Екологічні податки в контексті викликів сучасності
For more than 50 years, issues of the environmental protection and pollution prevention have attracted an attention of the general public, scientists and governmental bodies. These concerns has especially increased due to the reduction in supplies and the increase in prices for natural gas and oil o...
Saved in:
| Date: | 2023 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Institute of Industrial Economics of NAS of Ukraine
2023
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://ojs.econindustry.org/index.php/ep/article/view/283 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Economy of Industry |
| Download file: |  |
Institution
Economy of Industry| _version_ | 1870649963563712512 |
|---|---|
| author | Garkushenko, Оksana M. |
| author_facet | Garkushenko, Оksana M. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "Оksana M. Garkushenko",
"institution": "Institute of Industrial Economics of the NAS of Ukraine"
}
] |
| author_sort | Garkushenko, Оksana M. |
| baseUrl_str | https://ojs.econindustry.org/index.php/ep/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2026-07-13T10:45:57Z |
| description | For more than 50 years, issues of the environmental protection and pollution prevention have attracted an attention of the general public, scientists and governmental bodies. These concerns has especially increased due to the reduction in supplies and the increase in prices for natural gas and oil on a global scale, as well as the fact that the energy sector generates significant volumes of greenhouse gas emissions.With this in mind, environmental regulation is gaining more and more relevance. Environmental taxes are one of the tools for its implementation.The expansion of environmental taxes around the world took place in conditions of their active support by scientists, activists of the environmental protection movement, representatives of business and government agencies. However, if previously publications highlighted the positive side of these economic instruments of environmental regulation (incentives for polluters to reduce the level of environmental pollution, the formation of revenues for budgets that can be used to finance environmental and social programs), then in the last 3-5 years, there began to appear separate scientific publications, in which the effectiveness of environmental taxes as a mean of regulation the state of the environment is questioned.The objective of this paper is to define factors and features of the environmental taxes’ application that reduce their effectiveness as a tool for environmental regulation of the economy.As a result of the analysis of the environmental taxes’ revenues dynamics, peculiarities of their application in some countries of the world, and the dynamics of pollutants’ emissions, it was once again confirmed that environmental taxes alone cannot solve all environmental problems. They should be supplemented with other tools and approaches of environmental regulation. In addition, it is possible to increase the effectiveness of environmental taxes by removing those rebates, exemptions and subsidies from the national tax systems that have a negative impact on the environment and by indexing environmental taxes’ rates in accordance with inflation rates. Ideally, it is also advisable to harmonize environmental taxes’ rates on a global scale. But at the moment, this is unlikely to happen even in the medium run.Implementation of these recommendations in practice will allow not only to reduce the level of environmental pollution, but also to obtain additional funds for the carrying-out environmental protection and social programs, for example – in the field of energy conservation, which should reduce the dependence of countries on fuel imports. |
| doi_str_mv | 10.15407/econindustry2023.03.047 |
| first_indexed | 2025-09-24T17:21:09Z |
| format | Article |
| fulltext |
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 47
2023, № 3 (103)
УДК 336.226.44+336.226.46 DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry2023.03.047
Оксана Миколаївна Гаркушенко,
канд. екон. наук, старший науковий співробітник
Інститут економіки промисловості НАН України
вул. Марії Капніст, 2, м. Київ, 03057, Україна
E-mail: garkushenko.o.n@gmail.com
https://orcid.org/0000-0002-9153-3763
ЕКОЛОГІЧНІ ПОДАТКИ В КОНТЕКСТІ ВИКЛИКІВ СУЧАСНОСТІ1
Уже понад 50 років питання необхідності охорони довкілля та запобігання його забру-
дненню привертають увагу широкої громадськості, наукових та урядових кіл. Особливо по-
силилася ця стурбованість у зв’язку зі скороченням поставок і зростанням цін на природний
газ і нафту у світовому масштабі, а також тим, що в енергетичному секторі утворюються
значні обсяги викидів парникових газів. З урахуванням цього екологічне регулювання набу-
ває все більшої актуальності. Одним з інструментів його здійснення виступають екологічні
податки.
Поширення екологічних податків світом відбувалося в умовах їх активної підтримки
науковцями, активістами руху за охорону довкілля, представниками бізнесу й урядових аге-
нцій. Проте якщо раніше в публікаціях висвітлювалися позитивні риси цих економічних ін-
струментів екологічного регулювання (стимулювання забруднювачів до зниження рівня за-
бруднення довкілля, формування надходжень до бюджетів, за рахунок яких можна фінансу-
вати екологічні та соціальні програми), то в останні 3-5 років почали з’являтися окремі нау-
кові публікації, в яких ефективність екологічних податків для регулювання стану довкілля
ставиться під сумнів.
Метою статті є визначення чинників та особливостей застосування екологічних пода-
тків, що знижують їх ефективність як інструменту екологічного регулювання економіки.
У результаті аналізу динаміки надходжень від екологічних податків, особливостей їх
застосування в деяких країнах світу та динаміки викидів забруднюючих речовин у черговий
раз підтверджено, що самі по собі екологічні податки не можуть вирішити всі екологічні
проблеми. Їх слід доповнювати іншими інструментами та підходами екологічного регулю-
вання. Окрім цього, підвищити ефективність екологічних податків можливо за рахунок усу-
нення з податкових систем країн пільг, звільнень та субсидій, що негативно впливають на
довкілля, та здійснювати індексацію ставок екологічних податків відповідно до темпів ін-
фляції. В ідеалі також доцільно провести в світовому масштабі гармонізацію ставок екологі-
чних податків, проте наразі це навіть у середньостроковій перспективі є малоймовірним.
Реалізація зазначених рекомендацій на практиці дозволить не лише знизити рівень за-
бруднення довкілля, але й отримати додаткові кошти на реалізацію природоохоронних та
соціальних програм, наприклад у сфері енергозбереження, що має скоротити залежність
країн від імпорту палива.
Ключові слова: довкілля, екологічні податки, забруднення, енергетика, податкові над-
ходження, субсидії, пільги.
JEL: O56, E62, Q41, Q42
1 Статтю підготовлено в рамках виконання планових досліджень ІЕП НАН України за бюджетною
темою «Фінансово-економічне стимулювання розвитку смарт-промисловості» (номер держреєстрації
0122U002519).
© Видавець ВД «Академперіодика» НАН України, 2023
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––
48 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2023, № 3 (103)
Стурбованість громадськості питан-
нями охорони довкілля та попередження
його забруднення, що розпочалася з допові-
дей Римського клубу, продовжилася рати-
фікацією Кіотського протоколу та Паризь-
кої угоди щодо клімату, посилилася у
2018 р. після виступів Г. Тумберг та її по-
слідовників, активно висвітлюваних ЗМІ.
Із 2022 р. у зв’язку з проблемами в
енергетичному секторі, пов’язаними з пос-
тачанням і зростанням цін на природний газ
та нафту у світовому масштабі, екологічне
регулювання економіки як один із видів ре-
гулювання, що сприяє поступовому пере-
ходу країн до відновлюваної енергетики,
скороченню енергоспоживання, а отже, під-
вищенню національної незалежності від ім-
портованих енергетичних ресурсів, набуло
ще більшої важливості.
Це обумовлено тим, що, з одного
боку, використання палива з викопних дже-
рел спричиняє викиди забруднюючих речо-
вин у довкілля, негативно впливає на здо-
ров’я населення та, як наслідок, його здат-
ність створювати нову додану вартість,
сприяти розвитку економіки (не зважаючи
на соціальні аспекти погіршення стану здо-
ров’я і необхідність додаткових видатків із
бюджетів на фінансування медичної сфери
та підтримки хворих), а з іншого – залеж-
ність від імпортованих енергоресурсів під-
риває економіку країни. У таких умовах
екологічне регулювання може створити
стимули для вдосконалення існуючих і
створення нових технологій, що дозволять
отримати енергію з поновлюваних джерел у
більшому, ніж сьогодні, масштабі, а також
підвищити енергетичну ефективність кра-
їни (всіх її секторів включно з промислові-
стю, транспортом і задоволенням енергети-
чних потреб населення).
Одним з інструментів такого регулю-
вання є екологічні податки. Цей інструмент
екологічного регулювання економіки у світі
має як прихильників, так і супротивників.
Традиційно, супротивниками запроваджен-
ню екологічних податків (на федеральному
рівні) виступають США, де таке протисто-
яння викликано побоюваннями урядів шта-
тів втратити електоральну підтримку через
збільшення податкового навантаження на
населення штату. Також втрата підтримки
виборців може виникнути через побою-
вання останніх, що отримані податкові над-
ходження внаслідок їх «федеральної при-
роди» можуть не на 100% витрачатися на
потреби того штату, де вони збиралися, або
не на ті потреби, задоволення яких вважа-
ється більшістю виборців штату найбільш
важливим. Тому в даній країні екологічне
регулювання на федеральному рівні здійс-
нюється переважно за допомогою інструме-
нтів з арсеналу адміністративно-команд-
ного контролю (законодавчо встановлені
стандарти, норми регулювання, обмеження
обсягів викидів, скидів, утворення відходів)
(Baumol & Oates, 1988, p. 191) та підходу Р.
Коуза (розгляд справ у судах, досудові
угоди між зацікавленими сторонами)
(Coase, 1960; Deryugina, Moore, Tol, 2021).
Втім, на рівні штатів та округів є випадки
запровадження в податкові системи еколо-
гічних податків. Переважно ними є екологі-
чні податки на тару і тарні матеріали, побу-
тові відходи та паливо для легкових автомо-
білів (Aadland & Caplan, 2005; Dewey,
Denslow, Chavez, Romero, Holt, 2011).
У деяких країнах Європи (Скандина-
вія) окремі екологічні податки використову-
ються ще з 1970-х років (Sterner, Köhlin,
2017). Із часом ця тенденція поширилася на
всі країни ЄС та продовжує розповсюджу-
ватися світом.
У Китаї, який є світовим лідером у
сфері промислового розвитку та виробниц-
тва, уряд тривалий час нехтував питаннями
захисту довкілля через уявлення про те, що
екологічне регулювання перешкоджає еко-
номічному зростанню країни. Як наслідок,
активний промисловий розвиток країни, ін-
тенсивне, нерегульоване використання доб-
рив у сільському господарстві та імпорт ви-
соконебезпечних електронних відходів при-
звели до екологічної катастрофи (Mujezi-
novic, 2019). Із 2018 р. ситуація поступово
почала змінюватися: окрім введення норм
екологічного регулювання та екологічних
стандартів, у країні почали також застосо-
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 49
2023, № 3 (103)
вуватися екологічні податки (Cottrell, Lude-
wig, Runkel, Schlegelmilch, Zerzawy, 2017,
p. 48).
Поширення екологічних податків сві-
том відбувалося в умовах їх активної підт-
римки науковцями, активістами руху за
охорону довкілля (зокрема Г. Тумберг та її
прибічниками), представниками бізнесу та
урядових агенцій (Polman, Zabey, 20211; Eu-
ropean Environment Agency, 2023).
Втім, якщо тривалий час у публіка-
ціях висвітлювалися позитивні риси цих
економічних інструментів екологічного ре-
гулювання (стимулювання забруднювачів
до зниження рівня забруднення довкілля,
формування надходжень до бюджетів, за
рахунок яких можна фінансувати екологічні
та соціальні програми), то в останні 3-5 ро-
ків почали з’являтися окремі наукові публі-
кації, у яких ефективність екологічних по-
датків для регулювання стану довкілля ста-
виться під сумнів (наприклад, Bashir,
Benjiang, Bashir, Radulescu, Shahzad, 2021,
p. 15).
Кількість таких публікацій збільши-
лася під час і після пандемії COVID-19 та в
умовах поточної напруженості з постачан-
ням енергоресурсів, коли багато підпри-
ємств були вимушені обмежити або взагалі
припинити свою роботу.
Невизначеність ефективності екологі-
чних податків у сучасних економічних умо-
вах обумовлює необхідність виявлення фа-
кторів та особливостей їх застосування.
Метою статті є визначення факторів
та особливостей застосування екологічних
податків, що знижують їх ефективність2 як
1 Зазначена публікація містить переважно «декларації щодо намірів», а не конкретні пропозиції
щодо того, як стимулювати підприємства до переходу на «зелений курс».
2 Докладно сутність поняття «ефективність» загалом розглянуто в публікації (Момот, Демченко,
2013). Але в конкретному випадку з ефективністю екологічних податків мається на увазі, що їх елементи
в податковій системі країни встановлено таким чином, коли суспільству (хоча б частково) компенсуються
негативні екстерналії у вигляді забруднення довкілля та його наслідків для життя, здоров’я населення і
водночас виробнича сфера (передусім промисловість у контексті цієї роботи) не зазнає суттєвих негатив-
них наслідків через застосування до неї екологічних податків (скорочення обсягів виручки, виробництва,
втрата ринків збуту, закриття підприємств). Тобто більшою мірою ідеться про досягнення балансу між
економічним, промисловим розвитком і збереженням довкілля з метою зростання суспільного добробуту,
що узгоджується з цілями сталого розвитку. Більш докладно про це в (Гаркушенко, Вишневський, 2006;
Гаркушенко, 2012).
інструменту екологічного регулювання еко-
номіки. Це буде здійснено на основі аналізу
динаміки надходжень від екологічних пода-
тків, особливостей їх застосування в деяких
країнах світу та динаміки викидів забруд-
нюючих речовин. Також буде окреслено,
які можливості екологічне регулювання за
допомогою екологічних податків можна за-
пропонувати економічним агентам у сфері
виробництва та споживання електроенергії.
Екологічні податки: надходження,
рівень викидів і ставки в умовах кризи
Усе більша кількість країн світу за-
проваджує екологічні податки у свої подат-
кові системи. Але в період пандемії COVID-
19 та наступні за нею роки динаміка надхо-
джень як у відносному, так і в абсолютному
вираженні все частіше характеризується
спадним трендом (табл. 1 та 2).
Статистична інформація щодо еколо-
гічних податків та їх груп у відкритих ста-
тистичних ресурсах надається зі значною
затримкою, тому в табл. 1 і 2 проаналізо-
вано дані лише до 2020 р. включно.
Вибірку країн сформовано за такими
ознаками:
1) наявні дані по країні за досліджува-
ний період (окрім Австралії в табл. 2);
2) представлення всіх населених кон-
тинентів;
3) країни зі великою історією екологі-
чного регулювання (Скандинавські країни,
Німеччина, Франція, Японія, США) та кра-
їни, що порівняно нещодавно почали вико-
ристовувати екологічні податки (Бразилія,
Польща, Угорщина).
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––
50 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2023, № 3 (103)
Таблиця 1 – Надходження екологічних податків у деяких країнах світу та ОЕСР
Країна
Одиниця
вимірювання
2015 2016 2017 2018 2019 2020
Австралія
% ВВП 1,80 1,69 0,71 0,68 0,62 0,56
млн дол. США 22 459,79 22 041,14 9 979,84 9 878,10 8 554,40 7 913,90
Данія
% ВВП 3,99 3,91 3,66 3,62 3,29 3,17
млн дол. США 12 078,47 12 238,18 12 156,70 12 904,83 11 442,20 11 270,41
Франція
% ВВП 2,42 2,47 2,51 2,56 2,46 2,38
млн дол. США 58 975,07 61 033,56 65 173,53 71 331,98 67 258,05 62 608,37
Німеччина
% ВВП 1,92 1,86 1,62 1,77 1,76 1,71
млн дол. США 64 432,77 64 688,56 59 843,70 70 540,74 68 422,30 65 644,21
Угорщина
% ВВП 2,73 2,80 2,69 2,56 2,45 2,46
млн дол. США 3 412,36 3 602,07 3 853,21 4 113,54 4 000,88 3 827,65
Японія
% ВВП 1,35 1,35 1,33 1,32 1,28 1,25
млн дол. США 59 890,88 67 530,87 65 537,64 66 729,20 65 670,34 62 777,13
Норвегія
% ВВП 2,30 2,36 2,25 2,14 2,05 1,98
млн дол. США 8 868,99 8 704,73 8 959,36 9 350,42 8 285,68 7 183,96
Польща
% ВВП 2,51 2,58 2,43 2,54 2,48 2,41
млн дол. США 11 999,84 12 184,92 12 817,08 14 902,61 14 808,14 14 384,29
Швеція
% ВВП 2,18 2,22 2,13 2,08 2,06 2,07
млн дол. США 11 015,14 11 447,58 11 533,68 11 549,16 11 010,23 11 231,18
Великоб-
ританія
% ВВП 2,38 2,36 2,35 2,30 2,28 2,03
млн дол. США 70 511,58 64 392,13 63 416,29 66 709,63 65 680,42 55 853,85
США
% ВВП 0,75 0,74 0,73 0,74 0,72 0,66
млн дол. США 137 338,65 139 195,97 141 705,50 151 894,52 154 641,14 137 402,00
Бразилія
% ВВП 0,85 0,88 0,86 0,83 0,75 0,72
млн дол. США 15 360,53 15 861,51 17 848,11 15 890,70 14 109,77 10 432,82
Сінгапур
% ВВП 0,23 0,25 0,27 0,25 0,28 0,25
млн дол. США 716,67 795,78 934,81 941,84 1 041,52 838,06
ОЕСР
загалом
% ВВП 1,55 1,56 1,48 1,45 1,41 1,35
млн дол. США 702 741 718 194 706 818 747 593 720 182 663 935
Джерело: складено за (Organisation for Economic Co-operation and Development, 2023).
Таблиця 2 – Надходження енергетичних екологічних податків у деяких країнах світу та
ОЕСР
Країна
Одиниця
вимірювання
2015 2016 2017 2018 2019 2020
Австралія
% ВВП 1,08 1,05 н/д н/д н/д н/д
млн дол. США 13 496,46 13 698,94 н/д н/д н/д н/д
Данія
% ВВП 2,21 2,17 1,99 1,95 1,70 1,65
млн дол. США 6 678,12 6 784,72 6 603,98 6 956,81 5 916,41 5 885,94
Франція
% ВВП 1,73 1,78 1,83 1,87 1,81 1,70
млн дол. США 42 116,02 44 000,53 47 533,57 52 289,10 49 266,97 44 607,35
Німеч-
чина
% ВВП 1,59 1,54 1,31 1,47 1,46 1,41
млн дол. США 53 511,83 53 579,67 48 464,43 58 426,52 56 615,20 54 417,67
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 51
2023, № 3 (103)
Закінчення таблиці 2
Угорщина
% ВВП 2,08 2,16 2,05 1,96 1,88 1,92
млн дол. США 2 605,15 2 777,11 2 939,87 3 154,77 3 079,02 2 986,98
Японія
% ВВП 0,87 0,87 0,85 0,84 0,81 0,76
млн дол. США 38 693,02 43 504,68 41 914,61 42 235,18 41 304,59 38 483,88
Норвегія
% ВВП 1,25 1,28 1,27 1,28 1,23 1,28
млн дол. США 4 817,86 4 730,95 5 063,07 5 587,33 4 976,82 4 644,62
Польща
% ВВП 2,18 2,25 2,18 2,28 2,23 2,19
млн дол. США 10 437,99 10 641,47 11 474,78 13 378,12 13 318,57 13 058,56
Швеція
% ВВП 1,71 1,75 1,66 1,59 1,56 1,57
млн дол. США 8 646,64 9 002,93 8 982,95 8 825,41 8 354,30 8 508,11
Великоб-
ританія
% ВВП 1,76 1,75 1,76 1,72 1,69 1,54
млн дол. США 51 961,29 47 706,42 47 433,84 49 853,78 48 563,72 42 516,67
США
% ВВП 0,46 0,46 0,44 0,44 0,43 0,41
млн дол. США 83 948,71 85 070,49 86 553,09 91 025,02 92 530,81 85 151,47
Бразилія
% ВВП 0,05 0,10 0,09 0,06 0,04 0,03
млн дол. США 983,25 1 718,91 1 824,09 1 075,07 703,69 385,16
Сінгапур
% ВВП 0,14 0,14 0,17 0,15 0,19 0,19
млн дол. США 426,38 432,27 599,53 581,31 722,42 633,60
ОЕСР
загалом
% ВВП 1,16 1,17 1,07 1,04 1,03 0,97
млн дол. США 518 385 530 145 502 654 529 844 518 424 475 452
Джерело: складено за (Organisation for Economic Co-operation and Development, 2023).
Останні із зазначених країн станов-
лять інтерес для дослідження в Україні,
оскільки Бразилія (як і Україна) є країною з
емерджентною економікою, Польща з Уго-
рщиною мають подібне до України еконо-
мічне минуле (входили до Східноєвропей-
ського блоку), а наразі є членами ЄС.
В абсолютному та відносному вира-
женні сума надходжень від екологічних по-
датків загалом і від найбільшої їх групи –
енергетичних екологічних податків (до 80%
у сумі надходжень від усіх груп екологічних
податків) з 2015 по 2020 р. знижувалася.
Слід зазначити, що дані про надход-
ження екологічних податків в абсолютному
вираженні в цих таблицях наведено у фак-
тичних цінах. З урахуванням фактора ін-
фляції ці надходження скоротилися ще
більше.
Зазначені дані підтверджуються до-
слідженнями (Eurostat, 2022): по країнах-
членах ЄС спостерігається падіння надхо-
джень від екологічних податків. У 2021 р. у
частині країн об’єднання надходження від
екологічних податків збільшилися порів-
няно з 2020 р. (хоча і не досягли рівня
2019 р.), а в решті – продовжили скорочува-
тися.
Для більш наочного визначення того,
наскільки ефективними або неефективними
є екологічні податки, доцільно проаналізу-
вати зміну рівня забруднення довкілля за
той самий період (2015-2020 рр.), що і дина-
міку надходжень від екологічних податків
(табл. 3).
У 2015-2020 рр. у більшості з аналізо-
ваних країн за виключенням Угорщини ви-
киди парникових газів скоротилися від 3,4%
(Польща) до 20,3% (Великобританія) у
2020 р. порівняно з 2015 р. Причому у 27
країнах-членах ЄС таке скорочення стано-
вило 13,4%, а по країнах ОЕСР – 9,4%.
Однак перш ніж робити висновок про
ефективність екологічних податків, слід за-
уважити, що до статистики рівня надход-
жень включено дані за всіма видами людсь-
кої діяльності (промисловість, сільське гос-
подарство, будівництво, забруднення до-
вкілля домогосподарствами тощо), а до
табл. 3 не включено викиди парникових га-
зів, утворені у сфері землекористування та
лісництва. А це вид діяльності, на який за
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––
52 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2023, № 3 (103)
Таблиця 3 – Викиди парникових газів в окремих країнах та об’єднаннях, тис. т еквіва-
лента CO2
1
Країна 2015 2016 2017 2018 2019 2020
Скорочення
викидів у
2020 р. по-
рівняно з
2015 р., %
Австрія 78 487 79 468 81 792 78 558 79 741 73 592 6,24
Данія 50 125 52 158 50 038 49 964 46 145 43 458 13,30
Франція 464 491 466 377 469 719 450 787 441 488 399 413 14,01
Німеччина 897 954 901 442 885 729 850 542 799 734 728 738 18,84
Угорщина 61 496 62 256 64 729 64 756 64 581 62 818 -2,15
Японія 1 319 411 1 302 714 1 289 434 1 245 542 1 210 160 1 148 122 12,98
Норвегія 54 488 53 586 52 840 52 871 51 086 49 273 9,57
Польща 389 149 400 065 414 396 413 128 390 539 376 038 3,37
Швеція 54 106 53 702 53 101 52 150 50 811 46 285 14,46
Великобри-
танія 509 266 484 245 473 113 464 307 448 390 405 755 20,33
США 6 689 006 6 537 871 6 500 975 6 687 513 6 571 726 5 981 354 10,58
ЄС-27 3 822 458 3 827 576 3 853 438 3 770 097 3 611 932 3 308 861 13,44
ОЕСР 15 865 839 15 746 288 15 731 436 15 830 883 15 430 845 14 371 239 9,42
Джерело: складено за (Organisation for Economic Co-operation and Development, 2023).
1 Дані наведено без урахування викидів парникових газів, утворених у сфері землекористування та лісни-
цтва.
приблизними оцінками припадає до тре-
тини всього обсягу викидів парникових га-
зів (Andreoni, 2019).
Тобто за таких умов наведені в табл. 3
дані не можуть виступати надійним джере-
лом інформації, на підставі якого можливо
стверджувати, що падіння надходжень від
екологічних податків стало наслідком ско-
рочення викидів парникових газів, яке, у
свою чергу, відбулося під впливом ефекти-
вних заходів екологічного регулювання (зо-
крема екологічних податків), здійснюваних
до та впродовж аналізованого періоду часу.
Скоріше, якщо таке падіння викидів
парникових газів дійсно відбувалося, то
здебільшого під впливом кризових явищ у
світовій економіці, коли припиняли свою
діяльність підприємства (CSO, 2021). Тобто
має місце аналогічна ситуація з викидами,
що і в Україні в 1990-х роках.
Підтверджує цю тезу також і те, що в
провідних країнах світу (зокрема країнах-
членах ЄС) ще з часів світової фінансової
кризи для підтримки національних вироб-
ників і збереження їх конкурентоспромож-
ності знижувалися ставки екологічних по-
датків або запроваджувалися податкові від-
шкодування та навіть звільнення від еколо-
гічних податків. Така ситуація спостеріга-
ється, наприклад, в Ірландії (де промисло-
вість і сільське господарство отримують
пільги зі сплати екологічних податків), Да-
нії (де ставки екологічних податків були
знижені до мінімальних значень по ЄС), Ні-
дерландах (більше не стягується екологіч-
ний податок із пасажирів авіатранспорту). У
Німеччині та Швеції, які історично були лі-
дерами екологічного регулювання та опода-
ткування, ставки екологічних податків в
останні 10 років суттєво скоротилися порів-
няно з попередніми роками (Andreoni, 2019;
CSO, 2021).
Попри те що промисловість і сільське
господарство є найбільшими забруднюва-
чами довкілля, в середньому по 28 країнах-
членах ЄС частка промислових і сільсь-
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 53
2023, № 3 (103)
когосподарських підприємств у загальній
сумі надходжень екологічних податків ста-
новить 52% (23% – промисловість, 29% –
сільське господарство), а 48% сплачує насе-
лення. Також саме населення вносить до
бюджетів країн ЄС 69% транспортних еко-
логічних податків і більшу частину податків
за забруднення довкілля та використання
природних ресурсів (Andreoni, 2019).
Більше того, в середньому по країнах
ОЕСР 60% викидів СО2 взагалі не обклада-
ються екологічними податками (Cottrell,
Ludewig, Runkel, Schlegelmilch, Zerzawy,
2017, р. 18).
Ускладнює ситуацію з екологічними
податками і те, що їх ставки дуже колива-
ються між країнами світу. Так, у межах ЄС
ставки податку на викиди вуглецевого газу
коливаються від 1 євро/т (Польща) до 110
(Швеція, Ліхтенштейн, Швейцарія). Тобто
навіть у рамках самого об’єднання можливе
трансграничне забруднення парниковими
газами, відоме також як «витоки»1 внаслі-
док відсутності гармонізованого податко-
вого законодавства (у першу чергу ставок
екологічних податків) у сфері охорони до-
вкілля.
За таких умов у забруднювачів до-
вкілля знижується мотивація змінювати
свою поведінку під впливом екологічних
податків, а отже, ефективність екологічних
податків як інструменту екологічного регу-
лювання також знижується.
Втім, стверджувати, що екологічні по-
датки є неефективними, також недоцільно.
1 Мається на увазі ситуація, коли відсутність або низькі ставки екологічного податку в одній юрис-
дикції призводять до переміщення забруднення (з повітряними, водними потоками тощо) до територій із
високими ставками екологічних податків. Це з позицій екологічного регулювання, а економічної точки
зору можлива міграція «брудних» виробництв до юрисдикцій із низькими ставками екологічних податків
або підвищення конкурентоспроможності на ринках юрисдикцій із високими ставками екологічних пода-
тків «брудної» продукції таких країн.
2 У випадку з ПДВ ідеться про ефективність податку з позицій акумулювання значних сум коштів
до бюджетів при незначних адміністративних витратах, а у випадку з екологічними податками на перший
план виходить здатність м’яко стимулювати забруднювачів до зменшення рівня забруднення, а вже у другу
чергу – сприяти акумулюванню надходжень до бюджетів, які можна використати на природоохоронні та
соціальні цілі.
3 Населення, яке потерпає від хвороб, створюватиме менше доданої вартості, ніж здорове, у той час
як витрати з бюджетів на фінансування медичної сфери зростатимуть. Тобто скорочуватимуться доходи
всіх економічних агентів країни, а витрати збільшуватимуться.
Так само як і у випадку з ПДВ, який у теорії
був ідеальним податком (Slemrod, 2011), а
на практиці після застосування до нього ни-
зки пільгових ставок, звільнень тощо став
значно менш ефективним2. До екологічних
податків із часом додалися схожі елементи,
що знижують їх ефективність.
Екологічні податки та пільги з них:
кардинальні протиріччя
За даними (Frankel, 2022) сума субси-
дій на використане паливо, включно з ву-
гіллям, у світі перевищує 5 трлн дол. США
на рік. Субсидії на паливо, вироблене з на-
фти, у світі становлять 1,5 трлн дол. на рік.
Наприклад, у США «паливні» субсидії
складають 20 млрд дол. на рік.
На тлі складної ситуації з постачан-
ням США енергоресурсів Великобританія
та Німеччина у 2022 р. почали використову-
вати свої аварійні резерви палива. Однак це
не завадило зростанню цін на енергоресу-
рси в цих країнах. З урахуванням цього де-
кілька штатів США запровадили «канікули
з податку на бензин» з метою пом’якшення
для споживачів впливу на них загальносві-
тового підвищення цін на нафтопродукти.
Щодо пільг і звільнень від екологіч-
них податків, то така політика в довгостро-
ковому періоді може збільшити вже іс-
нуюче антропогенне навантаження на до-
вкілля та економіку країн унаслідок впливу
на здоров’я населення3 і зниження якості
природних ресурсів. У той час як за відсут-
ності пільг та звільнень і наявності таких
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––
54 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2023, № 3 (103)
ставок екологічних податків, які не переш-
коджають економічному зростанню країни
та водночас стимулюють забруднювачів до
обмеження утворюваного забруднення і
більш раціонального використання природ-
них ресурсів, досягатимуться цілі сталого
економічного зростання, в бюджетах акуму-
люватимуться кошти, які можливо спряму-
вати на реалізацію екологічних цілей (які
неможливо досягти шляхом використання
екологічних податків1) та/або соціальних
(наприклад, у рамках реалізації концепції
«подвійного дивіденду»2).
На користь усунення з податкових си-
стем країн-членів ЄС субсидій, що негати-
вно впливають на стан довкілля, також ви-
словлюється Європейська природоохорон-
на агенція (European Environment Agency,
2023).
Щодо прикладів негативного впливу
субсидій, пільг і звільнень від екологічних
податків на довкілля та економіку по краї-
нах, то слід зазначити таке.
В Італії ефективність енергетичних
екологічних податків як інструменту скоро-
чення викидів забруднюючих речовин зни-
жується через те, що енергетичні продукти,
які споживаються в межах країни та в наці-
ональній промисловості, обкладаються зни-
женою ставкою ПДВ (10% замість 22).
Італійський автор (Zatti, 2020, р. 47) на
основі ретельного аналізу того, які в країні
існують екологічні субсидії та як їх викори-
стання економічними агентами впливає на
стан довкілля (рівень викидів, скидів забру-
днюючих речовин, утворення відходів,
вплив на ерозію ґрунтів, біологічне різнома-
ніття тощо), стверджує, що в цій країні еко-
логічні субсидії спричиняють більше шкоди
довкіллю, ніж користі. Крім того, вони
1 Наприклад, усунення забруднення, що утворювалося людством у попередні роки та/або століття,
та в інших випадках, коли важко або неможливо виявити та притягнути до відповідальності винуватців
забруднення або забруднення викликано глобальними змінами клімату, стихійними природними явищами.
2 Концепція, в рамках якої застосування екологічних податків стимулює економічних агентів до
скорочення рівня забруднення довкілля (перша вигода або дивіденд у термінології авторів концепції), а
надходження від екологічних податків можна окрім вирішення екологічних проблем спрямувати на ком-
пенсацію скорочення ставок (і відповідно надходжень) соціальних внесків, сплачуваних працедавцями, що
має стимулювати зростання офіційної зайнятості (другий дивіденд) (Schöb, 2003).
«відволікають» із бюджету значні кошти,
які в іншому разі можливо було б спряму-
вати на фінансування природоохоронних і
соціальних програм.
В Індонезії для населення існують су-
бсидії, що компенсують їм частину витрат
на моторне паливо. У Китаї діє знижена
(13% на відміну від стандартної 17% ста-
вки) ставка ПДВ на вугільний і зріджений
газ (Cottrell, Ludewig, Runkel, Schlegelmilch,
Zerzawy, 2017, р. 25).
У Німеччині, яка є одним із лідерів у
сфері екологічного регулювання, промис-
лові енергоємні компанії отримують 90%
відшкодування від суми сплачених екологі-
чних податків на енергію. І це відбувається
попри те, що Федеральна агенція з охорони
довкілля країни визнала, що таке відшкоду-
вання нівелює стимули в промислових під-
приємств до скорочення енергоспоживання
та викликаного ним забруднення (Cottrell,
Ludewig, Runkel, Schlegelmilch, Zerzawy,
2017, р. 37).
У Данії з метою захисту національної
промисловості запроваджено систему пільг
і звільнень від енергетичних екологічних
податків. Так, енергоємні промислові підп-
риємства цієї країни сплачують стандартну
ставку екологічних енергетичних податків
(у тому числі за викиди вуглецевого газу) за
здійснення ними процесів опалення та охо-
лодження приміщень, проте виробничі про-
цеси звільняються від оподаткування еколо-
гічними енергетичними податками (окрім
вуглецевого), а вуглецевим податком вони
обкладаються за зниженими ставками.
Промислові та сільськогосподарські
підприємства можуть приєднатися до уго-
ди, що змушує їх знизити енергоспожи-
вання у 10-річний період і таким чином на
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 55
2023, № 3 (103)
90% знизити для себе ставку податку на еле-
ктроенергію та на 65% – на інші види па-
лива (Cottrell, Ludewig, Runkel, Schlegel-
milch, Zerzawy, 2017, р. 56).
Усунення перелічених і подібних до
них субсидій позитивно вплине як на до-
хідну частину бюджетів країн (що в подаль-
шому дозволить фінансувати природоохо-
ронні та/або соціальні програми), так і на
стан довкілля. В останньому випадку це
сприятиме інтерналізації зовнішніх негати-
вних ефектів унаслідок зміни негативної по-
ведінки споживачів, зокрема в частині спо-
живання палива (Cottrell, Ludewig, Runkel,
Schlegelmilch, Zerzawy, 2017, р. 25).
Щоб нівелювати негативний вплив на
довкілля субсидій і податкових канікул на
паливо, J. Frankel1 закликає уряди США та
ЄС знизити тарифи на імпорт сонячних па-
нелей та вітрових турбін, а також збільшити
кількість і потужність атомних енергетич-
них станцій (АЕС).
Але в такому випадку одразу виникає
декілька проблем:
1. Переважна більшість сонячних па-
нелей виробляється в Китаї – країні з досить
низькими (порівняно з ЄС та США) еколо-
гічними стандартами та ставками екологіч-
них податків. Існує вірогідність значного
посилення трансграничного забруднення
(особливо в країнах, близько розташованих
до кордонів Китаю, ‒ Японії, Південній Ко-
реї та ін.).
2. Сонячні панелі та вітрові турбіни є
ефективними та окуповуються не у всіх то-
чках планети. Тобто є вимоги до інтенсив-
ності сонячного випромінювання, кількості
сонячних днів на рік, наявності смогу та
концентрації в повітрі часток пилу, вільних
територій для розміщення сонячних пане-
лей і вітрових турбін тощо. За таких умов
навіть значний імпорт сонячних панелей
і вітрових турбін може не призвести до
вироблення ними потрібної кількості елект-
1 Професор формування та зростання капіталу в Гарвардському університеті, раніше був членом
Ради економічних радників президента Білла Клінтона. Він є науковим співробітником Національного
бюро економічних досліджень США.
роенергії в країні-імпортері та знизити за-
лежність від постачання викопних видів
палива і виробленої з них електричної енер-
гії.
3. Залишаються питання переробки
та утилізації сонячних панелей та вітрових
турбін, що не можуть використовуватися
через знос.
4. АЕС є потенційно небезпечними,
аварії на них можуть призвести до екологі-
чної катастрофи (як, наприклад, у Чорно-
билі, Фукусімі).
5. Навіть за умови безаварійного фу-
нкціонування АЕС залишається проблема
накопичення та безпечної утилізації відпра-
цьованого радіоактивного палива, хоча
вже існують пілотні реактори на швидких
нейтронах для його вторинного викорис-
тання.
Одержання енергії з поновлюваних
джерел є, безперечно, важливим напрямом
розвитку сучасних економік світу. Але на-
разі сумнівно, що інтенсивне введення со-
нячних панелей і вітрових турбін може «за-
крити» розрив щодо потреб в енергетичних
ресурсах, які утворився внаслідок енергети-
чної кризи.
Крім того, залишається невирішеним
питання екологічно безпечної утилізації
елементів інфраструктури з вироблення
енергії з поновлюваних джерел, а також їх
придбання в потрібній кількості (Yousef,
2022; Tywoniuk, Skorupka, 2018).
На сучасному етапі для подолання
енергетичної кризи ЄС (хоча б частково)
вкрай важливо вдосконалювати та реалізо-
вувати технології, здатні зменшувати
втрати енергії в мережі, а також технології
збереження енергії в помешканнях (теплоі-
золяція) та зниження енергоспоживання у
всіх сферах життя. Тим більше, розвиток
найсучасніших інформаційно-комунікацій-
них технологій (ІКТ) пропонує таку мож-
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––
56 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2023, № 3 (103)
ливість (наприклад, Smart-grid, «розумні»
будівлі тощо).
Водночас для попередження про-
блеми трансграничного забруднення або
зменшення його масштабів у тих випадках,
коли воно вже існує, фахівці з країн із висо-
кими ставками екологічних податків та/або
нормами екологічного регулювання пропо-
нують запровадити екологічні тарифи на ім-
порт «брудної» продукції (Acemoglu, 2022).
Це має стимулювати країни з «бруд-
ним» виробництвом підвищувати націона-
льні екологічні стандарти та ставки екологі-
чних податків (або вводити їх до своїх пода-
ткових систем за їх відсутності). У підпри-
ємств із країн із високими екологічними
стандартами в такій ситуації щонайменше
знизяться стимули до переміщення своїх
виробничих потужностей з екологічних мі-
ркувань.
У зв’язку з цим прихильники запрова-
дження екологічних тарифів зазначають,
що їх пропозиція не суперечить правилам
Світової організації торгівлі (СОТ), якщо в
їх податкових системах уже використову-
ються екологічні податки (за аналогією з
ПДВ).
Наведена ідея не є новою, і вже існу-
ють спроби її реалізації.
У ЄС перші кроки в цьому напрямі
були здійснені ще у 2007 р., а саме розроб-
лено ініціативу Future Allowance Import
Requirement (FAIR)1 (Mehling, Asselt, Das,
Droege, Verkuijl, 2017, p. 26).
Із 2019 р. Європейська Комісія просу-
ває ідею «Прикордонного коригування ви-
кидів вуглецевого газу» (англ. Carbon border
adjustment) (Marcu, Mehling, Cosbey, Mara-
tou, 2022, p. 4), а у 2023 р. ця ідея вже набу-
ває законодавчого оформлення, відповідно
до якого з 2026 р. підприємства, що імпор-
тують продукцію до ЄС, мають придбавати
сертифікати (і, відповідно, збільшувати ва-
ртість імпортованої продукції) за ціною, ек-
вівалентною ціні вуглецю в ЄС у тиждень
здійснення імпортної операції. Втім, цей
механізм застосовується не до всіх можли-
1 Вимога щодо дозволу на імпорт у майбутньому.
вих видів товарів і послуг, а лише до проду-
кції п’яти енергоінтенсивних секторів про-
мисловості, у яких існує ризик значних «ви-
токів» вуглецевого газу: вироблення цеме-
нту, залізорудна промисловість, чорна мета-
лургія, алюмінієва промисловість, виробни-
цтво добрив та електричної енергії (Simões,
2023).
Аналогічні вищенаведеній ідеї ініціа-
тиви також намагаються просувати і в США
з 2006 р. (Mehling, Asselt, Das, Droege,
Verkuijl, 2017, p. 29-34).
Спільною рисою всіх перелічених
ідей та ініціатив є те, що їх адепти наголо-
шують на зниженні обсягів викидів вугле-
цевого газу в довкілля в разі їх реалізації.
Разом з тим вони не заперечують, що це є
також інструментом протекціоністської по-
літики для захисту національних товарови-
робників, у першу чергу – від конкурентів із
Китаю.
Отже, існує вірогідність, що така по-
літика спричинить конфлікти в міжнарод-
них відносинах між країнами, а також
ускладнить економічну ситуацію в країнах-
експортерах. Зазвичай, «брудною» продук-
цією виступає сировина, продукція сільсь-
кого господарства, металургійних вироб-
ництв, інша продукція з низьким відсотком
доданої вартості, яку виробляють перева-
жно не найбагатші країни світу. І фактичне
введення експортних обмежень для них
(чим і виступають екологічні імпортні та-
рифи) знизить доходи від експорту, що не-
гативно позначиться на їх економіці.
У будь-якому разі наявність у країні
метеорологічних й екологічних служб,
оснащених приладами (у тому числі з арсе-
налу сучасних ІКТ) дозволить як визначити
рівень забруднення довкілля в самій країні,
так і довести наявність й інтенсивність тра-
нсграничного забруднення в разі конфліктів
із цього приводу із сусідніми країнами.
Проте утримання та експлуатація подібних
ІКТ і служб потребують фінансових витрат,
що для малозабезпечених країн може ви-
явитися непід’ємним фінансовим тягарем.
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 57
2023, № 3 (103)
Унаслідок цього вони знову ризикують опи-
нитися у невигідному становищі порівняно
із заможними сусідами, які активно здійс-
нюють екологічне регулювання.
Іншим способом вирішення проблеми
трансграничного забруднення може стати
застосування екологічних податків (у пе-
ршу чергу на викиди СО2) в якомога біль-
шій кількості країн світу, як запропоновано,
зокрема, в публікації (Acemoglu, 2022).
При цьому для запобігання «витокам»
забруднення ставки екологічних податків
мають бути приблизно однаковими у всіх
країнах. Тобто потрібна гармонізація еколо-
гічних податків (щонайменше податку на
викиди вуглецевого газу) у світовому масш-
табі.
Однак з урахуванням складної ситуа-
ції щодо кооперації в податковій сфері країн
світу, їх різних техніко-технологічних та фі-
нансових можливостей гармонізація еколо-
гічних податків є ще більш віддаленою пер-
спективою, ніж гармонізація ПДВ (Гарку-
шенко, Філіппова, 2016).
Тим не менш для прикладу того, яким
чином гармонізована ставка екологічного
податку позначиться на різних видах палива
в різних країнах, виконано відповідні розра-
хунки (IMF/OECD, 2021, р. 20).
У табл. 4 наведено результати прибли-
зних розрахунків того, на скільки має збіль-
шитися в різних країнах вартість енергетич-
них ресурсів у 2030 р. порівняно з цінами
2021 р. при застосуванні ставки екологіч-
ного податку 50 дол. США т/СО2. Розраху-
нки виконано до поточної кризи у сфері
енергопостачання.
Таблиця 4 – Збільшення ціни енергетичних ресурсів у 2030 р. при застосуванні ставки
50 дол. США т/СО2, % від рівня 2021 р.
Країна Вугілля Природний газ Електроенергія
Моторне
паливо
Австрія 155 28 19 12
Бразилія 121 45 3 9
Канада 204 77 7 12
Китай 107 22 22 11
Франція 84 16 2 8
Німеччина 83 4 7 8
Японія 101 8 17 10
США 281 44 11 14
Джерело: складено за (IMF/OECD, 2021, р. 20).
Отже, ціни на електроенергію та мо-
торне паливо зростуть незначною мірою по-
рівняно з цінами на вугілля та природний
газ. Можливо, це пояснюється тим, що ви-
робництво моторного палива та електроене-
ргії вже тривалий час є об’єктом екологіч-
ного регулювання. Водночас вугілля та при-
родний газ добуваються безпосередньо з
природного середовища, і відповідно їх по-
передньо жодним чином немає змоги зро-
бити більш екологічно чистими. Це мож-
ливо лише на наступних етапах їх переро-
бки.
Також слід відзначити, що країни з
тривалою історією екологічного регулю-
вання у разі встановлення податку 50 дол.
США т/СО2 (США, Канада, Австрія) по-
винні будуть суттєво збільшити вартість ви-
користовуваних енергоресурсів порівняно з
іншими країнами (із табл. 4).
Окрім існування пільг, звільнень від
екологічних податків, субсидій на паливо,
ще однією з причин, що знижує ефектив-
ність екологічних податків, є те, що в пере-
важній більшості країн світу, які їх викори-
стовують, ставки екологічних податків не
індексуються відповідно до показників ін-
фляції. Ця теза підтверджується в дослід-
женнях (CSO, 2019; Cottrell, Ludewig, Run-
kel, Schlegelmilch, Zerzawy, 2017, р. 18, 35).
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––
58 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2023, № 3 (103)
За відсутності індексації реальні ставки еко-
логічних податків скорочуються, і в забруд-
нювачів зникає стимул до зниження обсягів
викидів, скидів й утворення відходів.
Висновки
1. Екологічні податки залишаються
дієвим інструментом екологічного регулю-
вання. Проте лише за допомогою них вирі-
шити всі проблеми з охороною довкілля та
запобіганням його забрудненню немож-
ливо. Потрібно використовувати також ін-
струменти з арсеналу командно-контроль-
ного підходу та підходу Р. Коуза.
2. Ефективність екологічних податків
збільшиться, якщо дотримуватися таких
умов:
усунути з податкових систем субсидії,
пільги, знижені ставки екологічних та ін-
ших податків, що негативно впливають на
довкілля;
здійснювати регулярну індексацію
ставок екологічних податків відповідно до
темпів інфляції;
уряди країн не повинні знижувати їх
ставки, керуючись відмінними від охорони
довкілля причинами.
3. Застосування екологічних податків
на імпорт можна вважати різновидом проте-
кціоністської політики, яка негативно впли-
ває як на країни-експортери, так і на країни-
імпортери, а також не запобігає проблемам
трансграничного забруднення й охорони
довкілля в країні-імпортері.
4. Вирішенням проблеми трансграни-
чного забруднення може стати викорис-
тання екологічних податків із гармонізова-
ними ставками в максимальній кількості
країн світу. Проте, з урахуванням напруже-
ності у зовнішньоекономічних відносинах,
це є досить віддаленою перспективою.
5. Існуючі технології отримання ене-
ргії з поновлюваних джерел мають свої еко-
номічні, технічні та фізичні обмеження і на
сучасному етапі не здатні подолати кризу
енергопостачання. Більш доцільним є акти-
вний розвиток і запровадження технологій
енергозбереження та скорочення втрат ене-
ргії в енергетичних мережах, у тому числі за
допомогою інформаційно-комунікаційних
технологій.
6. Для України всі зазначені поло-
ження також є вкрай важливими, оскільки
вона є країною з високим рівнем забруд-
нення, зношеними системами транспорту-
вання енергії та енергоємним промисловим
виробництвом, низькими ставками екологі-
чних податків та експортує переважно про-
дукцію з низькою доданою вартістю.
На сучасному етапі її розвитку потрі-
бно здійснити додаткове дослідження щодо
можливостей підвищення ставок екологіч-
них податків до європейського рівня і
впливу такого підвищення на економіку
країни та її довкілля. Проте вже зараз шля-
хом аналізу можна визначити, які пільги та
субсидії знижують ефективність цих подат-
ків, і розглянути можливість усунення пер-
ших. Такі дії мають привести до збільшення
дохідної частини бюджету (через усунення
пільг) і зменшення витратної (через усу-
нення субсидій). Одержані та заощаджені
таким чином кошти можна спрямувати на
ширше використання в країні технологій
підвищення енергетичної ефективності,
зменшення втрат енергії в енергетичних ме-
режах.
Така політика у сфері екологічного
регулювання спонукатиме українських за-
бруднювачів до зниження рівня забруд-
нення та енергозбереження, що в комплексі
дозволить послабити енергетичні проблеми
в країні та зменшити її енергозалежність, а
також може знизити ризики для України
стати кандидатом на оподаткування імпор-
тними екологічними тарифами і, відпо-
відно, скоротити надходження від експорт-
них операцій або навіть втратити зарубіжні
ринки збуту.
Література
Гаркушенко О.М. (2012). Принципи еколо-
гічної політики та їх вплив на екологічне
оподаткування: наукова доповідь. До-
нецьк: НАН України, Ін-т економіки
пром-сті. 68 с.
Гаркушенко О.М., Вишневський В.П. (2006).
Екологічна трансформація податкової
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 59
2023, № 3 (103)
системи України. Наукові записки Наці-
онального університету «Острозька
академія». Серія «Економіка». Вип. 8.
Ч. 1. С. 42-48.
Гаркушенко О.М., Філіппова Н.В. (2016).
Шляхи гармонізації ставок ПДВ з євро-
пейськими: проблеми та виклики. Еконо-
міка промисловості. № 3 (75). С. 49-73.
DOI: https://doi.org/10.15407/econindustry
2016.03.080
Момот О.І., Демченко А.О. (2013). Про сут-
ність понять «ефективність» та «резуль-
тативність» в економіці. Економічний
вісник Донбасу. № 3 (33). С. 207-210.
Aadland D., Caplan A.J. (2005, December 5).
Curbside recycling: waste resources or
waste of resources? The University of Wyo-
ming: research papers. 29 p. Retrieved
from http://www.uwyo.edu/aadland/rese
arch/recycle/nsfrecycling.pdf (дата звер-
нення: 20.07.2023).
Acemoglu D. (2022, July 25). Environmental
Tariffs Could Be a Game Changer. Project
Syndicate. URL: https://www.project-syndi-
cate.org/commentary/environmental-tariffs-
carbon-taxes-on-imports-game-changer-by-
daron-acemoglu-2022-07 (дата звернення:
20.07.2023).
Andreoni V. (2019). Environmental taxes:
Drivers behind the revenue collected. Jour-
nal of cleaner production. № 221. P. 17-26.
DOI: https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2019.
02.216
Bashir M.F., Benjiang M.A., Bashir M.A., Ra-
dulescu M., Shahzad U. (2021). Investigat-
ing the role of environmental taxes and reg-
ulations for renewable energy consumption:
evidence from developed economies. Eco-
nomic Research-Ekonomska Istraživanja.
23 p. DOI: 10.1080/1331677X.2021.196
2383
Baumol W.J., Oates W.E. (1988). The theory of
environmental policy. Cambridge: Univer-
sity press. 299 p.
Central Statistics Office (2021, July 14).
Environmental Taxes. CSO. URL:
https://www.cso.ie/en/releasesandpublica-
tions/er/eaet/environmenttaxes2020/ (дата
звернення: 20.07.2023).
Coase R. (1960). The problem of social costs.
The Journal of Law and Economics. № 3.
Vol. 1. P. 1-44.
Cottrell J., Ludewig D., Runkel M., Schlegel-
milch K., Zerzawy F. (2017). Environmen-
tal tax reforms in Asia and the Pacific.
Bangkok, Thailand: United Nations
ESCAP. 104 p.
Deryugina T., Moore F., Tol R.S.J. (2021,
June). Environmental applications of the
Coase Theorem. Environmental Science & Po-
licy. Vol. 120. P. 81-88. DOI: https://doi.org/
10.1016/j.envsci.2021.03.001
Dewey J., Denslow D., Chavez B., Romero H.,
Holt L. (2011, March 15). Analysis of a
Florida beverage container deposit refund
system. University of Florida, Bureau of
economic and business research. 19 p.
URL: http://www.bebr.ufl.edu/content/bot-
tle-billreport.pdf (дата звернення: 20.07.
2023).
European Environment Agency (2023,
30 January). The role of (environment-
tal) taxation in supporting sustaina-
bility transitions: briefing. EEA. URL:
https://www.eea.europa.eu/publications/the-
role-of-environmental-taxation (дата звер-
нення: 21.07.2023).
Eurostat (2022, December). Environmental tax
statistics - detailed analysis. Eurostat. URL:
https://ec.europa.eu/eurostat/statistics-exp
lained/index.php?title=Environmental_tax
_statistics_-_detailed_analysis#General_
overview (дата звернення: 20.07.2023).
Frankel J. (2022, April 26). The West’s Energy
Policy Can Be Geopolitical and Green. Pro-
ject Syndicate. URL: https://www.project-
syndicate.org/commentary/western-energy-
policy-geopolitical-environmental-goals-
by-jeffrey-frankel-2022-04?barrier=access-
paylog (дата звернення: 21.07.2023).
IMF/OECD (2021). Tax Policy and Climate
Change: IMF/OECD Report for the G20 Fi-
nance Ministers and Central Bank Gover-
nors, September 2021, Italy. OECD. 34 р.
URL: www.oecd.org/tax/tax-policy/imf-
oecd-g20-report-tax-policy-and-climate-
change.htm (дата звернення: 10.07.2023).
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––
60 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2023, № 3 (103)
Marcu A., Mehling M., Cosbey A., Maratou A.
(2022). Border carbon adjustment in EU:
treatment of exports in the CBAM. Europ-
ean Roundtable on Climate Change and
Sustainable Transition. 23 p. URL:
https://ercst.org/wp-content/uploads/2022/
03/20220318-Exports-Report-CBAM.pdf
(дата звернення: 20.07.2023).
Mehling M., Asselt H. van, Das K., Droege S.,
Verkuijl C. (2017, December). Designing
Border Carbon Adjustments for Enhanced
Climate Action. Climate Strategies WP2_
Report. 62 p.
Mujezinovic D. (2019). Electronic waste in
Guiyu: A city under change? Arcadia. URL:
https://www.environmentandsociety.org/
arcadia/electronic-waste-guiyu-city-under-
change (дата звернення: 10.07.2023).
Organisation for Economic Co-operation and
Development (2023). Environmentally rela-
ted tax revenue. OECD. URL: https://stats.
oecd.org/# (дата звернення: 20.07.2023).
Polman P., Zabey E. (2021, 28 April). Building
a Nature-Positive Economy. Project Syndi-
cate. URL: https://www.project-syndicate.
org/commentary/three-ways-to-boost-envi-
ronmental-social-governance-performance-
by-paul-polman-and-eva-zabey-2021-04
(дата звернення: 14.06.2023).
Schöb R. (2003). The double dividend hypoth-
esis of environmental taxes: a survey. Mag-
deburg: Otto-von Guericke University Mag-
deburg. 59 p.
Simões H.M. (2023, June). EU carbon border
adjustment mechanism: implications for
climate change and competitiveness.
European Parliament. 11 p. URL:
https://www.europarl.europa.eu/RegData/
etudes/BRIE/2022/698889/EPRS_BRI(202
2)698889_EN.pdf (дата звернення:
20.07.2023).
Slemrod J. (2011). Does a VAT Promote Ex-
ports? The VAT Reader: What a Federal
Consumption Tax Would Mean for America.
Falls Church, VA, Tax Analysts, 2011.
P. 186-191.
Sterner T., Köhlin G. (2017, May). Environ-
mental Taxes in Europe. In A. Muller, T.
Sterner (Eds.) Environmental Taxation in
Practice. London: Routledge. P. 3-28. DOI:
https://doi.org/10.4324/9781315256252-1
Tywoniuk A., Skorupka Z. (2018). Wind
Power Plants – Types, Design and Opera-
tion Principles. Journal of KONES. Vol. 25.
Iss. 3. P. 479-487. DOI: https://doi.org/10.
5604/01.3001.0012.4371
Yousef (2022, September 24). Solar panel:
types, working, advantages, and more. The
Engineers post. URL: https://www.theengi-
neerspost.com/solar-panel-types/?utm_con-
tent=cmp-true (дата звернення: 20.07.
2023).
Zatti A. (2020). Environmental taxes and sub-
sidies: some insights from the Italian expe-
rience. Environmental Economics. Vol. 11.
Iss. 1. P. 39-53. DOI: https://doi.org/10.
21511/ee.11(1).2020.04
References
Garkushenko, O.M. (2012). Environmental po-
lice principles and their impact on environ-
mental taxation: scientific paper. Donetsk:
NAS of Ukraine, Institute of Industrial Eco-
nomics of NAS of Ukraine [in Ukrainian].
Garkushenko, O.M. & Vishnevskiy, V.P. (2006).
Ukrainian Tax system’s environmental
transformation. Scientific Notes of Ostroh
Academy National University, "Economics"
Series, 8 (1), pp. 42-48. [in Ukrainian].
Garkushenko, O.M., & Filippova, N.V. (2016).
Directions of VAT rates harmonization to
European ones: issues and challenges. Econ.
promisl., 3 (75), pp. 49-73 [in Ukrainian].
DOI: https://doi.org/10.15407/econindus-
try2016.03.080
Momot, O.I. & Demchenko, A.O. (2013). On
essence of notions “efficiency” and “pro-
gress” in economics. Economic Herald of
the Donbass, 3(33), pp. 207-210 [in Ukrain-
ian].
Aadland D., Caplan A.J. (2005, December 5).
Curbside recycling: waste resources or
waste of resources? The University of Wyo-
ming: research papers. Retrieved from
http://www.uwyo.edu/aadland/research/re-
cycle/nsfrecycling.pdf
Acemoglu, D. (2022, July 25). Environmental
Tariffs Could Be a Game Changer. Project
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 61
2023, № 3 (103)
Syndicate. Retrieved from https://www.pro-
ject-syndicate.org/commentary/environ-
mental-tariffs-carbon-taxes-on-imports-
game-changer-by-daron-acemoglu-2022-07
Andreoni, V. (2019). Environmental taxes:
Drivers behind the revenue collected. Jour-
nal of cleaner production, 221, pp. 17-26.
DOI: https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2019.
02.216
Bashir, M.F., Benjiang, M.A., Bashir, M.A.,
Radulescu, M. & Shahzad, U. (2021). Inves-
tigating the role of environmental taxes and
regulations for renewable energy consump-
tion: evidence from developed economies,
Economic Research-Ekonomska Istraživa-
nja. DOI: https://doi.org/10.1080/1331677
X.2021.1962383
Baumol, W.J. & Oates, W.E. (1988). The the-
ory of environmental policy. Cambridge:
University press. 299 p.
Central Statistics Office (2021, 14 July). Envi-
ronmental Taxes. CSO. Retrieved from
https://www.cso.ie/en/releasesandpublica-
tions/er/eaet/environmenttaxes2020/
Coase, R. (1960). The problem of social costs.
The Journal of Law and Economics, 3(1),
pp. 1-44.
Cottrell, J., Ludewig, D., Runkel, M., Schlegel-
milch, K. & Zerzawy, F. (2017). Environ-
mental tax reforms in Asia and the Pacific.
Bangkok, Thailand: United Nations ES-
CAP. 104 p.
Deryugina, T., Moore, F & Tol, R.S.J. (2021,
June). Environmental applications of the
Coase Theorem. Environmental Science &
Policy, 120, pp. 81-88. DOI: https://doi.org/
10.1016/j.envsci.2021.03.001
Dewey, J., Denslow, D., Chavez, B., Rome-
ro, H., & Holt, L. (2011, March 15). Analy-
sis of a Florida beverage container deposit
refund system. University of Florida, Bu-
reau of economic and business research.
Retrieved from http://www.bebr.ufl.edu/
content/bottle-billreport.pdf.
European Environment Agency (2023, January
30). The role of (environmental) taxation in
supporting sustainability transitions: brie-
fing. EEA. Retrieved from https://www.eea.
europa.eu/publications/the-role-of-environ-
mental-taxation
Eurostat (2022, December). Environmental tax
statistics - detailed analysis. Eurostat.
Retrieved from https://ec.europa.eu/euro-
stat/statistics-explained/index.php?title=
Environmental_tax_statistics_-_detailed_
analysis#General_overview
Frankel, J. (2022, April 26). The West’s
Energy Policy Can Be Geopolitical and
Green. Project Syndicate. Retrieved from
https://www.project-syndicate.org/commen
tary/western-energy-policy-geopolitical-en-
vironmental-goals-by-jeffrey-frankel-2022-
04?barrier=accesspaylog
IMF/OECD (2021). Tax Policy and Climate
Change: IMF/OECD Report for the G20 Fi-
nance Ministers and Central Bank Gover-
nors, September 2021, Italy. OECD. Re-
trieved from www.oecd.org/tax/tax-policy/
imf-oecd-g20-report-tax-policy-and-climate-
change.htm
Marcu, A., Mehling, M., Cosbey, A., & Mara-
tou, A. (2022). Border carbon adjustment in
EU: treatment of exports in the CBAM.
European Roundtable on Climate Change
and Sustainable Transition. Retrieved from
https://ercst.org/wp-content/uploads/2022/
03/20220318-Exports-Report-CBAM.pdf
Mehling, M., Asselt, H. van, Das, K., Droege,
S. & Verkuijl, C. (2017, December). De-
signing Border Carbon Adjustments for En-
hanced Climate Action. Climate Strategies
WP2_Report. 62 p.
Mujezinovic, D. (2019). Electronic waste in
Guiyu: A city under change? Arcadia. Re-
trieved from https://www.environmentand
society.org/arcadia/electronic-waste-guiyu-
city-under-change
Organisation for Economic Co-operation and
Development (2023). Environmentally re-
lated tax revenue. OECD. Retrieved from
https://stats.oecd.org/#
Polman, P. & Zabey, E. (2021, April 28). Buil-
ding a Nature-Positive Economy. Project
Syndicate. Retrieved from https://www.pro-
ject-syndicate.org/commentary/three-ways-
to-boost-environmental-social-governance-
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––
62 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2023, № 3 (103)
performance-by-paul-polman-and-eva-za
bey-2021-04
Schöb R. (2003). The double dividend hypoth-
esis of environmental taxes: a survey. Mag-
deburg: Otto-von Guericke University Mag-
deburg. 59 p.
Simões, H.M. (2023, June). EU carbon border
adjustment mechanism: implications for cli-
mate change and competitiveness. Euro-
pean Parliament. 11 p. Retrieved from
https://www.europarl.europa.eu/RegData/
etudes/BRIE/2022/698889/EPRS_BRI(202
2)698889_EN.pdf
Slemrod J. (2011). Does a VAT Promote Ex-
ports? The VAT Reader: What a Federal
Consumption Tax Would Mean for America
(рp. 186-191). Falls Church, VA, Tax Ana-
lysts. 352 p.
Sterner, T., & Köhlin, G. (2017, May). Envi-
ronmental Taxes in Europe. In A. Muller, T.
Sterner (Eds.) Environmental Taxation in
Practice (pp. 3-28). London: Routledge.
604 p. DOI: https://doi.org/10.4324/97813
15256252-1
Tywoniuk, A., & Skorupka, Z. (2018). Wind
Power Plants–Types, Design and Operati-
on Principles. Journal of KONES, 25(3),
pp. 479-487. DOI: https://doi.org/10.5604/
01.3001.0012.4371
Yousef (2022, September 24). Solar panel
(pdf): types, working, advantages, and
more. The Engineers post. Retrieved from
https://www.theengineerspost.com/solar-
panel-types/?utm_content=cmp-true
Zatti, A. (2020). Environmental taxes and sub-
sidies: some insights from the Italian expe-
rience. Environmental Economics, 11(1),
pp. 39-53. DOI: https://doi.org/10.21511/
ee.11(1).2020.04
Оksana M. Garkushenko,
PhD in Economics, Leading Researcher
Institute of Industrial Economics of the NAS of Ukraine
2 Maria Kapnist Street, Kyiv, 03057, Ukraine
E-mail: garkushenko.o.n@gmail.com
https://orcid.org/0000-0002-9153-3763
ENVIRONMENTAL TAXES IN THE CONTEXT
OF CONTEMPORARY CHALLENGES
For more than 50 years, issues of the environmental protection and pollution prevention have
attracted an attention of the general public, scientists and governmental bodies. These concerns has
especially increased due to the reduction in supplies and the increase in prices for natural gas and
oil on a global scale, as well as the fact that the energy sector generates significant volumes of
greenhouse gas emissions.
With this in mind, environmental regulation is gaining more and more relevance. Environ-
mental taxes are one of the tools for its implementation.
The expansion of environmental taxes around the world took place in conditions of their ac-
tive support by scientists, activists of the environmental protection movement, representatives of
business and government agencies. However, if previously publications highlighted the positive
side of these economic instruments of environmental regulation (incentives for polluters to reduce
the level of environmental pollution, the formation of revenues for budgets that can be used to
finance environmental and social programs), then in the last 3-5 years, there began to appear sepa-
rate scientific publications, in which the effectiveness of environmental taxes as a mean of regula-
tion the state of the environment is questioned.
The objective of this paper is to define factors and features of the environmental taxes’ appli-
cation that reduce their effectiveness as a tool for environmental regulation of the economy.
As a result of the analysis of the environmental taxes’ revenues dynamics, peculiarities of
their application in some countries of the world, and the dynamics of pollutants’ emissions, it was
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 63
2023, № 3 (103)
once again confirmed that environmental taxes alone cannot solve all environmental problems.
They should be supplemented with other tools and approaches of environmental regulation. In ad-
dition, it is possible to increase the effectiveness of environmental taxes by removing those rebates,
exemptions and subsidies from the national tax systems that have a negative impact on the environ-
ment and by indexing environmental taxes’ rates in accordance with inflation rates. Ideally, it is
also advisable to harmonize environmental taxes’ rates on a global scale. But at the moment, this is
unlikely to happen even in the medium run.
Implementation of these recommendations in practice will allow not only to reduce the level
of environmental pollution, but also to obtain additional funds for the carrying-out environmental
protection and social programs, for example – in the field of energy conservation, which should
reduce the dependence of countries on fuel imports.
Keywords: environment, environmental taxes, pollution, energy, tax revenues, subsidies, re-
bates.
JEL: O56, E62, Q41, Q42
Формат цитування:
Гаркушенко О. М. (2023). Екологічні податки в контексті викликів сучасності. Еконо-
міка промисловості. № 3 (103). С. 47-63. DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry2023.03.047
Garkushenko, O. М. (2023). Environmental taxes in the context of contemporary challenges.
Econ. promisl., 3 (103), рр. 47-63. DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry2023.03.047
Надійшла до редакції 27.07.2023 р.
|
| id | oai:ojs.ojs.econindustry.org:article-283 |
| institution | Economy of Industry |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-07-14T01:00:25Z |
| publishDate | 2023 |
| publisher | Institute of Industrial Economics of NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | ojseconindustryorg/cf/fe99be87dd27e249363366fe3ed4fccf.pdf |
| spelling | oai:ojs.ojs.econindustry.org:article-2832026-07-13T10:45:57Z Environmental taxes in the context of contemporary challenges Екологічні податки в контексті викликів сучасності Garkushenko, Оksana M. environment, environmental taxes, pollution, energy, tax revenues, subsidies, rebates довкілля, екологічні податки, забруднення, енергетика, податкові надходження, субсидії, пільги For more than 50 years, issues of the environmental protection and pollution prevention have attracted an attention of the general public, scientists and governmental bodies. These concerns has especially increased due to the reduction in supplies and the increase in prices for natural gas and oil on a global scale, as well as the fact that the energy sector generates significant volumes of greenhouse gas emissions.With this in mind, environmental regulation is gaining more and more relevance. Environmental taxes are one of the tools for its implementation.The expansion of environmental taxes around the world took place in conditions of their active support by scientists, activists of the environmental protection movement, representatives of business and government agencies. However, if previously publications highlighted the positive side of these economic instruments of environmental regulation (incentives for polluters to reduce the level of environmental pollution, the formation of revenues for budgets that can be used to finance environmental and social programs), then in the last 3-5 years, there began to appear separate scientific publications, in which the effectiveness of environmental taxes as a mean of regulation the state of the environment is questioned.The objective of this paper is to define factors and features of the environmental taxes’ application that reduce their effectiveness as a tool for environmental regulation of the economy.As a result of the analysis of the environmental taxes’ revenues dynamics, peculiarities of their application in some countries of the world, and the dynamics of pollutants’ emissions, it was once again confirmed that environmental taxes alone cannot solve all environmental problems. They should be supplemented with other tools and approaches of environmental regulation. In addition, it is possible to increase the effectiveness of environmental taxes by removing those rebates, exemptions and subsidies from the national tax systems that have a negative impact on the environment and by indexing environmental taxes’ rates in accordance with inflation rates. Ideally, it is also advisable to harmonize environmental taxes’ rates on a global scale. But at the moment, this is unlikely to happen even in the medium run.Implementation of these recommendations in practice will allow not only to reduce the level of environmental pollution, but also to obtain additional funds for the carrying-out environmental protection and social programs, for example – in the field of energy conservation, which should reduce the dependence of countries on fuel imports. Вже понад 50 років питання необхідності охорони довкілля та запобігання його забрудненню привертають увагу широкої громадськості, наукових та урядових кіл. Особливо посилилася ця стурбованість у зв’язку із скороченням поставок та зростанням цін на природний газ та нафту в світовому масштабі, а також тим, що в енергетичному секторі утворюються значні обсяги викидів парникових газів.Зважаючи на це, екологічне регулювання набуває все більшої актуальності. Одним з інструментів його здійснення виступають екологічні податки.Поширення екологічних податків світом відбувалося в умовах їх активної підтримки науковцями, активістами руху за охорону довкілля, представниками бізнесу та урядових агенцій. Проте, якщо раніше в публікаціях висвітлювався позитивний бік цих економічних інструментів екологічного регулювання (стимулювання забруднювачів до зниження рівня забруднення довкілля, формування надходжень до бюджетів, за рахунок яких можна фінансувати екологічні та соціальні програми), то в останні 3-5 років почали з’являтися окремі наукові публікації, в яких ефективність екологічних податків для регулювання стану довкілля ставиться під сумнів.Метою статті є визначення факторів та особливостей застосування екологічних податків, що знижують їх ефективність як інструменту екологічного регулювання економіки.В результаті аналізу динаміки надходжень від екологічних податків, особливостей їх застосування в деяких країнах світу та динаміки викидів забруднюючих речовин, було в черговий раз підтверджено, що самі по собі екологічні податки не можуть вирішити всі екологічні проблеми. Їх слід доповнювати іншими інструментами та підходами екологічного регулювання. Окрім цього, підвищити ефективність екологічних податків можливо за рахунок усунення з податкових систем країн пільг, звільнень та субсидій, що негативно впливають на довкілля та здійснювати індексацію ставок екологічних податків відповідно до темпів інфляції. В ідеалі також доцільно провести в світовому масштабі гармонізацію ставок екологічних податків, проте наразі здійснення цього навіть в середньостроковій перспективі є малоймовірним.Реалізація зазначених рекомендацій на практиці дозволить не лише знизити рівень забруднення довкілля, але і отримати додаткові кошти на реалізацію природоохоронних та соціальних програм, наприклад – в сфері енергозбереження, що має скоротити залежність країн від імпорту палива. Institute of Industrial Economics of NAS of Ukraine 2023-08-27 Article Article application/pdf https://ojs.econindustry.org/index.php/ep/article/view/283 10.15407/econindustry2023.03.047 Экономика промышленности; No 3(103); 47-63 Economy of Industry; No 3(103); 47-63 Економіка промисловості; No 3(103); 47-63 2306-532X 1562-109X 10.15407/econindustry2023.03 uk https://ojs.econindustry.org/index.php/ep/article/view/283/339 Copyright (c) 2023 Economy of Industry |
| spellingShingle | довкілля екологічні податки забруднення енергетика податкові надходження субсидії пільги Garkushenko, Оksana M. Екологічні податки в контексті викликів сучасності |
| title | Екологічні податки в контексті викликів сучасності |
| title_alt | Environmental taxes in the context of contemporary challenges |
| title_full | Екологічні податки в контексті викликів сучасності |
| title_fullStr | Екологічні податки в контексті викликів сучасності |
| title_full_unstemmed | Екологічні податки в контексті викликів сучасності |
| title_short | Екологічні податки в контексті викликів сучасності |
| title_sort | екологічні податки в контексті викликів сучасності |
| topic | довкілля екологічні податки забруднення енергетика податкові надходження субсидії пільги |
| topic_facet | environment environmental taxes pollution energy tax revenues subsidies rebates довкілля екологічні податки забруднення енергетика податкові надходження субсидії пільги |
| url | https://ojs.econindustry.org/index.php/ep/article/view/283 |
| work_keys_str_mv | AT garkushenkooksanam environmentaltaxesinthecontextofcontemporarychallenges AT garkushenkooksanam ekologíčnípodatkivkontekstíviklikívsučasností |