Вплив освітлення на ріст і розвиток представників роду Pyracantha Roem. в умовах інтродукції у Правобережному Лісостепу України

Objective – to identify the optimal growing conditions of genus Pyracantha Roem. representatives, the light intensity influence on the above ground parts growth and anatomical structure of leaves were analysed in the conditions of the Right-Bank of Forest-Steppe of Ukraine. Material and methods. The...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2018
Автор:	Kopylova, T.V.
Формат:	Стаття
Мова:	Англійська
Опубліковано:	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2018
Онлайн доступ:	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/34
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Plant Introduction
Завантажити файл:

Репозитарії

Plant Introduction

_version_	1860120827022802944
author	Kopylova, T.V.
author_facet	Kopylova, T.V.
author_sort	Kopylova, T.V.
baseUrl_str	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai
collection	OJS
datestamp_date	2019-11-11T08:15:00Z
description	Objective – to identify the optimal growing conditions of genus Pyracantha Roem. representatives, the light intensity influence on the above ground parts growth and anatomical structure of leaves were analysed in the conditions of the Right-Bank of Forest-Steppe of Ukraine. Material and methods. The study was conducted by traditional laboratory and field methods in the conditions of the National Dendrological Park Sofiyivka of the NAS of Ukraine. The intensity of illumination was measured by a luxmeter MS 6610. Have been used method G.H. Molotkovsky, classification of M.A. Baranova and B.R. Vasilyeva, methodical recommendations of А.Т. Grevtsova and N.A. Kazanskaya. Results. The relationship between light intensity and value of the shoots growth, bloom and fruiting was revealed. Morphological and anatomical indicators of leaf assimilation and stomatal apparatus of Pyracantha under the different lighting conditions were investigated. The most sensitive to the intensity of illumination was the spongy parenchyma. In all the samples studied, the thickness of all the components of the sheet increases in the second year. The coefficient of palisade is medium and high, the highest – in P. crenulata (61 %) and P. × ‘Orange Charmer’ (62 %) of the 2nd year of vegetation, the smallest – in P. × ‘Soleil d’Or’ (43 %). The largest number of stomata was recorded per unit surface in P. ‘Orange Charmer’ – 262 pcs. The largest number of stomata was recorded per unit surface in P. × ‘Orange Charmer’ – 262 pcs. on the il luminated site, the smallest – in P. × ‘Soleil d’Or’ – 201 pcs. on the shaded area, which indicates a xeromorphic structure of the leaf. Conclusions. During the years under investigation, we found that species and cultivars reacted equally to lighting. Pyracantha individuals who receive the maximum amount of light grow well, bloom, bear fruit, form the characteristic shape of the crown, thereby preserving the overall ornamentally of the plants. Sufficiently tolerate lateral shading, with complete shading completely lose their decorative properties. When analyzing the biometric indices and anatomical sections of leaf blades, it is established that of the genus Pyracantha representatives are facultative heliophytes. The development of multilayered, dense acacias palisade parenchyma, a large number of small stomata points to the xeromezophytality of the leaf and simultaneously indicates the illuminations of the plants. It is established that the conditions of shading reduce the number of stomata per unit surface, their sizes increase and the stomata index decreases. The stomata index is medium and high, characterizing plants as xeromesophytes. Open areas were found to be optimal for their growth and development.
doi_str_mv	10.5281/zenodo.2172560
first_indexed	2025-07-17T12:39:03Z
format	Article
fulltext	32 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2018, № 1 УДК 582.734.3:581.4:58.02 Т.В. КОПИЛОВА Національний дендрологічний парк «Софіївка» НАН України Україна, 20300 Черкаська обл., м. Умань. вул. Київська, 12а ВПЛИВ ОСВІТЛЕННЯ НА РІСТ І РОЗВИТОК ПРЕДСТАВНИКІВ РОДУ PYRACANTHA ROEM. В УМОВАХ ІНТРОДУКЦІЇ У ПРАВОБЕРЕЖНОМУ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ Мета — з’ясувати вплив освітлення на морфологію крони, приріст пагонів, інтенсивність цвітіння та плодоношення, анатомічну будову листка, а також морфологічні зміни продихового та асиміляційного апарату листка, продиховий індекс деяких представників роду Pyraсаntha Roem., інтродукованих в умовах Правобережного Лісостепу Украї ни. Матеріал та методи. Дослідження проведено традиційними лабораторними та польовими методами в умовах Національного дендрологічного парку «Софіївка» НАН України. Інтенсивність освітлення вимірювали люксметром MS 6610. Використовували методику Г.Х. Молотковського, класифікацію М.A. Баранової та Б.Р. Васильєва, мето- дичні рекомендації Г.Т. Гревцової і Н.А. Казанської. Результати. Виявлено залежність між інтенсивністю освітлення та кількістю пагонів, приростом однорічних па- гонів, формою крони, розвитком генеративних бруньок, цвітінням і плодоношенням. Найчутливішою до інтенсивності освітлення була губчаста паренхіма. В усіх вивчених зразків на 2-й рік збільшується товщина складових листка. Кое- фіцієнт палісадності — середній і високий, найбільший — у P. crenulata (61 %) та Р. × ‘Orange Charmer’ (62 %) 2-го року вегетації, найменший — у Р. × ‘Soleil d’Or’ 43%. Найбільшу кількість продихів на одиницю поверхні зафіксовано у Р. × ‘Orange Charmer’ (262 шт. на освітленій ділянці), найменшу — у Р. × ‘Soleil d’Or’ (201 шт. на заті не ній ділянці), що свідчить про ксероморфну структуру листка. Висновки. Встановлено, що види та культивари Pyraсаntha однаково реагують на освітлення. Особини, які отри- мують максимальну кількість світла, добре ростуть, цвітуть, плодоносять, формують характерну форму крони, що зберігає загальну декоративність. Переносять бічне затінення, при повному затіненні повністю втрачають декоратив ні властивості. Представники роду Pyraсаntha є факультативними геліофітами. Найкращими для росту і розвитку інтродуцентів є відкриті місця. Розвиток багатошарової щільної абаксіальної палісадної паренхіми та велика кількість дрібних продихів свідчать про ксеромезофітність листка і світлолюбність рослин. В умовах затінення змен шується кіль- кість продихів на одиницю поверхні та продиховий індекс, збільшуються розміри продихів. За величиною продихового індексу представники роду є ксеромезофітами, що дає змогу вирощувати їх в умовах обмеженого поливу. Ключові слова: Pyraсаntha, інтенсивність освітлення, морфологія, анатомічна структура листка, продиховий апарат. © Т.В. КОПИЛОВА, 2018 Світло як екологічний чинник, значною мірою впливає як на ростові процеси у рослин, так і на їх цвітіння, плодоношення тощо. У природ- них умовах рослини поглинають до 80 % со- нячної радіації з довжиною хвиль 400–720 нм, решту вони пропускають і відбивають [19]. За відношенням до світла рослини поділя- ють на три групи: геліофіти, факультативні ге- ліофіти та сціофіти [7, 16]. Групи відрізняють- ся за анатомічною будовою листків. У лист ків світ лолюбних рослин асиміляційна тканина, особ ливо палісад на, є потужнішою, клітини її силь но витягнуті та щільно розташовані [17, 18]. За умов сильного освітлення листкова плас- тинка потовщується внаслідок збільшення клітин палісадної тканини і кількості клітин- них шарів мезофілу [14]. Пластичність виду в умовах культури ви- значають за анатомо-морфологічною будо- вою лист ка [3], який перший реагує на зміну середовища існування [6]. Тип продихового апарату є стабільною ознакою виду і не змі- нюється під впливом довкілля [13], а розміри та кількість клітин продихів залежать від умов зростання і віку. Зменшення розміру про дихів поліпшує регулювання газообміну, посилює транс піра цію і зменшує перегрів рослин на ді- лянках з високою інтенсивністю освітлення, 33ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2018, № 1 Вплив освітлення на ріст і розвиток представників роду Pyracantha Roem. в умовах інтродукції... що свідчить про ксероморфну структуру листка [12]. У природних умовах представники роду Py- raсаntha Roem. утворюють переважно чагар- никові зарості на відкритих галявинах уздовж берегів річок, на днищах розщілин та серед гірських лісів у середньому і верхньому гір- ських поясах, піднімаючись до висоти 1500— 2400 м н. р. м. [10]. Описуючи вимоги видів роду Pyraсаntha до освітлення, автори вказу- ють на їх світлолюбність та відносять до ксе- ромезофітів [8, 9, 11, 20]. Листки дрібні, щільні, на верхньому боці роз- винена кутикула, розміщені на пагонах горизон- тально, біфаціальні з чітко вираженою дорзивент- ральністю, гіпостоматичні, середньої товщини. Мета роботи — з’ясувати вплив освітлення на морфологію крони, приріст пагонів, інтен- сивність цвітіння, плодоношення, анатоміч- ну будову листка, а також морфологічні зміни продихового та асиміляційного апарату лист- ка, продиховий індекс деяких представників роду Pyraсаntha, інтродукованих в умовах Пра- вобережного Лісостепу України. Матеріал та методи Об’єктами досліджень були рослини P. coccinea M. Roem., P. crenulata (Roxb. ex D.Don) M. Roem., Р. × ‘Orange Charmer’, Р. × ‘Red Cu shion’, Р. × ‘So- leil d’Or’ з колекції Національного дендропарку «Софіївка» НАН України. Для визначення світлолюбності Pyraсаntha проведено дослідження біометричних пара- мет рів рослин та анатомічної будови їх листків за різних умов освітлення. Інтенсивність освіт- лення вимірювали люксметром MS 6610 за ясної погоди, при повному освітленні, у по лу денні години в серпні. Для дослідження анатомічної будови відбирали повністю сформовані різно- вікові листки із середньої частини пагона. Дослідження продихового апарату прово- дили на відбитках епідермісу листків за мето- дом Г.Х. Молотковського [15]. Препарати го- тували із середньої частини листкової плас- тинки. За допомогою окуляр-мікрометра на поперечному зрізі листків визначали товщи- ну листка, верхнього і нижнього епідермісу, Рис. 1. Загальний вигляд представників роду Pyracan- tha, які зростають на відкритому місці: a — Р. × ‘Orange Charmer’; b — P. crenulata; c — Р. × ‘Red Cushion’ Fig. 1. General view of representatives of genus Pyracantha, which grow in an open area: a — Р. × ‘Orange Charmer’; b — P. crenulata; c — Р. × ‘Red Cushion’ c a b 34 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2018, № 1 Т.В. Копилова палісадної та губчастої паренхіми. Обрахову- вали коефіцієнт палісадності [4, 21]. Для характеристики продихового апарату використовували класифікацію М.A. Барано- вої [2], для характеристики товщини листко- вої пластинки та величини коефіцієнта палі- садності — класифікацію Б.Р. Васильєва [4], для класифікації габітусу видів і форм Pyra- cantha — методичні рекомендації Г.Т. Грев- цової та Н.А. Казанської [5]. Статистичний аналіз даних виконували за методикою Л.О. Атраментової [1] і з викорис- танням програми Microsoft Excel. Результати та обговорення Вивчення впливу інтенсивності освітлення на ріст і розвиток інтродукованих у дендропарку «Софіївка» представників роду Pyraсаntha по- казало, що види та культивари однаково реа- гують на освітлення. Особини Pyraсаntha, які отримують максимальну кількість світла, доб- ре ростуть, цвітуть, плодоносять, формують характерну форму крони, що зберігає загаль- ну декоративність рослин. Найбільшу висоту та річний приріст близько 102 см зафіксовано в особин, які росли на відкритому місці за ін- тенсивності освітлення в середньому (63,5 ± ± 1,65) тис. лк (рис. 1). За нашими спостереженнями, представни- ки роду успішно переносять бічне затінення. У тіні, під наметом Pseudotsuga menziesii (Mirb.) Franco та Picea abies (L.) H.Karst. за інтенсив- ності освітлення (29,2 ± 0,75) тис. лк у рослин P. coccinea річний приріст становив близько 88 см, вони добре росли, утворювали дещо мен шу кількість суцвіть, а отже, і плодів. Фор- мі крони властива тенденція до однобокості (рис. 2). За інтенсивності освітлення (5,8 ± 0,30) тис. лк рослини P. coccinea під наметом Picea pungens Engelm. і Pseudotsuga menziesii та Р. × ‘Soleil d’Or’ на кам’яній гірці під наметом Cory lus avel- lana не зберігали характерний габітус куща, форму вали малу кількість пагонів. Ріст був при- Рис. 2. Загальний вигляд представ- ників роду Pyracantha, які зростають в умовах бічного затінення: a — P. co c- cinea; b — Р. × ‘Orange Charmer’ Fig. 2. General view of representatives of genus Pyracantha under the conditions of the side shade: a — P. coccinea; b — Р. × ‘Orange Charmer’ Рис. 3. Загальний вигляд рослини Pyracantha coccinea, яка зростає в умовах затінення Fig. 3. General view of plant of Pyracantha coccinea, which grows in conditions of shading ba 35ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2018, № 1 Вплив освітлення на ріст і розвиток представників роду Pyracantha Roem. в умовах інтродукції... Рис. 4. Продиховий апарат Pyracantha coccinea: a — про- дихова щілина; b — замикаючі клітини продихів; c — клі- тинна оболонка; d — клітина епідермісу; e — хлоропласт Fig. 4. Stomatal apparatus of Pyracantha coccinea: a — stomatal cleft; b — clogging stomatal cells; c — cellular membrane; d — epidermis cell; e — chloroplast Характеристика ділянки парку Середня інтенсивність освітлення, тис. лк Габітус Приріст однорічних пагонів, см Кількість суцвіть, % Кількість плодів, % min max Відкрите місце (кв. № 6) 63,50 ± 1,65 Дуже галузистий ви- сокий кущ зі спря- мованими вгору го- ловними пагонами 15,0 ± 6,8 88,0 ± 5,3 75,00 ± 9,48 70,00 ± 9,68 Напівтінь (кв. № 1) під наметом Pseudotsuga menziesii 29,20 ± 0,75 Дуже галузистий ви- сокий кущ зі спря- мованими вгору та в бік світла головними пагонами 22,0 ± 5,4 102,0 ± 4,7 55,00 ± 7,14 48,00 ± 10,67 Тінь (кв. № 1) під наметом Pseudotsuga menziesii, Co- rylus avellana 5,80 ± 0,30 Малогалузистий не- високий кущ 12,0 ± 7,2 76,0 ± 6,2 Немає Немає Таблиця 1. Вплив інтенсивності світла на кількість суцвіть, приріст однорічних пагонів та габітус Pyracantha coccinea Table 1. Effect of light intensity on a quantity of inflorescences, growth of annual shoots and habitatus Pyracantha coccinea гнічений, а приріст однорічних пагонів відріз- нявся від такого у рослин, які ростуть на від- критій місцевості (рис. 3). Не розвивалися генеративні бруньки, отже, рослини не цвіли і не плодоносили, мали мен- ші за розміром листкові пластинки порівняно з рослинами, котрі росли на відкритій місце- вості. Рослини повністю втрачали декора- тивні властивості (табл. 1). Щоб виявити, до якої групи світлолюбності належать представники роду Pyraсаntha в умо- вах інтродукції, проведено дослідження ана- томічної будови продихового та асиміляцій- ного апаратів листка. Продиховий апарат аномоцитного типу, тобто клітини продихів оточені клітинами, які не відрізняються від інших клітин епідер- ми (рис. 4). Продихи бобоподібної форми, за- нурені в епідерміс листка на абаксіальному боці, розміщені хаотично, клітини епідермісу однорідні, зі звивистими стінками. Продихи найменші за розміром — у Р. × × ‘Soleil d’Or’. Найменша їх кількість — на заті- неній (201,3 шт. на 1 мм2) і відкритій (217,1 шт. на 1 мм2) ділянці. Найбільша кількість проди- d b a c e хів — у Р. × ‘Orange Charmer’ (262,5 шт. на 1 мм2 на відкритій ділянці), що є типовою реакцією на зміну умов освітлення. Формування товстого шару стовпчастої па- ренхіми спричинене тим, що в умовах великої 36 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2018, № 1 Т.В. Копилова Т а бл и ц я 2 . Х ар ак те ри ст ик а ст ру кт ур ни х ел ем ен ті в еп ід ер м іс у ли ст ко во ї пл ас ти нк и пр ед ст ав ни кі в ро ду P yr aс аn th a T a b le 2 . C ha ra ct er is ti cs o f s tr uc tu ra l e le m en ts o f t he e pi de rm is o f t he le af le t of t he g en us P yr aс аn th a re pr es en ta ti ve s К у л ьт и в а р Х а р а к т е р и с - т и к а д іл я н к и Е п ід е р м іс П р о д и х и р о зм ір , м к м К іл ь к іс т ь н а 1 м м 2 в е р х н ій н и ж н ій в е р х н ій н и ж н ій д о в ж и н а , м к м ш и р и н а , м к м д о в ж и н а к л іт и н , м к м ш и р и н а к л іт и н , м к м М ± m P . co cc in ea В ід к р и т а 2 4 ,5 ± 1 ,6 1 6 ,8 ± 1 ,8 1 6 ,1 0 ± 1 ,4 0 1 1 ,2 0 ± 1 ,0 1 1 1 ,8 6 ± 0 ,8 2 1 2 ,4 2 ± 0 ,7 0 2 6 0 ,1 ± 5 ,8 З а т ін е н а 2 2 ,1 ± 2 ,4 1 3 ,4 ± 1 ,1 1 3 ,3 0 ± 1 ,3 0 9 ,4 0 ± 0 ,8 9 1 3 ,1 5 ± 0 ,8 0 1 3 ,8 0 ± 0 ,8 0 2 5 2 ,4 ± 8 ,8 P . cr en u la ta В ід к р и т а 2 2 ,3 ± 1 ,3 1 8 ,4 ± 1 ,9 1 7 ,5 0 ± 1 ,2 5 1 2 ,8 0 ± 0 ,7 8 1 2 ,9 8 ± 0 ,9 0 1 1 ,9 0 ± 0 ,7 0 2 5 1 ,8 ± 9 ,6 З а т ін е н а 1 9 ,8 ± 2 ,1 1 4 ,1 ± 1 ,4 1 5 ,1 0 ± 1 ,1 0 1 0 ,6 0 ± 0 ,9 2 1 5 ,2 0 ± 0 ,7 6 1 3 ,7 0 ± 0 ,8 3 2 4 9 ,4 ± 9 ,8 Р . × ‘O ra n g e C h a rm e r’ В ід к р и т а 2 6 ,1 ± 2 ,5 1 9 ,2 ± 3 ,1 1 8 ,7 0 ± 2 ,1 0 1 5 ,3 0 ± 1 ,1 2 1 2 ,6 0 ± 0 ,8 6 1 1 ,9 8 ± 0 ,7 0 2 6 2 ,5 ± 4 ,9 З а т ін е н а 2 4 ,4 ± 1 ,3 1 7 ,5 ± 1 ,6 1 5 ,1 0 ± 2 ,5 0 1 2 ,6 0 ± 2 ,1 0 1 4 ,8 0 ± 0 ,9 1 1 3 ,0 1 ± 0 ,8 0 2 5 1 ,8 ± 8 ,6 Р . × ‘S o le il d ’O r’ В ід к р и т а 1 7 ,8 ± 1 ,2 1 2 ,5 ± 2 ,8 1 4 ,4 0 ± 1 ,0 7 1 1 ,2 0 ± 0 ,9 2 1 0 ,5 0 ± 0 ,6 5 9 ,2 0 ± 0 ,5 8 2 1 7 ,1 ± 6 ,9 З а т ін е н а 1 4 ,6 ± 1 ,1 1 1 ,4 ± 2 ,1 1 1 ,9 0 ± 0 ,9 5 8 ,2 0 ± 0 ,7 0 1 1 ,9 0 ± 0 ,7 2 1 0 ,9 0 ± 0 ,6 2 2 0 1 ,3 ± 9 ,9 інтенсивності освітлення клітини стовпчастої паренхіми довше ростуть у довжину, а в умовах затінення ріст у цьому напрямку в них швидко припиняється (табл. 2 і 3). Верхня епідерма (рис. 5, табл. 1 та 2) скла- дається із живих безбарвних паренхімних клі- тин, які щільно розташовані в один шар. На верхній поверхні клітин є кутикула. Для всіх досліджуваних культиварів характерна 2-3-ша- рова палісадна потужна паренхіма, клітини її сильно витягнуті, циліндричні, щільно при- лягають одна до одної, не мають міжклітин- ників, містять велику кількість хлоропластів. Нижче розташовується пухка багатошарова губчаста паренхіма, утворена клітинами ок- руг лої форми з великими міжклітинниками між ними. Міжклітинники зв’язані між собою і сполу- чаються із зовнішнім середовищем крізь про- дихові щілини. В усіх вивчених зразків на 2-й рік збільшувалася товщина складових листка. Виявлено, що у рослин, які ростуть на від- критій і затіненій ділянках, морфологічні по- казники листків відрізняються. Товщина лис- тової пластинки найбільша в рослини Р. × ‘Oran- ge Charmer’ 2-го року вегетації, яка зростала на відкритій ділянці, — 218 мкм, найменша в рослини Р. × ‘Soleil d’Or’ 1-го року вегетації, котра зростала на затіненій ділянці, — 164 мкм. Найчутливішою до інтенсивності освітлення виявилася губчаста паренхіма. Інші показни- ки значно не відрізнялися. В 1-й рік вегетації у листків досліджених культиварів, які росли на затіненій ділянці, товщина губчастої па- ренхіми перевищила таку палісадної на 2,17— 18,46 мкм, на 2-й рік — на 13,98—26,74 мкм, у листків особин, котрі росли на відкритій ді- лянці, — відповідно на 8,46—24,35 і 26,23– 45,48 мкм. Клітини абаксіального епідермісу мали меншу висоту, аніж клітини адаксіального, причому висота клітин покривної тканини в 0,9—1,5 разу перевищувала їх ширину. Коефі- цієнт палісадності — середній і високий, най- більший — у P. crenulata (61 %) та Р. × ‘Orange Charmer’ (62 %) 2-го року вегетації, наймен- ший — у Р. × ‘Soleil d’Or’ (43 %). Найбільшу кількість продихів на одиницю поверхні за- 37ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2018, № 1 Вплив освітлення на ріст і розвиток представників роду Pyracantha Roem. в умовах інтродукції... Рис. 5. Анатомічний розріз листкової пластинки Pyracantha coccinea: 1 — од- норічна рослина; 2— дворічна; a — епідерміс; b — кутикула; c — палісад- на паренхіма; d — губчаста паренхіма; e — міжклітинники Fig. 5. Anatomical structure of leaflet of Pyracantha coccinea: 1 — one-year plant; 2 — two-year plant; a — epidermis; b — cuticle; c — palisade parenchyma; d — spongiform parenchyma; e — intercellular Таблиця 3. Показники анатомічної будови листової пластинки представників роду Pyraсаntha Table 3. Index of the anatomical structure of the leaflet of the genus Pyraсаntha representatives Культивар Вік листка, рік Товщина, мкм Коефі- цієнт палісад- ності, % листкової пластинки верхнього епідермісу палісадної паренхіми губчастої паренхіми нижнього епідермісу P. coccinea 1 190,69 ± 0,93 194,21 ± 0,58 10,56 ± 0,41 10,66 ± 0,38 74,83 ± 0,49 93,74 ± 0,58 88,24 ± 0,06 78,14 ± 0,18 9,99 ± 0,20 9,89 ± 0,58 47 55 2 207,99 ± 2,27 211,04 ± 1,02 11,49 ± 0,13 11,89 ± 0,52 85,21 ± 0,41 105,41 ± 0,62 99,19 ± 0,84 79,18 ± 0,81 10,36 ± 0,90 10,25 ± 0,77 46 57 P. crenulata 1 189,69 ± 0,31 191,32 ± 0,51 10,91 ± 0,35 11,01 ± 0,25 74,55 ± 0,64 91,04 ± 0,71 81,87 ± 0,13 75,98 ± 0,73 9,90 ± 0,06 10,30 ± 0,36 48 55 2 208,01 ± 1,71 209,14 ± 1,14 11,63 ± 0,09 12,53 ± 0,11 74,60 ± 0,39 111,70 ± 0,39 101,34 ± 0,15 70,41 ± 0,25 10,13 ± 0,14 11,28 ± 0,23 43 61 Р. × ‘Orange Charmer’ 1 201,83 ± 3,52 210,52 ± 2,32 10,68 ± 0,22 11,57 ± 0,42 84,19 ± 1,02 104,51 ± 1,03 86,36 ± 0,25 80,16 ± 0,51 9,29 ± 0,01 10,07 ± 0,16 50 57 2 210,32 ± 1,02 218,04 ± 1,43 11,64 ± 0,10 12,34 ± 0,24 82,39 ± 0,48 116,31 ± 1,09 103,83 ± 0,61 70,83 ± 1,21 9,71 ± 0,20 11,62 ± 0,40 44 62 Р. × ‘Soleil d’Or’ 1 164,38 ± 2,13 171,44 ± 2,11 9,43 ± 0,15 9,93 ± 0,24 59,87 ± 0,34 78,33 ± 0,34 78,33 ± 0,78 69,87 ± 0,78 7,95 ± 0,21 8,72 ± 0,34 43 52 П р и м і т к а: у чисельнику — параметри листка, відібраного на затіненій ділянці парку; у знаменнику — парамет- ри листка, відібраного на відкритій ділянці саду. фіксовано у Р.× ‘Orange Charmer’ (262 шт. на освітленій ділянці), найменшу — у Р. × ‘Soleil d’Or’ (201 шт. на затіненій ділянці), що свід- чить про ксероморфну структуру листка і світ- лолюбність рослин (табл. 3). Висновки За результатами проведеного дослідження вста новлено, що інтенсивність освітлення має значний вплив на біометричні параметри над- земної частини представників роду Py ra саn tha. За умов низької інтенсивності освітлення рос- лини повністю втрачають декоративні власти- вості: не зберігають характерний габітус куща, формують меншу кількість пагонів, а приріст однорічних пагонів відрізняється від такого у рослин, які ростуть на відкритій місцевості. Формі крони властива тенденція до однобо- кості. Не розвиваються генеративні бруньки, а отже, рослини не цвітуть і не плодоносять, ма- ють менші за розміром листкові пластинки, що вказує на світлолюбність рослин. При аналізі біометричних показників та анатомічних зрі- зів листкових пластинок установлено, що пред- ставники роду Pyraсаntha є факультативними геліофітами. Найкращими для росту і розвитку d bac e Adaxial side Abacus side1 2 38 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2018, № 1 Т.В. Копилова інт родуцента є відкриті місця, де повністю ви- являється його декоративність. Листок Pyraсаntha має розвинену кутикулу. На явність багатошарової щільної абаксіаль- ної па лісадної паренхіми та великої кількості дрібних продихів указує на ксеромезофітність рослин. Зафіксовано морфологічні зміни продихово- го апарату листка за різних умов освітлення, зо- крема в умовах затінення зменшується кількість продихів на одиницю поверхні та продиховий індекс, збільшуються розміри продихів. Проди- ховий індекс середній та високий, що харак- теризує рослини як ксероме зофіти. Це дає змогу вирощувати їх в умовах обмеженого поливу. ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ 1. Атраментова Л.О. Статистика для біологів: під- ручник / Л.О. Атраментова, О.М. Утєвська. — Хар ків: Вид-во НТМТ, 2014. — 331 с. 2. Баранова М.А. Классификация морфологических типов устьиц / М.А. Баранова // Ботан. журн. — 1985. — Т. 70, № 12. — С. 1585—1595. 3. Буинова М.Г. Анатомия и пигменты листа расте- ний Забайкалья / М.Г. Буинова. — Новосибирск: Наука, 1988. — 96 с. 4. Васильєв Б.Р. Строение листа древесных растений различных климатических зон / Б.Р. Васильєв. — Л. : Изд-во Ленинград. ун-та, 1988. — 208 с. 5. Гревцова Г.Т. Кизильники в Україні // Г.Т. Гревцо- ва, Н.А. Казанська. — К.: Нива, 1997. — С. 192. 6. Горлачева З.С. Анатомо-морфологическое строе- ние листа разных образцов Monarda × hybrid Hort. / З.С. Горлачева // Промышленная ботаника. — 2010. — Вип. 10. — С. 148—151. 7. Двораковский М.С. Экология растений / М.С. Дво- раковский. — М.: Высш. шк., 1983. — 190 с. 8. Калініченко О. Декоративна дендрологія / О. Калі- ніченко. — К.: Вища шк., 2003. — 199 с. 9. Кирієнко С. В. Види кущових рослин родини Rosa- ceae Adans. Лівобережного Лісостепу Полісся: біо- екологічні та морфологічні особливості, репро дук- ція, використання: Автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. біол. наук : спец. 003.00.05 «Ботані- ка» / С.В. Кирієнко. — К., 2011. — 20 с. 10. Копилова Т.В. Культивування представників роду Py- raсаntha M. Roem. в Україні та світі / Т.В. Копи ло ва // Автохтонні та інтродуковані рослини Ук раїни: Зб. наук. пр. НДП «Софіївка» НАН Ук раїни. — 2014. — Вип. 10. — С. 19–26. 11. Кохно Н.А. Теоретические основы и опыт интродук- ции древесных растений в Украине / Н.А. Кохно, А.М. Курдюк. — К.: Наук. думка, 1994. — 186 с. 12. Крохмаль І.І. Особливості анатомічної будови листка видів роду Hemerocallis L. в умовах інтродукції на Пів- денному Сході України / І.І. Крохмаль, А.Ю. Пу га- чова // Проблеми екології та охорони природи тех- ногенного регіону: Зб. наук. пр. — 2010. — №1 (10). — С. 62—73. 13. Леппік М.В. Вплив забруднення навколишнього се- редовища автотранспортними викидами на анато- мічну будову листків Catalpa bignonioides Walt. / М.В. Леп- пік // Питання біоіндикації та екології: зб. наук. пр. — Запоріжжя: Вид-во ЗНУ, 2008. — Вип. 13, № 1. — С. 23—32. 14. Маракаев О.А. Экологическая физиология расте- ний: фотосинтез и свет: текст лекций / О.А. Мара- каев; Яросл. гос. ун-т. — Ярославль: Изд-во ЯрГУ, 2005. — 95 с. 15. Молотковский Г.Х. Изучение состояния устьиц ме- тодом целлюлозных отпечатков / Г.Х. Молотков- ский // ДАН СССР. — 1935. — Т. 3 (8). — С. 9—13. 16. Нечитайло В.А. Ботаніка. Вищі рослини / В.А. Не- читайло, Л.Ф. Кучерява. — К. : Фітосоціоцентр, 2001. — 432 с. 17. Рева М.Л. Вегетативне розмноження деревних та кущових рослин в природних умовах / М.Л. Ре ва. — К.: Наук. думка, 1965. — 220 с. 18. Тутаюк В.Х. Анатомия и морфология растений / В.Х. Тутаюк. — М. : Высш. шк., 1972. — 336 с. 19. Шульгин И.А. Растение и солнце / И.А. Шульгин. — Л. : Гидрометеоиздат, 1973. — 251 с. 20. Egolf D.R. Checklist of Pyracantha cultivars. U.S. De- partment of Agriculture / D. R. Egolf , A.O. Andrick. — U.S. National Arboretum Contribution, 1995. — 97 p. 21. Marchi S. Variation in mesophyll anatomy and photo- synthetic capacity during leaf development in diciduous mesophyte fruit tree (Prunus persica) and an evergreen sclerophyllous Mediterranean shrub (Olea europeae) / S. Marchi, R. Tognetti, A. Minnocci // Trees. — 2008. — Vol. 22. — P. 559—571. Рекомендував О.М. Горєлов Надійшла 28.09.2017 REFERENCES 1. Atramentova, L.O. and Utievsk, O.M. (2014), Statistika dlja biolohiv: pidruchnyk [statistics for biologists: text- book]. Kharkiv: NTMT, 331 p. 2. Baranova, M.A. (1985), Klassifikatsija morfolohiches- kikh tipov ustijts [Classification of morphological types of stomata] Botanycheskyi zhurnal [Botanical Jour- nal], vol. 70, pp. 1585–1595. 3. Bujinova, M.H. (1988), Anatomija i pihmenty lista ras- teniji Zabajikalija. [Anatomy and pigments of a leaf of plants of Transbaikalia]. Novosibirsk: Nauka, 96 p. 4. Vasylijev, B.R. (1988), Stroenije lista drjevjesnykh ras- teniji razlichnykh klimaticheskikh zon [The structure of a leaf of woody plants of different climatic zones]. Leningrad: Izd-vo Leninhradskoho un-ta, 208 p. 39ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2018, № 1 Вплив освітлення на ріст і розвиток представників роду Pyracantha Roem. в умовах інтродукції... 5. Hrevtsova, H.T. and Kazanska, N.A. (1997), Kyzilniki v Ukrayini [Cotoneaster in Ukraine]. Kyiv: Niva, 192 p. 6. Horlacheva, Z.S. (2010), Anatomo-morfolohicheskoe stroenie lista raznyh obraztsov Monarda × hybrid Hort. [Anatomico-morphological structure of a leaf of dif- ferent samples Monarda × hybrid Hort.] Promyshlen- naja botanika: sb. nauch. tr. [Industrial botany], N 10, pp. 148—151. 7. Dvorakovskij, M.S. (1983), Ekolohyja rastenyij [Eco- logy of plants]. Moscow: Vysshaija shkola, 190 p. 8. Kalinichenko, O. (2003), Dekoratyvna dendrologija [De corative dendrologіya]. Kyiv: Vyshha shkola, 199 p. 9. Kyrijenko, S.V. (2011), Vydy kushhovyh roslyn rodyny Ro saceae Adans. Livoberezhnogo Lisostepu Polissja: bio ekologichni ta morfologichni osoblyvosti, repro- duk cija, vykorystannja [Types bush plant family Ro- saceae Adans. Left-Bank of Forest-Steppe of Polissia: bio ecological and morphological characteristics, re- pro duc tion, use] Avtoref. dys. na zdobuttja nauk. stu- penja kand. biol. nauk [Thesis for the degree of Ph.D.]: spec. 003.00.05 “Botanika”, 20 p. 10. Kopylova, T.V. (2014), Kuljtyvuvannja predstavnykiv rodu Pyracantha M. Roem. v Ukraijini ta sviti [Cultiva- tion of the reprsentatives of the genus Pyraсаntha M. Roem.] Avtohtonni ta introdukovani roslyny Ukrajiny [Autochthonous and alien plants. Collected Works NDP Sofiyivka of the NAS of Ukraine], N 10, pp. 19–26. 11. Kohno, N.A. and Kurdyuk, A.M. (1994), Teoreticheskie osnovy i opyt introduktsii drevesnyh rasteniy v Ukrayne [Theoretical bases and experience of woody plant in- troduction in Ukrain]. Kyiv: Nauk. dumka, 186 p. 12. Krokhmal, I.I. and Puhachova, A.I. (2010), Osoblyvos- ti anatomichnoji budovy lystka vydiv rodu Hemerocallis L. v umovakh introduktsiji na Pivdennomu Sho di Uk- rajiny [Features of the anatomical structure of the leaf species of the genus Hemerocallis L. in conditions of introduction in the Southeast of Ukraine]. Problemy ekolohiji ta okhorony pryrody tekhnohennoho rehionu [Problems of ecology and nature protection of techno- genic region], N 1(10), pp. 62—73. 13. Leppik, M.V. (2008), Vplyv zabrudnennia navkolysh- noho seredovyshcha avtotransportnymy vykydamy na anatomichnu budovu lystkiv Catalpa bignonioides Walt. [Influence of environmental pollution by motor vehi- cle emissions on the anatomical structure of leaves of Catalpa bignonioides Walt.] Pytannia bioindykatsii ta ekolohii [Bioindication and ecology questions] Zapo- rizhzhia: Vyd-vo ZNU, N 13(1), pp. 23—32. 14. Marakaev, O.A. (2005), Ekolohicheskaja fiziolohija ras- teniyi: fotosintez i svet: tekst lektsiij [Ecological physio- logy of plants: photosynthesis and light]: text of lectu res Yarosl. hos. un-t. Yaroslavl: Vyd-vo YarHU, 95 p. 15. Molotkovskyi, H.Kh. (1935), Izuchenija sostoianija us- tits metodom tselliuloznyh otpechatkov [Studying the state of stomata by the method of cellulose finger- prints]. DAN SSSR, vol. 3 (8), pp. 9—13 16. Nechytaylo, V.A. and Kucherava, L.F. (2001), Botani- ka. Vyshchi roslyny. [Botany. Higher plants]. Kyiv: Fitoso tsiotsentr, 432 p. 17. Reva, M.L. (1965), Vehetatyvne rozmnozhennja der- evnyh ta kushchovyh roslyn v pryrodnyh umovah [Ve- getative reproduction of tree and bush plants in natural conditions]. K.: Naukova dumka, 220 p. 18. Tutaiuk, V.Kh. (1972), Anatomija i morfolohija ras- tenyi [Anatomy and morphology of plants]. M.: Vys- shaja shkola, 336 p. 19. Shulhyn, Y.A. (1973), Rastenie i solntse [Plants and sun]. Leningrad: Hydrometeoyzdat, 251 p. 20. Egolf, D.R. and Andrick, A.O. (1995), Checklist of Py- racantha cultivars. U.S. Department of Agriculture. U.S. National Arboretum Contribution. 97 p. 21. Marchi, S., Tognetti, R. and Minnocci, A. (2008), Variation in mesophyll anatomy and photosynthetic capacity during leaf development in diciduous mesophyte fruit tree (Pru- nus persica) and an evergreen sclerophyllous Mediterra- nean shrub (Olea europeae). Trees, vol. 22, pp. 559—571. Recommended by O.M. Gorelov Received 28.09.2017 Т.В. Копылова Национальный дендрологический парк «Софиевка» НАН Украины, Украина, г. Умань ВЛИЯНИЕ ОСВЕЩЕНИЯ НА РОСТ И РАЗВИТИЕ ПРЕДСТАВИТЕЛЕЙ РОДА РYRACANTHA ROEM. В УСЛОВИЯХ ИНТРОДУКЦИИ В ПРАВОБЕРЕЖНОЙ ЛЕСОСТЕПИ УКРАИНЫ Цель — выяснить влияние освещения на морфоло- гию кроны, прирост побегов, интенсивность цвете- ния и плодоношения, анатомическое строение листа, а также морфологические изменения устьичного и ассимиляционного аппарата листа, устьичный ин- декс некоторых представителей рода Pyraсаntha Roem., интродуцированных в условиях Правобережной Ле- состепи Украины. Материал и методы. Исследование проведено тра ди- ционными лабораторными и полевыми методами в ус- ловиях Национального дендрологического парка «Со - фиевка» НАН Украины. Интенсивность освещения измеряли люксметром MS 6610. Использовали мето- дику Г.Х. Молотковского, классификацию М.A. Бара- новой и Б.Р. Васильева, методические рекомендации А.Т. Гревцовой и Н.А. Казанской. Результаты. Выявлена зависимость между интенсив- ностью освещения и количеством побегов, приростом однолетних побегов, формой кроны, развитием генера- тивных почек, цветением и плодоношением. Наиболее чувствительной к интенсивности освещения была губ- чатая паренхима. У всех изученных образцов на 2-й год увеличивается толщина составляющих листа. Коэффи- циент палисадности — средний и высокий, наиболь- 40 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2018, № 1 Т.В. Копилова ший — у P. crenulata (61 %) и Р. × ‘Orange Charmer’ (62 %) 2-го года вегетации, наименьший — у Р. × ‘Soleil d’Or’ (43 %). Наибольшее количество устьиц на единицу по- верхности зафиксировано у Р. × ‘Orange Charmer’ (262 шт. на освещенном участе), наименьшее — у Р. × ‘Soleil d’Or’ (201 шт. на затененном участке), что свидетельствует о ксероморф ной структуре листа. Выводы. Установлено, что виды и культивары Py ra- саntha одинаково реагируют на освещение. Особи, ко- торые получают максимальное количество света, хоро- шо растут, цветут, плодоносят, формируют характерную форму кроны, что сохраняет общую декоративность. Переносят боковое затенение, при пол ном затенении полностью теряют декоративные свойства. Представи- тели рода Pyraсаntha являются факультатив ными гелио- фитами. Развитие многослой ной плотной абаксиаль- ной палисадной па рен химы и большое количество мел- ких устьиц указывают на ксеромезофитность листа и светолюбие растений. В условиях затенения уменьша- ется количество устьиц на единицу поверхности и ус- тьичный индекс, увеличиваются размеры устьиц. По величине устьичного индекса представители рода явля- ются ксеромезофитами, что позволяет вы ра щивать их в условиях ограниченного полива. Ключевые слова: Pyraсаntha, интенсивность освеще- ния, морфология, анатомическая структура, устьич- ный аппарат. T.V. Kopylova National Dendrological Park Sofiyivka, National Academy of Sciences of Ukraine, Ukraine, Uman LIGHT INFLUENCE ON THE GROWTH AND DEVELOPMENT OF GENUS PYRACANTHA ROEM. REPRESENTATIVES IN CONDITIONS OF RIGHT-BANK OF FOREST-STEPPE OF UKRAINE Objective — to identify the optimal growing conditions of genus Pyracantha Roem. representatives, the light inten- sity influence on the above ground parts growth and ana- tomical structure of leaves were analysed in the conditions of the Right-Bank of Forest-Steppe of Ukraine. Material and methods. The study was conducted by traditional laboratory and field methods in the conditions of the National Dendrological Park Sofiyivka of the NAS of Ukraine. The intensity of illumination was measured by a luxmeter MS 6610. Have been used method G.H. Mo- lot kovsky, classification of M.A. Baranova and B.R. Vasi- lyeva, methodical recommendations of А.Т. Grevtsova and N.A. Ka zanskaya. Results. The relationship between light intensity and value of the shoots growth, bloom and fruiting was revealed. Morphological and anatomical indicators of leaf assimilation and stomatal apparatus of Pyracantha under the different lighting conditions were investigated. The most sensitive to the intensity of illumination was the spongy parenchyma. In all the samples studied, the thickness of all the compo- nents of the sheet increases in the second year. The coef- ficient of palisade is medium and high, the highest — in P. cre nulata (61 %) and R. × ‘Orange Char mer’ (62 %) of the 2nd year of vegetation, the smallest — in P. × ‘Soleil d’Or’ (43 %). The largest number of stomata was recorded per unit surface in P. ‘Orange Charmer’ — 262 pcs. The lar gest number of stomata was recorded per unit surface in P. × ‘Orange Charmer’ — 262 pcs. on the il luminated site, the smallest — in P. × ‘Soleil d’Or’ — 201 pcs. on the shaded area, which indicates a xeromorphic structure of the leaf. Conclusions. During the years under investigation, we found that species and cultivars reacted equally to light- ing. Pyracantha individuals who receive the maximum amount of light grow well, bloom, bear fruit, form the characteristic shape of the crown, thereby preserving the overall ornamentally of the plants. Sufficiently tolerate lateral shading, with complete shading completely lose their decorative properties. When analyzing the biometric indices and anatomical sections of leaf blades, it is estab- lished that of the genus Pyracantha representatives are facultative heliophy tes. The development of multilayered, dense acacias palisade parenchyma, a large number of small stomata points to the xeromezophytality of the leaf and simultaneously indicates the illuminations of the plants. It is established that the conditions of shading re- duce the number of stomata per unit surface, their sizes increase and the stomata index decreases. The stomata index is medium and high, characterizing plants as xer- omesophytes. Open areas were found to be optimal for their growth and development. Key words: Pyracantha, intensity influence, morphology, anatomical structure of the leaf, stomatal apparatus.
id	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-34
institution	Plant Introduction
keywords_txt_mv	keywords
language	English
last_indexed	2025-07-17T12:39:03Z
publishDate	2018
publisher	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	wwwplantintroductionorg/e4/6c50421787fc31daafc639acac210fe4.pdf
spelling	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-342019-11-11T08:15:00Z Light influence on the growth and development of genus Pyracantha Roem. representatives in conditions of Right-Bank of Forest-Steppe of Ukraine Вплив освітлення на ріст і розвиток представників роду Pyracantha Roem. в умовах інтродукції у Правобережному Лісостепу України Kopylova, T.V. Objective – to identify the optimal growing conditions of genus Pyracantha Roem. representatives, the light intensity influence on the above ground parts growth and anatomical structure of leaves were analysed in the conditions of the Right-Bank of Forest-Steppe of Ukraine. Material and methods. The study was conducted by traditional laboratory and field methods in the conditions of the National Dendrological Park Sofiyivka of the NAS of Ukraine. The intensity of illumination was measured by a luxmeter MS 6610. Have been used method G.H. Molotkovsky, classification of M.A. Baranova and B.R. Vasilyeva, methodical recommendations of А.Т. Grevtsova and N.A. Kazanskaya. Results. The relationship between light intensity and value of the shoots growth, bloom and fruiting was revealed. Morphological and anatomical indicators of leaf assimilation and stomatal apparatus of Pyracantha under the different lighting conditions were investigated. The most sensitive to the intensity of illumination was the spongy parenchyma. In all the samples studied, the thickness of all the components of the sheet increases in the second year. The coefficient of palisade is medium and high, the highest – in P. crenulata (61 %) and P. × ‘Orange Charmer’ (62 %) of the 2nd year of vegetation, the smallest – in P. × ‘Soleil d’Or’ (43 %). The largest number of stomata was recorded per unit surface in P. ‘Orange Charmer’ – 262 pcs. The largest number of stomata was recorded per unit surface in P. × ‘Orange Charmer’ – 262 pcs. on the il luminated site, the smallest – in P. × ‘Soleil d’Or’ – 201 pcs. on the shaded area, which indicates a xeromorphic structure of the leaf. Conclusions. During the years under investigation, we found that species and cultivars reacted equally to lighting. Pyracantha individuals who receive the maximum amount of light grow well, bloom, bear fruit, form the characteristic shape of the crown, thereby preserving the overall ornamentally of the plants. Sufficiently tolerate lateral shading, with complete shading completely lose their decorative properties. When analyzing the biometric indices and anatomical sections of leaf blades, it is established that of the genus Pyracantha representatives are facultative heliophytes. The development of multilayered, dense acacias palisade parenchyma, a large number of small stomata points to the xeromezophytality of the leaf and simultaneously indicates the illuminations of the plants. It is established that the conditions of shading reduce the number of stomata per unit surface, their sizes increase and the stomata index decreases. The stomata index is medium and high, characterizing plants as xeromesophytes. Open areas were found to be optimal for their growth and development. Мета – з’ясувати вплив освітлення на морфологію крони, приріст пагонів, інтенсивність цвітіння та плодоношення, анатомічну будову листка, а також морфологічні зміни продихового та асиміляційного апарату листка, продиховий індекс деяких представників роду Pyraсаntha Roem., інтродукованих в умовах Правобережного Лісостепу України. Матеріал та методи. Дослідження проведено традиційними лабораторними та польовими методами в умовах Національного дендрологічного парку “Софіївка” НАН України. Інтенсивність освітлення вимірювали люксметром MS 6610. Використовували методику Г.Х. Молотковського, класифікацію М.Л. Баранової та Б.Р. Васильєва, методичні рекомендації Г.Т. Гревцової і Н.А. Казанської. Результати. Виявлено залежність між інтенсивністю освітлення та кількістю пагонів, приростом однорічних пагонів, формою крони, розвитком генеративних бруньок, цвітінням і плодоношенням. Найчутливішою до інтенсивності освітлення була губчаста паренхіма. В усіх вивчених зразків на 2-й рік збільшується товщина складових листка. Коефіцієнт палісадності – середній і високий, найбільший – у P. crenulata (61 %) та Р. х ‘Orange Charmer’ (62 %) 2-го року вегетації, найменший – у Р. х ‘Soleil d’Or’ 43%. Найбільшу кількість продихів на одиницю поверхні зафіксовано у Р. х ‘Orange Charmer’ (262 шт. на освітленій ділянці), найменшу — у Р. х ‘Soleil d’Or’ (201 шт. на затіненій ділянці), що свідчить про ксероморфну структуру листка. Висновки. Встановлено, що види та культивари Pyraсаntha однаково реагують на освітлення. Особини, які отримують максимальну кількість світла, добре ростуть, цвітуть, плодоносять, формують характерну форму крони, що зберігає загальну декоративність. Переносять бічне затінення, при повному затіненні повністю втрачають декоративні властивості. Представники роду Руracantha є факультативними геліофітами. Найкращими для росту і розвитку інтродуцентів є відкриті місця. Розвиток багатошарової щільної абаксіальної палісадної паренхіми та велика кількість дрібних продихів свідчать про ксеромезофітність листка і світлолюбність рослин. В умовах затінення зменшується кількість продихів на одиницю поверхні та продиховий індекс, збільшуються розміри продихів. За величиною продихового індексу представники роду є ксеромезофітами, що дає змогу вирощувати їх в умовах обмеженого поливу. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2018-03-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/34 10.5281/zenodo.2172560 Plant Introduction; Vol 77 (2018); 32-40 Інтродукція Рослин; Том 77 (2018); 32-40 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377686 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/34/28 Copyright (c) 2018 The Author(s) http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle	Kopylova, T.V. Вплив освітлення на ріст і розвиток представників роду Pyracantha Roem. в умовах інтродукції у Правобережному Лісостепу України
title	Вплив освітлення на ріст і розвиток представників роду Pyracantha Roem. в умовах інтродукції у Правобережному Лісостепу України
title_alt	Light influence on the growth and development of genus Pyracantha Roem. representatives in conditions of Right-Bank of Forest-Steppe of Ukraine
title_full	Вплив освітлення на ріст і розвиток представників роду Pyracantha Roem. в умовах інтродукції у Правобережному Лісостепу України
title_fullStr	Вплив освітлення на ріст і розвиток представників роду Pyracantha Roem. в умовах інтродукції у Правобережному Лісостепу України
title_full_unstemmed	Вплив освітлення на ріст і розвиток представників роду Pyracantha Roem. в умовах інтродукції у Правобережному Лісостепу України
title_short	Вплив освітлення на ріст і розвиток представників роду Pyracantha Roem. в умовах інтродукції у Правобережному Лісостепу України
title_sort	вплив освітлення на ріст і розвиток представників роду pyracantha roem. в умовах інтродукції у правобережному лісостепу україни
url	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/34
work_keys_str_mv	AT kopylovatv lightinfluenceonthegrowthanddevelopmentofgenuspyracantharoemrepresentativesinconditionsofrightbankofforeststeppeofukraine AT kopylovatv vplivosvítlennânarístírozvitokpredstavnikívrodupyracantharoemvumovahíntrodukcííupravoberežnomulísostepuukraíni

Вплив освітлення на ріст і розвиток представників роду Pyracantha Roem. в умовах інтродукції у Правобережному Лісостепу України

Репозитарії

Схожі ресурси