Робота з громадськістю та ЗМІ як складова системи комунікацій у сфері ядерної та радіаційної безпеки

Роль інформації у житті людини надзвичайно висока, особливо, якщо це стосується таких стратегічних сфер як атомна енергетика. Досвід чорнобильської трагедії та інформаційна блокада, штучно створена керівництвом Радянського Союзу, лишили по собі незворотні процеси у суспільних настроях. Люди почали з...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2022
Автори: Shevchenko, I., Verbytska, T., Arsentieva, T., Musikhina, L.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: State Scientific and Technical Center for Nuclear and Radiation Safety 2022
Онлайн доступ:https://nuclear-journal.com/index.php/journal/article/view/938
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Nuclear and Radiation Safety

Репозитарії

Nuclear and Radiation Safety
Опис
Резюме:Роль інформації у житті людини надзвичайно висока, особливо, якщо це стосується таких стратегічних сфер як атомна енергетика. Досвід чорнобильської трагедії та інформаційна блокада, штучно створена керівництвом Радянського Союзу, лишили по собі незворотні процеси у суспільних настроях. Люди почали з пересторогою ставитися до галузі, що значно ускладнило процес функціонування та спорудження нових потужностей АЕС у країні. Інформування населення щодо питань ядерної та радіаційної безпеки гостро постали у період після чорнобильської техногенної катастрофи. Аналіз повідомлень у ЗМІ 1986-1991 роках дав змогу оцінити рівень активності держави у комунікаційному процесі, а спостереження за суспільними настроями – відслідкувати роль інформації та її якості на настрої та психологічно-емоційну поведінку соціуму. Виникла потреба у створенні системи, яка б задовольняла потреби населення в отриманні оперативної, зрозумілої, а головне -– достовірної інформації. У статті розглядаються особливості організації та функціонування відділу зв’язків з громадськістю Державного підприємства «Державний науково-технічний центр» з ядерної та радіаційної безпеки», як організації науково-технічної підтримки національного ядерного регулюючого органу – Державної інспекції ядерного регулювання України. Розглянуто основні чинники, що зумовили розвиток напряму роботи з громадськістю з питань ядерної та радіаційної безпеки загалом, та в Державному підприємстві «Державний науково-технічний центр» з ядерної та радіаційної безпеки» зокрема, а також порушено важливі питання щодо забезпечення ефективного комунікаційного процесу.