Особливості біохімічного складу плодів різних видів плодових рослин, інтродукованих на південному сході України. Повідомлення 1. Вміст аскорбінової кислоти
The data about content of ascorbic acid in fruits of 82 species of fruit plants under the conditions of a South-East of Ukraine are presented. Species accumulating high quantities of ascorbic acid are determined. There are Rosa majalis – 458.1 mg/100 g (up to 843.0), Chaenomeles spp. – about 100.0...
Gespeichert in:
| Datum: | 2007 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Englisch |
| Veröffentlicht: |
M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
2007
|
| Online Zugang: | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/810 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Plant Introduction |
| Завантажити файл: |  |
Institution
Plant Introduction| _version_ | 1860124025254051840 |
|---|---|
| author | Mezhenskyj, V.M. Mozhajeva, L.L. Mezhenska, L.O. |
| author_facet | Mezhenskyj, V.M. Mozhajeva, L.L. Mezhenska, L.O. |
| author_sort | Mezhenskyj, V.M. |
| baseUrl_str | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2019-12-26T13:03:21Z |
| description | The data about content of ascorbic acid in fruits of 82 species of fruit plants under the conditions of a South-East of Ukraine are presented. Species accumulating high quantities of ascorbic acid are determined. There are Rosa majalis – 458.1 mg/100 g (up to 843.0), Chaenomeles spp. – about 100.0 (up to 293.9), Shepherdia argentea – 113.1 (up to 169.0), Ribes nigrum – 97.7 (up to 124.1), Hippophaё rhamnoides – 56.9 mg/100 g (up to 169.0). |
| doi_str_mv | 10.5281/zenodo.2565474 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:45:56Z |
| format | Article |
| fulltext |
85ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2007, № 2
Людський організм у процесі еволюції втра�
тив здатність до біосинтезу аскорбінової
кислоти (АК) [7]. Головним джерелом отри�
мання цього вітаміну є свіжі плоди та овочі,
тому одним із завдань садівництва є розши�
рення сортименту плодових рослин шляхом
введення в культуру нових видів з високим
вмістом АК у плодах.
З цією метою було проаналізовано плоди
рослин колекції нетрадиційних плодових
культур, створеної на Артемівській дослід�
ній станції розсадництва Інституту садівни�
цтва УААН, яка є складовою частиною ко�
лекцій Національного центру генетичних
ресурсів рослин України. Для порівняння
використовували плоди традиційних пло�
дових культур, сорти яких включені до Ре�
єстру сортів рослин України і які вирощу�
ються на дослідній станції. Вміст АК визна�
чали йодометричним методом [11]. Усього
було проаналізовано 756 зразків 82 видів,
що належать до родин Berberidaceae Juss.,
Cornaceae Dumort., Elaegnaceae Juss., Gros�
sulariaceae DC., Moraceae Link та Rosaceae
Adans., nom. cons. (див. таблицю). Роди Ribes
L. і Prunus L. ми розглядаємо sensu stricto,
визнаючи як окремі роди ×Armeniaco�pru�
nus Cinovs., Cerasus Mill., ×Сydolus I.Ru�
denk., Grossularia Mill., ×Louiserasus Mezh.,
Microcerasus Webb. emend Spach, Padus
Mill., ×Prunorasus Mezh., ×Ribelaria Mezh.
[8]. Назви видів інших родів наведено за
Г. Крюссманом [13].
Клімат південного сходу України — кон�
тинентальний з вираженими посушливо�
суховійними явищами. Артемівський район
є недостатньо вологим — гідротермічний
коефіцієнт > 0,9. За рік випадає в середньо�
му 500 мм опадів, у тому числі за період з
температурою понад 10 °С 280 мм. Кількість
опадів значно коливається по роках. Трива�
лість періоду з температурою повітря по�
над 10 °С становить 170 діб, сума активних
температур за цей період сягає 2930 °С. Аб�
солютний річний максимум температури
повітря — 40 °С, а абсолютний мінімум —
–36 °С. Зимам притаманні часті і тривалі
відлиги [1].
Ураховуючи значну мінливість плодів за
вмістом АК [7, 9, 10], ми пропонуємо оціню�
вати вміст вітаміну С (аскорбінової кислоти)
за такою шкалою:
1�й клас — виключно низький вміст АК
(< 2,0 мг/100 г);
УДК 582.6/.9: 634.1/7: 581.192.4 (477.60)
В.М. МЕЖЕНСЬКИЙ, Л.Л. МОЖАЄВА, Л.О. МЕЖЕНСЬКА
Артемівська дослідна станція розсадництва Інституту садівництва УААН
Україна, 84571 Донецька обл., Артемівський р�н, с. Опитне, вул. Ілліча, 7
ОСОБЛИВОСТІ БІОХІМІЧНОГО СКЛАДУ ПЛОДІВ РІЗНИХ ВИДІВ
ПЛОДОВИХ РОСЛИН, ІНТРОДУКОВАНИХ НА ПІВДЕННОМУ
СХОДІ УКРАЇНИ. Повідомлення 1. ВМІСТ АСКОРБІНОВОЇ
КИСЛОТИ
Наведено дані щодо вмісту аскорбінової кислоти в плодах 82 видів плодових рослин, які культивують на південному
сході України. Визначено види, що нагромаджують велику кількість аскорбінової кислоти. Це, зокрема, Rosa majalis
— 458,1 мг/100 г (до 843,0), Chaenomeles spp. — близько 100,0 (до 293,9), Shepherdia argentea — 113,1 (до 169,0), Ribes
nigrum — 97,7 (до 124,1), Hippophaё rhamnoides — 56,9 мг/100 г (до 169,0).
© В.М. МЕЖЕНСЬКИЙ, Л.Л. МОЖАЄВА, Л.О. МЕЖЕНСЬКА, 2007
ФФiiззiiооллооггоо��ббiiооххiiммiiччннii ддооссллiiдджжеенннняя
уу ббооттааннiiччнниихх ссааддаахх ii ддееннддррооппааррккаахх
86 ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2007, № 2
ВВ..ММ.. ММеежжееннссььккиийй,, ЛЛ..ЛЛ.. ММоожжааєєвваа,, ЛЛ..ОО.. ММеежжееннссььккаа
2�й клас — дуже низький (2,0—5,0 мг/100 г);
3�й клас — низький (5,1—10,0 мг/100 г);
4�й клас — нижчий за середній (10,1—
25,0 мг/100 г);
5�й клас — середній (25,1—50,0 мг/100 г);
6�й клас — вищий за середній (50,1—
150,0 мг/100 г);
7�й клас — високий (150,1—350,0 мг/100 г);
8�й клас — дуже високий (350,1—
900,0 мг/100 г);
9�й клас — виключно високий (> 900,0 мг/
100 г).
Вживання в їжу 100 г плодів із середнім
вмістом АК задовольняє половину добової
норми вітаміну С для людини.
Усі представники родини Berberidaceae
— види Berberis L. та Mahonia aquifolium
нагромаджують у плодах АК у кількості,
нижчій за середню, тоді як Cornus mas (Cor�
naceae) та Morus alba (Moraceae) у середній
кількості. Серед представників родини Ela�
egnaceae Elaeagnus multiflora та E. angusti�
folia var. orientalis мають низький вміст АК
у плодах, а Hippophaё rhamnoides та She�
pherdia argentea — вищий за середній.
Представники родини Grossulariaceae та�
кож відрізняються за вмістом АК: Grossu�
laria reclinata нагромаджує її у кількості
меншій за середню, Ribes aureum — у се�
редній кількості, ×Ribelaria culverwellii і
Ribes nigrum — у вищій за середню.
У плодах представників підродини Ma�
loideae родини Rosaceae — Malus ×domes�
tica, Mespilus germanica, ×Cydolus rudenko�
ana, ×Pyronia veitchii, Pyrus pyrifolia — ду�
же низький вміст АК, у ×Crataegosorbus
miczurinii, ×Sorbaronia fallax — низький, у
видів Amelanchier Medik., Cotoneaster suba�
cutus, ×Sorbocotoneaster pozdnjakovii, Sor�
bus hybrida — нижчий за середній. Проа�
налізовані види Crataegus L. відрізняються
за вмістом АК, серед них є представники
всіх вищезазначених груп. Середнім вмі�
стом АК характеризуються плоди Sorbus
sambucifolia та S. aucuparia. Вищу за серед�
ню кількість нагромаджують плоди S. po�
huashanensis та види Chaenomeles Lindl.,
окремі зразки якого мають високий вміст
АК.
Дуже низький вміст АК притаманний
плодам Microcerasus glandulosa, Padus vir�
giniana та Prunus salicina. Плоди районова�
них сортів традиційних кісточкових куль�
тур — Cerasus avium і Prunus domestica, як
і нової культури — ×Armeniaco�prunus
dasycarpa, мають низький вміст АК. Нижчу
за середню кількість АК містять плоди
Cerasus vulgaris, Microcerasus besseyi і M.
tomentosa та їх гібридів ×Prunorasus і ×Lo�
uiserasus. Середнім вмістом АК характери�
зуються плоди Prinsepia sinensis та Padus
serotina, які є найбільш С�вітамінними у
підродині Prunoideae.
У підродині Rosoideae у плодах як тра�
диційної плодової культури — Rubus idaeus,
так і R. occidentalis вміст АК нижчий за се�
редній, а в плодах Fragaria ×ananassa — се�
редній, тоді як у плодах Duchenea indica —
низький. Шипшина, плоди якої мають дуже
високий вміст АК, не має собі рівних серед
плодових рослин за цим показником.
Слід зазначити, що наші дані щодо вмі�
сту АК у плодах відрізняються від даних
інших дослідників. Так, в умовах Києва сор�
ти дерену місцевої селекції містять АК
13,2—35,8 мг/100 г [10], 68,6—99,8 [3] або
110,3—193,1 мг/100 г [4], а хеномелесу —
17,6—34,5 [10], 202,6—360,8 мг/100 г [4], що
перевищує аналогічні показники сортів в
умовах південного сходу України. Також
привертає увагу наявність значних розбіж�
ностей у даних різних дослідників з одного
регіону. Це може бути зумовлено, зокрема,
генотиповими особливостями самих рослин
та впливом умов їх зростання та кліматич�
них умов на нагромадження АК. Низька
кількість опадів під час достигання плодів
призводить до зменшення нагромадження
АК. Впливає на вміст АК у плодах також
ступінь їх зрілості [2, 5, 6, 10, 12].
Дослідження біохімічного складу плодів
значної кількості видів було проведено
В.П. Петровою, яка вивчала плоди з різних
регіонів країни, а також проаналізувала
87ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2007, № 2
ООссооббллииввооссттіі ббііооххііммііччннооггоо ссккллааддуу ппллооддіівв ррііззнниихх ввииддіівв ппллооддооввиихх ррооссллиинн,, ііннттррооддууккоовваанниихх ннаа ппііввддееннннооммуу ссххооддіі......
Родина,
підродина
Вид, сорт
К
іл
ь
к
іс
т
ь
з
р
а
з
к
ів
Аскорбінова кислота,
мг/100 г
min–max M±m
Вміст аскорбінової кислоти в плодах деяких видів
плодових рослин, які вирощуються на Артемівській
дослідній станції розсадництва (1989—2005 рр.)
Родина,
підродина
Вид, сорт
К
іл
ь
к
іс
т
ь
з
р
а
з
к
ів
Аскорбінова
кислота, мг/100 г
min–max M±m
Berberidaceae Berberis iliensis
M.Pop. 14 10,9–27,3 19,7±1,35
B. nummularia
Bunge 9 7,0–18,5 13,4±1,84
B. tischleri C.K.
Schneid. 4 6,7–21,1 13,6±3,82
Mahonia aqui?
folium Nutt. 3 12,3–14,0 12,9± 0,57
Cornaceae Cornus mas L. 29 14,4–42,6 28,5±1,30
C. mas L. `Bylda` 7 16,2–34,1 25,9 ±2,16
Elaegnaceae Elaeagnus multi?
flora Thunb. 34 2,3–11,8 5,3± 0,47
E. angustifolia L.
var. orientalis (L.)
Ktze 5 5,3–7,9 6,3± 0,50
Hippophaё
rhamnoides L. 82 7,0–169,0 56,9±4,30
H. rhamnoides L.
`Novost Altaja` 2 19,4–44,0 31,7±12,32
H. rhamnoides L.
`Obilnaja` 4 51,0–122,8 95,4± 15,60
H. rhamnoides L.
`Solodka zhinka` 5 19,4–35,2 27,9±2,66
H. rhamnoides L.
`Czujskaja` 6 5,3–98,6 58,2±12,60
Shepherdia argen?
tea (Pursh.) Nutt. 8 66,9–169,0 113,1±12,22
Grossularia? Grossularia rec?
ceae linata (L.) Mill.
`Donetzkyj Per?
venetz` 4 13,4–33,9 22,±3 4,27
×Ribelaria cul?
verwellii (Mac?
Farlane) Mezh.
comb. nov. 1 – 51,0
Ribes aureum
Pursh. 4 19,0–56,3 35,1±7,83
R. nigrum L.
`Belorusskaja
Sladkaja` 6 86,2–124,1 97,7 ±6,24
Moraceae Morus alba L. 5 24,6–33,4 28,6 ±1,51
Rosaceae / Amelanchier
Maloideae alnifolia Nutt. 7 10,6–20,8 15,7 ±1,65
A. florida Lindl. 3 11,4–21,1 17,9± 3,23
A. sanguinea
(Pursh.) DC. 2 16,2–21,1 18,6 ±2,45
Продовження таблиці
Amelanchier
spicata (Lam.)
K.Koch 9 5,6–24,6 17,6± 1,91
Aronia melano?
carpa (Michx.)
Elliot 4 8,4–77,4 41,0±16,94
Chaenomeles ×
×californica
W.Clarke ex
C.Weber 28 20,2–258,7 96,8±9,90
C. × californica
`Kalif` 8 40,5–154,9 109,0±16,1
C. cathayensis
(Hemsl.) С.К.
Schneid. 10 38,5–153,8 98,5±11,04
C. × clarkiana
C. Weber 1 – 47,5
C. japonica
(Thunb.) Lindl.
ex Spach 80 25,5–293,9 93,1± 5,09
C. speciosa
(Sweet) Nakai 35 23,8–246,4 99,8±8,15
C. ×superba
(Frahm) Rehd. 107 20,2–272,4 90,2±4,61
C. ×superba `Nika` 2 71,6–102,1 86,9 15,24
C. ×superba
`Nikolaj` 7 63,2–153,1 100,3±11,75
C. ×superba
`Nina` 7 73,6–109,1 92,9±5,42
Cotoneaster
subacutus
Pojark. 1 – 17,6
× Crataegosor?
bus miczurinii
Pojark. 10 1,1–11,1 7,1±1,16
Crataegus ×
× anomala Sarg.
`Zbigniew` 5 5,6–29,0 11,5±4,41
Crataegus azaro?
lus L. 1 – 8,8
C. mollis (Torr.
et Gray) Scheele 1 – 2,5
C. nikitinii Essen. 1 – 4,9
C. orientalis Pall.
ex Bieb. 2 10,6–15,8 13,2±2,60
C. pedicellata Sarg. 1 – 2,5
88 ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2007, № 2
ВВ..ММ.. ММеежжееннссььккиийй,, ЛЛ..ЛЛ.. ММоожжааєєвваа,, ЛЛ..ОО.. ММеежжееннссььккаа
Родина,
підродина
Вид, сорт
К
іл
ь
к
іс
т
ь
з
р
а
з
к
ів
Аскорбінова кислота,
мг/100 г
min–max M±m
Продовження таблиці
Родина,
підродина
Вид, сорт
К
іл
ь
к
іс
т
ь
з
р
а
з
к
ів
Аскорбінова
кислота, мг/100 г
min–max M±m
Закінчення таблиці
C. pennsylvanica
Ashe `Shamil` 2 13,7–22,9 18,3±4,60
C. pinnatifida
Bunge var. major
(N.E.Br.) W.Lee 2 7,0–21,1 14,1 7,03
C. pojarkoviae
Kossych 3 2,5–3,9 2,9±0,69
C. punctata Jacq.
`Ljudmyl` 6 6,0–42,6 19,7±5,35
C. rivularis Nutt. 2 4,4–9,9 7,1±2,73
C. songarica
К.Koch 1 – 6,3
C. submollis
Sarg. 1 – 10,6
C. tanacetifolia
(Lam.) Pers. 1 – 2,1
C. wattiana
Hemsl. et Lace 1 – 4,6
× Cydolus
rudenkoana
Mezh. nom. nud 11 2,5–10,6 3,9±0,72
Malus ×domes?
tica Borkh.
`Jonathan` 7 1,2–4,4 2,9±0,44
M. × domestica
Borkh. `Reinette
Symyrenka` 7 1,8–3,9 3,±0,31
Mespilus germa?
nica L. 3 2,5–3,2 2,8±0,20
× Pyronia veit?
chii (Trabut)
Guill. 3 2,9–7,0 4,8±1,22
Pyrus pyrifolia
(Burm. f.) Nakai 5 2,8–7,1 4,4±0,72
× Sorbaronia
fallax
(С.К.Schneid.)
С.К.Schneid 11 1,1–31,7 9,1±2,57
×Sorbocoto?
neaster pozd?
njakovii Pojark. 2 12,3–21,1 16,7±4,39
Sorbus aucupa?
ria L. 25 1,4–77,8 31,9±4,27
S. hybrida (L.) L. 3 9,7–23,4 14,6±4,42
S. pohuashanen?
sis (Hance) Hedl. 1 – 52,8
S. sambucifolia
(Cham. et
Schlecht.) Roem. 5 34,8–58,1 47,3±6,09
Rosaceae/ ×Armeniaco–
Prunoideae prunus dasycarpa
(Ehrh.) Cinovsk. 2 5,3–5,3 5,3±0,00
Cerasus avium L.
`Valeriy Czkalov` 3 4,2–6,7 5,2±0,77
C. vulgaris Mill.
`Ljubska` 5 14,6–23,8 19,3 ±1,61
×Louiserasus sp. 8 7,0–49,3 24, 3 ±4,16
Microcerasus
besseyi (Bailey)
Mezh. comb.
nov. (syn. Cerasus
besseyi (Bailey)
Lunell) 7 6,2–26,4 13,1±2,57
M. glandulosa
(Thunb.) M.Roem.
(syn. Cerasus
glandulosa
(Thunb.) Lois.) 1 – 2,6
M. tomentosa
(Thunb.) Erem.
et Yusсhev
(syn. Cerasus
tomentosa
(Thunb.) Wall.) 7 14,1–34,5 23,5 ±2,55
×Prunorasus spp. 4 6,3–14,1 12,1±1,95
Padus serotina
(Ehrh.) Agardh. 4 14,1–56,0 33,7±10,09
P. virginiana
(L.) Mill. 10 1,4–7,0 3,5±0,71
Prinsepia
sinensis
(Oliv.) Kom. 3 18,7–37,8 28,5±5,53
Prunus domestica
L. `Uhorka Donet?
zka` 6 2,1–8,8 5,9±,02
P salicina Lindl. 2 3,5–3,9 3,7±0,10
Rosaceae/ Duchenea indica
Rosoideae (Andr.) Focke 2 4,0–10,4 7,2±3,2
Fragaria ×
×ananassa Dush.
`Senga Sengana` 9 25,0–49,3 38,0±3,25
Rosa majalis
Herrm. 9 200,6–843,0 458,1±75,38
Rubus idaeus L.
`Novokytaivska` 5 17,2–35,2 22,5 ±3,25
R. occidentalis L. 2 17,6–26,4 22,0 ±4,40
літературні дані [10]. Автор вказує на знач�
не варіювання хімічного складу залежно від
географічного місцезростання рослин, відмі�
чаючи, що не завжди зниження вмісту АК у
плодах спостерігається у напрямку з півночі
на південь. Ми згодні з цим твердженням.
Так, магонія в умовах південного сходу Ук�
раїни нагромаджує набагато більше АК,
аніж на півночі країни. Збігаються наші дані
з даними В.П. Петрової і щодо значного
варіювання вмісту АК залежно від року.
Так, у аронії амплітуда коливань вмісту АК
становить 8,4—77,4 мг/100 г (за В.П. Петро�
вою, — 7,4—67,0), у обліпихи сорту Чуйська
— 5,3—98,6, у глоду крапкового — 6,0—42,6,
у горобини звичайної — 1,4—77,8 мг/100 г.
Взагалі вміст АК у плодах є дуже лабільним
показником. Про це свідчить коефіцієнт
варіювання вмісту АК, який у наших
дослідах становив у середньому для всіх
видів 41,8 %, тоді як для вмісту сухої речови�
ни — 17,0 %, вмісту суми цукрів — 20,3 %,
титрованої кислоти — 23,4 %.
Серед традиційних плодових культур
найбільшим вмістом вітаміну С вирізняєть�
ся чорна смородина, плоди якої в умовах
південного сходу України містять у се�
редньому 97,7 мг/100 г. Садові суниці, аґрус
та вишня звичайна належать до культур із
середнім та нижчим за середній вмістом
АК, тоді як іншим традиційним культурам
— яблуні, черешні, сливі — притаманний
низький і дуже низький вміст АК. Ос�
танніми роками до Реєстру сортів рослин
України були включені нові плодові куль�
тури з високим вмістом вітаміну С — облі�
пиха, хеномелес та шипшина, які мають
вміст АК відповідно вищий за середній, ви�
сокий і дуже високий, що робить їх цінни�
ми джерелами вітаміну С. Окремі зразки
обліпихи нагромаджують у плодах АК до
169,0 мг/100 г, хеномелесу — до 293,6, шип�
шини — до 843,0 мг/100 г. Заслуговують на
увагу такі плодові рослини — джерела віта�
міну С, як глід крапковий, що здатний наг�
ромаджувати АК до 42,6 мг/100 г, дерен —
до 42,6, рибелярія — до 51,0, золотиста смо�
родина — до 56,3, горобина бузинолиста —
до 58,1, аронія — до 77,4, горобина звичай�
на — до 77,8, шефердія — до 169,0 мг/100 г.
Сорти глоду крапкового і дерену є в Реєстрі
сортів рослин України, а селекційна робо�
та, що проводиться з іншими зазначеними
рослинами, дає підстави розраховувати на
розширення сортименту плодових культур
в Україні, які матимуть промислове зна�
чення.
1. Агроклиматический справочник по Ста�
линской области. — Л.: Гидрометеоиздат, 1959. —
103 с.
2. Девятнин В.А. Некоторые закономерности
в образовании и накоплении аскорбиновой кислоты
в растениях и их значение при интродукции расте�
ний // Тр. БИН СССР. Сер. 6. — 1959. — Вып. 7. —
С. 345.
3. Клименко С.В. Кизил на Украине. — К.: На�
ук. думка, 1990. — 174 с.
4. Клименко С.В. Малораспространенные пло�
довые растения как лекарственные // Інтродукція
рослин. — 2001. — № 3�4. — С. 37—44.
5. Лейн З.Я., Ярковая Н.А., Потапова И.К.
Витаминность плодов и ягод в разных условиях
произрастания // Тр. IV Всесоюз. семинара по био�
логически активным (лечебным) веществам плодов
и ягод. — Мичуринск, 1972. — С. 27—34.
6. Лосев А.П. Погода и урожай яблони. — Л.:
Гидрометеоиздат, 1979. — 88 с.
7. Матусис И.И. Витамин С (аскорбиновая
кислота) // Витамины / Под ред. М.И. Смирнова. —
М.: Медицина, 1974. — С. 384—414.
8. Меженский В.Н. Коллекция нетрадицион�
ных плодовых культур в Артемовском научно�ис�
следовательском центре Института садоводства
УААН // Промышленная ботаника. — 2005. —
Вып. 5. — С. 109—113.
9. Овчаров К.Е. Витамины растений. — М.: Ко�
лос, 1958. — 328 с.
10. Петрова В.П. Биохимия дикорастущих
плодово�ягодных растений. — К.: Вищ. шк., 1986. —
287 с.
11. Плешков Б.П. Практикум по биохимии рас�
тений. — М.: Колос, 1976. — 256 с.
12. Станкевич К.В., Щербакова Н.Д., Ха�
нин В.Ф. Содержание БАВ в плодах яблони в зави�
симости от метеорологических условий вегетаци�
онного периода и сроков съема // Тр. IV Всесоюз.
семинара по биологически активным (лечебным)
89ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2007, № 2
ООссооббллииввооссттіі ббііооххііммііччннооггоо ссккллааддуу ппллооддіівв ррііззнниихх ввииддіівв ппллооддооввиихх ррооссллиинн,, ііннттррооддууккоовваанниихх ннаа ппііввддееннннооммуу ссххооддіі......
веществам плодов и ягод. — Мичуринск, 1972. —
С. 261—270.
13. Kr ssmann G. Handbuch der Laubgeh lze.
— Berlin; Нamburg: Paul Parey, 1976—1978. — Bd.
1�3. — S. 466, 486, 496.
Рекомендувала до друку
С.В. Клименко
В.Н. Меженский, Л.Л. Можаева, Л.А. Меженская
Артемовская опытная станция питомниководства
Института садоводства УААН, Украина,
Донецкая обл., Артемовский р�н, п. Опытное
ОСОБЕННОСТИ БИОХИМИЧЕСКОГО СОСТАВА
ПЛОДОВ РАЗНЫХ ВИДОВ ПЛОДОВЫХ
РАСТЕНИЙ, ИНТРОДУЦИРОВАННЫХ
НА ЮГО�ВОСТОКЕ УКРАИНЫ. Сообщение 1.
СОДЕРЖАНИЕ АСКОРБИНОВОЙ КИСЛОТЫ
Приведены данные о содержании аскорбиновой
кислоты в плодах 82 видов плодовых растений, ко�
торые культивируют на юго�востоке Украины. Оп�
ределены виды, накапливающие большое количе�
ство аскорбиновой кислоты. Это, в частности, Rosa
majalis — 458,1 мг/100 г (до 843,0), Chaenomeles spp.
— около 100,0 (до 293,9), Shepherdia argentea —
113,1 (до 169,0), Ribes nigrum — 97,7 (до 124,1), Hip�
pophaё rhamnoides — 56,9 мг/100 г (до 169,0).
V.M. Mezhenskyj, L.L. Mozhajeva, L.O. Mezhenska
Artemivsk Nursery Experimental Station
of the Institute of Horticulture of the UAAS,
Ukraine, Donetsk Region, Artemivsk District, Opytne
FEATURES OF BIOCHEMICAL COMPOSITION
OF FRUITS OF VARIOUS SPECIES INTRO�
DUCED IN A SOUTH�EAST OF UKRAINE.
1st report: AN ASCORBIC ACID CONTENT
The data about content of ascorbic acid in fruits of
82 species of fruit plants under the conditions of a
south�east of Ukraine are presented. Species accu�
mulating high quantities of ascorbic acid are deter�
mined. There are Rosa majalis — 458.1 mg/100 g (up
to 843.0), Chaenomeles spp. — about 100.0 (up to
293.9), Shepherdia argentea — 113.1 (up to 169.0),
Ribes nigrum — 97.7 (up to 124.1), Hippophaё rham�
noides — 56.9 mg/100 g (up to 169.0).
90 ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2007, № 2
ВВ..ММ.. ММеежжееннссььккиийй,, ЛЛ..ЛЛ.. ММоожжааєєвваа,, ЛЛ..ОО.. ММеежжееннссььккаа
|
| id | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-810 |
| institution | Plant Introduction |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | English |
| last_indexed | 2025-07-17T12:45:56Z |
| publishDate | 2007 |
| publisher | M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | wwwplantintroductionorg/f5/d276000165e2d953a8140899a23d9ef5.pdf |
| spelling | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-8102019-12-26T13:03:21Z Features of biochemical composition of fruits of various species introduced in a South-East of Ukraine. 1st report: an ascorbic acid content Особливості біохімічного складу плодів різних видів плодових рослин, інтродукованих на південному сході України. Повідомлення 1. Вміст аскорбінової кислоти Mezhenskyj, V.M. Mozhajeva, L.L. Mezhenska, L.O. The data about content of ascorbic acid in fruits of 82 species of fruit plants under the conditions of a South-East of Ukraine are presented. Species accumulating high quantities of ascorbic acid are determined. There are Rosa majalis – 458.1 mg/100 g (up to 843.0), Chaenomeles spp. – about 100.0 (up to 293.9), Shepherdia argentea – 113.1 (up to 169.0), Ribes nigrum – 97.7 (up to 124.1), Hippophaё rhamnoides – 56.9 mg/100 g (up to 169.0). Наведено дані щодо вмісту аскорбінової кислоти в плодах 82 видів плодових рослин, які культивують на південному сході України. Визначено види, що нагромаджують велику кількість аскорбінової кислоти. Це, зокрема, Rosa majalis – 458,1 мг/100 г (до 843,0), Chaenomeles spp. – близько 100,0 (до 293,9), Shepherdia argentea – 113,1 (до 169,0), Ribes nigrum – 97,7 (до 124,1), Hippophaё rhamnoides – 56,9 мг/100 г (до 169,0). M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2007-06-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/810 10.5281/zenodo.2565474 Plant Introduction; Vol 34 (2007); 85-90 Інтродукція Рослин; Том 34 (2007); 85-90 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377809 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/810/776 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | Mezhenskyj, V.M. Mozhajeva, L.L. Mezhenska, L.O. Особливості біохімічного складу плодів різних видів плодових рослин, інтродукованих на південному сході України. Повідомлення 1. Вміст аскорбінової кислоти |
| title | Особливості біохімічного складу плодів різних видів плодових рослин, інтродукованих на південному сході України. Повідомлення 1. Вміст аскорбінової кислоти |
| title_alt | Features of biochemical composition of fruits of various species introduced in a South-East of Ukraine. 1st report: an ascorbic acid content |
| title_full | Особливості біохімічного складу плодів різних видів плодових рослин, інтродукованих на південному сході України. Повідомлення 1. Вміст аскорбінової кислоти |
| title_fullStr | Особливості біохімічного складу плодів різних видів плодових рослин, інтродукованих на південному сході України. Повідомлення 1. Вміст аскорбінової кислоти |
| title_full_unstemmed | Особливості біохімічного складу плодів різних видів плодових рослин, інтродукованих на південному сході України. Повідомлення 1. Вміст аскорбінової кислоти |
| title_short | Особливості біохімічного складу плодів різних видів плодових рослин, інтродукованих на південному сході України. Повідомлення 1. Вміст аскорбінової кислоти |
| title_sort | особливості біохімічного складу плодів різних видів плодових рослин, інтродукованих на південному сході україни. повідомлення 1. вміст аскорбінової кислоти |
| url | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/810 |
| work_keys_str_mv | AT mezhenskyjvm featuresofbiochemicalcompositionoffruitsofvariousspeciesintroducedinasoutheastofukraine1streportanascorbicacidcontent AT mozhajevall featuresofbiochemicalcompositionoffruitsofvariousspeciesintroducedinasoutheastofukraine1streportanascorbicacidcontent AT mezhenskalo featuresofbiochemicalcompositionoffruitsofvariousspeciesintroducedinasoutheastofukraine1streportanascorbicacidcontent AT mezhenskyjvm osoblivostíbíohímíčnogoskladuplodívríznihvidívplodovihrosliníntrodukovanihnapívdennomushodíukraínipovídomlennâ1vmístaskorbínovoíkisloti AT mozhajevall osoblivostíbíohímíčnogoskladuplodívríznihvidívplodovihrosliníntrodukovanihnapívdennomushodíukraínipovídomlennâ1vmístaskorbínovoíkisloti AT mezhenskalo osoblivostíbíohímíčnogoskladuplodívríznihvidívplodovihrosliníntrodukovanihnapívdennomushodíukraínipovídomlennâ1vmístaskorbínovoíkisloti |