СИНТЕТИЧНІ ФУЛЬВОКИСЛОТИ З ОПЛОДНЯ ГРАНАТУ
It is known that fulvic acids (FA) have a whole complex of therapeutic properties, but their widespread introduction into medical practice is limited by the dependence of the properties of the final product on the source of their extraction. In this regard, research aimed at developing experimental...
Gespeichert in:
| Datum: | 2020 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Englisch |
| Veröffentlicht: |
V.I.Vernadsky Institute of General and Inorganic Chemistry
2020
|
| Online Zugang: | https://ucj.org.ua/index.php/journal/article/view/136 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Ukrainian Chemistry Journal |
| Завантажити файл: |  |
Institution
Ukrainian Chemistry Journal| _version_ | 1871465438342283264 |
|---|---|
| author | Litvin, Valentina |
| author_facet | Litvin, Valentina |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "Valentina Litvin",
"institution": "Bohdan Khmelnitsky National University"
}
] |
| author_sort | Litvin, Valentina |
| baseUrl_str | https://ucj.org.ua/index.php/journal/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2026-07-22T08:23:42Z |
| description | It is known that fulvic acids (FA) have a whole complex of therapeutic properties, but their widespread introduction into medical practice is limited by the dependence of the properties of the final product on the source of their extraction. In this regard, research aimed at developing experimental approaches for the production of synthetic substances that are similar in structure, physical, chemical and therapeutic properties to natural FA, but characterized by standardized and controlled parameters, is of interest. The purpose of the work was to develop a method of obtaining synthetic FA using as a precursor ellagitannins and lignin extracted from pomegranate peels and comprehensive study of their properties. As a result of the experiment and the analysis of the results it was found that the elagotanins and lignin contained in the peel of pomegranate can be used as a precursor to obtain synthetic FA. Comparative analysis of the elemental composition and spectral characteristics of synthetic FA with the literature data for natural FA allowed to ascertain the uniformity of their chemical structure. X-ray diffraction analysis of synthetic FA indicates their amorphous nature, which is typical of natural FA as well. The content of basic acid groups in the structure of synthetic FAs and their recovery capacity are calculated. In particular, the content of carboxyl groups is 2.7 ± 0.2 mmol/g, and the phenolic groups - 6.0 ± 0.1 mmol/g; the recovery capacity is 5.2 ± 0.3 mmol/g. The SEM images of the dried synthetic FA preparations show the uniformity of the powder particles obtained. However, unlike natural FA, synthetic analogues obtained by the developed method are characterized by controlled and reproducible properties, which greatly expands their use in medicine. |
| doi_str_mv | 10.33609/0041-6045.86.3.2020.48-60 |
| first_indexed | 2025-09-24T17:43:24Z |
| format | Article |
| fulltext |
ОРГАНІЧНА ХІМІЯ
48 ISSN 0041-6045. УКР . ХІМ . ЖУРН ., 2020, т . 86, No 3
УДК 546.719:54-386 doi: 10.33609/0041-6045.86.3.2020.48-60
В.А. Литвин
СИНТЕТИЧНІ ФУЛЬВОКИСЛОТИ З ОПЛОДНЯ ГРАНАТУ
1 Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, бульв. Шевченка, 81,
Черкаси, 18000, Україна
*е-mail: litvin_valentina@ukr.net
Розроблено нову оригінальну методику одержання синтетичних фульвокислот
шляхом окиснення фенольних сполук оплодня гранату (елаготанінів, лігніну) мо-
лекулярним киснем у лужному середовищі. Порівняння спектральних та фізико-
хімічних властивостей одержаного продукту та природних фульвокислот свідчить
про однотипність їх хімічної будови. Однак, на відміну від природних фульвокис-
лот, синтетичні аналоги, одержані за розробленою методикою характеризуються
контрольованими та відтворюваними властивостями, що значно розширює мож-
ливості їх використання у медицині.
К л ю ч о в і с л о в а: гумінові речовини, синтетичні фульвокислоти, елаготаніни,
лігнін.
ВСТУП. Гумінові речовини (ГР) – це
складна суміш стійких до біодеструкції
високомолекулярних темнозабарвлених
органічних сполук природного поход-
ження, які утворюються при розкладі
рослинних і тваринних залишків під дією
мікроорганізмів і абіотичних факторів се-
редовища. Вони входять до складу
органічної речовини ґрунту, природних
вод, твердих горючих копалин та інших
природних тіл. За розчинністю в кислотах
і лугах ГР поділяють на три класи: фуль-
вокислоти (ФК) – фракція ГР, розчинна і
в лугах, і в кислотах; гумінові кислоти
(ГК) – фракція ГР, розчинна в лугах і не-
розчинна в кислотах (при рН < 2); гумін –
нерозчинний у всьому діапазоні рН [1, 2].
Дослідженнями останніх років розкрито
значний терапевтичний потенціал при-
родних ФК. Вони мають протиалергічну
та протизапальну дію [3, 4], виявляють
антиоксидантну [5] та антимікробну
активність [6], знижують шкірну імунну
відповідь [7], є протипухлинними [8] та
антисептичними речовинами [9], викори-
стовуються при лікуванні екземи [10],
мають антиульцерогенні властивості [11]
та прекогнітивну дію, тому їх можна ви-
користовувати для лікування хвороби
Альцгеймера [12]. Багатообіцяючими є
© В. А. Литвин , 2020
Синтетичні фульвокислоти з оплодня гранату
ISSN 0041-6045. УКР . ХІМ . ЖУРН ., 2020, т . 86, No 3 49
препарати на основі ФК для лікування та
профілактики діабету [13] та вірусних за-
хворювань [14]. При цьому ФК не мають
негативних наслідків для організму в ма-
лих дозах [15].
Однак, перешкодою широкому впро-
вадженню матеріалів на основі природ-
них ФК у медицину є залежність власти-
востей кінцевого продукту від джерела та
способу вилучення. Усунути ці проблеми
і відповідно розширити області викорис-
тання ФК можна шляхом синтезу анало-
гів природних матеріалів в строго конт-
рольованих умовах. При цьому властиво-
стями кінцевого продукту можна варію-
вати шляхом вибору фенольного попере-
дника та зміни умов синтезу.
На сьогодні розроблено відносно не-
багато методик одержання синтетичних
ФК [16-21]. Основним недоліком відомих
методик є використання в ролі попередни-
ків фенольних сполук, які в своєму складі
містять, крім ароматичного ядра, лише ка-
рбоксильні групи та фенольні гідроксиг-
рупи і не містять насичених фрагментів,
спиртових гідроксилів, вуглеводневих за-
лишків, які завжди присутні у структурах
природних гумінових речовин. Це приво-
дить до одержання продукту з будовою,
яка неповністю відповідає за функціональ-
ним складом і відповідно властивостями
природним ФК. Тому актуальним завдан-
ням є вдосконалення існуючих та розробка
нових методик одержання синтетичних
ФК.
Мета роботи полягала у розробці ме-
тодики одержання синтетичних ФК з ви-
користанням в якості прекурсора феноль-
них сполук, що містяться в оплодні грана-
ту та комплексне дослідження їх власти-
востей.
ЕКСПЕРИМЕНТ І ОБГОВОРЕННЯ
РЕЗУЛЬТАТІВ. Синтетичні ФК одержу-
вали шляхом окиснення фенольних спо-
лук, що містяться в шкірці гранату
(Punica Granatum). Шкірку гранату ви-
сушували при температурі 40°С, після чо-
го подрібнювали в лабораторному млині
до стану дрібного порошку. Наважку
одержаного порошку оплодня Punica
Granatum масою 2 г вносили у колбу
К’єльдаля. Після герметизації системи,
повітря з колби витісняли чистим киснем.
Потім у реакційну колбу вносили 80 мл
1М розчину NaOH та 20 мл дистильова-
ної води. Вмикання механічного струшу-
вання колби сприяє ретельному перемі-
шуванню вмісту колби. Процес окиснен-
ня проводили при кімнатній температурі
та нормальному атмосферному тиску. В
процесі синтезу розчин набував темно-
коричневого забарвлення. Процес конт-
ролювали шляхом вимірювання об’єму
кисню, який витрачався в ході реакції.
Припинення споживання кисню свідчило
про завершення реакції. За даних умов
реакція тривала протягом 90 хвилин.
Проведення процесу в сильнолужному
середовищі (рН = 12) сприяє прискорен-
ню процесу окиснення, а це в свою чергу
зменшує загальний час синтезу. Для пе-
реведення фульватів натрію в форму кис-
лоти, одержану після реакції суміш про-
пускали через катіонообмінну колонку.
Спектри поглинання знімали на спек-
трофотометрі СФ-26, в діапазоні 200-700
нм в кюветах з довжиною оптичного
шляху l = 1 см. В якості розчину порів-
няння використовували дистильовану во-
ду. Зйомку ІЧ-спектрів проводили на
В.А. Литвин
50 ISSN 0041-6045. УКР . ХІМ . ЖУРН ., 2020, т . 86, No 3
Фур’є-спектрометрі Perkin Elmer
Spectrum One. Зразки готували у таблет-
ках KBr і знімали у діапазоні частот 500-
4000 см-1.
Рентгенівські дифрактограми синте-
тичних ФК знімали за методом порошку
на рентгенівському дифрактометрі
ДРОН-2 з FеКα-випромінюванням (λFe=
0,19360 нм) в діапазоні кутів 2θ = 20-120°.
Дифрактограми знімались по точках з
кроком Δ2θ = 0,1° при часові накопичен-
ня у кожній точці 8 секунд.
Дослідження елементного складу си-
нтетичних ФК проводили на СHN-
аналізаторі Carlo Erba 1106. В даному
приладі гази, що утворюються при спа-
люванні проби в атмосфері кисню, про-
ходять через систему реакторів, потім ро-
зділяються на хроматографічній колонці і
детектуються на катарометрі.
Морфологію поверхні зразків дослі-
джували на растровому електронному мі-
кроскопі РЕМ-100. Пробопідготовка
включає висушування ФК, фіксацію оде-
ржаного порошку на струмопровідній
стрічці та розміщення зразку в камері мі-
кроскопу.
Карбоксильну кислотність одержа-
них препаратів синтетичних ФК визна-
чали загальноприйнятим Ca-ацетатним
методом. Загальний вміст кислотних
груп в структурі синтетичних ФК визна-
чали баритовим методом [22]. Ці методи-
ки базуються на тому, що ФК утворюють
з іонами Ва2+ та Са2+ малорозчинні солі:
2 НА + Ва(ОН)2 → ВаА2↓ + 2 Н2О
2 НА + Са(ОАс)2 → СаА2↓ + 2 АсОН
де НА – синтетичні ФК.
Для оцінки числа груп, що прореагу-
вали в баритовому методі надлишок
Ba(OH)2 титрується HCl, а в кальцій аце-
татному методі визначається кількість
оцтової кислоти, яка вивільнилася в ре-
зультаті реакції. Не дивлячись на утво-
рення малорозчинних сполук, обидві реа-
кції значною мірою необоротні. В зв’язку
з цим в обох випадках реагент береться в
надлишку. Знаходження різниці між зага-
льною та карбоксильною кислотністю до-
зволяє встановити вміст фенольних груп
у складі синтезованих препаратів ФК
[22].
Відновну ємність синтетичних ФК
визначали за загальноприйнятою методи-
кою [23]. Суть даного методу полягає у
відновленні K3Fe(CN)6 до K4Fe(CN)6 фу-
львокислотами або іншими типами гумі-
нових речовин. Для цього готували три
розчини, зокрема: 1) розчин А з концент-
рацією синтетичних ФК 50 мг/л і
K3Fe(CN)6 концентрацією 0,25 ммоль/л;
2) холостий розчин Б з концентрацією
K3Fe(CN)6 0,25 ммоль/л; 3) холостий роз-
чин В з концентрацією синтетичних ФК
50 мг/л. Всі розчини готували на буфері з
рН = 11, який одержували шляхом розчи-
нення 6,21 г борної кислоти з 4,00 г на-
трій гідроксиду та 3,70 г калій хлориду в
1000 мл дистильованої води. Приготовані
таким чином розчини залишали в темно-
му місці на 24 години при кімнатній тем-
пературі. Після цього вимірювали оптич-
ну густину всіх розчинів при 420 нм, що
відповідає максимуму поглинання
K3Fe(CN)6, і розраховували зменшення
оптичної густини ΔА, обумовлене відно-
вленням K3Fe(CN)6, за формулою:
ΔА = А(Б) + А(В) – А(А),
де А(А), А(Б), А(В) – оптична густина ро-
зчинів А, Б, В.
Синтетичні фульвокислоти з оплодня гранату
ISSN 0041-6045. УКР . ХІМ . ЖУРН ., 2020, т . 86, No 3 51
Кількість калій гексаціаноферату(ІІІ),
що відновився (Δn(K3Fe(CN)6)) розрахо-
вували за значенням ΔА із градуювально-
го графіка і визначали відновну ємність
(ВЄ) за формулою:
1000
)Fe(CN)(K
ммоль/г)( ВЄ
ФК
63 ⋅
∆
=
m
n ,
де Δn(K3Fe(CN)6) – кількість відновлено-
го; K3Fe(CN)6; mФК – маса ФК в розчині,
мг.
Шкірка гранату є багатим джерелом
фенольних сполук (3-28% [24, 25]), голо-
вним чином елаготанінів, включаючи пу-
нікалагін, а також меншу кількість пуні-
каліну, галової кислоти, елагової кислоти
та глікозидів елагової кислоти (гексозид,
пентозид, рамнозид) [26-28]. Елаготаніни
— це дубильні речовини, в яких гексагід-
роксидифенова кислота сполучена з ела-
говою кислотою та цукровими залишками
естерним зв’язком (рис. 1). Молекулярна
маса елаготанінів може варіюватися від
300 до 20 000 Да [29]. Наявність елагота-
нінів в оплодні гранату надає можливість
використати його в якості речовини-
прекурсора за рахунок наявності в їх
структурі великої кількості фенольних
фрагментів, що є необхідною умовою для
одержання синтетичних аналогів природ-
них ФК, а також вуглеводневих залишків.
Крім того, елаготаніни володіють широ-
ким спектром терапевтичних властивос-
тей [30-33], тому очікується, що ФК, оде-
ржані на їх основі також володітимуть
унікальними лікувальними властивостя-
ми.
Однак, крім елаготанінів, шкірка гра-
нату містить 4-11 % лігніну [24. 25]. З хі-
мічної точки зору лігнін – це складний
трьохвимірний сітчастий полімер, який
має ароматичну природу і утворюється в
результаті поліконденсації декількох мо-
нолігнолів – коричних спиртів (параку-
марового, коніферилового та синапово-
го). Будучи високомолекулярною речови-
ною нативний лігнін не розчиняється у
воді, але після лужного гідролізу утво-
рюються продукти значно меншої моле-
кулярної маси (в тому числі і фенольні),
які теж можуть слугувати попередниками
у синтезі аналогів ФК. Використання
шкірки гранату в якості джерела феноль-
них сполук пов’язано з дешевизною вихі-
дної сировини, яка є фактично відходами
Рис. 1. Пунікалагін (елаготаніни)
Т а б л и ц я 1
Елементний аналіз синтетичних фульво-
кислот з оплодня гранату в порівнянні з
природними фульвокислотами
Речовина C O H N
Синтетичні
ФК
44,2±
0,2
47,7±
0,5
4,3±
0,1
2,8±
0,2
Природні
ФК [1]
33−
48
44−
60
3−
5
2−
4
В.А. Литвин
52 ISSN 0041-6045. УКР . ХІМ . ЖУРН ., 2020, т . 86, No 3
заводів виробництва гранатових соків.
Таким чином, в умовах синтезу в лу-
жному середовищі за наявності чистого
молекулярного кисню проходять складні
реакції окиснення елаготанінів, а також
лужний гідроліз лігніну, з наступною
окислювальною поліконденсацією утво-
рених низькомолекулярних фенольних
фрагментів. Результатом цих процесів є
утворення синтетичних фульватів натрію.
Внаслідок пропускання одержаної суміші
через катіонообмінну колонку, йони на-
трію обмінювалися на Н+ йони і на виході
з колонки отримували синтетичні ФК.
Одержаний розчин синтетичних ФК має
рН = 2. Розчинність даного продукту при
будь-якому значенні рН є одним із підт-
верджень того, що було отримано саме
фульвокислоти, а не гумінові кислоти, які
випадають в осад при рН < 2.
Масову концентрацію одержаних си-
нтетичних ФК визначали гравіметрично.
Вона становить 6,79 г/л.
Для підтвердженням подібності будо-
ви та властивостей одержаного продукту
з природними ФК було проведено ком-
плексне дослідження їх фізико-хімічних
властивостей.
Встановлений елементний склад
одержаних синтетичних ФК цілком
узгоджується з даними одержаними для
ФК, вилучених з природних джерел
(табл.1).
Однак, відсотковий склад синтетич-
них ФК, безпосередньо встановлений в
аналізі, не дає наочного уявлення про
роль окремих елементів в побудові моле-
кул. Для з'ясування цієї ролі було обчис-
лено атомні відношення H/C, O/C і N/C,
які показують скільки атомів Гідрогену і
Т а б л и ц я 2
Відношення H/C, O/C та N/C для синтети-
чних та природних фульвокислот
Речовина H/C O/C N/C
Синтетичні ФК 1,17 0,81 0,05
Природні ФК[1] 0,75-
1,80
0,69-
1,36
0,04-
0,10
Оксигену припадає на один атом Карбону
(табл. 2).
Величини атомних відношень H/C до-
зволяють зробити висновок про співвід-
ношення в молекулах синтетичних ФК
аліфатичних та ароматичних структур.
Д.С. Орлов [2] запропонував сполуки
з величиною Н/С більше двох відносити
до парафінів, від 1,5 до 2 – до циклопара-
фінів, а менше 1,5 – до ароматичних вуг-
леводнів.
Згідно цьому підходу, в одержаних
синтетичних ФК переважає ароматична
складова.
Величина атомного відношення О/С
залежить від ступеня окисненості і збіль-
шується зі збільшенням числа гідрокси-
льних, фенольних та карбоксильних груп.
Для відношень N/C характерні самі низь-
кі значення порівняно з Н/С і О/С. Змен-
шення значень Н/С, О/С і N/C свідчить
про збільшення ролі атомів Карбону в
побудові молекулярної структури по від-
ношенню до атомів Гідрогену, Оксигену
та Нітрогену.
Для отримання електронного спектру
поглинання синтетичних ФК 1 мл розчи-
ну препарату вносили у мірну колбу на 25
мл і доводили до мітки дистильованою
водою. У якості розчину порівняння ви-
користовували дистильовану воду. Для
Синтетичні фульвокислоти з оплодня гранату
ISSN 0041-6045. УКР . ХІМ . ЖУРН ., 2020, т . 86, No 3 53
Рис. 2. Спектр поглинання синтетичних ФК
побудови графіку вимірювали оптичну
густину розчину при різних довжинах
хвиль (рис. 2).
Отриманий спектр має вигляд пологої
кривої з поступовим зменшенням оптич-
ної густини в міру збільшення довжини
хвилі. Такий характер спектру поясню-
ють наявністю у структурі ФК
розгалуженої системи спряжених зв’язків
>C=C< [1,2]. Встановлене безструктурне
поглинання є типовим і для природних
фульвокислот, що підтверджує однотип-
ність їх хімічної будови.
Більш повну інформацію про будову
ФК можна отримати з ІЧ-спектрів (Рис. 3).
Широка смуга поглинання при 3440 см-1
свідчить про наявність ОН-груп, зв'яза-
них міжмолекулярними водневими зв'яз-
ками. Смуга поглинання при 2960-2840
см-1 зумовлена валентними коливаннями -
СН2 і -СН3 аліфатичного ланцюга, а пог-
линання при 1374 см-1 свідчить про дефо-
рмаційні коливання С-Н в насиченому
Рис. 3. ІЧ-спектри синтетичних (а) та приро-
дних (б) ФК
аліфатичному радикалі. Смуга поглинан-
ня при 1710 см-1 характерна для карбок-
сильних груп. Три смуги близько 1610,
1494 і 1450 см-1 характерні для коливань
ароматичного кільця. Піки при 1210 см-1
відповідають коливанням С−О зв’язків ка-
рбоксильних і фенольних груп, а в діапазо-
ні 1025-1066 см-1 – коливанню С−О
зв’язків спиртових груп.
Порівняння ІЧ-спектрів синтетичних і
природних ФК можна зробити висновок
про однотипність їх хімічної структури.
За даними рентгенодифракційного
аналізу синтетичні ФК не мають кристалі-
чної структури, що є типовим для природ-
них гумінових речовин (рис. 4).
Рельєф поверхні синтетичних ФК,
одержаних з оплодня гранату, досліджу-
вали методом растрової електронної мік-
роскопії. Одержані знімки свідчать про
однотипність одержаних частинок порош-
ку (рис. 5).
Важливою характеристикою структу-
В.А. Литвин
54 ISSN 0041-6045. УКР . ХІМ . ЖУРН ., 2020, т . 86, No 3
Рис. 4. Дифрактограма синтетичних ФК
ри та реакційної здатності ФК є кисневмі-
сні функціональні групи (карбоксильні та
фенольні групи), які визначають їх хіміч-
ну поведінку. Отримані значення вмісту
основних кислотних груп у структурі
одержаних синтетичних ФК (табл. 3) зна-
ходяться в діапазоні, характерному для
природних ФК.
Крім кислотних груп, важливою влас-
тивістю ФК є їх окисно-відновні можли-
вості, які зазвичай характеризують окис-
но-відновною ємністю. Окисно-відновна
ємність – це кількість окисни-
ка/відновника, яка відновлюєть-
ся/окислюється при взаємодії з ФК,
Рис. 5. РЕМ-знімки порошку синтетичних ФК
нормована на їх масу. В окисно-
відновних реакціях ФК можуть виступати
як окисниками, так і відновниками [34,
35].
Поширеним методом визначення від-
новної ємності ФК є метод запропонова-
ний Матіесеном [23], який базується на
відновленні K3Fe(CN)6 до K4Fe(CN)6 син-
тетичними ФК. Використання K3Fe(CN)6
обумовлено тим, що він має сталий окис-
но-відновний потенціал (0,543 В) в широ-
кому діапазоні рН (від 4 до 11). Крім
того, спектри поглинання розчинів
K3Fe(CN)6 та K4Fe(CN)6 відрізняються
один від одного, що дозволяє проводити їх
Т а б л и ц я 3
Функціональний аналіз (–COOH і –OH груп) синтетичних фульвокислот з оплодня гра-
нату
Речовина
Σ(ArОН+
СООН),
ммоль/г
–СООН,
ммоль/г
ArОН,
ммоль/г
Синтетичні ФК 7,8±0,2 2,7±0,2 6,0±0,1
Природні ФК [1] 5,3–13,4 2,2–10,1 1,9–7,4
Синтетичні фульвокислоти з оплодня гранату
ISSN 0041-6045. УКР . ХІМ . ЖУРН ., 2020, т . 86, No 3 55
Рис. 6. Спектри поглинання K3Fe(CN)6, син-
тетичних ФК і сумарного розчину K3Fe(CN)6
і синтетичних ФК
фотометричне визначення при сумісній
присутності. Характерним є те, що при
420 нм спектр поглинання K3Fe(CN)6 має
максимум, тоді як при даній довжині хвилі
поглинання K4Fe(CN)6 дуже мале. Не мало
важливим є також факт високої стабільнос-
ті K3Fe(CN)6 та K4Fe(CN)6, що в свою чергу
попереджує перебіг побічних реакцій.
На рис. 6 зображено спектри погли-
нання 0,25 мМ розчину K3[Fe(CN)6], роз-
чину синтетичних ФК, одержаних окис-
ненням фенольних сполук, що містяться в
оплодні гранату, концентрацією 50 мг/л
та розчину, що містив одночасно обидва
попередні розчини в зазначених концент-
раціях.
В результаті було встановлено, що
значення відновної ємності для синтетич-
них ФК становить 5,2 ± 0,3 ммоль/г. Зна-
чення коефіцієнту варіації не перевищує
1%, що свідчить про хорошу відтворюва-
ність даних.
Встановлено, що відновна ємність
синтетичних ФК з оплодня гранату зна-
ходяться в діапазоні значень характерних
для природних ФК вилучених з ґрунту
(1,09 − 6,5 ммоль/г) [22].
ВИСНОВКИ. Встановлено, що фено-
льні сполуки, які містяться в оплодні гра-
нату можуть бути використані в ролі по-
передника для одержання синтетичних
фульвокислот.
Порівняльний аналіз елементного
складу та спектральних характеристик
одержаних за розробленою методикою
синтетичних ФК з природними ФК до-
зволив констатувати однотипність їх хі-
мічної будови. Рентгенодифракційний
аналіз синтетичних фульвокислот свід-
чить про їх аморфну природу.
Розраховано вміст основних кислот-
них груп у структурі синтетичних ФК та
їх відновну ємність. Зокрема вміст карбо-
ксильних груп становить 2,7±0,2 ммоль/г,
а фенольних груп − 6,0±0,1 ммоль/г; від-
новна ємність становить
5,2 ± 0,3 ммоль/г.
РЕМ-знімки висушених препаратів
синтетичних фульвокислот свідчать про
однотипність одержаних частинок поро-
шку.
СИНТЕТИЧЕСКИЕ ФУЛЬВОКИСЛОТЫ С
ОКОЛОПЛОДНИКА ГРАНАТА
В. А. Литвин
Черкасский национальный университет им.
Б. Хмельницкого, бульв. Шевченко, 81, Чер-
каси, 18000, Украина
*email: litvin_valentina@ukr.net
Разработана новая оригинальная методи-
ка получения синтетических фульвокислот
В.А. Литвин
56 ISSN 0041-6045. УКР . ХІМ . ЖУРН ., 2020, т . 86, No 3
путем окисления фенольных соединений
околоплодника граната (элаготанинов и лиг-
нина) молекулярным кислородом в щелоч-
ной среде. Сравнение спектральных и физи-
ко-химических свойств полученного продук-
та и природных фульвокислот свидетельст-
вует об однотипности их химического строе-
ния. Однако, в отличие от природных фуль-
вокислот, синтетические аналоги, получен-
ные по разработанной методике характери-
зуются контролируемыми и воспроизводи-
мыми свойствами, что значительно расширя-
ет возможности их использования в медици-
не.
К л ю ч е в ы е с л о в а: гуминовые вещест-
ва, синтетические фульвокислоты, элагота-
нины, лигнин.
SYNTHETIC FULVIC ACIDS FROM
POMEGRANATE PEEL
V.A. Litvin
Bohdan Khmelnitsky National University,
Shevchenko str. 81, Cherkasy, 18000, Ukraine
*email: litvin_valentina@ukr.net
It is known that fulvic acids (FA) have a
whole complex of therapeutic properties, but
their widespread introduction into medical prac-
tice is limited by the dependence of the proper-
ties of the final product on the source of their
extraction. In this regard, research aimed at de-
veloping experimental approaches for the pro-
duction of synthetic substances that are similar
in structure, physical, chemical and therapeutic
properties to natural FA, but characterized by
standardized and controlled parameters, is of
interest. The purpose of the work was to develop
a method of obtaining synthetic FA using as a
precursor ellagitannins and lignin extracted from
pomegranate peels and comprehensive study of
their properties. As a result of the experiment
and the analysis of the results it was found that
the elagotanins and lignin contained in the peel
of pomegranate can be used as a precursor to
obtain synthetic FA. Comparative analysis of the
elemental composition and spectral characteris-
tics of synthetic FA with the literature data for
natural FA allowed to ascertain the uniformity
of their chemical structure. X-ray diffraction
analysis of synthetic FA indicates their amor-
phous nature, which is typical of natural FA as
well. The content of basic acid groups in the
structure of synthetic FAs and their recovery
capacity are calculated. In particular, the content
of carboxyl groups is 2.7 ± 0.2 mmol/g, and the
phenolic groups - 6.0 ± 0.1 mmol/g; the recov-
ery capacity is 5.2 ± 0.3 mmol/g. The SEM im-
ages of the dried synthetic FA preparations show
the uniformity of the powder particles obtained.
However, unlike natural FA, synthetic analogues
obtained by the developed method are character-
ized by controlled and reproducible properties,
which greatly expands their use in medicine.
K e y w o r d s: humic substances, synthetic
fulvic acids, elagotanins, lignin
ЛІТЕРАТУРА
1. Попов А. И. Гуминовые вещества: свойст-
ва, строение, образование : под ред.
Е. И. Ермакова. – СПб.: Изд-во С.-Петерб.
ун-та, 2004. – 248 с.
2. Орлов Д. С. Гумусовые кислоты почв и
общая теория гумификации. – М.: МГУ,
1990. – 325 с.
3. Van Rensburg C. E. J. The Antiinflammatory
Properties of Humic Substances: A Mini Review
// Phytother. Res. – 2015. – P. 1-6.
4. Motojima H. O., Villareal M., Han J., Isoda
H. Microarray analysis of immediate-type aller-
gy in KU812 cells in response to fulvic acid //
Cytotechnology. – 2011. – 63(2). P. 181–90.
5. Tachibana Y., Hiribe S., Tawa R. Studies of
antioxidative activity of humic substances in
peat // Trace Nutrients Res. – 2004. – Vol. 23. –
mailto:litvin_valentina@ukr.net
Синтетичні фульвокислоти з оплодня гранату
ISSN 0041-6045. УКР . ХІМ . ЖУРН ., 2020, т . 86, No 3 57
P. 104–108.
6. Van Rensburg C. E. J., van Straten A, Dekker
J. An in vitro investigation of the antimicrobial
activity of oxifulvic acid // J. Antimicrob.
Chemother. – 2000. – Vol. 46. – P. 853–854.
7. Van Rensburg C. E. J., Malfeld S. C. K., Dek-
ker J. Topical application of oxifulvic acid sup-
presses the cutaneous immune response in mice
// Drug Dev. Res. – 2001. – Vol. 53. – P. 29–32.
8. Kodama H. Antitumor effect of humus extract
on murine transplantable L1210 Leukemia // J.
Vet. Med. Sci. – 2007. – Vol. 69(10). P. 1069–
71.
9. Sherry L., Jose A., Murray C., Williams C.,
Jones B., Millington O., Bagg J., Ramage G.
Carbohydrate Derived Fulvic Acid: An in vitro
Investigation of a Novel Membrane Active An-
tiseptic Agent Against Candida albicans Bio-
films // Front Microbiol. – 2012. – Vol. 3. – P.
116.
10. Gandy J.J., Snyman J.R., van Rensburg C.E.
Randomized, parallel-group, double-blind, con-
trolled study to evaluate the efficacy and safety
of carbohydrate-derived fulvic acid in topical
treatment of eczema // Clin. Cosmet. Investig
Dermatol. – 2011. – Vol. 4. – P. 145-8.
11. Ghosal S., Singh S.K., Kumar Y.
Antiulcerogenic of fulvic acids and 4-methoxy-
6-zarbomethoxybiphenyl isolated from shilaji //
Phytotherapy Research. – 1988. – Vol. 2(4) . –
P. 187–191.
12. Carrasco-Gallardo C., Guzmán L.,
Maccioni R.B. Shilajit: a natural phytocomplex
with potential procognitive activity // Int. J.
Alzheimers Dis. – 2012. – P. 674142.
13. Winkler J., Ghosh S. Therapeutic Potential
of Fulvic Acid in Chronic Inflammatory Diseas-
es and Diabetes // J. Diabetes Res. – 2018. – P.
7.
14. Morales O.Y., Navarrete J.M., Gracia I.,
Macías L., Rivera M., Sánchez F. Fulvic Acids
and Viral Infections // Open. Conf. Proc. J. –
2012. – Vol. 3. – P. 24-29.
15. Gandy J.J., Meeding J.P., Snyman J.R., van
Rensburg C.E. Phase 1 clinical study of the
acute and subacute safety and proof-of-concept
efficacy of carbohydrate-derived fulvic acid //
Clin. Pharmacol. – 2012. – Vol. 4. – P. 7-11.
16. Cataldo F. On the structure of
macromolecules obtained by oxidative
polymerization of polyhydroxyphenols and
quinones // Polym. Int. – 1998. – Vol. 46. – P.
263–268.
17. Jung A. V., Frochot C., Parant S., Lartiges
B. S., Selve C., Viriot M. L., Bersillon J. L.
Synthesis of amino-phenolic humic- like
substances and comparison with natural aquatic
humic acids: a multi-analytical techniques
approach // Org. Geochem. – 2005. – Vol. 36. –
P. 1252–1271.
18. Sławińska D., Polewski K., Rolewski P.,
Sławiński J. Synthesis and properties of model
humic substances derived from gallic acid // Int.
Agrophys. – 2007. – Vol. 21. – P. 199–208.
19. Pat. 5945446 United States, Int.Cl6 A 61 K
31/35; A 01 N 35/78. Process for Preparing
Synthetic Soil-Extract Materials and
Medicaments Based Thereon / R. J. Laub; Laube
Biochemicals. – N 08/798,329; filing
10.02.1997; publ. 31.08.99.
20. Litvin V.A., Minaev B.F., Baryshnikov G.V.
Synthesis and properties of synthetic fulvic acid
derived from hematoxylin // J. Mol. Struct. –
2015. – V. 1086 – P. 25-33.
21. Litvin V. A., Galagan R. L., Minaev B. F.
Synthesis and Properties of Synthetic Analogs
of Natural Humic Acids // Russian Journal of
Applied Chemistry. – 2012. – Vol. 85, No. 2. –
Р. 296−302.
22. Данченко Н. Н. Функциональный состав
гумусовых кислот: определение и взаимос-
вязь с реакционной способностью: дисс. …
канд. хим. наук: 02.00.03, 11.00.11 / Данченко
Наталья Николаевна. − М., 1997. − 135 с.
23. Struyk Z., Sposito G. Redox properties of
standard humic acids // Geoderma. – 2001. –
102. – P. 329-346.
В.А. Литвин
58 ISSN 0041-6045. УКР . ХІМ . ЖУРН ., 2020, т . 86, No 3
24. Taha M. A. Razek Impact of primary treated
sewage water on the chemical composition of
safflower oil as a potential candidate for bio-
diesel production // IOSR J Environ Sci Toxicol
Food Technol. – 2013. – Vol. 7 (1). – P. 38-42.
25. Rowayshed G., Salama A., Abul-Fadl M.,
Akila-Hamza, S., Emad A. Mohamed Nutritional
and Chemical Evaluation for Pomegranate
(Punica granatum L.) Fruit Peel and Seeds Pow-
ders By Products // Middle East J. Appl. Sci. –
2013. – Vol. 3(4). – P. 169-179.
26. Garcia-Villalba R., Espín J. C., Kroon P. A.,
Alasalvar C., Aaby K., Heinonen M., Voorspoels
S., Tomas-Barberan F. A validated method for
the characterization and quantification of
extractable and non-extractable ellagitannins
after acid hydrolysis in pomegranate fruits,
juices, and extracts // Journal of Agricultural and
Food Chemistry. – 2015. – 63(29). – Р. 6555-
6566.
27. Wu S., Tian L. Diverse Phytochemicals and
Bioactivities in the Ancient Fruit and Modern
Functional Food Pomegranate (Punica
granatum) // Molecules. – 2017. – 22(10). – Р.
473-478.
28. Yasoubi, Barzegarl M., Sahari M.A., Azizi
M.H. Total phenolic contents and antioxidant
activity of Pomegranate (Punica granatum L.)
peel extracts // J. Agri. Sei. Technol. – 2007. –
Vol. 9. – P. 35-42.
29. Мавлянов С.М., Исмаилов А. И., Исламбе-
ков Ш. Ю. Растительные дубильные вещест-
ва // Химия природ. соединений. − 2001. −
№ 1. – С. 36-42.
30. Mahboubi A., Asgarpanah J., Sadaghiyani
P.N., Faizi M. Total phenolic and flavonoid
content and antibacterial activity of Punica
granatum L. var. pleniflora flowers (Golnar)
against bacterial strains causing foodborne
diseases // BMC complementary and alternative
medicine. – 2015. – Vol. 15. – P. 366.
31. Landete J.M. Ellagitannins, ellagic acid and
their derived metabolites: A review about
source, metabolism, functions and health // Food
Research International. – 2011. – Vol. 44. – P.
1150-1160.
32. Ahmed S.A., Abood N.H., Al-Janabi A.A.
Antimicrobial effect of Pomegranate peels
extract on some pathogenic microorganisms //
Engg. Tech. J. – 2013. – Vol. 31(3). – P. 1-5.
33. Погосян Р.А., Несторова О.В., Доброхо-
тов Д.А. Исторический опыт и перспектива
использования плодов гранатового дерева в
медицине и фармации (Punica granatum). –
Журнал научных статей «Здоровье и образо-
вание в ХХІ веке». – 2016. – Т.18, № 5 – С.
131-136.
34. Litvin V.A., Minaev B.F. Spectroscopy study
of silver nanoparticles fabrication using
synthetic humic substances and their
antimicrobial activity // Spectrochim. Acta,
Part A. – 2013. – № 108. Р. 115-122.
35. Akaighe N., MacCuspie R. I., Navarro D. A.,
Aga D. S., Banerjee S., Sohn M., Sharma V. K.
Humic acid-induced silver nanoparticle
formation under environmentally relevant
conditions // Environ. Sci. Technol. – 2011. –
Vol. 45, N 9. – P. 3895–3901.
REFERENCES
1. Popov A. I. Humic substances: properties,
structure, formation: ed. E.I. Ermakov. - SPb.:
Publishing house of St. Petersburg. University,
2004, 248 p. [in Russian].
2. Orlov D.S. Humic acids of soils and the gen-
eral theory of humification. - M.: Moscow State
University, 1990, 325 p. [in Russian].
3. Van Rensburg C. E. J. The Antiinflammatory
Properties of Humic Substances: A Mini Review
// Phytother. Res. 2015. 1-6.
4. Motojima H. O., Villareal M., Han J., Isoda
H. Microarray analysis of immediate-type aller-
gy in KU812 cells in response to fulvic acid.
Cytotechnology. 2011. 63(2): 181–90.
5. Tachibana Y., Hiribe S., Tawa R. Studies of
antioxidative activity of humic substances in
peat. Trace Nutrients Res. 2004. 23: 104–108.
Синтетичні фульвокислоти з оплодня гранату
ISSN 0041-6045. УКР . ХІМ . ЖУРН ., 2020, т . 86, No 3 59
6. Van Rensburg C. E. J., van Straten A, Dekker
J. An in vitro investigation of the
antimicrobialactivity of oxifulvic acid. J.
Antimicrob. Chemother. 2000. 46: 853–854.
7. Van Rensburg C. E. J., Malfeld S. C. K.,
Dekker J. Topical application of oxifulvic acid
suppresses the cutaneous immune response in
mice. Drug Dev. Res. 2001. 53: 29–32.
8. Kodama H. Antitumor effect of humus extract
on murine transplantable L1210 Leukemia. J.
Vet. Med. Sci. 2007. 69(10): 1069–71.
9. Sherry L., Jose A., Murray C., Williams C.,
Jones B., Millington O., Bagg J., Ramage G.
Carbohydrate Derived Fulvic Acid: An in vitro
Investigation of a Novel Membrane Active An-
tiseptic Agent Against Candida albicans Bio-
films. Front Microbiol. 2012. 3: 116.
10. Gandy J.J., Snyman J.R., van Rensburg C.E.
Randomized, parallel-group, double-blind, con-
trolled study to evaluate the efficacy and safety
of carbohydrate-derived fulvic acid in topical
treatment of eczema. Clin. Cosmet. Investig
Dermatol. 2011. 4: 145-8.
11. Ghosal S., Singh S.K., Kumar Y.
Antiulcerogenic of fulvic acids and 4-methoxy-
6-zarbomethoxybiphenyl isolated from shilaji.
Phytotherapy Research. 1988. 2(4): 187–191.
12. Carrasco-Gallardo C., Guzmán L., Maccioni
R.B. Shilajit: a natural phytocomplex with po-
tential procognitive activity. Int. J. Alzheimers
Dis. 2012. 674142.
13. Winkler J., Ghosh S. Therapeutic Potential
of Fulvic Acid in Chronic Inflammatory Diseas-
es and Diabetes. J. Diabetes Res. 2018. 7.
14. Morales O.Y., Navarrete J.M., Gracia I.,
Macías L., Rivera M., Sánchez F. Fulvic Acids
and Viral Infections. Open. Conf. Proc. J. 2012.
3: 24-29.
15. Gandy J.J., Meeding J.P., Snyman J.R., van
Rensburg C.E. Phase 1 clinical study of the
acute and subacute safety and proof-of-concept
efficacy of carbohydrate-derived fulvic acid.
Clin. Pharmacol. 2012. 4: 7-11.
16. Cataldo F. On the structure of
macromolecules obtained by oxidative
polymerization of polyhydroxyphenols and
quinones. Polym. Int. 1998. 46: 263.
17. Jung A. V., Frochot C., Parant S., Lartiges
B. S., Selve C., Viriot M. L., Bersillon J. L.
Synthesis of amino-phenolic humic- like
substances and comparison with natural aquatic
humic acids: a multi-analytical techniques
approach. Org. Geochem. 2005. 36: 1252.
18. Sławińska D., Polewski K., Rolewski P.,
Sławiński J. Synthesis and properties of model
humic substances derived from gallic acid. Int.
Agrophys. 2007. 21: 199.
19. Pat. 5945446 United States, Int.Cl6 A 61 K
31/35; A 01 N 35/78. Process for Preparing
Synthetic Soil-Extract Materials and
Medicaments Based Thereon / R. J. Laub; Laube
Biochemicals. – N 08/798,329; filing
10.02.1997; publ. 31.08.99.
20. Litvin V.A., Minaev B.F., Baryshnikov G.V.
Synthesis and properties of synthetic fulvic acid
derived from hematoxylin. J. Mol. Struct. 2015.
1086: 25.
21. Litvin V. A., Galagan R. L., Minaev B. F.
Synthesis and Properties of Synthetic Analogs of
Natural Humic Acids Russian Journal of Ap-
plied Chemistry. 2012. 85 (2): 296.
22. Danchenko N. N. The functional composi-
tion of humic acids: determination and relation-
ship with reactivity: diss. ... cand. chem. Scienc-
es: 02.00.03, 11.00.11 / Danchenko Natalya
Nikolaevna. M., 1997. 135. [in Russian].
23. Struyk Z., Sposito G. Redox properties of
standard humic acids. Geoderma. 2001. 102:
329.
24. Taha M. A. Razek Impact of primary treated
sewage water on the chemical composition of
safflower oil as a potential candidate for bio-
В.А. Литвин
60 ISSN 0041-6045. УКР . ХІМ . ЖУРН ., 2020, т . 86, No 3
diesel production. IOSR J Environ Sci Toxicol
Food Technol. 2013. 7 (1): 38-42.
25. Rowayshed G., Salama A., Abul-Fadl M.,
Akila-Hamza, S., Emad A. Mohamed Nutrition-
al and Chemical Evaluation for Pomegranate
(Punica granatum L.) Fruit Peel and Seeds Pow-
ders By Products. Middle East J. Appl. Sci.
2013. 3(4): 169-179.
26. Garcia-Villalba R., Espín J. C., Kroon P. A.,
Alasalvar C., Aaby K., Heinonen M., Voorspoels
S., Tomas-Barberan F. A validated method for
the characterization and quantification of
extractable and non-extractable ellagitannins
after acid hydrolysis in pomegranate fruits,
juices, and extracts. Journal of Agricultural and
Food Chemistry. 2015. 63(29): 6555.
27. Wu S., Tian L. Diverse Phytochemicals and
Bioactivities in the Ancient Fruit and Modern
Functional Food Pomegranate (Punica
granatum). Molecules. 2017. 22(10): 473.
28. Yasoubi, Barzegarl M., Sahari M.A., Azizi
M.H. Total phenolic contents and antioxidant
activity of Pomegranate (Punica granatum L.)
peel extracts. J. Agri. Sei. Technol. 2007. 9: 35.
29. Mavlyanov S.M., Ismailov A.I., Islambekov
Sh. Yu. Plant tannins. Chemistry of nature com-
pounds. 2001. 1: 36. [in Russian].
30. Mahboubi A., Asgarpanah J., Sadaghiyani
P.N., Faizi M. Total phenolic and flavonoid
content and antibacterial activity of Punica
granatum L. var. pleniflora flowers (Golnar)
against bacterial strains causing foodborne
diseases. BMC complementary and alternative
medicine. 2015. 15: 366.
31. Landete J.M. Ellagitannins, ellagic acid and
their derived metabolites: A review about
source, metabolism, functions and health Food
Research International. 2011. 44: 1150.
32. Ahmed S.A., Abood N.H., Al-Janabi A.A.
Antimicrobial effect of Pomegranate peels
extract on some pathogenic microorganisms.
Engg. Tech. J. 2013. 31(3): 1.
33. Pogosyan R.A., Nestorova O.V.,
Dobrokhotov D.A. Historical experience and the
prospect of using pomegranate fruits in medi-
cine and pharmacy (Punica granatum). Journal
of scientific articles “Health and Education in
the 21st Century”. 2016. 18 (5): 131.
34. Litvin V.A., Minaev B.F. Spectroscopy
study of silver nanoparticles fabrication using
synthetic humic substances and their
antimicrobial activity. Spectrochim. Acta,
Part A. 2013. 108: 115.
35. Akaighe N., MacCuspie R. I., Navarro D.
A., Aga D. S., Banerjee S., Sohn M., Sharma V.
K. Humic acid- induced silver nanoparticle
formation under environmentally relevant
conditions. Environ. Sci. Technol. 2011. 45, 9:
3895–3901.
Надійшла 10.01.2020
|
| id | oai:ojs2.1444248.nisspano.web.hosting-test.net:article-136 |
| institution | Ukrainian Chemistry Journal |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | English |
| last_indexed | 2026-07-23T01:02:02Z |
| publishDate | 2020 |
| publisher | V.I.Vernadsky Institute of General and Inorganic Chemistry |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | ucjorgua/31/e56e9e5ae883e2f60faa6ddff06c1831.pdf |
| spelling | oai:ojs2.1444248.nisspano.web.hosting-test.net:article-1362026-07-22T08:23:42Z SYNTHETIC FULVIC ACIDS FROM POMEGRANATE PEEL СИНТЕТИЧЕСКИЕ ФУЛЬВОКИСЛОТЫ С ОКОЛОПЛОДНИКА ГРАНАТА СИНТЕТИЧНІ ФУЛЬВОКИСЛОТИ З ОПЛОДНЯ ГРАНАТУ Litvin, Valentina humic substances, synthetic fulvic acids, elagotanins, lignin It is known that fulvic acids (FA) have a whole complex of therapeutic properties, but their widespread introduction into medical practice is limited by the dependence of the properties of the final product on the source of their extraction. In this regard, research aimed at developing experimental approaches for the production of synthetic substances that are similar in structure, physical, chemical and therapeutic properties to natural FA, but characterized by standardized and controlled parameters, is of interest. The purpose of the work was to develop a method of obtaining synthetic FA using as a precursor ellagitannins and lignin extracted from pomegranate peels and comprehensive study of their properties. As a result of the experiment and the analysis of the results it was found that the elagotanins and lignin contained in the peel of pomegranate can be used as a precursor to obtain synthetic FA. Comparative analysis of the elemental composition and spectral characteristics of synthetic FA with the literature data for natural FA allowed to ascertain the uniformity of their chemical structure. X-ray diffraction analysis of synthetic FA indicates their amorphous nature, which is typical of natural FA as well. The content of basic acid groups in the structure of synthetic FAs and their recovery capacity are calculated. In particular, the content of carboxyl groups is 2.7 ± 0.2 mmol/g, and the phenolic groups - 6.0 ± 0.1 mmol/g; the recovery capacity is 5.2 ± 0.3 mmol/g. The SEM images of the dried synthetic FA preparations show the uniformity of the powder particles obtained. However, unlike natural FA, synthetic analogues obtained by the developed method are characterized by controlled and reproducible properties, which greatly expands their use in medicine. V.I.Vernadsky Institute of General and Inorganic Chemistry 2020-04-07 Article Article Organic chemistry Органическая xимия Органічна xімія application/pdf https://ucj.org.ua/index.php/journal/article/view/136 10.33609/0041-6045.86.3.2020.48-60 Ukrainian Chemistry Journal; Vol. 86 No. 3 (2020): Ukrainian Chemistry Journal; 48-60 Украинский химический журнал; ##issue.vol## 86 ##issue.no## 3 (2020): Украинский химический журнал; 48-60 Український хімічний журнал; Том 86 № 3 (2020): Український хімічний журнал; 48-60 2708-129X 2708-1281 en https://ucj.org.ua/index.php/journal/article/view/136/89 Copyright (c) 2020 Valentina Litvin https://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0 |
| spellingShingle | Litvin, Valentina СИНТЕТИЧНІ ФУЛЬВОКИСЛОТИ З ОПЛОДНЯ ГРАНАТУ |
| title | СИНТЕТИЧНІ ФУЛЬВОКИСЛОТИ З ОПЛОДНЯ ГРАНАТУ |
| title_alt | SYNTHETIC FULVIC ACIDS FROM POMEGRANATE PEEL СИНТЕТИЧЕСКИЕ ФУЛЬВОКИСЛОТЫ С ОКОЛОПЛОДНИКА ГРАНАТА |
| title_full | СИНТЕТИЧНІ ФУЛЬВОКИСЛОТИ З ОПЛОДНЯ ГРАНАТУ |
| title_fullStr | СИНТЕТИЧНІ ФУЛЬВОКИСЛОТИ З ОПЛОДНЯ ГРАНАТУ |
| title_full_unstemmed | СИНТЕТИЧНІ ФУЛЬВОКИСЛОТИ З ОПЛОДНЯ ГРАНАТУ |
| title_short | СИНТЕТИЧНІ ФУЛЬВОКИСЛОТИ З ОПЛОДНЯ ГРАНАТУ |
| title_sort | синтетичні фульвокислоти з оплодня гранату |
| topic_facet | humic substances synthetic fulvic acids elagotanins lignin |
| url | https://ucj.org.ua/index.php/journal/article/view/136 |
| work_keys_str_mv | AT litvinvalentina syntheticfulvicacidsfrompomegranatepeel AT litvinvalentina sintetičeskiefulʹvokislotysokoloplodnikagranata AT litvinvalentina sintetičnífulʹvokislotizoplodnâgranatu |