Карбоноємність промисловості України: поточний стан та форсайтинг

В рамках оцінки поточної карбоноємності та форсайту перспектив декарбонізації промисловості України визначено найбільш вуглецево-містки (визначально утворюють значний карбоновий слід) та карбоново-вразливі (демонструють найбільші темпи зростання карбоноємності з часом) сектори. Обґрунтовано, що пере...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2022
1. Verfasser: Zanizdra, Mariya Yurevna
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Institute of Industrial Economics of NAS of Ukraine 2022
Schlagworte:
Online Zugang:https://ojs.econindustry.org/index.php/ep/article/view/241
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Economy of Industry

Institution

Economy of Industry
Beschreibung
Zusammenfassung:В рамках оцінки поточної карбоноємності та форсайту перспектив декарбонізації промисловості України визначено найбільш вуглецево-містки (визначально утворюють значний карбоновий слід) та карбоново-вразливі (демонструють найбільші темпи зростання карбоноємності з часом) сектори. Обґрунтовано, що переробна промисловість, сільське господарство, транспорт та енергетика, які володіють обома негативними характер­ристиками, мають найбільше конкурентне значення для ВВП України та є найбільш перспективними галузями для пріоритетного розвитку.Визначено, що у період 1990-2020 рр. карбоноємність ВВП України є вищою за середньосвітовий та європейський рівні, незважаючи на певні сприятливі тенденції останніх років. Станом на 2022 р. карбоновий слід української промисловості не перевищує встановлену квоту, проте при збереженні існуючих тенденцій вона може бути вичерпана у 2040 р. При цьому, повільний прогрес декарбонізації енергетичного сектору України, спадна динаміка створення доданої вартості у промисловості, слабка мотивуюча роль екологічних податків та низька інвестиційна активність у промисловості не забезпечують сприятливих передумов для ефективної декарбонізації та цифровізації промислового комплексу.Встановлені позитивні тенденції скорочення карбоноємності зумовлено деструк­тивними у довгостроковій перспективі явищами (деіндустріалізацією економіки та економічною стагнацією внаслідок пандемії) та мають тимчасовий характер.Відповідно до базового сценарію декарбонізації промисловості України (збереженні поточних тенденцій та явищ) очікується вичерпання національної квоти на емісію парникових газів у 2040 р., подальша де-індустріалізація економіки, збільшення техно­логічних розривів з розвинутими країнами світу та зростання конкурентної вразливості вітчизняних товаровиробників-експортерів.Оптимістичний сценарій передбачає успішну декарбонізацію та цифровізацію технологічного укладу промислового комплексу. Його реалізація забезпечує досягнення "вуглецевої нейтральності" економіки у 2060 р. та виконання інших цільових індикаторів та якісних змін, запланованих у офіційних державних стратегіях екологічної політики та економічного розвитку на 2030 р. Проте, його втілення потребує значного посилення інноваційної активності – на рівні результатів низьковуглецевих лідерів ЄС, які прийняли підвищені зобов'язання щодо досягнення "вуглецевої нейтральності". Ключовою передумовою реалізації оптимістичного сценарію є участь України у міжнародних  проектах щодо запобігання зміни клімату.