Аналіз динаміки та структури імпорту агропродовольчої продукції

Дана стаття присвячена дослідженню формування об’єму, динаміки, структури та причин зрос-тання вартості імпорту на основі використання методів економіко-статистичного аналізу. В роботі вка-зано, що головною причиною зростання об’єму і вартості імпорту являється диспропорція між низьки-ми темпами зро...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Date:2022
Main Authors: Антонюк, П. О., Антонюк, О. П., Ступницька, Т. М., Баранюк, Х. О.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Odesa National University of Technology 2022
Online Access://journals.ontu.edu.ua/index.php/fie/article/view/2265
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Food Industry Economics

Institution

Food Industry Economics
Description
Summary:Дана стаття присвячена дослідженню формування об’єму, динаміки, структури та причин зрос-тання вартості імпорту на основі використання методів економіко-статистичного аналізу. В роботі вка-зано, що головною причиною зростання об’єму і вартості імпорту являється диспропорція між низьки-ми темпами зростання вітчизняного виробництва продукції сільського господарства і харчової проми-словості та високими темпами зростання доходів населення, що постійно формує дефіцит товарів,який і покривається все зростаючими закупками з інших країн. Виконано аналіз товарної та географіч-ної структури імпорту по товарах чотирьох розділів продукції. Дослідження географічної структурисвідчить, що основними експортерами агропродовольчої продукції в Україні стали держави ЄС, якіповністю використовують умови зони вільної торгівлі з Україною і є головними постачальниками про-дуктів тваринного походження та готових харчових продуктів. Встановлено також, що імпорт з іншихрегіонів світу має місце переважно по продукції товарних груп і товарних позицій, для виробництваяких в Україні не існує необхідних умов, а організація такої діяльності може бути економічно недоціль-ною. У висновках представлено рекомендації стосовно можливостей скорочення імпорту головнимчином, за рахунок нарощування внутрішнього виробництва.