Телуричні поля як екологічний фактор

The telluric (earth) radiance is considered as a special case of geophysical radiance. The non-uniformity of its allocation on the earth surface frames local fields with the expressed biological effect. The classification and same characteristics of such zones are given, factors which produce them,...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Date:	2003
Main Author:	Gorelov, A.M.
Format:	Article
Language:	English
Published:	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2003
Online Access:	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1113
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Plant Introduction
Download file:

Institution

Plant Introduction

_version_	1860144619100045312
author	Gorelov, A.M.
author_facet	Gorelov, A.M.
author_sort	Gorelov, A.M.
baseUrl_str	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai
collection	OJS
datestamp_date	2020-01-05T19:12:48Z
description	The telluric (earth) radiance is considered as a special case of geophysical radiance. The non-uniformity of its allocation on the earth surface frames local fields with the expressed biological effect. The classification and same characteristics of such zones are given, factors which produce them, are indicated. An influence of Hartman's frame on morphometric parameters of some species of woody plants are considered as an example. The tact of influence of telluric fields on health and mental sphere of the man is stated. The problem on necessity of wider learning of this ecological factor is arised.
doi_str_mv	10.5281/zenodo.3253260
first_indexed	2025-07-17T12:49:00Z
format	Article
fulltext	УДК 581.2.02 О.М. ГОРЄЛОВ Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України Україна, 01014 м. Київ, вул. Тімірязєвська,1 ТЕЛУРИЧНІ ПОЛЯ ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР Телуричне (земне) випромінювання розглядається як окремий випадок геофізичного випромінюван ня. Нерівномірність його розподілу по земній поверхні створює локальні ділянки з вираженою біологічною дією. Наведено класифікацію та окремі характеристики таких зон, вказано фактори, що їх спричиняють. Як приклад розглянуто вплив структури Хартмана на таксаційні показники окремих видів деревних рослин. Констатується факт впливу телуричних полів на стан здоров'я та психоемоційну сферу людини. Ставиться питання про необхідність більш широкого вивчення цього екологічного фактора. Дослідж ення гравітаційного, радіацій ного, електричного та магнітного полів Землі переконливо свідчать про їхню важ ливість для організму. Встановлено, що дія цих ф акторів виявляється на всіх р івн ях орган ізац ії ж и вого — від субклітинного до біосф ерного включно. Польові ф актори відіграють важ ливу роль у біохімічних процесах, ф орм у ванні просторових структур, орієнтації, ритміці життєдіяльності, обміні ін ф о р мацією м іж ж ивим и організмами. Сучасні дослідж ення показую ть, що перелік геоф ізичних ф акторів не обм е ж ується тільки ними. До полів, які ма ю ть біологічну дію, слід віднести щ е од не — так зване телуричне поле. Н азва цього поля походить від латинського Tellus — Земля. П рирода випроміню - © О.М. ГОРЄЛОВ, 2003 вання, яке створю є телуричне поле, досі невідома. Н а думку деяких дослідників, це окрем ий вияв електромагнітного по ля або його різновиду — електростатич ного [1 ], дехто вваж ає, що воно іншої природи [2]. Н а підтримку останнього твердж ен ня слід зазначити, що окрем і види полів поки що не ф іксую ться тр а диційно використовуваним и у геоф ізиці приладами, що, проте, не заперечує їх існування [9]. Сучасні геологічні дослідж ення з в и к ори стан н ям методів аерокосм іч н о ї зйом ки виявили досить складні утво рення, які отримали назву геофлю їдоди- намічних структур (ГФДС) літосф ери [7, 8 ]. Ці структури не пов 'язан і з т е к тонічним районуванням території, м а ю ть велику (до 1 0 0 0 км і більше) про тяж ність, їхні елементи характери зу ю ться прямолінійністю , постійністю ку тів, під яким и вони перетинаю ться, ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, № З 137 О. М. Г орелов досить високою щільністю м ереж і на місцевості. Ч ітко виділяю ться пари еле ментів, які перетинаю ться під кутом 90° та 45°—135°. ГФДС представлені в усіх елементах ландш афту: рельєфі, гідроме- режі, ґрунтах, рослинності [7]. О дно значних пояснень цього явищ а досі н е має. В.М. П ерерва [7] запропонував гі потезу, згідно з якою виникнення цих структур зумовлю ється перетином вер тикальних зон напруж ено-деф орм ова- ного стану літосф ери. Внаслідок цього з певною регулярністю утворю ю ться ді лянки з р ізною щільністю геологічних шарів, щ о сприяє або переш кодж ає в ер тикальній міграції р ізних токсичних або радіоактивних елементів і ґрунтових вод, поруш ує однорідність гравітаційного, електромагнітного та телуричного ви промінювання. Так утворю ю ться ано мальні ділянки геоф ізичних і геохіміч них полів, які впливаю ть на ж и в і о р ганізми. Саме біологічна дія таких полів леж ить в основі біолокаційного методу, суть якого полягає у здатності окрем их людей відчувати такі випроміню вання. Залеж но від характеру розподілу те луричного ви п ром ін ю ванн я, яке ми розглядаємо як складову геофізичного, на земній поверхні утворю ю ться регу лярні і нерегулярні польові аномальні зони (АЗ), які поки що надійно ви зн ача ю ться тільки біолокаційним методом. Регулярні — маю ть ф іксоване відносно магнітного азимута полож ення, у р о з поділі нерегулярних такої залеж ності не спостерігається. О сновною регулярною структурою вваж ається сітка Х артмана [2 — 4, 5, 6 , 9]. Вперше ця структура описана докто ром Х артманом у 60-х роках XX ст. Во на створю ється перетином смут телу ричного випроміню вання, орієнтованих у ш иротном у та м еридіональном у напрямках, тобто які перетинаю ться під п рям им кутом. Самі смуги м аю ть ш ирину близько 20 см та 40 см (у так званих подвійних зонах). У середніх ш иротах відстань м іж центральними осями, орієнтованими вздовж паралелей смуг, становить близько 2,5 м, а між ося ми ліній, орієнтованих у меридіонально му напрямку, — у середньом у 2 м. Сму ги подвійної ш ирини виявлені приблиз но через кож ні 1 0 м, тобто вони прохо дять ч е р е з к о ж н и й 5-й вузол у напрямку північ — південь та кож ний 4-й вузол у напрям ку захід —схід. Н а п е р е тині ліній утворю ю ться вузли з правою або лівою поляризацією випром іню ван ня. П оляризація вузлів чергується та ким чином, що кож н ий вузол правої по ляризації оточений чотирма лівополяри- зованими і навпаки. М ісцеполож ення вузлів не має строгої ф іксації і мож е зм іщ уватися на 20 — 40 см. П ричини, які спричиняю ть таку зм іну полож ення цієї структури, поки що однозначно не вста новлені. М ожливо, це пов 'язано з п ев ними геокосмічними ф акторам и (пре цесією магнітного поля Землі, сонячною активністю , ф азою М ісяця тощо). О кре мим випадком є так звані закриті, або нейтральні, вузли з мінімальним ви п роміню ванням. С ама смуга складається з центральної та периф ерійної частин. У спектрі випром іню вання центральної частини є електромагнітні хвилі деци метрового діапазону. П ериф ер ійн а зона складається з інш их видів випром іню вання, йонів, електронів, активних р а дикалів газових молекул [3]. Н айінтен- си вн іш е ви п ром ін ю ван н я структури Х артмана ф іксується у вузлах, поступо во зм енш ую чись до середини смуги в напрям ку сусіднього вузла. Біологічна дія цієї структури залеж ить від чутли вості організм у до цього фактора, поля ризації та інтенсивності випром іню ван ня. 138 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, № З Т елур и чн і п о ля як еколо гічни й ф акт ор У діагональному напрям ку виявлено інш у регулярну структуру — так звану сітку Каррі. Ця сітка утворена смугами випроміню вання ш ириною 40 — 60 см, ор ієн тован и м и під кутом близько 45° —135° відносно магнітного азимута. Відстань м іж вузлами сітки К аррі стан о вить 3,6 —3,8 м (за даними А.О. Литви- ненка [5], лінії перетинаю ться через 4 — 6 м ). Випроміню вання вузлів не є п о ляризованими. За наш ими спостереж ен нями, м ісцеполож ення цієї структури та інтенсивність випром іню вання у вузлах є досить стабільними. Вплив структури К аррі на ж иві організми, зокрем а р о с лини, залиш ається поки щ о малодо- слідженим. У літературі з біолокації [5, 6 , 9] н а водяться дані щодо наявності подвій них, потрійних та структур більш ви со ких порядків. Імовірно, всі ці структури також є виявами ГФДС. Н ерегулярн і аном алії телури чн и х полів представлені розломами, карсто вими порож нинами, депресивним и во ронкам и та інш ими чинникам и, щ о поруш ую ть однорідн ість геологічної структури (наприклад за суттєвої р із ниці у щ ільності залягаю чих порід). Ш ахтні виробки, тунелі, кабелі ен ерго постачання, лінії комунікацій та інші підземні інж енерні споруди також є причиною нерегулярних аномалій, ство рен их внаслідок діяльності людини. О крем ий р ізновид нерегулярних ан о м алій телури чн и х полів утворю ю ть підземні водостоки. їхньою характерною особливістю є почергова (маятникова) зм іна поляризації, інтенсивність якої з а леж ить від ш видкості та величини пото ку. За даними А.Я. Д роздовської [2], т а кий ф актор негативно впливає на ж и вий організм, оскільки тривале п еребу ван н я під впливом ви п ром ін ю ван н я змінної поляризації призводить до "роз- балансування" ф ізіологічних функцій. Н а підтвердж ення цього м ож на навести правило вибору місця для житла, яке було відоме щ е в Д ревньому Китаї — не ставити будинок на водяній жилі, тобто над підземним водостоком. О собливо несприятливим вваж ається місце верти кальної проекції на зем ну поверхню п е ретин у водостоків, які протікаю ть на різних глибинах. У спектрі випром іню вання виявлено зм інну електромагнітну ком поненту (адже такий водостік є електролітичним розчином різном аніт них солей), зокрем а хвилі довж иною 8,7 та 15,5 см [5]. Д епресивні воронки являю ть собою локальні пон иж ен ня або ввігнуті склад ки гірських порід, де, як правило, н ако пичується ґрунтова вода. Такі водяні блюдця проектую ться на поверхню у вигляді р ізн ом ан ітн и х плавних к о н турів, випром іню вання яких м ож е мати лівосторонню поляризацію або бути не- поляризованим . Телуричне випроміню вання геологіч ного розлом у має складний спектр, до складу якого входять, зокрема, електро магнітні хвилі довж иною 17,2 —21,5 см. Х арактеристики цього випроміню вання визначаю ться його ш ириною , глибиною та гірськими породами. До геологічних розломів, як правило, приурочені русла підземних та надземних річок. Дані щ одо біологічної дії карстових порож нин, природних і створених лю диною тунелів, ш ахтних ви робок у вітчизняній науковій літературі нам не траплялись. Враховуючи, що ці ф актори все ж є причиною певного телуричного випромінювання, припустити їхній вплив на ж иві організми цілком логічно. Н егативний вплив підземних кабелів енергопостачання відомий, і цей еколо гічний ф актор суворо обмежується сані тарними нормативами — встановлюється ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, № З 139 О.М . Горелов гранично допустимі відстані та час п ере бування людей для роботи з ними залеж но від напруги, сили та частоти струму. Велика насиченість міст р ізном аніт ними підземними комунікаціями (водо- газопроводи, тепломереж і, каналізація, дренаж ні системи, електричні кабелі, підземні тунелі, лінії метро тощо), особ ливо при їх спільній дії з природними дж ерелам и телуричного випром іню ван ня, створю ю ть потуж ні локальні польові аномалії, вплив яких на ж иві організми, як правило, р ізко негативний. У біль шості праць по аномальних зонах особ ливо підкреслю ється значне посилення їхнього впливу на ж иві організм и при сумісній дії цих факторів. Довготривале перебування людей у таких м ісцях м о ж е бути причиною важ ких хронічних захворю вань. Саме біологічна дія таких аномалій, зокрем а їхній вплив на рослини, комах, тварин та людину, є одним із способів їх визначення. Здавна відомо, що певні м ісця зем ної поверхні характери зую ть ся пригніченим ростом окрем их видів рослин, підвищ еною пош кодж уваністю ентомош кідниками та хворобам и тощо. Так, за л ітературними даними [3, 6 ] та наш ими спостереж енням и, сосна зви чайна (Pinus sylvestris L.), туя західна (Thuja occidentalis L.), береза повисла (Betula pendu la Roth.), яблуня домаш ня (M alus dom estica Borkh) та деякі інші види деревних рослин на місцях з лівою поляризац ією телуричного випром іню ван н я за своїми м орф ом етри чн и м и показникам и суттєво поступаю ться р ос линам, які перебуваю ть в умовах н ей т рального або правополяризованого ви п роміню вання. П роведені нами дослід ж ен н я показали, що в ум овах 1 -го бонітету дерева сосни звичайної у віці 28 — 35 років на лівополяризованих ву з лах структури Х артмана були виявлені тільки на одній з трьох пробних площ. Діаметр стовбура цих дерев на висоті 1,3 м становив 14,3 ± 2,8 см, висота 13,7 ± 1,5 м, щ о відносно контролю дорівню вало 86,1% та 91,3%. У дерев, які зростали на вузлах з правою поляризацією , на всіх пробних площ ах значення діам етра п е реваж али контрольні на 8 , 6 — 26,6%, ви соти — на 3 ,3—10,0%. П ригнічення або стимуляція сосни звичайної спостеріга лися навіть тоді, коли остання не пот рап ляла у вузол, але зр о стал а не далі 1 м від нього. В розр ідж ен их деревоста- нах сосни у віці 8 0 —100 років рослини, як правило, виявлені лиш е на правопо- ляризованих вузлах або поряд з ними. П ри обстеж енні насадж ень дуба зви чайного (Q uercus robur L). встановлено п роти леж н у залеж н ість — кращ им и таксаційним и показникам и х арактери зую ться дерева, які зростаю ть на л іво поляризованих вузлах або поряд з н и ми. Д іаметри стовбура таких рослин п е ревищ ували контрольні показники на 11,3—17,1%, а висоти відповідно були більшими на 6,1 — 115,7%. Висота дерев, які зростаю ть на лініях Х артмана по близу правополяризованих вузлів, ста новила 69,0 — 92,2% відносно контролю . Щ е помітніш ою є р ізн иця в об’ємах де ревини стовбура. Так, на обстеж ених пробних площ ах цей показник порів няно з контролем становив для дерев, які зростаю ть поряд з правополяризова- ними вузлами, 58,9 — 83,8%, а для зр оста ю чих поблизу вузлів з лівою поляри зацією — 134,3—134,6%. Вікові дерева дуба звичайного м айж е без винятків зростаю ть лиш е на вузлах з лівою поля ризацією або поблизу них. Отже, є підстави стверджувати, що дія на рослини сітки Х артмана як еко логічного ч и н н и ка має видову сп е цифічність. М ож на припустити, що телу ричне випромінювання, поряд з іншими 140 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, № З Телуричні поля як екологічний фактор ----------------------------------------------------------------------------------------------- ^ чинниками, істотно впливає на ф орм у вання просторової та видової структури рослинних угруповань. Відсутність або, навпаки, збільш ена кількість окрем их видів комах чи тва рин вказує на певну відмінність таких місць від сусідніх, хоча видимих р ізких відмінностей у рельєфі, ґрунтах, гідро логічних або кліматичних особливостях немає. Так, В.Г. К ручер [4] наводить дані про позитивний вплив таких зон на бджіл. Великі мураш ники, як правило, також розм іщ ені на л івополяризованих вузлах сітки Х артмана. Д ослідж ення ли товських вчених [6 ] свідчать, що в корівниках, розташ ованих в аномаль них зонах, надої корів помітно менші, тварини частіш е хворіють. У зарубіж ній , а останнім часом і у вітчизняній, л ітературі з'являю ться дані щодо впливу на самопочуття та стан здоров'я лю дей певних ділянок м ісце вості. Ці ділянки отримали назву геопа- тогенних зон. П еребування в цих зонах супроводж ується зміною артеріального тиску, поруш енням серцевої діяльності і роботи головного мозку, зни ж ен н ям працездатності, уваги та ш видкості р е акції, підвищ еною втомлю ваністю тощо. Довготривале перебування в аномаль них зон ах м ож е п р и звести до функціональних, а в окрем их випадках — і до соматичних поруш ень. Відмічено збільш ену аварійність на ділянках авто магістралей, які потрапляю ть у такі зо ни. Як приклад м ож на навести ділянку мосту ім. Є.О. П атона в Києві, прилеглу до лівого берега Дніпра. За даними гео логів, саме тут проходить великий р о з лом геологічних порід, над яким р о зта ш оване сучасне русло цієї ріки. Інш а небезпечна ділянка м осту — поблизу правого берега. У цих місцях аварії трапляю ться найчастіш е, про щ о свід чать численні вм 'ятини н а відбійному риш туванні. Такі небезпечні ділянки на автом агістралях євр о п ей ськ и х країн відмічені спеціальними знаками. П одіб ну практику нещ одавно започатковано у Л ьвівській області. Безумовно, така реакц ія ж и ви х о р ганізмів м ож е зумовлю ватися багатьма причинам и (підвищ еною концентрац ією певних речовин, наприклад, газу радо ну, природною радіоактивністю , локаль ними аномаліями гравітаційних, елект ричних або магнітних полів тощо). П ев ний психоем оційний вплив на лю дину мож уть справляти окремі особливості ландш афту (рельєф, перспектива, кольо рова гама, характер рослинності тощо), погоди, сезон у або періоду доби. Але чи завж ди такі пояснення є вичерпними? О тж е, телуричне випром іню вання як окрем и й вид геоф ізичного має б іо логічну дію. Дія цього геоекологічного чинника на окрем і види ж и ви х орга нізмів, вплив на спадкові та адаптаційні механізм и та інш і вияви ж иттєдіяль ності залиш аю ться досі м айж е не дос лідженими. 1. Дор Г. Введение в прикладную геофизи ку: Пер. с англ. — М.: Недра, 1984. - 237 с. 2. Дроздовская А.А. Механизмы и типы воздействий теллурической энергии на живые организмы / / Материалы 7-й Между- нар. науч.-практ. конф. "Нетрадиционное рас тениеводство, экология и здоровье", (Алуш та, 1998). — Симферополь, 1998. — С. 57 - 58. 3. Дубров А.П. Земное излучение и здо ровье человека (геопатия и биолокация). — М.: АиФ, 1992. - 64 с. 4. Кручер В.Г. Геопатогенні зони: факти — вперта річ / / Зелена Буковина. — 1998. — № 3-4. - С. 55-57. 5. Литвиненко А.А. Практическая биоло кация. Диагностика заболеваний и вредных воздействий. — К.: Эпицентр—7 СКП УССР, 1991. - 57 с. ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, N° З 141 6 . Мизун Ю.Г. Биопатогенные зоны и здоровье. — М.: Вече, ACT, 1998. — 256 с. 7. Перерва В.М. Геофлюидодинамичес- кий аспект геоэкологии / / Эниология. — 2001. - № 3. - С. 43-48. 8 . Перерва В.М., Архипов А.И. Явления аномального изменения физиологии расте ний в зоне флюидодинамических структур литосферы / / Доповіді НАН України. — 1999. - № 10. - С. 111-114. 9. Экологическая геология Украины. Спра вочное пособие / Е.Ф. Шнюков, В.М. Ше- стопалов, Е.А. Яковлев и др. — К.: Наук, думка, 1993. — 408 с. о .м . ТЕЛЛУРИЧЕСКИЕ ПОЛЯ КАК ЭКОЛОГИЧЕСКИЙ ФАКТОР Л.М. Горелов Национальный ботанический сад им. Н.Н. Гришко НАН Украины, Украина, г. Киев Теллурическое (земное) излучение рассмат ривается как частный случай геофизическо го излучения. Неравномерность его распре деления по земной поверхности создает локальные участки с выраженным биологи ческим действием. Приведена классифика ция и отдельные характеристики таких зон, Горелов указаны факторы, их вызывающие. Как пример рассмотрено влияние структуры Хартмана на таксационные показатели от дельных видов древесных растений. Конста тируется факт влияния теллурических полей на состояние здоровья и психоэмоциональ ную сферу человека. Ставится вопрос о не обходимости более широкого изучения это го экологического фактора. TELLURUS FIELDS AS ECOLOGICAL FACTOR A.M. Gorelov M.M. Grishko National Botanical Gardens, National Academy of Sciences of Ukraine, Ukraine, Kyiv The telluric (earth) radiance is. considered as a special case of geophysical radiance. The nonuniformity of its allocation on the earth sur face frames local fields with the expressed bio logical effect. The classification and same cha racteristics of such zones are given, factors which produce them, are indicated. An influ ence of Hartman's frame on morphometric parameters of some specie^ of •*.oody plants are considered as an example. The tact of influence of telluric fields on health and mental sphere of the man is stated. The prob:e~ on necessity of wider learning of this ecology j ’ :'.:Ctor is arised. 142 ISSN 1605-6574. Ihe : : - : \uh. 2003, № 3
id	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-1113
institution	Plant Introduction
keywords_txt_mv	keywords
language	English
last_indexed	2025-07-17T12:49:00Z
publishDate	2003
publisher	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	wwwplantintroductionorg/f7/08737acf0562e72d9f1bc7257d341df7.pdf
spelling	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-11132020-01-05T19:12:48Z Tellurus fields as ecological factor Телуричні поля як екологічний фактор Gorelov, A.M. The telluric (earth) radiance is considered as a special case of geophysical radiance. The non-uniformity of its allocation on the earth surface frames local fields with the expressed biological effect. The classification and same characteristics of such zones are given, factors which produce them, are indicated. An influence of Hartman's frame on morphometric parameters of some species of woody plants are considered as an example. The tact of influence of telluric fields on health and mental sphere of the man is stated. The problem on necessity of wider learning of this ecological factor is arised. Телуричне (земне) випромінювання розглядається як окремий випадок геофізичного випромінювання. Нерівномірність його розподілу по земній поверхні створює локальні ділянки з вираженою біологічною дією. Наведено класифікацію та окремі характеристики таких зон, вказано фактори, що їх спричиняють. Як приклад розглянуто вплив структури Хартмана на таксаційні показники окремих видів деревних рослин. Констатується факт впливу телуричних полів на стан здоров'я та психоемоційну сферу людини. Ставиться питання про необхідність більш широкого вивчення цього екологічного фактора. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2003-09-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1113 10.5281/zenodo.3253260 Plant Introduction; Vol 19 (2003); 137-142 Інтродукція Рослин; Том 19 (2003); 137-142 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377863 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1113/1070 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle	Gorelov, A.M. Телуричні поля як екологічний фактор
title	Телуричні поля як екологічний фактор
title_alt	Tellurus fields as ecological factor
title_full	Телуричні поля як екологічний фактор
title_fullStr	Телуричні поля як екологічний фактор
title_full_unstemmed	Телуричні поля як екологічний фактор
title_short	Телуричні поля як екологічний фактор
title_sort	телуричні поля як екологічний фактор
url	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1113
work_keys_str_mv	AT gorelovam tellurusfieldsasecologicalfactor AT gorelovam teluričnípolââkekologíčnijfaktor

Телуричні поля як екологічний фактор

Institution

Similar Items