Особливості життєвих форм дернинних та купиноутворюючих видів родів Carex L. (Cyperaceae) та Juncus L. (Juncaceae)
Characterize peculiarities of life-forms of shrubly species genus Carex L. (Cyperaceae) and Juncus L. (Juncaceae), which grow on the wetland. The peculiarities of forming hillocks are described in Juncus inflexus L. and Carex paniculata L., which might be recommended for introduction.
Saved in:
| Date: | 2003 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
2003
|
| Online Access: | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1105 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Plant Introduction |
| Download file: | |
Institution
Plant Introduction| _version_ | 1860144609203585024 |
|---|---|
| author | Chorna, G.A. |
| author_facet | Chorna, G.A. |
| author_sort | Chorna, G.A. |
| baseUrl_str | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2020-01-05T18:11:14Z |
| description | Characterize peculiarities of life-forms of shrubly species genus Carex L. (Cyperaceae) and Juncus L. (Juncaceae), which grow on the wetland. The peculiarities of forming hillocks are described in Juncus inflexus L. and Carex paniculata L., which might be recommended for introduction. |
| doi_str_mv | 10.5281/zenodo.3253228 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:48:55Z |
| format | Article |
| fulltext |
УДК 581.5: 582.545.12: 582.542.51
Г.А. ЧОРНА
Уманський державний педагогічний університет ім. Павла Тичини
Україна, 20300 м. Умань, вул. Садова, 2
ОСОБЛИВОСТІ ЖИТТЄВИХ ФОРМ ДЕРНИННИХ ТА
КУПИНОУТВОРЮЮЧИХ ВИДІВ РОДІВ CAREX L.
(CYPERACEAE) ТА JUNCUS L. (JUNCACEAE)
Охарактеризовано особливості життєвих форм щільнокущових видів родів Carex L. (Сурегасеае)
та Juncus L. (Juncaceae), що зростають на перезволожених територіях. Описано особливості
утворення купин у Juncus inflexus L. і Carex paniculata L„ які можуть бути рекомендовані для
інтродукції.
Необхідною складовою сучасної оцінки
флористичного біорізноманіття є його
всебічний аналіз, зокрема біоморфоло-
гічний [9]. Вивчення особливостей ж и т
тєвих форм актуальне також у зв 'язку з
інтродукцією видів. Особливо важливо
це для видів перезволож ених територій,
які через пристосування до своєрідних
екотопів мало пош ирені в колекціях бо
танічних садів. Н езваж аю чи на велику
кількість праць, присвячених як роду
Carex L. [1, 2, 7, 8], так і роду Juncus L.
[13], їх біоморфи досліджені недостатньо.
Дернини, які іноді набуваю ть х ар ак
теру купин, виникли шляхом к он вер
генції в трьох таксономічних групах в и
сокого рангу: родинах Роасеае, С уре
гасеае та Juncaceae. Вивчення ознак
дернин таксономічно віддалених видів
поряд з інш ими морфологічними озна-
© Г.А. ЧОРНА, 2003
ками дасть змогу відрізнити габітуально
подібні види у вегетативном у стані, що
важ ливо при створенні спеціалізованих
визначників рослин.
Термін "дернинні рослини" (caespi-
tosa planta) знаходимо вж е у К. Л іннея
(1751 р.) [11]. Д ернинний характер р ос
ту відображ ено у видових назвах р о с
лин: D escham psia caespitosa (L.) Beauv.,
C arex caespitosa L. Д ернинним и болота
ми (caespitosa paludes) K. Л інней н ази
ває болота з перегноєм , зм іш аним із
сфагнумом, вкриті купинами, оточені
драговинами, іноді великої глибини.
Д ернини являю ть собою вид адаптив
ної реакц ії до несприятливих умов сер е
довищ а. Н а луках і особливо болотах
дернини підіймаю ться над поверхнею
ґрунту, у степових рослин основи д ер
нин заглиблені у ґрунт [6, 15].
Детально утворення дернин вивчено
у злаків. М.М. Ц вельов [17] так само, як
88 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, № З
Особливості життєвих форм дернинних та купиноутворюючих видів
і Т.І. С еребрякова [14], вваж ає д ер н и
ною лиш е більш-менш щ ільний кущ
злаків і не використовує цей терм ін для
видів з довгими підземними повзучими
пагонами. Кущ іння злаків Т.І. С ереб ря
кова називає "концентрованим" галу
ж енням . Н а думку П.А. С м ирнова [16],
дерниною правильніш е називати тільки
особину, щ о складається з внутріш ньо-
піхвових (інтравагінальних) пагонів, а
при позапіхвовому (екстравагінально-
му) відновленні кращ е використовувати
терм ін "несправж ня дернина".
Щ ільні дерн и н и х ар ак тер н і для
D escham psia caespitosa, M olinia caeru lea
(L.) M oench, N ardus stric ta L. (рис.1).
Ц ікаво, щ о у двох остан н іх видів
відмічено відсутність розсунутих вузлів
на стеблі як при клад м ож ливої
примітивної ознаки первинних злаків
[17], вона опосередковано вказує на
давнє походж ення дерни нн их видів.
В.М. Голубєв [4] називає ці та інші
подібні види щ ільнокущ овими, п о в 'я зу
ючи особливості їх росту із зростанням
Рис. 1. Щільна дернина Nardus stricta
на недостатньо аерованих ущ ільнених
ґрунтах. П ристосування до зростання в
подібних екотопах відбувається за раху
нок добре розвинутої аеренхім и к о
ренів.
Для видів роду Сагех утворення д ер
нин характери зується розм іщ енням
бруньок відновлення поблизу поверхні
ґрунту [1]. Коли поступово, з віком,
внаслідок більш -менш постійного п ер е
вищ ення зон кущ іння дочірних пагонів
над м атеринським и бруньки виявляю ть
ся піднятими на значну висоту над по
верхнею ґрунту, утворю ється купина.
"Дернистість "окремих видів роду Сагех
визначається кількісними співвідно
ш енням и апогеотропних і діагеотроп-
них пагонів, які розвиваю ться з однієї
зони кущ іння, і довж иною горизонталь
ної частини пагона.
Для роду Juncus нами відмічена специ
ф іка дернин, що корелю є з таксонами
надвидового рангу. У короткокореневищих
видів секцій C om pressi та A rticulati ф о р
мую ться нещ ільні дернини (рис. 2), у
Рис. 2. Фрагмент нещільної дернини Juncus
geniculatus Schrank (секція Articulati)
ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, Ns З 89
Г.А. Чорна
Рис. 3. Ф рагмент щільної афільної купини
Juncus effusus L. (секція Juncus)
Рис. 4. Фрагмент купини Carex paniculata L.
(секція Paniculatae)
видів секції Juncus — щільні аф ільні ку
пини (рис. 3).
Для родів Сагех (Сурегасеае), М оїіпіа
Schrank, D escham psia Beauv., N ardus L.
(Poaceae) характерн і дернини граміно-
їдного типу. Н а перезволож ених тер и
то р іях У країни у творен н я д ерн и н
найбільш характерн е для видів роду
Сагех із секцій A cutae та Paniculatae.
П ри цьому в окрем их видів дернини
набуваю ть характеру купин, зокрем а у
Сагех caespitosa L., С. e lata All., С. p an i
cu lata L. (рис. 4). У секціях Secalinae
(рис. 5) та D istantes також утворю ю ться
дернини, але значно менш их розмірів,
що, можливо, пов 'язано із зростанням
видів цих секцій на засолених ґрунтах.
Утворення афільних дернин характер
не також для Scirpoides holoschoenus (L.)
Sojak (Сурегасеае), який росте на піщ а
них субстратах (рис. 6). Наявність особ
ливостей формування дернин у рослин
різної таксономічної приуроченості у з
годж ується з твердж енням В.М. Го
лубева [5] про немож ливість подібності
Рис. 5. Дернина Carex hordeistichos Vill (секція
Secalinae)
90 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, № З
Особливості життєвих форм дернинних та купиноутворюючих видів
---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- ^
всіх озн ак у груп сучасних особин з
р ізних філумів. Тобто конвергенція в
ф ілогенезі приводить не до тотож ності,
а лиш е до більш -м енш близької
подібності.
Ф ормування дернин та купин підпо
рядковане правилу відцентрового р о з
витку пагонів [16], згідно з яким нові
підземні горизонтальні пагони ніколи
не ростуть у бік материнської осі і в за
галі у бік осей ниж чих порядків.
Детально розглядаю чи онтогенез Jun-
cus effusus L., B.C. Н овиков [13] за зн а
чає, що при насіннєвом у відновленні
особин виду вж е наприкінці перш ого
вегетаційного періоду утворю ється д ер
нина, яка складається з 10—13 пагонів.
Інтенсивність галуж ення дещ о зм ен
ш ується під час переходу до ген ерати в
ної ф ази , тобто на 2 —3-й рік, однак
пізніш е стабілізується.
Купинні види роду Juncus: J. effusus,
J. inflexus L. та J. c o n g lo m e ra te L., що
зростаю ть на п ерезволож ен и х т е р и
торіях, демонструю ть габітуально ксе-
Рис. 6. Фрагмент афільної дернини Scirpoides
holoshoenus (L.) Sojak
роф іл ьн о -кр іо ф іл ьн у лінію еволю ції.
Стебло у них безлисте, лиш е при основі
вкрито буруватими лусочкоподібними
ли сткам и — піхвам и, ж о р стк е , ку-
тинізоване. Стебло — єдиний ф отосин-
тезую чий орган цих видів, у ниж ній
частині воно залиш ається зим овозеле-
ним, щ о сприяє ранньовесняном у від
новленню рослин. З а наш ими сп остере
ж енням и, утворення купин у видів роду
Juncus відрізняється від купиноутворен-
ня у представників родин Сурегасеае
та Роасеае диф еренціац ією підземної
сф ери на парцели з косими ко р ен еви
щами, щ о у відцентрованом у напрям ку
відходять від м атерин сько ї рослини.
П арцели — це ланц ю ж ки плагіотропних
пагонів, утворених за рахунок симпо-
діального галуж ення (рис. 7). П ри цьому
ортотропні надзем ні пагони щ ільно
зімкнуті, що створю є враж ення єдиної
купини. П артикуляція не відмічена.
В умовах заплав малих річок Л ісосте
пу, особливо при пасквальному наванта
женні, ми спостерігали потужні купини
Рис. 7. Парцели в купині Juncus inflexus L.
ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, Ns З 91
ГЛ. Чорна
‘ ' Ч
Juncus inflexus, діаметром понад ЗО см,
які складалися з 10—15 парцел, по 10 —
15 ортотропних пагонів у кожній. Тобто
одна купина складалася в середньому з
150 ортотропних пагонів. Але оскільки
купинні види роду Juncus вегетативно
нерухливі рослини, освоєння ними но
вих територій відбувається лиш е за р а
хунок генеративного розмнож ення.
Внутріш ньородовий генезис кутгин-
них видів роду Juncus приурочений до
заплавного реж им у. Під час повені ку
пини заливаю ться водою, проте в п о
дальш ому при спаді води, особливо при
зр о стан н і на п ри руслови х дю нах,
відчуваю ть деф іцит вологи. Цим м ож на
пояснити їхній ксером орф н ий аф ільний
характер — адаптивні ознаки, що д а
ю ть зм огу купи нн им видам роду
Juncus, особливо J. inflexus, існувати в
ум овах водного д еф іц и ту вп родовж
більшої частини вегетаційного періоду.
Н айбільш е дернинних видів у роді
Carex, більшість видів якого зростає на
перезволож ених територіях. За наш ими
спостереж енням и та даними літератури,
в Л ісостепу України в зазначених еко
топах трапляється 49 видів роду Carex, з
них ЗО маю ть вкорочені кореневищ а.
С еред цієї р ізноманітності виділяю ться
дернинні болотні види, здатні утворю ва
ти купини.
П ри виділенні купинних видів роду
C arex важ ли во враховувати м о р ф о
логічні особливості їх відновлення, та
кож мають значення екологічні умови
м ісцезростань, які відбиваються на мор-
фогенезі. Купини формую ться на боло
тах, заболочених луках, у заболочених
вільшняках у видів з різними варіантами
відновлення (як інтравагінального, так і
екстравагінального). Завдяки наявності
пагонів з різним напрямком росту (апо-
геотропних, косоапогеотропних та діаге-
отропних) види роду Carex здатні утво
рю вати розставлені купини. Розстав-
леність пов 'язана з довж иною підземної
горизонтальної частини діагеотропних
пагонів.
С.М . Б радіс [3], х ар ак тер и зу ю ч и
рослинність осокових боліт України,
вказує, що найпош иреніш им и є ф о р
мації купинних осок: C arex om skiana,
M einsh., С. caespitosa, С. approp inquata
Schum. Д.К. Зеров [10] вваж ає, що
асоціації С. om skiana в Л ісостепу приу
рочені до боліт, які протягом хоча б ч ас
тини року ж ивляться проточною водою.
У системі ж иттєвих ф орм Ю.С. А лек
сеева [2], створеній на основі м орф о
логічного аналізу більше 250 представ
ників роду C arex ф лори колиш нього
СРСР, поряд з р ізним и типами ко р ен е
вищ них видів, виділено дернинні види з
внутріш ньопіхвовим та дернинні з по-
запіхвовим відновленням, а також купи-
ноутворю ю чі. А втор зазначає, що види
останньої групи розвиваю ть лиш е апо-
геотропні пагони, їх бруньки віднов
лення розм іщ ені вищ е рівня ґрунту.
Вертикальне полож ення системи п а
гонів зумовлене відсутністю ви довж е
них м еж ивузль у зоні кущ іння та "зв 'я
зувальною д ією ” додаткових коренів.
Висота купин у віці понад 50 років
мож е досягти 60 см у C arex app rop in
quata [1], 55 см — у C arex elata [18]. М и
спостерігали купини C arex pan icu lata до
ЗО см заввиш ки. A.I. Кузьмичов [12] з а з
начає, щ о оптимального розвитку цей
вид досягає в північних районах, зо к р е
ма в Ш веції, утворю ю чи великі купини.
У результаті ви вчен н я ж и ттєви х
ф орм рослин п ер езволож ен и х т е р и
торій ми вваж аєм о, щ о при біоморфо-
логічному аналізі слід диф еренцію вати
дернинні та купинні види. О станні за
наявності у ботанічних садах чи денд
ропарках відповідних екотопів можуть
бути об 'єктом інтродукції.
Рисунки виконані на живому матеріалі
Т. Собченко, студенткою V курсу природни
чого факультету УДПУ, за що автор вис
ловлює їй щиру подяку.
92 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, Ns З
Особливості життєвих форм дернинних та купиноутворюючих видів
1. Алексеев Ю.Е. Осоки (морфология, био
логия, онтогенез, эволюция). — М.: Аргус,
1996. - 251 с.
2. Алексеев Ю.Е., Новиков B.C. Определи
тель осок средней полосы Европейской час
ти СССР по вегетативным органам. — М.:
Наука, 1971. — 80 с.
3. Брадіс Є.М., Бачурина Г.Ф. Болота
УРСР. — К.: Наук, думка, 1969. — 240 с.
4. Голубев В.Н. Материалы к эколого
морфологической и генетической характе
ристике жизненных форм травянистых рас
тений / / Ботан. журн. — 1957. — 42, № 7. —
С. 1055-1072.
5. Голубев В.Н. Проблемы эволюции жиз
ненных форм и филогения растений / /
Проблемы эволюционной морфологии и
биохимии в систематике и филогении рас
тений. — К.: Наук, думка, 1980. — С. 3—29.
6. Дедю И.И. Экологический энциклопе
дический словарь. — Кишинев, 1990. — 408 с.
7. Егорова Т.В. Осоки СССР. Виды подро-
да Vignea. — М.—Л.: Наука, 1966. — 266 с.
8. Егорова Т.В. Осоки (Сагех L.) России и
сопредельных государств. — Спб; Сент-Лу
ис, 1999. - 772 с.
9. Екофлора України / Від. ред. Я.П. Ді-
дух,— К.: Фітосоціоцентр, 2000. — Т. 1. —
284 с.
10. Зеров Д.К. Болота УРСР. Рослинність
і стратиграфія. — К.: Вид-во АН УРСР,
1938. - 164 с.
11. Карл Линней. Философия ботаники. —
М.: Наука, 1989. — 456 с.
12. Кузьмичев А.И. Гигрофильная флора
юго-запада Русской равнины и ее генезис. —
СПб: Гидрометеоиздат, 1992. — 216 с.
13. Новиков B.C. Род ситник / / Биологи
ческая флора Московской области. — М.:
Изд-во Моск. ун-та, 1978. — Вып. 4. — С. 3—
51.
14. Серебрякова Т.Н. Морфогенез побегов
и эволюция жизненных форм злаков. — М.:
Наука, 1971. — 357 с.
15. Словарь ботанических терминов /
Под. общ. ред. И.А. Дудки. - К.: Наук, дум
ка, 1984. - 308 с.
16. Смирнов П.А. Флора Приокско-Тер-
расного государственного заповедника / /
Тр. Приокско-Террасного гос. заповедника.
- М., 1958. - Вып. 2. - С. 1-247.
17. Цвелев Н.Н. Злаки СССР. — Л.: Нау
ка, 1976. - 788 с.
18. Eberle G. Pflanzen unserer Feuchtge-
biete und ihre Gefahrdung. — Frankfurt an
Main: Verlag von Waldemar Kramer, 1979. —
236 S.
ОСОБЕННОСТИ ЖИЗНЕННЫХ ФОРМ
ДЕРНОВИННЫХ И КОЧКООБРАЗУЮ
ЩИХ ВИДОВ РОДОВ CAREX L. (CYPE-
RACEAE) И JUNCUS L. (JUNCACEAE)
Г.А. Черная
Уманский государственный педагогический
университет им. Павла Тычины, Украина,
г. Умань
Охарактеризованы особенности жизненных
форм плотнокустовых видов родов Сагех L.
(Cyperaceae) і Juncus L. (Juncaceae), произ
растающих на переувлажненных территори
ях. Описаны особенности образования кочек
у Juncus inflexus L. и Сагех paniculata L., ко
торые могут быть рекомендованы для инт
родукции.
THE PECULIARITIES OF LIFE-FORMS
OF TURFY AND TUSSOCK-FORMING
OF GENUS CAREX L. (CYPERACEAE)
AND JUNCUS L. (JUNCACEAE) SPECIES
G.A. Chorna
Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical
University, Ukraine, Uman’
Characterize peculiarities of life-forms of shrubly
species genus Carex L. (Cyperaceae) and Juncus
L. (Juncaceae), which grow on the wetland. The
peculiarities of forming hillocks are described in
Juncus inflexus L. and Carex paniculata L.,
which might be recommended for introduction.
ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, № З 93
|
| id | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-1105 |
| institution | Plant Introduction |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | English |
| last_indexed | 2025-07-17T12:48:55Z |
| publishDate | 2003 |
| publisher | M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | wwwplantintroductionorg/15/f8a43e7396a9411d3845cbd93483a415.pdf |
| spelling | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-11052020-01-05T18:11:14Z The peculiarities of life-forms of turfy and tussock-forming of genus Carex L. (Cyperaceae) and Juncus L. (Juncaceae) species Особливості життєвих форм дернинних та купиноутворюючих видів родів Carex L. (Cyperaceae) та Juncus L. (Juncaceae) Chorna, G.A. Characterize peculiarities of life-forms of shrubly species genus Carex L. (Cyperaceae) and Juncus L. (Juncaceae), which grow on the wetland. The peculiarities of forming hillocks are described in Juncus inflexus L. and Carex paniculata L., which might be recommended for introduction. Охарактеризовано особливості життєвих форм щільнокущових видів родів Carex L. (Сурегасеае) та Juncus L. (Juncaceae), що зростають на перезволожених територіях. Описано особливості утворення купин у Juncus inflexus L. і Carex paniculata L., які можуть бути рекомендовані для інтродукції. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2003-09-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1105 10.5281/zenodo.3253228 Plant Introduction; Vol 19 (2003); 88-93 Інтродукція Рослин; Том 19 (2003); 88-93 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377863 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1105/1062 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | Chorna, G.A. Особливості життєвих форм дернинних та купиноутворюючих видів родів Carex L. (Cyperaceae) та Juncus L. (Juncaceae) |
| title | Особливості життєвих форм дернинних та купиноутворюючих видів родів Carex L. (Cyperaceae) та Juncus L. (Juncaceae) |
| title_alt | The peculiarities of life-forms of turfy and tussock-forming of genus Carex L. (Cyperaceae) and Juncus L. (Juncaceae) species |
| title_full | Особливості життєвих форм дернинних та купиноутворюючих видів родів Carex L. (Cyperaceae) та Juncus L. (Juncaceae) |
| title_fullStr | Особливості життєвих форм дернинних та купиноутворюючих видів родів Carex L. (Cyperaceae) та Juncus L. (Juncaceae) |
| title_full_unstemmed | Особливості життєвих форм дернинних та купиноутворюючих видів родів Carex L. (Cyperaceae) та Juncus L. (Juncaceae) |
| title_short | Особливості життєвих форм дернинних та купиноутворюючих видів родів Carex L. (Cyperaceae) та Juncus L. (Juncaceae) |
| title_sort | особливості життєвих форм дернинних та купиноутворюючих видів родів carex l. (cyperaceae) та juncus l. (juncaceae) |
| url | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1105 |
| work_keys_str_mv | AT chornaga thepeculiaritiesoflifeformsofturfyandtussockformingofgenuscarexlcyperaceaeandjuncusljuncaceaespecies AT chornaga osoblivostížittêvihformderninnihtakupinoutvorûûčihvidívrodívcarexlcyperaceaetajuncusljuncaceae AT chornaga peculiaritiesoflifeformsofturfyandtussockformingofgenuscarexlcyperaceaeandjuncusljuncaceaespecies |