Cover Image

Паліноморфологічний аналіз рослин сортів Iris hybrida hort. (Rodion.)

Objective – to spend of palinomorphological study of plants of cultivars of Iris hybrida hort. (Rodion.) of garden group of Standard Dwarfs (SDB), for optimisation and updating of selection work with them. Material and methods. In this work descriptive, morphometric, palynomorphological, statistica...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Date:2018
Main Authors: Troitskii, M.O., Buidin, Yu.V.
Format: Article
Language:English
Published: M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2018
Online Access:https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/24
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Plant Introduction
Download file: Pdf

Institution

Plant Introduction
_version_ 1860120784533454848
author Troitskii, M.O.
Buidin, Yu.V.
author_facet Troitskii, M.O.
Buidin, Yu.V.
author_sort Troitskii, M.O.
baseUrl_str https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai
collection OJS
datestamp_date 2019-11-11T08:15:12Z
description Objective – to spend of palinomorphological study of plants of cultivars of Iris hybrida hort. (Rodion.) of garden group of Standard Dwarfs (SDB), for optimisation and updating of selection work with them. Material and methods. In this work descriptive, morphometric, palynomorphological, statistical methods are used. As a material for research, 22 sorts of sorts of SDBiris were used in domestic and foreign breeding. Results. Information concerning the place of SDBiris in the modern garden classification of iris and the history of the creation of varieties of this garden group is generalized. The breeds of world and domestic breeders of this plant are analyzed. By results of the palynomorphological analysis, it has been established that, according to the morphological struc ture, pollen grains of the studied cultivars of SDBiris are typical for the Iris subgenus. Three sizes pollen grains – big, large, and gigantic are revealed. The obtained results testify about of the instability of the SDBiris genome at the level of microsporogenesis. Conclusion. The group of varieties is established which according to the size pollen grains can be considered typical SDB and used as standards for variety studies of garden irises in this group, which allows optimizing selective work with them and accelerating the identification of promising seedlings.
doi_str_mv 10.5281/zenodo.2229719
first_indexed 2025-07-17T12:38:58Z
format Article
fulltext 36 ISSN 1605­6574. Інтродукція рослин, 2018, № 2 УДК 528.572.7:57.063.7]581.33 М.О. ТРОЇЦЬКИЙ 1, Ю.В. БУЙДІН 2 1 Миколаївський обласний еколого­натуралістичний центр учнівської молоді Україна, 54025 м. Миколаїв, просп. Героїв України, 1 2 Національний ботанічний сад імені М.М. Гришка НАН України Україна, 01014 м. Київ, вул. Тімірязєвська, 1 ПАЛІНОМОРФОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ РОСЛИН СОРТІВ IRIS HYBRIDA HORT. (RODION.) Мета — провести паліноморфологічне вивчення сортів Iris hybrida hort. (Rodion.) садової групи Стандартні Карлико­ ві (SDB) для оптимізації та коригування селекційної роботи з ними. Матеріал та методи. У роботі використано описовий, морфометричний, паліноморфологічний та статистич­ ний методи. Матеріалом для дослідження був пилок 22 сортів SDB­ірисів вітчизняної та зарубіжної селекції. Результати. Узагальнено дані щодо місця SDB­ірисів у сучасній садовій класифікації ірисів та історії створення сортів цієї садової групи. Проаналізовано доробок зарубіжних і вітчизняних селекціонерів цієї культури. За результа­ тами паліноморфологічного аналізу встановлено, що за морфологічною будовою пилкові зерна досліджених сортів SDB­ірисів є типовими для підроду Iris. Виявлено 3 типорозміри пилкових зерен — великі, дуже великі і гігантські. Отримані результати свідчать про нестабільність геному SDB­ірисів на рівні мікроспорогенезу. Висновок. Виділено групу сортів, які за розміром пилкових зерен можна вважати «типовими SDB» та використо­ вувати як еталон для сортовивчення садових ірисів цієї групи, що дає змогу оптимізувати селекційну роботу з ними та прискорити виявлення перспективних сіянців. Ключові слова: SDB­іриси, паліноморфологічний аналіз, пилкові зерна, сорт, геном. © М.О. ТРОЇЦЬКИЙ, Ю.В. БУЙДІН, 2018 Нині у багатьох країнах активно проводиться селекційна робота з квітниково­деко ра тив ни­ ми рослинами. Підрахувати існуючий їх асор­ тимент неможливо, адже відбувається постій­ не його оновлення відповідно до квітникової моди, естетичних та комерційних потреб. Однією з найпопулярніших квітниково­де­ ко ративних культур є іриси. За літературними даними, кількість їх зареєстрованих сортів 1 на лічує близько 80 тис. [7]. На нашу думку, їх чисельність вже перевищила 100 тис., оскіль­ ки після активного використання поліплоїдії у селекції ірисів у 1980—1990­х кількість сор­ тів почала стрімко зростати. Щорічно у світі реєструють понад тисячі сортів цієї культури. Борідкові іриси — найпопулярніші серед садових груп ірису. На їх частку припадає біль­ 1 Статус офіційного міжнародного реєстратора сортів ірисів у 1955 р. на XIV cадівничому конгресі було надано Амери­ канському ірисовому товариству (American Iris Society (AIS)) [19]. шість сортів, а в межах борідкових ірисів — найбільше сортів належить до Високих Борід­ кових (Tall Bearded (ТВ)). Другою за популяр­ ністю групою є Стандартні Карликові Бо рід­ кові іриси (Standard Dwarf Bearded (SDB­іри­ си)). Ця група є наймолодшою серед садових форм ірисів. Вона виникла наприкінці 1940­х років від сортів, отриманих унаслідок схрещу­ вань між дикорослими формами I. pumila L. та сортами Борідкових ірисів. Нині відбувається активна селекція SDB­ іри сів. З’являються нові форми та поєднання забарвлень квіток, збільшується гофрованість країв пелюсток тощо. Починаючи із 1999 р., вітчизняними селекціонерами (здебільшого ама­ торами) офіційно зареєстровано понад 220 сор­ тів Борідкових ірисів [19]. Оптимізація селек­ ційних програм та коригування їх залежно від існуючих потреб є актуальним завданням. Не­ достатньо розроблені практичні прийоми селек­ ції SDB­ірисів. Одним з найважливіших теоретичних пи­ тань відомий американський селекціонер P. Black 37ISSN 1605­6574. Інтродукція рослин, 2018, № 2 Паліноморфологічний аналіз рослин сортів Iris hybrida hort. (Rodion.) вважає непередбачуване розщеплення у гіб­ ридних нащадків за розмірами рослин та за­ барвленням частин оцвітини [13]. Одним із шляхів вирішення цієї проблеми є паліномор­ фологічне вивчення рослин сортів SDB­іри­ сів, яке дає змогу виділити ознаки для визна­ чення походження певного сорту і скоригу­ вати селекційні програми, пов’язані з цим сортом. Мета роботи — провести паліноморфоло­ гічне вивчення сортів SDB­ірисів для опти­ мізації та коригування селекційної роботи з ними. Завдання, які вирішували для досягнення поставленої мети: • вивчити асортимент SDB­ірисів вітчиз­ няної та зарубіжної селекції; • дослідити морфологічну будову пилкових зерен та провести паліноморфологічне дослі­ дження групи сортів, різних за походженням, типом забарвлення та висотою квітконоса; • за допомогою методів математичної ста­ тистики виділити сорти зі схожими морфоти­ пами пилкових зерен. Матеріал та методи У роботі використано описовий, морфомет­ ричний, паліноморфологічний, статистичний методи. Матеріалом для досліджень були: • зразки пилку 22 офіційно зареєстрованих сортів SDB­ірисів вітчизняної та зарубіжної селекції, відібрані у 2016 р. на науково­до слід­ ній земельній ділянці Миколаївського облас­ ного еколого­натуралістичного центру учнів­ ської молоді; • фондові матеріали AIS щодо реєстрації сортів ірисів (використовували для ідентифі­ кації сортів колекції за офіційними сортоопи­ сами і кольоровими фотографіями та отриман­ ня даних щодо висоти квітконоса) [19]. Усі зразки відбирали із квіток на початку розкривання, що зводило до мінімуму потра­ пляння пилку інших сортів. Оскільки видам роду Iris притаманна протерандрія [1, 20], пи­ лок на момент розкривання квітки є зрілим, здатним для запилення. Відразу після збиран­ ня пиляки підсушували при розсіяному освіт­ ленні та поміщали у пергаменті конверти. Відбір сортів для аналізу ґрунтувався на припущенні, що група SDB­сортів є збірною. До неї залучено сорти за єдиною ознакою — висота квітконоса має бути більшою ніж 20 см та меншою ніж 40 см. Серед відібраних сортів були такі: • отримані від схрещування Кука—Дуг­ ласа; • отримані в результаті одно­ і багатоступе­ невих схрещувань SDB­сортів між собою; • сорти, походження яких частково або пов­ ністю невідоме; • сорти, в родоводі котрих є предки, які не належать ні до SDB, ні до Високих Борідкових сортів (Середні Борідкові (Intermedia Bearded (IB)), клони та сорти I. pumila). Приготування препаратів пилкових зерен здій снювали за методикою З.П. Паушевої [9]. Мікроскопію пилку проводили за допомо­ гою мікроскопа XS­2610, оснащеного цифро­ вою фотокамерою, при збільшенні 125. Цифро ві мік рофотографії отримували за допомогою про­ грами “Microcular”. В аналогічних умо вах ро­ били серію цифрових мікрофотографій об’єкт­ мікрометра для калібрування. Вимірювання розмірів пилкових зерен про­ водили за допомогою інструмента “Лінійка” з програмного пакета “Adobe Photoshop”. Отри­ мані розміри у пікселях переводили у мікро­ метри за допомогою коефіцієнта, отриманого під час вимірювання мікрофотографії об’єкт­ мікрометра. Похибка вимірювань лінійки ста­ новила ± 0,56 мкм. Коефіцієнт перерахунку з пікселів у мікрометри — 1,901. Загальна кіль­ кість вимірів розмірів пилкових зерен кожно­ го сорту становила від 80 до 100. Вимірювали лише непошкоджений рівномірно забарвле­ ний (фертильний) пилок [3]. Статистичний аналіз отриманих результа­ тів проводили в декілька етапів. На першому результати вимірів із “Adobe Photoshop” пере­ носили до електронної таблиці “MS Excel”, ідентифікували, підраховували кількість ви­ мірів. Далі дані експортували до програми “Statistica”. 38 ISSN 1605­6574. Інтродукція рослин, 2018, № 2 М.О. Троїцький, Ю.В. Буйдін Ступінь варіювання ознак визначали за шкалою рівня мінливості коефіцієнта варіа­ ції Б.А. Доспехова [2]. Для оцінювання відмінностей у розмірах пилкових зерен застосували метод одновимір­ ного дисперсійного аналізу. Достовірність від­ мінностей оцінювали за t­критерієм Стьюден­ та. Для оцінювання зв’язку між розміром пил­ кових зерен та висотою квітконоса використо­ вували метод парного кореляційного ана лізу. Результати та обговорення За ботанічною класифікацією всі форми са­ дових борідкових ірисів належать до підроду Iris, роду Iris L. родини Iridaceae Juss. порядку Asparagales, класу Liliopsida, відділу Magno lio­ phy ta [10]. Щодо таксонів нижчого за підрід рівня се­ ред ботаніків не існує єдиної думки. Ми вико­ ристовували систему класифікації підроду, яку розробив монограф роду Г.І. Родіоненко [10]: Підрід Iris: Секція Iris: § Серія Високих Борідкових ірисів (Se­ ries Elatae): • I. albicans Lange (2n=44); § Серія Низьких Борідкових ірисів (Se­ ries Pumilae): • I. attica Boiss. & Held. (syn. I. pumila var. attica, (2n=16). Усі садові форми борідкових ірисів Г.І. Ро­ діоненко відносить до групи Гібридів ірису садового (I. hybrida hortensis (Rodion.)) [11]. Загальноприйнятою є садова класифікація борідкових ірисів AIS, за якою садові борідко­ ві іриси розподіляють на три основні групи (Карликові (I. barbata nana), Середні (I. barbata media), Високі (I. barbata elatior), які розподі­ ляють на класи [18]. Клас SDB належить до першої групи. SDB­іриси мають розгалуже­ ний квітконіс заввишки від 20 до 41 см, на якому розташовано до 4 квіток. Селекційну роботу з групою SDB­ірисів розпочали у 1940­х рр. зі зростанням попу­ лярності нових тетраплоїдних сортів ірисів [10]. Роберт Шрейнер (Roberth Schreiner), все­ світньовідомий селекціонер та власник фірми Schreiner’s Iris Gardens, випустив у продаж три культивари низькорослих (8—20 см) Iris pumi­ la. Ці культивари, котрі нагадували зменшену копію високорослих садових ірисів, швидко поширились серед американських селекціо­ не рів. Спробам гібридизації їх із ТВ­сор тами пе­ решкоджала різниця у термінах по чатку цвітін­ ня, оскільки культивари цвіли на 1—2 міс ра­ ніше. Одними з перших селекціонерів ірисів, які провели схрещування між дикорослими фор­ мами Iris pumila та сортами Борідкових ірисів були Пол Кук (Paul Cook) та Гедес Дуглас (Ged­ des Douglas). Згодом воно було названо на їх честь — «схрещування Кука—Дугласа». Їм вда­ лося вирішити проблему з термінами початку цвітіння двома шляхами: за рахунок зберігання пилку I. pumila до цвітіння ТВ­сортів та йо го пересилки з Орегону (де цвів I. pumila) до Ка­ ліфорнії (де в цей час цвіли сорти ТВ­іри сів). Отримані Куком та Дугласом сіянці від цих схрещувань отримали назву Стандартні карли­ кові (SDB). SDB­іриси є сегментними алотет­ раплоїдами (амфідиплоїдами) (2n=40) [14, 15]. Вони фертильні. Селекцію проводили шля хом їх схрещування. Оскільки під час селекції ви­ користовували сорти з різними хромосомними наборами, геном цієї групи має ознаки неста­ більності. Тому внаслідок схрещування в ме­ жах цієї групи можуть з’явитися нащадки з різ­ ним набором морфобіологічних ознак [10]. Створення SDB­ірисів дало змогу подов­ жити тривалість цвітіння на 2 міс. Сорти мали висоту від 20 до 40 см та успадкували від дико­ рослих предків підвищену морозостійкість. Світовий асортимент SDB­ірисів стано­ вить близько 5500 сортів, з яких більшість створена селекціонерами США та Австралії, 215 сортів — вітчизняними селекціонерами [18]. Більшість сортів зареєстровано україн­ ськими селекціонерами (8 гібридизаторів) у 1999—2017 рр. Аналіз селекційної роботи з SDB­ірисами у світі та Україні зокрема ви­ явив, що вона проводиться інтенсивно. Є по­ треба у розробці селекціонерами власних про­ грам схрещувань на основі детального вив­ чення біології цієї групи. 39ISSN 1605­6574. Інтродукція рослин, 2018, № 2 Паліноморфологічний аналіз рослин сортів Iris hybrida hort. (Rodion.) Паліноморфологічний аналіз ґрунтується на відмінностях у морфологічній структурі пилкових зерен різних видів рослин. Мор­ фологічні ознаки пилкових зерен, а також ультраструктура спородерми є дуже специфіч­ ними для таксонів вищих рослин, що дає змо­ гу використовувати паліноморфологічні дані для вирішення спірних питань їх системати­ ки, таксономії та філогенії. У фундаментальній монографії Г.І. Родіонен­ ка [11] не лише узагальнено історичні відо­ мості щодо паліноморфології роду Iris. Автор провів дослідження пилку близько 100 видів ірисів та сформулював «пилкові діагнози ви­ дів». Паліноморфологію ірисів Європейської частини колишнього СРСР вивчала Л.А Ку­ пріянова [6], далекосхідних видів безборідко­ вих ірисів — Є.В. Болтенкова та В.В. Григор’єва [1], I. lactea — О.А. Муратова і співавт. [8], рід­ кісних видів ірисів Башкортостана — Н.О. Ка­ лашник і співавт. [4], I. pumila з кримських по­ пуляцій — С.В. Єфімов і співавт. [5]. Вимірювання розмірів пилкових зерен є одним із поширених непрямих методів оцін­ ки плоїдності рослинних клітин. Його зазви­ чай застосовують тоді, коли цитогенетичний аналіз провести складно через малі розміри та велику кількість хромосом або коли є потреба в експрес­методах (для відбору батьківських пар, культуральних ліній тощо). Зіставлення результатів аналізу каріотипу та розмірів пилкових зерен [6, 9, 17], виявило високий збіг результатів і дало змогу викорис­ тати експрес­метод оцінки розмірів пилкових зерен для попередніх висновків про каріотип досліджуваних рослин. За результатами аналізу мікрофотографій установлено, що всі обстежені сорти продуку­ ють лише поодинокі пилкові зерна (монади) (рис. 1). Пилкові зерна у досліджених сортів є одноборозенчастими з чітко вираженою по­ одинокою апертурою, мають сфероїдальну форму. Скульптура екзини — дрібносітчаста. Розміри пилкових зерен. Усього було прове­ дено 2092 виміри довжини полярних вісей у 22 досліджуваних сортів (табл. 1). Зведені ре­ зультати оцінки відповідності емпіричних роз­ поділів розмірів пилкових зерен функції нор­ мального розподілу по кожному із досліджу­ ваних сортів та у групі в цілому показали, що за критерієм Шапіро—Уїлка розподіл пилку за розмірами для всієї групи не відповідає 100 µm 100 µm 100 µm 100 µm 1 2 3 4 Рис. 1. Пилкові зерна різних сортів SDB­ірисів: 1 — 'Jazzamatazz', 2 — 'Sea fire', 3 — 'Absolut Joy', 4 — 'Lisovychok' Fig. 1. Pollen grains of different cultivars SDB­iris: 1 — 'Jazzamatazz', 2 —'Seafire', 3 — 'Absolut Joy', 4 — 'Lisovychok' 40 ISSN 1605­6574. Інтродукція рослин, 2018, № 2 М.О. Троїцький, Ю.В. Буйдін Т аб ли ця 1 . В ід по ві дн іс ть р оз по ді лу р оз м ір ів п ил ко ви х зе ре н ф ун кц ії н ор м ал ьн ог о ро зп од іл у та с та ти ст ич ні п ок аз ни ки д ов ж ин и по ля рн ої в іс і п ил ко ви х зе ре н S D B ­і ри сі в (м км ) T ab le 1 . C on fo rm it y of d is tr ib ut io n of s iz es o f p ol le n gr ai ns o f f un ct io n of n or m al d is tr ib ut io n an d st at is ti cs o f l en gt h of a p ol ar a xi s of p ol le n gr ai ns S D B ­i ri se s (µ m ) Сорт Критерій Шапіро—Уїлка (критичне 0,005) Висновок щодо нормальності розподілу Кількість вимірів Середнє арифме­ тичне Мінімальне зна­ чення Максимальне значення Стандартне квад­ ратичне відхи­ лення Середня квадра­ тична похибка Медіана Мода Асиметрія Ексцес Коефіцієнт варіації, % ‘A bs ol ut e Jo y’ 0, 20 3 В ід п ов ід ає 95 13 1, 9 82 ,2 18 1, 1 22 ,9 2, 3 12 9, 7 М н ож и н н а – 0, 2 0, 3 17 ,3 ‘A li ye n or a’ 0, 85 2 " 82 10 8, 4 85 ,0 13 8, 8 10 ,7 1, 2 10 7, 5 11 2, 2 – 0, 3 0, 2 9, 9 ‘C la sh ’ 0, 05 7 " 93 11 4, 0 78 ,1 14 8, 1 17 ,1 1, 8 11 1, 3 М н ож и н н а 0, 2 0, 8 15 ,0 ‘C oc oa P in k’ 0, 00 6 " 19 2 10 9, 7 57 ,9 16 7, 3 22 ,9 1, 7 11 3, 7 " 0, 0 – 0, 8 20 ,9 ‘C oo l A s’ 0, 03 0 " 91 12 2, 0 89 ,0 16 0, 8 14 ,1 1, 5 12 0, 5 " 0, 0 0, 7 11 ,5 ‘D an ci n g B un n ie s’ 0, 66 7 " 91 12 1, 5 95 ,7 14 3, 8 10 ,1 1, 1 12 2, 3 " – 0, 5 0, 4 8, 3 ‘D ar un ok S on ia ch n o­ ho L it a’ 0, 54 0 " 87 10 6, 4 70 ,1 14 6, 9 15 ,0 1, 6 10 3, 4 " 0, 0 1, 4 14 ,1 ‘D iv ch yn ka ­ K ry zh yn ka ’ 0, 00 1 Н е ві дп о­ ві да є 10 0 12 6, 5 92 ,3 21 1, 1 19 ,7 2, 0 12 6, 1 14 2, 6 – 0, 2 0, 3 15 ,6 ‘F ai ry L or e’ 0, 04 4 В ід п ов ід ає 81 14 8, 1 10 7, 1 22 6, 2 20 ,8 2, 3 14 5, 7 М н ож и н н а – 0, 2 0, 3 14 ,1 ‘I n di an P ow W ow ’ 0, 03 3 " 78 12 2, 1 96 ,9 17 1, 0 13 ,1 1, 5 12 0, 7 " – 0, 1 – 0, 7 10 ,7 ‘I n vi si bl e’ 0, 10 5 " 93 12 5, 7 97 ,0 14 6, 7 9, 8 1, 0 12 5, 7 13 7, 2 – 0, 2 0, 3 7, 8 ‘J az za m at az z’ 0, 60 1 " 90 11 8, 7 93 ,2 15 0, 3 11 ,7 1, 2 11 8, 0 М н ож и н н а 0, 3 0, 4 9, 9 ‘K ry zh in ka ’ 0, 48 9 " 96 11 8, 1 86 ,1 14 4, 4 11 ,4 1, 2 11 9, 8 " – 0, 2 0, 3 9, 6 ‘L is ov yc h ok ’ 0, 44 5 " 95 12 7, 9 92 ,7 16 1, 9 13 ,7 1, 4 12 6, 6 " – 0, 2 0, 3 10 ,7 ‘M us ic ’ 0, 50 7 " 98 13 0, 0 10 4, 9 15 3, 0 10 ,5 1, 1 12 9, 5 12 3, 6 – 0, 2 0, 3 8, 0 ‘N eb o T av ry dy ’ 0, 00 9 " 89 12 8, 3 91 ,7 20 6, 7 19 ,2 2, 0 12 6, 1 М н ож и н н а 0, 6 – 0, 5 15 ,0 ‘P er ly st a Vo lo sh ka ’ 0, 02 8 " 75 12 8, 9 90 ,6 15 3, 3 13 ,2 1, 5 13 1, 2 " – 0, 2 – 0, 3 10 ,2 ‘S ea fi re ’ 0, 48 6 " 95 12 8, 3 10 7, 5 15 4, 7 9, 4 1, 0 12 7, 8 12 5, 1 – 0, 2 0, 3 7, 3 ‘T an at s O fa li i’ 0, 01 2 " 95 12 4, 3 91 ,3 14 5, 0 9, 8 1, 0 12 5, 2 М н ож и н н а 0, 0 – 0, 5 7, 9 ‘W eb m as te r’ 0, 49 7 " 88 13 1, 7 77 ,2 17 4, 7 18 ,1 1, 9 13 3, 2 " – 0, 7 0, 2 13 ,7 ‘W om an F ro m T ok yo ’ 0, 11 3 " 96 14 9, 3 11 7, 1 18 8, 7 16 ,1 1, 6 14 7, 0 " – 0, 2 0, 3 10 ,8 ‘Y ar os la vn a’ 0, 43 3 " 92 11 9, 2 95 ,7 15 7, 0 11 ,5 1, 2 11 9, 1 12 6, 9 – 0, 4 – 0, 1 9, 6 Р а з о м 0, 00 0 Н е ві дп ов ід ає 20 92 12 3, 9 57 ,9 22 6, 2 18 ,8 0, 4 12 3, 9 12 6, 40 1, 3 2, 7 15 ,2 41ISSN 1605­6574. Інтродукція рослин, 2018, № 2 Паліноморфологічний аналіз рослин сортів Iris hybrida hort. (Rodion.) нормальному. Це означає, що вибірка є не од­ норідною. Аналогічну оцінку проведено для кожного сорту. Відхилення від нормального розподілу відзначено лише для пилку одного сорту — Divchynka­Kryzhynka. Для інших сор­ тів розподіл статистично значущо не відріз­ нявся від нормального. Це означає, що отри­ мані результати можна коректно оцінювати за допомогою стандартних (параметричних) ста­ тистичних методів (див. табл. 1). Коефіцієнт варіації розмірів пилкових зерен — 15,2 % від­ повідає середньому рівню мін ливості ознаки. Це також свідчить про неоднорідність загаль­ ної вибірки. Середній розмір пилкового зерна — (123,9 ± ± 0,5) мкм. За шкалою розмірів Ердтмана [10] це відповідає дуже великому розміру. Розмах варіації ознаки — від 57,9 до 226,2 мкм. Отже, в досліджуваній групі сортів рослини проду­ кують пилок із пилковими зернами великого, дуже великого і гігантського розміру. Це по­ яснює відмінність отриманого розподілу від нормального — за рахунок наявності гігант­ ських пилкових зерен гістограма розподілу зміщується праворуч. Кількісно це характе­ ризується показником асиметрії — він біль­ ший від нуля (1,3). Зміщення не дуже значне, тобто пилкових зерен як великого, так і гігант­ ського розміру небагато. Отже, вимірювання розмірів пилкових зе­ рен показало, що SDB­іриси продукують пил­ кові зерна трьох типорозмірів — великі, дуже великі та гігантські. Оцінка залежності між розмірами пилкових зерен та висотою квітконоса. Дані про висоту квітконоса взято із бази даних AIS [2]. Порів­ няння їх із розмірами пилкових зерен показа­ ло відсутність будь­якої кореляції між ними (коефіцієнт кореляції менший за 0,001). Г.І. Ро­ діоненко в своїй монографії [10] також вказує на відсутність зв’язку між розмірами пилко­ вих зерен та рослин у більшості видів ірисів. Очевидно, це є характерною особливістю ро ду, коли види із невеликими розмірами можуть продукувати великі пилкові зерна. Оцінка статистичної значущості відміннос­ тей між сортами за розміром пилкових зерен за t­критерієм Стьюдента. За розміром пилко­ вих зерен досліджені сорти можна розподіли­ ти на три групи (табл. 2). Перша група — сорти зі статистично значущо меншим розміром пилку (‘Cocoa Pink’, ‘Clash’, ‘Alienora’, ‘Yaroslavna’, ‘Darunok Soniach noho Li­ ta’, ‘Jazzamataz’, ‘Kryzhinka’). Жоден із них не продукує велетенських пилкових зерен. Друга група — сорти із розміром пилку, який відповідає модальному значенню для всієї гру­ пи (‘Cool As’, ‘Dancing Bunnies’, ‘Indian Pow Wow’, ‘Invisible’, ‘Tanats Ofalii’, ‘Divchynka­Kry­ zhynka’). Ці сорти також не продукують гі­ гантських пилкових зерен. Коефіцієнт варіа­ ції досліджуваного показника не перевищує 12 % (низький рівень мінливості). Отже, за паліноморфологічним показником ці сорти можна вважати «типовими» SDB, за винятком сорту ‘Divchynka­Kryzhynka’, в якого квіт коніс не розгалужений і має лише одну квітку. Третя група — сорти зі статистично значу­ що більшим розміром пилкових зерен. До неї належать сорти ‘Nebo Tavrydy’, ‘Webmaster’, ‘Li sovychok’, ‘Fairy Lore’, ‘Music’, ‘Woman From Tokyo’, ‘Absolute Joy’, ‘Perlysta Voloshka’ і ‘Sea­ fire’. Рівень мінливості досліджуваного показ­ ника — від низького до середнього (коефі­ цієнт варіації — 10—15 %). Розмір пилкових зерен сортів ірисів залежно від походження. Для порівняння взяли чотири сорти SDB­ірисів, різні за походженням. Сорт ‘Nebo Tavrydy’ (автор М. Троїцький, 2013). Походить від схрещування Кука—Дуг ласа: мате­ ринська форма — високорослий сорт ‘Distant Roads’(Keith Keppel, 1991), батьківська форма — природний клон I. pumila з білим забарвленням квітки. Коефіцієнт варіації розмірів пилкових зерен (15 %) відповідає середньому рівню мінли­ вості та збігається із середнім у групі. Середній розмір зерен — (128,3 ± 2,0) мкм, мінімальний та максимальний — 91,7 та 206,7 мкм відповідно. Отже, сорт продукує пилкові зерна трьох типо­ розмірів. За критерієм Стьюдента середній роз­ мір пилкових зерен статистично значущо біль­ шій, ніж такий у групі. Сорт ‘Darunok Soniachnoho Lita’ (автор М. Троїцький, 2012) походить від схрещування 42 ISSN 1605­6574. Інтродукція рослин, 2018, № 2 М.О. Троїцький, Ю.В. Буйдін Таблиця 2. Оцінка статистичної значущості відмінностей за розміром пилкових зерен між сортом та садовою групою в цілому Table 2. Estimation of reliability of differences of the size of pollen grains between a cultivars and garden group as a whole № з/п Сорти, які порівнюють t Рівень значущості (p) Статистична значу­ щість відмінностейкритичний фактичний 1. Група vs. ‘Absolute Joy’ –3,969 0,05 0,0001 Достовірна 2. Група vs. ‘Aliyenora’ 7,409 0,05 0,0000 " 3. Група vs. ‘Clash’ 4,967 0,05 0,0000 " 4. Група vs. ‘Cocoa Pink’ 9,791 0,05 0,0000 " 5. Група vs. ‘Cool As’ 0,942* 0,05 0,3463 " 6. група vs. ‘Dancing Bunnies’ 1,211 0,05 0,2260 Недостовірна 7. Група vs. ‘Darunok Soniachnoho Lita’ 8,577 0,05 0,0000 Достовірна 8. Група vs. ‘Divchynka­Kryzhynka’ –1,319 0,05 0,1872 Недостовірна 9. Група vs. ‘Fairy Lore’ –11,276 0,05 0,0000 Достовірна 10. Група vs. ‘Indian Pow Wow’ 0,837 0,05 0,4028 Недостовірна 11. Група vs. ‘Invisible’ –0,914 0,05 0,3610 " 12. Група vs. ‘Jazzamatazz’ 2,625 0,05 0,0087 Достовірна 13. Група vs. ‘Kryzhinka’ 3,001 0,05 0,0027 " 14. Група vs. ‘Lisovychok’ –2,047 0,05 0,0408 " 15. Група vs. ‘Music’ –3,148 0,05 0,0017 " 16. Група vs. ‘Nebo Tavrydy’ –2,150 0,05 0,0317 " 17. Група vs. ‘Perlysta Voloshka’ –2,260 0,05 0,0239 " 18. Група vs. ‘Seafire’ –2,259 0,05 0,0240 " 19. Група vs. ‘Tanats Ofalii’ –0,218 0,05 0,8276 Недостовірна 20. Група vs. ‘Webmaster’ –3,773 0,05 0,0002 Достовірна 21. Група vs. ‘Woman From Tokyo’ –12,994 0,05 0,0000 " 22. Група vs. ‘Yaroslavna’ 2,397 0,05 0,0166 " * Жирним шрифтом виділено значення t­критерію, які відповідають статистично значущим відмінностям (виконується також умова р критичний менше за р фактичний). SDB­сорту ‘Welder’s Flame’ (Niswonger, 1996) із природним клоном I. pumila. Коефіцієнт ва­ ріації — 14,1 % (середній рівень мінливості). Середній розмір зерен — (100,6 ± 1,6) мкм, мі­ німальний та максимальний — 70,1 та 146,9 мкм відповідно. Отже, сорт продукує лише великі та дуже великі пилкові зерна. Середній розмір пилкових зерен статистично значущо менший, ніж такий у групі. Сорт ‘Divchynka­Kryzhynka’ (автор М. Трої­ ць кий, 2012). Походить від схрещування SDB­ сорту ‘Pure Allure’ (Ritchie, 1987) та ІВ­сорту ‘Hig gledy­Piggledy’ (Innerst, 1990). Коефіцієнт ва ріації — 14,1 % (середній рівень мін ливості). Середній розмір зерен — (126,5 ± 2,0) мкм, міні­ мальний та максимальний — 92,1 та 211,1 мкм відповідно. Отже, сорт продукує пилкові зерна трьох типорозмірів. Середній розмір пилкових зерен статистично значущо не відрізняється від такого у групі. Сорт ‘Tanats Ofalii’ (автор С. Яковчук, 2010). Походження сорту невідоме. Коефіцієнт варі­ ації — 7,9 % (дуже низький рівень мінливості). Середній розмір зерен — (124,3 ± 1,0) мкм, мі­ німальний та максимальний — 91,3 та 145,0 мкм відповідно. Сорт продукує великі та дуже ве­ ликі пилкові зерна. Середній розмір пилкових зерен статистично значущо не відрізняється від такого у групі. Пилкові зерна сортів ірисів із забарвленням типу пліката. Цей тип забарвлення зумовлений дією рецесивних алелей генів, які відповідають 43ISSN 1605­6574. Інтродукція рослин, 2018, № 2 Паліноморфологічний аналіз рослин сортів Iris hybrida hort. (Rodion.) за синтез і транспортування антоціанових піг­ ментів [13]. Це означає, що для гібридизації таких сортів селекціонерам потрібно було про­ водити багато схрещувань і виводити інбредні лінії, що призводить до «розхитування» гено­ типу. Результати паліноморфологічних дослі­ джень сортів плікат (‘Cool As’, ‘Fairy Lore’, ‘Music’, ‘Nebo Tavrydy’, ‘Webmaster’, ‘Woman From Tokyo’) свідчать, що всі сорти мають ста­ тистично значущо більший від середнього в гру­ пі розмір пилкових зерен та продукують лише гігантські пилкові зерна (див. табл.1 та 2). Отже, результати наших досліджень під­ тверджують нестабільність геному SDB­ірисів на рівні мікроспорогенезу. Можна припусти­ ти, що для SDB­ірисів, які поєднують у геномі хромосомні набори 48­хромосомних ірисів ТВ та 32­хромосомного І. pumila, велика ва­ ріабільність у розмірах пилкових зерен є ви­ явом нестабільності геному. На макрорівні це може виявлятися утворенням від схрещувань гібридних нащадків із різним розміром рос­ лин та кількістю квіток на квітконосі тощо. Для підтвердження правильності припу­ щення про те, що пилкові зерна великого роз­ міру (до 100 мкм), які продукують SDB­іриси, є наслідком дії геному І. pumila, порівняли розміри пилкових зерен І. pumila, наведені у роботі Н.О. Калашник і співавт. [4] (середній розмір — (від 58,6 до 87,9 мкм) із мінімальни­ ми розмірами пилкових зерен досліджених сортів (від 57,9 до 97,0 мкм). Отже, це припу­ щення можна вважати доведеним. За результатами досліджень виявлено де­ кілька сортів (‘Cool As’, ‘Dancing Bunnies’, ‘Indian Pow Wow’, ‘Invisible’, ‘Tanats Ofalii’), які не продукують гігантські пилкові зерна (від 89,0 до 171,0 мкм, що відповідає великим і дуже великим типорозмірам), тобто є «типо­ вими» SDB­ірисами. Висновки Первинний аналіз літературних даних, зокре­ ма доступних інформаційних джерел щодо селекційної роботи із SDB­ірисами у світі та Україні зокрема показав, що ця галузь інтен­ сивно розвивається і потребує детального ви­ вчення біології рослин для вдосконалення се­ лекціонерами програм схрещувань. Установлено, що за морфологічною будовою пилкові зерна досліджених сортів SDB­ірисів є типовими для підроду Iris. Сорти продукують пилкові зерна трьох типорозмірів — великі, дуже великі і гігантські. Середні розміри пилкових зерен за шкалою Ердтмана відповідають дуже великому типорозміру ((123,9 ± 0,5) мкм). Порівняльний аналіз висоти квітконоса SDB­ірисів із розмірами пилкових зерен вия­ вив відсутність будь­якої кореляції між цими показниками (коефіцієнт кореляції менший за 0,001). Зроблено припущення, що продуку­ вання видами із невеликим розміром суцвіття великих пилкових зерен може бути характер­ ною особливістю роду. Результати паліноморфологічних досліджень сортів із забарвленням типу пліката показали, що всі сорти мають статистично значущо ви­ щий від середнього в групі розмір пилкових зерен і продукують лише гігантські пилкові зерна, що є наслідком їх складного гібридоген­ ного походження. Отримані експериментальні дані дають змогу оптимізувати селекційну роботу із карликови­ ми ірисами та прискорити виявлення перспек­ тивних сіянців. Зокрема встановлено групу сортів, які за паліноморфологічним показни­ ком можна вважати «типовими» SDB та вико­ ристовувати які еталон для сортовивчення і сортовипробування садових ірисів цієї групи. ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ 1. Болтенков Е.В. Морфология пыльцевых зерен дальневосточных видов рода Iris (Iridaceae) / Е.В. Болтенков, В.В. Григорьева // Ботан. журн. — 2012. — Т. 97, № 6. — С. 743—750. 2. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта / Б.А. Дос­ пехов. — М.: Агропромиздат, 1986. — 351 с. 3. Зайцев Г.Н. Математическая статистика в экспери­ ментальной ботанике / Г.Н. Зайцев. — М.: Наука, 1984. — 424 с. 4. Калашник Н.А. Палиноморфологические иссле­ дования редких видов рода Iris L. флоры Респуб­ лики Башкортостан / Н.А. Калашник, Э.А. Му­ ратова, Л.Н. Миронова // Известия Самар. науч. центра РАН. — 2014. — Т. 16, № 1(3). — С. 752—754. 44 ISSN 1605­6574. Інтродукція рослин, 2018, № 2 М.О. Троїцький, Ю.В. Буйдін 5. Крымские популяции ириса карликового (Iris pumila L.): распространение и морфологические особенности / С.В. Ефимов, О.В. Чернышенко, Л.Ф. Кирпичёва, Е.И. Дацюк // Лесн. вестн. — 2012. — № 4. — С. 7—13. 6. Куприянова Л.А. Сем. Iridaceae Juss. — Касатико­ вые / Л.А. Куприянова // Споры папоротнико­ образных, пыльца голосеменных и однодольных растений флоры европейской части СССР. — Л.: Наука, 1983. — С. 114—120. 7. Мамаева Н.А. Сравнительный анализ морфологи­ ческих и биологических признаков сортов садо­ вых бородатых ирисов (секция Iris рода Iris L.): Автореф. дис. ... канд. биол. наук, по специальности 03.00.05 — ботаника / Н.А. Мамаева. — М., 2008. — 23 с. 8. Муратова Э.А. Результаты интродукционных и ка­ риологических исследований I. lactea Pall. / Э.А. Му­ ратова, Л.Н. Миронова, Н.А. Калашник // Аграр­ ная Россия. — 2013. — № 9. — С. 40—43. 9. Паушева З.П. Практикум по цитологии растений / З.П. Паушева. — 4­е изд. — М.: Агропромиздат, 1988. — 271 с. 10. Родионенко Г.И. Ирисы / Г.И. Родионенко.— СПб.: Диамант, 2002. — 192 с. 11. Родионенко Г.И. Род Ирис (Iris L.) / Г.И. Родио­ ненко. — М.; Л.: Наука, 1961. — 215 с. 12. Соколовская А.П. К вопросу о корреляции между числом хромосом и величиной пыльцевого зерна у видов диких растений / А.П. Соколовская // По­ липлоидия у растений. — М., 1962. — С. 80—82. 13. Троїцька Т.Б. Варіабельність забарвлення оцвіти­ ни Iris pumila L. у природних популяціях Мико­ лаївської області / Т.Б. Троїцька, Ю.В. Буйдін // Інтродукція рослин. — 2010. — № 2. — С. 10—14. 14. Швець Т.А. Біологічні особливості видів роду Iris L. у зв’язку з інтродукцією в умови Правобе­ режного Лісостепу України: Автореф. дис. … канд. біол. наук за спеціальністю 03.00.05 — ботаніка / Т.А. Швець. — К., 2006. — 20 с. 15. Шевченко Г.Т. Виды секции Iris L. рода Iris L. Ев ро­ пейской части СССР и Предкавказья: Автореф. дис. ... канд. биол. наук по спе циальности 03.00.05 — бо­ таника / Г.Т. Шев ченко. — Л., 1980. — 22 с. 16. Black P. Are two better than one / P. Black // Irises. The Bulletin of the American Iris Society — 2011. — Vol. 93, N 2. — P. 40—41. 17. Induction and identification of polyploidy in basil (Oci­ mum basilicum L.) medicinal plant by colchicine treat­ ment / R. Omidbaigia, M. Mirzaeea, M.E. Has sanib, M. Sedghi Moghadam // International Journal of Plant Production. — 2010. — N 4 (2). — Р.87—98. 18. Iris сlassifications. — 2018. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.irises.org/About_Irises/ Clas sifications.html 19. Iris Encyclopedia (a wiki) of The American Iris Soci­ ety / 2018. [Електронний ресурс]. — Режим до­ ступу: http://wiki.irises.org/bin/view/SDB 20. Lankow G. From species Irises to a Family of Bearded Irises / G. Lankow. — 2009. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http: //www.kcis.org/kciseducation kcisspeciestobearded.html Рекомендував В.Ф. Горобець Надійшла 18.01.2018 REFERENCES 1. Boltenkov, E.V. and Grigorieva, V.V. (2012), Morfolog­ ija pylcevyh zeren dalnevostochnyh vidov roda Iris (Iridaceae) [The morphology of pollen grains of Far East varietes of genus Iris (Iridaceae)]. Botanicheskij zhurnal [Botanic Journal], vol. 97, N 6, pp. 743—750. 2. Dospehov, B.A. (1986), Metodika polevogo opyta. Moscow: Agropromizdat, 351 s. 3. Zajcev, G.N. (1984), Matematicheskaja statistika v jek­ sperimentalnoj botanike [The mathematical statistics in experimental botany]. Moscow: Nauka, 424 p. 4. Kalashnik, N.A., Muratova, E.A. and Mironova, L.N. (2014), Palinomorfologicheskie issledovanija redkih vi­ dov ro da Iris L. flory Respubliki Bashkortostan [The palinomorphology researches of rare species of genus Iris L. Republic Bashkortostan florae]. Izvestija Sa­ marskogo nauchnogo centra RAN [The news of the Samara Scientific Centre of the Russian Academy of Sciences]. vol. 16, N 1(3), pp. 752—754. 5. Efimov, S.V., Chernyshenko, O.V., Kirpicheva, L.F. and Datsiuk, E.I. (2012), Krymskie populjacii irisa karliko­ vogo (Iris pumila L.): rasprostranenie i morfologi ches­ kie osobennosti [The Crimean populations of an dwarf iris (Iris pumila L.): distribution and morphological features]. Lesnoj vestnik [The Wood Bulletin], N 4, pp. 7—13. 6. Kuprijanova, L.A. (1983), Sem. Iridaceae Juss. — Kasa­ tikovye [ Family Iridaceae Juss. — The iris family]. Spo­ ry paporotnikoobraznyh, pylca golosemennyh i odn­ odolnyh rastenij flory evropejskoj chasti SSSR [The spore ferny, blossom dust gymnosperms and monocoty­ ledons plants of flora of the European part of the USSR]. Leningrad: Nauka, pp. 114—120. 7. Mamaeva, N.A. (2008), Sravnitelnyj analiz morfologi­ cheskih i biologicheskih priznakov sortov sadovyh bo­ rodatyh irisov (sekcija Iris roda Iris L.) [The relative analysis of morphological and biological signs of varietes of garden bearded irises (section Iris of genus Iris L.)]. Av­ toref. diss… kand. biol. nauk. spec. 03.00.05 botanika. Moscow, 23 p. 8. Muratova, Je.A. (2013), Rezultaty introdukcionnyh i ka­ riologicheskih issledovanij I. lactea Pall. [The results of introduction and karyological reseachers I. lactea Pall]. Agrarnaja Rossija [Agrarian Russia], N 9, pp. 40—43. 45ISSN 1605­6574. Інтродукція рослин, 2018, № 2 Паліноморфологічний аналіз рослин сортів Iris hybrida hort. (Rodion.) 9. Pausheva, Z.P. (1988), Praktikum po citologii rastenij [Practical work on cytology of plants]. Moscow: Agro­ promizdat, 271 p. 10. Rodionenko, G.I. (2002), Irisy [Irises]. Saint Peters­ burg, Diamant, 192 p. 11. Rodionenko, G.I. (1961), Rod Iris (Iris L.) [Genus Iris]. Moscow; Leningrad: Nauka, 215 p. 12. Sokolovskaja, A.P. (1962), K voprosu o korreljacii mezh­ du chislom hromosom i velichinoj pylcevogo zerna u vidov dikih rastenij [To a question on correlation be­ tween number of chromosomes and size of pollen grain at species of wild plants]. Poliploidija u rastenij [Poli­ ploidy at plants]. Moscow, pp. 80—82. 13. Trojicka, T.B. and Bujdіn, Ju.V. (2010), Varіabelnіst zabarvlennja ocvіtini Iris pumila L. u prirodnih po­ puljacіjah Mikolayivskoyi oblastі [The colouration variability of Iris pumila L. perianth in natural popula­ tion of Mykolaiv Region]. Іntrodukcіja roslin [Plant Introduction], N 2, pp. 10—14. 14. Shvec, T.A. (2006), Bіologіchnі osoblivostі vidіv rodu IRIS L u zvjazku z іntrodukcіju v umovi Pravoberezh­ nogo Lіsostepu Ukrayini [Biological features of spe­ cies of genus Iris L. in connection with introduction in conditions of Right­Bank of Forest­Steppe of Uk rai­ ne]. Avtoref. dis…kand. bіol. nauk. spec. 03.00.05 bo­ tanіka. Kyiv, 20 p. 15. Shevchenko, G.T. (1980), Vidy sekcii Iris L. roda Iris L. Evropejskoj chasti SSSR i Predkavkazja [Species of section Iris L. of a genus Iris L. of the European part of the USSR and Ciscaucasia]. Avtoref. diss…kand. biol. nauk. 03.00.05 botanika. Leningrad, 22 p. 16. Black, P. (2011), Are two better than one. Irises. The Bulletin of the American Iris Society, vol. 93, N 2, pp. 40—41. 17. Omidbaigia, R., Mirzaeea, M., Hassanib, M.E. and Moghadam Sedghi, M. (2010), Induction and iden­ tification of polyploidy in basil (Ocimum basili­ cum L.) medicinal plant by colchicine treatment. International Journal of Plant Production, N 4 (2), pp. 87—98. 18. Iris classifications (2018), Moda access: http://www. irises.org/About_Irises/Classifications.html 19. Iris Encyclopedia (a wiki) of The American Iris Soci­ ety (2018), Moda access: http://wiki.irises.org/bin/ view/SDB 20. Lankow, G. (2009), From species Irises to a Family of Bearded Irises. Moda access: http: //www.kcis.org/ kci seducation kcisspeciestobearded.html Recommended by V.F. Gorobets Received 18.01.2018 М.А. Троицкий 1, Ю.В. Буйдин 2 1 Николаевский областной эколого­натуралистический центр учащейся молодежи, Украина, г. Николаев 2 Национальный ботанический сад имени Н.Н. Гришко НАН Украины, Украина, г. Киев ПАЛИНОМОРФОЛОГИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ РАСТЕНИЙ СОРТОВ IRІS HYBRІDA HORT. (RODІON.) Цель — провести палиноморфологическое изучение растений сортов Iris hybrida hort. (Rodion.) садовой груп­ пы Стандартные Карликовые (SDB) для оптимизации и корректирования селекционной работы с ними. Материал и методы. В работе использованы опи­ сательный, морфометрический, палиноморфологи­ ческий и статистический методы. Материалом для исследования была пыльца 22 сортов SDB­ирисов отечественной и зарубежной селекции. Результаты. Обобщены данные относительно места SDB­ирисов в современной садовой классификации ирисов и истории создания сортов этой садовой груп­ пы. Проанализированы достижения зарубежых и отече­ ственных селекционеров этой культуры. По результатам палиноморфологического анализа установлено, что по морфологическому строению пыльцевые зерна иссле­ дованных сортов SDB­ирисов являются типичными для подрода Irіs. Выявлены 3 типоразмера пыльцевых зерен — большие, очень большие и гигантские. Полу­ ченные результаты свидетельствуют о нестабильности генома SDB­ирисов на уровне микроспорогенеза. Выводы. Установлена группа сортов, которые по размеру пыльцевых зерен можно считать «типичны­ ми» SDB и использовать в качестве эталона для сор­ тоизучения садовых ирисов этой группы, что позво­ ляет оптимизировать селекционную работу с ними и ускорить выявление перспективных сеянцев. Ключевые слова: SDB­ирисы, палиноморфологический анализ, пыльцевые зерна, сорт, геном. M.O. Troitskii 1, Yu.V. Buidin 2 1 Mykolaiv regional ecologic­naturalistic centre of studying youth, Ukraine, Mykolaiv 2 M.M. Gryshko National Botanical Garden, National Academy of Sciences of Ukraine, Ukraine, Kyiv PALINOMORPHOLOGICAL ANALYSIS OF IRIS HYBRIDA HORT. (RODION.) CULTIVARS PLANTS Objective — to spend of palinomorphological study of plants of cultivars of Iris hybrida hort. (Rodion.) of garden group of 46 ISSN 1605­6574. Інтродукція рослин, 2018, № 2 М.О. Троїцький, Ю.В. Буйдін Standard Dwarfs (SDB), for optimisation and updating of selection work with them. Material and methods. In this work descriptive, morpho­ metric, palynomorphological, statistical methods are used. As a material for research, 22 sorts of sorts of SDB­iris were used in domestic and foreign breeding. Results. Information concerning the place of SDB­iris in the modern garden classification of iris and the history of the creation of varieties of this garden group is general­ ized. The breeds of world and domestic breeders of this plant are analyzed. By results of the palynomorphological analysis, it has been established that, according to the morphological struc ture, pollen grains of the studied culti­ vars of SDB­iris are typical for the Iris subgenus. Three sizes pollen grains — big, large, and gigantic are revealed. The obtained results testify about of the instability of the SDB­ iris genome at the level of microsporogenesis. Conclusion. The group of varieties is established which ac­ cording to the size pollen grains can be considered typical SDB and used as standards for variety studies of garden irises in this group, which allows optimizing selective work with them and accelerating the identification of promising seedlings. Key words: SDB­iris, palynomorphological analysis, pollen grains, cultivars, genome.
id oai:ojs2.plantintroduction.org:article-24
institution Plant Introduction
keywords_txt_mv keywords
language English
last_indexed 2025-07-17T12:38:58Z
publishDate 2018
publisher M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
record_format ojs
resource_txt_mv wwwplantintroductionorg/85/1a66db895114e054f5e6c6b82ae9e085.pdf
spelling oai:ojs2.plantintroduction.org:article-242019-11-11T08:15:12Z Palinomorphological analysis of Iris hybrida hort. (Rodion.) cultivars plant Паліноморфологічний аналіз рослин сортів Iris hybrida hort. (Rodion.) Troitskii, M.O. Buidin, Yu.V. Objective – to spend of palinomorphological study of plants of cultivars of Iris hybrida hort. (Rodion.) of garden group of Standard Dwarfs (SDB), for optimisation and updating of selection work with them. Material and methods. In this work descriptive, morphometric, palynomorphological, statistical methods are used. As a material for research, 22 sorts of sorts of SDBiris were used in domestic and foreign breeding. Results. Information concerning the place of SDBiris in the modern garden classification of iris and the history of the creation of varieties of this garden group is generalized. The breeds of world and domestic breeders of this plant are analyzed. By results of the palynomorphological analysis, it has been established that, according to the morphological struc ture, pollen grains of the studied cultivars of SDBiris are typical for the Iris subgenus. Three sizes pollen grains – big, large, and gigantic are revealed. The obtained results testify about of the instability of the SDBiris genome at the level of microsporogenesis. Conclusion. The group of varieties is established which according to the size pollen grains can be considered typical SDB and used as standards for variety studies of garden irises in this group, which allows optimizing selective work with them and accelerating the identification of promising seedlings. Мета – провести паліноморфологічне вивчення сортів Iris hybrida hort. (Rodion.) садової групи Стандартні Карликові (SDB) для оптимізації та коригування селекційної роботи з ними. Матеріал та методи. У роботі використано описовий, морфометричний, паліноморфологічний та статистичний методи. Матеріалом для дослідження був пилок 22 сортів SDB-ірисів вітчизняної та зарубіжної селекції. Результати. Узагальнено дані щодо місця SDB-ірисів у сучасній садовій класифікації ірисів та історії створення сортів цієї садової групи. Проаналізовано доробок зарубіжних і вітчизняних селекціонерів цієї культури. За результатами паліноморфологічного аналізу встановлено, що за морфологічною будовою пилкові зерна досліджених сортів SDB-ірисів є типовими для підроду Iris. Виявлено 3 типорозміри пилкових зерен – великі, дуже великі і гігантські. Отримані результати свідчать про нестабільність геному SDB-ірисів на рівні мікроспорогенезу. Висновок. Виділено групу сортів, які за розміром пилкових зерен можна вважати “типовими SDB” та використовувати як еталон для сортовивчення садових ірисів цієї групи, що дає змогу оптимізувати селекційну роботу з ними та прискорити виявлення перспективних сіянців. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2018-05-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/24 10.5281/zenodo.2229719 Plant Introduction; Vol 78 (2018); 36-46 Інтродукція Рослин; Том 78 (2018); 36-46 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377684 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/24/18 Copyright (c) 2018 The Author(s) http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle Troitskii, M.O.
Buidin, Yu.V.
Паліноморфологічний аналіз рослин сортів Iris hybrida hort. (Rodion.)
title Паліноморфологічний аналіз рослин сортів Iris hybrida hort. (Rodion.)
title_alt Palinomorphological analysis of Iris hybrida hort. (Rodion.) cultivars plant
title_full Паліноморфологічний аналіз рослин сортів Iris hybrida hort. (Rodion.)
title_fullStr Паліноморфологічний аналіз рослин сортів Iris hybrida hort. (Rodion.)
title_full_unstemmed Паліноморфологічний аналіз рослин сортів Iris hybrida hort. (Rodion.)
title_short Паліноморфологічний аналіз рослин сортів Iris hybrida hort. (Rodion.)
title_sort паліноморфологічний аналіз рослин сортів iris hybrida hort. (rodion.)
url https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/24
work_keys_str_mv AT troitskiimo palinomorphologicalanalysisofirishybridahortrodioncultivarsplant
AT buidinyuv palinomorphologicalanalysisofirishybridahortrodioncultivarsplant
AT troitskiimo palínomorfologíčnijanalízroslinsortívirishybridahortrodion
AT buidinyuv palínomorfologíčnijanalízroslinsortívirishybridahortrodion

Similar Items