Interaction of Actinidia and Schizandra in mixed planting

Interaction of new fruit cultures – the cultivar of Actinidia arguta × purpurea ‘Kyivska krupnoplidna’ and the cultivar of Schizandra chinensis Baill. ‘Sadovyi 1’ in the mixed plantings is considered. The results of study of absorptive surface of Actinidia and Schizandra and biometric parameters of...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Date:2003
Main Authors: Venediktova, T.B., Moroz, P.A.
Format: Article
Language:English
Published: M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2003
Online Access:https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1086
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Plant Introduction
Download file: Pdf

Institution

Plant Introduction
_version_ 1860144585689268224
author Venediktova, T.B.
Moroz, P.A.
author_facet Venediktova, T.B.
Moroz, P.A.
author_sort Venediktova, T.B.
baseUrl_str https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai
collection OJS
datestamp_date 2020-01-05T14:23:59Z
description Interaction of new fruit cultures – the cultivar of Actinidia arguta × purpurea ‘Kyivska krupnoplidna’ and the cultivar of Schizandra chinensis Baill. ‘Sadovyi 1’ in the mixed plantings is considered. The results of study of absorptive surface of Actinidia and Schizandra and biometric parameters of plants in joint plantings are given. It is found that Actinidia and Schizandra are favorable partners for mixed plantings and can be recommended for mixed plantings in the ratio 2:1.
doi_str_mv 10.5281/zenodo.3253163
first_indexed 2025-07-17T12:48:43Z
format Article
fulltext УДК 634.74:581.524.12:581.1(477-25) Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України Україна, 01014 м. Київ, вул. Тімірязєвська, 1 ВЗАЄМОДІЯ АКТИНІДІЇ І ЛИМОННИКУ В ЗМІШАНИХ ПОСАДКАХ Розглянуто питання взаємодії нових плодових культур - актинідії гібридної (ActinicLia arguta х pur­ purea) сорту Київська крупноплідна і лимоннику китайського (Schizandra chinensis Baill.) сорту Садовий 1 у змішаних посадках. Наведено результати дослідження абсорбуючої поверхні кореневої системи актинідії і лимоннику та біометричні показники рослин у змішаних посадках. Установлено, що актинідія і лимонник як сприятливі партнери можуть бути рекомендовані для змішаних посадок Т.Б. ВЕНЕДИКТОВА, П.А. МОРОЗ у співвідношенні 2:1. Завдання переведення сільського госпо­ дарства на наукову, з біосферно-біогео- ценотичного погляду, основу буде виріш ене зі створенням агросистем з оп­ тимальною структурною організацією, з багатокомпонентними стабільними угру­ пованнями видів. Такі агросистеми бу­ дуть мінімальними в агротехнічному ас­ пекті, але максимальними — з погляду біотичної різноманітності. З біосферно-біогеоценотичного пог­ ляду сучасне сільське господарство в його рослинницькій частині суперечить природном у процесу. У природних біогеоценотичних системах ж иві орга­ нізми виступають як система, що ш вид­ ко реагує на будь-які зовніш ні (кліма­ тичні, гідрологічні, геохімічні тощо) зм і­ ни у довкіллі і зміни, спричинені їхньою життєдіяльністю (прижиттєві і посмерт­ ні метаболіти, що забрудню ю ть і част­ ково отруюють середовищ е існування). © Т.Б. ВЕНЕДИКТОВА, П.А. МОРОЗ, 2003 Уникнути самоотруєння власними ви­ діленнями допомагає наявність багатьох видів угруповання, які можуть розкла­ дати і використовувати виділення інших видів, тобто виконую ть санітарну ф унк­ цію в біосфері. Саме цю функцію ви­ щих рослин, дуж е чітко організовану в часі і просторі, людина виріш ила взяти на себе [1 1 ]. Неоднорідність просторового складу, на думку П. Грейг-Сміта [2], — одна з найф ундам ентальніш их властивостей рослинного покриву. Найчіткіше вона виявляється у нерівномірному (тобто у відмінному від випадкового) розміщ енні по поверхні угруповань окремих видів. О сновна маса видів в угрупованнях має контагіозний (агрегований) розподіл. Н аведена дефініція означає, що гомо­ генних угруповань у природі не існує [7]. П росторові м озаїки всіх рівнів (включаючи угруповання і мікроугрупо- вання) виділяють по групах сполучених видів, чиє спільне трапляння зумовлене 134 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, № 4 В заєм одія а к т и н ід ії і л и м он н и к у в зм іш ан и х п осадках подібною реакцією на вплив низки еко ­ логічних і ф ітоценотичних факторів. П ри цьому до екологічних ф акторів мо­ заїчності відносять світло, вологість ґрунту і реакцію ґрунтового розчину, вміст у ґрунті доступного азоту і запасу органічних речовин. Як ф ітоценотичний ф актор розглядається едиф ікаторний вплив різних, п ереваж н о деревн их видів рослин [14]. М озаїки невеликого розміру вирізняю ться неоднорідністю середовищ а і характером взаєм озв 'язку з іншими видами [13]. Контагіозний і навіть сильно контагіозний тип розм і­ щ ення виду не мож на апріорно вваж а­ ти доказом несприятливості для виду ценотичних умов. Високий ступінь про­ сторової організованості видів харак­ терний для угруповань з нерівномірним розміщ енням видів-едифікаторів. Біль­ шість видів у різних угрупованнях асо­ ціюється з видами хоча і різних таксо­ номічно, але близьких ф ітоценоеко- логічних груп. Неоднорідність середови­ ща угруповань в усіх випадках виникає під впливом видів-едифікаторів чи різко підсилюється ними [1 ]. М.В. М арков [12] зазначав, що ш туч­ ні і природні ф ітоценози не мож на чіт­ ко розмежувати, оскільки переходи між ними м айж е непомітні, і що властивості природного ф ітоценозу знаходять своє відображ ення і в агрофітоценозі. Влас­ тивості агроф ітоценозу зумовлені х а­ рактером взаєм озв’язку між організма­ ми, що його складають. Збільшення видової різноманітності й ускладнення структури сприяють підви­ щенню стійкості і продуктивності аг­ рофітоценозів. Концепція екологізації садівництва на основі збільшення видо­ вої різноманітності фітоценозів передба­ чає створення полікомпонентних насад­ ж ень за участю нових плодових культур. Для конструю вання багатовидових штучних угруповань необхідні глибокі знання щодо ф ітоценотичної сумісності порід і сортів [9]. У зв 'язку з цим у вегетаційному дос­ ліді нами вивчались особливості росту спільно зростаю чих плодових рослин (квітень —жовтень, 1998—1999 pp.), зок ­ рема, нових плодових культур — ак ­ тинідії гібридної (Actinidia argu ta х pu r­ purea) сорту Київська крупноплідна і лимоннику китайського (Schizandra chi- nensis Baill.) сорту Садовий 1. Відібра­ ний для досліду темно-сірий опідзоле- ний ґрунт просівали через металеве си­ то з отворами 3 мм, грудки подрібню ва­ ли. Визначали вологість і вологоємність ґрунту. П осудини заповню вали дрена­ ж ем (керамзит), встановлювали трубку для аерації і поливу. Ґрунт масою 15 кг у посудинах доводили до вологості 60% ППВ і висаджували рослини. Полив проводили водою (за вагою) двічі-тричі на тиж день — через трубку або по по­ верхні ґрунту [5]. Фенологічні спостереже­ ння здійснювали за методикою П.П. Ла- піна [8]. А бсорбційну поверхню корен е­ вої системи рослин досліджували за м е­ тодом В.А. К олеснікова [6]. Статистична обробка здійсню валася за допомогою програм Ехеї 7.0, статистичні похибки у дослідах коливаються в м еж ах 5%. Д ис­ персійний аналіз здійснено за Б.А. Дос- пеховим [4]. Варіанти досліду: актинідія (12 рослин у посудині); лимонник (12 ); актинідія (8) + лимонник (4); актинідія (6) + лимон­ ник (6); актинідія (4) + лимонник (8). Співвідношення надземної і підземної фітомаси (н/п) може служити важливою структурно-функціональною характерис­ тикою біогеоценозу (БГЦ): воно ценоспе- цифічне, відбиває ступінь освоєння біо­ тою двох сфер БГЦ і дає уявлення про стратегію рослини щодо використання ресурсів середовища та реакцію на дію лімітуючих факторів [10]. ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, № 4 135 Т.Б. Венедиктова, П Л. Мороз У процесі аналізу було виявлено, що діапазон значень н /п для рослин ак­ тинідії коливається в меж ах 1 ± 0 ,1 5 — 1 ± 0,23, а для лимоннику 1 ± 0,29 — 1 ± 0,62. Так, показник н /п значно ви­ щий для рослин актинідії, н іж для ли­ моннику. П ри монокультурі актинідії цей показник дорівню є 6,54, а в зм іш а­ них посадках з лимонником він варіює від 4,33 (при співвідношенні актинідії і лимонника 2:1) до 4,75 (при співвідно­ шенні 1:2). Ф ітомаса рослин (особливо кореневої системи) актинідії в змішаних посадках з лимонником при співвідно­ шенні рослин 2:1 була найбільшою, що свідчить про сумісність компонентів. При монокультурі лимоннику показник сп іввіднош ення ф ітом аси надзем ної частини до фітомаси кореневої системи значно нижчий, ніж у зміш аних посад­ ках і дорівню є 1,6. У зміш аних посадках він варіює від 2,3 до 3,4 (табл. 1). До числа найваж ливіш их ф ункціо­ нальних характеристик кореневої сис­ теми рослин відносять як її морфомет- ричні характеристики (маса, довж ина тощо), так і фізіологічні (загальна й аб ­ сорбуюча поверхня, інтенсивність пог­ линання йонів тощо). У результаті дії стресових факторів, особливо таких, як підвищені концентрації токсичних р е ­ човин, що надходять у рослинний ор­ ганізм через кореневу систему, відбу­ вається функціональна перебудова її роботи. Вона може вираж атися в зміні як інтенсивності перебігу фізіолого- біохімічних процесів, так і величин аб­ сорбуючої поверхні кореневої системи. У цьому розумінні останній показник м ож на розглядати як результат дії ток­ сичних речовин, що надходять у ґрунт з кореневими виділеннями [3, 9]. О держані дані свідчать, що залежно від наповнення дослідними культурами композицій змішаних посадок змінюєть­ ся й абсорбційна поверхня кореневої системи рослин (табл. 2). При збільшенні в змішаній посадці кількості рослин ли­ моннику порівняно з монокультурою зменшується й абсорбційна поверхня Таблиця 1 Функціональні особливості надземної і кореневої систем актинідії і лимоннику в змішаних посадках Варіант Актинідія Лимонник досліду Фітомаса, г Обсяг Фітомаса, г Обсяг надземна частина (Н) корені (К) н /к кореневої системи, см3 н к н /к кореневої системи, см3 Актинідія, монокультура 36,0 5,5 6,5 8,7 - - - - Лимонник, монокультура — — — — 7,2 4,5 1,6 4,5 Актинідія: лимонник —1:1 27,6 5,9 4,6 10,0 5,8 1,7 3,4 3,2 Актинідія: лимонник —2:1 45,3 10,5 4,4 10,2 3,6 1,3 2,8 2,9 Актинідія: лимонник —1:2 25,9 5,5 4,8 9,5 6,6 2,9 2,3 4,4 Н І Р 0 ,0 5 2,02 0,62 - 0,59 0,37 0,17 - 0,25 136 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, N° 4 В заєм одія а к т и н ід ії і л и м он н и ку в зм іш ани х п о са дк а х Аналіз абсорбційної здатності коренів актинідії і лимоннику в Таблиця 2 змішаних посадках Варіант Загальна абсорбційна поверхня, м2 Робоча абсорбційна поверхня, м2 досліду актинідія лимонник актинідія лимонник Актинідія, монокультура 0,24 - 0,12 - Лимонник, монокультура -- 0,32 — 0,16 Актинідія: лимонник — 1:1 0,16 0,15 0,08 0,07 Актинідія: лимонник — 2:1 0,21 0,09 0,09 0,05 Актинідія: лимонник — 1:2 0,09 0,18 0,05 0,09 НІР0,05 0,02 0,03 0,01 0,01 кореневої системи — як загальна, так і робоча. Так, при співвідношенні ак ­ тинідії і лимоннику 1:2 загальна абсорбу­ юча поверхня кореневої системи ак­ тинідії порівняно з монокультурою змен­ шується на 62,5%. У рослин актинідії при співвідношенні культур змішаної посад­ ки 2:1 незадіяна абсорбуюча поверхня кореневої системи не змінюється по­ рівняно з монокультурою. При наси­ ченні композиції рослинами лимоннику останній показник значно зменшується — як у рослин актинідії, так і у лимон­ нику. Отже, зменш ення маси кореневої системи актинідії під впливом кореневих виділень лимоннику впливає на ф ізіо­ логічні процеси у кореневій системі: відбувається зменш ення питомої площі не лише незадіяної частини кореневої системи (яка не бере значущої участі в процесах поглинання елементів міне­ рального живлення з ґрунту), а й актив­ ної її частини (зони поглинання). Н аве­ дені вище дані наочно демонструють функціонування систем надійності рос­ линного організму. У такому випадку відбувається більш значне зменш ення площі неактивної частини кореневої сис­ теми. Таким чином, біометричні дослідж ен­ ня показали, що найбільш доцільно актинідію вирощ увати спільно з лимон­ ником при співвідношенні рослин у композиції 2 :1 , а лимонник — в умовах монокультури. Слід зазначити, що по­ рівняльний аналіз маси, обсягу абсорб­ ційної поверхні та кількості коренів мо­ ж е бути використаний як показник оп- тимізації умов вирощ ування інтродуко­ ваних рослин. 1. Василевич В.И. Взаимоотношения це- нопопуляций растений в фитоценозах и их количественная оценка / / Популяционные проблемы в биоценологии: чтения памяти акад. В.Н. Сукачева. - М.: Наука, 1988. — С. 59-82. 2. Грейг-Смит П. Количественная эколо­ гия растений. — М.: Мир, 1967. — 359 с. 3. Гришко В.Н. Изменение адсорбирую­ щей поверхности корневой системы гороха при действии фтора / / Тези Міжнародної конференції "Проблеми сучасної екології". — Запоріжжя, 2002. — С. 102. ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, № 4 137 Т. Б. Венедиктова, П.А. М ороз 4. Доспехов Б.А. Методика полевого опы­ та. — М.: Агропромиздат, 1985. — 350 с. 5. Журбицкий З.И. Теория и практика ве­ гетационного опыта. — М.: Наука, 1968. — 260 с. 6. Колесников В.А. Методы изучения кор­ невой системы древесных растений. — М.: Лесн. пром-сть, 1972. — 152 с. 7. Маслов А.А. Количественный анализ горизонтальной структуры лесных сооб­ ществ. — М.: Наука, 1990. — 160 с. 8. Методика фенологических наблюде­ ний в ботанических садах СССР / Под ред. П.П. Лапина. — М., 1975. — 28 с. 9. Мороз П.А. Екологічні аспекти алело- патичної післядії едифікаторів садових фіто­ ценозів: Автореферат дис. ... докт. біол. на­ ук. — Дніпропетровськ, 1995. — 50 с. 10. Тишков А.А., Турсина В.И. Соотноше­ ние запасов надземной и подземной фито­ массы в биогеоценозах пустынь Средней Азии / / Тез. докл. 2-го Всесоюз. совеш. "Общие проблемы биогеоценологии". — М., 1986. - С. 223-225. 11. Тюрюканов А.Н. Биосферно-биогео- ценологические предпосылки проблемы биопродуктивности суши / / Почвенно-би- огеоценологические исследования в При­ азовье. Вып. 1. — М.: Наука, 1975. — С. 5— 19. 12. Юрин П.В. Структура агрофитоценоза и урожай. — М.: МГУ, 1979. — 280 с. 13. Kerschaw К.А. Quantitative and dynamic plant ecology. 2nd ed. — L.: Arnold, 1974. — 308 p. 14. Rauschert S. Uber einige Probleme der Vegetations Analyse und Vegetations System- atik / / Arch. Naturschutz und Forsch. — 1969. - Bd. 9, No 2. - S. 153-174. ВЗАИМОДЕЙСТВИЕ АКТИНИДИИ И ЛИМОННИКА В СМЕШАННЫХ ПОСАДКАХ Т.Б. Венедиктова, П.А. Мороз Национальный ботанический сад им. Н.Н. Гришко НАН Украины, Украина, г. Киев Рассмотрен вопрос взаимодействия новых плодовых культур — актинидии гибридной (Actinidia arguta х purpurea) сорта Киевская крупноплодная и лимонника китайского (Schizandra chinensis Baill.) сорта Садовый 1 в смешанных посадках. Приведены результаты исследования абсорбирующей поверхности корневой системы актинидии и лимонника и биометрические показатели растений в сме­ шанных посадках. Установлено, что актини­ дия и лимонник как благоприятные партне­ ры могут быть рекомендованы для смешан­ ных посадок в соотношении 2: 1 . INTERACTION OF ACTINIDIA AND SCHIZANDRA IN MIXED PLANTING T.B. Venediktova, P.A. Moroz M.M. Grishko National Botanical Gardens, National Academy of Sciences of Ukraine, Ukraine, Kyiv Interaction of new fruit cultures — the cultivar of Actinidia arguta x purpurea 'Kyivska krupno- plidna' and the cultivar of Schizandra chinensis Baill. 'Sadovyi 1' in the mixed plantings is consi­ dered. The results of study of absorbptive surface of Actinidia and Schizandra and biometric pa­ rameters of plants in joint plantings are given. It is found that Actinidia and Schizandra are favor­ able partners for mixed plantings and can be re­ commended for mixed plantings in the ratio 2:1 . 138 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, N° 4
id oai:ojs2.plantintroduction.org:article-1086
institution Plant Introduction
keywords_txt_mv keywords
language English
last_indexed 2025-07-17T12:48:43Z
publishDate 2003
publisher M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
record_format ojs
resource_txt_mv wwwplantintroductionorg/5b/55bc1aa2ca3ee5c82e11d86f5e4d1b5b.pdf
spelling oai:ojs2.plantintroduction.org:article-10862020-01-05T14:23:59Z Interaction of Actinidia and Schizandra in mixed planting Venediktova, T.B. Moroz, P.A. Interaction of new fruit cultures – the cultivar of Actinidia arguta × purpurea ‘Kyivska krupnoplidna’ and the cultivar of Schizandra chinensis Baill. ‘Sadovyi 1’ in the mixed plantings is considered. The results of study of absorptive surface of Actinidia and Schizandra and biometric parameters of plants in joint plantings are given. It is found that Actinidia and Schizandra are favorable partners for mixed plantings and can be recommended for mixed plantings in the ratio 2:1. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2003-12-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1086 10.5281/zenodo.3253163 Plant Introduction; Vol 20 (2003); 134-138 Інтродукція Рослин; Том 20 (2003); 134-138 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377859 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1086/1043 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle Venediktova, T.B.
Moroz, P.A.
Interaction of Actinidia and Schizandra in mixed planting
title Interaction of Actinidia and Schizandra in mixed planting
title_full Interaction of Actinidia and Schizandra in mixed planting
title_fullStr Interaction of Actinidia and Schizandra in mixed planting
title_full_unstemmed Interaction of Actinidia and Schizandra in mixed planting
title_short Interaction of Actinidia and Schizandra in mixed planting
title_sort interaction of actinidia and schizandra in mixed planting
url https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1086
work_keys_str_mv AT venediktovatb interactionofactinidiaandschizandrainmixedplanting
AT morozpa interactionofactinidiaandschizandrainmixedplanting