Buchumschlag

The biology of blossoming of new varieties and hybrids of pear bred in condition of Central Forest-Steppe of Ukraine

The terms of beginning and duration of blossoming, the variability of linear dimensions of blossom, the types of blossoming and viability of pollen of new varieties and hybrids of pear bred at the L.P. Symyrenko Mliev Institute of Horticulture on the hard-tall and weak-tall rootstocks were examined.

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2003
1. Verfasser: Spryagailo, O.A.
Format: Artikel
Sprache:Englisch
Veröffentlicht: M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2003
Online Zugang:https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1082
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Plant Introduction
Завантажити файл: Pdf

Institution

Plant Introduction
_version_ 1860144580950753281
author Spryagailo, O.A.
author_facet Spryagailo, O.A.
author_sort Spryagailo, O.A.
baseUrl_str https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai
collection OJS
datestamp_date 2020-01-05T14:15:33Z
description The terms of beginning and duration of blossoming, the variability of linear dimensions of blossom, the types of blossoming and viability of pollen of new varieties and hybrids of pear bred at the L.P. Symyrenko Mliev Institute of Horticulture on the hard-tall and weak-tall rootstocks were examined.
doi_str_mv 10.5281/zenodo.3253131
first_indexed 2025-07-17T12:48:40Z
format Article
fulltext О.А. СПРЯГАЙЛО УДК 634.13:631.523 Черкаський державний університет ім. Б. Хмельницького Україна, 18031 м. Черкаси, бул. Т. Шевченка, 81 БІОЛОГІЯ ЦВІТІННЯ НОВИХ СОРТІВ І ГІБРИДНИХ ФОРМ ГРУШІ В УМОВАХ ЦЕНТРАЛЬНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ Досліджено строки початку та тривалості цвітіння, мінливість лінійних розмірів квіток, типи цвітіння та життєздатність пилку нових сортів і гібридних форм груші селекції Мліївського інсти­ туту садівництва ім. Л.П. Симиренка на сильно- та слаборослій підщепах Груша — цінна плодова культура по­ мірного клімату, яка посідає чільне місце в світі як за площею насаджень, так і за обсягом виробництва плодів (у 1993 р. — 10,3 млн т, або 2,8%), поступаючись лише банану, цитрусовим, винограду, яблу­ кам, кокосу, манго та ананасу [6]. Аналіз сортового складу груші в рес­ публіках колишнього СРСР, у т. ч. і в Ук­ раїні, показав, що найбільші площі зай­ мають старі західноєвропейські та місцеві сорти: Лісова красуня, Улюблена Клаппа, Кюре, Вільямс червоний, Бере Арданпон, Бере Боск та Лимонка, які не спроможні сьогодні задовольнити потре­ бу населення у цінній продукції [13]. Вивчення існуючого в Л ісостепу Ук­ раїни сортименту груші показало, що в ньому надто мало нових перспективних сортів вітчизняної селекції. Пояснити це мож на недостатністю вивчення їх біологічних особливостей, зокрем а відсутністю відомостей щодо біології цвітіння та запилення. © ОА СПРЯГАЙЛО, 2003 Відомо, що початок цвітіння та його тривалість є найважливіш ими характе­ ристи кам и для плодових культур, і груші зокрема. Адже урож ай культури груші значною мірою залеж ить від про­ цесів запилення — запліднення під час цвітіння. За даними З.С. Діденко [2], в умовах Середнього Придніпров'я для початку цвітіння дикої лісової груші (Pyrus com ­ munis L.) оптимальною є середньодобова температура +14... +16° С. Як зазначає А.В. Туровцев [16], початок цвітіння різних сортів і форм груші в умовах М ічурінська (Росія) настає, як правило, в першій-другій декаді травня, коли сума ефективних (більше + 5° С) температур становить від 194 до 332° С. В умовах Краснодарського краю цві­ тіння груш і починається 20 квітня — 1 травня і триває 7 —12 днів [5]. Р.Д. Бабіна [1] вказує на те, що цвітіння груші в передгірній зоні Криму настає через 23 дні після початку веге­ тації при сумі активних температур від 131,6 до 185,8° С, тривалість цвітіння 114 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, № 4 Б іологія цвіт іння н о ви х со р т ів і г іб р и д н и х ф орм гр уш і -------------------------------------------------------------------------------------------------------------- становить 7 — 22 дні залеж н о від метеорологічних умов. У деяких роботах при створенні кла­ сифікації сортів яблуні та груші і визна­ ченні їх походження брали до уваги мор­ фологічну будову квітки [7, 9, 15]. Але у груші, особливо це стосується нових се ­ лекційних сортів та гібридних форм, морфологічні особливості будови квітки і суцвіття ще недостатньо вивчені. Із літературних дж ерел відомо, що у яблуні першою квіткою вважаю ть верх­ ню у суцвітті, а для вимірювань реко­ мендують брати другу та третю квітки [10]. У груші ж першою вважаю ть най­ ниж чу квітку у суцвітті. Даних щодо то­ го, які квітки у суцвітті груші потрібно використовувати для вимірювань, у літе­ ратурі мало. Д ослідж еннями ряду авторів було встановлено, що такі елементи квітки груші, як її діаметр і довжина та ш ирина пелюсток, характеризую ться незначною мінливістю. Довжина зав'язі, довжина і товщ ина квітконіжки мають середню мінливість. Встановлено також дос­ товірну різницю між розмірами квітки за роками [8]. Крім того, деякі автори [4, 14, 15] вва­ жають, що однією із головних відміннос­ тей між родами Pyrus L. і Malus L. є тип цвітіння: у груші — акропетальний, у яб­ луні — базипетальний. Однак існує думка, що акропетальне цвітіння не є постійною ознакою для груші і не може слугувати показником, що відрізняє її від яблуні [8]. П ри вивченні біології цвітіння нових сортів та гібридних форм груші дуже важливо встановити життєздатність пил­ ку [3, 5, 11]. Сорти з низькою його життєздатністю не можуть нормально зав'язувати плоди і бути використані як сорти-запилювачі. Вважають, що найнадійнішим спосо­ бом визначення життєздатності пилку є метод пророщ ування його на штучному поживному середовищі. Таким чином, аналіз різних поглядів щодо особливостей біології цвітіння груші спонукав нас вивчити строки по­ чатку та тривалості цвітіння, мінливість лінійних розмірів квітки, тип цвітіння та життєздатність пилку нових селекційних сортів і гібридних форм груші в зоні Лісостепу України. Дослідження виконані впродовж 1996 — 2000 років у М ліївському інституті садівництва ім. Л.П. Симиренка УААН методом стаціонарно-польових та лабо­ раторно-польових дослідів в агрокліма- тичних умовах П равобережного Лісосте­ пу України з подальшим проведенням лабораторних аналізів в інституті та в Черкаському держ авному університеті ім. Б. Хмельницького. Клімат регіону помірно-континенталь- ний, з відхиленнями від різкої континен- тальності до значного пом'якшення. С е­ редня річна тем пература становить + 7,8° С, січня — -5,7° С, липня — + 20,6° С. Абсолютний максимум темпе­ ратури — + 38,0° С, абсолютний мінімум — -37,9° С. Сума активних температур у середньому становить 2970° С. Річна су­ ма опадів дорівнює 545 мм, за веге­ таційний період — 338 мм. Ґрунт дослідної ділянки — чорнозем типовий малогумусний, середньозмитий, середньосуглинковий на лесі. Дослід був закладений навесні 1986 року у дослідному господарстві інститу­ ту. П овторення триразове, по 15 обліко­ вих дерев у варіанті. За об'єкти досліджень були взяті нові сорти та елітні форми груші, створені у Мліївському інституті садівництва ім. Л.П. Симиренка. Група осіннього строку достигання представлена трьома сорта­ ми і двома елітними формами: Пла- тонівською, Золотистою мліївською, Л и­ ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, № 4 115 О.А. Спрягаило монною мліївською, елітними формами 9788 і 7491. Зимову групу склали чотири сорти та дві елітні форми: Зимова мліївська, Зеленка мліївська, Н овинка мліївська, Чарівниця, 9327 та 7487. За контрольні були взяті кращ і райо­ новані в умовах зони Лісостепу України сорти груші — Таврійська для осінньої та Бере київська — для зимової групи сортів і елітних форм. Усі сорти вивча­ ли на двох підщепах: сильнорослій — ди­ кій лісовій груші (схема садіння 7 х 4 м) і слаборослій — айві типу А (схема садіння 5 х 3 м) Д ослідж ення проводили згідно з програмою і методикою сортовивчення плодових, ягідних і горіхоплідних куль­ тур [ 12 ]. За нашими спостереж еннями, цвітін­ ня нових сортів і елітних ф орм груші розпочинається у третій декаді квітня — перш ій декаді травня і триває залеж ­ но від сорту і погодних умов (темпера­ тури і вологості повітря) від 5 до 14 днів. Впливу підщепи на тривалість цвітін­ ня не заф іксовано. П роте виявлено вплив підщепи на початок цвітіння — раніше (на 2 — 5 днів) починають цвісти сорти, прищеплені на айві, оскільки їм для зацвітання потрібна менш а сума ефективних температур. Встановлено, що в осінній групі для початку цвітіння ранньоквітучих еліт­ них форм 9788 і 7491 потрібна сума еф ективних (більше +5° С) температур від 155,1 до 186,9° С на сильнорослій підщепі і від 128,1 до 160,6° С — на айві А. П ізньоквітучим сортам — Т ав­ рійській (контроль) і Лимонній мліїв- ській — на сильнорослій підщепі н е­ обхідна сума еф ективних температур від 187,5 до 236,2° С, а на айві — від 156,9° С до 201,4° С. Помічено, що зимові сорти і гібридні форми, як правило, починають цвітіння на кілька днів пізніше, ніж осінні. Для їх зацвітання потрібна сума еф ективних температур від 156,9 до 236,2° С на ди ­ кій лісовій груші і від 132,4 до 206,0° С — на айві А. Нашими дослідженнями також вста­ новлено, що акропетальна послідовність розпукування квіток у суцвітті для дея­ ких нових сортів та гібридних форм груші не є закономірністю. Так, у сортів Зим ова мліївська і П латонівська та елітних форм 7491 і 9327 в окремі роки спостерігався базипетальний тип цві­ тіння, тобто у суцвітті перш ою розпуку­ валась центральна квітка. Для більшості ж сортів характерним є чергування ак ­ ропетального та змішаного (на одному дереві в одних суцвіттях перш ими р о з­ пукуються ниж ні квітки, а в інших — центральні) типів цвітіння. Виключно акропетальне цвітіння заф іксоване ли­ ше у сортів Таврійська (контроль), Л и­ монна мліївська і Бере київська (конт­ роль). А в елітної форми 9788 протягом п'яти років досліджень спостерігався лише зміш аний тип цвітіння. Отримані результати показали, що підщепа не впливає на тип цвітіння но­ вих сортів і гібридних форм груші. Для вивчення мінливості елементів квітки груші ми здійснили вимірювання довжини квітконіжки, довжини та ш и­ рини чашолистків, довжини та ширини пелюсток і довжини стовпчика маточки на осінніх сортах та елітних формах. Н а­ ми було встановлено, що у груші, як і в яблуні, для вимірювань елементів квітки потрібно брати другу та третю квітки від основи суцвіття, оскільки їх лінійні роз­ міри мають незначну та середню мінливість (V = 2,53— 12,93%) у переваж ­ ній більшості випадків. На цих ж е сортах 116 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, № 4 Б іологія ц віт ін ня н о ви х со р т ів і г іб р и д н и х ф орм гр у ш і -------------------------------------------------------------------------------------------------------------- і елітних формах впродовж трьох років (1996—1998) ми вивчали стабільність роз­ мірів квіток, а також вплив погодних умов та підщепи на цей показник. Встановлено, що діаметр квітки у всіх сортів і елітних форм, взятих для вивчення, характеризується незначною мінливістю, довж ина і ш ирина пелю с­ ток — незначною та середньою, а дов­ ж ина квітконіж ки та зав 'язі — середнь­ ою мінливістю. Нами також заф іксована вірогідна (на рівнях Р0 95 і Pq gg) різниця між р о з­ мірами квіток залеж но від року в усіх сортів та елітних форм на обох підщ е­ пах. Істотного впливу підщ епи на розміри квітки ми не зафіксували, за винятком діаметра квітки в елітної ф о р ­ ми 9788 на айві А, де виявлено вірогідну різницю на рівні Ро^б- Н есприятливі метеорологічні умови літньо-осіннього періоду 1995 р. деякою мірою вплинули на розміри елементів квітки груші. Так, у 1996 р. довж ина квітконіж ки і довж ина зав 'язі були м ен­ шими порівняно із наступними роками в усіх сортів на обох підщепах. Як бачи­ мо, метеорологічні умови літньо-осін- нього періоду року, що передує цвітін­ ню, впливають на розміри елементів квітки груші. Головним завданням наших дослід­ ж ень було визначення ж иттєздатності пилку нових селекц ій них сортів і гібридних форм груші та впливу підщ е­ пи на цей показник. Для визначення ж иттєздатності пил­ ку була використана загальноприйнята методика. Пилок збирали за день до розбруньковування квіток з п'яти дерев кожного сорту. П уп'янки брали із се ­ редньої частини крони. Зібрані пиляки підсушували у термостаті при тем пера­ турі 22° С. Ж иттєздатність пилку ви зн а­ чали шляхом пророщ ування його у 15%- му розчині сахарози при температурі + 22 — 24° С. П ідрахунок пилку, що проріс, проводили через 24 години після посіву. Результати вивчення проростання пил­ ку протягом трьох років (1996— 1998) по­ казали, що воно залеж ало як від сорто­ вих особливостей, так і від підщепи (див. таблицю). Із наведених у таблиці даних видно, що проростання пилку у нових сортів і гібридних форм досить високе і стано­ вить у середньому за роки досліджень в осінній групі від 59,2 до 84,3% на сильно­ рослій підщепі і від 73,9 до 98,5% на айві А. Гібридна форма 7491 має стерильний пилок незалеж но від підщепи. Н айви­ щий показник проростання пилку мали: Золотиста мліївська та елітна форма 9788 — 75,8 і 84,3% відповідно. У названих сортів на айві А одержано найвищий по­ казник — 99,2 і 98,5% відповідно. У групі зимових сортів та гібридних ф орм найвищ ий відсоток проростання пилку як на сильнорослій підщепі, так і на айві А, мали сорти: Зеленка мліївсь­ ка, Н овинка мліївська та Чарівниця — відповідно 92,6; 71,9 і 74,5% на сильно­ рослій підщепі та 99,2, 95,7 і 87,3% — на айві А. Дещо вищий відсоток проростання пилку на айві А, на нашу думку, можна пояснити кращ им забезпеченням рослин елементами живлення та вологою, ос­ кільки коренева система у цієї рослини займає більшу площу, що, в свою чергу, зумовлює повніше протікання процесу диференціації генеративних бруньок, а головне — проходження останніх фаз, коли формуються пилкові зерна. Нами встановлено також незначне та середнє варію вання проростання пилку зар о к а м и (V = 1,2—18,1%). ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, № 4 117 О.А. Спрягайло Г - ■ --■■ ■ Проростання пилку нових сортів та гібридних форм груші залежно від підщепи (1996—1998) Сорт Підщепа Проростання пилку, % Коефіцієнт варіації, V1996 1997 1998 середнє О с і н н я г р у п а Таврійська 1 58,0 45,1 65,3 56,1 18,1 (контроль) 2 80,4 91,5 75,4 82,4 10,8 Платонівська 1 66,3 59,3 57,2 60,9 7,7 2 92,6 90,2 86,3 89,7 3,5 Золотиста мліївська 1 73,3 76,0 78,2 75,8 3,3 2 100,0 100,0 97,7 99,2 1,4 Лимонна мліївська 1 50,3 64,0 63,2 59,2 12,9 2 71,3 69,7 80,9 73,9 8,3 Елітна форма 9788 1 86,6 81,8 84,4 84,3 2,8 2 100,0 97,3 98,1 98,5 1,4 Елітна форма 7491 1 0 0 0 0 - 2 0 0 0 0 - НІР05 15,59 З и м о в а г р у п а Бере київська 1 60,0 58,5 60,7 59,7 1,8 (контроль) 2 73,2 70,6 65,9 69,9 5,3 Зимова мліївська 1 49,6 51,7 51,2 50,8 2,1 2 60,2 55,8 50,6 55,5 8,6 Зеленка мліївська 1 94,0 91,1 92,6 92,6 1,6 2 100,0 97,6 100,0 99,2 1,2 Новинка мліївська 1 72,0 73,4 70,3 71,9 2,2 2 98,5 93,2 95,4 95,7 2,8 Чарівниця 1 75,5 72,7 75,3 74,5 1,9 2 81,5 88,3 92,1 87,3 6,2 Елітна форма 9327 1 64,5 51,6 47,8 54,6 16,1 2 73,8 69,5 77,4 73,6 5,4 Елітна форма 7487 1 51,3 41,6 40,7 44,5 13,3 2 56,4 50,8 51,2 52,8 5,9 HIPos 8,37 Примітка: 1 — дика лісова груша; 2 — айва А. З отриманих результатів мож на зро ­ бити висновок про те, що всі нові сорти та гібридні форми (за винят­ ком елітної ф орм и 7491) маю ть ц іл­ ком ж иттєздатний пилок, тому їх м ож ­ на використовувати як запилювачі для інших сортів та в селекційній ро­ боті. Наші дані щодо високої життєздатності пилку збігаються з результатами дос­ ліджень, проведених в Криму [1] та на Північному Кавказі [5]. 118 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, № 4 Б іологія ц віт ін н я н о ви х со р т ів і г іб р и д н и х ф орм гр уш і -------------------------------------------------------------------------------------------------------------- ^ 1. Бабіна Р.Д. Господарсько-біологічна оцінка сортів і селекційних форм груші в умовах передгірної зони Криму: Автореф. дис. ... канд. с.-г. наук. — Київ, 1995. — 25 с. 2. Диденко З.С. Груша обыкновенная (Pyrus communis L.) Среднего Приднепровья, ее биоморфологические особенности и перс­ пективы использования: Автореф. дис. ... канд. биол. наук. — Київ, 1972. — 23 с. 3. Дуганова Е.А. Самоплодность, взаимо- опыление и партенокарпия груши: Тр. по прикл. ботанике, генетике и селекции. — 1972. - Т. 46. - Вып. 2. - С. 100-110. 4. Жуковский П.М. Культурные растения и их сородичи. - JI.: Колос, 1964. — С. 485-498. 5. Заремчук Р.Ш. Исходный материал подвоев груши: Автореф. дис. ... канд. с.-х. наук. — Краснодар, 1996. - 21 с. 6. Копань В.П. Груша / / Атлас перспек­ тивных сортов плодовых и ягодных культур / Под ред. В.П. Копаня. — К., 1999. — С. 111. 7. Лихонос ФД. Морфология цветка яб­ лони в связи с систематикой (классифика­ цией) сортов: Тр. по прикл. ботанике, гене­ тике и селекции. — J T 1969. — Т. 40. — Вып. 3. - С. 25-31. 8. Любимова Л.Л. Особенности распуска­ ния цветков груши в пределах соцветия: Тр. по прикл. ботанике генетике и селекции. — Л., 1978. - Т. 62. - Вып. 3. - С. 52-55. 9. Павлов А.В. Морфологические особен­ ности цветков культурной груши и пробле­ мы происхождения сортов: Сб. трудов аспи­ рантов и молодых науч. сотр. ВИР. — Л., 1969. - № 10 (14). - С. 520-524. 10. Пономаренко В. В. Морфология цветка яблони и классификация ее сортов: Тр. по прикл. ботанике, генетике и селекции. — Л., 1976. - Т. 57. - Вып. 1. - С. 25-31. 11. Попов С.П., Дутова Л.И., Степчен- ко Л.Г. Определение качества пыльцы груши / / Изв. ТСХА. - М., 1975. - № 3. - С. 217— 2 2 2 . 12. Программа и методика сортоизучения плодовых, ягодных и орехоплодных культур / / Под ред. Г.А. Лобанова. — Мичуринск, 1973. - 495 с. 13. Росточков Л.М. Культура груши: сос­ тояние и проблемы / / Садоводство и ви­ ноградарство. — 1989. — № 11. — С. 13—15. 14. Рубцов Г.А. Груша. - Л., 1937. - С. 67. 15. Туз А. С. Груша. Биологическая харак­ теристика и исходный материал для селек­ ции: Автореф. дис. ... докт. с.-х. наук: Ленинград, 1970. — 56 с. 16. Туровцев А. В. Биологические особен­ ности образования плодов груши без перек­ рестного опыления: Автореф. дис. ... канд. с.-х. наук. — Мичуринск, 1992. — 20 с. БИОЛОГИЯ ЦВЕТЕНИЯ НОВЫХ СОРТОВ И ГИБРИДНЫХ ФОРМ ГРУШИ В УСЛОВИЯХ ЦЕНТРАЛЬНОЙ ЛЕСОСТЕПИ УКРАИНЫ О.А. Спрягайло Черкасский государственный университет им. Б. Хмельницкого, Украина, г. Черкассы Исследованы сроки начала и продолжитель­ ности цветения, изменчивость линейных размеров цветков, типы цветения и жизне­ способность пыльцы новых сортов и гиб­ ридных форм груши селекции Млиевского института садоводства им. Л.П. Симиренко на сильно- и слаборослом подвоях. THE BIOLOGY OF BLOSSOMING OF NEW VARIETIES AND HYBRIDS OF PEAR BRED IN CONDITION OF CENTRAL FOREST-STEPPE OF UKRAINE O.A. Spryagailo B. Chmelnitsky Cherkassy State University, Ukraine, Cherkassy The terms of beginning and duration of blos­ soming, the variability of linear dimensions of blossom, the types of blossoming and viability of pollen of new varieties and hybrids of pear bred at the L.P. Symyrenko Mliev Institute of Horti­ culture on the hard-tall and weak-tall rootstocks were examined. ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, № 4 119
id oai:ojs2.plantintroduction.org:article-1082
institution Plant Introduction
keywords_txt_mv keywords
language English
last_indexed 2025-07-17T12:48:40Z
publishDate 2003
publisher M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
record_format ojs
resource_txt_mv wwwplantintroductionorg/b1/69f2ef7462085b0d6538cadf45a092b1.pdf
spelling oai:ojs2.plantintroduction.org:article-10822020-01-05T14:15:33Z The biology of blossoming of new varieties and hybrids of pear bred in condition of Central Forest-Steppe of Ukraine Spryagailo, O.A. The terms of beginning and duration of blossoming, the variability of linear dimensions of blossom, the types of blossoming and viability of pollen of new varieties and hybrids of pear bred at the L.P. Symyrenko Mliev Institute of Horticulture on the hard-tall and weak-tall rootstocks were examined. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2003-12-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1082 10.5281/zenodo.3253131 Plant Introduction; Vol 20 (2003); 114-119 Інтродукція Рослин; Том 20 (2003); 114-119 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377859 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1082/1039 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle Spryagailo, O.A.
The biology of blossoming of new varieties and hybrids of pear bred in condition of Central Forest-Steppe of Ukraine
title The biology of blossoming of new varieties and hybrids of pear bred in condition of Central Forest-Steppe of Ukraine
title_full The biology of blossoming of new varieties and hybrids of pear bred in condition of Central Forest-Steppe of Ukraine
title_fullStr The biology of blossoming of new varieties and hybrids of pear bred in condition of Central Forest-Steppe of Ukraine
title_full_unstemmed The biology of blossoming of new varieties and hybrids of pear bred in condition of Central Forest-Steppe of Ukraine
title_short The biology of blossoming of new varieties and hybrids of pear bred in condition of Central Forest-Steppe of Ukraine
title_sort biology of blossoming of new varieties and hybrids of pear bred in condition of central forest-steppe of ukraine
url https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1082
work_keys_str_mv AT spryagailooa thebiologyofblossomingofnewvarietiesandhybridsofpearbredinconditionofcentralforeststeppeofukraine
AT spryagailooa biologyofblossomingofnewvarietiesandhybridsofpearbredinconditionofcentralforeststeppeofukraine

Ähnliche Einträge