FEATURES OF THE ACCUMULATION OF METAL IONS IN SLUDGES OF THE BIOENERGY COMPLEX
A study of the accumulation of metal ions in the sludge of the bioenergy complex after burning the plant's raw materials was carried out. The value of the content of toxic metals (cadmium, lead, and mercury) is less than an order of magnitude than the MPC for soils. The presence of a complex of...
Збережено в:
| Дата: | 2022 |
|---|---|
| Автори: | , , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Англійська |
| Опубліковано: |
V.I.Vernadsky Institute of General and Inorganic Chemistry
2022
|
| Онлайн доступ: | https://ucj.org.ua/index.php/journal/article/view/488 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Ukrainian Chemistry Journal |
| Завантажити файл: |  |
Репозитарії
Ukrainian Chemistry Journal| _version_ | 1871465875108790272 |
|---|---|
| author | Pershina, Katherine Gayday, Olga Boichuk, Oleksandr Rak, Alla |
| author_facet | Pershina, Katherine Gayday, Olga Boichuk, Oleksandr Rak, Alla |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "Katherine Pershina",
"institution": "Vernadsky Institute of General and Inorganic Chemistry N.A.S of Ukraine, Kiev, Palladin av., 32\/34,03142 Ukraine"
},
{
"author": "Olga Gayday",
"institution": "V.I. Vernadsky Institute of General and Inorganic Chemistry of the NAS of Ukraine Palladin avenue 32\/34, 03142, Kyiv, Ukraine"
},
{
"author": "Oleksandr Boichuk",
"institution": "Vernadsky Institute of General and Inorganic Chemistry N.A.S of Ukraine, Kiev, Palladin av., 32\/34,03142 Ukraine"
},
{
"author": "Alla Rak",
"institution": "V.I. Vernadsky Institute of General and Inorganic Chemistry NAS of Ukraine"
}
] |
| author_sort | Pershina, Katherine |
| baseUrl_str | https://ucj.org.ua/index.php/journal/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2026-07-22T08:23:50Z |
| description | A study of the accumulation of metal ions in the sludge of the bioenergy complex after burning the plant's raw materials was carried out. The value of the content of toxic metals (cadmium, lead, and mercury) is less than an order of magnitude than the MPC for soils. The presence of a complex of trace elements, iron, calcium, magnesium, and sodium in sludge makes them attractive for use as raw materials for production of organic-mineral fertilizers for the cultivation of a sufficiently wide range of agricultural and ornamental crops. It was studied that distribution of heavy metals in sludge of the filtration fields in different depths : 1 – from the surface (1–5 cm), 2 – from the middle (~500 cm) and 3 – from a depth > 1500 cm. The distribution of metal's ions accumulation established that the maximum content of cadmium and nickel observed in the surface layer of silt, lead in the middle layer, and manganese in the deep (more than 1500 m) layer. Such distribution of heavy metals shows, that the maximum concentration of cadmium and lead takes place in the surface layer of silt, lead in the middle layer , and manganese in the deep (more than 1500 m) layer. Thus, the deep layer is the safest to use as a raw material in production of fertilizers. But the presence of cadmium and lead, which have cumulative properties, in all layers of sludge is a risk factor for using sludge as fertilizers for crops that will be used for food purposes but can be use for growing technical crops and ornamental plants. Also, the presence of aluminum and titanium in the composition of the sludge requires a more detailed study. The final decision is possible only after conducting field tests, with subsequent analytical control of products and soil after harvesting. |
| doi_str_mv | 10.33609/2708-129X.88.10.2022.104-116 |
| first_indexed | 2025-09-24T17:43:47Z |
| format | Article |
| fulltext |
104 ISSN 2708-129X. Укр. хім. журн., 2022
УДК 544.72 + 543-1+546.01 doi: 10.33609/2708-129X.88.10.2022.104-116
ОСОБЛИВОСТІ НАКОПИЧЕННЯ ІОНІВ МЕТАЛІВ У НАМУЛАХ
БІОЕНЕРГЕТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ
К. Д. Першина1, А. В. Рак1, О. Г. Гайдай1, О. В. Бойчук1
1Інститут загальної та неорганічної хімії ім. В. І. Вернадського НАН України,
просп. Акад. Палладіна 32/34, Київ 03142, Україна
e-mail:Pershina@ionc.kiev.ua
Проведено дослідження накопичення іонів металів у намулах біоенергетичного
комплексу після спалювання рослинної сировини. Експериментально встановлено,
що вміст токсичних металів (кадмію, свинцю та ртуті) менший на порядок за значення
ГДК. Досліджено розподіл важких металів у намулі з ланів за фільтрації стічних вод
із різної глибини: 1 – із поверхні (1–5 см), 2 – з середини (~500 см) та 3 – з глибини
> 1500 см. Аналіз розподілу накопичення показав, що максимальне накопичення кад
мію та нікелю спостерігається у поверхневому шарі намулу, свинцю – у середньому
шарі намулу, а мангану – у глибинному (понад 1500 м) шарі. Наявність кадмію та свин
цю у всіх шарах намулу є фактором ризику використання намулу як добрив для куль
тур харчового призначення. Також у складі намулу виявлено присутність іонів алюмі
нію та титану, токсична дія яких залишається достатньо дискусійною.
Ключові слова: іони металів, біоенергетичний комплекс, намул, добрива, свинець,
кадмій, манган.
ВСТУП. На сьогодні поширеним яви
щем є використання різних відходів, у тому
числі й відходів біоенергетичних комплек
сів як сировини для виробництва орга
но-мінеральних добрив. Органо-мінераль
ні добрива можна визначити як "добриво,
отримане шляхом змішування, хімічної
реакції, гранулювання або розчинення у
воді неорганічних добрив, що мають де
кларований вміст одного або кількох пер
винних поживних речовин з органічними
добривами або поліпшувачами ґрунту" [1].
Тому добрива можна отримати з різних ор
ганічних і неорганічних джерел. У роботі
[2] зазначено, що органо-мінеральне до
бриво, що складається з міських відходів,
птиці та коров'ячого гною, у поєднанні з
сечовиною та суперфосфатом підвищує
вміст органічних речовин у ґрунті, N, P, K,
Ca і Mg у ґрунті під кукурудзою, перцем та
щирицею. Культури, оброблені органо-мі
неральними добривами, дали найвищі зна
105https://ucj.org.ua
К. Д. Першина, А. В. Рак, О. Г. Гайдай, О. В. Бойчук УХЖ № 10/ ТОМ 88
чення площі листя, маси качанів і врожаю
зерна. Аналогічні результати було отри
мано у роботі [3], в якій досліджено орга
но-мінеральні добрива зі співвідношенням
N: P: K =9: 3: 3 з використанням сечовини,
фосфату породи, деревної золи, насіння,
крові, насіння бавовни, торфу, гною і по
сліду птиці. Застосування такого добрива
для вирощування рису значно вплинуло
на всі параметри росту. Але на шляху ви
користання відходів є перешкоди у вигля
ді накопичення в них важких металів, які
є в живих організмах. Також накопичен
ня важких металів у матрицях навколиш
нього середовища (ґрунтах та намулах) є
потенційним ризиком для живої системи
внаслідок їхнього засвоєння рослинами та
подальшого введення в харчовий ланцюг.
Рослини накопичують важкі метали в тка
нинах і на листовій поверхні. Численними
дослідженнями було встановлено, що, як
правило, рослини вибірково накопичують
важкі метали, але такі метали, як Cd, Pb та
Cr є металами з високим фактором еко
логічного ризику, тому що вони здатні до
накопичування майже у всіх рослинах, на
віть за концентрацій в ґрунтах нижче ГДК.
У випадках, коли концентрація цих мета
лів перевищує ГДК, таку сільгосппродук
цію заборонено використовувати як їжу чи
корм для тварин. З іншого боку, важкі мета
ли належать до мікроелементів, які грають
важливу роль у фізіологічних, біохімічних
і геохімічних процесах, що відбуваються в
такій складній біокосній системі як ґрунт.
Вони визначають оптимальні умови існу
вання живих організмів у ній та їхню біо
логічну продуктивність. Залежно від вміс
ту, закономірностей розподілу і міграції в
ґрунтах, мікроелементи можуть бути або
необхідними, або токсичними. Найбільш
інформативними в цьому плані є показни
ки рухомості хімічних елементів у ґрунтах
чи намулах. Особливо важливим є визна
чення форм знаходження металів у ґрун
тах та особливостей їхньої фізико-хімічної
міграції, які характеризують здатність еле
ментів переходити в суміжні середовища,
перш за все в рослини, а також у ґрунтові і
підземні води [4]. Тому для оцінки токсич
ної дії речовини слід звертати увагу на рух
ливі форми іонів металів, тобто тих іонів,
що можуть екстрагуватися шляхом розчи
нення ґрунтів чи намулів у воді та кислотах.
Цей підхід використовують для експертизи
токсичної дії важких металів майже у всіх
нормативних документах світу, і Україна
не є винятком. З точки зору наявності рух
ливих форм важкі метали можуть бути ор
ганізованими в наступному порядку: Zn>
Sr> Cu> Mo> Ni> Pb> Cr> As. Таким чином,
цинк є найбільш рухливим елементом зав
дяки здатності до розчинення як у кислих,
так і в лужних середовищах. Такі елемен
ти, як свинець (Pb), кадмій (Cd), миш'як
(As) тощо спричиняють токсичну дію на
здоров'я людини. Токсичні метали можуть
постійно накопичуватися в організмі про
тягом життя. Pb може негативно впливати
на розвиток інтелекту у дітей, викликати
надмірне утворення свинцю в крові і ви
кликати гіпертензію, нефропатію та серце
во-судинні захворювання [5–7]. Хронічний
вплив Cd може викликати гостру токсич
ність печінки та легенів, викликати нефро
токсичність і остеотоксичність, а також
погіршувати функцію імунної системи [8–
10]. Елемент As є металоїдом і пов’язаний
106 ISSN 2708-129X. Укр. хім. журн., 2022
ОСОБЛИВОСТІ НАКОПИЧЕННЯ ІОНІВ МЕТАЛІВ У НАМУЛАХ БІОЕНЕРГЕТИЧНОГО КОМПЛЕКСУЗЕЛЕНА ХІМІЯ
з ангіосаркомою і раком шкіри [11,12].
Інші іони металів, такі як мідь і цинк, є
важливими поживними речовинами для
людини, але їхнє надмірне вживання може
також мати несприятливий вплив на здо
ров'я людини [13]. Наприклад, надлишок
Cu може викликати гострі болі в шлун
ку та кишечнику, пошкодження печінки
[14–16], а Zn – зменшити імунну функцію
та рівні ліпопротеїдів високої щільності
[17, 18]. Порівняно з інгаляцією частинок
ґрунту, питної води та шкірного контак
ту, споживання їжі було визначено як ос
новний шлях до впливу токсичних металів
на людину [19–21]. Таким чином, токсичну
дію мають тільки рухливі форми іонів, що
здатні переходити у рослини чи у воду для
поливу рослин, чи у воду питного призна
чення. Однак, наявність рухомих форм ко
бальту (Co), нікелю (Ni) та мангану (Mn) є
необхідною умовою для нормального рос
ту деяких цінних сільськогосподарських
рослин, тому збіднення ґрунтів цими еле
ментами призводить до втрати родючості
ґрунту та зниження показників врожаю.
Так, до культур, які чутливі до нестачі мо
лібдену, відносять: зернові колосові, боби,
цукровий буряк, томати, капусту, люцерну.
Культури, чутливі до нестачі кобальту – це
горох, квасоля, люцерна, конюшина [22–
25]. Тому метою цього дослідження було
встановлення здібності до накопичення
металів намулами біоенергетичного комп
лексу з подальшою можливістю викори
стання їх як добрив для сільськогосподар
ських рослин.
ЕКСПЕРИМЕНТ ТА ОБГОВОРЕННЯ
РЕЗУЛЬТАТІВ. Відбір зразків намулів біо
енергетичного комплексу здійснювали з
ланів фільтрації стічних вод із різної гли
бини: 1 – із поверхні (1м 5 см), 2 – з середи
ни (~500 см) та 3 – з глибини ( > 1500 см).
Зразки попередньо висушували до постій
ної маси, а потім прожарювали за темпера
тури 150 0С для повного видалення адсор
бованої та оклюдованої води. Розкладання
прожарених проб намулу здійснювали у
концентрованій нітратній кислоті густи
ною 1,53 г/см³ марки «х.ч». Рухливі форми
металів було встановлено з використанням
кислотної екстракції у 10 % НNO3 з вологих
зразків. Для аналітичного контролю вмісту
металів застосовано наступні методи ана
лізу: вміст важких металів оцінювали ме
тодом атомно-абсорбційної спектроскопії
згідно міжнародного стандарту ISO 8288
«Визначення кобальту, нікелю, міді, цинку,
кадмію і свинцю» та методики «Визначення
елементів атомно-абсорбційним спектро
метричним (ААС) методом», рН-потенціо
метрією; натрій та калій – з використанням
полуменевої спектрометрії. Результати ви
мірювань надано за даними аналізу серед
ньої проби (кількість зразків у середній
пробі – 12). Порівняння отриманих резуль
татів проводили за національними стан
дартами [4,5] ГДК у ґрунтах (табл.1)
Встановлені концентрації рухливих
форм кобальту, цинку, міді, нікелю, ман
гану та свинцю були у 10 разів меншими
за значення ГДК. А таких металів, як хром
та ртуть, а також миш’як, не було виявле
но (табл. 2). Таким чином, згідно значень
ГДК хімічних речовин у ґрунті (табл. 1) всі
досліджені зразки мають концентрацію
значно нижчу значень ГДК для всіх важких
металів, тому їх можна вважати екологічно
безпечними.
107https://ucj.org.ua
К. Д. Першина, А. В. Рак, О. Г. Гайдай, О. В. Бойчук УХЖ № 10/ ТОМ 88
Таблиця 1
Table 1.
Значення ГДК хімічних речовин у ґрунтах [4–6]
The value of MPC of chemical substances in soils [4–6].
Назва речовини ГДК, мг/м3
Ванадій 150
Кобальт (рухлива форма) 5,0
Заліза сульфат (у перерахунку на залізо)* 175
Манган, вилучений з:
– чорнозему 700
– дерно-підзолистого ґрунту:
рН= 4 300
рН= 5,1-5,9 400
рН= 6 500
Мідь (рухлива форма) 3,0
Нікель 4,0
Ртуть 2,1
Свинець 32
Свинець (рухлива форма) 6,0
Хром 6,0
Цинк 23
Миш’як 20
Рідкі комплексні добрива з додаванням мангану 80
Азотно-калійні добрива 120
Таблиця 2
Table 2.
Концентрація рухливих форм важких металів у зразках намулів
Concentration of mobile forms of heavy metals in sludge samples.
№
Результати визначення, мг/м3
Cd Co Cu Fe Mn Ni Pb Sr Zn Вологість
%
1 0.41±
0.03
0.44±
0.02
0.19±
0.05
390±
3
7.9±
0.1
0.71±
0.02
0.49±
0.06
0.49±
0.07
2.02±
0.03
74,29±
0.01
2 0.20±
0.03
0.50±
0.02
0.81±
0.05 430± 3 7.2±
0.1
0.81±
0.02
0.56±
0.06
0.56±
0.07
2.07±
0.03
75,15±
0.01
3 0.12±
0.03
0.11±
0.02
0.16±
0.05
630±
3
13.2±
0.1
0.12±
0.02
0.10±
0.06
0.10±
0.07
2.42±
0.03
37,05±
0.01
108 ISSN 2708-129X. Укр. хім. журн., 2022
ОСОБЛИВОСТІ НАКОПИЧЕННЯ ІОНІВ МЕТАЛІВ У НАМУЛАХ БІОЕНЕРГЕТИЧНОГО КОМПЛЕКСУЗЕЛЕНА ХІМІЯ
Привертають увагу достатньо високі
концентрації іонів заліза (табл. 2), яке бере
участь у процесах фотосинтезу і дихання.
Також залізо – це один із найбільш пошире
них елементів у природі. Входить до складу
ферментів, які беруть безпосередню участь
у синтезі хлорофілу в рослинах. За рахунок
його швидкого окислення та відновлення
залізо є невід'ємним компонентом багатьох
ферментів класу оксидоредуктаз у росли
нах. Залізо бере участь у метаболізмі сірки
та азоту в рослинах. Це один із найважли
віших мікроелементів, які необхідні росли
нам. Культури, що чутливі до нестачі заліза:
кукурудза, боби, картопля, капуста, томати,
виноград, плодові і цитрусові, декоративні
культури. Але за концентрацій іонів заліза
понад 175 мг/м3 можуть виникати токсичні
реакції рослин, але з урахуванням наявно
сті лужного середовища намулу (рН – 8,6)
слід очікувати значного зниження концен
трації рухливих іонів Fe2+ за рахунок утво
рення гідроксиду:
Fe2+ + 2OH1- = Fe(OH)2↓,
а з часом, внаслідок окиснення киснем по
вітря у водному середовищі, спостерігаєть
ся перехід іонів Fe2+ до іонів Fe3+ та утворен
ня нерозчинного у воді осаду Fe(OH)3:
Fe(OH)2 + O2 + H2O → Fe(OH)3↓ .
Наявність іонів міді у рослинах є при
вабливим фактором, тому що мідь вхо
дить до складу білків зелених клітин і від
повідає за зв'язок енергії сонця. Як і цинк,
активує ферменти класу оксидоредуктаз
[26] і запобігає передчасному старінню
клітин рослини, бере участь у метаболізмі
білків і вуглеводів, істотно підвищує іму
нітет рослини до грибкових і бактеріаль
них захворювань. Крім цього, Cu(ІІ) акти
візує утворення білка у зернових, цукру –
у коренеплодів і вітаміну С у плодових та
овочевих культурах. Культури, що чутливі
до нестачі міді: зернові колосові, рис, кар
топля, яблуня, груша і цитрусові, люцерна,
зелені овочі.
Нікель є також незамінним компонен
том ферменту уреази, який відповідає за
гідроліз сечовини. Оброблення рослин
сполуками нікелю підвищує активність
уреази і запобігає накопиченню сечовини.
Особливо чітко стимулюючий ефект іонів
нікелю позначається на ефективності про
цесів фіксації азоту, тому боби особливо
потребують цього елементу. Є дані сто
совно захисних функцій нікелю – він може
надавати фунгіцидний ефект, безпосеред
ньо впливаючи на патогени при внесенні у
ґрунти або стимулюючи захисні механізми
рослин. Відомо про істотне підвищення
врожайності картоплі, бобів і пшениці при
використанні нікелю на кислих піщаних
ґрунтах, бідних на магній, нікель і цинк. Як
нікелеве добриво найчастіше використову
ють сульфат нікелю. Потреби в цьому еле
менті більшості однорічних рослин склада
ють близько 0,5 кг/га [16–19].
Подальший пошаровий аналіз встано
вив особливості накопичування деяких ме
талів у намулі. Було встановлено, що саме
поверхневий шар намулу має здатність до
максимального накопичування кадмію
(рис. 1). Також поверхневий та середній
шар більш всього накопичують кобальт,
мідь, нікель та свинець (рис. 2). Таким чи
ном, верхній шар є найбільш небезпечним
для використання.
109https://ucj.org.ua
К. Д. Першина, А. В. Рак, О. Г. Гайдай, О. В. Бойчук УХЖ № 10/ ТОМ 88
Рис.1. Накопичування кадмію
шарами намулу: 1 – поверхневий
шар; 2 – середній шар; 3 – глибокий
шар
Fig. 1. Accumulation of cadmium
in sludge layers: 1 – surface layer; 2 –
middle layer; 3 – deep layer.
Рис. 2. Накопичування кобальту, міді, нікелю та
свинцю шарами намулу: 1 – поверхневий шар; 2 – се
редній шар; 3 – глибокий шар
Fig. 2. Accumulation of cobalt, copper, nickel and lead
in sludge layers: 1 – surface layer; 2 – middle layer; 3 – deep
layer.
Рис. 3. Накопичування мангану та
цинку шарами намулу: 1 – поверхне
вий шар; 2 – середній шар; 3 – глибо
кий шар
Fig. 3. Accumulation of manganese
and zinc in sludge layers: 1 – surface
layer; 2 – middle layer; 3 – deep layer.
110 ISSN 2708-129X. Укр. хім. журн., 2022
ОСОБЛИВОСТІ НАКОПИЧЕННЯ ІОНІВ МЕТАЛІВ У НАМУЛАХ БІОЕНЕРГЕТИЧНОГО КОМПЛЕКСУЗЕЛЕНА ХІМІЯ
Манган та цинк накопичується в най
більш глибокому шарі (рис. 3). Манган від
повідає за транспорт енергії для процесу
фотосинтезу, за окислення заліза в організмі
рослин до нетоксичних сполук. Він є необ
хідним компонентом для синтезу вітаміну
С, а також інтенсифікує накопичення цукру
у коренеплодах цукрового буряка і білка у
зернових культур. Крім цього, Mn відпові
дає за процес засвоєння азоту у рослинах і
є активатором фотосинтезу після підмер
зання рослин. Культури, чутливі до нестачі
мангану: зернові колосові (пшениця, яч
мінь, овес), кукурудза, горох, соя, картопля,
цукровий буряк, вишня, цитрусові [27, 28].
Цинк – це каталізатор багатьох фермент
них систем, що беруть участь у метаболізмі
азоту, вуглеводів, фосфатів, а також синте
зі ДНК. Є активатором ферментів, таких як
карбоангідрази, тріозофосфатдегідрогена
зи, пероксидази, оксидази, поліфенолоксі
дази та ін., запобігає передчасному старінню
клітин. Він відповідає за синтез триптофа
ну – основи ауксину, сприяє підвищенню
жаро-, засухо- і морозостійкості рослин.
Культури, особливо чутливі до нестачі цин
ку: кукурудза, соя, квасоля, хміль, картопля,
льон, зелені овочі, виноград, яблуня і груша,
цитрусові. Але присутність свинцю в дослі
джуваних зразках значно зменшує прива
бливість такого намулу як сировини для до
брив [18]. Ці особливості треба враховувати
для подальшого застосування цих намулів.
Також у зразках намулів зафіксовано на
явність алюмінію у всіх випадках, та крем
нію і титану у зразку № 3 (табл. 3).
Український та європейський нормативи
поки що не регламентують наявність алю
мінію та титану, але у США існують норми
вмісту цих елементів (розчинні форми), і
особливо це стосується алюмінію [29].
Аналіз вмісту калію та натрію у дослі
джуваних зразках намулу показав, що всі
зразки мають перевищення по калію: зра
зок 1 – у понад 3 рази, зразок 2 – у понад 2
рази, зразок 3 – у понад 4 рази (Табл. 4).
Таблиця 3
Table 3.
Вміст алюмінію, кремнію і титану у зразку намулу
The content of aluminum, silicon and titanium in the sludge sample.
№ зразка Результати визначення, % мас.
Al Si Ti
1 >0.3 – –
2 >0.3 – –
3 >0.3 >1.0 >0.03
Таблиця 4
Table 4.
Вміст калію та натрію в зразках намулу
Potassium and sodium content in sludge samples.
№ зразка Результати визначення, мг/л
К Na
1 39 12
2 31.2 15
3 22 5
111https://ucj.org.ua
К. Д. Першина, А. В. Рак, О. Г. Гайдай, О. В. Бойчук УХЖ № 10/ ТОМ 88
Калій поряд із азотом і фосфором нале
жить до головних елементів живлення рос
лин. Він, безумовно, є необхідним для всіх
рослин, тварин і мікроорганізмів. Спроби
замінити калій близькими до нього еле
ментами (натрієм, літієм, рубідієм) вияви
лися безрезультатними. Критичний період
у засвоєнні калію рослинами припадає на
перші 15 днів після появи сходів. Період
максимального засвоєння, як правило, збі
гається з періодом інтенсивного приросту
біологічної маси. В одних рослин надхо
дження калію закінчується вже до фази
повного цвітіння (льон), або до цвітіння –
початку молочної стиглості (зернові і зер
нобобові). В інших рослин поглинання ка
лію більш розтягнуте і відбувається упро
довж всього вегетаційного періоду (карто
пля, цукровий буряк, капуста). На відміну
від азоту і фосфору, вміст калію більший
у вегетативних органах рослин, ніж у ре
продуктивних. Наприклад, у соломі біль
шості злаків калію більше майже в 2 рази, а
в стеблах кукурудзи – в 5 разів більше, ніж
у зерні. Тому винесення К2О з нетоварною
частиною урожаю, як правило, вище, ніж з
товарною (за винятком зернобобових). Ка
лієлюбні культури – цукровий і кормовий
буряк, картопля, овочі – споживають цей
елемент значно більше, ніж зернові і зерно
бобові культури, льон і багаторічні трави.
Також багато калію споживає соняшник.
У співвідношенні N : Р: К у калієфілів пере
важає калій (2,5–4,5 : 1 : 3,5–6), а в зернових
культурах – азот (2,5–3 : 1 : 1,5–2,2) [19–22,
27, 28].
Аналіз хімічного складу рослин показав,
що кількість натрію в культурах приблиз
но дорівнює кількості калію, тому слід ви
знати натрій таким самим повноправним
макроелементом, як калій, кальцій, сірка,
фосфор, азот і магній. Кількість натрію в
рослинах знаходиться в межах 0,001–4%
(від сухої маси). Серед польових куль
тур, що містять найбільшу кількість цього
макроелемента, можна виділити всі види
буряка (цукровий, кормовий, столовий),
кормову моркву, турнепс, люцерну, капусту
і цикорій. З урожаєм кормового буряка з
ґрунту виноситься натрію до 300 кг/га. Для
цукрового буряка цей показник дещо мен
ший – до 170 кг/га.
Валовий вміст натрію в ґрунтах складає
~1,3%. Основні його запаси представлено
різними силікатними, важкорозчинними
мінералами – він зосереджений переваж
но в кристалічних решітках первинних
мінералів (різновиди натрій-вмісних по
льових шпатів, слюди тощо). В обмінному
положенні в ґрунтовому розчині натрій
входить до складу водорозчинних солей
(карбонат натрію, гідрокарбонат натрію,
сульфат натрію, хлорид натрію, нітрат нат
рію). Завдяки високій розчинності і рух
ливості натрій легко виноситься з ґрунтів
за умови достатньої вологості. У разі по
сушливих кліматичних умов цей елемент
накопичується в ґрунті, викликаючи його
засолення. Існує поширена думка, що при
обробленні ґрунтів немає необхідності до
давати натрій, оскільки його в природі є
вдосталь. Але деякі культури (буряк) добре
сприймають підгодівлю натрій-вмісними
добривами. Нестачу Na можуть також від
чувати рослини, які вирощують за гідропо
нною технологією на штучних субстратах,
або горшкові культури, які вирощують у
регіонах із маломінералізованими водами.
У цих випадках єдине джерело поповнення
дефіциту цього макроелемента – натрієві
112 ISSN 2708-129X. Укр. хім. журн., 2022
ОСОБЛИВОСТІ НАКОПИЧЕННЯ ІОНІВ МЕТАЛІВ У НАМУЛАХ БІОЕНЕРГЕТИЧНОГО КОМПЛЕКСУЗЕЛЕНА ХІМІЯ
добрива. При цьому слід враховувати дея
кі особливості взаємодії їхніх компонентів.
Так, вміст натрію в рослинах значно під
вищується при підгодівлі їх азотними до
бривами за відсутності калійних. Фосфор
майже не здійснює впливу на кількість на
трію в культурах, але в комплексі з азотом
здатний підвищити його, а в разі дефіциту
азоту – знизити. Калійні добрива можуть
призвести до значного зниження вмісту
натрію. Для підвищення вмісту натрію в
рослинах рекомендують вносити до ґрун
тів натрієву селітру. Практикують також
підгодівлю культур низькопроцентними
калійними солями [1, 2].
ВИСНОВКИ. Визначене значення вмісту
токсичних металів (кадмію, свинцю та рту
ті) в намулі біоенергетичного комплексу
менше на порядок за значення ГДК, а на
явність комплексу мікроелементів, заліза,
кальцію, магнію та натрію в намулах робить
їх привабливими для використання як си
ровини для виробництва органо-мінераль
них добрив для вирощування достатньо
широкого спектра сільськогосподарських
та декоративних культур. Розподіл накопи
чення важких металів, особливо кадмію та
свинцю, встановив, що максимальне нако
пичення кадмію та нікелю спостерігають у
поверхневому шарі намулу, свинцю – у се
редньому шарі намулу, а мангану – у гли
бинному (понад 1500 м) шарі. Таким чином,
глибинний шар є найбільш безпечним для
використання його як сировини для вироб
ництва добрив. Але наявність кадмію та
свинцю, що мають кумулятивні властиво
сті, у всіх шарах намулу є фактором ризику
використання намулу як добрив для куль
тур, які будуть використовувати у харчово
му призначенні, але можуть застосовувати
і для вирощування технічних культур та
декоративних рослин. Також присутність
алюмінію та титану у складі намулу потре
бує більш детальнішого дослідження. Ос
таточне рішення є можливим тільки після
проведення польових випробувань із на
ступним аналітичним контролем продукції
та ґрунту після збору врожаю.
Автори висловлюють подяку агро-
промисловому комплексу «Астарта»
за фінансову підтримку досліджень.
FEATURES OF THE ACCUMULATION OF METAL
IONS IN SLUDGES OF THE BIO-ENERGY
COMPLEX
K.D. Pershina1, A.V. Rak1, O.Gayday1,
O.V.Boychuk1
1 V.I. Vernadsky Institute of General and Inor-
ganic Chemistry of the National Academy of
Sciences of Ukraine,
32/34 Academician Palladin Avenue, 03142
Kyiv, Ukraine
e-mail:Pershina@ionc.kiev.ua
A study of the accumulation of metal ions
in the sludge of the bioenergy complex after
burning the plant's raw materials was carried
out. The value of the content of toxic metals
(cadmium, lead, and mercury) is less than an
order of magnitude than the MPC for soils.
The presence of a complex of trace elements,
iron, calcium, magnesium, and sodium in
sludge makes them attractive for use as raw
materials for production of organic-mineral
fertilizers for the cultivation of a sufficiently
113https://ucj.org.ua
К. Д. Першина, А. В. Рак, О. Г. Гайдай, О. В. Бойчук УХЖ № 10/ ТОМ 88
wide range of agricultural and ornamental
crops. It was studied that distribution of heavy
metals in sludge of the filtration fields in dif
ferent depths : 1 – from the surface (1–5 cm),
2 – from the middle (~500 cm) and 3 – from
a depth > 1500 cm. The distribution of metal's
ions accumulation established that the maxi
mum content of cadmium and nickel observed
in the surface layer of silt, lead in the middle
layer, and manganese in the deep (more than
1500 m) layer. Such distribution of heavy me
tals shows, that the maximum concentration of
cadmium and lead takes place in the surface
layer of silt, lead in the middle layer , and man
ganese in the deep (more than 1500 m) layer.
Thus, the deep layer is the safest to use as a
raw material in production of fertilizers. But
the presence of cadmium and lead, which have
cumulative properties, in all layers of sludge is
a risk factor for using sludge as fertilizers for
crops that will be used for food purposes but
can be use for growing technical crops and or
namental plants. Also, the presence of alumi
num and titanium in the composition of the
sludge requires a more detailed study. The fi
nal decision is possible only after conducting
field tests, with subsequent analytical control
of products and soil after harvesting.
Key words: metal ions, bioenergy complex,
sludge, fertilizers, lead, cadmium.
ЛІТЕРАТУРА
1. Фоновий вміст мікроелементів у ґрунтах
України / За ред. А. І. Фатєєва, Я. В. Па
щенка. Харків, 2003. С. 11.
2. Hang RT (1993).The Practical Handbook of
Compost Engineering, Lewis, Boca Raton,
Florida (1993).The Practical Handbook of
Compost Engineering, Lewis, Boca Raton,
Florida.
3. Shanks JB, Gouin FR (1989). Compost value
to ornamental plants. P.120–121. The Biocycle
guide to composting Municipal Wastes. The
J.G press Emmanus, P.A.
4. Список № 4 ОБРД забруднюючих речовин,
затвердженого наказом МОЗ України від
23.02.2000 р. № 30.
5. Почвы. Термины и определения: ГОСТ
27593-88: 1988. [Чинний від 1988-06-30].
М.: Стандатартинформ, 2006. 11 с.
6. Охорона природи. Ґрунти. Класифікація
хімічних речовин для контролю забруднень:
ГОСТ 17.4.1.02-83:1983. [Чинний від 1985-
01-01]. Издательство стандартов № 1984,
ИПК, 1984. 4 с.
7. Ekong E.B., Jaar B.G., Weaver V.M. Lead-relat
ed nephrotoxicity: A review of the epidemio
logic evidence. Kidney Int. 2006. 70. P. 2074–
2084.
8. Goyer R.A. Lead Toxicity: Current Con
cerns. Environ. Health Persp. 1993; 100:
P. 177–187.
9. Navas-Acien A., Guallar E., Silbergeld E.K.,
Rothenberg S.J. Lead exposure and cardiovas
cular disease: A systematic review. Environ.
Health Perspect. 2007. 115. P. 472–482.
doi: 10.1289/ehp.9785.
10. Klaassen C.D., Liu J., Choudhuri S. Metal
lothionein: An intracellular protein to protect
against cadmium toxicity. Annu. Rev. Pharma
col. 1999. 39. P. 267–294.
doi: 10.1146/annurev.pharmtox.39.1.267.
11. Klaassen C.D., Liu J., Diwan B.A. Metallo
thionein protection of cadmium toxicity. Toxi
col. Appl. Pharm. 2009. 238. P. 215–220.
doi: 10.1016/j.taap.2009.03.026.
12. Patrick L. Toxic metals and antioxidants: Part
II. The role of antioxidants in arsenic and
cadmium toxicity. Altern. Med. Rev. 2003. 8.
P. 106–128.
13. Chiou H.Y., Hsueh Y.M., Liaw K.F., Horng S.F.,
Chiang M.H., Pu Y.S., Lin J.S., Huang C.H.,
114 ISSN 2708-129X. Укр. хім. журн., 2022
ОСОБЛИВОСТІ НАКОПИЧЕННЯ ІОНІВ МЕТАЛІВ У НАМУЛАХ БІОЕНЕРГЕТИЧНОГО КОМПЛЕКСУЗЕЛЕНА ХІМІЯ
Chen C.J. Incidence of internal cancers and
ingested inorganic arsenic: A seven-year fol
low-up study in Taiwan. Cancer Res. 1995. 55.
P. 1296–1300.
14. Hartley W., Lepp N.W. Remediation of arsenic
contaminated soils by iron-oxide application,
evaluated in terms of plant productivity, ar
senic and phytotoxic metal uptake. Sci. Total
Environ. 2008. 390: P. 35–44. doi: 10.1016/j.
scitotenv.2007.09.021.
15. Rahman M.A., Rahman M.M., Reichman
S.M., Lim R.P., Naidu R. Heavy metals in Aus
tralian grown and imported rice and vegeta
bles on sale in Australia: Health hazard. Eco
toxicol. Environ. Saf. 2014. 100. P. 53–60. doi:
10.1016/j.ecoenv.2013.11.024.
16. Gaetke L.M., Chow C.K. Copper toxicity, oxi
dative stress, and antioxidant nutrients. Toxi
cology. 2003. 189. P. 147–163.
doi: 10.1016/S0300-483X(03)00159-8.
17. Harmanescu M., Alda L.M., Bordean D.M.,
Gogoasa L., Gergen L. Heavy metals health
risk assessment for population via consump
tion of vegetables grown in old mining area,
a case study: Banat County, Romania. Chem.
Cent. J. 2011. 5. P. 64–73.
doi: 10.1186/1752-153X-5-64.
18. Alexander P.D., Alloway B.J., Dourado A.M.
Genotypic variations in the accumulation of
Cd, Cu, Pb and Zn exhibited by six commonly
grown vegetables. Environ. Pollut. 2006. 144.
P. 736–745.
doi: 10.1016/j.envpol.2006.03.001.
19. Zhu F., Fan W., Wang X., Qu L., Yao S. Health
risk assessment of eight heavy metals in nine
varieties of edible vegetable oils consumed in
China. Food Chem. Toxicol. 2011. 49. P 3081–
3085. doi: 10.1016/j.fct.2011.09.019.
20. Hu J., Wu F., Wu S., Cao Z., Lin X., Wong M.H.
Bioaccessibility, dietary exposure and human
risk assessment of heavy metals from market
vegetables in Hong Kong revealed with an in
vitro gastrointestinal model. Chemosphere.
2013. 91. P. 455–461.
doi: 10.1016/j.chemosphere.2012.11.066.
21. Yang Y., Zhang F.S., Li H.F., Jiang R.F. Accu
mulation of cadmium in the edible parts of six
vegetable species grown in Cd-contaminated
soils. J. Environ. Manag. 2009. 90. P. 1117–
1122. doi: 10.1016/j.jenvman.2008.05.004.
22. Фурдичко О. І. Нормування антропогенного
навантаження на навколишнє природне
середовище / О. І. Фурдичко, В. П. Славов,
А. П. Войцицький. К.: Основа, 2008. 360 с.
23. Аtanassov I. New Bulgarian soil pollution
standards/ I. Аtanassov// Bulg. J. Agric. Sci. –
2008. 14. Р. 68–75.
24. Еколого-геохімічні дослідження об’єктів
довкілля України/ за ред. Е. Я. Жовинського,
І. В. Кураєвої. К: Альфа-реклама, 2012. 156 с.
25. Food and Agriculture Organization of United
Nations: Worlds Fertilizer Trends and Outlook
to 2018. Food and Agriculture Organization of
United Nations, Rome (2015).
26. Akbar H., Sedzro D. M., Khan M., Bellah S.
F., & Billah S. S. (2018). Structure, function
and applications of a classic enzyme: Horsera
dish peroxidase. J. Chem. Environ. Biol. Eng, 2.
P. 52–59.
27. Guidi C. Relation between organic matter of
sewage sludge and physicochemical properties
of soil. In: L’Hermite P. et al. (eds.), Characteri
zation, Treatment and Use of Sewage Sludge,
Springer Netherlands (1981). P. 530–544.
28. Малиш Н. Важкі метали у ґрунтах: стаття /
Н. Малиш. Вісник НАУ. 2009.
29. Cieślik M.B., Namieśnik J., Konieczka P.: Re
view of sewage sludge management: stan
dards, regulations and analytical methods.
J. Clean. Prod. 2015. 90. P. 1–15.
REFERENCES
1. Pashchenka Ya.V., Fatieieva A. I.Fonovyi vmist
mikroelementiv u gruntakh Ukrainy. Za red.
Kharkiv. 2003. 11.
2. Hang RT (1993).The Practical Handbook of
Compost Engineering, Lewis, Boca Raton,
115https://ucj.org.ua
К. Д. Першина, А. В. Рак, О. Г. Гайдай, О. В. Бойчук УХЖ № 10/ ТОМ 88
Florida (1993).The Practical Handbook of
Compost Engineering, Lewis, Boca Raton,
Florida.
3. Shanks J.B., Gouin F.R. Compost value to or
namental plants. The Biocycle guide to com
posting Municipal Wastes. The J.G press Em-
manus, P.A. 1989. 120–121.
4. Spisok № 4 OBRD zabrudniuiuchykh recho
vyn, zatverdzhenoho nakazom MOZ Ukrainy
vid 23.02.2000 р. № 30.
5. Pochvі. Termynі y opredelenyia: GOST 27593-
88: 1988. [Chynnyi vid 1988-06-30]. М.: Stan
datartynform, 2006. 11.
6. Okhorona pryrody. Grunty. Klasyfikatsiia khi
michnykh rechovyn dlia kontroliu zabrudnen:
GOST 17.4.1.02-83:1983. [Chynnyi vid 1985-
01-01]. Yzdatelstvo standartov № 1984, YPK,
1984. 4.
7. Ekong E.B., Jaar B.G., Weaver V.M. Lead-relat
ed nephrotoxicity: A review of the epidemio
logic evidence. Kidney Int. 2006. 70: 2074–
2084.
8. Goyer R.A. Lead Toxicity: Current Concerns.
Environ. Health Persp. 1993. 100: 177–187.
9. Navas-Acien A., Guallar E., Silbergeld E.K.,
Rothenberg S.J. Lead exposure and cardiovas
cular disease: A systematic review. Environ.
Health Perspect. 2007. 115: 472–482.
doi: 10.1289/ehp.9785.
10. Klaassen C.D., Liu J., Choudhuri S. Metal
lothionein: An intracellular protein to protect
against cadmium toxicity. Annu. Rev. Pharma-
col. 1999. 39: 267–294.
doi: 10.1146/annurev.pharmtox.39.1.267.
11. Klaassen C.D., Liu J., Diwan B.A. Metallo
thionein protection of cadmium toxicity. Toxi-
col. Appl. Pharm. 2009. 238: 215–220.
doi: 10.1016/j.taap.2009.03.026.
12. Patrick L. Toxic metals and antioxidants: Part
II. The role of antioxidants in arsenic and cad
mium toxicity. Altern. Med. Rev. 2003. 8: 106–
128.
13. Chiou H.Y., Hsueh Y.M., Liaw K.F., Horng S.F.,
Chiang M.H., Pu Y.S., Lin J.S., Huang C.H.,
Chen C.J. Incidence of internal cancers and
ingested inorganic arsenic: A seven-year fol
low-up study in Taiwan. Cancer Res. 1995. 55:
1296–1300.
14. Hartley W., Lepp N.W. Remediation of arsenic
contaminated soils by iron-oxide application,
evaluated in terms of plant productivity, ar
senic and phytotoxic metal uptake. Sci. Total
Environ. 2008. 390: 35–44.
doi: 10.1016/j.scitotenv.2007.09.021.
15. Rahman M.A., Rahman M.M., Reichman
S.M., Lim R.P., Naidu R. Heavy metals in Aus
tralian grown and imported rice and vegeta
bles on sale in Australia: Health hazard. Eco
toxicol. Environ. Saf. 2014. 100: 53–60.
doi: 10.1016/j.ecoenv.2013.11.024.
16. Gaetke L.M., Chow C.K. Copper toxicity, oxi
dative stress, and antioxidant nutrients. Toxi-
cology. 2003. 189: 147–163.
doi: 10.1016/S0300-483X(03)00159-8.
17. Harmanescu M., Alda L.M., Bordean D.M.,
Gogoasa L., Gergen L. Heavy metals health
risk assessment for population via consump
tion of vegetables grown in old mining area,
a case study: Banat County, Romania. Chem.
Cent. J. 2011. 5: 64–73.
doi: 10.1186/1752-153X-5-64.
18. Alexander P.D., Alloway B.J., Dourado A.M.
Genotypic variations in the accumulation of
Cd, Cu, Pb and Zn exhibited by six commonly
grown vegetables. Environ. Pollut. 2006. 144:
736–745.
doi: 10.1016/j.envpol.2006.03.001.
19. Zhu F., Fan W., Wang X., Qu L., Yao S. Health
risk assessment of eight heavy metals in nine va
rieties of edible vegetable oils consumed in Chi
na. Food Chem. Toxicol. 2011. 49: 3081–3085.
doi: 10.1016/j.fct.2011.09.019.
20. Hu J., Wu F., Wu S., Cao Z., Lin X., Wong M.H.
Bioaccessibility, dietary exposure and human
risk assessment of heavy metals from market
vegetables in Hong Kong revealed with an in
vitro gastrointestinal model. Chemosphere.
2013. 91: 455–461.
116 ISSN 2708-129X. Укр. хім. журн., 2022
ОСОБЛИВОСТІ НАКОПИЧЕННЯ ІОНІВ МЕТАЛІВ У НАМУЛАХ БІОЕНЕРГЕТИЧНОГО КОМПЛЕКСУЗЕЛЕНА ХІМІЯ
doi: 10.1016/j.chemosphere.2012.11.066.
21. Yang Y., Zhang F.S., Li H.F., Jiang R.F. Accu
mulation of cadmium in the edible parts of six
vegetable species grown in Cd-contaminated
soils. J. Environ. Manag. 2009. 90: 1117–1122.
doi: 10.1016/j.jenvman.2008.05.004.
22. Furdychko O.I., Slavov V.P., & Voitsytskyi A.P.
Normuvannia antropohennoho navantazhen
nia na navkolyshnie pryrodne seredovyshche.
K.: Osnova. 2008. 360.
23. Аtanassov I. New Bulgarian soil pollution
standards. Bulg. J. Agric. Sci. 2008. 14: 68–75.
24. Zhovynskyi E.Ia., Kuraieva I.V. Ekoloho-heo
khimichni doslidzhennia obiektiv dovkillia
Ukrainy. K: Alfa-reklama. 2012. 156.
25. FAO F. World fertilizer trends and outlook to
2018. Food and Agriculture Organization of the
United Nations. Reporte. 2015.
26. Akbar H., Sedzro D.M., Khan M., Bellah S.F., &
Billah S.S. Structure, function and applications
of a classic enzyme: Horseradish peroxidase. J.
Chem. Environ. Biol. Eng. 2018. 2: 52–59.
27. Guidi, G. Relationships between organic mat
ter of sewage sludge and physico-chemical
properties of soil. In Characterization, Treat
ment and Use of Sewage Sludge Springer, Dor-
drecht. 1981. 530–544.
28. Malysh N. Vazhki metaly u hruntakh: stattia.
Visnyk NAU. 2009. 67–71.
29. Cieślik M.B., Namieśnik J., Konieczka P. Re
view of sewage sludge management: stan
dards, regulations and analytical methods.
J. Clean. Prod. 2015. 90: 1–15.
Стаття надійшла 16.11.2022.
|
| id | oai:ojs2.1444248.nisspano.web.hosting-test.net:article-488 |
| institution | Ukrainian Chemistry Journal |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | English |
| last_indexed | 2026-07-23T01:08:59Z |
| publishDate | 2022 |
| publisher | V.I.Vernadsky Institute of General and Inorganic Chemistry |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | ucjorgua/7c/83715b689dd427a37a0c52edda74817c.pdf |
| spelling | oai:ojs2.1444248.nisspano.web.hosting-test.net:article-4882026-07-22T08:23:50Z FEATURES OF THE ACCUMULATION OF METAL IONS IN SLUDGES OF THE BIOENERGY COMPLEX Pershina, Katherine Gayday, Olga Boichuk, Oleksandr Rak, Alla metal ions, bioenergy complex, sludge, fertilizers, lead, cadmium A study of the accumulation of metal ions in the sludge of the bioenergy complex after burning the plant's raw materials was carried out. The value of the content of toxic metals (cadmium, lead, and mercury) is less than an order of magnitude than the MPC for soils. The presence of a complex of trace elements, iron, calcium, magnesium, and sodium in sludge makes them attractive for use as raw materials for production of organic-mineral fertilizers for the cultivation of a sufficiently wide range of agricultural and ornamental crops. It was studied that distribution of heavy metals in sludge of the filtration fields in different depths : 1 – from the surface (1–5 cm), 2 – from the middle (~500 cm) and 3 – from a depth > 1500 cm. The distribution of metal's ions accumulation established that the maximum content of cadmium and nickel observed in the surface layer of silt, lead in the middle layer, and manganese in the deep (more than 1500 m) layer. Such distribution of heavy metals shows, that the maximum concentration of cadmium and lead takes place in the surface layer of silt, lead in the middle layer , and manganese in the deep (more than 1500 m) layer. Thus, the deep layer is the safest to use as a raw material in production of fertilizers. But the presence of cadmium and lead, which have cumulative properties, in all layers of sludge is a risk factor for using sludge as fertilizers for crops that will be used for food purposes but can be use for growing technical crops and ornamental plants. Also, the presence of aluminum and titanium in the composition of the sludge requires a more detailed study. The final decision is possible only after conducting field tests, with subsequent analytical control of products and soil after harvesting. V.I.Vernadsky Institute of General and Inorganic Chemistry 2022-11-25 Article Article Green Chemistry application/pdf https://ucj.org.ua/index.php/journal/article/view/488 10.33609/2708-129X.88.10.2022.104-116 Ukrainian Chemistry Journal; Vol. 88 No. 10 (2022): Ukrainian Chemistry Journal; 104-116 Украинский химический журнал; ##issue.vol## 88 ##issue.no## 10 (2022): Ukrainian Chemistry Journal; 104-116 Український хімічний журнал; Том 88 № 10 (2022): Український хімічний журнал; 104-116 2708-129X 2708-1281 en https://ucj.org.ua/index.php/journal/article/view/488/252 Copyright (c) 2022 Katherine Pershina, Olga Gayday, Oleksandr Boichuk, Alla Rak https://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0 |
| spellingShingle | Pershina, Katherine Gayday, Olga Boichuk, Oleksandr Rak, Alla FEATURES OF THE ACCUMULATION OF METAL IONS IN SLUDGES OF THE BIOENERGY COMPLEX |
| title | FEATURES OF THE ACCUMULATION OF METAL IONS IN SLUDGES OF THE BIOENERGY COMPLEX |
| title_full | FEATURES OF THE ACCUMULATION OF METAL IONS IN SLUDGES OF THE BIOENERGY COMPLEX |
| title_fullStr | FEATURES OF THE ACCUMULATION OF METAL IONS IN SLUDGES OF THE BIOENERGY COMPLEX |
| title_full_unstemmed | FEATURES OF THE ACCUMULATION OF METAL IONS IN SLUDGES OF THE BIOENERGY COMPLEX |
| title_short | FEATURES OF THE ACCUMULATION OF METAL IONS IN SLUDGES OF THE BIOENERGY COMPLEX |
| title_sort | features of the accumulation of metal ions in sludges of the bioenergy complex |
| topic_facet | metal ions bioenergy complex sludge fertilizers lead cadmium |
| url | https://ucj.org.ua/index.php/journal/article/view/488 |
| work_keys_str_mv | AT pershinakatherine featuresoftheaccumulationofmetalionsinsludgesofthebioenergycomplex AT gaydayolga featuresoftheaccumulationofmetalionsinsludgesofthebioenergycomplex AT boichukoleksandr featuresoftheaccumulationofmetalionsinsludgesofthebioenergycomplex AT rakalla featuresoftheaccumulationofmetalionsinsludgesofthebioenergycomplex |