Алелопатія: ретроспективний погляд, сучасний стан та перспективи досліджень
Evolution of development allelopathic direction in Ukraine and abroad, its present state and perspectives are presented.
Збережено в:
| Дата: | 2006 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Англійська |
| Опубліковано: |
M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
2006
|
| Онлайн доступ: | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/835 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Plant Introduction |
| Завантажити файл: |  |
Репозитарії
Plant Introduction| _version_ | 1860124125926785024 |
|---|---|
| author | Yurchak, L.D. |
| author_facet | Yurchak, L.D. |
| author_sort | Yurchak, L.D. |
| baseUrl_str | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2019-12-26T18:51:22Z |
| description | Evolution of development allelopathic direction in Ukraine and abroad, its present state and perspectives are presented. |
| doi_str_mv | 10.5281/zenodo.2566557 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:46:10Z |
| format | Article |
| fulltext |
12 ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2006, № 4
Прогрес сучасної біологічної науки пов'яза*
ний з інтеграцією окремих її галузей. На
сьогодні під інтеграцією наук розуміють на*
явність загальних проблем і цілей дослі*
дження відповідних об'єктів, а також певної
уніфікованої системи пізнавальних засобів
для їх вирішення і реалізації [6].
Тенденція до інтеграції наукових досяг*
нень не є випадковою, вона зумовлена гло*
бальним впливом антропогенного фактора
на біосферу, зміною кліматичних умов,
хімічного складу атмосферного повітря, ко*
ливанням концентрації в ньому вуглекис*
лого газу та кисню, посиленням дест*
рукційних процесів у довкіллі, зростанням
забруднення навколишнього середовища
хімічними чинниками та радіонуклідами.
Всі ці негативні явища вимагають від уче*
них виважених нагальних рішень щодо їх
ліквідації на основі широкомасштабних і
всебічних досліджень.
Останнім часом біологічні явища прий*
нято трактувати комплексно через призму
екологічних умов і як єдине ціле. Тому і але*
лопатія, або хімічна взаємодія рослин, та*
кож розглядається як інтегральна пробле*
ма, і її необхідно класифікувати не тільки
як хімічну взаємодію рослин, а й як хімічну
взаємодію організмів на всіх рівнях їх роз*
витку — від молекулярно*генетичного до
біосферного (з урахуванням абіотичного
фактора), тобто як міждисциплінарну еко*
логічну проблему (рис. 1).
Відомо, що майже всі речовини, які
синтезуються рослинами, характерні для
мікробних і тваринних метаболітів, за ви*
нятком окремих спеціалізованих білків. До
таких суто індивідуальних речовин, які
відіграють важливе значення в хемосисте*
матиці, належать алкалоїди і стероїди, амі*
нокислоти, антибіотики, білки, вітаміни,
гербіциди, інсектициди, ліпіди, нуклеїнові
кислоти, пігменти, поліцукри, нуклеозиди і
нуклеотиди, органічні кислоти, гормони,
ферменти тощо. Комплекс цих речовин різ*
ної природи надходить у навколишнє сере*
довище і через едафо*кліматичні та концен*
траційні фактори формує певний вплив (ін*
гібуючий, стимулювальний чи нейтраль*
ний) на прилеглу біоту, взаємодіючи з усіма
консортами екосистеми. Саме тому зараз
алелопатію розглядають як еколого*консор*
тивне явище, яке відіграє важливу роль у
збереженні еволюційно сформованих біогео*
ценозів, де всі консорти екосистеми взаємо*
пов'язані між собою, та у забезпеченні еко*
логічно збалансованого розвитку агроеко*
систем.
У зв'язку з високою розораністю земель
(в Україні до 82%), особливий інтерес для
теорії і практики сільського господарства
становлять агробіоценози як предмет зако*
номірних взаємодій, де моделюються умови,
які враховують чинники природних екосис*
тем, що визначають їх саморегуляцію, рів*
новагу, збалансованість та адаптивні і бу*
ферні властивості. До цих чинників нале*
жать: оптимізація структури агроланд*
шафтів і вдосконалення зональних систем© Л.Д. ЮРЧАК, 2006
УДК 581.5.524.1.633.8.581.55
Л.Д. ЮРЧАК
Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України
Україна, 01014 м. Київ, вул. Тімірязєвська, 1
АЛЕЛОПАТІЯ: РЕТРОСПЕКТИВНИЙ ПОГЛЯД, СУЧАСНИЙ СТАН ТА
ПЕРСПЕКТИВИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Висвітлено еволюцію розвитку алелопатії в Україні і світі, її сучасний стан та перспективи.
13ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2006, № 4
ААллееллооппааттііяя:: ррееттррооссппееккттииввнниийй ппоогглляядд,, ссууччаасснниийй ссттаанн ттаа ппееррссппееккттииввии ддоосслліідджжеенньь
землекористування, забезпечення збере*
ження, збагачення та раціонального вико*
ристання біорізноманітності, вдосконалення
структури посівних площ і сівозмін, ура*
хування алелопатичної дії та післядії в агро*
екосистемах, екологічно безпечне застосу*
вання органічних добрив, використання біо*
логічного азоту за рахунок інтенсифікації
азотфіксації, дотримання принципів біоло*
гічного землеробства [8].
При науково обґрунтованому веденні сіль*
ського господарства і дотриманні природо*
охоронних засобів біосфери можна підви*
щувати продуктивність біоти та її якість
при збереженні ресурсного потенціалу, збе*
рігати та збагачувати біорізноманіття агро*
екосистем, поліпшувати фітосанітарний
стан ґрунту та агрофітоценозів, підтриму*
вати оптимальний баланс органічної речо*
вини і біологічного стану ґрунту, захищати
екологічно*безпечними засобами рослини
від патогенів та шкідників, здійснювати
контроль над бур'янами, підтримувати еко*
логічну рівновагу на селітебних територіях.
Урбанізація, техногенний стан розвитку
агросфери призвели до погіршення загаль*
ної екологічної ситуації в Україні (висока ро*
зорюваність земель, посилення ерозійних
процесів, особливо в степовій зоні). Сильні
вітри (суховії), зливи пошкоджують верхній
родючий шар ґрунту, щорічно збільшуючи
площу деградованих земель. Щоб припини*
ти ці процеси необхідно збільшити площу
луків мінімум у 2,7 раза, лісів — у 1,8 раза
[14], максимізувати використання післяж*
нивних решток та іншої некондиційної рос*
Рис. 1. Схема алелопатичних взаємозв’язків як інтегральної міждисциплінарної проблеми
14 ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2006, № 4
ЛЛ..ДД.. ЮЮррччаакк
линної сировини для заміни гною. Однома*
нітність агроекосистем (використання пере*
важно таких культур, як кукурудза, соняш*
ник, льон, буряк тощо) погіршує фізичні та
біологічні показники ґрунту, знижує його
родючість, сприяє ґрунтовтомі, а також по*
ширенню шкідливих карантинних організ*
мів: амброзії полинолистої, американського
білого метелика, діабротики, фомоза соняш*
ника тощо [1, 7, 10, 11, 15]. Ці питання певною
мірою пов'язані з проблемою алелопатії, і їх
необхідно терміново вирішувати. І такі робо*
ти вже проводяться в Україні — в Чернігів*
ській, Київській, Полтавській областях. Ви*
користовуючи дані агроекологічного моніто*
рингу, кліматичні дані фондового кадастру,
фондові дані щодо урожайності основних
сільськогосподарських культур, бонітет зо*
нальних агроландшафтів, українські вчені
розробляють нові структури землекористу*
вання, вилучаючи бідні малопродуктивні аг*
роландшафти з орних площ і переводячи їх
у розряд природних екосистем. Поступове
виведення таких земель поліпшить співвід*
ношення ріллі і природних екосистем (лісів,
степів, луків) і знизить антропогенне наван*
таження на біосферу, підвищить буферні та
адаптивні властивості ґрунтів.
Загальна несприятлива екологічна ситу*
ація негативно впливає на життєздатність
заповідних зон, заказників, лісових та сте*
пових біогеоценозів, а також акватериторій.
Спостерігається збіднення біоти, зниження
вмісту гумусу в ґрунті, зростання його кис*
лотності, зміна сукцесійних процесів та по*
ява нових генетично змінених популяцій
рослин та інших організмів.
Отже, алелопатія нині є по суті єдиним
напрямком науки, за допомогою якого мож*
на вирішувати глобальні проблеми сього*
дення. І саме в цьому вбачав призначення
алелопатії академік А.М. Гродзінський —
засновник алелопатичної школи в Україні.
Початок цьому напрямку поклали роботи
австрійського вченого Ганса Моліша (Mo*
lisch) — автора терміна "алелопатія" та ук*
раїнського вченого Сергія Івановича Чер*
нобривенка. Якщо перший спостерігав але*
лопатичні взаємовідносини переважно між
рослинами в букетах, тобто у рослин у зрі*
заному стані, то другий моделював алело*
патичні взаємодії не тільки в лабораторних
умовах, а й у дрібноділянкових дослідах.
Природна спостережливість А.М. Гро*
дзінського, величезна допитливість вченого
та його енциклопедичні знання допомагали
аналізувати явища, які він спостерігав у
природних угрупованнях рослин у заповід*
никах, лісових та лучних фітоценозах, аг*
рофітоценозах, закритих екосистемах. Що*
року спектр його наукових інтересів роз*
ширювався. Згодом об'єктами алелопатич*
них досліджень ученого стали також ґрунт
та явище ґрунтовтоми, супутня ґрунтова та
епіфітна мікрофлора, структурно*анато*
мічні аспекти тощо.
На підставі таких широкомасштабних
досліджень А.М. Гродзінський розробляє
схему донорно*акцепторної взаємодії рос*
лин у біогеоценозах через кореневі виділен*
ня, леткі фітогенні (фітонцидні) сполуки і
продукти деструкції рослинних залишків
(рис. 2) [2, 9], формулює класичні поняття
алелопатичної активності, толерантності та
інтолерантності вищих рослин, узагальнює
15 екологічних механізмів хімічної взаємодії
організмів, які пізніше знайшли підтверд*
ження в роботах Е. Райса [4, 12], розкриває
роль рослинних та мікробних екзометаболі*
тів у формуванні явища ґрунтовтоми під
інтенсивними сільськогосподарськими куль*
турами [13]. Ним вперше була з'ясована роль
алелопатичного впливу у формуванні струк*
тури стійкості та продуктивності фітоцено*
зів [5], а також у взаємодії культурних рос*
лин з бур'янами. Велику увагу вчений при*
діляв також методичним аспектам алело*
патії і розробляв їх разом із колегами. Ним
вперше обґрунтовано з алелопатичних по*
зицій поняття "фітодизайн", накреслені зав*
дання досліджень та їх перспективи, а та*
кож розкрито значення алелопатії для кос*
мічної біології, будівництва ландшафтних
парків, ботанічних садів тощо [3].
15ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2006, № 4
ААллееллооппааттііяя:: ррееттррооссппееккттииввнниийй ппоогглляядд,, ссууччаасснниийй ссттаанн ттаа ппееррссппееккттииввии ддоосслліідджжеенньь
Крім Москви, Ленінграда (Санкт*Петер*
бурга), Києва, алелопатичні школи створю*
ються у Воронежі, Красноярську, Іжевську,
Мінську, Прибалтиці, Молдові, Середній
Азії. За майже 50*річний період у відділі
алелопатії Національного ботанічного саду
ім. М.М. Гришка НАН України (єдиному у
світі) під керівництвом А.М. Гродзінського та
його учнів — Е.А. Головка, П.А. Мороза, а та*
кож в інших установах колишнього СРСР
було підготовлено в галузі алелопатії 46 кан*
дидатів і 13 докторів біологічних і сільсько*
господарських наук. У вищезгаданому від*
ділі алелопатії готувалися кадри не тільки
для України, а й для Молдови, Азербайджа*
ну, Туркменистану, Росії та інших країн.
Завдяки енергійності та комунікабельності
А.М. Гродзінського цей відділ став центром
алелопатичних досліджень. Сюди приїздять
учені з різних куточків світу: із США, Індії,
Австралії, Польщі, Югославії тощо.
Найінтенсивніша робота відділу спосте*
рігається в 70*90*ті роки минулого століт*
тя. Саме на цей період припадає розробка
А.М. Гродзінським та його послідовниками
фундаментальних аспектів алелопатії. Про*
ведена величезна та кропітка робота з вив*
чення алелопатичної активності і толерант*
ності багатьох видів рослин, з'ясування ролі
водорозчинних і летких алелопатично ак*
тивних речовин та фізіолого*біохімічних ме*
ханізмів їх взаємодії у фітоценозах. В алело*
патичних дослідженнях були задіяні куль*
турні і сегетальні рослини, види степових
фітоценозів заповідників "Хомутовський
степ", "Кам'яні Могили", "Михайлівська
цілина" та "Стрілецький степ", деревні і ча*
гарникові рослини, плодові та сидеральні
культури, а також рослинні рештки та від*
ходи рослинної переробки, кореневі виді*
лення тощо. Крім того, велика увага при*
ділялася дослідженню ролі супутньої ґрун*
тової мікрофлори із зони ризосфери та
міжрядь, а також самому ґрунту (рис. 3).
Унаслідок цих широкомасштабних та
різнобічних досліджень були розкриті фі*
зіолого*біохімічні механізми взаємодії рос*
лин у різних типах фітоценозів, причини
ґрунтовтоми в агрофітоценозах та плодо*
вих садах, роль мікроорганізмів та окремих
алелопатично активних речовин.
Розвивалися також прикладні аспекти
алелопатії: розробка нових сівозмін і плодо*
змін зернових, плодових і ароматичних рос*
лин, що ґрунтувалася на алелопатичних
принципах конструювання, удосконалення
технології вирощування плодових, гідро*
понних і ароматичних рослин з урахуван*
ням їх алелопатичних особливостей, вико*
ристання гербіцидних властивостей рослин
у біологічній боротьбі із бур'янами.
За період існування алелопатичної шко*
ли в Україні опубліковано 16 монографій, 17
наукових збірників, велику кількість ста*
тей у наукових журналах, методичних ін*
струкцій та рекомендацій.
Особливо велика наукова спадщина у
А.М. Гродзінського та його учнів — П.А. Мо*
роза, Н.І. Прутенської, Е.А. Головка, Г.П. Бог*
дан та багатьох інших.
Однак розвиток алелопатії в колишньо*
му СРСР, у тому числі і в Україні, відбував*
Рис. 2. Схема алелопатичного впливу рослин за
А.М. Гродзінським (1973 р.)
16 ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2006, № 4
ЛЛ..ДД.. ЮЮррччаакк
ся нерівномірно. В кінці ХХ ст. спостері*
гається деякий спад алелопатичних дослі*
джень, який відбувається паралельно із
розпадом Радянського Союзу. Це було зу*
мовлено низьким рівнем фінансування нау*
ки, а також відпливом наукових кадрів за
кордон.
На превеликий жаль, цей процес досить
затягнувся, хоча останнім часом спостері*
гаються позитивні зміни. Алелопатичні
школи відновлюються не тільки в Україні, а
й в Росії і Білорусі (рис. 4).
Нерівномірно розвивався алелопатичний
напрямок і в інших країнах світу. У після*
воєнні спостерігається його розвиток у Ні*
меччині, а в 70—80*ті роки — у США. Цент*
рами алелопатичних досліджень стають
університети та науково*дослідні інститути.
Пік розвитку алелопатії за кордоном припа*
дає на останнє десятиріччя ХХ століття, і в
останні роки він дедалі зростає. Алелопа*
тичні дослідження проводяться в Індії, Ки*
таї, Японії, на Тайвані, у Південній Кореї,
Австралії, Іспанії, Італії, Португалії, Фран*
ції, Польщі, Канаді, Мексиці, США та інших
країнах. Підтвердженням цього є проведен*
ня Міжнародного симпозіуму з питань але*
лопатії, який відбувся в Індії в 1994 р. під
девізом "Алелопатія в сільському госпо*
дарстві і лісогосподарстві" і чотирьох між*
народних конгресів, присвячених пробле*
мам алелопатії (Іспанія, 1996; Канада, 1999;
Японія, 2002; Австралія 2005). На цих фору*
мах розглядались різні питання: алелопатія
в природних та штучних екосистемах (лісо*
вих, водних, агрофітоценозах), методологія
алелопатії, механізми дії алелопатично ак*
тивних речовин, хімія алелопатичних
взаємодій, роль фенольних речовин і
мікробних метаболітів в алелопатії тощо.
Рис. 3. Спектр алелопатичних досліджень в Україні впродовж 1960—2005 рр. і основні їх виконавці
17ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2006, № 4
ААллееллооппааттііяя:: ррееттррооссппееккттииввнниийй ппоогглляядд,, ссууччаасснниийй ссттаанн ттаа ппееррссппееккттииввии ддоосслліідджжеенньь
У 2004 р. відбувся Другий європейський
симпозіум у м. Пулаві (Польща), організова*
ний Інститутом рослинництва і ґрунтознав*
ства, який засвідчив розширення спектру
алелопатичних досліджень у світі. Країни, які
входять до складу ЄС, об'єднали свої зусилля
для вирішення алелопатичних проблем, це
спрощує реалізацію отриманих результатів.
Нині в Європі створено дві потужні шко*
ли з алелопатії — в Іспанії (університет Ка*
діза, керівник — проф. Ф.А. Масіас) та
Польщі (Інститут рослинництва і ґрунто*
знавства, м. Пулава, керівник — проф.
В. Олежек). Створено також міжнародне
європейське товариство "Алелопатія", до
складу якого входять українські вчені.
На сучасному етапі основні дослідження з
алелопатії [16] зосереджені в таких напрям*
ках:
— алелопатичні властивості культурних
рослин і бур'янів (37 сортів Triticum aes*
tivum, гірчиці білої, лободи), сорти рису, со*
няшнику, моркви та інших культур, їх
фізіолого*біохімічнa роль у таких процесах,
як транспірація, ріст, розвиток, фотосин*
тез, осмос, дифузія, стійкість;
— алелопатична активність речовин, у
т.ч. гідроксамової кислоти та її похідних,
процеси їх перетворення, активні концент*
рації як фітогербіциди, їх фармакологічна
дія; виділення алелохімікатів з діатомових
водоростей, фітопатогенних грибів; хімічна
природа алелохімікатів;
— розширення спектру біотестів в але*
лопатичних дослідженнях: насіння, проро*
стки, окремі органи трав'янистих одно* і ба*
гаторічних деревних рослин; бактерії, гри*
би; найпростіші, водорості (хлорела, сене*
Рис. 4. Наукові установи СНД, де виконуються науково*дослідницькі роботи в галузі алелопатії
18 ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2006, № 4
ЛЛ..ДД.. ЮЮррччаакк
струм), а також мікро* і макрофауни на рів*
ні тканин, окремих органів;
— вплив стресових факторів на алелопа*
тичні властивості рослин, зокрема гравіта*
ції;
— кореневі виділення рослин та їх еко*
логічне значення;
— мікоризні гриби та їх участь в алело*
патії;
— токсичність алелохімікатів у воді,
ґрунті, різних екосистемах;
— алелопатія як робочий інструмент
контролю за чисельністю бур'янів, фітоток*
сичних мікроміцетів, фітопатогенних і сап*
рофітних консументів, азотобактером;
— ґрунтовтома під культурними росли*
нами.
На сучасному етапі у відділі алелопатії
НБС ім. М.М. Гришка НАН України прово*
дяться дослідження з вивчення алелопа*
тичних властивостей реліктових рослин
(гінкго, метасеквойя); рододендронів, ко*
лекції магнолій, бузків; ароматичних рослин
(шавлії мускатної, лаванди, м'яти, календу*
ли, чорнобривців, монарди), а також деяких
видів газонних трав та сегетальних рослин
(осот, пирій).
У докторській дисертації Л.Д. Юрчак
розроблені і практично реалізовані основи
біологізації агрофітоценозів ароматичних
рослин. Вони направлені на розкриття ролі
алелопатичної взаємодії ароматичних рос*
лин і післядії їх післяжнивних решток і від*
ходів ефіроолійного виробництва, а також
ролі екзометаболітів мікроорганізмів у фор*
муванні алелопатичного режиму ґрунту, а
саме — ґрунтовтоми.
Завдяки комплексним підходам до дослі*
дження розкрито механізми алелопатичної
дії виділень ароматичних рослин упродовж
онтогенезу на сортовому рівні у різновіко*
вих рослин у різних умовах їх вирощуван*
ня, виявлено причини ґрунтовтоми під аро*
матичними рослинами і розроблено шляхи
її подолання, встановлено роль ґрунту як
середовища вияву алелопатичної дії та пі*
слядії алелопатично активних речовин.
Розроблено нову схему алелопатичної
взаємодії організмів в екосистемі (рис. 5). На
основі алелопатичних досліджень арома*
тичних рослин доведено важливість розши*
рення біорізноманіття в агроценозах шля*
хом створення посівів з кількох культур.
Таким чином, можна регулювати алелопа*
тичний режим ґрунту, продуктивність рос*
лин та їхню якість.
У результаті багаторічних досліджень
було вдосконалено і впроваджено в практи*
ку сільськогосподарського виробництва тех*
нологію вирощування шавлії мускатної в
Лісостеповій зоні України, що ґрунтується
на алелопатичних принципах. Завдяки її
використанню нами отримано екологічно
чисту сировину шавлії мускатної та інших
ароматичних рослин, використану в рецеп*
турі нових алкогольних напоїв (горілка
"Графська", лікер "Шавлія", бальзам "Цілю*
щий"), які отримали високу оцінку на між*
народних виставках. Налагоджено їх серій*
не виробництво.
У роботах Т.О. Щербакової, Н.А. Павлю*
ченко, О.І. Дзюби та С.П. Машковської дослі*
джено алелопатичні властивості різних
культур: лікарських (Echinacea), ефіроолій*
них (Tagetes), декоративних (Syringa vul*
garis і Rhododendron luteum) рослин, їх фі*
зіолого*біохімічний зв'язок з процесами, які
відбуваються на різних стадіях онтогенезу
рослин. Було також визначено хімічну при*
роду алелопатично активних речовин дослі*
джуваних рослин та прилеглого ґрунту: це
прості і складні фенольні сполуки, такі як
флавоноїди, фенолкарбонові кислоти, амі*
нокислоти (фенілаланін, аспарагінова кис*
лота, гліцин, гістидин, тирозин — поперед*
ники фенолів, сапоніни, ефірні олії, кіль*
кість яких корелює з алелопатичною ак*
тивністю. Вищезгаданими дослідниками
доведена фітогербіцидна роль алелопатич*
но активних речовин, а також їх антимік*
робна активність. Рослини роду Echinacea
(зокрема E. purpurea) належать до алоінто*
лерантних щодо озимої пшениці, ярового
ячменю, вівса посівного, гречки, нагідок
лікарських, чорнобривців відмічених, зміє*
головника молдавського і не спричиняють
ґрунтовтоми при монокультурі.
Під впливом рослинних решток бузку
формується ґрунтовтома, яка є причиною
порушення синтезу основних фотосинте*
тичних пігментів, зростає алелопатична ак*
тивність вмісту пролінів і фенолів, актив*
ність поліфенолоксидази. Фітотоксичність
ґрунту під бузком знижується при внесенні
гуміфікованої і негуміфікованої (Brassica
rapa var. oleifera) органічної речовини, що
сприяє поліпшенню фізіологічних процесів
і адаптаційної здатності бузку.
Дисертаційна робота Н.П. Дідик присвя*
чена фітоценотичним взаємозв'язкам Elyt*
rigia repens та їх алелопатичній регуляції, а
Н.Е. Елланської — дослідженню алелопа*
тичних взаємовідносин між ґрунтовими ри*
зосферними мікроміцетами і рослинами*
едифікаторами степових угруповань укра*
їнських заповідних зон.
Цікава робота виконана в Тавричному
університеті (м. Сімферополь) Н.О. Сімагі*
ною. Вона присвячена дослідженню алело*
патичних взаємовідносин між рослинами в
угрупованнях галофітної рослинності
Криму.
Таким чином, алелопатія як науковий
напрямок завдяки широті та багатогранно*
сті її підходів до вивчення різноманітних
біологічних явищ інтенсивно розвивається
в Україні та інших країнах світу. На сучас*
ному етапі вона набула екологічного харак*
теру біосферного масштабу, і в цьому вели*
ка заслуга вчених, завдяки яким алелопа*
тія отримала розвиток в колишньому СРСР.
Серед них, крім А.М. Гродзінського, такі ви*
датні вчені, як В.П. Іванов (Москва), І.Н. Рах*
тєєнко (Мінськ), М.В. Колесніченко (Воро*
неж), А.О. Часовенна і Б.П. Токін (С.*Петер*
бург), С.І. Чернобривенко і О.Л. Бельгард
(Дніпропетровськ), М.В. Марков (Казань),
В.В. Туганаєв (Іжевськ) та інші. Завданням
сучасного покоління вчених є достойне про*
довження досліджень у галузі алелопатії.
Перспективи її розвитку нам уявляються
насамперед у системно*комплексних підхо*
дах до вирішення таких важливих теоре*
тичних і практичних проблем сучасності, як
родючість ґрунтів, біологічний захист рос*
лин, збереження і збагачення біологічного
19ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2006, № 4
ААллееллооппааттііяя:: ррееттррооссппееккттииввнниийй ппоогглляядд,, ссууччаасснниийй ссттаанн ттаа ппееррссппееккттииввии ддоосслліідджжеенньь
Рис. 5. Схема формування алелопатичного режиму ґрунту в
агроекосистемі (за Юрчак, 2005)
різноманіття, взаємовідносини культурних
рослин, бур'янів, мікроорганізмів, проблеми
екологічної фізіології, біохімії тощо. Не*
обхідно також дослідити вплив колінів на
епіфітну і ґрунтову мікрофауну, роль їх
екскретів у формуванні алелопатичного ре*
жиму біотопу, розкрити участь колінів у
посиленні чи послабленні епіфітотій у куль*
турних рослин, у переформуванні взаємо*
зв'язків між ними при патогенезі, вивчити
вплив колінів монодомінантних фітоценозів
на життєздатність бур'янів, дослідити ком*
плексні сидеральні властивості ароматич*
них рослин з метою розширити біорізно*
маніття фітосанітарного напрямку агро*
фітоценозів тощо. Реалізація накреслених
перспектив сприятиме розвитку дослі*
дження явища алелопатії не тільки в теоре*
тичному, а й у практичному аспекті.
Перелік кандидатських дисертацій, виконаних
по алелопатії під керівництвом А.М. Гродзінсько9
го та його учнів
1. Филиппович Т.М. Влияние корневых выде*
лений на поступление питательных веществ в рас*
тения: Автореф. дис. … канд. биол. наук. — Киев,
1966. — 25 с.
2. Гайдамак В.М. Накопление фитотоксических
продуктов в средах для выращивания огурцов и
томатов беспочвенным способом: Автореф. дис. …
канд. биол. наук. — Киев, 1967. — 26 с.
3. Прутенская Н.И. Физиологическая и фито*
ценологическая роль летучих выделений перегни*
вающей растительной массы (миазминов): Авто*
реф. дис. … канд. биол. наук. — Киев, 1967. — 26 с.
4. Мороз П.А. Аллелопатическая роль опавших
листьев и корневых остатков яблони и персика:
Автореф. дис. … канд. биол. наук. — Киев, 1968. —
25 с.
5. Жамба Г.Е. Аллелопатически активные ве*
щества катрана сердцелистного и борщевика Сос*
новского: Автореф. дис. … канд. биол. наук. — Киев,
1969. — 24 с.
6. Шанда В.И. Взаимное влияние культурных
растений в смешанных посевах: Автореф. дис. …
канд. биол. наук. — Днепропетровск, 1969. — 24 с.
7. Гарштя Л.Я. Аллелопатические свойства не*
которых растений из семейства зонтичных (Um*
belliferae): Автореф. дис. … канд. биол. наук. — Ки*
ев, 1971. — 23 с.
8. Лешенко С.Г. Влияние почвы на активность
колинов, выделяемых растительными остатками:
Автореф. дис. … канд. биол. наук. — Киев, 1971. —
25 с.
9. Олексевич В.М. Изучение аллелопатичес*
ких свойств некоторых древесных и кустарнико*
вых растений, используемых в озеленении: Авто*
реф. дис. … канд. биол. наук. — Днепропетровск,
1971. — 25 с.
10. Середюк Л.С. Аллелопатическая актив*
ность и химическая природа продуктов жизнедея*
тельности гриба Stachybotrys alternans Bonorden:
Автореф. дис. … канд. биол. наук. — Киев, 1971. —
26 с.
11. Юрчак Л.Д. Физиологически активные ве*
щества сидерального люпина и сопутствующей
микрофлоры: Автореф. дис. … канд. биол. наук. —
Киев, 1971. — 25 с.
12. Баранецкий Г.Г. Аллелопатические особен*
ности некоторых видов ясеня и липы: Автореф.
дис. … канд. биол. наук. — Донецк, 1973. — 25 с.
13. Буколова Т.П. Структурно*физиологичес*
кое действие активных веществ остатков культур*
ных и сорных растений: Автореф. дис. … канд.
биол. наук. — Киев, 1973. — 24 с.
14. Митин В.В. Изучение химической природы
тормозящих веществ листового опада бука евро*
пейского и березы японской: Автореф. дис. … канд.
биол. наук. — Киев, 1973. — 21 с.
15. Ковальчук Ю.Г. Биогенный этилен в хими*
ческом взаимодействии растений: Автореф. дис. …
канд. биол. наук. — Киев, 1974. — 27 с.
16. Попивщий И.И. Аллелопатические свой*
ства дикорастущих плодових: Автореф. дис. …
канд. биол. наук. — Киев, 1974. — 29 с.
17. Коваленко С.Г. Аллелопатические особен*
ности выделений цветков и опада древесно*кус*
тарниковых растений: Автореф. дис. … канд. биол.
наук. — Одеса, 1975. — 27 с.
18. Степанова Л.П. Аллелопатические свойства
азербайджанских сортов люцерны (Medicado
sativa L.): Автореф. дис. … канд. биол. наук. — Киев,
1975. — 23 c.
19. Горобец С.А. Физиолого*биохимические
особенности овощных растений в условиях
субстратоутомления: Автореф. дис. … канд. биол.
наук. — Киев, 1982. — 19 с.
20. Галкин С.И. Фитоценотическая характе*
ристика представителей порядка Fabales Nakai,
интродуцированных в правобережной Лесостепи
УССР: Автореф. дис. … канд. биол. наук. — Киев,
1983. — 22 с.
21. Ильенко А.А. Биологические особенности
перспективных для использования в медицине
20 ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2006, № 4
ЛЛ..ДД.. ЮЮррччаакк
видов семейства норичниковых в условиях куль*
туры: Автореф. дис. … канд. биол. наук. — Киев,
1983. — 22 с.
22. Крупа Л.И. Аллелопатические особенности
основных сельскохозяйственных культур зерно*
свекловичных севооборотов Лесостепи Украины:
Автореф. дис. … канд. биол. наук. — Киев, 1983. —
20 с.
23. Марьюшкина В.Я. Агрофитоценотические
особенности Ambrosia artemisifolia и разработка
биологического метода борьбы с ней: Автореф. дис.
… канд. биол. наук. — Киев, 1983. — 22 с.
24. Снежко В.В. Декоративные и биоэкологи*
ческие особенности растений в фитодизайне: Ав*
тореф. дис. … канд. биол. наук. — Киев, 1983. — 24 с.
25. Пурсиянова И.М. Аллелопатические осо*
бенности культур хлопкового севооборота в аспек*
те оздоровления агроценоза: Автореф. дис. … канд.
биол. наук. — Киев, 1987. — 18 с.
26. Побирченко Г.А. Аллелопатические особен*
ности шалфея мускатного (Salvia sclarea L.): Авто*
реф. дис. … канд. биол. наук. — Киев, 1988. — 17 с.
27. Кавеленова Л.М. Физиолого*биохимичес*
кие аспекты аллелопатической толерантности рас*
тений: Автореф. дис. … канд. биол. наук. — Минск,
1990. — 16 с.
28. Майстренко О.В. Анатомо*физиологичес*
кие особенности льна*долгунца при бессменной
культуре: Автореф. дис. ... канд. биол. наук. —
Минск, 1990. — 18 с.
29. Шроль Т.С. Микробиологические основы
почвоутомления при насыщении севооборотов
пшеницей на черноземах УССР: Автореф. дис. …
канд. биол. наук. — Киев, 1990. — 17 с.
30. Грахов В.П. Аллелопатическая функция
фенольных соединений персика: Автореф. дис. …
канд. биол. наук. — Киев, 1991. — 22 с.
31. Биляновская Т.М. Аллелопатическое взаи*
модействие овощных растений витаминного комп*
лекса через среду корнеобитания: Автореф. дис. …
канд. биол. наук. — Минск, 1992. — 16 с.
32. Каспари В.М. Адаптационные изменения у
растений в техногенной среде (на примере некото*
рых видов рода Begonia Linn.): Автореф. дис. …
канд. биол. наук. — Минск, 1992. — 35 с.
33. Петренко С.В. Алелопатичні властивості
цукрових буряків в умовах Лісостепу України: Ав*
тореф. дис. … канд. біол. наук. — Київ, 1992. — 21 с.
34. Козеко В.Г. Авторегуляция в популяциях
бодяка полевого (Cirsium arvense (L.) Scop.): Авто*
реф. дис. … канд. биол. наук. — Киев, 1993. — 24 с.
35. Подоба Л.В. Продуктивність сортів ярого
ячменю при бактеризації насіння асоціативними
азотфіксаторами та біостимуляції біологічно ак*
тивним екстрактом в умовах Східного Лісостепу
України: Автореф. дис. … канд. біол. наук. — Київ,
1994. — 24 с.
36. Майдебура О.В. Вплив стресових чинників
на фітогормональну систему проростків озимої
пшениці: Автореф. дис. … канд. біол. наук. — Київ,
1995. — 22 с.
37. Ахов Л.С. Стероїдні сапоніни цибулі поник*
лої (Allium nutans L.) та їх біологічна активність:
Автореф. дис. … канд. біол. наук. — Київ, 1999. —
19 с.
38. Осипова І.Ю. Алелопатичні особливості но*
вих плодових культур: Автореф. дис. … канд. біол.
наук. — Київ, 2000. — 19 с.
39. Дзюба О.І. Фізіологічні та біохімічні особли*
вості рододендрона жовтого (Rhododendron luteum
Sweet): Алелопатичний аналіз: Автореф. дис. ...
канд. біол. наук. — Київ, 2001. — 20 с.
40. Дідик Н.П. Фітоценотичний аналіз Elytrigia
repens (L.) Nevski та його алелопатичні власти*
вості: Автореф. дис. … канд. біол. наук. — Київ,
2001. — 19 с.
41. Машковська С.П. Алелопатичні та біохіміч*
ні особливості видів роду чорнобривці (Tagetes L.):
Автореф. дис. … канд. біол. наук. — Київ, 2002. —
22 с.
42. Елланська Н.Е. Особливості формування
мікробоценозу ризосфери рослин Українського
степового природного заповідника: Автореф. дис. …
канд. біол. наук. — Київ, 2003. — 20 с.
43. Павлюченко Н.А. Алелопатичні особливості
Sуringa vulgaris L.: Автореф. дис. … канд. біол. наук.
— Київ, 2003. — 20 с.
44. Васюк Є.А. Маслинка багатоквіткова (Ela*
еagnus multiflora Thunb.) (ріст, розвиток, розмно*
ження): Автореф. дис. … канд. біол. наук. — Київ,
2004. — 20 с.
45. Щербакова Т.О. Алелопатичні властивості
інтродукованих видів роду Ехінацея (Echinacea
Moench): Автореф. дис. … канд. біол. наук. — Київ,
2004. — 23 с.
46. Симагина Н.О. Взаимодействия между рас*
тениями в сообществах галофитной растительнос*
ти Крыма: аллелопатический аспект: Автореф.
дис. … канд. биол. наук. — Симферополь, 2005. —
20 с.
Перелік докторських дисертацій, виконаних по
алелопатії
1. Иванов В.П. Корневые выделения растений и
их значение в жизни фитоценозов: Автореф. дис. …
д*ра биол. наук. — М., 1972. — 38 с.
2. Рощина В.Д. Экзометаболиты древесных
растений и механизмы их действия на раститель*
21ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2006, № 4
ААллееллооппааттііяя:: ррееттррооссппееккттииввнниийй ппоогглляядд,, ссууччаасснниийй ссттаанн ттаа ппееррссппееккттииввии ддоосслліідджжеенньь
ные клетки: Автореф. дис. … д*ра биол. наук. — Ки*
ев, 1974. — 43 с.
3. Баранецкий Г.Г. Аллелопатические свой*
ства основных лесообразующих пород: Автореф.
дис. … д*ра биол. наук. — Киев, 1981. — 31 с.
4. Берестецкий О.А. Роль культурных рас*
тений в формировании микробных сообществ
почв: Автореф. дис. … д*ра биол. наук. — М., 1982. —
48 с.
5. Головко Э.А. Физиолого*биохимические ос*
новы взаимодействия высших растений и микро*
организмов в естественных и искусственных эко*
системах: Автореф. дис. … д*ра биол. наук. — Киев,
1985. — 39 с.
6. Матвеев Н.М. Роль растительных выделе*
ний в формировании лесных сообществ в степной
зоне: Автореф. дис. … д*ра биол. наук. — Тарту,
1985. — 47 с.
7. Бондаренко А.С. Антимикробные свойства
лекарственных растений флоры СССР: Автореф.
дис. … д*ра биол. наук. — Киев, 1986. — 38 с.
8. Акимов Ю.А. Филогенетические аспекты и
экологическое значение летучих веществ эфиро*
масличных растений: Автореф. дис. … д*ра биол.
наук. — М., 1990. — 40 с.
9. Мороз П.А. Экологические аспекты аллело*
патического последействия эдификаторов садовых
фитоценозов: Автореф. дис. … д*ра биол. наук. —
Днепропетровск, 1995. — 53 с.
10. Юрчак Л.Д. Екологічні основи алелопатич*
ної взаємодії та післядії ароматичних рослин в аг*
рофітоценозах: Автореф. дис. … д*ра с.*г. наук. —
Київ, 2002. — 35 с.
11. Мар'юшкіна В.Я. Демекологія інвазійних
рослин в агросистемах та шляхи оптимізації ант*
ропізованих екосистем: Автореф. дис. … д*ра с.*г.
наук. — Київ, 2003. — 35 с.
12. Орел Л.В. Алелопатично активні сполуки
бур'янів та наукові принципи розробки фіторегу*
ляторів: Автореф. дис. … д*ра с.*г. наук. — Київ,
2004. — 32 с.
13. Пузік В.К. Алелопатична дія екзомета*
болітів культурних злаків у агрофітоценозах: Ав*
тореф. дис. … д*ра с.*г. наук. — Київ, 2004. — 36 с.
Монографії з питань алелопатії
1. Гродзинский А.М. Аллелопатия в жизни рас*
тений и их сообществ. — К.: Наук. думка, 1965. —
187 с.
2. Гродзінський А.М. Основи хімічної взаємодії
рослин. — К.: Наук. думка, 1973. — 204 с.
3. Гродзинский А.М., Гродзинский Д.М. Крат*
кий справочник по физиологии растений. — К.: На*
ук. думка, 1973. — 590 с.
4. Гродзинский А.М., Богдан Г.П., Головко Э.А.
и др. Аллелопатическое почвоутомление. — К.: На*
ук. думка, 1979. — 247 с.
5. Богдан Г.П. Природа защитной реакции
растений. — К.: Наук. думка, 1981. — 208 с.
6. Головко Э.А. Микроорганизмы в аллелопа*
тии высших растений. — К.: Наук. думка, 1984. —
200 с.
7. Библиографический указатель. Андрей Ми*
хайлович Гродзинский. — К.: Наук. думка, 1986. —
67 с.
8. Марьюшкина В.Я. Амброзия полыннолист*
ная и основы биологической борьбы с ней. — К.: На*
ук. думка, 1986. — 117 с.
9. Гродзинский А.М., Макарчук Н.М., Лещи*
нская Я.С. и др. Фитонциды в эргономике. — К.: На*
ук. думка, 1986. — 188 с.
10. Гродзинский А.М., Головко Э.А., Горобец
С.А. и др. Экспериментальная аллелопатия. — К.:
Наук. думка, 1987. — 236 с.
11. Иванченко В.А., Гродзинский А.М., Черев*
ченко Т.М. и др. Фитоэргономика. — К.: Наук. дум*
ка, 1989. — 296 с.
12. Мороз П.А. Аллелопатия в плодовых са*
дах. — К.: Наук. думка, 1990. — 208 с.
13. Гродзинский А.М. Аллелопатия растений
и почвоутомление: Избр. тр. — К.: Наук. думка,
1991. — 432 с.
14. Гродзинский А.М., Головко Э.А., Безменов
А.Я. и др. Взаимодействие летучих выделений в
замкнутой экосистеме. — К.: Наук. думка, 1992. —
125 с.
15. Юрчак Л.Д., Побирченко Г.А. Культура
шалфея мускатного в Лесостепи Украины. — К.:
Наук. думка, 1997. — 165 с.
16. Юрчак Л.Д. Алелопатія в агробіогеоценозах
ароматичних рослин. — Київ, 2005. — 410 с.
Збірники з алелопатії
1. Физиолого*биохимические основы взаимно*
го влияния растений в фитоценозе. — М.: Наука,
1966.
2. Физиолого*биохимические основы взаимо*
действия растений в фитоценозах. — К.: Наук.
думка, 1970. — Вып. 1.
3. Физиолого*биохимические основы взаимо*
действия растений в фитоценозах. — К.: Наук.
думка, 1971. — Вып. 2.
4. Физиолого*биохимические основы взаимо*
действия растений в фитоценозах. — К.: Наук.
думка, 1972. — Вып. 3.
5. Физиолого*биохимические основы взаимо*
действия растений в фитоценозах. — К.: Наук.
думка, 1973. — Вып. 4.
22 ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2006, № 4
ЛЛ..ДД.. ЮЮррччаакк
6. Физиолого*биохимические основы взаимо*
действия растений в фитоценозах. — К.: Наук.
думка, 1974. — Вып. 7.
7. Физиолого*биохимические основы взаимо*
действия растений в фитоценозах. — К.: Наук.
думка, 1975.
8. Проблемы аллелопатии. — К.: Наук. думка,
1976.
9. Взаимодействие растений и микроорганиз*
мов в фитоценозах. — К.: Наук. думка, 1977.
10. Проблемы аллелопатии. — К.: Наук. думка,
1978.
11. Химическое взаимодействие растений. —
К.: Наук. думка, 1981.
12. Роль аллелопатии в растениеводстве. — К.:
Наук. думка, 1982.
13. Аллелопатия в естественных и искусствен*
ных фитоценозах. — К.: Наук. думка, 1982.
14. Роль токсинов растительного и микроби*
ального происхождения в аллелопатии. — К.: Наук.
думка, 1983.
15. Методологические проблемы аллелопа*
тии. — К.: Наук. думка, 1989.
16. Аллелопатия и продуктивность растений. —
К.: Наук. думка, 1990.
17. Круговорот аллелопатически активных
веществ в биогеоценозах. — К.: Наук. думка,
1992.
1. Большакова В.Н. Особенности развития аме*
риканской белой бабочки // Защита растений. —
1996. — № 8. — С. 34—35.
2. Гродзинский А.М. Аллелопатия в жизни расте*
ний и их сообществ. — К.: Наук. думка, 1965. — 187 с.
3. Гродзинский А.М. Аллелопатия растений и
почвоутомление. — К.: Наук. думка, 1991. — 432 с.
4. Гродзінський А.М. Основи хімічної взаємодії
рослин. — К.: Наук. думка, 1973. — 204 с.
5. Гродзинский А.М., Богдан Г.П., Головко Э.А. и
др. Аллелопатическое почвоутомление. — К.: Наук.
думка, 1979. — 247 с.
6. Задде И.Н. Некоторые методологические
проблемы биогеоценологии в связи с интеграцией
знания // Общие проблемы биогеоценологии: Тез.
докл. — Москва, 1986. — С. 11—14.
7. Ижевский С.С., Жимеркин В.Н. Западный
кукурузный жук в Европе // Защита и карантин
растений. — 2003. — № 5. — С. 30—32.
8. Калініченко А.В. Наукові основи моделюван*
ня екологічно збалансованих агроекосистем Ук*
раїни: Автореф. дис. … д*ра с.*г. наук / 03.00.16 еко*
логія. — Київ, 2006. — 42 с.
9. Марченко О.А. Вивчення змін фенольних ре*
човин у різних за стійкістю гібридах соняшнику
при ураженні збудником фомопсису // Захист і
карантин рослин. Міжвідомчий тематичний збір*
ник. — Київ, 2002. — Т. 48. — С. 59—64.
10. Мар'юшкіна В.Я. Демекологія інвазійних
рослин в агроекосистемах та шляхи оптимізації
трансформованих екосистем: Дис. … д*ра с.*г. наук.
03.00.16 екологія. — Київ, 2003. — 340 с.
11. Мар'юшкіна В.Я., Юрчак Л.Д. Екологічні
каркаси в агроекосистемах: гіпотеза, проблеми,
перспективи // Збірник наук. праць Ін*ту земле*
робства УААН. — Київ, 2005. — С. 42—51.
12. Райс Э. Аллелопатия. — М.: Мир, 1978. —
392 с.
13. Райс Э. Природные средства защиты расте*
ний от вредителей. — М.: Мир, 1986. — 184 с.
14. Сайко В.Ф. Стан земельних угідь та поліп*
шення їх використання // Збірник наук. праць Ін*
ту землеробства УААН. — Київ, 2005. — С. 3—11.
15. Bryson H.R., Wilbur D.A., Burkhard C.C. The
western corn rootworm, Diabrotica virgitera Le
Conte in Kanzas // I. Econ. Entomol. — 1953. — 46. —
P. 995—999.
16. Proceedings Second European allelopathy
symposium "Allelopathy — from understanding to
appication" (3—5 June, 2004, Pulawy, Poland). —
Pulawy, 2004. — 167 p.
Л.Д. Юрчак
Национальный ботанический сад
им. Н.Н. Гришко НАН Украины,
Украина, г. Киев
АЛЛЕЛОПАТИЯ: РЕТРОСПЕКТИВНЫЙ
ВЗГЛЯД, СОВРЕМЕННОЕ СОСТОЯНИЕ
И ПЕРСПЕКТИВЫ ИССЛЕДОВАНИЙ
Освещены эволюция развития аллелопатии в Ук*
раине и мире, ее современное состояние и перспек*
тивы.
L.D. Yurchak
M.M. Gryshko National Botanical Gardens,
National Academy of Sciences of Ukraine,
Ukraine, Kyiv
ALLELOPATHY: RETROSPECTIVE OUTLOOK,
PRESENT STATE AND PERSPECTIVES OF
INVESTIGATIONS
Evolution of development allelopathic direction in
Ukraine and abroad, its present state and perspec*
tives are presented.
23ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2006, № 4
ААллееллооппааттііяя:: ррееттррооссппееккттииввнниийй ппоогглляядд,, ссууччаасснниийй ссттаанн ттаа ппееррссппееккттииввии ддоосслліідджжеенньь
|
| id | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-835 |
| institution | Plant Introduction |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | English |
| last_indexed | 2025-07-17T12:46:10Z |
| publishDate | 2006 |
| publisher | M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | wwwplantintroductionorg/02/ec4c279f1e2153c34906442f838d9a02.pdf |
| spelling | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-8352019-12-26T18:51:22Z Allelopathy: retrospective outlook, present state and perspectives of investigations Алелопатія: ретроспективний погляд, сучасний стан та перспективи досліджень Yurchak, L.D. Evolution of development allelopathic direction in Ukraine and abroad, its present state and perspectives are presented. Висвітлено еволюцію розвитку алелопатії в Україні і світі, її сучасний стан та перспективи. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2006-12-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/835 10.5281/zenodo.2566557 Plant Introduction; Vol 32 (2006); 12-23 Інтродукція Рослин; Том 32 (2006); 12-23 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377817 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/835/800 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | Yurchak, L.D. Алелопатія: ретроспективний погляд, сучасний стан та перспективи досліджень |
| title | Алелопатія: ретроспективний погляд, сучасний стан та перспективи досліджень |
| title_alt | Allelopathy: retrospective outlook, present state and perspectives of investigations |
| title_full | Алелопатія: ретроспективний погляд, сучасний стан та перспективи досліджень |
| title_fullStr | Алелопатія: ретроспективний погляд, сучасний стан та перспективи досліджень |
| title_full_unstemmed | Алелопатія: ретроспективний погляд, сучасний стан та перспективи досліджень |
| title_short | Алелопатія: ретроспективний погляд, сучасний стан та перспективи досліджень |
| title_sort | алелопатія: ретроспективний погляд, сучасний стан та перспективи досліджень |
| url | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/835 |
| work_keys_str_mv | AT yurchakld allelopathyretrospectiveoutlookpresentstateandperspectivesofinvestigations AT yurchakld alelopatíâretrospektivnijpoglâdsučasnijstantaperspektividoslídženʹ |