Колекційно-експозиційні ділянки як об'єкти садово-паркового ландшафту

Theoretic basis of the botanic garden policy in landscape design is given. The peculiarities of the collection plots formation, their function and development as gardenpark objects for expositions are shown.

Saved in:

Bibliographic Details
Date:	2005
Main Authors:	Shumik, M.I., Rubtsova, O.L., Pylypchuk, V.F., Kazanska, N.A., Vakhnovska, H.G., Dyachenko, G.D., Schepitska, T.S., Klyuenko, O.V., Gaidaenko, M.V.
Format:	Article
Language:	English
Published:	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2005
Online Access:	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/931
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Plant Introduction
Download file:

Institution

Plant Introduction

_version_	1860124525089259520
author	Shumik, M.I. Rubtsova, O.L. Pylypchuk, V.F. Kazanska, N.A. Vakhnovska, H.G. Dyachenko, G.D. Schepitska, T.S. Klyuenko, O.V. Gaidaenko, M.V.
author_facet	Shumik, M.I. Rubtsova, O.L. Pylypchuk, V.F. Kazanska, N.A. Vakhnovska, H.G. Dyachenko, G.D. Schepitska, T.S. Klyuenko, O.V. Gaidaenko, M.V.
author_sort	Shumik, M.I.
baseUrl_str	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai
collection	OJS
datestamp_date	2019-12-28T16:25:01Z
description	Theoretic basis of the botanic garden policy in landscape design is given. The peculiarities of the collection plots formation, their function and development as gardenpark objects for expositions are shown.
doi_str_mv	10.5281/zenodo.2584294
first_indexed	2025-07-17T12:47:13Z
format	Article
fulltext	52 ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2005, № 3 Колекційно�експозиційні ділянки ботаніч� ного саду створювались і формувались від� повідно до його цільового призначення, про� те крім вирішення науково�просвітницьких завдань ці ділянки стали й об'єктами садо� во�паркового мистецтва. Дотримання вимог ландшафтної архітектури при проекту� ванні і художньому оформленні території не є основною функцією ботанічного саду, але бажання якнайкраще продемонструва� ти колекції і практичні аспекти викорис� тання декоративних, переважно інтродуко� ваних рослин, спонукає як до застосування загальних принципів проектування зеле� них насаджень, так і до активного пошуку оригінальних ідей, рішень з благоустрою території та створення стійких високодеко� ративних фітоценозів. Сучасні досягнення в царині садового дизайну, перспективи роз� витку декоративного садівництва в Україні вимагають від науковців інтенсивного опра� цювання наукових засад зеленого будів� ництва й практичних рекомендацій з поліп� шення декоративного вигляду та стану більшості категорій насаджень, особливо міських. Специфікою сучасних ботанічних садів є більша спрямованість уваги відвіду� вачів на естетичну сутність ботанічних екс� позицій, створення сильних позитивних емоційних вражень від ландшафту, образів як окремих рослин, так і їх груп та ценозів. Водночас подальша розбудова Ботанічного саду як об'єкта садово�паркового мистецтва може здійснюватися лише з урахуванням таких чинників: територія саду є заповідною, що зобов'я� зує до ведення господарської, рекре� аційної та іншої діяльності згідно з вимо� гами екологічного законодавства і з Про� ектом організації його території; сад є науково�дослідною установою. Це означає наявність наукової зони в межах території саду й необхідність проведен� ня польових досліджень та експеримен� тів, які за своїм оформленням часто від� різняються від основного композиційного задуму облаштування певної території; нині Ботанічний сад — це унікальний ландшафтно�архітектурний об'єкт, який потребує подальшого проведення ланд� шафтних робіт, реконструкції ділянок та вдосконалення його просторової струк� тури. Крім цього, значним обмежуючим фак� тором розвитку експозиційних ділянок і збереження ботанічних колекцій в умовах інтенсивної рекреаційної діяльності саду є високе антропогенне навантаження на його територію. Зважаючи на зазначене вище та свій ста� тус, колекційно�експозиційні ділянки є най� динамічнішими в своєму розвитку, потребу� ють постійних коректив, інтенсивного догля� ду й адекватного реагування на вимоги сучас� них досягнень у садово�парковому мистецтві. УДК 712.253:58:712.3 М.І. ШУМИК, О.Л. РУБЦОВА, В.Ф. ПИЛИПЧУК, Н.А. КАЗАНСЬКА, Н.Г. ВАХНОВСЬКА, Г.Д. ДЯЧЕНКО, Т.С. СЧЕПІЦЬКА, А.В. КЛИМЕНКО, О.В. КЛЮЄНКО, М.В. ГАЙДАЄНКО Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України Україна, 01014 м. Київ, вул. Тімірязєвська, 1 КОЛЕКЦІЙНО%ЕКСПОЗИЦІЙНІ ДІЛЯНКИ ЯК ОБ'ЄКТИ САДОВО%ПАРКОВОГО ЛАНДШАФТУ Наведено теоретичні засади садової політики відділу зеленого будівництва. Зазначено особливості становлення, функціонування та перспективи розвитку колекційно"експозиційних ділянок як садово"паркових об'єктів. © М.І. ШУМИК, О.Л. РУБЦОВА, В.Ф. ПИЛИПЧУК, Н.А. КАЗАН� СЬКА, Н.Г. ВАХНОВСЬКА, Г.Д. ДЯЧЕНКО, Т.С. СЧЕПІЦЬКА, А.В. КЛИМЕНКО, О.В. КЛЮЄНКО, М.В. ГАЙДАЄНКО, 2005 53ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2005, № 3 Колекційно8експозиційні ділянки як об’єкти садово8паркового ландшафту Головними критеріями, що визначають ділянку як колекційно�експозиційну, на на� шу думку, є такі: розмаїття видового, формового й сорто� вого асортименту декоративних рослин; цікаве проектне ландшафтно�архітек� турне рішення й планування території земельної ділянки та різноманітність композиційних рішень; демонстрування колекцій рослин та влаштування нових експозицій з метою популяризації певних рослин і викорис� тання їх у декоративному садівництві; можливість вільного доступу відвідува� чів саду до огляду рослинних колекцій та експозицій. Вивчаючи основні типи ландшафту й експозицій у Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України і кла� сифікуючи їх, ми керувалися тим, що ме� тою будь�якої класифікації є створення та� кої системи природних і штучних явищ, яка допомагає розумінню сутності явищ й по� легшує вибір та проведення господарських заходів відповідно до нагальних потреб [3]. У зв'язку з цим, ми виділяємо низку ко� лекційно�експозиційних ділянок централь� ної частини Ботанічного саду, схожих за призначенням, динамікою розвитку, рекре� аційним навантаженням, інтенсивністю аг� ротехніки, які водночас розглядаються на� ми як самостійні об'єкти садово�паркового мистецтва. Такими ділянками є "Партер", "Квітникова гірка", "Виткі рослини", "Гірсь� кий сад", "Сад троянд", "Гірка декоратив� них сукулентів", "Декоративні форми де� ревних рослин", що завершені у своєму ста� новленні (але не розвитку), а також ділян� ки, що перебувають у стадії формування та перспективного проектування — ділянка "Шипшини" і ділянка топіарного мистецтва (див. таблицю). Аналізуючи нині план центральної час� тини Саду з висоти пташиного польоту, можна чітко простежити тенденцію в про� ектуванні відкритих просторів у ті часи, ко� ли людина інтенсивно перетворювала При� роду під себе й переважала концепція ути� літарної ландшафтної архітектури (рис. 1). Утилітарний аспект має давні корені і ха� рактерний для низки епох, стилів. З його урахуванням часто створено шедеври ландшафтної архітектури. У Ботанічному саду прикладами такої ландшафтної архі� тектури є "Сад троянд" й ділянка "Виткі рос� лини". Із морально�етичного погляду, ути� літарна ландшафтна архітектура певною мірою намагається підкорити природу, прис� тосовуючись до неї. Сьогодні фактично весь антропогенний ландшафт — утилітарна ландшафтна архітектура, оскільки його ос� новна функція — забезпечення існування людини в сучасному міському середовищі [4]. Протилежною утилітарній концепції є концепція екологічної архітектури. Робота архітектора з ландшафтом ґрунтується на зв'язках з навколишнім середовищем через форму, посадки і архітектуру. Прикладом таких робіт є створення "Гірського саду" професором Л.І. Рубцовим. Зазначена кон� цепція не обов'язково передбачає насичен� ня композицій місцевими видами, а навпаки, різноманіття інтродукованих видів, форм рослин та їх кольорових гам не псує гар� монії, як, наприклад, безпосереднє сусід� ство Yucca filamentosa L. і Bergenia crassi� folia (L.) Fritsch. не заважає їм рости міцни� ми й здоровими. Звичайно, клімат є голов� ним лімітуючим фактором у філософії будь�якого дизайну, оскільки рослини й са� ди виглядають краще в природних умовах або близьких до них. У такому разі можна говорити, що об'єкти формуються з Приро� дою в одному стилі [1]. Опрацювання асор� тименту декоративних рослин різних кліматів з метою використання їх при ство� ренні стійких й високодекоративних місь� ких біогеоценозів, є одним з головних зав� дань відділу зеленого будівництва, що дасть змогу вирішити багато складних зав� дань сучасного садового дизайну. Створення й формування колекційно� експозиційних ділянок, окремих компо� зицій і типів насаджень на сучасному етапі 54 ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2005, № 3 М.І. Шумик, О.Л. Рубцова, В.Ф. Пилипчук, Н.А. Казанська, Н.Г. Вахновська, Г.Д. Дяченко, Т.С. Счепіцька ... розвитку садово�паркового мистецтва від� бувається за екологічним, фітоценотичним, філогенетичним (систематичним) та ху� дожньо�декоративним принципами [2]. Ос� новним принципом створення і формування високодекоративних екологічно ефектив� них та антропотолерантних міських біогео� ценозів, на нашу думку, є екологічний, що включає в себе такі методи: лісотиполо� гічний, еколого�факторальний, еколого� біоморфологічний, біогеоценологічний і рекультиваційно�фітомеліоративний [2]. Триває створення нових насаджень за філогенетичним (систематичним) принци� пом, отримані результати свідчать про аб� солютний успіх його застосування в Бо� танічному саду. Відомо, що філогенетично близькі систематичні одиниці (наприклад, родові комплекси) займають подібні еко� логічні ніші. У рослин, які належать до од� ного роду, є багато спільного в габітусі і формі крони, характері галуження пагонів, формі стовбура, фактурі та кольорі кори, листя, тощо. Поєднання в спільних насад� женнях дерев різних видів одного й того са� мого роду підкреслює й посилює їхні деко� ративні якості, створює художню єдність [2]. За таким методом створені "Сад тро� янд", ділянка "Виткі рослини", планується створити сади рододендронів, вересків та шипшин. Зважаючи лише на певну сформованість й структурованість насаджень Саду та у зв'язку з великим антропогенним наванта� женням, усі зазначені ділянки практично постійно перебувають у стадії реконструк� ції, яка потребує надзвичайних фізичних зусиль, специфічних знань й умінь від спеціалістів. Першим кроком є максималь� не відновлення початкової композиції, про� ектного задуму, а вже потім вирішуються питання сучасного використання ділянки й елементів ландшафтної архітектури. Коротко схарактеризуємо головні теоре� тичні засади при формуванні садово�пар� кових об'єктів. У ландшафтній архітектурі під час створення проекту перевага на� дається лініям і формам, що утворюють ри� Рис. 1. План�схема Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка сунок, який завжди приваблюватиме. Іноді акцентом є самі рослини: їх компонування або їх зовнішній вигляд. Уміння поєднувати різні форми, розуміння їх взаємовідносин є суттю садового дизайну, оскільки абстракт� ні форми надають саду візуальної сили. Пропорція в садовому дизайні, як і в інших видах дизайну, відіграє важливу роль. Гар� монія між масою і простором втілена в давньокитайському принципі інь і ян (нега� тивне і позитивне) [1]. Дотримання балансу між ними має важливе значення. Часто 55ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2005, № 3 Колекційно8експозиційні ділянки як об’єкти садово8паркового ландшафту Назва ділянки, тип експозиції Площа, м2 Принцип проектування Тип садово� паркового ландшафту (за Л.І. Рубцовим) Принцип створення насаджень Основні родини, роди Кількість, таксонів, шт. ви д ів ф ор м со р ті в Основні характеристики колекційно%експозиційних ділянок НБС ім. М.М. Гришка НАН України Сад троянд 35 000 Регулярний Змішаний Філогенетичний, Rosaceae Juss., 26 3 417 з елементами систематичний Rosa L. ландшафтного Гірський сад 15 000 Ландшафтний Альпійський Екологічний, Caryophyllacea Juss., 129 34 – біоморфологіч@ Asteraceae Dum., ний Liliaceae Juus., Rosaceae Juss., Cupressaceae Bartl. Партерна частина 129 000 Регулярний Регулярний+ Екологічний, Aceraceae Juus.,Rosa@ 53 3 – з елементами +парковий біоморфологіч@ ceae Juss, Oleaceae ландшафтного ний, художньо@ Lindl., Taxaceae. S.F декоративний Gray, Pinaceae Lindl. Виткі рослини 10 000 Регулярний Регулярний Біоморфологіч@ Caprifoliaceae Juss., 32 60 – ний, художньо@ Vitaceae Juss., Aristo@ декоративний lochiaceae Blume Декоративні форми 4000 Ландшафтний Парковий Екологофакто@ Cupressaceae Bartl., 65 140 7 ральний Taxaceae S.F. Gray, з елементами Pinaceae Lindl., декоративного Berberidaceae Torr. et Gray Гірка сукулентів 7500 Ландшафтний Альпійський Біоморфологіч@ Sedum L., Sempervi@ 31 – 2 ний um L.,Yucca L., Echi@ veria L., Euphorbia L., Opuntia L., Portulaca L. Квітникова гірка 17 000 Ландшафтний Парковий Екологічний, Oleaceae Lindl., 59 11 13 біоморфологіч@ Rosaceae Juss. ний Шипшини Ландшафтний Парковий Систематичний Rosa L. 21 – – взаємовідношення між об'ємом і формою позитивних мас в саду, що контрастують з відкритими просторами, викликають у нас відчуття замкнутого простору, але бага� тьом подобаються подібні планування і їх слід використовувати й доводити до доско� налості. Розроблено багато теорій кольору для садоводів, що формують живописний підхід до створення рослинних композицій. Зага� лом у своїй роботі ми дотримуємося того погляду, що форма і структура рослинних угрупувань є важливішими, ніж колір, який використовується нами для створення пев� ної атмосфери. Зважаючи на зазначене вище, перспек� тиву розвитку центральної частини Саду ми вбачаємо в дотриманні об'єднуючої ідеї для всіх колекційно�експозиційних діля� нок, сформованих здебільшого в різних сти� лях. Складовими цієї ідеї є колір, масштаб і пропорційність, бездоганний регулярний догляд та стилізація центральної частини архітектурними формами. Сприйняття простору "Партеру" відбу� вається згідно з класичними принципами геометрії, пропорції і симетрії. Проект озе� ленення головного входу і центральної час� тини ділянки був розроблений архітекто� ром О.В. Власовим у 1946 р. у регулярному стилі з плавним переходом до ландшафт� ного формування узлісь. Зразкові боскети з Carpinus betulus L., чудові композиції з де� ревних рослин, яскраві квітники чітких гео� метричних форм, високоякісні партерні га� зони — основні складові, які разом з бездо� ганним доглядом за ними мають забезпечи� ти просторове сприйняття та певну театральну ефектність цієї ділянки. Певно� го відновлення потребує симетрична компо� зиція на головному вході з Acer platanoides 'Globosum', який витіснили інші види кле� нів. Необхідно внести корективи щодо висо� ти боскетів з метою збереження масштабу центральної площі. Оригінальних розробок потребують й квітники партеру. Загалом облаштування головного входу й ландшаф� ту партеру з бездоганною симетрією завер� шить стилізацію ділянки й надасть усій композиції довершеного вигляду. Хоча "Квітникова гірка" розбудовується нами в заміському ландшафтному стилі, продовженням Партеру на ній стануть квітники та живі загорожі регулярного ти� пу, що візуально поєднає ці ділянки в єдине ціле. У партерному рішенні формується верхнє плато цієї ділянки. Проект "Квітни� кової гірки" був розроблений у 1947 р. пер� шим директором саду М.М. Гришком з ме� тою демонстрації прийомів використання декоративних рослин при озелененні па� горбів та височин і створення одного з най� красивіших куточків Саду [5]. Простота, навіть певна неохайність, поєднана потуж� ним настроєм з чудовою мозаїкою кольо� ру — суть формування цієї ділянки. Однак за видимим безладом повинна бути сильна основа, яка контролює й об'єднує все: колір, текстуру основних елементів (доріжки, містки, загорожі, стрижені декоративні форми�солітери), які мають перегукувати� ся з елементами ландшафту та навко� лишніх будівель. Асортимент рослин не обов'язково повинен бути великим, але слід дати їм пишно розростися. Забарвлення квітів може бути яскравим й контрастним, але головне, щоб воно гармонізувало з лис� тям й фізіономічним виглядом багаторічних рослин. Цвітіння рослин на ділянці проек� тується безперервним з ранньої весни до пізньої осені за рахунок ретельного підбору видів, форм, сортів рослин, що створюють поступову зміну кольорових аспектів. Ве� лику увагу ми приділяємо посадкам з вико� ристанням різноманіття місцевих та інтро� дукованих видів рослин за екологічним принципом. Результатом є змішування з іншими рослинами, зокрема з культурни� ми, що самі вибились з батьківських груп, внаслідок чого створюється ефект "матрич� ної посадки", аналогічний голландській техніці переплетіння [1]. В цьому випадку ми маємо не лише інший "зовнішній вигляд" рослин і їх композицій, а й зовсім іншу тех� 56 ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2005, № 3 М.І. Шумик, О.Л. Рубцова, В.Ф. Пилипчук, Н.А. Казанська, Н.Г. Вахновська, Г.Д. Дяченко, Т.С. Счепіцька ... нологію садівництва — з різними рослинни� ми угрупуваннями, які зростають на різних ґрунтах і в різних місцевостях. Таким чи� ном формуються фітоценози з рослин різних екологічних ніш. Стилізація ділянки доріжками, підпірними стінками та бруків� кою з природного матеріалу, архітектурни� ми формами в національному стилі довер� шить задум архітекторів і зробить її зруч� ною для відвідування. Об'єднуючими елементами між "Квітни� ковою гіркою" і "Гіркою декоративних су� кулентів" можуть бути переплетений асор� тимент рослин (тобто використання різних видів й сортів рослин, схожих за кольором, життєвою чи архітектурною формою тощо), композиційні рішення, використання при� родного каменю для бруківки, доріжок. Зав� дяки вдало підібраному рельєфу на півден� ному схилі природного пагорба та викорис� таним елементам ландшафтної архітектури вдалося майстерно показати різноманіття сукулентних рослин й ознайомити відвіду� вачів з флорою віддалених куточків земної кулі. Завершена реконструкція та певна до� вершеність верхньої частини гірки (рис. 2) спонукають до створення в нижній частині експозиції моделей степових та напівпус� тельних ценозів. Їх природна рослинність справляє величезний візуальний вплив. У наших умовах завдання полягало у підборі та опрацюванні асортименту рослин. Час� тина з них вже з успіхом експонується (Opuntia, Yucca), частина асортименту за� діюється сезонно за рахунок виставляння на літо рослин у контейнерах з оранжерей у відкритий ґрунт. Висока освітленість, су� хість і ландшафт ділянки біля "будиночку будівельників" сприятимуть створенню за� значеної експозиції. Якщо архітектура бу� динку не зовсім відповідає задуму, то фар� бування зовнішніх стін у кольори охри і те� ракоти перегукуватиметься з кольором землі пустель та напівпустель і створюва� тиме теплий фон для саду. "Декоративні форми деревних рослин" є порівняно молодою ділянкою, але розбудова в схвалених Вченою радою Ботанічного саду проектних межах може зробити її однією з найцікавіших у Саду. Нині на створеній за філогенетичним принципом частині ділянки сприймаються як завершені композиції ро� 57ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2005, № 3 Колекційно8експозиційні ділянки як об’єкти садово8паркового ландшафту Рис. 2. Експозиція сукулентних рослин у верхній частині "Гірки декоративних сукулентів" дових комплексів з Chamaecyparis Spach, Thuja L., Picea L. та Juniperus L. Планується надалі формувати ділянку в східному, зок� рема японському, стилі. Стиль японських садів є дуже популярним у всьому світі. У багатьох випадках його просто копіюють або він стає справжнім натхненником при пла� нуванні саду. Є всі передумови для створен� ня такого саду: відповідний ландшафт, рельєф, навіть архітектура будівлі куполь� ної оранжереї чудово пасує саду каміння, специфічній рослинності та іншим стилізо� ваним архітектурним деталям (ліхтарям, доріжкам, загорожам). Масштаб — загальна тема, що об'єднує сади Сходу, хоч у цілому цей стиль набага� то потужніший. Штучні аспекти в цих са� дах ретельно продумані, обмежені в розмірах і виконані бездоганно. Свідомо ви� користовуються бруківки, гравій і великі гладкі валуни. Всі вони є відображенням давнього і складного розумового процесу. Крім цього, східному саду притаманні такі ефекти, як контрольований спокій, бездо� ганний зовнішній вигляд, відчуття умиро� творення. Текстура — питання першочергової важливості: цікаві загорожі, містки, прохо� лодний мох під соснами. Спалахи яскра� вого кольору використовуються рідко і з неухильною точністю: такими винятками є рододендрони, чи щось у помаранчевих ко� льорах. Сад рододендронів повинен стати родзинкою ділянки і найзначущим елемен� том рослинного оформлення. В рослинному дизайні, крім рододендронів, використову� ються різноманітні декоративні форми де� ревних рослин, переважно карликові, сосни та японські клени, які повільно ростуть, низ� ка квітникових культур. Вода є необхідною складової концепції східного саду. Планується кілька водойм з різним оформленням берегів. Атмосферу спокою створюють натуральні матеріали в бруківці, архітектурних елементах, серед рослин перевага надається видам з цікавою формою росту, ніжним забарвленням квітів. Оскільки майже половину площі ділянки повинні займати різного роду бруківки, каміння і вода, а серед висаджених рослин переважають декоративні деревні й деко� ративно�листяні рослини, догляд за таким садом (за умови чіткого дотримання еко� логічних принципів його створення) не по� требуватиме великих затрат праці. Природне каміння та рослинний дизайн східного саду гармонійно перегукувати� муться зі смарагдово�зеленими пагорбами та камінням "Гірського саду". Побудований за проектом професора Л.І. Рубцова в 1971—1974 рр. він відтворює загальну кар� тину гір з чітко знайденим масштабом, ви� віреною пластикою землі, природністю кам'яних композицій, яскравістю плям ґрунтопокривних рослин та виразною текс� турою хвойних і листяних насаджень. Особ� лива увага приділена Juniperus sabina L. та його формам 'Tamariscifolia', 'Varigata', Cupressifolia', Microbiota decussata Kom., Pinus montana Mill. Дуже ефектні в екс� позиціях Cotoneaster horisontalis Decne, C. dammeri C.K. Schneid., C. adpressus Bois., C. congestus Baker, C. perpusillus Klotz. та інші рослини. Підвищення декоративного ефекту можна досягти завдяки викорис� танню декоративних рослин з яскравими квітами, що додасть палітри й привабли� вості ділянці, а бездоганний догляд за цією ділянкою повинен успішно завершити за� дум видатного ландшафтного архітектора. Логічним переходом від моделей при� родних ландшафтів до регулярного стилю "Саду троянд" є створення колекційно�екс� позиційної ділянки "Шипшини" за філоге� нетичним принципом. Перші посадки тут були здійснені в 1961—1962 рр., а сама ділянка належала до "Саду троянд". Особ� ливістю формування цієї ділянки є тери� торіальне розмежування експозиційної і колекційної частин при збереженні просто� рової єдності композиційного задуму. З ог� лядових точок відкриваються прекрасні пейзажі "Гірського саду" та центральної частини саду. Метою функціонування екс� 58 ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2005, № 3 М.І. Шумик, О.Л. Рубцова, В.Ф. Пилипчук, Н.А. Казанська, Н.Г. Вахновська, Г.Д. Дяченко, Т.С. Счепіцька ... позиційної частини є популяризація та ви� користання природних аборигенних і інтро� дукованих шипшин у зеленому будівництві. Майбутнє "Саду троянд", його успіх сьогодні повністю залежить від фінансо� вих можливостей Ботанічного саду завер� шити художній задум видатних архітек� торів О.В. Власова і М.В. Холостенка (рис. 3). Щодо колекції рослин (тут зростає понад 7 тис. кущових троянд та близько 350 тро� янд на штамбах), то агротехнічно вивіре� ний догляд за ними вже забезпечив високу популярність цієї ділянки у відвідувачів са� ду. На ділянці представлено практично всі відомі садові групи троянд: флорибунда, грандіфлора, поліантові, ремонтантні, виткі великоквіткові, рамблери, мініатюрні, клай� минги, ґрунтопокривні, паркові та їх гібри� ди. Найбільшою групою в експозиціях є чайно�гібридні троянди. Унікальним не лише для Ботанічного са� ду, а й для світової культури садового ди� зайну є архітектурно�художній рослинний комплекс — сад "Виткі рослини", створений у 1964 р. за проектом і під керівництвом М.І. Орлова. Поєднання оригінальних при� йомів вертикального озеленення з філогене� тичним принципом створення насаджень та підбором рослин за декоративними ознака� ми (декоративно�листяні, декоративно�пло� дові й красивоквітучі) повною мірою відоб� ражають суть та філософію стилю ділянки. По периметру ділянки на високих арках представлені види родини Lonicera L., внутрішні арки меншої висоти обплетені ви� дами з родин Aristolochia L. та Vitаceae L., на низьких трельяжах зростають види Loni� cera, деревні ліани залежно від сили їх рос� ту мають за опору для себе різної висоти ар� ки та трельяжі. Реконструкція арок, пергол, трельяжів є нагальною необхідністю, а під� пірні стінки мають стати дійсно характер� ною скульптурною деталлю саду. Сьогодні завданням спеціалістів є дотримання агро� техніки догляду за рослинами, створення умов для їх інтенсивного росту, здорового 59ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2005, № 3 Колекційно8експозиційні ділянки як об’єкти садово8паркового ландшафту Рис. 3. Проект "Саду троянд" архітектора О.В. Власова вигляду й ефектного цвітіння рослин та оп� рацювання сучасних технологій квітниково� го оформлення підпірних стінок. Після реко� нструкції третьої тераси, відновлення схо� дових маршів, виразний архітектурний виг� ляд саду "Виткі рослини" з яскравим оформленням вертикальних елементів за умови дотримання високого агротехнічного догляду за рослинами дасть змогу зробити ділянку зразком витонченості в Саду. Специфікою сучасних ботанічних садів є зосередження основної уваги на естетичній цінності ботанічних експозицій та можли� вості отримання додаткової естетичної інформації, вмінні працювати з рослинами як з живими архітектурними формами. Топіарне мистецтво є одним з вагомих до� сягнень людини в її взаємовідносинах з Природою, що дає можливість дизайнеру досягти поставленої мети, не руйнуючи жи� ву природу, а спілкуючись з нею. Створен� ня ділянки топіарного мистецтва є назрілою необхідністю для Ботанічного саду (рис. 4). На нашу думку, вона органічно впишеться в ландшафт "бермудського трикутника" (див. рис. 4), а після звільнення прилеглих валів від адвентивних рослин та надання їм охай� ного, культурного вигляду можливе розши� рення цієї ділянки за рахунок території між нею та валами. Таке планування території в цій частині Саду поєднає комплекс "Гірсь� кого саду" з навколишнім ландшафтом, розширить можливості візуального сприй� няття зробленого попередниками і дасть змогу оцінити сучасні досягнення в садово� парковому мистецтві. 1. Брукс Дж. Дизайн сада / Пер. с англ. — М.: БММ АО, 2003. — 384 с. 2. Лаптєв О.О. Інтродукція та акліматизація рослин з основами озеленення. — К: Фіто� соціоцентр, 2001. — 128 с. 3. Рубцов Л.И. Проектирование садов и парков. — М.: Стройиздат, 1979. — 184 с. 4. Сірооченко Н. Проблеми розвитку ландша� фтної архітектури в Україні // Досвід та перспек� тиви розвитку міст України. Вип. 2. — К.: Наук. думка, 2002. — С. 83—89. 5. Технический проект озеленения. Пояснитель� ная записка к проекту озеленения Ботанического са� да Академии наук УССР: Утв. приказом Государ� ственного Института по проектированию № 26 от 3 сентября 1954 г. — Киев, 1954. — Инв. № 642. — 60 с. Н.И. Шумик, Е.Л. Рубцова, В.Ф. Пилипчук, Н.А. Казанская, Н.Г. Вахновская, А.Д. Дьяченко, Т.С. Счепицкая, А.В. Клименко, О.В. Клюенко, М.В. Гайдаенко Национальный ботанический сад им. Н.Н. Гришко НАН Украины, Украина, г. Киев КОЛЛЕКЦИОННО�ЭКСПОЗИЦИОННЫЕ УЧАСТКИ КАК ОБЪЕКТЫ САДОВО�ПАРКОВОГО ЛАНДШАФТА Приведены теоретические принципы садовой по� литики отдела зеленого строительства. Отмечены особенности становления, функционирования и перспективы развития коллекционно�экспозици� онных участков как садово�парковых объектов. M.I. Shumik, O.L. Rubtsova, V.F. Pylypchuk, N.A. Kazanska, H.G. Vakhnovska, G.D. Dyachenko, T.S. Schepitska, O.V. Klyuenko, M.V. Gaidaenko M.M. Gryshko National Botanical Gardens, National Academy of Sciences of Ukraine, Ukraine, Kyiv COLLECTION PLOTS FOR EXPOSITIONS AS THE OBJECTS OF GARDEN�PARK LANDSCAPE Theoretic basis of the botanic garden policy in land� scape design is given. The peculiarities of the collec� tion plots formation, their function and development as garden�park objects for expositions are shown. 60 ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2005, № 3 М.І. Шумик, О.Л. Рубцова, В.Ф. Пилипчук, Н.А. Казанська, Н.Г. Вахновська, Г.Д. Дяченко, Т.С. Счепіцька ... Рис. 4. Перспективний план ділянки топіарного мистецтва
id	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-931
institution	Plant Introduction
keywords_txt_mv	keywords
language	English
last_indexed	2025-07-17T12:47:13Z
publishDate	2005
publisher	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	wwwplantintroductionorg/55/16a375e2471aa25031f6bff2c13e8b55.pdf
spelling	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-9312019-12-28T16:25:01Z Collection plots for expositions as the objects of garden-park landscape Колекційно-експозиційні ділянки як об'єкти садово-паркового ландшафту Shumik, M.I. Rubtsova, O.L. Pylypchuk, V.F. Kazanska, N.A. Vakhnovska, H.G. Dyachenko, G.D. Schepitska, T.S. Klyuenko, O.V. Gaidaenko, M.V. Theoretic basis of the botanic garden policy in landscape design is given. The peculiarities of the collection plots formation, their function and development as gardenpark objects for expositions are shown. Наведено теоретичні засади садової політики відділу зеленого будівництва. Зазначено особливості становлення, функціонування та перспективи розвитку колекційно-експозиційних ділянок як садово-паркових об’єктів. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2005-09-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/931 10.5281/zenodo.2584294 Plant Introduction; Vol 27 (2005); 52-60 Інтродукція Рослин; Том 27 (2005); 52-60 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377835 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/931/893 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle	Shumik, M.I. Rubtsova, O.L. Pylypchuk, V.F. Kazanska, N.A. Vakhnovska, H.G. Dyachenko, G.D. Schepitska, T.S. Klyuenko, O.V. Gaidaenko, M.V. Колекційно-експозиційні ділянки як об'єкти садово-паркового ландшафту
title	Колекційно-експозиційні ділянки як об'єкти садово-паркового ландшафту
title_alt	Collection plots for expositions as the objects of garden-park landscape
title_full	Колекційно-експозиційні ділянки як об'єкти садово-паркового ландшафту
title_fullStr	Колекційно-експозиційні ділянки як об'єкти садово-паркового ландшафту
title_full_unstemmed	Колекційно-експозиційні ділянки як об'єкти садово-паркового ландшафту
title_short	Колекційно-експозиційні ділянки як об'єкти садово-паркового ландшафту
title_sort	колекційно-експозиційні ділянки як об'єкти садово-паркового ландшафту
url	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/931
work_keys_str_mv	AT shumikmi collectionplotsforexpositionsastheobjectsofgardenparklandscape AT rubtsovaol collectionplotsforexpositionsastheobjectsofgardenparklandscape AT pylypchukvf collectionplotsforexpositionsastheobjectsofgardenparklandscape AT kazanskana collectionplotsforexpositionsastheobjectsofgardenparklandscape AT vakhnovskahg collectionplotsforexpositionsastheobjectsofgardenparklandscape AT dyachenkogd collectionplotsforexpositionsastheobjectsofgardenparklandscape AT schepitskats collectionplotsforexpositionsastheobjectsofgardenparklandscape AT klyuenkoov collectionplotsforexpositionsastheobjectsofgardenparklandscape AT gaidaenkomv collectionplotsforexpositionsastheobjectsofgardenparklandscape AT shumikmi kolekcíjnoekspozicíjnídílânkiâkobêktisadovoparkovogolandšaftu AT rubtsovaol kolekcíjnoekspozicíjnídílânkiâkobêktisadovoparkovogolandšaftu AT pylypchukvf kolekcíjnoekspozicíjnídílânkiâkobêktisadovoparkovogolandšaftu AT kazanskana kolekcíjnoekspozicíjnídílânkiâkobêktisadovoparkovogolandšaftu AT vakhnovskahg kolekcíjnoekspozicíjnídílânkiâkobêktisadovoparkovogolandšaftu AT dyachenkogd kolekcíjnoekspozicíjnídílânkiâkobêktisadovoparkovogolandšaftu AT schepitskats kolekcíjnoekspozicíjnídílânkiâkobêktisadovoparkovogolandšaftu AT klyuenkoov kolekcíjnoekspozicíjnídílânkiâkobêktisadovoparkovogolandšaftu AT gaidaenkomv kolekcíjnoekspozicíjnídílânkiâkobêktisadovoparkovogolandšaftu

Колекційно-експозиційні ділянки як об'єкти садово-паркового ландшафту

Institution

Similar Items