THE LIFE AND CREATIVE PATH OF YURІY DELIMARSKYІ (ON THE OCCASION OF THE 120 OF THE BIRTH OF YURIY DELIMARSKYІ)
The article is devoted to the 120th anniversary of the birth of Yu.K. Delimarskyі, Member of the Academy of Sciences of Ukraine, Doctor of Chemistry, professor, honored scientist of Ukraine, winner of the State Prize of Ukraine in science and technology, L.V. Pysarzhevsky Prize of the Academy of Sci...
Збережено в:
| Дата: | 2023 |
|---|---|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Англійська |
| Опубліковано: |
V.I.Vernadsky Institute of General and Inorganic Chemistry
2023
|
| Онлайн доступ: | https://ucj.org.ua/index.php/journal/article/view/595 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Ukrainian Chemistry Journal |
| Завантажити файл: |  |
Репозитарії
Ukrainian Chemistry Journal| _version_ | 1871466001685544960 |
|---|---|
| author | Omelchuk, Anatoliy Koval, Larisa |
| author_facet | Omelchuk, Anatoliy Koval, Larisa |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "Anatoliy Omelchuk",
"institution": "Institute of General & Inorganic Chemistry of NASU, Department of Electrochemistry and Technology of Inorganic Materials"
},
{
"author": "Larisa Koval",
"institution": "V.I. Vernadsky Institute of General and Inorganic Chemistry of the NAS of Ukraine Palladin avenue 32\/34, 03142, Kyiv, Ukraine"
}
] |
| author_sort | Omelchuk, Anatoliy |
| baseUrl_str | https://ucj.org.ua/index.php/journal/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2026-07-22T08:23:52Z |
| description | The article is devoted to the 120th anniversary of the birth of Yu.K. Delimarskyі, Member of the Academy of Sciences of Ukraine, Doctor of Chemistry, professor, honored scientist of Ukraine, winner of the State Prize of Ukraine in science and technology, L.V. Pysarzhevsky Prize of the Academy of Sciences of the Ukrainian SSR, D.I. Mendeleev Gold Medal, a scientist widely known to the scientific community, in particular in the field of electrochemistry of ionic melts and solid electrolytes, one of the talented representatives of the "Kyiv School of Electrochemistry" and co-author of the scientific discovery "The phenomenon of metal transfer from the cathode to the anode during the electrolysis of ionic melts". The article presents some facts of Delimarskyi's biography, in particular his education, the period of his formation as scientist electrochemist; scientific achievements achieved by him, his students and followers in the field of electrochemistry of molten salts, chemistry and technology of inorganic substances and non-ferrous metals. Delimarskyi's personal memories of his work at the V.I. Vernadskyi Institute of General and Inorganic Chemistry of the National Academy of Sciences of Ukraine are peresented. |
| doi_str_mv | 10.33609/2708-129X.89.10.2023.145-157 |
| first_indexed | 2025-09-24T17:43:54Z |
| format | Article |
| fulltext |
145
УДК 347.471.6(477-25):544.6 doi: 10.33609/2708-129X.89.10.2023.145-157
ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ
ДЕЛІМАРСЬКОГО ЮРІЯ КОСТЯНТИНОВИЧА
З НАГОДИ 120-Ї РІЧНИЦІ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ
А. О. Омельчук, Л. Б. Коваль
Інститут загальної та неорганічної хімії ім. В. І. Вернадського НАН України,
просп. Академіка Палладіна, 32/34, Київ 03142, Україна
koval@ionc.kiev.ua
Статтю присвячено 120-річчю від дня народження Ю. К. Делімарського – академіка
АН УРСР, доктора хімічних наук, професора, заслуженого діяча науки України, лауре-
ата Державної премії України в галузі науки та техніки, премії ім. Л. В. Писаржевського
АН УРСР, Золотої медалі імені Д. І. Менделєєва, широко відомого науковому загалу
вченого, зокрема в галузі електрохімії іонних розплавів і твердих електролітів, одного
з талановитих представників «Київської електрохімічної школи» та співавтора науко-
вого відкриття «Явища перенесення металу з катода на анод при електролізі іонних
розплавів». У статті викладено деякі факти біографії Делімарського, зокрема навчан-
ня, період становлення його як ученого-електрохіміка; досягнуті ним, його учнями та
послідовниками наукові здобутки в галузі електрохімії розплавлених солей, хімії та
технології неорганічних речовин та кольорових металів. Наведено особисті спогади
Делімарського про діяльність в Інституті загальної та неорганічної хімії ім. В. І. Вер-
надського НАН України.
Ключові слова: електрохімія, іонні розплави, технологія неорганічних речовин, ко-
льорових металів; наукова школа.
ВСТУП. Юрій Костянтинович Делімар-
ський – академік АН України, доктор хі-
мічних наук, професор, заслужений діяч
науки України, лауреат Державної премії
України в галузі науки та техніки, премії
ім. Л. В. Писаржевського АН УРСР, висо-
кої нагороди Академії наук СРСР – Золо-
тої медалі імені Д. І. Менделєєва, директор
Інституту загальної та неорганічної хімії
АН УРСР (1960–1973 рр.), відомий вчений
в галузі фізичної хімії та електрохімії іон-
них розплавів і твердих електролітів, не-
органічної хімії та технології неорганічних
матеріалів, один із яскравих представників
наукової школи в галузі фізичної хімії та
електрохімії іонних розплавів. Його учні і
послідовники й на сьогодні плідно працю-
ють у наукових, навчальних, господарських
та інших закладах нашої країни.
146 ISSN 2708-129X. Укр. хім. журн., 2023
ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ ДЕЛІМАРСЬКОГО ЮРІЯ КОСТЯНТИНОВИЧАЗ НАГОДИ 120-Ї РІЧНИЦІ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯХРОНІКА
Народився Юрій Делімарський 23 квітня
1904 року у с. Краснополка Кам’янець-По-
дільської губернії (нині – Вінницької облас-
ті) в родині сільського вчителя. Ще до того,
як стати студентом Київського інституту
народної освіти в 1924 році, він навчався у
реальному училищі міста Бар (1913–1920),
потім у механічній профшколі; майже рік
працював слюсарем у барських механіч-
них майстернях, згодом почав педагогічну
діяльність. Працював учителем у трудо-
вих школах міста Бар та села Степанки Ві-
нницької області.
Після закінчення фізико-хі-
мічного відділення Київсько-
го інституту народної освіти
у 1928 році Делімарський був
прийнятий до аспірантури
при Київському політехнічно-
му інституті на кафедру тех-
нології неорганічних речовин.
Керівником його перших на-
укових кроків був професор
Д. О. Чорнобаєв. Під час нав-
чання в аспірантурі, а потім
роботи у КПІ (1928–1934) Делі-
марський виконав доволі зна-
чний об’єм досліджень, при-
свячених синтезу та вивченню
фізико-хімічних властивостей
алюмосилікатів типу цеолітів,
який склав основу його кан-
дидатської дисертації. У 1932–
34 роках він перебував на по-
садах асистента, доцента і ви-
кладача кафедри неорганічної
хімії КПІ, яку очолював про-
фесор В. О. Ізбеков.
Зі спогадів Делімарського:
«Ще будучи аспірантом КПІ, я
підтримував особисті контакти з деякими
співробітниками кафедри хімії, яка була од
нією зі складових частин Інституту хімії
Наркомпросу, трохи пізніше перетвореного
в Інститут хімії АН УРСР. Такими спів
робітниками були С. Й. Якубсон, Я. А. Фі
алков, М. С. Фортунатов, В. К. Разумов,
Д. П. Зосимович, О. К. Кудра, І. Л. Кацнель
сон, Ю. Я. Горенбейн, І. А. Шека, З. А. Янкеле
вич (Шека), П. С. Пелькіс, К. А. Корнєв. Зго
дом усі вони стали кадровими працівника
ми та провідними науковцями Інституту
загальної та неорганічної хімії АН УРСР».
Академік АН України
Юрій Костянтинович Делімарський
Academician of the Academy of Sciences of Ukraine
Yuriy Kostyantynovych Delimarskyі.
147https://ucj.org.ua
А. О. Омельчук, Л. Б. Коваль УХЖ № 10 / ТОМ 89
Із професором В. О. Ізбековим Делімар
ський познайомився ще у 1928 році.
У 1934 р. Ізбеков запросив Юрія Костян-
тиновича працювати у нещодавно орга-
нізований Інститут хімії АН УРСР, який
очолював академік В. О. Плотніков. Забі-
гаючи наперед, зазначимо, що з того часу і
до кінця життя наукова діяльність Делімар-
ського була нерозривно пов'язана з Акаде-
мією наук Української РСР (нині – НАН
України) і, першою чергою, з Інститутом
загальної та неорганічної хімії АН УРСР
(нині – Інститут загальної та неорганічної
хімії імені В. І. Вернадського НАН України)
(скорочено – ІЗНХ НАНУ), за винятком
періоду воєнних років, коли Делімарський
приблизно два з половиною роки (з верес-
ня 1941 по березень 1944) працював у Таш-
кенті завідувачем лабораторії мінеральної
технології в Хімічному інституті Узбецько-
го філіалу АН СРСР.
У 1934 році Делімарський був зарахо-
ваний до Інституту хімії АН УРСР на по-
саду старшого наукового співробітника.
У 1936 році він успішно захистив канди-
датську дисертацію на тему «Дослідження
і синтезування алюмосилікатів типу цеолі-
тів», виконану під керівництвом професора
В. О. Ізбекова [1].
Зі спогадів Делімарського: «Найбільш
світлі спогади залишив В. О. Ізбеков, зна
йомство з яким у мене тривало протягом
35 років, а тісна співпраця упродовж 32 ро
ків. Зовні сухуватий, В. О. Ізбеков був люди
ною великої душі та високої шляхетності.
Він був правдивий, чуйний, принциповий
і безкомпромісний, вимогливий до себе і до
своїх співробітників. Під впливом його осо
бистості як людини та вченого я різко змі
нив профіль свого наукового напряму – від
технології неорганічних речовин перейшов
до електрохімії розплавлених солей».
Фактично після захисту кандидатської
дисертації Ю. К. Делімарський розпочав
систематичні дослідження з електрохімії та
фізичної хімії іонних розтопів, спрямованих
на виявлення умов електрохімічного від
новлення різних металів із цих середовищ.
Зі спогадів Делімарського: «У 1936 році
мені вдалося організувати невелику групу
співробітників, яка зайнялася дослідження
ми в галузі хімії розплавлених солей. Моїми
першими помічниками були К. С. Мірош
ниченко та Л. С. Беренблюм. Зараз над
цією проблемою в Інституті працює понад
100 співробітників» (Примітка – спогади
Делімарського були написані у 1981 р. до
50-ї річниці заснування ІЗНХ АН УРСР).
Водночас за сумісництвом Юрій Кос-
тянтинович займав посаду доцента (ще з
1938 року), після війни – професора, керів-
ника кафедри неорганічної хімії Київського
державного університету (до 1964 року), де
понад 20 років викладав курс неорганічної
хімії і виховав декілька поколінь вітчизня-
них хіміків.
У 1944 році його було призначено завіду
вачем лабораторії розтоплених солей (зго-
дом перейменовану у відділ електрохімії
розплавлених солей), а також заступником
директора Інституту з наукової роботи.
Саме як заступник директора значну увагу
Делімарський приділяв поповненню науко-
вих кадрів та розширенню тематики інсти-
туту.
Зі спогадів Делімарського: «У той (піс-
лявоєнний) час Інститут приблизно на
90 відсотків займався дослідженнями в га
лузі електрохімії неводних розчинів. Не за
перечуючи великого наукового інтересу до
148 ISSN 2708-129X. Укр. хім. журн., 2023
ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ ДЕЛІМАРСЬКОГО ЮРІЯ КОСТЯНТИНОВИЧАЗ НАГОДИ 120-Ї РІЧНИЦІ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯХРОНІКА
цієї проблеми, я, як заступник директора,
розумів, що протягом осяжного періоду часу
результати досліджень у цій галузі важ
ко буде реалізувати у практиці народного
господарства. Тому, звичайно, не без труд
нощів вдалося організувати дослідження
в галузі хімії рідкісних металів і залучи
ти до цих робіт таких великих учених, як
В. О. Ізбеков та Я. А. Фіалков, а пізніше ці
дослідження очолив І. А. Шека. Із задоволен
ням згадую наше знайомство (з І. А. Ше
кою – прим.) у 1932 році (у стінах КПІ), а
також довгі роки нашої спільної роботи з
1934 року до цього дня спершу в Інституті
хімії, а потім у ІЗНХ АН УРСР. Мені завж
ди було приємно спостерігати твою неви
черпну енергію, ініціативу, працездатність
та високу порядність» (написано Делімар-
ським у 1987 р. у зв’язку з 80-річчям чле-
на-кореспондента І. А. Шеки).
«В Інститут було запрошено професорів
А. К. Бабка, М. Ф. Єрмоленка та Л. А. Куль
ського. Було започатковано перші зв'язки
з промисловістю, з'явилися перші впрова
дження. У зв'язку з цими впровадженнями
мені хотілося б згадати добрим словом
таких співробітників, як Я. А. Фіалков,
Л. А. Кульський, К. Я. Маркевич, О. Т. Ниж
ник, К. Ю. Клейнер. Поява таких вчених, як
Бабко та Єрмоленко, значно підняла науко
вий рівень досліджень і збагатила темати
ку інституту».
Не залишився осторонь Ю. К. Делімар-
ський і від піонерських досліджень, пов’я-
заних із використанням кисневого дуття
для інтенсифікації доменного процесу ви-
робництва чавуну та сталі, які було розпо-
чато в Інституті в період з 1934 по липень
1941 років невеликою групою співробітни-
ків під керівництвом М. І. Мозгового.
Зі спогадів Делімарського: «Академі
ки-металурги як союзної Академії наук,
так і української рішуче висловилися про
ти цієї ідеї. Треба віддати належне акаде
міку В. О. Плотнікову, який, всупереч думці
відомих фахівців-металургів, підтримав
ідею Мозгового та дозволив йому працюва
ти над цією проблемою в стінах інститу
ту. Я погано розбирався у питаннях чорної
металургії, проте загальні знання в галу
зі хімії та наукова логіка спонукали мене
стати рішучим прихильником цих дослі
джень. До роботи вдалося залучити мета
лурга Н. А. Воронову, а також М. С. Фор
тунатова і ще кількох ентузіастів. Перші
досліди, проведені на заводі "Азовсталь"
наприкінці 1940 і на початку 1941 року,
дали досить позитивні результати. Однак
повна відсутність в Інституті необхідної
матеріально-технічної бази, досвідчених
фахівців-металургів і стан здоров’я Мозго
вого не дозволили підготувати цю роботу
до впровадження. Потім почалася війна.
Мозговому вдалося переконати академіка
І. П. Бардіна організувати ці роботи більш
інтенсивно і на більш високому рівні в НДІ
Чорної металургії, а також взяти на себе
керівництво ними. Протягом приблизно
3-х років роботу було закінчено, а потім
впроваджено на всіх металургійних заводах
Радянського Союзу. Хоча нашому Інститу
ту не вдалося пожинати плоди цих досяг
нень, в історичному аспекті його заслуга
безсумнівна». (Частково спогади Ю. К. Делі-
марського використано при підготовці ви-
дання, присвяченого 90-річчю заснування
Інституту загальної та неорганічної хімії
імені В. І. Вернадського НАН України) [2].
Після закінчення війни лабораторія (від-
діл) електрохімії розплавлених солей поно-
149https://ucj.org.ua
А. О. Омельчук, Л. Б. Коваль УХЖ № 10 / ТОМ 89
вила свою роботу у 1945 році. Саме у пово-
єнні роки під керівництвом Делімарського
були проведені дослідження електродних
процесів у розплавлених солях: визначено
потенціали розкладу деяких бромідів та
хлоридів у розплавленому стані, започат-
ковано концепцію гальванічних елемен-
тів, розпочато полярографічні досліджен-
ня та дослідження процесів, пов’язаних із
комплексоутворенням в іонних розплавах,
розроблено методи електрохімічного вилу-
чення деяких рідкісних і кольорових мета-
лів тощо. Ці та інші дослідження стали під-
ґрунтям його докторської дисертації.
У 1949 році Ю. К. Делімарський захистив
дисертацію на здобуття наукового ступеня
доктора хімічних наук на тему: «Електрод-
ні потенціали і електрохімічні ряди мета-
лів у розплавлених солях». Узагальнення,
зроблені у дисертації, дозволили вперше
cформулювати науково обгрунтовану кон-
цепцію природи електродних потенціалів
металів у розтоплених солях, яка узгоджує
залежність їхньої величини від природи та
властивостей металів і розтопленої солі за
різних температур [3]. А вже у 1950 році
йому було присвоєно звання професора.
У 60-х роках минулого століття завдяки
одержаним науковим результатам попу-
лярність і авторитет Ю. К. Делімарського
швидко пішли вгору. У 1954 році його на-
городжено орденом трудового Червоного
Прапора; у січні 1957 року – обрано ака-
деміком АН УРСР. Він гідно представляв
нашу науку за кордоном, неодноразово
виступав із доповідями на міжнародних
наукових форумах, читав лекції у відомих
університетах різних країн. Приблизно у
ці роки в Інституті відбулася зустрічі Де-
лімарського та інших колег з лауреатами
Нобелівської премії Лайнусом Полінгом,
Г. Т. Сіборгом та іншими закордонними
вченими. У 1957–60-х роках Ю. К. Делімар-
ський очолював Бюро Відділення хімічних
і біологічних наук АН УРСР.
У 1960-му році Ю. К. Делімарського було
обрано директором Інституту загальної та
неорганічної хімії АН УРСР, яким він плід-
но керував понад 13 років, водночас очо-
люючи відділ електрохімії розплавлених
солей аж до листопада 1987 року.
Наукові здобутки
Систематичні дослідження і наукові
пошуки Ю. К. Делімарського стосуються
електрохімічної поведінки металів у роз-
плавлених солях. Найбільша частка до-
сліджень стосується електрохімії іонних
розплавів, а саме: електрохімічної термо-
динаміки, кінетики електродних процесів,
полярографії, електролізу. Делімарський та
його учні розробили низку оригінальних
експериментальних методів дослідження
іонних розплавів, серед яких: вольтампе-
рометрія на постійному, імпульсному та
змінному струмі, спектроскопія електрод-
ного імпедансу, започаткували теоретичні
основи кінетики електродних процесів та
термодинаміки, електролізу багатоком-
понентних іонних розплавів, виникнення
електродних потенціалів тощо. Творчий
доробок вченого значно розширив тео-
ретичні та експериментальні можливості
фізичної хімії та електрохімії, що, своєю
чергою, дало можливість створити прин-
ципово нові науково-технічні рішення у
практиці кольорової металургії, зокрема
нові технологічні процеси отримання та
рафінування багатьох кольорових металів,
серед яких рідкісні та розсіяні елементи.
150 ISSN 2708-129X. Укр. хім. журн., 2023
ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ ДЕЛІМАРСЬКОГО ЮРІЯ КОСТЯНТИНОВИЧАЗ НАГОДИ 120-Ї РІЧНИЦІ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯХРОНІКА
Всебічні дослідження процесів, що проті-
кають при електрохімічному відновленні
сполук цих металів, сприяли створенню
нових технологій одержання вісмуту, свин-
цю, індію, цирконію, берилію тощо у про-
мислових масштабах [4].
Наукові ідеї Делімарського були на-
стільки плідними, що це спонукало виді-
лити з відділу, який він очолював, ще три
нових самостійних структурних підрозді-
ли, а саме: «Відділ кінетики електродних
процесів» (пізніше назву було змінено на
«Відділ електрохімії і технології неорганіч-
них матеріалів»), керівником якого став
талановитий учень Юрія Костянтиновича
О. В. Городиський, згодом – академік НАН
України; «Відділ електролізу іонних роз-
плавів» та «Відділ високотемпературного
електрохімічного синтезу», які очолили
учні та послідовники Ю. К. Делімарсько-
го – О. Г. Зарубицький і В. І. Шаповал. Оби-
два згодом були обрані членами-кореспон-
дентами НАН України.
Науковий напрям досліджень – елект
рохімія розплавлених солей – став одним із
основних у діяльності ІЗНХ АН УРСР, а сам
інститут – базовою організацією наукової
ради АН СРСР з проблеми «Фізична хі-
мія та електрохімія розплавлених солей та
твердих електролітів», яку очолив Ю. К. Де-
лімарський (1969–1989 рр.). Колективом
науковців на чолі з Делімарським викона-
но великий цикл досліджень та розробле-
но теоретичні положення, пов'язані з про-
цесами комплексоутворення, електродної
поляризації, впливу поверхнево активних
речовин, відновлення складних іонів у роз-
плавах, кислотно-основними рівновагами
та інше. Завдяки результатам фундамен-
тальних досліджень у галузі хімії та техно-
логії розплавлених електролітів творчий
колектив Інституту протягом тривалого
часу (1960–1990 рр.) займав провідні пози-
ції серед наукових установ колишнього Ра-
дянського Союзу та завоював заслужений
авторитет і визнання міжнародного науко-
вого загалу [5–7].
Ю. К. Делімарський – співавтор відкриття
явища електролітичного перенесення металів
із катода на анод.
Зареєстроване в Державному реєстрі від-
криттів СРСР перше в хімії відкриття, здійс-
нене колективом авторів у складі академіка
Ю. К. Делімарського, члена-кореспондента
О. Г. Зарубицького та провідного інжене-
ра В. Г. Будника «Явище переносу металу з
катоду на анод при електролізі розплавів»
(Диплом на наукове відкриття №155 від
27.012.1975 р. із пріоритетом від 27 грудня
1960 р.) започаткувало новий напрямок нау-
кових досліджень – піроелектрометалургію
кольорових металів. Авторами встановлено
існування таких електрохімічних систем та
умов електролізу (склад електроліту, режим
поляризації, температура тощо), за яких,
всупереч загальноприйнятим уявленням
Фарадея про масообмін між електродами,
метал на катоді під дією постійного елек-
тричного струму набуває здатності розчи-
нятися і виділятися на аноді. Відкриття по-
кладено в основу створеної авторами теорії
інтерметалідного електрохімічного рафіну
вання кольорових металів. Це дозволило
створити принципово нові технологічні
процеси, впроваджені в практику кольоро-
вої металургії та фінішного електрохімічно-
го оброблення металевих поверхонь [8].
Роботи Делімарського не були суто тео
ретичними, вони мали чітку практичну
151https://ucj.org.ua
А. О. Омельчук, Л. Б. Коваль УХЖ № 10 / ТОМ 89
спрямованість на покращення техніко-еко-
номічних показників процесів одержання
та рафінування багатьох кольорових ме-
талів, зокрема, забезпечення високої чи-
стоти за невисоких питомих витрат елек-
троенергії та реагентів. Саме дослідження
з електрохімії низки металів призвели до
створення нових технологій з можливістю
використання іонних розплавів, які згодом
втілено у промислове виробництво. Елек-
тролізом іонних розплавів запропоновано
отримувати та рафінувати низку кольоро-
вих металів (берилій, індій, германій, оло-
во, свинець, сурму, вісмут, телур) та неме-
тали (карбонові нанофази, кремній, во-
день). Всебічні дослідження властивостей
і процесів, проведені при електролізі цих
металів, сприяли розробленню технології
одержання цирконію і берилію у промис-
лових масштабах.
Особливості масообміну між електро-
дами, висока інтенсивність електродних
процесів та суттєве скорочення питомих
витрат реагентів і води забезпечили но-
вим технологіям, заснованим на електро-
лізі іонних розплавів, успішне практич-
не використання також в інших галузях
сучасної науки та техніки: для нанесення
гальванічних покриттів (алюмінування,
титанування, мідніння, сріблення, лудіння,
кадмування тощо), для очищення поверх-
ні металевого литва, видалення пригару та
окалини, синтезу твердосплавних інтер-
металідних сполук, карбонових нанофаз
тощо. Науково-технічний доробок у цій
галузі узагальнено у значній кількості пу-
блікацій у провідних фахових вітчизняних
та зарубіжних виданнях, авторських свідо-
цтвах та патентах, а також у 8-ми моногра-
фіях, серед яких видання 1960 року авторів
Ю. К. Делімарського та О. В. Городиського
«Электродные процессы и методы исследо-
вания в полярографии» удостоєно премії
Центрального правління Всесоюзного хі-
мічного товариства імені Д. І. Менделєєва,
а монографію «Електрохімія розплавлених
солей» Ю. К. Делімарського та Б. Ф. Марко-
ва видано у Вашингтоні (США) [9, 10].
Ю. К. Делімарський та його учні викона-
ли велику кількість наукових досліджень,
результати яких використано для створен-
ня нових науково-технічних рішень у галузі
технології неорганічних речовин, переваж-
на більшість яких отримала практичне ви-
користання, серед них: технології одержан-
ня галунів і коагулянтів для очищення пит-
ної води, наповнювачів для виготовлення
технічного паперу з каоліну, пасти і флюси
для хімічного оброблення металевих виро-
бів і поверхонь, одержання чистих неор-
ганічних сполук, а саме: діоксиду титану,
подвійних солей фториду титану з лужни-
ми металами, хлориду берилію тощо; роз-
роблено низку методик і електрохімічних
способів одержання або рафінування неор-
ганічних сполук, які захищені авторськими
свідоцтвами. Результати також узагальнено
в 6 монографіях і низці статей.
Така насичена наукова діяльність ко-
лективу під керуванням Юрія Костянтино-
вича Делімарського забезпечила йому не
тільки популярність, авторитет і визнання
наукової спільноти, а й визнання як про-
відного фахівця в галузі фізичної хімії іон-
них розплавів у нашій країні та за її межа-
ми. Його науковий доробок складає понад
800 наукових робіт, серед яких 21 моногра-
фія, численні статті, підручники і окремі
збірки, 83 винаходи, які стосуються теорії
електродних потенціалів, електрохімічної
152 ISSN 2708-129X. Укр. хім. журн., 2023
ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ ДЕЛІМАРСЬКОГО ЮРІЯ КОСТЯНТИНОВИЧАЗ НАГОДИ 120-Ї РІЧНИЦІ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯХРОНІКА
кінетики, полярографії розплавів, фізико-
хімічних основ електролізу розплавів для
одержання й рафінування багатьох металів.
Директор Інституту загальної та неорганічної
хімії АН УРСР Ю. К. Делімарський
(1960–1973 рр.)
Director of the Institute of Organic and Inorgan-
ic Chemistry of the Academy of Sciences of the
Ukrainian Socialist Republic YURІY DELIMAR-
SKYІ (1960–1973).
Педагогічна та науково-організаційна ді-
яльність
Наукову діяльність Ю. К. Делімарський
органічно поєднував з педагогічною, яка
розпочалася ще у період становлення його
як ученого. Як згадувалося вище, у 1932–
34 роках він працював доцентом кафедри
неорганічної хімії у КПІ. Далі успішна діяль-
ність його як педагога і лектора продовжува-
лася у Київському державному університеті
(нині – Київський національний універси-
тет імені Тараса Шевченка), де він протягом
багатьох років (1938–1964 рр.), займаючи
посаду доцента (у довоєнний період) та
професора, очолював кафедру неорганічної
хімії на хімічому факультеті, сприяв вихо-
ванню і зусиллям студентів стати справжні-
ми науковцями і служити хімії. Пізніше, у
1973 році він написав підручник (спецкурс)
для студентів вищої школи з неорганічної
хімії [11], яким й дотепер користуються
студенти-п’ятикурсники поруч з іншими
навчальними виданнями. Трохи раніше, у
1968 році Ю. К Делімарський та Г. В. Шиліна
підготували книжкове видання і присвяти-
ли його окремому питанню загальної хімії, а
саме – знаменній даті – сторіччю створення
Періодичної таблиці Д. І. Менделєєва і пері-
одичного закону [12]. До речі, Делімарський
також свого часу займався вивченням зако-
номірностей та систематизацією даних про
хімічні елементи. І в нього був свій варіант
спіралевидної форми періодичної таблиці
хімічних елементів [13].
Під керівництвом Делімарського під-
готовлено 10 докторів та 55 кандидатів хі-
мічних наук. Серед його учнів-докторан-
тів, крім згаданих вище О. В. Городиського,
О. Г. Зарубицького та В. І. Шаповала, були
М. Г. Човник, В. П. Чалий, А. А. Веліканов,
Е. В. Панов, Н. Х. Туманова, А. О. Омель-
чук, О. О. Андрійко та інші.
Дуже інтенсивною та напруженою була
науково-організаційна діяльність Ю. К. Де-
лімарського, якій він приділяв багато уваги
153https://ucj.org.ua
А. О. Омельчук, Л. Б. Коваль УХЖ № 10 / ТОМ 89
і часу. Як заступник директора ІЗНХ АН
УРСР, він виконував безліч господарських
справ, пов’язаних із відновленням зруй-
нованого війною Інституту, поповненням
його новими молодими і відомими науко-
вими кадрами, відновлюючи тим самим
його науковий потенціал та авторитет.
У 1957 році Делімарського обрали ака-
деміком АН УРСР і на чотири роки – Го-
ловою Бюро Відділення хімічних і геоло-
гічних наук АН УРСР. Враховуючи наукові
досягнення, заслуги і великий авторитет
Делімарського серед співробітників та на-
уковців, йому було довірено керувати Інс
титутом загальної та неорганічної хімії АН
УРСР і обрано директором. На цій посаді
Юрій Костянтинович перебував майже
14 років (1960–1973 рр.). За цей період ін-
ститут значно збільшив кадровий потен-
ціал і розширив тематику наукових дослі-
джень, переїхав у нове приміщення, при-
дбав нове устаткування, покращив умови
праці наукових співробітників, допоміж-
них служб і майстерень тощо.
Важко навіть перелічити всі організа-
ційні справи, якими займався Юрій Кос-
тянтинович за довготривалий період свого
наукового життя. Він очолював Наукову
раду АН УРСР з електрохімічної кінети-
ки і термодинаміки електродних проце-
сів (1967–1978), Наукову раду АН СРСР із
фізичної хімії іонних розплавів та твердих
електролітів (1968–1989), був членом інших
наукових рад та організаційних комітетів
багатьох конференцій, у тому чпслі й між-
народних, на яких виступав з науковими
доповідями. У 1966–1978 рр. Ю. К. Делімар-
ський очолював секцію високотемператур-
ної хімії Міжнародного електрохімічного
товариства, у 1970–1983 рр. – був Головою
Українського республіканського правлін-
ня Всесоюзного хімічного товариства імені
Д. І. Менделєєва, упродовж 20 років був го-
ловним редактором «Українського хімічно-
го журналу» (1968–1988).
Ю. К. Делімарський – визнаний міжнарод-
ним науковим загалом вчений в галузі елект
рохімії іонних розплавів, один із засновників
вітчизняної школи з фізичної хімії і електрохі-
мії розплавлених та твердих електролітів.
Оригінальний напрям наукових дослі-
джень, започаткований на початку минуло-
го століття видатним вченим, академіком
В. О Плотніковим і відомий науковому за-
галу як «Київська електрохімічна школа»
[14] завдяки наполегливій копіткій праці
його учнів та послідовників В. А. Ізбекова
та Ю. К. Делімарського, а також отриманим
фундаментальним результатам у повоєнні
роки завоював заслужений авторитет і ви-
знання міжнародного наукового загалу та
став предтечею всесвітньо відомої школи з
фізичної хімії та електрохімії розплавлених
та твердих електролітів.
Вагомий внесок до її наукового доробку
зробили академіки НАН України О. В. Го-
родиський та С. В. Волков, члени-корес-
понденти НАН України О. Г. Зарубицький,
В. Д. Присяжний, В. І. Шаповал, А. О. Омель-
чук, доктори хімічних наук, професори
Б. Ф. Марков, Л. Х. Козін, Д. А. Ткаленко,
Н. Х. Туманова, Е. В. Панов, О. О. Андрій-
ко, Х. Б. Кушхов, О. Г. Циклаурі, С. О. Ки-
риллов, А. А. Веліканов, К. О. Каздобін,
М. О. Шваб та багато інших науковців – уч-
нів і послідовників Ю. К. Делімарського.
Саме завдяки зазначеним вище науков-
цям широкого розвитку у середині ми-
нулого сторіччя набули фундаментальні
154 ISSN 2708-129X. Укр. хім. журн., 2023
ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ ДЕЛІМАРСЬКОГО ЮРІЯ КОСТЯНТИНОВИЧАЗ НАГОДИ 120-Ї РІЧНИЦІ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯХРОНІКА
дослідження закономірностей кінетики
електродних процесів, механізму електрод-
них реакцій за участю полівалентних іонів,
термодинаміки та будови подвійного елек-
тродного шару, електролізу та масообміну
між електродами, будови іонних розпла-
вів та комплексоутворення, піроелектро-
металургії та електрохімічного синтезу
сполук тугоплавких металів, одержання й
рафінування багатьох металів, фотоелект
рохімії тощо. Результати цих досліджень
докорінно змінили уявлення про приро-
ду електродних процесів і масообмін між
електродами в електрохімічних системах із
розплавленими електролітами. Окремі на-
прями досліджень й дотепер продовжують
розвиватися, зокрема, в Інституті загальної
та неорганічної хімії імені В. І. Вернадсько-
го НАН України. Наразі фахівці Інституту
в області електрохімії розплавлених елек-
тролітів (А. О. Омельчук, І. А. Новосело-
ва, С. В. Кулешов, О. В. Медвежинська,
І. М. Скриптун) працюють над вирішенням
проблеми безпосереднього електрохіміч-
ного відновлення оксидів тугоплавких ме-
талів, таких як цирконій, вольфрам тощо,
а також синтезу інтерметалідних сполук і
карбідів на їхній основі, карбонових нано-
фаз тощо [14].
Багатогранна діяльність Ю. К. Делімар-
ського націлена насамперед на розвиток
науки в нашій країні, виховання молодих
наукових кадрів, завоювання і визнання
міжнародного авторитету, не залишилася
непомітною. Його заслуги як вченого, педа-
гога, громадського діяча високо оцінено на-
уковою громадськістю та урядом. Він – лау-
реат премії імені Л. В. Писаржевського АН
УРСР (1972 р.). У 1974 році йому присвоє-
но почесне звання Заслуженого діяча науки
Української РСР, нагороджено відзнакою
«Золота медаль ім. Д. І. Менделєєва» (1980),
низкою урядових нагород (орденом Жовт
невої Революції (1984), Трудового Червоно-
го Прапора, «Знаком Пошани», грамотою
Президії Верховної Ради УРСР), багатьма
медалями ВДНГ. У 1988 році Делімарського
нагороджено Державною премією УРСР у
галузі науки. На стіні школи № 4 у м. Бар
Вінницької області, де Юрій Делімарський
навчався у 1913–1922 роках, встановлено
стелу з його барельєфом.
Про життя і діяльність академіка є низка
статей, опублікованих у періодичних ви-
даннях (академічних і не тільки), україн-
ських енциклопедіях і словниках, окремих
виданнях.
Ю. К. Делімарський був людиною доб
розичливою і тактовною, підтримував дов
готривалі дружні стосунки з колегами, про
що свідчать згадані вище його спогади і
не тільки. Йому були притаманні ясний
розум та гарна пам’ять, чіткість у викладі
доповідей, лекційного або іншого матеріа-
лу, дотримання своїх слів і обіцянок, навіть
незначних. Він мав яскраво виражені орга-
нізаторські та дипломатичні здібності, які
інколи допомагали вирішувати складні на-
укові, суспільні чи життєві питання.
Зі спогадів колишньої учениці Н. Х. Ту-
манової: «Делімарський був цікавою, непро
стою людиною, гарним психологом, добре
розбирався в людях. Він дуже уважно ставив
ся до своїх учнів і аспірантів, але при цьому
не опікав їх по дрібницях, давав можливість
виявляти самостійність у роботі, аналізу
вати самим отримані результати. Напри
кінці життя написав листа, у якому просив
О. В. Городиського не залишати поза увагою
своїх учнів та роботу відділу загалом».
155https://ucj.org.ua
А. О. Омельчук, Л. Б. Коваль УХЖ № 10 / ТОМ 89
Після смерті Делімарського у 1990 році
співробітники й учні – академік НАН
України С. В. Волков,
член-кореспондент
НАН України В. І. Ша-
повал, доктор хімічних
наук Н. Х. Туманова,
кандидати хімічних
наук Л. П. Барчук та
В. Г. Фещенко – підго-
тували інформаційне
видання про життє-
вий і творчий шлях
академіка у серії «Біо
бібліографія учених
Української РСР/АН
УРСР» «Юрий Кон-
стантинович Делимар-
ский», яке побачило
світ у 1991 році [15].
Ім'я Юрія Костян-
тиновича Делімарського безперечно гідне
Плеяди українських науковців-новаторів –
творців науки та техніки нового покоління.
Ю. К. Делімарський та його учень і послідовник І. М. Шейко
згадують минуле (1985 р.)
Yu. K. Delimarskyі and his scientist and follower I.M. Sheiko
guess the past (1985).
THE LIFE AND CREATIVE PATH OF YURІY DE-
LIMARSKYІ (ON THE OCCASION OF THE 120
OF THE BIRTH OF YURIY DELIMARSKYІ).
A. O. Omelchuk, L.B. Koval
V. I. Vernadskyi Institute of General and Inor
ganic Chemistry of the National Academy of
Sciences of Ukraine,
32/34 Acad. Palladina Ave., Kyiv 03142, Ukraine
koval@ionc.kiev.ua
The article is devoted to the 120th anniver-
sary of the birth of Yu.K. Delimarskyі, Member
of the Academy of Sciences of Ukraine, Doctor
of Chemistry, professor, honored scientist of
Ukraine, winner of the State Prize of Ukraine
in science and technology, L.V. Pysarzhevsky
Prize of the Academy of Sciences of the Ukrai
nian SSR, D.I. Mendeleev Gold Medal, a scien-
tist widely known to the scientific community,
in particular in the field of electrochemistry of
ionic melts and solid electrolytes, one of the
talented representatives of the "Kyiv School
of Electrochemistry" and co-author of the sci-
entific discovery "The phenomenon of metal
transfer from the cathode to the anode during
the electrolysis of ionic melts". The article pre-
sents some facts of Delimarskyi's biography,
in particular his education, the period of his
formation as scientist electrochemist; scientific
156 ISSN 2708-129X. Укр. хім. журн., 2023
ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ ДЕЛІМАРСЬКОГО ЮРІЯ КОСТЯНТИНОВИЧАЗ НАГОДИ 120-Ї РІЧНИЦІ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯХРОНІКА
achievements achieved by him, his students
and followers in the field of electrochemistry
of molten salts, chemistry and technology of
inorganic substances and non-ferrous metals.
Delimarskyi's personal memories of his work
at the V.I. Vernadskyi Institute of General and
Inorganic Chemistry of the National Academy
of Sciences of Ukraine are peresented.
Key words: electrochemistry, ionic melts,
technology of inorganic substances, non-fer-
rous metals; scientific school.
ЛІТЕРАТУРА
1. Исследование и синтезирование алюмоси-
ликатов типа цеолитов: Автореф. дис. канд.
хим. наук. К.: Киев. политехн. ин-т, 1936.
95 с.
2. Інститут загальної та неорганічної хімії
імені В. І. Вернадського НАН України на
межі тисячоліть (1931–2021) до 90-річчя
від дня заснування; редкол.: В. І. Пехньо
(голова) та ін.: ювілейне науково-попу-
лярне видання. К.: МПБП «Гордон», 2021.
292 с., з іл.
3. Электродные потенциалы и электрохими-
ческие ряды металлов в расплавленных
солях: Автореф. дис. д-ра хим. наук / АН
УССР, Ин-т физ. химии. Киев, 1949. 36 с.
4. Делімарський Ю. К., Заєць А. І. Розвиток
електрохімії на Україні. (брошура). 1957.
Київ: Вид-во АН УРСР. 57 с.
5. Делимарский Ю. К., Скобец Е. М. Поляро-
графия на твердых электродах. Киев: Тех-
ніка, 1970. 219 с.
6. Делимарский Ю. К., Зарубицкий О. Г. Элек
тролитическое рафинирование тяжелых
металлов в ионных расплавах. М.: Метал-
лургия, 1975. 250 с.
7. Делимарский Ю. К. Электрохимия ионных
расплавов. М.: Металлургия, 1978. 248 с.
8. Открытие №155 СССР. Явление переноса
металла с катода на анод при электролизе
ионных расплавов. / Ю. К. Делимарский,
О. Г. Зарубицкий, В. Г. Будник (СССР);
ИОНХ. – № ОТ–7591; Заявлено 30.03.70;
Приоритет 27.12.60; Зарегистрировано
27.02.75; Опубл. 30.06.75. Бюл. № 24. 3 с.
9. Делимарский Ю. К., Городыский А. В. Элек-
тродные процессы и методы исследования
в полярографии. Киев: Изд-во АН УССР,
1960. 294 с.
10. Делимарский Ю. К., Марков Б. Ф. Электро-
химия расплавленных солей. М.: Метал-
лургиздат, 1960. 326 с.
11. Делімарський Ю. К., Шиліна Г. В. Сто років
періодичного закону. Київ: Наукова думка,
1968. 190 с.
12. Делимарский Ю. К. Неорганическая хи-
мия. Киев: Вища школа, 1973. 196 с.
13. Делимарский Ю. К., Зарубицкий О. Г. Спи-
ралевидная форма периодической системы
химических элементов // Ж. общей химии,
1969. Т. 39. 1 . С. 11–15.
14. Пехньо В. І., Омельчук А. О., Лінючева О. В.
Наукова електрохімічна школа Києва //
Укр. хім. журнал, 2022. Т. 88. 6. С. 71–101.
15. Юрий Константинович Делимарский. Био-
библиография ученых Укр. ССР /АН
УССР/ Сост: В. Г. Фещенко, Н. Х. Туманова,
Л. П. Барчук. Отв. редактор С. В. Волков.
Інститут загальної та неорганічної хімії
ім. В. І. Вернадського НАН України. Київ:
Наукова думка, 1991. 86 с.
REFERENCES
1. Research and synthesis of aluminosilicates of
the zeolite type: Ref. thesis Ph.D. chemical of
science. Kyiv. polytechnic inst. Kyiv. 1936. 95.
2. Institute of General and Inorganic Chemistry
named after V.I. Vernadsky National Academy
of Sciences of Ukraine at the turn of the mil-
lennium (1931–2021) to the 90th anniversary
of its foundation; Editor: V.I. Pekhno (chair-
man) and others: jubilee scientific and popular
publication. K. Gordon. 2021. 292. [in Ukrai
nian].
157https://ucj.org.ua
А. О. Омельчук, Л. Б. Коваль УХЖ № 10 / ТОМ 89
3. Electrode Potentials and Electrochemical Se-
ries of Metals in Molten Salts: Autoref. Diss.
Dr. Chem. Sciences Academy of Sciences of
the Ukrainian SSR, Institute of Phys. Chemis-
try. Kyiv, 1949. 36.
4. Delimarskyi Yu. K., Zayets A.I. Development
of electrochemistry in Ukraine. (brochure)
1957. Kyiv, Publishing House of the Acade-
my of Sciences of the Ukrainian SSR. 57. [in
Ukrainian].
5. Delimarskyi Yu.K., Skobets E.M. Polarography
on solid electrodes. Kyiv: Technika. 1970. 219.
6. Delimarsky Yu.K., Zarubytskyi O.G. Electro-
lytic refining of heavy metals in ionic melts.
M.: Metallurgy. 1975. 250.
7. Delimarsky Yu. K. Electrochemistry of ionic
melts. M.: Metallurgy, 1978. 248.
8. Discovery No. 155 USSR. The phenomenon
of metal transfer from the cathode to the
anode during the electrolysis of ionic melts.
/ Yu.K. Delimarsky, O.G. Zarubitsky, V.G.
Budnik (USSR); IGICh. No. OT-7591; De-
clared 03/30/70; Priority 12/27/60; Registered
2/27/75; Publ. 06/30/75. Bull. No. 24. 3.
9. Delimarsky Yu. K., Gorodysky A.V. Electrode
processes and research methods in polarogra-
phy. Kyiv: Publishing House of the Academy of
Sciences of the Ukrainian SSR. 1960. 294.
10. Delimarsky Yu.K., Markov B.F. Electrochem-
istry of molten salts. M.: Metallurgizdat. 1960.
326.
11. Delimarsky Yu.K. Inorganic chemistry (select-
ed chapters). Kyiv: Higher School. 1973. 196.
12. Delimarsky Yu.K., Shilina G.V. One hundred
years of periodic law. Kiev, Naukova Duma.
1968. 190. [in Ukrainian].
13. Delimarskyi Y.K., Zarubytskyi O.G. The spi-
ral form of the periodic system of chemical
elements. Journal of general chemistry. 1969.
39(1): 11–15.
14. Pekhnyo V.I., Omelchuk A.O., Linyucheva O.V.
"Scientific Electrochemical School of Kyiv".
Ukr. Chem. Journal. 2022. 88(6): 71–101.
15. Yuri Konstantinovich Delimarsky. Biobibliog-
raphy of Ukrainian scientists. SSR /AS Ukrai
nian SSR/ Compiled by: V.G. Feshchenko,
N.Kh. Tumanova, L.P. Barchuk. Responsible
editor S.V. Volkov. / Institute of General and
Inorganic Chemistry. V.I. Vernadsky NAS of
Ukraine/. Kiev: Naukova Dumka. 1991. 86.
Стаття надійшла 02.10. 2023.
|
| id | oai:ojs2.1444248.nisspano.web.hosting-test.net:article-595 |
| institution | Ukrainian Chemistry Journal |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | English |
| last_indexed | 2026-07-23T01:10:59Z |
| publishDate | 2023 |
| publisher | V.I.Vernadsky Institute of General and Inorganic Chemistry |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | ucjorgua/28/481ff95130af1bc35fbd0ea549238228.pdf |
| spelling | oai:ojs2.1444248.nisspano.web.hosting-test.net:article-5952026-07-22T08:23:52Z THE LIFE AND CREATIVE PATH OF YURІY DELIMARSKYІ (ON THE OCCASION OF THE 120 OF THE BIRTH OF YURIY DELIMARSKYІ) Omelchuk, Anatoliy Koval, Larisa electrochemistry, ionic melts, technology of inorganic substances, non-ferrous metals; scientific school. The article is devoted to the 120th anniversary of the birth of Yu.K. Delimarskyі, Member of the Academy of Sciences of Ukraine, Doctor of Chemistry, professor, honored scientist of Ukraine, winner of the State Prize of Ukraine in science and technology, L.V. Pysarzhevsky Prize of the Academy of Sciences of the Ukrainian SSR, D.I. Mendeleev Gold Medal, a scientist widely known to the scientific community, in particular in the field of electrochemistry of ionic melts and solid electrolytes, one of the talented representatives of the "Kyiv School of Electrochemistry" and co-author of the scientific discovery "The phenomenon of metal transfer from the cathode to the anode during the electrolysis of ionic melts". The article presents some facts of Delimarskyi's biography, in particular his education, the period of his formation as scientist electrochemist; scientific achievements achieved by him, his students and followers in the field of electrochemistry of molten salts, chemistry and technology of inorganic substances and non-ferrous metals. Delimarskyi's personal memories of his work at the V.I. Vernadskyi Institute of General and Inorganic Chemistry of the National Academy of Sciences of Ukraine are peresented. V.I.Vernadsky Institute of General and Inorganic Chemistry 2023-11-24 Article Article Сhronicle application/pdf https://ucj.org.ua/index.php/journal/article/view/595 10.33609/2708-129X.89.10.2023.145-157 Ukrainian Chemistry Journal; Vol. 89 No. 10 (2023): Ukrainian Chemistry Journal; 145-157 Украинский химический журнал; ##issue.vol## 89 ##issue.no## 10 (2023): Ukrainian Chemistry Journal; 145-157 Український хімічний журнал; Том 89 № 10 (2023): Український хімічний журнал; 145-157 2708-129X 2708-1281 en https://ucj.org.ua/index.php/journal/article/view/595/306 Copyright (c) 2023 Anatoliy Omelchuk, Larisa Koval https://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0 |
| spellingShingle | Omelchuk, Anatoliy Koval, Larisa THE LIFE AND CREATIVE PATH OF YURІY DELIMARSKYІ (ON THE OCCASION OF THE 120 OF THE BIRTH OF YURIY DELIMARSKYІ) |
| title | THE LIFE AND CREATIVE PATH OF YURІY DELIMARSKYІ (ON THE OCCASION OF THE 120 OF THE BIRTH OF YURIY DELIMARSKYІ) |
| title_full | THE LIFE AND CREATIVE PATH OF YURІY DELIMARSKYІ (ON THE OCCASION OF THE 120 OF THE BIRTH OF YURIY DELIMARSKYІ) |
| title_fullStr | THE LIFE AND CREATIVE PATH OF YURІY DELIMARSKYІ (ON THE OCCASION OF THE 120 OF THE BIRTH OF YURIY DELIMARSKYІ) |
| title_full_unstemmed | THE LIFE AND CREATIVE PATH OF YURІY DELIMARSKYІ (ON THE OCCASION OF THE 120 OF THE BIRTH OF YURIY DELIMARSKYІ) |
| title_short | THE LIFE AND CREATIVE PATH OF YURІY DELIMARSKYІ (ON THE OCCASION OF THE 120 OF THE BIRTH OF YURIY DELIMARSKYІ) |
| title_sort | life and creative path of yurіy delimarskyі (on the occasion of the 120 of the birth of yuriy delimarskyі) |
| topic_facet | electrochemistry ionic melts technology of inorganic substances non-ferrous metals; scientific school. |
| url | https://ucj.org.ua/index.php/journal/article/view/595 |
| work_keys_str_mv | AT omelchukanatoliy thelifeandcreativepathofyuríydelimarskyíontheoccasionofthe120ofthebirthofyuriydelimarskyí AT kovallarisa thelifeandcreativepathofyuríydelimarskyíontheoccasionofthe120ofthebirthofyuriydelimarskyí AT omelchukanatoliy lifeandcreativepathofyuríydelimarskyíontheoccasionofthe120ofthebirthofyuriydelimarskyí AT kovallarisa lifeandcreativepathofyuríydelimarskyíontheoccasionofthe120ofthebirthofyuriydelimarskyí |