Популяції Iris sibirica L. у Криму

The results of the study of Iris sibirica L. coenopopulations in the Crimean Mountains are elucidated. The Iris sibirica localities in the peninsula are supposed to be an exclave in the whole area. The coenotic conditions of localities, spatial and age structures of coenopopulations, morphometric pa...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2013
Автор:	Podorozhniy, D.S.
Формат:	Стаття
Мова:	Англійська
Опубліковано:	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2013
Онлайн доступ:	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/340
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Plant Introduction
Завантажити файл:

Репозитарії

Plant Introduction

_version_	1860122095384526848
author	Podorozhniy, D.S.
author_facet	Podorozhniy, D.S.
author_sort	Podorozhniy, D.S.
baseUrl_str	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai
collection	OJS
datestamp_date	2019-11-30T13:48:53Z
description	The results of the study of Iris sibirica L. coenopopulations in the Crimean Mountains are elucidated. The Iris sibirica localities in the peninsula are supposed to be an exclave in the whole area. The coenotic conditions of localities, spatial and age structures of coenopopulations, morphometric parameters of Iris sibirica specimens are presented.
doi_str_mv	10.5281/zenodo.1490430
first_indexed	2025-07-17T12:41:47Z
format	Article
fulltext	33ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2013, № 1 УДК 582.579.2:574.3(234.86) Д.С. ПОДОРОЖНИЙ Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України Україна, 01014 м. Київ, вул. Тімірязєвська, 1 ПОПУЛЯЦІЇ IRIS SIBIRICA L. У КРИМУ Висвітлено результати дослідження ценопопуляцій Iris sibirica L. у Гірському Криму. Локалітети виду на пів- острові слід вважати кримським ексклавом в ареалі виду. Наведено дані щодо ценотичних умов місцезростань, просторової та вікової структури популяцій, а також морфометричні параметри особин I. sibirica. Ключові слова: Iris sibirica L., Крим, ексклав, локалітети, ценопопуляції, охорона. © Д.С. ПОДОРОЖНИЙ, 2013 Iris sibirica L. — євросибірсько-кавказький вид, поширений в Україні на південній межі ареалу і занесений до 3-го видання «Черво- ної книги» як рідкісний [8]. Вид приуроче- ний до вологих лучних місцезростань пере- важно по заплавах великих і середніх річок у рівнинній частині країни. Більшість його локалітетів в Україні розташовані на По- ліссі, дещо рідше вид трапляється в Лісо- степу, а також по берегах Дніпра в північ- ній частині Степової зони [4]. Цю хорологіч- ну схему поширення I. sibirica наведено у 3-му томі «Флори УРСР» [7] і у деяких ін- ших працях [2, 3, 6, 7]. Південна межа по- ширення I. sibirica в Україні логічно продо- вжується східніше — в межах європейської частини Росії і переважно проходить уздовж південного краю Лісостепової зони. Півден- ніше східноєвропейської межі ареалу біль- шість локілітетів I. sibirica були відомі лише на Кавказі. Їх можна вважати кавказьким ексклавом виду, який багато авторів трак- тують як «кавказько-малоазійський» [8]. Після видання «Флори УРСР» суттєвим до- повненням відомостей про поширення виду в Україні станом на 1991 р. стала пуб лікація В.М. Голубєва, в якій уперше I. sibirica на- водиться для флори Криму [1]. Автор ана- лізує флористичний склад виявленого міс- цезростання I. sibirica на Дол гору ківській яйлі та деякі фактори і висловлює припу- щення, що цей локалітет виду з’явився в процесі природного флорогенезу в плей- стоцені і голоцені або був занесений водо- плавними птахами в останні тисячоліття голоцену. На підставі результатів комплексного дослідження I. sibirica протягом 2005– 2012 рр. ми підтвердили, що південна межа суцільного ареалу виду в Україні прохо- дить по умовній лінії Чернівці — Хмель- ницький — Вінниця — Черкаси — Дніпро- петровськ — Харків [4]. Межа ареалу I. si- birica зумовлена вузькою екологічною амплітудою виду і відсутністю на півдні України відповідних умов місцезростань. Проте факт зростання I. sibirica в Криму становить значний науковий інтерес і по- требує детального вивчення. В зв’язку з цим нами проведено хорологічні і популя- ційні дослідження I. sibirica в Криму та проаналізовано місце кримських локаліте- тів виду в загальній схемі ареалу виду. Об’єкт і методи Об’єктом дослідження були ценопопуляції I. sibirica в локалітетах на Кримському пів- острові. Ми підтвердили факт зростання виду на Долгоруківській яйлі, а також впер- ше описали 2 нові місцезнаходження I. sibi- rica в Криму (рис. 1). Експедиційні виїзди здійснено у 2009 р. У процесі польових до- сліджень використано загальноприйняті ме- тоди вивчення морфологічних особливостей рослин, вікової та просторової структури популяцій [5]. Під час дослідження вікової 34 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2013, № 1 Д.С. Подорожний структури популяцій I. sibirica за загально- прийнятими методиками [5] та власними спостереженнями виявлено імматурні (im), віргінільні (v) та генеративні (g 1 , g 2 , g 3 ) осо- бини виду. Облік проводили на ділянках розміром 10×10 м. Для уточнення географіч- них координат локалітетів I. sibirica викорис- тано GPS-навігатор Garmin Etrex Summit. Як картосхеми розміщення досліджених локалітетів та популяцій I. sibirica викорис- тано військові топографічні карти Гене- рального штабу 1988 р. видання в масштабі 1:1 000 000 та 1:500 000. Назви видів наведе- но за зведенням С.Л. Мосякіна та М.М. Фе- дорончука [11]. Автор висловлює вдячність д.б.н. В.П. Ісі- кову та Т.С. Багацькій за сприяння в дослі- дженні локалітетів I. sibirica. Результати та обговорення Під час польових досліджень у 2009 р. ми підтвердили місцезнаходження Iris sibi- rica на Долгоруківській яйлі (АР Крим, Сімферопольський р-н, с. Перевальне, га- лявина на захід від г. Буки; Д.С. Подорож- ний, 08.06.2009, KWHA), наведене В.М. Го- лу бєвим [1]. Координати локалітету: N 44º 50.635' E 034º 24.205' (рис. 1, локалітет № 1). I. sibirica приурочений до незалісне- ної заболоченої западини діаметром близь- ко 300 м на південній околиці Долгоруків- ської яйли на висоті 975 м н. р. м. З трьох боків западина оточена корінним буково- гра бо вим лісом, а з південного боку і част- ково — із західного — 50–60-річним наса- дженням Picea abies (L.) H. Karst., яке від- межовує ділянку від яйли. На даний час у цьому насадженні спостерігається значний відпад дерев ялини. Рослинний покрив западини представ- лений лучними і лучно-болотними видами. Розсіяно трапляються невеликі зарості та поодинокі особини Salix caprea L., S. purpu- rea L. та S. rosmarinifolia L. У центральній (заболоченій) частині западини травостій представлений переважно щільнодернис- тими видами родів Juncus і Carex, між кур- тинами яких надлишкова волога утриму- ється протягом усього вегетаційного сезо- ну. Популяція I. sibirica у вигляді вузької дугоподібної смуги шириною до 30 м розмі- щена у периферійній менш вологій частині западини на південному та східному її боці (рис. 2). Фітоценотичні умови місцезростання I. sibirica в цьому локалітеті описано В.М. Голубєвим, який наводить у складі лучної рослинності 7 домінуючих видів. За нашими дослідженнями, за 20 років, які минули, флористичний склад рослинного покриву не зазнав суттєвих змін. Більшість особин I. sibirica приурочені до лучного травостою з проективним покриттям 90– 100%, в якому домінують Agrostis gigantea Roth, Alchemilla tytthantha Juz. і Bistorta officinalis Delarbre зі значною участю Ga- lium rubioides L. (= G. articulatum Lam.). Fi- lipendula ulmaria (L.) Maxim. у масовій кількості відзначено лише на невеликій ді- лянці у південній частині западини (хоча В.М. Голубєв зазначав, що куртини цього виду трапляються по всій периферійній частині западини). З інших наведених рані- ше домінантів травостою Carex panicea L. росте на вологіших ділянках, а Calamagro- Рис. 1. Картосхема географічного поширення Iris sibirica L. в Гірському Криму: 1–3 – локалітети 35ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2013, № 1 Популяції Iris sibirica L. у Криму stis epigeios (L.) Roth — на сухіших. На та- ких ділянках куртини I. sibirica трапляють- ся значно рідше. Особини I. sibirica в цій популяції зрос- тають у складі шести груп розміром від 5×5 до 30×20 м (див. рис. 2). Генеративні особи- ни виду добре розвинені, їхні морфо- метричні параметри наближені до мак- симальних значень (табл. 1). У більшості молодих і зрілих генеративних особин квіт коносні стебла досягають висоти 120 см. Листки на вегетативних стеблах 90 см зав- довжки та до 1,5 см завширшки (рис. 3). У третій групі особин відзначено 6 старих ге- неративних куртин зі значною (до 500) кількістю стебел. П’ята група складається з дев’яти куртин діаметром до 1,5 м з мак- симальною кількістю стебел (до 1500). У де- яких з них відзначено зону дезінтеграції [10] (вільна від стебел зона в центрі курти- ни, яка виникає внаслідок відмирання ко- реневища у цій частині). У ній зростають Alchemilla tytthantha та інші види рослин. Такі куртини мають розпушену структуру і невелику кількість (до 50) порівняно неви- соких (до 60 см) квітконосів, що вказує на їх субсенільний стан. Імовірно, п’ята група особин I. sibirica є найстаршою в цій попу- ляції. Просторове розміщення різновікових особин I. sibirica в межах окремих груп кур- тин (рис. 4, А) порівняно рівномірне. І хоча умови для зростання виду на Долгоруків- ській яйлі сприятливі на відносно невели- кій площі, I. sibirica має стійкі позиції у фі- тоценозі. Середньопопуляційна щільність особин виду становить 1–2 особини на 1 м2. За віковою структурою (рис. 5) популяція I. sibirica на Долгоруківській яйлі є повноста- новою, зрілою, нормального типу: по 30% особин перебувають на прегенеративній, мо- лодій генеративній та середній генеративній стадіях розвитку. Це свідчить про перева- жання щорічного насіннєвого розмноження у популяції та її гомеостатичність. На час дослідження більшість генера- тивних особин виду перебували у фазі цві- Таблиця 1. Морфологічні параметри зрілих генеративних особин (g2) Iris sibirica в досліджених ценопопуляціях Показник Ценопопуляція № 1 ( Д о л го р у к ів - с ь к а я й л а ) № 2 ( г. П ів н іч н а Д е м е р д ж і) № 3 ( Д е м е р д ж і- Я й л а ) Кількість стебел, шт. 200–500 20–100 150–300 Довжина листків, см 60–80 20–40 40–60 Ширина листків, см 1,0–1,5 0,8–1,0 1,0–1,2 Кількість квітко но- сів, шт. 40–60 2–12 20–40 Висота квітконосів, см 100–120 40–60 70–80 Кількість квіток у суцвітті, шт. 3–5 – – Кількість плодів у суцвітті, шт. – 0–1 2–3 Рис. 2. Картосхема розміщення популяції Iris sibiri- ca на Долгоруківській яйлі: 1–6 – групи особин виду тіння і лише у другій групі, приуроченій до зволоженішої ділянки, генеративні особи- ни перебували у стадії бутонізації (рис. 6). На більшій частині цієї популяції ми не зафік сували значного антропогенного впли- ву за винятком того, що західну частину 36 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2013, № 1 Д.С. Подорожний На підставі порівняння наших даних з геоботанічним описом цієї ділянки В.М. Го- лубєва ми дійшли висновку про відносну стабільність ценотичних та екологічних умов. Насамперед це стосується режиму зволо- ження протягом останніх 20 років. Висока життєвість особин I. sibirica та аналіз попу- ляційної структури свідчать про оптимальні умови зростання виду в цій популяції. Під час польових досліджень ми вияви- ли два нові місцезнаходження виду на хребті Демерджі-Яйла (див. рис. 1, локалі- тети № 2 і 3). Перше з них (локалітет № 2) — на північному схилі г. Північна Де- мерджі на відстані близько 500 м від вер- шини. Координати локалітету: N 44º 47.073' E 034º 23.351'. Він розміщений на висоті близько 1260 м н. р. м. Місцезростання I. si- birica приурочене до вирівняної терасопо- дібної ділянки, яку оточують невеликі за- глибини, по яких відбувається стікання води з вершини гори (рис. 7). Ценопопуляція виду складається з двох локусів, більший з них має розмір 12×7 м. У рослинному покриві ділянки з проектив- ним покриттям 70% домінують Geranium sanguineum L., Phleum phleoides (L.) H. Karst. та Festuca rupicola Heuff. Висота травостою досягає 60 см. У табл. 2 наведено видовий склад ценозу (польовий опис № 39). У меж- ах цього локусу ми нарахували 35 різнові- кових куртин I. sibirica. Морфометричні по- казники особин виду в локусі (див. табл. 1) характеризуються невеликими значення- ми. Лише 5 куртин мали квітконоси до 70 см заввишки в кількості 2–15 шт. На квітконосі відзначено 1, рідше — 2 насіннєві коробоч- ки, які при візуальному обстеженні вияви- лися виповненими не більше ніж на 30%. За 100 м вниз по схилу від першого локусу ми виявили ще 2 невисокі куртини I. sibirica діаметром по 80 см кожна, які мали по 5 квіто- носів з 1 плодом чи без. Листки довжиною по 20–50 см були підсохлими на 50%. У травостої ділянки домінували Geranium sanguineum, Festuca pratensis Huds., Phleum phleoides та Carex humilis Leys. (див. табл. 2, опис № 38). Рис. 3. Квітучі рослини Iris sibirica на Долгоруків- ській яйлі Рис. 4. Просторова структура ценопопуляцій Iris sibirica: A — популяція № 1; B — популяція № 2; C — загальна план-схема популяції № 3; D — по- пуляція № 3; 5 — ґрунтова дорога. Вікові групи особин: 1 — старі генеративні; 2 — зрілі генератив- ні; 3 — молоді генеративні; 4 — прегенеративні западини водії легких транспортних засо- бів періодично використовують як об’їзд- ний шлях, унаслідок чого куртини I. sibirica у першій–четвертій групах пошкоджують- ся та витоптуються під час цвітіння, окремі рослини викопують. 37ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2013, № 1 Популяції Iris sibirica L. у Криму Таблиця 2. Флористичний склад угруповань з участю Iris sibirica в локалітетах Гірського Криму Вид Г іг р о - м о р ф а Локалітет № 2 (г. Північна Демерджі) Локалітет № 3 (Демерджі-Яйла) № 38 № 39 № 42 № 43 Carex humilis Leys к 5 + 10 – Festuca pratensis Huds. см 15 – – – F. rupicola Heuff. ск – 5 15 + Geranium sanguineum L. м 20 15 + 10 Linaria vulgaris Mill. см – + 5 5 Phleum phleoides (L.) H. Karst. ск 10 10 + 20 Achillea setacea Waldst. & Kit ск – + – – Alchemilla lithophila Juz. ск + – – – Allium paniculatum L. к + + – – Betonica officinalis L. м – + – + Bistorta officinalis Delarbre м – – + – Bupleurum falcatum L. ск – + + – Carex pallescens L. см + – – + Carlina vulgaris L. ск + – + – Centaurea jacea L. см – – + – Cerastium biebersteinii DC. ск + + + – Clinopodium vulgare L. см – + – – Cotoneaster integerrimus Medik. ск + – – – Filipendula vulgaris Moench см – – + + Fragaria viridis Duchesne м – – + – Galium verum L. ск – – + + Gentiana cruciata L. м – + + – Gentianella amarella (L.) Borner см – – + – Helianthemum grandiflorum (Scop.) DC. к – + – – Helichrysum arenarium (L.) Moench к – – + – Hypericum perforatum L. см + – – – H. tauricum R. Keller ск – + – – Inula aspera Poir. к + – – – Lathyrus pratensis L. см + – + – Iris sibirica L. гм + + + + Luzula campestris (L.) DC. см – – + – Origanum vulgare L. см + – – – Pilosella officinarum F.Schultz & Sch. Bip см + – – – P. procera (Fr.) F. Schultz & Sch. Bip ск – + + + Polygonatum odoratum (Mill.) Druce см + – – – Potentilla umbrosa Steven см + – + – Primula acaulis (L.) L. м – – + – Prunella grandiflora (L.) Scholl. м + + – – Pyrethrum corymbosum (L.) Scop. см + – – – Rhinanthus aestivalis (N. Zinger) Schischk. & Serg. см + + + – Rosa rubiginosa L. ск – – + – Rubus caesius L. см + – – – Scabiosa ucranica L. ск – – + – Solidago virgaurea L. см – + + + Stachys germanica L. ск + – – – Thalictrum minus L. ск – – + + Trifolium alpestre L. см + – + – Urtica dioica L. м – + – – Veronica chamaedrys L. м – – – + V. gentianoides Vahl см + – – – Viola canina L. м + – – + Примітка: к — ксерофіт, ск — субксерофіт, см — субмезофіт, м — мезофіт, гм — гігромезофіт. 38 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2013, № 1 Д.С. Подорожний невідповідність даних умов еколого-цено- тич ному оптимуму зростання виду. Інше місцезнаходження Iris sibirica (див. рис. 1, локалітет № 3) виявлене нами на вирівненій частині Демерджі-Яйли при- близно за 3 км східніше за наведене вище. Воно розташоване з обох боків дороги, яка веде від яйли Тирке до г. Південна Демер- джі. Координати локалітету: N 44º 47.565' E 034º 25.597', висота — близько 1200 м н. р. м. Загальна площа ценопопуляції стано- вить близько 1 га. Відзначено понад 60 різ- новікових куртин, більша частина з яких згруповані по 3–15 куртин (див. рис. 4, C). Рослинний покрив у межах ценопопуляції представлений мозаїчним травостоєм з участю окремих чагарникових видів. Так, на ділянці за 40 м від дороги на її східній обочині у травостої з проективним покрит- тям 60% та висотою 20–50 см домінують Festuca rupicola, Carex humilis та Linaria vulgaris Mill. (див. табл. 2, опис № 42). З протилежного боку дороги, за 10 м від неї у травостої з проективним покриттям 70% і висотою до 50 см домінують Phleum phleo- ides, Geranium sanguineum та Linaria vul- garis (див. табл. 2, опис № 43). За відношен- ням до вологості види розподілилися та- ким чином: 2 ксерофіти, 10 субксерофітів, 10 субмезофітів і 5 мезофітів на першій ді- лянці та 5 субксерофітів, 4 субмезофіти і 4 мезофіти — на другій. Такий видовий склад ценозу свідчить про порівняно ксе- ротизований характер і не є типовим для місце зростань виду. Морфометричні параметри особин I. si- birica в цій ценопопуляції (див. табл. 1) ха- рактеризуються невеликими значеннями порівняно з рослинами на Долгоруківській яйлі, проте вони значно перевищують від- повідні параметри рослин з місцезростання на г. Північна Демерджі. Той факт, що на генеративному стеблі в особин виду з Демерджі-Яйли зав’язуються 2–3, рідше — 1 коробочка (рис. 8), свідчить про порівня- но сприятливі екологічні умови зростання I. sibirica в цьому локалітеті. Рис. 5. Вікові спектри ценопопуляцій Iris sibirica: 1–3 — локалітети. Вікові групи особин: im — імма- турні; v — віргінільні; g 1 — молоді генеративні; g 2 — зрілі генеративні; g 3 — старі генеративні Показовим є розподіл зазначених видів рослин у межах обох локусів за відношен- ням до вологи. З видів, які зростають у тра- востої першої ділянки, 3 належать до групи ксерофітів, 7 — до субксерофітів, 4 — до субмезофітів і 5 — до мезофітів. На другій ділянці зафіксовано 3 ксерофіти, 6 субксе- рофітів, 13 субмезофітів і 3 мезофіти. Поді- бний видовий склад місцезростання є нети- повим для загалом гігромезофітного I. si bi- rica. Просторова структура цієї ценопопуля- ції I. sibirica (див. рис. 4, B) порівняно нео- днорідна і характеризується груповим роз- міщенням особин півників. Щільність зрос- тання порівняно невисока і в середньому становить менше ніж 1 особина / м2. У віко- вій структурі популяції (див. рис. 5) відсутні імматурні особини та абсолютно переважає частка молодих генеративних особин, що вказує на низький рівень насіннєвого роз- множення та порівняно невеликий період існування рослин I. sibirica. Цю популяцію можна схарактеризувати як умовно непо- вностанову зрілу регресивного типу. Цено- тична характеристика, а також морфоме- тричні показники окремих його особин і структура популяції в цілому свідчать про 39ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2013, № 1 Популяції Iris sibirica L. у Криму Для просторової структури ценопо пу ля- ції I. sibirica на Демерджі-Яйлі (див. рис. 4, D) характерне групове розміщення особин виду. Середня щільність популяції I. sibirica становить менше ніж 1 особина / м2. У віко- вій структурі цієї ценопопуляції переважає частка молодих генеративних особин виду, що свідчить про циклічність насіннєвого розмноження I. sibirica. Популяцію з таким спектром можна схарактеризувати як пов- ностанову зрілу нормального типу. Позиції I. sibirica у фітоценозі порівняно стійкі, проте через розміщення популяції обабіч дороги вона перебуває під негатив- ним антропогенним впливом. Окремі кур- тини I. si birica періодично затоптуються. Відзначено викопування рослин у межах популяції. Результати наших досліджень свідчать, що просторова структура та щільність по- пуляцій I. sibirica в Криму суттєво відрізня- ються залежно від еколого-ценотичних умов місцезростань. Аналіз просторової структу- ри показав, що популяція на Долгоруків- ській яйлі тривалий час займає обмежену територію і є гомеостатичною. Популяція виду на Демерджі-Яйлі є гомеостатичною, проте умови цього місцезростання не від- повідають умовам еколого-ценотичного оп- тимуму зростання I. sibirica. Популяція на Рис. 6. Куртини Iris sibirica на Довгоруківській яйлі на початку вегетації Рис. 7. Умови місцезростання Iris sibirica на схилі г. Північна Демерджі (обведено ділянки, де виявле- но особини виду) Рис. 8. Рослини Iris sibirica на Демерджі-Яйлі у пе- ріод плодоношення г. Північна Демерджі є неповностановою, регресивною, їй загрожує зникнення. Наявність ізольованих ценопопуляцій I. sibirica на Демерджі-Яйлі та на межі яйл Довгоруківська і Тирке є цікавим фактом і суттєво доповнює інформацію про поши- рення виду в Україні. Не виключено, що наведені три ценопопуляції I. sibirica для Криму є не єдиними, тому потрібні подальші дослідження для виявлення нових локалі- тетів цього рідкісного виду. З огляду на значну ізольованість ценопопуляцій від основного ареалу виду в Україні та на високу 40 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2013, № 1 Д.С. Подорожний декоративність I. sibirica ми плануємо нау- ково обґрунтувати створення нових об’єктів природно-заповідного фонду. Локалітети I. sibirica в Криму відмежовані від найближчих місцезнаходжень основного ареалу виду в Україні диз’юнкцією в 500 км і утворюють кримський ексклав. Гербарні збори передано до гербарних фондів НБС ім. М.М. Гришка НАН України (KWHA) та Інституту ботаніки ім. М.Г. Хо- лодного НАН України (KW). 1. Голубев В.Н. Новые для флоры Крыма виды цветковых растений // Ботан. журн. — 1991. — 76, № 11. — С. 1614–1616. 2. Определитель высших растений Крыма / Под. ред. Н.И. Рубцова. — Л.: Наука, 1972. — 550 с. 3. Определитель высших растений Украины / Д.Н. Доброчаева, М.И. Котов, Ю.Н. Прокудин и др. — К.: Наук. думка, 1987. — С. 404. 4. Подорожний Д.С. Географічне поширення Iris sibirica L. в Україні // Інтродукція рослин. — 2012. — № 1. — С. 29–36. 5. Уранов А.А., Смирнова О.В. Классификация и основные черты развития популяций многолетних растений // Бюл. МОИП Отд. биол. — 1969. — 74, № 1. — С. 119–134. 6. Федченко Б.А., Флеров А.О. Флора европейской России. — СПб.: Изд. А.Ф. Девриена, 1910. — С. 260–261. 7. Фомін О.В., Бордзіловський Є.І. Родина пів- никові — Iridaceae Lindl. // Флора УРСР. — К.: Вид-во АН УРСР, 1950. — Т. 3. — С. 276–312. 8. Цвелев Н.Н. Сем. Iridaceae Juss. // Флора европейской части СССР. — Л.: Наука, 1979. — Т. 4. — С. 292–311. 9. Червона книга України. Рослинний світ / За ред. Я.П. Дідуха. — К.: Глобалконсалтинг, 2009. — С. 132. 10. Kostrakiewicz K. Analiza struktury prze- strzennej populacji Iris sibirica (Iridaceae) na stano- wisku w Stanisławicach koło Bochni // Fragmenta Floristica et Geobotanica Polonica, Kraków. — 2000. — N 7. — S. 209–214. 11. Mosyakin S.L., Fedoronchuk M.M. Vascular Plants of Ukraine a nomenclatur checklist. — K., 1999. — XXIII+346 p. Рекомендував до друку П.Є. Булах Д.С. Подорожный Национальный ботанический сад им. Н.Н. Гришко НАН Украины, Украина, г. Киев ПОПУЛЯЦИИ IRIS SIBIRICA L. В КРЫМУ Освещены результаты исследования ценопопуля- ций Iris sibirica L. в Горном Крыму. Локалитеты вида на полуострове следует считать крымским эксклавом в ареале вида. Приведены данные о цено- тических условиях местообитаний, пространствен- ной и возрастной структуре популяций, морфомет- рические параметры особей I. sibirica. Ключевые слова: Iris sibirica L., Крым, эксклав, локалитеты, ценопопуляции, охрана. D.S. Podorozhniy M.M. Gryshko National Botanical Gardens, National Academy of Sciences of Ukraine, Ukraine, Kyiv THE POPULATIONS OF IRIS SIBIRICA L. IN THE CRIMEA The results of the study of Iris sibirica L. coenopopu- lations in the Crimean Mountains are elucidated. The Iris sibirica localities in the peninsula are sup- posed to be an exclave in the whole area. The coenot- ic conditions of localities, spatial and age structures of coenopopulations, morphometric parameters of Iris sibirica specimens are presented. Key words: Iris sibirica L., Crimea, exclave, localities, coenopopulations, conservation.
id	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-340
institution	Plant Introduction
keywords_txt_mv	keywords
language	English
last_indexed	2025-07-17T12:41:47Z
publishDate	2013
publisher	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	wwwplantintroductionorg/5d/c506fe2da0d58481b3c5de6e796f475d.pdf
spelling	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-3402019-11-30T13:48:53Z The populations of Iris sibirica L. in the Crimea Популяції Iris sibirica L. у Криму Podorozhniy, D.S. The results of the study of Iris sibirica L. coenopopulations in the Crimean Mountains are elucidated. The Iris sibirica localities in the peninsula are supposed to be an exclave in the whole area. The coenotic conditions of localities, spatial and age structures of coenopopulations, morphometric parameters of Iris sibirica specimens are presented. Висвітлено результати дослідження ценопопуляцій Iris sibirica L. у Гірському Криму. Локалітети виду на півострові слід вважати кримським ексклавом в ареалі виду. Наведено дані щодо ценотичних умов місцезростань, просторової та вікової структури популяцій, а також морфометричні параметри особин I. sibirica. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2013-03-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/340 10.5281/zenodo.1490430 Plant Introduction; Vol 57 (2013); 33-40 Інтродукція Рослин; Том 57 (2013); 33-40 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377755 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/340/323 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle	Podorozhniy, D.S. Популяції Iris sibirica L. у Криму
title	Популяції Iris sibirica L. у Криму
title_alt	The populations of Iris sibirica L. in the Crimea
title_full	Популяції Iris sibirica L. у Криму
title_fullStr	Популяції Iris sibirica L. у Криму
title_full_unstemmed	Популяції Iris sibirica L. у Криму
title_short	Популяції Iris sibirica L. у Криму
title_sort	популяції iris sibirica l. у криму
url	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/340
work_keys_str_mv	AT podorozhniyds thepopulationsofirissibiricalinthecrimea AT podorozhniyds populâcííirissibiricalukrimu AT podorozhniyds populationsofirissibiricalinthecrimea

Популяції Iris sibirica L. у Криму

Репозитарії

Схожі ресурси