Зображення обкладинки

100 YEARS OF THE UKRAINIAN CHEMICAL JOURNAL. HISTORY AND PRESENT

In 2025, «Ukrainian Chemical Journal» will celebrate a landmark event –the 100th anniversary of its founding. The history of the magazine for the period of the XX and first years of the XXI century, the names of the responsible editors, the editorial boards in different years and the names of indivi...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2025
Автори: Skryptun, Igor, Zakharchenko, Mykola, Koval, Larysa
Формат: Стаття
Мова:Англійська
Опубліковано: V.I.Vernadsky Institute of General and Inorganic Chemistry 2025
Онлайн доступ:https://ucj.org.ua/index.php/journal/article/view/748
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Ukrainian Chemistry Journal
Завантажити файл: Pdf

Репозитарії

Ukrainian Chemistry Journal
_version_ 1871466162367234048
author Skryptun, Igor
Zakharchenko, Mykola
Koval, Larysa
author_facet Skryptun, Igor
Zakharchenko, Mykola
Koval, Larysa
author_institution_txt_mv [ { "author": "Igor Skryptun", "institution": "Institute of General & Inorganic Chemistry of NASU, Department of Electrochemistry and Technology of Inorganic Materials" }, { "author": "Mykola Zakharchenko", "institution": "Institute of General & Inorganic Chemistry of NASU, Department of Electrochemistry and Technology of Inorganic Materials" }, { "author": "Larysa Koval", "institution": "V.I. Vernadsky Institute of General and Inorganic Chemistry of the NAS of Ukraine Palladin avenue 32\/34, 03142, Kyiv, Ukraine" } ]
author_sort Skryptun, Igor
baseUrl_str https://ucj.org.ua/index.php/journal/oai
collection OJS
datestamp_date 2026-07-22T08:23:56Z
description In 2025, «Ukrainian Chemical Journal» will celebrate a landmark event –the 100th anniversary of its founding. The history of the magazine for the period of the XX and first years of the XXI century, the names of the responsible editors, the editorial boards in different years and the names of individual authors, prominent chemists of Ukraine are highlighted on its pages. Such a solemn event –– the centenary anniversary of the journal – gives an opportunity to look back, restore in the memory of prominent scientists-chemists of different ge­nerations, who were even today the most active authors, patriots of the journal, whose publications, experimental articles and reviews (retrospective, current, reviews-forecasts) raised and held high the authority of the journal and how in the mirror reflect the development of research in various fields of fundamental and applied chemistry in our country. The journal reflects the achievements of chemical scientists in almost all branches of modern chemistry and partly chemical technology, and is available not only to venerable scientists, but also to beginners – graduate students and applicants. More than one gene­ration of chemical scientists has grown up on its publications, of whom the chemical science of Ukraine is still proud today. The first editor-in-chief of the journal was Professor, later Corresponding Member of the Academy of Sciences of the Ukrainian SSR K. Krasusky, then, the editor-in-chief of the journal was Professor M. Valyashko, a recognized chemist-pharmacist in Ukraine; subsequent editors – academicians of the Academy of Sciences of the Ukrainian SSR A. Dumanskyi, Ye. Shylov, A. Babko, Yu. Delimarskyi, O. Horodyskyi; from 1992 to 2015, Academician of the NAS of Ukraine S. Volkov, then (from 2016 to 2024) V. Pekhnyo. Today, the editor-in-chief of the journal is Doctor of Sciences (Chemistry) S. Solopan. In this anniversary year, it is especially plea­sant to wish the editor-in-chief and the editorial board of the Ukrainian Chemical Journal new creative successes in the promotion of scientific achievements in the field of chemistry, to wish more publications from talented authors who, through their works, articles, and reports, convey to their students, followers, and readers a share of their creative inspiration and love for science, for chemistry, and for Ukraine!
doi_str_mv 10.33609/2708-129X.91.9.2025.3-28
first_indexed 2025-12-17T12:07:54Z
format Article
fulltext 3 УДК: 54(091) doi: 10.33609/2708-129X.91.9.2025.3-28 100 РОКІВ «УКРАЇНСЬКОМУ ХІМІЧНОМУ ЖУРНАЛУ». ІСТОРІЯ І СУЧАСНІСТЬ. Л. Б. Коваль, І. М. Скриптун, М. Ф. Захарченко Інститут загальної та неорганічної хімії ім. В. І. Вернадського НАН України, просп. Акад. Палладіна, 32/34, м. Київ 03142, Україна e-mail: lbkoval69@gmail.com У 2025 році «Український хімічний жур- нал» святкує знакову подію – 100-річчя від дня свого заснування. У цій статті висвітле- но історію журналу за період із ХХ та пер- ших років ХХІ століття, зазначено імена від- повідальних редакторів, склад редакційних колегій у різні роки та імена окремих авто- рів, видатних хіміків України. Така урочи- ста подія – столітній ювілей журналу – дає можливість озирнутися назад, відновити в пам’яті видатних вчених-хіміків різних по- колінь, які й на сьогодні були і залишають- ся найактивнішими авторами, патріотами журналу, чиї публікації, експериментальні статті та огляди (ретроспективні, поточні, огляди-прогнози) піднімали та високо три- мали авторитет журналу та як у дзеркалі відображали розвиток досліджень у різних галузях фундаментальної та прикладної хі- мії в нашій країні. Журнал відображає досягнення вче- них-хіміків майже у всіх галузях сучасної хімії та частково хімічної технології, і до- ступний не лише відомим вченим, а й по- чатківцям – студентам та аспірантам. На його виданнях виросло не одне покоління 4 ISSN 2708-129X. Укр. хім. журн., 2025 100 РОКІВ «УКРАЇНСЬКОМУ ХІМІЧНОМУ ЖУРНАЛУ».ІСТОРІЯ І СУЧАСНІСТЬ.ХРОНІКА вчених-хіміків, якими хімічна наука Украї- ни пишається й на сьогодні. Першим голов- ним редактором журналу був професор, згодом член-кореспондент Академії наук УРСР К. А. Красуський, потім головним ре- дактором журналу був професор М. О. Ва- ляшко, визнаний хімік-фармацевт України; наступними редакторами були академі- ки Академії наук УРСР А. В. Думанський, Є. О. Шилов, А. К. Бабко, Ю. К. Делімарський, О. В. Городиський; з 1992 по 2015 рік – ака- демік НАН України С. В. Волков, потім (із 2016 по 2024 рік) – В. І. Пехньо. На сьогодні головним редактором журналу є доктор хі- мічних наук С. О. Солопан. У цей ювілейний рік особливо приєм- но побажати головному редактору та ре- дакційній колегії «Українського хімічного журналу» нових творчих успіхів у популя- ризації наукових досягнень у галузі хімії, побажати більше публікацій від таланови- тих авторів, які своїми роботами, статтями, доповідями передають своїм учням, послі- довникам, читачам частку свого творчого натхнення та любові до науки, до хімії, до України! У 2025 році «Український хімічний жур- нал» відзначає знаменну подію – 100-річ- чя свого заснування. Історію журналу за період ХХ та перших років ХХІ століття, прізвища відповідальних редакторів, склад редколегій у різні роки та імена окремих ав- торів, видатних хіміків України висвітлено на його шпальтах [1–2]. Історія. Харківський період (1925–1948 рр.) Сто років тому, у січні 1925 року, у Хар- кові за ініціативи і підтримки Всеукраїн- ського товариства друзів хімічної оборони і хімічної промисловості був створений і по- чав виходити друком «Украинский химиче- ский журнал» (скорочено – «УХЖ»). Стало- ся так, що «УХЖ» став єдиним широкопро- фільним хімічним виданням у колишньому СРСР та залишається таким на сьогодні в Україні. Журнал відображає досягнення вчених-хіміків практично в усіх галузях су- часної хімії і частково хімічної технології, доступний не тільки відомим вченим, але й початківцям – аспірантам і здобувачам. На його публікаціях виросло не одне поко- ління учених-хіміків, якими й сьогодні пи- шається хімічна наука України. За час видання з 1925 по 1938 (за винят- ком 1927 року) вийшло тринадцять томів «Украинского химического журнала»; скла- далися вони з двох розділів – наукового і науково-технічного. Наступний, XIV том, випущено після десятирічної перерви  – його видання було призупинено під час Другої світової війни. Рис. 1. Член-кореспондент Всеукраїнської академії наук (ВУАН) Костянтин Адамович Красуський (14.09.1867–07.04.1937) Fig. 1. Corresponding Member of the All-Uk rainian Academy of Sciences (UAS) Kostyantyn Adamovych Krasuskyi. 5https://ucj.org.ua Л. Б. Коваль, І. М. Скриптун, М. Ф. Захарченко УХЖ № 9 / ТОМ 91 Першим відповідальним редактором журналу з 1925 по 1929 роки був профе- сор, пізніше член-кореспондент ВУАН та АН  СРСР Костянтин Адамович Красусь- кий (1867–1937), фахівець у галузі орга- нічної хімії, фундатор Фармацевтичного інституту в Харкові (згодом – Державний науковий центр лікарських засобів МОЗ і НАН України). Головний напрямок його робіт – дослідження взаємодії органічних оксидів з амінами та амоніаком. Він встано- вив важливі залежності порядку приєднан- ня аміаку та амінів до α-оксидів від струк- тури останніх, сформулював «правила Красуського», відомі всім хімікам-органі- кам, запропонував гіпотезу про проміжне утворення α-оксидів у реакціях отримання альдегідів і кетонів із гліколів і підтвердив її експериментально. З цієї тематики ним опубліковано в «УХЖ» (за період з 1925 по 1930) понад 10 робіт. До складу першої редколегії входили ві- домі вчені – академіки ВУАН та АН УРСР Л. В. Писаржевський, Є. І. Орлов, В. О. Плот ніков, професор Г. Ю. Тимофеєв та інші. Перший номер «УХЖ» за 1925 рік від- крився програмною статтею Лева Володи- мировича Писаржевського – «Каталіз як механічна дія електронів». Науковий світ знає Л. В. Писаржевського як видатного фі- зико-хіміка світового рівня. Він створив ос- нови електронної теорії окисно-відновних реакцій, запропонував теорію гальваніч- ного елемента, яка пояснила походження електродних потенціалів, створив електро- нну теорію каталізу. Його ім’я нині носить Інститут фізичної хімії НАН України. У 1925 році в «УХЖ» у співавторстві з К. А. Красуським опубліковано першу нау- кову роботу Андрія Івановича Кіпріанова – учня і послідовника Красуського, у майбут- ньому всесвітньо відомого хіміка-органіка, засновника школи з ціанінових барвників, академіка АН УРСР – «Про дію діетиламі- ну на окис триметилетилену». Цій же темі присвячено і першу самостійну публікацію А. І. Кіпріанова – «Взаємодія а-окисів з ефі- рами амінокислот», опубліковану того ж року. Тільки з 1925 по 1954 роки, за винят- ком тих років, коли журнал не видавався, А. І. Кіпріанов в «УХЖ» опублікував (згід- но авторського покажчика) 35 статей з пи- тань хімії органічних (ціанінових) барвни- ків. Світову популярність і визнання здобу- ли його роботи зі зв’язку між кольором та будовою органічних сполук, а теорія кольо- ровості стала струнким хімічним вченням із великою силою передбачення. Він разом із співробітниками виконав класичні до- слідження в галузі синтезу та електронних спектрів поглинання поліметинових барв- ників, відкрив новий клас барвників (катіо нові барвники), якими забарвлюють тепер синтетичне волокно – нітрон. Відомий вчений у галузі вуглехімії, ака- демік АН УРСР Мефодій Іванович Кузнє цов свою першу роботу «До питання про природу кам’яного вугілля. Ненасиченість вугілля» опублікував в «УХЖ» у 1925 р. У період із 1947 по 1957 рік на сторінках журналу опубліковано цикл його робіт (23 статті) стосовно хімічної технології пе- рероблення коксів та комплексного вико- ристання бурого вугілля України. У науково-технічному розділі першо- го журналу представлено статтю відомого українського технолога В. П. Іжевського «Переоцінка теплових цінностей». На сторінках «УХЖ» з 1925 до 1938 року побачили світ 17 робіт академіка АН УРСР 6 ISSN 2708-129X. Укр. хім. журн., 2025 100 РОКІВ «УКРАЇНСЬКОМУ ХІМІЧНОМУ ЖУРНАЛУ».ІСТОРІЯ І СУЧАСНІСТЬ.ХРОНІКА Єгора Івановича Орлова, професора кафе- дри технології мінеральних речовин, відо- мого хіміка не тільки у Харкові, фахівця з хімічної кінетики та технології виробни- цтва неорганічних сполук, автора праць із хімічної кінетики і каталізу, виробництва соди, сірчаної кислоти. Яків Анатолійович Фіалков – відомий хімік-неорганік, професор, доктор фар- мацевтичних наук, член-кореспондент АН  УРСР, один із перших співробітників Інституту хімії АН УРСР (нині – Інститут загальної та неорганічної хімії ім. В. І. Вер- надського НАН України), фахівець у галузі неорганічної хімії (комплексні сполуки і фі- зико-хімічний аналіз розчинів, розроблен- ня нових технологій здобуття кольорових і рідкісних металів, вивчення мінеральних солей; розроблення методів одержання до- брив із сировинних джерел України), фар- мацевтичного аналізу, використання комп- лексних сполук йоду для одержання різних органічних йодопохідних та виготовлення ліків. «Досвід визначення йодного числа у водному середовищі» – одна з перших на- укових праць Якова Анатолійовича Фіал- кова, тоді ще тільки аспіранта у видатного фізико-хіміка В. О. Плотнікова, була надру- кована у другому томі «УХЖ» за 2026 рік. У період, коли «УХЖ» не виходив, свої стат- ті, крім інших видань, Я. А. Фіалков публіку- вав у «Записках Інституту хімії АН УРСР» – 23 статті, а згодом (в останнє десятиріччя свого життя) в «УХЖ» було надруковано 30 статей. Співавторами його праць були С. Д. Шаргородський, В. П. Чалий, Н. К. Да- виденко, Н. А. Костроміна та інші. Із 1929 по 1938 рік відповідальним ре- дактором журналу був професор Микола Овксентійович Валяшко (1871–1955) – ви- знаний в Україні хімік-фармацевт, суспіль- ний та освітянський діяч. Головним чином він займався вивченням хімії лікарських речовин та дослідженням їхньої будови, хімічних властивостей органічних сполук, зразків ефірних олій з рослин України, працював над подальшим розвитком ідей О. М. Бутлерова та В. В. Марковникова. Серед наукових досягнень Валяшка слід відзначити встановлення закономірностей спектрів поглинання ароматичних та гете- роциклічних сполук, висновки про будову молекул. За плідну діяльність у галузі роз- витку хімічної науки він був удостоєний звання заслуженого діяча науки УРСР. Риc. 2. Професор Микола Овксентійович Валяшко (20.03.1871–25.01.1955) Fig. 2. Professor Mykola Ovksentiyovych Va lyashko. У 1938 році до складу редколегії введено Петра Петровича Буднікова (1885–1968)  – одного з найбільш відомих вчених у галу- зі хімії та технології силікатів, академіка АН УРСР, члена-кореспондента АН СРСР. Основні наукові роботи Буднікова пов’я- зані з синтезом нових силікатів, оксидних 7https://ucj.org.ua Л. Б. Коваль, І. М. Скриптун, М. Ф. Захарченко УХЖ № 9 / ТОМ 91 сполук та вивченням їхніх фізико-хімічних властивостей. Його перші роботи присвя- чено питанням використання відходів, одержуваних при виробництві глинозе- му з каоліну, кислототривким керамічним виробам та високоякісній вогнетривкій продукції. За період з 1925 по 1954 роки в «УХЖ» було опубліковано 33 його статті, головним чином із хімії силікатів та хіміч- ної силікатної промисловості. Академік АН УРСР Володимир Олексан- дрович Плотніков, видатний вчений-хімік, член-кореспондент АН СРСР, засновник багатьох нових наукових напрямків хіміч- ної науки, зокрема фізичної, неорганічної хімії та електрохімії неводних розчинів. Ним вперше було створено теорію електро- хімічних процесів у неводних розчинах та досліджено механізм провідності сумішей неелектролітів. Згодом ця теорія стала кла- сичною і здобула загальне визнання хіміків усього світу, було створено наукову школу. З 1931–1941 рр. В. О. Плотніков – перший директор Інституту хімії АН УРСР. Плотні- ков входив до складу редколегії «УХЖ», але свої наукові праці публікував переважно у «Записках Інституту хімії АН УРСР» (ви- давалися з 1934 по 1948 роки), які він і очо- лював. Разом із співавторами у «Записках» побачили світ 83 його наукові праці. Історія. Київський період (1948–1999 рр.) Із 1948 року «Украинский химический журнал» почала видавати Академія наук УРСР на базі Інституту загальної та неорга- нічної хімії (ІЗНХ) АН УРСР у Києві. Його було об’єднано з журналом «Записки Інс титуту хімії АН УРСР», від якого «УХЖ» успадкував кращі традиції. Із «Записок» до редакційної колегії журналу перейшли представники наукових шкіл, члени Акаде- мії наук УРСР: А. В. Думанський, А. К. Баб- ко, Ю. К. Делімарський, Ф. Д. Овчаренко, В. О. Ізбеков, Я. А. Фіалков та інші. Перший номер випуску ХІV тома почи- нається з оглядової статті редколегії (від- повідальний редактор – А. В. Думанський, члени – О. І. Бродський, Є. С. Бурксер, А. І. Кіпріанов, М. О. Валяшко, секретар – В. П. Чалий) про стан хімічної науки в УРСР за тридцятирічний період після ре- волюційних подій 1917–18 рр., зокрема висвітлено досягнення в окремих галузях неорганічної і фізичної хімії – праці ки- ївської школи фізико-хіміків з ІФХ, ІЗНХ АН  УРСР, Київського політехнічного ін- ституту – В. О. Плотнікова, М. І. Усанови- ча, Л. В. Писаржевського, О. І. Бродського, В. А. Ройтера, В. О. Ізбекова, Я. А. Фіалко- ва, І. Л. Кацнельсона, С. Й. Якубсон; хар- ківського наукового центру – Г. Є. Тимо- феєва, І. М. Францевича, Л. С. Палатника, М.  А.  Ізмайлова); напрацювання школи органічної хімії – (С. М. Реформатського, В. П. Яворського, К. А. Корнєва, П. С. Пель кіса, К.  А.  Красуського, А. І. Кіпріанова, М. О. Валяшка та ін.), праці в галузі хіміч- ної технології (М. І. Мозгового, М. С. Фор- тунатова, І. М. Шейко, Л. А. Кульського, Є. І. Орлова, В. І. Атрощенка), в галузі ко- лоїдної хімії – (А. В. Думанського, О. Д. Ку- риленка, Е. М. Натансона); дослідження школи з аналітичної хімії (М. О. Тананаєва, А. К. Бабка, В. А. Назаренка), праці хімі- ків-одеситів у галузі рідкісних елементів та геохімії – М. С. Полуектова, Є. С. Бурксера зі співробітниками – та киян – В. О. Ізбекова, Ю. К. Делімарського, І. А. Шеки, О. Т. Ниж- ник, численні дослідження Я. А. Фіалкова та М. О. Валяшка з фармацевтичної хімії. 8 ISSN 2708-129X. Укр. хім. журн., 2025 100 РОКІВ «УКРАЇНСЬКОМУ ХІМІЧНОМУ ЖУРНАЛУ».ІСТОРІЯ І СУЧАСНІСТЬ.ХРОНІКА Рис. 3. Академік АН УРСР Антон Володи мирович Думанський (2.06.1880–14.05.1967) Fig. 3. Academician of the Academy of Sciences of the Ukrainian SSR Anton Volodymyrovych Du- manskyі. П’ять років (з 1948 по 1953) головним редактором журналу був Антон Володи- мирович Думанський (1880 –1967) – вче- ний зі світовим ім’ям, академік АН УРСР, член-кореспондент АН СРСР, один із за- сновників колоїдної хімії. А. В. Думанський організував у Києві першу в Україні лабо- раторію, ввів фізичні методи дослідження у колоїдну хімію, запропонував ультрацент рифугування для вимірювання величини колоїдних частинок. Праці Думанського щодо умов утворення та осадження коло- їдних розчинів відзначено Великою Мен- делєєвською премією. У 1946–1960 роках Антон Володимирович очолював Інститут загальної та неорганічної хімії АН УРСР. За цей час до редколегії увійшли відо- мі вчені – академіки АН УРСР О. І. Брод- ський, І. М. Францевич, А. І. Кіпріанов, Є. О. Шилов, член-кореспондент АН УРСР Є. С. Бурксер. Академік Олександр Ілліч Бродський – видатний фізико-хімік, автор оригінальних досліджень із термодинаміки та електро- хімії розчинів, хімії ізотопів, хімічної бу- дови та реакційної здатності речовин. Він вперше в нашій країні застосував ізотопи для вивчення механізмів хімічних реакцій. Під його керівництвом у 1934 році створе- но установку для одержання важкої води і в тому ж році вперше у СРСР отримано зразки важкої дейтерієвої, а згодом і важ- кооксигенової води, що відіграло важли- ву роль у розв’язанні атомної проблеми. В «УХЖ» за перший період його існування оприлюднено сім статей О. І. Бродського. Рис. 4. Aкадемік АН УРСР Євген Олексійович Шилов (10.08.1893–22.07.1970) Fig. 4. Academician of the Academy of Sciences of the Ukrainian SSR Yevgen Oleksiyovych Shylov. У 1953–1958 рр. відповідальним редак- тором «УХЖ» був відомий хімік-органік, академік АН УРСР Євген Олексійович Ши- лов (1893–1970). Головну увагу у досліджен- нях він приділяв кардинальним питанням теорії перетворень органічних сполук. Є. О. Шилов – фундатор наукової школи, 9https://ucj.org.ua Л. Б. Коваль, І. М. Скриптун, М. Ф. Захарченко УХЖ № 9 / ТОМ 91 організатор лабораторiї механiзмiв орга нiчних реакцiй, один із засновників вчення про механізми органічних реакцій. Його принцип донорно-акцепторної взаємодії належить до основних постулатів сучасно- го вчення про механізми органічних реак- цій. Є. О. Шилов першим висловив ідею, що утворення циклічних перехідних станів полегшує перебіг хімічних реакцій. За цикл праць у галузі механізмів хімічних реакцій він разом з О. І. Бродським став першим лауреатом премії ім. Л. В. Писаржевського. Рис. 5. Aкадемік АН УРСР Анатолій Кири лович Бабко (15.10.1905–07.01.1968) Fig. 5. Academician of the Academy of Sciences of the Ukrainian SSR Anatoliy Kyrylovych Babko. Із 1958 по 1967 включно, тобто десять років, редколегію журналу очолював ви- значний вчений, фахівець у галузі аналі- тичної хімії, хімії комплексних сполук ака- демік АН УРСР Анатолій Кирилович Баб- ко (1905–1968). Наукові інтереси Анатолія Кириловича охоплювали загальні питання аналітичної хімії, використання органіч- них реагентів у неорганічному аналізі, хі- мію комплексних сполук та застосування їх у фотометрії, люмінесценції; хемілюмінес- центний аналіз, хроматографічний розпо- діл сполук, екстракційні методи. Великою заслугою А. К. Бабка було систематичне фізико-хімічне дослідження комплексних сполук у розчинах. А. К. Бабко був не тільки відповідаль- ним редактором, але й одним з активних авторів, патріотом «УХЖ»: з 1929 по 1957 він передав до друку 20 статей, серед яких три вийшли у «Записках Інституту хімії», а за період керівництва журналом – понад 80 статей. Співавторами його статей були О. І. Волкова, Т. Є. Гетьман, Л. І. Дубовенко, Н. М. Луковська, П. Б. Міхельсон, Б. Й. На- биванець, А. Т. Пилипенко, М. М. Тананай- ко, М. Й. Штокало та інші. У 1967 році в журналі розміщено його огляд «Развитие аналитической химии в Украине за 50 лет» [3]. За висловом його учениці, професорки М. Й. Штокало: «А. К. Бабко був таланови- тим вченим, який ознаменував собою цілу епоху в розвитку науки у ХХ столітті з найбільш важливих розділів аналітичної хімії». У період, коли А. К.  Бабко був голов- ним редактором журналу, наукові праці на його шпальтах друкували члени редколе- гії – знані хіміки, академіки О. І. Бродський, К. Б. Яцимирський, А. І. Кіпріанов, А. В. Ду- манський, Ю. К. Делімарський, Ф. Д. Овча- ренко і не тільки. Дуже показовий приклад – весь випуск № 11 за 1967 рік (присвячений 50-річчю жовтневої революції) наповнений оглядами заслужених науковців-хіміків про розвиток в Україні різних галузей хімії: К. Б. Яцимирського та І. А. Шеки («Основ- ні етапи розвитку неорганічної хімії за 50 років»), О. І. Бродського («Фізична хімія в Україні»), Ф.  Д.  Овчаренка («Розвиток 10 ISSN 2708-129X. Укр. хім. журн., 2025 100 РОКІВ «УКРАЇНСЬКОМУ ХІМІЧНОМУ ЖУРНАЛУ».ІСТОРІЯ І СУЧАСНІСТЬ.ХРОНІКА колоїдної хімії»), Ю. К. Делімарського («Роз- виток електрохімії в Україні»), В. О. Ройтера («Розвиток робіт із теорії каталізу в УРСР», Б. Я. Дайна («Фотохімічні дослідження в Україні»), Є. О. Шилова («Розвиток вчен- ня про механізм органічних реакцій»), А. І. Кіпріанова («Колір і будова органічних барвників»), О. В. Кірсанова («Праці хімі- ків ІОХ АН УРСР з хімії фосфорорганічних сполук»), А. К. Бабка («Аналітична хімія в Україні», А. С. Бережного («Розвиток хімії силікатів»), Л. А. Кульського «Проблема якості води»). У 60-х рр. ХХ ст. (1961–1969), коли ака- демік АН УРСР Костянтин Борисович Яцимирський працював в ІЗНХ АН УРСР на посаді завідувача Відділом хімії комп- лексних сполук, і в наступні роки, вже бу- дучи директором Інституту фізичної хімії АН УРСР, разом зі своїми співавторами за неповних 10 років поряд із численними пу- блікаціями робіт в інших періодичних ви- даннях мав 12 друкованих праць в «УХЖ», у т. ч. огляди, в яких висвітлено основні ета- пи розвитку неорганічної хімії та проблеми хімії комплексних сполук того часу [4, 5]. Серед членів редколегії та активних ав- торів «УХЖ» був академік АН УРСР Юрій Костянтинович Делімарський. Першу на- укову статтю Юрія Костянтиновича сто- совно хімії штучних алюмосилікатів було надруковано в «УХЖ» ще під час його нав- чання в аспірантурі у Київському політех- нічному інституті [6]. Далі, з початком наукової діяльності Юрій Делімарський опублікував 15 ста- тей стосовно хімії пермутиту, досліджень з електрохімії розтоплених середовищ, ви- значення окремих електродних потенціалів і електрохімічних рядів металів у розплав- лених солях (але – у «Записках»). Серед цих робіт на увагу заслуговує огляд історії створення і становлення Інституту загаль- ної та неорганічної хімії АН УРСР, написа- ний у співавторстві з академіком АН УРСР А. В. Думанським [7]. Із 1948 по 1967 рр. – Ю. К. Делімарський щорічно друкував в «УХЖ» експеримен- тальні наукові праці систематичних дослі- джень з електрохімії розтоплених серед- овищ, які були направлені на виявлення електрохімічної поведінки металів у розтоп лених солях, полярографічні дослідження іонних розплавів і не тільки. Співавторами публікацій у цей період були головним чи- ном колеги і учні Делімарського переважно з ІЗНХ АН УРСР: Г. А. Колотій, Є.  Б.  Гіт- ман, Ф. Ф. Григоренко, В. Ф. Грищенко, Б. Ф. Марков, І. М. Шейко, О. В. Городись- кий, В. І. Шаповал, А. А. Веліканов та інші. Саме на шпальтах «УХЖ» у цей період опубліковано 88 статей з питань фізичної електрохімії іонних розплавів та твердих електролітів, у тому числі й відомості про розвиток електрохімії в Україні [8]. Член редколегії «УХЖ», член-корес- пондент АН УРСР Іван Арсенович Шека (1907–1999) – відомий спеціаліст у галузі фізико-неорганічної хімії та хімічної тех- нології, один із перших учнів академіка В.  О. Плотнікова. Широкий діапазон його наукової діяльності знайшов відображення в численних теоретичних та прикладних публікаціях, статтях, оглядах, працях, що стосувалися актуальних питань розвитку неорганічної хімії, фізико-хімії неводних розчинів, хімії комплексних сполук, хімії та технології рідкісних та рідкісноземельних елементів, розроблення методів концентру- вання, розділення або одержання сполук 11https://ucj.org.ua Л. Б. Коваль, І. М. Скриптун, М. Ф. Захарченко УХЖ № 9 / ТОМ 91 вищезазначених елементів та впроваджен- ня їх у виробництво. Близько 200 праць по- бачили світ саме на сторінках «Українсько- го хімічного журналу» за довготривалий 60-річний період його наукової діяльності. Неодноразово він публікував огляди щодо сучасного стану, розвитку і завдань неорга- нічної хімії в Україні [5, 9] . З 1966 і до 1999 року «Украинский хи- мический журнал» публікувався англій- ською мовою у США. До 1992 року жур- нал виходив під назвою «Soviet Progress in Chemistry», а з 1992 по 1999 рр. – за назвою «Ukrainian Chemistry Journal» (ISSN 1063- 4568), перевидавався в повному обсязі і поширювався спочатку видавництвом «Faraday Press Inc.» (до 1967 р.), пізніше – видавництвом «Allerton Press, New York». У бібліотеці ІЗНХ ім. В. І. Вернадського НАН України є низка випусків журналу англійською мовою того періоду. Рис. 6. Aкадемік АН УРСР Юрій Костянти нович Делімарський (23.04.1904–08.06.1990) Fig. 6. Academician of the Academy of Sciences of the Ukrainian SSR Yuriy Kostyantynovych De- limarskyi. Надалі, упродовж двадцяти років, з 1968 по 1988, головним редактором «Украин ского химического журнала» стає академік АН  УРСР Юрій  Костянтинович Делімар- ський (1904–1990), відомий і поважний вчений, електрохімік, засновник радян- ської школи фізичної хімії та електрохімії розплавлених солей. Головні дослідження Делімарського, як було вже сказано вище, стосуються хімії та електрохімії розплавле- них солей. У 1960–1973 рр. він був дирек- тором Iнституту загальної та неорганічної хімії АН УРСР. Нагороджений Золотою ме- даллю ім. Д. І. Менделєєва АН СРСР, заслу- жений діяч науки УРСР. З 1968 по 1988 рр. тільки в «УХЖ» вийш- ли друком 97 статей Делімарського зі спі- вавторами (В. Г. Будніка, А. В. Городись- кого, В. Ф. Грищенко, О. Г. Зарубицького, В. Ф. Макогон, Е. В. Панова, Н. Х. Тумано- вої, Р. В. Чернова, В. І. Шаповала та інших) стосовно експериментальних напрацювань електродної поляризації у сольових розпла- вах, електролітичного рафінування різних сплавів у розплавлених солях, дослідження розчинності деяких інтерметалідів, катод- ні та анодні процеси в розплавах за участі інтерметалідів тощо. Він разом із колегами розробив фізико-хімічні основи електролізу розплавів для одержання і рафінування ба- гатьох металів, встановили існування таких електрохімічних систем та умов електролізу (склад електроліту, режим поляризації, тем- пература тощо), за яких, всупереч загально- прийнятним уявленням Фарадея про масо- обмін між електродами, метал на катоді під дією постійного електричного струму роз- чиняється і виділяється на аноді [10]. Ці та інші результати лягли в основу зареєстрованого в Україні першого з хімії 12 ISSN 2708-129X. Укр. хім. журн., 2025 100 РОКІВ «УКРАЇНСЬКОМУ ХІМІЧНОМУ ЖУРНАЛУ».ІСТОРІЯ І СУЧАСНІСТЬ.ХРОНІКА відкриття «Явище переносу металу з катода на анод при електролізі розплавів», здійсне- ного колективом авторів у складі академіка Ю. К. Делімарського, члена-кореспондента О. Г. Зарубицького та провідного інженера В. Г. Будніка і започаткували новий напря- мок наукових досліджень – піроелектроме- талургію кольорових металів. Склад редколегії у період з 1968 по 1976  рр. значно розширився і поновився: до редколегії вперше увійшли академіки АН  УРСР: К. Б.  Яцимирський, Л. М.  Лит- виненко, А. Т.  Пилипенко, члени-корес- понденти АН УРСР К. А. Корнєв, О. Д. Ку- риленко, М. О.  Лошкарьов, професори: Б. Ф.  Марков, Д. М.  Стражеско; у період з 1976 по 1982 у різні роки – майбутні ака- деміки АН УРСР Ф. С.  Бабічев, С. В.  Вол- ков, О. В.  Городиський, В. М.  Єременко, В. П. Кухар, Ю. С. Ліпатов, В. Д. Походен- ко, В. В.  Скопенко, члени-кореспонденти АН УРСР Ю. Г.  Гололобов, Я. Б.  Горохо- ватський, професори В. Д.  Присяжний, А. М. Голуб, Л. М. Ягупольський та інші. Із численних матеріалів хімічних до- сліджень, які побачили світ на шпальтах «УХЖ» у період з 1963–1988 рр. – тобто за 25 років надруковано понад 80 статей спочатку молодого науковця, згодом – чле- на-кореспондента АН УРСР Сергія Васи- льовича Волкова. Серед цих робіт варто відмітити огляд «Сучасні аспекти та тен- денції розвитку неорганічної хімії», надру- кований в «УХЖ» ще у 1981 році, в якому було розглянуто шляхи й прогнози розвит- ку як теоретичної, так і експериментальної та прикладної неорганічної хімії. Головний прогноз , який висвітлено у статті, полягає у ствердженні, що сучасна неорганічна хі- мія стає фізико-неорганічною хімією за своєю ідеологією, методами дослідження (як теоретичними, так і експерименталь- ними) та технологічної спрямованості. Із реалізованих прогнозів можна назвати розвиток «космохімії», а саме космохімічні питання екологічного спрямування. Також заслуговують на увагу огляди С. В. Волкова про роль високотемпературної неорганіч- ної координаційної хімії в енерготехнології та розвиток високотемпературної неорга- нічної хімії в Україні [11, 12, 13]. Згадаємо про публікації статей в «УХЖ» професора Київського державного уні- верситету, доктора хімічних наук Андрія Матвійовича Голуба – освітнього діяча, видатного хіміка – фахівця з неорганічної та координаційної хімії рідкісноземельних елементів, філософа, історика, патріота України. За 25 років наукової і педагогічної діяльності тільки в «УХЖ» він особисто та у співавторстві з учнями опублікував понад 60 різнопланових наукових праць, серед яких не тільки експериментальні ро- боти з неорганічної хімії, але й статті про Періодичний закон та Періодичну таблицю елементів (мав свою версію таблиці), хіміч- ні огляди та ювілейні статті про видатних корифеїв науки (О. М. Бутлєрова, Д. І. Мен- делєєва, А. Вернера, Л. О. Чугаєва). Важливі напрацювання А. М. Голуба як термінолога, творця сучасної української хімічної термі- нології та номенклатури в неорганічній хі- мії, які продовжені далі його учнями, зокре- ма, академіком НАН України В. В. Скопен- ком, сином – хіміком Олександром Голубом та іншими послідовниками. Як згадує про- фесор Олександр Андрійович Голуб, статті його батька щодо української термінології в часи російськомовного панування іноді піддавали заборонам і переслідуванням, і 13https://ucj.org.ua Л. Б. Коваль, І. М. Скриптун, М. Ф. Захарченко УХЖ № 9 / ТОМ 91 були надруковані лише через дипломатич- не втручання та допомогу головного редак- тора і секретаря журналу. Тема української термінології на сьогод- ні є особливо актуальною. Хімія є глобаль- ною наукою, і спілкування між хіміками з різних країн вимагає використання міжна- родно визнаних термінів і номенклатури. Вдосконалення української хімічної термі- нології та номенклатури дійсно є важливим кроком для підвищення якості комунікації в науці, освіті та виробництві, сприяє роз- витку хімічної галузі України та її інтеграції у світове наукове співтовариство [14–18]. Рис. 7. Aкадемік АН УРСР Олександр Володимирович Городиський (01.05.1930– 08.08.1992) Fig. 7. Academician of the Academy of Sciences of the Ukrainian SSR Oleksandr Volodymyrovych Horodyskyi. Із 1988 року редколегію журналу очолив учень Ю. К. Делімарського, академік АН УРСР Олександр Володимирович Горо- диський (1930–1992). Основні наукові праці його присвячено електрохімічній кінетиці, хімії та електрохімії іонних розплавів і вод- них розчинів, електрохімічному захисту металів. Городиський в ІЗНХ АН УРСР по- чинав аспірантом, працював старшим нау- ковим співробітником, завідувачем відділу, а з 1973 по серпень 1992 року – директором інституту. Вивів низку закономірностей електрохімічної кінетики, розробив тео- рію нестаціонарного стану електрохімічніх систем, біфункціональні електродні систе- ми, що дали змогу проводити електроліз вище напруги розчинника, а також низку технологічніх методів електрохімічного одержання неорганічних матеріалів. Три- валий час Городиський був головою нау кової ради АН УРСР з проблеми «Кінети- ка електрохімічних процесів». За тридцять років наукової діяльності ним особисто та у співавторстві опубліковано в «УХЖ» 110 статей. До редколегії у 1989 році вперше увійш- ли члени-кореспонденти АН УРСР О. Г. За- рубицький, А. Ф.  Попов, В. В.  Стрелко, у 1990 – академіки АН УРСР С. А. Андрона- ті, В. В. Гончарук, О. О. Чуйко, професори Й. Й. Ділунг, Є. В. Лебедєв, Б. І. Набиванець, Ю. Я. Фіалков, В. К. Яцимирський. Олег Григорович Зарубицький – відомий вчений, доктор технічних наук, професор, член-кореспондент НАН України, заслуже- ний діяч науки і техніки України – представ- ник добре відомої за рубежем української школи високотемпературної електрохімії, наукових і технологічних досліджень у га- лузі електрохімії іонних розплавів, пере- носу металів у розплавлених електролітах, піроелектрометалургії важких кольорових металів тощо. Він є співавтором понад 200 авторських свідоцтв та статей, з яких тіль- ки в «УХЖ» надруковано 75 [10, 19, 20]. В огляді [20] узагальнено результати багаторічних досліджень з розроблення 14 ISSN 2708-129X. Укр. хім. журн., 2025 100 РОКІВ «УКРАЇНСЬКОМУ ХІМІЧНОМУ ЖУРНАЛУ».ІСТОРІЯ І СУЧАСНІСТЬ.ХРОНІКА теоретичних основ технологій одержання і рафінування металів до високої чистоти у розплавах і водних розчинах та процесів вилучення, одержання і рафінування мета- лів і металоїдів із рудної і вторинної сиро- вини. На рубежі століть з 1993 і до 2016 року головним редактором «Украинского хими- ческого журнала» стає академік НАН Укра- їни Сергій Васильович Волков (у редколегії з 1979 року) – «науковий онук» В. О. Плот- нікова, члена першої редакційної колегії журналу і відповідального редактора «За- писок Института химии АН УССР», як уже було сказано вище. Рис. 8. Aкадемік НАН України Сергій Васи льович Волков (16.11.1935–09.03. 2016) Fig. 8. Academician of the Academy of Sciences of Ukraine Serhiy Vasylyovych Volkov. Сергій Васильович Волков – один із найвідоміших вчених-неорганіків Украї- ни, фундатор міжнародної наукової шко- ли високотемпературної координаційної хімії, засновник нових наукових напрямів в Україні: квантової хімії конденсованих середовищ і лазерохімії, автор унікальних методів високотемпературної спектроско- пії. Коло наукових інтересів С. В. Волкова було націлено на розвиток нових підходів у галузях фізико-неорганічної хімії, гетеро- генно-гетерофазної координаційної хімії, grin-хімії та хімії метастабільного стану речовин. Із 1992 і до 9 березня 2016 року С. В. Волков очолював ІЗНХ ім. В. І. Вер- надського НАН України. Він є заслуженим діячем науки і техніки України, лауреатом багатьох іменних премій АН України, авто- ром понад тисячі наукових праць, результа- ти яких збагатили світову енциклопедичну та довідкову літературу. За період із початку наукової діяльності і до 1993 року в «УХЖ» оприлюднено 100 експериментальних ста- тей та декілька оглядів шодо тенденцій роз- витку фізико-неорганічної, координацій- ної та високотемпературної неорганічної хімії, про деякі з них вже було сказано вище [11–13, 21]. Співавтори інших статей – ко- леги та учні: К. Б. Яцимирський, І. А. Шека, З. А. Фокіна, Н. А. Костроміна, Н. Г. Алек- сандрова, О. Б. Бабушкіна, В. А. Бандур, М. І. Буряк, В. А. Засуха, В. Д. Колесніченко, Є. А. Мазуренко, Т. А. Мирна, В. І. Пехньо, Н. І. Тимощенко та багато інших. Із самого початку виконання обов’язків головного редактора «УХЖ» С. В. Волков дуже уважно слідкував за наповненням журналу і був активним автором статей та прогнозованих оглядів щодо різних нових напрямків хімії або розвитку теоретичних поглядів інших науковців минулого. Випуск «УХЖ» № 5 за 1993 рік – тематич- ний, його присвячено 100-річчю координа- ційної теорії лауреата Нобелівської премії Альфреда Вернера. У номері розміщено огляди та статті академіка К. Б. Яцимир- ського і В. В. Павліщука про особливості 15https://ucj.org.ua Л. Б. Коваль, І. М. Скриптун, М. Ф. Захарченко УХЖ № 9 / ТОМ 91 комплексів перехідних металів, які містять тіоефірні угруповання; С. В. Волкова про розвиток координаційної теорії А. Вернера; академіка В. В. Скопенка і В. М. Кокозея щодо прямого синтезу координаційних сполук; академіка А. Т. Пилипенка – хі- міка-аналітика; докторів хімічних наук Н. А. Костроміної, Д. М. Паладе, В. С. Кубла- новського, Є. А. Мазуренка, Ю. А. Малєтіна та інших. С. В. Волков вніс свій вклад у розвиток координаційної теорії Альфреда Вернера стосовно важливості опосередковано (по- бічно) зв’язаних із центральним атомом металу груп і радикалів та вчення про ко- ординаційне число комплексів. Обговорю- ються такі проблеми (у рамках високотем- пературної координаційної хімії): стан зов- нішньосферних комплексів у розплаві; ге- терогенно-гетерофазного комплексоутво- рення; неоднозначності координаційного числа в хелатних вузлах летких комплексів у газовій фазі тощо [22]. В огляді В. В. Скопенка, В. М. Кокозея та В. О. Павленка – дослідників Київсько- го національного університету імені Тараса Шевченка, узагальнено експериментальні дані з синтезу координаційних сполук із металічних порошків або оксидів металів і розчинів солей амонію. Розглянуто основ- ні закономірності прямого синтезу. Обго- ворено будову деяких сполук, що мають аномальний склад та кристалічну структу- ру, показано аспекти практичного викори- стання [23]. Академік А. Т. Пилипенко розглянув основні етапи розвитку хімії комплексних сполук та її вплив на аналітичну хімію. По- казано значення теорії Альфреда Вернера на розвиток аналітичної хімії [24]. У 1993 році до редколегії вперше увійш- ли члени Національної академії наук Укра- їни Л. М.  Марковський, Ю. І.  Тарасевич, а у 1998 році – А. Г.  Білоус, В. І.  Пехньо, А. О.  Омельчук, Г. О.  Ковтун, М. О.  Ло- зинський, М. С.  Слободяник, професо- ри В. П.  Антонович, Є. І.  Гладишевський, Ф. Й. Данилов, В. Г. Сиромятников. Академік НАН України Леонід Микола- йович Марковський – хімік-органік, зна- ний фахівець у галузі елементоорганічної хімії, директор Інституту органічної хімії НАНУ (1983–1998). Разом із співавторами виконав численні фундаментальні дослі- дження стосовно хімії органічних сполук фосфору, сірки, селену, телуру, фтору, хімії стабільних радикалів, супрамолекулярної хімії, хімії і технології антипіренів та тер- мостабілізаторів полімерних композицій, розробив вогнестійкі композиції для ра- кетно-космічної техніки і еластичні вогне- стійкі поліуретани різноманітного призна- чення. Анатолій Григорович Білоус – доктор хімічних наук, професор, академік НАН України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, знаний фахівець фі- зико-неорганічної хімії, хімії твердого тіла, фізики напівпровідників і діелектриків. Ос- новний напрям досліджень А. Г. Білоуса – вивчення умов утворення, структурних особливостей та властивостей складних оксидних систем, а також розроблення на їхній основі високоефективних функціо- нальних матеріалів. В ІЗНХ працює з 1978 р. і дотепер; керує Відділом хімії твердого тіла, є постійним активним автором «Укра- їнського хімічного журналу». Микола Семенович Слободяник – член- кореспондент НАН України, професор, 16 ISSN 2708-129X. Укр. хім. журн., 2025 100 РОКІВ «УКРАЇНСЬКОМУ ХІМІЧНОМУ ЖУРНАЛУ».ІСТОРІЯ І СУЧАСНІСТЬ.ХРОНІКА академік АН Вищої освіти, освітній діяч Київського національного університету імені Тараса Шевченка, лауреат премії НАН України ім. Л. В. Писаржевського, заслуже- ний діяч науки і техніки України, відомий вчений у галузі хімії фосфатів. Його науко- вий доробок – це понад 300 наукових ста- тей (частина з яких також побачила світ в «УХЖ»), зокрема в напрямку розроблення фізико-хімічних основ керованого синтезу складних оксидних каркасних сполук (фос- фатів, фторфосфатів, титанатів, ніобатів, молібдатів та вольфраматів) із розплавле- них сольових систем. СУЧАСНІСТЬ (2000–2025 рр.) 2000 рік – Міленіум відкриває ХХІ сто- ліття. Минулі роки підтвердили, що журнал зберіг свої високі наукові традиції. Упро- довж багаторічної історії, як було сказано вище, на сторінках журналу побачили світ праці видатних вітчизняних хіміків – чле- нів Академії наук України Л. В. Писаржев- ського, В. О. Плотнікова, А. В. Думансько- го, О. І.  Бродського, Ю. К.  Делімарського, В. А.  Ройтера, А. І.  Кіпріанова, О. Є.  Ши- лова, О. . Кірсанова, А. К. Бабка, А. Т. Пи- липенка, В. O.  Ізбекова, Я. А. Фіалкова, І. А. Шеки, О. В. Городиського, Ф. С. Бабіче- ва, С. В. Волкова, В. Шаповала, В. Д. Присяж- ного, О. Г. Зарубицького та багатьох інших. До складу редакційної колегії, який час від часу оновлюється, входять як і раніше знані вчені-хіміки України, які представля- ють різні напрями фундаментальної хіміч- ної науки та технології: до складу редакцій- ної колегії свого часу входили, а деякі вхо- дять і зараз, члени Національної академії наук: С. А. Андронаті, В. М. Бєляков, Р. Є. Гладишевський, В. В. Гончарук, В. І. Каль- ченко, М. Т. Картель, В. П. Кухар, Є. В. Ле- бедєв, В. І. Пехньо, А. Ф. Попов, М. С. Сло- бодяник, Ю. І. Тарасевич, В.  В.  Шевченко; доктори наук В. П. Антонович, І. О. Фриць- кий і багато інших. Досить тривалий час відповідальними секретарями журналу були С. І. Співак та Л. М. Кулагіна. Своєю сумлінною редакторською працею і живим спілкуванням з авторами вони підвищува- ли авторитет журналу. Зберігся інститут наукових редакторів, рецензентів, процеду- ра проходження статей. В «УХЖ», як і рані- ше, друкуються роботи співробітників ака- демічних інститутів, вузів, галузевих інсти- тутів – усіх хіміків України та їхніх колег з інших країн. У 2006 році журнал розширив коло засновників – до Інституту загальної та неорганічної хімії ім. В. І. Вернадського НАН України як засновника приєднано Київський національний університет імені Тараса Шевченка. 2000 рік для «Українського хімічного журналу» – це рік 75-річчя його створен- ня. Пам’ятна подія – у листопаді 2000 року в Інституті загальної та неорганічної хімії НАН України відбулося спільне засідання Бюро Відділення хімії НАН України, редко- легії «Українського хімічного журналу» та вченої ради Інституту, присвячене 75-річ- ному ювілею журналу. З привітаннями і особистими спогадами про становлення і роботу журналу виступили академіки НАН України В. Д.  Походенко, С. В.  Вол- ков, К. Б.  Яцимирський, С. А.  Андронаті, М. О.  Лозинський, члени-кореспонденти НАН України – Є. В. Лебедєв, А. Ф. Попов, Ю. Ю.  Керча, М. С.  Слободяник та інші. Колектив «Українського хімічного журна- лу» – редколегію і відповідального секрета- 17https://ucj.org.ua Л. Б. Коваль, І. М. Скриптун, М. Ф. Захарченко УХЖ № 9 / ТОМ 91 ря, численних авторів і рецензентів з юві- леєм поздоровив Президент Національної академії наук України (на той час) академік НАН України Б. Є. Патон. У зверненні до ювіляра Патон відзначив: «Протягом три- валого та непростого шляху Ваш журнал був провідником передових ідей в хімії. Біля витоків створення журналу стояли і згодом упродовж багатьох років працю- вали всесвітньо відомі видатні вчені – Л. В. Писаржевський, А. В.  Думанський, Є. О. Шилов, А. К. Бабко, А. І. Кіпріанов, О. І.  Бродський, Ю. К.  Делімарський та інші, імена яких нині прикрашають про- відні наукові хімічні установи, іменні пре- мії та визначні досягнення в хімії Націо- нальної академії наук України» [1]. У спеціальний ювілейний номер жур- налу (№ 9) свої статті та огляди прислали провідні вчені-хіміки України, зокрема змістовні експериментальні статті авто- рів  – членів редколегії того часу і не тіль- ки – А. Г. Білоуса, В. П. Кухаря, В. Г. Сиро- мятникова, О. О. Чуйка, Ю. Я. Фіалкова та огляди досліджень із різних напрямів хімії С. В. Волкова та А. О. Омельчука, Ю. І. Та- расевича, В. П. Антоновича, Г. О. Ковтуна. В огляді академіка С. В. Волкова та док- тора хімічних наук А. О. Омельчука на основі аналізу різноманітних даних про будову, властивості, енергетичний баланс утворення запропоновано критерій, який дозволяє прогнозувати кінцевий результат взаємодій метал – розтоплена сіль та спо- луки, які при цьому утворюються. Крите- рій дає наукове обґрунтування розмаїттю нестехіометричних сполук металів ниж- чих ступенів окиснення. На прикладі спо- лук вісмуту, галію, індію нижчих ступенів окиснення показано перспективи їхнього використання для регенерації металів із багатокомпонентних композицій різного функціонального походження та призна- чення [25]. Член-кореспондент НАН України Юрій Іванович Тарасевич представив в огля- ді дослідження з хімії поверхні, адсорбції, іонного обміну, практичного застосування адсорбентів та іонообмінників, які на той час виконували в інститутах НАН Украї- ни (ІФХ, ІХП, ІКХХВ, ІЗНХ, ІХВС, ІСПЕ, ІБОНХ), у Київському національному уні- верситеті імені Тараса Шевченка, НУ «КПІ» та інших наукових і прикладних закладах). Розглянуто розвиток і сучасний стан цих робіт та їхнє значення для науки і промис- ловості України та для захисту навколиш- нього середовища [26]. Доктори хімічних наук Валерій Павло- вич Антонович та Нінель Петрівна Єфрю шина систематизовали в історичному ас- пекті досягнення ФХІ НАН України – ін- ституту, в якому вони працювали з момен- ту його створення, – в галузі неорганічної хімії та хімічної технології рідкісних еле- ментів лужних металів, РЗЕ, германію, цир конію, гафнію, ванадію, а також оптичних люмінесцентних та плівкоутворюючих ма- теріалів на основі їхніх сполук. Підкресле- но важливу роль для технологічних розро- бок хіміко-технологічного супроводження, яке базувалося на дослідженнях одеської школи аналітичної хімії рідкісних елемен- тів, одним із фундаторів якої був академік АН УРСР, видатний хімік-аналітик Микола Сергійович Полуектов [27]. В огляді члена-кореспондента НАН України Григорія Олександровича Ков- туна [28] йде мова про трибохімічні до- слідження, а саме узагальнено результати 18 ISSN 2708-129X. Укр. хім. журн., 2025 100 РОКІВ «УКРАЇНСЬКОМУ ХІМІЧНОМУ ЖУРНАЛУ».ІСТОРІЯ І СУЧАСНІСТЬ.ХРОНІКА вивчення протизношувальної ефектив- ності комплексів металів (МLm) у складі базових мастильних матеріалів; зроблено висновки щодо впливу природи централь- ного атома М, складу і стеричних власти- востей вузла в МLm, стереохімії та електро- нних властивостей замісників в ацидолі- ганді Lm на їхню протизношувальну ефек- тивність . У 2004 році в журналі було відкрито рубрику оглядів та прогнозів на тенденції розвитку того чи іншого напрямку хімічної науки. І першим на цю пропозицію відгук- нувся сам головний редактор С. В. Волков, виклавши на сторінках журналу свої погля- ди на низку близьких йому напрямків хімії (у 1981 році він вже розпочав подібний прогноз [11]), а саме: розвиток фізико-не- органічної хімії, нанохімії; поняття про ге- терогенну-гетерофазну координаційну хі- мію, «Green» – зелену хімію, а також хімію нестабільних станів речовин («Метаста- більну» хімію») [29]. У тому ж році відбулася ще одна визна- чна подія – 75-річчя ІЗНХ ім. В. І. Вернад- ського НАН України. І журнал відзначив цю подію спеціальним випуском (№ 7 за 2004 рік). Шпальта цього випуску відкри- вається оглядовою статтею редакції, в якій коротко розглянуто історію, найважливіші напрямки та результати фундаментальних і прикладних результатів інституту в галузі загальної, неорганічної хімії та електрохімії за 75 років його діяльності [30]. У розділі «Неорганічна та фізична хі- мія» розміщено статті й огляди провідних учених-хіміків інституту С. В. Волкова, А. Г. Білоуса, В. І. Пехньо, В. М. Бєлякова, А. О.  Омельчука, Є. А. Мазуренка. Голов- ним чином тематика оглядів стосується на- прямків досліджень, які виконують саме у відділах вищезазначених науковців. В огляді [31] розглянуто досягнення Від- ділу фізико-неорганічної хімії ІЗНХ (очіль- ник – С. В. Волков) у напрямках синтезу та вивчення наночастинок і наноматеріалів, хімії іонних рідких кристалів і анізотроп- них стекол, хімії простих і координаційних сполук у розплавлених та твердих електро- літах, хімії та застосування халькогенгало- генідних простих та координаційних спо- лук благородних металів, хімії фталоціані- нових комплексів p-, d-, f-металів. «Проблеми хімії твердого тіла» – під такою назвою надруковано огляд тоді ще члена-кореспондента НАН України Анато- лія Григоровича Білоуса, в якому наведено історію створення та аналіз результатів до- сліджень, які отримали у Відділі хімії твер- дого тіла ІЗНХ НАН України співробітники О. В. Пашкова, О. В. Овчар, Ю. І. Горніков, О. І. Вьюнов, Л. Л. Коваленко, С. О. Соло- пан, Б. С. Хоменко та інші у період на межі століть (1995–2004 ) [32]. Доктор хімічних наук А. О.  Омельчук навів результати робіт, виконаних за деся- тиріччя (з кінця ХХ і початку ХХІ ст.) у Від- ділі електрохімії та технології неорганічних матеріалів ІЗНХ НАН України. Основний напрямок робіт – дослідження хімічних та електрохімічних процесів на міжфазних межах у різних реакційних середовищах (водні та розплавлені електроліти) з метою вилучення металів та сполук із природної та техногенної сировини: синтез та власти- вості нових неорганічних матеріалів [33]. У розділі «Електрохімія» представлено огляди О. Г. Зарубицького та Л. Х. Козіна «Електрохімічне одержання та рафінуван- ня металів та металоїдів для нової техні- 19https://ucj.org.ua Л. Б. Коваль, І. М. Скриптун, М. Ф. Захарченко УХЖ № 9 / ТОМ 91 ки», Е. В. Панова «Електродні та гетероген- ні хімічні реакції в розплавлених солях», Г. Я. Колбасова та Н. Д. Іванової «Фото- електрохімія та хімічні джерела струму: стан досліджень і перспективи розвитку, В. С. Кублановського «Наукові досягнення та напрямок робіт у галузі електрохімії вод- них розчинів». У другому десятилітті ХХІ ст. академік С. В. Волков поруч із статтями експери- ментального плану продовжував надавати на розсуд читачів журналу свої концепту- альні прогнози – огляди щодо подальшого розвитку напрямків хімічної науки ХХІ ст. І не тільки за тематикою, близькою до влас- них досліджень (роль фізико-неорганічної хімії, народження якої вперше зафіксував Волков, функціональний вектор розвитку гетерогенно-гетерофазної координацій- ної хімії і т. п.), але й більш загальних про- блем  – необхідності збереження біосфери Землі при переході з «техносфери», що так бездумно розвивається людством, у розум- ну для життя «ноосферу» (за В. І. Вернад- ським), у тому числі з використанням при- йомів «зеленої», екологічної хімії [34– 37] . За період з 2000–2015 рр. в «УХЖ» у спів авторстві і одноосібно вийшло 76 публіка- цій академіка С. В. Волкова. Понад 20 років до складу редакційної колегії журналу входить Анатолій Опа- насович Омельчук, доктор хімічних наук, професор, член-кореспондент НАН Украї- ни (з 2009 року), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, відомий хімік, фахівець з електрохімії та технології неорганічних матеріалів, зокрема у напрям- ках досліджень електрохімії розтоплених та твердих електролітів, теорії і практики високотемпературного електролізу, рафі- нування кольорових металів, утилізації і дезактивації техногенної сировини. Він – один із найактивніших авторів своїх публі- кацій серед членів редколегії – за період з 2000 по 2024 рр. в «Українському хімічно- му журналі» має 78 публікацій (співавтори С. В. Волков, Л. Х. Козін, Н. М. Компа- ніченко, І. А. Новосьолова, В. І. Пехньо, Ю. В. Погоренко, В. В. Потоцька, І. М. Скрип- тун, О. П. Іваненко та багато інших). Так, у 2005 році у журналі розміщено огляд А. О. Омельчука, С. В. Волкова та Л. Х. Ко- зіна, у якому зосереджено увагу на дослі- дженнях і тенденціях розвитку фундамен- тальної та прикладної електрохімії, а також найважливіших проблемах і завданнях, вирішення яких стимулюватиме розвиток електрохімії у новому тисячолітті [33, 38]. Рис. 9. Aкадемік НАН України Василь Івано вич Пехньо (07.08.1952–20.01 2024) Fig. 9. Academician of the Academy of Sciences of Ukraine Vasyl Ivanovych Pekhnyo. У 2016–2023 рр. редколегію журналу очо- лював директор ІЗНХ ім. В. І. Вернадського НАН України Василь Іванович Пехньо – ко- лишній учень і послідовник С. В. Волкова, 20 ISSN 2708-129X. Укр. хім. журн., 2025 100 РОКІВ «УКРАЇНСЬКОМУ ХІМІЧНОМУ ЖУРНАЛУ».ІСТОРІЯ І СУЧАСНІСТЬ.ХРОНІКА академік НАН України (з 2021 року), лауре- ат Державної премії України в галузі науки і техніки. В. І. Пехньо є співавтором чис- ленних наукових робіт, статей, авторських свідоцтв та патентів на винаходи. Його праці пов’язані з вивченням хімії простих та координаційних сполук дорогоцінних, низки кольорових металів та металоїдів (у водних, неводних, змішаних й розтоплених багатофункціональних O-, N-, S-, Se-, Te-, P-вмісних розчинниках-реагентах). Свою першу наукову роботу про дослідження різнолігандних комплексів Bi (III) із кси- леноловим оранжевим у ДФГ Пехньо над- рукував в «УХЖ», коли ще не був аспіран- том; а загалом у співавторстві має близько 80 статей, надрукованих у цьому часописі. Серед них багато праць стосовно синтезу халькогенідних комплексів низки металів (осмію, іридію, ренію, паладію), вивчен- ня їхньої будови та властивостей; огляд, в якому охарактеризовано основні напрям- ки досліджень Відділу хімії комплексних сполук в ІЗНХ НАНУ, представлено умови утворення різнотипних координаційних родію (ІІІ) та рутенію (ІІІ) з бензоїлгідра- зонами саліцилового альдегіду, вивчено ре- акції комплексоутворення металів із замі- щеними гідразонами (співавтори огляду – Н. А. Костроміна, С. І. Орисик, Л. М. Ри- бачук); огляд «Неорганічна хімія в Україні: з минулого в майбутне» з нагоди 100-річ- чя заснування Національної академії наук України, де представлено основні напрям- ки, за якими розвивалася і розвивається неорганічна хімія за багатолітній період; огляд про життя і наукову діяльність акаде- міка В. О. Плотнікова [39–42]. У 2016–2024 рр. до складу редколегії вхо- дять члени академії НАН України В. І. Пех- ньо (голова). М. Т. Картель. Р.  Є.  Глади- шевський, А. Г. Білоус, А. О. Омельчук, В. М. Огенко, Г. Я. Колбасов, М. С. Слободя- ник, І. О. Фрицький, М. О. Мчедлов-Петро- сян, В. В. Брей; представники ІЗНХ НАНУ доктори наук Ю. С. Дзязько, В. С. Кубланов- ський, К. Д. Першина, В. Я. Черній та інші; колишні співробітники Інституту докто- ри хімічних наук В. В. Бонь, А. В. Графов, В. М. Немикін, які працювали або працю- ють за кордоном. До 90-літнього ювілею Інституту загаль- ної та неорганічної хімії імені В. І. Вернад- ського НАН України, який наукова хіміч- на спільнота відмічала у 2021 році, у низці випусків розміщено статті-огляди відомих учених саме цього інституту, висвітлено історію, етапи багаторічної діяльності, ре- зультати фундаментальних досліджень та сучасний стан основних наукових напрям- ків, за якими працював Інститут. Огляд «Електрохімія функціональних матеріалів і систем», написаний колективом авторів – членом-кореспондентом Г. Я. Колбасовим, докторами наук В. С. Кублановським і О. Л. Берсіровою (ІЗНХ НАНУ), М. Д. Сах- ненком, М. В. Ведь (НТУУ «ХПІ», Харків) та іншими, присвячено роботам щодо вста- новлення фундаментальних наукових по- ложень та розробленню принципів керова- ного електрохімічного синтезу металічних, оксидних, гібридних та інших матеріалів із прогнозованими структурою, складом та функціональними властивостями [43]. Огляд наукових робіт співробітників ІЗНХ НАНУ «Електроосадження металів і сплавів із водних розчинів» включає ба- гаторічні теоретичні дослідження в облас- ті електроосадження та визначні наукові здобутки вчених-електрохіміків минулого 21https://ucj.org.ua Л. Б. Коваль, І. М. Скриптун, М. Ф. Захарченко УХЖ № 9 / ТОМ 91 (О. В. Городиського, М. О. Шваба, К. О. Каз- добіна); електролітичні методи одержан- ня чистих та особливо чистих металів (І.  А.  Шеки, Д. П. Зосимовича, Я. Г. Горо- щенка, Л. Х. Козіна); а також сучасні дослі- дження ефективного високошвидкісного електрохімічного синтезу мультифунк ціональних щільних плівок нанострукту- рованих сплавів саме авторів цього огляду В.  С.  Кублановського та О. Л. Берсірової [44]. У статті члена-кореспондента НАН Ук раїни А. О. Омельчука йде мова про спосіб електрохімічного видалення радіонуклід- ного забруднення поверхонь технологіч- ного обладнання атомних електростанцій, розроблений хіміками академії, а саме вченими ІЗНХ НАН України А. О. Омель- чуком зі співробітниками свого відділу.. Метод успішно випробувано на Чорно- бильській АЕС та на дослідницькому ядерному реакторі Інституту ядерних до- сліджень НАН України. За результатами випробувань створено пристрій для елект рохімічної дезактивації металевих повер- хонь обладнання в нестаціонарних умовах та розроблено конструкторсько-техно- логічну документацію для його серійного виробництва [45]. В огляді В. І. Пехньо, О. К. Трунової та Л. Б. Коваль розглянуто основні етапи роз- витку хімії координаційних сполук в ІЗНХ НАН України від 30-х років ХХ століття і дотепер, міститься актуальний матеріал про використання синтезованих комплек- сів для створення функціональних матеріа- лів різного призначення [46, 47]. Дещо пізніше на шпальтах журналу надруковано огляд авторів В. І. Пехньо, А. О. Омельчука, О. В. Лінючевої, у якому йде розповідь про Київську наукову елект рохімічну школу та напрями наукових досліджень в галузі електрохімії, започат- кованих в наукових установах і вищих на- вчальних закладах м. Києва [48]. Заслужений авторитет та світове ви- знання Київській електрохімічній школі здобули результати фундаментальних до- сліджень у галузі електрохімічної науки, що охоплюють широке коло наукових на- прямів: розплавлені та тверді електролі- ти, водні та неводні розчини електролітів, кінетика електродних процесів, піро- та гідрометалургія, фінішне оброблення по- верхні металів, гальванотехніка, електрохі- мічний синтез, електрохімічна енергетика, екологія, електрохімічні сенсори, фото електрохімія. На закінчення розповіді про урочисто- сті 90-річчя Інституту загальної та неор- ганічної хїімії ім. В. І. Вернадського НАН України нагадаємо слова зі звернення академіка В.  І. Пехньо до читачів «Україн- ського хімічного журналу» : «Наш Інсти- тут та «Український хімічний журнал» мають спільну і нерозривну біографію… Можна навести десятки прізвищ блиску- чих учених, які є справжньою гордістю українського народу і світового співтова- риства. Більшість із них були авторами численних наукових статей і в нашому «Українському хімічному журналі». Наука не може стояти на місці. Її історія, наша історія продовжується, а «Український хімічний журнал» сприяє тому, щоб її люди і події були гідно закарбовані в нау- кових анналах для прогресу і процвітання свого народу». 22 ISSN 2708-129X. Укр. хім. журн., 2025 100 РОКІВ «УКРАЇНСЬКОМУ ХІМІЧНОМУ ЖУРНАЛУ».ІСТОРІЯ І СУЧАСНІСТЬ.ХРОНІКА Сьогодення журналу Із 2019 року «Український хімічний журнал» перейшов на сучасний формат у вигляді не тільки друкованого, але й елек- тронного видання, офіційний статус яко- го було підтверджено у квітні 2020 року: (ISSN 2708-1281; eISSN 2708-129X). Наразі журнал перереєстровано в Мі- ністерстві юстиції України, отримано сві- доцтво про державну реєстрацію друко- ваного засобу масової інформації серія КВ, № 23437-13277 ПР. У 2021 році онов- лено Web-сайт видання https://ucj.org.ua. «Український хімічний журнал» входить до таких наукометричних баз даних: Index Copernicus Journals Master (з 2019 р.), Directory of Open Access Journals (з 2019 р.), Directory of Open Access scholarly Resources (з 2019 р.), Research Bib (з 2019 р.), Google Академія (з 2010 р.), Cross Ref (з 2019 р.), На- укова періодика України НБУВ (з 2014 р.). Журнал має DOI (префікс 10.33609). Слід відзначити, що переведення сайту «Україн- ського хімічного журналу» на платформу Open Journal System й отримання префіксу DOI дозволило значно підвищити рейтинг публікацій співробітників Інституту за ра- хунок їхньої візуалізації (з 2005 р.) на сайті журналу https://ucj.org.ua та автоматичного надходження до наукометричних баз да- них, перелік яких є на обкладинці журналу. Як і раніше, «Український хімічний жур- нал» – єдине в Україні широкопрофільне хімічне видання, публікує оригінальні ог- лядові статті з теоретичних і прикладних проблем сучасної хімії, охоплюючи бага- то її розділів: неорганічну, фізичну хімію, електрохімію, хімію органічних і високомо- лекулярних сполук, а також видання тема- тичних випусків, присвячених перспектив- ній і злободенній проблематиці, яка вклю- чає актуальні аспекти сучасної хімічної на- уки, а саме фізико-неорганічної і нанохімії, координаційної та біокоординаційної хімії, альтернативної енергетики та «зеленої» хі- мії. Продовжується традиція висвітлення оперативної інформації про міжнародні та українські конференції, з’їзди, сесії нау- кових рад НАН України з проблем «Неор- ганічна хімія» та «Електрохімія», статті до різних пам’ятних дат, ювілеїв тощо. Періодичність журналу на сьогодні: 6  здвоєних номерів у паперовому варіанті та 12 щомісячних онлайн-випусків. Друк наукових статей здійснюється як україн- ською, так і англійською мовами. У біблі- отеці ІЗНХ НАНУ зберігається повний комплект друкованих випусків «Україн- ського хімічного журналу». Останні майже чотири роки були і є дуже складними для нашої держави, всіх без винятку громадян і практично кожної установи. Науковці працювали в умовах надзвичайного стану, що склались внаслі- док військової агресії РФ проти України. Значна частина співробітників вимуше- на працювати у дистанційному режимі. Ускладнилася участь науковців у міжна- родних наукових форумах: конференціях, у виконанні спільних проєктів тощо. Це сут- тєво вплинуло на результати наукової та науково-організаційної діяльності, у тому числі і на видавничу діяльність «УХЖ». Найбільшу активність як автори науко- вих статей журналу проявляють науковці Інституту загальної та неорганічної хімії ім. В. І. Вернадського НАН України, бо жур- нал акредитовано саме в цьому інституті. На його шпальтах у період з початку нового тисячоліття досить часто з’являються стат- 23https://ucj.org.ua Л. Б. Коваль, І. М. Скриптун, М. Ф. Захарченко УХЖ № 9 / ТОМ 91 ті авторів (крім тих, про яких йшла мова вище) – членів академії НАНУ В. М. Оген- ка, Г. Я. Колбасова (25 статей), докторів хі- мічних наук Е. В. Панова, В.  С.  Кубланов- ського (45 публікацій), Є. А. Мазуренка (32 праці), Л. Х. Козіна (22 статті), Т. А. Мир- ної, О. К. Трунової, Ю. К. Пірського, Ю. С. Дзязько, науковців більш молодшого по- коління О. А. Варзацького, С. І. Орисик, В. Я. Чернія, С. О. Солопана та інших. До- сить часто публікуються в «Українському хімічному журналі» науковці Київського національного університету імені Тараса Шевченка: члени академії НАН України І. О. Фрицький, М. С. Слободяник, профе- сори В. Г.  Сиромятников, С. А. Неділько, В. М. Кокозей (31 стаття), К. В. Теребіленко; професор Н. М. Антрапцева (Національ- ний університет біоресурсів і природоко- ристування України) – 39 статей, науковці Львівського національного університету – академік НАН України Р. Є. Гладишевський та співробітники кафедри неорганічної хі- мії; Фізико-хімічного інституту НАН Укра- їни та Одеського національного універси- тету імені І. І. Мечникова – В. Ф. Зінченко, В. П. Доценко, Н. П. Єфрюшина, І. Й. Сей- фулліна, О. Е. Марцинко; Ужгородського національного університету – Є. Ю. Переш, І. Є. Барчій, С. Ю. Чундак, М. О. Малахов- ська і ще багато-багато інших. На сьогодні головним редактором жур- налу затверджено Сергія Олександровича Солопана, доктора хімічних наук, дирек- тора Інституту загальної та неорганічної хімії імені В. І. Вернадського НАН Украї- ни, спеціаліста у галузі хімії твердого тіла, фізико-неорганічної хімії функціональ- них речовин і матеріалів. У складі ред- колегії продовжують працювати А. Г. Бі- лоус, Р. Є. Гладишевський, Г. Я. Колбасов, А. О. Омельчук, В. І. Кальченко, В. В. Брей, В. В. Бонь, О.  О.  Бровко, Ю. С. Дзязько, К. Д. Першина, В.Я. Черній, І.О. Фриць- кий; введено С. І. Орисик, В. Є. Кузьміна, О. К. Трунову, О. Л. Берсирову, К. В. Теребі- ленко, Ю. Л. Ягупольського, низку інозем- них науковців. Склад редакційної колегії знаходиться у стані постійного оновлення та омолодження. У цей ювілейний рік особливо приємно побажати головному редактору і колек- тиву редколегії «Українського хімічного журналу» нових творчих успіхів у справі популяризації та висвітленні наукових здобутків у галузі хімії, побажати більше публікацій від талановитих авторів, які через свої праці, статті, доповіді переда- ють своїм учням, послідовникам і чита- чам частку своєї творчої наснаги і любові до науки, до хімії, до України! 100 YEARS OF THE UKRAINIAN CHEMICAL JOURNAL. HISTORY AND PRESENT. L. B. Koval, I. M. Skryptun, M. F. Zakharchenko V.I. Vernadsky Institute of General and Inorganic Chemistry NAS of Ukraine, 32/34 Akad. Palladina Ave., 03142 Kyiv, Ukraine e-mail: lbkoval69@gmail.com In 2025, «Ukrainian Chemical Journal» will celebrate a landmark event –the 100th anniver- sary of its founding. The history of the maga- zine for the period of the XX and first years of the XXI century, the names of the responsible 24 ISSN 2708-129X. Укр. хім. журн., 2025 100 РОКІВ «УКРАЇНСЬКОМУ ХІМІЧНОМУ ЖУРНАЛУ».ІСТОРІЯ І СУЧАСНІСТЬ.ХРОНІКА editors, the editorial boards in different years and the names of individual authors, promi- nent chemists of Ukraine are highlighted on its pages. Such a solemn event –– the centenary anniversary of the journal – gives an oppor- tunity to look back, restore in the memory of prominent scientists-chemists of different ge nerations, who were even today the most active authors, patriots of the journal, whose publica- tions, experimental articles and reviews (ret- rospective, current, reviews-forecasts) raised and held high the authority of the journal and how in the mirror reflect the development of research in various fields of fundamental and applied chemistry in our country. The journal reflects the achievements of chemical scientists in almost all branches of modern chemistry and partly chemical tech- nology, and is available not only to venerable scientists, but also to beginners – graduate students and applicants. More than one gene ration of chemical scientists has grown up on its publications, of whom the chemical sci- ence of Ukraine is still proud today. The first editor-in-chief of the journal was Professor, later Corresponding Member of the Acade- my of Sciences of the Ukrainian SSR K. Kra- susky, then, the editor-in-chief of the journal was Professor M. Valyashko, a recognized chemist-pharmacist in Ukraine; subsequent editors  – academicians of the Academy of Sciences of the Ukrainian SSR A. Dumanskyi, Ye. Shylov, A. Babko, Yu. Delimarskyi, O. Ho- rodyskyi; from 1992 to 2015, Academician of the NAS of Ukraine S. Volkov, then (from 2016 to 2024) V. Pekhnyo. Today, the editor-in-chief of the journal is Doctor of Sciences (Chemis- try) S. Solopan. In this anniversary year, it is especially plea sant to wish the editor-in-chief and the edito- rial board of the Ukrainian Chemical Journal new creative successes in the promotion of sci- entific achievements in the field of chemistry, to wish more publications from talented authors who, through their works, articles, and reports, convey to their students, followers, and readers a share of their creative inspiration and love for science, for chemistry, and for Ukraine! Keywords: inorganic chemistry, analyti- cal chemistry, organic chemistry, electroche mistry, physical-chemical analysis, chemical school. ЛІТЕРАТУРА 1. К истории Украинского химического жур- нала // Укр. хим. журн. 2000. Т. 66. № 9. С. 4–6. 2. Найстарішому хімічному виданню країни «УХЖ» – 90 років // Укр. хим. журн. 2015. Т. 81. № 9. С. 3–6. 3. Бабко А. К. Развитие аналитической химии в Украине за 50 лет. // Укр. хим. журн. 1967. Т. 33. С. 1187–1199. 4. Яцимирский К. Б. Основные проблемы хи- мии комплексных соединений. // Укр. хим. журн. 1963. Т. 29. № 9. С. 889–896. 5. Яцимирский К. Б., Шека И. А.Основные этапы развития неорганической химии за 50 лет // Укр. хим. журн., 1967. Т. 33. № 11. С. 1110–1120. 6. Делимарский Ю. К. Термическое исследо- вание искусственных алюмосиликатов // Укр. хим. журн. 1931. Т. 6, № 4. С. 175–185. 7. Думанський А. В., Делімарський Ю. К. Історія Інституту загальної та неорганічної хімії АН УРСР // Записки Інституту хімії АН УРСР . 1947. Т. 9. № 3. C. 295–319. 8. Делимарский Ю. К. Развитие электрохи- мии на Украине // Укр. хим. журн. 1967. Т. 33, № 11. С. 1145–1151. 9. Делимарский Ю. К., Шека И. А. Современ- ное состояние и задачи неорганической химии в Украине // Укр. хим. журн. 1962. 25https://ucj.org.ua Л. Б. Коваль, І. М. Скриптун, М. Ф. Захарченко УХЖ № 9 / ТОМ 91 Т. 28. № 1. С. 3–14. 10. Делимарский Ю. К., Зарубицкий О. Г., Буд- ник В. Г. Перенос металлов с катода на анод при електролизе расплавленных электро- литов // УХЖ. 1976. Т. 42. № 7. С. 675–678. 11. Волков С. В. Современные аспекты и тен- денции развития неорганической химии // Укр. хим. журн. 1981, Т. 47. № 11. С. 1132– 1138. 12. Волков С. В. Роль высокотемпературной неорганической координационной химии в энерготехнологии // Укр. хим. журн.  1982. Т. 48. № 7. С. 675–681. 13. Волков С. В. Развитие высокотемператур- ной неорганической химии на Украине // Укр. хим. журн. 1984. Т. 50. № 9. С. 899–916. 14. Голуб А. М. К вопросу об украинской тер- минологии и номенклатуре в неорганиче- ской химии // Укр. хим. журн. 1958. Т. 24. № 1. С. 118–129. 15. Голуб А. М. Еще раз об украинской но- менклатуре в неорганической химии // Укр. хим. журн. 1959. Т. 25. № 5. С. 674–679. 16. Голуб А. М. Про сучасну українську хіміч- ну термінологію // Укр. хим. журн. 1974. Т. 40, №. 6. С. 658–659. 17. Скопенко В. В., Голуб О. А. Про сучасну хiмiчну термiнологiю та номенклатуру з неорганiчноi хiмii // Укр. хим. журн., 1993. Т. 59. Вип. 1. С. 100–109. 18. Кокозей В. М. Науково-педагогічна і громадська діяльність А. М. Голуба (до 100-річчя від дня народження) // Укр. хим. журн. 2018. Т. 84. № 12. С. 97–100. 19. Зарубицкий О. Г. Нетривиальные приемы электролиза ионных расплавов // Укр. хим. журн. 2000. Т. 66. № 5. С. 3–11. 20. Зарубицкий О. Г., Козин Л. Х. Электрохи- чическое получение и рафинирование ме- таллов и металлоидов для новой техники // Укр. хим. журн. 2004. Т. 70. № 7. С. 100–109. 21. Шека І. А., Волков С. В., Коваль Л. Б. Дея- кі сучасні проблеми та досягнення з неор- ганічної хімії в Україні. // Укр. хим. журн. 1997. 63. № 5 . С. 3–8. 22. Волков С. В. Развитие координационной теории А. Вернера в рамках высокотемпе- ратурной координационной химии // Укр. хим. журн. 1993. Т. 59. № 5. С. 457–485. 23. Скопенко В. В., Кокозей В. М., Павленко В. А. Прямой синтез координационных соеди- нений из металлических порошков и ок- сидов металлов и их свойства // Укр. хим. журн. 1993. Т. 59. № 5. С. 485–497. 24. Пилипенко А. Т. Комплексные соединения в аналитической химии // Укр. хим. журн. 1993. Т. 59. Вип. 5. С. 498–503. 25. Волков С. В., Омельчук А. О. Утворення, існування та застосування сполук металів нижчих ступенів окиснення в розтопле- ному стані // Укр. хим. журн.  2000.  Т.  66. № 9.  С. 7–13. 26. Тарасевич Ю.И. Современное состояние ис следований в Украине в области химии по- верхности, адсорбции и ионного обмена  // Укр. хим. журн. 2000. Т. 66. № 9. С. 27–36. 27. Антонович В.П., Ефрюшина Н.П. Разви- тие химии и химической технологии ред- ких элементов в Физико-химическом инс титуте НАН Украины // Укр. хим. журн. 2000. Т. 66. № 9. С. 52–58. 28. Ковтун Г. О., Суховєєв В. В. Протизношу- вальні властивості комплексів металів: зв’язок будови з ефективністю // Укр. хим. журн. 2000. Т. 66. № 9. С. 22–27. 29. Волков С. В. О некоторых тенденциях раз- вития ряда направлений общей и неорга- нической химии // Укр. хим. журн.  2004. Т. 70. № 3. С. 3–14. 30. Институту общей и неорганической химии им. В.И. Вернадского НАН Украины 75 лет // Укр. хим. журн. 2004. Т. 70. № 7. С. 3–8. 31. Волков С.В. Научные направления и дости- жения в области физико-неорганической химии // Укр. хим. журн. 2004. Т. 70 № 7. С. 9–16. 32. Білоус А. Г. Проблеми хімії твердого тіла // Укр. хим. журн. 2004. Т. 70. № 7. С. 16–22. 33. Омельчук А. А. Технология и электрохи- мия неорганических материалов // Укр. хим. журн.2004. Т. 70, № 7. C. 45–51. 34. Волков С. В. От классической физической химии неорганических соединений к со- временной физико-неорганической химии 26 ISSN 2708-129X. Укр. хім. журн., 2025 100 РОКІВ «УКРАЇНСЬКОМУ ХІМІЧНОМУ ЖУРНАЛУ».ІСТОРІЯ І СУЧАСНІСТЬ.ХРОНІКА // Укр. хим. журн. 2011. Т. 77. № 1. С. 3–8. 35. Волков С. В. Современное развитие и воплощение концепций физико-неоргани- ческой химии // Укр. хим. журн. 2012. Т.78. № 1. С. 3–5. 36. Волков С. В. О некоторых приоритетных направлениях, фундаментальных и «ори- ентированных» химических исследований // Укр. хим. журн. 2012. Т. 78. № 3. С. 3–10. 37. Волков С. В., Омельчук А. А. Реализация биосферных та ноосферных концепцій В. И. Вернадского в работах Института об- щей и неорганической химии им. В.И. Вер- надского НАН Украины) // Укр. хим. журн. 2013. Т. 79. № 1. С. 3–6. 38. Волков С. В., Козин Л. Ф., Омельчук А. О. Некоторые проблемы современной элект рохимии // Укр. хим. журн.  2005.  Т.  71. № 7. С. 3–32. 39. Пехньо В. И. Строение халькогенхлорид- ных комплексов палладия (IV) // Укр. хим. журн. 1997. Т. 63. № 2. С. 82–86. 40. Пехньо В. І., Костроміна Н. А., Орисик С. І., Рибачук Л. М. До історії хімії комплекс- них сполук в ІЗНХ НАНУ. Особливості комплексоутворення металів VIII групи з органічними лігандами // Укр. хим. журн. 2004. Т.70. № 7. С. 22–32. 41. Пехньо В. І., Коваль Л. Б. Неорганічна хімія в Україні: з минулого в майбутнє. // Укр. хим. журн. 2018. Т. 84. № 11. С. 3–12. 42. Пехньо В. І., Коваль Л. Б., Омельчук А. О. До 150-річчя В. О. Плотнікова // Укр.  хім. журн. 2023. № 2. С. 71–82. 43. Колбасов Г. Я., Кублановський В. С. та інші. Електрохімія функціональних ма- теріалів і систем (ЕФМС) // Укр.  хім. журн. 2021. Т. 87. № 3. С. 61–76. 44. Кублановський В. С., Берсірова О. Л. Елек- троосадження металів і сплавів із водних розчинів // Укр. хім. журн.  2021. Т. 87. № 7. С. 32–46. 45. Omelchuk A.O. How to detect radionuclides? On the electrochemical purification of tech nological equipment from radionuclide con tamination – development by chemists of the Academy. // Укр. хім. журн. – 2021. – Т. 87, № 4. – С.111–116. 46. Коваль Л. Б., Трунова О. К., Пехньо В. І. Розвиток досліджень хімії координаційних сполук в ІЗНХ НАН України від 30-х років ХХ століття по сьогодні (частина 1) // Укр. хім. журн. – 2021. – Т. 87, № 11. – С. 21–44; 47. Трунова О. К., Коваль Л. Б., Пехньо В. І. Розвиток досліджень хімії координаційних сполук в ІЗНХ НАН України від 30-х років ХХ століття по сьогодні (частина 2) // Укр. хім. журн. – 2021. – Т. 87, № 12. – С. 63–96. 48. Пехньо В. І., Омельчук А. О., Лінючева О. В. Київська наукова електрохімічна школа // Укр. хім. журн. – 2022. – Т.88. – № 6. – С. 71– 102. REFERENCES 1. To the history of the Ukrainian Chemistry Journal. Ukrainian Chemistry Journal. 2000. 66 (9): 4–6. (In Russian). 2. To the oldest chemical issue of the country Ukrainian Chemistry Journal – 90 years old. Ukrainian Chemistry Journal. 2015. 81 (9): 3–6. (In Ukrainian). 3. Babko A.K. Evolution of analytical chemistry in Ukraine over 50 years. Ukrainian Chemistry Journal. – 1967. 33 (11): 1187–1199. (In Rus- sian). 4. Yatsimіrsky K.B. Main problems of chemistry of complex compounds. Ukrainian Chemistry Journal. 1963. 29 (9): 889–896. (In Russian). 5. Yatsimіrsky K.B., Sheka I.A. Main stages of evolution of inorganic chemistry for 50 years. Ukrainian Chemistry Journal. 1967. 33 (11): 1110–1120. (In Russian). 6. Delimarsky Yu.K. Thermal study of artificial aluminosilicates. Ukrainian Chemistry Jour- nal. 1931. 6 (4): 175–185. (In Russian). 7. Dumansky A.V., Delimarsky Yu.K. History of the Institute of General and Inorganic Chem- istry of the Academy of Sciences of the Ukrai nian SSR // Notes of the Institute of Chemistry of the Academy of Sciences of the Ukrainian SSR. 1947. 9 (3): 295–319. (In Ukrainian). 8. Delimarsky Y.K. Development of electroche mistry in Ukraine. Ukrainian Chemistry Jour- nal. 1967. 33 (11): 1145–1151. (In Russian). 27https://ucj.org.ua Л. Б. Коваль, І. М. Скриптун, М. Ф. Захарченко УХЖ № 9 / ТОМ 91 9. Delimarsky Yu.K., Sheka I.A. Current state and problems of inorganic chemistry in Ukraine. Ukrainian Chemistry Journal. 1962. 28 (1): 3–14. (In Russian). 10. Yu.K. Delimarsky, O.G. Zarubytsky, V.G. Bud- nik. Transfer of metals from the cathode to the anode during electrolysis of molten electro- lytes. Ukrainian Chemistry Journal. 1976. 42 (7): 675–678. (In Russian). 11. Volkov S.V. Modern aspects and trends in the development of inorganic chemistry. Ukrain- ian Chemistry Journal. 1981. 47 (11): 1132– 1138. (In Russian). 12. Volkov S.V. The role of high-temperature inor- ganic coordination chemistry in energy tech- nology. Ukrainian Chemistry Journal. 1982. 48 (7): 675–681. (In Russian). 13. Volkov S.V. Development of high-temperature inorganic chemistry in Ukraine. Ukrainian Chemistry Journal. 1984. 50 (9): 899–916. (In Russian). 14. Golub A.M. To the question of Ukrainian terminology and nomenclature in inorganic chemistry Ukrainian Chemistry Journal. 1958. 24 (1): 118–129. (In Russian). 15. Golub A.M. Once again about Ukrainian no- menclature in inorganic chemistry. Ukrainian Chemistry Journal. 1959. 25, (5): 674-679. (In Russian). 16. Golub A.M. About modern Ukrainian chemi- cal terminology. Ukrainian Chemistry Journal. 1974. 40 (6): 658–659. (In Ukrainian). 17. Skopenko V.V., Golub O.A. On modern che mical terminology and nomenclature in inor- ganic chemistry. Ukrainian Chemistry Journal. 1993. 59 (1): 100–109. (In Ukrainian). 18. Kokozay V.M. Scientific-pedagogical and so- cial activities of A.M. Golub (to the 100th an- niversary of his birth). Ukrainian Chemistry Journal. 2018. 84 (12): 97–100. (In Ukrainian). 19. Zarubytsky O.G. Non-trivial methods of elec- trolysis of ionic melts. Ukrainian Chemistry Journal. 2000. 66 (5): 3–11. (In Russian). 20. Zarubytsky O.G., Kozin L.F. Electrochemical obtaining and refining of metals and metal- loids for new technology. Ukrainian Chemistry Journal. 2004. 70 (7): 100–109. (In Russian). 21. Sheka I.A., Volkov S.V., Koval L.B. Some mo dern problems and achievements in inorganic chemistry in Ukraine. Ukrainian Chemistry Journal. 1997. 63 (5): 3–8. (In Ukrainian). 22. Volkov S.V. Development of A. Werner’s co- ordination theory within the framework of high-temperature coordination chemistry. Ukrainian Chemistry Journal. 1993. 59 (5): 457–485. (In Russian). 23. Skopenko V.V., Kokozay V.M., Pavlenko V.A. Direct synthesis of coordination compounds from metal powders and metal oxides and their properties. Ukrainian Chemistry Journal. 1993. 59 (5): 485–497. (In Russian). 24. Pylypenko A.T. Complex compounds in ana lytical chemistry. Ukrainian Chemistry Jour- nal. 1993. 59 (5): 498–503. (In Russian). 25. Volkov S.V., Omelchuk A.A. Formation, ex- istence and application of metal compounds of lower oxidation states in the molten state. Ukrainian Chemistry Journal. 2000. 66 (9): 7–13. (In Ukrainian). 26. Tarasevich Yu. I. Current state of research on surface chemistry, adsorption, ion exchange in Ukraine. Ukrainian Chemistry Journal. 2000. 66 (9): 27–36. (In Russian). 27. Antonovych V.P., Efryushyna N.P. Develop- ment of chemistry and chemical technology of liquid elements in the Physics and Chemistry Institute of the National Academy of Scien ces of Ukraine. Ukrainian Chemistry Journal. 2000. 66 (9): 52–58. (In Russian). 28. Kovtun G.O., Sukhoveev V.V. Anti-wear pro perties of metal complexes: relationship be- tween structure and efficiency. Ukrainian Chemistry Journal. 2000. 66 (9): 22–27. (In Ukrainian). 29. Volkov S.V. On some trends in the develop- ment of a number of directions of general and inorganic chemistry. Ukrainian Chemistry Journal. 2004. 70 (3): 3–14. (In Russian). 30. The V.I. Vernadsky Institute of General and In- organic Chemistry of the National Academy of Sciences of Ukraine is 75 years of age. Ukrain- ian Chemistry Journal. 2004. 70 (7): 3–8. (In Russian). 31. Volkov S.V. Scientific trends and achievements 28 ISSN 2708-129X. Укр. хім. журн., 2025 100 РОКІВ «УКРАЇНСЬКОМУ ХІМІЧНОМУ ЖУРНАЛУ».ІСТОРІЯ І СУЧАСНІСТЬ.ХРОНІКА in the field of physical-inorganic chemistry. Ukrainian Chemistry Journal. 2004. 70 (7): 9-16. (In Russian). 32. Belous A.G. Problems of solid state chemistry. Ukrainian Chemistry Journal. 2004. 70 (7): 16– 22. (In Ukrainian). 33. Omelchuk A.A. Technology and electroche mistry of inorganic materials. Ukrainian Chemistry Journal. 2004. 70 (7): 45–51. (In Russian). 34. Volkov S.V. From classical physical chemistry of inorganic compounds to modern physi- cal-inorganic chemistry. Ukrainian Chemistry Journal. 2011. 77 (1): 3–8. (In Russian). 35. Volkov S.V. Contemporary development and implementation of concepts of physical and inorganic chemistry. Ukrainian Chemistry Journal. 2012. 78 (1): 3–5. (In Russian). 36. Volkov S.V. On some priority directions of fundamental and «oriented» chemical re- search. Ukrainian Chemistry Journal. 2012. 78 (3): 3–10. (In Russian). 37. Volkov S.V., Omelchuk A.A. Implementation of V.I. Vernadsky’s Biosphere and Noosphere Concepts in the Works of the V.I. Vernadsky Institute of General and Inorganic Chemis- try of the National Academy of Sciences of Ukraine). Ukrainian Chemistry Journal. 2013. 79 (1): 3–6. (In Russian). 38. Volkov S.V., Kozin L.F., Omelchuk A.O. Some Problems of Modern Electrochemistry. Ukrainian Chemistry Journal. 2005. 71 (7): 3–32. (In Russian). 39. Pekhnyo V.I. Structure of palladium(IV) chal- cogen chloride complexes. Ukrainian Chemis- try Journal. 1997. 63 (2): 82–86. (In Russian). 40. Pekhnyo V.I., Kostromina N.A., Orysyk S.I., Rybachuk L.M. To the history of complex compounds chemistry at the IGIC of NAS Ukraine. Features of complexation of group VIII metals with organic ligands. Ukrainian Chemistry Journal. 2004. 70 (7): 22–32. (In Ukrainian). 41. Pekhnyo V.I., Koval L.B. Inorganic chemistry in Ukraine: from the past to future. Ukraini- an Chemistry Journal. 2018. 84 (11): 3–12. (In Ukrainian). 42. Pekhnyo V.I., Koval L.B., Omelchuk A.O. To the 150th anniversary of the birth academi- cian Volodymyr Oleksandrovich Plotnikov. Ukrainian Chemistry Journal. 2023. 89 (2): 71–82. (In Ukrainian). (doi: 10.33609/2708-129X.89.02.2023.71-82). 43. Kolbasov G.Ya., Kublanovskyi V.S. et al. Elec- trochemistry of functional materials and sys- tems (EFMS). Ukrainian Chemistry Journal. 2021. 87 (3): 61–76. (In Ukrainian). (doi: 10.33609/2708-129X.87.03.2021.61-76). 44. Kublanovskyi V.S., Bersirova O.L. Electrode position of metals and alloys from water da mage. Ukrainian Chemistry Journal. 2021. 87 (7): 32–46. (In Ukrainian). (doi: 10.33609/2708-129X.87.07.2021.32-46) 45. Omelchuk A.O. How to detect radionuclides? On the electrochemical purification of tech- nological equipment from radionuclide con- tamination - development by chemists of the Academy. Ukrainian Chemistry Journal. 2021. 87 (4): 115–120. (doi: 10.33609/2708-129X.87.04.2021.111-116). 46. Koval L.B., Trunova O.K., Pekhnyo V.I. De- velopment of research of chemistry of coor- dination compounds in V.I. Vernadsky insti- tute of general and inorganic chemistry NAS of Ukraine: from the 30’s twentieth century (part  1). Ukrainian Chemistry Journal. 2021. 87 (11): 21-44. (In Ukrainian). (doi: 10.33609/2708-129X.87.11.2021.21-44). 47. Trunova O.K., Koval L.B., Pekhnyo V.I. De- velopment of research of chemistry of coor- dination compounds in V.I. Vernadsky insti- tute of general and inorganic chemistry NAS of Ukraine: from the 30’s twentieth century (part  2). Ukrainian Chemistry Journal. 2021. 87 (12): 63-96. (In Ukrainian). (doi. 10.33609/2708-129X.87.12.2021.63-96). 48. Pekhnyo V.I., Omelchuk A.O., Linyucheva O.V. Kyiv Scientific Electrochemical School. Ukrainian Chemistry Journal. 2022. 88 (6): 71–102. (In Ukrainian). (doi: (10.33609/2708-129X.88.06.2022.71-101). Стаття надійшла 14.09.2025.
id oai:ojs2.1444248.nisspano.web.hosting-test.net:article-748
institution Ukrainian Chemistry Journal
keywords_txt_mv keywords
language English
last_indexed 2026-07-23T01:13:33Z
publishDate 2025
publisher V.I.Vernadsky Institute of General and Inorganic Chemistry
record_format ojs
resource_txt_mv ucjorgua/1a/13dc0b9471239b8a382d8eae2fd1be1a.pdf
spelling oai:ojs2.1444248.nisspano.web.hosting-test.net:article-7482026-07-22T08:23:56Z 100 YEARS OF THE UKRAINIAN CHEMICAL JOURNAL. HISTORY AND PRESENT Skryptun, Igor Zakharchenko, Mykola Koval, Larysa inorganic chemistry, analytical chemistry, organic chemistry, electroche­mistry, physical-chemical analysis, chemical school. In 2025, «Ukrainian Chemical Journal» will celebrate a landmark event –the 100th anniversary of its founding. The history of the magazine for the period of the XX and first years of the XXI century, the names of the responsible editors, the editorial boards in different years and the names of individual authors, prominent chemists of Ukraine are highlighted on its pages. Such a solemn event –– the centenary anniversary of the journal – gives an opportunity to look back, restore in the memory of prominent scientists-chemists of different ge­nerations, who were even today the most active authors, patriots of the journal, whose publications, experimental articles and reviews (retrospective, current, reviews-forecasts) raised and held high the authority of the journal and how in the mirror reflect the development of research in various fields of fundamental and applied chemistry in our country. The journal reflects the achievements of chemical scientists in almost all branches of modern chemistry and partly chemical technology, and is available not only to venerable scientists, but also to beginners – graduate students and applicants. More than one gene­ration of chemical scientists has grown up on its publications, of whom the chemical science of Ukraine is still proud today. The first editor-in-chief of the journal was Professor, later Corresponding Member of the Academy of Sciences of the Ukrainian SSR K. Krasusky, then, the editor-in-chief of the journal was Professor M. Valyashko, a recognized chemist-pharmacist in Ukraine; subsequent editors – academicians of the Academy of Sciences of the Ukrainian SSR A. Dumanskyi, Ye. Shylov, A. Babko, Yu. Delimarskyi, O. Horodyskyi; from 1992 to 2015, Academician of the NAS of Ukraine S. Volkov, then (from 2016 to 2024) V. Pekhnyo. Today, the editor-in-chief of the journal is Doctor of Sciences (Chemistry) S. Solopan. In this anniversary year, it is especially plea­sant to wish the editor-in-chief and the editorial board of the Ukrainian Chemical Journal new creative successes in the promotion of scientific achievements in the field of chemistry, to wish more publications from talented authors who, through their works, articles, and reports, convey to their students, followers, and readers a share of their creative inspiration and love for science, for chemistry, and for Ukraine! V.I.Vernadsky Institute of General and Inorganic Chemistry 2025-10-25 Article Article Сhronicle application/pdf https://ucj.org.ua/index.php/journal/article/view/748 10.33609/2708-129X.91.9.2025.3-28 Ukrainian Chemistry Journal; Vol. 91 No. 9 (2025): Ukrainian Chemistry Journal; 3-28 Украинский химический журнал; ##issue.vol## 91 ##issue.no## 9 (2025): Ukrainian Chemistry Journal; 3-28 Український хімічний журнал; Том 91 № 9 (2025): Ukrainian Chemistry Journal; 3-28 2708-129X 2708-1281 en https://ucj.org.ua/index.php/journal/article/view/748/383 Copyright (c) 2025 Igor Skryptun, Mykola Zakharchenko, Larysa Koval https://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0
spellingShingle Skryptun, Igor
Zakharchenko, Mykola
Koval, Larysa
100 YEARS OF THE UKRAINIAN CHEMICAL JOURNAL. HISTORY AND PRESENT
title 100 YEARS OF THE UKRAINIAN CHEMICAL JOURNAL. HISTORY AND PRESENT
title_full 100 YEARS OF THE UKRAINIAN CHEMICAL JOURNAL. HISTORY AND PRESENT
title_fullStr 100 YEARS OF THE UKRAINIAN CHEMICAL JOURNAL. HISTORY AND PRESENT
title_full_unstemmed 100 YEARS OF THE UKRAINIAN CHEMICAL JOURNAL. HISTORY AND PRESENT
title_short 100 YEARS OF THE UKRAINIAN CHEMICAL JOURNAL. HISTORY AND PRESENT
title_sort 100 years of the ukrainian chemical journal. history and present
topic_facet inorganic chemistry
analytical chemistry
organic chemistry
electroche­mistry
physical-chemical analysis
chemical school.
url https://ucj.org.ua/index.php/journal/article/view/748
work_keys_str_mv AT skryptunigor 100yearsoftheukrainianchemicaljournalhistoryandpresent
AT zakharchenkomykola 100yearsoftheukrainianchemicaljournalhistoryandpresent
AT kovallarysa 100yearsoftheukrainianchemicaljournalhistoryandpresent

Схожі ресурси