Рід Rosa L. у дослідженнях І.Ф. Шмальгаузена
The "Autographed herbarium of I.F. Schmalhausen" and other works of Schmalhausen were studied for detail examination of Rosa L. The results of the research are presented in the paper.
Saved in:
| Date: | 2006 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
2006
|
| Online Access: | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/875 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Plant Introduction |
| Download file: |  |
Institution
Plant Introduction| _version_ | 1860124293522784256 |
|---|---|
| author | Rubtsova, O.L. |
| author_facet | Rubtsova, O.L. |
| author_sort | Rubtsova, O.L. |
| baseUrl_str | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2019-12-27T11:44:33Z |
| description | The "Autographed herbarium of I.F. Schmalhausen" and other works of Schmalhausen were studied for detail examination of Rosa L. The results of the research are presented in the paper. |
| doi_str_mv | 10.5281/zenodo.2567113 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:46:37Z |
| format | Article |
| fulltext |
І.Ф. Шмальгаузен — один з видатних
вітчизняних ботаніків, член>кореспондент
Петербурзької Академії наук, професор
кафедри морфології і систематики рослин
Імператорського Київського університету
Св. Володимира, директор Київського бо>
танічного саду, видатний дослідник рослин>
ного світу Росії другої половини XIX ст. Він,
як слушно зазнає О.Я. Пилипчук [16], зас>
луговує на вдячність і значно більшу увагу
нащадків, яким залишив свої наукові здо>
бутки.
Незважаючи на постійно зростаючий
інтерес до наукової спадщини вченого, вив>
ченню якої присвячена досить велика кіль>
кість праць, найповніший перелік яких міс>
титься у монографіях [4, 16], її досі ще не>
достатньо висвітлено.
Як зазначають Ю.П. Ґудзь та О.Я. Пи>
липчик, праці І.Ф. Шмальгаузена (їх налі>
чується 84) майже не досліджені й зовсім
не проаналізовані фахівцями [4]. І дійсно,
звичайно дослідники основну увагу приді>
ляють біографії вченого і згадують головні
праці І.Ф. Шмальгаузена з флори і систе>
матики — "Флора Юго>Западной России,
т.е. губерний: Киевской, Волынской, По>
дольской, Полтавской, Черниговской и
смежных местностей" (1886 р.) [19] та
"Флора Средней и Южной России, Крыма
и Северного Кавказа. Руководство для оп>
ределения семянных и высших споровых
растений" (т. 1 — 1895; т. 2 — 1897 р.) [23,
24].
На нашу думку, такій важливій і зміс>
товній монографії, як "Шиповники окрест>
ностей Киева" (1890 р.) [21], дослідники
творчості І.Ф.Шмальгаузена приділили не>
достатньо уваги (за винятком рефератів
Н. Кузнецова [16] та І. Пачоського [14] та
оцінки цієї праці як "спроби критичного пере>
гляду видів роду Rosa, поширених у районі
Києва" [9]). У деяких бібліографічних ви>
даннях [10, 11] у списку праць І.Ф. Шмаль>
гаузена зазначена монографія не згадуєть>
ся взагалі.
Роду Rosa вчений приділив увагу також
у підручнику "Краткий учебник ботаники
для студентов медицины и начинающих на>
туралистов" [20]
І.Ф. Шмальгаузен був визнаним знавцем
систематики шипшин, що було відзначено
О.В. Баранецьким на урочистих зборах
Київського товариства дослідників природи
14 травня 1894 р., присвячених пам'яті дійс>
ного члена товариства професора Івана Фе>
доровича Шмальгаузена: "Як єдиному сис>
тематику, який близько зацікавлений рос>
линністю південних областей Росії, І.Ф.
присилалися деякими колекторами для до>
слідження сумнівні для них рослини Кавка>
зу, між якими І.Ф. міг встановити близько 15
нових видових форм; усякому ж системати>
ку відомо, скільки часу, праці й обачності
потребує подібна робота. Ще більшою мірою
відноситься це останнє до праці із система>
тичної обробки форм шипшин Київської
флори, яку останнім часом закінчив І.Ф.,
оскільки рід Rosa належить до найскладні>
ших для систематиків" [1].
20 ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2006, № 2
УДК 635.976.87(09)
О.Л. РУБЦОВА
Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України
Україна, 01014 м. Київ, вул. Тімірязєвська, 1
РІД ROSA L. У ДОСЛІДЖЕННЯХ І.Ф. ШМАЛЬГАУЗЕНА
Наведено результати аналізу колекції зразків роду Rosa L. "Гербарію флори Європейської частини СРСР проф.
І.Ф. Шмальгаузена" та праць І.Ф. Шмальгаузена, присвячених роду Rosa L.
© О.Л. РУБЦОВА, 2006
Значний внесок І.Ф. Шмальгаузена у
вивчення роду Rosa відмічають дослідники,
які вивчали шипшини [8]. Так, В.Г. Хржа>
новський у "Флорі України" [18] пише:
"Українські родологи пізніших часів —
І.Ф. Шмальгаузен та О.О. Лоначевський,
особливо останній, зробили надзвичайно
багато в справі вивчення наших шипшин".
На думку І.С. Івченка, "численні гербарні
колекції, що зберігаються в гербарії Інсти>
туту ботаніки НАНУ (KW), підтверджують
щорічні дослідження Шмальгаузеном шип>
шин околиць Києва" [12]. М.М. Федорончук
зазначає, що "у вивченні видового складу
роду вагомим є також внесок І.Ф. Шмальга>
узена" [17].
Однак всебічного аналізу внеску
І.Ф. Шмальгаузена в дослідження роду
Rosa зроблено не було. Тому завданням на>
шої роботи була оцінка цього внеску. Ми оп>
рацювали рід Rosa за матеріалами "Гер>
барію флори Європейської частини СРСР
проф. І.Ф. Шмальгаузена" Інституту бота>
ніки ім. М.Г. Холодного НАН України, пра>
цями І.Ф. Шмальгаузена, присвяченими
роду Rosa [19, 20, 21, 23], та літературними
джерелами про життя і творчість вченого
[1—4, 6, 7, 9—11, 13, 14, 16].
Свою наукову діяльність І.Ф. Шмальгау>
зен розпочав у Петербурзі. Коли в 1879 р.
Іван Федорович прибув до Києва, він був
глибоко підготовлений з анатомії рослин,
палеоботаніки та флористики. І.Ф. Шмаль>
гаузен розібрав і критично переглянув гер>
барні колекції кафедри морфології і систе>
матики рослин Київського університету,
зібрані В. Бесером, А. Андржійовським,
Р. Траутфетером, О. Роговичем та іншими
вченими. Власні флористичні дослідження
він розпочав відразу по приїзді до Києва.
Вже 10 квітня 1879 р. І.Ф. Шмальгаузен зі>
брав перші зразки на берегах Дніпра [2].
Після опрацювання роду Rosa за матері>
алами "Гербарію флори Європейської час>
тини СРСР проф. І.Ф. Шмальгаузена" Ін>
ституту ботаніки НАН України ми встано>
вили, що дата першого збору зразка шип>
шини в околицях Києва (Rosa pomifera
Herm.) — 24 червня 1879 р. Іван Федорович
збирав зразки шипшин з весни (дата най>
ранішого збору — 16 квітня) до пізньої осені
(30 жовтня).
Як зазначають А.І. Барбарич та Н.А. Ка>
занська [2], зборами 1879 р. в околицях Ки>
єва І.Ф. Шмальгаузен поклав початок своє>
му гербарію, який згодом став відомим
усім ботанікам світу. Всього в цьому герба>
рії 21 827 аркушів, з них 1183 аркуші Іван
Федорович зібрав і упорядкував сам.
Гербарій шипшин І.Ф. Шмальгаузена
складається з 642 аркушів, які змонтовані у
10 папок (XXIII—XXXII). Нами встановле>
но, що І.Ф. Шмальгаузен збирав шипшини
ще під час свого перебування у Страсбурзі.
В його гербарії є зразки з етикеткою, на якій
помічені дати збору: 5.VI.75, 15.VI. 75,
22.VI.75. Ці дати збігаються з датами пере>
бування Івана Федоровича у Страсбурзі (за
даними О.Я. Пилипчука, 1.VI.1874—
1.VIII.1875, [16]).
З 642 гербарних аркушів роду Rosa 423
зібрані І.Ф. Шмальгаузеном. Решту ар>
кушів він одержав за обміном з>за кордону.
Список шипшин, який Іван Федорович
написав власноруч, налічує 120 таксонів (ви>
дів — 113, форм — 4, видів, які І.Ф. Шмаль>
гаузен вважав гібридогенними, — 3). Най>
більше зборів шипшин зроблено в околицях
Києва (224 гербарних аркуші), особливо в
1890 і 1891 рр. На етикетках знаходимо такі
пункти: Совки, Голосієво, Кадєтський гай,
під Царським садом, під Печерськом, біля
Кирилівської лікарні, схили Дніпра, пагор>
би між Солом`янкою і Байковим, біля Виду>
бецького монастиря, біля Аскольдової мо>
гили, біля Китаєва, Печерськ, цегляний за>
вод Суботіна. Збори також було зроблено у
Фастові, Бучі, Жмеринці.
Багато часу приділив І.Ф. Шмальгаузен
зборам шипшин у 1893 р. (Ровеньки, Ясину>
вата, Лозова, Александрівка, Новочер>
каськ, Лисичанськ, Звєрєво).
На етикетках гербарних аркушів часто
зазначено дату цвітіння (17—27 травня) і
2121ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2006, № 2
РРіідд RRoossaa LL.. уу ддоосслліідджжеенннняяхх ІІ..ФФ.. ШШммааллььггааууззееннаа
плодоношення (28 липня — 6 вересня) шип>
шин.
Частину видів І.Ф. Шмальгаузен визна>
чив сам. Крім того, велику роботу з визна>
чення видів шипшин гербарію вченого про>
ведено О.О. Лоначевським, який залишив
тут свої "Notae criticae": "VII. 34, О. Лона>
чевський".
У папці XXIII ми знайшли лист О.О. Ло>
начевського, який він написав, напевно,
під час опрацювання роду Rosa в гербарії
І.Ф. Шмальгаузена:
"Визначення крепенівських троянд, помічені
моїми ініціалами Л.&П., взяті з твору Crepin "Mes
excurcion rhodologique dans les Alpes" і належать,
таким чином, йому, а не мені; звертаю увагу саме
на літери "Л.&П.", а не "О.Л.", якими я маю звичай
позначати власні визначення.
19.III.07 Олександр Лоначевський&Петруняка.
Назви шипшин з гербарію Crepin треба роз&
шукати в Брюссельських журналах за 1892 або
1893 р.".
Пізніше деякі види шипшин гербарію
І.Ф. Шмальгаузена були критично перевиз>
начені О.М. Дубовик (1963, 1967 р.).
Крім опрацювання власних гербарних
зборів, І.Ф. Шмальгаузен визначав рослини
інших дослідників. Наприклад, І. Пачоський
в "Очерке флоры окрестностей г. Переяс>
лавля" наводить опис 6 видів шипшин і у
виносці зазначає, що "шипшини визначені
проф. Іваном Федоровичем Шмальгаузе>
ном" [15, с. 104—105].
Результати власних експедицій, а також
матеріали гербаріїв О. Роговича, В. Бессера
(останній, як зазначає І.Ф. Шмальгаузен,
"становить коштовний скарб університету
Св. Володимира" [19, с. XIII]), В. Монтрезора,
В. Липського, І. Акинфієва стали основою
для написання І.Ф. Шмальгаузеном "Флоры
Юго>Западной России, т.е. губерний: Киев>
ской, Волынской, Подольской, Полтавской,
Черниговской и смежных местностей", яка
вийшла друком у 1886 р. У цій праці вчений
описує 17 видів роду Rosa, а у передмові пи>
ше: "Деякі роди рослин, наприклад рід Rosa
зараз вивчаються надзвичайно докладно.
Не маючи до цих пір можливості вивчити
рід Rosa з необхідною докладністю , я зробив
опис видів цього роду за зразком флори Ко>
ха і монографії Е. Регеля "Tentarum Rosa>
rum Monographiae", 1877" [25]. На підставі
цього зауваження, а також списку літера>
турних джерел, наведеного у монографії,
можна зробити висновок, що І.Ф. Шмаль>
гаузен був знайомий зі спеціальними праця>
ми, присвяченими шипшинам.
Монографія І.Ф. Шмальгаузена "Флора
Юго>Западной России…" одержала високу
оцінку фахівців. "Це зведення і донині ці>
ниться як ґрунтовна наукова праця, оскіль>
ки в ній, крім таблиць для визначення та
докладних описів таксонів усіх рангів, скла>
дених за результатами обробки величезних
гербарних матеріалів, що зберігалися на той
час у колекціях університету, а також зібра>
них або одержаних в обмін самим автором,
наведено докладні відомості про географічне
поширення видів у регіоні, який охоплювала
"Флора", з цитуванням конкретних місце>
знаходжень (особливо, коли йшлося про ву>
зький ареал виду), а також на території всієї
Росії та земної кулі в цілому" [7].
Після видання "Флоры Юго>Западной
России ..." (1886) професор І.Ф. Шмальгаузен
розпочав збирання матеріалів та написання
нової ґрунтовної праці "Флора Средней и
Южной России, Крыма и Северного Кавказа".
Протягом майже 10 років він вивчає рослин>
ний покрив Європейської частини Росії: про>
водить експедиційні виїзди, розширюючи
межі обстежень, збирає власний гербарій
і критично опрацьовує гербарні колекції
А. Андржійовського, В. Бессера, В. Липсько>
го, О. Роговича, Р. Траутфетера та інших,
вивчає літературу, аналізує величезний і
різноманітний флористичний матеріал [13].
Ця капітальна праця вийшла вже після пе>
редчасної смерті Івана Федоровича (т. 1 — у
1895 р., т. 2 — у 1897 р.). У ній І.Ф. Шмальга>
узен подає опис вже 54 видів шипшин, тоб>
то втричі більше, ніж у попередній.
Д.М. Доброчаєва, С.Л. Мосякін називають
ці дві "Флори" "чудовим флористичним зве>
22 ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2006, № 2
ОО..ЛЛ.. РРууббццоовваа
денням" і вважають, що "вони являли собою
чудову базу, від якої можна було "відштовх>
нутися" при подальших флористичних і
таксономічних дослідженнях даної тери>
торії" [5].
У підручнику "Краткий учебник ботани>
ки для студентов медицины и начинающих
натуралистов", який вийшов у 1887 р. (дру>
ге видання — у 1899 р.) Іван Федорович
наводить малюнки прилистків шипшин
(с. 185, ф. 146), квітколожа (с. 209, ф. 186),
а також схематичний розріз квітки (с. 281,
ф. 287>с) [20].
Проте найбільшим внеском І.Ф. Шмаль>
гаузена в дослідження роду Rosa є його
книга "Шиповники окрестностей Киева"
[21]. Як зазначено на звороті титульного ар>
куша, цю книгу було надруковано за рішен>
ням Київського товариства дослідників
природи. Матеріали монографії надруко>
вані також у "Записках Київського товари>
ства дослідників природи" у 1892 р. [22].
У вступі до цієї книги Іван Федорович дає
оцінку роботі попередників, а потім пояснює,
чому він обрав об'єктом дослідження саме
рід Rosa. Вчений називає такі причини:
1. "Шипшини, (рід Rosa), які рясно рос>
туть у південній Росії, досі не були ще пред>
метом більш ґрунтовного вивчення і щодо
них існує багато неоднозначних думок.
Дослідження їх безперечно повинно при>
вести до цікавих результатів, якими будуть
нагороджені праця і час, присвячені їх вив>
ченню" [21, с. 1>2].
2. Він звертає увагу на різноманітність
родів Hieracium, Rubus та Rosa і висловлює
думку, що ця різноманітність виникає
"внаслідок перехресного між різними фор>
мами запилення" [21, с. 1]:
"Докладне вивчення цих родів завжди
становить великий інтерес, оскільки воно
дає нам можливість глибше проникнути у
таємниці походження видів та інших форм,
ніж вивчення багатьох інших груп рослин"
[2, с. 2].
3. "Бажання звернути увагу на різно>
манітність шипшин, бажання завербувати
співробітників для їх вивчення і також ба>
жання привернути увагу до більш доклад>
ного систематичного вивчення видів у Росії"
[21, с. 4].
Автор зазначає, що його дослідження
тривали два роки і він не вважає їх закінче>
ними.
І.Ф. Шмальгаузен пропонує методику
спостережень за рослинами: "Щоб одержа>
ти повну уяву про яку>небудь форму шип>
шини, треба спостерігати по можливості
одні й ті самі кущі на різних стадіях розвит>
ку, під час цвітіння, а також, коли плоди
незрілі і стиглі" [21, с. 2].
Далі Іван Федорович пише про методику
збору гербарію: "Під час збирання шипшин
для гербарію треба збирати крім гілочок,
що цвітуть і плодоносять, які вирізані по
23ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2006, № 2
РРіідд RRoossaa LL.. уу ддоосслліідджжеенннняяхх ІІ..ФФ.. ШШммааллььггааууззееннаа
Книга І.Ф. Шмальгаузена "Шиповники окрестнос>
тей Киева"
24 ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2006, № 2
ОО..ЛЛ.. РРууббццоовваа
можливості разом зі шматочком старого
стебла із розвинутими колючками, також
шматочки безплідних пагонів, на яких
листки часто іншої форми, ніж на гілках,
які плодоносять".
І.Ф. Шмальгаузен робить висновок, що
"тільки на основі тривалих спостережень і
повного, у великій кількості засушеного ма>
теріалу можна одержати чітку уяву про зна>
чення різних форм шипшин" [21, с. 2]. Уче>
ний зазначає, що в часи В. Бессера і Ф. Бі>
берштейна "не було звичаю робити тривалі
спостереження за одними і тим самими
об`єктами" [21].
Іван Федорович наводить дані власних
спостережень морфологічних особливостей,
тривалості цвітіння, строків достигання
плодів шипшин в околицях Києва.
Всебічне дослідження шипшин околиць
Києва дало можливість І.Ф. Шмальгаузену:
1. Навести морфологічні характеристики
9 видів та 24 форм шипшин.
2. Скласти ключ для визначення шипшин.
3. Висловити власну думку щодо систе>
матичної спорідненості шипшин околиць
Києва.
І.Ф. Шмальгаузен зазначає: "Разные ви>
ды шиповников, которые встречаются воз>
ле Киева, находятся в неодинаковом систе>
матическом родстве" [21, с. 40]. Систематич>
ну спорідненість шипшин околиць Києва
І.Ф. Шмальгаузен подав у вигляді схеми,
що являє собою коло, в центрі якого розмі>
щено Rosa dumetorum Thuill., яка, на думку
автора, є "корінною формою всієї групи
видів" [21, с. 41]. Прямі лінії, які з`єднують
назви шипшин, вказують на існування
проміжних форм. Якщо ця лінія проста, то
це означає невелику кількість проміжних
форм, якщо подвійна — ці форми численні
"до повного зникнення розпізнавальних оз>
нак" [21, с. 41]. У книзі наведено рисунки, що
робить її гарним посібником для фахівців.
Висновки:
1. У "Гербарії флори Європейської части>
ни СРСР проф. І.Ф. Шмальгаузена", який
зберігається в Інституті ботаніки ім. М.Г. Хо>
лодного НАН України, рід Rosa L. представ>
лений 120 таксонами (642 гербарних аркуші,
з них 224 зібрано в околицях Києва). Цей
гербарій становить інтерес як з історичного,
так і з наукового погляду.
2. У монографії І.Ф. Шмальгаузена "Ши>
повники окрестностей Киева" опрацьовано
методику досліджень шипшин з урахуван>
ням специфіки збору гербарію, подано мор>
фологічні характеристики шипшин, ключ
для їх визначення, а також схему система>
тичної спорідненості шипшин околиць
Києва.
3. Рід Rosa також детально опрацьовано
І.Ф. Шмальгаузеном у таких видатних пра>
цях, як "Флора Юго>Западной России, т.е.
губерний: Киевской, Волынской, Подоль>
ской, Полтавской, Черниговской и смеж>
ных местностей" та "Флора Средней и Юж>
ной России, Крыма и Северного Кавказа", а
також у підручнику "Краткий учебник бо>
таники для студентов медицины и начина>
ющих натуралистов".
4. Результати дослідження шипшин, на>
ведені у працях І.Ф. Шмальгаузена, мають
важливе теоретичне значення для система>
тики і філогенії роду Rosa L.
1. Баранецкий О.В. О значении работ И.Ф.
Шмальгаузена по ботанике. Протокол торж. собра>
ния Киевского общества естествоиспытателей 14
мая 1894 г. в память дейст. члена Общества проф.
Ивана Федоровича Шмальгаузена // Записки Ки>
евского общества естествоиспытателей. — 1896. —
Т. 15, вып. 1—2. — С. XV—XXI.
2. Барбарич А.І., Казанська Н.А. Гербарій
Шмальгаузена — завершальний етап флористич>
них досліджень XIX ст. на півдні Росії // Укр. бо>
тан. журн. — 1974. — 31, № 3. — С. 376—377.
3. Гудзь Ю.П., Пилипчук О.Я. Діяльність І.Ф.
Шмальгаузена у Київському товаристві дослід>
ників природи // Рослинний світ України та його
охорона: Зб. наук. праць. — К.: КГПИ, 1990. — С.
4—13.
4. Гудзь Ю.П., Пилипчук О.Я. Іван Федорович
Шмальгаузен. — К.: Наук. думка, 1991. — 152 с.
5. Доброчаєва Д.М., Мосякін С.Л. Д.К. Зеров —
відповідальний редактор "Флори УРСР" // Укр.
ботан. журн. — 1995. — 52, № 6. — С. 810—815.
24
25ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2006, № 2
РРіідд RRoossaa LL.. уу ддоосслліідджжеенннняяхх ІІ..ФФ.. ШШммааллььггааууззееннаа
6. Доброчаєва Д.М., Мякушко Т.Я. Іван Федо>
рович Шмальгаузен (до 140>річчя з дня народжен>
ня) // Укр. ботан. журн. — 1989. — 46, № 3. — С.
87—91.
7. Доброчаєва Д.М., Шевера М.В. "Флора Юго>
Западной России" І.Ф. Шмальгаузена: До 100>
річчя виходу у світ // Укр. ботан. журн. — 1987. —
44, № 5. — С. 101—103.
8. Дубовик О.М., Крицька Л.І., Лебедєва Т.С.,
Ільїнська А.П. Сучасний стан вивченості роду Rosa
L. флори України // Укр. ботан. журн. — 1987. —
44, № 2. — С. 8—13.
9. Зеров Д.К., Щекіна Н.О. Іван Федорович
Шмальгаузен (до 60>річчя виходу в світ "Флоры
Средней и Южной России, Крыма и Северного
Кавказа" // Укр. ботан. журн. — 1957. — 16, № 4. —
С. 92—99.
10. Иван Федорович Шмальгаузен (1849—
1894) // Н.А. Базилевская, К.И. Мейер, С.С. Стай>
ков, А.А. Щербакова Выдающиеся отечественные
ботаники. — М.: Гос. уч. пед. изд>во Мин>ва просве>
щения РСФСР, 1957. — С. 20—123.
11. Іван Федорович Шмальгаузен // П.М. Бе>
реговой, М.А. Лагутіна Видатні вітчизняні бо>
таніки. — Київ: Рад. шк., 1956. — С. 65—67.
12. Івченко І.С. Історичні підходи до вивчення
таксономічної різноманітності шипшин України //
Укр. ботан. журн. — 2001. — 58, № 1. — С. 53—59.
13. Крицька Л.І., Шевера М.В. "Флора Сред>
ней и Южной России, Крыма и Северного Кавка>
за" професора І.Ф. Шмальгаузена (1895—1897) //
Укр. ботан. журн. — 1997. — 54, № 6. — С. 591—
593.
14. Пачоский И. Обзор новых работ по ботани>
ке (Шмальгаузен И. Шиповники окрестностей Ки>
ева) // Вестник естествознания. — 1892. — № 5. —
С. 175—176.
15. Пачоский И. Очерк флоры окрестностей г.
Переяславля // Записки Киевского общества есте>
ствоиспытателей. — 1894. — Т. 13, вып. 1 и 2. — С.
63—141.
16. Пилипчук О.Я. Иван Федорович Шмальга>
узен (1849—1894). — М.: Наука, 2001. — 134 с.
17. Федорончук М.М. Види судинних рослин,
описаних з території України, їх типіфікація та
критичний аналіз: рід Rosa L. (R. adenodonta Du>
bovik — R. czackiana Blocki) // Укр. ботан. журн. —
2001. — 58, № 2. — С. 165—172.
18. Хржановський В.Г. Рід Шипшина —
Rosa L. // Флора УРСР. — К.: Вид>во АН УРСР,
1954. — Т. 6. — С. 177—280.
19. Шмальгаузен И.Ф. Флора Юго>Западной
России, т.е. губерний: Киевской, Волынской, По>
дольской, Полтавской, Черниговской и смежных
местностей. — Киев: Тип. С.В. Кульженко, 1886. —
783 с.
20. Шмальгаузен И.Ф. Краткий учебник бота>
ники для студентов медицины и начинающих на>
туралистов. — К.: Тип. Н.Т. Корчак>Новицкого,
1887. — 312 с.
21. Шмальгаузен И.Ф. Шиповники окрест>
ностей Киева. — К.: Т>во печатн. дела и торг.
И.Н. Кушнерев и К, Киевское отд., 1891. — 48 с.
22. Шмальгаузен И.Ф. Шиповники окрестнос>
тей Киева // Зап. Киев. общ>ва естествоиспытате>
лей, 1892. — Т. 12, вып. 1. — С. 1—48.
23. Шмальгаузен И.Ф. Флора Средней и Южной
России, Крыма и Северного Кавказа. Руководство
для определения семенных и высших споровых
растений. Т. 1. Двудольные свободнолепестные. —
К.: Тип. И.Н. Кушнерева, 1895. — 468 с.
24. Шмальгаузен И.Ф. Флора Средней и Южной
России, Крыма и Северного Кавказа. Руководство
для определения семенных и высших споровых
растений. Т. 2. Двудольные сростнолепестные. Од>
нодольные, голосеменные и высшие споровые. —
К.: Тип. И.Н. Кушнерева, 1897. — 742 с.
25. Regel E. Tentamen Rosarum Monographiae. —
СПб.: Тип. братьев Шумахер, 1877. — 114 с.
Рекомендував до друку
В.Г. Собко
Е.Л. Рубцова
Национальный ботанический сад
им. Н.Н. Гришко НАН Украины,
Украина, г. Киев
РОД ROSA L. В ИССЛЕДОВАНИЯХ
И.Ф. ШМАЛЬГАУЗЕНА
Представлены результаты анализа коллекции об>
разцов рода Rosa L. "Гербария флоры Европейской
части СССР проф. И.Ф. Шмальгаузена" и работ
И.Ф. Шмальгаузена, посвященных роду Rosa L.
O.L. Rubtsova
M.M. Gryshko National Botanical Gardens,
National Academy of Sciences of Ukraine,
Ukraine, Kyiv
THE GENUS ROSA L. IN INVESTIGATIONS
OF I.F. SCHMALHAUSEN
The "Autographed herbarium of I.F. Schmalhausen"
and other works of Schmalhausen were studied for
detail examination of Rosa L. The results of the re>
search are presented in the paper.
|
| id | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-875 |
| institution | Plant Introduction |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | English |
| last_indexed | 2025-07-17T12:46:37Z |
| publishDate | 2006 |
| publisher | M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | wwwplantintroductionorg/50/e920e64cfc7e4aafcc67a4511d0ddb50.pdf |
| spelling | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-8752019-12-27T11:44:33Z The genus Rosa L. in investigations of I.F. Schmalhausen Рід Rosa L. у дослідженнях І.Ф. Шмальгаузена Rubtsova, O.L. The "Autographed herbarium of I.F. Schmalhausen" and other works of Schmalhausen were studied for detail examination of Rosa L. The results of the research are presented in the paper. Наведено результати аналізу колекції зразків роду Rosa L. “Гербарію флори Європейської частини СРСР проф. І.Ф. Шмальгаузена” та праць І.Ф. Шмальгаузена, присвячених роду Rosa L. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2006-06-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/875 10.5281/zenodo.2567113 Plant Introduction; Vol 30 (2006); 20-25 Інтродукція Рослин; Том 30 (2006); 20-25 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377821 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/875/839 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | Rubtsova, O.L. Рід Rosa L. у дослідженнях І.Ф. Шмальгаузена |
| title | Рід Rosa L. у дослідженнях І.Ф. Шмальгаузена |
| title_alt | The genus Rosa L. in investigations of I.F. Schmalhausen |
| title_full | Рід Rosa L. у дослідженнях І.Ф. Шмальгаузена |
| title_fullStr | Рід Rosa L. у дослідженнях І.Ф. Шмальгаузена |
| title_full_unstemmed | Рід Rosa L. у дослідженнях І.Ф. Шмальгаузена |
| title_short | Рід Rosa L. у дослідженнях І.Ф. Шмальгаузена |
| title_sort | рід rosa l. у дослідженнях і.ф. шмальгаузена |
| url | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/875 |
| work_keys_str_mv | AT rubtsovaol thegenusrosalininvestigationsofifschmalhausen AT rubtsovaol rídrosaludoslídžennâhífšmalʹgauzena AT rubtsovaol genusrosalininvestigationsofifschmalhausen |