Перлина природи на межі Європи та Азії (нарис про V міжнародну конференцію “Ліси Євразії — Уральські гори”)
Збережено в:
| Дата: | 2006 |
|---|---|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Англійська |
| Опубліковано: |
M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
2006
|
| Онлайн доступ: | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/908 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Plant Introduction |
| Завантажити файл: |  |
Репозитарії
Plant Introduction| _version_ | 1860124430477295616 |
|---|---|
| author | Melnik, V.I. Shevchenko, D.Yu. |
| author_facet | Melnik, V.I. Shevchenko, D.Yu. |
| author_sort | Melnik, V.I. |
| baseUrl_str | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2019-11-11T08:04:59Z |
| doi_str_mv | 10.5281/zenodo.2567232 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:46:57Z |
| format | Article |
| fulltext |
Міжнародні наукові конференції "Ліси
Євразії" є найбільшими щорічними зібран%
нями спеціалістів, які працюють у галузях
лісознавства, лісового господарства, охоро%
ни природи. На конференціях проходять
апробацію результати досліджень науков%
ців з багатьох країн. Такі форуми сприяють
налагодженню наукових зв'язків, плідній
співпраці вчених з різних установ.
П'ята ювілейна конференція відбулася на
Південному та Центральному Уралі на базі
Чебаркульського дослідного лісгоспу (Челя%
бінська обл.) та Сухолозького лісгоспу (Свер%
дловська обл.).
Територія Чебаркульського лісгоспу роз%
ташована в межах Лісостепової зони Пів%
денного Уралу та Зауральського пенеплену.
В ній виділяються два райони — колкового і
борового лісостепу. Північно%західна части%
на регіону характеризується горбистим
рельєфом. Між грядами пагорбів розміщені
численні озера карстового походження. Най%
більші з них — Чебаркуль, Великий Кісегач,
Великий Теренкуль, Кундравинське, Єлове.
В районі озер Чебаркуль та Великий Кісе%
гач знаходяться радонові мінеральні джере%
ла. Основними лісоутворюючими породами
виступають Betula pendula L. (48,5%) та Pi%
nus sylvestris L. (31,2%). Характерною особ%
ливістю березових лісів є наявність густого
підліску із вишні степової (Cerasus fruticosa
Pall), яка цієї осінньої пори була покрита со%
ковитими плодами. В Україні ця вишня
зростає лише на степових схилах. Спостере%
ження за нею в уральських березових лісах
розширює наші знання про еколого%цено%
тичну амплітуду виду в різних частинах
ареалу.
У минулому на Південному Уралі трап%
лялися також масиви модринових лісів, але
вони були винищені із%за цінної деревини.
Тепер про існування на цій території мод%
ринових лісів свідчать лише грубі колоди, з
яких ще на початку минулого століття було
побудовано багато будинків у м. Чебаркуль
та у навколишніх селах, оскільки добре зас%
молена модринова деревина не піддається
розпаду, вона не підвласна часу. Тож ці бу%
динки ще довго нагадуватимуть про лісову
породу, яка колись була поширена на Пів%
денному Уралі.
Освоєння земель Південного Уралу по%
в'язане насамперед з відкриттям в долині
р. Міас золотих розсипів. Вперше рудне зо%
лото було знайдено в 1797 р. Євграфом Меч%
никовим. У період з 1823 по 1837 р. було роз%
відано понад 200 родовищ. На цих землях у
1842 р. майстровим Н. Сюткіним знайдено
найбільший у Росії самородок вагою 36,2 кг.
Унікальним куточком природи Уралу є
Ільменські гори. Територія цих гір розташо%
вана у східних передгір'ях Південного Ура%
лу. В геоботанічному відношенні вона нале%
жить до підзони сосново%березових лісів
південно%тайгової лісової зони. Дослідження
Ільмен почалися понад 200 років тому, коли
в Росії та Європі дізналися про багатство та
своєрідність Ільменських гір. У різні роки
тут працювали А. Гумбольдт, І. Менге,
М.І. Вернадський, Д.С. Белянкін, М.І. Кок%
шаров та багато інших учених. У 1920 р. Іль%
менські гори було оголошено мінералогіч%
113ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2006, № 1
УДК 504.73(470)5
В.І. МЕЛЬНИК, Д.Ю. ШЕВЧЕНКО
Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України
Україна, 01014 м. Київ, вул. Тімірязєвська, 1
ПЕРЛИНА ПРИРОДИ НА МЕЖІ ЄВРОПИ ТА АЗІЇ
(нарис про V міжнародну конференцію "Ліси Євразії — Уральські гори"
© В.І. МЕЛЬНИК, Д.Ю. ШЕВЧЕНКО, 2006
ним заповідником, одним з перших, створе%
них у Росії. Нині Ільменський заповідник —
це природоохоронна, науково%дослідна ус%
танова у складі Уральського відділення
РАН. Різноманіття гірських порід Ільмен
зумовлено складною і тривалою історією їх
формування (2300—160 млн років). Найбіль%
ший науковий та практичний інтерес вик%
ликають пегматитові жили, в яких трапля%
ються топаз, аквамарин, циркон, сапфір,
турмалін, амазоніт тощо. Вперше в світі тут
було відкрито 18 мінералів, найвідоміші з
них — ільменіт, ільменорутил, канкриніт,
монацит, фторомагнезіоарфведсоніт.
На базі Ільменського заповідника існує
природничо%науковий музей — один з най%
більших геолого%мінералогічних музеїв Ро%
сійської Федерації. Музей має 5 експози%
ційних залів: біологічний, Ільменський, іс%
торії Ільмен, мінералогії родовищ, система%
тичної колекції мінералів. Фонд музею
налічує близько 30 тис. одиниць, у залах
представлено понад 9 тис. експонатів. У му%
зеї можна ознайомитися з різноманіттям
флори та фауни Південного Уралу, побачи%
ти друзи гірського кришталю та аметисту з
Приполярного Уралу, пластинки кальциту
у вигляді троянди з Дальнегорська, мінера%
ли Смарагдових копалень із Середнього
Уралу, уральську яшму та багато іншого.
Ільменські гори є флористично надзви%
чайно різноманітними. Їх флора налічує 921
вид судинних рослин, серед них 13 видів, за%
несених до Червоної книги РРФСР (1988), та
близько 20 видів уральських ендеміків. До
складу флори Уралу входять 120 ендеміч%
них видів. Під час екскурсії по берегу о. Єло%
ве в сосновому лісі було виявлено уральсь%
кий ендемік — анемону пермську (Anemo%
nastrum biarmiensis (Jus.) Holub.) — високо%
декоративну рослину, яка поширена від
Полярного до Південного Уралу. Соснові лі%
си — це типові місця зростання виду на Пів%
денному Уралі. Крім того, в цьому регіоні він
трапляється також у модринових та березо%
вих лісах і на відслоненнях кристалічних
порід, а на Полярному Уралі зростає в гірсь%
ко%тундровому та підгольцевому поясах і
розріджених дрібноліссях.
Програмою конференції було передбачене
відвідування Тургоякського природно%ланд%
шафтного парку. Тургоякський парк ор%
ганізовано в 1973 р. з метою збереження
унікальних південноуральських ландшаф%
тів та рідкісних видів рослин і тварин. Пло%
ща парку — 13,1 тис. га, більшу частину
займає акваторія о. Тургояк (турго — вели%
кий, як — озеро). Це озеро за чистоту та
своєрідний темно%синій колір води назива%
ють другим Байкалом. На деяких островах
озера збереглися залишки людських посе%
лень, яким понад 5 тис. років.
Важливою подією конференції стало від%
криття в Сухолозькому лісгоспі меморіаль%
ної дошки на честь видатного російського лі%
сознавця, головного лісничого Уральських
гірських заводів генерала І.І. Шульца (1777—
1862). Він сприяв впровадженню в регіоні
правил вузьколісосічного способу рубки з
кулісним примиканням лісосік. Ці правила
відповідали природно%економічним умовам
Уралу, а основні їх положення актуальні і в
наш час.
Як і попередні форуми, V міжнародна
конференція "Ліси Євразії — Уральські го%
ри" характеризувалася відмінною органі%
зацією та високим науковим рівнем предс%
тавлених матеріалів. Було розглянуто до%
сить широке коло питань. Започатковані
конференції вже стали традиційними, і ми
сподіваємося, що вони і надалі проводити%
муться, об'єднуючи науковців з різних країн.
114 ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2006, № 1
ВВ..ІІ.. ММееллььнниикк,, ДД..ЮЮ.. ШШееввччееннккоо
|
| id | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-908 |
| institution | Plant Introduction |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | English |
| last_indexed | 2025-07-17T12:46:57Z |
| publishDate | 2006 |
| publisher | M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | wwwplantintroductionorg/7d/994974871d8430e867a99c3fd97bf77d.pdf |
| spelling | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-9082019-11-11T08:04:59Z The pearl of nature on border Europe and Asia (sketch from V international conference "The forests of Eurasia – Uralian mountains") Перлина природи на межі Європи та Азії (нарис про V міжнародну конференцію “Ліси Євразії — Уральські гори”) Melnik, V.I. Shevchenko, D.Yu. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2006-03-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/908 10.5281/zenodo.2567232 Plant Introduction; Vol 29 (2006); 113-114 Інтродукція Рослин; Том 29 (2006); 113-114 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377827 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/908/871 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | Melnik, V.I. Shevchenko, D.Yu. Перлина природи на межі Європи та Азії (нарис про V міжнародну конференцію “Ліси Євразії — Уральські гори”) |
| title | Перлина природи на межі Європи та Азії (нарис про V міжнародну конференцію “Ліси Євразії — Уральські гори”) |
| title_alt | The pearl of nature on border Europe and Asia (sketch from V international conference "The forests of Eurasia – Uralian mountains") |
| title_full | Перлина природи на межі Європи та Азії (нарис про V міжнародну конференцію “Ліси Євразії — Уральські гори”) |
| title_fullStr | Перлина природи на межі Європи та Азії (нарис про V міжнародну конференцію “Ліси Євразії — Уральські гори”) |
| title_full_unstemmed | Перлина природи на межі Європи та Азії (нарис про V міжнародну конференцію “Ліси Євразії — Уральські гори”) |
| title_short | Перлина природи на межі Європи та Азії (нарис про V міжнародну конференцію “Ліси Євразії — Уральські гори”) |
| title_sort | перлина природи на межі європи та азії (нарис про v міжнародну конференцію “ліси євразії — уральські гори”) |
| url | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/908 |
| work_keys_str_mv | AT melnikvi thepearlofnatureonbordereuropeandasiasketchfromvinternationalconferencequottheforestsofeurasiauralianmountainsquot AT shevchenkodyu thepearlofnatureonbordereuropeandasiasketchfromvinternationalconferencequottheforestsofeurasiauralianmountainsquot AT melnikvi perlinaprirodinamežíêvropitaazíínarisprovmížnarodnukonferencíûlísiêvrazííuralʹsʹkígori AT shevchenkodyu perlinaprirodinamežíêvropitaazíínarisprovmížnarodnukonferencíûlísiêvrazííuralʹsʹkígori AT melnikvi pearlofnatureonbordereuropeandasiasketchfromvinternationalconferencequottheforestsofeurasiauralianmountainsquot AT shevchenkodyu pearlofnatureonbordereuropeandasiasketchfromvinternationalconferencequottheforestsofeurasiauralianmountainsquot |