Внесок академіка А.М. Гродзинського у розвиток теоретичних і практичних аспектів інтродукції та алелопатії рослин
Saved in:
| Date: | 2016 |
|---|---|
| Main Authors: | , , , |
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
2016
|
| Online Access: | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/115 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Plant Introduction |
| Download file: |  |
Institution
Plant Introduction| _version_ | 1860121147988770816 |
|---|---|
| author | Cherevchenko, T.M. Zaimenko, N.V. Rakhmetov, D.B. Gaponenko, M.B. |
| author_facet | Cherevchenko, T.M. Zaimenko, N.V. Rakhmetov, D.B. Gaponenko, M.B. |
| author_sort | Cherevchenko, T.M. |
| baseUrl_str | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2019-11-11T08:14:00Z |
| doi_str_mv | 10.5281/zenodo.2459264 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:39:40Z |
| format | Article |
| fulltext |
96 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2016, № 4
УДК 581.522.4+581.95]+581.524.13]-057.177/.4
Т.М. ЧЕРЕВЧЕНКО, Н.В. ЗАІМЕНКО,
Д.Б. РАХМЕТОВ, М.Б. ГАПОНЕНКО
Національний ботанічний сад імені М.М. Гришка НАН України
Україна, 01014 м. Київ, вул. Тімірязєвська, 1
ВНЕСОК АКАДЕМІКА А.М. ГРОДЗИНСЬКОГО
У РОЗВИТОК ТЕОРЕТИЧНИХ І ПРАКТИЧНИХ
АСПЕКТІВ ІНТРОДУКЦІЇ ТА АЛЕЛОПАТІЇ РОСЛИН
© Т.М. ЧЕРЕВЧЕНКО, Н.В. ЗАІМЕНКО,
Д.Б. РАХМЕТОВ, М.Б. ГАПОНЕНКО, 2016
Третього грудня цього року виповнюється
90 років від дня народження академіка Ака-
демії наук УРСР, доктора біологічних наук,
професо ра Андрія Михайловича Гродзинсько-
го, який протягом 23 років (1965—1988) був
неперевершеним директором Центрального
республікан ського ботанічного саду АН Ук-
раїни (нині — Національний ботанічний сад
імені М.М. Гришка НАН України).
Академік А.М. Гродзинський — засновник
алелопатії та теоретичних основ фітодизайну.
Вніс важливий вклад у теорію і практику ін-
тродукції, акліматизації та впровадження но-
вих розробок у народне господарство. За його
пропозицію були засновані відділи нових куль-
тур, алелопатії, медичної ботаніки, тропічних
та субтропічних рослин і сформульовано ос-
новні напрями їх роботи.
У наукових колах нашої країни та за кордо-
ном Андрій Михайлович Гродзинський відо-
мий як фізіолог рослин, засновник вчення
про хімічну взаємодію рослин [13]. Вдало під-
мічено, що чим більше часу минає відтоді, як
пішов від нас Андрій Михайлович, тим біль-
ше ботанічна громадськість розуміє, якого «ве-
летня» втратила. Адже він був не лише фізіо-
логом, а й неперевершеним ботаніком-ін-
тродуктором.
А.М. Гродзинський завжди підкреслював,
що інтродукція рослин є надзвичайно важли-
вою галуззю людської діяльності, а введення в
культуру таких рослин, як картопля, кукуру-
дза, цукрові буряки, гевея бразильська, за сво-
їм значенням для розвитку цивілізації та су-
спільних відносин дорівнює великим світо-
вим технічним відкриттям чи винаходам [12].
Ці питання ґрунтовно висвітлені ним у праці
«Інтродукція рослин та науково-технічна ре-
волюція», в якій зазначено, що важко уявити
сучасне сільське господарство, фармацевтич-
ну промисловість, паркобудівництво та інші
галузі народного господарства без постійних
пошуків і впровадження нових видів, сортів
чи форм рослин [3, 11].
На думку Андрія Михайловича, інтродук-
ція рослин не є суто фундаментальною дис-
ципліною, яка вивчає основні закономірності
рослинного світу, а належить до науково-при-
клад них розділів на межі теоретичних робіт та
практичного використання наукових досяг-
нень. За його трактуванням, інтродукція — це
науково-практична діяльність людини, спря-
мована на збагачення видового складу і гене-
тичного фонду рослин конкретного регіону за
рахунок залучення представників рослинного
світу планети [6]. Як він зазначав, фундамен-
тальний зміст інтродукції має два методоло-
гічні підходи: прогнозування успішності ви-
рощування інтродуцента і моделювання штуч-
них угруповань за участю інтродуцентів та або-
ригенів.
Великого значення надав Андрій Михайло-
вич популяційному і ценотичному підходам
до інтродукції та акліматизації рослин. Він
вважав, що поряд з дослідженнями тонких
рівнів організації живої речовини слід розви-
вати дослідження на вищих рівнях, шукати
97ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2016, № 4
Внесок академіка А.М. Гродзинського у розвиток теоретичних і практичних аспектів інтродукції та алелопатії...
між ними взаємодію і прагнути до впрова-
дження новітніх досягнень молекулярної біо-
логії на рівні ценозів та популяцій. На жаль, ці
дослідження донині здійснюють на рівні ор-
ганізму. Інтродуктор працює з організмами як
цілісними одиницями, вивчає їх реакцію на
окремі або комбіновані чинники зовнішніх
умов, використовує методи селекційного від-
бору за ознаками цілого організму. Під час ін-
тродукції слід залучати різні за темпом росту і
розвитку форми популяцій. Будь-який вид,
навіть нечисленний, у природі представлений
популяцією. Для успішної інтродукції виду
необхідно мати справу не з окремими екземп-
лярами, а з популяцією загалом [7].
На думку Андрія Михайловича, фізіолого-
біохімічні ознаки є первинними, анатомо-
мор фологічні — вторинними, тому що зовні
схожі особини можуть часто по-різному аклі-
матизуватися.
Він високо цінував роль рослинного світу
як визначального чинника прогресу [10]. Рос-
лини є джерелом сировини та енергії для про-
мисловості (зокрема викопні рослинні про-
дукти — нафта, вугілля, торф тощо) як безпо-
середні компоненти технічних процесів. Він
наголошував, що інтродукція та акліматиза-
ція рослин — один з найважливіших видів
люд ської діяльності.
Інтродукція рослин (введення нових видів і
сортів у культуру або до складу спонтанної
рослинності) перебуває на стику теоретичної
ботаніки та рослинництва, включаючи всі ви-
ди і способи розмноження та використання
рослин.
Особливу увагу Андрій Михайлович звер-
тав на те, що інтродукторам слід не лише ви-
рішувати проблему акліматизації інтродуцен-
тів до місцевих більш холодних або посушли-
вих умов, а й надавати рослинам такі якості,
які дали б їм змогу витримати сильну конку-
ренцію порівняно з видами і сортами, які ви-
користовують у виробництві. Вони також по-
винні мати більшу продук тивність, техноло-
гічність і кращі господарсько-цінні ознаки.
Тому робота з інтродукції має бути більш ціле-
спрямованою, глибокою та інтенсивною.
На думку А.М.Гродзинського, для інтродук-
торів раніше було цілком достатньо, щоб нові
зразки рослин не гинули, давали життє здатне
потомство і врожай. Дійсно, це є першою
умовою успіху інтродукції. Проте для введен-
ня в культурфітоценози і до складу спонтан-
ної рослинності цього недостатньо. Пізніше
до вимог акліматизації додалися фітосозіоло-
гічні питання. Насамперед це стосується мож-
ливості інтродуцентів виживати не лише на
грядці, а й в рослинних угрупованнях з місце-
вими видами. Виявилося, що не всі інтроду-
центи зі спонтанної флори здатні утворювати
посіви. Вони у природній рослинній асоціації
трапляються поодиноко, не утворюючи за-
ростей, часто не можуть рости один з одним,
зріджуються, «стікають». Звідси виникла тео-
рія про те, що інтродукувати слід лише види,
які є домінантами (едифікатори) в нативних
угрупованнях. Можна припустити, що до фі-
тосозіологічних особливостей рослин нале-
жать алелопатична активність і толерантність,
так звана конкуренто спроможність, яка вклю-
чає силу росту, розмноження та інші біологічні
особливості інтродуцентів. А.М. Гродзинський
стверджував, що для успішної інтродукції вра-
хування взаємодії з іншими рослинами вкрай
необхідне.
Академік Гродзинський у своїх роботах не-
одноразово підкреслював необхідність пере-
будови інтродукційної роботи в напрямі глиб-
шого вивчення біологічних особливостей до-
А.М. Гродзинський на дослідному полі рослин ріпаку
98 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2016, № 4
Т.М. Черевченко, Н.В. Заіменко, Д.Б. Рахметов, М.Б. Гапоненко
сліджуваних рослин, гібридизації та відбору
таких форм, які витримали б конкуренцію з
наявними у виробництві за біологічними
властивостями та господарсько-цінними оз-
наками. Він вважав, що таким шляхом можна
нарощувати темпи інтродукції рослин з до-
сягненням кінцевого результату — впрова-
дження у виробництво, що є найважливішим
завданням науки.
Подальший розвиток теоретичні та прак-
тич ні питання інтродукції та акліматизації
рослин отримали в роботі А.М. Гродзинсько-
го «Актуальные вопросы интродукции расте-
ний на современном этапе» [5].
Інтродукція є однією з причин і рушійною
силою цивілізації, урбанізації та багатьох на-
прямів прогресу. Зниження рівня продуктив-
ності рослинництва або хоча б уповільнення
його росту негайно відбивається на інших га-
лузях економіки і виробничих силах країн.
Для того щоб розвиток суспільства не галь-
мувався, інтродукція рослин, як один із важ-
ливих шляхів підвищення продуктивності сіль-
ського господарства, повинна повністю і без-
перервно здійснюватися в масштабах країни.
А.М. Гродзинський наголошував, що сучас-
ні вимоги до рослин-інтродуцентів і до самого
інтродукційного процесу зросли. Було інтро-
дуковано велику кількість видів корисних
рослин, але робота з інтродукції в ботанічних
садах проводилася екстенсивно, з надто вели-
кою кількістю видів та форм рослин, з яких
лише незначна частка виявляється перспек-
тивною для включення у сортимент вирощу-
ваних культур.
Необхідно брати до уваги зростаючу спря-
мованість сучасного народного господарст-
ва на уніфікацію, стандартизацію, зменшення
кіль кості видів та сортів вирощуваних рослин.
«Виробництву потрібні лише поодинокі сор-
ти, тобто невелика їх кількість, але дійсно з
чудовими якостями, кращі, ніж ті, що ви-
рощуються зараз», — зазначав А.М. Гродзин-
ський. На його переконання, на сучасному
етапі висуваються дуже жорсткі вимоги до
якості інтродуцентів у широкому розумінні,
зокрема до їх продуктивності, чутливості до
добрив і зрошення, стійкості проти хвороб та
шкідників. Особливо слід підкреслити техно-
логічність інтродуцентів, тобто придатність
рослин для використання за наявності систе-
ми машин, способів обробітку ґрунту і бо-
ротьби з бур’янами, збирання урожаю та пе-
реробки продукції.
Інтродукція рослин — дуже важливий і да-
леко не повністю використаний резерв підви-
щення продуктивності сільськогосподарсько-
го виробництва та інших галузей народного
господарства, який заслуговує на увагу і роз-
виток.
У роботах А.М. Гродзинського особливу
увагу приділено охороні рідкісних і зникаю-
чих або тих, які перебувають під загрозою
зникнення, видів рослин ex situ в ботанічних
садах. Йдеться не лише про місцеві види, а й
про інтродуценти.
У своїй роботі «Історично-аналітичний по-
гляд: від класичної фізіології рослин до су-
часної алелопатії» Е.А. Головко розглянув ста-
новлення, розвиток і сучасний стан алелопа-
тії, фундатором якої був академік Гродзин-
ський. Узагальнено фундаментальні дослі-
дження Андрія Михайловича та його учнів,
показано пріоритет української школи у вив-
ченні екологічних механізмів алелопатії, впро-
вадженні оригінальних методів виділення та
ідентифікації фізіологічно активних речовин
[1]. Відзначено, що алелопатію потрібно роз-
глядати як один із фундаментальних напря-
мів фізіології рослин. Дослідження з алело-
патії, які мали бурхливий розвиток в Україні у
70—80-х роках минулого століття і пов’язані з
ім’ям А.М. Гродзинського, нині широко про-
водять у різних країнах світу, особливо з орі-
єнтованим на експорт сільським господар-
ством та лісівництвом.
Широко відомі в науковому світі моногра-
фії А.М. Гродзинського «Аллелопатия в жизни
растений и их сообществ» (1965) та «Основи
хімічної взаємодії рослин» (1973) продемон-
стрували оригінальність поглядів вченого і
пріоритет у дослідженні цієї проблеми [2, 9].
Фундаментальні дослідження А.М. Грод зин-
ського та його школи з одночасним аналізом
99ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2016, № 4
Внесок академіка А.М. Гродзинського у розвиток теоретичних і практичних аспектів інтродукції та алелопатії...
світової наукової літератури з цього напряму
дали змогу розкрити механізми хімічної взає-
модії рослин та закономірності формування
рослинних угруповань.
Розкриття фізіолого-біохімічних механіз-
мів взаємодії рослин у різних типах рослин-
них угруповань дали змогу пояснити причини
ґрунтовтоми в сільському господарстві. До-
сягнення школи А.М. Гродзинського визнані
світовою наукою.
Про світове визнання досягнень академіка
Гродзинського та української алелопатичної
школи свідчить заснування Міжнародним
але лопатичним товариством, яке об’єднує фа-
хівців майже 50 країн, премії імені А.М. Гро-
дзинського за кращі опубліковані роботи в
цій галузі.
1. Головко Е.А. Історично-аналітичний погляд: від
класичної фізіології рослин до сучасної алелопа-
тії / Е.А. Головко // Інтродукція рослин. — 2001. —
№ 1-2. — С. 5—17.
2. Гродзинский А.М. Аллелопатия в жизни растений и
их сообществ / А.М. Гродзинский. — К.: Наук.
думка, 1965. — 198 с.
3. Гродзинский А.М. Насущные задачи интродук-
ции и акклиматизации растений / А.М. Гродзин-
ский // Интродукция растений и зеленое строи-
тельство. — К. : Наук. думка, 1973. — С. 3—5.
4. Гродзинский А.М. Проблемы интродукции расте-
ний в период научно-технической революции //
Матер. науч. конф. «Новые культуры в народном
хозяйстве и медицине». — К.: Наук. думка, 1976. —
Ч. 1. — С. 3—6.
5. Гродзинский А.М. Актуальные вопросы интродук-
ции растений на современном этапе / А.М. Грод-
зинский // Тез. докл. науч. конф. «Новые пище-
вые и кормовые растения в народном хозяй-
стве». — К. : Наук. думка, 1981. — Ч. 1. — С. 3—6.
6. Гродзинский А.М. Некоторые методологические
вопросы интродукции растений / А.М. Гродзин-
ский // Інтродукція та акліматизація рослин. —
1984. — Вип. 22. — С. 3—5.
7. Гродзинский А.М. Популяционный подход при ин-
тродукции растений / А.М. Гродзинский // Бюл.
ГБС АН СССР. — 1986. — Вып. 140. — С. 29—33.
8. Гродзинський Андрій Михайлович. — Електрон-
ний ресурс. — [Режим доступу]. — http://uk.wiki-
pedia.org/...
9. Гродзинський А.М. Основи хімічної взаємодії рос-
лин / А.М. Гродзинський — К. : Наук. думка,
1973. — 205 с.
10. Гродзинський А.М. Рослинний світ і науково-тех-
нічна революція / А.М. Гродзинський // Під пра-
пором ленінізму. — 1975. — № 9. — С. 61—62.
11. Гродзинський А.М. Інтродукція рослин та наукова
технічна революція / А.М. Гродзинський // Ін-
тродукція та акліматизація рослин. — 1981. —
Вип. 18. — С. 3—6.
12. Гродзинський А.М. Шляхи інтенсифікації дослі-
джень з інтродукції і акліматизації рослин /
А.М. Гродзинський // Інтродукція та аклімати-
зація рослин. — 1982. — Вип. 20. — С. 3—8.
13. Черевченко Т.М. Вклад академика А.М. Гродзин-
ского в проблему интродукции и акклиматизации
растений / Т.М. Черевченко // Интродукция и ак-
климатизация растений. — 1992. — № 17. — С. 3—7.
|
| id | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-115 |
| institution | Plant Introduction |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | English |
| last_indexed | 2025-07-17T12:39:40Z |
| publishDate | 2016 |
| publisher | M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | wwwplantintroductionorg/63/e3e05298960a586094227f9cbb67cd63.pdf |
| spelling | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-1152019-11-11T08:14:00Z Contribution of the academician A.M. Grodzinsky to the development of theoretical and practical aspects of plants introduction and allelopathy Внесок академіка А.М. Гродзинського у розвиток теоретичних і практичних аспектів інтродукції та алелопатії рослин Cherevchenko, T.M. Zaimenko, N.V. Rakhmetov, D.B. Gaponenko, M.B. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2016-12-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/115 10.5281/zenodo.2459264 Plant Introduction; Vol 72 (2016); 96-99 Інтродукція Рослин; Том 72 (2016); 96-99 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377702 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/115/107 Copyright (c) 2018 The Author(s) http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | Cherevchenko, T.M. Zaimenko, N.V. Rakhmetov, D.B. Gaponenko, M.B. Внесок академіка А.М. Гродзинського у розвиток теоретичних і практичних аспектів інтродукції та алелопатії рослин |
| title | Внесок академіка А.М. Гродзинського у розвиток теоретичних і практичних аспектів інтродукції та алелопатії рослин |
| title_alt | Contribution of the academician A.M. Grodzinsky to the development of theoretical and practical aspects of plants introduction and allelopathy |
| title_full | Внесок академіка А.М. Гродзинського у розвиток теоретичних і практичних аспектів інтродукції та алелопатії рослин |
| title_fullStr | Внесок академіка А.М. Гродзинського у розвиток теоретичних і практичних аспектів інтродукції та алелопатії рослин |
| title_full_unstemmed | Внесок академіка А.М. Гродзинського у розвиток теоретичних і практичних аспектів інтродукції та алелопатії рослин |
| title_short | Внесок академіка А.М. Гродзинського у розвиток теоретичних і практичних аспектів інтродукції та алелопатії рослин |
| title_sort | внесок академіка а.м. гродзинського у розвиток теоретичних і практичних аспектів інтродукції та алелопатії рослин |
| url | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/115 |
| work_keys_str_mv | AT cherevchenkotm contributionoftheacademicianamgrodzinskytothedevelopmentoftheoreticalandpracticalaspectsofplantsintroductionandallelopathy AT zaimenkonv contributionoftheacademicianamgrodzinskytothedevelopmentoftheoreticalandpracticalaspectsofplantsintroductionandallelopathy AT rakhmetovdb contributionoftheacademicianamgrodzinskytothedevelopmentoftheoreticalandpracticalaspectsofplantsintroductionandallelopathy AT gaponenkomb contributionoftheacademicianamgrodzinskytothedevelopmentoftheoreticalandpracticalaspectsofplantsintroductionandallelopathy AT cherevchenkotm vnesokakademíkaamgrodzinsʹkogourozvitokteoretičnihípraktičnihaspektívíntrodukcíítaalelopatííroslin AT zaimenkonv vnesokakademíkaamgrodzinsʹkogourozvitokteoretičnihípraktičnihaspektívíntrodukcíítaalelopatííroslin AT rakhmetovdb vnesokakademíkaamgrodzinsʹkogourozvitokteoretičnihípraktičnihaspektívíntrodukcíítaalelopatííroslin AT gaponenkomb vnesokakademíkaamgrodzinsʹkogourozvitokteoretičnihípraktičnihaspektívíntrodukcíítaalelopatííroslin |