POLYMETHYNE DYES WITH THIAZOLO (3,2-a)PYRIMIDINE AND PYRIMIDO(2,1-b)BENZTHIAZOLE SALTS WITH A TRIFLUOROMETHYL GROUP IN THE PYRIMIDINE CYCLE.
There are synthesized various types of polymethine dyes from trifluoromethylthiazolo(3,2-a)pyrimidinium and trifluoromethylpyrimido(2,1-b)benzthiazolium perchlorates various types of polymethine dyes were obtained – styryls, monomethinecyanines, symmetrical and asymmetrical carbocyanines, merocyan...
Збережено в:
| Дата: | 2023 |
|---|---|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Англійська |
| Опубліковано: |
V.I.Vernadsky Institute of General and Inorganic Chemistry
2023
|
| Онлайн доступ: | https://ucj.org.ua/index.php/journal/article/view/552 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Ukrainian Chemistry Journal |
| Завантажити файл: |  |
Репозитарії
Ukrainian Chemistry Journal| _version_ | 1871465943075389440 |
|---|---|
| author | Shulga, Sergii Shulga, Oksana |
| author_facet | Shulga, Sergii Shulga, Oksana |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "Sergii Shulga",
"institution": "Prof at Food Chemistry Department of National University of Food Technologies, Kyiv, Ukraine"
},
{
"author": "Oksana Shulga",
"institution": "Prof at Food Examination Department of National University of Food Technologies, Kyiv, Ukraine"
}
] |
| author_sort | Shulga, Sergii |
| baseUrl_str | https://ucj.org.ua/index.php/journal/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2026-07-22T08:23:52Z |
| description | There are synthesized various types of polymethine dyes from trifluoromethylthiazolo(3,2-a)pyrimidinium and trifluoromethylpyrimido(2,1-b)benzthiazolium perchlorates various types of polymethine dyes were obtained – styryls, monomethinecyanines, symmetrical and asymmetrical carbocyanines, merocyanines. The absorption maxima and their intensities are determined for each dye, absorption characteristics curves and elemental analysis data for Carbon, Hydrogen and Sulfur are provided. As a result of the dyes absorption maxima analysis containing a tri-fluoromethyl group in the pyrimidine ring and synthesized in this reaserch with the absorption maxima of dyes without a trifluoromethyl group in the pyrimidine ring, the bathochromic effect of the trifluoromethyl group on the dyes absorption maxima was established. The phenyl in the fifth position of the thiazole ring causes a bathochromic shift of the dye absorption maximum. There are characteristics of the absorption curve. The α- and γ-derivatives of monocyanines have a significant difference. The curve is flat with one absorption maximum for α-derivatives.The curve is narrower and contains two absorption maxima for γ-derivatives. The absorption curves of merocyanines also contain two maxima. The results of elemental analysis for Carbon, Hydrogen and Sulfur are presented. The resulting polymethine dyes are easily synthesized from thiazolo(3,2-a)pyrimidinium and pyramido(2,3-b)benzthiazole in an acetic anhydride medium with product output at least 41%. The styrene product output are 53–93%. Synthesized dyes are crystallized from acetic anhydride. Symmetrical carbocyanines are crystallized from dimethylformamide. |
| doi_str_mv | 10.33609/2708-129X.89.05.2023.26-36 |
| first_indexed | 2025-09-24T17:43:51Z |
| format | Article |
| fulltext |
26 ISSN 2708-129X. Укр. хім. журн., 2023
УДК 547.97+547.789.6+547.859.3 doi: 10.33609/2708-129X.89.05.2023.26-36
ПОЛІМЕТИНОВІ БАРВНИКИ З ТІАЗОЛО(3,2-а)ПІРИМІДИНІЄВИХ
І ПІРИМІДО(2,1-b)БЕНЗТІАЗОЛІЄВИХ СОЛЕЙ З ТРИФТОР
МЕТИЛЬНОЮ ГРУПОЮ В ПІРИМІДИНОВОМУ ЦИКЛІ
С. І. Шульга, О. С. Шульга
Національний університет харчових технологій,
вул. Володимирська 68, Київ 01601, Україна
е-mail: shulgasi2015@gmail.com
Із синтезованих нами перхлоратів трифторметилтіазоло(3,2-а)піримідинію і
трифторметилпіримідо(2,1-b)бензтіазолію отримано поліметинові барвники різного
типу – стирили, монометинцианіни, симетричні і несиметричні карбоціаніни, мероці-
аніни. Для кожного барвника визначено максимуми поглинання та їхні інтенсивності,
надано характеристики кривим поглинання та дані елементного аналізу по Карбону,
Гідрогену і Сульфуру. У результаті аналізу максимумів поглинання барвниками, які
містять трифторметильну групу в піримідиновому циклі і які було синтезовано в цій
роботі з максимумами поглинання барвників без трифторметильної групи в піриміди-
новому кільці, нами було також встановлено батохромний вплив трифторметильної
групи на максимуми поглинання барвників. Наявність фенілу в п`ятому положенні
тіазольного кільця cпричиняє батохромне зміщення максимуму поглинання барвника.
Ключові слова: трифторметилтіазоло(3,2-а)піримідиній, трифторметилпіримі-
до(2,1-b)бензтіазолій, поліметинові барвники, спектри поглинання, інтенсивність.
ВСТУП. Поліметинові барвники – це ве-
ликий клас синтетичних і природних барв-
ників, які мають у своєму складі електро
нодонорні і електроакцепторні групи, з’єд-
нані ланцюгами вільних або заміщених
метинових груп (-СН=) і містять при цьому
непарну кількість атомів Карбону в такому
ланцюзі. Перший поліметиновий барвник
синтезував Г. Вільямс у 1858 році, який от-
римав назву «ціанін» (від грецького «ціа-
нос» – синій). Звідси походить інша назва
поліметинових барвників – ціаніни. Зазна-
чені барвники відзначаються яскравим і
чистим кольором, але нестійкі до дії лугів,
мінеральних кислот і світла. Структурними
змінами в ядрах та ланцюзі можна досягти
будь-якого кольору. Ціаніни застосовують
у медицині та біології як оптичні індикато-
ри, у виробництві фотографічних товарів,
лазерів та в інших галузях техніки, які ви-
користовують сенсибілізуючі властивості
цієї групи барвників [1–5].
27https://ucj.org.ua
С. І. Шульга, О. С. Шульга УХЖ № 05 / ТОМ 89
Рис. 1. Структура першого синтезованого ціаніну
Figure 1. The structure of the first synthesized cya-
nine.
Великий вклад у вивчення ціанінових
барвників вніс А. І. Кіпріянов. Піонерські
наукові праці А. І. Кіпріянова та його учнів
в області симетрії, просторової будови, за-
міщення в поліметиленовому хромофорі, у
взаємодії хромофорів, сольватохромії ста-
ли основою сучасної теорії колірності орга-
нічних сполук [6].
ЕКСПЕРИМЕНТ І ОБГОВОРЕННЯ РЕ-
ЗУЛЬТАТІВ. Відомо [7], що тіазоло(3,2-а)
піримідинієві солі та їхні бензопохідні, які
містять метильні або метиленові групи в
α- і (або) γ-положеннях до четвертинного
атома азоту, в піримідиновому циклі здатні
утворювати поліметинові барвники.
Раніше нами [7] було отримано барвни-
ки-стирили II і III з тіазоло(3,2-а)піримі-
динієвих солей, які містять одну метильну
групу в α,- та γ-положеннях до четвертин-
ного атома Нітрогену:
УДК 547.97+547.789.6+547.859.3
ПОЛІМЕТИНОВІ БАРВНИКИ З ТІАЗОЛО(3,2-а)ПІРИМІДИНІЄВИХ І
ПІРИМІДО(2,1-b)БЕНЗТІАЗОЛІЄВИХ СОЛЕЙ З ТРИФТОРМЕТИЛЬНОЮ ГРУПОЮ
В ПІРИМІДИНОВОМУ ЦИКЛІ
С. І. Шульга, О. С. Шульга
Національний університет харчових технологій, вул. Володимирська 68, Київ 01601, Україна
е-mail: shulgasi2015@gmail.com
Із синтезованих нами перхлоратів трифторметилтіазоло(3,2-а)піримідинію і
трифторметилпіримідо(2,1-b)бензтіазолію отримано поліметинові барвники різного типу – стирили,
монометинцианіни, симетричні і несиметричні карбоціаніни, мероціаніни. Для кожного барвника
визначено максимуми поглинання та їхні інтенсивності, надано характеристики кривим поглинання
та дані елементного аналізу по Карбону, Гідрогену і Сульфуру. У результаті аналізу максимумів
поглинання барвниками, які містять трифторметильну групу в піримідиновому циклі і які було
синтезовано в цій роботі з максимумами поглинання барвників без трифторметильної групи в
піримідиновому кільці, нами було також встановлено батохромний вплив трифторметильної групи на
максимуми поглинання барвників. Наявність фенілу в п`ятому положенні тіазольного кільця
cпричиняє батохромне зміщення максимуму поглинання барвника.
Ключові слова: трифторметилтіазоло(3,2-а)піримідиній, трифторметилпіримідо(2,1-
b)бензтіазолій, поліметинові барвники, спектри поглинання, інтенсивність.
ВСТУП. Поліметинові барвники – це великий клас синтетичних і природних
барвників, які мають у своєму складі електронодонорні і електроакцепторні групи, з’єднані
ланцюгами вільних або заміщених метинових груп (-СН=) і містять при цьому непарну
кількість атомів Карбону в такому ланцюзі. Перший поліметиновий барвник синтезував
Г. Вільямс у 1858 році, який отримав назву «ціанін» (від грецького «ціанос» – синій). Звідси
походить інша назва поліметинових барвників – ціаніни. Зазначені барвники відзначаються
яскравим і чистим кольором, але нестійкі до дії лугів, мінеральних кислот і світла.
Структурними змінами в ядрах та ланцюзі можна досягти будь-якого кольору. Ціаніни
застосовують у медицині та біології як оптичні індикатори, у виробництві фотографічних
товарів, лазерів та в інших галузях техніки, які використовують сенсибілізуючі властивості
цієї групи барвників [1–5].
N
+
N X
-
І
Рис. 1. Структура першого синтезованого ціаніну
Figure 1. The structure of the first synthesized cyanine.
Великий вклад у вивчення ціанінових барвників вніс А. І. Кіпріянов. Піонерські
наукові праці А. І. Кіпріянова та його учнів в області симетрії, просторової будови,
Рис. 2. Структури α-стирилу (ІІ) та γ-стирилу (ІІІ)
Figure 2. The structures of α-styryl (II) and γ-styryl (III).
заміщення в поліметиленовому хромофорі, у взаємодії хромофорів, сольватохромії стали
основою сучасної теорії кольоровості органічних сполук [6].
ЕКСПЕРИМЕНТ І ОБГОВОРЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ. Відомо [4], що тіазоло(3,2-
а)піримідинієві солі та їхні бензопохідні, які містять метильні або метиленові групи в α- і
(або) γ-положеннях до четвертинного атома азоту, в піримідиновому циклі здатні
утворювати поліметинові барвники.
Раніше нами [7] було отримано барвники-стирили II і III з тіазоло(3,2-
а)піримідинієвих солей, які містять одну метильну групу в α,- та γ-положеннях до
четвертинного атома Нітрогену:
(CH3)2N CH CH
R
N S R
ClO4
N+
- 1
(CH3)2N CH CH
R
N S R
ClO4
N+
- 1
II III
Рис. 2. Структури α-стирилу (ІІ) та γ-стирилу (ІІІ)
Figure 2. The structures of α-styryl (II) and γ-styryl (III).
Із диметильних похідних тіазоло(3,2-а)піримідинієвих солей було отримано барвники-
стирили за обома метильними групами IV, а також по одній з них V і підтверджено методом
ЯМР будову останнього:
(CH3)2N
(CH3)2N CH
CH
R
N S RCHCH
ClO4
N +
- 1
(CH3)2N CH
CH
R
N S RCH3
ClO4
N +
- 1
IV V
Рис. 3. Диметил стирил (IV) та α-монометилстирил (V)
Figure 3. The dimethylstyryl (IV) and α-monomethylstyryl (V).
Було також встановлено [7], що ізомерні барвники-стирили II і III незначно відрізняються за
положенням, λмакс. поглинання 532/4,84 і 530/4,55 нм/Igξ близькі (дещо глибше забарвлений
α-стирил), але інтенсивність поглинання у α-стирила більша, ніж у γ-стирила.
Із отриманих нами перхлоратів трифторметилтіазоло(3,2-а)піримідинію і
трифторметилпірамідо(2,1-b)бензтіазолію синтезували 10 барвників стирилів: А1 R=R=H;
A2 R=H, R1=CH3; А3 R=H, R1=C6H5; А4 R=H, R1=п-хлолрфеніл; А5 R=H, R1=п-метилфеніл;
А6 R=R1=CH3; А7 R=R1=C6H5; Б8 R=H; Б9 R=Cl; Б10 R=NO2 (див. експериментальну
частину).
заміщення в поліметиленовому хромофорі, у взаємодії хромофорів, сольватохромії стали
основою сучасної теорії кольоровості органічних сполук [6].
ЕКСПЕРИМЕНТ І ОБГОВОРЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ. Відомо [4], що тіазоло(3,2-
а)піримідинієві солі та їхні бензопохідні, які містять метильні або метиленові групи в α- і
(або) γ-положеннях до четвертинного атома азоту, в піримідиновому циклі здатні
утворювати поліметинові барвники.
Раніше нами [7] було отримано барвники-стирили II і III з тіазоло(3,2-
а)піримідинієвих солей, які містять одну метильну групу в α,- та γ-положеннях до
четвертинного атома Нітрогену:
(CH3)2N CH CH
R
N S R
ClO4
N+
- 1
(CH3)2N CH CH
R
N S R
ClO4
N+
- 1
II III
Рис. 2. Структури α-стирилу (ІІ) та γ-стирилу (ІІІ)
Figure 2. The structures of α-styryl (II) and γ-styryl (III).
Із диметильних похідних тіазоло(3,2-а)піримідинієвих солей було отримано барвники-
стирили за обома метильними групами IV, а також по одній з них V і підтверджено методом
ЯМР будову останнього:
(CH3)2N
(CH3)2N CH
CH
R
N S RCHCH
ClO4
N +
- 1
(CH3)2N CH
CH
R
N S RCH3
ClO4
N +
- 1
IV V
Рис. 3. Диметил стирил (IV) та α-монометилстирил (V)
Figure 3. The dimethylstyryl (IV) and α-monomethylstyryl (V).
Було також встановлено [7], що ізомерні барвники-стирили II і III незначно відрізняються за
положенням, λмакс. поглинання 532/4,84 і 530/4,55 нм/Igξ близькі (дещо глибше забарвлений
α-стирил), але інтенсивність поглинання у α-стирила більша, ніж у γ-стирила.
Із отриманих нами перхлоратів трифторметилтіазоло(3,2-а)піримідинію і
трифторметилпірамідо(2,1-b)бензтіазолію синтезували 10 барвників стирилів: А1 R=R=H;
A2 R=H, R1=CH3; А3 R=H, R1=C6H5; А4 R=H, R1=п-хлолрфеніл; А5 R=H, R1=п-метилфеніл;
А6 R=R1=CH3; А7 R=R1=C6H5; Б8 R=H; Б9 R=Cl; Б10 R=NO2 (див. експериментальну
частину).
Із диметильних похідних тіазоло(3,2-а)
піримідинієвих солей було отримано барв-
ники-стирили за обома метильними група-
ми IV, а також по одній з них V і підтвер-
джено методом ЯМР будову останнього:
Рис. 3. Диметил стирил (IV) та α-монометилстирил (V)
Figure 3. The dimethylstyryl (IV) and α-monomethylstyryl (V).
28 ISSN 2708-129X. Укр. хім. журн., 2023
ПОЛІМЕТИНОВІ БАРВНИКИ З ТІАЗОЛО(3,2-а)ПІРИМІДИНІЄВИХ І ПІРИМІДО(2,1-b)БЕНЗТІАЗОЛІЄВИХ СОЛЕЙ
З ТРИФТОРМЕТИЛЬНОЮ ГРУПОЮ В ПІРИМІДИНОВОМУ ЦИКЛІОРГАНІЧНА ХІМІЯ
Було також встановлено [7], що ізомерні
барвники-стирили II і III незначно відріз-
няються за положенням, λмакс. поглинан-
ня 532/4,84 і 530/4,55 нм/Igξ близькі (дещо
глибше забарвлений α-стирил), але інтен-
сивність поглинання у α-стирила більша,
ніж у γ-стирила.
Із отриманих нами перхлоратів трифтор
метилтіазоло(3,2-а)піримідинію і трифтор
метилпірамідо(2,1-b)бензтіазолію синтезу
вали 10 барвників стирилів: А1 R=R=H; A2
R=H, R1=CH3; А3 R=H, R1=C6H5; А4 R=H,
R1=п-хлорфеніл; А5 R=H, R1=п-метилфе-
ніл; А6 R=R1=CH3; А7 R=R1=C6H5; Б8 R=H;
Б9 R=Cl; Б10 R=NO2 (див. експерименталь-
ну частину).
Рис. 4. Схема синтезу стиролів
Figure 4. The styrenes synthesis scheme.
(CH3)2N CH
CH
R
N S RCF3
N(CH3)2
C
OH
CH3
R
N S RCF3
ClO4
N +
- 1
ClO4
N +
- 1
+
- H2O
R = R1 = H ; R1 = CH3 , C6H5
Рис. 4. Схема синтезу стиролів
Figure 4. The styrenes synthesis scheme.
Синтезовані стирили з трифторметильною групою в піримідиновому циклі мають
батохромний зсув максимуму поглинання на 6–12 нм порівняно зі стирилами без
трифторметильної групи, отриманих раніше, а саме: А1 R=R=H (532 нм); А2 R=H, R1=C6 H5
(540 нм); Б3 R=H, (567 нм). Максимуми поглинання відповідних барвників із
трифторметильною групою такі: 542, 546 і 579 нм.
У результаті реакції взаємодії перхлоратів трифторметилтіазоло(3,2-а)піримідинію і
трифторметилпіримідо(2,1-b)бензтіазолію з 3-метил-2-меркаптобензтіазолієм утворюються
монометинціаніни: А11 R=R=H; А12 R=H, R=C6H5; Б13 R=H; Б14 R=Cl.
CH
R
N S RCF3
S
N
CH3
CH3
R
N S RCF3
N
+
SCH3S
CH3
-CH3SH
-HI ClO4
N +
- 1
ClO4
N
+
- 1
+
R = R1= H ; R1 = C6H5
I-
+
Рис. 5. Схема синтезу моноціанінів
Figure 5. The monocyanine synthesis scheme.
α-Монометинціанін за максимумом поглинання мало відрізняється від γ-
монометинціанінів (468 і 464 нм відповідно), але на відміну від барвників стирилів
інтенсивність поглинання приблизно вдвічі більша у γ-монометинціанінів. Для
монометинціанінів із трифторметильною групою в піримідиновому циклі спостерігаємо
батохромне зміщення. Так, у монометинціаніні А R=R1=H (без трифторметильної групи)
максимум поглинання становить 468 нм. Для А11 R=R=H – 483 нм і для А12 R=H, R1=C6H5 -
497 нм. Крім того, криві поглинання у α- і γ-похідних моноціанінів дуже відрізняються: для
перших притаманна типова відносно полога крива з одним максимумом поглинання, для
інших – більш вузька, з двома максимумами поглинання. Монометинціаніни А11 R=R1=H;
А12 R=H, R1=C6H5; Б13 R=H; Б14 R=Cl, синтезовані нами з трифторметилтіазоло(3,2-
а)піримідинію, мають пологу криву поглинання з одним максимумом, що характерно для
структури α-монометинціаніну та в результаті конденсації 2-амінотіазолу з
трифторметилацетилацетоном утворюється один ізомер, а саме з α-метильною групою до
четвертинного атома Нітрогену.
У результаті реакції взаємодії перхлоратів трифторметилтіазоло(3,2-а)піримідинію і
трифторметилтіазоло(3,2-а)піримідинію з 1,3,3-триметил-2-(етен-11-аль-21)індоліном
утворюються несиметричні карбоціаніни: А15 R=R1=H; А16 R=H, R1=C6H5; Б17 R=H. Для
(CH3)2N CH
CH
R
N S RCF3
N(CH3)2
C
OH
CH3
R
N S RCF3
ClO4
N +
- 1
ClO4
N +
- 1
+
- H2O
R = R1 = H ; R1 = CH3 , C6H5
Рис. 4. Схема синтезу стиролів
Figure 4. The styrenes synthesis scheme.
Синтезовані стирили з трифторметильною групою в піримідиновому циклі мають
батохромний зсув максимуму поглинання на 6–12 нм порівняно зі стирилами без
трифторметильної групи, отриманих раніше, а саме: А1 R=R=H (532 нм); А2 R=H, R1=C6 H5
(540 нм); Б3 R=H, (567 нм). Максимуми поглинання відповідних барвників із
трифторметильною групою такі: 542, 546 і 579 нм.
У результаті реакції взаємодії перхлоратів трифторметилтіазоло(3,2-а)піримідинію і
трифторметилпіримідо(2,1-b)бензтіазолію з 3-метил-2-меркаптобензтіазолієм утворюються
монометинціаніни: А11 R=R=H; А12 R=H, R=C6H5; Б13 R=H; Б14 R=Cl.
CH
R
N S RCF3
S
N
CH3
CH3
R
N S RCF3
N
+
SCH3S
CH3
-CH3SH
-HI ClO4
N +
- 1
ClO4
N
+
- 1
+
R = R1= H ; R1 = C6H5
I-
+
Рис. 5. Схема синтезу моноціанінів
Figure 5. The monocyanine synthesis scheme.
α-Монометинціанін за максимумом поглинання мало відрізняється від γ-
монометинціанінів (468 і 464 нм відповідно), але на відміну від барвників стирилів
інтенсивність поглинання приблизно вдвічі більша у γ-монометинціанінів. Для
монометинціанінів із трифторметильною групою в піримідиновому циклі спостерігаємо
батохромне зміщення. Так, у монометинціаніні А R=R1=H (без трифторметильної групи)
максимум поглинання становить 468 нм. Для А11 R=R=H – 483 нм і для А12 R=H, R1=C6H5 -
497 нм. Крім того, криві поглинання у α- і γ-похідних моноціанінів дуже відрізняються: для
перших притаманна типова відносно полога крива з одним максимумом поглинання, для
інших – більш вузька, з двома максимумами поглинання. Монометинціаніни А11 R=R1=H;
А12 R=H, R1=C6H5; Б13 R=H; Б14 R=Cl, синтезовані нами з трифторметилтіазоло(3,2-
а)піримідинію, мають пологу криву поглинання з одним максимумом, що характерно для
структури α-монометинціаніну та в результаті конденсації 2-амінотіазолу з
трифторметилацетилацетоном утворюється один ізомер, а саме з α-метильною групою до
четвертинного атома Нітрогену.
У результаті реакції взаємодії перхлоратів трифторметилтіазоло(3,2-а)піримідинію і
трифторметилтіазоло(3,2-а)піримідинію з 1,3,3-триметил-2-(етен-11-аль-21)індоліном
утворюються несиметричні карбоціаніни: А15 R=R1=H; А16 R=H, R1=C6H5; Б17 R=H. Для
Синтезовані стирили з трифторметиль-
ною групою в піримідиновому циклі мають
батохромний зсув максимуму поглинан-
ня на 6–12 нм порівняно зі стирилами без
трифторметильної групи, отриманих ра-
ніше, а саме: А1 R=R=H (532 нм); А2 R=H,
R1=C6 H5 (540 нм); Б3 R=H, (567 нм). Мак-
симуми поглинання відповідних барвників
із трифторметильною групою такі: 542, 546
і 579 нм.
У результаті реакції взаємодії перхлора-
тів трифторметилтіазоло(3,2-а)піримідинію
і трифторметилпіримідо(2,1-b)бензтіазолію
з 3-метил-2-меркаптобензтіазолієм утворю-
ються монометинціаніни: А11 R=R=H; А12
R=H, R=C6H5; Б13 R=H; Б14 R=Cl.
Рис. 5. Схема синтезу моноціанінів
Figure 5. The monocyanine synthesis scheme.
29https://ucj.org.ua
С. І. Шульга, О. С. Шульга УХЖ № 05 / ТОМ 89
α-Монометинціанін за максимумом по-
глинання мало відрізняється від γ-мономе-
тинціанінів (468 і 464 нм відповідно), але на
відміну від барвників стирилів інтенсив-
ність поглинання приблизно вдвічі більша
у γ-монометинціанінів. Для монометинці-
анінів із трифторметильною групою в пі-
римідиновому циклі спостерігаємо бато-
хромне зміщення. Так, у монометинціаніні
А R=R1=H (без трифторметильної групи)
максимум поглинання становить 468 нм.
Для А11 R=R=H – 483 нм і для А12 R=H,
R1=C6H5 - 497 нм. Крім того, криві погли-
нання у α- і γ-похідних моноціанінів дуже
відрізняються: для перших притаманна ти-
пова відносно полога крива з одним мак-
симумом поглинання, для інших – більш
вузька, з двома максимумами поглинання.
Монометинціаніни А11 R=R1=H; А12 R=H,
R1=C6H5; Б13 R=H; Б14 R=Cl, синтезовані
нами з трифторметилтіазоло(3,2-а)піри-
мідинію, мають пологу криву поглинання
з одним максимумом, що характерно для
структури α-монометинціаніну та в резуль-
таті конденсації 2-амінотіазолу з трифтор
метилацетилацетоном утворюється один
ізомер, а саме з α-метильною групою до
четвертинного атома Нітрогену.
У результаті реакції взаємодії перхлора-
тів трифторметилтіазоло(3,2-а)піриміди-
нію і трифторметилтіазоло(3,2-а)піримі-
динію з 1,3,3-триметил-2-(етен-11-аль-21)
індоліном утворюються несиметричні кар-
боціаніни: А15 R=R1=H; А16 R=H, R1=C6H5;
Б17 R=H. Для барвника А15 (R=R1=H) λмакс.
становить 572 нм, а за наявності фенілу в
четвертому положенні тіазольного кільця
батохромно зміщує λмакс. до 577 нм.
Рис. 6. Схема синтезу несиметричних карбоціанінів
Figure 6. The asymmetric carbocyanines synthesis scheme.
барвника А15 (R=R1=H) λмакс. становить 572 нм, а за наявності фенілу в четвертому
положенні тіазольного кільця батохромно зміщує λмакс. до 577 нм.
R
N S RCF3
CHN
CH3
CH
CH3
CH3
CH
CH3
R
N S RCF3
CH
CH3
CH3
CH3
NC
O
H
ClO4
N +
- 1
ClO4
N +
- 1
+
R = R1= H ; R1 = C6H5
-H2O
Рис. 6. Схема синтезу несиметричних карбоціанінів
Figure 6. The asymmetric carbocyanines synthesis scheme.
Із перхлоратів трифторометилтіазоло(3,2-а)піримідинію і трифторметилпіримідо(2,1-b)
бензтіазолію синтезовано симетричні карбоціаніни 18 і 19:
CF3
R
R
N
+
S N
CH CH CH
R
N S RCF3
ClO4
N
- 11
CF3
N
+
S N
CH CH CH
N SCF3
ClO4
N
-
18 19
Рис. 7. Структури симетричних карбоціанінів: 18 – з 5-метил-7-
трифторометилтіазоло(3,2-а)піримідинію, 19 – з 4-метилпіридо(2,1-b)бензтіазолію
Figure 7. The structures of symmetrical carbocyanines: 18 – from 5-methyl-7-
trifluoromethylthiazolo(3,2-a)pyrimidinium, 19 – from 4-methylpyrido(2,1-b)benzthiazolium.
Максимуми поглинання симетричних карбоціанінів 18 і 19 із трифторметильною групою в
піримідиновому циклі зміщені батохромно. Так, максимум поглинання барвника 18
становить 612 нм, а барвника 19 – 651 нм. Максимуми поглинання симетричних
карбоціанінів, які не мають трифторметильної групи в піримідиновому циклі і були
синтезовані нами раніше, становлять 604 і 638 нм відповідно.
У результаті реакції взаємодії перхлоратів трифторметилтіазоло(3,2-а)піримідинію і
5-ацетанілідометил N-етилроданіну утворюються мероціаніни: А21 R=R=H; А22 R=H,
R=CH3; А23 R=H, R=C6H5. Крива поглинання мероціанінів має два піки. Так, для
мероціаніну А21 максимуми поглинання знаходяться при 533/4,79 і 552/4,81 нм/Igξ. У
мероціаніні, який не має трифторметильної групи в піримідиновому кільці і був
синтезований нами, максимуми поглинання знаходяться при 523/4,78 і 546/4,79 нм/Igξ.
Спостерігаємо батохромний вплив трифторметильної групи.
CH3
R
N S RCF3
CH
C2H5
S
N SO
N
C6H5
COCH3
(C2H5)3N
C2H5
S
N OS
CH
R
N S RCF3
CH
N
1ClO4
N +
- 1
+
R = R1= H ; R1 = CH3
Рис. 8. Схема синтезу мероціанінів
Figure 8. The merocyanins synthesis scheme.
барвника А15 (R=R1=H) λмакс. становить 572 нм, а за наявності фенілу в четвертому
положенні тіазольного кільця батохромно зміщує λмакс. до 577 нм.
R
N S RCF3
CHN
CH3
CH
CH3
CH3
CH
CH3
R
N S RCF3
CH
CH3
CH3
CH3
NC
O
H
ClO4
N +
- 1
ClO4
N +
- 1
+
R = R1= H ; R1 = C6H5
-H2O
Рис. 6. Схема синтезу несиметричних карбоціанінів
Figure 6. The asymmetric carbocyanines synthesis scheme.
Із перхлоратів трифторометилтіазоло(3,2-а)піримідинію і трифторметилпіримідо(2,1-b)
бензтіазолію синтезовано симетричні карбоціаніни 18 і 19:
CF3
R
R
N
+
S N
CH CH CH
R
N S RCF3
ClO4
N
- 11
CF3
N
+
S N
CH CH CH
N SCF3
ClO4
N
-
18 19
Рис. 7. Структури симетричних карбоціанінів: 18 – з 5-метил-7-
трифторометилтіазоло(3,2-а)піримідинію, 19 – з 4-метилпіридо(2,1-b)бензтіазолію
Figure 7. The structures of symmetrical carbocyanines: 18 – from 5-methyl-7-
trifluoromethylthiazolo(3,2-a)pyrimidinium, 19 – from 4-methylpyrido(2,1-b)benzthiazolium.
Максимуми поглинання симетричних карбоціанінів 18 і 19 із трифторметильною групою в
піримідиновому циклі зміщені батохромно. Так, максимум поглинання барвника 18
становить 612 нм, а барвника 19 – 651 нм. Максимуми поглинання симетричних
карбоціанінів, які не мають трифторметильної групи в піримідиновому циклі і були
синтезовані нами раніше, становлять 604 і 638 нм відповідно.
У результаті реакції взаємодії перхлоратів трифторметилтіазоло(3,2-а)піримідинію і
5-ацетанілідометил N-етилроданіну утворюються мероціаніни: А21 R=R=H; А22 R=H,
R=CH3; А23 R=H, R=C6H5. Крива поглинання мероціанінів має два піки. Так, для
мероціаніну А21 максимуми поглинання знаходяться при 533/4,79 і 552/4,81 нм/Igξ. У
мероціаніні, який не має трифторметильної групи в піримідиновому кільці і був
синтезований нами, максимуми поглинання знаходяться при 523/4,78 і 546/4,79 нм/Igξ.
Спостерігаємо батохромний вплив трифторметильної групи.
CH3
R
N S RCF3
CH
C2H5
S
N SO
N
C6H5
COCH3
(C2H5)3N
C2H5
S
N OS
CH
R
N S RCF3
CH
N
1ClO4
N +
- 1
+
R = R1= H ; R1 = CH3
Рис. 8. Схема синтезу мероціанінів
Figure 8. The merocyanins synthesis scheme.
Із перхлоратів трифторометилтіазо-
ло(3,2-а)піримідинію і трифторметилпіри-
мідо(2,1-b) бензтіазолію синтезовано симе-
тричні карбоціаніни 18 і 19:
Рис. 7. Структури симетричних карбоціанінів: 18 – з 5-метил-7-трифторометил-
тіазоло(3,2-а)піримідинію, 19 – з 4-метилпіридо(2,1-b)бензтіазолію
Figure 7. The structures of symmetrical carbocyanines: 18 – from 5-methyl-7-trifluoro-
methylthiazolo(3,2-a)pyrimidinium, 19 – from 4-methylpyrido(2,1-b)benzthiazolium.
30 ISSN 2708-129X. Укр. хім. журн., 2023
ПОЛІМЕТИНОВІ БАРВНИКИ З ТІАЗОЛО(3,2-а)ПІРИМІДИНІЄВИХ І ПІРИМІДО(2,1-b)БЕНЗТІАЗОЛІЄВИХ СОЛЕЙ
З ТРИФТОРМЕТИЛЬНОЮ ГРУПОЮ В ПІРИМІДИНОВОМУ ЦИКЛІОРГАНІЧНА ХІМІЯ
Максимуми поглинання симетричних
карбоціанінів 18 і 19 із трифторметильною
групою в піримідиновому циклі зміщені
батохромно. Так, максимум поглинання
барвника 18 становить 612 нм, а барвни-
ка 19 – 651 нм. Максимуми поглинання
симетричних карбоціанінів, які не мають
трифторметильної групи в піримідиново-
му циклі і були синтезовані нами раніше,
становлять 604 і 638 нм відповідно.
У результаті реакції взаємодії перхлора-
тів трифторметилтіазоло(3,2-а)піриміди-
нію і 5-ацетанілідометил N-етилроданіну
утворюються мероціаніни: А21 R=R=H;
А22 R=H, R=CH3; А23 R=H, R=C6H5. Крива
поглинання мероціанінів має два піки. Так,
для мероціаніну А21 максимуми поглинання
знаходяться при 533/4,79 і 552/4,81 нм/Igξ.
У мероціаніні, який не має трифторме-
тильної групи в піримідиновому кіль-
ці і був синтезований нами, максимуми
поглинання знаходяться при 523/4,78 і
546/4,79 нм/Igξ. Спостерігаємо батохром-
ний вплив трифторметильної групи.
барвника А15 (R=R1=H) λмакс. становить 572 нм, а за наявності фенілу в четвертому
положенні тіазольного кільця батохромно зміщує λмакс. до 577 нм.
R
N S RCF3
CHN
CH3
CH
CH3
CH3
CH
CH3
R
N S RCF3
CH
CH3
CH3
CH3
NC
O
H
ClO4
N +
- 1
ClO4
N +
- 1
+
R = R1= H ; R1 = C6H5
-H2O
Рис. 6. Схема синтезу несиметричних карбоціанінів
Figure 6. The asymmetric carbocyanines synthesis scheme.
Із перхлоратів трифторометилтіазоло(3,2-а)піримідинію і трифторметилпіримідо(2,1-b)
бензтіазолію синтезовано симетричні карбоціаніни 18 і 19:
CF3
R
R
N
+
S N
CH CH CH
R
N S RCF3
ClO4
N
- 11
CF3
N
+
S N
CH CH CH
N SCF3
ClO4
N
-
18 19
Рис. 7. Структури симетричних карбоціанінів: 18 – з 5-метил-7-
трифторометилтіазоло(3,2-а)піримідинію, 19 – з 4-метилпіридо(2,1-b)бензтіазолію
Figure 7. The structures of symmetrical carbocyanines: 18 – from 5-methyl-7-
trifluoromethylthiazolo(3,2-a)pyrimidinium, 19 – from 4-methylpyrido(2,1-b)benzthiazolium.
Максимуми поглинання симетричних карбоціанінів 18 і 19 із трифторметильною групою в
піримідиновому циклі зміщені батохромно. Так, максимум поглинання барвника 18
становить 612 нм, а барвника 19 – 651 нм. Максимуми поглинання симетричних
карбоціанінів, які не мають трифторметильної групи в піримідиновому циклі і були
синтезовані нами раніше, становлять 604 і 638 нм відповідно.
У результаті реакції взаємодії перхлоратів трифторметилтіазоло(3,2-а)піримідинію і
5-ацетанілідометил N-етилроданіну утворюються мероціаніни: А21 R=R=H; А22 R=H,
R=CH3; А23 R=H, R=C6H5. Крива поглинання мероціанінів має два піки. Так, для
мероціаніну А21 максимуми поглинання знаходяться при 533/4,79 і 552/4,81 нм/Igξ. У
мероціаніні, який не має трифторметильної групи в піримідиновому кільці і був
синтезований нами, максимуми поглинання знаходяться при 523/4,78 і 546/4,79 нм/Igξ.
Спостерігаємо батохромний вплив трифторметильної групи.
CH3
R
N S RCF3
CH
C2H5
S
N SO
N
C6H5
COCH3
(C2H5)3N
C2H5
S
N OS
CH
R
N S RCF3
CH
N
1ClO4
N +
- 1
+
R = R1= H ; R1 = CH3
Рис. 8. Схема синтезу мероціанінів
Figure 8. The merocyanins synthesis scheme.
Рис. 8. Схема синтезу мероціанінів
Figure 8. The merocyanins synthesis scheme.
Спектри барвників записано на «СФ-10».
Концентрація 1 10-5 моль/л у метанолі. Еле
ментний аналіз виконано на CHNOS, еле-
ментний аналізатор Vario MICRO Cube
фірми EIementas.
5-Метил-7-трифторметилтіазоло-(3,2-а)
піримідиній перхлорат
А
5-Methyl-7-trifluoromethylthiazolo-(3,2-a)
pyrimidinium perchlorate.
4-метил-2-трифторметилпіримідо(2,1-b)
(бензтіазолій перхлорат
Б
4-methyl-2-trifluoromethylpyrimido(2,1-b)
(benzthiazolium perchlorate.
Спектри барвників записано на «СФ-10». Концентрація 1 10-5 моль/л у метанолі.
Елементний аналіз виконано на CHNOS, елементний аналізатор Vario MICRO Cube фірми
EIementas.
CH3
R
N
N
+
SCF3
R
ClO4
N
1-
R = R1= H ; R1 = CH3 ; C6H5
CH3
R
N
N
+
SCF3
R
ClO4
N
1-
R = R1= H ; R1 = CH3 ; C6H5
5-Метил-7-трифторметилтіазоло-(3,2-
а)піримідиній перхлорат
А
5-Methyl-7-trifluoromethylthiazolo-(3,2-
a)pyrimidinium perchlorate.
4-метил-2-трифторметилпіримідо(2,1-b)
(бензтіазолій перхлорат
Б
4-methyl-2-trifluoromethylpyrimido(2,1-b)
(benzthiazolium perchlorate.
Загальні структурні формули синтезованих барвників А і Б. Метильна група у
загальній формулі є реакційним центром для утворення різних поліметинових барвників
залежно від іншої складової реакції (п-диметиламінобензальдегід-стирили, йодид 3-метил-2-
метилмеркаптобензтіазолій – монометилціаніни і т. і.).
Стирил А1. Суміш 0,32 г (0,001 моль) перхлорату 5-метил-7-трифторметил(3,2-
а)піримідінію (R=R1=Н) і 0,15 г (0,001 моль) п-диметиламінобензальдегіду і 3–5 мл оцтового
ангідриду кип’ятять 15–20 хв. Реакційну суміш охолоджують до кімнатної температури.
Отриману суміш фільтрують, промивають спиртом, ефіром і кристалізують з оцтового
ангідриду. Вихід становить 0,37 г (87 %), т. пл. 275–276 0С, λмакс. 542/5,09 нм/lgξ. Знайдено,
%: С 45,47; Н 3,37; S 7,18. С17Н15F3ClN3O4S. Розраховано,%; С 45,38; Н 3,34; S 7,11.
Стирил А2 з перхлорату 0,33 г (0,001 моль) 3,5-диметил-7-трифторметилтіазоло(3,2-
а)піримідінію (R=Н, R1=СН3) і 0,15 г (0,001 моль) п-диметиламінобензальдегіду синтезували
аналогічно. Вихід становить 0,26 г (53 %), т. пл. 273-274 0С, λмакс. 539/5,07 нм/Igξ. Знайдено,
%: С 46,73; Н 3,47; S 7,11. C18H17F3ClN3O4S. Розраховано, %:С 46,60; Н 3,67; S 6,50.
Стирил А3 з перхлорату 0,39 г (0,001 моль) 5-метил-3-феніл-7-
трифторметилтіазоло(3,2-а)піримідинію (R=H; R=C6H5) і 0,15 г (0,001 моль) п-
диметиламінобензальдегіду синтезували аналогічно. Вихід становить 0,42 (81 %), т. пл. 257–
258 0С, λмакс 546/4,68 нм/Igξ. Знайдено, %: С 52,64; Н 3,78; S 6,24. С23Н19F3ClN3O4S.
Розраховано, %:С 52,52; Н 3,61; S 6,09.
Стирил А4 з перхлорату 0,37 г (0,001 моль) 5-метил-3- пара-хлорфеніл-7-
трифторметилтіазоло(3,2-а)піримідинію (R=H; R1=п-С1-С6Н5) і 0,15 г (0,001 моль) п-
диметиламінобензальдегіду синтезовано аналогічно. Вихід становить 0,49 г (78%), т. пл.
257–258 0С, λмакс.551/4,71 нм/Igξ. Знайдено, %: С 49,09; Н 3,36; S 5,81. С23Н18F3Cl2N3O4S.
Розраховано, %: С 49,28; Н 3,21; S 5,70.
Стирил А5 із перхлорату 5-метил-3-пара-толіл-7-трифторметилтіазоло(3,2-
а)піримідинію (R=H; R1=п-СН3С6Н5) і 0,15 г (0,001 моль) п-диметиламінобензальдегіду
синтезувано аналогічно. Вихід становить 0,42 г (77 %), т. пл. 263–264 0С, λмакс. 547/4,64
нм/Igξ, Знайдено, %; С 53,51; Н 3,97; S 6,04. C24H21F3ClN3O4S. Розраховано, %: С 47,85; Н
3,89; S 5,93.
Стирил А6 із перхлорату 0,35 г (0,001 моль) 2,3,5-триметил-7-
трифторметилтіазоло(3,2-а)піримідинію (R=R1=CH3) і 0,15 г (0,001 моль) п-
диметиламінобензальдегіду синтезовано аналогічно. Вихід становить 0,43 г (89 %), т. пл.
259–260 0С, λмакс 545/4,61 нм/Igξ. Знайдено, %: С 47,64; Н 3,86; S 6,61. C19H19F3CIN3O4S.
Розраховано, %: С 47,85; Н 3,98; S 6,70.
31https://ucj.org.ua
С. І. Шульга, О. С. Шульга УХЖ № 05 / ТОМ 89
Загальні структурні формули синтезо-
ваних барвників А і Б. Метильна група у
загальній формулі є реакційним центром
для утворення різних поліметинових барв-
ників залежно від іншої складової реакції
(п-диметиламінобензальдегід-стирили,
йодид 3-метил-2-метилмеркаптобензтіазо-
лій – монометилціаніни і т. і.).
Стирил А1. Суміш 0,32 г (0,001 моль) пер
хлорату 5-метил-7-трифторметил(3,2-а)
піримідінію (R=R1=Н) і 0,15 г (0,001 моль)
п-диметиламінобензальдегіду і 3–5 мл оц
тового ангідриду кип’ятять 15–20 хв. Ре-
акційну суміш охолоджують до кімнатної
температури. Отриману суміш фільтрують,
промивають спиртом, ефіром і кристалі-
зують з оцтового ангідриду. Вихід стано-
вить 0,37 г (87 %), т. пл. 275–276 0С, λмакс.
542/5,09 нм/lgξ. Знайдено, %: С 45,47; Н 3,37;
S 7,18. С17Н15F3ClN3O4S. Розраховано, %;
С 45,38; Н 3,34; S 7,11.
Стирил А2 з перхлорату 0,33 г (0,001 моль)
3,5-диметил-7-трифторметилтіазоло(3,2-
а)піримідінію (R=Н, R1=СН3) і 0,15 г (0,001
моль) п-диметиламінобензальдегіду синте-
зували аналогічно. Вихід становить 0,26 г
(53 %), т. пл. 273-274 0С, λмакс. 539/5,07 нм/Igξ.
Знайдено, %: С 46,73; Н 3,47; S 7,11.
C18H17F3ClN3O4S. Розраховано, %:С 46,60;
Н 3,67; S 6,50.
Стирил А3 з перхлорату 0,39 г (0,001
моль) 5-метил-3-феніл-7-трифторметил-
тіазоло(3,2-а)піримідинію (R=H; R=C6H5)
і 0,15 г (0,001 моль) п-диметиламінобен-
зальдегіду синтезували аналогічно. Вихід
становить 0,42 (81 %), т. пл. 257–258 0С,
λмакс 546/4,68 нм/Igξ. Знайдено, %: С 52,64;
Н 3,78; S 6,24. С23Н19F3ClN3O4S. Розрахова-
но, %: С 52,52; Н 3,61; S 6,09.
Стирил А4 з перхлорату 0,37 г (0,001 моль)
5-метил-3- пара-хлорфеніл-7-трифторме-
тилтіазоло(3,2-а)піримідинію (R=H; R1=п-
С1-С6Н5) і 0,15 г (0,001 моль) п-диметила-
мінобензальдегіду синтезовано аналогічно.
Вихід становить 0,49 г (78%), т. пл. 257–
258 0С, λмакс.551/4,71 нм/Igξ. Знайдено, %:
С 49,09; Н 3,36; S 5,81. С23Н18F3Cl2N3O4S. Роз-
раховано, %: С 49,28; Н 3,21; S 5,70.
Стирил А5 із перхлорату 5-метил-3-па-
ра-толіл-7-трифторметилтіазоло(3,2-а)
піримідинію (R=H; R1=п-СН3С6Н5) і 0,15 г
(0,001 моль) п-диметиламінобензальдегіду
синтезувано аналогічно. Вихід становить
0,42 г (77 %), т. пл. 263–264 0С, λмакс. 547/4,64
нм/Igξ, Знайдено, %; С 53,51; Н 3,97; S 6,04.
C24H21F3ClN3O4S. Розраховано, %: С 47,85;
Н 3,89; S 5,93.
Стирил А6 із перхлорату 0,35 г (0,001
моль) 2,3,5-триметил-7-трифторметилтіа-
золо(3,2-а)піримідинію (R=R1=CH3) і 0,15 г
(0,001 моль) п-диметиламінобензальдегіду
синтезовано аналогічно. Вихід становить
0,43 г (89 %), т. пл. 259–260 0С, λмакс 545/4,61
нм/Igξ. Знайдено, %: С 47,64; Н 3,86; S 6,61.
C19H19F3CIN3O4S. Розраховано, %: С 47,85;
Н 3,98; S 6,70.
Стирил А7 із перхлорату 0,47 г (0,001
моль) 5-метил-2,3-дифеніл-7-трифтормети-
тіазоло(3,2-а)піримідинію (R=R1=C6H5) і
0,15 г (0,001 моль) п-диметиламінобензаль
дегіду синтезовано аналогічно. Вихід ста-
новить 0,40 г (67 %), т. пл. 277–278 0С,
λмакс. 559/4,69 нм/Igξ. Знайдено, %: С 57,68;
Н 3,76; S 5,45. C29H23F3CIN3O4S. Розрахова-
но, %: С 57,85; Н 3,89; S 5,32.
Стирил А8 із перхлорату 0,37 г (0,001
моль) 4-метил-2-трифторметил(2,1-b)бенз
тіазолію (R=H) і 0,15 г (0,001 моль) п-диме-
тиламінобензальдегіду синтезовано анало-
гічно. Вихід становить 0,47 г (93 %), т. пл.
32 ISSN 2708-129X. Укр. хім. журн., 2023
ПОЛІМЕТИНОВІ БАРВНИКИ З ТІАЗОЛО(3,2-а)ПІРИМІДИНІЄВИХ І ПІРИМІДО(2,1-b)БЕНЗТІАЗОЛІЄВИХ СОЛЕЙ
З ТРИФТОРМЕТИЛЬНОЮ ГРУПОЮ В ПІРИМІДИНОВОМУ ЦИКЛІОРГАНІЧНА ХІМІЯ
229–230 0С, λмакс. 579/4,66 нм/Igξ. Знайдено,
%: С 50,61; Н 3,57; S 7,21. C21H17F3CIN3O4S.
Розраховано, %: С 50,45; Н 3,40; S 7,12.
Cтирил Б9 із перхлорату 0,34 г (0,001
моль) 4-метил-2-трифторметил-8-хлорпі-
римідо(2,1-b)бензтіазолію (R=Cl) і 0,15 г
(0,001 моль) п-диметиамінобензальдегіду
синтезовано аналогічно. Вихід становить
0,36 г (67 %), т. пл. 234–235 0С, λмакс. 577/5,04
нм/Igξ. Знайдено, %: С 47,26; Н 3,11; S 6,08.
С21Н16F3CI2N3O4S. Розраховано, %: С 47,19;
Н 3,0; S 6,0.
Стирил Б10 із перхлорату 0,38 г (0,001
моль) 4-метил-2-трифторметил-8-нітропі-
римідо(2,1-b)бензтіазолію (R=NO2) і 0,15 г
(0,001 моль) п-диметиламінобензальдегіду
синтезовано аналогічно. Вихід становить
0,30 г (56 %), т. пл. 283–284 0С, λмакс. 579/5,06
нм/1gξ. Знайдено, %: С 46,35; Н 3,06; S 5,94.
C21H16F3CIN4O6S. Розраховано, %: С 46,28;
Н 2,94; S 5,86.
Монометинціанін А11. Суміш перхлора-
ту 0,32 г (0,001 моль) 5-метил-7-трифторме-
тилтіазоло(3,2-а)піримідинію (R=R1=H) і
0,32 г (0,001 моль) йодиду 3-метил-2-метил-
меркаптобензтіазолію, 5–10 мл абсолютно-
го етанолу і декілька крапель триетиламіну
кип’ятять на водяній бані впродовж години.
Реакційну суміш охолоджують, відфільт
ровують продукт реакції спиртом, ефіром
і перекристалізовують з оцтового ангід-
риду. Вихід становить 0,25 г (57 %), т. пл.
257–258 0С, λмакс. 483/4,93 нм/Igξ. Знайдено,
%: С 44,42; Н 2,67; S 7,51. С16Н11F3ClN2O4S.
Розраховано, %: С 44,29; Н11F3CIN3O4S.
Монометинціанін А12 із перхло-
рату 0,39 г (0,001 моль) 5-метил-3-фе-
ніл-7-трифторметилтіазоло(3,2-а)піримі-
динію (R=H, R1=C6H5) і 0,32 г (0,001 моль)
йодиду 3-метил-2-метилмеркаптобенз-
тіазолію синтезували аналогічно. Вихід
становить 0,24 г (47 %), т. пл. 249-250 0С,
λмакс. 497/4,81 нм/Igξ. Знайдено, %: С 51,95;
Н 3,09; S 6,17. C22H15F3CIN3O4S. Розрахова-
но, %: С 51,82; Н 2,94; S 6,28.
Монометинціанін Б13 із перхлорату
0,37 г (0,001 моль) 4-метил-2-трифтормети-
лпіримідо(2,1-b)бензтіазолію і 0,32 г (0,001
моль) йодиду 3-метил-2-метилмеркап-
тобензтіазолю синтезували аналогічно. Ви-
хід становить 0,28 г (57 %), т. пл. 283–2840С,
λмакс. 503/4,72 нм/Igξ. Знайдено, %: С 51,23;
Н 2,98; S 6,93. C20H13F3ClN2O4S. Розрахова-
но, %: С 51,12; Н 2,77; S 6,82.
Монометинціанін Б14 із перхлорату
0,40 г (0,001 моль) 4-метил-2-трифторме-
тил-8-хлорпіримідо(2,1-b)бензтіазолію
(R=Cl) і 0,32 г (0,001 моль) йодиду 3-ме-
тил-2-метилмеркаптобензтіазолію синте-
зовано аналогічно. Вихід становить 0,22 г
(43 %), т. пл. 295–296 0С. λмакс. 501/5,01 нм/
Igξ. Знайдено, %: С 47,73; Н 2,50; S 6,48.
С20Н12F3CI2N2O4S. Розраховано, %: С 47,62;
Н 2,38; S 6,35.
Несиметричний карбоціанін А15. Су-
міш перхлорату 0,32 г (0,001 моль) 5-ме-
тил-7-трифторметилтіазоло(3,2-а)піри-
мідинію і 0,22 г (0,001 моль) 1.3,3-три-
метил-2-(етен-11- аль-21)індоліну, 3–5 мл
оцтового ангідриду і декілька крапель
триетиламіну кип’ятять 15–20 хв. Реакцій-
ну суміш охолоджують до кімнатної темпе-
ратури, відфільтровують осад, промивають
спиртом, ефіром і перекристалізовують з
оцтового ангідриду. Вихід становить 0,19 г
(37 %), т. пл. 239–240 0С, λмакс. 572/5,27 нм/
Igξ. Знайдено, %: С 50,34; Н 3,90: S 6,51.
C21H19F3ClN3O4S. Розраховано, %: С 50,25;
Н 3,79; S 6,38.
33https://ucj.org.ua
С. І. Шульга, О. С. Шульга УХЖ № 05 / ТОМ 89
Несиметричний карбоціанін А16 із
перхлорату 0,39 г (0,001 моль) 5-метил-3-
феніл-7-трифторметилтіазоло (3,2-а)піри
мідинію (R1 = C6Н5) і 0,22 г (0.001 моль)
1,3,3-тримети-2-(етен-11-аль-21)індоліну
синтезовано аналогічно. Вихід становить
0,24 г (41 %), т. пл. 247–248 0С, λмакс 577/5,23
нм/Igξ. Знайдено, %: С 56,22; Н 4,11; S 5,62.
C27H23F3CIN3O4S. Розраховано, %: С 56,10;
Н 3,98; S 5,54.
Несиметричний карбоціанін Б17 із
перхлорату 0,39 г (0,001 моль) 4-метил-2-
трифторметилпіримідо(2,1-b)бензтіазолію
і 0,22 г (0,001 моль) 1,3,3-триметил-2-(етен-
11-аль-21)індоліну синтезовано аналогічно.
Вихід становить 0,28 г (52 %), т. пл. 280–
281 0С, λмакс. 569/5,24 нм/Igξ. Знайдено, %:
С 53,35; Н 4,17; S 5,42; C24H22F3CIN3O4S. Роз-
раховано %: С 53,28; Н 4,07; S 5,32.
Симетричний карбоціанін 18. Су-
міш перхлорату 0,64 г (0,002 моль) 5-ме-
тил-7-трифторметилтіазоло(3,2-а)піримі-
динію 1 мл ортотриетилмурашиного ефі-
ру і 2–3 мл диметилформаміду кип’ятять
20–25 хв. Реакційну суміш охолоджують до
кімнатної температури, відфільтровують
продукт реакції, промивають спиртом, ефі-
ром і перекристалізовують із диметилфор-
маміду. Вихід становить 0,26 г (47 %), т. пл.
274–275 0С, λмакс. 612/5,06 нм/Igξ. Знайдено,
%: С 37,44; Н 1,74; S 11,89. С17Н9F6CIN4O4S2.
Розраховано, %: С 37,33; Н 1,65; S 11,76.
Симетричний карбоціанін 19 із перхло-
рату 0,74 г (0,002 моль) 4-метил-2-трифто-
рметилпіримідо(2,1-b)бензтіазолію синте-
зовано аналогічно. Вихід становить 0,28 г
(43 %), т. пл. 285–286 0С, λмакс 651/5,02 нм/Igξ.
Знайдено, %: С 46,50; Н 2,11; S 9,83;
C25H13F6ClN4O4S2. Розраховано, %: С 46,40;
Н 2,02; S 9,90.
Симетричний карбоціанін 20 із перхло-
рату 0,81 г (0,002 моль) 4-метил-2-трифто-
рметил-8-хлорпіримідо(2,1-b)бензтіазолію
(R=Сl) синтезовано аналогічно. Вихід ста-
новить 3,33 г (49 %), т. пл. 287–288 0С, λмакс
654/5,02 нм/Igξ. Знайдено, %: С 44,25; Н 1,76;
S 9,54. C25H11F6Cl2N4O4S. Розраховано, %:
С 44,12; Н 1,62; S 9,41.
Мероціанін А21. Суміш перхлорату 0,32 г
(0,001 моль) 5-метил-7-трифторметилтіа-
золо(3,2-а)піримідинію, 0,31 г (0,001 моль),
5-ацетанілідометилен N-етилроданіну, 5–7
мл бутанолу і декілька крапель триетил
аміну кип’ятять 20–25 хв. Реакційну суміш
охолоджують до кімнатної температури,
кристалічний осад відфільтровують, про-
мивають спиртом, ефіром і перекриста-
лізовують з оцтового ангідриду. Вихід
становить 0,17 г (43 %.), т. пл. 259–260 0С,
λмакс. 533/4,79 і 552/4,76 нм/Igξ. Знайдено, %:
С 42,89; Н 2,82; S 24,62; C14H11F3N3OS3. Роз-
раховано, %: С 42,75; Н 2,91; S 24,77.
Мероціанін А22 з перхлорату 0,33 г
(0,001 моль) 3,5-диметил-7-трифторметил-
тіазоло(3,2-а)піримідинію (R1=CH3) і 0,31 г
(0,001 моль) 5-ацетанілідометилен N-ети-
лроданіну синтезовано аналогічно. Вихід
становить 0,21 г (51 %), т. пл. 261–262 0С,
λмакс. 525/4,79 і 548/4,77 нм/Igξ. Знайдено, %:
С 46,01; Н 3,72; S 23,13. C16H15F3N3OS3. Роз-
раховано, %: С 45,93; Н 3,59; S 22,97.
Мероціанін А23 з перхлорату 0,39 г
(0,001 моль) 5-метил-3-феніл-7-трифто-
рметилтіазоло(3,2-а)піримідинію (R=C6H5)
і 0,31 г (0,001 моль) 5-ацетанілідометилен
N-етилроданіну синтезовано аналогічно.
Вихід становить 0,26 г (57 %), т. пл. 273–
274 0С, λмакс. 541/4,82 і 552/4,95 нм/Igξ. Знай-
дено, %: С 5,55; Н 3,59; S 20,71. C20H16F3N3OS3.
Розраховано, %: С 51,39; Н 3,42; S 20,57.
34 ISSN 2708-129X. Укр. хім. журн., 2023
ПОЛІМЕТИНОВІ БАРВНИКИ З ТІАЗОЛО(3,2-а)ПІРИМІДИНІЄВИХ І ПІРИМІДО(2,1-b)БЕНЗТІАЗОЛІЄВИХ СОЛЕЙ
З ТРИФТОРМЕТИЛЬНОЮ ГРУПОЮ В ПІРИМІДИНОВОМУ ЦИКЛІОРГАНІЧНА ХІМІЯ
ВИСНОВОК. У результаті представлено-
го дослідження з перхлоратів трифторме-
тилтіазоло(3,2-а)піримідинію та трифтор
метилпіримідо(2,1-b)бензтіазолію синтезо-
вано 23 поліметиленові барвники різного
типу: 10 стирилів, 4 монометинціаніни,
3 симетричні і 3 несиметричні карбоціа-
ніни, 3 мероціаніни. Для кожного барвни-
ка визначено максимуми поглинання та
їхня інтенсивність, а також представлено
характеристики кривим поглинання (для
α-монометинціанінів крива відносно поло-
га з одним максимумом поглинання) та ре-
зультати елементного аналізу по Карбону,
Гідрогену і Сульфуру.
Встановлено, що введення до складу по-
ліметинових барвників трифторметильної
групи в піримідиновому кільці призводить
до батохромного зміщення максимуму по-
глинання для кожного барвника на певну
величину. Наявність у п`ятому положенні
тіазольного циклу фенольної групи спри-
чиняє батохромне зміщення максимуму
поглинання барвника.
Роботу виконано в межах держбю-
джетної теми: «Хімічний дизайн та
вивчення властивостей сполук ге-
тероциклічної будови», державний
реєстраційний номер 0119U103520.
POLYMETHYNE DYES WITH THIAZOLO (3,2-a)
PYRIMIDINE AND PYRIMIDO(2,1-b)BENZTHI-
AZOLE SALTS WITH A TRIFLUOROMETHYL
GROUP IN THE PYRIMIDINE CYCLE.
S.I. Shulga, O.S. Shulga
National University of Food Technologies,
68 str. Volodymyrska, 01601 Kyiv, Ukraine
е-mail: shulgasi2015@gmail.com
There are synthesized various types of
polymethine dyes from trifluoromethylthiazo
lo(3,2-a)pyrimidinium and trifluoromethyl
pyrimido(2,1-b)benzthiazolium perchlorates
various types of polymethine dyes were ob-
tained – styryls, monomethinecyanines, sym-
metrical and asymmetrical carbocyanines,
merocyanines. The absorption maxima and
their intensities are determined for each dye,
absorption characteristics curves and elemen-
tal analysis data for Carbon, Hydrogen and
Sulfur are provided. As a result of the dyes
absorption maxima analysis containing a tri-
fluoromethyl group in the pyrimidine ring and
synthesized in this reaserch with the absorp-
tion maxima of dyes without a trifluoromethyl
group in the pyrimidine ring, the bathochro-
mic effect of the trifluoromethyl group on the
dyes absorption maxima was established. The
phenyl in the fifth position of the thiazole ring
causes a bathochromic shift of the dye ab-
sorption maximum. There are characteristics
of the absorption curve. The α- and γ-deriva
tives of monocyanines have a significant dif-
ference. The curve is flat with one absorption
maximum for α-derivatives.The curve is nar-
rower and contains two absorption maxima
for γ-derivatives. The absorption curves of
merocyanines also contain two maxima. The
results of elemental analysis for Carbon, Hyd
rogen and Sulfur are presented. The resulting
polymethine dyes are easily synthesized from
35https://ucj.org.ua
С. І. Шульга, О. С. Шульга УХЖ № 05 / ТОМ 89
thiazolo(3,2-a)pyrimidinium and pyramido
(2,3-b)benzthiazole in an acetic anhydride
medium with product output at least 41%. The
styrene product output are 53–93%. Synthe-
sized dyes are crystallized from acetic anhy-
dride. Symmetrical carbocyanines are crystal-
lized from dimethylformamide.
Keywords: trifluoromethylthiazolo(3,2-a)
pyrimidinium, trifluoromethylpyrimido(2,1-b)-
benzthiazolium, polymethine dyes, absorption
spectra, the intensity.
ЛІТЕРАТУРА
1. Кропельницька Ю. В. Поліметинові барв-
ники як потенційні сенсибілізатори гете-
роструктур на основі титан (IV) оксиду.
2017. (Doctoral dissertation, БДМУ).
2. Вишневський С. Ю., Дмитрук І. М., На-
уменко А. П., Брікс Ю. Л., Сломінський
Ю. Л. Особливості взаємодії полімети-
нових барвників із напівпровідникови-
ми наночастинками за низьких темпе-
ратур. Вісник Київського національного
університету імені Тараса Шевченка. Се-
рія: Фізико-математичні науки. 2013. 4.
С. 217–222.
3. Шевченко Ю. О., Лопаткін Ю. М., Кондра-
тенко П. О. Застосування теоретико-гру-
пового аналізу для дослідження флуорес-
ценції поліметинових барвників. Фізика,
електроніка, електротехніка: матеріали
та програма науково-технічної конфе-
ренції, м. Суми, 5–9 лютого 2018 р. С. 35.
4. Кобаса І. М., Воробець М. М., Cема О. В.,
Кропельницька Ю. В. Нові світлочутливі
матеріали на основі TiO2 і мероціаніно-
вого поліметинового барвника. Науко-
вий вісник Чернівецького університету.
Хімія. 2019. 8(18). С. 66–71.
5. Костенко О. М., Дмітрієва С. Ю., Ярмо-
люк С. М. Білки та ціанінові барвники. 2.
Застосування реакції пірилієвих барвни-
ків з амінами для ковалентного мічення
амінокислот і пептидів. Біополімери і клі-
тина. 2001. 17(1). С. 80–84.
6. Іщенко О. О., Сломінський Ю. Л., Тол-
мачов О. І. Сучасні досягнення в галузі
поліметинових барвників школи А. І. Кі-
пріанова. Журнал органічної та фармаце-
втичної хімії. 2009. 7, 3(27). С. 3–24.
7. Шульга С. І., Чуйгук В. А. Полимети-
новые красители из тиазоло[3,2-а]пири-
мидиниевых и пиримидо[2,1-в]бензтиа-
золиевых солей. Украинский химический
журнал. 1973. 39 (11). С. 1151–1155.
REFERENCES
1. Kropelnytska Yu. V. Polimetynovi barvnyky
yak potentsiini sensybilizatory heterostruk-
tur na osnovi tytan (IV) oksydu. 2017. (Doc-
toral dissertation, BDMU).
2. Vyshnevskyi S. Yu., Dmytruk I. M., Nau-
menko A. P., Briks Yu. L., Slominskyi, Yu.
L. Osoblyvosti vzaiemodii polimetynovykh
barvnykiv iz napivprovidnykovymy nan-
ochastynkamy pry nyzkykh temperatura-
kh. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho uni-
versytetu imeni Tarasa Shevchenka. Seriia:
Fizyko-matematychni nauky. 2013. 4: 217–
222.
3. Shevchenko, Yu.O., Yu.M. Lopatkin, P.O.
Kondratenko Zastosuvannia teoretyko-hru
povoho analizu dlia doslidzhennia fluorest-
sentsii polimetynovykh barvnykiv. Fizyka,
elektronika, elektrotekhnika: materialy ta
prohrama naukovo-tekhnichnoi konferent-
sii, m. Sumy, 5–9 liutoho 2018. 35.
4. Kobasa, I. M., Vorobets, M. M., Cema, O. V.,
& Kropelnytska, Yu. V. Novi svitlochutlyvi
36 ISSN 2708-129X. Укр. хім. журн., 2023
ПОЛІМЕТИНОВІ БАРВНИКИ З ТІАЗОЛО(3,2-а)ПІРИМІДИНІЄВИХ І ПІРИМІДО(2,1-b)БЕНЗТІАЗОЛІЄВИХ СОЛЕЙ
З ТРИФТОРМЕТИЛЬНОЮ ГРУПОЮ В ПІРИМІДИНОВОМУ ЦИКЛІОРГАНІЧНА ХІМІЯ
materialy na osnovi TiO2 i merotsianinovoho
polimetynovoho barvnyka. Naukovyi visnyk
Chernivetskoho universytetu. Khimiia. 2019.
8(18): 66–71.
5. Kostenko O. M., Dmitriieva S. Yu., Yarmoli-
uk S. M. Bilky ta tsianinovi barvnyky. 2. Zas-
tosuvannia reaktsii piryliievykh barvnykiv z
aminamy dlia kovalentnoho michennia ami-
nokyslot i peptydiv. Biopolymers and Cell.
2001. 17(1): 80–84. doi: 10.7124/bc.0005A1
6. Ishchenko O.O., Slominskyi Yu.L., Tolma-
chov O. I. Suchasni dosiahnennia v halu-
zi polimetynovykh barvnykiv shkoly A.I.
Kiprianova. Zhurnal orhanichnoi ta farmat-
sevtychnoi khimii. 2009. 7. 3(27): 3–24.
7. Shulga S. І., Chuiguk V. A. Polimetino
vie krasiteli iz tiazolo[3,2-a]pirimidiniev-
ikh i pirimido[2,1-v]benztiazolievikh solei.
Ukrainskii khimicheskii zhurnal. 1973. 39
(11): 1151–1155.
Стаття надійшла 29.04.2023.
|
| id | oai:ojs2.1444248.nisspano.web.hosting-test.net:article-552 |
| institution | Ukrainian Chemistry Journal |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | English |
| last_indexed | 2026-07-23T01:10:03Z |
| publishDate | 2023 |
| publisher | V.I.Vernadsky Institute of General and Inorganic Chemistry |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | ucjorgua/00/14940bdc0ef710a65e3d7dcd1eb7e700.pdf |
| spelling | oai:ojs2.1444248.nisspano.web.hosting-test.net:article-5522026-07-22T08:23:52Z POLYMETHYNE DYES WITH THIAZOLO (3,2-a)PYRIMIDINE AND PYRIMIDO(2,1-b)BENZTHIAZOLE SALTS WITH A TRIFLUOROMETHYL GROUP IN THE PYRIMIDINE CYCLE. Shulga, Sergii Shulga, Oksana trifluoromethylthiazolo(3,2-a)pyrimidinium, trifluoromethylpyrimido(2,1-b)-benzthiazolium, polymethine dyes, absorption spectra, the intensity. There are synthesized various types of polymethine dyes from trifluoromethylthiazolo(3,2-a)pyrimidinium and trifluoromethylpyrimido(2,1-b)benzthiazolium perchlorates various types of polymethine dyes were obtained – styryls, monomethinecyanines, symmetrical and asymmetrical carbocyanines, merocyanines. The absorption maxima and their intensities are determined for each dye, absorption characteristics curves and elemental analysis data for Carbon, Hydrogen and Sulfur are provided. As a result of the dyes absorption maxima analysis containing a tri-fluoromethyl group in the pyrimidine ring and synthesized in this reaserch with the absorption maxima of dyes without a trifluoromethyl group in the pyrimidine ring, the bathochromic effect of the trifluoromethyl group on the dyes absorption maxima was established. The phenyl in the fifth position of the thiazole ring causes a bathochromic shift of the dye absorption maximum. There are characteristics of the absorption curve. The α- and γ-derivatives of monocyanines have a significant difference. The curve is flat with one absorption maximum for α-derivatives.The curve is narrower and contains two absorption maxima for γ-derivatives. The absorption curves of merocyanines also contain two maxima. The results of elemental analysis for Carbon, Hydrogen and Sulfur are presented. The resulting polymethine dyes are easily synthesized from thiazolo(3,2-a)pyrimidinium and pyramido(2,3-b)benzthiazole in an acetic anhydride medium with product output at least 41%. The styrene product output are 53–93%. Synthesized dyes are crystallized from acetic anhydride. Symmetrical carbocyanines are crystallized from dimethylformamide. V.I.Vernadsky Institute of General and Inorganic Chemistry 2023-06-26 Article Article Organic chemistry Органическая xимия Органічна xімія application/pdf https://ucj.org.ua/index.php/journal/article/view/552 10.33609/2708-129X.89.05.2023.26-36 Ukrainian Chemistry Journal; Vol. 89 No. 5 (2023): Ukrainian Chemistry Journal; 26-36 Украинский химический журнал; ##issue.vol## 89 ##issue.no## 5 (2023): Ukrainian Chemistry Journal; 26-36 Український хімічний журнал; Том 89 № 5 (2023): Ukrainian Chemistry Journal; 26-36 2708-129X 2708-1281 en https://ucj.org.ua/index.php/journal/article/view/552/282 Copyright (c) 2023 Sergii Shulga, Oksana Shulga https://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0 |
| spellingShingle | Shulga, Sergii Shulga, Oksana POLYMETHYNE DYES WITH THIAZOLO (3,2-a)PYRIMIDINE AND PYRIMIDO(2,1-b)BENZTHIAZOLE SALTS WITH A TRIFLUOROMETHYL GROUP IN THE PYRIMIDINE CYCLE. |
| title | POLYMETHYNE DYES WITH THIAZOLO (3,2-a)PYRIMIDINE AND PYRIMIDO(2,1-b)BENZTHIAZOLE SALTS WITH A TRIFLUOROMETHYL GROUP IN THE PYRIMIDINE CYCLE. |
| title_full | POLYMETHYNE DYES WITH THIAZOLO (3,2-a)PYRIMIDINE AND PYRIMIDO(2,1-b)BENZTHIAZOLE SALTS WITH A TRIFLUOROMETHYL GROUP IN THE PYRIMIDINE CYCLE. |
| title_fullStr | POLYMETHYNE DYES WITH THIAZOLO (3,2-a)PYRIMIDINE AND PYRIMIDO(2,1-b)BENZTHIAZOLE SALTS WITH A TRIFLUOROMETHYL GROUP IN THE PYRIMIDINE CYCLE. |
| title_full_unstemmed | POLYMETHYNE DYES WITH THIAZOLO (3,2-a)PYRIMIDINE AND PYRIMIDO(2,1-b)BENZTHIAZOLE SALTS WITH A TRIFLUOROMETHYL GROUP IN THE PYRIMIDINE CYCLE. |
| title_short | POLYMETHYNE DYES WITH THIAZOLO (3,2-a)PYRIMIDINE AND PYRIMIDO(2,1-b)BENZTHIAZOLE SALTS WITH A TRIFLUOROMETHYL GROUP IN THE PYRIMIDINE CYCLE. |
| title_sort | polymethyne dyes with thiazolo (3,2-a)pyrimidine and pyrimido(2,1-b)benzthiazole salts with a trifluoromethyl group in the pyrimidine cycle. |
| topic_facet | trifluoromethylthiazolo(3,2-a)pyrimidinium trifluoromethylpyrimido(2,1-b)-benzthiazolium polymethine dyes absorption spectra the intensity. |
| url | https://ucj.org.ua/index.php/journal/article/view/552 |
| work_keys_str_mv | AT shulgasergii polymethynedyeswiththiazolo32apyrimidineandpyrimido21bbenzthiazolesaltswithatrifluoromethylgroupinthepyrimidinecycle AT shulgaoksana polymethynedyeswiththiazolo32apyrimidineandpyrimido21bbenzthiazolesaltswithatrifluoromethylgroupinthepyrimidinecycle |