічних суб'єктів до інвестицій, яка наразі знаходиться на низькому рівні, а також формувати цілісну промислово-цифрову екосистему, аналогічну європейським, але з урахуванням неоднорідності європейських економік і їх досвіду, а також особливостей теперішнього стану і динаміки розвитку техніко-технологічного й інституційного середовища України.